ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУК&= #1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ФЛЕ= 053;ОКС^®

(FLENOX)

Склад:

= діюча речовина: еноксапариl= 5; натрій; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp;

1 мл розчину містить ено = 82;сапарину натрію 10000 анти-Ха МО;

= допоміжні речовини: сl= 7;ирт бензилоk= 4;ий, вода для ін’єкцій.

Лік= 072;рська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: пр= озора безбарвна або світло-жовт = 86;го кольору рідина.

Фармакотер= ;апевтична група.

Антитр&#= 1086;мботичні= засоk= 3;и. Група гепарину. Еноксапари&= #1085;.

Код АТХ В01А В05.=

Фа= рмакологічl= 5;і властивостo= 0;.

Фармакодин= аміка.

Еноксапарl= 0;н — це низькомолеl= 2;улярний гепарин (НМГ) із середньо= 02; молекулярнl= 6;ю масою приблизно 4500 дальтоні = 74;, у якому а= 085;титромботи&= #1095;на та антик = 86;агулянтна активності стандартноk= 5;о гепарину не = 087;ов’язані між собою. Діюча речовина представлеl= 5;а у вигляді натрієвої солі.

В очищеній системі in vitro еноксапариl= 5; натрій виявляє високу анти-Xa-активні&= #1089;ть (приблизно 100 МО/мг) та низьку анти-IIa- (або = 72;нтитромбін&#= 1086;ву) активність (приблизно 28 МО/мг), співвідношk= 7;ння яких становить 3,6. Ці антик = 86;агулянтні активності опосередкоk= 4;уються антитроl= 4;біном III (ATIII), що обумовлює антитром = 73;отичні ефекти у людей.

Окрім анти-Xa/IIa-активнос&#= 1090;і, було виявлено додаткові антитром = 73;отичні та протизапалn= 0;ні властивостo= 0; еноксапариl= 5;у у здорових добровольцo= 0;в і у пацієнтів, а також в експерименm= 0;альних моделях у рамках д = 86;клінічних досліджень. До них належать ATIII-залежне інгібуванн= 103; інших факторів зсідання крові, таких як фактор VIIa, індукуваннn= 3; ендогенногl= 6; вивільненнn= 3; інгібіто = 88;а шляху тканинного фактора (TFPI), а також зменш = 77;ння вивільненнn= 3; фактора фон Віллебра = 85;да (vWF) із судинного ендотелію у циркулят = 86;рне русло. Ці фактори роблять сві = 81; внесок у заг= 072;льний антитроl= 4;ботичний ефект еноксапариl= 5;у натрію.=

При застосуванl= 5;і з метою профілактиl= 2;и еноксапариl= 5; натрій суттєво не впливає на п= 086;казник активованоk= 5;о часткового тромбопл = 72;стинового часу (АЧТЧ). При застосуванl= 5;і з метою ліку= 074;ання АЧТЧ може подовжуватl= 0;ся у 1,5–2,2 раза порівняно з контрольниl= 4; часом на фон= 110; максимальнl= 6;ї активності препарату.=

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

= Профілактl= 0;ка венозних тромбоембо&#= 1083;ічних ускладнень, пов’язаних = 79; хірургічниl= 4;и втручаннямl= 0;.

Тривала профілактиl= 2;а венозної тромбоембо&#= 1083;ії (ВТЕ) після ортопедичнl= 0;х оперативниm= 3; втручань. У подвійно сліпому дослідженнo= 0; тривалої пр = 86;філактики після оперативноk= 5;о втручання з = 087;риводу протезуванl= 5;я кульшового суглоба 179 пацієнтів без будь-яки= 093; венозних тромбоембо&#= 1083;ічних ускладнень, які початково отримували під час стаціонарнl= 6;го лікування еноксапариl= 5; натрій у доз= 110; 4000 МО (40 мг) підшкірно (п/ш), були р= ;андомізова = 85;і для отримання п= 10;сля виписки зі стаціонару або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) (n =3D 90) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 89) протягом 3 тижнів. Частота вин = 80;кнення тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) на фоні тривалої профілактиl= 2;и була статистичнl= 6; значущо нижчою в гру= 087;і застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у пор= 110;внянні з такою у групі плацебо; при цьому не бул= 086; зареєстровk= 2;но жодного випадку = 90;ромбоембол&#= 1110;ї легеневої артерії (ТЕЛА). Випадків виникнення великих кровотеч не спостерігаl= 3;ося.

Дані щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 1.

= 058;аблиця 1.

&= #1055;оказник	Еноксапари= ;н натрій 4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш n (%),	Плацебо один раз на добу п/ш n (%),
&= #1059;сі пацієнти, які отримували досліджува= 085;е лікування з метою тривалої профілакти= 082;и	90 (100)	89 (100)
&= #1047;агальна кількість в&#= 1080;падків ВТЕ (%)	6 (6,6)	18 (20,2)
&= #1047;агальна кількість випадків ТГВ (%)	6= (6,6)*	18 (20,2)
&= #1050;ількість ТГВ проксималь= 085;ої локалізаці= 111; (%)	5= (5,6)^#	7= (8,8)
* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,008. # Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,537.

У іншому подвійно сліпому дослідженнo= 0; 262 пацієнти без будь-яки= 093; венозних тромбоембо&#= 1083;ій, яким виконували оперативне втручання з приводу протезуванl= 5;я кульшового суглоба та які початково отримували під час стаціонарнl= 6;го лікування еноксапариl= 5; натрій у доз= 110; 4000 МО (40 мг) п/ш, були ран = 76;омізовані для отримання після виписки зі стаціонару або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) (n =3D 131) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 131) протягом 3 тижнів. Подібно до результатіk= 4; першого дослідженнn= 3;, частота ВТЕ на фоні трив= 072;лої профілактиl= 2;и була статистичнl= 6; значущо нижчою в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні = 79; плацебо як з= 072; показником загальної кількості ВТЕ (еноксапари = 85; натрій — 21 [16 %], плац&= #1077;бо — 45 [34,4 %]; p =3D 0,0= 01), так і за показником кількості проксимальl= 5;ого ТГВ (еноксапари = 85; натрій — 8 [6,1 %], = 087;лацебо — 28 [21,4 %]; p =3D <0,001). Не спостерігаl= 3;ося ніяких відмінностk= 7;й за частотою розвитку ве = 83;иких кровотеч мі = 78; групами застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію і плацебо.

Трив&= #1072;ла профілактиl= 2;а ТГВ після оперативниm= 3; втручань з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;. У подвійно сліпому = 73;агатоцентр&#= 1086;вому дослідженнo= 0; порівнювалl= 0;ся за безпекою та ефективнісm= 0;ю 4-тижневий і 1-т= ;ижневий режими профілактиm= 5;ного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 332 пацієнтам, яким виконували планові оперативні втручання з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0; органів черевної порожнини або таза. Пацієнти от = 88;имували еноксапариl= 5; натрій (4000 МО (40 мг) п/ш) щодня протягом 6-10 днів, після чого були рандомізов&= #1072;ні для отримання або еноксапариl= 5;у натрію, або плацебо протягом ще 21 доби. У проміжку мі = 78; 25-м і 31-м днями або раніше, якщо виникали симптоми ВТ = 45;, виконувалаl= 9;я двобічна венографія. Спостережеl= 5;ня за пацієнтами здійснювалl= 6;ся протягом 3 місяців. Профілактиm= 5;не застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію протягом 4 ти&#= 1078;нів після оперативниm= 3; втручань з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0; органів чер = 77;вної порожнини або таза ста= 090;истично значущо знижувало частоту під = 90;верджених результатаl= 4;и венограm= 2;ії тромбозів у порівнянні із профілактиm= 5;ним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію прот= 03;гом 1 тижня. Частота ВТЕ = 074; кінці подвійно сл= 10;пої фази становила 12,0 % (n = =3D 20) в групі плацебо і 4,8 % (n =3D 8) &= #1074; групі еноксапариl= 5;у натрію; p =3D 0,02. Ця різниця зберігаласn= 3; протягом 3 місяців [від= 087;овідно 13,8 % = 110; 5,5 % (= n =3D 23 і 9), p =3D 0,01]. Не було виявлено ніяких відмінностk= 7;й між групами за частотою кровотеч аб = 86; інших ускла = 76;нень протягом подвійно сл= 10;пого періоду та періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Проф&= #1110;лактика венозних тромбоембо&#= 1083;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з = 075;острими захворюванl= 5;ями, які очікувано с = 87;ричиняють обмеження рухливості.

У подвійно сліпому = 73;агатоцентр&#= 1086;вому дослідженнo= 0; в паралельн = 80;х групах еноксапариl= 5; натрій у доз= 110; 2000 МО (20 мг) або 4000 МО (40 мг) оди = 85; раз на добу п/ш порівнювавl= 9;я з плацебо у рамках профілактиl= 2;и ТГВ у терапевтичl= 5;их пацієнтів з дуже обмеженою рухливістю (що визначаєтьl= 9;я дистанцією <= 10 метрів у межах ≤ 3 дні= 074;) у зв’язку з гострим захворюванl= 5;ям. У цьому дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти з серцевою недостатніl= 9;тю (функціонал= 00;ний клас III або IV за &#= 1082;ласифікаці= єю Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації — NYH= A), гострою дихальною недостатніl= 9;тю або ускладн = 77;ною хронічною дихальною недостатніl= 9;тю, або гострою інфекцією, або гострим ревматичниl= 4; захворюванl= 5;ям за умови наявності принаймні о = 76;ного фактора ризику ВТЕ (вік ≥ 75 років, онкологічнk= 7; захворюванl= 5;я, раніше перенесена = 42;ТЕ, ожиріння, варикозне розширення вен, гормона= 083;ьна терапія, хронічна серцева або дихальна недостатніl= 9;ть).

В цілому у дослідженнn= 3; було включено 1102 пацієнти, а досліджуваl= 5;е лікування отримували 1073 пацієнти. Лікування тривало протягом 6-14 днів (медіан= 072; тривалості становила 7 днів). При застосуванl= 5;і у дозі 4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш еноксапариl= 5; натрій статистичнl= 6; значущо знижував частоту вин = 80;кнення ВТЕ у порівнянні = 79; плацебо. Дан= 110; щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 2.

= 058;аблиця 2.

&= #1055;оказник	Еноксапари= ;н натрій 2000 МО (20 мг) один раз на д= обу п/ш, n (%)	Еноксапари= ;н натрій 4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш, n (%)	Плацебо n (%)
Усі терапевтич= 085;і пацієнти, які отримували досліджува= 085;е профілакти= 095;не лікування н&#= 1072; фоні гострого захворюван= 085;я	287 (100)	291 (100)	288 (100)
Загальна кількість В&#= 1058;Е (%)	43 (15,0)	16 (5,5)*	43 (14,9)
&= #1047;агальна кількість ТГВ (%)	43 (15,0)	16 (5,5)	40 (13,9)
&= #1050;ількість проксималь= 085;ого ТГВ (%)	13 (4,5)	5 (1,7)	14 (4,9)
ВТЕ — венозні &#= 1090;ромбоембол= ічні явища, що включали випадки ТГВ, ТЕЛА, та лета= льні випадки, які були розцін&#= 1077;ні як обумовлені тромбоем&#= 1073;олічним явищем. * Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,0002. <= /span>

Через приблизно 3 місяці післ= 03; включення п = 72;цієнтів у дослідженнn= 3; частота виникнення ВТЕ в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) зал = 80;шалася статистичнl= 6; значущо нижчою у пор= 110;внянні з групою плацебо.

Загальна частота виникнення кровотеч та = 095;астота великих кро = 74;отеч становили відповідно 8,6 % і 1,1% в групі плацебо, 11,7 % і 0,3 % = 074; групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) та 12,6 % = 110; 1,7 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг).

Ліку&= #1074;ання тромбозу глибоких ве = 85;, із тромб = 86;емболією легеневої артерії чи без неї.

У багатоцk= 7;нтровому дослідженнo= 0; в паралельниm= 3; групах 900 пацієнтів з гострим ТГВ нижніх кінцівок, з ТЕЛА або без неї, були &#= 1088;андомізова= ні для стаціонарнl= 6;го лікування або еноксапа = 88;ином натрієм у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш, або&nbs= p; еноксаl= 7;арином натрієм у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) кожні 12 годин п/ш, або гепарином у вигляді вну = 90;рішньовенн&#= 1086;го (в/в) болюс&= #1091; (5000 МО) з подальшим безперервнl= 0;м інфузійl= 5;им введенням (для досягнення АЧТЧ від 55 до 85 секунд). В цілому у дослідженнo= 0; було ран = 76;омізовано 900 пацієнтів, усі вони отримували досліджуваl= 5;е лікування. Усі пацієнт = 80; також отрим = 91;вали варфариl= 5; натрій (доза коригувалаl= 9;я відповідно до показник = 72; протромб= 10;нового часу з метою досягнення міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (= 052;НВ) від 2,0 до 3,0), лікування яким розпочиналl= 6;ся у межах 72 годин після початку застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію або стандартноo= 1; терапії гепарином т = 72; продовжуваl= 3;ося протягом 90 днів. Енокса= 087;арин натрій або стандартна терапія гепарином призначалиl= 9;я щонайменше на 5 днів і до досягнення цільового МНВ на фоні застосуванl= 5;я варфариl= 5;у натрію. Обидві схеми застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію були еквівалентl= 5;ими стандартніl= 1; терапії гепарином з = 72; зниженням ризику рецидивних венозних тромбоембо&#= 1083;ій (ТГВ та/або ТЕЛА). Дані щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;і у таблиці 3.

= 058;аблиця 3.

Показни= ;к	&= #1045;ноксапарин натрій 150 МО/кг <= /span> (= 1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш, n (%)	&= #1045;ноксапарин натрій 100 МО/кг <= /span> (1 мг/кг) двічі на добу п/ш, n (%)	&= #1043;епарин в/в з коригуванн= 103;м дози залежно від рівня АЧТЧ,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Gothic"; mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK'> n (%)
&= #1059;сі пацієнти з ТГВ з ТЕЛА або без неї, які отримув&#= 1072;ли досліджува= 085;е лікування	2= 98 (100)	3= 12 (100)	2= 90 (100)
Загальна кількість ВТЕ (%)	13 (4,4)*	9 (2,9)*=	12 (4,1)
&= #1050;ількість лише ТГВ (%)<= /p>	11 (3,7)	7 (2,2)	8 (2,8)
&= #1050;ількість проксималь= 085;ого ТГВ (%)	9 (3,0)	6 (1,9)	7 (2,4)
&= #1050;ількість ТЕЛА (%)	2 (0,7)	2 (0,6)	4 (1,4)
ВТЕ — венозна &#= 1090;ромбоембол= ія (ТГВ та/або ТЕЛА). * 95 % довірчі інтервали для різниці між групами лікування за загальною частотою ВТЕ станови&#= 1083;и: - для еноксапари= 085;у натрію один раз на добу у порівнянні з гепарином &= #8212; від –3,0 до 3,5; - для еноксапари= 085;у натрію кожні 12 годин у порівнянн&#= 1110; з гепарином &= #8212; від –4,2 до 1,7. =

Частота великих кровотеч становила відповідно 1,7 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу, 1,3 % в груп= 110; застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 100 МО/к&= #1075; (1 мг/кг) двічі на добу і 2,1 % в групі застосуванl= 5;я гепарину.=

= Лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST.

У масштабномm= 1; багатоце = 85;тровому дослідженнo= 0; 3171 пацієнт, включений під час гост= 088;ої фази нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, був рандоміз = 86;ваний для отримання у комбінації = 79; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (100-325 мг один раз на добу) або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 100 МО/кг (1 мг/кг) кожні 12 годин, або нефракціонl= 6;ваного гепарину (НФГ) в/в з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧ= 058;Ч. Пацієнти отримували стаціонарнk= 7; лікування протягом мінімум 2 днів та максимум 8 дн&#= 1110;в до клінічно= 11; стабілізацo= 0;ї, проведення процедур реваскуляр&#= 1080;зації або виписки зі стаціонару. За пацієнта = 84;и спостерігаl= 3;и до 30 днів. У порівнянні = 79; гепарином еноксапариl= 5; натрію статистичнl= 6; значущо знижував су = 82;упну частоту виникнення стенокардіo= 1;, інфаркту міокарда та смерті з 19,8 до 16,6= % (зниження відносного ризику становило 16,2 %) = 085;а 14-й день. Це зниження сукупної частоти утр = 80;мувалося і через 30 днів (з 23,3 до 19,8 %; зниження ві = 76;носного ризику становило 15 %).=

Не спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значущих ві = 76;мінностей за частотою розвитку великих кровотеч, хоча крововиливl= 0; у місці п/ш ін’єкції виникали частіше.

Ліку&= #1074;ання гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST (STEMI). <= /i>

У масштабномm= 1; багатоце = 85;тровому дослідженнo= 0; 20 479 пацієнтів зі STEMI, придатн= 10; для отримання фібринол= 10;тичної терапії, бул= 080; рандоміk= 9;овані для отримання або еноксапариl= 5;у натрію у виг= 083;яді єдиного в/в болюсу 3000 МО (30 мг) з подальшим введенням у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш і подальшим застосуванl= 5;ям у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин, або НФГ протягом 48 го&= #1076;ин з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧТЧ. Усі пацієнти також отримували ацетилсаліm= 4;илову кислоту протягом принаймні 30 днів. Схема дозування еноксапариl= 5;у натрію коригувалаl= 9;я для пацієнтів з тяжким пору = 96;енням функції нирок та для пацієнтів л= 10;тнього віку (≥ 75 років= ;). П/ш ін’єкції еноксапариl= 5;у натрію застосовувk= 2;лися до виписки пацієнта зі стаціонару або протяго = 84; максимум 8 днів (залежн= 086; від того, що було раніше).

4716 пацієнтам виконували черезшкі = 88;не коронарне втручання (ЧКВ) з ант&= #1080;тромботичн= ;ою підтримкою досліджуваl= 5;ими препаратамl= 0; у сліпому ре= 078;имі. Таким чином, пацієнтам, які отримув = 72;ли еноксапариl= 5; натрій, ЧКВ виконували на фоні прийому еноксапариl= 5;у натрію (без переведеннn= 3; на препарат порівняння) = 079; використанl= 5;ям схеми, вивченої у раніше проведених дослідженнn= 3;х, тобто без додатковогl= 6; введення еноксапарl= 0;ну натрію, якщо останнє п/ш введення препарату проводили менш ніж за 8 годин до роздування балона, та із застосуванl= 5;ям в/в болюс= 091; еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 30 МО/кг (0,3 мг/кг), якщо останнє п/ш введення препарату проводили більш ніж за 8 годин до роздування балона.

У порівнянні = 79; НФГ еноксапариl= 5; натрій статистичнl= 6; значущо знижував частоту пер = 74;инної кінцевої точки, яка була комбінацієn= 2; випадків смерті з будь-якої причини та п= 086;вторного інфаркту міокарда, протягом перших 30 днів після ра = 85;домізації [9,9 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні = 79; 12,0 % в групі застосуванl= 5;я НФГ] зі зниженням відносного ризику на 17 % (p < 0,00= 1).

Переваги лікування еноксапа = 88;ином натрієм, очевидні дл= 03; цілого ряду показників ефективносm= 0;і, проявлялисn= 3; через 48 годин, коли спостерігаl= 3;ося зниження відносного ризику повторного інфаркту міокарда на 35 % у порівнянн= 10; з лікування = 84; НФГ (p < 0,001).

Позитивниl= 1; ефект лікування еноксапа = 88;ином натрієм на первинну кінцеву точ = 82;у був подібни = 84; в усіх ключових підгрупах, в= 082;лючаючи підгрупи за віком, статтю, лока= 083;ізацією інфаркту, анамнезом цукро= ;вого діабету, анамнезом раніше перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда, типом призначеноk= 5;о фібриноl= 3;ітичного препарату т = 72; часом до початку лікування досліджуваl= 5;им препаратом.

Спостерігk= 2;лися статистичнl= 6; значущі пер = 77;ваги лікування еноксапа = 88;ином натрієм у порівнянні = 79; НФГ у пацієнтів, які перенес = 83;и ЧКВ протягом 30 днів після рандоміз = 72;ції (зниження відносного ризику на 23 %) або яким зас= 090;осовували медикаментl= 6;зне лікування (зниження відносного ризику на 15 %, p =3D 0,27 для взаємодії).

= 063;астота явищ комбінованl= 6;ї кінцевої точки, яка включала смерть, повторний інфаркт міокарда аб = 86; внутрішньоm= 5;ерепний крововилив (показник су= 082;упної клінічної користі), через 30 днів була статистичнl= 6; значущо нижчою (p < 0,0001) в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію (10,1 %) у по&= #1088;івнянні з групою застосуванl= 5;я НФГ (12,2 %), що відп= овідає зниженню відносного ризику на 17% на користь лікування еноксапа = 88;ином натрієм.

Частота виникнення великих кровотеч через 30 днів була статис = 90;ично значущо вищою (p < 0,0001) в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію (2,1 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я гепарину (1,4 %). У групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію була вища частот = 72; шлунково-ки = 96;кових кровотеч (0,5 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я гепарину (0,1 %), тоді як частота внутрішньоm= 5;ерепних крововиливo= 0;в в обох група= 093; була подібною (0,8 % н = 72; фоні прийом = 91; еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні із 0,7 % на фоні прийому геп = 72;рину).

Позитивниl= 1; вплив лікув = 72;ння еноксапk= 2;рином натрієм на первинну кінцеву точку, який спостерігаk= 4;ся протягом перших 30 днів, утримувавсn= 3; протягом 12-місячного періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Пору&= #1096;ення функції печінки. = 047;а даними наук = 86;вої літератури, застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 4000 МО (40 мг) для пацієнтів з цирозом печінки (кла= 089; B-C за класифікацo= 0;єю Чайлда R= 12; П’ю) є безпечним та ефективним для запобіг = 72;ння тромбозу ворітної вени. Однак дослідженнn= 3;, описані у літературі, можуть мати певні обмеження. Необхідно дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; щодо пацієнтів з порушенням = 92;ункції печінки, оскільки вони більш схильні до виникнення кровотеч (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») і наразі не п&#= 1088;оведено жодних формальних досліджень = 79; дозування препарату для пацієнтів з цирозом печінки (кла= 089; A, B або C за класифікацo= 0;єю Чайлда R= 12; П’ю).

Фармакокін= етика.

Фарм&= #1072;кокінетичн= ;і показники еноксапариl= 5;у натрію досліджуваl= 3;ися переважно з огляду на динаміку анти-Xa-ак&= #1090;ивності в плазмі крові, а тако&#= 1078; за впливом н= 072; анти-IIa-ак= тивність у рекомендовk= 2;ному діапазоні доз після однократноk= 5;о і багатокра = 90;ного п/ш введення та після однократноk= 5;о в/в введення. Кількісне визначення фармакок= 10;нетичної анти-Xa- і анти-IIa-ак= тивності виконувалоl= 9;я за допомого= 02; валідова = 85;их амідоліm= 0;ичних методів.

Всмоктув&= #1072;ння. Абсолют&= #1085;а біодоступнo= 0;сть еноксапариl= 5;у натрію післ= 03; п/ш ін’єкції за результатаl= 4;и оцінки анти-Xa-активно&= #1089;ті наближаєтьl= 9;я до 100 %.

Можуть використовm= 1;ватися різні дози, лікарські форми та схеми введення препарату.

Середній максимальнl= 0;й рівень анти-Xa-активно&= #1089;ті в плазмі кро= 074;і спостерігаn= 8;ться протягом 3-5&n= bsp;годин після п/ш ін’єкції і досягає приблизно 0,2, 0,4, 1= ,0 і 1,3 МО анти-Xa-активност= і на мілілітр після однократноk= 5;о п/ш введення препарату у дозах 2000 МО, 4000 МО, 100 МО/кг і 150 МО/кг (20 мг, 40 мг, 1 мг/кг і 1,5 мг/кг) відпо= відно.

Після введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно = 079; подальшим негайним введенням 100 МО/кг (1 мг/кг= ;) п/ш кожні 12 годин початковий максимальнl= 0;й рівень анти-Xa-активно&= #1089;ті в плазмі крові становив 1,16 МО/мл (n =3D 16) і середня експозиція відповідалk= 2; при цьому 88 % рівноважниm= 3; рівнів. Рівноважниl= 1; стан досягався н = 72; другу добу застосуванl= 5;я препарату.=

Після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату з = 72; схемами 4000 МО (40 мг) один раз на добу та 150 М= О/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу у здорових до = 73;ровольців рівноважниl= 1; стан досягався н = 72; другу добу застосуванl= 5;я препарату, при цьому середнє відношення експозиції було приблизно н = 72; 15 % вищим у порівнянні із однократниl= 4; введенням д = 86;зи препарату. Після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату з = 72; схемою 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу рівноважниl= 1; стан досягався у період між 3 та 4 добою, при цьому середня екс = 87;озиція була приблизно н = 72; 65 % вищою у порівнянні із однократниl= 4; введенням дози препар = 72;ту, а середні максимальнl= 0;й та мінімальниl= 1; рівні анти-Ха-актив= 085;ості становили приблизно 1,2 та 0,52 МО/мл відповідно.

Об’єм ін’єкції та концентрацo= 0;я дози у межах діапазону 100<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-ascii-font-famil= y:"Times New Roman"; mso-hansi-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:UK;mso-bidi-la= nguage: UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol'>-200 мг/мл не впливали на фармакокінk= 7;тичні показники у здорових добровольцo= 0;в.

У рекомендовk= 2;ному діапазоні доз фармако = 82;інетика еноксапариl= 5;у натрію є лінійною.

Внутрішньl= 6;- та міжсу = 73;’єктна варіабельнo= 0;сть низька. Післ= 103; багатократl= 5;ого п/ш введення препарату кумуляції н = 77; спостерігаn= 8;ться.

Анти-ІІа-акти= 074;ність у плазмі крові після п/ш введення приблизно у 10 разів нижча, ніж анти-= 061;а-активніс= ть. Середній максимальнl= 0;й рівень анти-ІІа-акти= 074;ності спостерігаn= 8;ться приблизно ч = 77;рез 3-4 години післ= 03; п/ш ін’єкції, досягаючи 0,13 МО/мл і 0,19 МО/мл після багатократl= 5;ого введення пр = 77;парату за схемами 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; і 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу відповідно.

Розподіл.= Об’єм розподілу анти-Ха-= 072;ктивності еноксапариl= 5;у натрію становить приблизно 4,3 літра і наближаєтьl= 9;я до об’єму циркулюючоo= 1; крові.

Біотранс&= #1092;ормація. Еноксап&= #1072;рин натрію метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці шляхом д = 77;сульфатува&#= 1085;ня та/або де= 087;олімеризац&= #1110;ї з утворення = 84; сполук з меншою молекулярнl= 6;ю масою та значно нижчою біологічноn= 2; активністю.

Виведенн&= #1103;. Еноксап&= #1072;рин натрію є лікарським засобом з низьким кліренсом, у якого середній кліренс ант = 80;-Ха-актив= 085;ості становить 0,74 л/год після 6-годинної інфузії у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг).

Елім&= #1110;нація має моно = 92;азний характер, пр= 080; цьому періо = 76; напіввиведk= 7;ння становить від близько 5 годин після однократноk= 5;о п/ш введення до близько 7 годин після багатократl= 5;ого введення.=

Нирковий кліренс активних фрагментів охоплює приблизно 10 % введеної дози, а загальна ни = 88;кова екскреція активних та неактивних = 92;рагментів — 40 % дози.

Особливі групи пацієнтів.=

Паці&= #1108;нти літнього віку. За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакоl= 2;інетичного аналізу профіль кінетики еноксапариl= 5;у натрію у пац= 110;єнтів літнього віку не відрізняєтn= 0;ся від такого у більш молодих пацієнтів, якщо функці= 03; нирок не порушена.=

Проте з огляду на те, що функція нирок може з= 085;ижуватися з віком, у літніх пацієнтів м = 86;жуть спостерігаm= 0;ися нижчі рівні елімінації еноксапариl= 5;у натрію (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пору&= #1096;ення функції печінки. = 059; дослідженнo= 0; за участю пацієнтів з вираженим цирозом печінки, які отримували еноксапариl= 5; натрій у доз= 110; 4000 МО (40 мг) один раз на добу, зниження максимальнl= 6;го рівня анти-Ха-актив= 085;ості асоціювалоl= 9;я зі збільшенняl= 4; тяжкості порушення функції печінки (яка оцінюваласn= 3; за класифікацo= 0;єю Чайлда R= 12; П’ю). Це зниження пояснювалоl= 9;я головним чи = 85;ом зниженням рівня ATIII, яке було вторинним щ = 86;до зменшення синтезу ATIII у пацієнтів з порушенням функції печінки.

Пору&= #1096;ення функції нирок. Спо&= #1089;терігалася лінійна зал = 77;жність між кліренсом анти-Ха-= 072;ктивності та кліренсо = 84; креатиніну = 91; рівноважноl= 4;у стані, що свідчить пр = 86; зменшення кліренсу еноксапариl= 5;у натрію у пацієнтів з порушенням функції нирок. Експозиція анти-Xa-ак&= #1090;ивності, виражена через показник AUC (площа під кривою «кон = 94;ентрація/ча&= #1089;»), у рівноважноl= 4;у стані граничною мірою зрост = 72;ла при легкому порушенні функції нир = 86;к (кліренс креатиніну 50-80&= nbsp;мл/хв) та при помірному порушенні функції нир = 86;к (кліренс кре= 072;тиніну 30-50 мл/хв) після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозах 4000 МО (40 мг) один раз на добу. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нир = 86;к (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) показ&= #1085;ик AUC у рівноважноl= 4;у стані значущо зростав в се= 088;едньому на 65 % після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мk= 5;) один раз на добу (див. роз&= #1076;іли «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гемо&= #1076;іаліз. Фармако = 82;інетика еноксапариl= 5;у натрію при гемодіалізo= 0; була подібною до такої в конт= 088;ольній групі після однократноk= 5;о в/в введення препарату у дозах 25 МО, 50 МО або 100 МО/кг (0,25, 0,50 або 1,0 мг/кг), проте показ = 85;ик AUC при цьому був удвічі вищим у порівнянні = 79; контрольно&= #1102; групою.

Маса тіла. Післ&= #1103; багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у = 076;озі 150 МО/кг (1,5 мг/к = 75;) один раз на добу середній по = 82;азник AUC анти-Xa-а = 82;тивності був граничною мірою вищий = 091; рівноважноl= 4;у стані у здорових добровольцo= 0;в з ожирінням (ІМТ 30-48 кг= /м²) у порівнянн= 10; з контрольноn= 2; групою осіб без ожирінн= 03;, тоді як максимальнl= 0;й рівень анти-Xa-активно&= #1089;ті в плазмі крові не збільшувавl= 9;я. У осіб з ожир&#= 1110;нням при п/ш застосуванl= 5;і препарату спостерігаk= 4;ся нижчий кліренс після внесення поправки на масу тіла.

При застосуванl= 5;і препарату у дозах без по= 087;равки на масу тіла було виявлено, що після однократноk= 5;о п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мk= 5;) експозиція = 72;нти-Xa-активно&= #1089;ті була на 52 % вищою у жіно= 082; з низькою масою тіла (< 45 кг) і на 27 % вищою у чоловіків з низькою масою тіла (< 57 кг) у порівнянні = 79; контрольниl= 4;и особами з но= 088;мальною масою тіла (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фарм&= #1072;кокінетичн= ;і взаємодії.= При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та тромболіти&= #1082;ів не спостерігаl= 3;ося ніякої ф = 72;рмакокінет&#= 1080;чної взаємодії між ними.

Дl= 6;клінічні дані з безпеки. Окрім ан = 90;икоагулянт&#= 1085;их ефектів еноксапариl= 5;у натрію, не спостерігаl= 3;ося ніяких озна = 82; небажаного впливу при застосуванl= 5;і препарату у дозі 15 мг/кг/д&= #1086;бу у 13-тижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату після п/ш введення у щурів та собак і у дозі 10 мг/кг/добу у 26-тижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату п= 10;сля п/ш і в/в введення у щурів та мавп.

Еl= 5;оксапарин натрій не продемонстl= 8;ував жодної мутагенної активності за результатаl= 4;и досліджень in vitro, в тому числі тесту Ей = 84;са, аналізу прямих мутацій у клітинах лімфоми мишей, а також жодно= 11; кластогеннl= 6;ї активності за результатаl= 4;и аналізу аберації хромосом у лімфоцитах = 83;юдини in vitro та аналізу аберації хромосом у кістковому мозку щурів in vivo.=

Дl= 6;слідження, проведені н = 72; вагітних самках щурі = 74; та кролів з п/ш введення= 084; еноксапариl= 5;у у дозах до 30 мг/кг/добу, не виявили нія = 82;их доказів = 90;ератогенно&#= 1075;о впливу або фетотокс = 80;чності препарату. Було показано, що еноксапариl= 5; натрій не впливає на фертильнісm= 0;ь або репродуктиk= 4;ну функцію самців та самок щурів при п/ш введенні у д= 086;зах до 20 мг/кг/добу= ;.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Лікар= 089;ький засіб показаний для застосуванl= 5;я дорослим:=

- Для пр&#= 1086;філактики венозних тромбоембо&#= 1083;ічних ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком, особливо у пацієнтів, які підляга= 02;ть ортопедичl= 5;им або зага = 83;ьнохірургі&#= 1095;ним оперативниl= 4; втручанням, = 074; тому числі з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;.

- Для профілактиl= 2;и венозних тромбоембо&#= 1083;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з = 075;острими захворюванl= 5;ями (такими як гостра серц = 77;ва недостатніl= 9;ть, дихальна недостатніl= 9;ть, тяжкі інфекції аб = 86; ревматичні захворюванl= 5;я) та зниженою рухливістю, які мають підвищений ризик виникнення = 74;енозної тромбоеl= 4;болії.

- Для лі&#= 1082;ування тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тр&= #1086;мбоемболії= ; легеневої артерії (ТЕЛА), за винятком випадків ТЕ = 51;А, при яких мож= 077; бути необхідним проведення тромболі = 90;ичної терапії або хірургічноk= 5;о втручання.=

- Для профілактиl= 2;и утворення тромбів у екстракорп&= #1086;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

- При гострому коронарноl= 4;у синдромі:

- для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI), m= 1; комбінації = 79; пероральниl= 4; прийомом ацетилсаліm= 4;илової кислоти;

- для лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), в тому числі у пацієнтів, яким планується медикаментl= 6;зне лікування або подальш = 77; черезшкі = 88;не коронарне втручання (ЧКВ).

Проти= 087;оказання.

Еноксапарl= 0;н натрій протипоказk= 2;ний до застосуванl= 5;я пацієнтам з такими станами:

-&nb= sp; Підвищена чутливість до еноксапариl= 5;у натрію, гепарину чи його похідних, в тому числі інших низьк = 86;молекулярн&#= 1080;х гепаринo= 0;в, або до будь-якої з допоміжних речовин (див. &= #1088;озділ «Склад»).

-&nb= sp; Наявність в анамнезі імуноопо = 89;ередковано&#= 1111; гепаринo= 0;ндукованої тромбоцl= 0;топенії (ГІТ) у межах останніх 100 днів або за наявності циркулюючиm= 3; антитіл (див. також розді = 83; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

-&nb= sp; Активна клінічно значуща кровотеча і стани з високим ризиком виникнення кровотечі, в тому числі нещодавно перенесениl= 1; геморагічнl= 0;й інсульт, виразка шлунково-ки = 96;кового тракту, присутністn= 0; злоякісногl= 6; новоутвореl= 5;ня з високим ризиком кро = 74;отечі, нещодавно перенесене оперативне втручання н = 72; головному мозку, спинному мозку або очах, відоме або підозрюванk= 7; варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенl= 6;зні мальфорl= 4;ації, судинні аневризми або серйозн= 10; вади розвит = 82;у інтраспo= 0;нальних або інтр = 72;церебральн&#= 1080;х судин.

-&nb= sp; Спінальна або епід = 91;ральна анестезія або локо = 88;егіонарна анестезія, якщо еноксапариl= 5; натрій використовm= 1;вався для лікування у межах попер = 77;дніх 24 годин (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

-&nb= sp; Підвищена чутливість до бензи = 83;ового спирту.

= 047; огляду на вміст бе = 85;зилового спирту (див. розділ «Склад») лік= 072;рський засіб у форм= 110; випуску у флаконах не = 079;астосовуют&= #1100; недоношениl= 4; дітям та новонароджk= 7;ним. Може спричинити токсичні та алергічні реакції у не= 084;овлят і дітей віко= 084; до 3 років (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» та «Д= 110;ти»).

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я з нижчезазн = 72;ченими препаратамl= 0;.

Лікарські засоби, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Деякі засоб = 80;, що впливают= 00; на гемостаз, рекомендуєm= 0;ься відміняти д = 86; призначеннn= 3; лікування еноксапk= 2;рином натрієм, за винятком випадків, коли такі засоби абсо = 83;ютно показані. Якщо така комбінація показана, еноксапариl= 5; натрій необхідно застосовувk= 2;ти при ретельн = 86;му клінічному та лабораторнl= 6;му моніторингm= 1;.

До таких препаратів належать:=

- салі&= #1094;илати для системного застосуванl= 5;я, ацетилсаліm= 4;илова кислота у протизапалn= 0;них дозах і нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати (НПЗП), в тому числі ке = 90;оролак;

- інші = тромболі = 90;ики (наприклад альтепла = 79;а, ретеплаk= 9;а, стрептоl= 2;іназа, тенектеl= 7;лаза, урокінаk= 9;а) та антикоагулn= 3;нти (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).

Препарати, одночасне застосуванl= 5;я з якими потребує обережностo= 0;.

Заз&= #1085;ачені нижче лікарські засоби можуть заст = 86;совуватися одночасно з еноксапа = 88;ином натрієм з обережн= ;істю.

- = &= #1030;нші лікарські засоби, які впливають н = 72; гемостаз, такі як:

- &= #1110;нгібітори агрегації тромбоцитіk= 4;, включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту, що застосовуєm= 0;ься в антиаг = 88;егантній дозі (кар= 076;іопротекці&= #1103;), клопідоk= 5;рель, тиклопіk= 6;ин та антагоністl= 0; глікопро = 90;еїну IIb/IIIa, щ&#= 1086; показані пр = 80; гострому коронарномm= 1; синдромі (че= 088;ез ризик виникнення кровотечі);

- де= 082;стран 40;

- гл= 102;кокортикої&= #1076;и для системного застосуванl= 5;я.

- = &= #1051;ікарські засоби, які збільшують рівні калію = 074; сироватці крові. Ці лік&#= 1072;рські засоби можуть призначатиl= 9;я одночасно з еноксапа = 88;ином натрієм при ретельному клінічному та лабораторнl= 6;му моніторингm= 1; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Особливос = 90;і застосуванl= 5;я.

Еноксапарl= 0;н натрій не можна призначати = 03;к взаємозаміl= 5;ний (одиниця за одиницю) зам= 110;сть інших низькомолеl= 2;улярних гепаринo= 0;в (НМГ). Ці лікарські засоби відрізняютn= 0;ся своїми процесами виробництвk= 2;, молекулярнl= 0;ми масами, специфічниl= 4;и анти-Xa- і анти-IIa-активностn= 3;ми, одиницями активності, дозуванням = 90;а клінічною ефективнісm= 0;ю і безпекою. Це обумовлю= 08; відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тиці та біологіч = 85;ій активності (наприклад антитром = 73;іновій активності, взаємодії з тромбоцитаl= 4;и).

У зв’язку з ци= 084; необхідно приділяти особливу увагу інструкціяl= 4; для медичного застосуванl= 5;я, специфічниl= 4; для кожного патентованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу, та дотримуватl= 0;ся їх.

Наявність гепаринo= 0;ндукованої тромбоцl= 0;топенії (ГІТ) в анамнезі (> 100 днів).

Застосуваl= 5;ня еноксапариl= 5;у натрію паці= 08;нтам, в анамнезі яких є ім= 091;ноопосеред&= #1082;ована ГІТ у межах останніх 100 днів або у яких наявні цирку= ;люючі антитіла, протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Циркулюючі антитіла можуть залишатися протягом кількох рок= 10;в.

Еноксапарl= 0;н натрій слід застосовувk= 2;ти з надзвичайнl= 6;ю обережністn= 2; пацієнтам, в анамнезі як = 80;х (> 100 днів) є і= ;муноопосер = 77;дкована ГІТ, без циркулюючиm= 3; антитіл. Рішення щод = 86; застосуван&= #1085;я еноксапариl= 5;у натрію у так= 086;му випадку необхідно приймати лише після р= 077;тельної оцінки співвідношk= 7;ння «користь/ри = 79;ик» та після того, як було розглянуто можливість застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них негепарl= 0;нових засобів лікування (наприклад данапаро= 11;ду натрію або лепіруди = 85;у).

Моніторинk= 5; вмісту тромбоцитіk= 4;.

Також при застосуванl= 5;і НМГ існує ризик появи ГІТ, опосередкоk= 4;аної антитілами, яка, як правило, розвиваєтьl= 9;я у проміжку м= 110;ж 5-м та 21-м днями після початку лікування еноксапа = 88;ином натрієм.

Ризик ГІТ вищий у пацієнтів, які перенесли о = 87;еративне втручання, і спостерігаn= 8;ться переважно після кардіохіруl= 8;гічних втручань та = 091; пацієнтів з онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями.

У зв’язку з ци= 084; рекомендуєm= 0;ься визначати вміст тромб = 86;цитів перед початком лікування еноксапа = 88;ином натрієм, а також регулярно н = 72;далі під час такого лікування.=

За наявності клінічної симптоматиl= 2;и, що може вказувати н = 72; ГІТ (будь-який новий епізо = 76; артеріальнl= 6;ї та/або веноз= 085;ої тромбоеl= 4;болії, будь-яке болісне ураження шкіри у місц= 110; ін’єкції, будь-які алергічні або анаф= 10;лактоїдні реакції на фоні лікування), необхідно визначити вміст тромбоцитіk= 4;. Пацієнти повинні знати, що такі симптоми можуть у них виникнути і що у такому випадку їм потрібно повідомити про це свого лікаря.

У клінічній практиці у разі наявності підтверджеl= 5;ого значного зниження рівня тромб = 86;цитів (30-50 % від початковогl= 6; значення) необхідно негайно відмінити еноксапариl= 5; натрій і перевести пацієнта на інший альтернатиk= 4;ний негепарl= 0;новий засіб лікування.=

Геморагічl= 5;і ускладненнn= 3;.

Як і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, може виникнути кровотеча/к = 88;ововилив будь-якої локалізаціo= 1;. При кровотечі слід дослід = 80;ти її походження та розпочат = 80; відповідне лікування.

Еноксапарl= 0;н натрій, як і будь-який інший ан = 90;икоагулянт&#= 1085;ий препарат, по= 090;рібно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при станах, я&#= 1082;і підвищують = 10;мовірність кровотечі, таких як:

- пору&= #1096;ення гемостазу; наявність в анамнезі пептичної виразки;

- нещо&= #1076;авно перенесениl= 1; ішемічний інсульт;

- тяжк&= #1072; артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;;

- нещо&= #1076;авній розвиток діабетичноo= 1; ретинопатіo= 1;;

- опер&= #1072;тивне втручання н = 72; нервовій системі або очах;

- одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я лікарських засобів, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

Лабо&= #1088;аторні аналізи.

Еноксапар = 80;н натрій у дозах, що застосовуюm= 0;ься для профілактиl= 2;и венозної тромбоембо&#= 1083;ії, не має сут&= #1090;євого впливу на ча= 089; кровотечі, загальні коагуляцій&#= 1085;і показники, а також не впливає на агрегацію т = 88;омбоцитів та зв’язува = 85;ня фібриногенm= 1; з тромбоцитаl= 4;и.

При застосуванl= 5;і препарату у вищих дозах = 084;оже зростати показник активованоk= 5;о часткового тромбопл = 72;стинового часу (АЧТЧ) та активованоk= 5;о часу згортання (А= 063;З). Оскільки не існує лінійної залежності між зростанням АЧТЧ та АЧЗ і збільшенняl= 4; антитром = 73;отичної активності еноксапариl= 5;у натрію, то ці показники є ненадійнимl= 0; і не можуть застосовувk= 2;тися для моніторингm= 1; активності еноксапариl= 5;у натрію.

Заст&= #1086;сування препарату при спінальній/епідурал= 00;ній анестезії або при л= 102;мбальній пункції.

Спін&= #1072;льна/епідурал= 00;на анестезія або люмб = 72;льна пункція не повинні виконуватиl= 9;я у межах 24 годин після застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у терапевтичl= 5;их дозах (див. також розді = 83; «Протипокаk= 9;ання»).

Пові&= #1076;омлялося про випадки нейроакс= 10;альних гематом при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та проведенні процедур спінальної/епідурал= 00;ної анестезії або спінальної пункції, що призводило до довгострокl= 6;вого або необоротноk= 5;о паралічу. Ці випадки є рідкісними при застосу = 74;анні еноксапариl= 5;у натрію за схемою 4000 МО (40 мг) один раз на добу або у нижчих доза = 93;. Ризик виникнення таких ускла = 76;нень є вищим при застосуванl= 5;і післяопераm= 4;ійних постійних епідурал= 00;них катетерів, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інших препаратів, які впливають н = 72; гемостаз, таких як нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати, при проведе = 85;ні травматичнl= 0;х або повторних епідурал= 00;них чи спінальних процедур і у пацієнтів, в анамнезі яких є оперативні = 74;тручання на хребті аб= 086; деформації хребта.

Для зниження потенційноk= 5;о ризику розвитку кровотеч, пов’язаних із одночасним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію та проведенняl= 4; процедур епідуральн&#= 1086;ї чи спінальної анестезії/а = 85;алгезії або спіналь = 85;ої пункції, слі= 076; брати до уваги фа = 88;макокінети&#= 1095;ний профіль еноксапариl= 5;у натрію (див. розділ «Фар = 84;акокінетик&#= 1072;»). Встановленl= 5;я чи видаленн= 03; епідурал= 00;ного катетера аб = 86; виконання люмбальн = 86;ї пункції найкраще виконувати тоді, коли антикоагул= янтний ефект еноксапариl= 5;у натрію є низьким, про= 090;е точний час досягнення достатньо низького антикоагул&#= 1103;нтного ефекту у кожного окремого пацієнта невідомий. Слід додатково брати до уваги, що виведення еноксапариl= 5;у натрію є більш трива = 83;им у пацієнтів = 079; кліренсом креатиніну 15-30&= nbsp;мл/хв (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Якщо лікар прийм = 77; рішення застосовувk= 2;ти антикоаk= 5;улянтну терапію при = 087;роведенні епідураl= 3;ьної чи спінальної анестезії/а = 85;алгезії або люмб = 72;льної пункції, пот= 088;ібен ретельний моніторинг = 79; метою виявлення будь-яких си= 084;птомів неврологічl= 5;их розладів, таких як біл= 100; по серединній лінії спини, сенсорні та моторні розлади (відчуття оніміння аб = 86; слабкості у нижніх кінцівках), порушення ф = 91;нкції кишечнику та/або сечового міхура. Слід проінструкm= 0;увати пацієнтів про необхід = 85;ість негайно повідомлятl= 0; лікаря про в= 080;никнення будь-яких із зазначених вище симпто = 84;ів. Якщо підозрюєтьl= 9;я утворення с = 87;інальної гематоми, потрібно негайно розпочати належні заходи із діагностикl= 0; та лікуванн= 03;, в тому числі розглянути питання щод = 86; проведення декомпресіo= 1; спинного мозку, навіт= 100; якщо таке лікування може не запобігти несприятлиk= 4;им неврологічl= 5;им наслідкам.=

Некроз шкіри / шкірн&#= 1080;й васкуліт. Повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку некрозу шкіри та шкірного васкуліту н = 72; фоні застос = 91;вання низькомолеl= 2;улярних гепаринo= 0;в; у таких випадках необхідно негайно відмінити препарат.=

Процедури черезшкo= 0;рної коронарної реваскул= 03;ризації. Для зведенн= 03; до мінімуму ризику кровотечі після інстр = 91;ментальних процедур на судинах у рамках лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1;, інфар= 082;ту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI) і гострого <= /span>інфар= 082;ту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) потрібно чітко дотримуватl= 0;ся рекомендовk= 2;них інтервалів між введенн= 03;м доз еноксапариl= 5;у натрію. Важливо дос= 03;гти гемостазу у місці пункції після черезшк= ;ірного коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). У разі використанl= 5;я пристрою дл= 03; закриття місця пункції судини і = 85;тродьюсер можна видал = 80;ти одразу ж після процедури. Якщо викори = 89;товується метод ручного притисканнn= 3; судини, і= 085;тродьюсер має бути видалений через 6 годин після остан = 85;ьої в/в або п/ш ін’єкції еноксапариl= 5;у натрію. Якщо лікування еноксапа = 88;ином натрієм має бути продовжене, наступну запланованm= 1; дозу слід ввести не раніше ніж через 6-8 годин після видалення інтродью = 89;ера. За місцем встановленl= 5;я катетера слід спосте = 88;ігати для своєчасногl= 6; виявлення ознак кровотечі або утворення гематоми.=

Гострий інфекційниl= 1; ендокардит. Застосуванl= 5;я гепарину пацієнтам з гострим інфекційниl= 4; ендокардитl= 6;м, як правило, не рекомендуєm= 0;ься з огляду на ризик церебральнl= 0;х крововиливo= 0;в. Якщо таке застосуванl= 5;я розцінеl= 5;о як абсолютн = 86; необхідне, рішення слі = 76; приймати лише після ретельної індивідуалn= 0;ної оцінки співвідношk= 7;ння «користь/ри = 79;ик».

Механічні штучні клапани серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопl= 8;офілактики у пацієнтів = 079; механічнимl= 0; штучними клапанами серця належним чином не вивчено. Пов= 110;домлялося про окремі випадки тромбозу шт = 91;чних клапанів се = 88;ця у пацієнтів = 079; механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця, які отримували еноксапариl= 5; натрій з метою т= 088;омбопрофіл&= #1072;ктики. Наявність факторів, як= 110; можуть обумовлюваm= 0;и додатковий ризик, в тому числі основне зах = 74;орювання та недостатні клінічні да = 85;і, обмежують оцінку таки = 93; випадків. Деякі з таки= 093; випадків сп = 86;стерігалис&#= 1103; у вагітних жінок, коли тромбоз призводив д = 86; смерті матері і пло= 076;а.

Вагітні жінки з механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопl= 8;офілактики у вагітних жінок з механічнимl= 0; штучними клапанами серця належ = 85;им чином не вивчено. У клінічному дослідженнo= 0;, в якому вагітні жінки з механічнимl= 0; штучними клапанами серця отримували = 77;ноксапарин натрій (100 МО/кk= 5; (1 мг/кг) двічі на добу) з метою зменшення ризику т = 88;омбоемболі&#= 1081;, у 2 з 8 жінок утворилися згустки крові, які пр&#= 1080;звели до блокування клапана та д= 086; смерті матері і плода. У п&#= 1110;сляреєстра= ційний період надходили окремі повідомленl= 5;я про тромбоз клапанів у вагітних жінок з меха= 085;ічними штучними клапанами серця, які отримували еноксапариl= 5; натрій з метою тр = 86;мбопрофіла&#= 1082;тики. У вагітних жінок з механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця існує підвищений ризик тр = 86;мбоемболій.

Паці&= #1108;нти літнього віку. При застосуванl= 5;і препарату у профілактиm= 5;ному діапазоні доз у пацієнтів літнього ві = 82;у не спостері = 75;алося зростання схильності до кровотеч. У пацієнтів літнього віку (особли= 074;о пацієнтів віком від 80 років) можливе під = 74;ищення ризику геморагічнl= 0;х ускладнень = 87;ри застосуванl= 5;і препарату у терапевтичl= 5;их дозах. Для пацієнтів віком понад 75 років, які от&#= 1088;имують лікування препаратом = 79; приводу інфаркт= ;у міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний м = 86;ніторинг, також може б= 091;ти доцільним зниження дози (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Порушення функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок спост = 77;рігається збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, що підвищує ризик виник = 85;ення кровотечі. Для таких пацієнтів рекомендовk= 2;ний ретельний клінічний моніторинг, = 090;акож може бути доцільним б= 10;ологічний моніторинг шляхом визначення анти-Xa-ак&= #1090;ивності (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Еноксапарl= 0;н натрій не рекомендовk= 2;ний до застосуванl= 5;я пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) з огляд&= #1091; на відсутністn= 0; належних даних щодо ц= 110;єї популяції, з= 072; винятком профілактиl= 2;и утворення тромбів у екстракорп&= #1086;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

Для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-30 мл/хв), з огляду на суттєве зро = 89;тання експозиції еноксапариl= 5;у натрію, рекомендуєm= 0;ься коригуваннn= 3; дози препар = 72;ту як при терапевтичl= 5;ому, так і при профілактиm= 5;ному застосуванl= 5;і (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пац&= #1110;єнтам з порушення = 84; функції нирок помір = 85;ого (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня тяжкості коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься. Порушення функції печінки. Еноксапариl= 5; натрій слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; паціє= ;нтам з порушення = 84; функції печінки чер = 77;з підвищення ризику кров = 86;теч. Коригуваннn= 3; дози за результатаl= 4;и моніторингm= 1; рівнів анти-Xa-активно&= #1089;ті є ненадійни = 84; для пацієнтів з = 094;ирозом печ= 10;нки і не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Низька маса тіла. У жінок з низькою масою тіла (< 45 кг) та у чоло= віків з низькою масою тіла (< 57 кг) спостерігаl= 3;ося збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, який застосовувk= 2;вся у профілактиm= 5;них дозах (без поправки на масу тіла), що підвищує ризик кровотеч. У зв’язку з ци= 084; таким пацієнтам р = 77;комендуєть&#= 1089;я ретельний клінічний моніторинг (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієнт= ;и з ожирінням. У пацієнтів з ожирінням відмічаєтьl= 9;я підвищений ризик виникнення тромбоем = 73;олій. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я профілактиm= 5;них доз препарату пацієнтам з = 086;жирінням (ІМТ (індекс маси тіла) > 30 = 082;г/м²) не вивчені у достатній мірі, і наразі нема= 08; єдиної думк = 80; щодо доцільностo= 0; коригуваннn= 3; дози для ціє= 111; категорії пацієнтів. З= 072; цими пацієн = 90;ами потрібно ретельно спостерігаm= 0;и щодо можливих симптомів тромбоем = 73;олій.

= 043;іперкалієм&= #1110;я. Гепарини можуть пригнічуваm= 0;и секрецію альдостероl= 5;у у наднирков = 80;х залозах, що призводить до гіпер = 82;аліємії (див. розділ «Побічні реакції»), особливо у п= 072;цієнтів з цукровим діабетом, хронічною н = 80;рковою недостатніl= 9;тю, вже наявним метаболічнl= 0;м ацидозом та = 091; пацієнтів, які отримую = 90;ь лікарські засоби, здатні підв = 80;щувати рівні калію (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). &#= 1055;отрібно періодично контролюваm= 0;и вміст калію = 074; плазмі кров= 10;, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком.

Відстеж&= #1091;ваність. Низькомолеl= 2;улярні гепаринl= 0; є біологічниl= 4;и лікарськимl= 0; засобами. З метою покращення їх відст = 77;жуваності рекомендуєm= 0;ься, щоб медичні працівники = 79;аписували торгову назву та номер серії введеного препарату у документацo= 0;ю пацієнта.=

Гос= 090;рий генералo= 0;зований екзантеl= 4;атозний пустульl= 6;з. По= ;відомлялос= 03; про гострий генералі = 79;ований екзантеl= 4;атозний пустульl= 6;з (ГГЕП) з невідомою частотою у зв'язку з лікуванням еноксапа = 88;ином. Під час призначеннn= 3; пацієнтам слід повідо = 84;ити про ознаки т= 072; симптоми та уважно стеж = 80;ти за шкірними реакціями. При появі ознак і симптомів, щ= 086; свідчать пр = 86; ці реакції, еноксапа = 88;ин слід негайн = 86; відмінити т = 72; розглянути альтернатиk= 4;не лікування (з= 072; потреби).

Цей лікарський засіб містить спирт бе = 85;зиловий, не застосовуюm= 0;ь недоношениl= 4; дітям та нов= 086;народженим. Може спричи = 85;ити токсичні та алергічні реакції у не= 084;овлят та дітей віком до 3 років.

Застосуван= ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітніс&= #1090;ь. Відсутн&= #1110; докази того, що еноксапариl= 5; проникає через плацентарнl= 0;й бар’єр під час другого та третього триместрів = 74;агітності у людей. Інформація стосовно першого триместру н = 72;разі відсутня.

Під час досліджень на тваринах жодних озна = 82; фетотокс = 80;чності або тера = 90;огенності препарату виявлено не було (див. під&= #1088;озділ «Доклінічнo= 0; дані з безпеки» ). Пр&= #1086;никнення еноксапариl= 5;у через плаценту у тварин було мінімальниl= 4;.

Еноксапарl= 0;н натрій слід призначати вагітним лише у разі встановленl= 5;я лікарем чіткої потреби у такому ліку = 74;анні.

За вагітними жінками, які отримують еноксапариl= 5; натрій, необ= 093;ідно ретельно спостерігаm= 0;и щодо виникнення = 86;знак кровотечі або надмірної антикоаг = 91;лянтної дії, а також потрібно застерегти таких паціє = 85;ток про ризик геморагічнl= 0;х ускладнень. = 042; цілому наявні дані вказують на відсутністn= 0; будь-яких доказів підвищеногl= 6; ризику кров = 86;теч, тромбоцl= 0;топенії або остеопорозm= 1; у таких пацієнток у порівнянні = 79; цим ризиком = 091; невагітних жінок, окрім ризику, який спостерігаn= 8;ться у вагітних з= 110; штучними клапанами серця (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Якщо планується епідурал= 00;на анестезія, рекомендуєm= 0;ься перед її виконанням = 74;ідмінити лікування еноксапа = 88;ином натрієм (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Годуванн&= #1103; груддю. Невідом&= #1086;, чи екскр = 77;тується еноксапариl= 5; у грудне молоко у людини. У щур&#= 1110;в в період лактації проникненнn= 3; еноксапариl= 5;у або його метаболітіk= 4; у молоко є дуже низьки = 84;.

Всмоктуваl= 5;ня еноксапариl= 5;у натрію при п= 077;роральному прийомі є малоймовірl= 5;им, тому його можна застосовувk= 2;ти під час годування груддю.

Фертильн&= #1110;сть. Клінічн&= #1110; дані щодо впливу еноксапариl= 5;у натрію на фертильнісm= 0;ь наразі відсутні. До= 089;лідження на тваринах = 085;е продемонстl= 8;ували ніякого впливу преп = 72;рату на фертильнісm= 0;ь.

Зда= 090;ність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими м= 077;ханізмами.

Вl= 7;лив еноксапариl= 5;у натрію на здатність к = 77;рувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0; відсутній або незначний.

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Дозування.

Проф&= #1110;лактика венозних тромбоембо&#= 1083;ічних ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком. Індивідуалn= 0;ний тромбоеl= 4;болічний ризик у пацієнтів може бути оцінений за допомогою валідова = 85;ої моделі (шкали) стратифікаm= 4;ії ризиків.

- Для п= ацієнтів з помірним ризиком = 90;ромбоембол&#= 1110;чних ускладнень рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 2000 МО (20 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Було показа = 85;о, що передопераm= 4;ійне початкове введення (за 2 години до оперативноk= 5;о втручання) е= 085;оксапарину натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) є ефективним та безпечни = 84; при оперативниm= 3; утручаннях з помірним ризиком.

= 059; пацієнтів групи помірного ризику проф= 10;лактичне лікування еноксапа = 88;ином натрієм слі = 76; продовжуваm= 0;и протягом щонайменше 7-10 днів, незалежно від стану відновленнn= 3; (наприклад рухливості). Профілактиl= 2;у потрібно продовжуваm= 0;и доти, доки у пацієнта більше не буде відмічатисn= 3; суттєво знижена рух = 83;ивість.

-&nb= sp; Для пацієнтів з високим ризиком = 90;ромбоембол&#= 1110;чних ускладнень рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку бажано вводити за 12 годин до оперативноk= 5;о втручання шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Якщо є потреба у початку профілактиm= 5;ного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію за бі= 083;ьш ніж 12 годин до оперативноk= 5;о втручання (наприклад, пацієнт високого ризику, який &#= 1086;чікує на відстроченk= 7; ортопедичнk= 7; хірургічне втручання), останню ін’єкцію слід застос = 86;вувати не пізніше ніж за 12 годин до оперативноk= 5;о втручання і відновити профілактиm= 5;не застосуванl= 5;я через 12 годин після опера = 90;ивного втручання.=

-&nb= sp; Для пацієнтів, які підлягають великому ор = 90;опедичному хірургічноl= 4;у втручанню, рекомендуєm= 0;ься тривала = 90;ромбопрофі&#= 1083;актика — до 5 тижнів.

-&nb= sp; Для пацієнтів з високим ризиком венозних тромбоембо&#= 1083;ій (ВТЕ), яким виконують оперативні втручання н = 72; органах черевної порожнини або таза з пр&#= 1080;воду онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;, рекомендуєm= 0;ься тривала = 90;ромбопрофі&#= 1083;актика — до 4 тижнів.

Проф&= #1110;лактика венозних тромбоембо&#= 1083;ій у терапевти = 95;них пацієнтів. Рекомендоk= 4;ана доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом п/ш ін’єкції.

Профілактl= 0;чне лікування еноксапа = 88;ином натрієм необхідно здійснюватl= 0; протягом періоду три = 74;алістю щонайменше 6-14 днів, залежн= 086; від стану відновленнn= 3; (наприклад р= 091;хливості). Користь такого лікування протягом періоду більше 14 днів наразі не визначена.=

Ліку&= #1074;ання тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тр&= #1086;мбоемболії= ; легеневої артерії (ТЕЛА). Енок&= #1089;апарин натрій необхідно вводити п/ш у вигляді ін’єкції 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу або у вигляді ін’єкцій 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу.

= 057;хему дозування обирає ліка = 88; з огляду на р&#= 1077;зультати індивідуалn= 0;ної оцінки, яка має включат = 80; оцінку ризику т = 88;омбоемболі&#= 1095;них ускладнень та ризику ге= 084;орагічних ускладнень. Схему дозування п = 86; 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на д&#= 1086;бу слід використовm= 1;вати пацієнтам без ускладн = 77;нь з низьким ризиком рецидиву ВТ = 45;. Схема дозування п = 86; 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; слід призначати усім іншим пацієнтам, т= 072;ким як пацієнти = 079; ожирінням, симптомною ТЕЛА, онколо= 075;ічними захворюванl= 5;ями, рецидивнимl= 0; ВТЕ або тромбозом проксимальl= 5;их вен (клубово= 111; вени).

Еноксапа&= #1088;ин натрій застосовуюm= 0;ь в середньом = 91; протягом 10 днів. За необхідносm= 0;і слід розпочати прийом перо = 88;альних антикоагулn= 3;нтів (див. «Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на пероральні антикоагулn= 3;нти і навпаки» у кінці цього розділу).

Проф&= #1110;лактика утворення тромбів під час гемодіа = 83;ізу. Рекомен = 76;ована доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 100 МО/кг (1 мг/кг). Пацієнтам з високим риз = 80;ком геморагічнl= 0;х ускладнень дозу слід знизити до 50 МО/кг (0,5 мг/кг) при наявнос = 90;і подвійного судинного доступу або до 75 МО/кг (0,75 мг/кг) при наявності єдиного судинного доступу.

Під час гемодіалізm= 1; еноксапа = 88;ин натрій слід вводити в артеріальнm= 1; частину контуру на початку сеансу діалізу. Ціє= 111; дози, як правило, вистачає дл= 03; проведення діалізу впродовж 4 годи = 85;. Однак при виникненні фібринових кілець, наприклад, коли сеанс триває довш = 77;, ніж звичайн = 86;, можна ввест = 80; додаткову дозу від 50 МО до 100 МО/кг (від 0,5 до 1 мг/кг).

Даних щодо застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію пацієнтам для профілактиl= 2;и або лікуван = 85;я та під час сеансів гемодіалізm= 1; немає.

Гост&= #1088;ий коронарний синдром: лікування н = 77;стабільної стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI) і гострого інфаркту міокарда з підйомом се = 75;мента ST (STEMI).

- Для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію становить 100 МО/кг (1 мг/кг), яку вводять кожні 12 годин шляхом п/ш ін’єкції та призначаютn= 0; у комбінаці= 11; з антитр = 86;мбоцитарно&#= 1102; терапією. Лікування слід застосовувk= 2;ти протягом принаймні 2 днів та продовжуваm= 0;и до клінічно= 11; стабілізацo= 0;ї пацієнта. Звичайна тривалість лікування становить від 2 до 8 днів.

- Для усіх пацієнтів, які не мають ускладнень, рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти перорально = 91; початковій навантажувk= 2;льній дозі 150-300 мг (пацієнти, які ще не отримували ацетилсаліm= 4;илову кислоту) та підтримуючo= 0;й дозі 75-325 мг/добу довгострокl= 6;во незалежно від стратег= 10;ї лікування.=

- Для лікуван = 85;я гострого STEMI рекомендовk= 2;на доза ено = 82;сапарину натрію — однократне внутрішньоk= 4;енне (в/в) введення = болюсно 3000 МО (30 мг) плюс доза 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш з наступним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожн= і 12 годин (максимум 10000 М = 54; (100 мг) для кожної з перших двох доз, що вводя&#= 1090;ься п/ш). Слід одночасно призначати відповідну антитром = 73;оцитарну терапію, наприклад ацетилсаліm= 4;илову кислоту перорально (75<= /span>-325 мг один раз на добу), за відсутностo= 0; протипоказk= 2;нь. Рекомендовk= 2;на тривалість лікування становить 8 днів або до виписки пацієнта зі стаціонару, залежно від того, що відбудетьсn= 3; раніше. При застосуванl= 5;і разом із = 090;ромболітич&= #1085;ою терапією (фібринспец&= #1080;фічною або нефі = 73;ринспецифі&#= 1095;ною) еноксапk= 2;рин натрій слід вводити у проміжку ві = 76; 15 хвилин до початку = 92;ібриноліти&#= 1095;ної терапії до 30 хвилин післ= 03; початку = 92;ібриноліти&#= 1095;ної терапії.

- Особливостo= 0; дозування препарату пацієнтам віком ≥75 років наводяться нижче («Паці= 108;нти літнього віку»).

- Пацієнтам, яким виконують ЧКВ, у разі введення останньої дози еноксапариl= 5;у натрію п/ш менш ніж за 8 г= один до роздування балона додаткові дози препар = 72;ту більше не потрібні. Якщо останн= 08; п/ш введення &#= 1083;ікарського засобу було більш ніж за 8 годин до роздування балона, необхідно ввести в/в болюсно 30 МО/кг (0,3 мг/кг) еноксапариl= 5;у натрію.

Паці&= #1108;нти дитячого віку. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію= педіатричl= 5;им пацієнтам наразі не встановленo= 0;.

Паці&= #1108;нти літнього віку. При усіх показаннях, окрім інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), пацієнтам літнього віку зниження дози не потр= 110;бне, за винятком випадків порушення функції нирок (див. нижче «Порушення функції нир = 86;к» і розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Для лікування інфар= 082;ту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) пацієнтам літнього віку (≥75 років) не можна вводити початковий в/в болюс препарату. Застосуванl= 5;я препарату починають з дози 75 МО/кг (0,75 мг/кг) п/ш кожні 12 годин (максимум 7500 Мi= 4; (75 мг) для кожної з перших двох п/ш доз, з подальшим застосуванl= 5;ям препарату в дозі 75 МО/кг (0,75 &#= 1084;г/кг) п/ш для решти доз). Особливостo= 0; дозування препарату для літніх пацієнтів з порушенням функцій нирок див. нижче у підрозділі «Порушення функції нирок» та розділі «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я».

Пору&= #1096;ення функції печінки. = 053;аразі доступні лише обмеже = 85;і дані щодо застосуванl= 5;я препарату пацієнтам з порушенням функції печінки (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» і «Фармакокіl= 5;етика»), тому щодо цієї категорії пацієнтів с = 83;ід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пору&= #1096;ення функції нир = 86;к (див. розділи «Фа = 88;макокінети&#= 1082;а» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).прямий шрифт

Тяжке порушення функції нирок. Еноксапари = 85; натрій не рекомендовk= 2;ний до застосуванl= 5;я пацієнтам = 79; термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) з огляд&= #1091; на відсутністn= 0; належних даних щодо цієї популя = 94;ії, за винятком профілактиl= 2;и утворення тромбів у екстракорп&= #1086;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

Таблиця 4.

Дозування для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок

(кліренс креатиніну 15-30 мл/хв)

Показання	Схема дозування на цент = 88;
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-lang= uage: UK'>Профілакти= ;ка венозних тромбоембо= лічних ускладнень	2000 МО (20 мг) п/ш один раз на добу
&= #1051;ікування ТГВ та ТЕЛА<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK'>	1= 00 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK'>
&= #1051;ікування нестабільн= 086;ї стенокарді= 111; та NSTEMI	1= 00 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"MS Mincho"; mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK'>
&= #1051;ікування гострого STEMI (= у пацієнтів віком до 75 років) &= #1051;ікування гострого STEMI (= у пацієнтів віком понад 75 років)	1= × 3000 МО (30 мг) в/в болюсно плюс 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш і дал= ;і 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години &= #1041;ез початковог= 086; в/в болюс&= #1091; 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш і далі 100 МО/кk= 5; (1 мг/кг) маси тіла п/ш кожні 24 години

Рекомендоk= 4;ана корекція дози не стосується застосуванl= 5;я препарату для гемодіалізm= 1;.

-&nb= sp; Порушення функції нир = 86;к помірного т = 72; легкого ступеня тяжкості. Хо= 095;а для пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к помірного (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня тяжкості коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься, потрібне ретельне клінічне сп = 86;стереження стану таких пацієнтів.=

Спосіб застосуванl= 5;я. Лікарськи = 81; засіб ФЛЕНОКС^® не можна вводити = 74;нутрішньом&#= 8217;язово.

= 044;ля профілактиl= 2;и венозних тромбоембо&#= 1083;ічних ускладнень після оперативниm= 3; втручань, лі= 082;ування ТГВ і ТЕЛА, лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI енок = 89;апарин натрій слід вводити шляхом п/ш ін’єкцій.=

-&nb= sp; Для лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюс= 085;ої ін’єкції з подальшим негайним п/ш введенням.=

-&nb= sp; Для профілактиl= 2;и утворення тромбів у екстракорп&= #1086;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1; препарат вв = 86;диться у артеріальнm= 1; лінію ді = 72;лізного контуру.

Техніка виконання п/= 096; ін’єкції.

При введенні лі = 82;арського засобу бажано, щоб пацієнт перебував у положенні лежачи. Еноксапариl= 5; натрій вводиться шляхом глибокої п/ш ін’єкції.

З метою уникнення втрати препарату при викорис = 90;анні попередньо наповнених шприців не слід видаляти зі шприца пухирці пов= 10;тря перед ін’єкцією. Якщо необхідно відкоригувk= 2;ти кількість л= 10;карського засобу, показану дл= 03; введення, з огляду на масу тіла пацієнта, потрібно використовm= 1;вати градуйованo= 0; попередньо наповнені шприци, які дають змогу отримати необхідний об’єм шляхо = 84; видалення надлишку перед ін’єкцією. Будь ласка, майте на увазі, що у деяких випа = 76;ках неможливо отримати точну дозу ч= 077;рез характер градуюваннn= 3; на шприці і тоді необхідно округлити величину об’єму до на= 081;ближчого показника градуюваннn= 3;.

Вводити лікарський засіб потрі = 73;но попереміннl= 6; у ліву і праву пе = 88;едньобічні або задн= 00;обічні стінки живота.

Голку необхідно вводити на повну довжи = 85;у вертикальнl= 6; у складку шкіри, яка м’яко утримуєтьсn= 3; між великим та вказівни = 84; пальцями. Складку шкіри потрібно утримувати, = 087;оки ін’єкція не буде завершена. Н= 077; слід розтир = 72;ти місце ін’єкції після введення лі = 82;арського засобу.

Система безпеки попередньо наповнених шприців із захисною системою го = 83;ки активуєтьсn= 3; у кінці ін’єкції.=

Якщо пацієнт вво = 76;ить лікарський засіб собі самостійно, йому слід порадити дотримуватl= 0;ся інструкції щодо самостійноk= 5;о ведення лік = 72;рського засобу ФЛЕН = 54;КС^® у шприц-дозі з захисною с= 080;стемою голки.

В/в (болюсна) ін’єкція [лише при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу за показанням гострий інфаркт міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST (STEMI)<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:UK; mso-bidi-language:UK'>].

Для лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюс= 085;ої ін’єкції, з подальшим негайним п/ш введенням.=

Для в/в ін’єкції можна використовm= 1;вати або бага = 90;одозовий флакон, або попередньо наповнений шприц.

Еноксап = 72;рин натрій слід вводити через систему для в/в інфузій. Його не можн= 072; змішувати або призначати одночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами. Дл= 103; уникнення можливого змішування еноксапариl= 5;у натрію з іншими лікарськимl= 0; засобами обраний в/в доступ необхідно промити достатньою кількістю фізіологічl= 5;ого розчину хло = 88;иду натрію або глюкози до введення в/в болюсу еноксапариl= 5;у натрію та після нього, щоб очистит = 80; порт введення ві = 76; лікарських засобів. = 045;ноксапарин<= /span> натрій можн = 72; безпечно вводити з фізіологічl= 5;им розчином хлориду натрію (0,9 %) або з 5 % розчином г= ;люкози.

Початковиl= 1; болюс<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-langua= ge:UK'> 3000 МО (30 мг). Для введення початковогl= 6; болюсу 3000 МО (30 мг) за допомогою градуйованl= 6;го попередньо наповненогl= 6; шприца необхідно видалити зі шприца надлишковиl= 1; об’єм так, щоб у шприці залишилося лише 3000 МО (30 мг). Після цього дозу 3000 МО (30 мk= 5;) можна безпосередl= 5;ьо вводити в/в.

Додатковиl= 1; болюс<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-langua= ge:UK'> при ЧКВ у раз&#= 1110;, коли останн= 08; п/ш введення &#= 1083;ікарського засобу вико = 85;ували більш ніж за 8 годин до роздування балона. Для пацієнтів, яким виконують Ч = 50;В, необхідне введення додатковогl= 6; в/в болюс= 091; 30 МО/кг (0,3 мг/кг), якщо останн= 08; п/ш введення &#= 1083;ікарського засобу виконували більш ніж за 8 годин до роздування балона.

Щоб забезпечитl= 0; точність введення такого невеликого об’єму, рекомендуєm= 0;ься розвести лі = 82;арський засіб до концентрацo= 0;ї 300 МО/мл (3 мг/мл).

Набрати потрібний об’єм розведеногl= 6; розчину шприцом для = 074;ведення в систему дл= 103; в/в інфузій.

Після розведення об’єм для введення можна розрахуватl= 0; за допомого= 02; такої формули: [об’&#= 1108;м розведеногl= 6; розчину (мл) =3D = 84;аса тіла пацієнта (кг) &= times; 0,1] — або використовm= 1;ючи таблицю 5. Рекомендуєm= 0;ься виконувати розведення безпосередl= 5;ьо перед застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу.

Маса тіла	Потр&#= 1110;бна доза 30 МО/кk= 5; (0,3 мг/кг)	Об’єм, який має бути введений після розведення препарату до кінцевої концентрац&#= 1110;ї 300 МО (3 мг)/мл
кг	МО	мг	мл
45	1350	13,5	4,5
50	1500	15	5
55	1650	16,5	5,5
60	1800	18	6
65	1950	19,5	6,5
70	2100	21	7
75	2250	22,5	7,5
80	2400	24	8
85	2550	25,5	8,5
90	2700	27	9
95	2850	28,5	9,5
100	3000	30	10
105	3150	31,5	10,5
110	3300	33	11
115	3450	34,5	11,5
120	3600	36	12
125	3750	37,5	12,5
130	3900	39	13
135	4050	40,5	13,5
140	4200	42	14
145	4350	43,5	14,5
150	4500	45	15

= 058;аблиця 5.

= 054;б’єм, який має бут= 080; введений через систе = 84;у для в/в інфузій після розведення = 83;ікарського засобу до концентрацo= 0;ї 300 МО (3 мг)/мл.

Введенн= ;я в артеріальнm= 1; частину = 76;іалізного контуру. Лікарсn= 0;кій засіб вводять = 74;артеріальн&#= 1091; лінію ді = 72;лізного контуру з метою профілактиl= 2;и утворення т = 88;омбів у екстра = 82;орпорально&#= 1084;у кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

Пер= ехід із еноксапариl= 5;у натрію на пероральні антикоагулn= 3;нти.

Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на антагоністl= 0; вітаміну К (АВК). Слід посилити клінічний моніторинг та контроль лабораторнl= 0;х показників [протромб= 10;новий час, виражений через міжнародне нормалізовk= 2;не відношення (МНВ)] для моніторингm= 1; ефекту АВК.

Оск&= #1110;льки існує певни = 81; проміжок часу, поки АВ&#= 1050; досягне максимуму свого ефект = 91;, слід продов = 78;увати введення еноксапариl= 5;у натрію у постійній дозі стільк = 80;, скільки потрібно дл= 03; підтриманнn= 3; МНВ у цільовому терапевтичl= 5;ому діапазоні для відповідноk= 5;о показання з = 72; результатаl= 4;и двох послідовниm= 3; аналізів.

Пац&= #1110;єнтам, які отримують н = 72; даний час АВК, АВК потр&#= 1110;бно відмінити і першу дозу еноксапариl= 5;у натрію вводити тод= 10;, коли МНВ зменшиться до рівня нижче терапевтичl= 5;ого діапазону.

Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на прямі перор = 72;льні антикоагулn= 3;нти (ППОА) і навпаки. Паціє= нтам, які отримують н = 72; даний час еноксапари&= #1085; натрій, його потрібно відмінити і розпочати застосуванl= 5;я ППОА за 0-2 години (залежить ві= 076; інструкції для медично = 75;о застосуванl= 5;я кожного ППО = 40;) до того часу, коли потрібно вводити наступну запланованm= 1; дозу енокса = 87;арину натрію.

Пацієнтам, які отримують н = 72; даний час ППОА, першу дозу еноксапариl= 5;у натрію потрібно вв = 86;дити тоді, коли потрібно було вводит = 80; наступну дозу ППОА.

= Застосуваl= 5;ня препарату при спінальній/епідурал= 00;ній анестезії або при л= 102;мбальній пункції. = 071;кщо лікар прийм = 77; рішення про необхіднісm= 0;ь застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів при спіналь = 85;ій/епідурал= 00;ній анестезії або при л= 102;мбальній пункції, рекомендуєm= 0;ься ретельне неврологічl= 5;е спостережеl= 5;ня з огляду на ризик розви = 90;ку нейроакl= 9;іальної гематоми (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Заст&= #1086;сування профілактиm= 5;них доз. Необ&= #1093;ідно витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій тривалістю принаймні 12 годин між останньою ін’єкцією еноксапариl= 5;у натрію у профілактиm= 5;ній дозі та введенням г = 86;лки або катетер = 72;.

При виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно в = 80;тримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 12 годин до моменту видалення к = 72;тетера.

Для пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30&= nbsp;мл/хв слід зважит = 80; доцільністn= 0; подвоєння часу до виконання пункції/вст = 72;новлення або видалення катетера до принаймні 24 годин.

Початкове введення еноксапариl= 5;у натрію 2000 МО (20 мг) за дві години до оперативноk= 5;о втручання н = 77; застосовуєm= 0;ься при нейр = 86;аксіальній анестезії.

Заст&= #1086;сування лікувальниm= 3; доз. Необ&= #1093;ідно витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій тривалістю принаймні 24 години між останньою ін’єкцією еноксапариl= 5;у натрію у лікувальніl= 1; дозі та введенням г = 86;лки або катетер = 72; (див. також розділ «Протипокаk= 9;ання»).

При виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно витримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 24 години до моменту видалення катетера.=

Для пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 = мл/хв слід зважит = 80; доцільністn= 0; подвоєння ч = 72;су до виконанн= 03; пункції/вст = 72;новлення або видалення катетера до принаймні 48 годин.

Пацієнти, які отримують препарат за схемою з введенням двічі на доб= 091; (тобто 75 МО/кг (0,75 мг/к&= #1075;) двічі на доб= 091; або 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу), повинні пропустити другу дозу еноксапариl= 5;у натрію, щоб забезпечитl= 0; достатній проміжок часу до встановленl= 5;я або видален = 85;я катетера.

У цих часових точках все щ= 077; виявляютьсn= 3; анти-Xa-рі&= #1074;ні препарату, і дотримання цих інтерва = 83;ів часу не гарантує, що вони можуть запобігти розвитку нейроакс= 10;альної гематоми.

Відповіднl= 6;, не слід застосовувk= 2;ти еноксапk= 2;рин натрій протягом принаймні 4 годин після спінальної/епідурал= 00;ної пункції та після видалення катетера. Ви= 079;начення цього інтервалу часу повинн = 86; ґрунтуватиl= 9;я на результатаm= 3; оцінки спів = 74;ідношення «користь/ри = 79;ик», яка має враховуватl= 0; як ризик тромбозу, та= 082; і ризик кровотечі п = 88;и цій процеду = 88;і з огляду на фактори ризику, наявні у цього паціє = 85;та.

Діти.

Безпе= 082;а та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію педіатричнl= 0;м пацієнтам наразі не встановленo= 0;.

Лікар= 089;ький засіб ФЛЕНО = 50;С^® містить = 73;ензиловий спирт і не повинен застосовувk= 2;тися новонароджk= 7;ним та недоноше = 85;им новонароджk= 7;ним (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Перед= ;озування.

= 057;имптоми. Ненавмисне передозуваl= 5;ня еноксапариl= 5;у натрію внаслідок в/в, екстр&#= 1072;корпоральн= ого або п/ш введення може призводити до геморагі = 95;них ускладнень. = 055;ісля пероральноk= 5;о прийому навіть досить висо = 82;их доз всмоктуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію є малоймовірl= 5;им.

= 051;ікування. Антикоаг = 91;лянтні ефекти ліка = 88;ського засобу можу = 90;ь бути значно= 02; мірою нейтралізоk= 4;ані повільним в/в введенням протаміну. Доза протаміну залежить ві = 76; введеної дози еноксапариl= 5;у натрію:

-&nb= sp; 1 мг протамін = 91; нейтралізуn= 8; антикоаг = 91;лянтний ефект 100 МО (1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо еноксапа = 88;ин натрій був у= 074;едений у межах попередніх 8 годин.

-&nb= sp; Можна використовm= 1;вати ін= ;фузійне введення протаміну у дозі = 0,5 мг на кожні 100 МО (1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо еноксапа = 88;ин натрій був введений за більш ніж 8 годин до застосуванl= 5;я протаміну або якщо бул= 086; визначено необхіднісm= 0;ь призначеннn= 3; другої дози протаміну.=

-&nb= sp; Через 12 годин після введення еноксапариl= 5;у натрію заст = 86;сування протаміну може бути не= 087;отрібним.

Проте навіть при застосуванl= 5;і високих доз протаміну анти-Xa-ак&= #1090;ивність еноксапk= 2;рину натрію ніколи не нейтралізуn= 8;ться повною міро= 02; (максимум приблизно н = 72; 60 %) (див. інстру= 082;ції для медичного застосуванl= 5;я пр= ;отамінових солей).

Побіч= ;ні реакції.

= 044;ію еноксапk= 2;рину натрію вивч = 72;ли у більш ніж 15000 пацієнтів, які отримували еноксапа = 88;ин натрій у рамках клінічних досліджень. Серед них бу= 083;о 1776 випадків застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу для профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; після ортопедичнl= 0;х оперативниm= 3; втручань аб = 86; оперативниm= 3; втручань на органах черевної порожнини у пацієнтів з підвищеним ризиком = 90;ромбоембол&#= 1110;чних ускладнень, 1169 випадків застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу для профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; у пацієнтів = 079; гострими терапевтичl= 5;ими захворюванl= 5;ями та дуже обмеженою рухливістю, 559 випадків за = 89;тосування лікарськогl= 6; засобу для лікування тромбозу глибоких ве = 85; з тромбо = 77;мболією легеневої артерії або без неї, 1578 випадків за = 89;тосування препарату для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q і 10176 випадків застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу для лікування гострого інфаркт= ;у міокарда з підйомом сегмента ST.

Схеми застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у цих клінічних дослідженнn= 3;х були різним = 80; залежно від = 087;оказань. Доза еноксапариl= 5;у натрію для п= 088;офілактики тромбозу глибоких ве = 85; після опера = 90;ивних втручань аб = 86; для пацієнтів з гострими терапевтичl= 5;ими захворюванl= 5;ями та дуже обмеженою рухливістю становила 4000 МО (40 мг) п/ш оди= 085; раз на добу. Для лікуван = 85;я тромбозу глибоких ве = 85; з тромбо = 77;мболією легеневої артерії або без неї пацієнти от = 88;имували еноксапk= 2;рин натрій або у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин, або у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) п/ш один раз на добу. У клінічних дослідженнn= 3;х, в яких препа= 088;ат застосовувk= 2;вся для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, дози становили 100 &#= 1052;О/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин, а у клінічному = 76;ослідженні, в якому препарат застосовувk= 2;вся для лікування гострого інфаркт= ;у міокарда з підйомом сегмента ST, схема застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію вклю = 95;ала введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно = 079; наступним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин.=

= 059; клінічних дослідженнn= 3;х небажаними реакціями, про які повідомлялl= 6;ся найчастіше, = 073;ули геморагічнo= 0; ускладненн&#= 1103;, тромбоцl= 0;топенія та тромбоцитоk= 9; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Опис окремих небажаних р = 77;акцій» нижче).

Повідомля = 83;ося про гострий генералі = 79;ований екзантеl= 4;атозний пустульl= 6;з (ГГЕП) у зв’язку з лікуванням еноксапа = 88;ином (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інші побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися в клінічних дослідженнn= 3;х і про які повідомлялl= 6;ся в період = 087;ісляреєстр&= #1072;ційного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу, докладно описані нижче (знако= 084; «*» позначен= 086; побічні реакції в пе= 088;іод післяреn= 8;страційног= 086; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу).

Частота визначаласn= 3; таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1= /100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100), р&= #1110;дко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000); частота н&#= 1077;відома (не можна оцінити за наявними даними). В меж&= #1072;х кожної сист = 77;ми органів побічні реакції представлеl= 5;о в порядку зм= 077;ншення ступеня їхньої серйозностo= 0;.

Розлади = 079; боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи.

Часто: геморагічнo= 0; ускладненн&#= 1103;, геморагічнk= 2; анемія*, т&#= 1088;омбоцитопе= нія, тромбоцитоk= 9;.

Рідко: еозинофo= 0;лія*.

Рідко: випадки = 10;муноалергі&#= 1095;ної тромбоцl= 0;топенії з тромбозом; у деяких з цих випадкі = 74; тромбоз був ускладнениl= 1; інфарктом органів або = 110;шемією кінцівок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= Розлади з боку імунної сис = 90;еми.

Часто: алергічна реакція.

Рідко: анафілактиm= 5;ні/анафілак = 90;оїдні реакції, в тому числі шок*.

= Розлади з боку нервової системи.

Часто: головний біль*.

= Розлади з боку судин.

Рідко: спінальна гематома* (або нейр= 086;аксіальна гематома). Ці реакції призводили до неврологічl= 5;их розладів різного ступеня тяжкості, в тому числі д= 086; тривалого або необоро = 90;ного паралічу (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гепатоб= 10;ліарні розлади.

Дуже часто: підвищення рівнів печінкових = 92;ерментів (головним чином рівні = 74; трансамі = 85;аз більш ніж у 3 рази від верхньої межі норми).

Нечасто: гепатоцk= 7;люлярне ураження печінки*.

Рідко: холестаm= 0;ичне ураження печінки*.

Розл&= #1072;ди з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Часто: кропив’янкk= 2;, свербіння, еритема.

Нечасто: бульознl= 0;й дерматит.=

Ча= 089;тота невідома: гострий = 75;енералізов&#= 1072;ний екзантеl= 4;атозний пустульl= 6;з (ГГЕП)

Рідко: алопеція*, шкірний васкуліт*, некроз шкір = 80;*, який виника= 08;, як правило, у місці ін’єк = 94;ії (цим явищам зазвичай передує пурпура або еритемат = 86;зні бляшки, інфільтровk= 2;ні та болісні). Вузлики у місці ін’єкції* (запальні вузлики, які являли собо= 02; некістоз = 85;і «кишені» еноксапариl= 5;у). Вони розсмоктуюm= 0;ься через кільк = 72; днів та не вимагають відміни препарату.=

= Розлади з боку опорно-рухо = 74;ого апарату, спо= 083;учної тканини та кісток.

Рідко: остеопороз* після тривалої терапії (протягом більш ніж 3 місяців).

Загальн= 10; розлади та реакції в місці введе = 85;ня препарату.=

Часто: гематома у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції, інша реакці= 03; у місці ін’єкції (на= 087;риклад набряк, крововилив, гіперчут = 83;ивість, запалення, об’ємне утворення, біль або інш= 110; реакції).

Нечасто: місцеве подразненнn= 3;, некроз шкір = 80; у місці ін’єкції.=

= Зміни за результатаl= 4;и обстежень.=

Рідко: гіперкаl= 3;іємія* (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
Опис окремих небажаних реакцій.

Гемо&= #1088;агічні ускладненнn= 3;. Спостерігk= 2;лися серйозні геморагічнo= 0; ускладненн&#= 1103;, які були зареєстровk= 2;ні не більш ніж у 4,2 % пацієнтіk= 4; (хірургічни = 93; пацієнтів). Деякі з цих в&#= 1080;падків були летальними. = 059; хірургічниm= 3; пацієнтів геморагічнo= 0; ускладненнn= 3; розцінювалl= 0;ся як серйозні = 091; таких випадках: якщо геморагічнk= 7; ускладненн&#= 1103; обумовлюваl= 3;о значуще клінічне яв = 80;ще або якщо вон= 086; супроводжуk= 4;алося зниженням рівня гемоглобінm= 1; ≥ 2 г/дл чи вимагало переливаннn= 3; 2 або більше стандартниm= 3; одиниць препаратів крові. Ре= 090;роперитоне&= #1072;льні та внутрішньоm= 5;ерепні крововиливl= 0; завжди розцінювалl= 0;сь як серйозні.

Як і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, можуть виникати геморагічнo= 0; ускладненн&#= 1103; при наявності супутніх факторів ризику, таки= 093; як: органічн= 110; ураження, пр= 080; яких існує й= 084;овірність виникнення кровотечі, інвазивн= 10; процедури або супутнє застосуванl= 5;я лікарських засобів, що впливають н = 72; гемостаз (ди= 074;. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

= 058;аблиця 6.

Система органів<= o:p>

Профіла&#= 1082;тика у хірургічни= 093; пацієнтів

по центру

Профіла&#= 1082;тика у терапевтич= 085;их пацієнтів

Лікуван&#= 1085;я у пацієнтів з ТГВ з ТЕЛА або без неї<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-lang= uage: UK'>

Лікуван&#= 1085;я у пацієнтів з нестабільн= 086;ю стенокарді= 108;ю та інфаркто&#= 1084; міокарда (ІМ) без зубця Q

Лікуван&#= 1085;я у пацієнтів з гострим STEMI

&= #1050;ров та лімфатич&#= 1085;а система<= o:p>

Дуже часто: геморагічн= 110; ускладненн= 103;^α

Рідко: ретропk= 7;рито-неальн&#= 1080;й крововилив

Часто:

&= #1075;еморагічні ускладненн= 103;^α

Дуже часто:

&= #1075;еморагічні ускладненн= 103;^α

Нечасто:<= o:p>

&= #1074;нутрішньо-m= 5;ерепний крововилив, <= span class=3DSpellE>ретропер&#= 1080;то-неальний= ; крововилив

Часто: геморагічн= ;і ускладненн= 103;^α

Рідко: ретропе&#= 1088;ито-неальни= ;й крововилиk= 4;

Часто: геморагічн= ;і ускладненн= 103;^α

Нечасто: = внутрішньо= ;-черепний крововилив, <= span class=3DSpellE>ретропер&#= 1080;то-неальний= ; крововилив

^=
45; Такі як гематома, екхімоз (окрім того, який спостерігаn= 8;ться у місці ін’єкції), гематома рани, гемату= 088;ія, носова кровотеча і шлунково‑кl= 0;шкова кровотеча. шрифт 10<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-l= anguage: UK;mso-bidi-language:UK'>

Табл&= #1080;ця 7.

Тромбоц = 80;топенія та тромбоцитоk= 9;.

Система органів

Профіла= ;ктика у хірургічн&#= 1080;х пацієнтів

Профіла= ;ктика у терапе&#= 1074;тич-них пацієнтів

Лікуван= ;ня у пацієнтів з ТГВ з ТЕЛА або без неї

Лікуван= ;ня у пацієнтів з нестабільн= 086;ю стенокарді= 108;ю та ІМ без зубця Q

Лікуван= ;ня у пацієнтів з гострим STEMI

&= #1050;ров та лімфатична система

Дуже часто: тромбоцито= 079;^β

Часто: тромбо-ц&= #1080;топенія

Нечасто: = тромбоц&#= 1080;то-пенія

Дуже часто:<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> тромбоцит= 086;з ^β

Часто: тромбоц&#= 1080;топенія

Нечасто: = тромбоц&#= 1080;топенія

Часто: тромбоцит= 086;з^β тромбоц= 080;топенія

Дуже рідко: імуноал&#= 1077;ргічна тромбоm= 4;итопенія

^=
46; Збільшення вмісту тромбоцитіk= 4; > 400 Г/л. шрифт 10

Паці&= #1108;нти дитячого віку. Безп&= #1077;ка та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапk= 2;рину натрію дітя = 84; на сьогодні не вивчені (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Повід= 086;млення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції. Повід= 086;млення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжуваm= 0;и контролюваm= 0;и співвідношk= 7;ння «користь/ри = 79;ик» для цього лікарськогl= 6; засобу. Медичні працівники = 87;овинні повідомлятl= 0; про усі підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції за допомого= 02; національнl= 6;ї системи = 92;армаконагл&#= 1103;ду.

Термін придатностo= 0;.

2 роки. Термін придатностo= 0; після відкриття флакона — не більше 28 днів.=

Не застосовувk= 2;ти лікарський засіб після закінчення терміну придатностo= 0;, зазначеногl= 6; на упаковці.

Умови зберігання.

Збе= ;рігати при температурo= 0; не вище 25 °C. Не заморожуваm= 0;и.

Збе= ;рігати у недоступн = 86;му для дітей місці.

Несумісні = 89;ть.

Підшкірна ін’єкція. Не змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

Внутрішньо= ;венна (болюсна) ін’єкція (виключно дл= 103; лікування гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST). Еноксапарl= 0;н натрій можн = 72; безпечно вводити з фізіологічl= 5;им розчином хлориду натрію (0,9 %) або з 5 % розчином глюкози (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

Упа= 082;овка.

По 3 мл у <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-font-kerning:1.0pt;mso-fareast-lang= uage: UK'>багатодозо&= #1074;ому флаконі; по 1 флакону у пачці.

Категорія відпуску. З = 72; рецептом.

Вир= 086;бник. АТ «Фа&= #1088;мак».

Місцезн= ;аходження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Уl= 2;раїна, 04080, м= ;. Київ, вул. Кирилівськk= 2;, 74.