MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D3C29E.72EAFB20" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D3C29E.72EAFB20 Content-Location: file:///C:/680B52F8/UA135120101_5368.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
препарату
ПАНГАСТРО=
b>
(PANGASTRO)
Склад:
діюча
речовина: pantoprazole;
1 таблетка
містить 20 мг
пантопразоl=
3;у
(у вигляді
пантопразоl=
3;у
натрію
сесквігідрk=
2;ту);
допоміжн&=
#1110;
речовини: натрі=
;ю
карбонат
безводний,
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна, кроспові=
076;он
(тип А),
гідроксипрl=
6;пілцелюлоз=
072;, кремні=
1102;
діоксид
колоїдний
безводний,
кальцію
стеарат;
оболонка:
опадрай
жовтий
(гіпромелоз
=
72;,
титану
діоксид (Е171),
макрогол 400,
хіноліновиl=
1;
жовтий=
(Е 104), заліза
оксид жовти
=
81;
(Е 172), Понсо 4R (Е 124),
метакрилатl=
5;ий
сополімер
(тип А),
полісорбат 80,
натрію
лаурилсульm=
2;ат.
Лікарс=
1100;ка
форма.
Таблет=
082;и
гастрорезиl=
9;тентні.
Ос=
085;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
жо=
;вті,
овальні
таблетки,
покриті
оболонкою.
Розміри:
приблизно 8,9 х=
4,6
мм.
Фармакотер&=
#1072;певтична
група.
Засоби для
лікування
пептичної
виразки та
гастроезофk=
2;геальної
рефлюксної
хвороби. Інг=
110;бітор
протонного
насоса. Код
АТХ А02В С02.
Фармак=
1086;логічні
властивостo=
0;.
Фармак=
1086;динаміка.
Пантопразо&=
#1083;
є заміщеним
бензимідазl=
6;лом,
який
пригнічує
секрецію
соляної
кислоти в
шлунку
шляхом
специфічноk=
5;о
впливу на пр=
086;тонну
помпу
парієтальнl=
0;х
клітин
шлунка.
Пантоп=
1088;азол
перетворюєm=
0;ься
на активну ф=
086;рму
в кислих
канальцях
парієтальl=
5;их
клітин, де
він інгібує
ферментну Н+-К+-АТФазу,
тобто
кінцеву
стадію
утворення с
=
86;ляної
кислоти. Це
інгібуваннn=
3;
є дозозалеж
=
85;им,
впливає як
на ба=
зальну, так і
стимульоваl=
5;у
шлункову
секрецію
кислоти. У
більшості
пацієнтів
усунення
симптомів
відбуваєтьl=
9;я
протягом 2
тижнів. Як і
інші
інгібітори
протонного
насоса та
інгібітори
рецепторів
=
53;2,
пантопразоl=
3;
призводить
до зниження
кислотностo=
0;
в шлунку, нас=
1083;ідком
чого є
пропорційнk=
7;
збільшеннn=
3;
виділення
гастрину.
Збільшення
рівня
гастрину є
оборотним.
Оскільки
пантопразоl=
3;
зв’язуєтьсn=
3;
з ферментам
=
80;,
віддаленимl=
0;
від
клітинних
рецепторів,
речовина
впливає на
секрецію
соляної
кислоти
незалежно
від
стимуляції
її виділенн=
03;
іншими
речовинами
(ацетилхолі
=
85;ом,
гістаміном,
гастрином).
Дія
препарату о
=
76;накова
при
пероральноl=
4;у
прийомі та
внутрішньоk=
4;енному
введенні.
Рівень
гастрину
натще на тлі
прийому пан
=
90;опразолу
зростає. При
короткочасl=
5;ому
застосуванl=
5;і
в більшості
випадків не
перевищує
верхню межу
норми. При
довготриваl=
3;ому
лікуванні
рівень
гастрину в б=
110;льшості
випадків
зростає
вдвічі. Надм=
110;рне
зростання,
втім,
спостерігаl=
3;ось
лише в окрем=
080;х
випадках. Як
результат, у
поодиноких
випадках, пр=
080;
довготриваl=
3;ому
лікуванні
відзначалоl=
9;ь
незначне аб
=
86;
помірне
збільшення
=
82;ількості
специфічниm=
3;
ендокринниm=
3;
клітин
шлунка
(подібних до
аденоматоїk=
6;ної
гіперплазіo=
1;).
Однак
згідно=
з даними
досліджень
утворення
клітин-попе
=
88;едників
карциноїдіk=
4;
(атипова
гіперплазіn=
3;)
або
карциноїднl=
0;х
пухлин шлун
=
82;а
при
застосуванl=
5;і
препарату в
терапії люд
=
80;ни
не
спостерігаl=
3;ось.
Фарма=
;кокінетика.
Всмок=
;тування. Панm=
0;опразол
всмоктуєтьl=
9;я
швидко, а
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
в плазмі
досягаєтьсn=
3;
вже після
одноразовоk=
5;о
пероральноk=
5;о
прийому доз
=
80;
20 мг. В
середньому
через 2-2,5 годи=
ни
після
прийому
досягаєтьсn=
3;
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
в сироватці
на рівні бли=
079;ько
1-1,5 мкг/мл;
концентрацo=
0;я
залишаєтьсn=
3;
постійною
після
багаторазоk=
4;ого
прийому.
Тривал=
1110;сть
періоду
кінцевого
напіввиведk=
7;ння
становить
близько 1
години.
Спостерігаl=
3;ось
декілька
випадків
уповільненl=
6;го
виведення
речовини з
організму.
Внаслідок
специфічноk=
5;о
зв’язуваннn=
3;
пантопразоl=
3;у
з протонним
=
80;
насосами у
парієнтальl=
5;их
клітинах
тривалість
періоду
напіввиведk=
7;ння
не корелює з
тривалістю
дії
(пригніченн=
03;
секреції
кислоти), яка
є набагато
більшою.
Фармак=
1086;кінетичні
характерисm=
0;ики
не змінюють
=
89;я
при
одноразовоl=
4;у
або
багаторазоk=
4;ому
застосуванl=
5;і.
При прийомі
дозами=
від 10 мг до 80 м=
075;
кінетичні
характерисm=
0;ики
пантопразl=
6;лу
в плазмі
крові зміню=
02;ться
лінійно як
після перор
=
72;льного
прийому, так
і після
внутрішньоk=
4;енного
введення.
Зв’язу=
1074;ання
з білками
плазми
становить 98 %. i=
5;репарат
зазнає майж
=
77;
повного
метаболічнl=
6;го
перетворенl=
5;я
в печінці.
Головним шл=
03;хом
виведення
метаболітіk=
4;
пантопразоl=
3;у
є нирковий
(майже 80 %), решт=
072;
виділяєтьсn=
3;
з калом.
Головним
метаболітоl=
4;
як у сироват=
094;і,
так і в сечі є
дисметилпаl=
5;топразол
у формі
кон’югату і
=
79;
сульфатом.
Тривалість
періоду
напіввиведk=
7;ння
головного
метаболіту
(1,5 години) не
набагато
перевищує трива=
;лість
періоду
напіввиведk=
7;ння
пантопразоl=
3;у.
Біодо=
;ступність.
Па=
085;топразол
повністю
всмоктуєтьl=
9;я
після
пероральноk=
5;о
прийому.
Абсолютна
біологічна
доступністn=
0;
препарату у
формі табле
=
90;ок
становить 77 %.
Вживання їж=
10;
не впливає н=
072;
показники AUC
(площа під
кривою
«концентраm=
4;ія–час»),
максимальнl=
6;ї
сироватковl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
та
біодоступнl=
6;сті.
При прийомі
разом з їжею
збільшуютьl=
9;я
лише колива
=
85;ня
тривалостo=
0;
латентного
періоду.
Характ=
1077;ристики для оl=
9;обливих
груп
пацієнтів<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>.
Пацієнтам і
=
79;
порушеннямl=
0;
функції
нирок (в тому
числі
пацієнтам,
які
перебуваютn=
0;
на гемодіал=
10;зі)
зменшення
дози
пантопразоl=
3;у
не потрібне.
Як і у
здорових
добровольцo=
0;в,
період напі
=
74;виведення
препарату у
цих
пацієнтів
короткий.
Незначна
кількість
пантопразоl=
3;у
діалізуєтьl=
9;я.
Незважаючи
на те, що
період напі
=
74;виведення
головного
метаболіту
дещо зроста=
08;
(2 – 3 години), ві=
085;
швидко
виводиться =
10;
завдяки цьо
=
84;у
не
накопичуєтn=
0;ся.
Хоча у
пацієнтів з
цирозом
печінки (кла=
089;
А та Б за
класифікацo=
0;єю
Чайлда)
період
напіввиведk=
7;ння
діючої
речовини
збільшуєтьl=
9;я
до 3 – 6 годин і
відповідно
до цього у 3–5
раз
збільшуєтьl=
9;я
AUC,
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
пантопразоl=
3;у
в плазмі
збільшуєтьl=
9;я
у 1,3 разу
порівняно з=
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми.
Незначне
збільшення
показників AUC
та максимал=
00;ної
концентрацo=
0;ї
у пацієнтів
літнього
віку,
порівняно з
молодшими
пацієнтами, не є
клінічно зн
=
72;чущим.
Кліні=
;чні
характерисm=
0;ики.
Показання.
ПанГа=
;стро,
таблетки по 20
мг,
застосовуюm=
0;ь
для:
- лікув=
;ання
рефлюксної
хвороби
легкого сту
=
87;еня
тяжкості та
її симптомі
=
74;
(таких як печ=
1110;я,
закид
кислоти, біл=
100;
при
ковтанні);
-=
тривалого
лікування т
=
72;
профілактиl=
2;и
рецидивів
рефлюкс-езо
=
92;агіту;
-=
профілактl=
0;ки
утворення
виразки шлу
=
85;ка
та
дванадцятиl=
7;алої
кишки,
спричиненоo=
1;
прийомом
неселективl=
5;их
нестероїднl=
0;х
протизапалn=
0;них
засобів
(НПЗЗ), у
пацієнтів
групи ризик
=
91;,
які повинні
застосовувk=
2;ти
НПЗЗ довгий
час.
Протипока=
079;ання.
Підви
=
97;ена
чутливість
до активної
речовини,
похідних
бензимідазl=
6;лу
або
будь-якого
компонента
препарату.=
Взаємо=
1076;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Дія
пантопразоl=
3;у
на абсорбці=
02;
інших лікар
=
89;ьких
препаратів.
Пантопразоl=
3;
може зменшу
=
74;ати
всмоктуванl=
5;я
препаратів,
біодоступнo=
0;сть
яких
залежить ві
=
76;
рН
шлункового
=
89;оку
(наприклад,
деяких
протигрибкl=
6;вих
препаратів,
таких як,
кетоконазоl=
3;,
ітраконазоl=
3;,
позаконазоl=
3;,
або інших
препаратів,
таких як,
ерлотиніб).
Пре&=
#1087;арати
проти ВІЛ
(атазанавір).
Сумісне
застосуванl=
5;я
ІПП з
атазанавірl=
6;м
та іншими
препаратамl=
0;
проти ВІЛ,
адсорбція
яких
залежить ві
=
76;
рН, може
призводити
до суттєвог
=
86;
зниження
біодоступнl=
6;сті
останніх та
впливати на
їх
ефективнісm=
0;ь.
Тому сумісн
=
77;
застосуванl=
5;я
ІПП з атазан=
072;віром
не рекоменд
=
91;ється.
Кум&= #1072;ринові антикоагулn= 3;нти (фенпрокумо = 85; і варфарин). Незважаючи на відсутністn= 0; взаємодії при одночас = 85;ому призначеннo= 0; з фенпрокумоl= 5;ом і варфарино = 84; під час проведення клінічних досліджень, були зареєстровk= 2;ні поодинокі випадки зміни МНІ (міжнародни = 81; нормалізацo= 0;йний індекс) у постмаркетl= 0;нговому періоді. Таким чином, пацієнтам, які застосо = 74;ують кумаринові антикоагулn= 3;нти (наприклад, фенпрокумоl= 5; і варфарин), рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; моніторинг протромбінl= 6;вого часу/МНІ після початку, при= 087;инення або при нере= 075;улярному прийомі пантопразоl= 3;у.
Мет&=
#1086;трексат.
Пов=
110;домлялося,
що одночасн
=
77;
застосуванl=
5;я
високих доз
метотрексаm=
0;у
(наприклад, 300
мг) та
інгібіторіk=
4;
протонної
помпи
збільшує рі
=
74;ні
метотрексаm=
0;у
в крові у
деяких паці=
08;нтів.
Пацієнтам,
які
застосовуюm=
0;ь
високі дози
метотрексаm=
0;у,
наприклад,
хворим на ра=
082;
або псоріаз,
рекомендуєm=
0;ься
тимчасово п
=
88;ипинити
лікування
пантопразоl=
3;ом.
Інші
взаємодії.=
Пантопразоl=
3;
значною
мірою
метаболізуn=
8;ться
в печінці
через
систему
ферментів
цитохрому Р450.=
Основний
шлях
метаболізмm=
1;
– деметилюв
=
72;ння за
допомогою CYP2С=
19
та інших
метаболічнl=
0;х
шляхів, у
тому числі
окиснення
ферментом CYP3А=
4.
Дослідженнn=
3;
з лікарськи
=
84;и
засобами, як=
110;
також
метаболізуn=
2;ться
за допомого=
02;
цих шляхів,
такими як
карбамазепo=
0;н,
діазепам,
глібенкламo=
0;д,
ніфедипін,
фенпрокумоl=
5;,
та
пероральниl=
4;и
контрацептl=
0;вами,
які містять
левоноргесm=
0;рел
і
етинілестрk=
2;діол,
не виявили
клінічно
значущих
взаємодій.
Вза= 08;модія пантопразоl= 3;у з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; тієї ж системи ферментів, не виключена.
Рез = 91;льтати цілого ряду досліджень щодо можлив = 80;х взаємодій вказують, що пантопразоl= 3; не впливає н= 072; метаболізм активних речовин, які метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; CYP1A2 (таких як, кофеїн, теофілін), CYP2С9 (наприклад, піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (&= #1090;аких як, метопролол), CYP2Е1 (таких, як етанол), не вп&= #1083;иває на р-глікопрот = 77;їн, який забезпечує всмоктуванl= 5;я дигоксину.
Не виявлено взаємодії з одночасно призначениl= 4;и антацидами.
Бул
=
80;
проведені
дослідженнn=
3;
щодо взаємо
=
76;ії
пантопразоl=
3;у
з одночасно
призначениl=
4;и
певними
антибіотикk=
2;ми
(кларитромі
=
94;ин,
метронідазl=
6;л,
амоксициліl=
5;).
Клінічно зн
=
72;чущих
взаємодій
між цими
препаратамl=
0;
не виявлено.
Лік=
;арські
препарати,
які
інгібують
або індукую
=
90;ь
CYP2C19. І&=
#1085;гібітори
CYP2C19, такі як
флувоксаміl=
5;,
можуть приз
=
74;ести
до збільшен
=
85;я
системного
впливу
пантопразоl=
3;у.
Слід
розглянути
зниження
дози для
пацієнтів,
яким
показане
довготриваl=
3;е
лікування в
=
80;сокими
дозами
пантопразоl=
3;у,
або з поруше=
085;нями
функції
печінки.
Індуктори ф=
ерментів,
що впливают=
00;
на CYP2C19 і CYP3A4, такі
як рифампіц
=
80;н
та засоби, що
містять
звіробій (Hypericum perforatum), можуть
привести до
зниження ко
=
85;центрації
в плазмі інг=
110;біторів
протонного
насосу, які
метаболізуn=
2;ться
через ці
ферментні
системи.
Особли=
1074;ості
застосуванl=
5;я.
Пор&= #1091;шення функцій печінки. Пацієнтам з тяжкими порушеннямl= 0; функцій печінки необхідно регулярно контролюваm= 0;и рівень печі = 85;кових ферментів. У разі підвищення рівня печін = 82;ових ферментів лікування препаратом необхідно припинити.
Сум&=
#1110;сне
застосуванl=
5;я
з НПЗЗ.
Застосува= 085;ня препарату ПанГас= 1090;ро, таблетки по 20 мг для профілактиl= 2;и виразки шлунка та дв= 072;надцятипал&= #1086;ї кишки, спричинениm= 3; прийомом НПЗЗ довгий час слід обмежити у пацієнтів, які схильні до частих загострень виразки шлунку та дванадцятиl= 7;алої кишки.
Оцінка рівня ризик = 91; проводитьсn= 3; з урахуванн= 03;м індивідуалn= 0;них факторів ризику, включаючи вік (> 65 років), анамнез розвитку виразки шлунка або дванадцятиl= 7;алої кишки, а також шлунково-ки = 96;кових кровотеч.
Ная&= #1074;ні тривожні симптоми. При наявності тривожних симптомів (наприклад, у разі суттєвої втрати маси тіла, періодичноk= 5;о блювання, дисфагії, блювання із кров’ю, анемії, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити злоякіснісm= 0;ь, оскільки лікування пантопразоl= 3;ом може маскувати симптоми злоякісної виразки і відстрочувk= 2;ти встановленl= 5;я діагнозу. Якщо симптоми зберігаютьl= 9;я при подальшому адекватномm= 1; лікуванні, н= 077;обхідно продовжуваm= 0;и дослідженнn= 3;.
Сум&= #1110;сне застосуванl= 5;я з атазанавірl= 6;м. Інгібітори протонної помпи не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти сумісно з атазанавірl= 6;м (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»). Якщо комбінація ПанГа= ;стро з атазанавірl= 6;м є необхідно= 02;, слід провод = 80;ти ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вимірюваннn= 3; вірусного навантаженl= 5;я) у поєднанні зі збільшенняl= 4; дози атазанавірm= 1; до 400 мг із застосуванl= 5;ям 100 мг ритонавіру. Дозу пантоп = 88;азолу 20 мг на добу не слід перевищуваm= 0;и.
А&=
#1073;сорбція
вітаміну В12. Пант&=
#1086;празол
може
знижувати
всмоктуванl=
5;я
вітаміну В12
(ціанокобал
=
72;міну),
що може
призвести д
=
86;
гіпо- або
ахлоргідріo=
1;.
Це слід
враховуватl=
0;
при довготр
=
80;валому
застосуванl=
5;і
препарату т
=
72;
пацієнтам з=
10;
зниженою
масою тіла а=
073;о
при
наявності
факторів
ризику під
час довготр
=
80;валої
терапії або,
якщо
спостерігаn=
2;ться
відповідні
клінічні
симптоми.
Довготрив=
але
лікування. П=
;ри
довготриваl=
3;ому
періоді
лікування, о=
089;обливо
більше року,
пацієнти
повинні зна
=
93;одитися
під
постійним
спостережеl=
5;ням
лікаря.
Інф&=
#1077;кції
шлунково-ки
=
96;кового
тракту, спри=
095;инені
бактеріями.=
Панто=
;празол,
як і інші інг=
1110;бітори
протонної
помпи, може
збільшуватl=
0;
кількість
бактерій, як=
110;
зазвичай
присутні у
верхніх
відділах
шлунково-ки
=
96;кового
тракту.
Лікування
препаратом
може незнач
=
85;ою
мірою
підвищити
ризик
виникнення
шлунково-ки
=
96;кових
інфекцій,
спричинениm=
3;
такими
бактеріями,
як Salmonella=
і
Campylobacter або C. Difficile.
Гіп&= #1086;магніємія. Cп= 086;стерігалис&= #1100; випадки важкої гіпомагнієl= 4;ії у пацієнтів, які отримували ІПП, такі як пантопразоl= 3;, протягом не менше трьох місяців, та в більшості випадків протягом ро = 82;у. Можуть виникнути т = 72; непомітно розвиватисn= 3; наступні серйозні клінічні прояви гіпомагнієl= 4;ії: втома, тетан= 110;я, делірій, судоми, запаморочеl= 5;ня та шлуночко = 74;а аритмія. У випадку гіпомагнієl= 4;ії в більшості випадків стан пацієнтів покращувавl= 9;я після замісної коригуючої терапії препаратамl= 0; магнію та припинення прийому ІПП.
Пац= 10;єнтам, які потребують довготриваl= 3;ої терапії, або пацієнтам, які приймають ІПП у комбін= 072;ції з дигоксино = 84; або препаратамl= 0;, що можуть спричинити гіпомагнієl= 4;ію (наприклад, діуретики), потрібно проводити вимірюваннn= 3; рівня магні= 02; перед початком лікування ІПП та періодично під час лікування.
Перел&=
#1086;ми
кісток. Довг=
;отривале
лікування
(більше 1 року)
високими
дозами
інгібіторіk=
4;
протонної
помпи може
незначною
мірою
збільшити
ризик перел
=
86;му
стегна,
зап'ястя та
хребта,
переважно у
людей
літнього
віку або при
наявності і
=
85;ших
факторів
ризику.
Спостережнo=
0;
дослідженнn=
3;
вказують на
те, що
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
протонної
помпи може
збільшити з
=
72;гальний
ризик
переломів н
=
72;
10-40 %. Пацієнти з
ризиком
розвитку
остеопорозm=
1;
повинні отр
=
80;мувати
лікування
відповідно
до діючих
клінічних
рекомендацo=
0;й
та споживат
=
80;
достатню кі
=
83;ькість
вітаміну D та
кальцію.
П=
ацієнтам
не слід
одночасно
застосовувk=
2;ти
будь-який
інший
інгібітор
протонної п
=
86;мпи
або блокато
=
88;
H2-гістамінl=
6;вих
рецепторів.
П=
ацієнти
мають знати,
що
застосуванl=
5;я
таблеток
пантопразоl=
3;у
не
призначене
для
негайного
полегшення
симптомів.
Пацієнти
можуть
відчувати п
=
86;легшення
симптомів
приблизно
через 1 день п&=
#1110;сля
початку
лікування
пантопразоl=
3;ом,
але може
знадобитисn=
3;
до 7 днів для
досягнення
повного зни
=
82;нення
симптомів
печії.
Пацієнтам н
=
77;
слід
застосовувk=
2;ти
пантопразоl=
3;
як профілак
=
90;ичний
засіб.
Підгостри&=
#1081;
шкірний
червоний
вовчак (ПШЧВ).<=
/span>
Інгібітори
протонної
помпи
асоціюютьсn=
3; із
дуже рідкими
випадками
ПШЧВ. При
ураженнях
шкіри, особл=
080;во
ураженнях
внаслідок
перебуваннn=
3;
під сонцем,
та якщо ці
ураження
супроводжуn=
2;ться
артралгією,
пацієнту
слід негайн
=
86;
звернутися
за медичною =
076;опомогою,
а фахівці
охорони
здоров'я
мають розгл=
03;нути
можливість
припинення &=
#1087;рийому
паl=
5;топразолу.
ПШЧВ після
попередньоk=
5;о
лікування і
=
85;гібітором
протонної
помпи може
підвищити
ризик
розвитку
ПШЧВ при
застосуванl=
5;і
інших
інгібіторіk=
4;
протонної
помпи.
Вплив
на
лабораторнo=
0;
аналізи.
Підви=
;щення
рівня
показника
хромограниl=
5;у
A може
зашкодити
при
діагностицo=
0;
для нейроен
=
76;окринних
пухлин. Щоб
уникнути
цього вплив
=
91;,
лікування
пантопразоl=
3;ом
слід
припинити,
щонайменш з
=
72;
5 днів до
початку
вимірювань
хромограниl=
5;у
А. Якщо
показники
хромограниl=
5;у
A і гастрину
не повернул
=
80;ся
в діапазон
еталонних
значень
після почат
=
82;ових
лабораторнl=
0;х
тестів, слід
повторно
провести
вимірюваннn=
3;
цих
показників
через 14 днів
після
припинення
лікування
інгібітороl=
4;
протонного
насоса.
З&=
#1072;стосування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Ваг&= #1110;тність. Досвід застосуванl= 5;я препарату вагітним жі = 85;кам обмежений. У ході досліджень репродуктиk= 4;ної функції у тварин спостерігаl= 3;ася ембріотоксl= 0;чність. Потенційниl= 1; ризик для лю= 076;ини невідомий. Препарат застосовувати у період вагітності тільки у раз= 110; нагальної потреби.
Годув&=
#1072;ння
груддю.
Дослідженнn=
3;
на тваринах
показали
екскрецію
пантопразоl=
3;у
з грудним
молоком. Є
дані щодо
екскреції
пантопразоl=
3;у
з грудним
молоком
людини.
Рішення про =
087;родовження/=
припинення
годування
груддю або
продовженнn=
3;/припинення
лікування п
=
88;епаратом
ПанГ=
астро,
повинно
прийматися
=
79;
урахуванняl=
4;
користі від
годування
груддю для
дитини і
користі від
лікування
препаратом ПанГа=
;стро
для жінки.
Здатні=
1089;ть
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;.
Негат
=
80;вного
впливу не
спостерігаl=
3;ося,
але слід
враховуватl=
0;
імовірністn=
0;
таких побіч
=
85;их
ефектів, як
запаморочеl=
5;ня,
нечіткість
зору. При
виникненні
таких
реакцій
необхідно
утримуватиl=
9;я
від
керування
автотранспl=
6;ртом
та інших
потенційно
небезпечниm=
3;
видів діяль
=
85;ості,
що
потребують
підвищеної
концентрацo=
0;ї
уваги і
швидкості
психомоторl=
5;их
реакцій.
Спосі=
;б
застосуванl=
5;я
та дози.
ПанГастро, гастрорезиl= 9;тентні таблетки, слід прийма = 90;и за 1 годину до = прийо= ;му їжі цілими, не розжовуватl= 0; та не подрібнюваm= 0;и, запивати водою.
Рек&=
#1086;мендоване
дозування.
Дорослі та
діти віком
від 12 років.
Сим&=
#1087;томатичне
лікування
гастроезофk=
2;геальної
рефлюксної
хвороби.
Рек = 86;мендована доза становить 20 мг (1 таблетка) препарату ПанГас= 1090;ро на добу. Зазвичай симптоми печії минають про = 90;ягом 2-4 тижнів. Якщо цього терміну недостатньl= 6;, лікування продовжуютn= 0; протягом на = 89;тупних 4-х тижнів. Після зникн = 77;ння симптоматиl= 2;и, її рецидиви можна контр = 86;лювати, застосовуюm= 5;и 20 мг препарату залежно від необхідносm= 0;і.
Тривале
лікування т
=
72;
профілактиl=
2;а
рецидивів
рефлюкс-езо
=
92;агіту.
Для довготриваl= 3;ого лікування підтримуючk= 2; доза становить 20 мг (1 таблетка) препарату ПанГас= 1090;ро на добу, пр= 080; загостреннo= 0; захворюванl= 5;я можливе збільшення дози до 40 мг на добу. У таком= 1091; випадку рекомендуєm= 0;ься прийом таблеток ПанГас= 1090;ро 40 мг. Після усунення рецидиву дозу знову м= 086;жна зменшити до 20 мг препарат = 91; на добу.
Дорослі.
Профілакт=
ика
виразок
шлунка та
дванадцятиl=
7;алої
кишки, сприч=
080;нених
прийомом
неселективl=
5;их
нестероїднl=
0;х
протизапалn=
0;них
засобів
(НПЗЗ) у паціє&=
#1085;тів
групи ризик
=
91;,
які повинні
приймати
НПЗЗ
тривалий ча
=
89;.
Рекомендо=
074;ана
доза
становить 20
мг (1 таблетка)
препарату ПанГас=
1090;ро на добу.
Пор&=
#1091;шення
функцій
печінки.
Пацієнтам з
тяжкими
порушеннямl=
0;
функцій печ=
10;нки
не слід
перевищуваm=
0;и
дозу 20 мг (1 таб
=
83;етка)
на добу.
Пор&=
#1091;шення
функцій
нирок. Паціє=
;нти
з
порушеннямl=
0;
функцій
нирок не пот=
088;ебують
коригуваннn=
3;
дози.
Пац&= #1110;єнти літнього віку не потр= ;ебують коригуваннn= 3; дози.
Діт&=
#1080;.
Препарат не
рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
дітям віком
до 12 років,
оскільки
дані щодо
безпеки і
ефективносm=
0;і
препарату
для цієї
вікової
категорії
обмежені.
Діти.
ПанГастро не слі=
076;
застосовувk=
2;ти
дітям віком
до 12 років.
Передоk=
9;ування.
Сим = 87;томи передозуваl= 5;ня невідомі.
Доз = 80; до 240 мг при внутрішньоk= 4;енному введенні протягом 2 хвилин добр = 77; переносилиl= 9;я. Пантопразоl= 3; екстенсивнl= 6; зв’язуєтьсn= 3; з білками, повністю не виводиться за допомого= 02; діалізу.
У
разі
передозуваl=
5;ня
з клінічним
=
80;
ознаками
інтоксикацo=
0;ї
застосовуюm=
0;ь
симптоматиm=
5;ну
та
підтримуючm=
1;
терапію.
Побічн=
1110;
реакції.
Виникнення
побічних
реакцій
спостерігаl=
3;ось
у близько 5 %
пацієнтів.
Найчастіші
побічні
реакції –
діарея і
головний
біль (близьк=
086;
1 %). Небажані
ефекти за
частотою ви
=
85;икнення
класифікуюm=
0;ь
за такими
категоріямl=
0;:
дуже часто (>=
u> 1/100),
часто (> 1/100 і < 1/10),
нечасто (> 1/1000 o=
0;
< 1/100),
рідко (> 1/10000 і <
1/1000), дуже рідко (=
<
1/10000), невідомо
(частота не
визначена з
=
72;
наявними
даними).
З
боку крові т=
072;
лімфатичноo=
1;
системи.
Рід = 82;о: агранулоциm= 0;оз.
Дуж = 77; рідко: лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, панцитопенo= 0;я.
З боку імунно= 11; системи.
Рід = 82;о: реакції гіперчутлиk= 4;ості (включаючи анафілактиm= 5;ні реакції, анафілактиm= 5;ний шок).
Мет&=
#1072;болізм
та розлади
обміну
речовин.
Рід = 82;о: гіперліпідk= 7;мія і підвищенн= 03; рівня ліпідів (тригліцери = 76;и, холестерин); зміни маси тіла.
Нев= 10;домо: гіпонатрієl= 4;ія, гіпомагнієl= 4;ія, гіпокальціn= 8;мія у зв’язку з гіпомагнієl= 4;ією, гіпокаліємo= 0;я.
З
боку психік
=
80;.
Неч = 72;сто: розлади сну.
Рід = 82;о: депресія (з ускладненнn= 3;ми).
Дуж = 77; рідко: дезорієнтаm= 4;ія (з ускладненнn= 3;ми).
Нев= 10;домо: галюцинаціo= 1;; сплутаністn= 0; свідомості (особливо у пацієнтів з= 10; схильністю = 76;о даних розладів, а також загостреннn= 3; цих симптом= 10;в у разі їх наявності).
З
боку
нервової
системи.
Неч = 72;сто: головний біль, запаморочеl= 5;ня.
Рід
=
82;о:
розлади
смаку.
Невідомо:
парестезія.
З боку органі = 74; зору.
Рід = 82;о: порушення зору/затьма = 88;еність.
З боку
травного
тракту.
Часто:
фундальні
залозисті
поліпи
шлунка.
Нечасто:
діарея,
нудота,
блювання,
здуття живо
=
90;а,
запор,
сухість у
роті,
абдомінальl=
5;ий
біль і
дискомфорт.
З
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи.
Неч = 72;сто: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміна = 79;, = g-ГТ).
Рід = 82;о: підвищення рівня білірубіну.
Нев= 10;домо: ураження гепатоцитіk= 4;, жовтяниця, гепатоцелюl= 3;ярна недостатніl= 9;ть.
З
боку шкіри т=
072;
підшкірних
тканин.
Неч = 72;сто: шкірні висипання, екзантема, свербіж.
Рід = 82;о: кропив’янкk= 2;, ангіоедема.
Невідо=
1084;о:
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
синдром
Лайєлла,
мультиформl=
5;а
еритема,
фоточутливo=
0;сть, підгострий
шкірний
червоний
вовчак.
З
боку
кістково-м’=
03;зової
системи та
сполучної
тканини.
Неч
=
72;сто:
перелом
стегна,
зап'ястя або
хребта.
Рід
=
82;о:
артралгія,
міалгія.
Невідомо:
м’язовий
спазм як
наслідок
порушення
електролітl=
5;ого
балансу.
З
боку нирок т=
072;
сечовидільl=
5;ої систе=
;ми.
Нев=
10;домо:
інтерстиціk=
2;льний
нефрит (із можливиl=
4;
прогресуваl=
5;ням
до ниркової
недостатноl=
9;ті).
З
боку
репродуктиk=
4;ної
системи та моl=
3;очних
залоз.
Рід = 82;о: гінекомастo= 0;я.
Заг&=
#1072;льні
розлади.
Неч = 72;сто: астенія, втома, нездужання.
Рід
=
82;о:
підвищення
температурl=
0;
тіла, перифе=
088;ичні
набряки.
Термін
придатностo=
0;.
3 роки.
Умови
зберігання.
Не потребує
особливих
умов
зберігання.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упаков=
1082;а.
По 7 або
по 14 таблеток
у блістері;
по 2 або 4 бліст=
;ери
по 7 таблеток,
або по 1 або по=
2
блістери по 14
таблеток в
картонній
коробці.
Катего=
1088;ія
відпуску.
За
рецептом.
Виробн=
1080;к.
Лек
Фармацевтиm=
5;на
компанія д.д.,
Словенія/ Le=
k Ph=
armaceuticals d<=
/span>.=
d<=
/span>., Sl=
ovenia
Міс&=
#1094;езнаходжен=
;ня
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності<=
b>.
Веровшкова =
57, Любляна
1526, Словенія /