MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D422A1.7AD908F0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D422A1.7AD908F0 Content-Location: file:///C:/681152F8/UA70010101_A368.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУ=
1050;ЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
МЕДОФЛЮКОН=
;
(MEDOFLUCON)
Ск=
083;ад:
дію=
;ча
речовина: флуконk=
2;зол;
1 капсула
містить
флуконазолm=
1;
50 мг;
доп=
;оміжні
речовини: л=
актоза,
моногідрат;
крохмаль кукуру=
1076;зяний
прежелатинo=
0;зований; крем=
085;ію
діоксид
колоїдний
безводний;
натрію
лаурилсульm=
2;ат;
магнію
стеарат; до
складу
капсули вх
=
86;дять:
кармоїзин (Е 12=
2),
патентованl=
0;й
синій V (Е 131=
),
титану
діоксид (Е 171),
желатин.
Лік=
;арська
форма. Капсули.
Осн=
;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;: тверд=
;а
желатинова
капсула
розміром 3, з б=
ілою
основою та
блакитною
кришечкою,
яка містить
порошок
білого
кольору.
Фар= ;макотерапе = 74;тична група. Протигриб= кові засоби для системного застосуванl= 5;я. Похідні триазолу.
Код
АТХ=
J02A
C01.
Фар=
;макологічн=
10;
властивостo=
0;.
Фармакодиl=
5;аміка.
Механізм
дії.
Флуконазол,
протигрибкl=
6;вий
засіб класу
триазолів, п=
086;тужний
селективниl=
1;
інгібітор
грибкових
ферментів,
необхідних
для синтезу
ергостеролm=
1;.
Первинним
механізмом
його дії є
пригніченнn=
3;
грибкового
14‒альфа-лано=
1089;терол-демет=
;илювання,
опосередкоk=
4;аного
цитохромом
Р450, що є
невід’ємниl=
4;
етапом
біосинтезу
грибкового
ергостеролm=
1;.
Акумуляція
14‒альфа-мети=
1083;-стеролів
корелює з
подальшою в
=
90;ратою
ергостеролm=
1;
мембраною
грибкової
клітини та
може
відповідатl=
0;
за протигри
=
73;кову
активність
флуконазолm=
1;.
Флуконазол =
08;
більш
селективниl=
4;
до грибкови
=
93;
ферментів
цитохрому Р450,
ніж до різно=
084;анітних
систем
ферментів
цитохрому Р450
ссавців.
Застосуван&=
#1085;я
флуконазолm=
1;
у дозі 50 мг на добу
протягом 28 днів не
впливає на
рівень
тестостероl=
5;у
у плазмі
крові у
чоловіків
або на рівен=
100;
ендогенних
стероїдів у
жінок
репродуктиk=
4;ного
віку.
Флуконазол
=
91;
дозі 200‒400 мг на
добу не
виявляє
клінічно
значущого в
=
87;ливу
на рівень
ендогенних
стероїдів ч
=
80;
на відповід=
00;
на
стимуляцію
АКТГ у
здорових до
=
73;ровольців
чоловічої
статі.
Дослідженн&=
#1103;
взаємодії з
антипіринl=
6;м прод=
емонструваl=
3;о, що заст=
осування 50 мг
флуконазолm=
1; разово
чи
багаторазоk=
4;о
не впливає н=
072;
метаболізм
антипірину.
Чутливість =
in vitro<=
/i>.
Флуконазол =
in vitro
демонструє
протигрибкl=
6;ву
активність
стосовно
видів Cand=
ida, щ&=
#1086;
зустрічаютn=
0;ся
найчастіше
(включаючи C.=
i>albicans, C.=
i>parapsilosis, C.=
i>tropicalis). C.=
i>glabrata д=
077;монструє
широкий
діапазон
чутливості
=
76;о
флуконазолm=
1;,
тоді як C.krusei є до
нього
резистентнl=
6;ю.
Також
флуконазол in vitro
демонструє
активність
як проти Cryptococcus neoformans та Cryptococcus gattii, так і
проти
ендемічних
пліснявих
грибів Blastomices dermatitidis, Coccidioides immitis, Histoplasma capsulatum та Paracoccidioides brasiliensis.
Механізм
резистентнl=
6;сті.
Мікрооl=
8;ганізми
роду Cand=
ida
демонструюm=
0;ь
численні
механізми
резистентнl=
6;сті
до азольних
протигрибкl=
6;вих
засобів.
Флуконазол
демонструє
високу
мінімальну
інгібуючу
концентрацo=
0;ю
проти штамі
=
74;
грибів, які
мають один
або більше
механізмів
резистентнl=
6;сті,
що негативн
=
86;
впливає на
ефективнісm=
0;ь
in vivo та в
клінічній
практиці.
Повідомлялl=
6;ся
про випадки
розвитку
суперінфекm=
4;ії
Candida spp., с&=
#1087;ричиненої
іншими ніж С. albicans видами, що
часто є
нечутливимl=
0;
до флуконаз
=
86;лу
(наприклад Candida krusei). Для
лікування
таких
випадків
слід застос
=
86;вувати
альтернатиk=
4;ні
протигрибкl=
6;ві
засоби.
Фармакокін=
;етика.
Фармакокін&=
#1077;тичні
властивосm=
0;і
флуконазоl=
3;у є подіб=
;ними при
внутрішньl=
6;венному і
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і.
Абсорбція.
Флуконазол
добре
всмоктуєтьl=
9;я
при перорал=
00;ному
застосуванl=
5;і,
а рівень
препарату у
плазмі кров=
10;
і системна
біодоступнo=
0;сть
перевищуютn=
0; 90
% рівня
флуконазолm=
1;
у плазмі
крові, що
досягаєтьсn=
3;
при
внутрішньоk=
4;енному
введенні пр
=
77;парату.
Одночасне
вживання їж=
10;
не впливає н=
072;
всмоктуванl=
5;я
препарату
при його пер=
086;ральному
застосуванl=
5;і.
Пікова
концентрацo=
0;я
у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
через 0,5‒1,5 г=
086;дини
після
прийому
препарату.
Концентрацo=
0;я
препарату у
плазмі кров=
10;
пропорційнk=
2;
до дози.
Рівноважна
концентрацo=
0;я
на рівні 90 % доl=
9;ягається
на другий
день
лікування
при застосу
=
74;анні
у перший ден=
100;
навантажувk=
2;льної
дози, що
вдвічі
перевищує
звичайну до
=
73;ову
дозу.
Розподіл.
Об’єм
розподілу
приблизно
дорівнює
загальному
вмісту
рідини в
організмі.
Зв’язуваннn=
3;
з білками
плазми кров=
10;
низьке (11‒12 %).
Флуконазол
добре
проникає в
усі дослідж
=
91;вані
рідини
організму.
Рівень
флуконазолm=
1;
у слині та
мокротинні =
08;
подібним до
концентрацo=
0;ї
препарату в
плазмі кров=
10;.
У пацієнтів,
хворих на
грибковий
менінгіт, рі=
074;ень
флуконазолm=
1;
у
спинномозкl=
6;вій
рідині
досягає 80 %
концентрацo=
0;ї
у плазмі
крові.
Високі
концентрацo=
0;ї
флуконазолm=
1;
у шкірі, що
перевищуютn=
0;
сироватковo=
0;,
досягаютьсn=
3; у
роговому
шарі,
епідермісі,
дермі та
поті. Флукон=
072;зол
накопичуєтn=
0;ся
у роговому
шарі. При зас=
1090;осуванні
дози 50 м=
075; 1 раз на
добу
концентрацo=
0;я
флуконазолm=
1;
після 12 днів
лікування
становила 73 мкг/г, а
через 7 днів після
завершення
лікування
концентрацo=
0;я
все ще стано=
074;ила
5,8 мкг=
;/г.
При
застосуванl=
5;і
дози 150 м=
075; 1 раз на
тиждень
концентрацo=
0;я
флуконазолm=
1; на
7 ден=
;ь
лікування
становила 23,4 мкг/г;
через 7 днів після
застосуванl=
5;я
наступної
дози концен
=
90;рація
все ще
становила 7,1 мкг/г.
Концентрац&=
#1110;я
флуконазолm=
1;
в нігтях піс=
083;я
4 місяців
застосуванl=
5;я
150 мг 1 раз на
тиждень
становила 4,05
мкг/г у
здорових
добровольцo=
0;в
та 1,8 мкг/г при
захворюванl=
5;ях
нігтів; флук=
086;назол
визначався
=
91;
зразках
нігтів чере
=
79;
6 місяців
після
завершення
терапії.
Біотрансфо&=
#1088;мація.
Флуконазол
метаболізуn=
8;ться
незначною
мірою. При
введенні
дози, мічено=
111;
радіоактивl=
5;ими
ізотопами,
лише 11 % флукон=
;азолу
екскретуєтn=
0;ся
з сечею у
зміненому
вигляді.
Флуконазол =
08;
селективниl=
4;
інгібітороl=
4;
ізоферментo=
0;в
CYP2C9 та CYP3A4, а також
інгібітороl=
4;
ізоферментm=
1; CYP<=
/span>2C19.
Екскреція.
Період
напіввиведk=
7;ння
флуконазолm=
1;
з плазми
крові
становить
близько 30
годин. Більш=
072;
частина
препарату
виводиться
нирками, при=
095;ому
80 % вве=
;деної
дози
виявляєтьсn=
3;
в сечі в
незміненомm=
1;
стані.
Кліренс
флуконазолm=
1;
пропорційнl=
0;й
до кліренсу
креатиніну.
Циркулюючиm=
3;
метаболітіk=
4;
не виявлено.
Тривалий
період
напіввиведk=
7;ння
препарату з
плазми кров=
10;
дає
можливість
разового за
=
89;тосування
препарату
при
вагінальноl=
4;у
кандидозі, а
також
застосуванl=
5;я
препарату 1 раз на
тиждень при
інших
показаннях.
Ниркова
недостатніl=
9;ть.
У па=
094;ієнтів
із нирковою
недостатніl=
9;тю
тяжкого
ступеня
(швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації <=
20
мл/хв) період
напіввиведk=
7;ння
збільшуєтьl=
9;я
з 30 годин до 98
годин. Тому
цій категор=
10;ї
пацієнтів
необхідно
знизити доз
=
91;
флуконазолm=
1;.
Флуконазол
видаляєтьсn=
3;
шляхом гемо
=
76;іалізу
та меншою
мірою –
шляхом
інтраперитl=
6;неального
діалізу.
Сеанс
гемодіалізm=
1;
тривалістю 3
години
знижує
рівень
флуконазолm=
1;
у плазмі
крові
приблизно н
=
72; 50 %.
Пацієнти
літнього
віку.
Середнo=
0;й
період
напіввиведk=
7;ння
− 46,2 години. Ці
фармакокінk=
7;тичні
показники є
вищими
порівняно з
аналогічниl=
4;и
у здорових
добровольцo=
0;в
молодшого
віку.
Одночасне
застосуванl=
5;я
діуретиків
не мало
значного
впливу на С
Клі=
;нічні
характерисm=
0;ики.
Показа=
1085;ня.
Лікува= 1085;ня таких захворюванn= 0; у дорослих, як:
•
криптококоk=
4;ий
менінгіт;
•
• інваз=
;ивні
кандидози;
• канди=
;дози
слизових
оболонок,
включаючи к
=
72;ндидоз
ротоглотки
та кандидоз
стравоходу,
кандидурія,
хронічний к
=
72;ндидоз
шкіри і
слизових
оболонок;
• хроні=
;чний
атрофічний
кандидоз
(кандидоз, сп=
1088;ичинений
використанl=
5;ям
зубних прот
=
77;зів)
при
неефективнl=
6;сті
місцевих
стоматологo=
0;чних
гігієнічниm=
3;
засобів;
• вагін=
;альний
кандидоз,
гострий чи
рецидивуючl=
0;й,
коли місцев
=
72;
терапія не є
доцільною;
• канди=
;дозний
баланіт, кол=
080;
місцева
терапія не є
доцільною;
•
дерматомікl=
6;зи,
включаючи
мікоз стоп,
мікоз
гладкої
шкіри,
паховий
дерматомікl=
6;з,
різнобарвнl=
0;й
лишай та
кандидозні
інфекції шк=
10;ри,
коли показа
=
85;о
застосовувk=
2;ти
системну
терапію;
• дерма=
;тофітний
оніхомікоз,
коли
застосуванl=
5;я
інших
лікарських
засобів є не
доречним.
Профіл=
1072;ктика
таких
захворюванn=
0;
у дорослих,
як:
•
•
•
•
Діти. Засто=
;совувати
лікарський
засіб у форм=
110;
капсул дані
=
81;
категорії
пацієнтів
можна тоді,
коли діти
здатні
безпечно
проковтнутl=
0; капсулу,
що зазвичай =
108;
можливим у
віці від 5
років.
Флукон=
1072;зол
застосовуюm=
0;ь
дітям для
лікування
кандидозів
слизових
оболонок
(кандидоз
ротоглотки,
кандидоз
стравоходу),
інвазивних
кандидозів,
криптококоk=
4;ого
менінгіту т
=
72;
для
профілактиl=
2;и
кандидозниm=
3;
інфекцій у
пацієнтів з=
10;
зниженим
імунітетом.
Препарат
можна
застосовувk=
2;ти
як
підтримуючm=
1;
терапію для
попередженl=
5;я
рецидиву
криптококоk=
4;ого
менінгіту у
дітей із
високим
ризиком йог
=
86;
розвитку.
Терапію
препаратом
можна
розпочинатl=
0;
до отриманн=
03;
результатіk=
4;
культуральl=
5;их
та інших
лабораторнl=
0;х
досліджень;
після
отримання
результатіk=
4;
антибактерo=
0;альну
терапію слі
=
76;
скоригуватl=
0;
відповідниl=
4;
чином.
Проти=
;показання.
Гіперч=
1091;тливість
до
флуконазолm=
1;,
інших азоль
=
85;их
сполук або д=
086;
будь-якої з
допоміжних
речовин
препарату.
Одноча=
1089;не
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та
терфенадинm=
1;
пацієнтам,
які застосо
=
74;ують
флуконазол
багаторазоk=
4;о
у дозах 400 мг/дl=
6;бу
та вище
(згідно з
результатаl=
4;и
дослідженнn=
3;
взаємодії
багаторазоk=
4;ого
застосуванl=
5;я).
Одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та інших
лікарських
засобів, що
подовжують
інтервал QT та
метаболізуn=
2;ться
за допомого=
02;
ферменту CYP2A4
(наприклад
цизаприду,
астемізолу,
пімозиду,
хінідину,
аміодарону
та еритромі
=
94;ину).
Взаємо=
1076;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Про=
;типоказане
сумісне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та нижчезаз
=
85;ачених
лікарських
засобів.
Циз=
;априд:
повідомлялl=
6;ся
про розвито
=
82;
побічних ре
=
72;кцій
з боку серця,
у тому числі
про парокси
=
79;мальну
шлуночкову
тахікардію
типу «піруе
=
90;»
у пацієнтів,
які
одночасно
застосовувk=
2;ли
флуконазол
та цизаприд.
Контрольовk=
2;не
дослідженнn=
3;
продемонстl=
8;увало,
що одночасн
=
77;
застосуванl=
5;я
200 мг
флуконазолm=
1; 1 раз на
добу та 20 мг
цизаприду 4 рази на
добу
призводило
до значного
підвищення
рівня
цизаприду у
плазмі кров=
10;
та до подовж=
077;ння
інтервалу QT=
span>. Одночаl=
9;не
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та цизаприд
=
91;
протипоказk=
2;не
(див. розділ «Проти=
087;оказання»).
Тер=
;фенадин:
через
випадки
розвитку
тяжких
серцевих ар
=
80;тмій,
спричинениm=
3;
подовженняl=
4;
інтервалу QTc<=
/span>, у
пацієнтів,
які
застосовуюm=
0;ь
азольні про
=
90;игрибкові
лікарські
засоби
одночасно з =
090;ерфенадино&=
#1084;,
було провед
=
77;но
дослідженнn=
3;
взаємодії
цих
препаратів. =
059;
ході одног
=
86; дослі=
;дження
при застосуван
=
85;і
флуконазоl=
3;у
у доз=
;і
200 мг на добу не було
виявлено
подовження
інтервалу QTc. Інше
дослідженнn=
3;
при
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
у дозах 400 мг та 800
Аст=
;емізол:
сумісне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та астемізо
=
83;у
може
зменшити
кліренс
астемізолу.
Спричинене
цим
підвищення
концентрацo=
0;ї
астемізолу
=
91;
плазмі кров=
10;
може
призвести д
=
86;
подовження
інтервалу QT=
span> т=
1072;
у рідкісних
випадках − д=
086;
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу «піруе
=
90;».
Одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та астемізо
=
83;у
протипоказk=
2;не.
Пім=
;озид
та хінідин:
сумісне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та пімозиду
або хінідин
=
91;
може
призводити
до пригніче
=
85;ня
метаболізмm=
1;
пімозиду аб
=
86;
хінідину,
хоча
відповідниm=
3;
досліджень in vitro та in vivo не
проводилосn=
3;.
Підвищення
концентрацo=
0;ї
пімозиду аб
=
86;
хінідину у
плазмі кров=
10;
може
спричиняти
подовження
інтервалу QT=
span> т=
1072;
у рідкісних
випадках
призводити
до розвитку
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует».
Одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та пімозиду
або хінідин
=
91;
протипоказk=
2;не.
Ери=
;троміцин:
одночасне
застосуванl=
5;я
еритроміциl=
5;у
та
флуконазолm=
1;
потенційно
=
84;оже
призводити
до
підвищення
ризику
розвитку
кардіотоксl=
0;чності
(подовження
інтервалу QT=
span>, п&=
#1072;роксизмаль=
;на
шлуночкова
тахікардія
=
90;ипу
«пірует») та,
як наслідок,
до раптової =
089;ерцевої
смерті.
Застосуванl=
5;я
комбінації
даних
лікарських
засобів
протипоказk=
2;не.
Амі=
;одарон:
одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
з аміодарон
=
86;м
може
призвести д
=
86;
пригніченнn=
3; метаболізм=
1091;
аміодарону.
Спостерігаk=
4;ся
зв’язок між
застосуванl=
5;ям
аміодарону
та подовжен
=
85;ям
інтервалу QT.
Одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та
аміодарону
протипоказk=
2;не
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Не
рекомендуєm=
0;ься
одночасне з
=
72;стосування
флуконазолm=
1;
та нижчезаз
=
85;ачених
лікарських
зас=
;обів.
Гал=
;офантрин:
флуконазол
може
спричинити
підвищення
=
82;онцентраці=
1111;
галофантриl=
5;у
у плазмі
крові за рах=
091;нок
пригніченнn=
3; CYP<=
/span>3A4.
Одночасне
застосуванl=
5;я
цих
лікарських
=
79;асобів
потенційно
може
призводити
до підвищен
=
85;я
ризику
розвитку
кардіотоксl=
0;чності
(подовження
інтервалу QT=
span>,
пароксизмаl=
3;ьна
шлуночкова
тахікардія
=
90;ипу
«пірует») та,
як наслідок,
до раптової =
089;ерцевої
смерті. Слід
уникати
застосуванl=
5;я
комбінації
даних
лікарських
засобів.
Сум=
;існе
застосуваl=
5;ня флуко=
;назолу
та
нижчезазнk=
2;чених
лікарських
засобів
вимагає
обе=
;режності
та
коригуваннn=
3;
дози.
Впл=
;ив
інших
лікарських
засобів на
флуконазол.
Одночасне
вживання їж=
10;,
циметидину,
антацидів
або подальш
=
77;
опроміненнn=
3;
усього тіла
для
пересадки к=
10;сткового
мозку не має
клінічно
значущого
впливу на
абсорбцію
флуконазолm=
1;
при його
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і.
Риф=
;ампіцин:
одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та рифампіц
=
80;ну
призводило
до зниження AUC<=
/span> на 25 % та
скорочувалl=
6;
період
напіввиведk=
7;ння
флуконазолm=
1;
на 20 %. =
Т=
086;му
для
пацієнтів,
які
застосовуюm=
0;ь
рифампіцин,
слід
розглянути
доцільністn=
0;
підвищення
дози
флуконазолm=
1;.
Гід=
;рохлоротіа
=
79;ид:
у
дослідженнo=
0;
фармакокінk=
7;тичної
взаємодії
одночасне
багатократl=
5;е засто=
;сування
гідрохлороm=
0;іазиду
в здорових д=
086;бровольців,
які
отримували
флуконазол,
підвищувалl=
6;
концентрацo=
0;ю
флуконазолm=
1;
в плазмі
крові на 40 %.
Такі
параметри
взаємодії н
=
77;
вимагають
змін у режим=
110;
дозування
флуконазолm=
1;
для пацієнт=
10;в,
які
одночасно
отримують
сечогінні з
=
72;соби.
Впл=
;ив
флуконазолm=
1;
на інші
лікарські
засоби.
Флуконазол
є потужним
інгібітороl=
4;
ізоферментm=
1;
2С9 цитохрому
Р450 (CYP) та помірниl=
4;
інгібітороl=
4; CYP<=
/span>3A4.
Також
флуконазол =
08;
інгібітороl=
4; CYP<=
/span>2C19.
Окрім
спостережуk=
4;аних/
документалn=
0;но
підтверджеl=
5;их
взаємодій, щ=
086;
описані
нижче, при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з
флуконазолl=
6;м
існує ризик
підвищення
=
91;
плазмі кров=
10;
концентрацo=
0;й
інших сполу
=
82;,
що
метаболізуn=
2;ться
CYP2C9 та CYP3A4. Тому
застосовувk=
2;ти
такі
комбінації
препаратів
слід з
обережністn=
2;;
при цьому
необхідно
ретельно
спостерігаm=
0;и
за станом
пацієнтів.
Пригнічуваl=
3;ьна
дія
флуконазолm=
1;
на ферменти
зберігаєтьl=
9;я
протягом 4‒5 діб після
його
застосуванl=
5;я
у зв’язку з
його
тривалим
періодом
напіввиведk=
7;ння.
Аль=
;фентаніл:
під час
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
альфентаніl=
3;у
у дозі 20 мкг/кг
та
флуконазолm=
1;
у дозі 400 мг
здоровим
добровольцn=
3;м
спостерігаl=
3;ося
двократне
збільшення AUC<=
/span>10<=
/sub>,
можливо,
через
інгібуваннn=
3; CYP<=
/span>3A4.
Може бути
необхідним
коригуваннn=
3;
дози альфен
=
90;анілу.
Амі=
;триптилін,
нортриптилo=
0;н: ф=
1083;уконазол
посилює дію
амітриптилo=
0;ну
та нортрипт
=
80;ліну.
Рекомендуєm=
0;ься
вимірювати
=
82;онцентраці=
1111;
5-нортриптил=
110;ну
та/або S-амітри
=
87;тиліну
на початку
комбінованl=
6;ї
терапії та
через 1
тиждень. У
разі
необхідносm=
0;і
слід
відкоригувk=
2;ти
дозу
амітриптилo=
0;ну/нортрипт=
1080;ліну.
Амф=
;отерицин
В: одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та амфотери
=
94;ину
В
інфікованиl=
4;
мишам із
нормальним
імунітетом
та
інфікованиl=
4;
мишам зі зни=
078;еним
імунітетом
призвело до
таких резул=
00;татів:
невеликий
адитивний
протигрибкl=
6;вий
ефект при
системній
інфекції С. albi=
cans,
відсутністn=
0;
взаємодії
при
внутрішньоm=
5;ерепній
інфекції Cryptococcus neoformans та
антагонізм
двох
препаратів
при системн=
10;й
інфекції A. <=
/i>fumigatus.
Клінічне
значення
результатіk=
4;,
отриманих у
ході цих
досліджень,
невідоме.
Ант=
;икоагулянт
=
80;: я=
1082;
і при застос=
091;ванні
інших
азольних
протигрибкl=
6;вих
засобів, при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
та варфарин
=
91;
повідомлялl=
6;ся
про випадки
розвитку
кровотеч
(гематом,
носової
кровотечі,
шлунково-ки
=
96;кових
кровотеч, ге=
084;атурії
та мелени) у
поєднанні з
подовженняl=
4;
протромбінl=
6;вого
часу. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
та варфарин
=
91;
спостерігаl=
3;ося
двократне
підвищення
протромбінl=
6;вого
часу,
ймовірно,
внаслідок
пригніченнn=
3; метаболізм=
1091;
варфарину
через CYP2C9. Слід
ретельно
контролюваm=
0;и
протромбінl=
6;вий
час у
пацієнтів, я=
082;і
одночасно
застосовуюm=
0;ь
кумаринові
антикоагулn=
3;нти
або
індандіон.
Може бути
необхідною
корекція
дози антико
=
72;гулянту.
Бен=
;зодіазепін
=
80;
короткої ді=
11;,
наприклад м=
10;дазолам,
триазолам:=
призначеннn=
3;
флуконазолm=
1;
після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
мідазоламу
призводило
=
76;о
значного
підвищення
концентрацo=
0;ї
мідазоламу
та до
посилення
психомоторl=
5;их
ефектів.
Одночасне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
у дозі 200 мг та
мідазоламу
=
91;
дозі 7,5 м=
075;
перорально
призводило
до
підвищення AUC<=
/span> та
періоду
напіввиведk=
7;ння
у 3,7 та 2,2 раза <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>в=
110;дповідно.
Застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
у дозі 200 мг/добу та 0,25 мг
триазоламу
перорально
призводило
до підвищен
=
85;я
AUC =
т=
072;
періоду
напіввиведk=
7;ння
триазоламу
=
91; 4,4 та 2,3 раза відповo=
0;дно.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
та
триазоламу
спостерігаl=
3;ося
потенціюваl=
5;ня
та
пролонгаціn=
3;
ефектів
триалозаму.
Якщо
пацієнту,
який
проходить
курс лікува
=
85;ня
флуконазолl=
6;м,
слід
одночасно
призначити
терапію
бензодіазеl=
7;інами,
дозу останн=
10;х
слід
зменшити та
встановити
належний на
=
75;ляд
за станом
пацієнта.
Кар=
;бамазепін:
флуконазол
пригнічує
метаболізм
карбамазепo=
0;ну
та спричиня=
08;
підвищення
рівня
карбамазепo=
0;ну
в сироватці
крові на 30 %.
Існує ризик
розвитку пр
=
86;явів
токсичностo=
0;
з боку
карбамазепo=
0;ну.
Може бути
необхідним
коригуваннn=
3;
дози карбам
=
72;зепіну
залежно від
рівня його
концентрацo=
0;ї
та дії
препарату.
Бло=
;катори
кальцієвих
каналів:
деякі
антагоністl=
0;
кальцію
(ніфедипін,
ісрадипін,
амлодипін т
=
72;
фелодипін)
метаболізуn=
2;ться
ферментом CYP<=
/span>3A4.
Флуконазол
потенційно
може
підвищуватl=
0; системну
експозицію
блокаторів
кальцієвих
каналів.
Рекомендовk=
2;ний
ретельний
моніторинг
щодо
розвитку по
=
73;ічних
реакцій.
Цел=
;екоксиб:
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1; (200 мг на
добу) та
целекоксибm=
1; (200 мг) Сmа=
093; т=
1072; AUC<=
/span> цел=
;екоксибу
підвищувалl=
0;ся
на 68 % <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>т=
072; 134 % відповo=
0;дно.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
целекоксибm=
1;
та
флуконазолm=
1;
може бути
необхідним
зменшення
дози
целекоксибm=
1;
вдвічі.
Цик=
;лофосфамід:
одночасне
застосуванl=
5;я
циклофосфаl=
4;іду
та
флуконазолm=
1;
призводить
до
підвищення
=
88;івня
білірубіну
та
креатиніну
=
74;
сироватці
крові. Ці
препарати
можна
застосовувk=
2;ти
одночасно,
зважаючи на
ризик
підвищення
концентрацo=
0;ї
білірубіну
та
креатиніну
=
74;
сироватці
крові.
Фен=
;таніл:
повідомлялl=
6;ся
про один
летальний
випадок
інтоксикацo=
0;ї
фентанілом
унаслідок
можливої
взаємодії
фентанілу т
=
72;
флуконазолm=
1;.
Флуконазол
значно
уповільнювk=
2;в
елімінацію
фентанілу.
Підвищення
концентрацo=
0;ї
фентанілу
може
призвести д
=
86;
пригніченнn=
3;
дихання, том=
091;
слід
ретельно
контролюваm=
0;и
стан
пацієнта.
Може бути
необхідною
корекція
дози
фентанілу.
Інг=
;ібітори
ГМГ-КоА-реду=
082;тази:
сумісне
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
та інгібіто
=
88;ів
ГМГ-КоА-реду=
082;тази,
що
метаболізуn=
2;ться
CYP3A4
(аторвастат
=
80;н
та
симвастатиl=
5;),
або інгібіт
=
86;рів
ГМГ-КоА-реду=
082;тази,
що
метаболізуn=
2;ться
CYP2C9
(флувастати
=
85;),
підвищує
ризик
розвитку мі
=
86;патії
та
рабдоміоліk=
9;у.
У разі
необхідносm=
0;і
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
цих препара
=
90;ів
слід
ретельно
спостерігаm=
0;и
за пацієнто
=
84;
щодо
виникнення
симптомів м=
10;опатії
та
рабдоміоліk=
9;у
і проводити
моніторинг
рівня
креатинкінk=
2;зи.
У випадку
значного
підвищення
рівня
креатинкінk=
2;зи,
а також при
діагностувk=
2;нні
або підозрі
на міопатію/=
088;абдоміоліз
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
ГМГ-КоА-реду=
082;тази
слід
припинити.
Іму=
;носупресор
=
80;
(наприклад
циклоспориl=
5;,
еверолімус,
сиролімус і
такролімус).
Цик=
;лоспорин:
флуконазол
значно
підвищує
концентрацo=
0;ю
та AUC
циклоспориl=
5;у.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1; у
дозі 200 мг/добу
та циклоспо
=
88;ину
у дозі 2,7 мг/кг/
=
76;обу
спостерігаl=
3;ося
збільшення AUC<=
/span>
циклоспориl=
5;у
у 1,8 раза. Ці
препарати
можна
застосовувk=
2;ти
одночасно з
=
72;
умови
зменшення
дози циклоспори
=
85;у
залежно
від його
концентрацo=
0;ї.
Еве=
;ролімус:
флуконазол
може підвищ
=
91;вати
концентрацo=
0;ю
еверолімусm=
1;
в сироватці
крові через
пригніченнn=
3; CYP<=
/span>3A4.
Сир=
;олімус:
флуконазол
підвищує
концентрацo=
0;ю
сиролімусу
=
91;
плазмі кров=
10;,
ймовірно,
шляхом приг
=
85;ічення
метаболізмm=
1;
сиролімусу
ферментом CYP<=
/span>3A4 т&=
#1072;
Р-глікопрот
=
77;їном.
Ці препарат
=
80;
можна
застосовувk=
2;ти
одночасно з
=
72;
умови кориг
=
91;вання
дози
сиролімусу
залежно від
рівня конце
=
85;трації
та ефектів
препарату.
Так=
;ролімус:
флуконазол
може
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ю
такролімусm=
1;
в сироватці
крові до 5
разів при
його
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
через пригн=
10;чення
метаболізмm=
1;
такролімусm=
1;
ферментом CYP<=
/span>3A4 у
кишечнику.
При
внутрішньоk=
4;енному
застосуванl=
5;і
такролімусm=
1;
не
спостерігаl=
3;ося
значних змі
=
85;
фармакокінk=
7;тики.
Підвищені р=
10;вні
такролімусm=
1;
асоціюютьсn=
3;
з нефротокс
=
80;чністю.
Дозу
такролімусm=
1;
для
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
слід
знижувати
залежно від =
081;ого
концентрацo=
0;ї.
Лоз=
;артан:
флуконазол
пригнічує
метаболізм
лозартану д
=
86;
його
активного
метаболіту (Е-31 74),
що обумовлю=
08;
більшу
частину
антагонізмm=
1;
до
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II під час заст=
осування
лозартану.
Рекомендовk=
2;ний
постійний
моніторинг
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів.
Мет=
;адон:
флуконазол
може
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ю
метадону у
сироватці
крові. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
метадону та
флуконазолm=
1;
може бути
необхідним
коригуваннn=
3;
дози метадо
=
85;у.
Нес=
;тероїдні
протизапалn=
0;ні
препарати:=
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з флуконазо
=
83;ом
Сmах та AUC
флурбіпрофk=
7;ну
підвищувалl=
0;ся
на 23 % та 81 % відпо=
відно
порівняно з
відповідниl=
4;и
показникамl=
0;
при
застосуванl=
5;і
тільки
флурбіпрофk=
7;ну.
Аналогічно
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
з рацемічни
=
84;
ібупрофеноl=
4;
(400 мг) Сmах т=
1072; AUC<=
/span>
фармакологo=
0;чно
активного
ізомеру S-(+)-іб&=
#1091;профену
підвищувалl=
0;ся
на 15 % та 82 %
відповідно
порівняно з
відповідниl=
4;и
показникамl=
0;
при
застосуванl=
5;і
тільки
рацемічногl=
6;
ібупрофену.
Флуконазол
потенційно
здатний
підвищуватl=
0;
системну
експозицію
інших НПЗП,
що
метаболізуn=
2;ться
CYP2C9 (наприклад
напроксену,
лорноксикаl=
4;у,
мелоксикамm=
1;,
диклофенакm=
1;).
Рекомендуєm=
0;ься
періодичниl=
1; здій=
снювати
моніторинг
побічних
реакцій та
токсичних
проявів,
пов’язаних
із НПЗП. Може &=
#1073;ути
потрібне
коригуваннn=
3;
дози НПЗП.
Фен=
;ітоїн:
флуконазол
пригнічує
метаболізм
фенітоїну в
печінці.
Одночасне
багаторазоk=
4;е
застосуванl=
5;я
200 мг
флуконазолm=
1;
та 250 м=
075;
фенітоїну
внутрішньоk=
4;енно
призводить
до
підвищення AUC<=
/span>24 фенітоїну
на 75 % <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>т=
072; C
Пре=
;днізон:
повідомлялl=
6;ся
про випадок,
коли у
пацієнта
після
трансплантk=
2;ції
печінки на
тлі застосу
=
74;ання
преднізону
розвинуласn=
3;
гостра
недостатніl=
9;ть
кори
наднирковиm=
3;
залоз, що
виникла
після
припинення
тримісячноk=
5;о
курсу
терапії
флуконазолl=
6;м.
Припинення
=
79;астосуванн=
1103;
флуконазолm=
1;,
ймовірно,
спричинило
посилення
активності CYP<=
/span>3A4,
що
призвело до
прискореннn=
3;
метаболізмm=
1;
преднізону.
Слід
ретельно
стежити за
пацієнтами,
які протяго
=
84;
тривалого
часу одноча
=
89;но
застосовуюm=
0;ь
флуконазол
та преднізо
=
85;,
з метою попереk=
6;ження
розвитку
недостатноl=
9;ті
кори
наднирковиm=
3;
залоз після
припинення
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;.
Риф=
;абутин:
флуконазол
підвищує
концентрацo=
0;ю
рифабутину
=
74;
сироватці
крові, що
призводить
до збільшен
=
85;я
AUC =
р=
080;фабутину
до 80 %. =
П=
088;и
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
та
рифабутину
повідомлялl=
6;ся
про випадки
розвитку
увеїту. При
застосуванl=
5;і
такої
комбінації
лікарських
засобів слі
=
76;
брати до
уваги
симптоми
токсичної
дії рифабут
=
80;ну.
Сак=
;вінавір:
флуконазол
підвищує AUC<=
/span> т=
1072;
Сmах
саквінавірm=
1;
приблизно н
=
72;
50 % та 55 %
відповідно
=
95;ерез
пригніченнn=
3;
метаболізмm=
1;
саквінавірm=
1;
у печінці
ферментом CYP<=
/span>3A4 т&=
#1072;
через
інгібуваннn=
3;
Р-глікопрот
=
77;їну.
Взаємодії
між
флуконазолl=
6;м
та
саквінавірl=
6;м/
ритонавіроl=
4;
не
досліджуваl=
3;ися,
тому вони мо=
078;уть
бути більш
вираженими.
Може бути не=
086;бхідним
коригуваннn=
3;
дози
саквінавірm=
1;.
Пох=
;ідні
сульфонілсk=
7;човини:
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
флуконазол
пролонгує
період
напіввиведk=
7;ння
пероральниm=
3;
похідних
сульфонілсk=
7;човини
(хлорпропам=
10;ду,
глібенкламo=
0;ду,
гліпізиду т
=
72;
толбутамідm=
1;)
при їх
застосуванl=
5;і
здоровим
добровольцn=
3;м.
Рекомендуєm=
0;ься
проводити
частий
контроль
цурку в кров=
110;
та
відповідниl=
4;
чином
знижувати
дозу
похідних
сульфонілсk=
7;човини
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
із
флуконазолl=
6;м.
Тео=
;філін:
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
по 200 мг
протягом 14
днів
призвело до
зниження
середнього
кліренсу
теофіліну у
плазмі кров=
10;
на 18 %. За паціє
=
85;тами,
які застосо
=
74;ують
теофілін у
високих
дозах або як=
110;
мають
підвищений
ризик
розвитку
токсичних
проявів
теофіліну з
інших причи
=
85;,
слід встано
=
74;ити
нагляд щодо
виявлення
ознак розви
=
90;ку
токсичної
дії
теофіліну.
Терапію слі
=
76;
змінити при
появі ознак
токсичностo=
0;.
Алк=
;алоїди
барвінку:
флуконазол,
імовірно,
через
інгібуваннn=
3; CYP<=
/span>3A4
може
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ю
алкалоїдів
барвінку у
плазмі кров=
10;
(наприклад
вінкристинm=
1;
та
вінбластинm=
1;),
що
призводить
до розвитку
нейротоксиm=
5;них
ефектів.
Віт=
;амін
А:
повідомлялl=
6;ся,
що у
пацієнта,
який
одночасно
застосовувk=
2;в
трансретинl=
6;єву
кислоту
(кислотна
форма
вітаміну А)
та флуконаз
=
86;л,
спостерігаl=
3;ися
побічні
реакції з бо=
082;у
ЦНС у формі
псевдотумоl=
8;у
головного м
=
86;зку,
що зник післ=
103;
відміни
флуконазолm=
1;.
Ці лікарськ=
10;
засоби можн
=
72;
застосовувk=
2;ти
одночасно, а=
083;е
слід
пам’ятати
про ризик
виникнення
=
87;обічних
реакцій з
боку ЦНС.
Вор=
;иконазол
(інгібітор CYP2C9 т&=
#1072; CYP3A4):=
одночасне
застосуванl=
5;я
вориконазоl=
3;у
перорально
(по 400 мг кожні 12
годин
протягом 1
дня, потім по 2=
00
мг кожні 12
годин
протягом 2,5
дня) та флуко=
1085;азолу
перорально (400
мг у перший
день, потім
по 200 мг кожні 24
години
протягом 4
днів) 8 здоров&=
#1080;м
добровольцn=
3;м
чоловічої
статі призв
=
77;ло
до
підвищення
=
57;mа=
093; т=
1072; AUC<=
sub>t
вориконазоl=
3;у
в середньом
=
91;
до 57 % (90 % ДІ: 20 %, 107 %) та 79 % (90 % ДІ: 40 %, 1=
28 %) відповідно=
;.
Невідомо, чи
призводить
зниження
дози та/або
частоти
застосуванl=
5;я
вориконазоl=
3;у
або
флуконазолm=
1;
до усунення
такого
ефекту. При
застосуванl=
5;і
вориконазоl=
3;у
після
флуконазолm=
1;
слід
проводити
спостережеl=
5;ня
щодо
розвитку
побічних
ефектів, асо=
094;ійованих
із
вориконазоl=
3;ом.
Зид=
;овудин:
флуконазол
підвищує Сmа=
093; т=
1072; AUC<=
/span> зид=
;овудину
на 84 % <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>т=
072; 74 % відповo=
0;дно,
що зумовлен
=
86;
зниженням
кліренсу
зидовудину
приблизно н
=
72; 45 % при йог
=
86;
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і.
Період
напіввиведk=
7;ння
зидовудину
був також по=
076;овжений
приблизно н
=
72; 128 % після
застосуванl=
5;я
комбінації
флуконазолm=
1;
та
зидовудину.
За
пацієнтами,
які застосо
=
74;ують
таку
комбінацію
лікарських
засобів, слі=
076;
спостерігаm=
0;и
щодо
розвитку
побічних
реакцій,
пов’язаних
із зидовуди
=
85;ом.
Можна
розглянути
доцільністn=
0;
зниження до
=
79;и
зидовудину.
Ази=
;троміцин:
жодних
значущих
фармакокінk=
7;тичних
взаємодій
між
флуконазолl=
6;м
та
азитроміциl=
5;ом
виявлено не
було.
Пероральні
контрацептl=
0;ви:
при
застосуванl=
5;і
флу=
коназолу
у дозі 50 мг
впливу на
рівень горм
=
86;нів
не
спостерігаl=
3;ося, тоді
як при
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;
у дозі 200 мг на
добу AUC
етинілестрk=
2;діолу
збільшувал=
1086;ся на 40 % та
левоноргесm=
0;релу
– на 24 %. Це
свідчить пр
=
86;
те, що
багаторазоk=
4;е
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
у зазначени
=
93;
дозах навря
=
76;
чи може впли=
074;ати
на
ефективнісm=
0;ь
комбінованl=
6;го
пероральноk=
5;о
контрацептl=
0;ву.
Іва=
;кафтор:
супутнє
застосуванl=
5;я
з
івакафтороl=
4;,
підсилювачk=
7;м
муковісциk=
6;озного
трансмембрk=
2;нного
регулятора
провідностo=
0;,
підвищує
експозицію
івакафтору
=
74;
3 рази, а гідро=
ксиметилівk=
2;кафтору
(M1) – 1,9 раза.
Для
пацієнтів,
які
одночасно
застосовуюm=
0;ь
помірні
інгібітори CYP3A, такі
як
флуконазол =
10;
еритроміциl=
5;,
рекомендуєm=
0;ься
зниження
дози
івакафтору
до 150 мг один
раз на добу.
Особливос=
1090;і
застосуванl=
5;я.
Дер=
;матофітія.
Відповідно
до
результатіk=
4;
дослідженнn=
3;
флуконазолm=
1;
для
лікування
дерматофітo=
0;ї
у дітей,
флуконазол
не перевищу=
08;
гризеофульk=
4;ін
за
ефективнісm=
0;ю
і загальний
показник
ефективносm=
0;і
становить
менше 20 %. Тому
флуконазол
не слід
застосовувk=
2;ти
для лікуван
=
85;я
дерматофітo=
0;ї.
Кри=
;птококоз.
Доказів
ефективносm=
0;і
флуконазолm=
1;
для лікуван
=
85;я
криптококоk=
9;у
інших
локалізаціl=
1;
(наприклад
легеневого
=
82;риптококоз=
1091;
та
криптококоk=
9;у
шкіри) недос=
090;атньо,
тому
рекомендацo=
0;й
щодо
дозового ре
=
78;иму
для
лікування
таких
захворюванn=
0;
немає.
Гли=
;бокі
ендемічні
мікози.
Доказів
ефективносm=
0;і
флуконазолm=
1;
для лікуван
=
85;я
інших форм
ендемічних
мікозів,
таких як
паракокцидo=
0;оїдомікоз,
гістоплазмl=
6;з
та
шкірно-лімф
=
72;тичний
споротрихоk=
9;,
недостатньl=
6;,
тому рекоме
=
85;дацій
щодо
дозового
режиму для
лікування т
=
72;ких
захворюванn=
0;
немає.
Нир=
;кова
система.
Пацієнтам і
=
79;
порушенням
функцій
нирок препа
=
88;ат
слід застос
=
86;вувати
з
обережністn=
2;
(див. розділ «&=
#1057;посіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Нед=
;остатність
наднирковиm=
3;
залоз.
Кетоконазоl=
3;,
як відомо,
спричиняє
недостатніl=
9;ть
наднирковиm=
3;
залоз, і це
також може с=
090;осуватися
флуконазолm=
1;,
хоча
спостерігаn=
8;ться
рідко.
Недостатніl=
9;ть
наднирковиm=
3;
залоз, що
пов’язана з
одночасним
лікуванням,
описана в
розділі
«Вплив
флуконазолm=
1;
на інші
лікарські
засоби».
Геп=
;атобіліарн
=
72;
система.
Пацієнтам і
=
79;
порушенням
функцій
печінки пре
=
87;арат
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю.
Застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
асоціювалоl=
9;я
з
виникненняl=
4;
рідкісних
випадків
розвитку
тяжкої
гепатотоксl=
0;чності,
включаючи
летальні
випадки,
головним
чином у
пацієнтів і
=
79;
тяжкими
основними
захворюванl=
5;ями.
У разі, коли
розвиток
гепатотоксl=
0;чності
асоціювавсn=
3;
із
застосуванl=
5;ям
флуконазолm=
1;,
не було
відзначено
її явної
залежності
від загальн
=
86;ї
добової доз
=
80;
препарату,
тривалості
терапії,
статі або
віку
пацієнта.
Зазвичай
гепатотоксl=
0;чність,
спричинена
флуконазолl=
6;м,
оборотна, а
її прояви
зникають
після
припинення
терапії.
За
пацієнтами, =
091;
яких при зас=
090;осуванні
флуконазолm=
1;
спостерігаn=
2;ться
відхилення
результатіk=
4;
функціоналn=
0;них
проб печінк
=
80;,
слід
встановити
ретельний н
=
72;гляд
щодо
розвитку
більш
тяжкого
ураження
печінки.
Пацієнтів
слід
проінформуk=
4;ати
про симптом
=
80;,
що можуть
свідчити пр
=
86;
серйозний
вплив на печ=
110;нку
(виражена
астенія,
анорексія,
постійна
нудота,
блювання та
жовтяниця). У
такому разі
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
слід негайн
=
86;
припинити т
=
72;
проконсульm=
0;уватися
з лікарем.
Сер=
;цево-судинн=
072;
система.
Деякі азоли,
у тому числі
й флуконазо
=
83;,
асоціюютьсn=
3;
із подовжен
=
85;ям
інтервалу QT=
span> на
електрокарk=
6;іограмі.
Повідомлялl=
6;ся
про дуже
рідкісні
випадки
подовження
інтервалу QT=
span> т=
1072;
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует» пр
=
80;
застосуванl=
5;і
флуконазолm=
1;.
Такі
повідомленl=
5;я
стосувалисn=
3;
пацієнтів і
=
79;
тяжкими
захворюванl=
5;ями
при
поєднанні
багатьох
факторів ри
=
79;ику,
таких як
структурні
захворюванl=
5;я
серця, поруш=
077;ння
електролітl=
5;ого
обміну та
одночасне з
=
72;стосування
інших
лікарських
засобів, що в=
1087;ливають
на інтервал QT=
span>.
Флуконазол
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам і
=
79; ризиком
розвитку
аритмій.
Одночасне
застосуванl=
5;я
разом із
лікарськимl=
0;
засобами, що
пролонгуютn=
0;
інтервал QTc<=
/span> та
метаболізуn=
2;ться
за допомого=
02;
ферменту CYP<=
/span>3A4 ц=
080;тохрому
Р450,
протипоказk=
2;не.
Галоф=
антрин.
Галофантриl=
5;
є субстрато
=
84;
ферменту CYP<=
/span>3A4 і
пролонгує
інтервал QTc<=
/span> при
застосуванl=
5;і
у
рекомендовk=
2;них
терапевтичl=
5;их
дозах.
Одночасне
застосуванl=
5;я
галофантриl=
5;у
та
флуконазолm=
1;
не рекоменд
=
91;ється.
Дер=
;матологічн=
10;
реакції. Піk=
6;
час
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
рідко повід
=
86;млялося
про розвито
=
82;
таких
ексфоліатиk=
4;них
шкірних реа
=
82;цій,
як синдром
Стівенса‒Дk=
8;онсона
та токсични
=
81;
епідермальl=
5;ий
некроліз.
Пацієнти зі
СНІДом біль
=
96;
схильні до р=
086;звитку
тяжких
шкірних
реакцій при
застосуванl=
5;і
багатьох
лікарських
засобів. Якщ=
086;
у пацієнта і=
079;
поверхневоn=
2;
грибковою і
=
85;фекцією
з’являютьсn=
3;
висипання,
які можна
пов’язати і
=
79;
застосуванl=
5;ям
флуконазолm=
1;,
подальше
застосуванl=
5;я
препарату
слід
припинити.
Якщо у
пацієнта з
інвазивною/
=
89;истемною
грибковою
інфекцією зR=
17;являються
висипання н
=
72;
шкірі, за
його станом
потрібно
ретельно
спостерігаm=
0;и,
а у разі
розвитку
бульозних
висипань аб
=
86;
мультиформl=
5;ої
еритеми
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
слід припин
=
80;ти.
Гіп=
;ерчутливіс
=
90;ь. У
рідкісних
випадках
повідомлялl=
6;ся
про розвито
=
82;
анафілактиm=
5;них
реакцій.
Цит=
;охром
Р450. Флуконазол
є потужним
інгібітороl=
4;
ферменту CYP<=
/span>2C9 т&=
#1072;
помірним ін
=
75;ібітором
ферменту CYP<=
/span>3A4.
Також
флуконазол =
08;
інгібітороl=
4;
ферменту CYP<=
/span>2C19.
Слід
спостерігаm=
0;и
за станом
пацієнтів, я=
082;і
одночасно
застосовуюm=
0;ь
флуконазол
та препарат
=
80;
з вузьким
терапевтичl=
5;им
вікном, що
метаболізуn=
2;ться
за участю CYP<=
/span>2C9,
CYP2C19 та CYP3A4.
Тер=
;фенадин.
Слід
ретельно
спостерігаm=
0;и
за станом па=
094;ієнта
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
терфенадинm=
1;
та
флуконазолm=
1;
у дозі менше =
span>400 мг на
добу.
Допоміжні
речовини.
Препарат
містить
лактозу.
Пацієнтам з
рідкісними
спадковими
захворюванl=
5;ями,
такими як
непереносиl=
4;ість
галактози,
недостатніl=
9;ть
лактази
Лаппа та
мальабсорбm=
4;ія
глюкози-гал
=
72;ктози,
не слід
застосовувk=
2;ти
цей препара
=
90;.
Застос=
1091;вання
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Ваг&= #1110;тність.
Обсерв=
1072;ційні
дослідженнn=
3; продемонст=
1088;ували
підвищений
ризик
спонтанногl=
6;
аборту у
жінок, які
отримували
флуконазол
протягом
першого
триместру
вагітності.
Повідо=
1084;лялося
про численн=
10;
вроджені па
=
90;ології
у
новонароджk=
7;них
(включаючи
брахіцефалo=
0;ю,
дисплазію
вушної
раковини,
надмірне
збільшення
переднього
тім’ячка,
викривленнn=
3;
стегна,
плечопромеl=
5;евий
синостоз),
матері яких
приймали
високі дози
флуконазолm=
1;
(400‒800
мг/добу)
протягом
принаймні
трьох або бі=
083;ьше
місяців для
лікування
кокцидіоїдl=
6;зу.
Зв’язок між
застосуванl=
5;ям
флуконазолm=
1;
та цими
випадками н
=
77;
визначений.
Дослі=
;дження
на тваринах
продемонстl=
8;ували
репродуктиk=
4;ну
токсичністn=
0;.
Не
слід
застосовувk=
2;ти
звичайні
дози флукон
=
72;золу
та
короткотриk=
4;алі
курси
лікування
флуконазолl=
6;м
у період
вагітності,
за винятком
нагальної
потреби.
Не
слід
застосовувk=
2;ти
високі дози
флуконазолm=
1;
та/або трива=
083;і
курси
лікування
флуконазолl=
6;м
у період ваг=
110;тності,
за винятком
лікування
інфекцій, що
потенційно
загрожують
життю.
Гру&=
#1076;не
вигодовуваl=
5;ня.
Флуконазол
виявляєтьсn=
3;
в грудному
молоці в
концентрацo=
0;ях,
близьких до
плазмових,
тому його
призначеннn=
3;
жінкам у пер=
110;од
лактації не
рекомендуєm=
0;ься.
Грудне
вигодовуваl=
5;ня
можливе піс
=
83;я
одноразовоk=
5;о
застосуванl=
5;я
стандартноo=
1;
дози флукон
=
72;золу
200 мг або меншо=
;ї.
Грудне виго
=
76;овування
не
рекомендуєm=
0;ься
при багатор
=
72;зовому
застосуванl=
5;і
або застосу
=
74;анні
високих доз
флуконазолm=
1;.
Фертил=
1100;ність.
Дослідженн&=
#1103;
на тваринах
чоловічої т
=
72;
жіночої
статі не
продемонстl=
8;ували
впливу флук
=
86;назолу
на фертильн=
10;сть.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Досліджень
впливу
флуконазолm=
1;
на здатніст=
00; керувати
автотранспl=
6;ртом
або
працювати з
іншими
механізмамl=
0;
не проводил
=
80;.
Пацієнm=
0;ів
слід
проінформуk=
4;ати
про можливі
=
89;ть
розвитку
запаморочеl=
5;ня
або судом пі=
076;
час
застосовувk=
2;ння
флуконазолm=
1;.
При розвитк
=
91;
таких
симптомів н
=
77;
рекомендуєm=
0;ься
керувати
автотранспl=
6;ртом
або
працювати з
іншими
механізмамl=
0;.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Доб
=
86;ва
доза флуконазол
=
91;
залежить ві
=
76;
виду та
тяжкості
грибкової
інфекції. Для
більшості
випадків
вагінальноk=
5;о
кандидозу
достатньо
разового
застосуванl=
5;я
препарату.
При н=
;еобхідност=
10;
багаторазоk=
4;ого
застосуванl=
5;я
препарату лікув=
ання
інфекцій слід
продовжуваm=
0;и
до зникненн=
03;
клінічних та
лабораторнl=
0;х
проя=
вів
актив=
ності
грибкової
інфекції.
Недостатня тривалі=
1089;ть
лікування
може
призвести д
=
86;
відновленнn=
3;
активного
інфекційного
процесу.
Препарат
застосовуюm=
0;ь
перорально.
Спосіб
застосуванl=
5;я
препарату
залежить ві
=
76;
клінічного
стану
пацієнта.
Капсули слі
=
76;
ковтати
цілими. Прий=
086;м
препарату н
=
77;
залежить ві
=
76;
прийому їжі.
Дорослі=
;.
Крипто=
1082;окоз.
− Лікування
криптококоk=
4;ого
менінгіту: н=
072;вантажувал&=
#1100;на
доза станов
=
80;ть
400 мг =
1091;
перший день.
Підтримуючk=
2;
доза – 200–400
мг/добу.
Тривалість
лікування
зазвичай ст
=
72;новить
щонайменше 6=
211;8
тижнів. При
інфекціях, щ=
086;
загрожують
життю, добов=
091;
дозу можна
збільшити д
=
86; 800
мг.
−
Підтримуючk=
2;
терапія для
попередженl=
5;я
рецидиву
криптококоk=
4;ого
менінгіту у
пацієнтів з
високим риз
=
80;ком
його
розвитку:
рекомендовk=
2;на
доза препар
=
72;ту
становить 200
мг/добу
протягом
необмеженоk=
5;о
часу.
Кок=
;цидіоїдоз.
Рекомендовk=
2;на
доза
становить 200–4=
00
мг/добу.
Тривалість
лікування
становить 11–24
місяці чи
довше залеж
=
85;о
від стану
пацієнта. Дл=
103;
лікування
деяких форм
інфекції, а
особливо дл=
03;
лікування
менінгіту,
може бути
доцільним
застосуванl=
5;я
дози <=
/span> 800
мг/добу.
Інв=
;азивні
кандидози.=
Навантажувk=
2;льна
доза
становить 800
мг у перший
день.
Підтримуючk=
2;
доза – 400 мг/доk=
3;у.
Зазвичай
рекомендовk=
2;на
тривалість
лікування
кандидемії
становить =
2
тижні після
перших
негативних
результатіk=
4;
культури
крові та
зникнення
ознак і симп=
090;омів
кандидемії.
Кан=
;дидоз
слизових
оболонок.
− Кандидоз
ротоглотки:
навантажувk=
2;льна
доза станов
=
80;ть
200–400 мг у перши=
081;
день,
підтримуючk=
2;
доза – 100–200
мг/добу.
Тривалість
лікування
становить 7–21
день (до
досягнення
ремісії), але
може бути зб=
110;льшена
для
пацієнтів і
=
79;
тяжким
імунодефіцl=
0;том.
− Кандидоз
стравоходу:
навантажувk=
2;льна
доза
становить 200–4=
00
мг у перший
день,
підтримуючk=
2;
доза – 100–200
мг/добу.
Тривалість
лікування
становить 14–30
днів (до
досягнення
ремісії), але
може бути зб=
110;льшена
для
пацієнтів і
=
79;
тяжким
імунодефіцl=
0;том.
−
Кандидурія:
рекомендовk=
2;на
доза станов
=
80;ть
200–400 мг/добу
протягом 7–21
днів. Для
пацієнтів і
=
79;
тяжким
імунодефіцl=
0;том
тривалість
лікування
можна
збільшити.
− Хронічний
атрофічний
кандидоз:
рекомендовk=
2;на
доза
становить 50
мг/добу
протягом 14
днів.
− Хронічний
кандидоз
шкіри та
слизових об
=
86;лонок:
рекомендовk=
2;на
доза станов
=
80;ть =
50–100
мг/добу.
Тривалість
лікування
становить д
=
86;
28 днів, але
може бути
збільшена
залежно від
тяжкості та
виду
інфекції аб
=
86;
зниження ім
=
91;нітету.
Поп=
;ередження
рецидиву
кандидозу
слизових
оболонок у
пацієнтів з
ВІЛ, які
мають висок
=
80;й
ризик його
розвитку.
- Кандидоз
ротоглотки,
кандидоз
стравоходу:
рекомендовk=
2;на
доза
становить =
100–200
мг/добу або 200
мг 3 рази на
тиждень.
Тривалість
лікування є
необмеженоn=
2;
для
пацієнтів і
=
79;
пригнічениl=
4;
імунітетом.
Про=
;філактика
кандидозниm=
3;
інфекцій у
пацієнтів і
=
79;
тривалою не
=
81;тропенією.<=
/i>
Рекомендовk=
2;на
доза
становить 200–4=
00
мг. Лікуванн=
103;
слід
розпочинатl=
0;
за кілька дн=
110;в
до
очікуваногl=
6;
розвитку
нейтропеніo=
1;
та
продовжуваm=
0;и
протягом 7
днів після
підвищення
кількості
нейтрофіліk=
4;
понад 1000/мм3.
Ген=
;італьні
кандидози.
- Гострий
вагінальниl=
1;
кандидоз,
кандидозниl=
1;
баланіт:
рекомендовk=
2;на
доза
становить 150 мг
разово.
- Лікування
та
профілактиl=
2;а
рецидивуючl=
0;х
вагінальниm=
3;
кандидозів (4
або більше
випадків на
рік):
рекомендовk=
2;на
доза
становить 150
мг 1 раз на 3 днo=
0;. Усього
слід
застосуватl=
0; 3 дози (1
день, 4 день та=
7
день). Після
цього слід
застосуватl=
0;
підтримуючm=
1;
дозу 150 мг 1 раз
на тиждень
протягом 6
місяців.
Дер=
;матомікози.
- Мікози стоl=
7;,
мікоз гладк
=
86;ї
шкіри,
паховий
дерматомікl=
6;з,
кандидозні
інфекції
шкіри:
рекомендовk=
2;на
доза станов
=
80;ть
150 мг 1 раз на
тиждень або 50
мг 1 раз на
добу.
Тривалість
лікування с
=
90;ановить
2–4 тижні.
Лікування
мікозу стоп
може триват
=
80;
до 6
тижнів.
-
Різнобарвнl=
0;й
лишай:
рекомендовk=
2;на
доза станов
=
80;ть
300-400 мг 1 раз на
тиждень
протягом 1–3
тижнів або 50
мг на добу
протягом 2–4
тижнів.
-
Дерматофітl=
5;ий
оніхомікоз:
рекомендовk=
2;на
доза
становить 150
мг 1 раз на
тиждень.
Лікування
слід
продовжуваm=
0;и,
поки на місц=
110;
інфікованоk=
5;о
нігтя не
виросте
здоровий. Дл=
103;
відростаннn=
3;
здорових
нігтів на
руках та на
великих пал=
00;цях
ніг зазвича
=
81;
необхідно =
3–6 місяців
та 6–12 місяців
відповідно.
Однак
швидкість
росту нігті
=
74;
у пацієнтів
може бути
різною та за=
083;ежати
від віку.
Після
успішного
лікування
тривалих
хронічних
інфекцій
форма нігтя
іноді
залишаєтьсn=
3;
деформованl=
6;ю.
&n=
bsp;Діти.
Застосовув&=
#1072;ти
лікарський
засіб у форм=
110;
капсул дані
=
81;
категорії
пацієнтів
можна тоді,
коли діти
здатні
безпечно
проковтнутl=
0; капсулу,
що зазвичай =
108;
можливим у
віці від 5 рок&=
#1110;в.
Не слід
перевищуваm=
0;и
максимальнm=
1;
добову дозу 400
мг.
Як і при
аналогічниm=
3;
інфекціях у
дорослих, тр=
080;валість
лікування
залежить ві
=
76;
клінічної т
=
72;
мікологічнl=
6;ї
відповіді.
Флуконазол з=
072;стосовують
1 раз =
на
добу.
Дозування
препарату
дітям із
порушенням
=
92;ункцій
нирок
наведене
нижче.
Фармакокінk=
7;тика
флуконазолm=
1;
не
досліджуваl=
3;ася
у дітей із ни=
1088;ковою
недостатніl=
9;тю.
Діти
віком від 12
років.
Залежно від=
маси
тіла та
пубертатноk=
5;о
розвитку
лікарю слід
оцінити, яка
доза
препарату
(для доросли=
093;
чи для дітей)
є
оптимальноn=
2;
для пацієнт
=
72;.
Клінічні
дані свідча
=
90;ь
про те, що у
дітей
кліренс
флуконазолm=
1;
є вищим
порівняно з
дорослими.
Застосуванl=
5;я
доз 100 мг, 200 мг та=
400
мг дорослим
та доз 3 мг/кг, 6
мг/кг та 12 мг/кk=
5;
дітям
призводить
до
досягнення
=
87;орівнянної
системної
експозиції.
Ефективніс&=
#1090;ь
та безпека
застосуванl=
5;я
препарату
для
лікування
генітальниm=
3;
кандидозів
=
91;
дітей не
встановленo=
0;,
незважаючи
на вичерпні
дані щодо
застосуванl=
5;я
флуконазоl=
3;у
дітям. Якщо
існує нагал=
00;на
потреба
застосуванl=
5;я
препарату
підліткам
(віком від 12 до=
; 17
років), слід
застосовувk=
2;ти
звичайні
дози для
дорослих.
Діти
віком від 5 до =
11
років.
Кандидози
слизових
оболонок:
початкова д
=
86;за
становить 6
мг/кг/добу,
підтримуючk=
2;
доза – 3
мг/кг/добу.
Початкову
дозу можна
застосовувk=
2;ти
в перший ден=
100;
з метою
швидшого
досягнення
рівноважноo=
1;
концентрацo=
0;ї.
Інвазивні
кандидози,
криптококоk=
4;ий
менінгіт:
доза
препарату
становить 6–12
мг/кг/добу
залежно від
ступеня
тяжкості за
=
93;ворювання.
Підтримуюч&=
#1072;
терапія для
попередженl=
5;я
рецидиву
криптококоk=
4;ого
менінгіту у
дітей із
високим
ризиком йог
=
86;
розвитку:
доза препар
=
72;ту
становить 6
мг/кг/добу
залежно від
ступеня
тяжкості
захворюванl=
5;я.
Профілакти&=
#1082;а
кандидозів
=
91;
пацієнтів з
імунодефіцl=
0;том:
доза
препарату
становить =
3–12 мг/кг/добу
залежно від
вираженостo=
0;
та тривалос
=
90;і
індукованоo=
1;
нейтропеніo=
1;
(див. дози для
дорослих).
Па=
094;ієнти
літнього
віку.
Дозу
необхідно
підбирати
залежно від
стану нирок
(див. нижче).
Па=
094;ієнти
з порушення
=
84;
функцій
нирок.
При
разовому
застосуванl=
5;і
коригувати
дозу
флуконазолm=
1;
не потрібно.
Пацієнтам
(включаючи
дітей) із
порушенням
функцій нир
=
86;к
при
необхідносm=
0;і
багаторазоk=
4;ого
застосуванl=
5;я
препарату у
перший день
лікування
слід
застосовувk=
2;ти
початкову
дозу 50–400 мг
залежно від
показання.
Після цього
добову дозу
(залежно від
показання)
слід розрах
=
86;вувати
відповідно
до
нижченаведk=
7;ної
таблиці:
Кл=
10;ренс
креатиніну
(мл/хв) |
Ві
=
76;соток
від
рекомендов=
072;ної
дози |
> 50 |
100 % |
< 50 (без
діалізу) |
50 % |
Регулярний
діаліз |
100 % після
кожного
діалізу |
Пацієнтам,
які
перебуваютn=
0;
на
регулярномm=
1;
діалізі,
необхідно
отримувати 100 %
рекомендовk=
2;ної
дози після
кожного
діалізу. У
день, коли
діаліз не
проводитьсn=
3;,
пацієнт має
отримувати
дозу,
відкориговk=
2;ну
залежно від
кліренсу кр
=
77;атиніну.
По=
088;ушення
функцій
печінки.
Флуконазол
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
пацієнтам і
=
79;
порушеннямl=
0;
функцій печ=
10;нки,
оскільки
інформації
щодо
застосуванl=
5;я
флуконазолm=
1;
цій
категорії
пацієнтів
недостатньl=
6;.
Діти.
З=
072;стосовуват&=
#1080;
лікарський
засіб у форм=
110;
капсул дані
=
81;
категорії
пацієнтів
можна тоді,
коли діти
здатні
безпечно
проковтнутl=
0; капсулу,
що зазвичай
можливо у
віці від 5 рок&=
#1110;в.
Передозува&=
#1085;ня.
От
=
88;имано
повідомленl=
5;я
про
передозуваl=
5;ня
флуконазолl=
6;м;
одночасно
повідомлялl=
6;ся
про
галюцинаціo=
1;
та
параноїдалn=
0;ну
поведінку.
Пр
=
80;
передозуваl=
5;ні
необхідно
провести си
=
84;птоматичну
підтримуючm=
1;
терапію та у
разі
необхідносm=
0;і
промити
шлунок.
Флукон=
072;зол
значною
мірою
екскретуєтn=
0;ся
з сечею;
форсований
діурез може
прискорити
виведення
препарату.
Сеанс
гемодіалізm=
1;
тривалістю 3
години
знижує
рівень флуконазо=
лу
у
плазмі крові
приблизно н
=
72;
50 %
Побічн=
1110;
реакції.
Найчас=
1090;іше
побічними
реакціями (> 1/10)
є головний
біль, біль у
черевній
порожнині,
діарея,
нудота,
блювання,
висипання,
підвищення
рівня
аланінамінl=
6;трансфераз=
080;
(АЛТ), аспарта&=
#1090;амінотранс=
;ферази
(АСТ) та
лужної фосф
=
72;тази
крові.
Для
оцінки
частоти
виникнення
побічних ре
=
72;кцій
використовm=
1;ють
таку класl=
0;фікацію:
дуже часто (>=
u>
1/10), часто (> 1/100 і <
1/10), нечасто (> 1/1000
і < 1/100), рідко (> 1/100=
00
і =
< 1/1000),
дуже рідко (< 1/10=
000)
та частота
невідома
(неможливо
оцінити на
підставі
наявних
даних).
Розлади
з боку
системи
крові та лім=
092;атичної
системи.
Нечаст=
1086;:
анемія.
Рідко:
агранулоциm=
0;оз,
лейкопенія,
нейтропеніn=
3;,
тромбоцитоl=
7;енія.
Розлади
з боку
імунної
системи.
Рідко:
анафілаксіn=
3;.
Метаболіч=
085;і
та
аліментарнo=
0;
розлади.
Нечаст=
1086;:
зниження
апетиту.
Рідко:
гіпертриглo=
0;церидемія,
гіперхолесm=
0;еринемія,
гіпокаліємo=
0;я.
Психічні
порушення.
Нечаст=
1086;:
безсоння,
сонливість.
Розлади
з боку
нервової
системи.
Часто:
головний
біль.
Нечаст=
1086;:
судоми,
запаморочеl=
5;ня,
парестезії,
порушення
смаку.
Рідко:
тремор.
Розлади
з боку
органів
слуху та
вестибулярl=
5;ого
апарату.
Нечаст=
1086;:
вертиго.
Розлади
з боку серця.
Рідко:
пароксизмаl=
3;ьна
шлуночкова
тахікардія
типу
«пірует»,
подовження
інтервалу QT.
Розлади
з боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту.
Часто:
біль у
черевній
порожнині,
діарея, нудо=
090;а,
блювання.
Нечаст=
1086;:
запор,
диспепсія,
метеоризм,
сухість у
роті.
Гепатобіл=
110;арні
розлади.
Часто:
підвищення
рівня
аланінамінl=
6;трансфераз=
080;
(АЛТ),
аспартатамo=
0;нотрансфер=
072;зи
(АСТ), лужної
фосфатази
крові.
Нечаст=
1086;:
холестаз,
жовтяниця,
підвищення
=
88;івня
білірубіну.
Рідко:
печінкова
недостатніl=
9;ть,
гепатоцелюl=
3;ярний
некроз,
гепатити,
гепатоцелюl=
3;ярне
ураження.
Розлади
з боку шкіри
та
підшкірної
тканини.
Часто:
висипання.
Нечаст=
1086;:
свербіж,
медикаментl=
6;зний
дерматит, вк=
083;ючаючи
фіксований
медикаментl=
6;зний
дерматит, кр=
086;пив’янка,
підвищене
потовиділеl=
5;ня.
Рідко:
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
синдром
Стівенса‒Джонс=
;она,
гострий
генералізоk=
4;аний
екзантематl=
6;зний
пустульоз,
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
набряк обли
=
95;чя,
алопеція.
Розлади
з боку
опорно-рухо
=
74;ого
апарату та с=
087;олучної
тканини.
Нечаст=
1086;:
міалгія.
Загальні
розлади.
Нечаст=
1086;:
підвищена
втомлюваніl=
9;ть,
нездужання,
астенія,
гарячка.
Діти.
Частота та
характер
побічних
реакцій і ві=
076;хилень
від норми
результатіk=
4;
лабораторнl=
0;х
аналізів у
ході
клінічних
досліджень
=
92;луконазолу
з участю
дітей
співставні
=
79;
такими у
дорослих.
Термін
придатностo=
0;. 4 роки.
Умо=
;ви
зберігання.
Зберігати =
при темп
=
77;ратурі не
=
74;ище 25
°С в оригіналь=
1085;ій
упаковці в
недоступноl=
4;у длn=
3;
діт=
ей
місц=
і.
Упа=
;ковка.
По 7 капсул у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.
Кат= ;егорія відпуску. За рецептом.
=
Виробник.
Міс=
;цезнаходже
=
85;ня
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
1-10
вул. Констан=
090;инуполес,
Лімассол, 3011,
Кіпр/
1-10 Constantinoupoleos Street, Limassol, 3011, Cyprus.