УТВЕРЖДЕНi= 4;

ІНСТРУК = 62;ІЯ

дл= 103; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

РО= 047;ІСТЕР^®

(ROZISTER)

Склад:

д= 110;юча речовина: розувастатl= 0;н;

1 таблетка містить розувастатl= 0;ну 10 мг або 20 мг;

допом&= #1110;жні речовини: лактоза, моногідрат; = 094;елюлоза мікрокристk= 2;лічна; кроспо= відон; кальцію фосфат; магнію стеарат;

оболонка: суміш для плівкового покриття Opadry II Pink: гіпромелозk= 2; (гідроксипр = 86;пілметил-целюлоз= ;а); лактоза, моногідрат; титану діок = 89;ид (Е 171); три&= #1072;цетин; заліза окси = 76; червоний (Е 172).

= 051;ікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основ= ;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: т= 072;блетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору.

= 060;армакотера&= #1087;евтична група. Гіполі = 87;ідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Код АТХ С10А А07.

Фармак = 86;логічні властивостo= 0;

Фармак = 86;динаміка

Механізм дії

Розувас = 90;атин − це селективниl= 1; та конкурен = 90;ний інгібітор ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ферменту, що о= 073;межує швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-l= 4;етилглутар= 080;л-кофермент= А на мевал = 86;нат, попередник холестеринm= 1;. О= 089;новним місцем дії розувастатl= 0;ну є печінка, ор&#= 1075;ан-мішень для зменшення рівня холестеринm= 1;.

Р= 086;зувастатин збільшує кі = 83;ькість рецепторів ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (ЛПНЩ) н= 072; поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригнічує п = 77;чінковий синтез ліпопротеїk= 6;ів дуже низько= 11; щільності (ЛПДНЩ), таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛП = 44;НЩ та ЛПНЩ.

Фарма= ;кодинамічн = 72; дія

Р= 086;зувастатин знижує підвищений рівень холе = 89;терину ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестеринm= 1; та тригліце = 88;идів (ТГ) і підвищує рівень холестеринm= 1; ліпопротеїk= 6;ів високої щіл= 00;ності (ХС-ЛПВЩ). Він також зменшує рів = 77;нь аполі= попротеїну В (АпоВ), ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень аполіпопр = 86;теїну АпоА-І (див. табл&= #1080;цю 1). Розувастатl= 0;н також зменшує співвідношk= 7;ння ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ та апоВ/апоА-І.

Таблиця 1=

Відповідь на дозу у пацієнтів і = 79; первинною гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IІb

(відкоригоk= 4;ана середня відсоткова зміна порів = 85;яно з вихідним рівнем)

Доза	N	ХС-ЛПНЩ	Загаль = 85;ий ХС	ХС-ЛПВЩ	ТГ	ХС-неЛП= 042;Щ	апоВ	апоA-I
Плацебо	= 13	-7	-5	3	= -3	-7	-3	0
5	= 17	-45	-33	13	= -35	-44	-38	4
10	= 17	-52	-36	14	= -10	-48	-42	4
20	= 17	-55	-40	8	= -23	-51	-46	5
40	= 18	-63	-46	10	= -28	-60	-54	0

= ;

Т= 077;рапевтични&= #1081; ефект досягаєтьсn= 3; протягом 1 тижня після початку застосуванl= 5;я лікарсь = 82;ого засобу, 90 % максимальнl= 6;го ефекту – через 2 тижні. Максимальнl= 0;й ефект зазвичай до = 89;ягається через 4 тижн= 10; та триває надалі.

Кліні= ;чна ефективнісm= 0;ь та безпека

Розувас = 90;атин ефективний = 91; лікуванні д = 86;рослих із гіперхолесm= 0;еринемією (із гіпертриглo= 0;церидемією або без неї) незалежно від раси, статі чи віку, а також &= #1091; пацієнтів особливих груп, таких як хворі на ц&#= 1091;кровий діабет або пацієнти із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

За об’єднанимl= 0; даними досліджень фази ІІІ розувастатl= 0;н ефективно знижував рівень холестеринm= 1; у більшості пацієнтів і = 79; гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IIb= (середній початковий рівень ХС-ЛПНЩ – приблизно 4,8 ммоль/л) до цільових значень, вст= 072;новлених визнаним керівництвl= 6;м Європейськl= 6;го товариства атеросклерl= 6;зу (EAS; 1998); прибли&#= 1079;но у 80 % пацієнтів= ;, які приймал = 80; розувастатl= 0;н у дозі 10 мг, вдалося досягти нормативноk= 5;о цільового р= 10;вня ХС-ЛПНЩ за EAS= (< 3 ммоль/л)= .

В= 110;домо, що у велик&= #1086;му дослідженнo= 0; 435 пацієнтів із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією приймали розувастатl= 0;н у дозах від 20 до 80 мг за схем= ;ою посиленого титрування дози. С<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:TimesNewRoman'>п= 088;иятливий вплив лікар = 89;ького засобу на по= 082;азники ліпідів та досягнення цільового рівня відзн = 72;чали при всіх дозах. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів лікування) ХС-ЛПНЩ зменшився на 53 %. У 33 % пацієнтів було досягн = 91;то нормативноk= 5;о рівня ХС-ЛПН= 065; за EAS (< 3 ммоль/л).

В= 110;домо, що у відкр&= #1080;тому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз відпові = 76;ь на застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозах 20–40 мг мг вивчалас= 03; у 42 пацієнті&= #1074; (включаючи 8 дітей) із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. У загальній популяції рівень ХС-ЛП= 053;Щ знизився в середньому на 22 %.

В= 110;домо, що у клінічних дослідженнn= 3;х за участю обмеженої кількості пацієнтів с = 87;остерігавс&#= 1103; адитивний ефект розувастатl= 0;ну на зниження рівня тригліцериk= 6;ів при застосу = 74;анні у комбінаці= 11; з фенофібратl= 6;м та на підвищ= 077;ння рівня ХС-ЛПВ= 065; при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з ніацином (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У багатоцентl= 8;овому подвійно сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; (METEOR) 984 пацієнти віком 45–<= /span>70 років із низьким ризиком ішемічної хвороби серця (визначеним як ризик за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою < 10 % протягом 10 років), середнім значенням ХС-ЛПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/= дл), але із субклінічнl= 0;м атеросклерl= 6;зом (визначеним за збільшенняl= 4; товщини комплексу інтима-меді= 03; сонної артерії (ТКІМСА)) були рандомізовk= 2;ні до двох груп &#= 1090;а приймали один раз на добу або 40 мг розувастатl= 0;ну, або плацебо протягом двох років. П&#= 1086;рівняно з плацебо ро= 079;увастатин значно сповільнювk= 2;в прогресуваl= 5;ня максимальнl= 6;ї ТКІМСА у 12 точках сонної артерії на -0,0145 мм/рік [95 % довірчий ін = 90;ервал -0,0196, -0,0093; p < 0,0001]. Зміна порівняно з вихідним рівнем становила -0,0014 мм/рік = (-0,12 %/р&= #1110;к (статистичн = 86; незначуща)) у групі розув = 72;статину порівняно і = 79; прогресуваl= 5;ням +0,0131 мм/рік (1,12 %/рік (p < 0,0001)) у групі плацебо. Прямої кореляції м= 10;ж зменшенням ТКІМСА та зниженням ризику серц = 77;во-судинних подій<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:TimesNewRoman'> продемонстl= 8;овано не було. До дослідженнn= 3; METEOR були залучені пацієнти із низьким ризиком ішемічної хвороби серця, які не є представн = 80;ками цільової популяції застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну в дозі 40 мг. Дозу 40 мг слід призначати лише пацієнтам і = 79; тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних розладів (ди= 074;. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

В= 110;домо, що в інтервенціl= 1;ному дослідженнo= 0; розувастатl= 0;ну з метою обгрунтуваl= 5;ня застосуванl= 5;я статинів як засобу первинної профілактиl= 2;и (JUPITER) вплив розувастатl= 0;ну на частоту значних атеросклерl= 6;тичних серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; оцінювали у 17802 чоловікіk= 4; (≥ 50 років) та жінок (≥ 60 років).

У= 095;асники дослідженнn= 3; були випадковим чином розпо = 76;ілені до груп плацебо (n =3D 8901) або розувастатl= 0;ну в дозі 20 мг один раз на добу (n =3D 8901) = 10; за ними спостерігаl= 3;и в середньом = 91; протягом двох років.

К= 086;нцентрації холестеринm= 1;-ЛПНЩ зменшилася = 85;а 45 % (p < 0,001) = 091; групі розувастатl= 0;ну порівняно з = 075;рупою плацебо.

У ретроспектl= 0;вному аналізі даних підгр = 91;пи пацієнтів високого ризику із вихідним зн = 72;ченням <= /span>> 20% за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою (1558 учасників) спостерігаl= 3;ося значне зниження частоти ком = 73;інованої кінцевої точки, що охоплювала = 89;мерть від серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р =3D 0,028), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Абсолютне зниження ри = 79;ику подій становило 8,8 випадку на 1000 пацієнтороl= 2;ів. Показник загальної смертності лишався незміненим = 91; цій групі високого ризику (р =3D 0,193). У ретроспектl= 0;вному аналізі даних підгр = 91;пи високого ризику (9302 учасники загалом) із в&#= 1080;хідним значенням ≥ 5% за шкалою SCORE (екстраполь = 86;вано з метою вклю= 095;ення даних учасників віком ві&= #1076; 65 років) спостерігаl= 3;ося значуще зниження ча = 89;тоти подій комбінованl= 6;ї кінцевої точки, що охоплювала смерть від с= 077;рцево-судин= них подій, інсульт та інфаркт міо = 82;арда (р =3D 0,0003), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Зниження абсолютногl= 6; ризику, вираженого за частотою подій, становило 5,1 випадку на 1000 пацієнтороl= 2;ів. Показник загальної смертності = 91; цій підгруп= 10; високого ризику лишався незміненим (= 088; =3D 0,076).

У дослідженнo= 0; JUPITER 6,6 % учасників групи прийому розувастатl= 0;ну та 6,2 % учасників групи плацебо припинили застосуванl= 5;я досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу чере = 79; небажані явища. Найбільш частими небажаними = 03;вищами, що призводили до припинення лікування, були міалгі= 03; (0,3 % − у групі розувастатl= 0;ну, 0,2 % − у групі п= ;лацебо), абдомінальl= 5;ий біль (0,03 % − у групі розувастатl= 0;ну, 0,02 % − у групі п= ;лацебо) та висип (0,02 % − у групі розувастатl= 0;ну, 0,03 % − у групі п= ;лацебо). Найбільш частими небажаними явищами, що спостерігаl= 3;ися у групі розувастатl= 0;ну із частотою, більшою або рівною відз = 85;аченій у групі плацебо, бул= 080; інфекції сечових шляхів (8,7 = % − у групі розувастатl= 0;ну, 8,6 % − у групі п= ;лацебо), назофарингo= 0;т (7,6 % − у групі розувастатl= 0;ну, 7,2 % − у групі п= ;лацебо), біль у спині (7= ,6 % − у групі розувастатl= 0;ну, 6,9 % − у групі п= ;лацебо) та міалгія (7,6 % − у групі розувастатl= 0;ну, 6,6 % − у групі п= ;лацебо).

Діти

У подвійно сліпому ран = 76;омізованом&#= 1091; багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; = 12-= т= 080;жневому дослідженнo= 0; (n =3D 176, 97 учасників чоловічої статі т&#= 1072; 79 − жіночої статі) із подальшим 40-тижневим пе&= #1088;іодом (n =3D 173, 96 учасників чоловічої статі т&#= 1072; 77 − жіночої статі) відкр= 080;того титрування дози розувастатl= 0;ну пацієнти віком 10–17 років (II–IV стадії розвитку за Таннером, дівчата, у яких менструаціo= 1; почалися що = 85;айменше 1 рік тому) із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією протягом 12 ти&= #1078;нів отримували розувастатl= 0;н у дозі 5, 10 або 20 мг/добу або плацебо, після чого всі учасник = 80; щодня прийм = 72;ли розувастатl= 0;н протягом 40 тижнів. На початку дослідженнn= 3; приблизно 30 % пацієнтів були віком 10–13 років та приблизно 17 %, 18 %, 40 % та 25 % із них знаходилисn= 0; на ІІ, ІІІ, IV та V стадії розвитку за Таннером відповідно.

Р= 110;вень ХС-ЛПНЩ зменшився н = 72; 38,3 %, 44,6 % та 50 % відповідно = 91; групах прийому розувастатl= 0;ну в дозі 5, 10 та 20 мг порівняно з 0,7= % у групі плацебо.

Н= 072;прикінці 40-тижневого періоду відкритого титрування дози для дос= 103;гнення цільового рівня (максимальн = 72; доза становила 20 мг один раз на добу) у 70 із 173 пацієнтів (40,5 %) вдалося досягти цільового рівня ХС-ЛПН= 065; менше 2,8 ммоль/л.

П= 110;сля 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування н = 77; було виявлено жодного впливу на ріст, масу, індекс= маси тіл= 072; (ІМТ) або статеве дозрівання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Це дослідженнn= 3; (n =3D 176) не прийнятне для порівняння рідких неба = 78;аних явищ.

Розуваста = 90;ин також вивчали у 2-річному від&#= 1082;ритому дослідженнo= 0; із цільовою титрацією дози у 198 дітей з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією = 74;іком від 6 до 17 років (88 учасників чоловічої статі та 110 – жіночої статі, стаді= 103; розвитку за Таннером < II-V). Початков = 72; доза для всі= 093; пацієнтів становила 5 мг розувастатl= 0;ну один раз на добу. Пацієн= 090;ам віком від 6 до 9 років (n =3D 64) дозу титрув = 72;ли до максимальнl= 6;ї дози 10 мг один раз на добу, а пацієнтам віком від 10 до 17 років (n =3D 134) R= 11; до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу.

Після 24 місяців лікування розувастатl= 0;ном середнє зниження ві = 76; вихідного значення ХС-ЛПНЩ, визначене з = 72; методом найменших квадратів, становило -43 % = (вихідний рівень: 236 мг/дл, місяць 24: 133 мг/дл). Для кожної вікової групи середнє зниження ві = 76; вихідного значення ХС-ЛПНЩ, визначене з = 72; методом найменших квадратів, с= 090;ановило -43 % (вихідний рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл), -45 % (вихідний рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл) та -35 % (вихідний рівень: 241 мг/дл, місяць 24: 153 мг/дл) у віко= ;вих групах від 6 до < 10, від 10 до <= 14 і від 14 до < 18 років відп= овідно.

Результат = 86;м застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозах 5 мг, 10 м= 075; і 20 мг також були статис = 90;ично значущі середні зміни порівняно з вихідними показникамl= 0; таких вторинних з = 84;інних величин ліпідів і ліпопротеїl= 5;ів: ХС-ЛПВЩ, загальний Х = 57;, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ТГ/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ, апоВ, апоВ/апоА-1. Кожна з цих змін демонс = 90;рувала поліпшення ліпідних ре = 72;кцій і зберігаласn= 3; протягом двох років.=

Після 24 місяців лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»).

У рандомізовk= 2;ному, подвійному сліпому, пла= 094;ебо-контрол= ьованому, багатоцентl= 8;овому, перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; вивчали роз = 91;вастатин у дозі 20 мг один раз на добу порівняно з плацебо за участю 14 діт= 077;й та підліткі = 74; (віком від 6 до 17 років) з гом&= #1086;зиготною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. Дослідженнn= 3; включало активну 4-тижневу підготовчу фазу з дотриманняl= 4; дієти, під ча&#= 1089; якої пацієнтів лікували розувастатl= 0;ном у дозі 10 мг, перехресну фазу, що складалася = 79; 6-тижневого періоду лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг із попереднім або подальшим 6-тижневим лікуванням плацебо, та 12-тижневу підтримуючm= 1; фазу, протягом якої всі пацієнти от = 88;имували 20 мг розувастатl= 0;ну. Пацієнти, як= 110; перебували на терапії езетимібом або аферезо = 84;, продовжуваl= 3;и отримувати це лікуванн= 03; протягом усього дослідженнn= 3;.

Статистич = 85;о значуще (p =3D 0,005) зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (22,3 %, 85,4 мг/дл, або 2,2 ммоль/л) спостерігаl= 3;и через 6 тижн= 10;в лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг порівняно з = 087;лацебо. Спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значуще зниження загального ХС (20,1 %, р =3D 0,003), ХС-неЛПВЩ (22,9 %, р<= /span> =3D 0,003) і апоВ (17,= 1 %, р =3D 0,024). Так&= #1086;ж спостерігаl= 3;ося зниження рівня ТГ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-= неЛПВЩ/ХС-ЛП= 042;Щ та апоВ/апоА-&#= 1030; після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг порівняно з плацебо. Зниження рівня ХС-ЛПН= 065; через 6 тижн= 10;в лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг з наступними 6 тижнями лікування плацебо збе = 88;ігалося протягом 12 тижнів безперервнl= 6;ї терапії. У одного паці= 08;нта спостерігаl= 3;ося подальше зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (8,0 %), загального ХС (6,7 %) і ХС-неЛ= 055;ВЩ (7,4 %) після 6 тижнів лікування з титруванняl= 4; дози до 40 мг.

Під час продовженнn= 3; відкритого лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у 9 k= 9; цих пацієнт= 10;в до 90 тижнів зниження рівня ХС-ЛПН= 065; зберігалосn= 3; в межах від -12,1 % до -21,3 %.

У відкритому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз у 7 оціню= 074;аних дітей і підлітків (віком від 8 до 17 років) з гомозиготнl= 6;ю сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією (див. вище) відсоток зн = 80;ження рівня ХС-ЛПН= 065; (21,0 %), загального ХС (19,2 %) та ХС-неЛПВЩ (21,0 %) від вихідного рівня після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг відповідав тому, що спостерігаl= 3;ося у вищезгаданl= 6;му дослідженнo= 0; у дітей та пі&#= 1076;літків з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

Європей= ;ське агентство з лікарських засобів відмовилосn= 3; від зобов’язанl= 5;я надавати результати досліджень розувастатl= 0;ну у всіх підгрупах дітей з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, первинною к = 86;мбінованою (змішаною) дисліпідемo= 0;єю та для профілактиl= 2;и порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи (див. розділ&nbs= p;«Спосіб застосуванl= 5;я та дози» для отримання інформації щодо застосуванl= 5;я дітям).

Фар&= #1084;акокінетик= ;а

Всмок= ;тування. Максим&= #1072;льна концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 5 годин після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить приблизно 20 %.

Розпо= ;діл. Розувастаm= 0;ин значним чином захоплюєтьl= 9;я печінкою, як= 072; є основним місцем синтезу хол = 77;стерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розпо = 76;ілу розувастатl= 0;ну становить приблизно 134 л= ;. Приблиз = 85;о 90 % розувастатl= 0;ну зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові, переважно з альбуміном.

Метаб= ;олізм. Розувастаm= 0;ин зазнає незначного метаболізмm= 1; (приблизно 10 %). Дослідженнn= 3; метаболізмm= 1; in vitro із використанl= 5;ям гепатоцитіk= 4; людини свідчать, що розувастатl= 0;н є слабким су= 073;стратом для метаболізмm= 1; на основі ферментів цитохрому Р450. Основним задіяним ізоферментl= 6;м є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними визначенимl= 0; метаболітаl= 4;и є N-десметило&#= 1074;ий та лактоновий = 84;етаболіти. N-десметил-ме&#= 1090;аболіт приблизно н = 72; 50 % менш активний, ні= 078; розувастатl= 0;н, лактоновий метаболіт вважається клінічно не = 72;ктивним. На розувастатl= 0;н припадає більше 90 % активності циркулюючоk= 5;о інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Вивед= ;ення. Приблизно 90 % дози розувастатl= 0;ну виводиться = 91; незміненомm= 1; стані з кало= 084; (разом всмоктана т = 72; невсмоктанk= 2; діюча речовина), решта виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненій формі. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння із плазми крові становить приблизно 19 годин і не збільшуєтьl= 9;я при підвищенні дози. Середн= 108; геометричнk= 7; значення кліренсу лі = 82;арського засобу із плазми кров= 10; становить приблизно 50 л/год (коефіц&#= 1110;єнт варіації – 21,7 %). Як і щодо інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА редуктази, печінкове захоплення розувастатl= 0;ну відбуваєтьl= 9;я за участю мембранногl= 6; транспортеl= 8;а OATP-C, який відіг= 088;ає важливу рол= 00; у печінковій елімінації розувастатl= 0;ну.

Ліній= ;ність. Системна експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; дозі. При багаторазоk= 4;ому щоденному застосуванl= 5;і параметри фармакокінk= 7;тики не змінюються.

Особл= ;иві групи пацієнтів.=

Вік тk= 2; стать. Не спостерігаl= 3;ося клінічного значущого в = 87;ливу віку або статі на фармакокінk= 7;тику розувастатl= 0;ну у дорослих. Е&#= 1082;спозиція розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією була подібною аб = 86; нижчою, ніж у дорослих па = 94;ієнтів з дисліпідемo= 0;єю (див. розділ «Діти»).

Раса. Дослідження фармакокінk= 7;тики виявили, що у пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси (японці= 074;, китайців, філіппінціk= 4;, в’єтнамців та корейців) медіанні значення AUC та= C_max приблизно вдвічі вищі, ніж у європейців; = 091; індійців медіанні значення AUC та= C_maxпідвищені приблизно в = 1,3 раза. Аналіз популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.

Поруш= ;ення функції нирок. У = д= 086;слідженні у пацієнтів = 079; різним ступенем порушення ф = 91;нкції нирок змін плазмових концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну або N-д&#= 1077;сметил-мета= ;боліту в осіб зі слабкою або помірною недостатніl= 9;тю відзначено не було. У пацієнтів і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) плазмова концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну була в 3 рази<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:TimesNewRoman; mso-ansi-language:UK'> вища, а рівень N-десметил-м= ;етаболіту в 9 разів вищий, ніж у здорових добровольцo= 0;в. Рівноважні = 87;лазмові концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у пацієнтів, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, були приблизно н = 72; 50 % вищими, ніж = 91; здорових добровольцo= 0;в.

Поруш= ;ення функції печінки. У дослідж= 077;нні хворих із різними ступенями порушення печінкових функцій ознак підви = 97;еної експозиції розувастатl= 0;ну не було вияв= 083;ено у пацієнтів, стан яких оц= 110;нювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П’ю. Однак у двох пацієнтів, які набрали 8 та 9 за шкалою Чайлда-П’ю, системна експозиція була щонайменше вдвічі вища, ніж у пацієнтів і = 79; меншими балами. Досвід застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну пацієнтам, стан яких оц= 110;нюється у більше ніж 9 балів за шкалою Чайл = 76;а-П’ю, відсутній.

Генети= чний поліморфізl= 4;. Розподіл інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, в тому числі розувастатl= 0;ну, відбуваєтьl= 9;я за участю транспортнl= 0;х білків ОАТР1В1 та BCRP, що кодуються генами SLCO1B1 (OATP1B1) та/а= 073;о ABCG2 (BCRP). Певні варіанти ци = 93; генів, такі як SLCO1B1 c.521CC та ABCG2 c.421AA, пов’язані відповідно = 79; приблизно в 1,6 та 2,4 раза вищою експозицієn= 2; розувастатl= 0;ну (AUC) порівняно k= 9; генотипами SLCO= 1B1 c.521TT або ABCG2 c.421CC. Для пацієнтів, у яких виявле = 85;о ці генотипи (SLCO1B1 c.521CC або ABCG2 c.421AA), рекомендуєm= 0;ься менша добов = 72; доза лікарськогl= 6; засобу.

Діти. <= /span>

Два дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики розувастатl= 0;ну (у вигляді таблеток) у дітей із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією віком від 10 до= 17 років або віком від 6 до 17 років (загалом 214 пацієнтів) показали, що експозиція = 83;ікарського засобу в дітей нижча або подібна до експозиції = 91; дорослих пацієнтів. Е= 082;спозиція розувастатl= 0;ну була передбачувk= 2;ною відповідно до дози та тривалості = 87;рийому протягом більш ніж 2 роки спостережеl= 5;ь.

= 050;лінічні характерисm= 0;ики

Показан = 85;я

Лікування гіперхолесm= 0;еринемії

До= 088;ослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років із первинною гіперхолесm= 0;еринемією (типу ІІа, в тому числі і= 079; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією) або змішано= 02; дисліпідемo= 0;єю (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосуванl= 5;я інших немедикамеl= 5;тозних засобів (наприклад, фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатніl= 4;.

Доросли = 84;, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років пр&= #1080; гомозиготнo= 0;й сімейній гіперхолесm= 0;еринемії як доповнен = 85;я до дієти та інших ліпідознижm= 1;вальних засобів лікування (наприклад, аферезу ЛПН = 65;) або у випадках, коли таке лі= 082;ування є недоречни = 84;.

Профі= ;лактика серцево-суд = 80;нних порушень=

Запобіг= ;ання значним серцево-суд = 80;нним порушенням = 91; пацієнтів, яким, за оцінками, за= 075;рожує високий ризик першого випадку сер = 94;ево-судинно&= #1075;о порушення (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»), як доповнення до корекції інших факторів ри = 79;ику.

Пр= 086;типоказанн&= #1103;

Лікарськи = 81; засіб Розістер^{®
протипоказk=
2;ний:}

-&nb= sp; паці= єнтам із підвищеною чутливістю до розуваст = 72;тину або до будь-якої з допоміжних речовин лікарськогl= 6; засобу;

-&nb= sp; паці= єнтам з активним захворюванl= 5;ям печінки, в тому числі стійкими підвищенняl= 4;и сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; невідомої етіології т = 72; будь-якими підвищенняl= 4;и трансамінаk= 9; у сироватці крові, що втричі перевищуютn= 0; верхню межу норми (ВМН);

-&nb= sp; паці= єнтам із тяжким по= 088;ушенням функції нирок (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв);

-&nb= sp; паці= єнтам із міопатіє= 02;;

- = паці= ;єнтам, які одночасно отримували комбінацію софосбувір/ = 74;елпатасвір/&= #1074;оксилапрев= ;ір (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»);

-&nb= sp; паці= єнтам, які одночасно отримують циклоспориl= 5;;

-&nb= sp; жінк= ам у період вагітності = 90;а годування груддю, а також жінка = 84; репродуктиk= 4;ного віку, які не застосовуюm= 0;ь належні засоби конт = 88;ацепції.

Доза 40 мг протипоказk= 2;на пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії/ра = 73;доміолізу.

До факторів такого ризику належать:=

-&nb= sp; помі= рне порушення функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну < 60 мл/хв);

-&nb= sp; гіпо= тиреоз;

-&nb= sp; наяв= ність в особистом = 91; або родинному анамнезі спадкових = м’язових захворюванn= 0;;

-&nb= sp; наяв= ність в анамнезі міотоксичнl= 6;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА- реду&#= 1082;тази або фібраті = 74;;

-&nb= sp; злов= живання алкоголем;

-&nb= sp; ситу= ації, що можуть призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї лікарськогl= 6; засобу у плазмі кров= 10;;

-&nb= sp; нале= жність до монголоїднl= 6;ї раси;

-&nb= sp; супу= тнє застосуванl= 5;я фібратів (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 90;а «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Вз= 072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій =

Впли= 074; супутніх препаратів на розувастатl= 0;н

І&= #1085;гібітори транспортнl= 0;х білків. = 056;озувастати&= #1085; є субстрато = 84; для деяких транспортнl= 0;х білків, у тому чи = 89;лі печінковогl= 6; транспортеl= 8;а захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортеl= 8;а BCRP. Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну з лікарсь= ;кими засобами, що пригнічуютn= 0; ці транспор = 90;ні білки, може призводити до підвищен = 85;я концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну = 91; плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій», «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», таблицю 2).=

Циклоспор&= #1080;н. У періо = 76; супутнього застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та циклоспориl= 5;у значення AUC розувастатl= 0;ну були в середньому приблизно у 7 разів вищим = 80;, ніж ті, які спостерігаl= 3;ися у здорових добровольцo= 0;в (див. таблицю 2). Розувастатl= 0;н протипоказk= 2;ний пацієнтам, я= 082;і одночасно отримують циклоспориl= 5; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Супутнє застосуванl= 5;я не впливало на концентрацo= 0;ю циклоспориl= 5;у = 91; плазмі крові.

Інгібітор&= #1080; протеази. Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протеази може значно збільшуватl= 0; експозицію розувастатl= 0;ну (див. таблицю 2). Н= ;априклад, у досліджен = 85;і фармакокінk= 7;тики одночасне застосуванl= 5;я 10 мг розувастатl= 0;ну та комбінованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу, що мі&#= 1089;тив два інгібіт = 86;ри протеази (300 мг атазанавірm= 1; / 100 мг ритонавіру), у здорових добровольцo= 0;в супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; AUC та C_max розувастатl= 0;ну приблизно в 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та деяких комбінацій інгібіторіk= 4; протеази можливе після ретельного обміркуванl= 5;я корекції дози розу&= #1074;астатину, з огляду на очікуване зростання експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділи &= laquo;Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», таблицю 2).

Г&= #1077;мфіброзил та інші ліпідознижm= 1;вальні засоби. Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та гемфіброзиl= 3;у призводило до зростанн= 03; AUC та C_max розувастатl= 0;ну в 2 рази (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Зважаючи на дані спеціальниm= 3; досліджень, фармакокінk= 7;тично значущої взаємодії з = 092;енофібрато&= #1084; не очікується, однак можлива фармакодинk= 2;мічна взаємодія. Гемфіброзиl= 3;, фенофібрат, інші фібрат = 80; та ліпідозн = 80;жувальні дози (> або рівні 1 г/добу) ніацину (нікотиново= 11; кислоти) збільшують ризик міопатії пр = 80; супутньому застосуванl= 5;і з інгібітор = 72;ми ГМГ-КоА, імовірно= ;, за рахунок того, що вони можуть спри = 95;иняти міопатію, коли їх застосовуюm= 0;ь окремо. Доза 40 мг протипок = 72;зана при супутньому застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Таким пацієнтам також слід ро= 079;починат= ;и терапію з дози 5 мг.

Е&= #1079;етиміб. Одночас= ;не застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнта = 84; із гіперхол = 77;стеринеміє&#= 1102; призводило до зростанн= 03; AUC розувастатl= 0;ну в 1,2 раза (ди= 074;. таблицю= ; 2). Не можна виключити фармакодинk= 2;мічної взаємодії між розувастатl= 0;ном та езетиміб = 86;м, що може призвести д = 86; небажаних я = 74;ищ (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

А&= #1085;тацидні препарати.= Одночас= ;не застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну із суспензіямl= 0; а= 085;тацидів, що містять гідроксид алюмінію аб = 86; магнію, знижувало концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застосуванl= 5;я антацидних засобів через 2 години післ= 03; розувастатl= 0;ну. Клінічна значущість цієї взаємодії н = 77; вивчалася.=

Е&= #1088;итроміцин. Одночас= ;не застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та еритроміциl= 5;у знижувало AUC розувастатl= 0;ну на 20 %, а C_max – на 30 %. Ця взаємоді= 03; може бути спричинена посиленою перистальтl= 0;кою кишечнику внаслідок д= 10;ї еритроміциl= 5;у.

Тикагрело&= #1088;. Пока= 079;ано, що тикагрелор підвищує концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну, що може призвести д = 86; підвищення ризику міопатії. Слід зважит = 80; користь від профілактиl= 2;и серйозних несприятлиk= 4;их серцево-суд = 80;нних подій порівняно з ризиками, пов’язанимl= 0; з підвищенняl= 4; концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну в плазмі кро= 074;і.

Ф&= #1077;рменти цитохрому Р450.= Резуль&= #1090;ати досліджень in vitro та in vivo свідч= ать, що розувастатl= 0;н не інгібує і не стимулює ізоферментl= 0; цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатl= 0;н є слабким субстратом цих ізоферментo= 0;в. Таким чином, взаємодії з лікарськимl= 0; засобами в результаті метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного Р450, не очікується. Не спостерігаl= 3;ося клінічно значущих взаємодій між розувас = 90;атином та флуконазолl= 6;м (інгібіторо = 84; CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазоl= 3;ом (інгібіторо = 84; CYP2A6 та CYP3A4).=

h= 2;заємодії, що вимагают= 00; корекції дози розувастатl= 0;ну (див. також таблицю 2)

При необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну з іншими лікарськимl= 0; засобами, здатними підвищуватl= 0; експозицію розувастатl= 0;ну, дозу розувастатl= 0;ну потрібно скоригуватl= 0;. Якщо очікується, що AUC зросте приблизно в 2 або більше разів, застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну слід починати з дози 5 мг один раз на добу. Максимальнm= 1; добову дозу розувастатl= 0;ну слід скоригуватl= 0; таким чином, щоб очікува = 85;а експозиція розувастатl= 0;ну не перевищу = 74;ала експозицію, що відзначаєтn= 0;ся при прийомі = 076;ози 40 мг на добу без застосуванl= 5;я лікарських засобів, що взаємодіютn= 0; із препаратом; наприклад, при застосуванl= 5;і з гемфіброзиl= 3;ом доза розувастатl= 0;ну становитимk= 7; 20 мг (збільшен= ня експозиції = 74; 1,9 раза), при застосуванl= 5;і із комбінацієn= 2; ритонавір / а&#= 1090;азанавір – 10 мг (збільшення = 074; 3,1 раза).

Якщо лікарський засіб збільшує AUC розувастатl= 0;ну менш ніж у 2 рази, початкову дозу зменшу = 74;ати не потрібно, але слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при збільшенні дози розувастат = 80;ну до понад= ; 20 мг.

Т= 072;блиця 2

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатl= 0;ну

(AUC; у порядку зменшення величини) за опубліковаl= 5;ими даними клінічних досліджень

Збілn= 0;шення AUC розувастат= 080;ну в 2 або більше разів
Режим дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Режим дозування розувастат= 080;ну	Зміни AUC розувастат= 080;ну*
Софосбу&#= 1074;ір/велпатас= ;вір/ воксилапре= 074;ір (400 мг–100 мг– 100 мг) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один раз на добу, 15 дні = 74;	10 мг= , одноразова доза	↑ ,4 раза
Циклоспори= ;н від 75 мг двічo= 0; на добу до 200 м= 075; двічі на добу, &nbs= p; 6 місяців	10 мг один раз на добу, 10 дні = 74;	↑ 7,1 раза
Дароl= 3;утамід 600 мг двічі на добу, 5 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 5,2 раза
Ре = 75;орафеніб 160 мг один раз на добу, 14 дні = 74;	5 мг, одноразова доза	↑ 3,8 раза
Атазанавір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг один раз на добу, 8 дніk= 4;	= 10 мг, однораk= 9;ова доза	↑ 3,1 раза
Ве = 83;патасвір 100 мг один раз на добу	10 мг, одноразова доза	↑ 2,7 раза
Ом = 73;ітасвір 25 мг/паритапр&#= 1077;вір 150 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг один раз на добу/даса&= #1073;увір 400 мг двічі на добу, 14 днів<= /span>	5 мг, одноразова доза	↑ 2,6 рk= 2;за
Терифлуномід	Дані відсутні	↑ 2,5 раза
Гр = 72;зопревір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг один раз на добу, 11 дні = 74;	10 мг, одноразова доза	↑ 2,3 раза
Гл = 77;капревір 400 мг/пібрента&#= 1089;вір 120 мг один раз = 085;а добу, 7 днів	5 мг один раз на добу, 7 днів	↑ 2,2 раза
Лопінавір 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 17 днів	20 мг один раз на добу, 7 днів	↑ 2,1 раза=
Капматиніб 400 мг<= /span> двічі на добу	10 м&= #1075;, одноразова доза	↑ а
Кл = 86;підогрель 300 мг, потім 75 мг через 24 години	20 мг, одноразова доза	↑ 2 рази
Фостаматин= ;іб 100= м= ;г двічі на добу<= o:p>	20 мг, одноразова доза	↑ 2,0 рази
Фебуксоста= ;т 120= м= ;г один раз на добу<= o:p>	10 мг, одноразова доза	↑ 1,9 раза
Ге = 84;фіброзил 600 мг двічі на добу, 7 днів	80 мг, од = 85;ора = 79;ова доза	↑ 1,9 раза=
Збільшенн&= #1103; AUC розувастат= 080;ну менше ніж у 2 рази<= o:p>
Р= ежим дозування лікарськог= 086; засобу, що взаємодіє	=
Ел = 90;ромбопак 75 мг один раз на добу, 5 дніk= 4;	10 мг, однора = 79;ова доза	↑ 1,6 раза=
Да = 88;унавір 600 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 7 днів	10 мг один раз на добу, 7 днів	↑ 1,5 раза=
Ти = 87;ранавір 500 мг/ритонаві&#= 1088; 200 мг двічі на добу, 11 днів	10 мг, однора = 79;ова доза	↑ 1,4 раза=
Др = 86;недарон 400 мг двічі на добу	Дані відсутні=	↑ 1,4 раза=
Ітраl= 2;оназол 200 мг один раз на добу, 5 дніk= 4;	10 мг= , одноразова доза	↑ а **
Ез = 77;тиміб 10 мг один раз на добу, 14 дні = 74;	10 мг один раз на добу, 14 днів	↑ 1,2 раза **
Зниження AUC розувастат= 080;ну=
Р= ежим дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	=
Ер = 80;троміцин 500 мг чотири р = 72;зи на добу, 7 дніk= 4;	80 мг, однора = 79;ова доза	↓ 20 %
Ба = 81;калін 50 мг тричі на добу, 14 днів	20 мг, одноразова доза=	↓ 47 %

* Дані, представлеl= 5;і як зміна в «х» разів, яв&#= 1083;яють собою співвідношk= 7;ння між застосу = 74;анням розувастатl= 0;ну у комбінаці= 11; та окремо. Дані, представлеl= 5;і у вигляді % зміни, являю= 090;ь собою % різницю щодо= ; показників при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну окремо.

Збільшенн= 03; позначено значком «↑», відсутністn= 0; змін «↔= ;», зменшення – «↓».=

** Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах розувас&= #1090;атину, в таблиці 2 подано найбільш значуще співвідношk= 7;ння.

Лікарсь= ;кі засоби / комбінації, які не мали к&#= 1083;інічно значущого в = 87;ливу на співвідношk= 7;ння AUC розувастатl= 0;ну при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і: алеглітазаl= 8; 0,3 мг 7 днів; фенофібрат 67 мг 7 днів тричі на доб= 091;; флуконазол 200 мг 11 днів один раз на добу; фозампренаk= 4;ір 700 мг / ритонавір 100 м= г 8 днів дв= 110;чі на добу; кетоконазоl= 3; 200 мг 7 днів двічі на добу; рифампін 450 мг= 7 днів один ра= 079; на добу; силімарин 140 мг 5 днів тричі на добу.

Впли= 074; розувастатl= 0;ну на супутні лікарські засоби

А&= #1085;тагоністи вітаміну К. Як і щод = 86; інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, на початку застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну або при підвищенні його дози у п&#= 1072;цієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь антагоністl= 0; вітаміну К (наприклад, варфарин аб = 86; інший кумариновиl= 1; антикоагулn= 3;нт), можливе підвищення = 84;іжнародног&#= 1086; нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНС). Припине&= #1085;ня застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну або зменшення його дози мо= 078;е призвести д = 86; зниження МН = 57;. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

П&= #1077;роральні кон&= #1090;рацептиви / гормонозам= 110;сна терапія (ГЗТ).<= /span> Одночас= ;не застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів призводило до підвищення AUC етинілестрk= 2;діолу та норгестр = 77;лу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення = 88;івня у плазмі крові слід враховуватl= 0; при підборі дози пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів. Даних щодо фармакокінk= 7;тики лікар= ських засобів у пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь розув= астатин т&#= 1072; ГЗТ, немає, тому не можн= 072; виключати подібного ефекту. Однак комбінація широко застосовувk= 2;лася жінкам у рамках клінічних досліджень = 10; переносилаl= 9;я добре.

g= 0;нші лікарські засоби

Дигок= ;син. За даними спеціальниm= 3; досліджень взаємодії клінічно значущої взаємодії і = 79; дигоксином не очікуєть = 89;я.

Ф&= #1091;зидова кислота. Дос&= #1083;ідження взаємодії розувастатl= 0;ну з фузидовою кислотою не проводили. Ризик міопатії, у т.ч. з рабдоміоліk= 9;ом, може бути збільшений внаслідок супутнього застосуванl= 5;я системної фузидової к = 80;слоти зі статинам = 80;. Механізм цієї взаємо = 76;ії (фармакодин = 72;мічний або фармакокінk= 7;тичний, або і те,= й інше) поки не з’ясований. = 055;овідомляло&= #1089;я про рабдоміоліk= 9; (зокрема деякі смерт = 77;льні випадки) у пацієнтів, які отримували цю комбінац= 10;ю.

Пацієнт= ;ам, у яких засто= 089;ування системної фузидової кислоти вва = 78;ається необхідним, застосува= 085;ня лікарськогl= 6; засобу Розістер^{®
слід
припинити н
=
72;
весь термін
лікування ф
=
91;зидовою
кислотою. Та=
082;ож
див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я».}

h= 4;іти

Досліджен = 85;я взаємодії проводили лише у дорос= 083;их. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.=

Особливост= і застосуванl= 5;я

= 042;плив на нирки

Протеї = 85;урія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужка = 84;и та переважн = 86; канальцевоk= 5;о походження, = 089;постерігал&= #1072;ся у пацієнтів, які лікув= ;алися вищим= ;и дозам= ;и розувастатl= 0;ну, зокрема 40 мг, і у більшості випадків бу = 83;а тимчасовою або переривчасm= 0;ою. Проте= їнурія не була передвісниl= 2;ом гострої або прогресуючl= 6;ї хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Ча&#= 1089;тота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку нирок у постмаркетl= 0;нгових дослідженнn= 3;х вища при застосуванl= 5;і дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають лікарський засіб у дозі 40 мг, слід регулярно перевіряти функцію нирок.

Вплив на скелетну мускулатурm= 1;

Порушення з боку скелетної мускулатурl= 0;, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабд = 86;міоліз, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н у будь-яких дозах, особл= 080;во більше = 20 мг. Дуже рідко випадки рабдоміоліk= 9;у = 89;постерігалися при застосуванl= 5;і езетимібу у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Не можна виключати можливість фармакодинk= 2;мічної взаємодії (див. розділ <= span style=3D'font-size:12.0pt'>«Взаємо= ;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;.

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, частота повідомленn= 0; про випадки рабдоміоліk= 9;у, пов’язаногl= 6; із застосув = 72;нням розувастатl= 0;ну, у постмарке = 90;инговий період була вищою при до= 079;і 40 мг.

Рівень креатинкінk= 2;зи

Рівень креатинкінk= 2;зи (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантаженn= 0; або при наявності можливих ал= 00;тернативни&#= 1093; причин підвищення КК, що можуть ускладнюваm= 0;и інтерпретаm= 4;ію результатіk= 4;. Якщо вихідн = 80;й рівень КК значно підвищений (>= ; 5 разів вище ВМН), протягом 5–7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердитl= 0; результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджуn= 2;ть, що вихідне значення КК більше ніж у 5 разів перевищує ВНМ, застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу починати не слід.

Перед початком лікування<= span style=3D'font-size:12.0pt'>

Розуваста = 90;ин, = 03;к і інші= ; інгібітори ГМГ-КоА редуктази, слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії / &= #1088;абдоміоліз= ;у. До факторів такого ризику нале = 78;ать:

– порушення функції нирок;

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному а = 85;амнезі спадкових захворюванn= 0; м’язів;

– наявність в анамнезі міотоксичнl= 6;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА редуктази або фібраті = 74;;

– зловживаннn= 3; алкоголем;=

– вік= > 70 років;

– ситуа&= #1094;ії, що можуть призвести д = 86; підвищення рівнів лікарсько = 75;о засобу у плазмі = 82;рові (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Спосіk= 3; застосуванl= 5;я та дози»);

– супутнє застосуванl= 5;я фібратів.=

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванн= 03;м ризик потрібно оцінювати, порівнюючи = 79; очікуваною користю; також рекомендуєm= 0;ься клінічний моніторинг. Якщо вихідн = 80;й рівень КК знач = 85;о підвищений (>= ; 5 разів вище ВМН), лікування ро= 079;починат= ;и не слід.

У період лікування<= span style=3D'font-size:12.0pt'>

Пацієнтів слід попросити негайно повідомлятl= 0; про м’язови = 81; біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або гарячко= 02;. У таких паці= 108;нтів потрібно вимірювати рівень КК. За&#= 1089;тосування лікарськогl= 6; засобу слід припинити, якщо рівень КК значно підвищений (>= ; 5 • ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняютn= 0; щоденний дискомфорт (навіть якщо рівень КК ≤ 5 • ВМН). У разі зникнення симптомів т = 72; повернення рівня КК до норми можна поновити терапію розувастатl= 0;ном або альтернатиk= 4;ним інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази у найменшій дозі та під р&#= 1077;тельним наглядом. Регулярно перевіряти рівень КК у асимптоматl= 0;чних пацієнтів немає потре = 73;и. Дуже рідко повідомляли про випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротизуюm= 5;ої міопатії (ІОНМ) під час або після те= 088;апії статинами, в тому числі розувастатl= 0;ном. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальl= 5;их м’язів та підвищення рівня креатинкінk= 2;зи у сироватці крові, що зберігаєтьl= 9;я навіть післ= 03; припинення = 79;астосуванн&#= 1103; статинів.=

Пов= ідомлялося, що у деяких випадках статини викликають або загострюютn= 0; попередньо наявну міастенію гравіс або очну міасте = 85;ію (див. розділ «Побічні реакції»). У разі загост = 88;ення симптомів застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну слід припин = 80;ти. = 47;афіксовано рецидиви пр = 80; першому або повторному застосуванl= 5;і того самого або іншого статину.

Відомо, що у клінічних дослідженнn= 3;х не було отримано доказів підвищеногl= 6; впливу на скелетну мускулатурm= 1; у невеликої = 082;ількості пацієнтів, які приймал = 80; роз= 091;вастатин та супутні лікарські засоби. Одна= 082; підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалоl= 9;я у пацієнтів, які приймал = 80; інші інгібі = 90;ори ГМГ-КоА-реду= 082;тази разом із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзиl= 3;ом, циклоспориl= 5;ом, нікотиновоn= 2; кислотою, аз= 086;льними протигрибкl= 6;вими препаратамl= 0;, інгібітораl= 4;и протеази та макролідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми. Гемфіброзиl= 3; підвищує ризик міопа = 90;ії при супутньому застосуванl= 5;і з деякими інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Тому застосовувk= 2;ти розувастатl= 0;н у комбінаці= 11; з гемфіброзиl= 3;ом не рекомендуєm= 0;ься. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну у комбінаці= 11; з фібратами або ніацино = 84; потрібно ретельно зважувати порівняно з потенційниl= 4;и ризиками, пов’язанимl= 0; із застосув = 72;нням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказk= 2;на при супутньому застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 90;а «Побічні реакції»).

Розуваста = 90;ин не слід застосовувk= 2;ти = 86;дночасно із системними лікарськимl= 0; засобами фузидової кислоти або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. Пацієнтам, у яких застосуванl= 5;я системної фузидової кислоти вважається життєво необхідним, лікування статинами слід припинити н = 72; весь термін лікування фузидовою к = 80;слотою. Повідомляли про рабдоміоліk= 9; (в тому числі декілька см = 77;ртельних випадків) у пацієнтів, які отримували комбінацію фузидової кислоти та статинів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтам слід порадити не = 75;айно звернутися по медичну допомогу, як= 097;о вони відчувають будь-які симптоми м’= 03;зової слабкості, болю або хворобливоo= 1; чутливості. Терапію статинами м = 86;жна повторно поновити через 7 днів після останньої дози фузидової кислоти. У виняткових випадках, коли необхі = 76;на пролонговаl= 5;а системна фузидова кислота, наприклад, для лікування тяжких інфе = 82;цій, необхіднісm= 0;ь одночасногl= 6; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та фузидово= 11; кислоти повинна розглядатиl= 9;я тільки в кожному конкретномm= 1; випадку і під ретельним медичним наглядом.=

Розувас&= #1090;атин не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гострими, серйозними станами, що свідчать пр = 86; міопатію аб = 86; можливість розвитку ниркової не = 76;остатності внаслідок рабдоміоліk= 9;у (такими як сепсис, арте= ;ріальна гіпот= ензія, велике хірургічне втручання, т= 088;авма, тяжкі метаболічнo= 0;, ендокринні та електрол= 10;тичні розлади або неконтрольl= 6;вані судоми).

Тяжкі шкірні побічні реакції

При застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну повідомлялl= 6;ся про тяжкі шкірні побічні реакції, вкл= 102;чаючи синдром Стівенса – = Джонсона (ССД) та реакцію на лікарський засіб з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS), які могли бути небезпечниl= 4;и для життя аб= 086; летальними (див. розділ «Побічні реакції»). Під час призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу потрібно поінфор= ;мувати пацієнтів про ознаки т= 072; симптоми тяжких шкірних реа = 82;цій і здійснюватl= 0; ретельн= ;ий нагляд за станом пацієнтів під час лікування. Якщо виникають ознаки й симптоми, що вказують на цю реакцію, потрібно негайно припинити застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та розгляну = 90;и альтернатиk= 4;не лікування.=

Якщо у пацієнта розвинуласn= 3; серйозна реакція, так= 072; як синдром Стівенса – = Джонсона аб= ;о DRESS, у зв’язку і= 079; застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;тну, такому пацієнту лікування розувастатl= 0;ном відновлюваm= 0;и не можна. =

Вплив на печінку=

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, р = 86;зувастатин слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які зловжив = 72;ють алкоголем та/або мають в анамнезі захворюванl= 5;я печінки.

Рекомендо = 74;ано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лі = 82;ування та через 3 місяці потому. Застосуванl= 5;я р = 86;зувастатин&#= 1091; слід припинити або зменшит = 80; дозу, якщо рівень трансамінаk= 9; у сироватці кр= 086;ві більш= е ніж втричі перевищує ВМ= 053;. Частот = 72; повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня трансамінаk= 9; печінки) у післяре= ;єстраційни = 81; період була більшою при застосуванl= 5;і дози 40 мг.

У пацієнтів і = 79; вторинною гіперхолесm= 0;еринемією, зумовленою гіпотиреозl= 6;м або нефроти = 95;ним синдромом, слід провес = 90;и лікування основної хвороби, пер= 096; ніж починат = 80; терапію розувастатl= 0;ном.

= 056;асова належність=

Дослід = 78;ення фармакокінk= 7;тики свідчать пр = 86; зростання експозиції = 91; пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси порівняно з європейцямl= 0; (див. розділи &= laquo;Фармакокін= ;етика», «Протипокаk= 9;ання» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Інгіб= ;ітори протеази<= /i>

Підвищена системна експозиція до розуваст = 72;тину спостерігаl= 3;ася = 74; осіб, як= 110; застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н супутньо з різними інгібітораl= 4;и протеази у поєднанні з ритонавіроl= 4;. Слід обміркуватl= 0; як користь від зниженн= 03; рівня ліпідів за допомогою р = 86;зувастатин&#= 1091; у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, та= 082; і можливіст= 00; підвищення концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну у плазмі крові на початку терапії та при підвище = 85;ні дози розувастатl= 0;ну у пацієнтів, які отримую = 90;ь інгібітори протеази. Одноч= ;асне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу з деякими інгібітораl= 4;и протеази не рекомендуєm= 0;ься, якщо доза розувастатl= 0;ну не скоригованk= 2; (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Спосіk= 3; застосуванl= 5;я та дози»).

Непер= ;еносимість лактози

Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносиl= 4;ості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-гал = 72;ктозною мальабсорбm= 4;ією не слід застосовувk= 2;ти цей лікарсь = 82;ий засіб.

Інтер= ;стиціальна хвороба легень

Під час застосуванl= 5;я деяких статинів, ос= 086;бливо при тривалому лікуванні, повідомляли про виняткові випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби лег = 77;нь (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів ціє= 11; хвороби можна віднести задишку, неп= 088;одуктивний кашель та загальне погіршення стану (стомлювані = 89;ть, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозр = 80; на інтерсти = 94;іальну хворобу легень застосуванl= 5;я статинів сл= 10;д припинити.=

Цукро= ;вий діабет

Деякі факти свідчать, що статини, як клас, підвищ= 091;ють рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розви = 90;ку цукрового діабету в майбутньомm= 1;, можуть спричиняти гіперглікеl= 4;ію такого рівн= 03;, за якого необхідне належне лікування цукрового д= 10;абету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень пр = 80; застосуванl= 5;і статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. З= 072; пацієнтами групи ризик = 91; (рівень глюкози нат = 97;е 5,6–6,9 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м^=
2, підвищений рівень тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;) слід встановити як клінічни = 81;, так і біохімічниl= 1; контроль згідно з національнl= 0;ми керівництвk= 2;ми.

У дослідженнo= 0; JUPITER зареєстровk= 2;на загальна частота цукрового діабету ста = 85;овила 2,8 % у групі прийому розувастатl= 0;ну та 2,3 % − у груп&#= 1110; плацебо, переважно у пацієнтів і = 79; рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Діти =

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМ&#= 1058; та вторинни = 93; характерисm= 0;ик статевого д = 86;зрівання за Таннером = 091; дітей віком від 6 до 17 рокіk= 4;, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, обмежена періодом тривалістю 2 роки. Після 2 років досліджуваl= 5;ого лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). У клінічном = 91; дослідженнo= 0; у дітей та підлітків, які приймал = 80; розувастатl= 0;н протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК > 10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м’язів = 087;ісля фізичного навантаженl= 5;я або підвище = 85;ої фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

За= 089;тосування у період ваг= 110;тності або годування груддю =

Розуваста = 90;ин протипоказk= 2;ний у період ваг= 110;тності або годування груддю.

Жінки, репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; використовm= 1;вати належні засоби контрацепцo= 0;ї.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестеринm= 1; відіграють істотну рол= 00; у розвитку плода, потенційниl= 1; ризик від пр= 080;гнічення ГМГ-КоА-реду= 082;тази перевищує к = 86;ристь від застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктиk= 4;ну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє у період застосуванl= 5;я цього лікарськогl= 6; засобу, лікування слід негайн = 86; припинити.=

Розувас= ;татин потрапляє у молоко щурі = 74;. Даних щодо проникненнn= 3; лікарськогl= 6; засобу у грудне моло = 82;о людини нема= 08; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Зд= 072;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

Дослідж= ;ення впливу розувастатl= 0;ну на здатніст= 00; керувати автомобілеl= 4; та працюват = 80; з механізмамl= 0; не проводил = 80;. Однак, з огляду на фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0; лікарськогl= 6; засобу, малоймовірl= 5;о, що розуваст = 72;тин чинитиме вплив на так= 091; здатність. При керуванні а= 074;тотранспор&= #1090;ом або роботі з іншими механізмамl= 0; слід врахов = 91;вати можливість запаморочеl= 5;ня у період лікування.=

Сп= 086;сіб застосуванl= 5;я та дози

Перед початком лікування пацієнту слід призна = 95;ити стандартну гіпохол = 77;стеринеміч&#= 1085;у дієту, якої він повинен дотримуватl= 0;ся і протягом лікування. Д= 086;зу потрібно підбирати індивідуалn= 0;но залежно від мети терапі= 11; та відповід= 10; пацієнта на = 083;ікування, керуючись рекомендацo= 0;ями поточних загальнопрl= 0;йнятих інструкцій.

Лікарськи = 81; засіб Розістер^{® можна
приймати у
будь-який ча=
089;
дня, незалеж=
085;о
від вживання їжі.}

Л&= #1110;кування гіперхолесm= 0;еринемії=

Рекомендо = 74;ана початкова доза становить 5 а&#= 1073;о 10 мг перорально один раз на добу як для пацієнтів, які раніше н= 077; застосовувk= 2;ли статини, так і переведен = 80;х на лікарський засіб з прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази. При виборі п= 086;чаткової дози слід враховуватl= 0; рівень холестеринm= 1; в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-суд = 80;нних порушень у майбутньомm= 1;, а також і<= /span>м= 086;вірність розвитку небажаних реакцій. У разі необхідносm= 0;і підвищуватl= 0; дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «&= #1060;армакодина= ;міка»). З огляду на те, що на тлі застосуванl= 5;я лікарського засобу у дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно титрувати дозу до макс= 080;мальної дози 40 мг варто лише паціє= ;нтам із тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних порушень (зокрема у хворих із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією), у яких не вдалося досягти мет = 80; лікування при застосуванl= 5;і дози 20 мг і я= 082;і перебуватиl= 4;уть під регулярним наглядом (див. розділ <= span style=3D'font-size:12.0pt'>«Особли= ;вості застосуванl= 5;я»). = Під час їніціації п= 088;ийому лікар= ського засобу у дозі= ; 40 мг рекомендовk= 2;ний нагляд спеціалістo= 0;в.

Профі= ;лактика серцево-суд = 80;нних подій

У дослідженнo= 0; зниження ризику серцево-суд = 80;нних подій лікарський засіб засто = 89;овували у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

П&= #1072;цієнти літнього віку

Рекомендо = 74;ана початкова доза для пацієнтів віком > 70 рокі= 074; становить 5 мг (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Інша корекція дози з огляд= 091; на вік не потрібна.=

П&= #1072;цієнти з нирковою недостатніl= 9;тю=

Пацієнтам із легкими або помірними порушеннямl= 0; функції нирок корекція дози не потрібна.=

Рекомендо = 74;ана початкова доза для пацієнтів і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нир = 86;к (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) становить 5 м&#= 1075;. Доза 40 мг протипоказk= 2;на пацієнтам і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нирок.

Застос = 91;вання лікарськогl= 6; засобу Розістер^® пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок протипоказk= 2;но у будь-яких дозах (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Протипокаk= 9;ання»).

П&= #1072;цієнти із порушеннямl= 0; функції печінки=

У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функцій печінки, що оцінювалисn= 3; у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П’ю, підвищення системної експозиції розувастатl= 0;ну не спостері = 75;алося. Однак в осіб із порушеннямl= 0; у 8 та 9 балів зk= 2; шкалою Чайл = 76;а-П’ю системна експозиція зростала (ди= 074;. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). У таких паці= 108;нтів доцільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Досвід застосуванl= 5;я лікар= ського засобу пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шка= 083;ою Чайлда-П’ю, відсутній.

Лікарськи = 81; засіб Розістер^{®
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з
активними
захворюванl=
5;ями
печінки (див.
розділ «Протипок
=
72;зання»).<=
span
style=3D'font-size:12.0pt'>}

Р&= #1072;сова належність=

У пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси спостерігаl= 3;ася підвищена системна експозиція лікарсь= ;кого засобу (див. розділи «Фармак= ;окінетика», «Протип= ;оказання» т&#= 1072; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).<= span style=3D'font-size:12.0pt'> Рекоменд = 86;вана початкова доза для пацієнтів монголо= ;їдної раси походження становить 5 мг; доза 40 мг таким пацієнтам протипоказk= 2;на.

Г&= #1077;нетичний поліморфізl= 4;

Було показано, що генотипи SLCO1B1 (OATP1B1) c.521CC та ABCG2 (BCRP) c.421AA пов’= 103;зані зі збільшенняl= 4; експозиції розувастатl= 0;ну. Пацієнтам, у яких виявлено генотип c.521CC аб= 086; c.421AA, рекомендуєm= 0;ься половина зазвичай рекомендовk= 2;ної дози та максимальнk= 2; доза 20 мг один раз на добу лікарськогl= 6; засобу Розістер^® (&= #1076;ив. розділи «Фа = 88;макологічн&#= 1110; властивостo= 0;», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пацієнти зo= 0; схильністю до розвитку міопатії

Рекомендо = 74;ана початкова доза для пацієнтів і = 79; факторами ризику розвитку міопатії становить 5 мг (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Доза 40 мг протипок = 72;зана деяким із таких пацієнтів (д= 080;в. розділ «Протипок = 72;зання»).<= span style=3D'font-size:12.0pt'>

С&= #1091;путнє застосуванl= 5;я=

Розувас= ;татин є субстрато = 84; різних транспортнl= 0;х білків (наприклад, ОАТР1В1 т&#= 1072; BCRP). Ризик міопатії (в тому числі рабдоміоліk= 9;у) зростає при супутньому застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну із певними лікарськимl= 0; засобами, що можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну у плазмі крові внасл= 10;док взаємодії з цими транспортнl= 0;ми білками (наприклад, циклоспориl= 5;ом та певними інгібітораl= 4;и протеази, в тому числі комбінаціяl= 4;и ритонавіру = 79; атазанавірl= 6;м, лопінавіроl= 4; та/або типранавірl= 6;м; див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). По можливості слід розглянути застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них лікарських засобів та у разі необхі = 76;ності - тимчасо= ;во перервати терапію розувастатl= 0;ном. Якщо супутнього застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів із розувастатl= 0;ном уникнути неможливо, слід ретельно зважити кор = 80;сть та ризик від супутнього застосуванl= 5;я та відповідниl= 4; чином відкорегувk= 2;ти дозу лікарськогl= 6; засобу Розістер^{® (див.
розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).}

<= i>Ді= 090;и

Застосува = 85;ня лікарськогl= 6; засобу дітя = 84; має проводити лише спеціаліст.

Діти та підлітки віком від 6 до = 17 років (стадія Таннера ˂ ІІ-V).

Гетероз= ;иготна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Звичайна початкова добова доза для дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією становить 5 мг на добу.

• Звичайн&= #1072; доза для дітей віком від 6 до 9 рокі&= #1074; із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить від 5 мг до 10 мг перорально один раз на добу. Безпек= 072; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у дозах більш = 77; 10 мг у цій популяції н = 77; досліджуваl= 3;ися.

• Звичайн&= #1072; доза для дітей віком від 10 до 17 років із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить від 5 до 20 мг пе= ;рорально один раз на добу. Безпек= 072; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу в дозах більш = 77; 20 мг у цій популяції н = 77; досліджуваl= 3;ися.

Підвищува = 90;и дозу слід відповідно до індивіду = 72;льної відповіді дитини на лікування т = 72; переносимоl= 9;ті лікарськогl= 6; засобу, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікування дітей (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Перед початком терапії розувастатl= 0;ном дітям та підліткам слід призначити стандартну г= 110;похолестер&= #1080;немічну дієту, якої пацієнти мають дотри = 84;уватися і протягом лікування.

Гомозигот&= #1085;а сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Рекомендо = 74;ана максимальнk= 2; доза для діт= 077;й віком від 6 до 17 років із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить 20 = 084;г один раз на добу.

Рекомендо = 74;ана початкова доза становить від 5 мг до 10 мг один раз на добу залежно від = 074;іку, маси тіла та попередньоk= 5;о застосуванl= 5;я статинів. Підвищуватl= 0; до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу слід відповідно до індивідуалn= 0;ної відповіді дитини на лі= 082;ування та переносимоl= 9;ті препарату, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікування дітей (див. розділ&nbs= p;«Особливос= 090;і застосуванl= 5;я»). Перед початком терапії розувастатl= 0;ном дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестk= 7;ринемічну дієту, якої п&#= 1072;цієнти мають дотримуватl= 0;ся і протягом л= 110;кування.

Досвід лікування цієї популяції у дозах більш = 77; 20 мг обмежений.=

Таблетки по 40 мг не застосовуюm= 0;ь дітям.

Діти віком до 6 років

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу дітя = 84; віком до 6 років не ви= 074;чались. Таким чином, препарат Розістер^® не рекоменд = 91;ється застосовувk= 2;ти дітям віком до 6 років.

Пе= 088;едозування<= o:p>

С= 087;ецифічного лікування передозуваl= 5;ня немає. У разі передозуваl= 5;ня пацієнта слід лікува = 90;и симптоматиm= 5;но та у разі необхідносm= 0;і – в= 078;ити підтримуючl= 0;х заходів. Потрібно ко = 85;тролювати функції печінки та рівень КК. Ефективнісm= 0;ь гемодіалізm= 1; малоймовірl= 5;а.

По= 073;ічні реакції.

Побічні реакції, що відзначаютn= 0;ся при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну, зазвичай легкі та тимчасові. У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х менше 4 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н, вийшли із дослідженнn= 3; через нпобі = 95;ні реакції.

Перелік побічних реакцій у вигляді таблиці

У нижченаведk= 7;ній таблиці представлеl= 5;о профіль побі= ;чних реакціl= 1; на розувастатl= 0;н за даними клінічних досліджень та великого досвіду післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я. = 55;обічні реакціo= 1; класифіковk= 2;но за частотою та системно-= 086;рганними класами (СОК).<= o:p>

За частотою побічні реакції розподіленo= 0; таким чином: часті (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасті (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідкі (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідкі (< 1/10 000), &= #1095;астота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Таблиц= ;я 3

Поб&= #1110;чні реакції за даними клінічних досліджень та досвіду=

піс&= #1083;яреєстраці= ;йного застосуванl= 5;я

Систем = 85;о-органний клас	Часті=	Нечаст= 10;	Рідкі=	Дуже рідкі	Частот = 72; невідома
З боку крові та лімфатично= 111; системи			Тромбо-= 094;итопенія
З боку імунної системи			Р&= #1077;акції гіперчутли-&#= 1074;ості, в тому числі ангіоневро-&#= 1090;ичний набряк
З боку е&#= 1085;докринної системи	Цукров = 80;й діабет¹<= /p>
Психіч = 85;і розлади					Депрес= 10;я
З боку нервової системи	Головн = 80;й біль, запаморо-че&#= 1085;ня			Поліне = 74;ро-патія, втрата пам’яті	Периферичн= ;а невропатія, розлад = 80; сну (в тому числі безсоння та нічні жахи)<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU'>, міастенія гравіс
З боку органів зору					Оч&#= 1085;а міастенія
З боку органів дихання, грудної клітки та се&= #1088;едос-тіння					Кашель, задишка
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Запор, нудота, абдоміналь-&#= 1085;ий біль		Панкре = 72;тит		Діарея
З боку гепатобілі= 072;р-ної системи			Підвищ = 77;ння рівня печінкових трансаміна= 079;	Жовтя-н= 080;ця, гепатит
З боку шкіри та підшкірної клітковини		Свербі = 78;, висип, кропи-в’янк&#= 1072;			Синдро = 84; Стівенса–Д= 078;онсона, реакція на лікарський засіб з еозинофілі= 108;ю та системними симптомами= (DRESS)
З боку скелетної мускулатур= 080; та сполучно&#= 1111; тканини	Міалгі= 03;		Міопатія (в тому числі міозит), рабдоміолі= 079;, вовчак = 86;-подібний синдром, розрив м’язів	Артрал = 75;ія	Порушення k= 9; боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноо = 87;о-середкова&= #1085;а некротизую= 095;а міопатія
З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи				Гемату = 88;ія
З боку репродук-ти&#= 1074;ної системи та молочних залоз				Гінеко = 84;а-стія
Загаль = 85;і розлади та стан місця введення	Астені= 03;				Набряк

¹ Частотk= 2; залежить від наявності факторів ризику (ріве= 085;ь глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м^=
2, підвищені рівні тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; в анамнезі).

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА, частота неб = 72;жаних реакцій має тенденцію залежати ві = 76; дози.

В&= #1087;лив на нирки

Протеїнур= 10;я, виявлена у результаті аналізу за тест-смужка = 84;и та переважн = 86; канальцевоk= 5;о походження, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н. Зміни вміст = 91; білка у сечі від нуля або слідів до значення ++ або більше спостерігаl= 3;ися у < <= /span>1 % пацієнтів періодично = 74; ході застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу в дозах 10 та 20 мг = 110; у приблизно = 091; 3 % пацієнтів у разі застосуванl= 5;я дози 40 мг. Неве&= #1083;ике збільшення частоти зміни вміст = 91; від нуля або &#= 1089;лідів до значення + спостерігаl= 3;ися при дозі 20 мг. h= 2; більшості випадків протеїнуріn= 3; зменшувалаl= 9;я або зникала спонтанно при продовж = 77;нні терапії. За даними клін= 10;чних досліджень та постмаркетl= 0;нгових спостережеl= 5;ь на сьогодні не виявлено причинно-на = 89;лідкового зв’язку між протеїнуріn= 8;ю та гострим або прогрес = 91;ючим захворюванl= 5;ям нирок.

На тлі застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну відзначено випадки гематурії, за даними клінічних досліджень частота її мала.<= /o:p>

Вплив на скелетну мускулатурm= 1;

У= 088;аження скелетної мускулатурl= 0;, такі як міал= 075;ія, міопатія (в тому числі міозит), та зр&= #1110;дка рабдоміоліk= 9; із гострою нирковою не = 76;остатністю чи без неї були відзначені при застосуванl= 5;і будь-яких до= 079; розувастатl= 0;ну, особливо пр = 80; дозах > 20 мг.

У пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; зростання рівня КК, в більшості випадків явище було слабким, аси= 084;птоматични&= #1084; та тимчасовим. Якщо рівень КК підвищений (>= ; 5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (д= 080;в. розділ «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я»).

Вплив на печінку=

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА–ред = 91;ктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; розувастат&= #1080;н, відзначалоl= 9;я дозозалежнk= 7; збільшення рівня трансамінаk= 9;; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматl= 0;чним та тимчасовим. =

Н= 072; тлі застосуванl= 5;я деяких стат = 80;нів відзначалиl= 9;я такі небажані явища:

Р= 086;злад статевої функції.

О= 082;ремі випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легень, особливо пр = 80; тривалому застосуванl= 5;і (див. розділ <= span style=3D'font-size:12.0pt'>«Особли= ;вості застосуванl= 5;я»).

Ч= 072;стота повідомленn= 0; про рабдоміоліk= 9;, серйозні порушення з боку нирок т= 072; печінки (переважно підвищення активності печінкових трансамінаk= 9;) більша при з= 072;стосуванні лікарськогl= 6; засобу в доз= 110; 40 мг.

Діти

П= 110;двищення рівня КК у > 10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів = 087;ісля фізичного навантаженl= 5;я або підвище = 85;ої фізичної ак = 90;ивності спостерігаl= 3;ися частіше у 52-тижневому клінічному дослідженнo= 0; за участю дітей та підлітків порівняно з дорослими (д= 080;в. розділ «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я»). Проте профіль безпеки розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків був подібни = 84; до такого у дорослих.=

Повідом= ;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідомле = 85;ня про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацев = 90;ичним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec= .gov.ua

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

= 059;мови зберігання

Зберіга&= #1090;и в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 = °С.

Зберіга&= #1090;и у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк = 72;. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

= 050;атегорія відпуску. За рецептом= .

Вироб&#= 1085;ик. = АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

= 052;ісцезнаход&= #1078;ення виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності

0= 4073, Україна, м. Київ, вул. Копилівськk= 2;, 38.