MIME-Version: 1.0 Content-Location: file:///C:/680B5EB1/UA112130101_5641.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251" ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосування лікарського засобу

 <= /p>

МЕРОПЕНЕМ

(MEROPENEM)

 <= /p>

Склад:

діюча речовина: mеrореnеm;

1 флак= он містить меропенему тригідрат у перерахуванні на 0,5 г або 1 г меропенему безводного;

допоміжна речовина: натрію карбонат безводний.

 

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.=

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок білого або зі злегка жовтуватим відтінком кольору.

 =

Фармакотера= певтична група. Протимікробні засоби для системного застосува= ння. Карбапенеми. Код АТХ J01D H02.

 =

Фармакологі= чні властивості.

Фармакодинаміка.

Меропенем чинить бактерицидну дію шляхом інгібування синтезу стінок бактеріальних клі= тин у грампозитивних і грамнегативних бактерій шляхом зв’язування з білками, що зв’язують пеніцилін (PBP).

Як і у випа= дках з іншими бета-лактамними антибактеріальними засобами, показники часу, при я= ких концентрації меропенему перевищували мінімальні інгібуючі концентрації (МІС) (Т>МІС), вказували на високий ступінь кореляції з ефективністю. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>На доклінічних мод= елях меропенем продемонстрував активність при концентраціях у плазмі крові, що перевищували МІС для інфікуючих мікроорганізмів приблизно на 40 % в інтерва= лі дозування. Це цільове значення не було встановлено клінічно.

Бактеріальна резистентність до меропенему може виникнути у результаті: зниження проникно= сті зовнішньої мембрани грамнегативних бактерій (у зв’язку зі зниженням продукування поринів); зниження спорідненості з цільовими PBP; підвищення експресії компонентів ефлюксного насоса; продукування бета-лактамаз, що мож= уть гідролізувати карбапенеми. Зареєстровано випадки інфекційних захворювань, спричинених бактеріями, стійкими до карбапенемів.

Перехресна резистентність між меропенемом і лікарськими засобами, що належать до класів хінолонів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів, з урахуванням ціль= ових мікроорганізмів, відсутня. Однак бактерії можуть проявляти резистентність до більш ніж одного класу антибактеріальних препаратів у випадку, коли залучений до дії механізм вклю= чає непроникність мембрани клітин та/або наявність ефлюксного(-их) насоса (насосів).

 

 =

 =

 

 

Граничні значення МІС, що були визначені в процесі клінічних досліджень Європейським комітетом з визначення чутливості до протимікробних препаратів (EUCAST)=

Мікроорганізм

Чутливий (S), (мг/л)

Резистентний (R), (мг/л)

Entero= bacteriaceae

≤2

>8

Pseudo= monas

≤2

>8

Acinet= obacter

≤2

>8

Strept= ococcus, групи А, В, C, G

примітка 6

примітка 6

Strept= ococcus pneumoniae1

≤2

>2

Інші стрептококи2

≤2

>2

Види Enterococcus

–

–

Види Staphylococcus2

примітка 3

примітка 3

Haemophilus influenzae1

та Моraxella catarrhalis

≤2

>2

Neisse= ria meningitidis2,4

≤0,25

>0,25

Грампозитивні анаероби, крім Clostridium difficile

≤2

>8

Грамнегативні анаероби

≤2

>8

Listeria monocytogenes

≤0,25

>0,25

Граничні значення,

не пов’язані з видами мікроорганізмів5

≤2

>8

1 Граничні значення меропене= му для Streptococcus pneumoniae та= Haemophilus influenzae при менінгі= ті становлять 0,25 мг/л (чутливі) та 1 мг/л (резистент= ні).

2 Штами мікроорганізмів зі значеннями МІС, вищими за граничні значення S/I, є дуже рідкісними або про = них на теперішній час не повідомлялося. Аналізи щодо ідентифікації та протимікробної чутливості відносно будь-якого такого ізоляту необхідно повторити, і, якщо результат підтвердиться, ізолят направити до референсної лабораторії. До того часу, поки є дані про клінічну відповідь для верифікованих ізолятів з МІС, вищі за поточні граничні значення резистентності, ізоляти слід реєструвати як стійкі.

3 Чутливість стафілококів до карбапенемів прогнозується, виходячи з даних чутливості до цефокситину= .

4 Граничні значення меропене= му для Neisseria meningitidis стос= уються тільки менінгіту.

5 Граничні значення, не пов’язані з видами мікроорганізмів, були визначені, в основному, виходячи з даних фармакокінетики і фармакодинаміки, і вони не залежать від розподілу МІС окр= емих видів. Ці значення потрібні для використання щодо= видів, не зазначених у таблиці = та виносках. Граничні значення, не пов’язані з видами, базуються на таких дозах: граничні значення EUCAST застосовуються до меропенему = по 1000 мг 3 рази на добу внутрішньовенно протягом 30 хвилин як найнижчої дози. Розглядалися дози по 2 г= 3 рази на добу при тяжких інфекціях  і при проміжних/резистентних граничних значеннях.

6 Бета-лактам= на чутливість стрептококових  груп А, = В, С і G = прогнозуєть= ся, виходячи з чутливості до пеніциліну.

«–» Проведення аналізу щодо визначення чутливості не рекомендується, оскільки вид є поганою мішенню для проведення лікування лікарським засобом. Ізоляти можуть бути визначен= і як резистентні без попереднього тестування.

Поширеність набутої резистентності може змінюватися географічно та у часі для окремих видів, тому бажано спиратися на місцеву інформацію про резистентність мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідност= і, коли рівень поширеності резистентності мікроорганізмів на місцевому рівні є таким, що користь від застосування лікарського засобу, принаймні відносно деяких видів інфекцій, викликає сумніви, слід звернутися за консультацією до експерта.

Нижче наведено патогенні мікроорганізми, визначені на основі клінічного досвіду і терапевтичних протоколів лікування захворювань.

Зазвичай чутливі види патогенних мікроорганізмів

Грампозитив= ні аероби: Enterococcus faecalis7, Staphylococcus aureus (чутливий = до метициліну)8, види Staphylococcus species (чутливий до метициліну), у тому числі Staphylococcus epidermidis, Streptococcus agalactiae (група В), група Streptococcus milleri      (S. anginosus, S. constellatus та S. intermedius), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (група А).

Грамнегатив= ні аероби: Citrobacter freudii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Neisseria meningitides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens.

Грампозитив= ні анаероби: Clostrid= ium perfringens, Peptoniphilus asaccharolyticus, види Peptostr= eptococcus species (у тому числі P. micros, P. anaerobius, P. magnus).=

Грамнегативні = анаероби: Bacteroides caccae, група Bac= teroides fragilis= , Prevotella bivia, Prevotella disiens.

Види, набута резистентність яких може бути проблемою

Грампозитив= ні аероби: Enteroco= ccus faecium7,9.

Грамнегатив= ні аероби: види Acinetob= acter Burkhold= eria cepacia<= /span>, Burkholderia cepacia, Pseudomo= nas aeruginosa.

За своєю природою резистентні мікроорганізми

Грамнегатив= ні аероби: Stenotrophomonas maltophi= lia, види Legionel= la.=

Інші мікроорганізми: Chlamydo= phila pneumoniae, Chlamydo= phila psittaci, Coxiella= burnetii, Mycoplas= ma pneumoniae.=

7 Види, які виявили природну проміжну чутливість.

8 Усі метицилінрезистентні стафілококи є резистентними до меропенему.

9 Показник резистентності &g= t;50 % в одній або кіль= кох країнах ЄС.

Фармакокіне= тика.

У здорових добровольців середній період напіввиведення з плазми крові становить прибли= зно 1 годину; середній об’єм розподілу становить приблизно 0,25 л/кг (11-27 л); середній кліренс становить 287 мл/хв при застосуванні препарату в дозі 250 мг, зі зниженням кліренсу до = 205 мл/хв при застосуванні препарату в дозі 2 г. При застосуванні препарату у дозах 500, 1000 і 2000 мг, що вводилися у вигляді інфузії протягом 30 хвилин, сер= едні значення Cma= x відповідно становлять приблизно 23, 49 і 115 мкг/мл; відповідні значення <= /span>AUC становили 39,3, 62,3 і 153 мкг×г= од/мл. Після проведення інфузії протягом 5 хвилин значення Cmax становили = 52 і 112 мкг/мл при введенні препарату у дозах 500 і 1000 мг відповід= но. При введенні кількох доз препарату кожні 8 годин пацієнтам із нормальною функцією нирок накопичення меропенему не спостерігалося.=

У процесі проведення дослідження з участю 12 пацієнтів, яким вводили меропенем у дозі      1000 мг кожні 8 годин піс= ля проведення хірургічної операції з приводу інтраабдомінальних інфекцій, показники Сmax і періоду напіввиведення відповідали таким у здорових добровольців, але об’єм розподілу (27 л) був більшим.

Розподіл=

Середнє значення зв’язування меропенему з білками плазми крові становить приблизно 2 % і не залежить від концентрації препарату. Після швидкого введення препарату (5 хвилин або менше) фармакокінетика є біекспоненціальною, але це є набагато менш очевидним після 30-хвилинної інфузії. Було виявлено, що меропенем добре проникає у деякі рі= дини та тканини організму, включаючи легені, бронхіальний секрет, жовч, спинномозкову рідину, тканини статевих органів жінки, шкіру, фасції, м’язи і перитонеальні ексудати.

Метаболізм=

Меропенем метаболізується шляхом гідролізу бета-лактамного кільця, утворюючи мікробіологічно неактивний метаболіт. В умовах in vitro меропенем демонструє знижену сприйнятливість до гідролізу під дією дегідропептидази-І (ДГП-І) людини порівняно з іміпенемом, тому= потреби в одночасному застосува= нні інгібітора ДГП-І немає.

Виведення=

Меропенем виводиться насамперед = у незміненому вигляді нирками, <= /span>при<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>близно 70 %          (50-75 %) дози препарату виводиться у незміненому вигляді протягом 12 год= ин. Ще 28 % виділяється у вигляді мікробіологічно неактивного метаболіту. Виведення з к= алом становить лише приблизно 2 % від дози. Виміряний нирковий кліренс та ефект пробенециду показують, що меропенем піддається як фільтрації, так і канальц= евій секреції.

Ниркова недостатність= =

Порушення функції нирок зумовлю<= /span>ють<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> високі показники AUC у плазмі к= рові і триваліший період напіввиведення меропенему. Спостерігалося збільшення показників AUC у 2,4 раза= у пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну (КК) 33 – = 74 мл/хв)= , у 5 разів= – у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК 4 – 23 мл/хв) і в 10 раз= ів – у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК <2 мл/хв) порівняно = зі здоровими добровольцями (КК >80 мл/хв). Показники AUC мікробіологічно неактивного метаболіту з відкритим кільцем також значно підвищувалися у пацієнтів із порушеннями функції нирок.

Корекція до= зи препарату рекомендується для пацієнтів із помірними та тяжкими порушеннями функції нирок (див. розділ «Спо= сіб застосування та дози»).

Меропенем виводиться шляхом гемодіалізу з кліренсом, що був під час проведення гемодіалізу приблизно в 4 рази вищий,= ніж у пацієнтів з анурією.

Печінкова недостатність

Дослідження= з участю пацієнтів з алкогольним цирозом печінки показує відсутність впливу захворюв= ання печінки на фармакокінетику меропенему після застосування повторних доз препарату.

Дорослі пацієнти

Дослідження фармакокінетики, проведені з участю пацієнтів, не виявили значних фармакокінетичних відмінностей порівняно зі здоровими добровольцями з аналогічною функцією нирок. Популяційна модель, розроблена на основі даних = 79 пацієнтів з інтраабдомінальною інфекцією або пневмонією, показала залежність основного об’єму від маси тіла, кліренсу креатиніну і віку пацієнта.

Діти=

Значення Cmax у немов= лят і дітей з інфекцією при застосуванні препарату у дозах 10, 20 і 40 мг/= кг наближаються до значень, виявлених у дорослих після застосування препарату у дозах 500, 1000 і 2000 мг відповідно. Фармакокінетичні характеристики залежно від доз препарату і періодів напіввиведення були подібні до таких, = що спостерігалися у всіх дорослих, крім наймолодших пацієнтів (<6 міся= ців – t1/2=3D1,6 години). Середні значення кліренсу меропенему становили 5,8 мл/хв/кг (6-12 років), 6,2 мл/хв/кг (2-5 років), 5,3 мл/хв/кг (6-23 місяці) і 4,3 мл/хв/кг (2-5 місяців). Приблизно 60 % дози виводиться із сечею протягом 12 годин у вигляді меропенему та ще 12 % – у вигляді метаболіту. Концентрації меропенему у спинномозковій ріди= ні у дітей з менінгітом становлять приблизно 20 % від одночасно виявлених рівнів препарату у плазмі крові, хоча має місце значна індивідуальна варіабельність показників.<= /o:p>

Фармакокінетика меропенему у новонароджених, яким застосовували антибактеріальне лікування, продемонстру= вала високий кліре= нс у новонароджених з більшим хронологічним або гестаційним віком із загальним середнім періодом напіввиведення 2,9 години.

Пацієнти літнього віку=

Дослідження фармакокіне= тики у здорових добровольців літнього віку (65–80 років) показали зниження кліре= нсу плазми крові, що корелює зі зниженням кліренсу креатиніну, пов’язаним з вік= ом, а також незначне зниження нениркового кліренсу. Корекція дози препарату не потрібна пацієнтам літн= ього віку, за винятком випадків помірного і тяжкого порушення функції нирок.

<= span style=3D'font-size:8.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fam= ily: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> 

Клінічні характеристики.=

Показання.=

Меропенем показаний для лікування таких інфекцій у дорослих і дітей віком від 3 місяців:

·      пневмонії, у тому числі негоспіталь= ної та госпітальної;

·      бронхолегеневих інфекцій при мук= овісцидозі;

·   &nb= sp;  ускладне= них інфекцій сечовивідних шляхів;

·   &nb= sp;  ускладне= них інтраабдомінальних інфекцій;

·   &nb= sp;  інфекцій= під час пологів і післяпологових інфекцій;

·   &nb= sp;  ускладне= них інфекцій шкіри і м’яких тканин;

·   &nb= sp;  гострого бактеріального менінгіту.

Меропенем можна застосовувати для лікування пацієнтів з нейтропенією і гарячкою при підозрі на бактеріальну інфекцію.

Слід розглянути питання про нада= ння офіційної рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних препаратів.

 

Протипоказання.=

Підвищена чутливість до діючої речовини або до допоміжної речовини препарату.

Підвищена чутливість до будь-якого іншого антибактеріального засобу групи карбапенемі= в.

Тяжка підвищена чутливість (наприклад, анафілактичні реакції, тяжкі реакції з боку шкіри) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (наприклад, пеніцилінів або цефалоспоринів).

 <= /b>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Досліджень щодо взаємодії препар= ату з окремо взятими лікарськими засобами, крім пробенециду, не проводили.=

Пробенецид конкурує з меропенемом щодо активного канальцієвого виведення і, таким чином, пригнічує ниркову секрецію меропенему, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та підвищення концентрації меропенему у плазмі крові. Слід проявляти обережніс= ть у випадку одночасного застосування пробенециду з меропенемом.

Потенційний вплив меропенему на зв’язування з білками інших препаратів або метаболізм не вивчався. Проте зв’язування з білками настільки незначне, що взаємодії з іншими сполуками з урахуванням цього механізму можна не очікувати.

При одночасному застосуванні з карбапенемами було зареєстровано зниження рівнів вальпроєвої кислоти в кров= і, у результаті чого зниження рівнів вальпроєвої кислоти приблизно за два дні становило 60-100 %. Через швидкий початок дії одночасне застосування вальпроєвої кислоти/вальпроату <= /span>натрію/валь= проміду і карбапенемів вважається таким= , що не піддається коригуванню, тому слід уникати такої взаємодії (див. розділ «Особлив= ості застосування»).<= /o:p>

Одночасне застосування антибіоти= ків з варфарином може збільшити його антикоагулянтний ефект. Було зареєстровано багато повідомлень про збільшення антикоагулянтного ефекту перорально застосовуваних антикоагулянтних препаратів, у тому числі варфарину, у пацієнтів, які одночасно отримували антибактеріальні препарати. Ризик залеж= ить від виду основних інфекцій, віку і загального стану пацієнта, тому роль антибактеріальних препаратів у підвищенні рівня МНВ (міжнародного нормалізованого відношенн= я) оцінити важко. Рекомендується проводити частий контроль рівня МНВ під час і незабаром після одночасного застосування антибіотиків з пероральним антикоагулянтом.

Діти.<= /o:p>

Усі дослідж= ення лікарських взаємодій проводили тільки у дорослих.

&nb= sp;

Особливості застосування.

При виборі меропенему як засобу лікування слід брати до уваги доцільність застосування антибактеріального засобу групи карбапенемів, враховуючи такі фактори як тяжкість інфекції, поширеність резистентності до інших відповідних антибактеріальних засобів, = а також ризик вибору препарату щодо бактерій, стійких до карбапенемів.

Резистентні= сть до Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa<= i> = та Acinetobacter

У Європейсь= кому Союзі резистентність до пенемів Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa<= i> та= Acinetob= acter ва= ріюється. При призначенні препарату рекомендується враховувати місцеву резистентність= цих бактерій до пенемів.

Реакції гіперчутливості

Були зареєстровані, як і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків, серйозні, іноді з летальним наслідком реакції підвищеної чутливості (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Пацієнти, у яких в анамнезі зареєстровані випадки підвищеної чутливості до карбапенемів, пеніцилінів або інших бета-лактамних антибіотиків, можуть також мати підвищ= ену чутливість до меропенему. Перед початком терапії меропенемом слід провести ретельне опитування що= до попередніх реакцій підвищеної чутливості до бета-лактамних антибіотиків.

При виникненні тяжкої алергічної реакції застосування препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів.

Повідомляло= ся про виникнення тяжких шкірних реакцій у пацієнтів, які приймали меропенем, таких як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікар= ська реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), мультиформна еритема та гострий генералізований екзантематозний пустульоз. = Якщо з’являються ознаки та симптоми, що свідчать про ці реакції, слід негайно відмінити меропенем і розглянути альтернативне лікування.=

Коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків

При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі меропенему, були зареєстровані випадки коліту, пов’язаного із застосуванням антибіотиків, і випадки псевдомембранозного коліту, ступінь тяжкості яких м= оже варіювати від легкого до такого, що становить загрозу життю. Тому важливо взяти до уваги можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосуван= ня меропенему виникла діарея (див. розділ «Побічні реакції»). Слід розглянути питання про припинення лікування меропенемом та застосування специфічного лікування, спрямованого проти Clostridium diff= icile. Не слід призначати лікарські засоби, які пригнічують перистальтику кишечник= у.

Судоми

Під час лікування карбапенемами,= у тому числі меропенемом, рідко повідомлялося про судоми (див. розд= іл «Побічні реакції»).

Контроль функції печінки<= o:p>

У зв’язку з ризиком розвитку печінкової токсичності (порушення функції печінки з холест= азом і цитолізом) під час лікування меропенемом слід ретельно контролювати функц= ії печінки (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки: під час лікування меропенемо= м у пацієнтів з уже існуючим захворюванням печінки слід ретельно контролювати функції печінки. Коригува= ння дози препарату не потрібне (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Лікування меропенемом може спричинити розвиток позитивного прямого або непрямого тесту Кумбса.

Одночасне застосування меропенем= у і вальпроєвої кислоти/вальпроату натрію/вальпроміду<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> не рекомендується.

Меропенем містить приблизно 2 мЕкв або 4 мЕкв натрію на 500 мг або 1 г дози преп= арату відповідно, що необхідно враховувати при призначенні препарату пацієнтам, я= кі перебувають на дієті з контрольованим вмістом натрію.

&= nbsp;

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування меропенему вагітним жінкам відсутні або їх кількість обмежена.=

Дослідження на тваринах не вияви= ли прямих або опосередкованих ефектів репродуктивної токсичності. Як запобіжний захід бажано уникати застосування меропенему у період вагітності.

Невідомо, чи проникає меропенем у грудне молоко людини. Меропенем виявляється у дуже низьких концентраціях у грудному молоці тварин. Враховуючи користь терапії для жінок, необхідно прийняти рішення щодо того, припинити грудне годування чи припинити лікуван= ня меропенемом.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом= або іншими механізмами.

Досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводили.

П= ри керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід дотримуватися особливої обережності, враховуючи можливість розвитку головного болю, парестезій або судом, про які повідомлялося при застосуванні меропенему.

 

Спосіб застосування та дози.<= /span>=

Наведені нижче таблиці містять загальні рекомендації щодо дозування лікарського засобу.<= /p>

Доза меропенему і тривалість лікування залежить від виду збудника хвороби, тяжкості захворювання та індивідуальної чутливості пацієнта.

Меропенем при застосуванні у доз= і до 2 г 3 рази на добу дорослим та дітям з масою тіла більше 50 кг та у = дозі до 40 мг/кг 3 рази на добу дітям особливо підходить для лікування деяких видів інфекцій, спричинених менш чутливими видами бактерій (наприклад, види <= span style=3D'font-size:9.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New R= oman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Enteroba= cteriaceae, Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter) або при дуже тяжких інфекціях.

Необхідно дотримуватися додаткових рекомендацій щодо дозування при лікуванні пацієнті= в із нирковою недостатністю (див. нижче).

Таблиця 1=

Рекомендовані дози дорослим та д= ітям з масою тіла більше 50 кг

Інфекція

Одноразова доза для введення

кожні 8 годин

Пневмонія, у тому числі негоспітальна та госпітальна<= /span>

500 мг або 1 г<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman"'>

Бронхолегеневі інфекції при муковісцидозі

2 г=

Ускладнені інфекції сечовивідн= их шляхів

500 мг або 1 г<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman"'>

Ускладнені інтраабдомінальні інфекції

500 мг або 1 г<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman"'>

Інфекції під час пологів і післяпологові інфекції

500 мг або 1 г<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman"'>

Ускладнені інфекції шкіри і м’= яких тканин

500 мг або 1 г<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman"'>

Гострий бактеріальний менінгіт=

2 г=

Лікування пацієнтів і<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>з фібрильною нейтропенією

1 г=

 

Меропенем зазвичай слід застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю від 15&nbs= p;до 30 хвилин.

Крім того, дози препарату до 1 г можна вво= дити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції протягом приблизно 5 хвилин. Дані з безпеки щодо введення дорослим препарату у дозі 2 г у вигляді= внутрішньовенної болюсної ін’єкції обмежені.

 

Порушення функції нирок.

Таблиця 2=

Рекомендовані дози препарату дорослим та дітям з масою тіла більше 50 кг, якщо кліренс креатиніну у пац= ієнтів становить менше 51 мл/хв

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Одноразова доза

(див. Таблицю 1)

Частота

26-50

повна одноразова доза

кожні 12 годин

10-25

половина одноразової дози

кожні 12 годин

<10

половина одноразової дози

кожні 24 години

Дані щодо застосування вказаних у Таблиці 2 доз препарату, відкоригованих на одиницю дози 2 г, обмежені= .

Меропенем виводиться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації, тому необхідну дозу препарату слід вводити п= ісля завершення процедури гемодіалізу.

Рекомендацій щодо дози препарату= для пацієнтів, які отримують перитонеальний діаліз, немає.

Порушення функції печінки.<= /o:p>

Для пацієнтів із порушеннями функції печінки коригування дози препарату не потрібне (див. розділ «Особливості застосування»= ).

Дозування пацієнтам літнього вік= у.

Пацієнтам літнього віку з нормал= ьною функцією нирок і зі значеннями кліренсу креатиніну вище 50 мл/хв коригування дози не потрібне.

Діти віком до 3 місяців.

Немає даних= про безпеку та ефективність застосування меропенему дітям віком до 3 місяців,  оптимальний режим дозування не встановл= ений. Існують обмежені фармакокінетичні дані, які обгрунтовують застосування дози меропенему 20 мг/кг кожні 8 годин (див. розділ «Фармакокінетика»).

Таблиця 3=

Рекомендовані дози препарату діт= ям віком від 3 місяців до 11 років і з масою тіла до 50 кг<= /o:p>

Інфекція

Одноразова доза для введення к= ожні 8 годин

Пневмонія, у тому числі негоспітальна та госпітальна<= /span>

10 або 20 мг/кг маси тіла=

Бронхолегеневі інфекції при муковісцидозі

40 мг/кг маси тіла=

Ускладнені інфекції сечовивідн= их шляхів

10 або 20 мг/кг маси тіла=

Ускладнені інтраабдомінальні інфекції

10 або 20 мг/кг маси тіла=

Ускладнені інфекції шкіри і м’= яких тканин

10 або 20 мг/кг маси тіла=

Гострий бактеріальний менінгіт=

40 мг/кг маси тіла=

Лікування пацієнтів і<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>з фібрильною нейтропенією

20 мг/кг маси тіла=

 

Досвіду застосування препарату д= ітям із поруше= ннями функції нирок немає.=

Меропенем слід застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю від 15 до 30 хвилин. Крім того, дози меропенему до 20 мг/кг можна вводити у вигляді внутрішньове= нної болюсної ін’єкції протягом приблизно 5 хвилин. Дані з безпеки щодо введення дітям препарату у дозі 40 мг/кг у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції обмежені.

Діти з масою тіла більше 50 кг.=

Слід застосовувати дозу, як доро= слим пацієнтам.

Проведення внутрішньовенної болю= сної ін’єкції

Розчин для болюсної ін’єкції слід готувати шляхом розчинення лікарського засобу у воді для ін’єкцій до отрима= ння концентрації 50 мг/мл.

Хімічна і фізична стабільність приготованого розчину для болюсної ін’єкції зберігалася протягом 3 год= ин при кімнатній температурі (15-25 °С).

З мікробіологічної точки зору, я= кщо метод відкриття/відновлення/розведення не виключає ризику мікробіологічного забруднення, лікарсь= кий засіб необхідно використати негайно.

Якщо лікарський засіб одразу не <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>використано, за термін та умови = його зберігання після приготування відповідає лікар.

Проведення внутрішньовенної інфу= зії=

Розчин для інфузії слід готувати шляхом розчинення лікарського засобу у 0,9 % розчині натрію хлориду для інфузій або у 5 % розчині глюкози (декстрози) для інфузі= й до отримання концентрації 1-20 мг/мл.

Хімічна і фізична стабільність приготованого розчину для інфузії з використанням 0,9 % розчину натрію хлориду зберігалася протягом 6 годин при кімнатній температу= рі (15-25 °С) або впродовж 24 годин при температурі 2-8 °С. Приготований розчин, якщо він був охолоджений, слід використати протягом 2<= /span> годин після зберігання у холодильнику. З мікробіологічної точки зору лікарський засіб необхідно використати негайно. Якщо лікарський засіб одразу не використано,= за термін та умови його зберігання після приготування відповідає лікар.

Приготований з 5 % розчином глюкози (декстрози) розчин меропенему слід використати негайно, тобто протягом 1 години пі= сля приготування.

Рекомендуєт= ься застосовувати свіжоприготовлені розчини меропенему для внутрішньовенних ін’єкцій та інфузій.

Таблиця 4

Розчинник=

Тривалість стабільності (години)

при температурі до

25 °= С

4 °С=

Розчини (1-20 мг/мл), приготовані з:

0,9 % натрію хлоридом<= /o:p>

8

48

5 % глюкозою

3

14

5 % глюкозою та 0,225 % нат= рію хлоридом

3

14

5 % глюкозою та 0,9 % натрію хлоридом

3

14

5 % глюкозою та 0,15 % калію хлоридом

3

14

2,5 % або 10 % розчином манітолу для внутрішньовенної інфузії

3

14

10 % глюкозою

2

8

5 % глюкозою та 0,02 % натр= ію

бікарбона= том для внутрішньовенних інфузій

2

8

 =

Під час при= готування розчину слід застосовувати стандартні асептичні методики.=

Перед застосуванням приготовлений розчин збовтати.

Усі флакони призначені лише для одноразового застосування.

Не слід заморожувати приготовані розчини.

 

Діти.

Препарат застосовувати дітям вік= ом від 3 місяців.

 

Передозування.= =

Відносне передозування можливе у пацієнтів із поруше= ннями функції нирок у випадку, якщо д= оза препарату не коригується. Небажані реакції після передозування відповідають профілю зазначених побічних реакцій, зазвичай вони легкі і минають після відм= іни препарату або зниження його дози. Слід розглянути необхідність симптоматичн= ого лікування.

В осіб з нормальною функцією нир= ок відбувається швидке виведення препарату нирками.

Гемодіаліз виводить меропенем і = його метаболіти з організму.

=  

Побічні реакції.=

У процесі огляду даних 4872 із 5026 пацієнтів щодо впливу лікування меропенемом найчастішими небажаними реакціями, пов’язаними із застосуванням меропенему, є діарея (2,3 %), висипання (1,4 %), нудота/блювання (1,4 %) і запалення в місці введення ін’єкції   (1,1 %). Найчастішими небажаними реакціями з боку лабораторних пок= азників були тромбоцитоз (1,6 %) = і підвищення рівня печінкових ферментів (1,5 – 4,3 %).

У наведеній нижче таблиці усі побічні реакції зазначені за системами органів і частотою: дуже часто (X= 05; 1/10); часто (від ≥ 1/100 до <1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100); рідко (від  ≥ 1/1= 0000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не можна оцінит= и на основі наявних даних).

Таблиця 5

Клас системи органів

Частот= а

Побічна реакція

Інфекції та інвазії

нечасто

оральн= ий та вагінальний кандидоз

З боку системи крові та лімфатичної систем= и

часто
нечасто

частота невідома

тромбо= цитемія;

еозино= філія, тромбоцитопе-нія, лейкопенія, нейтропенія;

аграну= лоцитоз, гемолітична анемія

З боку імунної системи

частота невідома

ангіон= евротичний набряк, анафілактичні реакції

З боку нервової системи<= /p>

часто
нечасто
рідко

головн= ий біль;

парест= езії;

судоми=

З боку шлунково-кишкового тракту

часто<= /p>


нечасто

діарея, нудота, блювання, біль у животі;

коліт, асоційований із застосуванням антибіотиків

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

часто




нечасто

підвищення рівня трансаміназ, підвищення р= івня лужної фосфатази в крові, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові;

підвищення рівня білірубіну в крові=

З боку шкіри та підшкірної тканини

часто
нечасто

 

 

 


частота невідома

висипання, свербіж;

кропив’янка, токсичний епідермальний некро= ліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема;

медикаментозна алергія з еозинофілією і системними симптомами (DRESS-синдром), гос= трий генера-лізований екзантематозний пустульоз

З боку нирок і сечовивідних шляхів

нечасто

підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення рівня сечовини в крові

Загальні розлади та стани у місці введення препарату

часто<= br> нечасто
частота невідома

запалення, біль;

тромбофлебіт;

біль у місці ін’єкції

 =

Немає ніяких даних, що свідчать про збільшення ризику побічних явищ у дітей на підставі = обмеженої кількості доступних даних. Усі отримані повідомлення відповідали побічним реакціям, які спостерігалися у дорослих пацієнтів.

 

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важ= ливе значення. Це забезпечує постійний моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Медичним працівникам слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції згідно законодавства.

 =

Термін придатності.

3 роки.<= /o:p>

 =

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

 =

 =

Несумісніст= ь.

Меропенем не слід змішувати або додавати до інших лікарських засобів.

Меропенем, призначений для болюсних внутрішньовенних ін’єкцій, слід відновлювати у стерильній воді для ін’єкцій.

Меропенем у флаконах для внутрішньовенних інфузій можна безпосередньо відновити у    0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози для проведення інфузій.

 

Упаковка. По 0,5 = ;г або 1 г у флаконах; по 1 або 50 флаконів у пачці.

 =

Категорія відпуску.

За рецептом= .=

 =

Виробник.                                                  =           

Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».

Виробництво з пакування in bulk фірми-виробника Шеньчжень Хайбинь Фармасьютикел Ко., Лтд., Китай.

 

Місцезнаходження виробника та= адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 61= 115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.

 =