ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

Іi= 3;СТРУКЦІЯ

= для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КОКСІКЕ = 40;

(KOXIKEA)

Склад:

&= #1076;іюча речовина: еторик&= #1086;ксиб;

1 таблет= ка містить 60 мг, 90 мг або 120 мг еторикоксиk= 3;у;

&= #1076;опоміжні речовини: целюло&= #1079;а мікрокристk= 2;лічна (Е 460), кальцію гідрофосфаm= 0;, натрію кроскармелl= 6;за, магнію стеарат (Е 470b);

плівко&#= 1074;е покриття: спирт полівінілоk= 4;ий (Е 1203), титану діоксид (Е 171), гліцерол моностеараm= 0; (Е 471), індигокармo= 0;н (Е 132) (для таблеток 60 мг та 120 мг), заліз = 72; оксид жовти = 81; (Е 172) (для таблеток 60 мг та 120 мг), тальк (E = 553b), натрію лаурилсульm= 2;ат.

= Лікарська форма. &#= 1058;аблетки, вкриті плівковою оболонкою.

&= #1054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки по 60 мг: табле= тки, вкриті плівковою оболонкою, темно-зелен = 86;го кольору, яблукоподіk= 3;ної форми, з двоопуклою поверхнею, з тисненням «60» з одного боку та гладкі з іншого боку;

таблетки по 90 мг: табле= тки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, яблукоподіk= 3;ної форми, з двоопуклою поверхнею, з тисненням «90» з одного б= оку та гладкі з іншого боку;

таблетки по= 120 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, світло-зеле = 85;ого кольору, яблукоподіk= 3;ної форми, з двоопуклою поверхнею, з тисненням «120» з одного боку та гладкі з іншого боку.

= Фармакотерk= 2;певтична група. Нест= ероїдні протизапалn= 0;ні та протирев = 84;атичні препарати. Коксиби. Код АТX M01A H05.

Фармак&#= 1086;логічні властивостo= 0;.

&= #1060;армакодина= ;міка.

Механі&#= 1079;м дії

Еторик&#= 1086;ксиб є пероральниl= 4; селективниl= 4; інгібітороl= 4; циклооксигk= 7;нази-2 (ЦОГ-2) у межах l= 2;лінічного діапазону доз.

У ході к= лінічних фармакологo= 0;чних досліджень = 77;торикоксиб дозозалежнl= 6; інгібував ЦОГ-2 без інгібуваннn= 3; циклооксигk= 7;нази-1 (ЦОГ-1) при застосуванl= 5;і у дозах до 150 м= г на добу. Еторикоксиk= 3; не інгібує синтез прос = 90;агландинів шлунка та не впливає на ф= 091;нкцію тромбоцитіk= 4;.

Циклоо&#= 1082;сигеназа відповідає за утворенн= 03; простагланk= 6;инів. Ідентифікоk= 4;ано дві ізоформ = 80; – ЦОГ-1 та ЦОГ-2. ЦОГ-2 є ізоформою ферменту, що індукуєтьсn= 3; імпульсом прозапаленl= 5;я та розглядаєтn= 0;ся як основний фактор, що ві&#= 1076;повідає за синтез простаноїдl= 5;их медіаторів болю, запалення т = 72; гарячки. ЦОГ-2 також задіяно у процесах овуляції, імплантаціo= 1; та закриття артеріальнl= 6;ї протоки, регуляції функції нирок та центральноo= 1; нервової системи (індукція гарячки, відчуття бо = 83;ю, когнітивна функція). Також може брати участ= 00; у процесі загоєння виразок. ЦОГ-2 було ідентифікоk= 4;ано у тканині навколо виразки шлунка у люд= 080;ни, але значенн= 03; для загоєнн= 03; виразки не в= 089;тановлено.

&n= bsp;

Ефекти&#= 1074;ність

У пацієнтів з остеоартриm= 0;ом еторикоксиk= 3; у дозі 60 мг 1 р&= #1072;з на добу значно покращує стан при болях та оцінку пацієнта щодо стану захворюванl= 5;я. Ці позитивн= 10; ефекти спостерігаl= 3;ися вже на други= 081; день лікування і зберігалисn= 3; протягом періоду до 52 &#= 1090;ижнів. У ході дослі= 076;жень із застосув = 72;нням еторикоксиk= 3;у в дозі 30 мг 1 р&= #1072;з на добу ефективнісm= 0;ь цього препарату п = 77;ревищувала плацебо протягом 12 т= 080;жнів лікування (використов = 91;валися оцінки, що застосовувk= 2;лися в інших дослідженнn= 3;х). Під час дослідженнn= 3; підбору доз = 80; еторикоксиk= 3; у дозі 60 мг демонструвk= 2;в значно біль = 96; виражене покращення, ніж у дозі 30 м&= #1075;, щодо усіх тр= 100;ох основних кінцевих точок після 6 тижнів ліку = 74;ання. Застосуванl= 5;я дози 30 мг при остеоартриm= 0;і кисті не вивчали.

У пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом еторикоксиk= 3; у дозі 60 мг та 90 мг 1 раз на добу значно покращував стан щодо ви= 088;аженості болю, запалення, а також рухливості. = 059; ході дослід = 78;ень з оцінки доз 60 мг та 90 мг позитивні ефекти зберігалисn= 3; протягом 12-тижневого періоду лікування. У &#= 1093;оді дослідженнn= 3; з оцінки доз= 080; 60 мг порівняно з дозою 90 мг обидва дозування еторикоксиk= 3;у – 60 мг 1 раз на добу та 90 мг 1 &= #1088;аз на добу – були більш е= 092;ективні, ніж плацебо. Доза 90 мг була ефективнішk= 2;, ніж доза 60 мг відповідно до методу Загальної оцінки болю пацієнтів (0–10= 0 мм візуальна аналогова шкала), із середнім покращенняl= 4; -2,71 мм (95 % h= 4;І: -4,98 мм, -0,45 мм).

У пацієнтів з нападами гострого подагричноk= 5;о артриту еторикоксиk= 3; у дозі 120 мг 1 р= аз на добу протягом 8 днів полегшував біль у суглобах середнього та тяжкого ступеня та запалення порівняно з індометациl= 5;ом у дозі 50 мг 3 р&= #1072;зи на добу. Зменшення вираженостo= 0; болю спосте = 88;ігається вже через 4 години післ= 03; початку лікування.=

У пацієнтів з анкілозуючl= 0;м спондилітоl= 4; еторикоксиk= 3; у дозі 90 мг 1 р&= #1072;з на добу забезпечує значне покращення = 87;ри болю у хребті, запаленні, обмеженні рухів, а також покращує функціоналn= 0;ну здатність. Клінічні переваги еторикоксиk= 3;у спостерігаl= 3;ися на другий день після початку тер = 72;пії і зберігалисn= 3; упродовж 52-тижневого п&= #1077;ріоду лікування. У &#= 1093;оді другого дослідженнn= 3; з оцінки доз= 080; 60 мг, порівняно з дозою 90 мг, еторикоксиk= 3; у дозі 60 мг 1 раз на добу та 90 мг 1 раз на добу продемонстl= 8;ував схожу ефект = 80;вність порівняно з напроксеноl= 4; 1000 мг щоденно. У пацієнтів, які не демонструвk= 2;ли адекватної відповіді під час застосуванl= 5;я дози 60 мг щоденно протягом 6 тижнів, підвищення дози до 90 мг щоденно покращувалl= 6; оцінку інтенсивноl= 9;ті болю у спині (0= –100 мм візуальн = 72; аналогова шкала), порів&#= 1085;яно з продовженнn= 3;м прийому 60 мг щоденно, із середнім покращенняl= 4; -2,70 мм (95 % ДІ: -4,88 м = 84;, -0,52 мм).

Під час клінічного дослідженнn= 3; післяопераm= 4;ійного зубного бол= 02; еторикоксиk= 3; у дозі 90 мг застосовувk= 2;ли 1 раз на добу до трьох днів. У підгрупі пацієнтів з помірним болем у початковомm= 1; стані еторикоксиk= 3; у дозі 90 мг виявляв знеболювалn= 0;ний ефект, подіб= 085;ий до такого в ібупрофену 600 мг (16,11 проти 16,39; P=3D0,722), і перевищуваk= 4; ефект парацетамоl= 3;у/кодеїну 600 мг/60 мг (11,00; P<0,001) і плацебо (6,84; P<0,001), що визначалосn= 3; за показник = 86;м повного полегшення болю через 6 годин (TOPAR6). Кількість пацієнтів, які повідом = 83;яли про застосуванl= 5;я препаратів екстреного знеболення протягом 24 г= 086;дин, становила 40,8 % у групі застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у 90 мг, 25,5 % у груп= 110; застосуванl= 5;я ібупрофену 600&= nbsp;мг кожні 6 годин і 46,7 % у групі застосуванl= 5;я парацетамоl= 3;у/кодеїну 600 мг/60 мг кожні 6 годин порівняно і = 79; 76,2 % пацієнтів, які приймал = 80; плацебо. У цьому дослі = 76;женні початок аналгезивнl= 6;ї дії (відчутн= 077; полегшення болю) 90 мг еторикоксиk= 3;у спостерігаl= 3;ося вже через 28 х&#= 1074;илин після прийому препарату.=

Безпек&#= 1072;

Міжнар&#= 1086;дна дослідницьl= 2;а програма тривалого застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у і диклофена = 82;у при артриті (ME= DAL)

Програ&#= 1084;а MEDAL була проспективl= 5;о розробленоn= 2; програмою відносно результатіk= 4; щодо безпек = 80; з боку серцево-суд = 80;нної системи, отр= 080;маних за об’єднанимl= 0; даними трьо = 93; рандомізовk= 2;них, подвійних сліпих, контрольовk= 2;них активним препаратом порівняння досліджень (дослідженн= 03; MEDAL, EDGE II і EDGE).

У дослідженнo= 0; MEDAL, що було спр= 103;моване на визначення впливу на серцево-суд = 80;нну систему, брали участ= 00; 17804 пацієнти з остеоартриm= 0;ом і 5700 ‒ з ревматоїднl= 0;м артритом, як= 110; застосовувk= 2;ли еторикоксиk= 3; у дозі 60 мг (остеоартри = 90;) чи 90 мг (остеоартри = 90; і ревматоїднl= 0;й артрит) або диклофенак = 91; дозі 150 мг на д= обу у середньом = 91; протягом 20,3 м&= #1110;сяця (максимальн = 86; ‒ 42,3 місяця, медіана ‒ 21,3 м= ісяця). У цьому дослідженнo= 0; були зафіксованo= 0; тільки серйозні побічні реакції і пр= 080;пинення прийому препарату внаслідок виникнення будь-яких побічних реакцій.

У ході д= осліджень EDGE і EDGE II порівнювалl= 0; шлунково-ки = 96;кову переносиміl= 9;ть еторикоксиk= 3;у і диклофенакm= 1;. У досліджен = 85;і EDGE брали участь 7111 пац&= #1110;єнтів з остеоартриm= 0;ом, які отримув = 72;ли еторикоксиk= 3; у дозі 90 мг на добу (у 1,5 раза вище рекомендовk= 2;ної дози для лікування остеоартриm= 0;у), або диклофенак = 91; дозі 150 мг на добу протягом у середньому 9,1 місяця (максимум ‒ 16,6 місяця, медіана ‒ 11,4 м= ісяця). У дослідженнo= 0; EDGE II брали участь 4086 пац&= #1110;єнтів з ревматоїднl= 0;м артритом, як= 110; отримували лікування еторикоксиk= 3;ом у дозі 90 мг на добу або диклофенакl= 6;м у дозі 150 мг на добу протягом у середньому 19,2= місяця (максимум ‒ 33,1 = ;місяця, медіана ‒ 24 м&#= 1110;сяці).

В об’єднаній = 87;рограмі MEDAL брав участn= 0; 34701 пацієнт з остеоартриm= 0;ом і ревматоїднl= 0;м артритом, як= 110; отримували лікування упродовж періоду в середньому 17,9 місяця (максимум ‒ 42,3 = ;місяця, медіана ‒ 16,3 місяця); приблизно 12800 = пацієнтів отримували лікування понад 24 міся= 094;і. У пацієнтів, зареєстровk= 2;них у цій програ= 084;і, були різні початкові чинники риз = 80;ку щодо серцево-суд = 80;нної системи і шлунково-ки = 96;кового тракту (ШКТ). Пацієнти з нещодавно перенесениl= 4; інфарктом міокарда, ао= 088;токоронарн&= #1080;м шунтуванняl= 4; або черезшк= 10;рною коронарною ангіопластl= 0;кою упродовж 6 місяців до реєстрації = 74; дослідженнo= 0; були виключені з дослідженнn= 3;. У дослідженнn= 3;х було дозволено застосуванl= 5;я гастропротk= 7;кторних препаратів = 10; ацетилсаліm= 4;илової кислоти у низьких дозах.

&= #1047;агальна безпека

Не було суттєвих відмінностk= 7;й у частоті тр= 086;мботичних серцево-суд = 80;нних ускладнень при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у і диклофена = 82;у. Кардіоренаl= 3;ьні побічні реакції час = 90;іше спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у, ніж диклофенакm= 1;; цей ефект бу= 074; дозозалежнl= 0;м (детально пр= 086; результати = 76;ив. нижче). Побічні реакції з боку ШКТ і печінки виникали значно частіше при застосуванl= 5;і диклофенакm= 1;, ніж еторикоксиk= 3;у. Частота виникнення побічних реакцій у дослідженнn= 3;х EDGE і EDGE II, а також побічних реакцій, що розглядалиl= 9;я як серйозні або такі, що призводять до відміни препарату в дослідженнo= 0; MEDAL, була вищою при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у, ніж диклофе = 85;аку.

&= #1041;езпека щодо серцево-суд = 80;нної системи

Частот&#= 1072; підтверджеl= 5;их тромботичнl= 0;х серцево-суд = 80;нних серйозних побічних реакцій (включаючи реакції з боку серця, церебровасl= 2;улярні реакції і реакції з боку перифе = 88;ичних судин) була порівнянноn= 2; в еторикокс = 80;бу і диклофенакm= 1; (дані підсумованl= 6; в таблиці 1). Не було суттєвих відмінностk= 7;й у показника = 93; частоти тромботичнl= 0;х ускладнень при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у і диклофена = 82;у в усіх проаналізоk= 4;аних підгрупах, в= 082;лючаючи пацієнтів і = 79; кардіоваскm= 1;лярним ризиком. При окремому розгляді відносний ризик виникнення підтверджеl= 5;их серйозних тромботичнl= 0;х побічних ре = 72;кцій з боку серцево-суд = 80;нної системи при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у в дозі 60 мг або 90 мг і диклофенакm= 1; в дозі 150 мг був однаковим.=

= 55;оказники підтверджеl= 5;их тромботичнl= 0;х ускладнень = 79; боку серцево-суд = 80;нної системи

= &nb= sp; = &nb= sp; (об’єднана програма MEDAL)<= /span>

= &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; Таблиця 1

i= 9;складнення	h= 5;торикоксиб (N=3D= 16819) 25836= пацієнто-рl= 6;ків	h= 4;иклофенак (N=3D= 16483) 24766= пацієнто-рl= 6;ків	i= 5;орівняння між групами лікування
i= 5;оказник^† (95&n= bsp;% ДІ)	i= 5;оказник^† (95&n= bsp;% ДІ)	h= 2;ідносний ризик (95&n= bsp;% ДІ)
i= 5;ідтверджен= 110; серйозні тромботичн= 110; побічні реакції з боку серцево-суд&#= 1080;нної системи
h= 7;а протоколом	1,24 = (1,11; 1,38)	1,30 = (1,17; 1,45)	0,95 = (0,81; 1,11)
h= 7;а наміром лікуватися	1,25 = (1,14; 1,36)	1,19 = (1,08; 1,30)	1,05 = (0,93; 1,19)
i= 5;ідтверджен= 110; ускладненн= 103; з боку серця<= /span>
h= 7;а протоколом	0,71 = (0,61; 0,82)	0,78 = (0,68; 0,90)	0,90 = (0,74; 1,10)
h= 7;а наміром лікуватися	0,69 = (0,61; 0,78)	0,70 = (0,62; 0,79)	0,99 = (0,84; 1,17)
i= 5;ідтверджен= 110; церебровас= 082;улярні ускладненн= 103;
h= 7;а протоколом	0,34 = (0,28; 0,42)	0,32 = (0,25; 0,40)	1,08 = (0,80; 1,46)
h= 7;а наміром лікуватися	0,33 = (0,28; 0,39)	0,29 = (0,24; 0,35)	1,12 = (0,87; 1,44)
i= 5;ідтверджен= 110; ускладненн= 103; з боку периферичн= 080;х судин
h= 7;а протоколом	0,20 = (0,15; 0,27)	0,22 = (0,17; 0,29)	0,92 = (0,63; 1,35)
h= 7;а наміром лікуватися	0,24 = (0,20; 0,30)	0,23 = (0,18; 0,28)	1,08 = (0,81; 1,44)

^†Уск= ;ладнень на 100 пацієнто-р&#= 1086;ків; ДІ – довірчи= 081; інтервал.

N – загальна кількість пацієнтів у популяції з = 72; протоколом.

За протоколом: усі ускладненнn= 3; під час досл= 110;джуваної терапії або протягом 14 днів після її припинення (за винятком пацієнтів, я= 082;і прийняли <75 % досліджуваl= 5;ого препарату а = 73;о приймали недосліджуk= 4;ані нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати (НПЗП) >10 % всього пері = 86;ду).

За наміром лікуватися: всі підтверджеl= 5;і ускладненнn= 3; до закінчення дослідженнn= 3; (у т. ч. у пацієнтів, які могли зазнати втручання, н= 077; пов’язаногl= 6; з дослідженнn= 3;м, з подальшим припиненняl= 4; прийому досліджуваl= 5;ого препарату). Загальна кількість рандомізовk= 2;них пацієнтів у групі еторикоксиk= 3;у – 17412, у групі диклофенакm= 1; – 17289.

Показн&#= 1080;к серцево-суд = 80;нної летальностo= 0;, як і загальної л = 77;тальності, був подібни = 84; у групах лікування еторикоксиk= 3;ом і диклофенакl= 6;м.

Кардіо&#= 1088;енальні ускладненнn= 3;

Прибли&#= 1079;но 50 % пацієнтів, прийнятих у дослідженнn= 3; MEDAL, мали артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; в анамнезі н= 072; початковомm= 1; етапі. У цьому дослі = 76;женні частота припинення лікування унаслідок виникнення побічних реакцій, пов= 217;язаних з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, була статис = 90;ично значно вищо= 02; у групі застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у, ніж у групі диклофенакm= 1;. Частота такої побічної реакції як застійна серцева недостатніl= 9;ть (припинення прийому препарату і серйозні реакції), була аналогічноn= 2; як при прийомі еторикоксиk= 3;у 60 мг, так і при прийомі диклофенакm= 1; 150 мг, проте частота вин = 80;кнення цих реакцій була вищою при прийомі еторикоксиk= 3;у 90 мг порівняно з диклофенакl= 6;м 150 мг (статистичн = 86; значуща різниця при прийомі еторикоксиk= 3;у 90 мг порівняно з 150 мг диклофенакm= 1; в групі ОА MEDAL). Частота підтверджеl= 5;их побічних реакцій, пов’язаних із застійно= 02; серцевою недостатніl= 9;тю (явища, що були серйозними = 10; вимагали госпіталізk= 2;ції або невідкладнl= 6;ї допомоги), була незнач = 85;о вищою при прийомі еторикоксиk= 3;у порівняно з прийомом диклофенакm= 1; 150 мг, і цей ефе= ;кт залежав від дози. Частот= 072; припинення лікування унаслідок виникнення побічних реакцій, пов’язаних = 79; набряками, була значно вищою при прийомі еторикоксиk= 3;у порівняно з прийомом диклофенакm= 1; 150 мг, і цей ефе= ;кт залежав від дози (статистичн = 86; значуща різ = 85;иця при прийомі еторикоксиk= 3;у 90 мг, але не еторикоксиk= 3;у 60 мг).

Кардіо&#= 1088;енальні результати, отримані в д= 086;слідженнях EDGE і EDGE II, відповідалl= 0; даним, про як&#= 1110; повідомлялl= 6;ся в дослідженнo= 0; MEDAL.

В окремих дослідженнn= 3;х програми MEDAL абсолютна частота припинення лікування в будь-якій гр= 091;пі лікування еторикоксиk= 3;ом (60 мг або 90 мг) становила д = 86; 2,6 % при артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1;, до 1,9 % при набряках і д= 086; 1,1 % при застійній серцевій недостатноl= 9;ті, при цьому вища частот = 72; відміни препарату спостерігаl= 3;ася у разі прийому еторикоксиk= 3;у 90 мг, ніж 60 мг.<= /o:p>

Резуль&#= 1090;ати шлунково-ки = 96;кової переносимоl= 9;ті в програмі MEDAL

Значно менший показник відміни препарату внаслідок виникнення будь-якого клінічного ускладненнn= 3; з боку ШКТ (наприклад, диспепсії, абдомінальl= 5;ого болю, виразки) спо= 089;терігався при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у, ніж диклофенакm= 1;, в кожному з трьох дослі = 76;жень програми MEDAL. Показники відміни препарату внаслідок клінічних реакцій з боку ШКТ на 100 пацієнто‑= 088;оків за весь період дослідженнn= 3; були такими: 3,= 23 для еторикоксиk= 3;у і 4,96 для диклофенакm= 1; в дослідженнo= 0; MEDAL; 9,12 для еторикоксиk= 3;у і 12,28 для дикло = 92;енаку в досліджен = 85;і EDGE; 3,71 для еторикоксиk= 3;у і 4,81 для диклоm= 2;енаку в дослідженнo= 0; EDGE II.

Резуль&#= 1090;ати програми MEDAL щодо безпек = 80; для ШКТ

Загаль&#= 1085;і реакції з боку верхнього відділу ШКТ були визначені я = 82; перфорації, виразки і кровотечі. Підгрупа загальних реакцій з боку верхнього відділу ШКТ, які вважали = 89;я ускладнениl= 4;и, включала перфорації, обструкції та ускладнені кровотечі; підгрупа за = 75;альних реакцій з боку верхнього відділу ШКТ, які вважалися неускладнеl= 5;ими, включала неускладнеl= 5;і кровотечі т = 72; неускладнеl= 5;і виразки. Значно менший показник частоти загальних реакцій з боку верхні = 93; відділів ШК = 58; спостерігаk= 4;ся при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у, ніж диклофе = 85;аку. Не було суттєвої різниці між еторикоксиk= 3;ом і диклофенакl= 6;м щодо показника частоти ускладнениm= 3; реакцій. Для підгрупи таких реакцій як кровотеча у верхньому відділі ШКТ (об’єднані ускладнені = 10; неускладнеl= 5;і), не було сутт= 108;вої відмінностo= 0; між еторикоксиk= 3;ом і диклофена = 82;ом. Перевага еторикоксиk= 3;у щодо впливу на верхній відділ ШКТ порівняно з = 076;иклофенако&= #1084; не була статистичнl= 6; значущою у пацієнтів, які одночасно застосовувk= 2;ли ацетилсаліm= 4;илову кислоту в низьких доз = 72;х (приблизно 33 % пацієнтів).

Показн&#= 1080;к частоти на 100 пацієнто-р&#= 1086;ків підтверджеl= 5;их ускладнениm= 3; і неускладнеl= 5;их клінічних реакцій з боку верхнього відділу ШКТ (перфорації, виразки і кровотечі) становив 0,67 (95 % ДІ 0,57; 0,77) при прийомі еторикоксиk= 3;у і 0,97 (95 % ДІ 0,85; 1,10) при прийомі диклофенакm= 1;, при цьому ві= 076;носний ризик становив 0,69 (95 % ДІ 0,57; 0,83).

Визнач&#= 1072;вся показник частоти підтверджеl= 5;их реакцій з боку верхнього відділу ШКТ = 091; пацієнтів літнього віку; найбільше зниження спостерігаl= 3;ося у пацієнтів віком ≥75 рок= 110;в (1,35 [95 % ДІ 0,94; 1,87] реакцій на 100 пацієнтів-&#= 1088;оків при прийомі еторикоксиk= 3;у порівняно з 2,78 [95 % ДІ 2,14; 3,56] при прийомі диклофенакm= 1;).

Показн&#= 1080;ки частоти підтверджеl= 5;их клінічних реакцій з боку нижнього відділу ШКТ (перфорація тонкого або товстого кишечнику, о= 073;струкція або кровотеча) статистичнl= 6; не відрізня = 83;ися при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у і диклофенакm= 1;.

Резуль&#= 1090;ати програми MEDAL щодо безпек = 80; для печінки

Еторик&#= 1086;ксиб був асоційованl= 0;й зі статисти = 95;но значно меншою частотою відміни пре = 87;арату унаслідок виникнення побічних ре = 72;кцій з боку печінки, ніж диклофенак. = 042; об’єднаній програмі MEDAL 0,3 % пацієнтів, які застосо = 74;ували еторикоксиk= 3;, і 2,7 % пацієнтів, я= 082;і застосовувk= 2;ли диклофенак, припинили з = 72;стосування препарату внаслідок виникнення побічних реакцій з боку печінк = 80;. Показник на 100 пацієнто-р&#= 1086;ків становив 0,22 при застосу = 74;анні еторикоксиk= 3;у і = 1,84 при застосуванl= 5;і диклофенакm= 1; (р-значення було < 0,001 для еторикоксиk= 3;у порівняно з диклофенакl= 6;м). Проте у програмі MEDAL більшість побічних реакцій з бо= 082;у печінки бул = 80; несерйозниl= 4;и.

Додатк&#= 1086;ві дані з безпеки для серцево-суд = 80;нної системи щод = 86; тромботичнl= 0;х ускладнень

У ході к= лінічних досліджень, за винятком досліджень програми MEDAL, приблизно 3100 пацієнтів отримували еторикоксиk= 3; у дозах ≥60 мг на добу упро= 076;овж 12 тижнів і довше. Не було значущої ві = 76;мінності показників підтверджеl= 5;их серйозних тромботичнl= 0;х серцево-суд = 80;нних ускладнень = 91; пацієнтів, я= 082;і приймали еторикоксиk= 3; у дозі ≥60 мг, плацебо або інші НПЗП (за винятком на = 87;роксену). Проте частота таких реакцій бул = 72; вищою у пацієнтів, які отримували еторикоксиk= 3;, порівняно з тими, хто отримував напроксен у дозі 500 мг 2 ра&= #1079;и на добу. Відмінністn= 0; антитромбоm= 0;ичної активності між деякими НПЗП, що інгібують ЦОГ-1, і селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и ЦОГ-2 може бути клінічно значущою у пацієнтів групи ризик = 91; виникнення тромбоембоl= 3;ічних ускладнень. Селективні інгібітори ЦОГ-2 знижуют&#= 1100; утворення системного (= 110; тому, можлив= 086;, ендотеліалn= 0;ного) простациклo= 0;ну без впливу н= 072; тромбоцитаl= 8;ний тромбоксан. Клінічне значення ци = 93; даних невідоме.

Додатк&#= 1086;ві дані щодо безпеки для ШКТ

Під час двох 12-тижневих подвійних сліпих ендоскопічl= 5;их досліджень кумулятивнk= 2; частота виникнення гастродуодk= 7;нальних виразок бул = 72; значно нижчою у пацієнтів, які отримували лікування еторикоксиk= 3;ом у дозі 120 мг 1 раз на добу, ніж у пацієнтів, я= 082;і отримували лікування напроксеноl= 4; у дозі 500 мг 2 рази на доб= 091; або ібупрофеноl= 4; у дозі 800 мг 3 рази на добу. Частот= 072; виникнення = 74;иразок була вищою при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у, ніж плацебо.

Дослід&#= 1078;ення функції нирок у пацієнтів л= 10;тнього віку

У ході р= андомізоваl= 5;ого подвійного сліпого плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; дослідженнn= 3; з паралельниl= 4;и групами оцінювали вплив 15-денного лікування еторикоксиk= 3;ом (90 мг), целекоксибl= 6;м (200 мг 2 рази на добу), напрок&#= 1089;еном (500 мг 2 рази на добу) і плацебо на виведення натрію із сечею, артеріальнl= 0;й тиск та інші показники функції нирок у пацієнтів віком від 60 до 85 років, які дотримуютьl= 9;я дієти з вмістом сол= 10; 200 мЕкв/добу. Еторикоксиk= 3;, целекоксиб = 10; напроксен мали подібний вплив на виведення натрію із сечею при дв= 086;тижневому лікуванні. Усі активні препарати п = 86;рівняння показали підвищення щодо плацеб = 86; систолічноk= 5;о артеріальнl= 6;го тиску, проте еторикоксиk= 3; асоціювавсn= 3; зі статисти = 95;но значущим підвищенняl= 4; на 14-й день порівняно з целекоксибl= 6;м і напроксеноl= 4; (середня змі= 085;а систолічноk= 5;о тиску порівняно з початковим рівнем: еторикоксиk= 3; 7,7 мм рт. ст., целекоксиб 2,4 мм рт. ст., напроксен 3,6 мм рт. ст.).=

&= #1060;армакокіне= ;тика.

Абсорб&#= 1094;ія.

Еторик&#= 1086;ксиб добре всмоктуєтьl= 9;я при перорал= 00;ному прийомі. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить приблизно 100 %. Після прийому 120 мг 1 раз на добу до досягнення рівноважноk= 5;о стану максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові (середнє геометричнk= 7; значення C_max=3D= 3,6 мкг/мл) спостерігаn= 8;ться приблизно через 1 годи = 85;у (T_max) після прийому дорослими натще. Середнє гео = 84;етричне значення AUC_0‑24=
hrстановить 37,8 мкг×год/мл. У межах клінічного дозування фармакокінk= 7;тика еторикоксиk= 3;у є лінійною.

При прийомі препарату у дозі 120 мг під час їди (їжа з високим вмістом жирів) не спостерігаl= 3;ось впливу на ступінь абсорбції еторикоксиk= 3;у. Швидкість абсорбції змінюваласn= 0;, що характеризm= 1;валось зниженням Сmax на 36 % та збільшенняl= 4; Т_maxна 2 години. Так= 110; дані не розглядаютn= 0;ся як клінічно значущі. Під час клінічних досліджень еторикоксиk= 3; застосовувk= 2;ли незалежно від вживанн= 03; їжі.

Розпод&#= 1110;л.

Еторик&#= 1086;ксиб приблизно н = 72; 92 % зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10; людини з концентрацo= 0;єю від 0,05 до 5 мкг/мл. Об’єм розподілу при рівнова = 78;ному стані (Vdss) становить приблизно 120 л у людини.=

Еторик&#= 1086;ксиб проникає через плацентарнl= 0;й бар’єр у щурів та кролів, а також через гематоенцеm= 2;алічний бар’єр у щурів.

Метабо&#= 1083;ізм.

Еторик&#= 1086;ксиб активно метаболізуn= 8;ться, менше 1 % дози виділяєтьсn= 3; із сечею у вигляді незміненогl= 6; препарату. Основний шлях метаболізмm= 1; ‒ це формування похідної = &nb= sp; 6'-гіk= 6;роксиметил= 091; шляхом каталізаціo= 1; ферментами = 94;итохрому. CYP3A4 сприяє метаболізмm= 1; еторикоксиk= 3;у in vivo. Дослідженнn= 3; in vitro вказують на те, що CYP2D6, CYP2C9, CYP1A2 та CYP2C19 також можуть ката = 83;ізувати основний шлях метаболізмm= 1;, але їх кількісні характерисm= 0;ики не вивчалис= 03; in vivo.

У людин&= #1080; ідентифікоk= 4;ано 5 метаболітo= 0;в. Основним метаболітоl= 4; є 6'-карбоксило&#= 1074;ої кислоти дериват еторикоксиk= 3;у, що утворюєтьсn= 3; при подальшій оксидації похідної 6'-гідроксиме&#= 1090;илу. Ці основні метаболіти або не виявл= 103;ють активності, або є слабоактивl= 5;ими інгібітораl= 4;и ЦОГ-2. Жоден із цих метаболітіk= 4; не інгібує ЦОГ-1.<= o:p>

Виведе&#= 1085;ня.

Після разового внутрішньоk= 4;енного введення здоровим добровольцn= 3;м 25 мг еторикоксиk= 3;у, міченого радіоізотоl= 7;ом, 70 % радіоактивl= 5;ого препарату виводиться із сечею і 20 % ‒ з калом, головним чином у вигляді метаболітіk= 4;. Менше 2 % виводиться = 91; вигляді незміненогl= 6; препарату.

Виведе&#= 1085;ня еторикоксиk= 3;у відбуваєтьl= 9;я майже повністю шляхом метаболізмm= 1; з подальшим виведенням нирками. Рівноважні концентрацo= 0;ї еторикоксиk= 3;у досягаютьсn= 3; через 7 днів при застосуванl= 5;і у дозі 120 мг 1 раз на добу з показнико = 84; кумуляції приблизно 2, що відповід = 72;є періоду напіввиведk= 7;ння приблизно 22 години. Кліренс плазми кров= 10; після внутр= 10;шньовенног&#= 1086; введення 25 м= 075; препарату становить приблизно 50 мл/хв.

Окремі групи пацієнтів.=

Пацієн&#= 1090;и літнього віку. Фармакокінk= 7;тика у пацієнтів літнього ві = 82;у (віком від 65 років) є подібною до фармакокінk= 7;тики у молодших пацієнтів.=

Стать. Фармакокінk= 7;тика еторикоксиk= 3;у є подібною у чоловіків т = 72; жінок.

Поруше&#= 1085;ня функції печінки. У пацієнтів з легкими порушеннямl= 0; функції печінки (5‒6 балів за шкалою Чайлда‒П’ю) при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у в дозі 60 мг 1 раз на добу середній показник AUC приблизно н = 72; 16 % більший, ніж у здорових добровольцo= 0;в при такому ж дозуванні препарату. У пацієнтів з помірними порушеннямl= 0; функції печ= 10;нки (7‒9 балів за шкалою Чайл = 76;а‒П’ю) при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у у дозі 60 мг через добу середній показник AUC був подібни = 81; до показник = 72; у здорових добровольцo= 0;в, які приймал = 80; препарат у дозі 60 мг 1 раз на добу щоденно; застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у в дозі 30 мг 1 раз на добу не вивчали у цій групі пацієнтів. Немає клінічних або фармако = 82;інетичних даних щодо пацієнтів з тяжкими порушеннямl= 0; функції печ= 10;нки (≥10 балів за шкалою Чайлда‒П’ю).

Поруше&#= 1085;ня функції нирок. Фармакокін= етика разової доз = 80; еторикоксиk= 3;у 120 мг у пацієнтів і = 79; помірними т = 72; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок, а також у паці= 108;нтів із захворюванl= 5;ями нирок термінальнl= 6;ї стадії, яким проводять гемодіаліз, не відрізня= 08;ться значним чином від фармакокінk= 7;тики у здорових добровольцo= 0;в. При гемодіа = 83;ізі препарат майже не виводиться (кліренс діалізу ‒ приблизно 50 мл/хв).

Діти. Фармак&= #1086;кінетику еторикоксиk= 3;у у дітей (віком до 12 років) не вивчали.

У ході д= осліджень фармакокінk= 7;тики (n=3D16), що проводи&= #1083;и з участю підлітків (віком від 12 до= ; 17 рокі= 074;), фармакокінk= 7;тика у пацієнтів = 079; масою тіла 40‒6= 0 кг, яким призначали еторикоксиk= 3; у дозі 60 мг 1 раз на добу, та у пацієнтів з масою тіла більше 60 кг, яким призначали препарат у дозі 90 мг 1 раз на добу, була подібною до фармакокінk= 7;тики у дорослих, які застосовувk= 2;ли еторикоксиk= 3; у дозі 90 мг 1 раз на добу. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у дітям не встановленo= 0;.

= Клінічні характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня.

Симпто&#= 1084;атична терапія при остеоартриm= 0;і, ревматоїднl= 6;му артриті, анкілозуючl= 6;му спондиліті, = 072; також при болю і ознаках запалення, пов’язаних із гострим подагричниl= 4; артритом.=

Нетрив&#= 1072;ле лікування помірного післяопераm= 4;ійного болю, пов’язаногl= 6; зі стоматол = 86;гічними операціями.

Рішенн&#= 1103; про призначеннn= 3; селективноk= 5;о інгібітора ЦОГ-2 повинно ґрунтуватиl= 9;я на оцінці всіх індивідуалn= 0;них ризиків у пацієнта.

Протипоказ&= #1072;ння.

Лікарський засіб Коксі = 82;еа протипоказk= 2;ний:

при гіперчутли= вості до діючої або до будь-= 03;кої допоміжної речовини препарату;
при активній пептичній виразці або активній шлунково-ки= ;шковій кровотечі;
паціє&#= 1085;там, у яких виникав бронхоспаз= м, гострий риніт, назальні поліпи, ангіоневро= тичний набряк, кропив’янк= а або інші алергічні реакції після застосуван= ня ацетилсалі= цилової кислоти або НПЗП, включаючи інгібітори ЦОГ-2;
у період вагітності= або годування груддю;
при тяжких порушеннях функції печінки (альбумін сироватки крові <25 г/л або ≥10 баліk= 4; за шкалою Чайлда‒П’ю= );
якщо розрахован= ий нирковий кліренс креатиніну <30 мл/хв;
дітям віком до 16 років;
при запальних захворюван= нях кишечнику;
при застійній серцевій недостатно= сті (NYHA ІІ‒ІV);
паціє&#= 1085;там з артеріальн= ою гіпертензі= єю, у яких показники артеріальн= ого тиску пості= ;йно вищі за 140/90 мм рт. ст. та недостатнь= о контролюют= ься;
при діагностов= аній ішемічній хворобі сер= ;ця, захворюван= нях периферичн= их артерій та/k= 2;бо церебровас= кулярних захворюван= нях.

= ;

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Фармакодин&= #1072;мічні взаємодії<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Пероральні антикоагулn= 3;нти. У пацієнтів, стан яких стабілізовk= 2;ний постійним застосуванl= 5;ям варфарину, прийом еторикоксиk= 3;у в дозі 120 мг на добу супроводжуn= 8;ться збільшенняl= 4; приблизно н = 72; 13 % протромбінl= 6;вого часу міжнар = 86;дного нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ). Тому у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь пероральні = 72;нтикоагуля&#= 1085;ти, слід часто перевіряти показники протромбінl= 6;вого часу МНВ, особливо у перші дні прийому еторикоксиk= 3;у або при змін= 110; його дозування.

Діуретики, інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ) та антагоністl= 0; = 088;ецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ. НПЗП можm= 1;ть послаблюваm= 0;и ефект діуретиків та інших антигіпертk= 7;нзивних препаратів. = 059; деяких пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нир = 86;к (наприклад, у пацієнтів з дегідратацo= 0;єю або у пацієн= 090;ів літнього віку з ослабленою функцією нирок) одночасне з = 72;стосування інгібітора АПФ або антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ і препара= 090;ів, що інгібуют= 00; циклооксигk= 7;назу, може призво = 76;ити до подальшого порушення функції нир = 86;к, включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть, що зазвичай має оборотний характер. Сл= 110;д пам’ятати про можливість таких взаєм = 86;дій у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь еторикоксиk= 3; одночасно з інгібітораl= 4;и АПФ або з ант&#= 1072;гоністами рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ. Тому такі комбінації слід призначати = 79; обережніст&= #1102;, особливо пацієнтам літнього віку. Необхідно провести належну гідратацію та розглянути питання про проведення моніторингm= 1; функції нирок на початку ком = 73;інованого лікування, а також з певною пері = 86;дичністю і надалі.

Ацетилсалі&= #1094;илова кислота. У= ; ході дослідженнn= 3; за участю здорових добровольцo= 0;в в умовах рівноважноk= 5;о стану застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у в дозі 120 мг 1 раз на добу не впливало на антиагрегаl= 5;тну активність ацетилсаліm= 4;илової кислоти (81 мг 1 раз на добу). Еторикоксиk= 3; можна призначати одночасно з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою в дозах, що застосовуюm= 0;ься для профілактиl= 2;и серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; (застосуван = 85;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти в низьких доз = 72;х). Однак одночасне застосуванl= 5;я низьких доз ацетилсаліm= 4;илової кислоти та еторикоксиk= 3;у може збільшуватl= 0; частоту виникнення = 74;иразки ШКТ та інших ускладнень порівняно з монотерапіn= 8;ю еторикоксиk= 3;ом. Не рекоменд = 86;вано одночасне застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою, дози якої вищі за профілактиm= 5;ні, а також з іншими НПЗП.

Циклоспори&= #1085; та такролімус. Х= ;оча взаємодія еторикоксиk= 3;у з цими препа= 088;атами не вивчалас= 00;, одночасне застосуванl= 5;я будь-якого НПЗП із циклоспориl= 5;ом або такролі = 84;усом може посилювати нефротоксиm= 5;ний вплив останніх. Слід контролюваm= 0;и функцію нирок при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у з будь-яким із цих препаратів.

Фармакокін&= #1077;тичні взаємодії<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Вплив еторикоксиk= 3;у на фармакокінk= 7;тику інших препаратів.

Літій. НПЗП послаблюютn= 0; виведення літію нирка = 84;и, тим самим підвищуючи рівень літі= 02; у плазмі кров= 10;. Якщо необхідно, проводити ретельний контроль рівня літію = 091; крові та кор= 080;гувати дозу літію протягом одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих препаратів, = 072; також при припиненні застосуванl= 5;я НПЗП.

Метотрекса&= #1090;. У= ; ході двох досліджень вивчали ефекти еторикоксиk= 3;у при застосуванl= 5;і у дозах 60 мг, 90 мг або 120 мг 1 раз на добу протягом 7 д = 85;ів пацієнтами, які одержували 1 раз на тижд= 077;нь метотрексаm= 0; у дозі від 7,5 дl= 6; 20 мг при ревм&#= 1072;тоїдному артриті. Еторикоксиk= 3; у дозі 60 мг і 90 мг не впливав на концентрацo= 0;ю у плазмі крові або нирковий кліренс метотрексаm= 0;у. В одному дослідженнo= 0; при застосу = 74;анні еторикоксиk= 3;у в дозі 120 мг не спостерігаl= 3;ося впливу на концентрацo= 0;ю у плазмі крові та нирковий кліренс метотрексаm= 0;у, тоді як в іншому дослідженнo= 0; при застосу = 74;анні еторикоксиk= 3;у в дозі 120 мг концентрацo= 0;я метотрексаm= 0;у у плазмі крові підвищувалk= 2;ся на 28 %, а нирков= ;ий кліренс метотрексаm= 0;у знижувався на 13 %. При одночасномm= 1; призначеннo= 0; еторикоксиk= 3;у та метотрексаm= 0;у слід проводити відповідниl= 1; моніторинг щодо появи токсичного впливу метотрексаm= 0;у.

Пероральні контрацептl= 0;ви. Е= ;торикоксиб у дозі 60 мг при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з пероральниl= 4;и контрацептl= 0;вами, що містять 35 мкг етинілестрk= 2;діолу та 0,5–1 мг норетиндроl= 5;у, протягом 21 дня призво= 076;ив до підвищення показника AUC_0-2=
4hr у рівноважноl= 4;у стані для етинілестрk= 2;діолу на 37 %. Еторикоксиk= 3; у дозі 120 мг при застосу = 74;анні з вищевказанl= 0;ми пероральниl= 4;и контрацептl= 0;вами одночасно або через 12 годин підв= 080;щував у рівноважноl= 4;у стані значення AUC_{0-24hr етинілестр&#=
1072;діолу
на 50–60 %. Про
таке підвищ
=
77;ння
концентрацo=
0;ї
етинілестрk=
2;діолу
слід
пам’ятати
при виборі
пероральноk=
5;о
контрацептl=
0;ва
з різним
вмістом
етинілестрk=
2;діолу,
який застос
=
86;вуватиметь&#=
1089;я
одночасно з
еторикоксиk=
3;ом.
Підвищення
експозиції
етинілестрk=
2;діолу
може
збільшуватl=
0;
частоту
виникнення
побічних
реакцій,
пов’язаних
із застосув
=
72;нням
пероральниm=
3;
контрацептl=
0;вів
(наприклад,
тромбоембоl=
3;ії
вен у жінок
групи ризик
=
91;).}

Гормонозам&= #1110;сна терапія (ГЗТ). = П= рийом 120 мг еторикоксиk= 3;у з гормонозамo= 0;сними препаратамl= 0;, що включают= 00; кон’югованo= 0; естрогени (0,625 мг «Премарину͐= 2;»), протягом 28 днів збіль= 096;ує середній показник AUC_{0-24hr у
рівноважноl=
4;у
стані
некон’юговk=
2;ного
естрону (на 41 %=
),
еквіліну (на
76 %) і
17-β-естрадіол&#=
1091;
(на 22 %). Вплив
доз
еторикоксиk=
3;у,
рекомендовk=
2;них
для
тривалого
застосуванl=
5;я
(30 мг, 60 мг і
90 мг), не вивча=
ли.
Порівняно з=
10;
збільшенняl=
4;
дозування з 0,6=
25
до 1,25 мг при
монотерапіo=
1;
препаратом
«Премарин™&raqu=
o;,
вплив етори
=
82;оксибу
в дозах 120 мг
на
експозицію (AUC=
_0-24hr)
естрогенниm=
3;
компонентіk=
4;
препарату
«Премарин™&raqu=
o;
був меншим,
ніж на
половину.
Клінічне
значення
такого
підвищення
невідоме, а п&#=
1088;ийом
високих доз
препарату
«Премарин™&raqu=
o;
одночасно з
еторикоксиk=
3;ом
не вивчали.
Слід брати д=
086;
уваги таке
збільшення
концентрацo=
0;ї
естрогену
при виборі
гормональнl=
6;го
препарату
для
застосуванl=
5;я
у період пос=
090;менопаузи
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з
еторикоксиk=
3;ом,
оскільки
зростання е
=
82;спозиції
естрогену
підвищує
ризик виник
=
85;ення
побічних
реакцій при
замісній
гормонотерk=
2;пії.}

Преднізон/п= реднізолон. У дослідженнn= 3;х взаємодії еторикоксиk= 3; не виявляв клінічно значущого впливу на фа= 088;макокінети&= #1082;у преднізону/ = 87;реднізолон&#= 1091;.

Дигоксин. П= ;ри застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у в дозі 120 мг 1 раз на добу протягом 10 дн&= #1110;в здоровим добровольцn= 3;м не спостері = 75;ався вплив на показник AUC_{0-24hr у
рівноважноl=
4;у
стані та на
виведення
дигоксину
нирками.
Спостерігаl=
3;ося
збільшення
показника Сmax} дигоксин= 091; (приблизно н= 072; 33 %). Таке підвищення зазвичай не = 108; суттєвим у більшості пацієнтів. Однак слід спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнтів з високим ризиком токсичної дії дигокси = 85;у при одночасномm= 1; призначеннo= 0; еторикоксиk= 3;у та дигоксин = 91;.

Вплив еторикоксиk= 3;у на препарат = 80;, що метаболі = 79;уються сульфотранl= 9;феразами.

Еторикокси&= #1073; є інгібітороl= 4; активності людської сульфотранl= 9;ферази, зокрема SULT1E1, а також може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю етинілестрk= 2;діолу в сироватці крові. Оскільки до = 90;епер даних про вплив чисел= 00;них сульфотранl= 9;фераз недостатньl= 6;, а клінічні ефекти багатьох препаратів досі вивчаю = 90;ься, доцільно з обережністn= 2; призначати еторикоксиk= 3; одночасно з іншими препаратамl= 0;, що метаболізуn= 2;ться головним чином людсь = 82;ими сульфотранl= 9;феразами (наприклад, пероральниl= 1; сальбутамоl= 3; та міноксид = 80;л).

Вплив еторикоксиk= 3;у на препарат = 80;, що метаболі = 79;уються ізоферментk= 2;ми CYP.

За даними досліджень = ;in vitro, не очікується пригніченнn= 3; цитохромів Р450 (CYP) 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2E1 або 3А4. У ході k= 6;осліджень з участю здорових добровольцo= 0;в щоденне зас = 90;осування еторикоксиk= 3;у в дозі 120 мг не впливало на активність печінковогl= 6; CYP3A4, що встанов= 083;ено за еритроміциl= 5;овим дихальним т = 77;стом.

Вплив інших препаратів на фармакокінk= 7;тику еторикоксиk= 3;у.

Основний шлях обміну еторикоксиk= 3;у залежить ві = 76; ферментів CYP. CYP3A4= сприяє метаболізмm= 1; еторикоксиk= 3;у in vivo. Дослідженнn= 3; in vitro вказують на те, що CYP2D6, CYP2C9, CYP1A2 та CYP2C19 також можуть ката = 83;ізувати основний шлях обміну еторикоксиk= 3;у, але їх кількісні характерисm= 0;ики не вивчали in vivo= .

Кетоконазо&= #1083;. Кетоконазо&= #1083; є потужним інгібітороl= 4; CYP3A4. При застос= 091;ванні здоровими добровольцn= 3;ми у дозах 400 мг 1 раз на добу протягом 11 днів кеток= 086;назол не чинив клінічно значущого в = 87;ливу на фармакокінk= 7;тику еторикоксиk= 3;у в разовій дозі 60 мг (збільшення AUC на 43 %).

Вориконазо&= #1083; і міконазол. О= дночасне застосуванl= 5;я пероральноk= 5;о вориконазоl= 3;у або міконазолу = 91; вигляді ора = 83;ьного гелю для місцевого застосуванl= 5;я (потужні інгібітори CYP3= A4) з еторикоксиk= 3;ом спричиняло невелике підвищення експозиції еторикоксиk= 3;у, що, однак, не вважалося клінічно зн = 72;чущим згідно з опубліковаl= 5;ими даними.

Рифампіцин.= О= ;дночасне застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у та рифампіц = 80;ну (потужного індуктора ферментів CYP) призводило до зниження концентрацo= 0;ї еторикоксиk= 3;у у плазмі крові на 65 %. Це може супроводжуk= 4;атися повторним проявом симптомів при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з еторикоксиk= 3;ом. Тоді як такі дані можуть вказувати н = 72; необхіднісm= 0;ь збільшення дози, не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти еторикоксиk= 3; у дозах, що перевищуютn= 0; вказані для кожного показання, о= 089;кільки не вивчалос= 00; комбінованk= 7; застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1; та еторикоксиk= 3;у в таких дозах.

Антациди. А= ;нтацидні препарати н = 77; чинять клінічно зн = 72;чущого впливу на фармакокінk= 7;тику еторикоксиk= 3;у.

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.

Вплив н&= #1072; шлунково-ки = 96;ковий тракт.

Повідомлял&= #1080; про ускладненнn= 3; з боку верхніх відділів ШК = 58; (перфорації, виразки або кровотечі), іноді з летальним наслідком, у пацієнтів, які отримув = 72;ли еторикоксиk= 3;.

З обережністn= 2; слід призначати НПЗП пацієн = 90;ам із підвищеним ризиком ускладнень = 79; боку ШКТ; пацієнтам літнього віку, пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь будь-який інший НПЗП а= 073;о ацетилсаліm= 4;илову кислоту одночасно, а= 073;о пацієнтам з= 10; шлунково-ки = 96;ковими захворюванl= 5;ями в анамнезі, а саме виразками т = 72; шлунково-ки = 96;ковими кровотечамl= 0; в анамнезі.

Існує додатковий ризик розвитку побічних ефектів з боку ШКТ (шлунково-ки= 096;кова виразка або інші ускладненнn= 3; з боку ШКТ) при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у та ацетилса = 83;іцилової кислоти (навіть у низьких дозах). У ході = тривалих клінічних досліджень не спостері = 75;алося вираженої відмінностo= 0; у безпеці щодо ШКТ при застосуванl= 5;і селективноk= 5;о інгібітора ЦОГ-2 + ацетилсаліm= 4;илова кислота та НПЗП + ацетил&#= 1089;аліцилова кислота.

Вплив на серцево-суд = 80;нну систему.

Клінічні дослідженнn= 3; вказують на те, що застос&#= 1091;вання лікарських засобів класу селек = 90;ивних інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 може бути пов’яз = 72;но з ризиком виникнення тромботичнl= 0;х ускладнень (особливо інфаркту міокарда та = 110;нсульту) порівняно з плацебо та деякими НПЗ = 55;. Оскільки ризик серцево-суд = 80;нних ускладнень зростає при збільшенні дози та трив= 072;лості застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у, препарат слід призначати на якомога коротший пе = 88;іод часу та в найнижчих ефективних добових дозах. Слід періодично переглядатl= 0; потребу пацієнтів у симптоматиm= 5;ному полегшенні болю та реакцію на лікування, особливо у пацієнтів з остеоартриm= 0;ом.

Пацієнтам із вираженими факторами ризику розвитку серцево-суд = 80;нних ускладнень (= 085;априклад, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, гіперліпідk= 7;мія, цукровий діабет, паління) призначати еторикоксиk= 3; потрібно лише після р= 077;тельної оцінки ризику розвитку ускладненнn= 3;.

Селективні інгібітори ЦОГ-2 не замінюють з = 72;стосування ацетилсаліm= 4;илової кислоти для профілактиl= 2;и тромбоембоl= 3;ічних серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, оскільки не чинять антиагрегаl= 5;тної дії. Тому не слід відмін= 03;ти антиагрегаl= 5;тні препарати.

Вплив на нирки.

Ниркові простагланk= 6;ини можуть відіграватl= 0; компенсатоl= 8;ну роль у підтримці перфузії нирок. Тому при станах, що супроводжуn= 2;ться порушенням ниркової перфузії, застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у може призводити до послабле = 85;ня утворення простагланk= 6;инів і, як наслідок, – до нирковог = 86; кровотоку, тим самим погіршуючи функцію нирок. Високий риз = 80;к розвитку такої реакції існує у пацієнтів з уже наявним = 80; вираженими порушеннямl= 0; функції нирок, некомпенсоk= 4;аною серцевою недостатніl= 9;тю або цирозом. У таких паці= 108;нтів слід контролюваm= 0;и функцію нирок.

Затримка рідини, набряки та артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;.

Як і при застосуванl= 5;і інших препаратів, що інгібуют= 00; синтез простагланk= 6;инів, затримка рідини, набряки та артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, яким застос = 86;вували еторикоксиk= 3;. Всі НПЗП, включаючи еторикоксиk= 3;, можуть призводити до розвитку або рецидив = 91; застійної серцевої не = 76;остатності. Інформацію про реакцію залежно від дози див. у розділі «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;. Фармакодинk= 2;міка». З обережністn= 2; препарат пр = 80;значати пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, порушенням функції лівого шлуночка аб = 86; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю в анамнезі, а також пацієнтам і = 79; набряками, щ= 086; виникли з бу= 076;ь-яких інших причи = 85;. При клінічних ознаках погіршення стану таких пацієнтів слід вжити відповідниm= 3; заходів, включаючи відміну еторикоксиk= 3;у.

Еторикокси&= #1073;, особливо у високих дозах, може призводити до частішої та тяжчої артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; порівняно з деякими інш = 80;ми НПЗП та селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и ЦОГ-2. Тому артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; слід контро = 83;ювати до початку лікування еторикоксиk= 3;ом, та особливу увагу слід приділити к = 86;нтролю за артеріальнl= 0;м тиском під час лікуван = 85;я еторикоксиk= 3;ом. Артеріальнl= 0;й тиск слід контролюваm= 0;и протягом 2 тижнів післ= 03; початку лікування, а потім – періодично. = 071;кщо артеріальнl= 0;й тиск суттєв = 86; підвищуєтьl= 9;я, слід розглянути можливість альтернатиk= 4;ного лікування.

Вплив на печінку.

Підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ) та/або аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ) (приблизно у 3 або більше разів порівняно з верхньою межею норми (ВМН)) спостерігаl= 3;ося приблизно в 1 % пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнn= 3;х та застосов = 91;вали еторикоксиk= 3; у дозах 30 мг, 60 = ;мг та 90 мг на добу протягом періоду до 1 року.

Слід спостерігаm= 0;и за станом ус= 110;х пацієнтів і = 79; симптомами порушення функції печінки, а та&#= 1082;ож пацієнтів з патологічнl= 0;ми показникамl= 0; функції печінки. При ознаках порушення функції печінки та при стійких патологічнl= 0;х змінах показників функції печінки (у 3 р&#= 1072;зи вище за ВМН) еторикоксиk= 3; слід відмін = 80;ти.

Загальні вказівки.

Якщо протягом лікування у пацієнта спостерігаn= 8;ться порушення функції будь-якої із систем органів, зазначених вище, слід вжити відповідниm= 3; заходів та розглянути питання про відміну еторикоксиk= 3;у. Необхідно з = 72;безпечити відповідне медичне спостережеl= 5;ня при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у пацієнтам літнього віку та пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок, печінки або серця.

З обережністn= 2; слід розпоч = 80;нати лікування еторикоксиk= 3;ом пацієнтів і = 79; дегідратацo= 0;єю. Рекомендовk= 2;но провести регідратацo= 0;ю до початку застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у.

Про розвиток серйозних шкірних реакцій, у де&#= 1103;ких випадках з летальним наслідком, у тому числі ексфоліатиk= 4;ного дерматиту, синдрому Стівенса‒Дk= 8;онсона і токсичног = 86; епідермальl= 5;ого некролізу, д= 091;же рідко повідомлялl= 0; при застосуванl= 5;і НПЗП і деяки= 093; селективниm= 3; інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 під час постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»). Найвищий ризик розвитку таких реакц= 10;й у пацієнтів = 210; на початку терапії, а по&#= 1095;аток їх проявів у більшості випадків ‒ п= 088;отягом першого місяця лікування. Серйозні реакції гіперчутлиk= 4;ості (такі як анафілаксіn= 3; та ангіоневроm= 0;ичний набряк) спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь еторикоксиk= 3;. Деякі селективні інгібітори ЦОГ-2 підвищу&#= 1102;ть ризик виникнення шкірних реакцій у па= 094;ієнтів з алергічно= 02; реакцією до будь-якого препарату в анамнезі. Еторикоксиk= 3; слід відмінити при перших проявах висипань на шкірі, ушкоджень слизової оболонки аб = 86; інших ознаках гіперчутлиk= 4;ості.

При застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у можуть маск = 91;ватися прояви гарячки та інші ознаки = 079;апального процесу.

З обережністn= 2; призначати одночасно еторикоксиk= 3; та варфарин або інші пероральні антикоагулn= 3;нти.

Застосуван&= #1085;я еторикоксиk= 3;у, як і інших препаратів, що інгібуют= 00; циклооксигk= 7;назу/синтез простагланk= 6;инів, не рекомендовk= 2;но жінкам, які планують вагітність.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (= 23 мг)/дозу натрію, тобт= 086; практично вільний від натрію.

Застосуван&= #1085;я у період вагітності = 72;бо годування груддю.

Вагітність<= /span>

Немає клінічних даних про застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у у період вагітності. Дослідженнn= 3; на тваринах продемонстl= 8;ували репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;. Потенційниl= 1; ризик для вагітних не = 74;ідомий. Застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у протягом останнього триместру вагітності, = 103;к і інших препаратів, що інгібуют= 00; синтез прос = 90;агландинів, може призводити до відсутно = 89;ті скорочень матки та передчасноk= 5;о закриття боталової протоки. Пов= 110;домляли про випадки порушення функції нирок плода, що призводило до зменшенн= 03; об’єму амні = 86;тичної рідини (оліг= 086;гідрамніон) у вагітних жінок, які приймали (НПЗП) на двадцятому тижні вагітності = 72;бо пізніше. У деяких випадках це може призводити до порушенн= 03; функції нирок у новонароджk= 7;них. Зазначені ефекти можуть виникати незабаром після початку лікування НПЗП; олігогідраl= 4;ніон зазвичай є оборотним після припи = 85;ення лікування. З= 072;стосування еторикоксиk= 3;у протипоказk= 2;но у період вагітності. Якщо жінка завагітнілk= 2; під час лікування, еторикоксиk= 3; необхідно відмінити.

Період годування груддю

Невідомо, чи проникає еторикоксиk= 3; у грудне молоко. У щурів еторикоксиk= 3; виводиться = 91; грудне молоко. Жінки, які застосовуюm= 0;ь еторикоксиk= 3;, не повинні годувати груддю.

Фертильніс&= #1090;ь

Застосуван&= #1085;я еторикоксиk= 3;у, як і інших препаратів, що інгібуют= 00; ЦОГ-2, не реком= ендовано жінкам, які планують вагітність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Пацієнти, у яких під час застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у виникає запаморочеl= 5;ня, вертиго або сонливість, не повинні керувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози. <= /o:p>

Лікарс&#= 1100;кий засіб Коксі = 82;еа застосовувk= 2;ти перорально. Препарат мо = 78;на приймати незалежно від вживанн= 03; їжі. Початок ефекту препарату настає швидше при прийомі перед їдою. Це потрібно враховуватl= 0; при необхідносm= 0;і швидкого послабленнn= 3; симптомів.

Оскіль&#= 1082;и ризик виникнення порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у зростає при підвищенні дози і тривалості = 77;кспозиції, необхідно проводити найкоротші курси лікування при застосуванl= 5;і найменших ефективних добових доз. &#= 1057;лід періодично переоцінювk= 2;ти потребу у по= 083;егшенні симптомів і відповідь н = 72; лікування, особливо у пацієнтів з остеоартриm= 0;ом.

Остеоа&#= 1088;трит.

Рекоме&#= 1085;дована доза становить 30 мг 1 раз на д&= #1086;бу. У деяких пацієнтів при недостатньl= 6;му послабленнo= 0; симптомів збільшення дози до 60 мг 1 &= #1088;аз на добу може підвищити ефективнісm= 0;ь. У разі відсутностo= 0; поліпшення ефекту слід розглянути питання про інші можлив= 10; методи ліку = 74;ання.

Ревмат&#= 1086;їдний артрит.

Рекоме&#= 1085;дована доза становить 60 мг 1 раз на д&= #1086;бу. У деяких пацієнтів при недостатньl= 6;му послабленнo= 0; симптомів збільшення дози до 90 мг 1 раз на добу може покращуватl= 0; терапевтичl= 5;ий ефект. При досягненні клінічної с = 90;абілізації пацієнта доцільно зм = 77;ншити дозу до 60 мг 1 раз на добу. &= #1059; разі відсутностo= 0; поліпшення ефекту слід = 088;озглянути питання про інші можлив= 10; методи лікування.=

Анкіло&#= 1079;уючий спондиліт.=

Рекоме&#= 1085;дована доза становить 60 мг 1 раз на д&= #1086;бу. У деяких пацієнтів при недостатньl= 6;му послабленнo= 0; симптомів збільшення дози до 90 мг 1 раз на добу може покращуватl= 0; терапевтичl= 5;ий ефект. При досягненні клінічної стабілізацo= 0;ї пацієнта доцільно зм = 77;ншити дозу до 60 мг 1 раз на добу. &= #1059; разі відсутностo= 0; поліпшення ефекту слід розглянути питання про інші можлив= 10; методи ліку = 74;ання.

Гостри&#= 1081; біль.

У разі появи гострого болю еторикоксиk= 3; слід застосовувk= 2;ти лише у гострий симптоматиm= 5;ний період.

Гостри&#= 1081; подагричниl= 1; артрит.

Рекоме&#= 1085;дована доза становить 120 мг 1 раз на д= обу. Під час клінічних досліджень гострого подагричноk= 5;о артриту еторикоксиk= 3; застосовувk= 2;ли впродовж 8 днів.

Післяо&#= 1087;ераційний біль, пов’язаний зі стоматол = 86;гічним оперативниl= 4; втручанням.

Рекоме&#= 1085;дована доза – 90 мг l= 5;а 1 раз на добу протягом максимум 3 днів. Для деяких пацієнтів може бути необхідним = 76;одаткове післяопераm= 4;ійне знеболюванl= 5;я.

Дози, що перевищуютn= 0; рекомендовk= 2;ні для кожного показання, н= 077; мають додаткової ефективносm= 0;і або не вивчалися. Тому:

до&= #1079;а при остеоартри= ті не повинна перевищува= ти 60 мг на добу;

до&= #1079;а при ревматоїдн= ому артриті та анкілозуюч= ому спондиліті= не повинна перевищува= ти 90 мг на добу;

до&= #1079;а при гострій подагрі не повинна перевищува= ти 120 мг на добу &#= 1074;продовж максимальн= ого періоду лік= ;ування 8 днів;

до&= #1079;а при гострому болю після стоматолог= ічного оперативно= го втручання не повинна l= 7;еревищуват= 080; 90 мг на добу впродовж максимальн= ого триденного періоду.

Пацієн&#= 1090;и літнього віку.

Немає необхідносm= 0;і в корекції дозування д = 83;я пацієнтів літнього віку. Як і у разі застос = 91;вання інших препаратів, препарат сл= 10;д призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам літнього віку.

Поруше&#= 1085;ня функції печінки.

Незале&#= 1078;но від показання пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки легкого сту = 87;еня (5‒6 балів за шкалою Чайлда‒П’ю) не слід перевищуваm= 0;и дозу 60 мг 1 раз на добу. Пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печ= 10;нки помірного ступеня тяжкості (7‒9 балів за шкалою Чайлда–П’ю) незалежно від показання н = 77; слід переви = 97;увати дозу 30 мг 1 раз на добу.

Клініч&#= 1085;ий досвід застосуванl= 5;я обмежений, особливо щодо пацієнтів із порушенн= ;ями функції печінки помірного ступеня, том= 091; препарат слід призначати = 79; обережністn= 2;. Відсутній клінічний досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; тяжкими пор= ;ушеннями функції печінки (≥10 ба= лів за шкалою Чайлда‒П’ю),&nb= sp;тому препа= 088;ат протипоказk= 2;ний таким пацієнтам.

Поруше&#= 1085;ня функції нирок.

Коригу&#= 1074;ання дози не потрібне па = 94;ієнтам із кліренсо = 84; креатиніну ≥30 мл/хв. Заст&= #1086;сування еторикоксиk= 3;у пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну <= 30 мл/хв протипоказk= 2;но.

Діти.

Еторик&#= 1086;ксиб протипоказk= 2;ний дітям віком = 076;о 16 років.

Передо&#= 1079;ування.<= /p>
У х&#= 1086;ді клінічних досліджень застосуванl= 5;я разової доз = 80; еторикоксиk= 3;у до 500 мг або багаторазоk= 4;ий прийом до 150 мг на добу протягом 21 дня не спричиняло істотних токсичних ефектів. Повідомлялl= 0; про гостре передозуваl= 5;ня еторикоксиk= 3;ом, хоча у більшості випадків пр = 86; побічні реакції не повідомлялl= 6;сь. Побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися найчастіше, відповідалl= 0; профілю безпеки ето = 88;икоксибу (такі як реакції з боку ШКТ, з бо&= #1082;у серця та нирок).

У разі передозуваl= 5;ня доцільно вжити звича = 81;них підтримуваl= 3;ьних заходів, наприклад видалення неабсорбовk= 2;ного препарату з= 10; ШКТ, ведення клінічного спостережеl= 5;ня, у разі необхідносm= 0;і ‒ проведенн= 03; підтримуваl= 3;ьного лікування.=

Ет= 086;рикоксиб не виводиться при гемодіалізo= 0;; невідомо, чи виводиться препарат пр = 80; проведенні перитонеалn= 0;ного діалізу.

Побічн&#= 1110; реакції.

Бе= 079;пека застосуванl= 5;я еторикоксиk= 3;у оцінюваласn= 0; у ході кліні= 095;них досліджень = 79; участю 9295 пацієнтів, включаючи 6757 пацієнтів з остеоартр = 80;том, ревматоїднl= 0;м артритом, хронічним болем у нижній частині спини або анкілозуючl= 0;м спондилітоl= 4; (приблизно 600 пацієнтів з остеоартриm= 0;ом або ревматоїднl= 0;м артритом одержували лікування протягом 1 р = 86;ку або довше).

Під час клінічних досліджень профіль неб = 72;жаних явищ був однаковим у пацієнтів з остеоартриm= 0;ом або ревмато= 11;дним артритом, як= 110; застосовувk= 2;ли еторикоксиk= 3; протягом 1 року або довше.

У ході к= лінічного дослідженнn= 3; з участю пацієнтів і = 79; гострим подагричниl= 4; артритом еторикоксиk= 3; призначали = 74; дозі 120 мг 1 раз на добу протягом 8 днів. Профі= 083;ь небажаних явищ у цьому дослідженнo= 0; був у цілому таким самим, як у дослідж= 077;ннях з участю пацієнтів з = 086;стеоартрит&= #1086;м, ревматоїднl= 0;м артритом та = 093;ронічним болем у нижній частині спини.

У програмі оц= 10;нки безпеки для серцево-суд = 80;нної системи за даними трьо = 93; контрольовk= 2;них досліджень = 79; активним препаратом порівняння 1741= 2 пацієнтів з остеоартриm= 0;ом або ревмато= 11;дним артритом отримували еторикоксиk= 3; (у дозах 60 мг аб&#= 1086; 90 мг) у середньому впродовж приблизно 18 місяців. Дан= 110; про безпеку та більш детальна інформація про цю прогр= 072;му представлеl= 5;і в розділі «Ф= 072;рмакологіч&= #1085;і властивостo= 0;».

У ході к= лінічних досліджень = 79; участю пацієнтів і = 79; гострим післяопераm= 4;ійним болем після стоматологo= 0;чних хірургічниm= 3; втручань, включаючи 614 пацієнтів, які застосовувk= 2;ли еторикоксиk= 3; (у дозах 90 мг аб&#= 1086; 120 мг), профіль небажаних явищ був у цілому таки = 84; же, як у дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів з = 086;стеоартрит&= #1086;м, ревматоїднl= 0;м артритом та = 093;ронічним болем у нижній частині спини.

Про нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції пов= 10;домляли з більшою частотою пр = 80; застосуванl= 5;і препарату, ніж плацебо, у ході кліні= 095;них досліджень = 79; участю пацієнтів з = 086;стеоартрит&= #1086;м, ревматоїднl= 0;м артритом, хр= 086;нічним болем у нижній частині спини або ан= 082;ілозуючим спондилітоl= 4;, які застосовувk= 2;ли еторикоксиk= 3; у дозі 30 мг, 60 мг або 90 мг протягом 12 тижнів (дослідженн= 03; за програмо= 02; MEDAL, короткостl= 8;окові дослідженнn= 3; щодо гостро = 75;о болю та постмаркетl= 0;нговий досвід).

Таблицn= 3; 2

Клас системи органів

Побічн= і реакції

Катего= рія частоти*

Інфекції та інвазії

альвео= лярний остит

часто=

гастро= ентерит, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідн= 086;го тракту

нечаст= о

З боку крові і лімфатично= 111; системи

анемія (переважно в результаті шлунково-ки&#= 1096;кової кровотечі), лейкопенія, тромбоцито= 087;енія

нечаст= о

З боку імунної системи

гіперч= утливість^{‡
ß}=

нечаст= о

ангіон= евротичний набряк,

анафo= 0;лактичні/ан&#= 1072;філактоїдн= і реакції, у тому числі шок^‡

рідко=

Розлади метаболізм= 091; і харчування

набряк= и/затримка рідини

часто=

знижен= ня або посилення апетиту, збільшення маси тіла

нечаст= о

Психічні порушення

тривож= ність, депресія, погіршення розумової діяльності, галюцинаці= 111;^‡

нечаст= о

сплута= ність свідомості‡, неспокійни= 081; стан^‡

рідко=

З боку нервової системи

запамо= рочення, головний біль

часто=

дисгев= зія, безсоння, парестезія/&#= 1075;іпестезія,

сонлl= 0;вість

нечаст= о

З боку органів зору

нечітк= ість зору, кон’юнктив= 110;т

нечаст= о

З боку органів слуху і вестибуляр= 085;ого апарату

шум у вухах, запамороче= 085;ня

нечаст= о

З боку серця

відчут= тя серцебиття, аритмія^‡

часто=

фібрил= яція передсердь, тахікардія‡, застійна серцева недостатні= 089;ть, неспецифіч= 085;і зміни на ЕКГ, стенокарді= 103;^‡, інфаркт міокарда^§=

нечаст= о

З боку судинної системи

гіперт= ензія

часто=

припли= ви, порушення мозкового кровообігу§, транзиторн= 072; ішемічна атака, гіпертоніч= 085;ий криз^‡, васкуліт^‡

нечаст= о

З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки і середостін= 085;я

бронхо= спазм^‡

часто=

кашель, диспное, носова кровотеча

нечаст= о

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

біль у животі

дуже часто

запор, метеоризм, гастрит, печія/кисло&#= 1090;ний

рефлn= 2;кс, діарея, диспепсія/д&#= 1080;скомфорт у ділянці епігастрія, нудота, блювання, ез&= #1086;фагіт, виразки в ротовій порожнині

часто=

здуття живота, зміна характеру перистальт= 080;ки кишечнику, сухість у роті, гастродуод= 077;нальні виразки, пептичні виразки, у тому числі перфорація і кровотеча ШКТ, синдром подразнено= 075;о

кишеm= 5;нику, панкреатит‡

нечаст= о

З боку гепатобілі= 072;рної системи

підвищ= ення АЛТ, підвищення АСТ

часто=

гепати= т^‡

рідко=

печінк= ова недостатні= 089;ть^‡, жовтяниця^̶=
5;

рідко^&#=
8224;

З боку шкіри і підшкірної клітковини

екхімо= з

часто=

набряк обличчя, свербіж, висипання, еритема^‡, кропив’янк= 072;^‡

нечаст= о

синдро= м Стівенса‒Д= 078;онсона^‡, токсичний епідермаль= 085;ий некроліз^{‡,
стійка
медикамент=
086;зна
еритема^‡}

рідко^&#=
8224;

З боку опорно-рухо&#= 1074;ої системи і сполучної т&#= 1082;анини

спазми= /судоми м’язів, скелетно-м’&#= 1103;зовий

біль/ = 89;кутість

нечаст= о

З боку нирок і сечовиділь= 085;ої системи

протеї= нурія, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, ниркова

недоl= 9;татність/ди&#= 1089;функція^‡&nb= sp;(див. розділ

«Осоk= 3;ливості застосуван= 085;я»)

нечаст= о

Порушення загального стану та порушення, пов’язані з&#= 1110; способом за&#= 1089;тосування=

астені= я/втома, грипоподіб= 085;і симптоми

часто=

біль у грудній клітці

нечаст= о

Лаборатор&#= 1085;і дослідженн= 103;

підвищ= ення рівня азоту сечовини крові, підви&= #1097;ення рівня креатинфос= 092;окінази, гіперкаліє= 084;ія,

підвl= 0;щення рівня сечової кислоти

нечаст= о

знижен= ня рівня натрію в крові

рідко=

* Катег&#= 1086;рія частоти виз = 85;ачається для кожного терміну побічного явища за частотою у базі даних клінічних досліджень: дуже часто (≥1/= 10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100= ); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/100= 00).

^=
‡Побічна реакція ідентифікоk= 4;ана у ході постм= 072;ркетингово&= #1075;о спостережеl= 5;ня. Частота визначаласn= 3; за максимальнl= 6;ю частотою у клінічних дослідженнn= 3;х (дані зібран= 110; за затвердженl= 0;ми показаннямl= 0; та дозами).

^=
†Категорія частоти «рідко» визначаласn= 3; відповідно до Guideline on summary of product characteristics (SmPC) (2-й перегляд, вересень 2009) нk= 2; підставі розрахованl= 6;ї верхньої ме = 78;і 95 % ДІ для 0 явиm= 7; з урахуванняl= 4; кількості у = 95;асників, які приймал = 80; лікарський засіб Коксі = 82;еа, в аналізі даних III фази, об’єднаних за дозою і показанням (n=3D15470).

^=
ßГіперчутли&= #1074;ість включає поняття: алергія, медикаментl= 6;зна алергія, медикаментl= 6;зна гіперчутлиk= 4;ість, гіперчутлиk= 4;ість, гіперчутлиk= 4;ість неуточнена, реакція гіперчутлиk= 4;ості і неуточнен = 72; алергія.

^=
§За результатаl= 4;и аналізу тривалих, контрольовk= 2;них за допомого= 02; плацебо та активного препарату порівняння клінічних досліджень, селективні інгібітори ЦОГ-2 були пов&= #8217;язані зі збільшенняl= 4; ризику виникнення = 89;ерйозних артеріальнl= 0;х тромботичнl= 0;х подій, включаючи інфаркт міокарда та інсульт. Базуючись н = 72; наявних даних, малоймовірl= 5;о, що збільшення абсолютногl= 6; ризику вини = 82;нення таких явищ перевищить 1&nb= sp;% на рік (нечас&#= 1090;о).

При застосуванl= 5;і НПЗП повідомлялl= 0; про такі серйозні побічні реакції: нефротоксиm= 5;ність, включаючи інтерстиціk= 2;льний нефрит і нефротичниl= 1; синдром, том= 091; не можна виключати ї = 93; виникнення при застосуванl= 5;і еторикоксиk= 3;у.

«Повідомле&= #1085;ня про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua».

= ;

Термін придатностo= 0;.

4 роки.

=

= Умови зберігання.

h= 7;берігати в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від вологи. Для лікарськогl= 6; засобу не вимагаєтьсn= 3; спеціальниm= 3; умов зберігання. = 047;берігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

= Упаковка.=

Таблет&#= 1082;и по 60 мг та 90 мг= : по 7 таб= леток у блістері; п&#= 1086; 4 блістери в пачці з картону.

Та= 073;летки по 120 мг: по 7 таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону.

= Категорія відпуску.=

За рецептом.=

= Виробник.=

Ронтіс Хеллас Медікал Енд Фармасьютіl= 2;ал Продактс С.А. /=

Rontis Hellas Medical And Pharmaceutical Pro= ducts S.A.

= Місцезнахоk= 6;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Ларисс&#= 1072; Промислова Зона, Поштов= 072; скринька 3012, Ларисса, 41500, Греція /

Larissa Industrial Area, P.O. Box 3012, Lari= ssa, 41500, Greece<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>.

Клас системи органів	Побічн= і реакції	Катего= рія частоти*
Інфекції та інвазії	альвео= лярний остит	часто=
гастро= ентерит, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідн= 086;го тракту	нечаст= о
З боку крові і лімфатично= 111; системи	анемія (переважно в результаті шлунково-ки&#= 1096;кової кровотечі), лейкопенія, тромбоцито= 087;енія	нечаст= о
З боку імунної системи	гіперч= утливість^{‡ ß}=	нечаст= о
ангіон= евротичний набряк, анафo= 0;лактичні/ан&#= 1072;філактоїдн= і реакції, у тому числі шок^‡	рідко=
Розлади метаболізм= 091; і харчування	набряк= и/затримка рідини	часто=
знижен= ня або посилення апетиту, збільшення маси тіла	нечаст= о
Психічні порушення	тривож= ність, депресія, погіршення розумової діяльності, галюцинаці= 111;^‡	нечаст= о
сплута= ність свідомості‡, неспокійни= 081; стан^‡	рідко=
З боку нервової системи	запамо= рочення, головний біль	часто=
дисгев= зія, безсоння, парестезія/&#= 1075;іпестезія, сонлl= 0;вість	нечаст= о
З боку органів зору	нечітк= ість зору, кон’юнктив= 110;т	нечаст= о
З боку органів слуху і вестибуляр= 085;ого апарату	шум у вухах, запамороче= 085;ня	нечаст= о
З боку серця	відчут= тя серцебиття, аритмія^‡	часто=
фібрил= яція передсердь, тахікардія‡, застійна серцева недостатні= 089;ть, неспецифіч= 085;і зміни на ЕКГ, стенокарді= 103;^‡, інфаркт міокарда^§=	нечаст= о
З боку судинної системи	гіперт= ензія	часто=
припли= ви, порушення мозкового кровообігу§, транзиторн= 072; ішемічна атака, гіпертоніч= 085;ий криз^‡, васкуліт^‡	нечаст= о
З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки і середостін= 085;я	бронхо= спазм^‡	часто=
кашель, диспное, носова кровотеча	нечаст= о
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	біль у животі	дуже часто
запор, метеоризм, гастрит, печія/кисло&#= 1090;ний рефлn= 2;кс, діарея, диспепсія/д&#= 1080;скомфорт у ділянці епігастрія, нудота, блювання, ез&= #1086;фагіт, виразки в ротовій порожнині	часто=
здуття живота, зміна характеру перистальт= 080;ки кишечнику, сухість у роті, гастродуод= 077;нальні виразки, пептичні виразки, у тому числі перфорація і кровотеча ШКТ, синдром подразнено= 075;о кишеm= 5;нику, панкреатит‡	нечаст= о
З боку гепатобілі= 072;рної системи	підвищ= ення АЛТ, підвищення АСТ	часто=
гепати= т^‡	рідко=
печінк= ова недостатні= 089;ть^‡, жовтяниця^̶= 5;	рідко^&#= 8224;
З боку шкіри і підшкірної клітковини	екхімо= з	часто=
набряк обличчя, свербіж, висипання, еритема^‡, кропив’янк= 072;^‡	нечаст= о
синдро= м Стівенса‒Д= 078;онсона^‡, токсичний епідермаль= 085;ий некроліз^{‡, стійка медикамент= 086;зна еритема^‡}	рідко^&#= 8224;
З боку опорно-рухо&#= 1074;ої системи і сполучної т&#= 1082;анини	спазми= /судоми м’язів, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль/ = 89;кутість	нечаст= о
З боку нирок і сечовиділь= 085;ої системи	протеї= нурія, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, ниркова недоl= 9;татність/ди&#= 1089;функція^‡&nb= sp;(див. розділ «Осоk= 3;ливості застосуван= 085;я»)	нечаст= о
Порушення загального стану та порушення, пов’язані з&#= 1110; способом за&#= 1089;тосування=	астені= я/втома, грипоподіб= 085;і симптоми	часто=
біль у грудній клітці	нечаст= о
Лаборатор&#= 1085;і дослідженн= 103;	підвищ= ення рівня азоту сечовини крові, підви&= #1097;ення рівня креатинфос= 092;окінази, гіперкаліє= 084;ія, підвl= 0;щення рівня сечової кислоти	нечаст= о
знижен= ня рівня натрію в крові	рідко=