MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D398F3.A19B9800" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D398F3.A19B9800 Content-Location: file:///C:/6A0B9F57/UA126450102_5F97.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного
застосування лікарського засобу
Мегліфорт 500
(Maglifort 500)
Мегліфорт 850
(Maglifort 850)
Мегліфорт 1000
(Maglifort 1000)
Склад:
діюча
речовина: metformin hydrochloride;
1 таблетка, вкрита =
плівковою
оболонкою, містить метформіну гідрохлориду 500 мг, 850 мг, =
1000
мг;
допоміжні речовини:
таблетки по 500 мг або 850 мг=
: натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, крохмаль кукурудзяний, магнію
стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, плівкова оболонка: гіпромелоза, поліетиленгліколь 6000, тальк,
титану діоксид (Е 171), пропіленгліколь;
таблетки по 1000 мг:=
i> повідон, магнію стеарат, плівк=
ова
оболонка: гіпромелоза, поліетиленгліколь 6000, поліетиленгліколь 400.
Лікарська форма.=
span>
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні
фізико-хімічні властивості:
Мегліфорт 500 або Мегліфорт 8=
50: таблетки круглої форми з
двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою від білого до майже білого
кольору;
Мегліфорт 1000:
Фармакотерапевтична група.
Антидіабетичні препарати.
Пероральні гіпоглікемічні засоби, за виключенням інсулінів. Метформін. Код =
АТХ
А10В А02.
Фармакологічні властивості.<= o:p>
Фармакодинаміка.
Мет=
формін
знижує гіперглікемію, не призводить до розвитку гіпоглікемії. На відміну ві=
д
сульфонілсечовини, не стимулює секрецію інсуліну і не спричиняє
гіпоглікемічного ефекту у здорових добровольців. Знижує у плазмі крові як
вихідний рівень глюкози, так і рівень глюкози після вживання їжі.
Мет=
формін
діє 3 шляхами:
-
викликає зниження вироблення глюкози в печінці за рахунок інгібування
глюконеогенезу та глікогенолізу;
-
поліпшує захоплення та утилізацію периферичної глюкози у м’язах за рахунок
збільшення чутливості до інсуліну;
-
затримує всмоктування глюкози в кишечнику.
Мет=
формін
стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтета=
зу.
Збі=
льшує
транспортну ємність усіх типів мембранних переносників глюкози (GLUT).
Нез=
алежно
від своєї дії на глікемію метформін виявляє позитивний ефект на метаболізм
ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та
тригліцеридів.
Під=
вищує
чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та утилізацію глюкози клітин=
ами.
Гальмує глюконеогенез у печінці. Затримує всмоктування вуглеводів у кишечни=
ку.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після перорального прийому
метформін майже повністю абсорбується з травного тракту, 20-30 % виводиться=
з
фекаліями. Час досягнення максимальної концентрації (Тmax) становить 2,5 години. Абсолютна біодоступність
становить близько 50-60 %.
При одночасному вживанні їжі абсорбція метформіну знижується і сповільнюється.<= o:p>
Розподіл. Зв’язування з білками плазми кро=
ві
незначне. Метформін проникає в еритроцити. Максимальна концентрація в крові
нижче, ніж максимальна концентрація у плазмі крові, і досягається приблизно
через той самий час. Еритроцити, найімовірніше, представляють другу камеру
розподілу. Середній об’єм розподілу (Vd) коливається у діапазоні 63-
Метаболізм. Метформін виводиться у незміненому вигляді із сече=
ю.
Метаболітів у людини не виявлено.
Виведення. Нирковий кліренс метформіну становить > 400 мл/=
хв,
це вказує на те, що метформін виводиться за рахунок клубочкової фільтрації =
та
канальцевої секреції. Після перорального прийому дози період напіввиведення=
(t1/2) становить близько 6,5 години. При порушенні функції нирок нирковий
кліренс знижується пропорційно кліренсу креатиніну, тому t1/2 =
span>збільшується, що призводить до збільшення рівня метформіну у плазмі кро=
ві.
Клінічні характери=
стики.
Показання.
Цукровий діабет 2 типу
(інсуліннезалежний) при неефективності дієтотерапії, особливо у хворих, які
страждають на ожиріння:
- як монотерапія або комбінована
терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або сумісно=
з
інсуліном для лікування дорослих;
- як монотерапія або комбінована терапія з інсулін=
ом
для лікування дітей віком від 10
років.
Зниження ускладнень діабету у дорослих пацієнті=
в із
цукровим діабетом 2 типу і надлишковою масою тіла, які застосовували метфор=
мін
як препарат першої лінії після неефективної дієтотерапії.
Протипоказання.=
- Підвищена чутливість до метформіну або до інших
компонентів препарату;
- діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома=
;
- ниркова недостатність помірно=
го
(стадія ІІІb) та тяжкого ступеня або порушення функції нирок (кліренс креатиніну &l=
t;
45 мл/хв або ШКФ < 45 мл/хв/1,73 м2);
- гострий стан, що протікає із риз=
иком
розвитку порушень функції нирок (зневоднення організму, тяжкі інфекційні захворюван=
ня,
шок);
- гострі та хронічні захворювання, що можуть
призводити до розвитку гіпоксії тканин (декомпенсована серцева недостатність, дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок);
- печінкова недостатність, гостре отруєння алкоголем, алкоголізм.
Взаємодія з інш=
ими
лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Комбінації, які не рекомендовано застосовувати.
Алкоголь. Гостра алкогольна інтоксикація асоціюється з підвищеним ризиком
лактоацидозу, особливо у випадках голодування або дотримання
низькокалорійної дієти, а також при печінковій недостатності. При лікуванні
препаратом Мегліфорт слід уникати вживання алкоголю і прийому лікарських засобів, що містять спирт.
Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини.
Внутрішньовенне введення йодовмісних рентгеноконтрастних речовин може призв=
ести
до ниркової недостатності і, як наслідок, – до акумуляції метформіну та під=
вищення
ризику розвитку лактоацидозу.
Пацієнтам зі ШКФ > 60 мл/хв/1,73 м2
застосування метформіну слід припинити до або під час проведення дослідженн=
я та
поновлювати не раніше ніж через 48 годин після дослідження, лише після
повторної оцінки функції нирок та підтвердження відсутності подальшого
погіршення стану нирок (див. розділ «Особливості застосування»).
Пацієнтам із помірною нирковою недостатністю (Ш=
КФ
45–60 мл/хв/1,73 м2) застосування метформіну слід припинити за 48
годин до введення йодовмісних рентгеноконтрастних речовин і поновлювати не =
раніше
ніж через 48 годин після проведення дослідження, лише після повторної оцінки
функції нирок та підтвердження відсутності подальшого погіршення стану ниро=
к.
Не рекомендований одночасний прийом даназолу для уникнення його гіперглікемічної дії. При застосуванні даназолу і після припинення його застосування потр=
ібна
корекція дози Мегліфорту під контролем рівня глікемії.
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.
Глюкокортикостероїди системної та місцевої дії, бета2-симпатоміметики,
діуретичні засоби чинять гіперглікемічну дію. Необхідно постійно
контролювати рівень глюкози у крові, особливо на початку лікування. Під час=
і
після припинення такої сумісної терапії необхідно коригувати дозування
Мегліфорту при контролі рівня глікемії.
Діуретичні засоби, особливо петльові діуретики, можуть
підвищувати ризик розвитку лактоацидозу внаслідок можливого зниження функції
нирок.
При
сумісному застосуванні з інгібітора=
ми АПФ
можливе посилення гіпоглікемічної дії.
Хлорпромазин при прийомі у великих дозах (100 мг на добу) підв=
ищує
глікемію, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками і піс=
ля
припинення прийому останніх потрібна корекція дози Мегліфорту під контро=
лем
рівня глікемії.
Особливості зас=
тосування.
Лактоацидоз є дуже рідкісним, але тяжким
метаболічним ускладненням (високий рівень летальності п=
ри
відсутності невідкладного лікування), що може виникнути як результат акумуляції метформіну гідрохлориду.
Зареєстровані випадки виникнення лактоацидозу у пацієнтів, хворих на цукров=
ий
діабет із нирковою недостатністю або у разі раптового погіршення функції нирок.
Необхідно бути обережними при порушенні функції нирок, наприклад у випадку
зневоднення (сильна діарея або блювання) або на початку лікування гіпотензи=
вними
засобами, діуретиками та на початку терапії нестероїдними протизапальними
засобами (НПЗЗ). У разі виникнення зазначених загострень необхідно тимчасово
припинити застосування метформіну.
Слід враховувати інші фактори ризику для уникне=
ння
розвитку лактоацидозу:
погано контрольований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне
вживання алкоголю, печінкова недостатність або будь-який стан, пов’язаний із
гіпоксією (декомпенсована серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда) (див.
розділ «Протипоказання»).
Лактоацидоз може проявлятися у вигляді
м’язових судом, порушення травлення, болю у животі і тяжкої астенії. Пацієн=
т повинен
негайно повідомити лікарю про виникнення таких реакцій, особливо якщо раніш=
е метформін
переносився добре. У таких випадках необхідно тимчасово припинити застосува=
ння
метформіну до зʼясування ситуації. Терапію метформіном слід поновлюват=
и тільки
після оцінки співвідношення користь/ризик в індивідуальних випадках та післ=
я оцінки
функції нирок.
Діагностика. Лактоацидоз характеризується ацидозною задишк=
ою,
болем у животі та гіпотермією, в подальшому можливий розвиток коми.
Діагностичні показники: лабораторне зниження рН крові, підвищення сироватко=
вої
концентрації лактату вище 5 =
ммоль/л,
збільшення аніонного проміжку і співвідношення лактат/піруват. У випадку
розвитку лактоацидозу необхідно негайно госпіталізувати пацієнта (див. розд=
іл
«Передозування»). Лікар повинен попередити пацієнта про ризик розвитку
лактоацидозу та пояснити його симптоми.
Ниркова недостатність<=
/i>. Оскільки метформін виводить=
ся
нирками, перед початком і під час лікування препаратом Мегліфорт необхідно
перевіряти рівень креатиніну (можна оцінити за рівнем
креатиніну плазми крові за допомогою формули Кокрофта–Голта) або ШКФ:
– пацієнтам із нормальною функцією нирок – не м=
енше
1 разу на рік;
– пацієнтам із кліренсом креатиніну =
на =
нижній межі норми та пацієнтам літнього віку – не менше 2-4 разів на рі=
к.
У випадку, коли кліренс креатиніну < 45 мл/хв
(ШКФ < 45 мл/хв/1,73 м2), застосовувати метформін протипоказа=
но
(див. розділ «Протипоказання»).
Зниження функції нирок у пацієнтів літнього вік=
у трапляється
часто та протікає безсимптомно. Cлід бути обережними при порушенні функції ниро=
к, наприклад
у випадку зневоднення та на початку лікування гіпотензивними засобами, діуретиками та на початку
терапії НПЗЗ. У таких випадках також рекомендується перевіряти функцію нирок перед
початком лікування метформіном.
Серцева функція. Пацієнти із серцевою недостатністю мають більш
високий ризик розвитку гіпоксії та ниркової недостатності. Пацієнтам зі
стабільною хронічною серцевою недостатністю метформін можна застосовувати п=
ри
регулярному моніторингу серцевої та ниркової функції. Метформін протипоказа=
ний
пацієнтам із гострою та нестабільною серцевою недостатністю (див. розділ
«Протипоказання»).
Йодовмісні рентгеноконтрастні
засоби. Внутрішньов=
енне
введення рентгеноконтрастних засобів для радіологічних досліджень може
спричинити ниркову недостатність та, як наслідок, – призвести до кумуляції
метформіну і підвищення ризику розвитку лактоацидозу. Пацієнтам зі ШКФ >=
60
мл/хв/1,73 м2 застосування метформіну необхідно припинити до або=
під
час проведення дослідження і поновлювати не раніше ніж через 48 годин після дослідження, лише піс=
ля
повторної оцінки функції нирок та підтвердження відсутності подальшого
погіршення стану нирок (див. розділ «Взаємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнтам із помірною нирковою недостатністю (Ш=
КФ
45–60 мл/хв/1,73 м2) застосування метформіну слід припинити за 48
годин до введення йодовмісних рентгеноконтрастних речовин і поновлювати не =
раніше
ніж через 48 годин після проведення дослідження, лише після повторної оцінки
функції нирок та підтвердження відсутності подальшого погіршення стану нирок
(див. розділ «Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Хірургічні втручання=
i>. Необхідно припинити
застосування Мегліфорту за 48 годин до планового хірургічного втручання, що
проводиться під загальною, спінальною або перидуральною анестезією, і
поновлювати не раніше ніж через 48 годин після проведення операції <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-=
language:
RU'>або відновлення перорального харчування та тільки при встановленні норм=
альної
функції нирок.
Діти. До початку лікування метформі=
ном повинен
бути підтверджений діагноз цукрового діабету 2 типу. За результатами однорічних контрольованих клінічних досліджень не виявлено дії метформіну на ріст і статеве
дозрівання у дітей. Однак немає даних щодо дії метформіну на ріст і статеве
дозрівання при тривалому застосуванні препарату, тому рекомендовано постійно
контролювати ці параметри у дітей, які лікуються метформіном, особливо у пе=
ріод
статевого дозрівання.
Діти віком від 10 до 12 років. За результатами контрольован=
их
клінічних досліджень 15 дітей віком від 10 до 12 років ефективність і безпе=
ка
застосування метформіну у даної групи пацієнтів не відрізнялися від такої у
дітей старшого віку та підлітків. Препарат слід призначати з особливою
обережністю дітям віком від 10 до 12 років.
Інші застережні заходи. Паціє=
нтам
необхідно дотримуватися рівномірного прийому вуглеводів протягом доби.
Пацієнтам із надмірною масою тіла слід продовжувати дотримуватися низькокал=
орійної
дієти. Необхідно регулярно контролювати показники вуглеводного обміну паціє=
нтів.
Монотерапія метформіном не спричиняє гіпоглікемії, однак слід бути обережни=
ми
при одночасному застосуванні метформіну з інсуліном або іншими пероральними
гіпоглікемічними засобами (наприклад, похідними сульфонілсечовини або
меглітинідами).
Застосування у пер=
іод
вагітності або годування груддю.
Вагітність. Неконтрольований діабет у період вагітності
(гестаційний або постійний) збільшує ризик розвитку вроджених аномалій і
перинатальної летальності. Є обмежені дані застосування метформіну вагітним
жінкам, що не вказують на підвищений ризик вроджених аномалій. Доклінічні
дослідження не виявили негативного впливу на вагітність, розвиток ембріона =
або
плода, пологи та післяпологовий розвиток. При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності для лікування діабету рекомендовано застосовува=
ти
не метформін, а інсулін для підтримки рівня глюкози крові максимально
наближеним до нормального, щоб зменшити ризик розвитку вад плода.
Період годування груддю. Метформін екскретується у грудне молоко, але у новонароджених/немовлят, які знаходилися на грудному годуванні, поб=
ічні
ефекти не спостерігалися. Однак, оскільки недостатньо
даних щодо безпеки застосування препарату, годування груддю не рекомендуєть=
ся
протягом терапії метформіном. Рішення щ=
одо
припинення годування груддю необхідно приймати з урахуванням переваг грудно=
го
годування та потенційного ризику побічних ефектів для дитини.
Фертильність. Метформін не впливав на фертильність тварин п=
ри
застосуванні у дозах 600 мг/кг/=
добу,
що майже у 3 рази перевищували максимальну рекомендовану добову дозу для лю=
дини
з розрахунку на площу поверхні тіла.
Здатність впливати=
на
швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Мег=
ліфорт
не впливає на швидкість реакції п=
ри керуванні
автотранспортом та роботі з іншими механізмами, оскільки монотерапія препар=
атом
не викликає гіпоглікемії.
Однак слід з обережністю застосовувати метформін=
у
комбінації з іншими гіпоглікемічними засобами (похідні сульфонілсечовини,
інсулін, репаглінід) через ризик розвитку гіпоглікемії.
Спосіб застосув=
ання та
дози.
Монотерапія або комбінована
терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами.
Дорослі. Зазвичай
початкова доза становить 500 мг або 850 мг (Мегліфорт 500 або Мегліфорт 850=
) 2-3
рази на добу під час або після вживання їжі.
Через 10-15 днів проведеного лікування дозу необхі=
дно
відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в сироватці
крові.
Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних
ефектів з боку травного тракту.
Максимальна рекомендована доза становить 3000 мг на
добу, розподілена на 3 прийоми.
При лікуванні високими дозами застосовують Мегліфо=
рт
1000.
У випадку переходу на лікування препаратом
Мегліфорт необхідно припинити прийом іншого протидіабетичного засобу.
Комбінована терапія сумісно з інсуліном.
Для досягнення кращого контролю рівня глюкози в кр=
ові
метформін та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапії.
Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг препарату Мегліфорт 2-3
рази на добу, у той час як дозу інсуліну підбирають відповідно до результат=
ів
вимірювання рівня глюкози у крові.
Монотерапія або комбінована терапія сумісно з інсуліном.
Діти. Препарат
Мегліфорт застосовують дітям віком від 10 років. Зазвичай початкова доза
становить 500 мг або 850 мг препарату Мегліфорт 1 раз на добу під час або п=
ісля
вживання їжі. Через 10-15 днів проведеного лікування дозу необхідно відкоригува=
ти
відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в сироватці крові.
Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних
ефектів з боку травного тракту.
Максимальна рекомендована доза становить 2000 мг на
добу, розподілена на 2-3 прийоми.
У пацієнтів літнього віку можливе
погіршення функції нирок, тому дозу метформіну необхідно підбирати на основі
оцінки функції нирок, яку слід проводити регулярно (див. розділ «Особливості
застосування»).
Пацієнти з нирковою недостатністю. Метформін
можна застосовувати пацієнтам із помірною нирковою недостатністю, стадія ІІ=
Іа
(кліренс креатиніну 45–59 мл/хв або ШКФ
45–59 мл/хв/1,73 м2) лише у разі відсутності інших умов, =
що
можуть підвищити ризик розвитку лактоацидозу, з наступним коригуванням дози:
початкова доза становить 500 мг або 850 мг метформіну гідрохлориду 1 раз на
добу. Максимальна доза становить 1000 мг на добу та повинна бути розділена =
на 2
прийоми. Слід проводити ретельний моніторинг функції нирок (кожні 3-6 місяц=
ів).
Якщо кліренс креатиніну або ШКФ знижується до &=
lt;45
мл/хв або 45 мл/хв/1,73 м2 відповідно, необхідно негайно припини=
ти
застосування метформіну.
=
=
Діти.
Пре=
парат
Мегліфорт застосовують для лікування ді=
тей
віком від 10 років.
Передозування.<= o:p>
При застосуванні препарату Мегліфорт у дозі
Побічні реакції=
.
Найчастішими небажаними реакціями на початку
лікування є нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту. Ці
симптоми у більшості випадків минають самостійно. Для попередження виникнен=
ня
зазначених побічних явищ рекомендується повільне збільшення дози та
застосовування добової дози препарату у 2-3 прийоми.
Небажані ефекти за частотою виникнення класифікуют=
ь за
такими категоріями:
дуже часто (> 1/10), часто (>
1/100 і < 1/10), нечасто (> 1/1000 і < 1/100), рідко (&g=
t;
1/10000 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).
У кожному системно-органному класі побічні реакції зазначені у=
порядку зниження їх клінічного
значення.
З боку нервової системи.
Часто: порушення смаку.
З боку травної системи.
Дуже часто: розлади з боку травної систем=
и,
такі як нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутніс=
ть
апетиту, металевий присмак у роті, метеоризм. Найчастіше ці побічні явища в=
иникають
на початку лікування і
зазвичай спонтанно зникають. Для попередження виникнення
побічних явищ з боку травної системи рекомендується повільне збільшення дозування та
застосування добової дози препарату 2-3 у п=
рийоми під час або після вжи=
вання їжі.
З боку системи крові.
Поодинокі випадки: мегалобластна анемія. <= o:p>
З боку шкіри та підшкірних тканин.
Дуже рідко: шкірні реакції, еритема, свербіж, кропив’янка.
Порушення обміну речо=
вин.
Дуже рідко: лактоацидоз (див. розділ «Особливості застосування»).
При тривалому застосуванні препарату може знижуват=
ися
всмоктування вітаміну В12, що супроводжується зниженням його рів=
ня в
сироватці крові. Рекомендується враховувати таку можливу причину гіповітамінозу В12=
,
якщо у пацієнта наявна мегалобластна анемія.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів.
Дуже рідко: порушення показників функції печі= нки або гепатит, котрі повністю зникають після відміни метформіну.<= o:p>
Термін придатно=
сті. 3 роки.
Умови зберігання.<= o:p>
Збе=
рігати
в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Упаковка.
По =
10
таблеток у блістері.
По 1
або 3 блістери у пачці з
картону.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Індоко Ремедіз =
Лімітед.
Indoco Remedies=
Limited.
Місцезнаходження в=
иробника
та адреса місця провадження його діяльності.
Л-14, Верна Індастріа= л Ареа, Верна, IN-403722, Індія.
L-14, Verna Industria=
l Area,
Verna, IN-403722, India.
Заявник.
М. Біотек Лтд.
M. B=
iotech l=
td.
Місцезнаходження з=
аявника.
Гледстоун
Хауз, 77-79 Хай Стріт, Егам ТВ20 9ГИ, Суррей, Велика Британія.
Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY, Surrey, United King=
dom.