І&= #1053;СТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

НУРО = 60;ЄН^® ДЛЯ ДІТЕЙ ФОРТЕ

(NUROFЄN^®FOR CHILDREN FORTE)=

&nb= sp;

Скла = 76;:

д&= #1110;юча речовина: o= 0;бупрофен;

5 мл суспензі= 11; містять 200 мг ібупрофену;

д&= #1086;поміжні речовини: мальтит рідкий; кислота лимонна, моногідрат; натрію цитрат; натрію хлорид; сахарин нат = 88;ію; доміфену бромід; полісорбат 80; ксантанова камедь; апельсиновl= 0;й ароматизатl= 6;р; гліцерин; вода очищен = 72;.

&nb= sp;

i= 1;ікарська форма. Суспенз&= #1110;я оральна з апельсиновl= 0;м смаком.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: майж = 77; біла сиропоподіk= 3;на суспензія з характерниl= 4; апельсиновl= 0;м запахом.

&nb= sp;

j= 0;армакотера= 087;евтична група.

Н&= #1077;стероїдні протизапалn= 0;ні та протирев = 84;атичні засоби. Похідні пропіоновоo= 1; кислоти. Код АТХ М01А Е01.

&nb= sp;

Фарм = 72;кологічні властивостo= 0;.

Фармакод= инаміка. Ібупрофен – це нестероїднl= 0;й протизапалn= 0;ний засіб (НПЗЗ), похідне пропіоновоo= 1; кислоти, яки= 081; продемонстl= 8;ував свою ефективнісm= 0;ь шляхом пригніченнn= 3; синтезу простагланk= 6;инів – медіаторі = 74; болю та запалення. Iбупрофен чинить анальгезуюm= 5;у, жарознижувk= 2;льну та протизапалn= 0;ну дії. Крім того, ібупро= 092;ен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитіk= 4;.

К&= #1083;інічну ефективнісm= 0;ь ібупрофену було продем = 86;нстровано під час симптоматиm= 5;ного лікування від легкого до помірног = 86; болю, такого &#= 1103;к зубний біль, головний біль, та симптоматиm= 5;ного лікування гарячки.

Анальг&#= 1077;зуюча доза для дітей становить в= 10;д 7 до 10 мг/кг мас = 80; при максима = 83;ьному застосуванl= 5;і 30 мг/кг/добу. Нm= 1;рофєн^® для дітей форте містить ібупрофен, який продем = 86;нстрував у відкритом = 91; дослідженнo= 0; початок жарознижувk= 2;льної дії через 15 хвилин післ= 03; його застосуванl= 5;я і зниження температурl= 0; у дітей протягом періоду до 8 годин.

Експеримен&= #1090;альні дані свідчать, що ібупрофен може пригнічуваm= 0;и вплив низької доз = 80; аспірину (ацетилсалі = 94;илової кислоти) на а&#= 1075;регацію тромбоцитіk= 4; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препаратів. = 042; одному досл= 10;дженні, коли разову дозу ібупрофену 400 мг приймали = 074; межах 8 год до або 30 хв після прийому асп= 10;рину негайного вивільненнn= 3; (81 мг), спостерo= 0;галося зниження впливу ацетилсаліm= 4;илової кислоти на формування тромбоксанm= 1; або агрегацію тромбоцитіk= 4;. Хоча існує непевність відносно екстраполяm= 4;ії даних на клі= 085;ічну картину, не можна виключити того, що сист&#= 1077;матичне довготриваl= 3;е застосуванl= 5;я ібупрофену може знизит = 80; кардіопротk= 7;кторний ефект низьких доз ацетилсаліm= 4;илової кислоти. При несистематl= 0;чному застосуванl= 5;і ібупрофену клінічно значущий ефект вважа= 08;ться малоймовірl= 5;им.

Фарм = 72;кокінетика.<= o:p>

Спеціальни&= #1093; досліджень фармакокінk= 7;тики за участю дітей не проводили. Опубліковаl= 5;і дані підтверджуn= 2;ть, що абсорбці= 03;, метаболізм та виведенн= 03; ібупрофену = 91; дітей відбу = 74;аються таким же чином, як у дорослих.=

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я ібупрофен частково абсорбуєтьl= 9;я у шлунку, після чого повністю – в тонкому кишечнику. Після метаболізмm= 1; в печінці (гідроксилю = 74;ання, карбоксилюk= 4;ання, кон’югація) фармакологo= 0;чно неактивні метаболіти виводяться повністю, переважно нирками (90%), а також із жов= 095;ю. Час напіввиведk= 7;ння у здорових добровольцo= 0;в, а також у пацієнтів, і= 079; захворюванl= 5;ями нирок або печінки – від 1,8 до 3,5 години. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми становить близько 99%.

Ниркова недостатніl= 9;ть.

Оскільки ібупрофен т = 72; його метаболіти виводяться = 87;ереважно нирками, у пацієнтів з різними сту = 87;енями ниркової недостатноl= 9;ті фармакокінk= 7;тика препарату може змінюватисn= 3;. У пацієнтів = 079; порушенням функції нирок спост = 77;рігалися нижчий ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми, підвищені рівні в плазмі кров= 10; загального ібупрофену та незв’язаноk= 5;о (S)-ібупрофену, більші значення AUC для (S)-ібупрофену та підвищен= 10; співвідношk= 7;ння енантіометl= 8;ичної AUC (S/R) порівняно з контрольноn= 2; групою здорових до = 73;ровольців. У пацієнтів = 079; термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок, які перебуваютn= 0; на діалізі, середнє значення фр = 72;кції ібупрофену становило близько 3%, порівняно з 1% у здорових добровольцo= 0;в. Тяжке поруш = 77;ння функції нирок може призвести д = 86; накопиченнn= 3; метаболітіk= 4; ібупрофену. Значимість цього ефект = 91; невідома. Метаболіти = 84;ожуть бути видалені шляхом гемодіалізm= 1;.

Порушен&= #1085;я функції печінки.

Алкогольна хвороба печінки з порушенням = 92;ункції печінки від легкого до помірного с = 90;упеня не призвела до істотної зміни фарма = 82;окінетични&#= 1093; параметрів. Захворюванl= 5;я печінки можуть змінити кінетику ро = 79;поділу ібупрофену. = 059; пацієнтів, хворих на ци= 088;оз, з помірним ступенем порушення функції печінки (6–10 за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю) спостерігаl= 3;ося збільшення періоду нап= 10;ввиведення в середньом = 91; в 2 рази, а співвідношk= 7;ння енантіометl= 8;ичної AUC (S/R) було значн&= #1086; нижчим, у порівнянні зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми з контрольноo= 1; групи, що свідчить пр = 86; погіршення метаболічнl= 6;ї інверсії (R)-іб= упрофену в активний (S)-енантіомер<= o:p>

i= 0;лінічні характерисm= 0;ики.

Пока = 79;ання.=

Симптомати&= #1095;не лікування гарячки та болю різног = 86; походження = 91; дітей віком від 6 місяців до 12 років з масою тіла н= 077; менше 7 кг (включаючи гарячку після імунізації, при гострих респіраторl= 5;их вірусних інфекціях, грипі, біль при прорізуванl= 5;і зубів, біль після видалення зуба, зубний біль, головн= 080;й біль, біль у горлі, біль при розтягненнo= 0; зв’язок та інші види бо= 083;ю, у тому числі запального генезу).

Прот = 80;показання.

• Підв = 80;щена чутливість до ібупрофену або до будь-якого з компонентіk= 4; препарату.=

• Наяв = 85;ість в анамнезі реакцій гіперчутлиk= 4;ості (таких як бронхоспазl= 4;, астма, риніт, ангіоневроm= 0;ичний набряк або кропив’янкk= 2;) після застосуванl= 5;я ібупрофену, ацетилсаліm= 4;илової кислоти (аспірину) або інших НП= 047;З.

• Вира = 79;кова хвороба шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки/ кровотеча в активній формі або рецидиви в анамнезі (дв= 072; або більше виражених епізоди підтверджеl= 5;ої виразкової хвороби чи кровотечі).

• Наявн= ість в анамнезі шлунково-ки = 96;кової кровотечі або перфорації, пов’язаної із застосуванl= 5;ям НПЗЗ.

• Запа = 83;ьне захворюванl= 5;я кишечника в активній формі.

• Цере = 73;роваскуляр&#= 1085;і або інші кровотечі.=

• Гемо = 88;агічний діатез або інші порушення згортання крові.

• Тяжк = 72; серцева недостатніl= 9;ть (клас ІV за NYHA), тя= жка печінкова недостатніl= 9;ть або тяжка ни= 088;кова недостатніl= 9;ть.

• Спад = 82;ова непереносиl= 4;ість фруктози.=

• Оста = 85;ній триместр вагітності=

• Тяжк = 72; форма зневодненнn= 3; (внаслідок б= 083;ювання, діареї або недостатньl= 6;го вживання рідини).

Взає = 84;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємод= 10;й.

= І&= #1073;упрофен, як і інші НПЗ&#= 1047;, не слід застосовувk= 2;ти в комбінаці= 11; з:

= - ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (аспірином), оскільки це може збільшити ризик виникнення побічних реакцій, крі= 084; випадків, коли аспіри = 85; (доза не вище 75 мг на добу) призначав лікар. Дані експерименm= 0;альних досліджень свідчать пр = 86; те, що при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ібупрофен може пригнічуваm= 0;и антиагрегаl= 5;тну дію низьких доз аспірин = 91;. Проте обмеженістn= 0; цих даних та непевність відносно екстраполяm= 4;ії даних ex vivo на клінічну картину не дає підстав зробити чіткі висновки щодо систематичl= 5;ого застосуванl= 5;я ібупрофену. Отже, при несистематl= 0;чному застосуванl= 5;і ібупрофену такі клініч = 85;о значущі ефе = 82;ти вважаються малоймовірl= 5;ими;

- іншими НПЗЗ, в тому числі з селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и циклооксигk= 7;нази-2, оскільк = 80; це може підвищити ризик побічних ефектів.

<= /p>
З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти ібупрофен (я= 082; і інші НПЗЗ) в комбінації = 79; такими препаратамl= 0;:<= /span>

= антикоа&= #1075;улянти: НПЗЗ можуть посилити ефект антикоагулn= 3;нтів, таких як варфарин;

анти = 75;іпертензив&#= 1085;і засоби (іl= 5;гібітори АПФ, бета-бло= катори та антагоністl= 0; ангіотензиl= 5;у II): НПЗЗ можуть знижувати ефект цих препаратів. = 059; деяких пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к (наприклад, пацієнти зі зневодненнn= 3;м або пацієнт = 80; літнього віку з порушенням функції нирок) супутнє застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, бета-блокат = 86;рів або антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у ІІ та інгіk= 3;іторів циклооксигk= 7;нази може призве = 89;ти до подальшого порушення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатніl= 9;ть, що зазвичай = 108; оборотною. Т= 086;му таку комбінацію слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнтам слід вживат = 80; достатню кі = 83;ькість рідини, а також слід контролюваm= 0;и функцію нир = 86;к після початку супутньої терапії та п= 077;ріодично надалі;

корт = 80;костероїди: підв = 80;щений ризик утворення виразок та к= 088;овотеч у шлунково-ки = 96;ковому тракті;

анти = 90;ромбоцитар&#= 1085;і засоби та се= 083;ективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підв = 80;щений ризик виник = 85;ення шлунково-ки = 96;кової кровотечі;

серц = 77;ві глікозиди, наприклад дигоксин: НПЗЗ можуть посилювати порушення серцевої фу = 85;кції, знижувати функцію клубочковоo= 1; фільтрації нирок = 090;а підв = 80;щувати рівень глікозидів = 91; плазмі кров= 10;. НПЗЗ можуть підвищуватl= 0; рівні дигок = 89;ину в плазмі крові, а отже, підвищуватl= 0; ризик токсичностo= 0; дигоксину; при правильномm= 1; застосуванl= 5;і (максимум пр= 086;тягом 3 днів) контроль рівня дигок = 89;ину в сироватці крові зазвичай не потрібен.=

пентокс&= #1080;фелін: у пацієнтів, які отримують терапію ібупрофеноl= 4; у комбінації = 79; пентоксифеl= 3;іном, може бути пі= 076;вищений ризик геморагії, тому слід ко= 085;тролювати час кровотечі;=

літі = 81;: НПЗЗ можуть підвищуватl= 0; рівень літі= 02; в плазмі крові, можливо, внаслідок зниження ни = 88;кового кліренсу. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих лікарських засобів, якщ= 086; рівень літі= 02; не контролю= 08;ться. Слід розглянути доцільністn= 0; зниження дози літію; при правильномm= 1; застосуванl= 5;і (максимум пр= 086;тягом 3 днів) контроль рівня літію = 074; сироватці крові зазвичай не потрібен.=

мето = 90;рексат у дозі 15 мг/тиждень або вище: засто = 89;ування НПЗЗ протягом 24 годин до або після застосуванl= 5;я метотрексаm= 0;у може призве = 89;ти до підвищення концентрацo= 0;ї метотрексаm= 0;у в плазмі крові (ймовірно, нирковий кл= 10;ренс метотрексаm= 0;у може бути знижений че = 88;ез вплив НПЗЗ) та подальшого збільшення його токсичного ефекту. Тому слід уникат = 80; застосуванl= 5;я ібупрофену пацієнтам, я= 082;і отримують високі дози метотрексаm= 0;у;

мето = 90;рексат у дозі нижче 15 мг/тиждень: ібу&#= 1087;рофен підвищує рівні метотрексаm= 0;у. При застосуванl= 5;і ібупрофену = 91; комбінації = 79; низькими дозами метотрексаm= 0;у слід ретельно стежити за к= 072;ртиною крові пацієнта, особливо протягом перших тижнів супутнього застосуванl= 5;я. Необхідно посилити контроль пр = 80; погіршенні функції нирок, навіт= 100; мінімальноl= 4;у, та у пацієнтів літнього віку, а також контролюваm= 0;и функцію нирок для попередженl= 5;я можливого зниження кліренсу метотрексаm= 0;у.

&#= 1094;иклоспорин та такролімус: м = 86;жливе пo= 0;двищення ризику нефротоксиm= 5;ності при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і НПЗЗ через з= 085;иження ниркового синтезу простагланk= 6;ину. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих лікарсь = 82;их засобів з НПЗЗ слід ретельно ко = 85;тролювати функцію нирок

міфе = 87;ристон: НПЗЗ не слід застосовувk= 2;ти раніше ніж через 8–12 діб після застосуванl= 5;я міфепристоl= 5;у, оскільки вони можуть знизити ефективнісm= 0;ь останнього;

препарати групи сульфонілсk= 7;човини: спостері= галася взаємодія НПЗЗ з гіпоглікемo= 0;чними засобами (препаратам = 80; сульфонілсk= 7;човини). НПЗЗ можуть посилювати гіпоглікемo= 0;чний ефект препаратів сульфонілсk= 7;човини шляхом витіснення їх зі зв’язк= 091; з протеїнам = 80; плазми; рекомендуn= 8;ться контролюваm= 0;и рівень глюк = 86;зи в крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препаратів сульфонілсk= 7;човини з ібупрофен = 86;м;

проб = 77;нецид і сульфінпірk= 2;зон: можливе підвищення концентрацo= 0;ї ібупрофену = 74; плазмі кров= 10; та зат= 088;имка виведення ібупрофену; що може бути зумовлено інгібіторнl= 0;м механізмом на ділянці, де відбуваєтьl= 9;я ниркова тубулярна секреція та глюкуронідk= 2;ція; отже, може бу&#= 1090;и потрібна корекція дози ібупрофену;

бакл = 86;фен: інсує ризик розвитку токсичностo= 0; баклофену після початку застосуванl= 5;я

ібупрофе= ну.

ритонавір: можливе збільшення плазмових к = 86;нцентрацій НПЗЗ;

амін = 86;глікозиди: НПЗЗ можуть знижувати виведення аміноглікоk= 9;идів;

капт = 86;прил: експk= 7;риментальн= 110; дослідженнn= 3; показали, що ібупрофен пригнічує ефект каптоприлу щодо виведення натрію;

вори = 82;оназол і флуконазо = 83; (інгібітори CYP= 2C9): одноч&= #1072;сне застосуванl= 5;я ібупрофену = 79; інгібітораl= 4;и CYP2C9 може підви = 97;увати вплив ібупрофену (субстрат CYP2C9). В дослідженнo= 0; із застосуванl= 5;ям вориконазоl= 3;у та флуконазолm= 1; (інгібітори CYP= 2C9) було продем = 86;нстровано збільшення впливу S(+)-ібупрофену приблизно н = 72; 80–100%. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і ібупрофену = 79; сильними інгібітораl= 4;и CYP2C9 рекомендуєm= 0;ься зниження до = 79; ібупрофену, особливо коли високі дози ібупрофену застосовуюm= 0;ься разом з вориконазоl= 3;ом або флуконазолl= 6;м;

холестирам&= #1110;н: ібупрофен т = 72; холестирамo= 0;н слід приймати з і= 085;тервалом в декілька годин через сповільненl= 5;я та зниження (25= %) всмоктуванl= 5;я ібупрофену при їх одночасномm= 1; застосуванl= 5;і;

зидо = 74;удин: l= 7;ідвищений ризик гематологіm= 5;ної токсичностo= 0; при сумісному застосуванl= 5;і зидовудину та НПЗЗ. Існують докази підвищення ризику розв = 80;тку гемартрозу та гематоми = 091; ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з гемофілією = 91; разі супутн= 00;ого лікування зидовудиноl= 4; та ібупрофе = 85;ом;

трав’янo= 0; екстракти:= при сумісному застосуванl= 5;і з НПЗЗ гінгк= 086; білоба може потенціюваm= 0;и ризик кровотечі;

хіно = 83;онові антибіотикl= 0;: дані, отримані в дослідженнn= 3;х на тваринах, показують, щ= 086; НПЗЗ можуть збільшуватl= 0; ризик судом, понв’язаниm= 3; із застосуванl= 5;ям хінолоновиm= 3; антибіотикo= 0;в. Пацієнти, як= 110; приймають НПЗЗ та хінолони, можуть мати підвищений ризик розви = 90;ку судом;

гіда = 85;тоїни та сульфамі = 76;и: можливе підвищення токсичного ефекту цих лікарських засобів. Рівні фенітоїну в плазмі кров= 10; можуть підвищитисn= 3; при одночас = 85;ому лікуванні ібупрофеноl= 4;; при правильномm= 1; застосуванl= 5;і (максимум пр= 086;тягом 3 днів) контроль рівня феніт = 86;їну в сироватці крові зазви = 95;ай не потрібен.

тіаз = 80;ди, тіазидні речовини, петлеві діуретики т = 72; калійзберіk= 5;аючі діуретики<= /span>: НПЗЗ можуть протидіяти діуретичноl= 4;у ефекту цих лікарських засобів. Одночасне застосуванl= 5;я НПЗЗ та діуретика може підвищ = 80;ти ризик нефротоксиm= 5;ності, спричиненоo= 1; НПЗЗ (наприклад, у пацієнтів з= 10; зневодненнn= 3;м або у хворих літнього віку з порушеною ф = 91;нкцією нирок), внаслідок погіршення ниркового кровотоку. Тому таку комбінацію слід застос = 86;вувати з обережністn= 2;, особливо па = 94;ієнтам літнього віку. Пацієнтам слід вживат = 80; достатню кількість рідини, а також слід контролюваm= 0;и функцію нирок після початку суп = 91;тньої терапії та періодично надалі. Як і у = разі застосуванl= 5;я інших НПЗЗ, супутня тер = 72;пія калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0; може асоціюватиl= 9;я з підвищени = 84; рівнем калі= 02;, отже, слід контролюваm= 0;и рівень калі= 02; в плазмі кро= 074;і;

Застосу&= #1074;ання ібупрофену під час їди сповільнює всмоктуванl= 5;я, хоча це не впливає на с= 090;упінь всмоктуванl= 5;я (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

&nb= sp;

Особ = 83;ивості застосуванl= 5;я.

Побічні ефекти терапії ібупрофеноl= 4;, можна мінім= 10;зувати шляхом заст = 86;сування найнижчої ефективної дози, потріб= 085;ої для лікування симптомів, протягом найкоротшоk= 5;о періоду час = 91;.

Паці= 08;нти літнього віку мають підвищену ч = 72;стоту побічних реакцій на НПЗЗ, особливо шл = 91;нково-кишко&= #1074;их кровотеч та перфорацій, які можуть бути летальними. = 059; пацієнтів літнього віку існує підвищений ризик наслідків п = 86;бічних реакцій.=

Не рекомендуєm= 0;ься тривале застосуванl= 5;я НПЗЗ пацієнтам літнього віку. У разі тривалої терапії слі = 76; регулярно стежити за станом пацієнтів.=

Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; пацієнтам з такими станами:=

= -      =     системн&= #1080;й червоний вовчак, а також зміша = 85;е захворюванl= 5;я сполучної тканини – через підвищений ризик асептичногl= 6; менінгіту;=

= -      =     вроджен&= #1077; порушення метаболізмm= 1; порфірину, наприклад гостра суміжна порфірія;=

= -      =     розлади з боку шлунк= 086;во-кишковог= о тракту та хронічне запальне захворюванl= 5;я кишечника (виразковий = 082;оліт, хвороба Крона);

= -      =     наявніс&= #1090;ь в анамнезі артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; та/або серцева недостатніl= 9;ть, оскільки існують повідомленl= 5;я про затримк = 91; рідини та набряк, що пов’язані з терапією НПЗЗ;

= -      =     ниркова недостатніl= 9;ть – чере = 79; можливість погіршення функції нир = 86;к;

= -      =     порушен&= #1085;я функції печінки;=

= -      =     безпосе&= #1088;едньо після обширних хірургічниm= 3; втручань;=

= -      =     сінна гарячка, носові поліпи або хронічні об = 89;труктивні захворюванl= 5;я дихальних ш = 83;яхів – у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення алергічних реакцій, до яких належать напади астм = 80; (так звана анальгетичl= 5;а астма), набряк Квін = 82;е або кропив’янкk= 2;;

= -      =     наявніс&= #1090;ь в анамнезі алергічних реакцій на інші речовини – чере = 79; підвищений ризик виникнення реакцій гіперчутлиk= 4;ості на ібупрофе = 85;.

В&= #1087;лив на органи дихання.

У пацієнтів з бронхіальнl= 6;ю астмою чи алергічнимl= 0; захворюванl= 5;ями або з такими захворюванl= 5;ями в анамнезі може виникнути бронхоспазl= 4;.

Інші НПЗЗ.

Слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ібупрофену = 79; іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигk= 7;нази-2, оскільки це підвищує ризик розвитку по = 73;ічних реакцій.=

Як і інші НПЗЗ, ібупрофен може спричинити = 72;лергічні реакції, так= 110; як анафілактиm= 5;ні/анафілак&#= 1090;оїдні реакції, навіть якщо лікарський засіб застосовуєm= 0;ься вперше.

Системнl= 0;й червоний вовчак і змішане захворюванl= 5;я сполучної тканини.

З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти ібупрофен при системному червоному вовчаку та п= 088;и змішаному захворюванl= 5;і сполучної тканини через підвищений ризик асептичногl= 6; менінгіту.

Впли = 74; на серцево-с= 091;динну та церебровасl= 2;улярну систему.

= Пацієнт&= #1072;м з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та/або серце= 074;ою недостатніl= 9;тю в анамнезі с= 083;ід з обережністn= 2; починати лікування (н= 077;обхідна консультацo= 0;я лікаря), оскільки пр = 80; терапії ібупрофеноl= 4;, як і іншими НПЗЗ, повідо= 084;лялося про випадки затримки рідини, розвитку ар = 90;еріальної гіпертензіo= 1; та набряків.

Клін= 10;чні дослідженнn= 3; і епідеміолоk= 5;ічні дані свідчать пр = 86; те, що застосуванl= 5;я ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу) та при довготриваl= 3;ому лікуванні, може бути по= 074;'язане з невеликим підвищенняl= 4; ризику розв = 80;тку артеріальнl= 0;х тромботичнl= 0;х ускладнень (таких як, інфаркт міокарда аб = 86; інсульт). В цілому, епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; не показують, щ= 086; низькі дози ібупрофену (наприклад ≤1200 мг на добу) асоціюютьсn= 3; з підвищени = 84; ризиком розвитку інфаркту міокарда.=

Паці= 08;нтам з неконтрольl= 6;ваною артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, застійною серцевою не = 76;остатністю (клас ІІ–ІІІ за класифікацo= 0;ю NYHA), діагностоk= 4;аною ішемічною хворобою серця, захворюванl= 5;ям периферичнl= 0;х артерій та/а= 073;о церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями слід прийма = 90;и ібупрофен тільки післ= 03; ретельної оцінки клінічної картини. Необхідно уникати вис = 86;ких доз (2400 мг на добу).

Т&= #1072;кож слід ретельно оцінювати клінічну ка = 88;тину перед початком довготриваl= 3;ого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-суд = 80;нних ускладнень (таких як артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, гіперліпідk= 7;мія, цукровий діабет, паління), особливо як = 97;о необхідні високі дози ібупрофену (2400 мг на добу).

В&= #1087;лив на нирки та печінку.

= Слі&#= 1076; дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю у зв’язку з можливістю = 87;огіршення функції нирок. Ібупрофен слід застос = 86;вувати з обережністn= 2; пацієнтам і = 79; захворюван&= #1085;ям нирок або печінки та особливо пі = 76; час супутньої терапії діуретикамl= 0;, оскільки пригніченнn= 3; простагланk= 6;инів може призвести д = 86; затримки рідини та подальшого погіршення функції нирок. Таким пацієнтам слід застос = 86;вувати найнижчу можливу доз = 91; ібупрофену та регулярн = 86; контролюваm= 0;и функцію нир = 86;к. У разі зневодненнn= 3; слід забезпечитl= 0; достатнє вживання рідини. Існу= 108; ризик нирко = 74;ої недостатноl= 9;ті у дітей та підлітків з= 10; зневодненнn= 3;м.

= Заг&#= 1072;лом звичне застосуванl= 5;я анальгетикo= 0;в, особливо комбінацій різних знеболювалn= 0;них засобів, мож= 077; призвести д = 86; тривалого ураження нирок з ризиком ниркової недостатноl= 9;ті (анальгетич = 85;а нефропатія). Найвищий ри = 79;ик цієї реакці= 11; у пацієнтів літнього віку, пацієн= 090;ів з нирковою недостатніl= 9;тю, серцевою недостатніl= 9;тю та печінковою недостатніl= 9;тю, а також у тих, хто отримує терапію діу = 88;етиками або інгібітораl= 4;и АПФ. Після пр&#= 1080;пинення терапії НПЗ = 47; зазвичай функція нир = 86;к повертаєтьl= 9;я до стану, що спостерігаk= 4;ся до лікуванн= 03;.

i= 2;ожливе порушення функції печінки. Як і інші НПЗЗ, ібупрофен може спричиняти тимчасове збільшення певних показників функції печінки, а також суттєве збільшення рівнів АСТ т= 072; АЛТ. У разі суттєвого підвищення цих показників лікування слід припинити.=

Вплив на шлунково-ки = 96;ковий тракт.

НПЗЗ слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями шлунково-ки = 96;кового тракту в анамнезі (виразковий коліт, хворо= 073;а Крона), оскільки їхній стан може загост = 88;итися. Таким пацієнтам слід звернутися за консульт = 72;цією до лікаря.

Існу= 02;ть повідомленl= 5;я про випадки шлунково-ки = 96;кової кровотечі, перфорації, виразки, потенційно летальні, як= 110; виникали на будь-якому етапі лікування НПЗЗ незалежно в= 10;д наявності попереджувk= 2;льних симптомів або наявності тяжких розладів з боку шлунко = 74;о-кишкового тракту в анамнезі.

Ризик шлунково-ки = 96;кової кровотечі, перфорації або виразки підвищуєтьl= 9;я при збільше = 85;ні доз НПЗЗ, наяв = 85;ості у пацієнтів виразкової хвороби в анамнезі, особливо ускладненоo= 1; кровотечею або перфорацієn= 2;, та у хворих літнього віку. Цим пацієнтам слід починати лікування з найнижчих доз. Таки= 084; пацієнтам, а також пацієнтам, яким потріб = 85;е супутнє застосуванl= 5;я низьких доз = 072;цетилсаліц&= #1080;лової кислоти або інших лікар = 89;ьких засобів, що можуть підв = 80;щити ризик з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, рекомендуєm= 0;ься комбінованk= 2; терапія захисними препаратамl= 0; (наприклад мізопростоl= 3;ом або інгібітораl= 4;и протонної п = 86;мпи).

Пацієнта= м з наявністю шлунково-ки = 96;кової токсичностo= 0; в анамнезі, особливо особам літн= 00;ого віку, слід повідомлятl= 0; про будь-які незвичайні симптоми з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (особливо пр= 086; шлунково-ки = 96;кову кровотечу), зокрема на початку лікування.

Слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при лікуван = 85;і пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь препарати, щ= 086; можуть підвищити ризик утвор = 77;ння виразок або кровотечі, зокрема пер = 86;ральні кортикостеl= 8;оїди, антикоагулn= 3;нти (наприклад варфарин), сел&#= 1077;ктивні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитро = 84;боцитарні засоби (наприклад ацетилсаліm= 4;илова кислота).

= У разі шлунково-ки = 96;кової кровотечі або виразки = 091; пацієнтів, які отримують ібупрофен, лікування с = 83;ід негайно припинити.=

= Пору = 96;ення фертильносm= 0;і у жінок.

= Існують обмежені дані, що інгібітори синтезу циклооксигk= 7;нази/проста&#= 1075;ландину можуть погіршуватl= 0; фертильнісm= 0;ь у жінок, впливаючи н = 72; овуляцію. Це є оборотним явищем при припиненні терапії.=

Тяжкі шкірні реакції.

Повідомлял&#= 1086;ся про рідкісн= 10; серйозні ре = 72;кції з боку шкіри, що можуть призвести д = 86; смерті, включаючи ексфоліатиk= 4;ний дерматит, синдром Стівенса – Д= 078;онсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз, що пов’язані з використанl= 5;ям нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів (див. розділ «Побічні реакції»).

Високий ризик виникнення цих реакцій на початку терапії. Початок реакції настає в більшості випадків протягом пе = 88;шого місяця лікування. Також повідомлялl= 6;ся про випадок гострого генералізоk= 4;аного екзантематl= 6;зного пустульозу, що виник після застосуванl= 5;я лікарських засобів, які містять ібу = 87;рофен.

Слід припинити застосуванl= 5;я ібупрофену = 87;ри появі перши = 93; ознак та симптомів уражень шкіри, таких як шкірні висипання, ураження слизової оболонки аб = 86; будь-які інш= 110; ознаки гіперчутлиk= 4;ості.

= У виключних випадках вітряна віспа може с= 087;ричинити тяжкі інфек = 94;ійні ускладненнn= 3; з боку шкіри та м’яких тк= 072;нин. На сьогодні не можна виключати впливу НПЗЗ на погіршення цих інфекці = 81;, тому рекоме = 85;дується уникати застосуванl= 5;я ібупрофену = 91; разі вітряної віспи.

= Маск = 91;вання симптомів основних інфекцій.=

= Цей лікарський засіб може замаскуватl= 0; симптоми інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я, що може призвести д = 86; затримки початку відповідноk= 5;о лікування і тим самим ускладнити перебіг захворюванl= 5;я. Це спостері = 75;алось при бактеріальl= 5;ій позагоспітk= 2;льній пневмонії т = 72; бактеріальl= 5;их ускладненнn= 3;х вітряної віспи. Коли лікарський засіб засто = 89;овують при підвищенні температурl= 0; тіла або для полегшення болю при інфекції, рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я. В умовах лікування п = 86;за медичним закладом пацієнт повинен зве = 88;нутися до лікаря, якщо симптоми зберігаютьl= 9;я або посилюю = 90;ься.

= Дуже рідко спостерігаn= 2;ться тяжкі реакц= 10;ї гострої гіперчутлиk= 4;ості (наприклад анафілактиm= 5;ний шок). При перших ознаках реакції гіперчутлиk= 4;ості після застосуванl= 5;я ібупрофену терапію слі = 76; припинити т = 72; негайно зве = 88;нутися до лікаря.

= Ібупрофен може тимчасово пригнічуваm= 0;и агрегацію тромбоцитіk= 4;. Тому рекомендуєm= 0;ься ретельно стежити за станом пацієнтів з = 087;орушеннями згортання крові.

= При тривалому застосуванl= 5;і ібупрофену = 85;еобхідно регулярно перевіряти показники функції печ= 10;нки, функцію нирок, а також гематологіm= 5;ну функцію/ картину крові.

Тривале застосуванl= 5;я будь-яких знеболювалn= 0;них засобів для лікування головного б = 86;лю може погіршити цей стан. В таких випад = 82;ах слід звернутися до лікаря та припинити л= 10;кування. Слід розгля = 85;ути ймовірністn= 0; виникнення головного б = 86;лю внаслідок зловживаннn= 3; лікарським засобом у пацієнтів, які страждають на частий аб= 086; щоденний головний біль незважаючи на регулярн = 77; застосуванl= 5;я лікарських засобів проти головного болю.

= При сумісному вживанні алкоголю та застосуванl= 5;і НПЗЗ можуть посилитись = 85;ебажані реакції, пов’язані з діючою речо = 74;иною, особливо ті, що стосуються шлунково-ки = 96;кового тракту або центральноo= 1; нервової системи.

= НПЗЗ можуть маскувати симптоми інфекції та лихоманки.=

= Цей лікарський засіб місти = 90;ь рідкий мальтит. Йог= 086; не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннямl= 0; толерантноl= 9;ті до фруктози. Через вміст рідкого мальтиту це = 81; лікарський засіб може мати легкий послаблюючl= 0;й ефект.

Цей лікарський засіб містить натрій, це сл&#= 1110;д враховуватl= 0; пацієнтам, щ= 086; дотримуютьl= 9;я низькосольl= 6;вої дієти.

15 мл суспензії містять 28,09 мг натрію (=3D1,87 мг натрію на 1 мл суспензії). Слід бути обережним при застосуванl= 5;і пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь натрій-конт = 88;ольовану дієту.

В разі застосуванl= 5;я дорослим не = 86;бхідно звернутися до лікаря, перш ніж при= 081;мати цей лікарський засіб, у наступних в = 80;падках: Ви є вагітною, Ви намагаєтесn= 3; завагітнітl= 0;, Ви є людиною літнього віку, Ви курите.

= Вплив на результати лабораторнl= 0;х досліджень:

- час кровотечі може збільшуватl= 0;ся до одного дн= 103; після припинення лікування;=

- концентрац&= #1110;я глюкози крові може знижуватисn= 3;;

- кліренс креатиніну може знижуватисn= 3;;

- гематокрит або гемоглобін може знижуватисn= 3;;

- концентрац&= #1110;я азоту сечовини крові та кон= 094;ентрації креатиніну та калію в сироватці крові можут= 00; збільшуватl= 0;ся;

показники функції печінки: збільшення рівнів трансамінаk= 9;и.

Застосу&= #1074;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

= Препара&= #1090; застосовуюm= 0;ь дітям віком до 12 років.

Вагі = 90;ність.

П&= #1088;игнічення синтезу простагланk= 6;инів може негативно впливати на = 074;агітність та/або розвиток ембріона/пл = 86;да. Дані епідеміолоk= 5;ічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад серця та гастрошизиl= 9;у після засто = 89;ування інгібіторіk= 4; синтезу простагланk= 6;инів на ранній стадії вагітності. Вважається, що ризик під= 074;ищується зі збільшенняl= 4; дози та трив= 072;лості терапії. Абсолютний ризик серцево-суд = 80;нних вад збільшувавl= 9;я з менше ніж 1 % до приблизн = 86; 1,5 %. Ризик зростає зі збільшенняl= 4; дози та тривалості лікування.

П = 86;чинаючи з 20-го тижня вагітності застосуванl= 5;я ібуп = 88;офен може спричинити олігогідраl= 4;ніоз внаслідок дисфункції нирок плода. Це може статися невдовзі після початку лікування і зазвичай є оборотним після припинення лікування. Крім того, є повідомленl= 5;я про звуженн= 03; артеріальн&= #1086;ї протоки після лікування у = 076;ругому триместрі вагітності, більшість з яких пройшл = 80; після припинення лікування. Тому протягом першого та другого триместру в = 72;гітності ібуп = 88;офен не слід призначати, якщо в цьому немає потре = 73;и. Якщо ібупроф&= #1077;н застосовуєm= 0;ься жінкою, яка намагаєтьсn= 3; завагітнітl= 0;, або протяго = 84; першого і другого триместру в = 72;гітності, доза повинн = 72; бути повинн = 72; бути якомог = 72; нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшим. Дополоk= 5;овий моніторинг олігогідраl= 4;ніозу та звуження артеріальнl= 6;ї протоки слі = 76; розглянути після вплив = 91; ібупроф&= #1077;ну протя= гом декількох днів, починаючи з 20-го гестацій&= #1085;ого тижня. Застосуванl= 5;я ібуп = 88;офену слід припинити, якщо виявлено олігогідраl= 4;ніоз або звуженн= 03; артеріальнl= 6;ї протоки.=

Пр= отягом третього триместру вагітності = 74;сі інгібітори синтезу простагланk= 6;инів можуть спри = 95;инити ризики:

Ри= зики для плода:

– серцево-лег = 77;нева токсичністn= 0; (передчасне звуження/за= криттяя артеріальнl= 6;ї протоки та легенева гіпертензіn= 3;);

– ниркова дисфункція (див. вище);

Ри= зики для матері наприкінці вагітності = 90;а для новонароджk= 7;ного:

– можливе подовження часу кровотечі, антиагрегаm= 4;ійний ефект, який може виникати навіть при дуже низьки = 93; дозах;=

– пригніченнn= 3; скорочень матки, що призводить до затримки чи подовження пологів.=

От= же, ібуп = 88;офен протипоказk= 2;ний протягом третього триместру вагітності (див. Розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Году = 74;ання груддю.

Ібупроф&= #1077;н та його метаболіти потрапляютn= 0; у грудне молоко у низьких концентрацo= 0;ях. На сьогодні невідомо пр = 86; негативний вплив на немовля, том= 091; при короткотриk= 4;алому лікуванні болю та лихоманки рекомендовk= 2;ними дозами зазв = 80;чай не потрібно припиняти годування груддю.

Ферт = 80;льність.=

Існують деякі свідчення, щ= 086; лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; синтез циклооксигk= 7;нази/проста&#= 1075;ландину можуть порушити жіночу фертильнісm= 0;ь, впливаючи н = 72; овуляцію. Це= 081; ефект є оборотним при відміні лікування.

Заст = 86;сування ібупрофену не рекомендуєm= 0;ься жінкам, які намагаютьсn= 3; завагітнітl= 0;. Стосовно жінок, які мають труднощі із зачаттям аб = 86; які проходять обстеження = 79; приводу безпліддя, слід розглянути питання про = 074;ідміну цього лікарськогl= 6; засобу.

<= /p>
Здатніс&= #1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Паці= 08;нтам, у яких спостерігаn= 8;ться запаморочеl= 5;ня, вертиго, порушення зору або інш= 110; розлади з боку центральноo= 1; нервової системи при застосуванl= 5;і ібупрофену, слід уникат = 80; керування автотранспl= 6;ртом або роботи з іншими механізмамl= 0; під час терапії цим лікарським засобом.=

При застосуванl= 5;і разової доз = 80; ібупрофену або застосуванl= 5;і препарату протягом ко = 88;откого періоду час = 91; особливі запобіжні з = 72;ходи не потрібні.

Спос= 10;б застосуванl= 5;я та дози.

i= 3;айменша ефективна доза повинн = 72; застосовувk= 2;тись протягом найменшого часу, необхі= 076;ного для полегшення симптомів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

i= 5;обічні ефекти можн = 72; мінімізуваm= 0;и шляхом застосуванl= 5;я найнижчої ефективної дози, необхідної для контрол= 02; симптомів, протягом найкоротшоk= 5;о періоду час = 91;.

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Препарат мо = 78;на застосовувk= 2;ти розведеним водою або бе= 079; розведення. Рекомендовk= 2;на добова доза препарату становить 20–30 мг на 1 кг маси тіла, розділена н = 72; рівні дози, інтервали між прийомами становить 6 – 8 годин.

Для забезпеченl= 5;я точного дозування використовm= 1;ють шприц-дозат = 86;р, що міститьс= 03; в упаковці.

Маса тіла та =

вік дитl= 0;ни

Разова доза та =

спосіб дозування <= /p>

Макс&#= 1080;мальна добова <= /p>
доза &= #1087;ротягом 24 годин

7-9 кг

(6-11 місяці= 074;)

1 х 50 мг (1= ,25 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)

3–4 рази=

10-15 кг

(1-3 роки)

1 х 100 мг (= 2,5 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)

3 рази

16-19 кг

(4-5 років)

1 х 150 мг (= 3,75 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)

3 рази

20-29 = 082;г

(6-9 років)

1 х 200 мг (5 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)

3 рази

30-40 кг

(10-12 років)

1 х 300 мг (= 7,5 мл, подвійне використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора

(1 х 2,5 мл, та 1 х 5 мл)

3 рази

<= /p>
Не слід перевищуваm= 0;и рекомендовk= 2;ну дозу. Тільки для коротко = 90;ривалого застосуванl= 5;я. Перед застосуванl= 5;ям збовтати.=

Якщо = 091; дитини симптоми зберігаютьl= 9;я більше 3 днів від початку лікування або погіршу= 02;ться, слід звернутися до лікаря.

Паці= 08;нтам з чутливим шлунком препарат сл= 10;д застосовувk= 2;ти під час їди.

<= /p>
Особлив&= #1110; категорії пацієнтів:=

НПЗЗ слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам з порушенням функції нирок, оскіл= 100;ки ібупрофен виводиться переважно нирками. Більш низьк= 10; дози слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з легкою та помірною нирковою не = 76;остатністю.<= o:p>

Ібуп = 88;офен не слід заст= 086;совувати пацієнтам з тяжкою нирковою не = 76;остатністю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Хоча не спостерігаl= 3;ося відмінностk= 7;й фармакокінk= 7;тичного профілю ібупрофену = 91; пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю, НПЗЗ слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; таким паціє = 85;там. Пацієнтам з легкою та помірною печінковою недостатніl= 9;тю слід починати лікування з низьких доз = 110; ретельно контролюваm= 0;и. Ібупрофен н = 77; слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Паці= 08;нтам слід проконсульm= 0;уватися з лікарем, якщо симптоми зберігаютьl= 9;я або погіршуютьl= 9;я під час лікування.=

У раз= 110; застосуванl= 5;я дози, що перевищує рекомендовk= 2;ну, слід негайн = 86; звернутися до лікаря.

<= /p>
Діти.
П= ;репарат застосовуюm= 0;ь дітям віком від 6 місяців, мас= 072; тіла яких не менше 7 кг, до 12 років.

Передоз&= #1091;вання.

У дитячому віці симптоми передозуваl= 5;ня можуть виникати пр = 80; прийомі доз = 80; ібупрофену, що перевищу= 08; 400 мг/кг. У дорослих реакції на дозу є менш вираженими. = 055;еріод напіввиведk= 7;ння при передоз = 91;ванні становить 1,5<= /span>–3 години.=

Симп = 90;оми.

У біл= 100;шості пацієнтів з = 72;стосування клінічно значущої кількості НПЗЗ викликало лише нудоту, блювання, бі= 083;ь в епігастралn= 0;ній ділянці або рідше – діар= 077;ю. Також можливі шум = 091; вухах, головний бі = 83;ь та шлунково-ки = 96;кова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можливі ток = 89;ичні ураження центральноo= 1; нервової си = 89;теми у вигляді ніста= 075;м, затуманеннn= 3; зору, вертиго, запаморочеl= 5;ня, сонливості, інколи – збудженого стану та дезорієнтаm= 4;ії, втрати свідомості або коми= ;. Інколи m= 1; пацієнтів розвиваютьl= 9;я судоми. При тяжкому отруєнні мо = 78;е виникати гіперкалієl= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз, гіпотермія та збільшення протромбінl= 6;вого часу/МНВ (ймо&#= 1074;ірно, через взаємодію з факторами згортання крові, що циркулюють = 91; кров’яному руслі). Може виникнути гостра ниркова недостатніl= 9;ть, пошкодженнn= 3; печінки, гіп= 086;тензія, пригніченнn= 3; дихальної функції та ціаноз. У хворих на бронхіальнm= 1; астму можли = 74;е загостреннn= 3; перебігу астми. Можли= 074;і ністагм, порушення чіткості зору та втра= 090;а свідомості.

Ліку = 74;ання.

Спец = 80;фічного антидоту не існує.

Ліку = 74;ання симптоматиm= 5;не і підтримую = 95;е, включаючи забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів та моніторинг серцевої функції та основних показників життєдіяльl= 5;ості до нормалізацo= 0;ї стану паціє = 85;та. Розглянути необхіднісm= 0;ь пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля або промивання шлунка, якщо пройшло не більше 1 години післ= 03; застосуванl= 5;я пацієнтом потенційно токсичної д = 86;зи препарату. Якщо ібупрофен вже всмокта = 74;ся, можна застосовувk= 2;ти лужні речовини, що сприяють виведенню кислотного ібупрофену = 79; сечею. При частих або тривалих судомах лікування слід проводити внутрішньоk= 4;енним введенням діазепаму або лоразепаму. = 059; разі бронхі = 72;льної астми слід застосовувk= 2;ти бронходилаm= 0;атори. Слід звернутися до лікаря за медичною допомогою<= /span>

&nb= sp;

Побічні реакції.

Пере = 83;ік нижчезазнаm= 5;ених побічних реакцій включає всі = 085;ебажані реакції, про які стало відомо при л= 110;куванні ібупрофеноl= 4;, включаючи т= 10;, що спостері = 75;алися при застосуванl= 5;і високих доз, при довготриваl= 3;ій терапії пацієнтів з = 088;евматизмом. Зазначена частота, що виходить за межі дуже рідких повідомленn= 0;, стосується короткотриk= 4;алого застосуванl= 5;я (максимум 1200 мk= 5; ібупрофену на добу) пероральниm= 3; лікарських форм.

= Побі = 95;ні реакції, що виникали пр = 80; застосуванl= 5;і ібупрофену, наводяться нижче за сис= 090;емами органів та частотою їх прояву. Част= 086;та побічних реакцій визначаєтьl= 9;я таким чином: дуже часто (≥1/= 10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (не підлягає оцінці з огляду на наявні дані). У межах кожної груп = 80; частоти побічні реакції наводяться = 91; порядку зниження ступеня тяж = 82;ості.

Н&= #1072;йчастіше спостерігаl= 3;ися побічні реа = 82;ції з боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Здеб= 110;льшого побічні реакції є залежними від дози, зокрема ризик виникнення шлунково-ки = 96;кової кровотечі залежить ві = 76; дози та трив= 072;лості лікування. Можуть виникнути шлунково-ки = 96;кові виразки, перфорація або шлунков = 86;-кишкова кровотеча, іноді летальні, особливо у пацієнтів літнього віку. Повідомлялl= 6;ся про нудоту, блювання, діарею, здуття живо = 90;а, запор, диспепсію, біль у животі, мелену, крив= 072;ве блювання, виразковий стоматит, загостреннn= 3; коліту та хвороби Крона після застосуванl= 5;я ібупрофену. Рідше спостерігаk= 4;ся гастрит

Пові = 76;омлялося про набряк, артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2;, серцеву недостатніl= 9;ть, що асоціюва = 83;ися з лікування = 84; НПЗЗ.

Дані клінічних д = 86;сліджень свідчать пр = 86; те, що застосуванl= 5;я ібупрофену, особливо у високій доз= 10; по 2400 мг на доб = 91; та при довготриваl= 3;ому лікуванні може бути пов’язаним = 79; дещо підвищеним = 88;изиком артеріальнl= 0;х тромботичнl= 0;х ускладнень (наприклад інфаркту міокарда аб = 86; інсульту).

Є описи випадків загостреннn= 3; запалень, по= 074;’язаних з інфекцією, наприклад розвиток не = 82;ротизуючог&#= 1086; фасциту, що у часі збігал = 80;ся із застосуванl= 5;ям НПЗЗ. Це, можливо, пов’язано з механізмом дії НПЗЗ.

При виникненні або погіршенні ознак інфек = 94;ії під час заст= 086;сування ібупрофену пацієнту рекомендуєm= 0;ься негайно звернутися до лікаря. Необхідно з’ясувати наявність показань дл= 03; терапії антимікробl= 5;ими засобами/ антибіотикk= 2;ми.

При довготриваl= 3;ій терапії необхідно регулярно проводити аналіз кров= 10;.

Паці= 08;нту слід негайн = 86; звернутися до лікаря та припинити застосовувk= 2;ння ібупрофену при виникненні = 86;дного із симптомі = 74; реакцій гіперчутлиk= 4;ості, які можуть розвинутисn= 0; навіть при п= 077;ршому застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу. В так&#= 1080;х випадках потрібна негайна медична доп = 86;мога.

При виникне= нні сильного болю в епігастралn= 0;ній ділянці або мелени, або кривавого б = 83;ювання, слід припинити застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу та негайно звернутися = 76;о лікаря.

І= ;нфекції та інвазії.

Дуже рідко: = 079;агострення запалення, пов’язаногl= 6; з інфекцією (наприклад р= 086;звиток некротизуюm= 5;ого фасциту, у виключних випадках вітряна віспа може с= 087;ричинити тяжкі інфекційні ускладненнn= 3; з боку шкіри т= 072; м’яких тканин).

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи.

Дуже рідко: = 087;орушення кровотвореl= 5;ня (анемія, лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, панцитопенo= 0;я, агранулоциm= 0;оз). Першими ознаками є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібl= 5;і симптоми, тяжка форма виснаження, = 085;осова та шкірна кровотеча, гематоми. В таких випадках пацієнту слід припинити прийом лікі = 74;, утриматись від лікуван= 03; знеболюючиl= 4;и або жарознижуюm= 5;ими засобами та проконсульm= 0;уватись з лікарем.

З бок= 091; імунної системи. Реакції гіперчутлиk= 4;ості¹

Н&= #1077;часто: кропив’янкk= 2; та свербіж;

Д&= #1091;же рідко: тяжкі реакції гіперчутлиk= 4;ості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальнm= 1; гіпотензію (анафілакти = 95;на реакція, ангіоневроm= 0;ичний набряк або тяжкий шок)^{1.
Загостреннn=
3;
астми.}

Ч&= #1072;стота невідома: реактивнісm= 0;ь дихальних шляхів, включаючи астму, бронхоспазl= 4; або задишка.

З боку психік = 80;.

Д&= #1091;же рідко: психо= 090;ичні реакції, депресія.=

З бок= 091; нервової системи.

Н&= #1077;часто: головний біль, запаморочеl= 5;ня, безсоння, збудження, дратівливіl= 9;ть або втома;

Дуже рідко: асептичний менінгіт².<= /o:p>

З боку органі = 74; зору.

Нечасто: при тривалому лікуванні можуть виникати порушення зору, неврит зорового нерва.

З боку органі = 74; слуху.

Рідко: дзвін у вухах.

З боку серця.

Дуже рідко: серцева недостатніl= 9;ть, прискорене серцебиття, набряк, інфаркт міокарда.=

З бок= 091; судинної системи.

Дуже рідко: артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, васкуліт.=

З бок= 091; травної системи

Часто: біль k= 4; животі, нудота, диспепсія, діарея, метеоризм, запор, печія, блювання та невеликі шлунково-ки = 96;кові крововтратl= 0;, що у виключн= 080;х випадках можуть призвести д = 86; анемії;

Нечасто: виразкова хвороба шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки, перфорації або шлунков = 86;-кишкові кровотечі, мелена, криваве блю = 74;ання, іноді летальні (особливо у пацієнтів л= 10;тнього віку), виразковий стоматит, гастрит, загостреннn= 3; коліту та хвороби Крона;

Дуже рідко: езофагіт, утворення діафрагмопl= 6;дібних стриктур кишечника, панкреатит.

З боку печінк = 80;.

Дуже рідко: порушення функції печінки, ура= 078;ення печінки, особливо пр = 80; довготриваl= 3;ій терапії, печінкова недостатніl= 9;ть, гострий гепатит.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини.

Нечасто: різні висипання н = 72; шкірі;

Дуже рідко: тяжкі шкірн= 10; реакції, так= 110; як бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса–Джонсон&= #1072;, мультиформl= 5;у еритему і токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, алопеція.=

Частота невідома: ме= 076;икаментозн&= #1072; реакція з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS-синдром); гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз; реакції світлочутлl= 0;вості.

З бок= 091; нирок та сечовидільl= 5;ої системи.

Рідко: гостре порушення функції нирок (папілярний некроз), особл = 80;во при довготриваl= 3;ому застосуванl= 5;і НПЗЗ, та підвищена концентрацo= 0;я сечовини в крові, підвищенниl= 1; рівень сечо = 74;ої кислоти в крові;

Дуже рідко: m= 1;твор&= #1077;ння набряків, особливо у пацієнтів з = 072;ртеріально&= #1102; гіпертензіn= 8;ю або нирково= 02; недостатні&= #1089;тю, нефротичниl= 1; синдром, інт= 077;рстиціальн&= #1080;й нефрит, що може супроводжуk= 4;атися гострою нирковою недостатніl= 9;тю.

Лабо = 88;аторні дослідженнn= 3;.

Рідк = 86;: Зниження рівня гемоглобінm= 1;.

Опис окремих побічних реакцій

¹ Існують повідомленl= 5;я про виникнення реакцій гіперчутлиk= 4;ості після лікування і = 73;упрофеном. До таких реакцій належать а) н&#= 1077;специфічні алергічні реакції та анафілаксіn= 3;, б) реакції з боку дихальних шляхів, включаючи бронхіальнm= 1; астму, загостреннn= 3; астми, бронх= 086;спазм або задишку або в) різні розлади з боку шкіри, включаючи висипи різного тип = 91;, свербіж, кропив`янку, пурпуру, ангіоневроm= 0;ичний набряк та рі= 076;ше – ексфоліатиk= 4;ний та бульозни = 81; дерматози (включаючи епідермальl= 5;ий некроліз, си= 085;дром Стівенса–Джонсон&= #1072; та мультиформl= 5;у еритему).

² Механізм патогенезу асептичногl= 6; менінгіту, зумовленогl= 6; лікарським засобом, вив= 095;ено не повністю. Проте наявн= 10; дані щодо ас= 077;птичного менінгіту, пов`язаного із застосув = 72;нням НПЗЗ, вказують на реакцію гіперчутлиk= 4;ості (через асоціацію в часі з прийомом пр = 77;парату та зникненн= 03; симптомів після відмі = 85;и лікарськогl= 6; засобу). Зокрема, під час лікуван = 85;я ібупрофеноl= 4; у пацієнтів = 079; наявними ау = 90;оімунними порушеннямl= 0; (такими як системний червоний вовчак, змішане захворюванl= 5;я сполучної тканини) спостерігаl= 3;ися поодинокі симптоми асептичногl= 6; менінгіту (такі як ригідність потиличних м'язів, голов&#= 1085;ий біль, нудота, блювання, пропасниця = 72;бо дезорієнтаm= 4;ія).

&nb= sp;

Термін придатностo= 0;.

2 роки.<= /p>
Після першого відкриття флакона зберігати н = 77; більше 6 місяців.

&nb= sp;

Умови зберігання. =

Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 30 °С. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк&= #1072;.

По 100 мл або 150 мл суспе= ;нзії у флаконі. По 1 флакону у комплекті з= 10; шприцом-доз = 72;тором у картонній коробці.

Кате = 75;орія відпуску.=

Без рецепта.

Виро = 73;ник.

Р= ;еккітт Бенкізер Хелскер (ЮКей) Лімітед.

Місц = 77;знаходженн&#= 1103; виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Денсом Лейн, Халл, HU8 7DS, Велика Британія.=

Маса тіла та = вік дитl= 0;ни	Разова доза та = спосіб дозування <= /p>	Макс&#= 1080;мальна добова <= /p> доза &= #1087;ротягом 24 годин
7-9 кг (6-11 місяці= 074;)	1 х 50 мг (1= ,25 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)	3–4 рази=
10-15 кг (1-3 роки)	1 х 100 мг (= 2,5 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)	3 рази
16-19 кг (4-5 років)	1 х 150 мг (= 3,75 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)	3 рази
20-29 = 082;г (6-9 років)	1 х 200 мг (5 мл, разове використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора)	3 рази
30-40 кг (10-12 років)	1 х 300 мг (= 7,5 мл, подвійне використан= 085;я шприца-доза&#= 1090;ора (1 х 2,5 мл, та 1 х 5 мл)	3 рази