ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУКЦІЯ

длn= 3; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

CП&= #1030;ТОМІН®

(S<= /span>PITOMIN®)

Склад:

діюча речовина: буспі= ;рон;

1 таблет&#= 1082;а містить бус = 87;ірону гідрохлориk= 6;у 5 мг або 10 мг;

= допоміжні речовини: ла&#= 1082;този моногідрат, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, натр= 10;ю крохмальглo= 0;колят (тип А), магнію стеарат, кр= 077;мнію діоксид колоїдний безводний.=

Лікарс&#= 1100;ка форма. Таблетки.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки по 5 мг: білі аб&= #1086; ма&= #1081;же білі, кру= ;глі пласкі таблетки з фаскою, з гравіруванl= 5;ям = 89;тилістично&#= 1111; літери Е та цифри= ; 151 з одного бок= 091; та рискою з іншого боку, без запаху або зі слабким хар = 72;ктерним запахом;=

таблетки по 10 мг: білі аб&= #1086; ма&= #1081;же білі, кру= ;глі пласкі таблетки з фаскою, з гравіруванl= 5;ям = 89;тилістично&#= 1111; літери Е та цифри= ; 152 з одного бок= 091; та рискою з іншого боку, без запаху або зі слабким хар = 72;ктерним запахом.=

Риска <= /span>служи= ;ть лише дл= 103; розламуванl= 5;я таблетки з метою пол= егшення проковту&= #1074;ання, а не для розподілу н = 72; рівні до= зи.

Фармакотер = 72;певтична група. Засоби, що впливают= 00; на нервову систему. Анксіо&#= 1083;ітики.

&#= 1050;од АТХ N05В Е01.

Фарма= ;кологічні властивостo= 0;.

Фармакоди= 085;аміка.

Буспі= ;рон є анксіолітиm= 5;ним засобом і застосовуєm= 0;ься для лікування т = 88;ивожних станів різного походження, особливо неврозів, що супроводжуn= 2;ться відчуттям тривожностo= 0;, неспокою, напруженняl= 4;, дратівливіl= 9;тю. Механізм анксіолітиm= 5;ного ефекту буспірону т = 72; інших похідних азаспіродеl= 2;андіону відрізняєтn= 0;ся від механізму дії бензоді = 72;зепінів. Вони не діют= 100; на бензодіазеl= 7;ін-ГАМК-хлор&= #1080;д-іонофорнl= 0;й рецепторниl= 1; комплекс; од= 085;ак, оскільки вони є частковими агоністами 5-НТ_1А-рецеп = 90;орів, вони діють шляхом модуляції с = 77;ротонінерг&#= 1110;чної системи. Ц= ;ей ефект призводить до пригніченнn= 3; оновлення 5-HT і зниження частоти запалення      5-HT нейро= ;нів у дорсал= ьних ядрах шва. Буспірон проявляє високу спорідненіl= 9;ть до пресинап = 90;ичних 5-НТ_1А-реце = 87;торів та є частковим агоністом постсинаптl= 0;чних 5-НТ_1А-рецеп = 90;орів у центральніl= 1; нервовій си = 89;темі. Встановленl= 6; наявність у буспірону властивостk= 7;й типових для анксіолітиl= 2;ів та антидепресk= 2;нтів.

Бусп= ;ірон не виявляє значної = активності щодо бензодіазеl= 7;інових рецептор&= #1110;в і не впли= ;ває на зв'язування ГАМК. На відміну від бензодіазеl= 7;інів, буспірон не проявляє міорелаксаl= 5;тних або протису = 76;омних властивостk= 7;й. На відміну від бензоді = 72;зепінів, буспірон не = 089;причиняє толерантноl= 9;ті або залежності, = 072; після завер = 96;ення курсу лікування н = 77; розвиваютьl= 9;я симптоми відміни. Дія буспірону розвиваєтьl= 9;я поступово. Терапевтичl= 5;ий ефект розпо = 95;инає проявлятисn= 3; між 7 та         =   14 днями терапії, а максимальнl= 0;й ефект досяг = 72;ється лише через 4 тижні лікування.

Фармакокі= 085;етика.

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я препарат швидко та майже повністю абсорбуєтьl= 9;я зі шлунково-ки = 96;кового тра= кту. Буспірон піддається інтенсивноl= 4;у метаболізмm= 1; першого проходженнn= 3; через печінку. Том= 091; незмінна речовина у н= 080;зькій концентрацo= 0;ї виявляєтьсn= 3; у системном = 91; кровотоці, щ= 086; має значні індивідуалn= 0;ні розбіжностo= 0;.

Біодос = 90;упність становить 4 %. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі кро= 074;і досягаєтьсn= 3; через         = 60-90 хвилин післ= 03; прийому препарату. Основний метаболіт – неактивний, деалкільовk= 2;ний метаболіт – активний. Його анксіолітиm= 5;на активність = 91; 4-5 разів нижча, ніж у початк= 086;вої речовини, ал= 077; його рівень = 091; плазмі кров= 10; вищий і пері= 086;д напіввиведk= 7;ння приблизно у 2 рази довший, ніж у буспір= 086;ну. Приблизно 29-63 % буспірону виділяєтьсn= 3; із сечею протягом 24 годин, в основному у формі метаб = 86;літів. Приблизно 18-38 % застосованl= 6;ї дози виводи = 90;ься з калом. Період напіввиведk= 7;ння з плазми крові становить б = 83;изько 2-3 години.

Одноча = 89;ний прийом їжі уповільнює всмоктуванl= 5;я буспірону з травного тракту.

Рівнов = 72;жна концентрацo= 0;я у плазмі крові досяг = 72;ється приблизно через 2 доби після повто = 88;ного застосуванl= 5;я препарату.=

Буспір = 86;н проникає у грудне молоко. Дані щодо проник = 85;ення буспірону крізь плаценту ві = 76;сутні.

Підвищ = 77;ні рівні буспірону у плазмі кров= 10; та значення AUC, а також подовження періоду нап= 10;ввиведення можуть спостерігаm= 0;ися при порушенні функції печінки. З= ;авдяки виділенн&= #1102; незмінен&= #1086;ї сполуки з жовчю у плазмових рівнях буспірону може з'&= #1103;витися другий пік. Пацієнти з цирозом печінки повинні = отримувати нижчі індивідуалn= 0;ні дози або= такі самі дози, але рідше= .

Нирк= ;ова недостатні= 089;ть може зни= жувати кліренс = буспірону= на 50 %. Пацієнтам з = 085;ирковою недостатн= істю буспірон слід п&#= 1088;изначати з обереж= ністю і в зменшених дозах.
У пац= 110;єнтів літнього віку фармакокінk= 7;тика буспірон&= #1091; не зміню= ється.

Кліні= ;чні характерисm= 0;ики.

Показання.

Си = 84;птоматичне лікування тривожних станів з домінуючимl= 0; симптомами: тривожністn= 0;, внутрішній неспокій, стан напруження.

Протипока= 079;ання.

Пі = 76;вищена чутливість до буспірон = 91; або до інших компонентіk= 4; препарату. Г= 086;стра застійна глаукома, міастенія gravis, тяжкі захворюванl= 5;я печінки, тяжка печінкова недостатніl= 9;ть (протромбін = 86;вий час більше 18 секунд); тяжка нирко = 74;а недостатніl= 9;ть (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації нижче 10 мл/хв), епілепсія, гостр= ;а інтоксикацo= 0;я алкоголем, снодійними препаратамl= 0;, аналгетикаl= 4;и та нейролеп = 90;иками.

Су = 87;утнє лікування інгібітораl= 4;и моноамінооl= 2;сидази (МАО) і протягом 14 днів після відміни нео = 73;оротного інгібітору МАО або протягом 1 дн&#= 1103; після відміни оборотного інгібітору МАО.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємоді= ;й.

Через недостатніl= 9;ть відповідниm= 3; клінічних даних сумісне застосуванl= 5;я буспірону з антигіпертk= 7;нзивними, нейролептиm= 5;ними засобами, антидепресk= 2;нтами, протидіабеm= 0;ичними засобами, антикоагулn= 3;нтами, пероральниl= 4;и контрацептl= 0;вними та серцевим = 80; глікозидамl= 0; можливе тіл= 00;ки в умовах ретельного медичного спостережеl= 5;ня. Буспірон не можна застосовувk= 2;ти одночасно з бензодіазеl= 7;інами та іншими седативнимl= 0; засобами.=

Комбін&#= 1072;ція з інгібітораl= 4;и МАО не рекомендуєm= 0;ься через ризик виникнення гіпертонічl= 5;ого кризу. Оскільки буспірон головним чи = 85;ом метабрлізуn= 8;ться цитохромом Р450, потужні інгібітори цього ферменту можуть збіл= 00;шити біодоступнo= 0;сть буспірону.=

Нефазодон.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я буспірону т = 72; нефазодону призводило до збільшення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї буспірону у плазмі кров= 10; (С_max) у 20 разів = 10; площі під кривою «концентраm= 4;ія-час» (АUC) у 50 разів.

Еритроміц= 080;н.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я буспірону т = 72; еритроміциl= 5;у призводило до збільшення = 57;_max буспі= рону у   5 разів і АUC у 6 разів.

Ітраконаз= 086;л.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я буспірону т = 72; ітраконазоl= 3;у призводило до збільшення = 57;_max буспі= рону у 13 разів і АUC у 19 разів.

Дилтіазем.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я буспірону і дилтіазему = 87;ризводило до збільшення = 57;_max буспі= рону у 4 рази і АUC у 5,3 раза.

Верапаміл

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я буспірону і верапамілу призводило до збільшення = 57;_maxі АUC буспірону у 3,4 раза.

Циметидин.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я буспірону і циметидину призводило до збільшен = 85;я С_maxбуспіро = 85;у на     40 %, t_max– у двічі, але А= UC практично н = 77; змінюється.

При застосуванl= 5;і буспірону разом з вище= 079;азначеними засобами збільшуєтьl= 9;я терапевтичl= 5;ий ефект та токсичністn= 0; буспірону, т= 086;му рекомендуєm= 0;ься знижувати дозу буспірону (наприклад,      2,5 мг 2 рази на добу).

Рифампіци= 085;.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я буспірону і рифампіцинm= 1; призводило до зменшенн= 03; С_max буспі= рону на 83,9 % і АUC – на 89,6 %.<= /span>

Інгібі&#= 1090;ори та індуктор = 80; CYR3A4.

= 050;етоконазол або ритонав= 10;р інгібують метаболізм буспірону і = 079;більшують його плазмові рівні.

= 071;кщо буспірон застосуватl= 0; разом з інгібітороl= 4; CYR3= A4, його дозу рекомендуєm= 0;ься зменшити.=

= 030;ндуктори CYR3A4, наприклад, дексаметазl= 6;н, фенітоїн, фенобарбітk= 2;л або карбамазепo= 0;н можуть збільшити швидкість метаболізмm= 1; буспірону. У такому разі необхідно збільшити дозу буспір = 86;ну для збереження його анксіолітиm= 5;ної ефективносm= 0;і.

Інгібі&#= 1090;ори зворотного захоплення серотоніну=

= 053;е було виявлено жодного випадку небезпечноk= 5;о застосуванl= 5;я буспірону разом з анти= 076;епресантам&= #1080;, селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и зворотного нейрональнl= 6;го захоплення серотоніну. Були окремі повідомленl= 5;я про виникнення нападів при їх довготриваl= 3;ому застосуванl= 5;і разом з буспіроном.

Галопе&#= 1088;идол

= 054;дночасне застосуванl= 5;я буспірону і галоперидоl= 3;у призводило до підвищення концентрацo= 0;ї галоперидоl= 3;у в сироватці крові.

Тразод&#= 1086;н.

= 041;ули повідомленl= 5;я, що у деяких пацієнтів п = 88;и одночасномm= 1; застосуванl= 5;і тразодону з = 073;успіроном збільшувалk= 2;ся активність АЛТ у 3 рази. Однак таке підвищення печінкових трансамінаk= 9; не було підтверджеl= 5;о клінічними дослідженнn= 3;ми.

Діазеп&#= 1072;м.

= 055;ри одночасномm= 1; застосуванl= 5;і діазепаму т = 72; буспірону рівень першого у плазмі кров= 10; дещо підвищуєтьl= 9;я, а також можуть виникнути побічні ефекти: запаморочеl= 5;ня, головний біль, нудота.

= 055;ід час лікування б = 91;спіроном слід утримуватиl= 9;я від вживанн= 03; алкогольниm= 3; напоїв.

= 055;ацієнтам під час лікування н = 77; рекомендуєm= 0;ься вживати у значних кількостях грейп= 092;рутовий сік, оскільки це може призвести д = 86; підвищення = 88;івня буспірону у плазмі кров= 10; та до збільш= 077;ння частоти або = 090;яжкості побічних ефектів.

Особл= ;ивості застосуванl= 5;я.

П&= #1077;чінкова недостатніl= 9;ть.

Буспірон зазнає інтенсивноk= 5;о метаболізмm= 1; у печінці. У фармакокінk= 7;тичному дослідженнo= 0; застосуванl= 5;я буспірону = 74; разовій доз= 10; 30 мг з цирозом печінки підвищувалl= 6; рівні буспірону у плазмі кров= 10;, збільшувалl= 6; значення AUC та подовжувалl= 6; період напіввиведk= 7;ння буспірону. Завдяки екскреції речовини у ж= 086;вч можливий другий пік концентрацo= 0;ї буспірону у плазмі кров= 10;. Застосуванl= 5;я препарату протипоказk= 2;но хворим з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю. Пацієнтам з цирозом печінки слі = 76; призначати препарат у нижчих доза = 93; або у таких с&#= 1072;мих дозах, але з подовженим інтервалом.

Н&= #1080;ркова недостатніl= 9;ть. При помірній аб = 86; тяжкій нирковій недостатноl= 9;ті кліренс буспірону може знижуватисn= 3; на 50 %. Препарат протипоказk= 2;ний хворим з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації (ШКФ) ˂ 10 мл/хв). При легкій (ШКФ ˃ 30 мл/хв) т = 72; помірній (ШК= 060; =3D 10-30 мл/хв) нирковій недостатноl= 9;ті буспірон призначати можна, однак при цьому сл= 110;д дотримуватl= 0;ся та призначати знижені доз = 80;.

П&= #1072;цієнти літнього віку. Немає потреби уточнення дози, однак слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0; при застосуванl= 5;і препарату (наприклад, у зв’язку з можливим зниженням функції нирок та/або печінки та підвищеною чутливістю до побічних ефектів пре = 87;арату). Пацієнтам слід призначати найнижчу ефективну дозу, а в разі підвищення дози слід встановлювk= 2;ти пильний наг = 83;яд за пацієнто = 84;.

Пацієнтам слід рекомендувk= 2;ти під час ліку= 074;ання не їсти грейпфрути та не пити грейпфрутоk= 4;ий сік у значни= 093; кількостях, оскільки ці продукти можуть підвищити рівень бусп= 10;рону у плазмі крові та призвести д = 86; збільшення частоти або тяжкості побічних еф = 77;ктів.

Переведен= 085;я пацієнтів і = 79; бензодіазеl= 7;інів на буспірон. Буспірон не може усунут = 80; симптоми відміни бензодіазеl= 7;інів. Якщо пацієн = 90;а переводять на терапію буспіроном після тривалої бензодіазеl= 7;інової терапії, бус= 087;ірон слід призначити тільки післ= 03; завершення періоду поступовогl= 6; зниження до = 79;и бензодіазеl= 7;інів.

Буспірон не спричиня= 08; звикання до препарату, однак його застосуванl= 5;я пацієнтам і = 79; відомою або підозрюванl= 6;ю схильністю = 76;о медикаментl= 6;зної залежності потребує ре = 90;ельного медичного нагляду.

Оскільки анксіолітиm= 5;ний ефект препарату проявляєтьl= 9;я через 7-14 днів застосуванl= 5;я, а повний терапевтичl= 5;ий ефект розвиваєтьl= 9;я приблизно через 4 тижні, пацієнти з вираженою тривожністn= 2; потребують ретельного медичного нагляду на п= 086;чатковому етапі терапії.

Пр = 86;тягом курсу лікування буспіроном слід уникат = 80; вживання алкогольниm= 3; напоїв.

У пацієнтів з непереносиl= 4;істю лактози при складанні дієти слід враховуватl= 0; вміст лактози у та= 073;летках (55,7 мг у таблетках п = 86; 5 мг і 111,4 мг у таблетках п = 86; 10 мг).

Препарат Спітомін^®&#= 1084;істить лактозу, том= 091; його не слід призначати пацієнтам і = 79; рідкісними спадковими = 92;ормами непереносиl= 4;ості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-гал = 72;ктозної мальабсорбm= 4;ії.

Клінічні та експерименm= 0;альні дослідженнn= 3; не виявили будь-яких ознак, що буспірон пр = 80;зводить до ризику звикання аб = 86; залежності, однак призначеннn= 3; препарату має бути обґ= 088;унтованим.

Буспірон не призначе = 85;ий для лікування симптомів абстиненціo= 1;, зумовлених застосуванl= 5;ям бензодіазеl= 7;інів або інших седативних/ = 89;нодійних засобів. Том= 091; до початку лікування буспіроном слід поступово припинити застосуванl= 5;я цих препаратів. Це особливо стосується = 87;ацієнтів, які приймаю = 90;ь лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; центральну нервову систему.

Комбінаці= 103; буспірону з інгібітораl= 4;и МАО не рекомендуєm= 0;ься. Були повідомленl= 5;я про підвищення артеріальнl= 6;го тиску при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препаратів.

Пацієнтам з нападами епілепсії в = 072;намнезі буспірон не призначати.

Довгостро= 082;ова токсичністn= 0;. Оскільки механізм ді= 11; повністю не з’ясований, тривалий токсичний вплив на ЦНС або інші системи органів не можуть бути передбаченo= 0;.

Застосува= 085;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Дані щодо застосуванl= 5;я буспірону у період вагі = 90;ності відсутні, тому препарат можна призн = 72;чати тільки тоді, коли очікувана користь для вагітної перевищує потенційниl= 1; ризик для плода. Буспір= он проникає у грудне молоко, тому годування груддю на період лікування с = 83;ід припинити.=

Здатніс= ;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Під час лікування слід утримуватиl= 9;я від керуван = 85;я автотранспl= 6;ртом або роботи з іншими механізмамl= 0;, оскільки можливе виникнення побічних реакцій з бо= 082;у центральноo= 1; нервової системи та психіки (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосі= ;б застосуванl= 5;я та дози.

Дози визначає лікар індивідуалn= 0;но для кожного пацієнта залежно від стану захворюванl= 5;я. На початку терапії призначати по 5 мг буспірону гідрохлориk= 6;у 2-3 рази на добу= ;. Для досягнення максимальнl= 6;го терапевтичl= 5;ого ефекту добову дозу слід поступово підвищуватl= 0; до 20-30 мг буспірону, розподіленl= 0;х на кілька ок= 088;емих доз.

Максималь= 085;а одноразова доза не пови= 085;на перевищуваm= 0;и 30 мг.

Максималь= 085;а добова доза не повинна перевищуваm= 0;и 60 мг.

Їжа підвищує біодоступнo= 0;сть буспірону. Тk= 2;блетки слід приймати завжди в оди= 085; і той же самий час дня, не розжовуючи, запиваючи н = 77;великою кількістю рідини, &= #1076;о або після прийому їжі.

При необхідносm= 0;і розподілу таблетки на = 076;ві половинки ї= 11; слід покласти на тверду поверхню рискою догори і злегка натиснути великим пальцем.

Якщо буспірон застосовувk= 2;ти разом з поту= 078;ним інгібітороl= 4; CYР3<= /span>A4, його початкову дозу слід зменшити і поступово збільшуватl= 0; лише після медичного о = 73;стеження пацієнта (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>Вk= 9;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Спеціальн= 110; групи пацієнтів.=

Наявні дані не свідчать пр = 86; доцільністn= 0; зміни режим = 91; дозування залежно від віку аби статі пацієнта.=

Нирков&#= 1072; недостатніl= 9;ть

При нирковій недостатноl= 9;ті легкого і середнього ступеня (кліренс креатиніну 20-49 мл/хв/1,72 м²) однократне застосуванl= 5;я буспірону спричиняє підвищення його рівня у плазмі кров= 10; без збільшення періоду напіввиведk= 7;ння. Для цих пацієнтів рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я буспірону з обережністn= 2; та у менших дозах, приймати 2 рази на добу. Відповідь н = 72; лікування т = 72; симптоми пацієнта необхідно ретельно контролюваm= 0;и перед тим, як збільшуватl= 0; дозу. У пацієнтів з ануричним синдромом одноразове застосуванl= 5;я препарату спричиняє підвищення рівня метаб = 86;літу 1-піримідин/п&#= 1110;перазин (1-РР) у крові, у них діаліз н= 077; виявив жодного впливу на рівні ані бу= 089;пірону, ані 1-РР. Буспірон не слід застос = 86;вувати пацієнтам з кліренсом креатиніну = 84;енше 20 мл/хв/1,72 м², особливо пацієнтам з ануричним синдромом, через можливість підвищення рівня буспірону т = 72; його метабо = 83;ітів.

Печін= ;кова недостатніl= 9;ть

Застос&#= 1091;вання таких препаратів як буспірон для лікування хворих зі зниженою функцією печінки демонструє зменшений ефект першо = 75;о проходженнn= 3; ліків через печінку. При цирозі печінки одн = 86;разове застосуванl= 5;я буспірону спричиняє підвищення рівня його незміненої форми у плазмі кров= 10; зі збільшенняl= 4; періоду нап= 10;ввиведення. Для цих пацієнтів рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я буспірону з обережністn= 2; та після індивідуалn= 0;ного титрування доз, щоб зменшити ризик серйозних побічних реакцій, що м&#= 1086;жуть виникнути через застосуванl= 5;я високих доз буспірону. Підвищення доз слід роз= 075;лядати після ретельного огляду пацієнта і лише через 4-5 днів після застосуванl= 5;я попередньоo= 1; дози.

Тривал= 110;сть лікування.=

Транквіліз&#= 1072;тори не можна застосовувk= 2;ти без контрол= 02; протягом тривалого часу. Через ц = 77; тривалість лікування буспі= ;роном 5 мг та/або 10 мг н&#= 1077; повинна перевищуваm= 0;и 4 місяці. Дози визначає лікар індивідуалn= 0;но для кожного пацієнта залежно від стану захворюванl= 5;я. Якщо необхідне тривале застосуванl= 5;я препарату (д= 086; 6 місяців), слід проводити ретельний м = 77;дичний моніторинг.

Слід пам’ятати про психотерапk= 7;втичні та соціотер = 72;певтичні заходи паралельно = 79; лікуванням буспіроном.

Діти.

Дітям б&= #1091;спірон не призначати через відсутністn= 0; даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я.

Передозув= 072;ння.

= 057;имптоми: = нудота, блювання, запаморочеl= 5;ня, сонливість, підвищена втомлюваніl= 9;ть, міоз, розлад= 080; шлунково-ки = 96;кового тракту, втрата свідомості. Тяжчі ускладненнn= 3; не спостерігаl= 3;ися навіть при прийомі добової доз = 80; до 2400 мг.

Лікуван = 85;я: проми= ;вання шлунка, моніторинг дихання, пульсу, артеріальнl= 6;го тиску. Симптоматиm= 5;на терапія. Специфічниl= 1; антидот відсутній. Буспірон не видаляєтьсn= 3; за допомого= 02; гемодіалізm= 1;. На основі от= 088;иманого досвіду застосуванl= 5;я препарату передозуваl= 5;ня високими дозами (разова доза – 375 мг перорально) не обов’язковl= 6; спричиняє т= 03;жкі симптоми.=

Побічні реакції.

По = 73;ічні ефекти виника= 102;ть, як правило, н&#= 1072; початку лікування і зазвичай зменшуютьсn= 3; при тривалому застосуванl= 5;і. У деяких вип= 072;дках необхідне зниження дози. Найчас= 090;іше зустрічалиl= 9;я побічні реакції з боку нервової системи, так= 110; як запаморо = 95;ення, безсоння, нервозністn= 0;, сонливість, = 085;апівнеприт&= #1086;мний стан, а також з боку травн= 086;го тракту, такі як нудота, а також інші ефекти, наприклад, г= 086;ловний біль та підвищена стомлюваніl= 9;ть.

Рі = 76;ше спостерігаl= 3;ися гнів та ворожість, с= 087;лутаність свідомості, нечіткість зору, діарея, біль у м’яза= 093; та кістках, оніміння, па= 088;естезії, порушення координаціo= 1; рухів, тремо= 088; та шкірні висипання, сухість у роті, слабкі= 089;ть, астенія, під= 074;ищена пітливість, липка шкіра.

По = 73;ічні реакції класифікуюm= 0;ься за частотою виникнення: дуже поширені (≥ 1/10); поширені (≥1/100, < 1/10); непоширенo= 0; (≥1/1000, < 1/100); рідко поширені (≥1/10 000, = < 1/1000); дуже рідко поширені (< 1/10000); невідомі (ча= 089;тота не може бути оцінена через відсу = 90;ність даних).

Інфекці= ;ї та інвазії:

ча = 89;тота невідома – пропасниця.

З боку серцево-суд = 80;нної системи:

по = 96;ирені – неспецифічl= 5;ий біль у грудях;

не = 87;оширені – тимчасова непритомніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія та/або гіпертензіn= 3;, тахікардія/ = 74;ідчуття серцебиття;

рі = 76;ко поширені – порушення мозкового кровообігу, серцева недостатніl= 9;ть, інфаркт міо = 82;арда, кардіоміопk= 2;тія, брадикардіn= 3;, церебровасl= 2;улярні порушення.=

З боку системи крові:

рі = 76;ко поширені – зміни показників крові (еозинофілі= 03;, лейкопенія, тромбопеніn= 3;).

Психічн= ;і порушення:=

по = 96;ирені – нічні жахи, сонливість, безсоння, запаморочеl= 5;ня, нервозністn= 0;, зниження ко = 85;центрації уваги, емоційне збудження, дратівливіl= 9;ть, ворожість, сплутаністn= 0; свідомості, депресія;=

не = 87;оширені – деперсоналo= 0;зація, дискомфорт, патологічнl= 6; підвищене сприйняття звичайних звуків, ейфорія, гіперкінезo= 0;я, неспокій, втрата інте = 88;есу, порушення асоціативнl= 6;го сприйняття, галюцинаціo= 1;, суїцидальнo= 0; думки, епіле= 087;тичні напади, дисфорія, страх;

рі = 76;ко поширені – р= 110;зка зміна настрою, кла= 091;строфобія, ступор, нерозбірлиk= 4;е мовлення, минущі проблеми з пам’яттю, серотонініk= 4; синдром, психоз.

З боку нервової системи:

не = 87;оширені – оніміння, парестезії (наприклад поколюваннn= 3;, відчуття болю), порушення координаціo= 1;, тремор, епіл= 077;птичні напади, дисгевзія, дизосмія, по= 076;овження часу реакці= 11;;

рі = 76;ко поширені – спонтанні рухи, загальмоваl= 5;ість, екстрапіраl= 4;ідні симптоми, включаючи ранню та піз= 085;ю дискінезію, порушення тонусу, гарячка, пар= 082;інсонізм, акатизія, шу= 084; у голові.

З боку органів зор = 91;:

по = 96;ирені – помутнінн= 03; зору;

не = 87;оширені – почервонінl= 5;я та свербіж у ділянці оче = 81;, кон’юнктивo= 0;т;

рі = 76;ко поширені – фотофобія, відчуття тиску на очі, біль в очах, з&= #1074;ужене поле зору, підвищення внутрішньоl= 6;чного тиску.

З боку органів слуху:

по = 96;ирені – шум у вухах; рідко поширені – ураження внутрішньоk= 5;о вуха.

З боку дихальної системи:

По = 96;ирені – запалення горла, закладенісm= 0;ь носа;

не = 87;оширені – надмірно прискорене дихання, задишка, стиснення у ділянці серця, гіпервентиl= 3;яція, відчуття нестачі повітря;

рі = 76;ко поширені – носова кровотеча, в= 110;дчуття печіння язика.

З боку травного тракту:

по = 96;ирені – нудота, ксеростоміn= 3;, біль в епіга= 089;тральній ділянці, діарея;

не = 87;оширені – метеоризм, відсутністn= 0; апетиту, під= 074;ищення апетиту, гіперсалівk= 2;ція, синдром подразненнn= 3; товстого ки = 96;ечнику, кровотеча з прямої кишк = 80;, запор, блювання.=

З боку сечовидільl= 5;ої системи:

не = 87;оширені – часте сечовипускk= 2;ння, затримка сечовипускk= 2;ння, дизурія;

рі = 76;ко поширені – енурез, нічн= 077; сечовипускk= 2;ння.

З боку шкіри:

не = 87;оширені – наб= ряк, кропив’янкk= 2;, гіперемія, виникнення гематом, облисіння, сухість шкіри, екзема, набряк обличчя, пухирчатка, припливи, уразливістn= 0; шкіри, висип= 072;ння на шкірі, свербіж;

рі = 76;ко поширені – алергічні реакції, екхімоз, акне, витончення нігтів.

З боку кістково-м’= 03;зової системи:

не = 87;оширені – спазм та ригідність м’язів, міал= 075;ія, артралгія;=

рі = 76;ко поширені – міастенія.=

З боку ендокринноo= 1; системи:

рі = 76;ко поширені – галакторея, гінекомастo= 0;я, дисфункція щитовидної залози.

Метабол= ;ічні порушення:=

не = 87;оширені – анорексія, підвищення апетиту;

ча = 89;тота невідома – збільшення маси тіла, зменшення маси тіла.

Загальн= ;і порушення:=

по = 96;ирені – головний біль, астенія; непоширені R= 11; гарячка, дзвін у голові, нездужання, підвищена втомлюваніl= 9;ть, порушення нюху та смакових відчуттів, підвищене потовиділеl= 5;ня, припливи, холодова гіперестезo= 0;я;

рі = 76;ко поширені – схильність до зловжива = 85;ня алкоголем, порушення коагуляції крові, втрат= 072; голосу, гикавка, глосалгія.=

З боку гепатобіліk= 2;рної системи:

не = 87;оширені – збільшенн= 03; печінкових ферментів.=

З боку репродуктиk= 4;ної системи:

не = 87;оширені – порушення менструальl= 5;ого циклу, зниже= 085;ня або підвище = 85;ня лібідо;

рі = 76;ко поширені – аменорея, запалення сечостатевl= 0;х органів, зниження ея = 82;уляції, імпотенція.

Лаборат= ;орні дослідженнn= 3;: п&= #1110;двищення рівня трансамінаk= 9; у сироватці крові.

Термін придатностo= 0;. 5 рокі = 74;.

Н&= #1077; застосовувk= 2;ти після закінчення терміну придатностo= 0;, зазначеногl= 6; на упаковці.

= Умови зберігання.

Збері= ;гати при температурo= 0; не вище 30 °С у зах&= #1080;щеному від світла місці.

Збері= ;гати у недоступно= 084;у для дітей місці<= span lang=3DRU>.

=

= Упако= ;вка.

По 10 таблеток у б= 083;істері, по 6 блістері&#= 1074; у картонній коробці.

=

Катег= ;орія відпуску. За рецептом.=

Вироб= ;ник/= 079;аявник.

ЗА = 58; Фарма= ;цевтичний завод ЕГІС, Угорщина.=

= Місцезнахо&= #1076;ження виробника<= span lang=3DUK> та його адреса місц= 03; провадженнn= 3; діяльності.

9900, м. &#= 1050;ерменд, вул. Матяш к= 10;рай, 65= , Угор = 97;ина.

         1165, &= #1084;. Будапешт, ву= 083;. Бекеньфелдo= 0;, 118-120, Угорщина.