ІНСТ= ;РУКЦІЯ

дл= 103; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

БОНСПРІ<= /span>

(BONSPRI)

Склад:

ді= 102;ча речовина: = офатумумаб;

1 поп = 77;редньо наповнений шприц містить 20 мг &#= 1086;фатумумабу в 0,4 мл розчину (50 мг/мл);

Офат= ;умумаб — це повніст= 102; людське моноклоналn= 0;не антитіло, вироблене в лінії мишач = 80;х клітин (NS0) за допомогою технології рекомбінанm= 0;ної ДНК.

до= 087;оміжні речовини: аргінін; натрію ацетат, триг= 110;драт; натрію хлорид; полісорбат 80; динатрію едетат; кислота хлористовоk= 6;нева розведена; вода для ін'єкцій.

Лі= 082;арська форма. Розчин для ін’єкці = 81;, 20 мг/0,4 мл.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: ві= 076; прозорого д = 86; злегка опалесцентl= 5;ого кольору, безбарвний = 72;бо злегка коричнюватl= 6;-жовтий розчин.

Фа= 088;макотерапе&= #1074;тична група. Антине = 86;пластичні та імуномодулn= 2;ючі засоби. Імун= 086;супресанти. Селективні імуносупреl= 9;анти. Код АТХ L04A A52.

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фарм= ;акодинамік = 72;.

= Механізм дії

Офатуму= ;маб є повністю л= 102;дським анти-CD20 монокл= ;ональним антитілом імуноглобуl= 3;іну G1 (IgG1) з теоретичноn= 2; середньою молекулярнl= 6;ю масою 145 кДа. Молекула CD20 являє собою трансмембрk= 2;нний фосфопротеo= 1;н, який експресуєтn= 0;ся на B-лімфоцит&#= 1072;х на стадіях від
пре-B-клітини до зрілих B-лімфоцитів. Молекула CD20 також експресуєтn= 0;ся на невеликі = 81; фракції активованиm= 3; Т-клітин. Під&#= 1096;кірний шлях введення офатумумабm= 1; та подальше вивільненнn= 3;/абсорбція з тканини забезпечує поступову взаємодію з В-клітинами.

Зв'язувk= 2;ння офатумумабm= 1; з CD20 індукує лізис CD20+ B-кліт= 080;н, головним чином за рахунок комплемент- = 79;алежної цитотоксичl= 5;ості (CDC) і, меншою мірою - за рахунок антитілозаl= 3;ежної клітинно-оп = 86;середкован&#= 1086;ї цитотоксичl= 5;ості (ADCC). Також було показано, що офатумумаб індукує лізис кліти = 85; із високою і низькою експресією CD20. Офатумумаб також сприч = 80;няє виснаження CD20-експресуюч= их Т-клітин. Під&#= 1096;кірний шлях введення офатумумабm= 1; та подальше вивільненнn= 3;/абсорбція з тканини забезпечує поступову взаємодію з В-клітинами.

= Фармакодинk= 2;мічні ефекти

= Виснаження B-клітин

У клінічних дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів і = 79; РРС, які отримували офатумумаб = 91; дозі 20 мг кожні 4 тижні після початковогl= 6; прийому 20 мг у= 1-й, 7-й та 14-й день, лікування призводило до швидкого = 110; стійкого зниження B-клітин до рівня нижче НМН (визначено я= 082; 40 клітин/мкл) тільки чере = 79; 2 тижні після початку лікування. Перед почат = 82;ом підтримуючl= 6;ї фази, починаючи з 4-го тижня, 94 % пацієнтів досягли загального рівня B-кліти&#= 1085; <10 клітин/мкл, при цьому відсоток пацієнтів, які досягли цього результату, збільшувавl= 9;я до 98 % на 12-му тижні і зберігався до
120-го тижня (тобто під час лікування у рамках дослідженнn= 3;).

= Відновленнn= 3; кількості B-клітин

Результ= ;ати клінічних досліджень фази ІІІ з участю пацієнтів з РРС свідчат= 00; про те, що мед&= #1110;ана часу до відновленнn= 3; B-клітин до НМН або поча= 090;кового рівня стано = 74;ило 24,6 тижня після припинення лікування. Результати = 84;оделювання ФК і відновленнn= 3; B-клітин підтверджуn= 2;ть ці дані, при цьому прогнозоваl= 5;а медіана час = 91; до відновленнn= 3; B-клітин до НМН станови = 90;ь 23 тижні після припинення лікування.=

= Імуногенніl= 9;ть

У клінічних дослідженнn= 3;х фази ІІІ з участю пацієнтів і = 79; РРС загальн = 72; частота утв = 86;рення антитіл до лікарськогl= 6; засобу (ADA) становила 0,2 % (2 з 914) у пацієнтів, які отримували офатумумаб, при цьому не виявлено жодних пацієнтів і = 79; посиленням або нейтралізаm= 4;ією ADA. Вплив позитивних титрів ADA на ФК= ;, профіль безпеки або кінетику B-клітин неможливо було оцінит = 80;, враховуючи низьку частоту ADA, асоційованm= 1; з офатумума = 73;ом.

= Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека

Ефектив= ;ність та безпеку офатумумабm= 1; оцінювали у двох рандомізовk= 2;них, подвійних сліпих з акт= 080;вним контролем дослідженнn= 3;х фази ІІІ, ідентичних за дизайном (Дослідженн= 03; 1 [ASCLEPIOS I] і Дослідж&#= 1077;ння 2 [ASCLEPIOS II]) з участю пацієнтів і = 79; рецидивуючl= 0;ми формами РС (РРС) віком від 18 до 55 рокі = 74;, ступенем інвалідносm= 0;і за розширеною шкалою оцінки ступеня інвалідносm= 0;і (EDSS) від 0 до 5,5 і у яких був зареєстровk= 2;ний щонайменше один документалn= 0;но підтверджеl= 5;ий рецидив у попередньоl= 4;у році або два рецидиви у попередні два роки чи позитивний результат М = 56;Т із контрастниl= 4; посиленням на основі гадолінію у попередньоl= 4;у році. У дослідженнn= 3; було включе = 85;о як пацієнті = 74; з уперше діагностовk= 2;ним захворюванl= 5;ям, так і пацієнтів, я= 082;і перейшли з поточної схеми лікування.=

В обох дослідженнn= 3;х 927 і 955 пацієнті= 074; з РРС були рандомізовk= 2;ні у співвідношk= 7;нні 1:1 у групу застосуванl= 5;я офатумумабm= 1; в дозі 20 мг у вигляді підшкірних ін'єкцій кожні 4 тижні, починаючи з 4-&= #1075;о тижня після початковогl= 6; тридозовогl= 6; прийому 20 мг щотижня протягом перших 14 днів =
(у 1-й, 7-й і 14-й денn= 0;) або в групу застосуванl= 5;я терифлуномo= 0;ду в капсулах п= 086; 14 мг перорально один раз на добу. Пацієн= 090;и також отримували відповідне плацебо, яке було іншою схемою лікування для забезпе = 95;ення «сліпоти» дослідженнn= 3; (подвійної імітації).

Тривалі= ;сть лікування для кожного пацієнта варіюваласn= 3; залежно від відповідноl= 9;ті критеріям завершення дослідженнn= 3;. В обох дослідженнn= 3;х медіана тривалості лікування становила
85 тижнів: 33,0 % пацієнтів у групі офатумумабm= 1; порівняно з 23,= 2 % пацієнтів у групі терифлуномo= 0;ду отримували лікування протягом більше 96 тижнів.

Демографі= чні та початков= 10; характерисm= 0;ики були врівноважеl= 5;і у всіх група= 093; лікування в обох дослідженнn= 3;х (див. Таблицю 1= ). Середній ві = 82; становив 38 років, середня три = 74;алість захворюванl= 5;я – 8,2 року з моменту появи перши = 93; симптомів, а середній ба = 83; за шкалою EDSS – 2,9;= 40 % пацієнтів н = 77; отримували раніше хворобо-мод = 80;фікуючої терапії (DMT), а у 40= % на зображенняm= 3; початкової МРТ, посилен= ;их гадолінієм, = 091; Т1-зваженому режимі були виявлені ураження.=

Первинн= ;ою кінцевою точкою ефек = 90;ивності в обох дослідженнn= 3;х була річна ч= 072;стота підтверджеl= 5;их рецидивів (ARR) відповідно до шкали інвалідносm= 0;і EDSS. Основні вторинні кінцеві точки ефективносm= 0;і включали ча = 89; до прогресуваl= 5;ня ознак інвалідносm= 0;і за шкалою EDSS (з підтверджеl= 5;ням через 3 і 6 міся= ;ців), що визначаєтьl= 9;я як збільшення бала за шкал= 086;ю EDSS на ≥1,5, ≥1 або ≥0,5 відповідно, = 091; пацієнтів з балами від 0, 1 до 5 або ≥5,5 за шкалою EDSS на пl= 6;чатковому рівні. Інші основні вторинні кінцеві точ = 82;и включали кількість уражень на зображенняm= 3; МРТ, посилен= ;их гадолінієм, = 091; Т1-зваженому режимі і щорічну частоту нов = 80;х або збільшених уражень у Т2-зваженому режимі. Ключові вторинні кінцеві точки, пов'язані з інваліднісm= 0;ю, оцінювалисn= 3; у мета-аналіз= 10; об'єднаних даних досліджень ASCLEPIOS
(Дослідженн= 03; 1 та Дослідже&#= 1085;ня 2), як зазначено у протоколах дослідженнn= 3;.

Демографі = 95;ні та початков= 10; характерисm= 0;ики

        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =        Таблиця 1

Харак&= #1090;еристики

Дослі= ;дження 1<= /span>

(ASCLEPIOS I)

Дослі= ;дження 2<= /span>

(ASCLEPIOS II)

Офат= ;умумаб

(N=3D465)

Тери= ;флуномід

(N=3D462)

Офат= ;умумаб

(N=3D481)

Тери= ;флуномід

(N=3D474)

Вік (середній ± стандартне відхилення; роки)

39±9

38±9

38±9

38±9

Стать (жіноча; %)

68,4

68,6

66,3

67,3

Трива= ;лість РС з моменту встановлен= 085;я діагнозу (середня/мед&= #1110;ана; роки)

5,77/3,94

5,64/3,49

5,59/3,15

5,48/3,10

Попер= ;едня хворобо-мод&#= 1080;фікуюча терапія (%)

58,9

60,6

59,5

61,8

Кільк= ;ість рецидивів за останні

12 місяців

1,2

1,3

1,3

1,3

Бал зk= 2; шкалою EDSS (сер= 077;дній/медіан= а)

2,97/3,00

2,94/3,00

2,90/3,00

2,86/2,50

Се= 088;едній загальний об’єм ураження у Т2-зваженому режимі (см³)

13,2

13,1

14,3

12,0

Паціє= ;нти з у&= #1088;аженнями на зображення= 093; МРТ, посилених г&#= 1072;долінієм, у Т1-зваженому режимі (%)

37,4

36,6

43,9

38,6

Кільк= ;ість ур&#= 1072;жень на зображення= 093; МРТ, посилених гадолінієм, &= #1091;

Т1-з&= #1074;аженому режимі (середня)=

1,7

1,2

1,6

1,5

Ре= 079;ультати ефективносm= 0;і обох досліджень наведені в таблиці 2 і на = мал.1.

В обох дослідженнn= 3;х фази III офатумумаб показав значне зниження річної частоти рецидивів н = 72; 50,5 % і 58,4 % відпові = 76;но порівняно з терифлуномo= 0;дом.

По= 087;ередньо визначений метааналіз об'єднаних даних показав, що офатумумаб значно зниж = 91;вав ризик підтверджеl= 5;ого прогресуваl= 5;ня ознак інвалідносm= 0;і через 3 місяці на 34,3 % і через 6 місяців на 32,4 % = 087;орівняно з терифлуномo= 0;дом (див. мал. 1).

Оф= 072;тумумаб значно знижував кількість у = 88;ажень на зображенняm= 3; МРТ, посилен= ;их гадолінієм, = 091; Т1-зваженому режимі на 95,9 % і частоту нових або збільшених уражень у Т2-зваженому режимі на 83,5 % порівняно з терифлуномo= 0;дом (ці значення є середнім зниженням для комбінованl= 0;х досліджень).

Аналогі= ;чні ефекти офатумумабm= 1; порівняно з терифлуномo= 0;дом спостерігаl= 3;ися щодо ключов = 80;х результатіk= 4; ефективносm= 0;і в обох дослі= 076;женнях фази III в досліджуваl= 5;их підгрупах, яких визначали з = 72; статтю, віком, масою тіла, попередньоn= 2; терапією РС нестероїднl= 0;ми протизапалn= 0;ними препаратамl= 0;, ступенем інвалідносm= 0;і на початков = 86;му рівні та активністю захворюванl= 5;я.

Огляд основних результатіk= 4; досліджень = 92;ази III щодо РРС

        =             &nb= sp;                =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =   Т= 072;блиця 2

Кінцев= ;і точки

Д= ;ослідження 1

(ASCLE= PIOS I)

Д= ;ослідження 2

(ASCLE= PIOS II)

Офат= ;умумаб

20 мг

(n=3D465)=

Тери= ;флуномід 14 мг

(n=3D462)=

Офат= ;умумаб 20 мг

(n=3D481)=

Тери= ;флуномід

14 мг

(n=3D474)=

Кінцев= ;і точки в окремих дослідженн= 103;х

Річна частота рецидивів (ARR) (первинна кінцева точка)¹

0,11

0,22

0,10

0,25

З&= #1085;иження частоти

50,5 % (p<0,001)<= /span>

58,4<= /span> % (p<0,001)

Серед= ;ня кількість ураже&= #1085;ь на зображення= 093; МРТ, посилених гадолінієм, &= #1091; Т1-зваженому режимі

В&= #1110;дносне зниження

0,0115

0,4555=

0,0317

0,5172=

97,5 % (p<0,001)<= /span>

93,9<= /span> % (p<0,001)

Кільк= ;ість нових або збільшених уражень у Т2-зваженому режимі на рік

0,72

4,00

0,64

4,16<= /span>

Відносн&#= 1077; зниження

81,9 % (p<0,001)<= /span>

84,5 % (p<0,001)<= /span>

Кінцев= ;і точки відповідно до попередньо визначеног= 086; метааналіз= 091;

Кільк= ;ість пацієнтів і&#= 1079; підтвердже= 085;им прогресува= 085;ням ознак інвал&#= 1110;дності через

3 місяці, у %²

Зниження ризику

10,9 % пацієнтів у групі офатумумаб= 091; порівняно з 1= 5,0 % пацієнтів у групі терифлуном= 110;ду

34,3<= /span> % (p=3D0,00= 3)

Кільк= ;ість пацієнтів і&#= 1079; підтвердже= 085;им прогресува= 085;ням ознак інвал&#= 1110;дності через

6 місяців, у %²

Зниження ризику

8,1 % пацієнтів у групі офатумумаб= 091; порівняно з 1= 2,0 % пацієнтів у групі терифлуном= 110;ду

32,4<= /span> % (p=3D0,012)

¹П&= #1110;дтверджені рецидиви (супроводжу&#= 1102;ться клінічно значущими змінами балів за шкалою EDSS).

²З&= #1072; оцінкою Каплана–Ме= 081;єра при спостереже= 085;ні протягом 24 місяців. Підтвердже= 085;е прогресува= 085;ня ознак інвал&#= 1110;дності через 3 та 6 місяців оцінювали згідно з перспектив= 085;о запланован= 080;м аналізом комбінован= 080;х даних двох досліджень фази III та визначали як клінічно значуще збільшення за шкалою EDSS, що зберігал&#= 1086;ся щонайменше протягом 3 або 6 місяців відповідно. Клінічно значуще збільшення &#= 1079;а шкалою EDSS визнача&#= 1108;ться як збільшен&#= 1085;я щонайменше на 1,5 бала, якщ= 086; бал за шкалою EDSS на п= 086;чатковому рівні дорівнював 0, збільшення щонайменше на 1,0 бал, якщо бал за шкалою EDSS на п= 086;чатковому рівні становив 1,0–5,0 балів, і збільшення щонайменше на 0,5 бала, якщ= 086; бал за шкалою EDSS на п= 086;чатковому рівні становив 5,5 або вище.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'>

&nb= sp;

Мал. 1. Час до настання першого підтв = 77;рдженого прогресуваl= 5;ня ознак інвал= 10;дності через

^{3      =
            &nb=
sp;}місяці після лікування (Комбінован= 10; дослідженнn= 3; 1 та 2 ASCLEPIOS, повна вибірка пацієнтів для аналізу)

Кумулn= 3;тивна частота подій за оцінкою Кап= лана – Мейєра

Терифлуно = 84;ід

Офатумума = 73;

Зниження ризику:=

Місяць дослідженнn= 3;

Кo= 0;лькість пацієнтів у групі ризик = 91;

Офатумm= 1;маб         = 944     908     878      844     810     784    533      319     176      49       1         = 0

Терифлm= 1;номід      932     901      841     804     756      718    477      297      146      41       1         = 0

¹ Цифри на кривих являють собою оцінк = 80; ризику розвитку подій методом Каплана–Меl= 1;єра за 24 місяці (позначені вертикальнl= 6;ю пунктирною лінією).

У дослідженнn= 3;х фази III відсоток пацієнтів з небажаними явищами (НЯ) (83,6 % проти 84,2 %) та НЯ, що призвели до припинення лікування (5,7 % проти 5,2 %), був подібним у групах офатумумабm= 1; та терифлун = 86;міду.

= Діти

Європей= ;ське агентство з лікарських засобів відклало зобов’язанl= 5;я компанії подати результати досліджень препарату Б = 86;нспрі в одній чи більше підгруп педіатричнl= 6;ї популяції щодо лікування розсіяного склерозу (дл= 103; отримання інформації про застосу = 74;ання у дітей див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

= Фа= 088;макокінети&= #1082;а.

= Абсорбція

Після пo= 0;дшкірного введення офатумумаб = 84;ає пролонговаl= 5;ий профіль вивільненнn= 3;/абсорбції (T_max 4,3 дня) і переважно в = 89;моктується переважно через лімфатичну систему.

Підшкір= ;не введення до = 79;и 20 мг на місяць призводить до середнього значення AUC_tau =
483 мкг*год/мл тk= 2; середнього значення C_max 1,= 43 мкг/мл у рівноважноl= 4;у стані.

= Розподіл

Розраху= ;нковий об'єм розподілу у рівноважноl= 4;у стані становив 5,42 літра після багаторазоk= 4;ого підшкірногl= 6; введення 20 мг офатумумабm= 1;.

Біотрансфо&= #1088;мація

Офатуму= ;маб – це білок, для якого очікуваним шляхом мета = 73;олізму є розпад до дрібних пептидів та амінокислоm= 0; за допомогою у = 85;іверсальни&#= 1093; протеолітиm= 5;них ферментів.=

= Виведення

Офатуму= ;маб виводиться двома шляхами: опо= 089;ередковани&= #1084; мішенню шляхом, який пов’язаний = 79;і зв= 'язуванням B-клітин, та не= залежним від мішені шляхом, <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>опосе= 088;едкованим неспецифічl= 5;им ендоцитозоl= 4; із подальшим внутрішньоl= 2;літинним катаболізмl= 6;м, як і інші молекули IgG.
B-клітини, присутні на = 087;очатковому рівні, призв= 086;дили до більшого залучення опосередкоk= 4;аного мішенню кліренсу офатумумабm= 1; на початку лікування. Вв= едення офатумумабm= 1; призводить до значного виснаження В-клітин, що спричиняє зниження загального кліренсу.

Період напіввиведk= 7;ння у стаціонарнl= 6;му стані стано = 74;ив приблизно 16 днів після багаторазоk= 4;ого підшкірногl= 6; введення офатумумабm= 1; в дозі 20 мг.
= Лінійність/ = 85;елінійніст&#= 1100; =

Фармако= ;кінетика офатумумабm= 1; є нелінійно= 02; через зниження кліренсу з часом.

= Окремі групи пацієнтів

= Пацієнти літнього віку (від 55 років)

Не провl= 6;дили спеціальниm= 3; фармакокінk= 7;тичних досліджень офатумумабm= 1; у пацієнтів = 074;іком від
55 років через обмежений клінічний досвід (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

= Діти

Дослідж= ;ення фармакокінk= 7;тики офатумумабm= 1; у педіатричнl= 0;х пацієнтів в= 10;ком до 18 років не проводили.=

= Стать

У популяційнl= 6;му перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; вплив статі (12= %) на об’єм розподілу центральноo= 1; камери вияв = 80;вся незначним, при цьому більш висок= 10; значення C_max і AUC спостерігаl= 3;ися у жінок (у цьому аналізі 48 % пацієнтів б = 91;ли чоловіки, а 52 % R= 11; жінки); ці ефекти не вважаються клінічно значущими, і корекція дози не потрібна.=

= Маса тіла

На підставі результатіk= 4; перехресноk= 5;о популяційнl= 6;го аналізу мас = 72; тіла була визначена я = 82; коваріата впливу офатумумабm= 1; (C_max і AUC) у пацієнтів з РРС. Однак маса тіла не впливала на показники безпеки та е= 092;ективності, які оцінювалисn= 0; у клінічних дослідженнn= 3;х; таким чином, корекція дози не потрібна.=

= Порушення функції нирок

Сп= 077;ціальних досліджень офатумумабm= 1; у пацієнтів = 110;з порушенням функції нирок не проводили.

У клініm= 5;ні дослідженнn= 3; були включені пацієнти з легким порушенням функції нирок. Немає досвіду прийому офатумумабm= 1; пацієнтами = 79; помірним аб = 86; тяжким порушенням функції нирок. Однак, оскільки офатумумаб не виводиться = 79; сечею, корек= 094;ія дози пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок не потрібна.=

= Порушення функції печінки

Оф= 072;тумумаб не вивчали у пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки.

Оскільк= ;и печінковий метаболізм моноклоналn= 0;них антитіл, таких як офатумумаб, незначний, н= 077; очікується, що порушенн= 03; функції печ= 10;нки впливатиме на його фармакокінk= 7;тику. Таким чином, пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки корекція до = 79;и не потрібна.

До= клінічні дані з безпеки

До= 082;лінічні дані, отримані в ході традиційниm= 3; досліджень токсичностo= 0; повторних д = 86;з, включаючи дослідженнn= 3; фармакологo= 0;чної безпеки, не свідчать пр = 86; наявність специфічноo= 1; небезпеки для людини.

До= 089;лідження канцерогенl= 5;ості або мутаген = 85;ості офатумумабm= 1; не проводил = 80;. Оскільки офатумумаб = 08; антитілом, прямої взає = 84;одії офатумумабm= 1; з ДНК не очікується.

До= 089;лідження ембріофетаl= 3;ьного розвитку (EFD) і розширене дослідженнn= 3; до і після пологів (ePPND) на мавпах показали, що вплив офату = 84;умабу, що вводитьс= 03; внутрішньоk= 4;енно у період вагітності, не призводи = 74; до токсичностo= 0; для матері, тератогеннl= 6;сті та несприятлиk= 4;ого впливу на ембріофетаl= 3;ьний та пре- і постнатальl= 5;ий розвиток.

У цих дослідженнn= 3;х офатумумаб був виявлен = 80;й у крові плодів і дрібних тварин, що підтвердилl= 6;, що він проникає крізь плаценту і щ= 086; вплив офатумумабm= 1; на плід зберігаєтьl= 9;я після народження (тривалий період напіввиведk= 7;ння моноклоналn= 0;них антитіл). Вплив офатумумабm= 1; у період вагітності призводив д = 86; очікуваногl= 6; виснаження CD20+ B-клітин у самок твари = 85;, їхніх плоді = 74; і молодих тварин, а також до зниження ма = 89;и селезінки (н= 077; пов'язаного = 079; гістологієn= 2;) у плодів і зниження гуморальноo= 1; імунної відповіді н = 72; гемоцианін лімфи равли = 82;а у дрібних тварин післ= 03; введення високих доз. &#= 1059;сі ці зміни можуть бути оборотними протягом шестимісячl= 5;ого післяпологl= 6;вого періоду. У дрібних тварин ранн= 03; післяпологl= 6;ва летальністn= 0; спостерігаl= 3;ася при дозах, що перевищуютn= 0; терапевтичl= 5;і в 160 разів (на основі AUC), що, ймовірно, було пов'язано з можливою інфекцією, спричиненоn= 2; імуномодулn= 3;цією. Рівень експозиції, = 087;ри якій не спостерігаn= 8;ться жодний несприятлиk= 4;ий ефект у популяції (NOAEL), пов'язаний і= 079; фармакологo= 0;чною активністю офатумумабm= 1; у дрібних тварин у дослідженнo= 0; ePPND, визначив коефіцієнт безпеки на основі AUC, який був щонайменше = 74; 22 рази вищим, ніж у матерів, вплив на матір знаходитьсn= 3; у межах NOAEL, що можна порівняти з впливом на людину в терапевтичl= 5;ій дозі 20 мг на місяць.

У ході спеціальноk= 5;о дослідженнn= 3; фертильносm= 0;і у мавп не спостерігаl= 3;ося жодного впл = 80;ву на кінцеві точки оцінк = 80; фертильносm= 0;і у самців і самок твари = 85;.

<= o:p>

&= #1050;лінічні характерисm= 0;ики.

&= #1055;оказання.<= /b>

Препарат Бонспрі показаний для лікуван = 85;я дорослих па = 94;ієнтів із рецидивуючl= 0;ми формами розсіяного склерозу (РРС) з активним захворюванl= 5;ям, що визначаєтьl= 9;я клінічними або візуаль = 85;ими характерисm= 0;иками.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> =

Протипо = 82;азання.

Гіпе= ;рчутливіст= 00; до діючої речовини аб = 86; до будь-якої допоміжної речовини, вказаної у розділі «Ск = 83;ад».

Паці= ;єнти з тяжким імунодефіцl= 0;том (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Тяжк= ;а активна форма інфекції до її зникненн= 03; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Відо= ;ме активне злоякісне новоутвореl= 5;ня.

Взаємо = 76;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Досліджен&#= 1085;я взаємодії н = 77; проводили, оскільки не очікується жодних взаємодій з участю ферментів системи цитохрому P450, інших метаболізуn= 2;чих ферментів або переносникo= 0;в.

Імунізаці&#= 1103;

Безпеку або здатність спричиняти первинну аб = 86; анамнестичl= 5;у (вторинну) відповідь н = 72; імунізацію живими, живими ослабленимl= 0; або інактив = 86;ваними вакцинами під час ліку= 074;ання офатумумабl= 6;м не вивчали. Відповідь н = 72; вакцини мож = 77; бути порушена, ко= 083;и B-клітини виснажені. Пацієнтам рекомендуєm= 0;ься завершити імунізацію перед початком лікування офатумумабl= 6;м (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Інші муносупресl= 0;вна або імуномодулn= 2;юча терапія=

Слід пам'ятати пр= 086; ризик адитивних ефектів з боку імунно= 11; системи при супутньому застосуванl= 5;і імуносупреl= 9;ивних препаратів однl= 6;часно з офатумумабl= 6;м.

Якщо терапію офатумумабl= 6;м розпочати після іншої імуносупреl= 9;ивної терапії з тривалим впливом на імунну систему або розпочати іншу імуносупреl= 9;ивну терапію з тривалим впливом на імунну систему піс = 83;я прийому офатумумабm= 1;, слід враховуватl= 0; тривалість = 10; механізм ді= 11; цих лікарських = 79;асобів у зв’язку з можливими адитивними = 10;муносупрес&#= 1080;вними ефектами (див. розділ «&= #1060;армакодина= ;міка»).

=

Особ= ;ливості застосуванl= 5;я.

Відстежува= ність

З метою покращення відстежуваl= 5;ості біологічниm= 3; лікарських засобів наз = 74;у та номер серії застосованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу потрібно чітко записувати.

Реакції, пов’язані з ін’єкціями=

Пацієнтів слід попередити про можливи = 81; розвиток реакцій (системних), пов’язаних = 79; ін’єкціями, загалом протягом 24 годин і в основному після першо= 11; ін'єкції (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»).
У дослідженнn= 3;х РРС спостерігаl= 3;ася лише обмеже = 85;а користь від премедикацo= 0;ї стероїдами. = 059; разі виникнення реакцій, пов’язаних = 79; ін’єкціями, їх можна контролюваm= 0;и за допомого= 02; симптоматиm= 5;ного лікування. Тому премедикацo= 0;я не потрібна.

Симптоми реакцій (місцевих) у місці ін'єкції, які спостерігаl= 3;ись у клінічних випробуванl= 5;ях, включали еритему, набряк, свербіж та біль (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»).

Першу ін'єкцію слі= 076; виконувати під безпосередl= 5;ім наглядом належним чином навче = 85;ого медичного працівника (див. розділ <= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>«Спос= 110;б застосуванl= 5;я та дози»).

Інфекції

Перед початком лікування рекомендуєm= 0;ься оцінити ста = 85; імунної системи пацієнтів.=

З огляду на механізм ді= 11; і наявний клінічний досвід, офатумумаб може підвищуватl= 0; ризик розви = 90;ку інфекцій (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Прийом офатумумабm= 1; слід відкласти у пацієнтів з активною формою інфекції до її повного зникнення.=

Офатумумаб не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; тяжким імунодефіцl= 0;том (наприклад, значною нейтропеніn= 8;ю або лімфопе = 85;ією).

Прогресуюч= а мультифокаl= 3;ьна лейкоенцефk= 2;лопатія

Оскільки у пацієнтів, які отримували лікування анти-CD20 моноклоналn= 0;ними антитілами, = 110;нші методи лікування Р = 57; та офатумумаб = 91; значно біль = 96; високих дозах для лікування раку, спостерігаl= 3;ися випадки інфікуваннn= 3; вірусом Джона Каннінгема (JC), що призводи = 83;о до розвитку прогресуючl= 6;ї мультифокаl= 3;ьної лейкоенцефk= 2;лопатії (ПМЛ), тому лік= арі мають уважн = 86; стежити за наявністю в анамнезі ПМ = 51; і будь-яких клінічних симптомів або результ = 72;тів МРТ, які можуть вказувати н = 72; наявність ПМЛ. При підозрі на ПМЛ лікування о = 92;атумумабом слід припинити д = 86; повного вик = 83;ючення ПМЛ.

Реактиваці= я гепатиту B

У пацієнтів, які отримують лікування анти-CD20 моноклоналn= 0;ними антитілами, може спосте = 88;ігатися реактиваціn= 3; вірусу гепатиту В, яка у деяких випадках може призвести д = 86; блискавичнl= 6;го гепатиту, печінкової недостатноl= 9;ті та летально = 75;о наслідку.=

Пацієнтам з активним гепатитом В не слід прий= 084;ати офатумумаб. Перед початком лікування всіх пацієнтів слід обстеж = 80;ти на наявніст= 00; гепатиту B. Щонайменше скринінг ма= 08; включати тестування на поверхне = 74;ий антиген вірусу гепатиту В (HBsAg) &#= 1090;а антитіла до ядерного антигену HBV (HBcAb). Ці тести мож= 091;ть бути доповнені іншими певн = 80;ми маркерами відповідно до місцевих рекомендацo= 0;й. Пацієнти із позитивнимl= 0; серологічнl= 0;ми тестами на гепатит В (HBsAg або HBcAb) повинн= 10; проконсульm= 0;уватися із гепатологоl= 4;, перш ніж роз= 087;очинати лікування, окрім того, за ними необ= 093;ідно ретельно спостерігаm= 0;и та лікувати згідно з медичними стандартамl= 0;, щоб не допустити реактиваціo= 1; гепатиту В.

Лікування пацієнтів і = 79; тяжким імунодефіцl= 0;том

Пацієнтам із тяжким імунодефіцl= 0;том не слід приймати пр = 77;парат до покращення свого стану (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Застосуван= ня імунодепреl= 9;антів одночасно з офатумумабl= 6;м, крім кортикостеl= 8;оїдів, не рекомендуєm= 0;ься для симптоматиm= 5;ного лікування рецидивів.=

Вакцинація

Усі вакцинації = 78;ивими або живими а= 090;енуйованим&= #1080; вакцинами слід проводити відповідно до рекоменд = 72;цій з вакцинаці= 11; щонайменше за 4 тижні до початку лікування о = 92;атумумабом і, якщо можливо, не менше ніж за 2 = тижні до початку лікування офатумумабl= 6;м у разі вакци= 085;ації інактивоваl= 5;ими вакцинами.=

Офатумумаб може впливати на ефективнісm= 0;ь інактивоваl= 5;их вакцин.

Безпеку вакцинації живими або живими атен = 91;йованими вакцинами п= 10;сля прийому офатумумабm= 1; не вивчали. Вакцинація живими або живими атен = 91;йованими вакцинами н = 77; рекомендуєm= 0;ься під час та пі&#= 1089;ля припинення лікування, поки кількість В-= 082;літин не відновитьсn= 3; (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). На підставі результатіk= 4; досліджень фази III, середній ча = 89; відновленнn= 3; кількості B-клітин до нижньої меж= 10; норми (НМН, що визначаєтьl= 9;я як 40 клітин/мкл) або початко = 74;ого рівня становило 24,6 тижня після припинення лікування (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua= ge:EN-US'>«Фармакод&#= 1080;наміка»).

Вакцинація немовлят, народжених від матерів, які отримували офатумумаб = 91; період вагітності=

Немовлятам, народженим від матерів, які отримув = 72;ли офатумумаб = 91; період вагітності, не слід вводити жив= 10; або живі ате= 085;уйовані вакцини, пок= 080; не буде підтверджеl= 5;о відновленнn= 3;
B-клітин. Виснаження B-клітин у цих немовлят мо = 78;е збільшити ризик, пов'язаний з використанl= 5;ям живих або живих атену = 81;ованих вакцин.

Інактивова= ні вакцини мож = 85;а вводити відповідно до клінічни = 93; показань до відновленнn= 3; виснаженої кількості B-клітин, однак слід розглянути можливість оцінки імунної відповіді н = 72; вакцину, включаючи консультацo= 0;ї з кваліфіковk= 2;ним фахівцем, що= 073; визначити, ч= 080; була досягнута захисна іму = 85;на відповідь (див. розділ «&= #1047;астосуванн= ;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Вміст натрію

Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; дозу, тобто вважається таким, що «не містить натрію».

=

За= 089;тосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід застосовувk= 2;ти ефективну к = 86;нтрацепцію (методи, що призводять до менше 1 % вип= ;адків вагітності) під час лікування препаратом Бо= 085;спрі та протяго = 84; 6 місяців після прийому останньої дози препарату Бо= 085;спрі.

Вагітніст&#= 1100;

Наразі є обмежені дані про застосуванl= 5;я офатумумабm= 1; вагітним жінкам. Результати досліджень на тваринах свідчать пр = 86; те, що офатумумаб може проникати к = 88;ізь плаценту і спричиняти виснаження В-клітин у плода на основі проведених досліджень на тваринах. Тератогеннo= 0;сть не спостерігаl= 3;ася у вагітних мавп після внутрішньоk= 4;енного введення офатумумабm= 1; під час органогенеk= 9;у.

Повідомля&#= 1083;и про транзиторнk= 7; виснаження периферичнl= 0;х В-клітин і лімфоцитопk= 7;нії у немовлят, народжених від матерів, які отримували інші монокл = 86;нальні анти-CD20 антитіла у період вагітності. Можлива тривалість виснаження В-клітин у немовлят, як= 110; зазнали впл = 80;ву офатумумабm= 1; в утробі матері, і вплив висна = 78;ення В-клітин на безпеку та ефективнісm= 0;ь вакцин невідомі (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 76;инаміка»).

Офатумума&#= 1073; можна призначати для лікуван = 85;я вагітних, лише коли потенційна користь для матері перевищує потенційні ризики для плода.

Щоб допомогти визначити ефекти офатумумабm= 1; у вагітних жінок, медичним працівникаl= 4; рекомендуєm= 0;ься повідомлятl= 0; про будь-які випадки вагітності та ускладнень, які виникаю = 90;ь під час лікування або протяго = 84; 6 місяців піс&#= 1083;я прийому останньої дози офатумумабm= 1;, місцевому представниm= 4;тву власника реєстраційl= 5;ого посвідченнn= 3;, що забезпеч = 80;ть подальше спостережеl= 5;ня за цими пацієнтами = 91; рамках програми інтенсивноk= 5;о моніторингm= 1; результатіk= 4; вагітностеl= 1; (PRIM). Крім того, про всі побі= 095;ні реакції, які виникли у період вагітності, необхідно повідомлятl= 0; через національнm= 1; систему звітності.

Годування груддю=

Застосува&#= 1085;ня офатумумабm= 1; жінками у період году = 74;ання груддю не вивчали. Невідомо, чи &#= 1087;роникає офатумумаб = 91; грудне молоко людини. У людей прони = 82;нення антитіл IgG у грудне молоко відбуваєтьl= 9;я у перші кілька днів після народження = 10; незабаром після цього знижується до низьких р= 110;внів. Отже, не можна виключати ризик для не= 084;овляти протягом цього корот = 82;ого періоду. Потім офатумумаб можна засто = 89;овувати протягом пе = 88;іоду годування груддю відп = 86;відно до клінічни = 93; показань. Однак, якщо пацієнти отримували офатумумаб до останніх декількох місяців вагітності, = 075;одування груддю можн = 72; розпочати о = 76;разу після народження дитини.

Фертильні&#= 1089;ть

Немає даних про вплив офатумумабm= 1; на фертильн= 10;сть людини.

Доклінічн&#= 1110; дані не свідчать пр = 86; потенційну небезпеку для людини відповідно до показник= 10;в чоловічої і жіночої фертильносm= 0;і, що вивчали н= 072; мавпах.

Зд= 072;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

&#= 1055;репарат Бонс= ;прі не чинить або чинить незначний вплив на зда= 090;ність керувати транспортнl= 0;ми засобами та іншими механізмамl= 0;.

Сп= 086;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Преп= ;арат Бонспрі нео = 73;хідно вводити під наглядом лікаря, який має досвід лікування неврологічl= 5;их захворюванn= 0;.

До= 079;и

Реко= ;мендована доза становить 20 мг офатумум = 72;бу, що вводитьс= 03; у вигляді підшкірних ін'єкцій таким чином:

•      = сп= 086;чатку препарат вводити на 0-му, 1-му та 2-= 084;у тижні з наступним введенням;=

•      = од= 080;н раз на місяць, починаючи з 4-го тижня.

Пр= 086;пуск дози

Якщо запланованk= 2; доза препарату пропущена, введення слід провести якомога швидше, не чекаючи наступної запланованl= 6;ї дози. Наступ= 085;і дози слід вводити відповідно до встановл = 77;ного режиму дозування.=

Ос= 086;бливі популяції<= /span>

Па= 094;ієнти літнього віку (від 55 років)

Досл= ;іджень у пацієнтів віком від 55 років з РС не проводили. З огляду на наявні обмежені дані, корекція дози препарату пацієнтам віком від 55 років не потрібна (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).

По= 088;ушення функції нирок

Паці= ;єнтам з порушення = 84; функції нирок корек = 94;ія дози не потрібна (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).

По= 088;ушення функції печінки

Паці= ;єнтам з порушення = 84; функції печінки кор = 77;кція дози не потрібна (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).

Сп= 086;сіб застосуванl= 5;я =

Цей лікарський засіб призначениl= 1; для самості = 81;ного введення у вигляді підшкірної = 10;н’єкції.

Найп= ;оширенішим = 80; місцями підшкірної ін'єкції є живіт, стегн= 086; та надплічч= 03;.

Перш= ;у ін'єкцію слі= 076; виконувати під безпосе = 88;еднім наглядом медичного працівника (= 076;ив. розділ = «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

=

Ді= 090;и.

Безп= ;ека та ефективнісm= 0;ь препарату Бонспрі у дітей віком від 0 до 18 рокіk= 4; не встановл = 77;ні. Дані відсутні.=

=

Передоз = 91;вання.

Дози до 700 мг без дозообмежуk= 4;ального прояву токсичностo= 0; застосовувk= 2;ли в рамках клі= 085;ічних досліджень пацієнтам і = 79; розсіяним склерозом. У разі передозуваl= 5;ня рекомендуєm= 0;ься спостережеl= 5;ня за пацієнто = 84; на предмет розвитку ознак або симптомів побічних реакцій і призначеннn= 3; відповідноk= 5;о симптоматиm= 5;ного лікування.=

Офатуму= ;маб раніше застосовувk= 2;ли для лікуван = 85;я хронічного лімфолейкоk= 9;у (ХЛЛ) в дозах до 2000 мг, які слід вводит = 80; шляхом внутрішньоk= 4;енної інфузії. Вве= 076;ення офатумумабm= 1; у вигляді підшкірної ін'єкції не вивчали та в= 110;н не був схвалений для цих показань. Офатумумаб не слід застосовувk= 2;ти для лікування р = 72;ку.

Побічні реакції.

Резюме профілю безпеки

Найважл= ;ивіші та найпоширенo= 0;ші побічні реа = 82;ції включають інфекції верхніх дихальних шляхів (39,4 %), системні реакції, пов’язані з ін’єкціями (20,= 6 %), реакції у місці ін’єкції (10,9 %) та інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів (11,9 %) (додаткову інформацію див. у розділі «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» та підпункт= 10; «Опис окремих побічних реакцій» нижче).

Пер= елік побічних реакцій у вигляді таблиці

Побічні реакції, пов’язані з застосуванl= 5;ям офатумумабm= 1;, про які повідомлялl= 0; в основних клінічних дослідженнn= 3;х РРС, зазначе= 085;і в таблиці 3 відповідно до термінологo= 0;ї MedDRA за класами систем органів. У межах кожного класу систе = 84; органів побічні реакції розподіленo= 0; за частотою, при цьому найчастіші вказуються першими. У межах кожно= 11; категорії частоти побічні реакції вка = 79;ані у порядку зм= 077;ншення тяжкості. Крім того, залежно від частоти виникнення, побічні реакції бул = 80; розподіленo= 0; на такі категорії: дуже часто (≥1/10);= часто (ві= ;д ≥1/100 дl= 6; <1/10); нечас= 090;о (= від ≥1/1000 до <1/100); рідко (ві= ;д ≥1/10000 до <1/1000); <= /span>дуже рідко (<1/10000).

Перелік небажаних реакцій у вигляді таб = 83;иці

        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =              Та&= #1073;лиця 3

Інфекції та інвазії

Дуже часто

Ін&= #1092;екції верхніх дихальних шляхів¹<= /p>
Ін&= #1092;екції сечовивідн= 080;х шляхів²<= /p>

Ча&= #1089;то

Ге&= #1088;пес ротової порожнини

Систем= 085;і порушення та ускладненн= 103; у місці введення

Ду&= #1078;е часто=

Ре&= #1072;кції (місцеві) у місці ін’єкції

Травми, отруєння та ускладненн= 103; процедур

Ду&= #1078;е часто

Ре&= #1072;кції (системні), пов’язані з ін’єкціями

Відхил= 077;ння від норми, виявлені у результаті лабораторн= 080;х досліджень

Ча&= #1089;то

Зн&= #1080;ження рівня імуноглобу= 083;іну М у крові

^1&=
nbsp;Групуванн= я на рівні термінів переважног= 086; застосуван= 085;я призначене для визначення частоти поб&#= 1110;чних реакцій і включає такі реакції: назофаринг= 110;т, інфекція верхніх дихальних шляхів, грип, синусит, фарингіт, риніт, вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів, тонзиліт, гострий синусит, фаринготон= 079;иліт, ларингіт, ст&= #1088;ептококови= ;й фарингіт, вірусний риніт, бактеріаль= 085;ий синусит, бактеріаль= 085;ий тонзиліт, вірусний фарингіт, вірусний тонзиліт, хронічний синусит, герпес у носі, трахеїт.

<= sup>2&= nbsp; Групуванн= я на рівні термінів переважног= 086; застосуван= 085;я призначене для визначення частоти поб&#= 1110;чних реакцій і включає так&#= 1110; реакції: інфекція сечовивідн= 080;х шляхів, цист&= #1080;т, інфекція сечовивідн= 080;х шляхів, спри&= #1095;инена Escherichia, безсимптом= 085;а бактеріурі= 103;, бактеріурі= 103;.

Опис окремих поб= 10;чних реакцій

= Інфекції

У клінічних дослідженнn= 3;х фази III з участю пацієнтів і = 79; РРС загальн = 72; частота інфекцій і серйозних інфекцій у пацієнтів, які отримували офатумумаб, була подібн = 72; до такої у пацієнтів, які отримували = 90;ерифлуномі&#= 1076; (51,6 % проти 52,7 % і 2,5 % проти 1,8 %). Два пацієнти (0,2 %) припинили лікування, а 11 пацієнтів (1,2 %) призупинилl= 0; лікування через серйозну інфекцію.=

= Інфекції верхніх дихальних шляхів

У цих дослідженнn= 3;х у 39,4 % пацієнті = 74;, які отримували офатумумаб, відзначалиl= 9;ь інфекції верхніх дихальних шляхів порівняно з 37,= 8 % пацієнтів, які отримували терифлуномo= 0;д. Інфекції в о= 089;новному були легко т= 072; помірно виражені, ча= 089;тіше відзначавсn= 3; назофарингo= 0;т, інфекція верхніх дих = 72;льних шляхів і грип.

= Реакції, пов’язані з ін’єкціями

У клінічних дослідженнn= 3;х фази III з участю пацієнтів і = 79; РРС пов'язан= 110; з ін'єкціями (системні) реакції від = 79;начались у 20,6 % пацієнті = 74;, які отримували офатумумаб.

Частота реакцій, пов'язаних з ін'єкцією, була найвищою пр = 80; першій ін'єкції (14,4 %), значно знижуваласn= 0; при наступних ін'єкціях (4,4 % після друго= 11; ін'єкції, <3 % після третьої ін'єкції). Реакції, пов'язані з ін'єкціями (99,8 %), в основному були легко т= 072; помірно виражені. Дв= 072; (0,2 %) пацієнти з РС, які отримували офатумумаб, повідомили про серйозн= 10; реакції, пов'&#= 1103;зані з ін'єкціями, &= #1072;ле такі, що не загрожують життю. Симпт= 086;ми, про які найч= 072;стіше повідомлялl= 6;ся
(≥2 %), включали = 75;арячку, головний біль, міалгію, озноб і втому.

= Реакції у місці ін’єкції

У клінічних дослідженнn= 3;х фази III з участю пацієнтів і = 79; РРС пов'язан= 110; з ін'єкціями (місцеві) реакції від = 79;начались у 10,9 % пацієнті = 74;, які отримували офатумумаб.

Місцеві реакції у місці введення були дуже поширеними. Реакції у місці ін’єкції були легко т= 072; помірно вир = 72;жені та несерйоз = 85;і. Симптоми пр = 86; які найчастіше повідомлялl= 6;ся (>2 %), включали еритему, біль, свербі= 078; і набряк.

= Відхилення лабораторнl= 0;х показників від норми

Імуногл= ;обуліни

У клінічних дослідженнn= 3;х фази III з участю пацієнтів і = 79; РРС спостерігаl= 3;ося зниження середніх концентрацo= 0;й імуноглобуl= 3;іну М (IgM) (зниження на 30,9 % через 48 тижнів та на 38= ,8 % через

96 тижнів), але не відзн= 072;чалося жодного зв’язку з ризиком розвитку інфекцій, включаючи серйозні інфекції.=

У 14,3 % пацієнтів лікування офатумумабl= 6;м призводило до зниження рівня IgM, що становив нижче 0,34 г/л.=

Офатуму= ;маб асоціювавсn= 3; з транзиторнl= 0;м зниженням середніх концентрацo= 0;й імуноглобуl= 3;іну G (IgG) на 4,3 % через 48 тижнів лікування, але зі збільшенняl= 4; на 2,2 % через 96 тижнів.

Повідоl= 4;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідоl= 4;лення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та = 092;армацевтич&= #1085;им працівникаl= 4;, а також паці= 108;нтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідо = 84;ляти про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig= ht:bold; mso-bidi-font-style:italic'>.

=

Те= 088;мін придатностo= 0;. 3 роки.

Ум= 086;ви зберігання.

Збер= ;ігати у холодильниl= 2;у (2–8 °C). Не заморожуваm= 0;и.

За нk= 7;обхідності препарат Бо = 85;спрі може зберігатисn= 3; не у холодильниl= 2;у одноразово = 87;ротягом 7 днів при кімнатній температурo= 0; (не вище 30 °C). Якщо l= 7;репарат Бонспрі не використатl= 0; протягом цього періоду, йог= 086; можна повернути д = 86; холодильниl= 2;а максимум на 7 днів.

Збер= ;ігати попередньо наповнений шприц у зовнішній упаковці дл= 03; захисту від світла.

=

Упак= ;овка.

&= #1055;о 0,4 мл розчину у попередньо наповненомm= 1; шприці; по 1 попередньо наповненомm= 1; шприці у пла= 089;тиковому лотку-бліст = 77;рі; по 1 або по 3 лоm= 0;ки-блістери в картонній коробці.

Ка= 090;егорія відпуску.

За рецептом.=

Ви= 088;обник.

Новарті = 89; Фарма Штейн АГ.

=

Місцез = 85;аходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Шаффха = 91;серштрассе, 4332 Штейн, Швейцарія.

Харак&= #1090;еристики	Дослі= ;дження 1<= /span> (ASCLEPIOS I)	Дослі= ;дження 2<= /span> (ASCLEPIOS II)
	Офат= ;умумаб (N=3D465)	Тери= ;флуномід (N=3D462)	Офат= ;умумаб (N=3D481)	Тери= ;флуномід (N=3D474)
Вік (середній ± стандартне відхилення; роки)	39±9	38±9	38±9	38±9
Стать (жіноча; %)	68,4	68,6	66,3	67,3
Трива= ;лість РС з моменту встановлен= 085;я діагнозу (середня/мед&= #1110;ана; роки)	5,77/3,94	5,64/3,49	5,59/3,15	5,48/3,10
Попер= ;едня хворобо-мод&#= 1080;фікуюча терапія (%)	58,9	60,6	59,5	61,8
Кільк= ;ість рецидивів за останні 12 місяців	1,2	1,3	1,3	1,3
Бал зk= 2; шкалою EDSS (сер= 077;дній/медіан= а)	2,97/3,00	2,94/3,00	2,90/3,00	2,86/2,50
Се= 088;едній загальний об’єм ураження у Т2-зваженому режимі (см³)	13,2	13,1	14,3	12,0
Паціє= ;нти з у&= #1088;аженнями на зображення= 093; МРТ, посилених г&#= 1072;долінієм, у Т1-зваженому режимі (%)	37,4	36,6	43,9	38,6
Кільк= ;ість ур&#= 1072;жень на зображення= 093; МРТ, посилених гадолінієм, &= #1091; Т1-з&= #1074;аженому режимі (середня)=	1,7	1,2	1,6	1,5

Кінцев= ;і точки	Д= ;ослідження 1 (ASCLE= PIOS I)	Д= ;ослідження 2 (ASCLE= PIOS II)
Офат= ;умумаб 20 мг (n=3D465)=	Тери= ;флуномід 14 мг (n=3D462)=	Офат= ;умумаб 20 мг (n=3D481)=	Тери= ;флуномід 14 мг (n=3D474)=
Кінцев= ;і точки в окремих дослідженн= 103;х
Річна частота рецидивів (ARR) (первинна кінцева точка)¹	0,11	0,22	0,10	0,25
З&= #1085;иження частоти	50,5 % (p<0,001)<= /span>	58,4<= /span> % (p<0,001)
Серед= ;ня кількість ураже&= #1085;ь на зображення= 093; МРТ, посилених гадолінієм, &= #1091; Т1-зваженому режимі В&= #1110;дносне зниження	0,0115	0,4555=	0,0317	0,5172=
97,5 % (p<0,001)<= /span>	93,9<= /span> % (p<0,001)
Кільк= ;ість нових або збільшених уражень у Т2-зваженому режимі на рік	0,72	4,00	0,64	4,16<= /span>
Відносн&#= 1077; зниження	81,9 % (p<0,001)<= /span>	84,5 % (p<0,001)<= /span>
Кінцев= ;і точки відповідно до попередньо визначеног= 086; метааналіз= 091;
Кільк= ;ість пацієнтів і&#= 1079; підтвердже= 085;им прогресува= 085;ням ознак інвал&#= 1110;дності через 3 місяці, у %² Зниження ризику	10,9 % пацієнтів у групі офатумумаб= 091; порівняно з 1= 5,0 % пацієнтів у групі терифлуном= 110;ду 34,3<= /span> % (p=3D0,00= 3)
Кільк= ;ість пацієнтів і&#= 1079; підтвердже= 085;им прогресува= 085;ням ознак інвал&#= 1110;дності через 6 місяців, у %² Зниження ризику	8,1 % пацієнтів у групі офатумумаб= 091; порівняно з 1= 2,0 % пацієнтів у групі терифлуном= 110;ду 32,4<= /span> % (p=3D0,012)
¹П&= #1110;дтверджені рецидиви (супроводжу&#= 1102;ться клінічно значущими змінами балів за шкалою EDSS). ²З&= #1072; оцінкою Каплана–Ме= 081;єра при спостереже= 085;ні протягом 24 місяців. Підтвердже= 085;е прогресува= 085;ня ознак інвал&#= 1110;дності через 3 та 6 місяців оцінювали згідно з перспектив= 085;о запланован= 080;м аналізом комбінован= 080;х даних двох досліджень фази III та визначали як клінічно значуще збільшення за шкалою EDSS, що зберігал&#= 1086;ся щонайменше протягом 3 або 6 місяців відповідно. Клінічно значуще збільшення &#= 1079;а шкалою EDSS визнача&#= 1108;ться як збільшен&#= 1085;я щонайменше на 1,5 бала, якщ= 086; бал за шкалою EDSS на п= 086;чатковому рівні дорівнював 0, збільшення щонайменше на 1,0 бал, якщо бал за шкалою EDSS на п= 086;чатковому рівні становив 1,0–5,0 балів, і збільшення щонайменше на 0,5 бала, якщ= 086; бал за шкалою EDSS на п= 086;чатковому рівні становив 5,5 або вище.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'>

Інфекції та інвазії
Дуже часто	Ін&= #1092;екції верхніх дихальних шляхів¹<= /p> Ін&= #1092;екції сечовивідн= 080;х шляхів²<= /p>
Ча&= #1089;то	Ге&= #1088;пес ротової порожнини
Систем= 085;і порушення та ускладненн= 103; у місці введення
Ду&= #1078;е часто=	Ре&= #1072;кції (місцеві) у місці ін’єкції
Травми, отруєння та ускладненн= 103; процедур
Ду&= #1078;е часто	Ре&= #1072;кції (системні), пов’язані з ін’єкціями
Відхил= 077;ння від норми, виявлені у результаті лабораторн= 080;х досліджень
Ча&= #1089;то	Зн&= #1080;ження рівня імуноглобу= 083;іну М у крові
^1&= nbsp;Групуванн= я на рівні термінів переважног= 086; застосуван= 085;я призначене для визначення частоти поб&#= 1110;чних реакцій і включає такі реакції: назофаринг= 110;т, інфекція верхніх дихальних шляхів, грип, синусит, фарингіт, риніт, вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів, тонзиліт, гострий синусит, фаринготон= 079;иліт, ларингіт, ст&= #1088;ептококови= ;й фарингіт, вірусний риніт, бактеріаль= 085;ий синусит, бактеріаль= 085;ий тонзиліт, вірусний фарингіт, вірусний тонзиліт, хронічний синусит, герпес у носі, трахеїт. <= sup>2&= nbsp; Групуванн= я на рівні термінів переважног= 086; застосуван= 085;я призначене для визначення частоти поб&#= 1110;чних реакцій і включає так&#= 1110; реакції: інфекція сечовивідн= 080;х шляхів, цист&= #1080;т, інфекція сечовивідн= 080;х шляхів, спри&= #1095;инена Escherichia, безсимптом= 085;а бактеріурі= 103;, бактеріурі= 103;.