І= 053;СТРУКЦІЯ

д= 083;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= ;

Вікс Актив МедІнайт<= /b>

(ViCks ACTIVE MEDINITE)

=

= Склад:

діючі речовини: парацетамоl= 3;, декстрометl= 6;рфану гідроброміk= 6;, доксиламінm= 1; сукцинат;=

1 доза (30 мл) сиропу містить: парацетамоl= 3;у 600 мг, декстром= ;еторфану гідроброміk= 6;у
15 мг, доксилам= іну сукцинату 7,5 мг;

д= 086;поміжні речовини: = натрію цитрат; кислота лимонна, моногідрат; натрію бензоат (Е 211); макрогол 6000; сахароза; гл= 110;церин; калію сорба = 90;; ароматизатl= 6;р меду та рома= 096;ки; вода очищен = 72;.

Л= 110;карська форма. Сиро&= #1087;.

О= 089;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: прозора, злегка в’язка жовт = 72; рідина зі сп= 077;цифічним ароматом та смаком. Не містить вид = 80;мих ознак контамінацo= 0;ї та суспендоваl= 5;их часток.

Фарма&= #1082;отерапевти= ;чна група. Парацетамоl= 3;, комбінації без психолептиl= 2;ів.

= Код АТХ N02B E51.

=

= Фармакологo= 0;чні властивостo= 0;.

= Фармакодинk= 2;міка.

= Парацетамоl= 3;

= Механізм анальгетичl= 5;ої та антипіретиm= 5;ної дії парацетамоl= 3;у достеменно не встановл = 77;ний. Можлива центральна та периферичнk= 2; дія. Показан= 072; значна інгібіція синтезу цер = 77;бральних простагланk= 6;инів, тоді як синт= 077;з периферичнl= 0;х простагланk= 6;инів інгібуєтьсn= 3; лише слабко. &#= 1050;рім того, парацетамоl= 3; інгібує вплив ендог = 77;нних пірогенів н = 72; центр регулюваннn= 3; температурl= 0; гіпоталамуl= 9;а.

Декстром = 77;торфану гідроброміk= 6;

Декстроме= торфану гідроброміk= 6; є 3‑метокси похідним леворфанолm= 1;. Він має прот= 080;кашльовий ефект, але у терапевтичl= 5;их дозах не вия= 074;ляє анальгетичl= 5;ої, психоміметl= 0;чної активності або впливу н= 072; пригніченнn= 3; дихання, а також має слабкий потенціал щодо залежн = 86;сті. Декстрометl= 6;рфану гідроброміk= 6; у терапевти = 95;них дозах не інгібує циліарної а = 82;тивності.

Доксилам= 10;ну сукцинат<= /i>

Доксиламі= н є похідним етаноламінm= 1; із блокуючо= 02; дією щодо H₁-= 075;істамінних рецепторів. Він таким чином знижу= 08; стимуляцію H1-рецепторі&#= 1074; та, крім того, призводить до вазодила = 90;ації, підвищення проникностo= 0; стінки капілярів т = 72; сенсибілізk= 2;ції рецепторів болю.

= Крім блокуючих ефектів, що поширюютьсn= 3; через H₁-рец = 77;птор, доксиламін виявляє антихолінеl= 8;гічні ефекти (включаючи інгібуваннn= 3; назальної слизової секреції), а також седативні ефекти.

=

= Фармакокінk= 7;тика.

= Комбінованl= 0;й лікарський засіб, тому фармакокінk= 7;тика не вивчалас= 00;.

Кліні&= #1095;ні характерисm= 0;ики.

= Показання.=

= Симптоматиm= 5;не лікування гострих респіраторl= 5;их вірусних інфекцій, як= 110; супроводжуn= 2;ться підвищеною температурl= 6;ю, головним болем, болем та ломотою у тілі, фарингітом, нежитем та сухим кашле = 84;.

= ;

Протипокk= 2;зання.

Підвищена чутливість до компонентіk= 4; препарату.=

Бронхіаль= на астма, хронічна обструктивl= 5;а хвороба легень, пневмонія, пригніченнn= 3; дихання, дихальна недостатніl= 9;ть, закритокутl= 6;ва глаукома, попереднє ураження печінки, тяжке порушення функції печінки або тяжка гепатоцелюl= 3;ярна недостатніl= 9;ть (>9 балів за шкалою Чайлда ‒ П’ю), попереднє у = 88;аження нирок, тяжке порушення функції нир = 86;к (кліренс креатиніну <= 10 мл/хв), ілеус, феохромоциm= 0;ома, гіперплазіn= 3; передміхурl= 6;вої залози із залишковою сечею та значним пор = 91;шенням сечовипускk= 2;ння, епілепсія т = 72; органічні ураження ЦН = 57;.

Одночасне застосуванl= 5;я антидепресk= 2;нтів (інгібіторі = 74; МАО або СІЗЗС) та 2 тижні після = 087;рипинення лікування.=

Період вагітності або годування груддю.

Дітячий вік до 15 років= .

Виражен= а анемія, лейкопенія, тяжка артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, нестабільнk= 2; стенокардіn= 3;, інфаркт міокарда, декомпенсоk= 4;ана серцева недостатніl= 9;ть, порушення серцевої провідностo= 0;, гострий панкреатит, гіпертиреоk= 9;, тяжкі форми цукрового д= 10;абету.

Вроджен= а гіпербілірm= 1;бінемія, дефіцит глю = 82;озо-6-фосфат-k= 6;егідрогена= 079;и.

Взаємодіn= 3; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Одночас= не застосуванl= 5;я сиропу від застуди Вікс Актив Медінайт з іншими лікарськимl= 0; засобами аб = 86; групами препаратів може впливати на їхні відпов= 10;дні ефекти.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і барбітуратo= 0;в, трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів, а також вживанні ал = 82;оголю можливе збільшення періоду нап= 10;ввиведення парацетамоl= 3;у. Тривале застосуванl= 5;я протисудомl= 5;их препаратів може знижув = 72;ти активність парацетамоl= 3;у. Одночасне застосуванl= 5;я високих доз парацетамоl= 3;у з ізоніазидоl= 4; підвищує ризик розвитку гепатотоксl= 0;чного синдрому. Парацетамоl= 3; знижує ефективнісm= 0;ь діуретиків.

Барбіту= рати зменшують жарознижувk= 2;льний ефект препарату.=

П= 110;дсилення ефекту до рівня підвищеногl= 6; ризику розвитку побічних ефектів при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і:

– інші лікарські засоби, які мають ефект пригніченнn= 3; ЦНС (наприклад нейролептиl= 2;и, транквілізk= 2;тори, антидепресk= 2;нти, снодійні за = 89;оби, анальгетикl= 0;, анестетики, протиепілеl= 7;тичні засоби). Це стосується, зокрема, одн= 086;часного вживання алкоголю, в зв’язку з яким ефект може змінюв = 72;тися або збільшуватl= 0;ся непередбачm= 1;ваним чином;

– речовини з антихолінеl= 8;гічним ефектом (нап= 088;иклад біпериден, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти). Підвищений антихолінеl= 8;гічний ефект може проявлятисn= 3; у вигляді затримки сечі, гострого нападу глаукоми аб = 86; паралітичнl= 6;го ілеусу. При попередньоl= 4;у лікуванні деякими антидепресk= 2;нтами (інгібітора = 84;и МАО або СІЗЗС, таким= 080; як флуоксетин або пароксе = 90;ин) може виникати та = 82; званий серо = 90;оніновий синдром із такими симптомами: = 075;іпертермія, м’язова ригідність, зміни психіки, так= 110; як збудженістn= 0; та сплутаністn= 0; свідомості, = 072; також зміни функції дихання та кровообігу. Тому сироп від застуди Вікс Актив Медінайт н = 77; можна використовm= 1;вати для лікування п = 72;цієнтів, які одночасно приймають ц= 10; речовини. Не застосовувk= 2;ти одночасно з інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (МАО) та протягом дв = 86;х тижнів післ= 03; завершення їх прийому.

П= 086;слаблення дії при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і:

– нейролептиl= 2;ів;

– колестирамo= 0;ну (він затриму= 108; абсорбцію п = 72;рацетамолу).=

= ;

М= 086;жливі інші взаємо = 76;ії:

– з речовинам = 80;, які прискорюютn= 0; випорожненl= 5;я шлунка (метоклопра = 84;ід або домперидон). &#= 1042;они прискорюютn= 0; абсорбцію парацетамоl= 3;у;

– з агентами, що викликають уповільненl= 5;я випорожненl= 5;я шлунка (наприклад саліциламіk= 6;и);

– з пробенецидl= 6;м. Він інгібує зв’язуваннn= 3; парацетамоl= 3;у з глюкуроновl= 6;ю кислотою і, таким чином, призводить до зменшенн= 03; кліренсу парацетамоl= 3;у приблизно вдвічі. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і пробенецидm= 1; дозу парацетамоl= 3;у необхідно знизити;

– з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; інгібують ф = 77;рментну печінкову систему цитохрому
P450 2D6 і, таким чином, інгібують метаболізм декстрометl= 6;рфану (це може призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї декстрометl= 6;рфану з симптомам = 80; передозуваl= 5;ня); або з потенційно = 75;епатотокси&#= 1095;ними речовинами (наприклад а= 083;коголем), з деякими снодійними та протиепілеl= 7;тичними засобами (наприклад фенобарбітk= 2;лом, фенітоїном, карбамазепo= 0;ном), рифампіцинl= 6;м. Речовини, як= 110; індукують ферменти печінки (наприклад алкоголь, антиконвулn= 0;санти), також призв = 86;дять до швидшого розщепленнn= 3; парацетамоl= 3;у, і, зокрема, таким чином можуть підвищуватl= 0; гепатотоксl= 0;чність парацетамоl= 3;у, особливо пр = 80; передозуваl= 5;ні.

І= 085;гібітори CYP2D6

Декстро= меторфан екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться CYP2D6 і має розповсюджk= 7;ний пресистемнl= 0;й метаболізм. Одночасне застосуванl= 5;я потужних інгібіторіk= 4; ферменту CYP2D6 може збільшити концентрацo= 0;ю декстрометl= 6;рфану в організмі до рівня, яки&#= 1081; у багато разів перевищує норму. Це збільшує ризик розвитку токсичних ефектів дек = 89;трометорфа&#= 1085;у (збудження, сплутаністn= 0; свідомості, тремор, безсоння, діарея і пригніченнn= 3; дихання) і розвитку серотоніноk= 4;ого синдрому.=

Сильнод= іючі інгібітори ферменту CYP2D6 включають флуоксетин, пароксетин, хінолін і те= 088;бінафін. При одночасномm= 1; використанl= 5;і з хіноліном концентрацo= 0;я декстрометl= 6;рфану в плазмі крові збільшувалk= 2;ся до 20 разів пор= івняно з нормою, що призводило до посиленн= 03; вираженостo= 0; побічних ефектів з боку ЦНС, вик&#= 1083;иканих діючою речовиною.=

Аміодар= он, флекаїнід і пропафенон, сертралін, бупропіон, метадон, цінакальцеm= 0;, галоперидоl= 3;, перфеназин, тіоридазин, циметидин т = 72; ритонавір також мають схожий впли = 74; на метаболізм декстрометl= 6;рфану.

Якщо одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; CYP2D6 і декстрометl= 6;рфану є необхідни = 84;, слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и стан пацієнта і в разі необхідносm= 0;і знизити доз = 91; декстрометl= 6;рфану.

– З антикоагулn= 3;нтами. Антикоагулn= 3;нтний ефект варфарину т = 72; інших похід = 85;их кумарину може посилюватиl= 9;ь при тривало = 84;у регулярномm= 1; застосуванl= 5;і парацетамоl= 3;у з підвищенняl= 4; ризику виникнення кровотеч;

– з секретолітl= 0;ками (препарати при кашлі, що розріджуютn= 0; слиз). Вони можуть призводити до загрозли = 74;ого накопиченнn= 3; секрету через упові = 83;ьнений кашльовий рефлекс;

– з AZT (зидовудин= ;). Підсилюєтьl= 9;я тенденція д = 86; розвитку нейтропеніo= 1;. Тому застосуванl= 5;я разом із AZT можливе тільки післ= 03; консультацo= 0;ї з лікарем;

– з антигіпертk= 7;нзивними засобами з компонентоl= 4; дії на ЦНС, такими як гуанабенц, клонідин аб = 86; α-метилдопа. Може підвищуватl= 0;сь седативна дія;

– з епінефриноl= 4;. Епінефрин н = 77; слід викори = 89;товувати для лікування артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів, які отримують лікування доксиламінm= 1; сукцинатом, оскільки введення епінефрину може призвести д = 86; подальшого різкого зниження артеріальнl= 6;го тиску (адреналіно = 74;а інверсія). Однак стани тяжкого шок = 91; можна лікувати норепінефрl= 0;ном (див. розділ «Передозувk= 2;ння»);

– вплив на показники лабораторнl= 0;х досліджень: застосуванl= 5;я парацетамоl= 3;у може впливати на результат аналізу сечової кислоти, що виконуєтьсn= 3; фосфорно-во = 83;ьфрамовим методом, а також на результат визначення глюкози крові, що вик&#= 1086;нується методом глюкозоксиk= 6;ази-перокси&#= 1076;ази;

– можуть послаблятиl= 9;ь ознаки початку ура = 78;ення внутрішньоk= 5;о вуха, викликаногl= 6; іншими ліка = 88;ськими засобами;=

– шкірна проб = 72; може дати неправдивиl= 1; (хибно негативний) результат у пацієнтів, які проходя = 90;ь лікування і = 79; застосуванl= 5;ям сиропу від застуди Вік = 89; Актив Медінайт;=

– при прийомі сиропу від застуди Вік = 89; Актив Медінайт слід уникат = 80; вживання алкоголю.=

Слід бути обережними при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і парацетамоl= 3;у з флуклоксацl= 0;ліном, оскільки одночасний прийом асоціюєтьсn= 3; з метаболічнl= 0;м ацидозом з в= 080;соким аніонним дефіцитом, особливо у п= 072;цієнтів з факторами ризику (див. розділ= «Особливоl= 9;ті застосуванl= 5;я»).

=

= Особливостo= 0; застосуванl= 5;я.

= При високій температурo= 0; тіла або наявності ознак вторинної інфекції, а також у разі &#= 1079;береження симптомів протягом більш ніж 3 дн&= #1110; необхідно звернутися до лікаря.

У нижчезазнаm= 5;ених випадках застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю та після консультацo= 0;ї з лікарем:

‒ синдром Жильбера (синдром Мейленграхm= 0;а);

‒ гастроезофk= 2;геальний рефлюкс;

‒ захворюванl= 5;я печінки або нирок;

– серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я, ураження се = 88;ця та артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; в анамнезі;

– цукровий діабет.

У разі продуктивнl= 6;го кашлю зі значним утв = 86;ренням мокротиння,= а також стійкого кашлю, наприклад, у зв’язку з палінням, астмою або емфіземою протикашльl= 6;ве лікування і = 79; використанl= 5;ям сиропу від застуд= 080; Вікс Актив Медінайт сл= 10;д застосовувk= 2;ти тільки післ= 03; дуже ретель = 85;ої оцінки співвідношk= 7;ння ризику та ко= 088;исті та консультацo= 0;ї з лікарем. У деяких випа = 76;ках придушення кашлю є небажаним.

= Парацетамоl= 3; слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам з= 10; зниженою функцією пе = 95;інки, включаючи п = 72;цієнтів з нециротичнl= 6;ю алкогольноn= 2; хворобою печінки. Ризик передозуваl= 5;ня зростає у пацієнтів з алкогольноn= 2; хворобою пе = 95;інки.

= Вікс Актив Медінайт не слід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими парацетамоl= 3;вмісними препаратамl= 0;.

Повідомля= лося про випадки зловживаннn= 3;, неправильнl= 6;го застосуванl= 5;я та розвитку залежностo= 0; при лікуванні декстрометl= 6;рфаном. Слід дотримуватl= 0;ся особливої обережностo= 0; при застосуванl= 5;і, особливо підліткам т = 72; молодим людям, а також паціє = 85;там зі зловживаннn= 3;м препаратамl= 0; або психотр = 86;пними речовинами = 74; анамнезі.=

Декстроме= торфан має слабкий потенціал в = 80;кликання залежності. При пороговій межі в разі подовженогl= 6; використанl= 5;я може розвив = 72;тися психологічl= 5;а та фізична залежність. = 059; пацієнтів, схильних до зловживаннn= 3; лікарським&#= 1080; засобами аб = 86; до розвитку залежності, лікування і = 79; застосуванl= 5;ям сиропу від застуди Вікс Актив Медінайт п = 86;винно бути лише короткотриk= 4;алим та проводит = 80;ся під ретельним наглядом лікаря.

Декстроме= торфан метаболізуn= 8;ться в печінці за допомогою цитохрому P450 2D6. Активність = 94;ього ферменту визначаєтьl= 9;я генетично. У близько 10 % населення метаболізм CYP2= D6 є зниженим. Такі пацієн = 90;и при супутньому застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; CYP2D6 можуть відчути симптоми передозуваl= 5;ня і/або збільшення тривалості дії декстро = 84;еторфану. Тому слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при призначеннo= 0; пацієнтам, щ= 086; мають знижений метаболізм CYP2= D6 або використовm= 1;ють інгібітори CYP2= D6.

Серотонін= овий синдром

Повідомля= лося про серотонінеl= 8;гічні ефекти, у т. ч. k= 9; розвитком потенційно небезпечноk= 5;о для життя серотоніноk= 4;ого синдрому, пр= 080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і декстрометl= 6;рфану з серотонінеl= 8;гічними засобами, на= 087;риклад із селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и зворотного захоплення серотоніну (SSR= I), лікарськимl= 0; засобами, як= 110; погіршують метаболізм = 89;еротоніну (у т. ч. з інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (MAOI)), та інгібітораl= 4;и CYP2D6.

Серотонін= овий синдром мож = 77; включати зм= 10;ни психічного стану, розлади вегетативнl= 6;ї нервової системи, нервово-м’я = 79;ові порушення та/або шлунково-ки = 96;кові симптоми.=

При виникненні підозри на серотоніноk= 4;ий синдром лікування препаратом Вікс Актив Медінайт слід припинити.=

Загалом= ;, якщо лікування проводитьсn= 3; без спостер = 77;ження лікаря, лікарські засоби, які містять парацетамоl= 3;, слід застосовувk= 2;ти не більше декількох днів та в невисоких д = 86;зах.

Пацієнтам з рідкісним = 80; вродженими проблемами непереносиl= 4;ості фруктози, синдромом недостатноl= 9;ті всмоктуванl= 5;я глюкози-гал = 72;ктози або дефіцитом сахарази-із = 86;мальтази не слід використовm= 1;вати Вікс Актив Медінайт.

У 30 мл міститься 8,25 г сахарози (цукру), що відповідає приблизно 0,69 в= ;углеводних одиниць (BU). Це необхідно враховуватl= 0; пацієнтам і = 79; цукровим діабетом.=

Рекоменду= ється бути обережними при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і парацетамоl= 3;у з флуклокса = 94;иліном через підвищений ризик метаболічнl= 6;го ацидозу з високим аніонним де = 92;іцитом, особливо у пацієнтів і = 79; тяжкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю, сепсисом, не= 076;оїданням та іншими джерелами дефіциту глутатіону (наприклад х= 088;онічним алкоголізмl= 6;м), а також тих, хто вживає максимальнo= 0; добові дози парацетамоl= 3;у. Рекомендуєm= 0;ься ретельний моніторинг, включаючи вимірюваннn= 3; 5-оксопролін= 091; в сечі.

Застосувk= 2;ння у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагі&= #1090;ність

Протипока= зано.

Году&= #1074;ання груддю

Дослідж= ;ень того, чи виділяєтьсn= 3; декстрометl= 6;рфан в грудне молоко людини, не проводилосn= 3;. Оскільки не виключений ефект пригніченнn= 3; дихання у дітей, які перебуваютn= 0; на грудному вигодовуваl= 5;ні, сироп від застуди Вікс Актив Медінайт не можна приймати в період годування груддю.

Фертильн&= #1110;сть

Досліджен= ня тератогеннl= 0;х властивостk= 7;й, а також десятки років досвіду застосуванl= 5;я для лікування людей у всьому світ= 10; на сьогодні не надали доказів наявності п= 10;двищеного ризику розвитку уроджених д = 77;фектів, але доступн= 10; дослідженнn= 3; є недостатн= 10;ми для виконання остаточних розрахункіk= 4; безпеки використанl= 5;я цього лікар = 89;ького засобу в пер= 110;од вагітності.

= ;

Здат&= #1085;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Наві&= #1090;ь при прийомі відповідно до призначе = 85;ня цей лікарський засіб може викликати с = 90;омленість та, таким чином, впливати на швидкість реакції люд = 80;ни настільки, щ= 086; це може погіршуватl= 0; здатність керувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0;. Цей ефект пі= 076;силюється при одночасномm= 1; вживанні алкоголю аб = 86; лікарських засобів, які самі можуть негативно впливати на швидкість реакції. На період лікування слід утримуватиl= 9;я від керуван = 85;я автотранспl= 6;ртом або роботи з іншими меха = 85;ізмами. Препарат може викликати сонливість.

<= /b>

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я та дози.

Застосо= ;вують дорослим та дітям віком від 15 років внутрішньо по 30 мл сиропу (відповідно до позначки на мірному стаканчику) 1 раз на добу увечері перед сном.

Тривалі= ;сть лікування н = 77; має перевищуваm= 0;и 3 дні.

= ;

Діти<= /span>= .

Безп&= #1077;ка та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату дітям вивчена недостатньl= 6;, тому його рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти дітям віком від 15 років.

Пере&= #1076;озування.<= /span>

Слід враховуватl= 0; можливість інтоксикацo= 0;ї при випадковомm= 1; прийомі препарату у кількості, щ= 086; перевищує рекомендовk= 2;ну дозу. Як правило, завжди слід враховуватl= 0; можливість інтоксикацo= 0;ї кількома речовинами, = 085;априклад, коли пацієн = 90; приймає кілька ліка = 88;ських засобів під час спроби самогубствk= 2;.

Симпто= 084;и

Параце= 090;амол

Піk= 6;вищений ризик інтоксикацo= 0;ї існує для па= 094;ієнтів літнього віку, дітей, осіб із захв= 086;рюваннями печінки, хронічним зловживаннn= 3;м алкоголем, хронічним порушенням харчування, = 072; також при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лікарських засобів, що викликають індукцію ферментів. У таких випадках передозуваl= 5;ня може призвести д = 86; летального наслідку.=

У цілому симптоми–нm= 1;дота, блювання, відсутністn= 0; апетиту, блідість, абдомінальl= 5;ий біль – проявляютьl= 9;я протягом 24 годин і досягають піка через 4–6 днів. Надалі можливе суб’єктивнk= 7; покращення стану, але може зберігатисn= 3; легкий біль = 091; животі, який свідчить пр = 86; ураження печінки. Передозуваl= 5;ня приблизно 6 г парацетамоl= 3;у або більше у вигляді одноразовоo= 1; дози для дорослих та 140 мг/кг маси тіла у вигляді одноразовоo= 1; дози для дітей спричиняє некроз гепатоцитіk= 4; з розвитком гепатоцелюl= 3;ярної недостатноl= 9;ті, порушення метаболізмm= 1; глюкози, мет= 072;болічного ацидозу та енцефалопаm= 0;ії. Це, у свою чергу, призводить до коми та навіть до ле= 090;ального наслідку. Одночасно спостерігаn= 8;ться зростання рівнів печінкових трансамінаk= 9; (АлАТ, АсАТ), лактатдегіk= 6;рогенази та білірубіну = 91; поєднанні з= 10; збільшенняl= 4; протромбінl= 6;вого часу, зниженням рівня протр = 86;мбіну, яке може проявитися протягом 12‒48 г= ;один після введення парацетамоl= 3;у. Клінічні симптоми ураження печінки зазвичай виникають ч = 77;рез 0,5‒2 дні після передозуваl= 5;ня, та їх пік нас&#= 1090;ає через 4‒6 днів.=

Навіть при відсутностo= 0; тяжкого ураження пе = 95;інки може виникнути гостра ниркова нед = 86;статність з гострим тубулярним некрозом. До інших симптомів передозуваl= 5;ня парацетамоl= 3;у, що не пов’язані з = 087;ечінкою, належать зміни у міокарді, розвиток гострого панкреатитm= 1;. Повідомлялl= 0; про серцеву аритмію. Інш= 110; симптоми включають п = 88;игнічення ЦНС, серцево-суд = 80;нні ефекти та ураження нирок.

Декстро= ;меторфану гідроброміk= 6;

Для пацієнтів, які прийнял = 80; декстрометl= 6;рфан і знаходятьсn= 3; в седативномm= 1; або коматозномm= 1; стані, можна розглянути застосуванl= 5;я налоксону у звичайних дозах для лікування передозуваl= 5;ня опіоїдами. У разі судом можна застосуватl= 0; бензодіазеl= 7;іни, а при гіпертерміo= 1; внаслідок серотоніноk= 4;ого синдрому – бензодіазеl= 7;іни та засоби зовнішньогl= 6; охолодженнn= 3;.

Доксила= ;міну сукцинат

Гіперсо= ;мнія з можливим розвитком коми, випадк= 080; збудження т = 72; деліріозноo= 1; сплутаностo= 0; свідомості.

Антихол= ;інергічні ефекти: погіршення зору, порушення акомодації, напад глаукоми, за= 090;римка шлунково-ки = 96;кової моторики, затримка сечі, запор, сухість у роті.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: арт= 077;ріальна гіпотензія, тахікардія або брадика = 88;дія, шлуночкова тахікардія, серцева нед = 86;статність та недостатніl= 9;ть кровообігу, кардіо-васк = 91;лярний колапс.

Гіперте= ;рмія або гіпотермія.

Епілепт= ;ичні напади.

З боку дихальної системи: ціаноз, пригніченнn= 3; дихання, зуп= 080;нка дихання, аспірація.=

Тяжким ускладненнn= 3;м передозуваl= 5;ня є рабдоміол= 10;з, про який повідомлялl= 6;сь у кількох випадках.=

Терапі= 103; передозуваl= 5;ня

Параце= 090;амол

Важливl= 6; негайно розпочати лікування при передоз = 91;ванні парацетамоl= 3;у. Навіть незв = 72;жаючи на відсутністn= 0; значущих ранніх симптомів, пацієнти повинні бут = 80; терміново направлені до лікарні для надання невідкладнl= 6;ї медичної допомоги і б= 091;дь-якому пацієнту, який прийня = 74; близько 7,5 г або більше парацетамоl= 3;у протягом попередніх 4-х годин, слід виконати промивання шлунка. Застосуванl= 5;я метіоніну перорально або N-ацетилц&#= 1080;стеїну внутрішньоk= 4;енно можуть дати позитивний результат я = 82; мінімум до 48 годин після передозуваl= 5;ня. Лікування інших симпт = 86;мів симптоматиm= 5;не.

Зменшит= ;и концентрацo= 0;ю парацетамоl= 3;у у плазмі можна діалізом. Рекомендуєm= 0;ься визначення концентрацo= 0;ї парацетамоl= 3;у у плазмі крові.

Декстро= ;меторфану гідроброміk= 6;

Лікуван= ;ня полягає у промиванні шлунка та за= 075;альниx підтримуючl= 0;х заходах. Специфічниl= 4; антидотом є внутрішньоk= 4;енне введення налоксону. Повідомлялl= 6;ся, про успішне застосуванl= 5;я налоксону дітям для усунення це = 85;тральних та периферичнl= 0;х опіоїдних ефектів декстрометl= 6;рфану (0,01 мг/кг маси тіла). У разі необхідносm= 0;і здійснюватl= 0; моніторинг = 91; відділенні інтенсивноo= 1; терапії та почати симптоматиm= 5;не лікування.

Доксила= ;міну сукцинат<= /i>

Якнайшв= ;идше промити шлунок або викликати блювання.

Аналепт= ;ики протипоказk= 2;ні, оскільки існує тенденція д = 86; епілептичнl= 0;х нападів уна = 89;лідок можливого зниження доксиламінm= 1; сукцинатом судомного порога.

У разі артеріальнl= 6;ї гіпотензії, спричиненоo= 1; парадоксалn= 0;ною стимуляцієn= 2;, не слід застосовувk= 2;ти лікарські засоби, подібні епінефрину, які впливаю = 90;ь на систему кровообігу, замість цьо = 75;о може бути застосованl= 0;й норепінефрl= 0;н (безперервн = 72; крапельна інфузія норепінефрl= 0;ну) або ангіотензиl= 5;амід. Слід уникат = 80; застосуванl= 5;я b-агоніс= 090;ів, оскільки вони підсилюють вазодилатаm= 4;ію.

При необхідносm= 0;і антихолінеl= 8;гічні симптоми можна лікувати введенням фізостигміl= 5;у саліцилату (1‒2 мг внутрішньоk= 4;енно, можна повторно), але його часте застосуванl= 5;я не рекоменд = 91;ють через тяжкі побічні ефекти.

У разі повторних епілептичнl= 0;х нападів пок = 72;зані антиконвулn= 0;санти з урахуванняl= 4; можливості штучної вентиляції, оскільки іс = 85;ує ризик пригніченнn= 3; дихання.

Підсиле= ;ний діурез не дуже ефективний, оскільки в сечі містяться лише невеликі кількості антигістамo= 0;нів. Однак гемодіаліз та перитонеалn= 0;ний діаліз можуть бути корисними, якщо не виключаєтьl= 9;я змішана інтоксикацo= 0;я.

Подальш= ;е лікування в разі інтоксикацo= 0;ї парацетамоl= 3;ом, декстрометl= 6;рфаном та доксилам= 10;ну сукцинатом повинно грунтуватиl= 9;я на ступені поширення, стадії та клінічних симптомах відповідно до встановл = 77;них заходів інтенсивноo= 1; терапії.

= ;

Побічні реакції.

Стосовн= о лікарськогl= 6; засобу з ідентичною діючою речовиною, який також містить дію = 95;у речовину, як= 072; зменшує вираженістn= 0; набряку слизових оболонок, повідомлялl= 0; про нижчезазнаm= 5;ені небажані ефекти лише = 074; поодиноких випадках (˂1/1000 000 пацієнтів, які проходи = 83;и лікування) або взагалі не повідомл= 03;ли протягом періоду більше 30 років.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: тахікардія, рефлекторнk= 2; брадикардіn= 3;, серцева аритмія, артеріальнk= 2; гіпотензія, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; та декомпенсаm= 4;ія існуючої се = 88;цевої недостатноl= 9;ті, зміни на ЕКГ, задишка, біл= 100; у серці.

= У пацієнтів і = 79; феохромоциm= 0;омою застосуванl= 5;я антигістамo= 0;нів (у цьому випадку док = 89;иламіну) може призвести д = 86; вивільненнn= 3; катехоламіl= 5;у.

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: анемія, сульфгемогl= 3;обінемія та метгемог = 83;обінемія, гемолітичнk= 2; анемія (особливо дл= 103; хворих із дефіцитом глюкозо-6-фос&#= 1092;ат-дегідрог= ;енази). При тривалому застосуванl= 5;і у високих дозах – апластична анемія, панцитопенo= 0;я, агранулоциm= 0;оз, нейтропеніn= 3;, лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія.

З боку нервової системи: с= 091;доми, галюцинаціo= 1;, психомоторl= 5;е збудження і порушення орієнтації, відчуття страху, дратівливіl= 9;ть, тремор, відчуття поколюваннn= 3; і тяжкості в кінцівках, нервова збудженістn= 0;, порушення сну, у разі зловживаннn= 3; розвиваєтьl= 9;я залежність. Сонливість = 08; загальною для доксиламінm= 1; і може рідко розвиватисn= 3; для декстрометl= 6;рфану. Інші побічн= 10; ефекти, які частіше розвиваютьl= 9;я при застосуванl= 5;і антигістамo= 0;нних засобів, таких як доксиламін, = 213; головний біль, розмитість = 79;ору та психомоторl= 5;і порушення. Декстрометl= 6;рфан також рідко асоціюєтьсn= 3; із запаморо = 95;енням.

З боку органі = 74; зору: порушення зору та акомодації, підвищення = 74;нутрішньоо&#= 1095;ного тиску.

= Респіраторl= 5;і порушення: = порушення функції дихання в зв’язку зі згущенням с = 77;крету, бронхіальнl= 6;ю обструкцієn= 2; та бронхосп = 72;змом.

= З боку травно= 11; системи: печія, дискомфорт, гіперсалівk= 2;ція, зниження апетиту, паралітичнk= 2; непрохідніl= 9;ть кишечнику, щ= 086; загрожує життю. При прийомі ант = 80;гістамінни&#= 1093; засобів, таких як доксиламін, може виникати су = 93;ість у роті, запор, збільшення шлункового = 88;ефлюксу. У рідкісних випадках пр = 80; застосуванl= 5;і доксиламінm= 1; або декстрометl= 6;рфану можуть виникати нудота, блювання, порушення з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (супр= 086;воджується болем у животі та діареєю).

З боку сечовидільl= 5;ої системи: антигістамo= 0;нні засоби, такі як доксилам= 10;н, можуть викликати затримку сечі або пор= 091;шення сечовипускk= 2;ння.

З боку імунно= 11; системи: в осіб зі схильністю R= 13; бронхоспазl= 4; (анальгінов = 72; астма). Повний спек = 90;р реакцій гіперчутлиk= 4;ості, включаючи а = 85;афілактичн&#= 1080;й шок. У поодиноких випадках – ангіоневроm= 0;ичний набряк, є рідкісні по = 74;ідомлення про алергічні реакції або реакції гіперчутлиk= 4;ості, пов’язані з парацетамоl= 3;ом і доксиламінl= 6;м, включаючи шкірний вис = 80;п, кропив’янкm= 1;, анафілаксіn= 2; та бронхоспазl= 4;.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: гіперчутлиk= 4;ість, включаючи шкірний вис = 80;п, свербіж та кропив’янкm= 1;. Рідко повідомлялl= 0; про шкірний висип, з подразненнn= 3;м чи без, при застосуванl= 5;і декстрометl= 6;рфану. Дуже рідко виникають м = 91;льтиформна ексудативнk= 2; еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз.=

Г= 077;патобіліар&= #1085;і порушення: = порушення функції печінки (холестатич = 85;а жовтяниця).

=

= Інші можливі небажані ефекти:

– загальна слабкість, посилене потовиділеl= 5;ня, гіпоглікемo= 0;я;

‒ супутні ефекти з бок= 091; вегетативнl= 6;ї нервової системи, так= 110; як порушенн= 03; акомодації, сухість у роті, відчуття закладеносm= 0;і носа, запор, порушення сечовипускk= 2;ння/затримк&#= 1072; сечі, нудота, блювання, діарея, втрата або підвищення апетиту, біл= 100; в епігастрі= 11;, скарги на порушення з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, підвищений рефлюкс;

‒ супутній вплив на ЦНС, такий як стомленістn= 0;, сонливість, в’ялість, запаморочеl= 5;ня, переднеприm= 0;омний стан, уповільненl= 5;я швидкості реакції/пси = 93;омоторне порушення, утрудненісm= 0;ь концентрацo= 0;ї, головний біль, розмитість = 79;ору, депресія, слабкість м’язів, шум у вухах. Крім того, можлив= 077; виникнення так званих п= 072;радоксальн&= #1080;х реакцій, таких як занепокоєнo= 0;сть, збудженістn= 0;, напруженісm= 0;ь, інсомнія, нічні кошмарні сновидіння, сплутаністn= 0; свідомості, тремор;

‒ порушення терморегулn= 3;ції;

‒ шкірнo= 0; алергічні реакції (почервонін = 85;я шкіри, кропив’янкk= 2;), реакції фоточутливl= 6;сті;

‒ парацетамоl= 3;: у дуже рідкісних випадках по = 74;ідомляли про тяжкі шкірні реакції;

‒ підвищення рівня печінкових трансамінаk= 9;.

= У разі виникнення цих або інши= 093; побічних еф = 77;ктів рекомендуюm= 0;ь припинити лікування т = 72; звернутися до лікаря.

= Термін придатностo= 0;. 3 роки.

=

Умови зберігання.

Зберігати при температурo= 0; не вище 25 °C = 91; захищеному від світла місці.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упако&= #1074;ка.

По 30 мл або по 90 мл, або по 100 мл, аб = 86; по 120 мл, або по 180 мл, або по 240 мл сиропу у пляшці; по 1 пляшці разо = 84; з мірним стаканчикоl= 4; у коробці.

Катег&= #1086;рія відпуску. = Без рецепта.

=

Вироб&= #1085;ик.

Прок&= #1090;ер енд Гембл Мануфекчурo= 0;нг ГмбХ.

=

Місцезнаm= 3;одження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

= Проктер енд Гембл Штр. 1, 64521, Грос-Герау, Гессен, Німе= 095;чина.