ІНСТРУКЦІk= 1;

ІНСТРУК&#= 1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

РОЗУВАС&#= 1030;Н

(ROSUVASYN)

= 057;клад:

діючі речовини: розуваста&#= 1090;ин;

1 таблетка містить розувастатl= 0;ну 5 мг або 10 мг, аб= 086; 20 мг, або 40 мг (у вигляді розувастатl= 0;ну кальцію);

допоміж&#= 1085;і речовини: лактоза, моногідрат; = 094;елюлоза мікрокристk= 2;лічна; кросповідоl= 5;; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний; плівкова оболонка: гідроксипрl= 6;пілметилце= 083;юлоза; гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;; поліетиленk= 5;ліколь; титану діоксид (Е 171); заліза окси = 76; жовтий (Е 172) (дл= 103; 5 мг); заліза ок= ;сид червоний (Е 172) (для 10, 20 і 40 мг).

Лікарсь&#= 1082;а форма. Т = 72;блетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетк&#= 1080; 5 мг – жовті кругл= 10; двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, з&nb= sp;гравіруван&#= 1085;ям «АРО» з одного боку та «ROS» над «5» – з іншого;

таблетк&#= 1080; 10 мг – рожеві круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з&nb= sp;гравіруван&#= 1085;ям «АРО» з одному боку та «ROS» над «10» – з іншого;

таблетк&#= 1080; 20 мг – рожеві круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з&nb= sp;гравіруван&#= 1085;ям «АРО» з одного боку та «ROS» над «20» – з іншого;

таблетк&#= 1080; 40 мг – рожеві овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з&nb= sp;гравіруван&#= 1085;ям «АРО» з одного боку та «ROS40» – з іншог = 86;.

&= nbsp;

Ф= ;армакотера = 87;евтична група.

Г&#= 1110;поліпідемі= чні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

К&#= 1086;д АТХ С10А А07.<= /p>

Фармако&#= 1083;огічні властивостo= 0;.

Фармако&#= 1076;инаміка.

Механ= ;ізм дії

Р&#= 1086;зувастатин є селективниl= 4; конкурентнl= 0;м інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3;коензим А у мевалонат, попередник = 93;олестерину (ХС). Основним місцем дії розувастатl= 0;ну є печінка, де відбуваєтьl= 9;я синтез ХС та катаболізм ліпопротеїk= 6;ів низької щіл= 00;ності (ЛПНЩ).

Р&#= 1086;зувастатин збільшує кі = 83;ькість печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні кл= 10;тин, збільшуючи захоплення та катаболі = 79;м ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до пригніче = 85;ня синтезу ліпопротеїk= 6;ів дуже низько= 11; щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи тим самим за= 075;альну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ.

Фарма= ;кодинамічн = 72; дія

Р&#= 1086;зувастатин зменшує підвищену кількість холестеринm= 1;-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального ХС та тригліцериk= 6;ів (ТГ), дещо збільшує кі = 83;ькість ХС-ліпопрот = 77;їдів високої щіл= 00;ності (ХС-ЛПВЩ). Він зменшує кількість аполіпопроm= 0;еїну В (АпоВ),
ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та дещо підвищ = 91;є рівень аполіпопроm= 0;еїну А-І (АпоА-І) (таблиця 1), зменшує спі = 74;відношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ та ХС-неЛПНЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ та співвідношk= 7;ння АпоВ/АпоА-І.
&nbs= p;

Таблиця 1

Відповідь на дозу у пацієнтів і = 79; первинною гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IІb (відкоригов = 72;на середня відсоткова зміна порів = 85;яно з початкови = 84; рівнем)

Доза

N

ХС-ЛПН= 065;

Загалn= 0;-ний ХС

ХС-ЛПВ= 065;

ТГ

ХС-неЛ= 055;ВЩ

апоВ

апоA-I

Плацебо

13

-7

-5

3

-3

-7

-3

0

5

17

-45

-33

13

-35

-44

-38

4

10

17

-52

-36

14

-10

-48

-42

4

20

17

-55

-40

8

-23

-51

-46

5

40

18

-63

-46

10

-28

-60

-54

0

&nbs= p;

Т&#= 1077;рапевтични= й ефект прояв = 83;яється протягом 1 тижня після початку тер = 72;пії Розувасіноl= 4;, через 2 тижні лікування ефект досягає 90 % максимальнl= 6; можливого. Максимальнl= 0;й ефект, як правило, досягаєтьсn= 3; через 4 тижні та підтриму= 08;ться протягом лікування.

Кліні= ;чна ефективнісm= 0;ь

Ро= 079;увастатин ефективний = 91; лікуванні дорослих із гіперхолесm= 0;еринемією – із гіпертриглo= 0;церидемією або без неї – незалежно від раси, статі чи віку, а також у пацієнтів особливих груп, таких як хворі на діабет або пацієнти із = 089;імейною гіперхолесm= 0;еринемією.

За об’єднанимl= 0; даними досліджень фази ІІІ розувастатl= 0;н ефективно знижував рівні холестеринm= 1; у більшості пацієнтів і = 79; гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IIb (середній початковий рівень ХС-ЛП= 053;Щ приблизно 4,8 ммоль/л) до цільових зн = 72;чень, встановленl= 0;х визнаним керівництвl= 6;м Європейськl= 6;го товариства атеросклерl= 6;зу (EAS; 1998); приблизно у 80 % пацієнтів, які приймал = 80; препарат у дозі 10 мг, вдалося досягти нормативниm= 3; цільових рі = 74;нів ХС-ЛПНЩ за EAS (<3 ммоль/л).

У великому дослідженнo= 0; 435 пацієнтів із гетерози = 75;отною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією приймали розувастатl= 0;н у дозах від 20 до 80 мг за схемою посиленого титрування дози. Сприятливиl= 1; вплив препарату н = 72; показники ліпідів та досягнення цільових рівнів відзначавсn= 3; при всіх дозах. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів лікування) ХС-ЛПНЩ змен= 096;ився на 53 %. У 33 % пацієнтів було досягнуто нормативниm= 3; рівнів ХС-ЛПНЩ за EAS (<3 ммоль/л).

У відкритому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз відповідь н = 72; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозах 20-40 мг вивчали у 42 пацієнтів і = 79; гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. У загальній популяції рівень ХС-ЛПНЩ змен= 096;ився у середньом = 91; на 22 %.

У клінічних дослідженнn= 3;х з участю обмеженої кількості пацієнтів спостерігаk= 4;ся адитивний ефект розувастатl= 0;ну на зниження рівня тригліцериk= 6;ів при застосу = 74;анні у комбінаці= 11; з фенофібратl= 6;м та на підвищення рівнів ХС-ЛПВЩ при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з ніацином (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

У багатоцентl= 8;овому подвійному сліпому пла = 94;ебо-контрол&= #1100;ованому клінічному дослідженнo= 0; (METEOR) 984 пацієнти віком 45-70 рокіk= 4; із низьким ризиком іше = 84;ічної хвороби серця (ІХС) (ви= значеним як ризик за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою <10 % протягом 10 р= 086;ків), середнім значенням ХС-ЛПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/дл), але із субклінічнl= 0;м атеросклерl= 6;зом (визначеним за збільшен = 85;ям товщини комплексу інтима-меді= 03; сонної артерії – ТКІМСА) були рандомізовk= 2;ні до двох груп та приймали 1 раз на добу або 40 мг розувастатl= 0;ну, або плацебо протягом 2 ро&#= 1082;ів. Порівняно з плацебо розувастатl= 0;н значно сповільнювk= 2;в прогресуваl= 5;ня максимальнl= 6;ї ТКІМСА у 12 точках сонної артерії на -0,0145 мм/рік [95 % довірчий інтервал -0,0196, -0,0093; p<0,0001]. Зміна порівняно з = 087;очатковим рівнем становила -0,0014 мм/рік (-0,12 %/рік (статистичн = 86; незначуща)) у групі розувастатl= 0;ну порівняно з прогресуваl= 5;ням +0,0131 мм/рік (1,12 %/рі= 082; (p<0,0001)) у групі плацебо. Прямої кореляції м= 10;ж зменшенням ТКІМСА та зниженням ризику пору = 96;ень з боку серцево-суд = 80;нної системи про = 76;емонстрова&#= 1085;о не було. До дослідженнn= 3; METEOR були залучені пацієнти із низьким ризиком ІХС, які не є пред&#= 1089;тавниками цільової популяції застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозі 40 мг. Дозу 40 мг слід призначати лише пацієнтам і = 79; тяжкою гіпе = 88;холестерин&#= 1077;мією та високим ризиком сер = 94;ево-судинни&= #1093; розладів (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

В інтервенціl= 1;ному дослідженнo= 0; розувастатl= 0;ну з метою обґр= 091;нтування застосуванl= 5;я статинів як засіб первинної профілактиl= 2;и (JUPITER) вплив розувастатl= 0;ну на частоту значних атеросклерl= 6;тичних серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; оцінювали у 17&= nbsp;802 чо= 083;овіків (≥50 років) та жінок (≥60 років).

Уч= 072;сники дослідженнn= 3; були випадковим чином розподіленo= 0; до груп плацебо (n=3D8 901) або розувастатl= 0;ну в дозі 20 мг 1 ра = 79; на добу (n=3D8 901) і за ними спостерігаl= 3;и в середньом = 91; протягом 2 років.

Ко= 085;центрації холестеринm= 1;-ЛПНЩ зменшилися на 45 % (p<0,001) у груп&= #1110; розувастатl= 0;ну порівняно з групою плац = 77;бо.

У post-hoc аналізі даних підгрупи пацієнтів високого ризику із по= 095;атковим значенням >20 = ;% за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою (1 558 учасників) спостерігаl= 3;ося значне зниження частоти комбінованl= 6;ї кінцевої точки, що охоплювала = 83;етальний наслідок ві = 76; серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,028), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Зменшення абсолютногl= 6; ризику становило 8,8 випадку на 1 000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної л = 77;тальності лишався незміненим = 91; цій групі високого ризику (р=3D0,193). У post-= hoc аналізі даних підгрупи високого ризику (9302 учаl= 9;ники загалом) із п&#= 1086;чатковим значенням ≥5 % за шкалою SCORE (екстраполь = 86;вано з метою вклю= 095;ення даних учасників віком понад 65 років) спост= 077;рігалося значуще зниження частоти комбінованl= 6;ї кінцевої точки, що охоплювала = 83;етальний наслідок ві = 76; серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,0003), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Зниження абсолютногl= 6; ризику, вираженого за частотою подій, стано= 074;ило 5,1 випадку на 1 = ;000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної л = 77;тальності у цій підгрупі високого ризику лиша = 74;ся незміненим (р=3D0,076).

У дослідженнo= 0; JUPITER 6,6 % учасників групи прийому розувастатl= 0;ну та 6,2 % учасників групи плацебо припинили застосуванl= 5;я досліджуваl= 5;ого препарату через небажані явища. Найчастішиl= 4;и небажаними явищами, що призводили до припинен = 85;я лікування, були: міалгі= 103; (0,3 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,2 % − плацебо), абдомінальl= 5;ий біль (0,03 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,02 % − плацебо) та висип (0,02 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,03 % − плацебо). Найчастішиl= 4;и небажаними явищами, що спостерігаl= 3;ися у групі розувастатl= 0;ну із частотою, більшою або рівною відзначеніl= 1; у групі плацебо, бул= 080; інфекції сечових шляхів (8,7 % у групі розувастатl= 0;ну, 8,6 % − плацебо), назофарингo= 0;т (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 7,2 % − плацебо), біль у спині (7= ,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,9 % − плацебо) та міалгія (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,6 % − плацебо).=

&= #1044;іти

У подвійному сліпому рандомізовk= 2;ному багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; 12-тижневому дослідженнo= 0; (n=3D176, 97 учасників чоловічої т = 72; 79 − жіночої статі) із подальшим 40-тижневим періодом (n=3D173, 96 учасників чоловічої т = 72; 77 − жіночої статі) відкритого титрування дози розувастатl= 0;ну, пацієнти віком 10-17 рокіk= 4; (на II-IV стадії розвитку за Таннером, дівчата, у як&#= 1080;х менструаціo= 1; почалися щонайменше 1 рік тому) із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією протягом 12 тижнів отримували розувастатl= 0;н у дозі 5, 10 або 20 мг/добу або плацебо, після чого всі учасник = 80; щодня прийм = 72;ли розувастатl= 0;н протягом 40 тижнів. На по&#= 1095;атку дослідженнn= 3; приблизно 30 % пацієнтів були віком 10-13 років та приблизно 17 %, = 18 %, 40 % та 25 % із них знаходилисn= 0; на ІІ, ІІІ, IV та V стадії розв = 80;тку за Таннером відповідно.

Рі= 074;ень ХС-ЛПНЩ зменшився н = 72; 38,3 %, 44,6 % та 50,0 % відповідно = 91; групах прийому розувастатl= 0;ну в дозі 5, 10 та 20 мг порівняно і = 79; 0,7 % у групі плацебо.

На= 087;рикінці 40-тижневого періоду відкритого титрування дози для досягнення цільового рівня (максимальн = 72; доза становила 20 мг 1 раз на добу) у 70 з 173 па= 094;ієнтів (40,5 %) вдалося досягти цільового рівня ХС-ЛПН= 065; менше 2,8 ммоль/л.

Пі= 089;ля 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування н = 77; було виявлено жодного впливу на ріст, масу, ІТМ або статеве дозрівання (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Досвід клінічного дослідженнn= 3; дітей та під= 083;ітків обмежений, і довготриваl= 3;і ефекти розу = 74;астатину (>1 року) на статеве дозрівання невідомі. Це дослідженнn= 3; (n=3D176) не прийня= 090;не для порівняння рідкісних небажаних явищ.

Фармако&#= 1082;інетика.

Всмокту&#= 1074;ання та розподіл

М&#= 1072;ксимальна концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 5 годи = 85; після прийому внутрішньо. Біодоступнo= 0;сть становить приблизно 20 %. = Ро= 079;увастатин значним чином захоплюєтьl= 9;я печінкою, як= 072; є основним місцем синтезу хол = 77;стерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. О= б’єм його розподілу становить приблизно 134 л. Майже 90 % розувастатl= 0;ну зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові, в основному з альбуміном.

Метабол&#= 1110;зм

Розуваста&#= 1090;ин піддається обмеженому метаболізмm= 1; (приблизно 10 %). Розувастатl= 0;н є непрофільнl= 0;м субстратом для метаболізмm= 1; ферментами системи цитохрому Р450. Головним ізоферментl= 6;м, що бере участь у метаболізмo= 0; розувастатl= 0;ну, є CYP2C9. Ферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 беруть меншу участ= 00; у метаболізмo= 0;. Головними виявленими метаболітаl= 4;и розувастатl= 0;ну є N-дисметил- та лактонов= 10; метаболіти. N-= 076;исметилроз&= #1091;вастатин приблизно н = 72; 50 % менш активний, ні= 078; розувастатl= 0;н, лактонові метаболіти фармакологo= 0;чно неактивні. На розувастатl= 0;н припадає більше 90 % активності циркулюючоk= 5;о інгібітору ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Виведен&#= 1085;я

П&#= 1088;иблизно 90 % дози розувастатl= 0;ну виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді з фекаліями (включаючи абсорбованl= 0;й та неабсорбовk= 2;ний розувастатl= 0;н). Інша частин = 72; виводиться = 79; сечею. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння з плазми крові становить п = 88;иблизно 19 годин. Період напіввиведk= 7;ння не змінюється при збільшенні дози. Середн= 108; геометричнk= 7; значення кліренсу ст = 72;новить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7 %). Як і у випадку інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у процесі печінковогl= 6; захоплення розувастатl= 0;ну бере участь ме= 084;бранний транспортеl= 8; OATP-C, який виконує важливу рол= 00; у печінкові = 81; елімінації розувастатl= 0;ну.

Лінійні&#= 1089;ть

С&#= 1080;стемна експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; до дози. При прийомі декількох добових доз фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.

Осо&= #1073;ливі популяції п = 72;цієнтів<= /p>
Вік та стать

Не спостерігаl= 3;ося клінічно значущого впливу віку або статі на фармакокінk= 7;тику розувастатl= 0;ну у дорослих. Фармакокінk= 7;тика розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією була подібною до фармакокінk= 7;тики у дорослих добровольцo= 0;в (див. розділ «Діти»).

Етнічні групи

П&#= 1086;рівняльні дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики розувастатl= 0;ну у пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси, які проживають = 74; Азії, показа= 083;и збільшення AUC та = C_maxприб = 83;изно удвічі порівняно з показникамl= 0; пацієнтів європеоїднl= 6;ї раси, що мешкають в Європі та Азії; у індійців медіанні значення AUC та= C_maxпідвищені приблизно в 1,3 рази. Не виявлено впливу генетичних факторів та факторів навколишньl= 6;го середовища на отримані відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тичних параметрах. Фармакокінk= 7;тичний аналіз сере = 76; різних етні = 95;них груп не виявив клінічно значущих ві = 76;мінностей у фармакокінk= 7;тиці серед паціє = 85;тів європеоїднl= 6;ї та негроїдної рас.

Хво&= #1088;і з нирковою недостатніl= 9;тю

У пацієнтів з легкими або помірними порушеннямl= 0; функції нирок рівен= 00; концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну та = N-дисметилр&= #1086;зувастатин= ;у у плазмі крові істотно не змінюється. = 059; пацієнтів з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс кре= 072;тиніну <&nbs= p;30 мл/хв) концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі крові у 3 раз= 080; вища, а концентрацo= 0;я
N-дисметилр&#= 1086;зувастатин= у у 9 разів вища, ніж у здорових добровольцo= 0;в. Концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі крові пацієнтів, які перебув = 72;ють на гемодіалізo= 0;, була приблизно н = 72; 50 % вищою, ніж у здорових добровольцo= 0;в.

Пацієнт&#= 1080; з печінково= 02; недостатніl= 9;тю

С&#= 1077;ред пацієнтів і = 79; різними ступенями печінкової недостатноl= 9;ті не виявлено збільшення періоду нап= 10;ввиведення розувастатl= 0;ну у пацієнтів = 079; балом 7 та нижче за шкалою Чайл = 76;а-П’ю. Однак у двох пацієнтів з балами 8 та 9 за шкалою Чайл = 76;а-П’ю спостерігаl= 3;ося подовження періоду нап= 10;ввиведення щонайменше удвічі. Досвід заст = 86;сування розувастатl= 0;ну у пацієнтів = 079; балом вище 9 за шкалою Чайлда-П’ю відсутній.

Генет = 80;чний поліморфізl= 4;

Інгі&= #1073;ітори ГМГ-КoA-ре = 76;уктази, включаючи розувастатl= 0;н, зв’язуютьсn= 3; з транспортнl= 0;ми білками OATP1B1 та BCRP. У пацієнтів з поліморфізl= 4;ом генів SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатl= 0;ну. Індивідуалn= 0;ний поліморфізl= 4; SLCO1B1 c.521CC та ABCG2 c.421AA пов’язані з відповідниl= 4; збільшенняl= 4; експозиції розувастатl= 0;ну (AUC) приблизно в 1,7= та 2,4 рази порівняно з генотипами SLCO1B1 c.521TT аб = 86; ABCG2. Спеці= альне генотипуваl= 5;ня у клінічній практиці не передбаченk= 7;, але пацієнт = 72;м із таким поліморфізl= 4;ом рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу розувас = 90;атину.

&= nbsp;

К= ;лінічні характерисm= 0;ики.

Пl= 6;казання.<= /b>

Лікув= ;ання гіперхолесm= 0;еринемії

Дорослим, підліткам т = 72; дітям віком від 10 років із первинною гіперхолесm= 0;еринемією (типу ІІа, в тому числі і= 079; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією) або змішано= 02; дисліпідемo= 0;єю (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосуванl= 5;я інших немедикамеl= 5;тозних засобів (наприклад, фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатніl= 4;.

Пр= 080; гомозиготнo= 0;й сімейній гіперхолесm= 0;еринемії як доповнення до дієти та інших ліпід = 86;знижувальн&#= 1080;х засобів лікування (наприклад, аферезу ЛПН = 65;) або у випадках, коли таке лі= 082;ування є недоречни = 84;.

&= #1055;рофілактик= ;а серцево-суд = 80;нних порушень

З&#= 1072;побігання значним серцево-суд = 80;нним порушенням = 91; пацієнтів, яким, за оцінками, за= 075;рожує високий ризик першого випадку сер = 94;ево-судинно&= #1075;о порушення (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»), як доповнен = 85;я до корекції інших факторів ризику.

Про&= #1090;ипоказання= ;.

Розуваста&#= 1090;ин протипоказk= 2;ний:

–

↑ 7,1 рази

Атазан= авір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 3,1 рази

Симепр= ивір 150 мг 1 раз на добу, 7 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 2,8 рази

Лопіна= вір 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 17 днів<= /span>

20 мг 1 раз на добу, 7 дні= в

↑ 2,1 рази

Гемфіб= розил 600 мг двічі на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↑ 1,9 рази

Елтром= бопак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 1,6 рази

Даруна= вір 600 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 7 днів

10 мг 1 раз на добу, 7 дні= в

↑ 1,5 рази

Типран= авір 500 мг/ритонаві&#= 1088; 200 мг двічі на добу, 11 днів<= /span>

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 рази

Дронед= арон 400 мг двічі на добу

Невідо= мо

↑ 1,4 рази

Ітрако= назол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 рази **

Езетим= іб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>

10 мг 1 раз на добу, 14 дні= ;в

↑ 1,2 рази **

Фозамп= ренавір 700 мг / ритонав= 110;р 100 мг двічі на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза

↔

Алеглі= тазар 0,3 мг, 7 днів

40 мг, 7 днів

↔

Силіма= рин 140 мг тричі на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↔

Фенофі= брат 67 мг тричі на добу, 7 днів

10 мг, 7 днів

↔

Рифамп= ін 450 мг 1 раз на добу, 7 днів

20 мг, одноразова доза

↔

Кетоко= назол 200 мг двічі на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↔

Флукон= азол 200 мг 1 раз на добу, 11 днів<= /span>

80 мг, одноразова доза

↔

Еритро= міцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↓ 20 %

Байкал= ін 50 мг тричі на добу, 14 днів<= /span>

20 мг, одноразова доза

↓ 47 %

* Дані, представлеl= 5;і як зміна в х разів, являю= 090;ь собою співвідношk= 7;ння між застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну у комбінаці= 11; та окремо. Дані, представлеl= 5;і у вигляді % зміни, являють собою % різницю відносно показників при застосу = 74;анні розувастатl= 0;ну окремо.

З&#= 1073;ільшення позначено значком ↑, відсутністn= 0; змін ↔, зменшення – = 595; .

** Було проведено кілька досл= 10;джень взаємодії при різних дозах розув = 72;статину, в таблиці подано найбільш значуще співвідношk= 7;ння.

Впл&= #1080;в розувастатl= 0;ну на супутні лікарські засоби.

Ан&= #1090;агоністи вітаміну К

Я&#= 1082; і щодо інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, на початку застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну або при підвищенні його дози у пацієнтів, я= 082;і одночасно застосовуюm= 0;ь антагоністl= 0; вітаміну К (наприклад варфарин аб = 86; інший кумар = 80;новий антикоагулn= 3;нт), можливе підвищення Міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНС). Припинення застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну або зменшення його дози може призвести д = 86; зниження МНС. У таких випадках бажаний нал = 77;жний моніторинг МНС.

Пе&= #1088;оральні контрацептl= 0;ви/гормоноз&#= 1072;місна терапія (ГЗТ)

О&#= 1076;ночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів призводило до підвищення AUC етинілестрk= 2;діолу та норгестрелm= 1; на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення плазмових р= 10;внів крові слід враховуватl= 0; при підборі = 076;ози пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів. = 44;аних щодо фармакокінk= 7;тики препаратів = 91; пацієнтів, які одночасно з = 72;стосовують розувастатl= 0;н та ГЗТ, немає, тому не можн= 072; виключати подібного ефекту. Однак, комбінацію широко застосовувk= 2;ли жінкам у рамках клінічних досліджень; = 110; переносилаl= 9;я добре.

Ін&= #1096;і лікарські засоби

З&#= 1072; даними спеціальниm= 3; досліджень взаємодії клінічно значущої взаємодії і = 79; дигоксином не очікується.

Лопінав&#= 1110;р/ритонавір= ;

У фармакологo= 0;чному дослідженнo= 0; супутнє зас = 90;осування розувастатl= 0;ну та комбінованl= 6;го препарату, щ= 086; містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг та ритонавір 100 мг), у здорових добровольцo= 0;в асоціювалоl= 9;я з приблизно дворазовим та п’ятиразовl= 0;м збільшенняl= 4; показників рівноважноk= 5;о AUC_=
(0-24) та С= _m
=
72;х для розувастатl= 0;ну відповідно. Взаємодія м= 10;ж розувастатl= 0;ном та іншими інгібітораl= 4;и протеази не вивчалась.

Ді&= #1090;и

Д&#= 1086;слідження взаємодії проводили лише у дорос= 083;их. Ступінь вза= 08;модії у дітей невідомий.

=

О = 89;обливості застосуванl= 5;я.

Вплив на нирки

У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н у високих дозах, особливо дозу 40 мг, відз= ;началися випадки протеїнуріo= 1; (визначеної за тест-смужко= 02;), переважно канальцевоk= 5;о походження та у більшос= 090;і випадків тимчасової або нетрива = 83;ої. Протеїнуріn= 3; не свідчила про гостре а= 073;о прогресуючk= 7; захворюванl= 5;я нирок. Небаж= 072;ні явища з боку нирок відзначали частіше при застосуванl= 5;і дози 40 мг. У пацієнтів, які приймаю = 90;ь препарат у дозі 40 мг, функцію нир = 86;к слід перевіряти регулярно.=

Вплив на скелетну мускулатурm= 1;

Ураже = 85;ня скелетної мускулатурl= 0;, наприклад міалгія, міопатія та рідко – рабдоміоліk= 9;, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів при застосу = 74;анні усіх доз розувастатl= 0;ну, а особливо п= 088;и дозах більш = 77; 20 мг. При застосуванl= 5;і езетимібу у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази дуже рідко повідомлялl= 0; про випадки розвитку рабдоміоліk= 9;у. Не можна виключати можливості фармакодинk= 2;мічної взаємодії, а тому таку комбінацію слід застос = 86;вувати з обережністn= 2;.

Як і у випадку застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, випадки рабдоміоліk= 9;у, пов’язані з застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну, траплялися частіше при дозі 40 мг.

Є повідомленl= 5;я про рідкісн= 10; випадки іму = 85;оопосередк&#= 1086;ваної некротизуюm= 5;ої міопатії, що клінічно проявляєтьl= 9;я стійкою про = 82;симальною м’язовою слабкістю і підвищенняl= 4; рівня креатинкінk= 2;зи у сироватці = 082;рові під час лікування або після припинення лікування статинами (у тому числі розувастатl= 0;ном). У такому вип= 072;дку можуть бути необхіднимl= 0; додаткові н = 77;йром’язові і серологічнo= 0; дослідженнn= 3;, лікування імуносупреl= 9;ивними препаратамl= 0;.

У поодиноких випадках повідомлялl= 6;ся, що статини індукують «de novo» або загострюютn= 0; вже існуючу міастенію гравіс або очну міастенію (д= 080;в. розділ «Побічні реакції»). У разі загостреннn= 3; симптомів слід припин = 80;ти прийом Розувасіну. Повідомлялl= 6;ся про рецидив = 80; при повторному застосуванl= 5;і того самого або іншого статину.

Визначеннn= 3; рівня креатинфосm= 2;окінази (КФК)

Рівні КФК не слід вимірювати після значн = 80;х фізичних навантаженn= 0; або при наявності можливих альтернатиk= 4;них причин підвищення рівня цього фермента, як= 110; можуть заважати інтерпретаm= 4;ії результатіk= 4;. Якщо початкові рівні КФК значно підвищені (> = 5 × ВМН) протягом 5-7 днів, необхідно зробити додатковий підтверджуk= 4;альний аналіз. Якщо результат повторного аналізу підтверджуn= 8; початковий рівень > 5 × ВМН, розпоч&#= 1080;нати лікування н = 77; слід.

Перед лікуванням=

Розув = 72;сін, як і решту інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам і = 79; факторами, щ= 086; сприяють розвитку міопатії/ра = 73;доміолізу. До таких факторів належать:=

-      = поруш = 77;ння функції нирок;

-      = гіпот = 80;реоз;

-      = наявн= 10;сть в індивідуалn= 0;ному або сімейно = 84;у анамнезі спадкових м’язових захворюванn= 0;;

-      = наявн= 10;сть в анамнезі міотоксичнl= 6;сті, спричиненоo= 1; іншими інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази або фібрата = 84;и;

-      = зловж = 80;вання алкоголем;=

-      = вік > 70 років;

-      = ситуа = 94;ії, що можуть призвести д = 86; підвищення рівнів препарату у плазмі кров= 10; = (див. розділ = 80; «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Вз&#= 1072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармакокіl= 5;етика»);

-      = одноч = 72;сне застосуванl= 5;я фібратів.=

У таки= 093; пацієнтів потрібно порівняти ризик та можливу користь при застосуванl= 5;і препарату; також рекомендовk= 2;ний клінічний м = 86;ніторинг. Не слід розп= 086;чинати лікування у випадку значно підв = 80;щених початкових рівнів КФК (> 5 × ВМН).

У період лікування<= /span>

Паціє = 85;тів слід попередити про необхіднісm= 0;ь негайно повідомлятl= 0; про нез’ясованl= 0;й м’язовий біль, м’язов= 091; слабкість або судоми, особливо якщо вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або підвищенняl= 4; температурl= 0;. У таких пацієнтів слід визначити р= 10;вні КФК. Слід припинити лікування, якщо рівні КФК значно підвищені (> 5 × ВМН) або якщо м’язов= 10; симптоми тяжкі та спричиняютn= 0; дискомфорт = 91; повсякденнl= 6;му житті (навіт= 100; якщо рівні КФК ≤ 5 × ВМ&= #1053;). Якщо симптоми минають та р= 110;вень КФК повертаєтьl= 9;я до норми, Роз&#= 1091;васін або альтернатиk= 4;ний інгібітор ГМГ-КоА-реду= 082;тази можна спробувати застосуватl= 0; знову, але у мінімальниm= 3; дозах та під ретельним наглядом. Регулярний контроль рівня КФК у пацієнтів без вищевказанl= 0;х симптомів н = 77; потрібний.

Д&#= 1091;же рідко повідомлялl= 6;ся про випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротизуюm= 5;ої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, у тому числі розувастатl= 0;ном. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальl= 5;их м’язів та підвищення рівня креатинкінk= 2;зи у сироватці крові, що зберігаєтьl= 9;я навіть післ= 03; припинення = 79;астосуванн&#= 1103; статинів.

У ході досліджень = 91; невеликої кількості п = 72;цієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н та супутні препарати, посиленого впливу на скелетну му = 89;кулатуру не відзначалоl= 9;ь. Однак підви = 97;ена частота випадків міозиту та міопатії сп = 86;стерігалас&#= 1100; у пацієнтів, які застосо = 74;ують інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази із похідним = 80; фіброєвої кислоти, у тому числі г= 077;мфіброзило&= #1084;, циклоспориl= 5;ом, нікотиновоn= 2; кислотою, азольними протигрибкl= 6;вими засобами, ін= 075;ібіторами протеази та макролідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми. Гемфіброзиl= 3; підвищує ризик розви = 90;ку міопатії пр = 80; супутньому застосуванl= 5;і із деякими інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази, тому Розува = 89;ін не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти у комбінаці= ;ї з гемфіброзиl= 3;ом. Сприятливиl= 1; вплив подал= 00;ших змін рівня ліпідів при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і Розувасіну із фібратам = 80; або ніацино = 84; потрібно порівняти з потенційниl= 4;и ризиками пр = 80; застосуванl= 5;і такої комбінації. Одночасне застосуванl= 5;я Розувасіну = 74; дозі 40 мг та фібратів протипоказk= 2;не (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).<= /o:p>

Розув = 72;сін слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; факторами, щ= 086; сприяють розвитку мі = 86;патії, такими як ниркова нед = 86;статність, літній вік, гіпотиреоз, або у ситуац= 110;ях, коли може збільшитисn= 3; концентрацo= 0;я препарату у плазмі кров= 10;.

Розув = 72;сін не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гострими, серйозними станами, що сприяють розвитку міопатії аб = 86; підвищують ризик розви = 90;ку ниркової недостатноl= 9;ті на тлі рабдоміоліk= 9;у (такими як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне = 74;тручання, травма, тяжк= 110; метаболічнo= 0;, ендокринні чи електролітl= 5;і порушення або неконтр = 86;льовані судоми).

Вплив на печінку

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, Розувасін с = 83;ід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які зловживаютn= 0; алкоголем та/або мають &#= 1079;ахворюванн= я печінки в анамнезі.=

Функц= 10;ю печінки рекомендовk= 2;но перевірити перед початком застосуванl= 5;я препарату т = 72; через 3 місяці лікування. Якщо рівень = 090;рансаміназ у сироватці крові більш = 77; ніж утричі перевищує ВМН, застосу= 074;ання Розувасіну слід припинити. Про серйозн= 10; порушення ф = 91;нкції печінки (переважно підвищення рівня печінкових трансамінаk= 9;) повідомлялl= 6;ся частіше при застосуванl= 5;і дози 40 мг.

У пацієнтів і = 79; вторинною гіперхолесm= 0;еринемією, спричиненоn= 2; гіпотиреозl= 6;м або нефротичниl= 4; синдромом, спершу слід = 087;ровести лікування основного захворюванl= 5;я, а потім починати застосуванl= 5;я Розувасіну.

У післяреєстl= 8;аційному періоді зрідка пові = 76;омлялося про летальн= 10; або нелетальні = 74;ипадки печінкової недостатноl= 9;ті у пацієнтів, які приймал = 80; статини, в тому числі розувастатl= 0;н. Якщо під час лікування Р = 86;зувасіном розвиваєтьl= 9;я серйозне ураження печінки з клінічною симптоматиl= 2;ою та/або гіпер= 073;ілірубінем&= #1110;єю чи жовтяницею, = 089;лід негайно припинити прийом преп = 72;рату. Якщо інші причини не виявлено, не слід поновл= 02;вати лікування Р = 86;зувасіном.

Раса

Д&#= 1086;слідження фармакокінk= 7;тики свідчать пр = 86; зростання експозиції = 91; пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси приблизно вдвічі порівняно з європейцямl= 0;. Для таких пацієнтів необхідна корекція дозування р = 86;зувастатин&#= 1091; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання» та «Фармакокіl= 5;етика»). Для пацієнтів азійської раси початкова д = 86;за розувастатl= 0;ну повинна бут = 80; 5 мг. Підвищена концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі бул= 072; помічена в азійських пацієнтів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 82;інетика». Слід взяти д= 086; уваги збіль = 96;ену системну експозицію при лікуванні п = 72;цієнтів монголоїднl= 6;ї раси, у яких гіперхолесm= 0;еринемія не контролюєтn= 0;ся адекватно дозами до 20 мг= .

Інгібіторl= 0; протеази<= /i>

П&#= 1110;двищена системна експозиція до розуваст = 72;тину спостерігаl= 3;ася в осіб, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н супутньо з різними інгібітораl= 4;и протеази у поєднанні з ритонавіроl= 4;. Слід обміркуватl= 0; як користь від зниженн= 03; рівня ліпідів за допомогою р = 86;зувастатин&#= 1091; у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, та= 082; і можливіст= 00; підвищення = 82;онцентраці&#= 1081; розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і на початку терапії та при підвищенні дози розува = 89;татину у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосуванl= 5;я препарату з інгібітораl= 4;и протеази не рекомендуєm= 0;ься, якщо доза ро= 079;увастатину не скоригованk= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Інтерстицo= 0;альне захворюванl= 5;я легенів

Пооди = 85;окі випадки інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легенів бул = 80; зареєстровk= 2;ні при застосуванl= 5;і деяких статинів, особливо у випадку довготриваl= 3;ої терапії. До симптомів порушення н = 72;лежать диспное, непродуктиk= 4;ний кашель та погіршення загального стану (втома, втрата маси тіла та гарячка). Якщо підозрюєтьl= 9;я, що у пацієнт= 072; розвинулосn= 0; інтерстиціk= 2;льне захворюванl= 5;я легенів, застосуванl= 5;я статинів потрібно припинити.=

Важкі шкірні побічні реакції

Важкі шкірні побічні реакції, включаючи с = 80;ндром Стівенса-Дж = 86;нсона та індуковану = 83;ікарськими засобами еозинофіліn= 2; з системним = 80; симптомами (DRESS-синдром), які можуть загрожуватl= 0; життю або призвести д = 86; летального результату при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну. Під час призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу паці= 08;нтам слід повідомлятl= 0; про ознаки т= 072; симптоми тя = 78;ких шкірних реакцій та ретельно спостерігаm= 0;и за ними. Якщо з’являютьсn= 3; ознаки та си= 084;птоми, що вказують на цю реакцію, слі= 076; негайно припинити прийом препарату т = 72; розглянути альтернатиk= 4;не лікування. Якщо у паціє= 085;та розвинуласn= 0; така серйозна реакція, як синдром Стівенса-Дж = 86;нсона та індукована лікарськимl= 0; засобами еозинофіліn= 3; з системним = 80; симптомами (DRESS-синдром) лікування препаратом необхідно негайно припинити і нікол= ;и не застосовувk= 2;ти його в подальшому.

Цукровий діабет

Д&#= 1077;які факти свідчать, що статини під = 74;ищують рівень глюкози в крові та у деяких паці= 08;нтів, яким загрожує високий ризик розви = 90;ку діабету в майбутньомm= 1;, можуть спри = 95;иняти гіперглікеl= 4;ію такого рівн= 03;, при якому необхідне належне лікування діабету. Цю з&#= 1072;грозу, однак, перевищує зниження ризику суди = 85;них порушень пр = 80; застосуванl= 5;і статинів, і т&#= 1086;му вона не має бути підставою для припине = 85;ня терапії статинами. З= 072; пацієнтами групи ризик = 91; (рівень глюкози натще 5,6-6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м², підвищений рівень тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;) слід встано = 74;ити як клінічни = 81;, так і біохімічниl= 1; контроль згідно з національнl= 0;ми керівництвk= 2;ми.

У дослідженнo= 0; JUPITER зареєстровk= 2;на загальна ча = 89;тота цукрового діабету становила 2,8 % у групі прийому розувастатl= 0;ну та 2,3 % − у групo= 0; плацебо, переважно у пацієнтів і = 79; рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Я&#= 1082; і щодо інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну спостерігаl= 3;ося зростання HbA1<= /span>c та рівнів глюкози у сироватці крові. У деяких випадках ці показники можуть пере = 74;ищувати граничне значення дл= 03; діагностикl= 0; цукрового діабету, нас= 072;мперед у пацієнтів = 079; високим ризиком роз = 74;итку діабету.

У клінічних дослідженнn= 3;х було показано, що &#= 1088;озувастати= н як монотерапіn= 3; не спричиня= 08; зниження ба = 79;ової концентрацo= 0;ї кортизолу плазми кров= 10; і не впливає на резерв наднирковиm= 3; залоз. Необхідна обережністn= 0; у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та інших лікарських засобів, здатних зни = 78;увати рівні або активність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазоl= 3;у, спіронолакm= 0;ону та циметидину.

Діти від 10 до= 17 років

Вплив розувастатl= 0;ну на лінійний ріст (зріст), масу тіла, ІМТ (індекс маси тіла) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Танн = 77;ра у дітей віко= 084; 10-17 років оцінювався лише протягом одного року. Після 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування ж = 86;дного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фар = 84;акодинамік&#= 1072;»). Досвід клінічних досліджень застосуванl= 5;я препарату дітям та під= 083;іткам обмежений, і довготриваl= 3;і ефекти застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну (>1 рік) на статеве дозрівання невідомі.

У клінічному дослідженнo= 0; у дітей та підлітків, які приймал = 80; розувастатl= 0;н протягом 52 т= 080;жнів, підвищення рівня КФК >10 разів вище В= 053;М та симптоми = 079; боку м’язів після фізич = 85;ого навантаженl= 5;я або підвищеної фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше порівняно з такими у дорослих (ди= 074;. розділ «Поб= 10;чні реакції»).

Непереносl= 0;мість лактози

Препа = 88;ат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносиl= 4;істю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбm= 4;ією глюкози-гал = 72;ктози не слід заст= 086;совувати цей препара = 90;.

За&= #1089;тосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Р&#= 1086;зувасін протипоказk= 2;ний у період вагітності = 72;бо годування груддю.

Ж&#= 1110;нкам репродуктиk= 4;ного віку у періо= 076; лікування Р = 86;зувасіном необхідно застосовувk= 2;ти відповідні засоби контрацепцo= 0;ї.

О&#= 1089;кільки холестерин та інші продукти бі = 86;синтезу холестеринm= 1; суттєво важливі для = 088;озвитку плода, потенційниl= 1; ризик пригн= 10;чення ГМГ-КоА-реду= 082;тази перевищує можливу користь від застосуванl= 5;я препарату у період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктиk= 4;ну функцію обмежені. Як= 097;о пацієнтка вагітніє у період застосуванl= 5;я препарату, лікування слід негайн = 86; припинити.

О&#= 1089;кільки інший лікарський засіб цього класу прони = 82;ає у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібіто = 88;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які п&#= 1086;требують лікування р = 86;зувастатин&#= 1086;м, слід рекомендувk= 2;ти утриматися від годуван = 85;я груддю. Дани= 093; щодо проникненнn= 3; препарату у грудне молоко у людини нема= 08; (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

&nbs= p;

Зд&= #1072;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Д&#= 1086;слідження з вивчення впливу розувастатl= 0;ну на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;. Однак з огляду на фа= 088;макодинамі&= #1095;ні властивостo= 0;, малоймовірl= 5;о, що Розувасі = 85; впливатиме на таку здатність. При керуван = 85;і автотранспl= 6;ртом або роботі з механізмамl= 0; слід враховуватl= 0; можливість запаморочеl= 5;ня у період лікування.

= 057;посіб застосуванl= 5;я та дози.

П&#= 1077;ред початком лікування пацієнту слід призначити стандартну = 93;олестерино-&= #1079;нижувальну дієту, якої слід дотримуватl= 0;сь і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуалn= 0;но, залежно від мети терапі= 11; та ефективносm= 0;і лікування, застосовуюm= 5;и діючі узгоджені рекомендацo= 0;ї.

Р&#= 1086;зувасін можна приймати у будь-який ча= 089; дня, незалежно від прийому їжі.

Т&#= 1072;блетку не розжовуватl= 0; і не подрібнюваm= 0;и, ковтати цілою, запиваючи водою.

Лікуван&#= 1085;я гіперхолесm= 0;еринемії

Р&#= 1077;комендован= а початкова доза становить 5 а&#= 1073;о 10 мг перорально 1 раз на добу як для паціє= 085;тів, які раніше н= 077; застосовувk= 2;ли статини, так і для пацієнтів, які до цього застосовувk= 2;ли інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Підбираючи початкову дозу, слід вр&#= 1072;ховувати індивідуалn= 0;ний рівень холестеринm= 1; у пацієнтів та майбутні = 81; серцево-суд = 80;нний ризик, а тако&#= 1078; потенційниl= 1; ризик розвитку побічних реакцій (див. далі). У разі необхідносm= 0;і через 4 тижні дозу можна збільшити д = 86; наступної. Оскільки у випадку зас = 90;осування дози 40 мг побічні реакції виникають частіше, ніж &#= 1087;ри менших доза = 93;, титрувати дозу до максимальнl= 6;го рівня 40 мг слід лише дл= 103; пацієнтів і = 79; тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим серцево-суд = 80;нним ризиком (зокрема в осіб із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією), у яких не вдалося досягти бажаного результату = 76;озою 20 мг і які повинні перебувати під регуляр = 85;им наглядом. На початку застосуванl= 5;я дози 40 мг рекомендовk= 2;ний нагляд спеціалістk= 2;.

Профіла&#= 1082;тика серцево-суд = 80;нних порушень<= /i>

У ході досліджень зниження ризику ускладнень = 79; боку серцево-суд = 80;нної системи доб = 86;ва доза препарату становила 20 мг. Пацієнта= 084; із гіперхол = 77;стеринеміє&#= 1102; необхідно проводити с = 90;андартне визначення рівня ліпідів та дотримуватl= 0;ся рекомендацo= 0;й із дозуванн= 03; для лікування гіперхолесm= 0;еринемії.

Застосу&#= 1074;ання пацієнтам літнього віку

Р&#= 1077;комендован= а початкова доза для пацієнтів віком понад 70 років стано = 74;ить 5 мг. Немає потреби в іншому корегуваннo= 0; дози залежн = 86; від віку.

Дозуван&#= 1085;я для пацієнтів з порушенням функції нирок

Д&#= 1083;я пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок немає необхідносm= 0;і у корегуван = 85;і дози. Рекомендовk= 2;на початкова доза для пац= 110;єнтів із порушенням функції нирок помір = 85;ої тяжкості (кліренс креатиніну = ;< 60 = 084;л/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказk= 2;на пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок помірної тяжкості. Пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок засто = 89;ування Розувасіну протипоказk= 2;но у будь-яких дозах.

Доз&= #1091;вання для пацієнтів з порушенням функції печінки

Н&#= 1077; спостерігаl= 3;ося зростання системної е = 82;спозиції розувастатl= 0;ну у пацієнтів = 110;з 7 балами за шкалою Чайл = 76;а-П’ю. Проте посилення системної експозиції було відзначено у пацієнтів= ;, стан яких оцінювався = 91; 8 та 9 балів за шкалою Чайл = 76;а-П’ю. Таким пацієнтам слід проводити оцінку функції нирок. Досві= 076; застосуванl= 5;я препарату у&nbs= p;пацієнтів з показнико = 84; вище 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю відсутній. Р= 086;зувасін протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки в активній стадії. У пацієнтів і = 79; тяжкими порушенням функції печінки спо = 89;терігалося підвищення експозиції розувастатl= 0;ну, тому їм застосовувk= 2;ти Розувасін у дозі вище 10 мг слід з обережністn= 2;.

Раса<= /p>
У пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси спостерігаl= 3;ася підвищена системна експозиція препарату. Рекомендовk= 2;на початкова доза для пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси становить 5 мг. Застосу= 074;ання дози 40 мг таким пацієнтам протипоказk= 2;не. Максимальнk= 2; добова доза становить 20 мг.

Генет = 80;чний поліморфізl= 4;

П&#= 1077;вні типи генетичногl= 6; поліморфізl= 4;у можуть призводити до підвищен = 85;я експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Пацієнтам і = 79; відомою наявністю таких типів поліморфізl= 4;у рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу розува = 89;татину.

Дозуван&#= 1085;я для пацієнтів з= 10; схильністю до розвитку міопатії<= /i>

Р&#= 1077;комендован= а початкова доза для пацієнтів з= 10; схильністю до розвитку міопатії ст = 72;новить 5 мг. Доза 40 мг протипоказk= 2;на деяким з таких пацієнтів. Максимальнk= 2; добова доза становить 20 мг.

Су&= #1087;утнє застосуванl= 5;я

Р&#= 1086;зувастатин є субстрато = 84; для різних транспортнl= 0;х білків (напр= 080;клад, OATP1B1 та BCRP). Ризик міопатії (включаючи рабдоміоліk= 9;) підвищуєтьl= 9;я при одночасномm= 1; прийомі Роз = 91;васіну разом з певними лікарськимl= 0; засобами, зд= 072;тними підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і через взаємодію з цими транспортнl= 0;ми білками (наприклад, циклоспориl= 5; та деякі інгібітори протеази, включаючи комбінації ритонавіру = 79; атаназавірl= 6;м, лопінавіроl= 4; та/або типра= 085;авіром). При можливості необхідно розглянути альтернатиk= 4;не лікування і, якщо необхідно, тимчасово припинити лікування Р = 86;зувасіном. У ситуаціях, коли одночасногl= 6; введення ци = 93; лікарських засобів разом із Роз= 091;васіном уникнути неможливо, треба зважувати в = 89;і переваги та ризики супутнього лікування т = 72; ретельно підбирати дозу Розува = 89;іну.

&nbs= p;

Дo= 0;ти.

З&#= 1072;стосування препарату дітям має проводити лише спеціаліст.

З&#= 1072;стосовуват= и дітям та підліткам віком від 10 до= 17 років (хлопч= 080;ки на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в яких менструаціo= 1; почалися щонайменше рік тому).

З&#= 1074;ичайна початкова добова доза для дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить 5 мг на добу. Препарат зазвичай слід прийма = 90;и перорально = 74; дозах від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу. Підвищуватl= 0; дозу слід відповідно до індивідуалn= 0;ної відповіді дитини на лі= 082;ування та переносимоl= 9;ті препарату, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікування д= 10;тей (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Перед початком терапії розувастатl= 0;ном дітям та підліткам слід призначити стандартну гі= 087;охолестери&= #1085;емічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватl= 0;ся і протягом лікування. Безпеку та ефективнісm= 0;ь лікарськогl= 6; засобу у дозах більш = 77; 20 мг у цій популяції н = 77; досліджуваl= 3;и.

Т&#= 1072;блетки по 40 мг не приз= ;начені для застосуванl= 5;я дітям.

Діт&= #1080; віком до 10 років

Д&#= 1086;свід лікування дітей віком до 10 років обм= ежений застосуванl= 5;ям препарату у невеликої кількості пацієнтів (віком від 8 до= 10 років) із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. Таким чином, &#= 1088;озувастати= н не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям віком до 10 років.

Пер&= #1077;дозування.=

С&#= 1087;ецифічного лікування передозуваl= 5;ня немає. Лікування симптоматиm= 5;не, рекомендуєm= 0;ься підтримуючk= 2; терапія. Потрібен контроль функції печінки та рівнів КФК. Малоймовірl= 5;о, що гемоліз буде ефективним.

Поб&= #1110;чні реакції.

Побічні реакції, що спостерігаn= 2;ться при застосу = 74;анні Розувасіну, зазвичай слабкі та тимчасові. Побічні реа = 82;ції наведені далі відповідно до частоти виникнення: часто (> 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1 000, <1/100); рідко (> 1/10 000, < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).

З боку крові та лімфатичноo= 1; системи: рідко &#= 8211; тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунно= 11; системи: рідко R= 11; реакції гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі ангіоневроm= 0;ичний набряк.

З бок&#= 1091; ендокринноo= 1; системи: ча= сто – цукровий діабет^1,2.

Пс= 080;хічні розлади: частота нев= 10;дома – депресія.

З боку нервової системи: часто R= 11; головний біль, запаморочеl= 5;ня; дуже рідко – поліневропk= 2;тія, втрата пам’яті; час= 090;ота невідома – переферичнk= 2; невропатія, = 088;озлади сну (в тому числі безсоння та нічні кошма = 88;и), міастенія гравіс.

З боку органі = 74; зору: частота невідома – о= 095;на міастенія.=

З боку органі = 74; дихання, грудної клітки та се= 088;едостіння:= частота невідома – кашель, задишка.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: часто R= 11; запор, нудота, біль у животі; рідко – панк= 088;еатит; частота невідома – діарея.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: рідко R= 11; підвищення рівня печінкових трансамінаk= 9;; дуже рідко – &#= 1078;овтяниця, гепатит.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: нечасто – свербіж, висип та кропив’янкk= 2;; частота невідома – синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, індукована лікарськимl= 0; засобами еозинофіліn= 3; з системним = 80; симптомами (DRE= SS-синд&#= 1088;ом).

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини: часто R= 11; міалгія, рідко – міопатія (у тому числі міозит) та рабдоміоліk= 9;; дуже рідко – артралгія; частота невідома – порушення з боку сухожи = 83;ь, інколи ускладнені розривами, імуноопосеl= 8;едкована некротизуюm= 5;а міопатія.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: дуже рідко – гематурія.

З боку н = 80;рок та с&#= 1077;човидільно= ї системи: дуже рідко – гінекомастo= 0;я.

За= 075;альні розлади: часто R= 11; астенія; частота невідома – набряк.

Як і у випадку з іншими інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази, частота небажаних реакцій зал = 77;жить від дози.

¹Частота залежить ві = 76; наявності факторів ри = 79;ику (рівень глюкози крові натще ≥ 5,6 ммоль/л, індекс маси тіла > 30 кг/м²⁼, підвищення рівня тригліцериk= 6;ів, гіпертензіn= 3; в анамнезі).

²Згідно з результатаl= 4;и дослідженнn= 3; JUPI= TER (загальна частота повідомленn= 0; при застосу = 74;анні розувастатl= 0;ну – 2,8 %; плацебо ̵= 1; 2,3 %) насамперед = 91; пацієнтів, які вже мают= 100; високий ризик розвитку цукрового діабету.

Вп= 083;ив на нирки

У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ися випадки протеїнуріo= 1;, переважно канальцевоk= 5;о походження (визначеної тест-смужко= 02;). Зміни вміст = 91; білка у сечі від «відсутносm= 0;і» чи «слідів» до «++» або більше зареєстровk= 2;ні через деяки = 81; час у < 1 % пацієнтів, які приймал = 80; препарат у дозі 10 мг та 20 мг, та приблизно у 3&n= bsp;% пацієнтів при застосуванl= 5;і дози 40 мг. Незн= ;ачне збільшення частоти випадків підвищення рівня білка = 091; сечі від «відсутносm= 0;і» чи «слідів» до «+» спостерігаl= 3;ося при застосу = 74;анні дози 20 мг. У більшості випадків вираженістn= 0; протеїнуріo= 1; зменшувалаl= 9;ь або зникала спонтанно при продовженнo= 0; застосуванl= 5;я препарату. Перегляд даних клінічних д = 86;сліджень та постмаркетl= 0;нгових спостережеl= 5;ь на даний час не виявив причинно-на = 89;лідкового зв’язку між протеїнуріn= 8;ю та гострим або прогрес = 91;ючим захворюванl= 5;ям нирок.

У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли препарати р = 86;зувастатин&#= 1091;, з низькою частотою спостерігаl= 3;ась гематурія.=

Вп= 083;ив на скелетну мускулатурm= 1;

Змін= 080; з боку скелетної мускулатурl= 0;, такі як міалгія, міо= 087;атія (в тому числі міозит) та рідко рабдо = 84;іоліз із гострою нирковою недостатніl= 9;тю чи без неї спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і будь-яких до= 079; розувастатl= 0;ну, а особливо при застосуванl= 5;і доз > 20 мг. При застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну, а також інши= 093; статинів по = 74;ідомляли про рідкісн= 10; випадки рабдоміоліk= 9;у, що інколи були пов’язані з нирковою не = 76;остатністю.<= o:p>

У пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; зростання рівнів креатинфосm= 2;окінази (КФК); у більшості в = 80;падків явище було слабким, асимптоматl= 0;чним та тимчасовим. Якщо рівні КФК підвище = 85;і (> 5 × верхньоo= 1; межі норми (ВМН)), лікування слід припинити (ди&#= 1074;. розділ «&#= 1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Вп= 083;ив на печінку=

Як і у випадку застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; збільшення рівня транс = 72;міназ; у більшості випадків явище було слабким, аси= 084;птоматични&= #1084; та тимчасовим.

У процесі післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну ідентифікоk= 4;ано таку небажану реакцію як летальна та нелетальна печінкова недостатніl= 9;ть. Оскільки пр = 86; цю реакцію повідомлялl= 0; спонтанно і = 79; популяції невизначенl= 6;ї кількості, неможливо достовірно оцінити її ч= 072;стоту або встановити наявність причинно-на = 89;лідкового зв'язку із застосуванl= 5;ям препарату.

Ко&= #1075;нітивні порушення<= /span>

Зрідка у післяреєстl= 8;аційному періоді пов= 10;домляли про порушення когнітивниm= 3; функцій (наприклад, погіршення пам'яті, забудькуваm= 0;ість, амнезія, сплутаністn= 0; свідомості), що асоціюют= 00;ся із застосуванl= 5;ям статинів. Пр= 086; такі когніт = 80;вні проблеми повідомлялl= 0; у зв'язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться = 091; повідомленl= 5;ях, зазвичай мають легки = 81; характер і минають піс = 83;я відміни статинів, а також мають різний час д= 086; появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 ти= жні).

Вп= 083;ив на лабораторнo= 0; показники<= /span>

Як і у випадку інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у невеликої кількості пацієнтів, я= 082;і приймали розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося пропорційнk= 7; до дози зростання рівня печін = 82;ових трансамінаk= 9; та креатинкінk= 2;зи. При застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну також відзн = 72;чалося підвищення рівнів HbA1c. У невеликої кількості пацієнтів, які застосо = 74;ували розувастатl= 0;н та інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, спостерігаl= 3;ись патологічнo= 0; зміни при аналізі сеч= 10; (тест-смужка свідчила пр = 86; протеїнуріn= 2;). Виявлений білок був, як правило, канальцевоk= 5;о походження. = 059; більшості випадків протеїнуріn= 3; стає менш вираженою або зникає спонтанно при продовженнo= 0; терапії та н= 077; свідчить пр = 86; гостре або прогресуючk= 7; захворюванl= 5;я нирок.

Інші ефекти

У довготриваl= 3;их контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х розувастатl= 0;н не продемонстl= 8;ував шкідливого впливу на оч= 085;і лінзи.

У пацієнтів= , які лікувалися препаратамl= 0; розувастатl= 0;ну, не було виявлено порушень функцій кор = 80; наднирковиm= 3; залоз.

По= 089;тмаркетинг&= #1086;вий досвід застосуванl= 5;я

Окрім вищезазначk= 7;ного, було зареєстровk= 2;но такі явища.

З боку нервової системи: дуже рідко – поліневропk= 2;тія, втрата пам’= 03;ті.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: частота невідома – кашель, диспное.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: частота нев= 10;дома – діарея.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: дуже рідко – жовтяниця, гепатит; рід= 082;о – підвищенн= 03; активності печінкових трансамінаk= 9;.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: частота невідома – синдром Стівенса-Дж = 86;нсона.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та с= 087;олучної тканини: дуже рідко – артралгія; частота невідома – і= 084;уноопосере&= #1076;кована некротизую&= #1095;а міопатія.=

З боку нирок: дуже рідко – гематурія.=

За= 075;альні порушення т = 72; порушення, пов’язані з= 10; способом застосуванl= 5;я препарату: част= 086;та невідома – набряк.

З боку репрод = 91;ктивної системи та молочних залоз: частота невідома – гінекомастo= 0;я.

З боку крові та лімфатичноo= 1; системи: часто= 090;а невідома – тромбоцитоl= 7;енія.

Пр= 080; застосуванl= 5;і деяких статинів повідомлялl= 0; про такі небажані явища:

-      = депресія;<= /span>

-      = порушення сну, в тому числі безсо = 85;ня та нічні кошмари;

-      = розлади статевої функції;

-      = окремі випадки інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легенів, особливо у випадку тривалої терапії;

-      = захворюван= ;ня сухожиль, інколи ускладнені їх розривом.

Частота випадків рабдоміоліk= 9;у, серйозних порушень з боку нирок т= 072; печінки (переважно підвищений рівень трансамінаk= 9;) була більшо= 02; при застосу = 74;анні дози 40 мг.

Ді= 090;и (10-17 років)

Профіль безпеки Роз = 91;васіну для дітей та дорослих подібний, хоча у ході досліджень розувастатl= 0;ну у дітей післ= 103; вправ чи значних фізичних на = 74;антажень частіше відзначали підвищення КФК > 10×ВМН та м’язові симптоми, що згодом минали без перериваннn= 3; лікування. Проте і для дітей, і для дорослих застереженl= 5;я при застосу = 74;анні Розувасіну однакові.=

П&#= 1086;відомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідо = 84;ляти про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https:= //aisf.dec.gov.ua

Термін придатностo= 0;. 2 роки= ;.

У= ;мови зберігання.

З&#= 1073;ерігати в недоступноl= 4;у для дітей місці в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 30 °С.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 3 або 6 блістерів у = 082;артонній коробці (таблетки по&nb= sp;5 і 10 мг); по 3 блістери у картонній коробці (таб= 083;етки по 20 і 40 мг).

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.=

Апотекс Інк./Apotex I= nc.

Міс&= #1094;езнаходжен= ;ня виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

150 Сігнеm= 0; Драйв, Торонто, Онтаріо, Канада, M9L 1T9/

150 Signet Drive, Toronto, Ontario,= Canada, M9L 1T9.

4100 Весто = 85; Роад, Вестон, Онтаріо, Канада, M9L 2Y6/

4100 Weston Road, Weston, Ontario, Canada, M9L 2Y6.

Доза	N	ХС-ЛПН= 065;	Загалn= 0;-ний ХС	ХС-ЛПВ= 065;	ТГ	ХС-неЛ= 055;ВЩ	апоВ	апоA-I
Плацебо	13	-7	-5	3	-3	-7	-3	0
5	17	-45	-33	13	-35	-44	-38	4
10	17	-52	-36	14	-10	-48	-42	4
20	17	-55	-40	8	-23	-51	-46	5
40	18	-63	-46	10	-28	-60	-54	0