ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІН= 057;ТРУКЦІЯ=

дл= 103; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

флузамk= 7;д

(FLUZAMED)

Склад:

діюча речовина: флуконазол= ;

1 капсула містить флуконазолm= 1; 150 мг;

допомі&= #1078;ні речовини: лактоз&= #1072;, моногідрат; крохмаль кукурудзянl= 0;й; крохмаль кукурудзянl= 0;й, прежелатинo= 0;зований; кремнію діоксид колоїдний безводний; натрію лаурилсульm= 2;ат; магнію стеарат;

ск= ;лад капсули твердої: азоруб&= #1110;н (Е 122), хіноліновиl= 1; жовтий (Е 104), титану діок = 89;ид (Е 171), патентованl= 0;й синій V (Е 131), діамантовиl= 1; чорний BN (Е 151), желатин.

Лі= 082;арська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: тверді желатинові капсули № 1, ковпачок зе = 83;еного кольору, корпус білого з жовтуватим = 74;ідтінком кольору, що містять білий або ма= 081;же білий порошок.

Фармакотер&= #1072;певтична група. <= /span>

Протигрибк&= #1086;ві засоби для системного застосуванl= 5;я. Похідні триазолу. Ко= 076; АТХ J02A C01.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Ме= 093;анізм дії.

Флук&= #1086;назол є протигрибкl= 6;вим засобом кла = 89;у триазолів. Первинним механізмом його дії є пригніченнn= 3; грибкового 14-альфа-ланос&= #1090;ерол-деметl= 0;лювання, опосередкоk= 4;аного цитохромом Р450, що є невід̵= 7;ємним етапом біосинтезу грибкового ергостеролm= 1;. Акумуляція 14-альфа-метил-= стеролів корелює з подальшою втратою ергостеролm= 1; мембраною грибкової клітини та може відпов= 10;дати за протигрибкl= 6;ву активність флуконазолm= 1;. Флуконазол = 08; більш селективниl= 4; до грибкових ф = 77;рментів цитохрому Р450, ніж до різни= 093; систем ферментів цитохрому Р450 ссавців.

Заст&= #1086;сування флуконазолm= 1; у дозі 50 мг на добу протягом 28 днів не впливає на рівень тест = 86;стерону в плазмі крові у чоловіків або на рівен= 100; ендогенних стероїдів у жінок репро = 76;уктивного віку. Флуконазол = 91; дозі 200–400 мг нk= 2; добу не проявляє клінічно значущого впливу на рівень ендогенних стероїдів або на відпо= 074;ідь на стимуляцію адренокортl= 0;котропного гормону (АКТГ) у здорових добровольцo= 0;в чоловічої статі.

Досл&= #1110;дження взаємодії з антипіриноl= 4; продемонстl= 8;ували, що застосув = 72;ння 50 мг флуконазолm= 1; разово або багаторазоk= 4;о не впливає н= 072; метаболізм антипірину.

Ч= 091;тливість in vitro.

Ф= 083;уконазол in vitro демонструє протигрибкl= 6;ву активність щодо видів Candida, що зустрічаютn= 0;ся найчастіше (включаючи C. albicans, C. parapsilosis, C. tropicalis). C. glabrata демонст = 88;ує знижену чутливість до флуконаз = 86;лу, тоді як C. krusei та C. auris<= /i> є до нього резистентнl= 0;ми.

Т= 072;кож флуконазол in vitro демонструє активність як проти Cryptococcus neoformans та Cryptococcus gattii, так і проти ендемічних пліснявих грибів Blastomices dermatitidis, Coccidioides immi= tis, Histoplasma capsulatum т&= #1072; Paracoccidioides brasiliensis.

В= 079;аємозв’язо&= #1082; фармакокінk= 7;тичних і фармакоди = 85;амічних властивостk= 7;й.

Відповідно до результатіk= 4; досліджень на тваринах, існує кореляція між мінімал= 00;ною інгібуючою концентрацo= 0;єю та ефективн= 10;стю проти експерименm= 0;альних моделей мікозів, спричинениm= 3; видами Candida. Відповідно до результатіk= 4; клінічних досліджень, існує лінійна залежність між площею під фармако = 82;інетичною кривою «концентраm= 4;ія–час» (AUC) та дозою флуконазолm= 1; (приблизно 1:1). Також існує прямий, але недостатніl= 1; зв’язок між AUC або дозою та позитивною клінічною відповіддю на лікуванн= 03; орального кандидозу т = 72; меншою міро= 02; – кандидемі= 11;. Аналогічно лікування інфекцій, спричинениm= 3; штамами, до я&#= 1082;их флуконазол демонструє високу мінімальну інгібуючу концентрацo= 0;ю, є менш задов= 110;льним.

М= 077;ханізм резистентнl= 6;сті.

М= 110;кроорганіз&= #1084;и роду Candid= a демонструюm= 0;ь численні механізми резистентнl= 6;сті до азольних протигрибкl= 6;вих засобів. Флуконазол демонструє високу міні = 84;альну інгібуючу концентрацo= 0;ю проти штамі = 74; грибів, які мають один або більше м= 077;ханізмів резистентнl= 6;сті, що негативн = 86; впливає на ефективнісm= 0;ь in vivo та в клінічній практиці. Повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку су = 87;ерінфекції Candida spp., іншими, ніж C. albicans, видами, що часто мали знижену чутливість (C. glabrata) або були нечутливимl= 0; (наприклад, C. krusei, C. auris) д&= #1086; флуконазолm= 1;. Для лікування таких випад = 82;ів слід застосовувk= 2;ти альтернатиk= 4;ні протигрибкl= 6;ві засоби.

Контрольн= 10; точки (відповідно до рекоменд = 72;цій Європейсn= 0;кого комітету з досліджень чутливості до антимікробl= 5;их засобів).

Базуючись на дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тичної/фарм&#= 1072;кодинамічн= ої інформації, чутливості in vitro та клінічної відповіді, було визначено к = 86;нтрольні точки для флуконазолm= 1; для мікр&= #1086;організмів роду Candid= a. Вони були розподіленo= 0; на контрольні точки, що не пов’язані з певним видо = 84;, які більшою мірою визначалисn= 3; на основі фармакокінk= 7;тичної/фарм&#= 1072;кодинамічн= ої інформації = 10; не залежать від розподілу н = 72; певні види з= 072; мінімальноn= 2; інгібуючою концентрацo= 0;єю, та на контро= 083;ьні точки, пов’язані з певним видо = 84;, що найчасті = 96;е асоціюютьсn= 3; з інфекціям = 80; у людини. Ці контрольні точки наведені нижче.

= Протигрибкl= 6;вий засіб

= Контрольні точки, пов’язані з певним видо&#= 1084;

S ≤ / R >

= Контрольні точки, не пов’язані з певним видо&#= 1084;^a

S ≤ / R >

Candida albicans

Candida glabrata

Candida krusei

Candida parapsilosis

Candida tropicals

Флуконазо&#= 1083;

2/4

IE

--

= 2/4

= 2/4

2/4

S = =3D чутливий;=

R = =3D резистентнl= 0;й;

&#= 1072; – контрольн= 10; точки, не пов’язані з певним видо = 84;, які більшою мірою визначалисn= 3; на основі фармакокінk= 7;тичної/фарм&#= 1072;кодинамічн= ої інформації = 10; не залежать від розподілу н = 72; певні види з= 072; мінімальноn= 2; інгібуючою = 82;онцентраці&#= 1108;ю. Вони дослід = 78;увалися лише у мікроорганo= 0;змів, у яких не існує специфічноo= 1; контрольноo= 1; точки;

-- дослідженнn= 3; чутливості не рекомендовk= 2;ні, оскільки даний вид не є метою лікарської = 90;ерапії;

IE – доказів щодо того, чи є даний вид метою лікар = 89;ької терапії, недостатньl= 6;.

= ;

Ф= 072;рмакокінет&= #1080;ка.

Ф= 072;рмакокінет&= #1080;чні властивостo= 0; флуконазолm= 1; є подібними при внутрішньоk= 4;енному і пероральн = 86;му застосуванl= 5;і.

А= 073;сорбція.

Ф= 083;уконазол добре всмоктуєтьl= 9;я при перорал= 00;ному застосуванl= 5;і, а рівень флуконазолm= 1; у плазмі крові і системна біодоступнo= 0;сть перевищуютn= 0; 90 % рівня флуконазолm= 1; у плазмі кро= 074;і, що досягаєтьсn= 3; при його внутрішньоk= 4;енному введенні. Одночасне вживання їж= 10; не впливає на всмоктуванl= 5;я флуконазолm= 1; при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові (С_max) = досягаєтьс&= #1103; через 0,5–1,5 години після прийому флуконазолm= 1; натщесерце. Концентрацo= 0;я флуконазолm= 1; у плазмі крові пропорційнk= 2; дозі. Рівнов= 072;жна 90 % концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; на 4–5 добу лікування флуконазолl= 6;м при багатор = 72;зовому застосуванl= 5;і 1 раз на добу. Рівноважна = 82;онцентраці&#= 1103; на рівні 90 % досягаєтьсn= 3; на 2-й день лікування при застосуванl= 5;і у 1-й день навантажувk= 2;льної дози, що вдвічі пере = 74;ищує звичайну добову дозу.

Р= 086;зподіл.

О= 073;’єм розподілу приблизно дорівнює загальному вмісту рідини в організмі. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; низьке (11–12 %).=

Ф= 083;уконазол добре проникає в усі дослідж = 91;вані рідини організму. Рівень флуконазолm= 1; у слині та мокротинні подібний до концентрацo= 0;ї флуконазолm= 1; у плазмі крові. У пацієнтів, хворих на грибковий менінгіт, рівень флук = 86;назолу у спинномоз = 82;овій рідині досягає 80 % концентрацo= 0;ї у плазмі крові.

В= 080;сокі концентрацo= 0;ї флуконазолm= 1; у шкірі, що перевищуютn= 0; плазмові, досягаютьсn= 3; у роговому шарі, епідермісі, дермі та поті. Флукон= 072;зол накопичуєтn= 0;ся у роговому шарі. При зас&#= 1090;осуванні дози 50 мг 1 раз на добу концентрацo= 0;я флуконазолm= 1; після 12 днів лікування становила 73 мкг/г, а чере= з 7 днів після завершення лікування концентрацo= 0;я все ще становила 5,8 мкг/г. При застосуванl= 5;і дози 150 мг 1 раз на тиждень концентрацo= 0;я флуконазолm= 1; на 7-й день лікування становила 23,4 мкг/г; через 7 днів після застосуванl= 5;я наступної дози концентрацo= 0;я все ще становила 7,1 мкг/г.

К= 086;нцентрація флуконазолm= 1; в нігтях після 4 місяц&#= 1110;в застосуванl= 5;я 150 мг 1 раз на тиждень ста = 85;овила 4,05 мкг/г у здорових добровольцo= 0;в та 1,8 мкг/г при захворюванl= 5;ях нігтів; флуконазол визначався = 91; зразках нігтів чере = 79; 6 місяців піс&#= 1083;я завершення терапії.

М= 077;таболізм.

Ф= 083;уконазол метаболізуn= 8;ться незначною м= 10;рою. При введенн= 10; дози, мічено= 111; радіоактивl= 5;ими ізотопами, лише 11 % флуконазолm= 1; екскретуєтn= 0;ся із сечею у зміненому вигляді. Флуконазол = 08; помірним інгібітороl= 4; ізоферментo= 0;в CYP2С9 та CYP3А4, а також потужним інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; CYP2С19.

В= 080;ведення.

П= 077;ріод напіввиведk= 7;ння із плазми крові (t_{<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-ansi-language:
UK'>1/2}) становить близько 30 годин. Більш= 072; частина флу = 82;оназолу виводиться нирками, причому 80 % введеної до = 79;и виявляєтьсn= 3; у сечі в незміненомm= 1; стані. Кліренс флуконазолm= 1; пропорційнl= 0;й до кліренсу креатиніну. Циркулюючиm= 3; метаболітіk= 4; не виявлено.

Т= 088;ивалий t_1/2= дає можливість разового застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; при вагінал= 00;ному кандидозі, а також застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; 1 раз на тиждень при інших показаннях.

З= 072;стосування пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю.

У пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації < 20 мл/хв) t_1/2збільшу= 08;ться з 30 до 98 годин. Тому цій категорії пацієнтів необхідно зменшити дозу флуконазолm= 1;. Флуконазол видаляєтьсn= 3; шляхом гемодіалізm= 1; та меншою мірою – шляхом інтраперитl= 6;неального діалізу. Сеанс гемодіалізm= 1; тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолm= 1; у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %.

З= 072;стосування у період годування груддю.

К= 086;нцентрації флуконазолm= 1; у плазмі крові і материнськl= 6;му молоці впродовж 48 годин післ= 103; прийому одноразовоo= 1; дози 150 мг оцінювали у процесі фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3; за участю 10 жінок у періоді лактації, як= 110; тимчасово або постійн = 86; припинили годувати своїх немовлят гр = 91;ддю. У материнськl= 6;му молоці флуконазол = 74;иявили у середній концентрацo= 0;ї приблизно 98 % від тої, що відзначали = 91; плазмі кров= 10; матері. Чере= 079; 5,2 години після прийому доз = 80; середня С_max у материнськl= 6;му молоці становила 2,61 мг/л. Добова доза флуконазолm= 1;, отримана немовлям з материнськl= 6;го молока (якщо прийняти се = 88;еднє споживання молока за 150 мл/кг/добу), розрахованk= 2; на основі середньої С_max у молоці, що дорівнює 0,39 мг/кг/добу, l= 9;тановить приблизно 40 % від дози, рекомендовk= 2;ної новонароджk= 7;ним (віком < 2 тижнів), або 13 % від дози, рекомендовk= 2;ної немовлятам для лікуван = 85;я кандидозу слизових оболонок.

З= 072;стосування дітям.

Д= 072;ні з фармакокінk= 7;тики були оцінен= 10; у 113 дітей під час 5 дослідж&#= 1077;нь: 2 дослідженн= 103; одноразовоk= 5;о застосуванl= 5;я, 2 дослідженн= 103; багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я та 1 дослідженнn= 3; недоношениm= 3; новонароджk= 7;них.

П= 110;сля введення 2–8 мг/кг флуконазолm= 1; дітям віком від 9 місяців до 15 років AUC становила близько 38 мкг*год/мл на 1 мг/кг дози. Після багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я середній t_1/2 флуконазолm= 1; із плазми крові варіювався = 84;іж 15 та 18 годинами; об’єм розподілу становив 880 мл/кг. Більш тривалий t_1/2, що становиk= 4; приблизно 24 години, спостерігаk= 4;ся після одноразовоk= 5;о застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;. Цей показни = 82; є співставниl= 4; із t_1/2<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> флуконазолm= 1; після одноразовоk= 5;о застосуванl= 5;я дози 3 мг/кг внутрішньоk= 4;енно дітям віком від 11 днів до 11 місяців. Об’єм розподілу у пацієнтів цієї віково= 11; групи становив бл = 80;зько 950 мл/кг.

Д= 086;свід застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; новонароджk= 7;ним обмежуєтьсn= 3; фармакокін&#= 1077;тичними дослідженнn= 3;ми 12 недоношени&#= 1093; дітей із терміном гестації приблизно 28 тижнів. Середній ві = 82; дитини при застосуванl= 5;і першої дози становив 24 години (від 9 до 36 годин); середня мас = 72; тіла при народженні = 89;тановила 900 г (від 750 до 1100 г). Для 7 пацієнтів протокол дослідженнn= 3; було виконано. Максимум 5 в = 85;утрішньове&#= 1085;них ін’єкцій флуконазолm= 1; у дозі 6 мг/кг вводили кожні 72 години. Середній t_1/2станови = 74; 74 години (44–185) в 1= -<= /span>й день, потіl= 4; знизився до 53 годин (30–131) на 7-й день та до 47 (27–68) на 13-й день. Площа під кр= 080;вою (мкг*год/мл) становила 271 (173–385) в 1-й день, збільшиласn= 3; до 490 (292–734) на 7-й день, потім знизилася д = 86; 360 (167–566) на 13-й день. Об’єм розподілу (мл/кг) станов&= #1080;в 1183 (1070–1470) у 1-й день, збільшувавl= 9;я до 1184 (510–2130) на 7-й день та до 1328 (1040–1680) на 13-й день.

З= 072;стосування пацієнтам літнього віку.

Ф= 072;рмакокінет&= #1080;чне дослідженнn= 3; проводили з = 72; участю 22 пацієнтів (віком від 65 років), які за&= #1089;тосовували 50 мг флуконазолm= 1; перорально. 10 пацієнтів одночасно застосовувk= 2;ли діуретики. C_{max<=
/sub>
становила
1,54 мкг/мл та
досягалася
протягом
1,3 години
після
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;. Середня
AUC становила
76,4±20,3 мкг*год/м&#=
1083;.
Середній}t_1/2 – 46,2 години. Ці фармакокінk= 7;тичні показники є вищими порівняно з аналогічниl= 4;и у здорових добровольцo= 0;в молодшого віку. Одноча= 089;не застосуванl= 5;я діуретиків не мало знач= 085;ого впливу на C_max та AUC. Також кліренс креатиніну (74 мл/хв), відсо= ;ток флуконазолm= 1;, що екскретуваk= 4;ся із сечею у незміненомm= 1; вигляді (0–24 години, 22 %), та нирковий кліренс флуконазолm= 1; (0,124 мл/хв/кг) у пацієнтів даної вікової гру = 87;и були нижчим = 80;, ніж аналогічні показники у молодших добровольцo= 0;в. Тому зміни фармакокінk= 7;тики у пацієнтів літнього віку очевид = 85;о залежать ві = 76; параметрів функції нирок.

Кл= 110;нічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Гострий вагінальни= й кандидоз, коли місцев= ;а терапія не n= 8; доцільною. =

Кандидоз= ;ний баланіт, коли місцева терапія не n= 8; доцільною. =

Терапію лікарським засобом можна розпо = 95;инати до отриманн= 03; результатіk= 4; культуральl= 5;их та інших лабораторнl= 0;х досліджень, однак після отримання результатіk= 4; досліджень протиінфекm= 4;ійну терапію слі = 76; скоригуватl= 0; відповідниl= 4; чином.

Необхід&= #1085;о брати до уваги офіційні рекомендацo= 0;ї щодо відповідноk= 5;о застосуванl= 5;я протигрибкl= 6;вих засобів.

=

Пр= 086;типоказанн&= #1103;.

Гіпер = 95;утливість до флуконазол= у, інших азоль= ;них сполук або до інших допомі= жних речовин лі&= #1082;арського засобу.

Одноч = 72;сне застосуван= ня флуконазол= у та терфенад= ;ину пацієнтам, які прийм = 72;ють фл = 91;коназол багаторазо= во у дозах 400 мг/= на до = 73;у та вище (згідно з ре = 79;ультатами дослідженн= я взаємодії багаторазо= вого застосуван= ня). =

Одноч = 72;сне застосуван= ня флуконазол= у та інших лікарських засобів, що подовжують інтервал QT т= 072; метаболізу= ються за допомогою ф= ;ерменту CYPЗА4, наприклад цизаприду, астемізолу, пімозиду, хінідину та еритроміци= ну (див. розділ = 80; «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види вk= 9;аємодій» і «О = 89;обливості застосуван= ня»). =

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських = 79;асобів протипоказk= 2;не.

Цизаприд.

Пові&= #1076;омлялося про розвито = 82; побічних ре = 72;кцій з боку серця, у тому числі про парокси = 79;мальну шлуночкову тахікардію типу пірует = 091; пацієнтів, які одночасно застосовувk= 2;ли флуконазол та цизаприд. &#= 1050;онтрольова= не дослідженнn= 3; продемонстl= 8;увало, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я 200 мг флуконаз= олу 1 раз на добу та 20 мг цизаприду 4 рази на добу призводило до значного підвищення рівня цизаприду у плазмі кров= 10; та до подовж= 077;ння інтервалу QT. Одночасне застосуванl= 5;я цих засобів протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

&#= 1058;ерфенадин.<= /o:p>

Чеl= 8;ез випадки розвитку тяжких серцевих ар = 80;тмій, спричинениm= 3; подовженняl= 4; інтервалу QTc, у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли азольні про = 90;игрибкові лікарські засоби одночасно з терфенадинl= 6;м, були проведені дослідженнn= 3; взаємодії цих засо&= #1073;ів. = У процесі одного дослідженнn= 3; при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг на добу не було виявлено подовження інтервалу QTc. Інше дослідженнn= 3; при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозах 400 мг та 800 мг на добm= 1; продемонстl= 8;увало, що прийом флуконазолm= 1; у дозах 400 мг на добу або вищ= 077; значно підвищує рівень терфенадинm= 1; у плазмі крові при їх одночас&= #1085;ому застосуванl= 5;і. Одночас = 85;е застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозах 400 мг або вище з терфенадинl= 6;м протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). При застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозах нижч= 077; 400 мг на добу одночасно з терфенадинl= 6;м слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнта.=

&#= 1040;стемізол.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуко= 085;азолом може зменшити кліренс астемізолу. Спричинене цим підвищення концентрацo= 0;ї астемізолу = 91; плазмі кров= 10; може призвести д = 86; подовження інтервалу QT, у рідкісних випадках – д= 086; пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу пірует. Одночасне застосуванl= 5;я цих засобів протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

&#= 1055;імозид та хінідин.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуко= 085;азолом може призводити до пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; пімозиду аб = 86; хінідину, хоча відповідниm= 3; досліджень in vitro та in vivo не проводили. Підвищення концентрацo= 0;ї пімозиду аб = 86; хінідину у плазмі кров= 10; може спричи = 85;яти подовження інтервалу QT та у рідкісн= 080;х випадках призводити до розвитку пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу пірует. Одночасне застосуванl= 5;я цих засобів протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

&#= 1045;ритроміцин= .

Одl= 5;очасне застосуванl= 5;я еритроміциl= 5;у та флуконаз = 86;лу може призводити до збільше = 85;ня ризику розвитку кардіотоксl= 0;чності (подовження інтервалу QT, пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу пірует) та, як наслідок, до раптової серцевої смерті. Одночасне з = 72;стосування цих засобів протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

О&#= 1076;ночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських засобів не рекомендуєm= 0;ься.

&#= 1043;алофантрин= .

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та галофант = 88;ину може призвод = 80;ти до підвищення концентрацo= 0;ї галофантриl= 5;у у плазмі крові за рахунок пригніченнn= 3; CYP3A4. Спричинен = 77; цим підвище = 85;ня концентрацo= 0;ї галофантриl= 5;у у плазмі крові може призводити до підвищен = 85;я ризику розвитку кардіотоксl= 0;чності (подовження інтервалу QT, пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу пірует) та, як наслід&#= 1086;к, до раптової серцевої смерті. Слід уникати одночасног&= #1086; застосува&= #1085;ня цих засобів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських засобів вимагає обережностo= 0;.

&#= 1040;міодарон.

Одl= 5;очасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та аміодарону може призвести д = 86; подовження інтервалу QT. = Одночасне застосуванl= 5;я цих засобів вимагає обережностo= 0;, особливо у разі пр= 080;йому високої доз = 80; флуконазолm= 1; (800 мг).

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських засобів вимагає обережностo= 0; та коригуваннn= 3; дози.

Вплив інших= лікарських засобів на флуконазол.

Досл&= #1110;дження взаємодії продемонстl= 8;ували, що пероральне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; одночасно із вживання = 84; їжі, прийомо= 084; циметидину, антацидів або подальшим опроміненнn= 3;м усього тіла для пересадженl= 5;я кісткового мозку не має клінічно значущого впливу на абсорбцію флуконазолm= 1;.

Рифампіцин.=

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з рифампіцинl= 6;м призводило до зниження AUC на 25 % та скорочувалl= 6; t_1/2флукона = 79;олу на 20 %. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів слід розглянути доцільністn= 0; підвищення дози флуконазолm= 1;.

Гідрохлоро&= #1090;іазид.

У дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тичної взаємодії одночасне багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду здоровим добровольцn= 3;м підвищувалl= 6; концентрацo= 0;ю флуконазолm= 1; у плазмі крові на 40 %. Такі параметри взаємодії н = 77; вимагають з = 84;ін у режимі дозування флуконазолm= 1; для пацієнт= 10;в, які одночасно приймають сечогінні засоби.

&#= 1042;плив флуконазолm= 1; на інші лікарські засоби.

Флукона&= #1079;ол є помірним інгібітороl= 4; цитохрому P450 (CYP) ізоферментm= 1; 2C9 та 3A4. Флуконазол = 08; потужним інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; CYP2С19. На додато= 082; до спостережуk= 4;аних/докуме&#= 1085;тально підтверджеl= 5;их взаємодій, щ= 086; описані нижче, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з флуконазолl= 6;м існує ризик підвищення = 91; плазмі кров= 10; концентрацo= 0;й інших сполу = 82;, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4. Тому застосовувk= 2;ти такі за= 089;оби одночасно з флуконазолl= 6;м слід з обережністn= 2;, при цьому необхідно р = 77;тельно спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів. П= 088;игнічуваль&= #1085;а дія флуконазолm= 1; на ферменти зберігаєтьl= 9;я протягом 4–5 діб після його застосуванl= 5;я у зв’язку з його тривал = 80;м t_1/2(див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Альфентані&= #1083;.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я альфентаніl= 3;у (у дозі 20 мкг/кг) здоровим добровольцn= 3;м призводило = 76;о двократногl= 6; збільшення AU= C₁₀ флуконазолm= 1; (у дозі 400 мг) можливо, через інгіб = 91;вання CYP3A4. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів може бути необхідним коригуваннn= 3; дози альфен = 90;анілу.

Аброцитині&= #1073;.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м (інгібітор CYP2C19, 2= C9, 3A4) підвищує експозицію активної частини аброцитиніk= 3;у на 155 %.= У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів слід зменшити дозу аброцитиніk= 3;у відповідно до інструкції для медичного з = 72;стосування.<= o:p>

Амітриптил= ;ін, нортриптилo= 0;н.

Одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я з флуко= 085;азолом призводило до посиленн= 03; дії амітриптилo= 0;ну або нортриптилo= 0;ну. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів рекомендуєm= 0;ься вимірювати = 82;онцентраці&#= 1111; 5-нортриптил= 110;ну та/або S-амітриптил= іну на початку комбінованl= 6;ї терапії та через 1 тиждень. У разі необхідносm= 0;і слід відкоригувk= 2;ти дозу амітриптилo= 0;ну/нортрипт&#= 1080;ліну.

Ам= 092;отерицин В.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та ам= 092;отерицину В інфікова= ним мишам із нормальним імунітетом та інфікованиl= 4; мишам зі зниженим імунітетом дало такі результати: невеликий а = 76;итивний протигрибкl= 6;вий ефект при системній інфекції C.<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>&n= bsp;albicans, відсутністn= 0; взаємодії при внутрішньоm= 5;ерепній інфекції Cryptococcus= neoformans та антагонізм цих засобів при системній і = 85;фекції Aspergillus fumigatus. Клінічне значення результатіk= 4;, отриманих у процесі цих досліджень, невідоме.=

&#= 1040;нтикоагуля= нти.

Як = 10; при застосуванl= 5;і інших азольних протигрибкl= 6;вих засобів, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та варфарин = 91; повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку кровотеч (гематом, носової кро = 74;отечі, шлунково-ки = 96;кових кровотеч, ге= 084;атурії та мелени) у поєднанні з подовженняl= 4; протромбінl= 6;вого часу. При одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і флуконазолm= 1; та варфарин = 91; спостерігаl= 3;ося двократне підвищення протромбінl= 6;вого часу, ймовірно, внаслідок пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; варфарину через CYP2С9. У разі одноча = 89;ного застосуванl= 5;я флукона = 79;олу з кумариновиl= 4;и антикоагулn= 3;нтами або інданедіонl= 6;м слід ретельно контролюваm= 0;и протромбінl= 6;вий час. Може бути необхідною корекція дози антико = 72;гулянтів.

Бензодіазе&= #1087;іни короткої ді= 11;, наприклад м= 10;дазолам, триазолам.=

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м призводило до значного підвищення концентрацo= 0;ї пероральноk= 5;о мідазоламу та до посилення психомоторl= 5;их ефектів. Одночасний прийом флуконазолm= 1; у дозі 200 мг та мідазоламу = 91; дозі 7,5 мг перорально призводило до підвищення AUC та t_1/2мідазол = 72;му у 3,7 та 2,2 раза відповідно. Одночасний прийом флуконазолm= 1; у дозі 200 мг/на добу та 0,25 мг триазоламу перорально призводило = 76;о підвищення AUC та t_1/2триазол = 72;му у 4,4 та 2,3 раза відповідно. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та триазоламу спостерігаl= 3;ося потенціюваl= 5;ня та пролонгаціn= 3; ефектів триазоламу. = 059; разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; з бензодіазеl= 7;інами слід зменшити дозу бензодіазеl= 7;інів встановити належний моніторинг за станом пацієнта.=

Карбамазеп&= #1110;н.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м пригнічує метаболізм карбамазепo= 0;ну та спричиня= 08; підвищення рівня карбамазепo= 0;ну в плазмі крові на 30 %. Існує ризик розвитку пр = 86;явів токсичностo= 0; з боку карбамазепo= 0;ну. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів може бути необхідним коригуваннn= 3; дози карбам = 72;зепіну залежно від рівня його концентрацo= 0;ї та ефектів.

Блокатори кальцієвих каналів.

Деяк&= #1110; антагоністl= 0; кальцію (ніфедипін, ісрад= 080;пін, амлодипін т = 72; фелодипін) метаболізуn= 2;ться ферментом CYP3A4. Флуконазол потенційно може підвищ = 91;вати системну експозицію блокаторів кальцієвих каналів. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів рекомендуєm= 0;ься ретельне спостережеl= 5;ня щодо розвит = 82;у побічних реакцій.

Целекоксиб.=

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м (у дозі 200 мг на добу) підвищувалl= 6; C_maxта AUC целекокси= 073;у (у дозі 200 мг) на 68 % та 134 % відпо = 74;ідно. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів може бути необхідним зменшення дози целеко = 82;сибу в 2 рази.

Циклофосфа&= #1084;ід.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я циклофосфаl= 4;іду та флуконазолm= 1; призводить до підвищення = 88;івня білірубіну та креатиніну = 74; плазмі кров= 10;. Ці засоби можна застосовувk= 2;ти одночасно, зважаючи на ризик підвищення плазмової концентрацo= 0;ї білірубіну та креатиніну.

Фентаніл.

Пові&= #1076;омлялося про 1 летальний випадок інт = 86;ксикації фентанілом внаслідок можливої взаємодії фентанілу т = 72; флуконазолm= 1;. До того ж у дослідженнo= 0; за участю здорових до = 73;ровольців було продем = 86;нстровано, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м значно уповільнювk= 2;ло елімінацію фентанілу. Підвищення концентрацo= 0;ї фентанілу може призвести д = 86; пригніченнn= 3; дихання. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів слід ретельно контролюваm= 0;и стан пацієнта. Може бути необхідною корекція дози фентан= 10;лу.

Ін= 075;ібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та інгібіто = 88;ів ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи, що метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (аторвастат = 80;н та симвастатиl= 5;), або інгібіт = 86;рів ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9 (флувастати = 85;), підвищує ризик розвитку мі = 86;патії та рабдоміоліk= 9;у. У разі необхідносm= 0;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів слід ретельно спостерігаm= 0;и за пацієнто = 84; щодо виникнення симптомів міопатії та = 088;абдоміоліз&= #1091; і проводити моніторинг рівня креат = 80;нкінази в плазмі крові. У разі значного пі = 76;вищення рівня креатинкінk= 2;зи, а також при д&#= 1110;агностуван= ні або підозрі на міопатію/= 088;абдоміоліз застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи слід припинити.=

Івакафтор<= /i>.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м підвищує ек = 89;позицію івакафтору (підсилювач = 72; муковісцидl= 6;зного трансмембрk= 2;нного регулятора = 87;ровідності) в 3 рази, а гідроксимеm= 0;илівакафто= 088;у (M1) – у 1,9 раза. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я помірних інгібіторів CYP3A, таких як флуконазол = 10; еритроміциl= 5;, з івакафтороl= 4; &#= 1088;екомендуєт= ься зниження його дози до 150 мг 1 раз на добу.

&#= 1030;бритиніб.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з помірними інгібіторами CYP3A4, так<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'>ими як флуконазол, підвищує концентрацo= 0;ю ібритинібу = 74; плазмі крові та може підвищуватl= 0; ризик токсичностo= 0;. У разі неможливості уникнення такої &#= 1082;омбінації, слід знизити доз = 91; ібритинібу до 280 мг 1 раз на добу з метою продовженнn= 3; застосуванl= 5;я інгібітору та забезпечитl= 0; постійний к = 83;інічний моніторинг.

Олапариб.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з помірними інгібітораl= 4;и CYP3A4, такими як флуконазол, збільшує пл = 72;змові концентрацo= 0;ї олапарибу. Одночасне застосуванl= 5;я цих засобів не рекоменд = 91;ється. Якщо такої комбінації не можна уни= 082;нути, прийом олапарибу обмежують дозою 200 мг 2 рази на добу.

Імуносупре&= #1089;ори (наприклад, циклоспориl= 5;, еверолімус, сиролімус і такролімус).

Циклоспори&= #1085;.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м значно підвищує концентрацo= 0;ю та AUC циклоспо= рину. При одночасномm= 1; прийомі флуконазолm= 1; у дозі 200 мг на добу та цикл= 086;спорину у дозі 2,7 мг/кг/добу спостерігаl= 3;ося збільшення AUC циклоспориl= 5;у у 1,8 раза. Ці за= ;соби можна застосовувk= 2;ти одночасно з = 72; умови зменшення дози циклоспориl= 5;у залежно від його концентрацo= 0;ї.

Еверолімус.=

Хоча досліджень in vitro та in vivo не проводили, відомо, що флуконазол може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю еверолімусm= 1; в плазмі крові через пригніченнn= 3; CYP3А4.

Си= 088;олімус.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м підвищує концентрацo= 0;ю сиролімусу = 91; плазмі кров= 10;, ймовірно, шляхом пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; сиролімусу ферментом CY= P3A4 та P-гл&#= 1110;копротеїно= м. Ці засоби можна застосовувk= 2;ти одночасно з = 72; умови кориг = 91;вання дози сиролімусу залежно від = 088;івня концентрацo= 0;ї та його ефектів.

Такролімус.=

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в плазмі кров= 10; до 5 разів при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і через пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; такролімусm= 1; ферментом CY= P3A4 у кишечникm= 1;. При внутрішньоk= 4;енному застосуванl= 5;і такролімусm= 1; не спостерігаl= 3;ося значних змі = 85; фармакокінk= 7;тики. Підвищені р= 10;вні такролімусm= 1; асоціюютьс&#= 1103; з нефротоксиm= 5;ністю. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів дозу такролімусm= 1; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я слід знижувати залежно від його конце= 085;трації.

&#= 1051;озартан.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м пригнічує метаболізм лозартану д = 86; його активн = 86;го метаболіту (E&#= 8209;3174), що обумовлю= 08; більшу частину антагонізмm= 1; до рецепторів ангіотензиl= 5;у II під час заст= осування лозартану. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів рекомендується здійснюватl= 0; постійний моніторинг артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів.=

&#= 1051;уразидон.

Одночас&= #1085;е застосув= ання з флуконаз= олом (помірни= 081; інгібітор CYP3A4) &#= 1084;оже підвищув= ати концентр= ацію луразидо= ну в плазмі крові. У разі неможливосm= 0;і уникнення застосуванl= 5;я такої комбінаціїo= 1; <= /span>слід зменшити дозу луразидону відповідно до інструкції для медично = 75;о застосуванl= 5;я.

&#= 1052;етадон.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю метадону в плазмі крові. У разі одночасногl= 6; засто&#= 1089;ування цих засобів може бути необхідним = 82;оригування дози метадону.=

&#= 1053;естероїдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ).<= /span>

Одl= 5;очасне застосуванl= 5;я з флуконазолl= 6;м підвищувалl= 6; C_max та AUC флурбіпрофk= 7;ну на 23 % та 81&nb= sp;% відповідно порівняно з відповідниl= 4;и показникамl= 0; при застосуванl= 5;і тільки флур = 73;іпрофену. Аналогічно при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; з рацемічни = 84; ібупрофеноl= 4; (400 мг) C_max та AUC фармакологo= 0;чно активного ізомеру S-(+)-ібm= 1;профену підвищувалl= 0;ся на 15 % та 82 % відповідно, порівняно з такими показникамl= 0; при застосу = 74;анні тільки рацемічногl= 6; ібупрофену. Хоча спеціальниm= 3; досліджень не проводил = 80;, флуконазол може підвищ = 91;вати системну експозицію інших НПЗЗ, щ&#= 1086; метаболізуn= 2;ться CYP2C9 (наприклад, напроксену, лорноксикаl= 4;у, мелоксикамm= 1;, диклофенакm= 1;). У разі о= 076;ночасного застосува&= #1085;ня цих засобів слід пр= 086;водити періодичне спостережеl= 5;ня щодо розвитку побічних реакцій, пов’язаних із НПЗЗ. Може бути потрібне коригуваннn= 3; дози НПЗЗ.

&#= 1060;енітоїн.

Флукона&= #1079;ол пригнічує метаболізм фенітоїну в печінці. Одночасне багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозі 200 мг &#= 1090;а фенітоїну внутрішньоk= 4;енно у дозі 250 м&= #1075; призводить до підвищення AUC<= sub>24 фенітоїну н = 72; 75 % та С_minна 128 %. <= /span>У разі одночасного застосуванl= 5;я цих засобів слід проводити моніторинг концентрацo= 0;ї фенітоїну у плазмі крові для уникнення розвитку його токси= 095;ної дії.

&#= 1055;реднізон. <= o:p>

Повідом&= #1083;ялося про випадок, коли у пацієнта після трансплантk= 2;ції печінки на тлі застосуванl= 5;я преднізону розвинуласn= 3; гостра недостатн= 10;сть кори= надниркови= х залоз, що виникла після припи = 85;ення тримісячноk= 5;о курсу терапії флуконазолl= 6;м. Припинення застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;, ймовірно, спричинило посилення активності CYP3= A4, що призвело до прискореннn= 3; метаболізмm= 1; преднізону. У разі тривалого одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів = 089;&#= 1083;ід проводити ретельне спостережеl= 5;ня за пацієнтами, = 079; метою попер = 77;дження розвитку недос= 090;атності кори= надниркови= х залоз після припинення застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;.

&#= 1056;ифабутин.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконаз= олом підвищує концентрацo= 0;ю рифабутину = 74; плазмі кров= 10;, що призводить до збільшення AUС рифабутин&#= 1091; до 80 %. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та рифабутину повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку увеїту. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів слід врахувати симптоми токсичної д= 10;ї рифабутину.

&#= 1057;аквінавір.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконаз= олом підвищує AUC та= C_maxсаквінавір= ;у приблизно н = 72; 50 % та 55 % відповідно через пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; саквінавірm= 1; у печінці ферментом CYP3A4 та через інгібуваннn= 3; P-глікопроте= 111;ну. Взаємодії між флукона = 79;олом та саквінавірl= 6;м/ритонавір&#= 1086;м не досліджу = 74;алися, тому вони можуть бути більш вираж = 77;ними. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів може бути необхідним коригуваннn= 3; дози саквінавірm= 1;.

&#= 1055;охідні сульфонілсk= 7;човини.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазолом пролонгує t_1/2перорал= 00;них похідних сульфонілсk= 7;човини (хлорпропам= 10;ду, глібенкламo= 0;ду, гліпізиду т = 72; толбутамідm= 1;) при їх застосуванl= 5;і здоровим добровольцn= 3;м. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів = 088;&#= 1077;комендуєть= ся проводити частий контроль цукру в кров= 110; та відповідниl= 4; чином знижу = 74;ати дозу похідних сульфонілсk= 7;човини.

&#= 1058;еофілін.

У плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; взаємодії препаратів застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; в дозі 200 мг протягом 14 діб призвело до зниження середнього кліренсу теофіліну в плазмі кров= 10; на 18 %. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів = 079;&#= 1072; пацієнтами, які застосовуюm= 0;ь теофілін у в= 080;соких дозах або як= 110; мають підвищений ризик розвитку токсичних проявів теофіліну з інших причи = 85;, слід пр= 086;водити спостережеl= 5;ня щодо виявлення ознак розвитку токсичної д= 10;ї теофіліну. Терапію слі = 76; змінити при появі ознак токсичностo= 0;.

Тофацитині&= #1073;.

Впли&= #1074; тофацитиніk= 3;у зростає при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з лікарськиl= 4;и засобами, як= 110; призводять до помірног = 86; інгібуваннn= 3; CYP3A4 та потужно = 75;о інгібуваннn= 3; CYP2C19 (наприклад, флуконазол). У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з такими засобами рекомендуєm= 0;ься зменшити до = 79;у тофацитиніk= 3;у до 5 мг 1 раз на добу.

Толваптан.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконазо = 83;ом (помірний інгібітор CYP3A4) значно збіл= 00;шує (200% AUC; 80% C_max) експозицію толваптану (субстрату CYP3A4), та, відповід= 085;о, зростає ризик виникнення таких побіч = 85;их реакцій як посилення діурезу, зне= 074;однення і гостра ниркова недостатніl= 9;ть. У разі одноч= 072;сного застосуванl= 5;я цих засобів, доза толвап = 90;ану повинна бут = 80; зменшена відповідно до його інструкції для медичного застосуванl= 5;я, а за пацієнтом потрібно спостерігаm= 0;и щодо появи побічних реакцій.

Алкалоїди барвінку.

Хоча відповідниm= 3; досліджень не проводил = 80;, флуконазол, ймовірно через інгібуваннn= 3; CY= P3A4, може спричиняти підвищення концентрацo= 0;ї алкалоїдів барвінку у плазмі кров= 10; (наприклад, вінкристинm= 1; та вінбластинm= 1;), що призводи = 90;ь до розвитку нейротоксиm= 5;них ефектів.

Вітамін А.

Пові&= #1076;омлялося, що у пацієнта, як= 080;й одночасно застосовувk= 2;в трансретинl= 6;єву кислоту (кислотна форма вітаміну А) та флуконаз = 86;л, спостерігаl= 3;ися побічні реакції з боку центральноo= 1; нервової системи (ЦНС) у формі псевдотумоl= 8;у головного мозку; даний ефект зник після відміни флуконазолm= 1;. &#= 1062;і засоби можн = 72; застосовувk= 2;ти одночасно, але слід пам= 217;ятати про ризик виникнення побічних ре = 72;кцій з боку ЦНС.

&#= 1042;ориконазол (інгібітор CYP2С= ;9, CYP2С19 та CYP3А4).<= /p>
Одl= 5;очасне перорал= 00;не застосува&= #1085;ня вориконазоl= 3;у (в дозі 400 мг кожні 12 годин протягом 1 доби, потім = у дозі 200 мг кожні 12 годин протягом 2,5 доби) та флуконазолm= 1; (в дозі 400 мг = у 1-у доб= 091;, потім у дозі 200 мг кожні 24 години протягом 4 діб) 8 здоровим добровольцn= 3;м чоловічої статі призв = 77;ло до підвищення = 57;_maxта AUC_τ вориконазоl= 3;у в середньом = 91; до 57 % (90 % ДІ: 20 %, 107 %) та 79 % (90 % ДІ: 40 %, 128 %) відповідно. Невідомо, чи &#= 1087;ризводить зниження дози та/або частоти зас = 90;осування вориконазоl= 3;у або флуконазолm= 1; до усунення такого ефекту. У разі застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у після флуко = 85;азолу слід пр= 086;водити спостережеl= 5;ня щодо розвитку побічних реакцій, асоційованl= 0;х із вориконазоl= 3;ом.

&#= 1047;идовудин.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з флуконаз= олом підвищує С_{max
та AUC
зидовудину
на 84 % та 74 %
відповідно,
що зумовлен
=
86;
зниженням
кліренсу
зидовудину
приблизно н
=
72;
45 % при його
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і.}t_1/2зидовуд = 80;ну був також подовжений приблизно н = 72; 128 % після застосуванl= 5;я комбінації флуконазолm= 1; та зидовудину. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів слід проводити спостережеl= 5;ня щодо розвитку побічних реакцій, пов’язаних із застосув = 72;нням зидовудину. Можна розглянути доцільністn= 0; зниження дози зидовудину.

&#= 1040;зитроміцин= .

Прl= 0; одночасномm= 1; пероральноl= 4;у однор&#= 1072;зовому застосуванl= 5;і азитроміциl= 5;у та флуконаз = 86;лу у дозах 1200 мг т = 72; 800 мг відповідно жодних значущих фармакокінk= 7;тичних взаємодій виявлено не було.

&#= 1055;ероральні контрацептl= 0;ви.

Прl= 0; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; в дозі 50 мг впливу на рівень гормонів не було, тоді як при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; в дозі 200 мг на добу спостерігаl= 3;ося збільшення АUС етинілестрk= 2;діолу на 40 % та левоноргесm= 0;релу – на 24 %. Це свідчить пр = 86; те, що багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у зазначени = 93; дозах навря = 76; чи може впливати на ефективнісm= 0;ь комбінованl= 6;го пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ву.

Особливос = 90;і застосуванl= 5;я.

Застосуван&= #1085;я при інфекціях, спричинениm= 3; видами Candida.

Досл&= #1110;дження показали збільшення поширеностo= 0; інфекцій, спричинениm= 3; видами Candida, іншими ніж C. albicans. Вони часто нечутливі (наприклад, C. krusei та C. auris) або мають знижену чутливість до флуконаз = 86;лу (C. glabrata). Дл&#= 1103; лікування таких інфекцій слід застос = 86;вувати альтернатиk= 4;ні протигрибкl= 6;ві засоби. При призначеннo= 0; флуконазолm= 1; слід брати д= 086; уваги поширеністn= 0; резистентнl= 6;сті різних виді = 74; Candida до флуконазолm= 1;.

Застосуван&= #1085;я при дерматофітo= 0;ї.

Відп&= #1086;відно до результатіk= 4; дослідженнn= 3; флуконазолm= 1; для лікування дерматофітo= 0;ї у дітей, флуконазол не перевищу= 08; гризеофуль&= #1074;ін за ефективнісm= 0;ю і загальний показник ефективносm= 0;і становить менше 20 %. Тому лікарський засібне слід застосовувk= 2;ти для лікування дерматофітo= 0;ї.

&#= 1047;астосуванн= я при крl= 0;птококозі.

Доказів ефективносm= 0;і флуконазолm= 1; для лікування криптококоk= 9;у інших локалізаціl= 1; (наприклад, легенево&#= 1075;о криптококоk= 9;у та криптококоk= 9;у шкіри) недостатньl= 6;, тому рекомендацo= 0;й щодо дозового режиму лікарськог&= #1086; засобу дl= 3;я лікування таких захворюванn= 0; немає.

&#= 1047;астосуванн= я при глl= 0;боких ендемічних мікозах.

Доказів ефективносm= 0;і флуконазолm= 1; для лікуван = 85;я інших форм ендемічних мікозів, так= 080;х як паракокцидi = 86;їдомiкоз, гістоплазмl= 6;з та шкірно-лімф = 72;тичний споротрихоk= 9;, недостатньl= 6;, тому рекомендацo= 0;й щодо дозового ре = 78;иму лікарськогl= 6; засобу для лікування т = 72;ких захворюванn= 0; немає.

Вплив на нирки.

Ліка&= #1088;ський засіб слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам із порушеннями функції нирок (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Ризик недостатн= ості наднирковиm= 3; залоз.

Кетокон&= #1072;зол, як відомо, спричиняє недостатніl= 9;ть наднирковиm= 3; залоз, це також може с= 090;осуватися флуконазолm= 1;, хоча спостерігаn= 8;ться рідко. Недостатніl= 9;ть наднирковиm= 3; залоз, пов’язана з одночасним лікуванням = 87;реднізоном, описана в розділі «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

Вплив на печінку.

Лікарсь&= #1082;ий засіб слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам із порушеннями функції печінки. Застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; асоціювалоl= 9;я з виникненняl= 4; рідкісних випадків розвитку тяжкої гепатотоксl= 0;чності, включаючи летальні випадки, головним чи = 85;ом у пацієнтів із тяжкими основними з = 72;хворювання&#= 1084;и. У випадках, коли розвиток ге = 87;атотоксичн&#= 1086;сті асоціювавсn= 3; із застосув = 72;нням флуконазолm= 1;, не було відзначено її явної залежності від загальної добової доз = 80;, тривалості терапії, статі або віку пацієн = 90;а. Зазвичай гепатотоксl= 0;чність, спричинена флуконазолl= 6;м, оборотна, а її прояви зникають пі = 89;ля припинення терапії.

За пацієнтами, = 091; яких при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; спостерігаn= 2;ться відхилення результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, слід встановити ретельний нагляд щодо розвитку більш тяжкого ураження пе = 95;інки.

Пацієнт&= #1110;в слід проінформуk= 4;ати про симптом = 80;, що можуть свідчити пр = 86; серйозний вплив на печінку (виражена астенія, анорексія, п= 086;стійна нудота, блювання та жовтяниця). У такому випадку застосуванl= 5;я лікарсь = 82;ого засобу слід негайно припинити т = 72; проконсульm= 0;уватися з лікарем.

Вплив на серцев= 086;-судинну систему. =

Деякі азоли, у тому числі й флуконазол, асоціюютьсn= 3; з подовженняl= 4; інтервалу QТ на електрок = 72;рдіограмі. Флуконазол подовжує ін = 90;ервал QТ шляхом пригніченнn= 3; випрямляючl= 6;го калієвого каналу (I_kr= ). Подовження інтервалу QТ внаслідок дії інших лікарських засобів (наприклад, аміодарону) може посилюватиl= 9;я в результаті пригніченнn= 3; ферменту CYP3А4 цитохрому Р450. Повідомлялl= 6;ся про дуже рідкісні ви = 87;адки подовження інтервалу QТ та пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу пірует при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1;. Такі повідомленl= 5;я стосувалисn= 3; пацієнтів і = 79; тяжкими захворюванl= 5;ями при поєднан = 85;і багатьох факторів ризику, такими як структурні захворюванl= 5;я серця, порушення електролітl= 5;ого обміну та одночасне застосуванl= 5;я інших лікарських засобів, що впливають н = 72; інтервал QТ.

Пацієнт&= #1080; з гіпокаліємo= 0;єю та прогресуючl= 6;ю серцевою недостатніl= 9;тю мають підвищений ризик виникнення загрозливиm= 3; для життя шлуночковиm= 3; аритмій та пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу пірует.

Лікарсь&= #1082;ий засібслід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; ризиком розвитку аритмій. Одночасне застосуванl= 5;я разом із лікарськимl= 0; засобами, що пролонгуютn= 0; інтервал QTс та метаболі = 79;уються за допомого= 02; ферменту CYP3А4 цитохрому Р450, протипоказk= 2;не (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з гаl= 3;офантрином.

Галофан&= #1090;рин є субстрато = 84; ферменту CYP3А4 o= 0; пролонгує інтервал QTс при застосуванl= 5;і у рекомендо = 74;аних терапевтичl= 5;их дозах. Одночасне застосуванl= 5;я галофантриl= 5;у та флуконазолm= 1; не рекоменд = 91;ється (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Ризик дерматолог= ічних реакцій. =

Під час застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; рідко повід = 86;млялося про розвито = 82; таких ексфоліатиk= 4;них шкірних реа = 82;цій, як синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз та реакцію лікарських засобів з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS синдром). Пацієнти зі СНІДом біль = 96; схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванl= 5;і багатьох лікарських засобів. Якщ= 086; у пацієнта і= 079; поверхневоn= 2; грибковою інфекцією з’являютьсn= 3; висипан= 085;я, що можна пов’язати і = 79; застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1;, подальше застосуванl= 5;я лікарсь = 82;ого засобу слід припинити. Якщо у пацієнта з інвазивною/ = 89;истемною грибковою інфекцією зR= 17;являються висипан= 085;я на шкірі, за його станом потрібно ретельно сп = 86;стерігати, а у випадку розвитку бульозних висипан= 100; або мультиформl= 5;ої еритеми застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід припинити.=

Ризик гіперчутли= вості.

Під час застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у рідкісних випадках пl= 6;відомлялос= 103; про розвито = 82; анафілактиm= 5;них реакцій (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Взаєм= 086;дія з ферментами циm= 0;охрому Р450.

Фl= 3;уконазол є помірним інгібітороl= 4; ферментів CYP2C9 та CYP3А4. Також флуконазол = 08; потужним інгібітороl= 4; ферменту CYP2C19. Слід спосте = 88;ігати за станом пацієнтів, які одночас = 85;о застосовуюm= 0;ь флукона = 79;ол та препарат = 80; з вузьким терапевтичl= 5;им вікном, що метаболізуn= 2;ться за участю CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Взаєм= 086;дія з теl= 8;фенадином.

Сl= 3;ід ретельно спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнта при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і терфенадинm= 1; та флуконазолm= 1; у дозі менше 400 мг на добу (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

&#= 1054;собливі застереженl= 5;я щодо допоміжних = 88;ечовин.

Ліка&= #1088;ський засіб містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, такими як непереносиl= 4;ість галактози, недостатніl= 9;ть лактази Лаппа та мальабсорбm= 4;ія глюкози-гал = 72;ктози, не слід застосовувk= 2;ти цей ліl= 2;арський засіб.

Ліка&= #1088;ський засіб також містить азорубін (Е 122) та діамантовиl= 1; чорний BN (Е 151), що можуть спри = 95;иняти алергічні реакції.

Ліка&= #1088;ський засіб містить менше 1 ммоль (= 23 мг)/дозу натрію, тобт= 086; практично вільний від натрію.

Застосуван= ;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.<= /span>

Ваг= ;ітність.
Дані кількох сотень вагітних жінок, котрі &#= 1086;тримали сукупну доз = 91; флуконазолm= 1; ≤ 150 мг протяго= ;м І триместру, не свідчать про підвище = 85;ня ризику вад розвитку плоду. Обсерваційl= 5;е когортне дослідженнn= 3; показало невелике підвищення ризику вад опорно-рухо = 74;ого апарату (приблизно 1 додатковий випадок на 1000 жінок) при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у сукупній дозі ≤ 450 мг протягом I триместру вагітності, порівняно з жінками, які отримували препарати місцевих азолів, і при&#= 1073;лизно 4 додаткові випадки на 1000 жінок – при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у кумулятив = 85;ій дозі > 450 мг. Скоригованl= 0;й відносний ризик становив 1,29 (95 % ДІ від 1,05 до 1,58) для пероральноo= 1; дози флуконазолm= 1; 150 мг та 1,98 (95% ДІ від 1,23 до 3,17) для дози флуконазолm= 1; понад 450 мг.
За даними іншого обсерваційl= 5;ого дослідженнn= 3;, існує підвищений ризик спонтанногl= 6; аборту у жінок, які отримували флуконазол = 87;ротягом I триместру вагітності.

Пові&= #1076;омлялося про численн= 10; вроджені патології у новонароджk= 7;них (включаючи брахіцефалo= 0;ю, дисплазію вушної раковини, надмірне збільшення переднього тім’ячка, викривленнn= 3; стегна, плечопромеl= 5;евий синостоз), матері яких приймали високі дози флуконазолm= 1; (400–800 мг на доб = 91;) протягом принаймні 3-х або більше місяців для лікування кокцидiоїдо = 79;у. Зв’язок між застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1; та цими випадками н = 77; визначений.

Досл&= #1110;дження на тваринах продемонстl= 8;ували репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;.

Післ&= #1103; застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози або припинення курсу лікув = 72;ння перед настанням вагітності рекомендуєm= 0;ься період виведення тривалістю приблизно 1 тиждень (що відповідає 5–6 періодам напіввиведk= 7;ння) (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

У період вагітності не слід застосовувk= 2;ти лікарський засіб у звичайних дозах та для короткотриk= 4;алих курсів лікування, з= 072; винятком крайньої необхідносm= 0;і. Також не слі= 076; застосовувk= 2;ти лікарський засіб у високих доз = 72;х та/або для тривалих курсів лікування, з= 072; винятком лікування інфекцій, що можуть загрожуватl= 0; життю.

Період годування груддю.

Флук&= #1086;назол проникає у грудне молоко та досягає концентрацo= 0;ї, подібної до рівня у плазмі кров= 10; (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Годування груддю можн = 72; продовжуваm= 0;и після разов = 86;го застосуванl= 5;я звичайної дози лікарс= 00;кого засобу, що становить 150 мг. Годування груддю не рекомендуєm= 0;ься при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу або п= 088;и застосуванl= 5;і високих доз. Слід оцінит = 80; користь годування груддю для розвитку і з= 076;оров’я дитини, а також клінічну потребу мат = 77;рі у лікарськомm= 1; засобі і будь-які потенційні побічні реакції флуконазолm= 1; або основного з = 72;хворювання матері для дитини, яку годують гру = 76;дю.

Фертильніс&= #1090;ь.

Флук&= #1086;назол не впливав н= 072; фертильнісm= 0;ь самців та самок щурів.

Здатні= ;сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослід= жень впливу фл = 91;коназолу на здатність керувати автотранспl= 6;ртом або працювати з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;.

Пацієн= тів слід проінформуk= 4;ати про можливі = 89;ть розвитку запаморочеl= 5;ня або судом (ди&#= 1074;. розділ «Побічні реакції») пі= 076; час застосу = 74;ання = лікарськогl= 6; засобу. При розвитку таких симптомів н = 77; рекомендуєm= 0;ься керувати автотранспl= 6;ртом або працюва = 90;и з іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Лік= 072;рський засіб призначениl= 1; для перорал= 00;ного застосуванl= 5;я. Капсули слі = 76; ковтати цілими. Прийом ліка = 88;ського засобу не залежить ві = 76; вживан= 085;я їжі.

&#= 1044;орослі.

Лікарсь&= #1082;ий засіб слід застосовувk= 2;ти перорально = 91; дозі 150 мг одноразово.

Паціє= 085;ти літнього віку.

При відсутностo= 0; ознак порушення функції нирок длn= 3; лікування цієї категорії пацієнтів з = 72;стосовують звичайну дозу для дорослих.

&#= 1055;орушення функції нирок.

Флукона&= #1079;ол виводиться = 74; основному із сечею у незміненомm= 1; вигляді. При разовому застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу кори = 75;увати дозу цій категорії пацієнтів н = 77; потрібно.=

&#= 1055;орушення функції печінки. =

Лікарсь&= #1082;ий засіб слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки, оскільки інформації щодо застос = 91;вання флуконазолm= 1; цій категорії пацієнтів недостатньl= 6; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Побічні реакції»).

&#= 1044;іти.

Ефе= 082;тивність та безпека з= 072;стосування флук= ;оназолу для лікування генітальниm= 3; кандидозів = 91; дітей не встановленo= 0;. Наявна на сьогодні ін = 92;ормація наведена у розділі «Побічні ре = 72;кції». Якщо існує нагальна потреба застосуванl= 5;я ліка= ;рського засобу підліткам (віком від 12 до= ; 17 років), слід застосовувk= 2;ти звичайні дози для дорослих.

Передозува&= #1085;ня.

Оm= 0;римано повідомленl= 5;я про передозуваl= 5;ня флуконазолl= 6;м, одночасно повідомлялl= 6;ся про галюцинаціo= 1; та параноїдалn= 0;ну поведінку.

Пl= 8;и передозуваl= 5;ні необхідно провести си = 84;птоматичну підтримуваl= 3;ьну терапію та у разі необхідносm= 0;і промити шлунок.

Фl= 3;уконазол значною мірою екскретуєтn= 0;ся із сечею; форсований діурез може прискорити його вивед= 077;ння. Сеанс гемодіалізm= 1; тривалістю 3 &#= 1075;одини знижує рівень флуконазолm= 1; у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %.

Побічні реакції.

Найч&= #1072;стіше (> 1/10) повідомлялl= 6;ся про такі побічні реакції: головний біль, біль у черевній по = 88;ожнині, діарея, нудота, блювання, підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ), підвище&= #1085;ня рівня аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ), підвищення рівня лужно= 11; фосфатази к = 88;ові, висипання.=

Д= 083;я оцінки частоти виникнення побічних ре = 72;кцій використовm= 1;ють таку класифікацo= 0;ю: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1= /100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота нев= 10;дома (неможливо оцінити на підставі наявних даних).

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи:

неm= 5;асто – анемі= 103;; рідко – агранулоциm= 0;оз, лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, нейтропеніn= 3;.

&#= 1047; боку імунно= 11; системи:

ріk= 6;ко – анафі= 083;аксія.

З боку метаболізмm= 1; та харчуван = 85;я:

неm= 5;асто – зниже= 085;ня апетиту; рідко – гіперхолесm= 0;еринемія, гіпертриглo= 0;церидемія, гіпокаліємo= 0;я.

З боку психіки:

неm= 5;асто – безсо= 085;ня, сонливість.

&#= 1047; боку нервової системи:

чаl= 9;то – голов= 085;ий біль; н&#= 1077;часто – судоми, парестезія, запаморочеl= 5;ня, порушення смаку; р&#= 1110;дко – тремор.

&#= 1047; боку органі = 74; слуху та вестибулярl= 5;ого апарату:
неm= 5;асто – верти= 075;о.

&#= 1047; боку серця:

ріk= 6;ко – пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія = 90;ипу пірует, подовження інтервалу QT= (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

&#= 1047; боку травного тракту:

чаl= 9;то – біль у черевній порожнині, нудота, діарея, блюв= 072;ння; нечаст= 086; – запор, диспепсія, метеоризм, сухість у роті.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи:

чаl= 9;то – підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ), підвищення рівня аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ), підвищення рівня лужно= 11; фосфатази (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»); нечасто – холестаз, жовтяниця, підвищення = 88;івня білірубіну (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»); рідко – печінкова недостатніl= 9;ть, гепатоцелюl= 3;ярний некроз, гепатит, гепатоцелюl= 3;ярне ураження (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

&#= 1047; боку шкіри т= 072; підшкірної тканини:
чаl= 9;то – висип= 072;ння (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»); нечаст= 086; – медикаментl= 6;зний дерматит (включаючи фіксований медикаментl= 6;зний дерматит), кропив’янкk= 2;, свербіж, підвищене потовиділеl= 5;ня (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»); рідко – токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, си= 085;дром Стівенса–Дk= 8;онсона, гострий ген = 77;ралізовани&#= 1081; екзантематl= 6;зний пустульоз, е= 082;сфоліативн&= #1080;й дерматит, ангіоневроm= 0;ичний набряк, набряк обличчя, алопеція (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»); частота = 085;&#= 1077;відома – реакція на лікарський засіб з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS).

&#= 1047; боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини:

неm= 5;асто – міалг= 110;я.

&#= 1047;агальні розлади та реакції у місці введе = 85;ня:

неm= 5;асто – підви= 097;ена втомлюваніl= 9;ть, нездужання, астенія, гарячка.

Діти.

Час= 090;ота та характер побічних реакцій і ві= 076;хилень від норми результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів у процес= 110; клінічних досліджень за участю дітей порів = 85;янl= 5;і з такими у дорослих.=

Повідоl= 4;лялося про реакцію лікарських засобів з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS синдром), що пов’язані з лікуванням флуконазолl= 6;м (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Повідомлен= ;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Пові&= #1076;омлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції, що виникли після реєстрації лікарськогl= 6; засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігаm= 0;и за співвідношk= 7;нням користі/риз = 80;ку при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу. Працівники системи охорони здо = 88;ов’я повинні повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції через національнm= 1; систему фар = 84;аконагляду.=

Те= 088;мін придатностo= 0;.

4 роки= ;.

Умови зберігання.<= /i>

Збер&= #1110;гати при температурo= 0; не вище 25 °С у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка.

1 капсула тверда у блістері; по 1 або 2 блісте= 088;а у картонній коробці.

Категорія відпуску.

К= 072;псули № 1 – без рецепта. Капсули № 2 – за рецептом.

Виробник.

К.О. Ромфарм Компані С.Р.Л./=

S.C. Rompharm Company S.R.L.
= ;

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

м. Отопень, вул. Ероілор № 1А, 075100, округ Ілфов, Румунія/

Otopeni city, Eroilor str. № 1A, 075100, = jud. Ilfov, Romania.

Заявни = 82;.

ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна/

WORLD MEDICINE, LLC, Ukraine.