ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Гемате^®П

(Haemate^® P)

Склад:<= span lang=3DUK>

діючі речовини: фактор коагуляції крові людини VIII (FVIII), фактор фон Віллебранда людини (VWF).<= /span>

1 флакон з лікарським засобом Гемате^®П активністю 250 МО FVIII / 600 МО VWF містить 250 МО фактора коагуляції крові людини VI= II (FVIII) та 600 МО фактора фон Віллебранда людини (VWF);

після від= новлення шляхом додавання 5 мл води для ін’єкцій розчин містить 50 МО/мл FVIII та 120 МО/мл VWF.

1 флакон з лікарським засобом Гемате^® П активністю 500 МО FVIII / 1200 МО VWF містить 500 МО фа= ктора коагуляції крові людини VIII (FVIII) та 1200 МО фактора фон Вілле= бранда людини (VWF);

після відновлення шляхом додавання 10 мл води д= ля ін’єкцій розчин містить 50 МО/мл FVIII та 120 МО/мл VWF.

1 флакон з лікарським засобом Гемате^® П активністю 1000 МО FVIII / 2400 МО VWF містить 1000 МО фактора коагуляції крові людини VIII (FVIII) та 2400 МО фактора ф= он Віллебранда людини (VWF);

після відновлення шляхом додавання 15 мл води д= ля ін’єкцій розчин містить 66,6 МО/мл FVIII та 160 МО/мл VWF;

допоміжні речо= вини: альбумін людини, амінооцтова кислота, натрію хлорид, натрію цитр= ат, натрію гідроксид або хлористоводнева кислота (у невеликих кількостях для регулювання значення рН).

Розчинник: вода для ін’єкцій – по 5 мл, 10 мл та 15 мл.

Активність FVIII (МО) визначають за допомогою хромоген= ного аналізу відповідно до Європейської фармакопеї. Питома активність FVIII препарату Гемате^® П становить приблизно 2–6 МО FVIII/мг біл= ка.

Активність VWF (МО) вимірюють відповідно до ристоцетин-кофакторної активності (VWF:RCo) у порівнянні з міжнародним стандартним зразком концентрату фактора фон Віллебранда (ВООЗ). Питома активність VWF препарату Гемате^® П становить приблизно 5–17 = ;МО VWF:RCo/мг білка.

Гемате^®П виробляють з донорської плазми лю= дини.

Лікарська форма= . Порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій або інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: білий = порошок та прозорий безбарвний розчинник для розчину для ін’єкцій/інфузій.

Фармакотерапевтична група.

Гемостати= чні засоби. Фактори згортання крові. Фактор фон Віллебранда в комбінації з факт= ором згортання VIII.

Код АТХ B= 02B D06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.<= /p>

Фактор фон Віллебранда

Гемате^®П діє так само, як і ендогенний VWF.

Крім функції білка, що захищає фактор VIII, фактор Віллебран= да опосередковує адгезію тромбоцитів у місцях ушкодження судин та відіграє гол= овну роль в агрегації тромбоцитів.

Застосування VWF дає змогу коригувати порушення гемостазу у паціє= нтів з дефіцитом VWF (VWD) на двох рівнях:

- VWF віднов= лює адгезію тромбоцитів до васкулярного субендотелію у місці ушкодження судин (оскільки він зв’язується як із васкулярним субендотелієм, так і з мембраною тромбоцита), забезпечуючи первинний гемостаз, про що свідчить зменшення часу кровотечі. Цей ефект виникає негайно і, як відомо, значною мірою залежить в= ід високого вмісту високомолекулярних VWF-мультимерів.

- VWF сприяє відстроченій корекції асоційованого дефіциту FVIII. При внутрішньовенному введенні VWF зв’язує ендогенний FVIII (який зазвичай виробляється у пацієнт= а) і, стабілізуючи цей фактор, перешкоджає його швидкій деградації.

Через це введення чистого VWF (препарату VWF з низьким рівнем FVI= II) відновлює рівень FVIII:C до нормального як вторинний ефект після першої інф= узії з невеликою затримкою.

Введення препарату FVIII:C, що містить VWF, відновлює рівень FVII= I:C до нормального відразу після першої інфузії.

Фактор VIII

Гемате^® П діє так само, як і ендогенний FVIII.

Комплекс фактор VIII/ фактор фон Віллебранда складається з д= вох молекул (фактора VIII та фактора фон Віллебранда) з різними фізіологіч= ними функціями. =

При введенні пацієнту з гемофілією фактор VIII зв’язується з фактором фон Віллебранда в системі кровообігу пацієнта.

Активований фактор VIII діє як кофактор для активованого фактора IX, прискорюючи перетворення фактора X в активований фактор X. Активований фактор X перетворює протромбін на тромбін. = Тромбін, у свою чергу, перетворює фібриноген на фібрин і сприяє утворенню тромбу. Гемофілія А є спадковим, пов’язаним зі статтю розладом згортання крові внаслідок зниження рівня фактора VIII, що призводить до профузних кров= отеч у суглоби, м’язи або внутрішні органи, спонтанно або внаслідок випадкової травми чи хірургічного втручання. Замісна терапія підвищує рівень фактора&n= bsp;VIII у плазмі крові, що дає змогу тимчасово усунути дефіцит фактора та скоригува= ти схильність до кровотеч.

Слід зазначити, що річна частота кровотеч (ABR) не порівнювана при застосуванні різних концентратів факторів та в різних клінічних дослідження= х.

Фармакокінетика

Фактор фон Віллебранда

Фармакокінетику препарату Гемате^®П оцінювали у 28 пацієнтів з VWD [тип 1, n =3D 10; тип 2А, n =3D 10; тип&n= bsp;2M, n =3D 1; тип 3, n =3D 7] у стані без кровотечі. Медіана кінцевого пері= оду напіввиведення VWF:RCo (двокамерна модель) становила 9,9 год (діапазон= 2,8–51,1 год). Медіана початкового періоду напіввиведення становила 1,47 год (діапазо= н 0,28–13,86 год). Медіана відновлення in vivo для активності VWF:RCo становила 1,9 (МО/дл)/(МО/кг) [діапазон 0,6–4,5 (МО/дл)/(МО/кг)]. Медіана AUC становила 1664 МО/дл·год (діапазон 142–3846 МО/дл·год), медіана MRT становила 13,7 год (діапазон 3,0–44,6 год), а середній кліренс становив 4,81 мл/кг/год (діапаз= он 2,08–53,0 мл/кг/год).

Максимальний рівень VWF у плазмі крові зазвичай спостерігається приблизно через 50 хв після введення. Максимальний рівень FVIII спостерігається через 1-1,5 год після введення.

Фактор VIII

Після внутрішньов= енної ін’єкції спостерігається швидке підвищення активності фактора VIII (FVIII:C) у плазмі крові з подальшим швидким зниженням активності та наступ= ним повільним зниженням активності. Дослідження за участю пацієнтів з гемофілією А продемонстрували середній період напіввиведення 12,6 = ;год (діапазон 5,0–27,7 год). Загальна медіана відновлення FVIII = in vivo становила 1,73 МО/дл = на 1 МО/кг (діапазон 0,5-4,13). В одному дослідженні було встановлено, що середній час утримання (MRT) становив 19,0 год (діапазон 14,8–40,0 год), серед= ня площа під кривою (AUC) становила 36,1 (% * год)/(МО/кг) (діапазон 14,8–72,4 (% * год)/(МО кг)), середній кліренс становив 2,8 мл/год/кг (діапазон 1,4–6,7 мл/год/кг).

Діти

Немає фармакокінетични= х даних щодо пацієнтів віком до 12 років.

Доклінічні дані з безпеки

Гемате® П містить фактор VIII і фактор фон Віллебранда як діючі речовини, що отр= имуються з плазми людини та діють як ендогенні складові плазми. При введенні однораз= ової дози препарату Гемате^®П у різних видів тварин не було виявлено токсичних ефектів. Доклінічні дослідження із застосуванням багаторазових доз (хронічна токсичність, канцерогенність та мутагенність) не можуть бути обґрунтовано проведені на звичайних тваринних моделях через розвиток антитіл після застосування гетерологічних білків людини.

Клінічні характеристики.

Показання.

Хвороба Віллебранда (VWD)

Для профілактики та лікування кровотеч або кровотеч при хірургічн= ому втручанні, якщо монотерапія десмопресином (DDAVP) неефективна чи протипоказ= ана.

Гемофілія А (вроджений д= ефіцит фактора VIII)<= /span>

Для профілактики та лікування кровотеч у пацієнтів з гемофілією А.=

Препарат можна використовувати для контролю перебігу набутого деф= іциту фактора VIII та для лікування пацієнтів з наявністю антитіл до фактора VIII.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких допоміжних речовин (див. роз= діл «Склад»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій .

Взаємодія VWF та FVIII з іншими лікарськими засобами не досліджув= алася.

Особливості застосування.

Відсте= ження

Щоб покра= щити відстеження біологічних лікарських засобів, назву та номер серії препарату, що вводитьс= я, потрібно чітко зафіксовувати.

Гіперч= утливість

Можливі р= еакції гіперчутливості алергічного типу. При появі симптомів гіперчутливості паціє= нтам рекомендується негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Пацієнтам слід повідомити про ранні ознаки реакцій гіперчутливості,= зокрема про висип, генералізовану кропив’янку, стиснення в грудях, хрипи, гіпотензі= ю та анафілаксію. У разі розвитку шокового стану слід дотримуватись чинних медич= них стандартів щодо лікування шоку.

Хвороба Віллебранда

Існує риз= ик виникнення тромботичних ускладнень, включно з тромбоемболією легеневої арте= рії, особливо у пацієнтів з відомими клінічними або лабораторними факторами ризи= ку (наприклад, за відсутності профілактики тромбоутворення у періопераційний період, при відсутності ранньої мобілізації, ожирінні, передозуванні, онкол= огічних захворюваннях). Тому стан пацієнтів групи ризику необхідно контролювати щодо появи ранніх ознак тромбозу. Профілактику венозної тромбоемболії слід прово= дити відповідно до чинних рекомендацій.

При викор= истанні препарату VWF лікар повинен знати, що тривале лікування може призвести до надмірного підвищення FVIII:C. У пацієнтів, які отримують препарати VWF, що містять фактор VIII, слід контролювати рівень FVIII:C у плазмі крові, = щоб уникнути тривалого підвищення рівня FVIII:C у плазмі крові, яке пов’язане з підвищеним ризиком розвитку тромботичних ускладнень, а також слід розглянут= и проведення антитромботичних заходів.

У пацієнт= ів з VWF, особливо у пацієнтів з VWD 3 типу, можуть вироблятися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до VWF. Якщо не вдається досягти очікуваного рівня активності VWF:RCo у плазмі крові або якщо не вдається припинити кровотечу = за допомогою відповідної дози, необхідно провести аналіз на наявність інгібіто= рів VWF. У пацієнтів із високим рівнем інгібіторів терапія може бути неефективн= ою, тому слід розглянути інші варіанти лікування.

Гемофілія А<= o:p>

Інгібітори

Утворення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) до фактора VIII є відомим ускладненням при лікуванні пацієнтів з гемофілією А. Ці інгібітори зазвичай є імуноглобулінами IgG, спрямованими проти прокоагуляційної активності фактора VIII, які кількісно вимірюються в одиницях Бетезда = (БО) на 1 мл плазми за допомогою модифікованого аналізу. Ризик утворення інгібіт= орів корелює з тяжкістю захворювання, а також із впливом фактора VIII. Цей ризик є найвищим протягом перших 50 днів експозиції, але зберігається протягом усього життя, хоча є нечастим.

Клінічне = значення розвитку інгібітора буде залежати від титру інгібітора, при цьому низький т= итр створює менший ризик недостатньої клінічної відповіді, ніж високий титр інгібітора.

Загалом у= всіх пацієнтів, які отримують лікування препаратами фактора згортання крові VIII, слід ретельно контролювати розвиток інгібіторів шляхом відповідних клінічних спостережень та лабораторних досліджень. Якщо не вдає= ться досягти бажаного рівня активності фактора VIII у плазмі крові або якщо= кровотеча не припиняється при введенні відповідної дози, необхідно провести аналіз на наявність інгібітора FVIII. У пацієнтів із високим рівнем інгібітора терапія фактором VIII може бути неефективною, тому слід розглянути інші варіанти лікування. Лікування таких хворих повинен проводити лікар, що має досвід лікування пацієнтів з гемофілією А та пацієнтів з інгібіторами факто= ра VIII.

Серцево-судинні ризики

У пацієнт= ів із наявними факторами серцево-судинного ризику замісна терапія FVIII може підвищити серцево-судинний ризик.

Ускладнення, пов’язані із застосуванням катетера

Якщо потр= ібен пристрій центрального венозного доступу (CVAD), слід враховувати ризик ускладнень, пов’язаних з CVAD, таких як місцеві інфекції, бактеріємія та тромбоз у місці введення катетера.

Вірусна безпека=

Стандартн= і заходи щодо запобігання передачі інфекції внаслідок застосування лікарських препаратів, виготовлених з людської крові або плазми, полягають у виборі донорів, тестуванні індивідуальних донацій та пулів плазми на специфічні ма= ркери інфекції, а також у виконанні ефективних виробничих операцій для інактивації/елімінації вірусів. Незважаючи на це, при введенні препаратів, виготовлених з крові або плазми людини, не можна цілком виключити можливість передачі збудників інфекції. Це також стосується невідомих або нових на сьогодні вірусів та інших патогенів.

Заходи, я= ких вживають, вважаються ефективними щодо оболонкових вірусів, таких як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту В (HBV) і вірус гепатиту&nb= sp;С (HCV), а також для безоболонкових вірусів, таких як вірус гепатиту А (= HAV).

Ці заходи= можуть мати обмежену ефективність щодо безоболонкових вірусів, таких як парвовірус В19.

Інфікуван= ня парвовірусом В19 може мати серйозні наслідки для вагітних жінок (інфікування плода) і людей з імунодефіцитом або підвищеним еритропоезом (наприклад, при гемолітичній анемії).

Слід розг= лянути відповідне проведення щеплення (від гепатиту A і B) пацієнтам, яким регулярно/повторно застосовують препарати FVIII/VWF, отримані з плазми крові людини.

Натрій.

Препарат = Гемате^®П з активністю 250 МО FVIII / 600 МО VWF містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на одиницю дозування, тобто його можна вва= жати таким, що не містить натрію.

Препарат = Гемате^® П з активністю 500 МО FVIII / 1200 МО VWF містить 26 мг натрію на флакон, що еквівалентно 1,3 % від рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання, яка становить 2 г натрію для дорослої людини.

Препарат = Гемате^® П з активністю 1000 МО FVIII / 2400 МО VWF містить 52,5 = ;мг натрію на флакон, що еквівалентно 2,6 % від рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання, яка становить 2 г натрію для дорослої людини.

Застосування у період вагітності або годування груд= дю.

Досліджен= ня репродуктивної токсичності на тваринах із використанням препарату Гемате® П не проводилися.

Гемофілія А<= o:p>

У зв’язку= з тим, що гемофілія А рідко зустрічається у жінок, досвід застосування фактора VIII під час вагітності та лактації відсутній.

Хвороба Віллебранда

Хвороба В= іллебранда успадковується аутосомно. У жінок це захворювання є частішим, ніж у чоловік= ів, через додатковий ризик, пов’язаний із втратою крові під час менструації, вагітності, пологів та при розвитку гінекологічних захворювань. На підставі досвіду післяреєстраційного застосування можна рекомендувати використання замінників VWF для лікування та профілактики гострих кровотеч. Клінічні дані щодо замісної VWF-терапії під час вагітності та лактації відсутні.

Таким чин= ом, у період вагітності та лактації VWF та FVIII слід застосовувати лише за наявн= ості безперечних показань.

&nbs= p;

Здатність впливати на швидкість реакції при керуван= ні автотранспортом або іншими механізмами.

Не спосте= рігалося жодного впливу препарату Гемате^®П на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування

Препарат = вводиться внутрішньовенно.

Лікування= слід проводити під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні хворих на гемофі= лію.

Слід відновити препарат згідно з «Інструкцією для приготування препарату перед застосування», представленою нижче. Перед застосуванням відновлений препарат слід нагріти до кімнатної температури або температури тіла. Слід вводити внутрішньовенно повільно, зі швидкістю, комфортною для пацієнта. Після того, як препарат було перенесено у шприц, його слід викори= стати негайно.

У разі не= обхідності введення більшої кількості фактора, це також можна зробити шляхом інфузії. = Для цього слід перенести відновлений препарат у прийнятну інфузійну систему.

Швидкість= ін’єкції або інфузії не повинна перевищувати 4 мл на хвилину. Необхідно вести спостереження за пацієнтом для виявлення будь-якої алергічної реакції негай= ного типу. Якщо виникає будь-яка реакція, що може бути пов’язана із застосуванням препарату Гемате^®П, слід зменшити швидкість інфузії або припини= ти застосування залежно від клінічного стану пацієнта.

&= nbsp;

Дозува= ння

Хвороба Віллебранда

Важливо р= озрахувати дозу, використовуючи вказану кількість МО VWF:RCo.

Як правил= о, 1 МО/кг VWF:RCo підвищує рівень циркулюючого у крові VWF:RCo на 0,02 МО/мл (2 %).

Необхідно= досягти рівнів VWF:RCo > 0,6 МО/мл (60 %) та FVIII:C > 0,4 МО/мл (40 %).

Зазвичай = для досягнення гемостазу рекомендується 40–80 МО/кг фактора Віллебранда (VWF:RCo) та 20–40 МО FVIII:C/кг маси тіла.

Може бути= потрібна початкова доза 80 МО/кг фактора фон Віллебранда, особливо для пацієнті= в із хворобою Віллебранда 3 типу, коли підтримання адекватного рівня може в= имагати більших доз, ніж при інших типах хвороби Віллебранда.

Профіл= актика кровотеч в разі хірургічного втручання або важкої травми<= /i>

Для запоб= ігання надмірній кровотечі під час або після операції введення слід починати за 1–= 2 години до хірургічного втручання.

Відповідн= у дозу слід повторно вводити кожні 12–24 години. Доза та тривалість лікування залежать від клінічного стану пацієнта, типу та тяжкості кровотечі, а також рівнів VWF:RCo та FVIII:C.

При викор= истанні фактора фон Віллебранда, що містить FVIII, лікар повинен знати, що тривале лікування може призвести до надмірного підвищення FVIII:C. Після 24–48 = ;годин лікування, щоб уникнути неконтрольованого підвищення FVIII:C, слід розгляну= ти можливість зниження дози та/або подовження інтервалу між застосуванням.

Діти

Дозування= для дітей залежить від маси тіла, тому в основному ґрунтується на тих самих рекомендаціях, що й для дорослих. Для визначення частоти введення слід завж= ди орієнтуватися на клінічну ефективність у кожному конкретному випадку.

Гемофі= лія А

Дозування

У ході лі= кування необхідно визначати рівень фактора VIII для розрахунку доз і частоти повторних інфузій. Окремі пацієнти можуть відрізнятися у своїй реакції на фактор VIII, досягаючи різних рівнів відновлення in vivo та демонструючи різні періоди напіввиведення. Пацієнтам= із недостатньою або надлишковою масою тіла може бути потрібне коригування дози залежно від маси тіла. У разі великих хірургічних втручань особливо важливи= м є точний моніторинг замісної терапії за допомогою коагуляційніх тестів (на активність фактора VIII).

Необхідно= стежити за появою інгібітора фактора VIII, див. також розділ «Особливості застосування».

Важливо р= озрахувати дозу, використовуючи вказану кількість МО FVIII:RCo.

Дозування= і тривалість замісної терапії залежать від ступеня недостатності фактора VIII, локалізації та інтенсивності кровотечі, а також клінічно= го стану хворого.

Кількість фактора VIII виражають у міжнародних одиницях (МО), що розраховуються відповідно до поточного міжнародного стандарту ВООЗ препаратів, що містять фактор коагуляції крові VІІІ. Активність фактора VIII в плазмі крові виражається або у відсотках (відповідно до нормальної плазми крові людини),= або переважно в МО (відповідно до міжнародного стандарту фактора VIII в пл= азмі крові).

1 МО акти= вності фактора VIII еквівалентна кількості фактора VIII в 1 мл нормальної плазми людини.

&nbs= p;

Лікування на вимогу

Необхідна= доза фактора VIІІ розраховується на основі емпіричного досвіду, згідно з яким 1 = МО фактора VІІІ на 1 кг маси тіла підвищує активність фактора VІІІ у плазмі приблизно на 2 % (2 МО/дл) від нормальної активності. Необхідна доза розраховується за такою формулою:

Необхідна= кількість одиниць =3D маса тіла [кг] × бажане підвищення фактора VIII= [% або МО/дл] × 0,5.

Для визна= чення кількості і частоти введення слід орієнтуватися на клінічну ефективність у кожному індивідуальному випадку.

У разі ви= никнення нижчезазначених геморагічних явищ активність фактора VІІІ за відповідний період не повинна = бути нижча рівня активності плазми (у % від нормального рівня або в МО/дл).

Наведену = нижче таблицю 1 можна використовувати для визначення дозування при кровотечах та хірургічних втручаннях.

&nbs= p;

Таблиця 1

Тип кровотечі / тип хірургічного втручання

Необхідний рівень фактора VIII (% або МО/дл)

Частота введення (год) / тривалість лікування (дні)

Кров= отеча

Ранній гемартроз, м’язова або ротова кровотеча

20–40

Повторн= а інфузія кожні 12–24 год.

Принайм= ні 1 день, поки не буде зупинена кровотеча (за больовими відчуттями) або поки не відбудеться загоєння.

Більш обширний гемартроз, м’язова кр= овотеча або гематома

30–60

Повторн= а інфузія кожні 12–24 год. Протягом 3–4 днів або довше, до зникнення болю= і відновлення рухливості.

Кровотечі, що становлять загрозу для= життя

60–100

Повторн= а інфузія кожні 8–24 год, до зникнення загрози життю.

Хірургічні втручання

Незначні, включаючи видалення зуба

30–60

Кожні 2= 4 год. Не менше 1 доби, до одужання.

Суттєві

80–100 (до і після операції)

Повторн= а інфузія кожні 8–24 год, до адекватного загоєння рани. Потім 7 днів терапії для підтримання активності фактора VIII на рівні 30–60 % (МО/дл).

Профілактика

Для трива= лого профілактичного лікування тяжкої форми гемофілії А рекомендовано дозув= ання 20–40 МО фактора VIII на 1 кг маси тіла кожні 2–3 дні. Іноді, особливо при лікуванні молодих пацієнтів, може виникнути потреба скоротити інтервали між введеннями або збільшити дозу.

Діти

Немає дан= их клінічних досліджень щодо дозування препарату Гемате^®П для діте= й.

&nb= sp;

Інструкц= ія для приготування препарату перед застосуванням

Загальні інструкції

= · = &nb= sp; Розчин має бути прозорим або= дещо опалесцентним. Після фільтрації/забору (див. нижче) відновлений препарат необхідно візуально перевірити на наявність механічних включень та зміну за= барвлення перед його введенням. Навіть якщо рекомендації щодо проведення процедури відновлення точно дотримуються, нерідко залишається кілька пластівчастих ча= сток або включень. Фільтр, що входить до складу пристрою для додавання розчинник= а «Mix-2Vial^тм 20/20», повністю видаляє ці частки. Фільтрація не впливає на розрахунок дозування. Не можна = використовувати каламутний розчин або розчин, який все ще містить пластівчасті частки або м= еханічні включення після фільтрації.

= · = &nb= sp; Відновлення розчину та його = забір повинні проводитися в асептичних умовах.

Відновлення=

Доведіть розчинник до кімнатної температури. Зніміть ковпачки з флаконів з препаратом і розчинником, пробки= слід обробити антисептичним розчином і дати висохнути перед відкриттям упаковки = із вбудованим фільтром «Mix-2Vial^тм = 20/20».

1

1. Відк= рити блістерну упаковку «Mix-2Vial^тм 20/20», знявши верхній шар. Не виймати «Mix-2Vial^тм 20/20» із блістерної упаковки!

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_8" o:spid=3D"_x0000_i1026" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить площа Автоматично згенерований опис" style=3D'width:42pt;height:85.5pt;visibility:visible'> 2

2. Розм= істити флакон з розчинником на рівну чисту по= верхню і міцно тримати флакон. Взяти «Mix-2Vialтм 20/20» разом із блістерною упаковкою і гострим стрижнем синьої частини адаптера проткнути прямо вниз пробку флакона з розчинником.

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_7" o:spid=3D"_x0000_i1027" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить картинка Автоматично згенерований опис" style=3D'width:34.5pt;height:91.5pt;visibility:visible'> 3

3. Обер= ежно зняти блістерну упаковку з пристрою для додавання розчинника «Mix-2Vial^тм 20/20», трима= ючи його за край і тягнучи вертикально вгору. Переконатися, що знято лише тільки блістерну упаковку, = а не витягнутий сам пристрій «Mix-2Vial^{тм<=
/sup>
20/20»}.

4

4. Помі= стити флакон з препаратом на рівну тверду поверхню. Перевернути флакон з розчинником з приєднаним до нього пристроє= м «Mix-2Vial^тм 20/20», потім гострим стрижнем прозорої ч= астини адаптера проткнути прямо вниз пробку флакона з препаратом. Розчинник автоматично переміститься до флакона з препаратом.

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_5" o:spid=3D"_x0000_i1029" type=3D"#_x0000_t75" styl= e=3D'width:31.5pt; height:97.5pt;visibility:visible'> 5

5. Одні= єю рукою тримати пристрій «Mix-2Vial^тм 2= 0/20» з боку флакона з препаратом, а іншою – з боку флакона з розчинником і, обережно повертаючи, роз’єднати набір на дві частини, щоб уникнути надмір= ного утворення піни під час розчинення препарату. Відкласти убік флакон з розчинником з приєднаним синім адаптером «= Mix-2Vial^тм 20/20».

6

6. Обер= ежно обертати круговими рухами флакон з препаратом з приєднаним прозорим адаптером, поки речовина не розчиниться повністю. Не струшувати.

7

7. Втяг= нути повітря в порожній стерильний шприц. Тримаючи флакон з препаратом вертикально, приєднати шприц до наконечника Luer пристрою «Mix-2Vial^тм 20/20». Ввести повітря всередину флакона з препаратом.

Забір та відʼєднання

8

8. Трим= аючи поршень шприца натиснутим, перевернути систему догори дном і втягнути роз= чин у шприц, повільно відтягуючи поршень назад.

9

9. Тепе= р, коли розчин набраний у шприц, міцно тримати циліндр шприца (поршень шприца має бути спрямований униз) і від’єднати прозорий адаптер «Mix-2Vial^тм 20/20» від шприца.

Для ін’єкцій препарату Гемате^®П рекомендується викори= стовувати одноразові пластикові шприци, оскільки розчини цього типу можуть прилипати = до стінок цільноскляних шприців.

Повільно ввести розчин внутрішньовенно (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), звертаючи увагу на те, щоб у шприц з препаратом не потрапила кров. =

Будь-який невикористаний препарат або відходи слід утилізувати відповідно до національних вимог.

<= /span>

Діти.

Препарат застосовують відповідно до рекомендацій, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Передозування.

Про симптоми передозування VWF та FVIII не повідомлялося. Однак р= изик тромбозу не можна виключити у разі надзвичайно високої дози, особливо препаратів VWF, що містять FVIII, з високим вмістом FVIII.

<= /b>

Побічні реакції.

Наведені нижче побічні реакції відомі з досвіду післяреєстраційно= го застосування.

Висновки профілю безпеки

Під час лікування препаратом Гемате^®П у дорослих і підлітків можуть виникнути такі побічні реакції: гіперчутливість або алергічні реакції, тромбоемболічні ускладнення= та пірексія. Крім того, у пацієнтів можуть з’явитися інгібітори FVIII та = VWF.=

Зведена табли= ця побічних реакцій

Таблицю 2 складе= но відповідно до класифікації системам органів за MedDRA.
Категорії частоти визначалися згідно з такими критеріями: дуже часто (≥ 1/10); час= то (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (не можна оцінити на основі ная= вних даних).

Таблиця 2

Система органів

Побічна реакція =

Частота

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Гіперволемія

Гемоліз

Інгібування VWF

Інгібування FVIII

Частота невідома

Частота невідома

Дуже рідко

Нечасто (PTP)*

Дуже часто (PUP)*

Загальні розлади та порушення в місці введення

Лихоманка

Дуже рідко

Порушення з боку імунної системи

Гіперчутливість (алергічні реакції)

Дуже рідко

Порушення з боку судин

Тромбоз

Тромбоемболічні ускладнення

Дуже рідко

Дуже рідко

* Частоту визначено на основі досліджень з усіма препаратами FVIII, в які включали па= цієнтів з тяжкою гемофілією A.

PTP = ;– пацієнти, які раніше отримували лікування.

PUP = ;– пацієнти, які раніше не отримували лікування.

&nb= sp;

Опис = деяких побічних реакцій

Порушення з = боку крові та лімфатичної системи

Коли необхідні дуже великі або часто повторювані доз= и або коли наявні інгібітори, або коли залучається до- та післяопераційний догляд= , стан усіх пацієнтів слід контролювати щодо ознак гіперволемії. Крім того, стан п= ацієнтів з групами крові А, В і АВ слід контролювати щодо ознак внутрішньосудин= ного гемолізу та/або зниження показників гематокриту.

Загальні розлади та по= рушення в місці введення

Дуже рідко спостерігалася лихоманка.

Порушення з боку імунної системи

Гіперчутливість або алергічні реакції = (які можуть включати ангіоневротичний набряк, відчуття печіння і поколювання у м= ісці інфузії, озноб, почервоніння, генералізовану кропив’янку, головний біль, ви= сип, гіпотензію, млявість, нудоту, неспокій, тахікардію, стиснення в грудях, відчуття пощипування, блювання, хрипи) спостерігалися дуже рідко; в деяких випадках вони можуть прогресувати до тяжкої анафілаксії (включно з шоком).<= /span>

Хвороба Віллебранда

Порушення з = боку крові та лімфатичної системи.

У пацієнтів з VWF, особливо у пацієнтів з VWD 3 = ;типу, можуть дуже рідко вироблятися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до VWF. Я= кщо такі інгібітори з’являються, стан буде проявлятися неадекватною клінічною відповіддю. Такі антитіла викликають преципітацію і можуть з’являтися одноч= асно з анафілактичними реакціями. Тому пацієнтів, у яких виникла анафілактична реакція, слід обстежити на наявність інгібітора.

У всіх таких випадках рекомендується звертатися до спеціалізованих центрів з гемофілії.

Порушення з = боку судин

Дуже рідко існує ризик тромботичних/тромбоемболічних ускладнень (включно з емболією легеневої артерії).

У пацієнтів, які отримують препарати VWF, у плазмі к= рові спостерігається високий рівень FVIII:C, що може підвищити ризик тромботичних ускладнень (див. також розділ «Особливості застосування»).

Гемофілія А

Порушення з бо= ку крові та лімфатичної системи

У пацієнтів з гемофілією А, які лікуються фактором VIII, у тому числі препаратом Гемате^®П, можливий розвиток нейтралізуючих антитіл (інгібіторів). Якщо такі інгібітори з’являються, стан може проявлятися неадекватною клінічною відповіддю. У так= их випадках рекомендується звертатися до спеціалізованих центрів з гемофілії. =

З питань безпеки щодо збудників інфекції див. розділ «Особливості застосування».

Діти

Очікується, що частота, тип та тяжкість побічних реакц= ій у дітей є подібними до реакцій у дорослих.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакці= й та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформацій= ну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.

Термін придатності. 3 роки= .

Була продемонстрована хімічна та фізична стабільність відновленого препарату протягом 8 годин при температурі 25 °C. З мікробіоло= гічної точки зору та оскільки лікарський засіб не містить консервантів, відновлений розчин слід застосовувати негайно. Якщо препарат не був застосований одразу, час його зберігання при кімнатній температурі не повинен перевищувати 8 год= ин.

Якщо препарат було перенесено в шприц, слід використат= и його негайно.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати. Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному д= ля дітей місці.

Несумісність.

Цей лікар= ський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, речовинами для розведення та розчинниками, окрім води для ін’єкцій, яка додається в компле= кті.

=

Упаковка.

По 1 флакону з порошком у комплекті з 1 флаконом з розчинником (вода= для ін’єкцій) та 1 пристроєм для додавання розчинника з вбудованим фільтром 15 мкм («Mix-2Vial^тм 20/20») та 1 картонною упа= ковкою з набором для внутрішньовенного введення (1 одноразовий шприц, 1 голка-метелик, 2 дезінфікуючі серветки в індивідуальних гермети= чних упаковках та 1 нестерильний лейкопластир) у картонній коробці.

Категорія відпуску.

= За рецептом.

&= nbsp;

Виробн= ик.

ЦСЛ Берін= г ГмбХ.

CSL Behri= ng GmbH.

&= nbsp;

Місцез= находження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Еміль-фон-Берінг-Штрассе 76, 35041 Марб= ург, Німеччина.

Emil-v= on-Behring-Strasse 76, Marburg, 35041, Germany.

<= span lang=3DUK>

Тип кровотечі / тип хірургічного втручання	Необхідний рівень фактора VIII (% або МО/дл)	Частота введення (год) / тривалість лікування (дні)
Кров= отеча
Ранній гемартроз, м’язова або ротова кровотеча	20–40	Повторн= а інфузія кожні 12–24 год. Принайм= ні 1 день, поки не буде зупинена кровотеча (за больовими відчуттями) або поки не відбудеться загоєння.
Більш обширний гемартроз, м’язова кр= овотеча або гематома	30–60	Повторн= а інфузія кожні 12–24 год. Протягом 3–4 днів або довше, до зникнення болю= і відновлення рухливості.
Кровотечі, що становлять загрозу для= життя	60–100	Повторн= а інфузія кожні 8–24 год, до зникнення загрози життю.
Хірургічні втручання
Незначні, включаючи видалення зуба	30–60	Кожні 2= 4 год. Не менше 1 доби, до одужання.
Суттєві	80–100 (до і після операції)	Повторн= а інфузія кожні 8–24 год, до адекватного загоєння рани. Потім 7 днів терапії для підтримання активності фактора VIII на рівні 30–60 % (МО/дл).

1	1. Відк= рити блістерну упаковку «Mix-2Vial^тм 20/20», знявши верхній шар. Не виймати «Mix-2Vial^тм 20/20» із блістерної упаковки!
<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_8" o:spid=3D"_x0000_i1026" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить площа Автоматично згенерований опис" style=3D'width:42pt;height:85.5pt;visibility:visible'> 2	2. Розм= істити флакон з розчинником на рівну чисту по= верхню і міцно тримати флакон. Взяти «Mix-2Vialтм 20/20» разом із блістерною упаковкою і гострим стрижнем синьої частини адаптера проткнути прямо вниз пробку флакона з розчинником.
<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_7" o:spid=3D"_x0000_i1027" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить картинка Автоматично згенерований опис" style=3D'width:34.5pt;height:91.5pt;visibility:visible'> 3	3. Обер= ежно зняти блістерну упаковку з пристрою для додавання розчинника «Mix-2Vial^тм 20/20», трима= ючи його за край і тягнучи вертикально вгору. Переконатися, що знято лише тільки блістерну упаковку, = а не витягнутий сам пристрій «Mix-2Vial^{тм<= /sup> 20/20»}.
4	4. Помі= стити флакон з препаратом на рівну тверду поверхню. Перевернути флакон з розчинником з приєднаним до нього пристроє= м «Mix-2Vial^тм 20/20», потім гострим стрижнем прозорої ч= астини адаптера проткнути прямо вниз пробку флакона з препаратом. Розчинник автоматично переміститься до флакона з препаратом.
<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_5" o:spid=3D"_x0000_i1029" type=3D"#_x0000_t75" styl= e=3D'width:31.5pt; height:97.5pt;visibility:visible'> 5	5. Одні= єю рукою тримати пристрій «Mix-2Vial^тм 2= 0/20» з боку флакона з препаратом, а іншою – з боку флакона з розчинником і, обережно повертаючи, роз’єднати набір на дві частини, щоб уникнути надмір= ного утворення піни під час розчинення препарату. Відкласти убік флакон з розчинником з приєднаним синім адаптером «= Mix-2Vial^тм 20/20».
6	6. Обер= ежно обертати круговими рухами флакон з препаратом з приєднаним прозорим адаптером, поки речовина не розчиниться повністю. Не струшувати.
7	7. Втяг= нути повітря в порожній стерильний шприц. Тримаючи флакон з препаратом вертикально, приєднати шприц до наконечника Luer пристрою «Mix-2Vial^тм 20/20». Ввести повітря всередину флакона з препаратом.

Система органів	Побічна реакція =	Частота
Порушення з боку крові та лімфатичної системи	Гіперволемія Гемоліз Інгібування VWF Інгібування FVIII	Частота невідома Частота невідома Дуже рідко Нечасто (PTP)* Дуже часто (PUP)*
Загальні розлади та порушення в місці введення	Лихоманка	Дуже рідко
Порушення з боку імунної системи	Гіперчутливість (алергічні реакції)	Дуже рідко
Порушення з боку судин	Тромбоз Тромбоемболічні ускладнення	Дуже рідко Дуже рідко