MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01DBD3A8.6D780430" Цей документ ? веб-сторінка в одному файлі, яку також називають веб-архівом. Якщо ви бачите це повідомлення, ваш браузер або редактор не підтримує файли веб-архівів. Завантажте браузер, який підтримує такі файли. ------=_NextPart_01DBD3A8.6D780430 Content-Location: file:///C:/68114A95/UA208550101_A135.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

ІНСТ = 56;УКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікаl= 8;ського засобу

&nb= sp;

Е&= #1053;ЗАЛУТАМІД-h= 2;ІСТА

(ENZALUT= AMID-VISTA)

&nb= sp;

&nb= sp;

Склад:

діюча речовина: ензалутаміk= 6;;

1 т= ;аблетка, вкрита плівковою оболонкою, м= 110;стить ензалутаміk= 6;у 40 мг або 80 мг;

допоміжні речовини: мета = 82;рилатний сополімер (тип А), кремнію діо = 82;сид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, натрію кроскамелоk= 9;а, магнію стеарат;=

о&= #1073;олонка таблетки: гo= 0;промелоза, макрогол, титану діоксид (Е 171), з= 072;ліза оксид жовти = 81; (E 172), тальк.

 

Л&= #1110;карська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

д&= #1083;я дозування 40 мг – таблетк= 080;, вкриті плівковою оболонкою, к= 088;углої форми, жовтого кольору, з тисненням 40 з одного боку;

д&= #1083;я дозування 80 мг – таблетки, вкриті плівковою оболонкою, овальної форми, жовтого кольору, з тисненням 80 з одного боку.

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакотерап= ;евтична група.= Анта= 075;оністи гормонів та споріднені засоби, анти= 072;ндрогени. Код АТХ L02B B04.

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакологіч= ;ні властивостo= 0;

Фармакоди = 85;аміка

М&= #1077;ханізм дії

Р&= #1086;звиток злоякісної пухлини передміхурl= 6;вої залози залежить ві = 76; наявності андрогенів = 10; реагує на пригніченнn= 3; активності = 72;ндрогенних рецепторів на клітинах. Незважаючи на низькі аб= 086; дуже низькі рівні андрогенів = 91; плазмі кров = 10;, що не визначаютьl= 9;я, активність андрогенниm= 3; рецепторів на клітинах пухлини продовжує сприяти прогресуваl= 5;ню хвороби. Стимуляція росту пухлинних клітин за допомогою андрогенниm= 3; рецепторів вимагає їх транслокацo= 0;ї в ядро клітини і зв= 217;язування з ДНК. Ензалутаміk= 6; є потужним інгібітороl= 4; андрогенниm= 3; рецепторів, який блокує декілька ет = 72;пів сигнальногl= 6; шляху андрогенниm= 3; рецепторів. Ензалутаміk= 6; конкурентнl= 6; інгібує зв’ = 03;зування андрогенів = 79; андрогенниl= 4;и рецепторамl= 0;, пригнічує ядерну транслокацo= 0;ю активованиm= 3; рецепторів = 10; пригнічує зв’язуваннn= 3; активованиm= 3; рецепторів андрогенів = 79; ДНК, навіть в умовах надлишковоo= 1; експресії андрогенниm= 3; рецепторів = 10; в клітинах пухлини, резистентнl= 0;х до антиандрогk= 7;нів. Лікування ензалутаміk= 6;ом пригнічує р = 10;ст клітин пухлини передміхурl= 6;вої залози і мож= 077; індукувати загибель клітин і регресію пухлини. В ході доклінічниm= 3; досліджень = 91; ензалутаміk= 6;у була відсутня ак = 90;ивність агоніста андрогенниm= 3; рецепторів.

Ф&= #1072;рмакодинам= ;ічні властивостo= 0;

У ході ІІІ фаз= 080; клінічного дослідженнn= 3; (AFFIRM) з участю пацієнтів після неефективнl= 6;ї хіміотерапo= 0;ї доцетакселl= 6;м у 54 % пацієнтів, які отримували = 77;нзалутамід, порівняно з 1,5=  % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігаl= 3;ося щонайменше 50-відсоткове зниження рівня прост = 72;тичного специфічноk= 5;о антигену (ПСА) порівня&#= 1085;о з початкови = 84; рівнем.

У ході ІІІ фаз= 080; іншого клін = 10;чного випробуванl= 5;я (PREVAIL) з участю пацієнтів, я= 082;і не отримували раніше хіміотерапo= 0;ю, у хворих, які приймали ензалутаміk= 6;, був продемо = 85;стрований значно вищи = 81; показник зниження ПС = 40; (визначаєть = 89;я як ≥ 50 % зниження порівняно з = 087;очатковим рівнем), ніж у = пацієнтів, які приймал = 80; плацебо: 78 % проти 3,5 % (різниця – 74,5&n= bsp;%, р < 0,0001).

У ході II фази клінічного випробуванl= 5;я (TERRAIN) з участю пацієнтів, я= 082;і не отримували раніше хіміотерапo= 0;ю, у хворих, які приймали ензалутаміk= 6;, був продемо = 85;стрований значно вищи = 81; показник зниження ПС = 40; (визначаєть = 89;я як ≥ 50 % зниження порівняно з = 087;очатковим рівнем), ніж у пацієнтів, які приймал = 80; бікалутаміk= 6;: 82,1 % проти 20,9 % (різниця – 61,2&n= bsp;%, р < 0,0001).

У дослідженнo= 0; з участю однієї когорти пацієнтів (9785-CL-04= 10), які раніше отримували протягом не менше 24 тижнів абір = 72;терон (плюс преднізон), у 2= 2,4 % пацієнтів було зареєстровk= 2;но ≥ 50 % зниженн= 103; рівня ПСА порівняно з = 087;очатковим рівнем. Відповідно до попередньоk= 5;о анамнезу хіміотерапo= 0;ї, частка пацієнтів з = 10; зниженням рівня ПСА ≥ 50&n= bsp;% була 22,1 % і 23,2 % у групі без попередньоo= 1; хіміотерапo= 0;ї і групі застосуванl= 5;я хіміотерапo= 0;ї відповідно. = 042; клінічному дослідженнo= 0; MDV3100-09 (STRIVE) з участю пацієнтів з неметастатl= 0;чним та метастатичl= 5;им кастрац = 10;йно-резисте&= #1085;тним раком перед = 84;іхурової залози (КРРПЗ) у групі засто = 89;ування ензалутаміk= 6;у була продемонстl= 8;ована достовірно більш висок = 72; частота під = 90;вердженої відповіді з = 72; загальним рівнем ПСА (визначено я= 082; зниження на = 805; 50 % порівняно з = 087;очатковим значенням) порівняно з групою застосуванl= 5;я бікалутаміk= 6;у: 81,3 % та 31,3 % відповідно (різниця =3D 50 %, р < 0,0001).

У клінічному дослідженнo= 0; MDV3100-14 (PROSPER) з участю пацієнтів з неметастатl= 0;чним КРРПЗ у груп= 110; застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у була продем = 86;нстрована достовірно більш висок = 72; частота підтверджеl= 5;ої відповіді з = 72; загальним рівнем ПСА (визначено я= 082; зниження на = 805; 50 % порівняно з вихідним значенням) порівняно з групою плацебо: 76,3 % тk= 2; 2,4 % відповідно (різниця – 73,9&n= bsp;%, р <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>< 0,0001).

К&= #1083;інічна ефективнісm= 0;ь і безпека

Ефектив&= #1085;ість ензалутаміk= 6;у була встано = 74;лена у трьох рандомізовk= 2;них плацебо-кон = 90;рольованих багатоцентl= 8;ових клінічних дослідженнn= 3;х ІІІ фази [MDV3100-14 (PROSPER), C= RPC2 (AFFIRM), MDV3100-03 (PREVAIL)] у пацієнтів і = 79; метастатичl= 5;им раком передміхурl= 6;вої залози &#= 1087;ри прогресуваl= 5;ні захворюванl= 5;я на тлі андр&= #1086;гендеприва= ;ційної терапії (при застосуванl= 5;і аналога лютеїнізуюm= 5;ого гормону рилізинг-го = 88;мону (ЛГРГ) або після білат= ;еральної орхіектоміo= 1;). В дослідженнo= 0; PREVAIL брали участь пацієнти, як= 110; не отримували лікування і = 79; застосуванl= 5;ям хіміотерапo= 0;ї; а в дослідженнo= 0; AFFIRM брали участь пацієнти, як= 110; отримували = 76;о цього доцетаксел; дослідженнn= 3; PROSPER включало пацієнтів з неметастатl= 0;чним КРРПЗ. К&= #1088;ім того, ефективнісm= 0;ь у пацієнтів = 079; метастатичl= 5;им гормоночутl= 3;ивим раком передміхурl= 6;вої залози (мГЧРПЗ) також була встановленk= 2; в одному рандомізовk= 2;ному плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; багатоцентl= 8;овому клінічному дослідженнo= 0; фази 3 [9785-CL-0335 (ARCHES)]. Усo= 0; пацієнти отримували аналог ЛГРГ або перенесли білатеральl= 5;у орхіектоміn= 2;. В досліджуваl= 5;ій групі ензал = 91;тамід застосовувk= 2;ли перорально = 74; дозі 160 мг на добу. В 4 кліні= чних дослідженнn= 3;х (ARCHES, PROSPER, AFFIRM і PREVAIL) &#= 1087;ацієнти отримували плацебо в контрольніl= 1; групі; пацієнтам також дозволялосn= 0;, але не вимагалось застосуванl= 5;я преднізолоl= 5;у (максимальн = 72; допустима добова доза преднізолоl= 5;у 10 мг або еквівалентl= 5;а доза).

Незалеж&= #1085;і зміни рівня ПСА не завжд= 080; визначають клінічну ефективнісm= 0;ь. Таким чином, &#= 1091; чотирьох дослідженнn= 3;х було рекомендовk= 2;но, щоб пацієнт = 80; продовжуваl= 3;и приймати пр = 80;значену терапію до появи у них симптомів, щ= 086; відповідаюm= 0;ь критеріям вибування з дослідженнn= 3;, як зазначаєтьl= 9;я нижче для кожного дослідженнn= 3;.

Дослідженн&= #1103; 9785-CL-0335 (ARCHES) (пацієнт= 080; з мГЧРПЗ)

У дослідженнn= 3; ARCHES було включено 1150 пацієнтів з&nbs= p;мГЧРПЗ, рандомізовk= 2;них у співвідношk= 7;нні 1:1 для лікування ензалутаміk= 6;ом плюс АДТ або плацебо плю = 89; АДТ (АДТ, визначений як аналог ЛГРГ, або білатеральl= 5;а орхіектоміn= 3;). Пацієнти отримували ензалутаміk= 6; по 160 мг один раз на добу (N =3D 57= 4) або плацебо (N = =3D 576).

П&= #1072;цієнти з метастатичl= 5;им раком передміхурl= 6;вої залози, підтверджеl= 5;им позитивним = 88;езультатом радіологічl= 5;ого дослідженнn= 3; (на захворюванl= 5;я кісток) або зафіксованl= 0;ми метастатичl= 5;ими ураженнями, встановленl= 0;м на КТ або МРТ (для м’яких тканин), відповідалl= 0; критеріям включення. Пацієнти, у яких пошире = 85;ня захворюванl= 5;я обмежувалоl= 9;я регіональнl= 0;ми тазовими лімфатичниl= 4;и вузлами, не включались = 91; дослідженнn= 3;. Пацієнти мо= ;гли отримувати до 6 циклів терапії доцетакселl= 6;м протягом 2 місяців з першого дня застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу без жодних озна = 82; прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я під час або після завершення терапії доц = 77;такселом. З дослідженнn= 3; виключалисn= 0; пацієнти з відомими або підозрюванl= 0;ми метастазамl= 0; в мозок або активними лептоменінk= 5;еальними захворюванl= 5;ями, або із наявн= 110;стю судом в анамнезі чи наявністю будь-яких розладів, що можуть сприяти судомному н = 72;паду.

Д&= #1077;мографічні та вихідні характерисm= 0;ики учасників у двох групах лікування були добре збалансоваl= 5;і. Середній ві = 82; при рандомі = 79;ації становив 70 років в обох групах тера = 87;ії. Більшість п= ;ацієнтів у загальній популяції були європе = 86;їдної раси (80,5 %); 13,5 % були монголоїднl= 6;ї раси та 1,4 % – негроїдної раси. На початку дослідженнn= 3; оцінка стану за критеріями Східної кооперативl= 5;ої онкологічнl= 6;ї групи (ECOG PS) стан&= #1086;вила 0 для 78 % та 1 длn= 3; 22 % пацієнтів. Учасників стратифікуk= 4;али за низьким т= 072; великим ступенем па = 90;ологічного процесу та попередньоn= 2; терапією до = 94;етакселом при раку передміхурl= 6;вої залози. 37 % пацієнтів мали низьки = 81; ступінь захворюванl= 5;я, а 63 % пацієнтів мали високи = 81; ступінь пат = 86;логічного процесу. 82 % пацієнтів н = 77; отримували попередньоo= 1; терапії доцетакселl= 6;м, 2 % – отримали 1–5 циклів та 16 = ;% – 6 попередніх циклів. Паралельна терапія доц = 77;такселом не дозволяласn= 3;.

П&= #1086;казник виж= иваності без радіографіm= 5;ної прогресії (рБПВ), <= /span>який ґрунтуєтьсn= 3; на незалежномm= 1; центральноl= 4;у огляді, був основною кінцевою точкою, визначеною як час від рандомізацo= 0;ї до перших об’єктивниm= 3; доказів рентгеногрk= 2;фічного прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я або летальн = 86;го наслідку (через будь-яку причину від часу рандомізацo= 0;ї до 24 тижнів з моменту припинення прийому лік = 72;рського засобу) залежно від того, що сталося раніше. Енза= 083;утамід продемонстl= 8;ував статистичнl= 6; значуще зниження ризику рБПВ на 61 % порівня&= #1085;о з плацебо [HR =3D 0,39 (95&= nbsp;% ДІ: 0,30, 0,50); р < 0,0001]. Послідовні результати рБПВ спостерігаl= 3;ись у пацієнтів = 079; високим або низьким ступенем захворюванl= 5;я та пацієнті = 74; із попередньоn= 2; терапією доцетакселl= 6;м та без неї. Медіана час = 91; до рБПВ не бу&#= 1083;а досягнута в групі ензалутаміk= 6;у і становила 19 місяців (95 % ДІ: 16,6, 22,2) у групі плацебо. Осн= 086;вними втор&#= 1080;нними кінцевими точками ефективносm= 0;і, оціненими у дослідженнo= 0;, включал= 080; час до прогресуваl= 5;ня за рівнем ПСА, час поча&#= 1090;ку нової протипухлиl= 5;ної терапії, рів= 077;нь невизначувk= 2;ного ПСА (зниженн= 103; до < 0,2 мкг/л) та рівень об’єктивноo= 1; відповіді (RECIST 1.1 на основі незалежногl= 6; огляду). Для всіх цих вто= 088;инних кінцевих точок було продемонстl= 8;овано статистичнl= 6; значуще покращення = 91; пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, порівняно з тими, хто отримував плацебо.

Ще одною основною вторинною кінцевою то = 95;кою ефективносm= 0;і, яку оцінювали в дослідженнo= 0;, був показни = 82; загальної виживаностo= 0;. У попередньо визначеномm= 1; підсумковоl= 4;у аналізі загальної виживаностo= 0;, проведеномm= 1;, коли зареєст&= #1088;овано 356 летальних випадків, пl= 8;одемонстро= 074;ано статистичнl= 6; значуще зниження ризику лета = 83;ьного наслідку на 34&= nbsp;% у групі паці= 108;нтів, які були рандомізовk= 2;но відібані дл = 03; прийому ензалутаміk= 6;у, порівняно з групою, ранд= 086;мізованою для прийому плацебо [HR =3D 0,66, (= 95 % ДІ: 0,53; 0,81), p < 0,0001]. Середній ча= ;с загального виживання н = 77; був досягну = 90;ий у жодній групі лікування. Розрахункоk= 4;ий середній ча = 89; спостережеl= 5;ня для всіх пацієнтів становив 44,6 місяця. Досл= ідження MDV3100-14 (PROSPER) (пацієнт = 80; з неметастатl= 0;чним КРРПЗ)

У дослідженнn= 3; PROSPER було включено 1401 пацієнта з н= 077;метастатич&= #1085;им КРРПЗ з високим ризиком про = 75;ресування з безсимптомl= 5;им перебігом, ц= 110; пацієнти продовжуваl= 3;и андрогендеl= 7;риваційну терапію (АДТ; застосуванl= 5;я аналога ЛГР = 43; або попередня білатеральl= 5;а орхіектоміn= 3;). Для участі пацієнтів у дослідженнo= 0; був необхідний час подвоєн = 85;я рівня ПСА ≤ 10&n= bsp;місяців, рівень ПСА Ͱ= 5; 2 нг/мл та підтверджеl= 5;ня неметастатl= 0;чного захворюванl= 5;я при централізоk= 4;аній незалежній сліпій оцінці (ЦНСО).<= o:p>

У дослідженнo= 0; було дозволено брати участ = 00; пацієнтам із серцевою недостатніl= 9;тю легкого та помірного ступеня тяжкості (I або II клас за NYHA) та пацієнта = 84;, які приймають з = 72;соби, що призводять до зниження судомного порога. З дослідженнn= 3; були виключені пацієнти з судомними нападами в анамнезі аб = 86; станом, який може сприят = 80; розвитку судом, або ті, = хто раніше отримував деякі лікар = 89;ькі засоби з приводу рак = 91; передміхурl= 6;вої залози (тобт= 086; хіміотерапo= 0;ю, кетоконазоl= 3;, абіратеронm= 1; ацетат, аміноглутеm= 0;имід та/або ензалутаміk= 6;). Пацієнти бу= ;ли рандомізовk= 2;ні у співвідношk= 7;нні 2:1 на прийом ензалутаміk= 6;у всередину в дозі 160 мг один раз на добу (N =3D 93= 3) або плацебо (N = =3D 468). Пацієнти були стратифікоk= 4;ані залежно від часу подвоєння рівня простат-спе = 94;ифічного антигена (ПСА) (ЧППСА) (< 6 місяців або = 805; 6 = ;міся = 94;ів) та застосуванl= 5;я остеомодифo= 0;куючих засобів (так або ні). Демог&= #1088;афічні та вихідні характерисm= 0;ики були добре збалансоваl= 5;і в обох групах. Меді= 072;на віку при рандомізацo= 0;ї становила 74 роки в групі ензалутаміk= 6;у та 73 роки в групі плаце = 73;о. Більшість п= ;ацієнтів (приблизно 71 %) в дослідженнo= 0; були європеоїднl= 6;ї раси; 16 % – монголоїднl= 6;ї раси, 2 % – негроїдної раси. У 81 % пацієнтів оцінка загального стану за шка= 083;ою Східної об’єднаної онкологічнl= 6;ї групи (ECOG) становила 0, а в 19 % пацієнтів – становила 1.

В&= #1080;живаність без метастазувk= 2;ння (ВБМ) була пер&= #1074;инною кінцевою точкою, що визначаласn= 3; як час від рандомізацo= 0;ї до рентгеногрk= 2;фічного прогресуваl= 5;ня або летальн = 86;го наслідку протягом 112 днів після припинення лікування без ознак рентгеногрk= 2;фічного прогресуваl= 5;ня, залежно від того, яка подія була першою. Основні вторинні кінцеві точки, що оцінювалисn= 3; в дослідженнo= 0;, включали ча = 89; до прогресу = 74;ання за рівнем ПСА, час до першого зас = 90;осування нової протипухлиl= 5;ної терапії (ВДПТ), загальну виживаністn= 0; (ЗВ). Додатков&= #1110; вторинні кінцеві точки включали ча = 89; до першого з= 072;стосування цитотоксичl= 5;ої хіміотерапo= 0;ї та виживаністn= 0; без застосуванl= 5;я хіміотерапo= 0;ї.

П&= #1088;и застосуванl= 5;і ензалутаміk= 6;у було продем = 86;нстровано статистичнl= 6; достовірне зниження відносного ризику рентгеногрk= 2;фічного прогресуваl= 5;ня або летального наслідку на 71&= nbsp;% порівняно з плацебо [ВР =3D 0,29 = (95 % ДІ: 0,24–0,35), p < 0,0001]. Медіана ВБМ становила 36,6 &= #1084;ісяця (95 % ДІ: 33,1–НД) у групі ензалутаміk= 6;у та 14,7 місяця (95 % ДІ: 14,2–15) у групі плацебо.

З&= #1110;ставні результати ВБМ були також відзн = 72;чені у всіх попередньо передбаченl= 0;х підгрупах пацієнтів, стратифікоk= 4;аних за ЧППСА (< 6 місяців або = 805; 6 місяців), демографічl= 5;им регіоном (Північна Америка, Європа, інші регіони), віком (< 75 років або ≥ 75 років), попереднім застосуванl= 5;ям остеомодифo= 0;куючих лікарських засобів (так або ні). О = 89;таточний аналіз загальної виживаностo= 0;, проведений після реєстрації 466 летальних випадків, показав ста = 90;истично значуще поліпшення загальної виживаностo= 0; у пацієнтів, рандомізовk= 2;них для прийому ензалутаміk= 6;у, порівняно з пацієнтами, рандомізовk= 2;ними для прийому плацебо, з 26,6 % зниженням ризику лета = 83;ьного наслідку [коефіцієнт ризику (HR) =3D 0,734, (95 % ДІ: 0,608; 0,885), p =3D 0,0011]. Медіана час = 91; спостережеl= 5;ня становила 48,6 та 47,2 місяця дl= 3;я груп ензалутаміk= 6;у та плацебо відповідно. 33 % пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 65 % пацієнтів, які отримували плацебо, пройшли принаймні один наступний цикл протип = 91;хлинної терапії, що може продовжити загальну виживаністn= 0;.

Е&= #1085;залутамід продемонстl= 8;ував статистичнl= 6; достовірне зниження відносного ризику прог = 88;есування за рівнем ПС= 040; на 93 % порівняно з плацебо [ВР =3D 0,07 = (95 % ДІ: 0,05–0,08), p < 0,0001]. Медіана час = 91; до прогресуваl= 5;ня за рівнем ПС= 040; становила 37,2 місяця (95 % ДІ: 33,1–НД) у групі ензалутаміk= 6;у та 3,9 місяця (95 % ДІ: 3,8, 4) у групі плацебо.

Е&= #1085;залутамід продемонстl= 8;ував статистичнl= 6; достовірне подовження часу до першого зас = 90;осування нової протипухлиl= 5;ної терапії порівняно з плацебо [ВР =3D 0,21 = (95 % ДІ: 0,17‑0,26), p < 0,0001]. Медіана час = 91; до першого застосуванl= 5;я нової протипухлиl= 5;ної терапії становила 39,6 місяця (95 % ДІ: 37,7–НД) у групі ензалутаміk= 6;у та 17,7 місяця (95 % ДІ: 16,2‑19,7) у групі плацебо.

Д&= #1086;слідження MDV3100-09 (STRIVE) (пацієнтl= 0; з неметастатl= 0;чним / метастатич= 085;им КРРПЗ, які не отримували хіміотерапo= 0;ю)

У дослідженнn= 3; STRIVE було включено 396 пацієнтів з КРРПЗ (неметастат = 80;чним або метастатичl= 5;им), які мали підтверджеl= 5;е (серологічн = 86; або рентген = 86;логічно) прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я, незважаючи на первинну андроген-де = 87;риваційну терапію; хворі були рандомізовk= 2;ні на прийом аб= 086; ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг одl= 0;н раз на добу (N =3D 19= 8), або бікалутаміk= 6;у в дозі 50 мг один раз на д&#= 1086;бу (N =3D 198). ВБП (виживаніст = 00; без прогресуваl= 5;ня) було встановленl= 6; основною кінцевою точкою, що визначаласn= 3; як час від рандомізацo= 0;ї до перших об= 217;єктивних доказів про= ;гресії за рентгено = 83;огічними даними, ПСА- = 87;рогресії а= 073;о летального наслідку пі = 76; час дослідженнn= 3;.

М&= #1077;діана ВБП становила 19,4 місяця (95 % ДІ: 16,5, не досягнут = 86;) у групі ензалутаміk= 6;у порівняно з 5,7 місяця (95 % ДІ: 5,6, = 8,1) у групі бікалутаміk= 6;у [HR =3D 0,24 (95 % ДІ: 0,18, 0,32), р < 0,00= 01].

З&= #1085;ачуща перевага ензалутаміk= 6;у порівняно з бікалутаміk= 6;ом і стабільне покращення ВБП спостер = 10;гались у всіх попередньо визначених підгрупах пацієнтів. З підгрупи пацієнтів з = 085;еметастати&= #1095;ним КРРПЗ (N =3D 139) у 19 із 70 (27,1 %) осіб, які отримували ензалутаміk= 6;, та у 49 із 69 (71 %) осіб, які отримували бікалутаміk= 6;, реєструвалl= 0; ВБП (всього 68 випадків). Співвідношk= 7;ння ризику становило 0,24 (95&nb= sp;% ДІ: 0,14, 0,42), а медіана періоду ВБП не була досягнута в групі ензалутаміk= 6;у проти 8,6 місяця у гру= 087;і бікалутаміk= 6;у.

Д&= #1086;слідження 9785-CL-0222 (TERRAIN) (пацієнти з метастатичl= 5;им КРРПЗ, які не отримували хіміотерапo= 0;ю)

У дослідженнn= 3; TERRAIN було включено 375 пацієнтів з метастатичl= 5;им КРРПЗ, які не отримували = 93;іміо- та антиандрогk= 7;нну терапію. Вон= 080; були рандом = 10;зовані на прийом аб= 086; ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг один раз на д&#= 1086;бу (N =3D 184), або бікалутаміk= 6;у в дозі 50 мг один раз на д&#= 1086;бу (N =3D 191). Медіана ВБП становила 15,7 місяця для пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, проти 5,8 місяц= я для пацієнтів, які отримували бікалутаміk= 6; [HR =3D 0,44 (95 % ДІ: 0,34, 0,57), р < 0,00= 01]. Виживаністn= 0; без прогресуваl= 5;ня була визнач = 77;на за об’єктив = 85;ими рентге= 085;ологічними&= nbsp;даними щодо прогре = 89;ування захворюванl= 5;я шляхом неза = 83;ежного центральноk= 5;о огляду пов’язаних = 79;і скелетом подій, початку нової протипухлиl= 5;ної терапії або = 083;етального наслідку з будь-якої причини, залежно від того, що стал&#= 1086;ся раніше. Стабільне покращення ВБП спостер = 10;галась у всіх попередньо визначених підгрупах пацієнтів.=

Д&= #1086;слідження MDV3100-03 (PREVAIL) (паці= єнти з КРРП= З, які не отримували хіміотерапo= 0;ю). Загалом 1717 пацієнтів без симптомів або з помірн= 086; вираженими симптомами, які не отрим= 091;вали хіміотерапo= 0;ї, були рандомізовk= 2;ні 1:1 в групи ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг 1 ра= 079; на добу (N =3D 872) абl= 6; плацебо 1 раз на добу (N =3D 845). В дослідженнn= 3; включалися пацієнти з вісцеральнl= 0;ми розладами, з наявністю помірно вираженої т = 72; вираженої серцевої недостатноl= 9;ті [клас І або ІІ хронічної серцевої недостатноl= 9;ті за функціон = 72;льною класифікацo= 0;єю Нью-Йоркськ = 86;ї Асоціації Кардіологіk= 4; (NYHA)] в анамнезі, &= #1110; пацієнти, як= 110; приймали лі = 82;арські засоби, що можуть знижувати судомний поріг. З досл&#= 1110;дження виключалисn= 3; пацієнти з судомами в анамнезі аб = 86; станом, що може сприят = 80; виникненню судом, та пацієнти з помірним аб = 86; вираженим болем, сприч= 080;неним раком передміхурl= 6;вої залози. Лікування в дослідженнo= 0; продовжуваl= 3;ося до прогресу = 74;ання захворюванl= 5;я (наявність радіографіm= 5;ної прогресії, ускладненнn= 3; з боку кісто= 082; або клінічного прогресуваl= 5;ня) і початку аб= 086; цитотоксичl= 5;ої терапії, або лікування іншим дослі = 76;жуваним засобом чи д= 086; розвитку непереносиl= 4;ої токсичностo= 0;.

Демогра&= #1092;ічні показники пацієнтів т = 72; вихідні характерисm= 0;ики захворюванl= 5;я були збалан = 89;овані між групами лікування. Середній ві = 82; становив 71 рік (42–93 роки), а расовий роз = 87;оділ був таким: європейці становили 77 %, азіати – 10 %, афроамерикk= 2;нці – 2 %, представниl= 2;и інших або не встановленl= 0;х рас – 11 %. У 68 % відзн= 072;чався бал 0 за шкалою оцінки життєдіяльl= 5;ості ECOG, та у 32 % пацієнтів відзначавсn= 3; бал 1 за шкало&= #1102; ECOG. У 67 % пацієнтів вихідна оцінка болю = 089;тановила 0–1 (відсутніст = 00; симптомів), а у 32 % пацієнтів – 2–3 (помірні симптоми) пр= 080; оцінці згідно з кор= 086;тким питальникоl= 4; щодо оцінки болю (скороч= 077;на форма) (посилення болю за минулі 24 годи&= #1085;и за шкалою ві= 076; 0 до 10). Приблизно у 45&= nbsp;% пацієнтів н = 72; початку дослідженнn= 3; відзначалиl= 9;я захворюванl= 5;я м’яких тканин, а у 12 % пацієнтів відзначалиl= 9;я вісцеральнo= 0; (легені та/або печінка) мет= 072;стази. Складеними первинними точками показників ефективносm= 0;і були загальна ви = 78;иваність та виживаністn= 0; без радіогр = 72;фічної прогресії (рБПВ). У доповнення до первинни = 93; точок ефективнісm= 0;ь оцінюваласn= 0; за часом до початку цитотоксичl= 5;ої хіміотерапo= 0;ї, найкращою загальною відповіддю = 79; боку м’яких тканин, часо= 084; до першого кісткового ускладненнn= 3;, ПСА-відпові = 76;дю (зниження ≥ 50&n= bsp;% від початко = 74;ого рівня), періодом прогресії з = 72; рівнем ПСА т= 072; періодом погіршення загального бала за шкалою FACT-P.

Радіогр&= #1072;фічна прогресія оцінюваласn= 3; при послідовниm= 3; променевих обстеженняm= 3; з використа = 85;ням критеріїв PCWG2 (для кісткових у = 88;ажень) та/або RECIST v1.1 (при ураженні м’яких ткан = 80;н). При оцінці рБПВ використовm= 1;валася централізоk= 4;ана оцінка радіографіm= 5;ної прогресії.

У проміжному аналізі загальної виживаностo= 0; при летальн = 86;му наслідку 540 пацієнтів було показано, що при лікуван = 85;і ензалутаміk= 6;ом відзначалоl= 9;я статистичнl= 6; достовірне збільшення загальної виживаностo= 0; порівняно з плацебо зі зниженням ризику лета = 83;ьного наслідку на 29,= 4 % [співвіднош = 77;ння ризиків (СР) =3D 0,70= 6 (95 % ДІ: 0,60; 0,84), р < 0,0001]. Оновлений аналіз проводився при наявнос = 90;і 784 летальних випадків.

Результ&= #1072;ти оновленого аналізу виживаностo= 0; (середній період виживання становив 35,3 та 31,3 місяця відповідно [СР =3D 0,77 (95 % ДІ: 0,67; 0,88), р &l= t; 0,0002]) відповідалl= 0; даним проміжного аналізу (сер= 077;дній період виживаностo= 0; становив 32,4 та 30,2 місяця відповідно [СР =3D 0,71 (95 % ДІ: 0,60; 0,84), р&nb= sp;< 0,00041]).

В оновленому аналізі 52 % пацієнтів, які приймал = 80; ензалутаміk= 6;, та 81 % пацієнтів, які приймал = 80; плацебо, проходили лікування метастатичl= 5;ого кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1086;го раку передміхурl= 6;вої залози, що може подовжуватl= 0; період загальної в = 80;живаності.=

Заключний аналіз п’ят = 80;річних даних дослідженнn= 3; PREVAIL показав, що у пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, зберігалос&= #1103; статистичнl= 6; значуще збільшення показника загальної виживаностo= 0; (ЗВ) порівняно з = 090;аким у пацієнтів групи плацебо [HR =3D 0,835, (95 % ДІ: 0,75, 0,93); р-значення =3D 0,0008= ], незважаючи на те, що 28 % пацієнтів, які отримували плацебо, переходили на ензалутаміk= 6;. П’ятирічниl= 1; показник ЗВ становив 26 % для групи ензалутаміk= 6;у порівняно з 21 % для групи плацебо.

У запланованl= 6;му аналізі рБП = 42; відзначалоl= 9;я статистичнl= 6; достовірне покращення = 91; групах лікування з = 10; зниженням ризику раді = 86;графічної прогресії або летальн = 86;го наслідку на 81,= 4 % у групі ензалутаміk= 6;у [СР =3D 0,19 (95 % ДІ: 0,15; 0,23), р&nb= sp;< 0,0001]. Прогресія відзначалаl= 9;я у 118 (14 %) пацієнтів, які одержув = 72;ли лікування ензалутаміk= 6;ом, та у 321 (40 %) пацієнтів, які отримували = 87;лацебо. Медіана рБП = 42; не була досягнута (95 % ДІ: 3,7; 5,4) у групі плацебо. Однакове покращення рБПВ відзна = 95;алося у всіх раніш= 077; визначених = 87;ідгрупах пацієнтів (наприклад, вік, початко= 074;ий статус ECOG, вихідний рівень ПСА т= 072; ЛДГ, бал Гліс&#= 1086;на на момент діагнозу, захворюванl= 5;я внутрішніх органів при скринінгу). У запланованl= 6;му аналізі рБП = 42; під час спостережеl= 5;ня було показано статистичнl= 6; достовірне = 87;окращення у групах лікування з = 10; зниженим ризиком радіографіm= 5;ної прогресії або летальн = 86;го наслідку на 69,= 3 % у групі ензалутаміk= 6;у [СР =3D 0,31 (95 % ДІ: 0,27; 0,35), р&nb= sp;< 0,0001]. Медіана рБП = 42; становила 19,7 &= #1084;ісяця в групі ензалутаміk= 6;у та 5,4 місяця в k= 5;рупі плацебо.

У доповнення до складени = 93; первинних показників ефективносm= 0;і статистичнl= 6; достовірне покращення відзначалоl= 9;я за такими проспективl= 5;о визначенимl= 0; кінцевими точками. Мед= 110;ана часу до початку цитотоксичl= 5;ої хіміотерапo= 0;ї становила 28 м&= #1110;сяця для пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 10,8 місяця для пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо [СР =3D 0,35;= (95 % ДІ: 0,3; 0,4), р < 0,0001].

Пацієнт&= #1080; з групи ензалутаміk= 6;у із визначен = 80;м захворюванl= 5;ям на початковомm= 1; рівні та наявною об’єктивноn= 2; відповіддю = 79; боку м’яких тканин становили 58,8 %= (95 % ДІ: 53,8; 63,7) порівняно з 5&n= bsp;% (95 % ДІ: 3; 7,7) пацієнтів, які отримували плацебо. Абс= 086;лютна відмінністn= 0; в об’єктивніl= 1; відповіді з боку м’яких тканин між пацієнтами = 75;рупи ензалутаміk= 6;у і плацебо ст= 072;новила 53,9 % [(95 % ДІ: 48,5; 59,1), р < = ;0,0001]. Повна відповідь відзначалаl= 9;я у 19,7 % пацієнтів, які отримували = 77;нзалутамід, порівняно з 1&n= bsp;% пацієнтів, я= 082;і отримували плацебо, а часткова відповідь відзначалаl= 9;я у 39,1 % пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, проти 3,9 % пацієнтів, які отримували плацебо.

Ензалут&= #1072;мід достовірно знижує ризи = 82; першого ускладненнn= 3; з боку кісто= 082; на 28 % [СР =3D 0,718 (95 % ДІ: 0,= 61; 0,84), р < 0,0001]. Ускладненнn= 3; з боку кісто= 082; визначаєтьl= 9;я як променев = 72; терапія або хірургія на кісткових тканинах у зв’язку з раком передміхурl= 6;вої залози, пато= 083;огічний перелом кісток, здавлення кісткового мозку або зміна протипухлиl= 5;ної терапії для лікування болю в кістках. Аналіз включав 587 ускладнень = 79; боку кісток, з яких 389 випадків (66,3 %) R= 11; внаслідок променевої терапії, 79 випадків (13,5 %) R= 11; здавлення спинного мозку, 70 випадків (11,9 %) R= 11; патологічнl= 0;й кістковий перелом, 45 випадків (7,6 %) ̵= 1; зміна протипухлиl= 5;ної терапії для лікування болю в кістках, 22 випадки (3,7 %) – хірургія на кістковій тканині.

У пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, відзначалаl= 9;я достовірно більш висок = 72; ПСА-відпові = 76;ь (визначалас = 03; як зниження = 805; 50 % від початко = 74;ого рівня) порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо: 78 % проти 3,5 % (відмінніст = 00; =3D 74,5 %, р < 0,0001).

Медіана часу до прогресії з = 72; рівнем ПСА з= 075;ідно з критеріям = 80; PCWG2 становила 11,2 місяця у пацієнтів з групи ензалутаміk= 6;у та 2,8 місяця – m= 1; пацієнтів г = 88;упи плацебо [СР =3D 0,17 = (95 % ДІ: 0,15; 0,2), р < 0,0001].

Лікуван&= #1085;я ензалутаміk= 6;ом знижувало ризик погіршення за шкалою FACT-P н= 072; 37,5 % порівняно= з плацебо (р < 0= ,001). Медіана час = 91; до погіршення за шкалою FACT-P с= 090;ановила 11,3 місяця у групі ензалутаміk= 6;у та 5,6 місяця у групі плацебо.

Дослідж&= #1077;ння CRPC2 (AFFIRM) (пацієнти з метастатичl= 5;ою карциномою передміхурl= 6;вої залози, які отримували хіміотерапo= 0;ю)

Ефектив&= #1085;ість та безпека ензалутаміk= 6;у у пацієнтів = 079; метастатичl= 5;им кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1080;м раком передміхурl= 6;вої залози, які отримували доцетаксел та яким проводили орхіектоміn= 2;, оцінюваласn= 0; у рандомізовk= 2;ному плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; багатоцентl= 8;овому клінічному дослідженнo= 0; ІІІ фази. 1199 пацієнтів були рандомізовk= 2;ні 2:1 у групи застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг 1 ра= 079; на добу (N =3D 800) абl= 6; плацебо 1 раз на добу (N =3D 399). Па = 94;ієнти могли приймати преднізон, але це не було обов’язковl= 0;м (максимальн = 72; щоденна доз = 72; преднізолоl= 5;у або еквівалентl= 5;а доза станов = 80;ла 10 мг). Пацієнти= ;, рандомізовk= 2;ні в кожну груп= 091;, продовжуваl= 3;и лікування д = 86; прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я (наявність радіографіm= 5;ної прогресії або поява кісткового ускладненнn= 3;) та початку нової системної протипухлиl= 5;ної терапії або до розвитку непереносиl= 4;ої токсичностo= 0; чи вибуванн = 03;.

Демогра&= #1092;ічні показники пацієнтів т = 72; початкові характерисm= 0;ики захворюванl= 5;я були збалан = 89;овані між групами лікування. Середній ві = 82; становив 69 років (41–92 рокl= 0;), а расовий розподіл бу = 74; таким: 93 % пацієнтів становили європейці, 4 % – афроамери = 82;анці, 1 % – азіати та = 2 % – представниl= 2;и інших рас. У 91,5&nbs= p;% пацієнтів відзначавсn= 3; бал за шкало= 102; оцінки життєдіяльl= 5;ості ECOG 0–1, а 8,5 % пацієнтів мали бал 2 за шкалою ECOG; у 28 % пацієнтів бал за оцінкою короткого питальника щодо виникнення болю (скорочена форма) був ≥ 4&n= bsp;(пацієнтами відзначено посилення болю за минулі 24 години, що ви&#= 1079;начався протягом 7 д = 85;ів до рандомізацo= 0;ї). У більшості пацієнтів (91 %)= відзначали = 89;я метастази в кістки, а у 23 % ̵= 1; вісцеральнo= 0; пошкодженнn= 3; легень та/аб= 086; печінки. При включенні в дослідженнn= 3; у 41 % пацієнтів була прогресія тільки за рівнем ПСА, тоді як у 59 % пацієнтів відзначалаl= 9;я прогресія з = 72; рентгенолоk= 5;ічними даними. При включенні в дослідженнn= 3; 51 % пацієнтів отримували біфосфонатl= 0;.

З дослідженнn= 3; AFFIRM виключалисn= 3; пацієнти з м= 077;дичними станами, що могли сприяти виникненню судом (див. розділ «Побічні реакції»), па&#= 1094;ієнти, які приймал = 80; засоби, що можуть знижувати судомний поріг, а тако&#= 1078; пацієнти з клінічно вираженими серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями, такими як безконтролn= 0;на гіпертензіn= 3;, інфаркт міокарда аб = 86; нестабільнk= 2; стенокардіn= 3; в минулому, с&#= 1077;рцева недостатніl= 9;ть (клас ІІІ або IV за шкалою Нь= 102;‑Йоркської кардіологіm= 5;ної асоціації (NYHA) при відсутностo= 0; фракції викиду ≥ 45 %), клінічно виражена шлуночкова аритмія або АВ-блокада п= 088;и відсутностo= 0; постійного водія ритму). &= #1055;ередбачени= ;й протоколl= 6;м проміжний аналіз післ = 03; 520 летальних випадків показав ста = 90;истично значущу перевагу застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у щодо загальної виживаностo= 0;. У дослідже&#= 1085;ні відзначалаl= 9;я статистичнl= 6; клінічно значуща перевага дл = 03; пацієнтів, які приймал = 80; ензалутаміk= 6;, порівняно з пацієнтами, які приймал = 80; плацебо (медіана періоду виживаностo= 0; становила 18,4 та 13,6 місяця відповідно), [СР =3D 0,63 (95 % ДІ: 0,53; 0,75), р&nb= sp;< 0,0001]. У доповненн= ;я до покращення загальної виживаностo= 0;, що відзнача = 83;ася, на користь ензалутаміk= 6;у свідчать і ключові другорядні критерії оцінки (ПСА-п&#= 1088;огресія, радіографіm= 5;на виживаністn= 0; без прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я та час до пер&#= 1096;ого ускладненнn= 3; з боку кісткової тканини); була відзначена перевага ензалутаміk= 6;у і за даними багаторазоk= 4;ого тестування = 73;ули показані статистичнl= 6; значущі результати.

Радіогр&= #1072;фічна виживаністn= 0; без прогрес = 91;вання (оцінка дослідникіk= 4; з використанl= 5;ям критеріїв оцінки відповіді солідних пу = 93;лин на терапію (RESICT), версія 1.1, для м’яких ткан = 80;н або поява 2 або більше уражень кісток на ос= 090;еосцинтигр&= #1072;фії) становила 8,3 місяця у пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 2,9 місяця у пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо [СР =3D 0,40 = (95 % ДІ: 0,35; 0,47), р < 0,0001]. Аналіз включав 216 випадків ле = 90;альних наслідків без документалn= 0;ного підтверджеl= 5;ня прогресуваl= 5;ня хвороби та 645 випадків документалn= 0;но підтверджеl= 5;ого прогресуваl= 5;ня, 303 з яких (47 %) були пов’язані з м’якими тканинами, 268 (= 42 %) були зумовл = 77;ні прогресуваl= 5;ням кісткових метастазів та 74 (11 %) були зв’язані з ураженням м’яких та кісткової тканин.

Підтвер&= #1076;жене зниження ПС = 40; на 50 % чи 90 % від = 79;началося у 54 % та 24,8 % відп&#= 1086;відно для пацієнтів, які застосовувk= 2;ли ензалутаміk= 6;, та в 1,5 % та 0,9 % від = 87;овідно для пацієнтів, які отримували = 87;лацебо (р < 0,0001). Середній ча = 89; прогресуваl= 5;ня за рівнем ПС= 040; становив 8,3 м&#= 1110;сяця у пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 3 місяці – у пацієнтів, які отримували плацебо [СР =3D 0,25 = (95 % ДІ: 0,20; 0,30), р < 0,0001).

Медіана часу до появ= 080; першого ускладненнn= 3; з боку кісто= 082; становила 16,7 місяця у пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та 13,3 місяця у пацієнтів, які отримували плацебо [СР =3D 0,69 = (95 % ДІ: 0,57; 0,84), р < 0,0001).

Ускладн&= #1077;ння з боку кісто= 082; визначалосn= 3; при променевій терапії або хірургічноl= 4;у втручанні н = 72; кісткових тканинах, пр= 080; наявності п = 72;тологічног&#= 1086; перелому кісток, компресії спинного мозку або зміні протипухлиl= 5;ної терапії для лікування болю в кістках. Ана= 083;із включав 448 ус&#= 1082;ладнень з боку кісток, 277 з яких (62 %) – променева терапія кісток, 95 (21 %) – компресія спинного мозку, 47 (10 %) – патологічнo= 0; переломи кісток, 36 (8 %) – зміна протипухлиl= 5;ної терапії для лікування болю в кістках та 7 (2 = %) – оперативн = 77; втручання н = 72; кістці.

Дослідж&= #1077;ння 9785-CL-0410 (ензалутамі = 76; після абіратеронm= 1; у пацієнтів = 079; метастатичl= 5;ою карциномою передміхурl= 6;вої залози CRPC)

У дослідженнn= 3; було включено 214 пацієнтів з = 087;рогресуючо&= #1102; метастатичl= 5;ою карциномою = 87;ередміхуро&#= 1074;ої залози, які отримували = 77;нзалутамід (160 мг один раз на добу) після того, як пройшли курс лікування тривалістю щонайменше 24 тижні із застосуванl= 5;ям абіратеронm= 1; ацетату плю = 89; преднізолоl= 5;. Медіана час = 91; виживання без прогресуваl= 5;ня рентгенолоk= 5;ічних симптомів (первинна кінцева точка дослі = 76;ження) становила 8,1 місяця (95 % ДІ: 6,1; 8,3). Медіана OS не була досягнута. Відповідь ПСА (визнача= 108;ться як ≥ 50 % зменшення порівняно з вихідним) ві= 076;значалось у 22,4 % пацієнтів (95 % ДІ: 17; 28,6). Для 69 пацієнтів, які раніше отримували хіміотерапo= 0;ю, медіана час = 91; виживання без прогрес = 91;вання рентгенолоk= 5;ічних симптомів становила 7,9 місяця (95 % ДІ: 5,5; 10,8). Відповідь ПСА відзнач = 72;лось у 23,2 % пацієнтів (95 % ДІ: 13,9; 34,9). Для 145 пацієнтів, які раніше н= 077; отримували = 93;іміотерапі&#= 1102;, медіана час = 91; виживання без прогрес = 91;вання рентгенолоk= 5;ічних симптомів становила 8,1 місяця (95 % ДІ: 5,7; 8,3). Відповідь ПСА відзнач = 72;лось у 22,1 % пацієнті= ;в (95 % ДІ: 15,6; 29,7). У дея&= #1082;их пацієнтів було зареєстровk= 2;но обмежену відповідь н = 72; лікування ензалутаміk= 6;ом після абіратеронm= 1;, хоча причин = 72; цього факту на даний час невідома. Дизайн дослідженнn= 3; не дав змоги &#= 1110;дентифікув= ати ні пацієнті = 74;, яким лікува = 85;ня може принести користь, ні порядок, у якому ензалутаміk= 6; та абіратерон потрібно послідовно застосовувk= 2;ти для досягне = 85;ня оптимальниm= 3; результатіk= 4;.

Пацієнт&= #1080; літнього віку

З 4403<= /span> пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6; у дослідженнn= 3;х ІІІ фази, 3451 пацієнт = 10;в (78 %) були віком від 65 років, у т. ч. 1540 паціє= 085;тів (35 %) – віком понад 75 років. У пацієнтів літнього віку та біль= 096; молодих пацієнтів н = 77; відзначалоl= 9;я жодних відмінностk= 7;й щодо безпек = 80; та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у.

Фармакокі = 85;етика

Е&= #1085;залутамід погано розчиняєтьl= 9;я у воді. Розчи&#= 1085;ність лікарськогl= 6; засобу збільшена завдяки використанl= 5;ю каприлокапl= 8;оїлмакрого= 083;гліцеридів та емульгат = 86;ра / сурфактант= 072;. В доклінічн= ;их дослідженнn= 3;х абсорбція ензалутаміk= 6;у збільшувалk= 2;ся при розчиненні = 74; каприлокапl= 8;оїлмакрогл= 110;церидах.

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ику ензалутаміk= 6;у вивчали у пацієнтів з раком передміхурl= 6;вої залози та у здорових добровольцo= 0;в. Середній період напіввиведk= 7;ння (T1/2) ензалутаміk= 6;у у пацієнтів після однократноk= 5;о пероральноk= 5;о прийому ста = 85;овить 5,8 доби (від 2,8 до = 10,2 доби), а рівноважна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; приблизно через місяц = 00;. При щоденному пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і ензалутаміk= 6; кумулюєтьсn= 3; приблизно у 8,3 раза швидше, ніж при застосуванl= 5;і разової доз = 80;. Добові коливання концентрацo= 0;ї у плазмі крові незначні (відношення піка до мінімуму 1,25). В = 80;ведення ензалутаміk= 6;у головним чином здійс = 85;юється шляхом печінковогl= 6; метаболізмm= 1; з утворення = 84; активного метаболіту, = 103;кий є таким же активним, як і ензалутаміk= 6;, і циркулює у плазмі кров = 10; приблизно в тій же концентрацo= 0;ї, що й ензалутаміk= 6;.

А&= #1073;сорбція

М&= #1072;ксимальна концентрацo= 0;я у плазмі крові (Сmax) ензалу= таміду у пацієнтів відзначалаl= 9;ь через 1‑2 год= 080;ни після прийому. За даними вивчення ба = 83;ансу маси у людей, всмоктуванl= 5;я при перорал = 00;ному прийомі ензалутаміk= 6;у оцінювалосn= 0; щонайменше на рівні 84,2 %. Ензалутаміk= 6; не є субстратом = 77;флюксних транспортеl= 8;ів Р-глікопрот = 77;їнів або білка резистентнl= 6;сті раку молочн = 86;ї залози (BCRP). Стабільний рівень, середнє зна = 95;ення (Сmax) ензалутаміk= 6;у та його активного метаболіту = 89;тановить 16,6 мкг/мл (коефіцієнт варіації (CV) 23 %) та 12,7 мкг/мл (CV 30 %) відповідно.

П&= #1088;ийом їжі не виявляє значного впливу на ст= 091;пінь всмоктуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у. В ході кліні= 095;них досліджень = 77;нзалутамід застосовувk= 2;ли незалежно від прийому їжі.

Розподіл

С&= #1077;редній об’єм розподілу ензалутаміk= 6;у (V/F) у пацієнтів після однократноk= 5;о пероральноk= 5;о прийому ста = 85;овить 110 л (29 % CV). Об’єм розподілу ензалутаміk= 6;у більший, ніж об’єм загальної кількості рідини в орг= 072;нізмі, що вказує на активний розподіл у периферичнl= 0;х тканинах. Дослідженнn= 3; на тваринах (&#= 1075;ризунах) показали, що ензалутаміk= 6; та його акти= 074;ний метаболіт може проникати через гемат = 86;енцефалічн&#= 1080;й бар’єр.

Е&= #1085;залутамід на 97–98 % зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров = 10;, в першу черг= 091; з альбуміно = 84;. Активний метаболіт з = 74;’язується з білками плазми кров = 10; на 95 %. В дослідженнn= 3;х in vitro не відзна= 095;алося заміщення зв’язуваннn= 3; з білками пл= 072;зми між ензалутаміk= 6;ом та іншими лікарськимl= 0; засобами із високою зв’язуючою здатністю (варфарин, ібупрофен т = 72; саліцилова = 82;ислота).

М&= #1077;таболізм

Е&= #1085;залутамід активно метаболізуn= 8;ться. У плазмі крові людин = 80; присутні дв = 72; основних метаболіти: N-десметилен= 079;алутамід (активний) і похідна сполука карбонової кислоти (неа= 082;тивний). Ензалутаміk= 6; метаболізуn= 8;ться ферментами CYP2= C8 і меншою мірою CYP3A4/5, які відіграють важливу рол = 00; у формуванн = 10; активного м = 77;таболіту (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). В дослідженнo= 0; in vitro N-десметил&#= 1077;нзалутамід метаболізуn= 8;ться до метаболіту карбонової кислоти за рахунок карбоксіесm= 0;ерази 1, яка також відіграє невелику роль у метаболізмo= 0; ензалутаміk= 6;у до метаболіту = 82;арбонової кислоти. N-десметилен= 079;алутамід не метаболізуk= 4;ався ферментами CYP in vitro. В умовах клінічного застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6; є сильним індуктором ферменту CYP3A4, помірним індуктором ферментів CYP2C9 та CYP2C19 і не має клінічно значущого впливу на фермент CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

В&= #1080;ведення

С&= #1077;редній видимий кліренс ензалутаміk= 6;у у пацієнтів становить від 0,520 до 0,564 л/го = 76;. При перорал= ;ьному прийомі міченого 14= C-ензалутамі= 076;у на 77-й день після введення ви = 74;одилось 84,6 % радіоактивl= 5;ої дози: 71 % виводився нирками (у першу чергу як неактивний метаболіт з незначною кількістю ензалутаміk= 6;у та активног = 86; метаболіту) = 110; 13,6 % виводилося через кишечник (0,39 % дози ензалутаміk= 6;у в незміненомm= 1; вигляді). Дан&#= 1110; лаборатор&= #1085;их досліджень = ;in vitro показуют = 00;, що ензалутаміk= 6; не є субстратом = 76;ля OATP1B1, OATP1B3 або ОСТ1 та N-десметилен= 079;алутамід не є субстратом для Р‑гліко = 87;ротеїну та BCRP.

З&= #1072; даними лабораторнl= 0;х досліджень ензалутаміk= 6; та його основні метаболіти не інгібуют = 00; такі транспортеl= 8;и при клінічн = 86; значущих концентрацo= 0;ях: OATP1B1, OATP1B3, ОСТ2 або ОАТ1. Лінійні= ;сть

У діапазоні доз від 40 до 160 мг не відзна= 095;алося серйозних відхилень від пропорц = 10;йності дози. Значення стабільногl= 6; рівня Сmin еl= 5;залутаміду та його активного метаболіту = 74; окремих пацієнтів залишалися незміненимl= 0; протягом більше ніж 1 року тривалої терапії, демонструюm= 5;и тимчасову лінійну фар = 84;акокінетик&#= 1091; після досягнення стабільногl= 6; рівня. Нирко= ва недостатніl= 9;ть

Д&= #1086;слідження щодо застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю не проводил = 80;. З клінічних досліджень виключалисn= 0; пацієнти з рівнем сироватковl= 6;го креатиніну >=  177 мкмоль/л (2 мг/дл). Згідно з популяційнl= 0;м аналізом фармакокінk= 7;тики, для пацієнтів з = 10; значенням кліренсу креатиніну >=  30 мл/хв (за формулою Кокрофта та Голта) корек= 094;ія дози не потрібна. Ефективнісm= 0;ь ензалутаміk= 6;у не вивчали у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну <=  30 мл/хв) або термінальнl= 6;ю стадією ниркової не = 76;остатності, тому при лікуванні таких паціє = 85;тів слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0;. Малоймовір&= #1085;о, що ензалутаміk= 6; буде виводи = 90;ися значною мірою за допомогою інтермітуюm= 5;ого гемодіалізm= 1; або постійного амбулаторнl= 6;го перитонеалn= 0;ного діалізу.

П&= #1077;чінкова не= достатністn= 0;

П&= #1077;чінкова недостатніl= 9;ть не має значного вп = 83;иву на концентрацo= 0;ю ензалутаміk= 6;у або його активного метаболіту. Однак періо = 76; напіввиведk= 7;ння лікарськогl= 6; засобу був у 2 рази більше = 091; пацієнтів і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю порівняно з = 10; здоровими добровольцn= 3;ми (10,4 дня порівняно і = 79; 4,7 дня), що, можливо, пов’язано з підвищеним розподілом = 91; тканинах. Фа= 088;макокінети&= #1082;а ензалутаміk= 6;у вивчалась у пацієнтів і = 79; початковою печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня (N =3D 6), печінковою недостатніl= 9;тю середнього ступеня (N =3D 8) аб&= #1086; тяжкого ступеня (N =3D 8) (кл= аси А, В та С за шкалою Чайлда–П’ю відповідно) та у 22 пацієн&#= 1090;ів з контрольноo= 1; групи з нормальною функцією печінки. Після однократноk= 5;о пероральноk= 5;о прийому ензалутаміk= 6;у в дозі 160 мг значення AUC і С= ;max ензалутk= 2;міду у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня збільшувалl= 0;сь на 5 % і 24 % відповідно, значення AUC і С= ;max ензалутk= 2;міду у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; середнього ступеня тяжкості збільшувалl= 0;сь на 29 % і знижувалисn= 0; на 11 % відповідно, = 072; значення AUC і С= ;max ензалутk= 2;міду у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня збільшувалl= 6;сь на 5 % та знижувалисn= 0; на 41 % відповідно порівняно з контрольноn= 2; групою. AUC і Сmax&nbs= p;незв’язан = 86;го ензалутаміk= 6;у та незв’яза = 85;их активних метаболітіk= 4; у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня під = 74;ищувалися на 14 % та 19 % відповідно, AUC і Сmax у пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю середнього ступеня тяжкості підвищувалl= 0;ся на 14 % та знижувалисn= 3; на 17 % відповідно, AUC і Сmax у пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня підвищувалl= 0;ся на 34 % та знижувалисn= 3; на 27 % відповідно порівняно з контрольноn= 2; групою.

Р&= #1072;са

Біль = 96;ість пацієнтів, я= 082;і брали участ = 00; у контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х (> 75 %), були європейцямl= 0;. За даними дослідженнn= 3; фармакокін&#= 1077;тики у пацієнтів = 079; раком перед = 84;іхурової залози у Японії та Китаї, кліні= 095;но значущих відмінностk= 7;й між популяціямl= 0; не спостері = 75;алося. Даних для оцінки потенційниm= 3; відмінностk= 7;й фармакокінk= 7;тики ензалутаміk= 6;у залежно від раси пацієнтів недостатньl= 6;.

П&= #1072;цієнти літнього віку

Не ві= 076;значався клінічно значущий вплив віку н= 072; фармакокінk= 7;тику ензалутаміk= 6;у.

&nb= sp;

К&= #1083;інічні характерисm= 0;ики

Показання<= /i>

-      Метастатич&= #1085;ий гормоночутl= 3;ивий рак передмі = 93;урової залози (мГЧРПЗ) у дорl= 6;слих чоловіків, у комбінації = 79; андрогендеl= 7;риваційною терапією;

-      неметастат&= #1080;чний кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1080;й рак передмі = 93;урової залози у дорос= 083;их чоловіків з високим ризиком прогресуваl= 5;ня;

= -      метас= 090;атичний кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1080;й рак передміхурl= 6;вої залози у дорослих чоловіків без симптомів або з помірн= 080;ми симптомами на тлі невдалої андрогендk= 7;приваційно= 111; терапії при відсутностo= 0; клінічних показань до проведення хіміотерапo= 0;ї;

= -      метас= 090;атичний кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1080;й рак передміхурl= 6;вої залози у дорослих чоловіків з прогресуваl= 5;ням захворюванl= 5;я під час або після хіміотерапo= 0;ї, що включала доцетаксел.

&nb= sp;

П&= #1088;отипоказан= ;ня

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "MS Mincho";mso-fareast-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>Пo= 0;двищена чутливість до активної речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин. Протипоказk= 2;но вагітним жінкам та жінкам, що можуть завагітнітl= 0; (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

&nb= sp;

В&= #1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /b>

Л&= #1110;карські засоби, що можуть впли = 74;ати на рівень ензалутаміk= 6;у

Інгі = 73;ітори CYP2C8

Ф&= #1077;рмент CYP2C8 відіграє важливу рол = 00; в елімінаці = 11; ензалутамі&= #1076;у та у формуванні його активн = 86;го метаболіту.&nbs= p;Після пероральноk= 5;о прийому гемфіброзиl= 3;у, потужного інгібітору CYP2= C8 (600 мг двічі на = 76;обу), у здорових добровольцo= 0;в чоловічої статі показ = 85;ик AUC ензалутаміk= 6;у збільшувавl= 9;я на 326 %, а Cmax енk= 9;алутаміду зменшувавсn= 3; на 18 %. Значення AUC незв'язаног = 86; ензалутаміk= 6;у та незв'язан= 086;го активного метаболіту збільшувалl= 6;сь на 77 %, а показник Cmax&nb= sp;знижувався на 19 %. Слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я або застосо = 74;увати з обережністn= 2; ензалутаміk= 6; із потужним = 80; інгібітораl= 4;и CYP2C8 (наприклад гемфіброзиl= 3;ом). Якщо пацієнту необхідно одночасно застосовувk= 2;ти потужний інгібітор CYP2C8, слід зменши = 90;и дозу ензалутаміk= 6;у до 80 мг один раз на добу (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

І&= #1085;гібітори CYP3A4

Ф&= #1077;рмент CYP3A4 відіграє незначну роль у метаболізмo= 0; ензалутаміk= 6;у. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я потужного інгібітору CYP3= A4 ітраконазоl= 3;у (200 мг один раз на добу) у здорових добровольцo= 0;в чоловічої статі показ = 85;ик AUC ензалутаміk= 6;у збільшувавl= 9;я на 41 %, тоді як значення Cmax&nb= sp;не змінювалосn= 0;. Показник AUC незв'язаног = 86; ензалутаміk= 6;у та незв'язаног = 86; активного метаболіту збільшувавl= 9;я на 27 %, тоді як Cmax залишавс= 103; без змін. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу з інгібітораl= 4;и CYP3A4 не потрібн = 86; проводити корекцію дози. CYP2C8 та індуктори CY= P3A4

П&= #1110;сля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я помірного індуктора ферменту CYP2C8 та сильного індуктора ферменту CYP3A4 рифампіцинm= 1; (600 мг один раз на добу щоденно) у здорових чо = 83;овіків AUC ен&= #1079;алутаміду та активног = 86; метаболіту = 79;меншилася на 37 %, а Cmax не змінюваласn= 3;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу з індукторамl= 0; CYP2C8 або CYP3A4 корекція дози не потрібна.=

Потенціал ензалутаміk= 6;у чинити впли = 74; на експозиц = 10;ю інших лікарських засобів Індукт&= #1086;ри фермент= ів

Е&= #1085;залутамід є потужним індуктором ферментів, який підвищує синтез багатьох ферментів і транспортеl= 8;ів, тому очікується взаємодія з чисельними лікарськимl= 0; засобами, що є субстрата = 84;и ферментів ч = 80; транспортеl= 8;ів. Зниження ко = 85;центрації у плазмі крові може бути істотним і призводити до втрати аб= 086; зменшення клінічного ефекту. Тако= 078; існує ризик підвищеногl= 6; утворення а = 82;тивних метаболітіk= 4;. До ферменті = 74;, утворення яких може бути індуковано, належать CYP3A в печінці та кишечнику, CYP2B6, CYP2C9, CYP2C19 та уридин-5’-диф&#= 1086;сфат глюкоронозl= 0;лтрансфера= 079;а (належить до UG= Ts, – глюкуронід- = 82;он’югуючих ферментів). Деякі транспортеl= 8;и також можут = 00; бути індуко = 74;ані, напри&#= 1082;лад, білок мультирезиl= 9;тентності лікарських засобів 2 (MRP2), т= 072; органічний аніон-транс = 87;ортуючий поліпептид 1В1 (ОАТР1В1).

Д&= #1086;слідження = in vivo показали, що ензалутаміk= 6; є потужним індуктором CYP3= A4 і помірним і= 085;дуктором CYP2C9 та CYP2C19. Одночасне застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у (160 мг один раз на добу) у пацієнтів з раком передміхурl= 6;вої залози призводило до зниження AUC мідазоламу (субстрат CYP3A4) на 86 %, до зниження AUC S-варфарину (субстрат CYP2C9) на 56 % та до зниження AUC омепразолу (субстрат CYP2C19) на 70 %. Також можлива індукція UGT1А1. = 59; клінічном= 091; дослідженнo= 0; у пацієнтів = 079; метастатичl= 5;им кастраційнl= 6;-резистентн&#= 1080;м раком перед = 84;іхурової залози застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у (160 мг один раз на добу) не мало клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику доцетакселm= 1;, який вводил = 80; внутрішньоk= 4;енно (75 мг/м2 шляm= 3;ом інфузії кожні 3 тижні).= AUC доцетакселm= 1; зменшилася на 12 % [середнє геометричнk= 7; відношення (СГВ) =3D 0,882 (90 % ДІ: 0,767, 1,02)], тоді як Cmax k= 9;меншилася на 4 % [СГВ =3D 0,963 (90 % ДІ: 0,834, 1,11)].

Т&= #1072;кож очікується взаємодія з нижчезазнаm= 5;еними лікарськимl= 0; засобами, що елімінуютьl= 9;я у процесі метаболізмm= 1; або активного транспорту. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих лікарських засобів або застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, якщо терапе = 74;тична дія даних лікарських засобів має велике значення дл = 03; пацієнта і складно про = 74;ести корекцію дози на підставі моніторингm= 1; ефективносm= 0;і або рівня концентрацo= 0;ї в крові. Вважається, що ризик ураження печінки після прийому пар = 72;цетамолу вищий у пацієнтів, яким одноча = 89;но застосовувk= 2;ли індуктори ферментів.=

Д&= #1086; лікарських засобів, що можуть взаємодіятl= 0; з ензалутам = 10;дом, належать такі групи засобів:

  • Анал= ;гетики (наприклад, фентаніл, трамадол)
  • Анти= ;біотики (наприклад, кларитромі= цин, доксициклі= н)
  • Прот= ;ипухлинні засоби (наприклад, кабазитакс= ел)
  • Прот= ;иепілептич = 85;і засоби (наприклад, карбамазеп= ін, клоназепам, фенітоїн, примідон, вk= 2;льпроєва кислота)
  • Анти= ;психотичні лікарські засоби (наприклад, галоперидо= л)
  • Прот= ;итромботич = 85;і засоби (наприклад, аценокумар= ол, варфарин, клопідогре= ль)
  • Бета= ;-блокатори (наприклад бісопролол, пропраноло= л)
  • Блок= ;атори кальцієвих каналів (наприклад, = 76;илтіазем, фелодипін, нікардипін, ніфедипін, верапаміл)<= /o:p>
  • Серц= ;еві глікозиди (наприклад, дигоксин)
  • Корт= ;икостероїд = 80; (наприклад, дексаметаз= он, преднізоло= н)
  • Прот= ;ивірусні лікарські засоби для лікування ВІЛ-інфекці= ;ї (наприклад, індинавір, ритонавір)<= /o:p>
  • Снод= ;ійні лікарські засоби (наприклад, діазепам, мідазолам, золпідем)
  • Імун= ;осупресант = 80; (наприклад, такролімус= )
  • Інгі= ;бітори протонної помпи (наприклад, омепразол)<= /o:p>
  • Стат= ;ини, що метаболізу= ються ферментом CYP3A4 (наприклад, аторвастат= ин, симвастати= н)
  • Тире= ;оїдні лікарські засоби (наприклад, левотирокс= ин)

П&= #1086;вною мірою індукційні властивостo= 0; ензалутаміk= 6;у можуть проявлятисn= 3; приблизно через 1 міся = 94;ь після початку лікування після досяг = 85;ення стабільної концентрацo= 0;ї ензалутаміk= 6;у у плазмі крові, хоча деякий індукційниl= 1; вплив може проявлятисn= 3; і раніше. У пацієнтів, я= 082;і приймають лікарські засоби, що є субстратамl= 0; CYP2B6, CYP3A4, CYP2C9, CYP2C19 або UGT1A1, слід оцінит = 80; можливе зни = 78;ення фармакологo= 0;чного ефекту (чи збільшення дії у разі утворення активних метаболітіk= 4;) протягом пе = 88;шого місяця лікування ензалутаміk= 6;ом і відповідн = 80;м чином відкорегувk= 2;ти дози. З огляд&#= 1091; на тривалий період напіввиведk= 7;ння ензалутаміk= 6;у (5,8 дня, див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»), вплив на ферменти може зберіг = 72;тися протягом місяця і більше післ = 03; припинення застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у. При припине= ;нні застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у може виникнути потреба у зниженні дози лікарс = 00;ких засобів.

С&= #1091;бстрати CYP1A2 та CYP2C8

Е&= #1085;залутамід (160 мг один раз на добу) не сп&= #1088;ичиняє клінічно значущих змін AUC або Cmax=  кофеїну (субстрат CYP1A2) або піоглітазоl= 5;у (субстрат CYP2C8). AUC= піоглітазо = 85;у збільшуєтьl= 9;я на 20 %, тоді як = Cmax знижуєтn= 0;ся на 18 %. AUC та Cmax кофеїну знижується на 11 % та 4 % відповідно. Якщо субстрати CYP1A2 або CYP2C8 застосовувk= 2;ти з ензалутам = 10;дом, корекція дози не потрібна.=

С&= #1091;бстрати P-глікопроте= 111;ну

Д&= #1072;ні in vitro показуют = 00;, що ензалутаміk= 6; може бути інгібітороl= 4; ефлюксного транспортеl= 8;а Р‑глікопроm= 0;еїну. Помірний інгібуючий ефект ензалутаміk= 6;у в рівноважноl= 4;у стані на Р‑г= 083;ікопротеїн спостерігаk= 4;ся у досліджен = 85;і з участю пацієнтів і = 79; раком передміхурl= 6;вої залози, які отримували одноразову пероральну дозу пробного субстрату Р-глікопрот = 77;їну дигоксину д = 86; та одночасн = 86; з ензалутам = 10;дом (супутнє введення з подальшим прийомом 160 мг ензалутаміk= 6;у один раз на добу принай = 84;ні 55 днів). AUC та Cmax &= #1076;игоксину зросли на 33 % і= 17 % відповідно. Слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; лікарські засоби із вузьким терапевтичl= 5;им діапазоном, які є субстр= 072;тами для Р-глікопрот = 77;їну (наприклад, колхіцин, дабігатранm= 1; етексилат, дигоксин), при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ензалутам = 10;дом, а для підтриманнn= 3; оптимальноo= 1; концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і може виникати потреба у корекції дози. Субст= ;рати білкіk= 4; резистентнl= 6;сті раку молочної за = 83;ози BCRP

У рівноважноl= 4;у стані ензалутаміk= 6; не спричиня = 74; клінічно значущої зміни експозиції розувастатl= 0;ну, субстрату пробного білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (BCRP) у па= 094;ієнтів із раком передміхурl= 6;вої залози, які отримували одноразову пероральну = 76;озу розувастатl= 0;ну до та одночасно з ензалутаміk= 6;ом (супутнє застосуванl= 5;я з наступним прийомом 160 мг ензалутаміk= 6;у один раз на д&#= 1086;бу принаймні 55 днів). AUC розу&#= 1074;астатину зменшилася на 14 %, тоді як = Cmax збільшиl= 3;ася на 6 %. Немає необхідносm= 0;і в коригуваннo= 0; дози, якщо су&#= 1073;страт BCRP виl= 2;ористовува= 090;и одночасно з ензалутаміk= 6;ом.

С&= #1091;бстрати білків мультирезиl= 9;тентності лікарських засобів 2 (MRP2), транспортеl= 8;а органічних аніонів людини 3 типу (OAT3) та транспортеl= 8;а органічних катіонів лю = 76;ини 1 (OCT1)

Н&= #1072; підставі даних лабораторнl= 0;х досліджень = ;in vitro неможли= ;во виключити інгібуваннn= 3; MRP2 (в кишечнику), а також транспортеl= 8;ів органічних аніонів людини 3 типу (OAT3) і транспортеl= 8;ів органічних катіонів людини 1 (OCT1) (системного). Теоретично можлива індукція ци = 93; транспортеl= 8;ів, сумарний вплив на дан= 080;й час невідомий.=

Л&= #1110;карські засоби, що подовжують інтервали QT

У зв’язку з тим, що андрогендеl= 7;риваційна терапія мож = 77; подовжуватl= 0; інтервал QT, <= /i>слід ретельно оцінювати ризики одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу з зас= 086;бами, що подовжують інтервал QT, а також лікарськимl= 0; засобами, пр= 080; застосуванl= 5;і яких можлив = 77; виникнення аритмії типу torsade de pointes, та= кими як антиаритміm= 5;ні засоби клас = 91; ІА (наприклад, хінідин, дизопіраміk= 6;) або класу ІІІ (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), метадон, моксифлоксk= 2;цин, нейролептиl= 2;и тощо (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

В&= #1087;лив їжі на експозицію ензалутаміk= 6;у

П&= #1088;ийом їжі не має клінічно значущого впливу на ступінь всмоктуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у.

&nb= sp;

О&= #1089;обливості застосуванl= 5;я

Ри= зик розвитку судом

За= стосування ензалутаміk= 6;у було пов’яз = 72;но з випадками розвитку судом (див. розділ «Поб = 10;чні реакції»). Рішення стосовно продовженнn= 3; терапії при виникненні = 91; пацієнта су = 76;ом необхідно розглядати = 74; кожному окр = 77;мому випадку індивідуалn= 0;но.

Си= ндром задньої оборотної енцефалопаm= 0;ії

У ході застосуванl= 5;я пацієнтами лікарськогl= 6; засобу рідко повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; синдрому задньої оборотної е = 85;цефалопаті&#= 1111; (див. розділ «Побічні реакції»). Синдром задньої оборотної енцефалопаm= 0;ії – це оборотн= 077; неврологічl= 5;е захворюванl= 5;я, що рідко вин= 080;кає. Воно характ= ;еризується такими симптомами, що розвиваю = 90;ься швидко: судоми, головний біль, сплута= 085;ість свідомості, сліпота та інші зорові = 110; неврологічl= 5;і розлади, що супроводжуn= 2;ться або не супроводжуn= 2;ться гіпертензіn= 8;ю. Діагноз синдрому задньої оборотної енцефалопаm= 0;ії повинен бут = 80; підтверджеl= 5;ий результатаl= 4;и томографії головного мозку, краще результатаl= 4;и МРТ. При підтверджеl= 5;ому діагнозі слід припинити прийом лікарськогl= 6; засобу.

Інші первинні злоякісні новоутвореl= 5;ня

У клінічних дослідженнn= 3;х повідомлялl= 0; про випадки іншого первинного злоякісногl= 6; новоутвореl= 5;ня у пацієнтів, які отримув = 72;ли ензалутаміk= 6;. У клінічних дослідженнn= 3;х ІІІ фази у пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, найчастіше повідомлялl= 0; про випадки раку сечового міхура (0,3 %), аденокарциl= 5;оми товстої кишки (0,2 %), перехіднокl= 3;ітинного раку (0,2 %) та перехіднокl= 3;ітинного раку сечового мі = 93;ура (0,1 %).

Паціє= 085;там слід рекомендувk= 2;ти негайно зве = 88;нутися до лікаря, якщо під час лікування е = 85;залутамідо&#= 1084; з’являютьсn= 3; ознаки шлун = 82;ово-кишково&= #1111; кровотечі, макроскопіm= 5;ної гематурії або інші симптоми, такі як дизурія або невідкладнk= 7; сечовипускk= 2;ння.

Од= ночасне застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; засобами<= /i>

Ен= залутамід є потужним індуктором ферментів і може призве = 89;ти до зниження ефективносm= 0;і багатьох лікарських засобів, що часто засто = 89;овуються (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Тому перед початком застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у необхідно провести аналіз ліка = 88;ських засобів, що одночасно з = 72;стосовують з ензалутаміk= 6;ом.

За= галом слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; є чутливими субстратамl= 0; ключових метаболізуn= 2;чих ферментів або транспортеl= 8;ів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»); якщо їхній терапевтичl= 5;ий ефект має велике значення дл = 03; пацієнта і корекцію дози на основі конт = 88;олю ефективносm= 0;і або концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і зробити складно, прийому цих лікарських = 79;асобів слід уникат = 80; або застосовувk= 2;ти їх з обережністn= 2;.

Не= обхідно уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я варфарину т = 72; кумаринопоk= 6;ібних антикоагулn= 3;нтів. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу з антикоагулn= 3;нтами, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9 (такими як варфарин чи аценокумарl= 6;л), слід додатково контролюваm= 0;и міжнародне нормалізовk= 2;не відношення (МНВ) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Ни= ркова недостатніl= 9;ть

Сл= ід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при застосу = 74;анні пацієнтам і = 79; тяжкою нирковою не = 76;остатністю, оскільки застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у таким пацієнтам н = 77; вивчали. Тяжка печ= інкова недостатніl= 9;ть

У пацієнтів і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю відзначалоl= 9;я збільшення періоду напіввиведk= 7;ння лікарськогl= 6; засобу, що, можливо, пов’язано і = 79; розподілом = 91; тканинах. Клінічне значення цього спост = 77;реження невідоме. Може бути потрібно більше часу для досягнення стабільних концентрацo= 0;й і максимальнl= 6;го фармакологo= 0;чного ефекту, а також часу для початку та зниження індукції ферментів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Не= щодавно перенесені серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я

У дослідженнn= 3; ІІІ фази не включали пацієнтів, які нещодав = 85;о перенесли інфаркт міокарда (протягом останніх 6 місяців) або пацієнтів і = 79; нестабільнl= 6;ю стенокардіn= 8;ю (протягом останніх 3 місяців), пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю класу ІІІ–IV за шкалою Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації (NYHA), за винятком пацієнтів і = 79; фракцією ви = 82;иду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) ≥ 45 %, брадикардіn= 8;ю або неконтрольl= 6;ваною гіпертензіn= 8;ю. Ці дані слід брати до уваги у разі призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу таки = 84; пацієнтам.=

Ан= дрогендепрl= 0;ваційна терапія мож = 77; подовжуватl= 0; інтервал QT

У пацієнтів і = 79; подовженим інтервалом QT або <= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk125561674'>з факторами ризику подовження інтервалу QT, а також у хворих, які приймають супутню терапію лік = 72;рськими засобами, що сприяють розвитку по = 76;овженого інтервалу QT (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»), лікар перед призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу повинен оцінити спі = 74;відношення користь / риз&#= 1080;к, включаючи можливість виникнення = 96;луночкової тахікардії типу пірует.

Од= ночасне застосуванl= 5;я з хіміотерапo= 0;єю

Бе= зпека та ефективнісm= 0;ь одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу з цитотоксичl= 5;ою хіміотерапo= 0;єю не оцінювалисn= 0;. Одночасне застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у не має кліні= 095;но значущого впливу на фармакокінk= 7;тику доцетакселm= 1;, що застосовуєm= 0;ься внутрішньоk= 4;енно (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»), проте не мож= 085;а виключити збільшення частоти роз = 74;итку нейтропеніo= 1;, спричинено&= #1111; застосуванl= 5;ям доцетакселm= 1;.

Ре= акції гіперчутлиk= 4;ості

Пр= и застосуванl= 5;і ензалутаміk= 6;у спостерігаl= 3;ися алергічні реакції, що проявлялисn= 3; симптомами, включаючи висип, набря= 082; обличчя, язика, набря= 082; губ та глотк= 080; (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). Повідом= 083;ялося про серйозн = 10; побічні реа = 82;ції з боку шкіри при застосуванl= 5;і ензалутаміk= 6;у. Під час призначеннn= 3; ензалутамі&#= 1076;у пацієнтам слід повідомлятl= 0; про вказані = 086;знаки та симптоми, та уважно стежити за шкірними реакціями. <= /o:p>

Ва= жлива інфор= ;мація про допоміжні речовини

Цей лікарський засіб містить 16,25 мг натрію (табл= 077;тки по 40 мг) та 32,5 мг (таблетки по 80 мг). Слід бути обережним при застосуванl= 5;і пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь натрій-конт = 88;ольовану дієту

&nb= sp;

Застосу&= #1074;ання у період ваг= 110;тності або годування груддю

Відсm= 1;тні дані щодо застосуванl= 5;я е&= #1085;залутаміду k= 8;інкам у період вагітності, цей лікарський засіб не призначениl= 1; для жінок репродуктиk= 4;ного віку. Лікарс= 100;кий засіб може спричинити шкоду для не= 085;ародженої дитини або призвести д = 86; потенційноo= 1; втрати вагітності при застосу = 74;анні вагітною жінкою.

К&= #1086;нтрацепція для чоловіків і жінок

Н&= #1077;відомо, чи ензалутаміk= 6; або його метаболіти присутні у спермі. Якщо пацієнт має = 089;татеві відносини з вагітною жінкою, слід використовm= 1;вати презерватиk= 4;и під час лікування ензалутаміk= 6;ом і протягом 3 місяців після закін = 95;ення прийому ензалутаміk= 6;у. Я = 82;що пацієнт має статеві контакти з жінкою репродуктиk= 4;ного віку, у період лікування і протягом 3 місяців після припинення застосуванl= 5;я ензалутаміk= 6;у слід застосовувk= 2;ти презерватиk= 4;и і інші ефективні методи конт = 88;ацепції. Дослідженl= 5;я на тваринах показують наявність репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;.

В&= #1072;гітність та лактація

Е&= #1085;залутамід не слід заст= 086;совувати жінкам. Ензалутаміk= 6; протипоказk= 2;ний вагітним жінкам та жінкам репродуктиk= 4;ного віку (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Неві&#= 1076;омо, чи присутні = 81; ензалутаміk= 6; у грудному молоці жіно = 82;. Проте ензалутаміk= 6; та/або його метаболіти = 87;рисутні у молоці щурів.

З&= #1076;атність до заплідненнn= 3;

Д&= #1086;слідження на тваринах показали, що ензалутаміk= 6; впливає на репродуктиk= 4;ну систему у самців щурі = 74; та собак.

 

<= i>Здат = 85;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;

Д&= #1086;слідження впливу ензалутаміk= 6;у на здатніст = 00; керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;. Однак ен= залутамід може мати по= ;мірний вплив на здатність керувати ав = 90;отранспорт&#= 1086;м та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0;, оскільки повідомлялl= 6;ся про психічн = 10; та неврологічl= 5;і побічні реакції, вкл= 102;чаючи судоми (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід повідомити про можливі = 087;сихічні або неврологічl= 5;і небажані реакції, що можуть вини = 82;нути під час керування автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

&nb= sp;

С&= #1087;осіб застосуванl= 5;я та дози

Ре= комендованk= 2; доза ензалутаміk= 6;у становить 160 мг (4 таблетки, вкриті плівковою оболонкою п = 86; 40 мг або 2 таблетк&= #1080;, вкриті плівковою оболонкою п = 86; 80 мг) перорально 1 раз на добу. М&= #1077;дикаментоз= ;на кастрація з використанl= 5;ям аналога лютеїнізуюm= 5;ого гормону, що вивільняє гормон ЛГРГ, повинна бут = 80; продовжена під час лікування пацієнтів, яким не пров= 086;дили хірургічну кастрацію.=

Лі= карський засіб призначениl= 1; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, н= 077; слід розжовуватl= 0;, розчиняти або ділити, їх слід ковтати цілими, запиваючи водою. Табле= 090;ки, вкриті плівковою оболонкою, м= 086;жна приймати з їжею або без. &= #1071;кщо пацієн= т пропустив прийом ліка = 88;ського засобу у звичайний час, призначену дозу слід прийняти якомога швидше до звичайного часу. Якщо пацієнт пропустив прийом препарату протягом цілого дня, лікування слід відновити наступного дня зі звичайної добової доз = 80;. Якщо у пацієнта розвиваєтьl= 9;я токсичністn= 0; (ІІІ ступеня і вище) або небезпечні побічні реа = 82;ції, прийом препарату необхідно відмінити н = 72; один тижден = 00; або до зниження симптомів (д= 086; рівня ІІ стm= 1;пеня токсичностo= 0; і нижче), а потім, якщо ц&#= 1077; виправдано, відновити прийом у такій же або &#= 1091; зменшеній дозі (120 мг або 80 мг).

Од= ночасний прийом із сильними інгібітораl= 4;и ферменту CYP2C8<= /span>

По можливості слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних інгібіторіk= 4; ферменту CYP2C8. Якщо пацієн = 90; повинен одночасно приймати сильний інгібітор ферменту CYP2C8, необхідно з = 84;еншити дозу ензалутаміk= 6;у до 80 мг один раз на добу. Якщо припинено застосуванl= 5;я сильного ін = 75;ібітору ферменту CYP2C8, дозу ензалутаміk= 6;у слід повернути д = 86; дози, яку приймали до початку терапії сильним інгібітороl= 4; CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Па= цієнти літнього віку

Не= має необхідносm= 0;і корекції дози для пац= 110;єнтів літнього віку (див. «Фармакодиl= 5;аміка», «Фармакокіl= 5;етика»).

Пе= чінкова недостатніl= 9;ть

Не= має необхідносm= 0;і корегувати дозу пацієн = 90;ам з печінково = 02; недостатніl= 9;тю легкого, середнього та тяжкого ступеня (кла= 089; А, В та С відповідно згідно з класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю), &#= 1093;оча у пацієнтів = 079; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю відзначавсn= 3; подовжений період напіввиведk= 7;ння препарату (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фармакокіl= 5;етичні властивостo= 0;»).

Ни= ркова недостатніl= 9;ть

Ві= дсутня необхіднісm= 0;ь корекції дози для пац= 110;єнтів з нирковою недостатніl= 9;тю легкого або середнього ступеня тяжкості (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; щодо пацієнтів з тяжкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю або термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ді= ти

Ензал= 091;тамід не застосов = 91;вати дітям, оскільки терапевтичl= 5;і показання п = 77;редбачають лікування дорослих чоловіків з карциномою передміхурl= 6;вої залози та мГЧРП= ;З.

Сп= осіб введен= ;ня

Лі= карський засіб призн = 72;чений для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, н= 077; слід розжовуватl= 0;, розчиняти або ділити, ї&#= 1093; слід ковтат = 80; цілими, запиваючи водою. Табле= 090;ки, вкриті плівковою оболонкою, можна приймати з їжею або без.

&nb= sp;

<= i>Діти

Л&= #1110;карський засіб не застосовувk= 2;ти дітям.

&nb= sp;

П&= #1077;редозуванн= ;я

Симптом&= #1080;. У разі передозуваl= 5;ня у пацієнтів можливий підвищений ризик виникнення судом. Лікування. В= ;ідсутній антидот ензалутаміk= 6;у. Лікування ензалутаміk= 6;ом слід припинити у разі передо = 79;ування і вжити відповідниm= 3; заходів, враховуючи = 90;е, що період напіввиведk= 7;ння становить 5,8 дня.

&nb= sp;

Побічні реакції

Н&= #1072;йчастішими побічними реакціями були астені = 03; / втомлюваніl= 9;ть, припливи, гіпертонія,= переломи та падіння. І&#= 1085;ші важливі побічні реакції включали = 10;шемічну хворобу серця та судоми.

Судоми виникали у 0,5 % пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та у 0,2 % пацієнтів, які отримували плацебо і у 0,3 % пацієнтів, які отримували бікатуламіk= 6;.

При лікуванні ензалутаміk= 6;ом рідко спост = 77;рігались випадки синдрому задньої обо = 88;отної енцефалопаm= 0;ії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Н&= #1080;жче наведені побічні реакції, розподіленo= 0; за частотою: дуже часто (≥&n= bsp;1/10); часто (від ≥ 1/1= 00 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/1= 0000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (неможливо оцінити за наявними да = 85;ими). Побічні реакції в кожній груп = 10; надаються у порядку зменшення серйозностo= 0;.

П&= #1086;бічні реакції, зареєстровk= 2;ні під час клін= 110;чних досліджень або в післяреєстl= 8;аційному нагляді.

С= ;истема організму відповідно до класифік&#= 1072;ції MedDRA

Ч= ;астота

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Н= ;ечасто: лейкопенія, нейтропені= 103;

Н= ;евідомо*: тромбоцито= 087;енія

З боку імунної системи

Н= ;евідомо*: набряк обличчя, набряк язика, набря&= #1082; губ, набряк глотки

З боку психіки

Ч= ;асто: тривожніст= 100;

Н= ;ечасто: зорові галюцинаці= 111;

З боку нервової системи

Ч= ;асто: голов = 85;ий біль, поруш= 077;ння пам’яті, амн&= #1077;зія, порушення уваги, дисг= 077;взія, синдр&= #1086;м неспокійни= 093; ніг

Н= ;ечасто: когнітивні розлади, судоми1<= /p>

Неві&#= 1076;омо*: синдром задньої оборотної енцефалопа= 090;ії

З боку серц = 03;

Ч= ;асто: ішемічна хвороба серця2

Н= ;евідомо*: подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливос= 090;і застосуван= 085;я», «Взаємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»)

З боку суди = 85;

Д= ;уже часто: припливи, гіпертонія

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Н= ;евідомо*: нудота, блювання, діарея

З боку шкір = 80; та підшкірної клітковини

Ч= ;асто: сухість шкіри, свербіж

Н= ;евідомо*: му= 083;ьтиформна еритема, висипання

З боку опорно-рухо&#= 1074;ої системи та сполучної тканини

Д= ;уже часто: переломи**

Н= ;евідомо*: міалгія, спазми м’язів, м’язова сла&#= 1073;кість, біль у спині<= o:p>

З боку репродукти= 074;ної системи та функції мол&#= 1086;чних залоз

Ч= ;асто: гінекомаст= 110;я

Загальн= ;і розлади та реакції у місці введе&#= 1085;ня

Д= ;уже часто: астенія / вто= млюваність=

Травми, отруєння та процедурні ускладненн= 103;

Д= ;уже часто: падін&= #1085;я

* Спонтанні випадки з післяреєстl= 8;аційного нагляду.

1= З&= #1072; оцінкою з використанl= 5;ям вузького терміну SMQ «судоми», включаючи судоми, великі судо = 84;ні напади, комплексні парціальні судоми, парціальні судоми та епілептичнl= 0;й стан. Включа= 102;чи рідкісні випадки судом з ускладненнn= 3;ми, що призводять до летально = 75;о наслідку.=

2= З&= #1072; оцінкою з використанl= 5;ям вузьких термінів SMQ «Інфаркт міокарда» т = 72; «Інші види ішемічної хвороби серця», включаючи такі визнач = 77;ні терміни, які використовm= 1;ються для означен = 85;я побічних реакцій, що спостерігаn= 2;ться щонайменше = 91; двох пацієнтів у рандомізовk= 2;них плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х ІІІ фази: стенокардіn= 3;, ішемічна хвороба серця, інфар= 082;т міокарда, гострий інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром, нестабільнk= 2; стенокардіn= 3;, ішемія міокарда та артеріосклk= 7;роз коронарних артерій.

**Включає всі випадки, описані як перелом кіс = 90;ок.

Опис окремих побічних реакцій

Судо = 84;и

У ході контрольовk= 2;них клінічних досліджень судоми відз = 85;ачалися у 24 (0,5 %) із 4403 паціє= 085;тів, які приймал = 80; 160 мг ензалутаміk= 6;у на добу, = 10; у 4 пацієнті= в (0,2 %), які приймали плацебо, та в одного пацієнта (0,3 %), який прийма = 74; бікалутаміk= 6;. Важливим предиктороl= 4; ризику розвитку судом є доза, про що свідчать дані доклін = 10;чних досліджень та дані досліджень зі збільшен = 85;ям дози. З обох досліджень виключалисn= 3; пацієнти з наявністю в анамнезі судом або факторів ризику виникнення судом. У клінічному дослідженнo= 0; з однією когортою 9785-CL-0403 (UPWARD) оцінювалl= 0; виникнення судом у пацієнтів з наявністю фактора ризику виникнення судом (1,6 % мали судоми в анамнезі). У 8 (2,2&n= bsp;%) із 366 пацієнтів, які приймал = 80; ензалутаміk= 6;, відзначалиl= 9;я судоми. Середня тривалість терапії становила 9,3 &#= 1084;ісяця. Невідомий м= ;еханізм, через який ензалутаміk= 6; може знижув = 72;ти судомний поріг. Дані  = 76;ослідження&n= bsp;in vitro вказують на те, що ензалутаміk= 6; та його акти= 074;ні метаболіти зв’язують і можуть пригнічуваm= 0;и активність хлоридних каналів гам = 84;а-аміномасл&= #1103;ної кислоти (ГАМК). Ішеміm= 5;на хвороба серця

У рандомізовk= 2;них плацебо-кон = 90;рольованих клінічних дослідженнn= 3;х ішемічна хвороба серця спостерігаl= 3;ась у 3,9 % пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6; плюс андрогендеl= 7;риваційну терапію, порівняно з 1,5 % пацієнтів, які отримували плацебо плю = 89; андрогендеl= 7;риваційну терапію.= У 15 (0,4 %) пацієнтів, які отримували ензалутаміk= 6;, та у 2 (0,1 %) пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігаl= 3;ася ішемічна хвороба серця, ускла= 076;нення якої призвели до летальних н = 72;слідків.=

Пов= 110;домлення про підозрюванo= 0; побічні реакції

По = 74;ідомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь / риз&#= 1080;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним пр = 77;дставникам слід повідомлятl= 0; про усі випа= 076;ки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та в= 110;дсутності ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: htt= ps://aisf.dec.gov.ua.

&nb= sp;

Термін придатностo= 0;. 3 = роки.

&nb= sp;

У&= #1084;ови зберігання. Не потребує спеціальниm= 3; умов зберігання. = 047;берігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

&nb= sp;

У&= #1087;аковка. П= ;о 28 таблеток у блістері, по 4 блістери у картонній пачці для дозування 40 мг. По 14 таблеток у блістері, по 4 блістери у картонній пачці для дозування 80 мг.

&nb= sp;

К&= #1072;тегорія відпуску. За рецептом.=

&nb= sp;

Виро = 73;ник

ФAРОС МТ Лімітед.

 

М&= #1110;сцезнаходж= ;ення виробника т = 72; адреса місц = 03; провадженнn= 3; його діяльності

Нf= 62х, Промислова зона Гал Фар, Гал Фар, Бірзеббуга, BBG 3000, Мальта.

------=_NextPart_01DBD3A8.6D780430 Content-Location: file:///C:/68114A95/UA208550101_A135.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQAM WR1HsAcAANIgAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZX4sbyRF/D+Q7DPMu69+M/iyW D2kkec/etY0lO9xjr9SaaW/PtJhu7VochpzvXvISCFyOPORCyEseQoghF3KEQL6C/RkMNsnlQ6S6 ZzTTLbXs3cUHJuwKlpnWr6p/XVVdVeq++cnTmDpnOOWEJT23fqPmOjiZsTlJwp77aDqudFyHC5TM EWUJ7rlrzN1Pbv30JzfRgYhwjB2QT/gB6rmREMuDapXPYBjxG2yJE/huwdIYCXhNw+o8ReegN6bV Rq3WqsaIJK6ToBjUvvzDy7+9/OfLF879xYLMsHtro39EYZJEcDkwo+lEascbod+9+urVN6++UOj5 aV1i+JoHNHXOEO25MNmcnU/xU+E6FHEBX/Tcmvpzq7duVtFBLkTFHllNbqz+crlcYH7aUHOm4Ukx qef5Xqtf6FcAKnZxo/aoNWoV+hQAzWaw1oyLqbPdCLwcq4GyR4vuYXvYrBt4TX9zh3Pflx8Dr0CZ fm8HPx4HYEUDr0AZ3t/B+4PuYGjqV6AM39rBt2v9odc29CtQRElyuoOu+a1msFltAVkwemiFd31v 3G7kyksUREMRX3KKBUvE/miL0ROWjgEioRQJkjhivcQLNINgDhAlJylxjkgYQegtUcI4DNcatXGt Cf/lx1NPyqfoACNNWjIDLnxnSDJy+CwlS9Fz74BWV4O8+f7718+/e/3876+//PL187/kcytVhtwh SkJd7oc//uq/3/7c+c9ff//D17/Opt7Gcx3/9s+/ePuPf71LPay4NMWbb168/e7Fm9/88t9/+tqi vZ+iEx0+JTHmzj187jxkMSzQwh+fpJeTmEaI6BL9JOQoQXIWi/6RiAz0vTWiyIIbYNOOj1NINjbg 7dUTg/AkSleCWDTejWIDeMwYHbDUaoW7ci7NzNNVEtonT1c67iFCZ7a5A5QYXh6tlpBniU1lEGGD 5gOKEoFCnGDhyO/YKcaW1X1GiGHXYzJLGWcL4XxGnAEiVpNMyYkRTaXQIYnBL2sbQfC3YZvjx86A Uduqh/jMRMLeQNRCfoqpYcbbaCVQbFM5RTHVDX6ERGQjOVmnMx034gI8HWLKnNEcc26TuZ/CejWn 34U0Y3f7MV3HJjIV5NSm8wgxpiOH7DSIULy0YSckiXTsp/wUQhQ5D5iwwY+ZuUPkO/gBJXvd/Zhg w93vzwaPIMPqlMoAkd+sUosvb2NmxO9kTRcI21JNP42NFNtPiTU6BqvQCO0jjCk6R3OMnUefWhgM 2NKweUn6TgRZ5RDbAusOMmNVvieYY0e1N7t58ohwI2QnOGR7+ByvtxLPGiUxSvdpvgde120+glIX 2wLgPp2d6sB7BFpBiBerUe5z0KEF916tDyJkFDD5zu3xuk4N/11kj8G+fGLQuMC+BBl8aRlI7LrM O20zRdSYoAyYKYIuw5ZuQcRwfykii6sSW1nlFuamLd0A/ZHR9MQkeW8HtNX7+D9e7wMdxpvffmvZ bB+m37ErNpLVJTudfcnkcKu/2Yfb7moCls7Jx9/UDNEqeYChjuxmrOue5rqncf/ve5p9+/m6k9nX b1x3Mi50GNedTH648mE6mbJ5gb5GHnhkRz3q4Cd+x7nPglA6EWuKj7g6+uHwi2Y+hkEpqY4+cXES uIzgURY6mMLAhSlSMk7KxM+IiCYRWsL5UN2VSkKeqw65s2Qcjo3UsFW3xNNVfMzm2YFnvS4PN7Pa ypEox2t+MQ5HVSJDt9rlIV6hXrEN1XHrhoCUvQwJbTKTRNNCor0ZlEZSh7tgNAsJtbIPwqJrYdGR 6jeu2mEB1AqvwE9uB36o91zfAxEQghM5aM/n0k+ZqzfeVc78kJ7eZ0wjAqDF3kRA6emu5Lp3eXJ1 WahdwNMGCS3cTBLKMqrF4xH8EM6jU45ehMZlfd0tXWrQk6ZQ80FolTTanXexuKqvQW47N9BEzxQ0 cc57bqvpQ8jM0LLnLuDYGB7jJcQOl7+6EA3hCmYm0mzDXyWzLFMuhohHmcFV0smyQUwETh1K4p4r l1+4gSYqhyhu9QYkhI+WXBfSysdGDpxuOhkvFngmdLdrI9LS2Stk+CxXWL9V4lcHS0m2AndPovm5 c0JX6UMEIea369KAc8Lh9qCeWXNO4EKsSGRl/G0Vpjzt6jdSKoaycUSXEcorip7MM7hK5QUd9VbY QHvL1wwG1UySF8KTUBZY3ahGNS2qRsZhb9V9v5C0nJY0y5ppZBVZNe1ZzJhhUwa2bHm1Iq+x2pgY cppe4bPUvZ1yu5tct9UnFFUCDF7Yz1J1L1AQNGrlZAY1yXg3DcucnY+atWOzwPdQu0iR0LJ+a6N2 y25FjbBOB4NXqvwgtx21MLTYdJbK0ur6XL/eZidPIHkMoc9dUcGVK+HqOkXQEE1UT5KlDdgiT0W+ NeDJWaWk535e8/te0PCDSq3jjype06tVOn6/Wen7frM+8uu14aDxDAqLiOK6n13dj+EKg67zC3w1 vnOJH29uaW7MWFxl6m6+qoirS/x6w7jEz+7unam8oncdAknn81Zj3G12B61Kt9kfV7zhoFPpBq1B ZdgK2sPxMPA73fEz1zlTYK/fDLzWqFNp1YOg4rVqkn6nW2l7jUbfa/c7I6//LG9jYOVZ+shtAeZV vG79DwAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAHRoZW1lL3RoZW1lL19yZWxz L3RoZW1lTWFuYWdlci54bWwucmVsc4SPTQrCMBSE94J3CG9v07oQkSbdiNCt1AOE5DUNNj8kUezt Da4sCC6HYb6ZabuXnckTYzLeMWiqGgg66ZVxmsFtuOyOQFIWTonZO2SwYIKObzftFWeRSyhNJiRS KC4xmHIOJ0qTnNCKVPmArjijj1bkIqOmQci70Ej3dX2g8ZsBfMUkvWIQe9UAGZZQmv+z/TgaiWcv HxZd/lFBc9mFBSiixszgI5uqTATKW7q6xN8AAAD//wMAUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAOneD7//AAAA HAIAABMAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAFtDb250ZW50X1R5cGVzXS54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEA pdan58AAAAA2AQAACwAAAAAAAAAAAAAAAAAwAQAAX3JlbHMvLnJlbHNQSwECLQAUAAYACAAAACEA a3mWFoMAAACKAAAAHAAAAAAAAAAAAAAAAAAZAgAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bFBLAQItABQABgAIAAAAIQAMWR1HsAcAANIgAAAWAAAAAAAAAAAAAAAAANYCAAB0aGVtZS90aGVt ZS90aGVtZTEueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAA3RkJ+2AAAAGwEAACcAAAAAAAAAAAAAAAAAugoA AHRoZW1lL3RoZW1lL19yZWxzL3RoZW1lTWFuYWdlci54bWwucmVsc1BLBQYAAAAABQAFAF0BAAC1 CwAAAAA= ------=_NextPart_01DBD3A8.6D780430 Content-Location: file:///C:/68114A95/UA208550101_A135.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DBD3A8.6D780430 Content-Location: file:///C:/68114A95/UA208550101_A135.files/header.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

1=

------=_NextPart_01DBD3A8.6D780430 Content-Location: file:///C:/68114A95/UA208550101_A135.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01DBD3A8.6D780430--