ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу=

арип мт

(ARIP MT)

Склад:

діюча речовина: аripiprazole;

1 таблетка містить арипіпразолу 10 мг або 15 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), кремнію діоксид колоїд= ний безводний, магнію стеарат, кросповідон, гідроксипропілцелюлоза, целюлоза мікрокристаліч= на, кислота винна, ванілін, калію ацесульфам.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: круглі, таблетки від білого до майже білого кольору з тисненням «10» на одному боці та гладенькі з іншого боку;=

таблетки по 15 мг: круглі, таблетки від білого до майже білого кольору з тисненням «15» на одному боці та гладенькі з іншого боку.=

Фармакотерапевтична група. Антипсих= отичні засоби (нейролептики).

Код АТХ N05A X12.

Фармакологічні властивості.<= /b>

= Фармакодинаміка.

= Терапевтична дія арипіпразолу при шизофренії зумовлена сполученням часткової агоністично= ї активності відносно D₂-дофамінових і 5HT1_a-серотоніно= вих рецепторів і антагоністичною активністю відносно 5HT2-серотонінових рецепто= рів.

= Арипіпразол має високу аффінніст= ь in vitro до D₂- і D₃-дофамінових рецепторів, 5HT1a- і 5HT2_a-серотонінових рецепторів та помірну аффінність до D_=
4-дофамінових, 5HT2_c- і 5HT7-серотонінових рецепторів, a₁-адренорецепторів та H_{1-гістамінових
рецепторів. Арипіпразол характеризується також помірною аффінністю до ділян=
ок
зворотного захоплення серотоніну та відсутністю аффінн=
ості
до мускаринових рецепторів.А=
рипіпразол
в експериментах на тваринах проявляв антагонізм відносно дофамінергічної
гіперактивності та агонізм відносно дофамінергічної гіпоактивності. Взаємод=
ією
не тільки з дофаміновими та серотоніновими рецепторами можна пояснити деякі
клінічні ефекти арипіпразолу.}

= Фармакокінетика.

= Активність лікарського засобу зумовлена діючою речовиною – арипіпразолом. Середній період напіввиведення арипіпразолу становить приблизно 75 годин.Рівноважна концентрація досягається через 14 днів. Кумуляція препарату при багаторазовому прийомі передбачувана. Показники фармакокінетики арипіпразолу у рівноважному стані пропорційні дозі. Не відзначено добових коливань розподілу арипіпразолу і й= ого метаболіту дегідроарипіпразолу. Встановлено, що головний метаболіт препарату у плазмі крові людини, де= гідроарипіпразол, має таку ж аффінність до D₂-дофамінових рецепторів, як і арипіпразол.

= Арипіпразол швидко всмоктується після прийому. Максимальна концентрація (С_max) арипіпразолу у плазмі крові досягається через 3= –5 годин. Абсолютна біодоступність препарату становить 87 %. Прийом їжі на біодоступність арипіпразолу не впливає.

При терапевтичній концентрації понад 99 % арипіпразолу зв’язується з білками сироватки крові, головним чином з альбуміном. Арипіпразол піддається пресистемному метаболізму лише мінімально.Арипіпразол метаболізується у печінці трьома способами: дегідруванням, гідроксилюванням та N‑дезалк= ілуванням. За даними експериментів in vitro, дегідрування та гідро= ксилювання арипіпразолу відбувається під дією ферментів CY= P3A4 і CYP2D6, а N‑дезалкілування каталізується ферментом CYP3A4. Арипіпразол є основним компонентом препарату в крові. У рівноважному стані площа під кривою «концентрація — час» (AUC) дегідроарипіпразолу у плазмі крові становить близько = 39 % від AUC арипіпразолу.

Після одноразового прийому міченого [¹⁴C] арипіпразолу приблизно 2= 7 % і 60 % радіоактивності визначається в сечі і калі відповідно. Менше 1 % незміненого арипіпразолу визначається в сечі і приблизно 18 % прийнятої доз= и в незміненому вигляді виводиться з калом. Загальний кліренс арипіпразолу становить 0,7 мл/хв/кг, головним чином за рахунок виведення через печінку.<= o:p>

Клінічні характеристики.

Показання.

Дорослі.
Лікування шизофренії.

Лікування помірних та тяжких маніакальних епізодів біполярного розладу І типу.

Профілактика нових маніакальних епізодів у пацієнтів, які вже перенесли= ці епізоди та які піддавалися лікуванню арипіпразолом.

Протипоказання.

= Підвищена чутливість до арипіпра= золу або до будь-якого іншого компонента, що входить до складу лікарського засоб= у.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій.

Арипіпразол потенц= ійно може посилювати дію деяких антигіпертензивних лікарських засобів внаслідок блокади α1-адренорецепторів. <= /o:p>

Враховуючи основний вплив арипіпразолу на центральну нервову систему, с= лід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні арипіпразолу з алког= олем та іншими лікарськими засобами, що впливають на центральну нервову систему.=

Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні арипіпразол= у з лікарськими засобами, що спричиняють подовження інтервалу QT та порушення р= івня електролітів.

Потенційний вплив інших лікарських засобів на дію арипіпразолу

= Не виявлено значного впливу H2-блокатора гістамінових рецепторів фа= мотидину, що спричиняє значне пригнічення секреції соляної кислоти у шлунку, на фармакокінетику арипіпразолу.

Відомі різні шляхи метаболізму арипіпразолу, у тому числі з участю ферментів CYP2D6 і CYP3A4, але не ферментами CYP1A. Таким чином, для курців= не потрібно змінювати дозу.

Хінідин та інші інгібітори CYP2D6

Потужні інгібітори CYP2D6 (хінідин) підвищують ріве= нь арипіпразолу AUC на 107 %, у той час як максимальна концентрація (C_max)залишалася незміненою.

AUC та C_max дигідроарипіпразолу, активного метаболіту, знижується на 32 % та 47 %. Дозу арипіпразолу необхід= но зменшити наполовину при одночасному застосуванні з хін= ідином. Інші інгібітори CYP2D6, такі як флуоксетин та <= span class=3DSpellE>пароксетин, можуть мати подібну дію, і може бути необ= хідним зменшення дози препарату.

Кетокона= зол та інші інгібітори CYP3A4

У ході досліджень виявлено, що потужні інгібітори CYP3A4 (кетоконазол) підвищували AUC та = C_max арипіпразолу на 63 % та 37 % відповідно. AUC та= C_max дегідроарипіпраз= олу підвищувалися на 77 % та 43 % відповідно. Одночасне застосування потужних інгібіторів CYP3A4 може призводити до підвищеної концентрації у крові арипіпразолу. При одночасному застосуванні кетоконазол= у або інших потужних інгібіторів CYP3A4 слід зважити потенційну користь та можливі ризики для пацієнта. При одночасному застосуванні кетоконазолу рекомендовану дозу арипіпразолу необхідно зменш= ити приблизно наполовину. При застосуванні інших потужних інгібіторів CYP3A4, т= аких як ітраконазол або інгібітори ВІЛ-протеаз, очікуються подібні ефекти, тому також потрібне зниження дози. Після припине= ння застосування інгібіторів CYP2D6 чи CYP3A4 дозу арипіпразолу необхідно підви= щити до початкового рівня. При одночасному застосуванні слабких інгібіторів CYP3= A4 (наприклад дилтіазем) чи CYP2D6 (наприклад есциталопрам) можна очікувати помірного підвищення концентрації арипіпразолу.

Карбамазепін та інші індуктори CYP3A4 <= /o:p>

= Прийом 30 мг арипіпразолу разом з карбамазепіном, потужним індуктором CYP= 3A4, супроводжувався зменшенням C_max і AU= C арипіпразолу на 68 % і 73 % відповідно і зниженням C_max і AUC його активного метаболіту дегідроарипіпразолу на 69 % і 71 % відповідно. Дозу арипіпразолу необхідно збільшити у 2 рази при одночасному застосуванні з карбамазепіном. Можна чекати аналогічної дії при взає= модії з іншими потужними індукторами CYP3A4 (такими як рифам= піцин, рифабутин, фенітоїн, фенобарбітал, примідон, еф= іваренц, невірапін, звіробій). Після припинення застосув= ання потужних індукторів CYP3A4 дозу арипіпразолу необхідно зменшити до рекомендованої дози.

Вальпроат та літій<= /i>

= При одночасному прийомі вальпроату або літію та арипіпразолу не відзначалося клінічно значущого впливу на концентрацію арипіпразолу, тому корекція дози = не потрібна.

Серотоніновий синдром

У пацієнтів, які приймали арипіпразол, спостерігався серотоніновий синдром, особливо п= ри одночасному прийомі серотонінергічних лікарських засобів, таких як інгібітори зворотного захоплення серотоніну / інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну, або лікарських зас= обів, що підвищують концентрацію арипіпразолу.

Вплив арипіпразолу на інші лікар= ські засоби

При прийомі арипіпразолу у дозі 10–30 мг/добу відсутній вплив на метабо= лізм субстратів CYP2D6 (відношення декстрометорфан/3= -метоксиморфін), CYP2C9 (варфарин), CYP2C19 (омепразол) та CYP3A4 (декстрометорфан). Крім того, арипіпр= азол і його основний метаболіт дегідроарипіпразол не змінював метаболізм з участю ферменту CYP1A2 in vitro. Мало ймовірний клінічно значущий вплив арипіпразолу на лікарські засоби, що метаболізуютьс= я за участю цих ферментів. Таким чином, арипіпразол не спричиняє клінічно значущ= их взаємодій, опосередкованих дією даних ферментів. При застосуванні арипіпразолу одночасно з вальпро= атом, літієм чи ламотриджином відсутні клінічно важли= ві зміни концентрацій вальпроату, літію або ламотриджину.

Особливості застосування.

При лікуванні антипсихотичними препаратами клінічне покращення може відмічатися від кількох днів до кількох тижнів. Протягом даного періоду необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами.

Суїцид

У деяких випадках одразу ж після застосування чи при зміні нейролептикі= в, включаючи арипіпразол, відмічалась суїцидальна поведінка, характерна для психічних захворювань та змін настрою. При застосуванні нейролептиків пацієнтам з високим ризик= ом суїциду необхідний ретельний медичний нагляд.

Серцево-судинні розлади.

= Арипіпразол необхідно застосовув= ати з обережністю пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (з наявністю в анамнезі перенесеного інфаркту міокарда чи ішемічної хвороби серця або з серцевою недостатністю і порушеннями провідності), цер= еброваскулярними захворюваннями і станами, що призводять до артеріальної гіпотензії (зневоднення, гіповолемії і лікування антигіпертензивними препаратами) чи артеріальної гіпертензії, включаючи загострення або злоякісну гіпертензію. При застосува= нні нейролептиків повідомлялося про випадки тромбоемболії<= /span> венозних судин. Перед застосуванням та під час застосування нейролептиків необхідно визначити можливі фактори виникнення тромбое= мболії венозних судин та вжити відповідних запобіжних заходів. <= /p>
= Порушення провідності.

= У ході досліджень арипіпразолу відмічались випадки подовження інтервалу QT порівняно з плацебо. Арипіпразо= л, як і інші нейролептики, необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з н= аявністю в анамнезі подовження інтервалу QT.

= Пізня дискінезія<= /i>.

= Ризик розвитку пізньої дискінезії зростає у міру збільшення тривалості терапії нейролептиками, тому з появою симптомів пізньої дискінезії при застосуванні арипіпразолу слід зменшити йо= го дозу або відмінити терапію. Після відміни терапії ці симптоми можуть тимчас= ово посилитися або навіть з’явитися після припинення застосування.

Інші екстрапірамідні симптоми= .

При застосуванні арипіпразолу= у дітей спостерігалися акатизія і паркінсонізм. У= разі появи ознак інших екстрапірамідних симптомів слід розглянути можливість зниження дози та вести ретельний клінічний моніторинг стану пацієнта.<= /o:p>

= Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС).

= При лікуванні нейролептиками, у = тому числі арипіпразолом, описаний загрозливий для життя симптомокомплекс, відом= ий під назвою злоякісний нейролептичний синдром. Цей синдром проявляється гіперпірексією, м’язовою ригідністю, порушеннями псих= іки і нестабільністю вегетативної нервової системи (нерегулярний пульс та артеріальний тиск, тахікардія, пітливість та аритмії серця). Крім того, іно= ді виникають збільшення активності креатинфосфокінази, міоглобінурія (рабдоміоліз) і гостра ниркова недостатність. У випадку виникнення симптомів ЗНС або нез’ясованої гарячки всі нейролептики, у тому числі арипіпразол, слід відмінити.

= Судоми.

= У клінічних дослідженнях арипіпразолу нечасто повідомлялося про випадки судом. Таким чином, арипіпра= зол слід застосовувати з обережністю пацієнтам з наявністю судом в анамнезі чи = при станах, пов’язаних з виникненням судом (див. розділ «Побічні ефекти»).=

= Пацієнти літнього віку з психоза= ми при деменції.

Підвищення ризику летального наслідку.

У клінічних дослідженнях арипіпразолу у пацієнтів літнього віку з хворо= бою Альцгеймера (середній вік 82 роки) відмічався підвищений ризик летального наслідку порівняно з плацебо. Рівень летальності становив при прийомі арипіпразолу 3,5 % порівняно з 1,7 % при прийомі плацебо. Хоча були різні причини летального наслідку, зокрема серцево-судинні захворювання (наприклад серцева недостатність, раптова серцева смерть) та інфекції (наприклад пневмонія) (див. розділ «Побічні ефекти»).

= Церебросудинні побічні реакції. =

= Повідомлялося про серцево-судинні побічні реакції (наприклад, інсульт, транзиторні ішемічні атаки), включаючи летальні випадки (середній вік 84 роки, від 78 до 88 років). Загалом в 1,3 % пацієнтів, які отримували арипіпразол, виникали серцево-судинні побічні реакції порівняно з 0,6 % пацієнтів, які отримували плацебо.

= Ця відмінність не є статистично значущою. Крім того, у ході досліджень із застосуванням фіксованої дози відмічався зв’язок з прийомом арипіпразолу та виникненням цереброваскулярних побічних реакцій) (див. розділ «Побічні ефекти»).

= Арипіпразол не показаний для лікування психозів при деменції.

Гіпергліке= мія і цукровий діабет.

Гіперглікемія, у деяких випадках виражена і пов’язан= а з кетоацидозом, що може призвести до гіперосмолярної коми і навіть до летального наслідку, була відзначена у пацієнтів, які прий= мали атипові нейролептики, включаючи арипіпразол. Хоча зв’язок між прийомом атип= ових нейролептиків та порушеннями гіперглікемічного = типу залишається нез’ясованим, хворим, у яких виявлений цукровий діабет, слід регулярно визначати рівень глюкози у крові при прийомі атипових нейролептик= ів. У пацієнтів, у яких присутні фактори ризику виникнення цукрового діабету (ожиріння, наявність цукрового діабету в родині), при прийомі атипових нейролептиків слід проводити визначення рівня глюкози у крові на початку ку= рсу і періодично у процесі прийому препарату. Для будь-яких пацієнтів, які приймають атипові нейролептики, необхідне постійне спостереження за розвитк= ом симптомів гіперглікемії, включаючи посилену спрагу, прискорене сечовипускан= ня, поліфагію, слабкість.

= Гіперчутливість.

= Як і при застосуванні інших лікарських засобів, можливі реакції гіперчутливості / алергічні реакції (ди= в. розділ «Побічні реакції»).

= Збільшення маси тіла.

= У пацієнтів з шизофренією чи маніакальними епізодами біполярного розладу часто відзначається збільшення = маси тіла внаслідок супутньої патології, застосування інших нейролептиків, які спричиняють збільшення маси тіла, способу життя, що може призвести до тяжких ускладнень.

= У ході досліджень у пацієнтів, я= кі приймали арипіпразол, відзначалося збільшення маси тіла. У даних пацієнтів існують значні фактори ризику, такі як наявність в анамнезі цукрового діабе= ту, захворювань щитовидної залози чи аденоми гіпофіза. При значному збільшенні = маси тіла необхідно вирішити питання про зниження дози.

= Дисфагія.

= При застосуванні нейролептиків, включаючи арипіпразол, можливі порушення моторики стравоходу та аспірація. Арипіпразол, як і інші нейролептики, необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з підвищеним ризиком аспіраційної пневмонії.

Па= тологічна схильність <= span class=3Dhps>до азартних ігор та інші порушення контролю імпульсів: у пацієнтів, яким було приз= начено арипіпразол, були відзначені випадки патологічної схильності до азартних ігор та нездатність контрол= ювати цю схильність. Також повідомлялось про гіперсек= суальність, непереборний потяг до покупок, переїдання або неконтрольований потяг до вживання їжі й інші розлади імпульсивної та компульсив= ної поведінки. Важливо, щоб пацієнти та особи, які за ними доглядають, повідомл= яли лікаря про розвиток нових або вищезазначених розладів під час лікування арипіпразолом. Симптоми порушення імпульсного контролю можуть бути пов’язані з основним розладом; о= днак іноді повідомлялося про зникнення патологічних потягів при зменшенні дози препарату або при припиненні лікування. Розлади імпульсного контролю можуть завдати шкоди пацієнту та іншим людям, якщо вони не виявлені. У разі розвит= ку таких розладів під час прийому арипіпразолу необхідно розглянути питання про зменшення дози або припинення лікування. Пацієнти= з супутнім синдромом дефіциту уваги та гіперактивності.<= /span>

Незважаючи на високу частоту наявності супутнього синдрому дефіциту ува= ги і гіперактивності та біполярних розладів, дані з безпеки одночасного застосув= ання арипіпразолу та стимуляторів обмежені, тому слід з обережністю застосовуват= и лікарський засіб Арип МТ. <= /span>

Падіння:

Арипіпразол може спричиняти сонливість, ортостатичну гіпотензію, = рухову та сенсорну нестабільність, що може призвести до падінь. Слід бути обережни= ми при лікуванні пацієнтів із підвищеним ризиком і призначати меншу початкову = дозу (наприклад для пацієнтів похилого віку або ослаблених; див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Застосування у період вагітності= або годування груддю.

Вагітність.

Адекватних і добре контрольованих досліджень щодо застосування арипіпра= золу вагітним не проводили. Повідомлялося про вроджені аномалії, проте причинно-наслідковий зв’язок не оцінювався. Дослід= ження на тваринах не дають змоги виключити можливість ембріо= фетотоксичності. Пацієнткам при застосуванні арипіпразолу слід порадитися з лікарем у випадку настання вагітності або планування вагітності. Через недостатність даних з безпеки у період вагітності препарат можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При при= йомі нейролептиків, включаючи арипіпразол, протягом ІІІ триместру вагітності існ= ує ризик виникнення побічних реакцій у новонароджених, включаючи екстрапірамід= ні та/або симптоми відміни різної тяжкості та тривалості. Повідомлялося про ажитацію, артеріальну гіпертензію або гіпотензію, тремор, сонливість, респіраторний дистрес чи ро= злади при годуванні груддю. Тому за новонародженими необхідно ретельно спостеріга= ти.

Годування груддю.

Арипіпразол проникає у грудне молоко. У разі необхідності застосування арипіпразолу сл= ід припинити годування груддю.

Ферти= льність.

За даними досліджень ре= продуктивної токсичності, арипіпразол не погіршує фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Арипіпразол, як і інші нейролептики, має незначний та помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами: він може впливат= и на нервову систему та органи зору, спричиняючи такі побічні реакції, як седація, сонливість, непритомність, розмитість зору, = диплопія (див. розділ «Побічні реакції»). У процесі лікування рекомендується утримуватись від керування автотранспортом або роб= оти з іншими механізмами, доки не стане відомою індивідуальна чутливість пацієн= тів до препарату.

Спосіб застосування та дози.=

= Таблетки застосовувати дорослим = всередину.

= Шизофренія. Рекомендована початкова доза препарату становить 10 або 15 мг 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі. Підтримувальна доза становить 15 мг на добу. Ефективна доза препарату – від 10 до 30 мг на добу. Збільшення ефективності препарату при застосуванні дози більше 15 мг не продемонстровано, хоча деякі пацієнти, можливо, потребують більш високої до= зи. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 30 мг.

= Маніакальні епізоди при біполярному розладі І типу. Рекомендована початкова = доза становить 15 мг 1 раз на добу незалежно від прийому їжі як при монотерапії, так і при комбінованій терапії. Деяким пацієнтам потрібна більш висока доза. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 30 мг.

= Профілактика повторних маніакальних епізодів при біполярному розладі І типу. Для профілактики маніакальних епізодів у пацієнтів, які отримували арипіпразол як монотерапію або при комбінованій терапії, лікування с= лід продовжувати у тих самих дозах.

= Коригування добової дози або зменшення дози визначає лікар, враховуючи клінічний стан пацієнта.

= Пацієнти з порушеннями функції печінки<= /span>

= Пацієнтам з порушеннями функції печінки від середнього до помірного ступеня коригування дози не потрібно. Н= аявних даних недостатньо, щоб дати рекомендації пацієнтам з тяжким порушенням функ= ції печінки. Таким пацієнтам дозу слід підбирати дуже обережно. Особлива обережність потрібна при застосуванні максимальної добової дози 30 мг.=

= Пацієнти з порушеннями функції нирок

= Коригування дози не потрібне.

= Пацієнти літнього віку

= Ефективність арипіпразолу при лікуванні шизофренії з біполярним розладом І ступеня у пацієнтів віком від = 65 років не вивчалась. Беручи до уваги більш високу чутливість цієї попул= яції пацієнтів, слід розглянути можливість застосування більш низьких початкових= доз лікарського засобу.

= Стать

= Корекція дози залежно від статі пацієнта не потрібна.

= Куріння

= З огляду на шлях метаболізму ари= піпразолу коригування дози для курців не потрібне.

= Коригування дози при взаємодії

= При супутньому застосуванні поту= жних інгібіторів CYP3А4 або CYP2D6 з aрипіпразолом д= озу останнього зменшують. При застосуванні інгібіторів CYP3А4 або CYP2D6 при комбінованій терапії дозу арипіпразолу слід збільшити.

= При супутньому застосуванні потужного індуктора CYP3А4 з арипіпразолом дозу препарату слід збільшити. П= ри застосуванні індуктора CYP3А4 при комбінованій терапії дозу арипіпразолу сл= ід зменшити до рекомендованої дози.

Діти.

= Безпека та ефективність застосув= ання арипіпразолу дітям (віком до 18 років) не вивчалися.

&nb= sp;

Передозування.

= Були повідомлення про випадкове = або навмисне передозування арипіпразолу з одноразовим прийомом до 1260 мг, що н= е призводило до летального наслідку. Потенційні медично важливі симптоми включали летарг= ію, підвищення артеріального тиску, сонливість, тахікардію, нудоту, блювання та діарею. Крім того, описані випадки передозування арипіпразолу у дітей (прий= ом до 195 мг), що не призводило до летального наслідку. До потенційно небезпеч= них симптомів передозування належать сонливість, минуща втрата свідомості та ек= страпірамідні розлади.

= Лікування: при передозуванні потрібна підтримуюча терапія, забезпечення адекватної прохідності дихальних шляхів, = оксигенація, ефективна вентиляція легень і симптоматичне лікування. Слід враховувати лікарські реакції. Негайно слід розпочати моніторинг показників роботи серц= я з ЕКГ для виявлення аритмій. Після підтвердженого або передбачуваного передозування арипіпразолу необхідне ретельне медичне спостереження до зникнення всіх симптомів.

= Активоване вугілля (50 г), введене через 1= годину після прийому арипіпразолу, зменшує AUC і тривалість перебування та рівень = C_max у крові арипіпра= золу на 51 % і 41 % відповідно, що дозволяє рекомендувати його застосування при передозуванні.

= Хоча достовірних даних про застосування гемодіалізу при передозуванні арипіпразолу немає, сприятливий ефект цього методу малоймовірний, тому що арипіпразол не виводиться нирками= у незміненому вигляді і значною мірою зв’язується з білками плазми крові.

<= /span>

Побічні реакції.

Короткий огляд профілю безпек= и.

Найчастішими побіч= ними реакціями є акатизія та нудота. Кожен із зазначених симптомів виникав більш ніж у 3 % пацієнтів, які приймали арипіпразол перорально.

Перелік побічних реакцій.

Усі побічні реакції приведено= за системою класів та органів та частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥ 1/100 – < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), поодино= кі (≥ 1/10000 – < 1/1000), рідкісні (< 1/10000), частота невідома = (не можуть бути оцінені за наявними даними). У рамках кожної групи частоти побі= чні реакції приведено у порядку зменшення проявів.

Частота побічних реакцій, зареєстрованих у постмаркетинговий період застосування, не може бути оцінена, оскільки вони отримані зі спонтанних звітів, тому частота цих побічних реакцій класифікується як невідома.<= /o:p>

Клас систем органів

Часто=

Нечасто

Частота не= відома

З боку кро= ві та лімфатичної системи

Лейкопенія= , нейтропенія, тромбоцитопенія

З боку іму= нної системи

Алергічні реакції (наприклад анафілактичні реакції; ангіоневротичний набряк, включн= о з набряком язика; набряк язика, набряк обличчя, свербіж або кропивʼянка)

З боку ендокринної системи

= Гіперпролактине-мія

Діабетична= гіперосмолярна кома, діабетичний кетоацидоз

З боку обм= іну речовин і харчування

Цукровий д= іабет

Гіпергліке= мія

= Гіпонатріємія, анорексія=

З боку пси= хіки

Безсоння, неспокій, збудження

Депресія,<= o:p>

= гіперсексуальність

Спроби суї= циду,
суїцидальне мислення і завершене самогубство = (див. розділ «Особливості застосування»), патологічна пристрасть до азартних іг= ор, розлади імпульсного контролю, компульсивне переїдання, непереборний потяг до покупок, поріомані= я, агресивність,
збудження, нервозність

З боку нер= вової системи

= Акатизія,
екстрапірамідні порушення, тремор,
головний біль, седативний ефект, сонливість, запаморочення

Пізня дискінезія,
дистонія, синдром неспокійних ніг

= ;

= ;

Злоякісний= нейролептичний синдром (ЗНС), великий судомний напад, серотоніновий= синдром, порушення мовлення

З боку орг= анів зору

Розмитість= поля зору

= Диплопія, світлобоязнь

= Окулогірний криз

З боку сер= ця

Тахікардія=

Раптовий летальний наслідок, піруетна шлуночкова тахікардія, шлуночкова аритмія, зупинка серце= вої діяльності, брадикардія, подовж= ення інтервалу QT=

З боку суд= ин

Ортостатич= на гіпотензія

Венозна тромбоемболія (включаючи легеневу емболію та тромбоз глибоких вен), гіпертензія,
синкопе

З боку дих= альної системи, органів грудної клітки та середостіння<= /p>

Гикавка

= Аспіраційна пневмонія, лар= ингоспазм, орофарингеальний спазм

З боку тра= вної системи

Запор, диспепсія, нудота, надмірне слиновиділення, блювання

Панкреатит= , дисфагія,

діарея, ди= скомфорт у животі, шлунку

З боку печ= інки і жовчовивідних шляхів

Печінкова = недостатність, гепатит, жовтяниця

З боку шкі= ри і підшкірних тканин

Висип, реа= кції фоточутливості, алопеція,<= /p>
посилене потовиділення, реакція на лікарський засіб з еозиноф= ілією та системними симптомами (DRESS)

З боку скелетно-мʼязової та сполучної тканин

= Рабдоміоліз, міалгія,
ригідність мʼязів

З боку нир= ок і сечовивідних шляхів

Нетримання= сечі, затримка сечовипускання

Вагітність, післяпологові і перинатальні стани=

Синдром ві= дміни препарату у новонароджених (див. розділ «Застосування у період вагітності= або годування груддю»)

З боку ста= тевих органів та молочної залози

= Пріапізм

Ускладнення загального характеру і реакції у місці введення<= /p>

Втома=

Порушення температурної регуляції (наприклад гіпотермія, пірек= сія),

біль у гру= дній клітці,

периферичн= ий набряк

Лабораторні дослідження

Збільшення= маси тіла, зниження маси тіла, підвищення рівня аланінамі= нотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), гамма-= глутамілтрансферази (ГГТ), лужної фосфатази, глюкози крові, глікозильованого гемоглобіну, коливання рівня глюкози крові, підвищення рівня креатинфосфокі= нази

Опис окремих побічних реакцій

Екстрапірамідні симптоми (ЕПС) <= /i>

Шизофренія: у довгостроковому 52-тижневому контрольованому дослідженні у пацієнтів, які отримували арипіпразол, загальна частота ЕПС (25,8 %), включаючи паркінсонізм, акатизі= ю, дистонію та дискінезію, була нижчою, ніж у пацієнтів, які отримували галоперидол (57,3 %). У довгостроковому 26-тижневому = плацебоконтрольованому дослідженні частота ЕПС станов= ила 19 % у пацієнтів, які отримували арипіпразол, і 13,1% у пацієнтів, які отримув= али плацебо. В іншому довгостроковому 26-тижневому контрольованому дослідженні частота ЕПС становила 14,8 % у пацієнтів, які отримували арипіпразол, і 15,= 1 % у пацієнтів, які отримували оланзапін.

Маніакальні епізоди при біполярному розладі I: у 12-тижневому контрольованому дослідженні частота ЕПС становила 23,5 % у пацієнтів, які отримували арипіпразол, і 53,3 % у пацієнтів, які отримували= галоперидол. В іншому 12-тижневому дослідженні частот= а ЕПС становила 26,6 % у пацієнтів, які отримували арипіпразол, і 17,6 % у пацієн= тів, які отримували літій. На тривалій 26-тижневій фазі підтримання плацебоконтрольованого дослідження частота ЕПС станов= ила 18,2 % у пацієнтів, які отримували арипіпразол, і 15,7 % у пацієнтів, які отримували плацебо.

Акатизія

У плацебоконтрольованих= дослідженнях частота акатизії у пацієнтів з біполярним розладом становила 12,1 % при застосуванні арипіпразолу та 3,2 %= при застосуванні плацебо. У хворих на шизофренію частота а= катизії становила 6,2 % при застосуванні арипіпразолу та 3,0 % при застосуванн= і плацебо.

Дистонія

Для даного класу лікарських засобів характер= ні симптоми дистонії, подовженого патологічного скорочення м’язів, що можуть в= иникати у пацієнтів протягом перших днів лікування. Симптоми дистонії включають спа= зм м’язів шиї, що іноді прогресує до відчуття напруженості у горлі, утруднення ковтання, дихання та/або протрузії язика. Оскіл= ьки ці симптоми можуть виникати при застосуванні низьких доз, вони виникають часті= ше і з тяжчим перебігом при застосуванні у високих дозах першого покоління нейролептиків. Підвищений ризик виникнення гострої дистонії відзначається у чоловіків та пацієнтів молодших вікових груп.

Побічні реакції, що відзначалися під час лікування арипіпразолом, включають злоякісний нейролептичний синдром, пізню= дискінезію, судоми, цереброваску= лярні побічні реакції і підвищення летальності у пацієнтів літнього віку з деменц= ією, гіперглікемією і цукровим діабетом (див. розділ «Особливості застосування»)= .

Пролактин

У клінічних випробуваннях за затвердженими показаннями та протягом післяреєстраційного періоду спостерігали як збільше= ння, так і зниження рівня пролактину в сироватці крові порівняно з його початков= им рівнем.

Лабораторні параметри

Порівняння лабораторних параметрів (включаючи ліпідний спектр) у пацієнтів, які отримували арипіпразол і плацебо, не вияв= ило клінічно значущих відмінностей. Підви= щення рівня КФК (креатинфосфокінази), здебільшого минуще і безсимптомне, спостерігалося у 3,5 % пацієнтів, які приймали арипіпразол, у групі плацебо цей показник становив 2,0 %.

Маніакальні епізоди біполярного = розладу

Дуже часто – сонливість, екстрапірамідні ро= злади, акатизія, слабкість; часто – біль у верхній час= тині живота, підвищення частоти серцевих скорочень, збільшення маси тіла, підвищ= ення апетиту, посіпування м’язів, дискінезія.

Дозозалежні побічні реакції: екстрапірамідні розлади, акатизі= я.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у стрипі, по 3 стрипи в картонній упаковці.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ТОРРЕНТ ФАРМАСЬЮТІКАЛС ЛТД.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадж= ення його діяльності.

Індрад Плант, Вілл. Індрад, Талука Каді, Діст. Мехсана Гуджарат 382721, Індія.

Клас систем органів	Часто=	Нечасто	Частота не= відома
З боку кро= ві та лімфатичної системи			Лейкопенія= , нейтропенія, тромбоцитопенія
З боку іму= нної системи			Алергічні реакції (наприклад анафілактичні реакції; ангіоневротичний набряк, включн= о з набряком язика; набряк язика, набряк обличчя, свербіж або кропивʼянка)
З боку ендокринної системи		= Гіперпролактине-мія	Діабетична= гіперосмолярна кома, діабетичний кетоацидоз
З боку обм= іну речовин і харчування	Цукровий д= іабет	Гіпергліке= мія	= Гіпонатріємія, анорексія=
З боку пси= хіки	Безсоння, неспокій, збудження	Депресія,<= o:p> = гіперсексуальність	Спроби суї= циду, суїцидальне мислення і завершене самогубство = (див. розділ «Особливості застосування»), патологічна пристрасть до азартних іг= ор, розлади імпульсного контролю, компульсивне переїдання, непереборний потяг до покупок, поріомані= я, агресивність, збудження, нервозність
З боку нер= вової системи	= Акатизія, екстрапірамідні порушення, тремор, головний біль, седативний ефект, сонливість, запаморочення	Пізня дискінезія, дистонія, синдром неспокійних ніг = ; = ;	Злоякісний= нейролептичний синдром (ЗНС), великий судомний напад, серотоніновий= синдром, порушення мовлення
З боку орг= анів зору	Розмитість= поля зору	= Диплопія, світлобоязнь	= Окулогірний криз
З боку сер= ця		Тахікардія=	Раптовий летальний наслідок, піруетна шлуночкова тахікардія, шлуночкова аритмія, зупинка серце= вої діяльності, брадикардія, подовж= ення інтервалу QT=
З боку суд= ин		Ортостатич= на гіпотензія	Венозна тромбоемболія (включаючи легеневу емболію та тромбоз глибоких вен), гіпертензія, синкопе
З боку дих= альної системи, органів грудної клітки та середостіння<= /p>		Гикавка	= Аспіраційна пневмонія, лар= ингоспазм, орофарингеальний спазм
З боку тра= вної системи	Запор, диспепсія, нудота, надмірне слиновиділення, блювання		Панкреатит= , дисфагія, діарея, ди= скомфорт у животі, шлунку
З боку печ= інки і жовчовивідних шляхів			Печінкова = недостатність, гепатит, жовтяниця
З боку шкі= ри і підшкірних тканин			Висип, реа= кції фоточутливості, алопеція,<= /p> посилене потовиділення, реакція на лікарський засіб з еозиноф= ілією та системними симптомами (DRESS)
З боку скелетно-мʼязової та сполучної тканин			= Рабдоміоліз, міалгія, ригідність мʼязів
З боку нир= ок і сечовивідних шляхів			Нетримання= сечі, затримка сечовипускання
Вагітність, післяпологові і перинатальні стани=			Синдром ві= дміни препарату у новонароджених (див. розділ «Застосування у період вагітності= або годування груддю»)
З боку ста= тевих органів та молочної залози			= Пріапізм
Ускладнення загального характеру і реакції у місці введення<= /p>	Втома=		Порушення температурної регуляції (наприклад гіпотермія, пірек= сія), біль у гру= дній клітці, периферичн= ий набряк
Лабораторні дослідження			Збільшення= маси тіла, зниження маси тіла, підвищення рівня аланінамі= нотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), гамма-= глутамілтрансферази (ГГТ), лужної фосфатази, глюкози крові, глікозильованого гемоглобіну, коливання рівня глюкози крові, підвищення рівня креатинфосфокі= нази