MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D35723.12D076C0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D35723.12D076C0 Content-Location: file:///C:/6A128E59/UA116470102_CB19.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного застосування лікарського засобу
РОЗ=
АРТ
(RO=
SART)
Склад:
дію=
ча
речовина: розувастатин;
1 таблетка вкрита плівковою оболонкою, містить розувастатину 5 мг, або 10 мг, =
або 20
мг, або 40 мг у вигляді 5,21 мг, а=
бо
10,42 мг, або 20,84 мг, або 41,68 мг розувастатину кальцію;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна,
кросповідон, кальцію гідрофосфат дигідрат,=
лактози моногідрат, магнію стеарат;
оболонка:
таблетки по 5 мг: гіпромелоза, титану діокси=
д (Е
171), лактози моногідрат, макрогол 3350,
триацетин;
таб=
летки по
10 мг:
гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрогол 3350, триацетин, кармін (E 120);=
таб=
летки по
20 мг:
гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрогол 3350, триацетин, кармін (E 120);=
таб=
летки по
40 мг:
гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрогол 3350, триацетин, кармін (E 120).=
Лік=
арська
форма.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 5 мг: білі, круглі, двоопуклі таб=
летки,
вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням «ST 1» з одного боку;
таблетки по 10 мг: =
рожеві, круглі, дв=
оопуклі
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням «ST 2» з одного боку;=
таблетки по 20 мг: рожеві, круглі, двоопуклі
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням «ST 3» з одного боку;=
таблетки по 40 мг: рожеві, овальні, двоопуклі
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням «ST 4» з одного боку.=
Фармакотерапевтична група. =
Гіполіпідемічні
засоби. Інгібітори ГМГ КоА-редуктази.
Код АТХ С10А А07.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Розувастатин − це селективний та конкурен=
тний
інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що визначає швидкість реакції та
перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил кофермент А на мевалонат, попередник
холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-мішень для
зменшення рівнів холестерину.
Розувастатин збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ=
на
поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригні=
чує
печінковий синтез ЛПДНЩ, таким чином зменшуючи загальну кількість частинок
ЛПДНЩ та ЛПНЩ.
Фармакодинамічна дія
Розарт знижує підвищений рівень холестерину ЛПН=
Щ,
загального холестерину та тригліцеридів і підвищує рівні холестерину ЛПВЩ. =
Він
також зменшує рівні апоВ, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень
апоА-І (таблиця 1). Розарт також зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ,
загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та апоВ/апоА-І.
Таблиця 1
Відповідь на дозу у
пацієнтів із первинною гіперхолестеринемією типу IIa та IІb
(відкоригована середня
відсоткова зміна порівняно з початковим рівнем)
Доза <= o:p> |
N |
ХС-ЛПНЩ |
Загаль-ний ХС |
ХС-ЛПВЩ<= o:p> |
ТГ |
ХС-неЛПВЩ |
апоВ<= o:p> |
апоA-I |
Плаце=
бо |
13 |
-7 |
-5 |
3 |
-3 |
-7 |
-3 |
0 |
5 |
17 |
-45 |
-33 |
13 |
-35 |
-44 |
-38 |
4 |
10 |
17 |
-52 |
-36 |
14 |
-10 |
-48 |
-42 |
4 |
20 |
17 |
-55 |
-40 |
8 |
-23 |
-51 |
-46 |
5 |
40 |
18 |
-63 |
-46 |
10 |
-28 |
-60 |
-54 |
0 |
Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тижня після початку застосування препарату, 90% максимального ефекту – через 2 ти= жні. Максимальний ефект зазвичай досягається через 4 тижні та триває надалі.<= o:p>
Фар=
макокінетика.
Всмоктування
Максимальна концентрація розувастатину у плазмі
крові досягається приблизно через 5 годин після перорального застосування.
Абсолютна біодоступність становить приблизно
20 %.<=
/span>
Розподіл
Розувастатин значним чином захоплюється печінко=
ю,
яка є основним місцем синтезу холестерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розпод=
ілу
розувастатину становить приблизно 134 л. Близько 90 % розувастатину зв’язує=
ться
з білками плазми крові, переважно з альбуміном.
Метаболізм
Розувастатин зазнає незначного метаболізму
(приблизно 10 %). Дослідження метаболізму in vitro із використанням
гепатоцитів людини свідчать, що розувастатин є слабким субстратом для
метаболізму на основі ферментів цитохрому Р450. Основним задіяним ізофермен=
том
є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними визначеними
метаболітами є N-десметиловий та лактоновий метаболіти. N-десметил-метаболіт
приблизно на 50 % менш активний, ніж розувастатин, лактоновий метаболіт
вважається клінічно неактивним. На розувастатин припадає більше 90 % активн=
ості
циркулюючого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази.
Виведення
Приблизно 90% дози розувастатину виводиться у
незміненому стані з калом (разом всмоктана та невсмоктана діюча речовина),
решта виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненій
формі. Період напіввиведення із плазми становить приблизно 19 годин і не
збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу
препарату із плазми крові становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації=
–
21,7 %). Як і щодо інших інгібітор=
ів
ГМГ-КоА редуктази, печінкове захоплення розувастатину відбувається участю мембранного транспортера OATP-C, =
який
відіграє важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.
Линійність
Системна експозиція розувастатину збільшується
пропорційно до дози. При багаторазовому щоденному застосуванні параметри
фармакокінетики не змінюються.
Особливі групи пацієнтів
Вік та стать
Не спостерігалося клінічного значущого впливу ві=
ку
або статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих. Фармакокінетика
розувастатину у дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною
гіперхолестеринемією була подібною до фармакокінетики у дорослих добровольц=
ів
(див. розділ «Діти»).
Раса
Дослідження фармакокінетики виявили, що у паціє=
нтів
монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в’єтнамців та корейців)
медіанні значення AUC та Cmax приблизно вдвічі вищі, ніж у
європейців; у індійців медіанні значення AUC та Cmax підвищені
приблизно в 1,3 раза. Аналіз популяційної фармакокінетики не виявив клінічно
значущої різниці між пацієнтами європеоідної та негроїдної рас.
Порушення функції нирок
У дослідженні у пацієнтів із різним ступенем
порушення функції нирок змін плазмових концентрацій розувастатину або N-десметил-метаболіту в осіб зі слабкою чи помір=
ною
недостатністю відзначено не було. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функці=
ї нирок
(кліренс креатиніну <30 мл/хв) плазмові концентрації розувастатину були =
в 3
рази, а рівні N-десметил-метаболіту в 9 разів
вищими, ніж у здорових добровольців. Рівноважні плазмові концентрації
розувастатину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були приблизно н=
а
50 % вищими, ніж у здорових добровольців.
Порушення функції печінки
У дослідженні пацієнтів із різними ступенями
порушення печінкових функцій ознак підвищеної експозиції розувастатину не б=
уло
виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П’ю.
Однак у двох пацієнтів, які набрали 8 та 9 за шкалою Чайлда-П’ю, системна
експозиція була щонайменше вдвічі вища, ніж у пацієнтів із меншими балами.
Досвід застосування розувастатину пацієнтам, стан яких оцінюється у більше =
ніж
9 балів за шкалою Чайлда-П’ю, відсутній.
Генетичний поліморфізм
Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, в тому чис=
лі
розувастатину, відбувається з участю транспортних білків ОАТР1В1 та BCRP. У
пацієнтів із генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP)
існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. При окремих формах
поліморфізму SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА експозиція розувастатину (AUC)
підвищена порівняно із генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціа=
льне
генотипування у клінічній практиці не передбачене, але пацієнтам із таким
поліморфізмом рекомендується застосовувати меншу добову дозу препарату Крес=
тор.
Діти
Фармакокінетичні параметри у дітей із гетерозиготною
сімейною гіперхолестеринемією віком від 10 до 17 років повністю не визначен=
і.
Невелике дослідження фармакокінетики розувастатину (у формі таблеток) з уча=
стю
18 пацієнтів дитячого віку показало, що експозиція препарату у дітей подібн=
а до
експозиції у дорослих пацієнтів. Також результати свідчать, що значних
відхилень пропорційно до доз не
очікується.=
Клінічні характер=
истики.
Показання.
Лікування гіперхолестеринемії
Дор=
ослим,
підліткам та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (ти=
пу
ІІа, в тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або зміш=
аною
дисліпідемією (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та
застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад фізичних вправ,
зниження маси тіла) є недостатнім.
При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як
доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад
аферезу ЛПНЩ) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.
Профілактика серцево-судинних порушень=
Запобігання
значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує
високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див. розділ
«Фармакодинаміка»), як доповнення до корекції інших факторів ризику.
Протипоказання.
Розарт
протипоказа=
ний:
– пацієнтам із підвищеною
чутливістю до розувастатину або будь-якої з допоміжних речовин препарату;
– пацієнтам з активним
захворюванням печінки, у тому числі стійкими підвищеннями сироваткових трансаміназ невідомої
етіології та будь-якими підвищеннями трансаміназ у сироватці
крові, що в=
тричі
перевищують верхню межу норми (ВМН);
– пацієнтам із тяжким
порушенням функції нирок (кліренсом креатиніну <30 мл/хв);
–
пацієнтам із міопатією;
–
пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин;
– у=
span> період вагітності або годування груддю, а так=
ож
жінкам, репродуктивного віку, які не застосовують належні засоби
контрацепції.
Доза 40 мг протипоказана
пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу.
До факторів такого
ризику нале=
жать:
– помірне порушення фун<=
/span>кції нирок (кліренс креат=
иніну
<60 мл/хв);
– гіпотиреоз;
– наявність в особистому=
або
родинному анамнезі спадкових м’язових захворювань;
– наявність в анамнезі
міотоксичності на тлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-=
span> редуктази або фібратів;=
– зловживання алкоголем;=
– ситуації, що можуть
призвести до підвищення концентрації препарату у=
span> плазмі крові;
– належність до <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>монголоїдної раси;
– супутнє застосування
фібратів
(див. розділи «Особливос=
ті
застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші
види взаємодій»
та «Фармакокінетика»).
Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Вплив супутніх препаратів на
розувастатин
Інгібіто=
ри
транспортних білків
Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків, у тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксно= го транспортера BCRP. Одночасне застосування препарату Розарт із лікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до підвищення концентрацій розувастатину= у плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємод= ія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).<= o:p>
Циклоспорин
У
період супутнього застосування розувастатину та циклоспорину значення AUC
першого були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ніж ті, які
спостерігалися у здорових добровольців (див. таблицю 2). Розарт протипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин
(див. розділ «Протипоказання»).
Супутнє
застосування не впливало на концентрації циклоспорину у плазмі крові.
Інгібітори
протеази
Хоча
точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів
протеази може значно збільшувати експозицію розувастатину (див. таблицю 2).
Наприклад, у дослідженні фармакокінетики одночасне застосування 10 мг
розувастатину та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори
протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців
супроводжувалося підвищенням AUC та Cmax розувастатину приблизно=
в 3
та 7 разів відповідно. Одночасне застосування розувастатину та деяких
комбінацій інгібіторів протеази можливе після ретельного обміркування корек=
ції
дози препарату Розарт, виходячи з очікуваного зростання експозиції
розувастатину (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості
застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види
взаємодій», таблицю 2).
Гемфібро=
зил та
інші ліпідознижув=
альні засоби
Одночасне
застосування розувататину та гемфіброзилу призводило до зростання AUC та C<=
sub>max
розувастатину в 2 рази (див. розділ «Особливості застосування»).
Виходячи
із даних спеціальних досліджень, фармакокінетично значущої взаємодії з
фенофібратом не очікується однак, можлива фармакодинамічна взаємодія.
Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижувальні дози (> або рівні 1 г/добу) ніацину (нікотин=
ової
кислоти) збільшують ризик міопатії при супутньому застосуванні з інгібітора=
ми
ГМГ-КоА, імовірно, за рахунок того, що вони можуть спричин=
яти
міопатію, коли їх застосовувати окремо. =
Доза
40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи
«Протипоказання» та «Особливості застосування»). Таким пацієнтам також слід
починати терапію з дози 5 мг.
Езетиміб=
Одночасне
застосування препарату в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнтам із
гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину в 1,2 раза
(таблиця 2). Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії між препаратом
розувастатином та езетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. роз=
діл
«Особливості застосування»).
Антацидні
препарати
Одночасне
застосування препарату із суспензіями антацидів, що містять гідроксид алюм=
інію
або магнію, знижувало концентрації розувастатину у
плазмі крові приблизно на 50 %. Цей ефект був менш вираженим у ра=
зі
застосування антацидних засобів через 2 години після препарату Розарт. Клін=
ічну значущість цієї взаємодії не вивчали.
Еритромі=
цин
Одночасне
застосування розувататину та еритроміцину знижувало AUC розувастатину на =
span>
20 %, а Cmax – на 30 %. Ця взаємо=
дія
може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії
еритроміцину.
Ферменти
цитохрому Р450
Результати
доступних досліджень in vitro та in vivo свідчать, що розувастатин не інгібує і не стимулює ізоферменти
цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є слабким субстратом цих
ізоферментів. Таким чином, взаємоді=
ї з
лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не
очікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій між розувастатино=
м та
флуконазолом (інгібітором CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором
CYP2A6 та CYP3A4).
Взаємоді=
ї, що
вимагають корекції дози розувастатину
При
необхідності застосування препарату Розарт з іншими лікарськими засобами,
здатними підвищувати експозиції розувастатину, дозу препарату Розарт потріб=
но
скоригувати. Якщо очікується, що експозиція препарату (AUC) зросте приблизн=
о в
2 або більше разів, застосування Розарту слід <=
/span>розпочинати з дози 5 мг один раз на добу. Максималь=
ну
добову дозу препарату Розарт слід скоригувати таким чином, щоб очікувана
експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відзначається при
прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють=
із
препаратом; наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом доза Розарту
становитиме 20 мг (збільшення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні з
комбінацією ритонавір/атазанавір – 10 мг (збільшення в 3,1 раза), При
одночасному застосуванні з циклоспорином – 5 мг (збільшення в 7,1 раза).
Таблиця 2
Вплив супутніх лікарсь=
ких
засобів на експозицію розувастатину
(AUC; в порядку зменше=
ння
величини) за опублікованими даними клінічних досліджень
Режим дозування
лікарського засобу, що взаємодіє |
Режим дозування розувастатину |
Зміни AUC розувастатину* |
Циклоспорин від 75 =
мг
двічі на добу до 200 мг двічі =
на
добу, 6 місяців |
10 мг один раз на д=
обу,
10 днів |
↑ 7,1 раза |
Атазанавір 300 мг/р=
итонавір
100 мг один раз на добу, 8 днів |
10 мг, одноразова доза |
↑ 3,1 раза |
Симепривір 150 мг о=
дин
раз на добу, 7 днів |
10 мг, одноразова доза |
↑ 2,8 раза |
Лопінавір 400
мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 17 днів |
20 мг один раз на д=
обу,
7 днів |
↑ 2,1 раза |
Гемфіброзил 600 мг
двічі на добу, 7 днів |
80 мг, одноразова доза |
↑ 1,9 раза |
Елтромбопак 75 мг о=
дин
раз на добу, 5 днів |
10 мг, одноразова доза |
↑ 1,6 раза |
Дарунавір 600
мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 7 днів |
10 мг один раз на д=
обу,
7 днів |
↑ 1,5 раза |
Типранавір 500
мг/ритонавір 200 мг двічі на добу, 11 днів |
10 мг, одноразова доза |
↑ 1,4 раза |
Дронедарон 400 мг д=
вічі
на добу |
Не відомо |
↑ 1,4 раза |
Ітраконазол 200 мг =
один
раз на добу, 5 днів |
10 мг, одноразова доза |
↑ 1,4 раза ** |
Езетиміб 10 мг один=
раз
на добу, 14 днів |
10 мг один раз на д=
обу,
14 днів |
↑ 1,2 раза ** |
Фозампренавір 700
мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 8 днів |
10 мг, одноразова доза |
↔ |
Алеглітазар 0,3 мг, 7 днів |
40 мг, 7 днів |
↔ |
Силімарин 140 мг тр=
ичі
на добу, 5 днів |
10 мг, одноразова доза |
↔ |
Фенофібрат 67 мг тр=
ичі
на добу, 7 днів |
10 мг, 7 днів |
↔ |
Рифампін 450 мг один
раз на добу, 7 днів |
20 мг, одноразова доза |
↔ |
Кетоконазол 200 мг
двічі на добу, 7 днів |
80 мг, одноразова доза |
↔ |
Флуконазол 200 мг о=
дин
раз на добу, 11 днів |
80 мг, одноразова доза |
↔ |
Еритроміцин 500 мг
чотири рази на добу, 7 днів |
80 мг, одноразова доза |
↓ 20 % |
Байкалін 50 мг трич=
і на
добу, 14 днів |
20 мг, одноразова д=
оза |
↓ 47 % |
*
Дані, представлені як зміна в х разів, являють собою співвідношення між
застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у
вигляді % зміни, являють собою % різницю відносно показників при застосуван=
ні
розувастатину окремо.
Збільшення позначено значком ↑, відсутність змін ↔, зменшення – ↓ .<= o:p>
**
Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах препарату розувастатину, в таблиці подано найбільш значуще співвідношен=
ня.
Вплив розувастатину на супутні лік=
арські
засоби
Антагоні=
сти
вітаміну К
Як
і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застосування препара=
ту
Розарт або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують
антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумариновий
антикоагулянт), можливе підвищення Міжнародного нормалізованого співвідноше=
ння
(МНС). Припинення застосування препарату Розарт або зменшення його дози може
призвести до зниження МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС=
.
Перораль=
ні
контрацептиви/гормонозамісна терапія (ГЗТ)
Одночасне
застосування препарату Розарт та пероральних контрацептивів призводило до
підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення плазмових рівнів к=
рові
слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних щодо
фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно застосовують розувата=
тин
та ГЗТ, немає, тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінацію широ=
ко
застосовували жінкам у рамках клінічних досліджень і вона п=
ереносилася
добре.
Інші лік=
арські
засоби
За
даними спеціальних досліджень взаємодії, клін=
ічно
значущої взаємодії із дигоксином не очікується.
Лопінавір/ритонавір
У
фармакологічному дослідженні супутнє застосування розувастатину та
комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 м=
г/ритонавір
100 мг), у здорових добровольців асоціювалося з приблизно дворазовим та
п’ятиразовим збільшенням показників рівноважного AUC(0-24) та
Сmах=
для розувастатину
відповідно. Взаємодію між Розартом та іншими інгібі=
торами
протеази не вивчали.
Діти
Дослідження взаємодії проводили лиш=
е у
дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.
Особливості
застосування.
Впл=
ив на
нирки
Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за
тест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієн=
тів,
які лікувалися вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і у більшості
випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія
не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. розділ
«Побічні реакції»). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у
постмаркетингових дослідженнях вища при застосуванні дози 40 мг.
Вплив на скелетну мускулатуру
Порушення
з боку скелетної мускулатури, наприклад міалгія, міопатія та зрідка
рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів, які приймали розувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг.
Поодинокі випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванні езетимібу у
комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати можливість
фармакодинамічної взаємодії (див. розділ «Взаємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), тому таку комбінацію слід застосовувати з
обережністю.
Як
і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота повідомлень=
про
випадки рабдоміолізу, пов’язаного із застосуванням розувастатину, у постмаркетинговому періоді була вищою при д=
озі 40
мг. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої
міопатії, що клінічно проявляється стійкою проксизмальною м’язовою слабкіст=
ю і
підвищенням рівня сироваткової креатинкінази, під час лікування або після
припинення лікування статинами, включаючи розувастатин. В такому разі можуть
бути необхідними додаткові нейром’язові і серологічні дослідження, лікування
імуносупресивними препаратами.
Рівень
креатинкінази
Рівень
креатинкінази (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантажень аб=
о при наявності можливих альтернативних причин підвищ=
ення
КК, що можуть ускладнювати
інтерпретацію результатів. Якщо початкові рівні
КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), протягом 5-7 днів необхідно зробити
повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджують, що початкове<=
span
style=3D'font-size:12.0pt'> значення КК більш ніж у 5 разів перевищує ВНМ, застосування препарату починати не слід.
Перед
початком лікування
Розарт=
, як і
решту інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, слід з обережністю призначати пацієнта=
м зі
схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:
– порушення функції нирок;
– гіпотиреоз;
– наявність в особистому або родинному анамнезі
спадкових захворювань м’язів;
– наявність в анамнезі міотоксичності на =
тлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА редукта=
зи або
фібратів;
– зловживання алкоголем;
– вік > 70 років;
– ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плаз=
мі крові (див. розділи «Спосіб
застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види
взаємодій» та «Фармакокінетика»);
– супутнє застосування фібратів.
У
таких пацієнтів пов’язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюю=
чи з
очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо =
початкові =
рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН),
лікування розпочинати не слід.
У період лікування
Пацієнтам негайно повідомляти про м’язовий біль, слабкіст=
ь або
судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням =
або гарячкою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні=
КК.
Застосування препарату слід припинити, якщо рівні КК значно підвищені (>=
5 х
разів вище ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняють щоденн=
ий
дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤ 5 х ВМН). У разі зникнення симптом=
ів
та повернення рівня КК до норми можна поновити терапію препаратом Розарт або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктаз=
и у
найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК в асимптоматичних пацієнтів немає потреби. Дуже р=
ідко
повідомлялося про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ)
під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатином. Клінічними
проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівня
креатинкінази у сироватці крові, що
зберігається навіть після припинення застосування статинів.
У
клінічних дослідженнях не було отримано доказів підвищеного впливу на скеле=
тну
мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин та супутні препарати. Однак підвищення частоти м=
іозиту
та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори
ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі
гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибкови=
ми
препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброз=
ил
підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами
ГМГ-КоА. Тому застосовувати Розарт у комб=
інації
із гемфіброзилом не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів п=
ри
застосуванні препарату Розарт у комбінації із фібратам=
и або
ніацином потрібно ретельно зважувати порівняно з потенційними ризиками,
пов’язаними із застосуванням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказана при
супутньому застосуванні фібратів (див. розділи
«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та =
«Побічні
реакції»).
Розарт не слід застосовувати пацієнтам із гострими,
серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку нирков=
ої
недостатності внаслідок рабдоміолізу (таких як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне
втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади =
або
неконтрольовані судоми).
Вплив на печінку
Які
і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, Розарт слід
з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або маю=
ть в
анамнезі захворювання печінки.
Рекомендовано
перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та
через 3 місяці потому. Застосування препарату Розарт слід припинити або зменшити дозу, якщо рівень
трансаміназ у сироватці крові більш ніж втричі перевищ=
ує
верхню межу норми. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки
(переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) у післяреєстраційному
періоді була більшою при застосуванні дози 40 мг.
У
пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом або
нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, перш ніж
починати терапію препаратом Розарт.
У післяреєстраційному періоді зрідка повідомляло=
ся
про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, я=
кі
приймали статини, в тому числі розувастатин. Якщо на т=
лі лікування препаратом=
Розарт розвивається серйозне
ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи
жовтяницею, негайно слід припинити прийом препарату. Якщ=
о інших причин не виявлено, н=
е
слід поновлювати лікування препаратом.=
Раса
Дослідження
фармакокінетики свідчать про зростання експозиції у пацієнтів монголоїдної =
раси
приблизно вдвічі порівняно з європейцями. Для таких пацієнтів необхідна
корекція дозування препарату Розарт (див.
розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Фармакокінетика=
»).
Для пацієнтів азійської раси початкова доза Розарту повинна бути =
span> 5 мг. П=
ідвищена
концентрація розувастатину у плазмі крові була помічена в азій=
ських
пацієнтів (див.розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»). Слід взяти до уваги збільшену системну експози=
цію
при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси, у яких гіперхолестеринемія не
контролюється адекватно дозами до 20 мг.
Інгібітори протеази
Підвищена
системна експозиція до розувастатину спостерігалася в осіб, які застосовували розувастатин
супутньо з різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід
обміркувати як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою препарату =
span>Розарт у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори
протеази, так і можливість підвищення концентрацій розувастатину у плазмі к=
рові
на початку терапії та при підвищенні дози Розарту у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази.
Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується,
якщо доза Розарту не скоригована (див. розділ «Спосіб застосуван=
ня та
дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).=
Непереносимість лактози
Пацієнтам
із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом
лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати =
цей
препарат.
Інтерстиціальна хвороба легень
Під
час застосування деяких статинів, особливо при тривалому лікуванні,
повідомлялося про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див.
розділ «Побічні реакції»). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку,
непродуктивний кашель та загальне погіршення стану ( підвищена стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У=
разі
підозри на інтерстиціальну хворобу легень застосування статинів слід припин=
ити.
Цукровий діабет
Деякі
факти свідчать, що статини, підвищують рівень глюкози в крові та у деяких
пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньому, можу=
ть
спричиняти гіперглікемію такого рівня, при як=
ому необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу,
однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статині=
в, і
тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієн=
тами
групи ризику (рівень глюкози натще 5,6-6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м2=
sup>,
підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити як
клінічний, так і біохімічний контроль згідно із національними інструкціями.
Згідно
з =
span>доступними даними
зареєстрована загальна частота цукрового діабету становила 2,8 % у групі прийому розувастатину та 2,3 % =
722; у
групі плацебо, переважно у пацієнтів з рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9
ммоль/л.
Як
і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні розувастатину
спостерігалося зростання HbA1c
Розувастатин
як монотерапія не спричиняє зниження базової концентрації кортизолу плазми =
крові
і не впливає на резерв надниркових залоз. Необхідна обережність у разі
одночасного застосування препарату Розарт та інших лікарських засобів, здат=
них
знижувати рівні або активність ендогенних стеро=
їдних
гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину.
Діти
Оцінка
лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ (індексу маси тіла) та вторинних
характеристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком від 10 до 17
років, які приймали розувастатин, обмежена періодом тривалістю 1 рік. Після=
52
тижнів досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або =
статеве
дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакодинаміка»). Досвід клінічн=
их
досліджень застосування препарату дітям та підлікам обмежений, і довготрива=
лі
ефекти застосування розувастатину (>1 рік) на статеве дозрівання невідом=
і.
Згід=
но з доступними даними у дітей та підлітків=
, які
приймали розувастатин протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК >10 разів =
вище
ВНМ та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної
фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (д=
ив.
розділ «Побічні реакції»).
Застосування
у період вагітності або годування груддю. <=
o:p>
Препарат протипоказаний у пері=
од
вагітності або годування груддю.
Жінки
репродуктивного віку повинні використовувати належні засоби контрацепції.
Оскільки
холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у
розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази перевищ=
ує
користь від застосування препарату у період
вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродукт=
ивну
функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє у період застосування цього препарату, лікування слід негайно припини=
ти.
Оскільки інший лікарський засіб цього класу проникає у грудне молоко людини та враховуючи, що інгіб=
ітори
ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят,
жінкам, які потребують лікування препаратом Розарт, слід рекомендувати
утриматися від годування груддю. Даних щодо проникнення препарату у грудне молоко у людини немає (див. розділ
«Протипоказання»).
Здатність
впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими
механізмами.
Досліджень з визначення впливу
розувастатину на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими
механізмами не проводили. Однак з огляду на фармакодинамічні властивості
малоймовірно, що Розарт впливатиме на таку здатність. При керуванні
автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість
виникнення запаморочення у період лікування.
Спосіб застосування та дози=
.
Перед початком лікування пацієнту слід признач=
ити
стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і
протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально залежно від мети тера=
пії
та відповіді пацієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних
загальноприйнятих інструкцій.
Препарат
Роза=
рт можна приймати у
будь-який час дня, незалежно від прийому їжі.
Лікування
гіперхолестеринемії
Рекомендована
початкова доза становить 5 або 10 мг перорально один раз на добу як для
пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і переведених на препар=
ат з
прийому іншого інгібітора
ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівні
холестерину в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у
майбутньому, а також імовірність розвитку небажаних реакцій.
У ра=
зі необхідності підвищувати дозу до наступного рів=
ня
можна через 4 тижні (див. розділ «Фармакодинаміка»).
З огляду на те, що на тлі застосування препарату в до=
зі 40
мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ =
span>«Побічні реакції»=
), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише
пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та з високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема у хворих із сіме=
йною
гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при
застосуванні дози 20 мг і які перебуватимуть під регулярним наглядом (див. розд=
іл
«Особливості застосування»). На початку прийому препарату у дозі 40 мг
рекомендований нагляд спеціалістів.=
Запобігання порушенням з боку серцево-судинної системи
У
дослідженні зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи препар=
ат
застосовували у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакодинаміка»
Пацієнти
літнього віку
Рекомендована
початкова доза для пацієнтів віком > 70 років становить 5 мг (див. розді=
л «Особливості
застосування»). Інша корекція дози з
огляду на вік не потрібна.
Пацієнти=
із
нирковою недостатністю
Пацієнтам
із легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібн=
а.
Рекомендована
початкова доза для пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс
креатиніну <60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам=
із
помірними порушеннями функції нирок. Застосування препарату Розарт пацієнтам із тяжкими порушеннями ниркових функц=
ії
протипоказано у будь-яких дозах (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакокінетика»).
Пацієнти із порушеннями функції печінки
У пацієнтів із порушеннями печінки, що оцінюва=
лися
у 7 або менше балів за шкалою Чайлд=
а-П’ю, підвищення системної експозиції розувастат=
ину не
спостерігалося. Однак у осіб із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлд<=
/span>а-П’ю системна експозиція зростала (див. розділ
«Фармакокінетика»). У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок (див.
розділ «Особливості
застосування»). Досвід застосування препара=
ту
пацієнтам, які набрали більше
9 балів за шкалою Чайлда-П’ю, відсутній. Розарт протипоказаний пацієнтам з
активними захворюваннями печінки (див. розділ «Протипоказання»).
Раса
У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася
підвищена системна експозиція препарату (див. розділи «Протипоказання»,
«Особливості застосування» та «Фармакокінетика»). Рекомендована початкова д=
оза
для пацієнтів азійського походження становить 5 мг; доза =
40 мг таким пацієнтам протипоказана.
Генетичн=
ий
поліморфізм
Певні
типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див.
розділ «Фармакокінетика»). Пацієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу
добову дозу препарату Розарт<=
span
style=3D'font-size:12.0pt'>.
Пацієнти=
зі схильністю=
до розвитку міопатії
Рекомендована
початкова доза для пацієнтів із факторами ризику до розвитку міопатії становить 5 мг (див. розді=
л «Особливості
застосування»).
Доза 40 мг протипоказана деяким із таких паціє=
нтів
(див. розділ «Протипоказання»).
Супутнє застосування
Розувастатин
є субстратом різних транспортних білків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик
міопатії (в тому числі рабдоміолізу) зростає при супутньому застосуванні =
span>Розарту із певними лікарськими засобами, що можуть підвищувати концентрацію
розувастатину у плазмі внаслідок взаємодії із цими транспортними білками
(наприклад циклоспорином та певними інгібітор=
ами
протеази, в тому числі комбінаціями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром
та/або типранавіром; див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій<=
span
style=3D'font-size:12.0pt'>»). По можливості, слід розглянути застосування
альтернативних лікарських засобів та, у разі
необхідності, тимчасово перервати терапію препаратом Розарт=
. Якщо
супутнього застосування цих лікарських засобів із Розартом уникнути
неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосуван=
ня
та відповідним чином відкорегувати дозу препарату Розарт =
(див.
розділ «Взаємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Діти.
Застосування
препарату дітям має проводити лише спеціаліст.
Застосовувати дітям та підліткам віком від =
10 до
17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в =
яких
менструації почалися щонайменше рік тому).
Звичайна
початкова добова доза для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною
гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Препарат зазвичай приймати перорально в дозах від 5 мг до 20 мг один раз на
добу. Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на
лікування та переносимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікува=
ння
дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Пе=
ред
початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандарт=
ну гіпохолестеринемі=
чну
дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. Безпеку та
ефективність лікарського засобу у дозах більше
20 мг у цій популяції не досліджували.
Таблетки
по 40 мг не застосовувати дітям.
Діти віком до 10 років
Досвід
лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням препарату у невел=
икої
кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) із гомозиготною сімейною
гіперхолестеринемією. Таким чином, препарат
Передозування.
Специфічно=
го
лікування передозування немає. У разі передозування пацієнта слід лікувати
симптоматично та, у разі необхідності, вжити підтримуючих
заходів. Потрібно контролювати функції печінки та рівні КК. Ефективність
гемодіалізу малоймовірна.
Побічні реакції. =
Небажані
явища, що відзначаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та
тимчасові.
У контрольованих клінічних
дослідженнях менше 4 % пацієнтів, які застосовува=
ли Розарт, в=
ийшли
із дослідження через небажані реакції.
У нижченаведеній таблиці
представлений профіль небажаних реакцій на розувастатин за даними клінічних
досліджень та великого досвіду післяреєстраційного застосування. Небажані
реакції класифіковані за частотою та системно-органними класами (СОК).
За частотою небажані реа=
кції
розподілені таким чином: часто (≥1/100 та <1/10), нечаст<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>о (≥1/1000 та <1=
/100),
рідко (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко=
span> (<1/10 000), невідом=
ої
частоти (неможливо оцінити за наявними даними).
Таблиця 3
Системно-органний к=
лас |
Часто |
Нечасто |
Рідко |
Дуже
рідко |
Частота
невідома |
З боку крові та
лімфатичної системи |
|
|
Тромбоцито-пенія |
|
|
З боку імунної системи |
|
|
Реакції гіперчутли-вості, в =
тому
числі ангіоневро-тичний набряк |
|
|
Ендокринні розлади |
Цукровий діабет1 |
|
|
|
|
Психічні розлади |
|
|
|
|
Депресія |
З боку нервової системи |
Головний біль, запаморо-чення |
|
|
Поліневро-патія, втрата пам’=
яті |
Периферична невропа=
тія, розлади сну (в тому
числі безсоння та нічні кошмари) |
З боку органів диха=
ння,
грудної клітки та середостіння |
|
|
|
|
Кашель, задишка |
З боку шлунково-киш=
кового
тракту |
Запор, нудота,
абдоміналь-ний біль |
|
Панкреатит |
|
Діарея |
З боку гепатобіліарної системи |
|
|
Підвищення рівня печінкових трансаміназ |
Жовтяниця, гепатит |
|
З боку шкіри та
підшкірної клітковини |
|
Свербіж, висип,
кропив’янка |
|
|
Синдром Стівенса-Джонсона |
З боку скелетної
мускулатури та сполучної тканини |
Міалгія |
|
Міопатія ( |
Артралгія |
Порушення з боку
сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосе-редкована некротизу=
ю-ча міопатія |
З боку <=
i>нирок та <=
i>сечовидільної системи |
|
|
|
Гематурія |
|
З боку репродуктивн=
ої
системи та молочних залоз |
|
|
|
Гінекомастія |
|
Загальні розлади та
стан місця введення |
Астенія |
|
|
|
Набряк |
1 Частота залежить від
наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥5,6 ммоль/л, ІМТ >=
;30
кг/м2, підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).
Як
і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-=
КоА,
частота небажаних реакцій має тенденцію залежати від дози.
Вплив на=
нирки
Протеїнурія,
виявлена у
результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася=
у
пацієнтів, які застосовували розувастатин.
Змін=
и вмісту білка у сечі від нуля або слідів до знач=
ення
++ або більше спостерігалися у <1 % пацієнтів у
деяких часових точках у ході застосування препарату в=
дозах
10 та 20 мг і у приблизно 3 % – при дозі 40 мг.
На тлі
застосування розувастатину відзначено випадки гематурії; за наявними даними
частота її мала.
Вплив на скелетну мускулату=
ру
Ураження
скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит), та
зрідка рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю або без неї були
відзначені при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при дозах
> 20 мг.
У пацієн=
тів,
які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівнів КК; в
більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо
рівні КК підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (див.
розділ «Особливості
застосування»).
Вплив на печінку
Як і при застосуванні інших інгібіторів
ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастат=
ин,
відзначалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випадків
явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. При застосуванні
розувастатину також відзначалося підвищення рівнів HbA1c.
На тлі
застосування деяких статинів відзначалися такі небажані явища:
розлад
статевої функції;
окремі
випадки інтерстиціальної хвороби легень, особливо при тривалому застосуванні
(див. розділ «Особливості застосування»).
Частота
повідомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки
(переважно підвищення активності печінкових трансаміназ) більша при застосу=
ванні
препарату в дозі 40 мг.
У процесі
післяреєстраційного застосування розувастатину ідентифіковано таку небажану
реакцію як летальна або нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю
реакцію повідомлялося спонтанно із популяції невизначеної кількості, неможл=
иво
достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового
зв'язку із застосуванням препарату.
Зрідка у
післяреєстраційному періоді повідомлялося про порушення когнітивних функцій
(наприклад погіршення пам'яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність
свідомості), що асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні
проблеми повідомлялося у зв'язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться у
повідомленнях, зазвичай мають легкий характер і минають після відміни стати=
нів,
а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до
зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).
Діти
Підвищен=
ня
рівня креатинкінази >10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після
фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися
частіше у
52-тижне=
вому
клінічному дослідженні з участю дітей та підлітків порівняно з дорослими (д=
ив.
розділ «Особливості
застосування»). Проте профіль безпеки розувастатину у
дітей та підлітків був подібним до такого у дорослих.
Термін придатності. 2 роки.
Умо=
ви
зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.=
Упа=
ковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 або по 9
блістерів у коробці.
Кат=
егорія
відпуску. За рецептом.
Виробник. |
Актавіс ЛТД.
Місцезнаходження
виробника та його адреса місця провадження діяльності.
ВLB015,
ВLB 016 Булебел Індастріал будинок, м. Зейтун ZTN 3000, Мальта.