ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарсь= кого засобу

ПРЕГАММА

(PREGAMMA)<= /b>

Склад:
діюча речовина: прегабалін= (pregabalin);

1 капсула тверда містить прега= баліну 25 мг або 50 мг, або 75 мг, або 150 = мг;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, тверда желатинова капсула (желатин, вода очищена, титану діоксид (Е 171), натрію лаурилсульфат).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хім= ічні властивості:

капсули тверді по = 25 мг: тве= рді желатинові капсули розміром № 4 з корпусом та к= ришкою білого кольору, що містять порошок від білого до майже білого кольору;=

= капсули тверді по 50 мг: тверді желатинові капсули розміром № 4 з корпусом та кришкою білого кольору, що містять порошок від білого до майже білого кольо= ру;

= капсули тверді по 75 мг: тверді желатинові капсули розміром № 4 з корпусом та кришкою білого кольору, що містять порошок від білого до майже білого кольо= ру;

= капсули тверді по 150 мг: тверді желатинові капсули розміром № 2 з непрозорими білими кришечкою та корпусом= , що містять порошок від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група. = Про= тиепілептичні засоби. Інші протиепілептичні засоби. Прегабалін. Код АТХ N03A = X16.

Фармакологічні властивості. <= /i>

Фармакодинаміка.

Діюча речовина – прегабалін – є анал= огом гамма-аміномасляної кислоти [(S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота].

Механізм дії

Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (= a₂–d білок) потенціалзалежних кальцієв= их каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).

Клінічна ефективність і безпека

Нейропатичний біль

Прегабалін ефективний у пацієнтів із діабетичною нейропатією, постгерпетичною невралгією та ураженнями спинного мозку. Ефективність препа= рату при інших видах нейропатичного болю не вивчали.

Встановлено, що профілі безпеки та ефективності лікування прегабаліном = при тривалості до 13 тижнів з режимом дозування препарату 2 рази на добу та тривалістю до 8 тижнів з реж= имом дозування 3 рази на добу подібні.

При застосуванні прегабаліну для лікування нейропатичного болю курсом д= о 12 тижнів зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігало= ся після першого тижня та зберігалося протягом усього періоду лікування.<= /o:p>

Епілепсія

Додаткове лікування

Профілі безпеки та ефективності прегабаліну були подібні при прийомі 12 тижнів із режимом дозування 2 рази на до= бу або 3 рази на добу. Зменшення частоти судомн= их нападів спостерігалося вже на першому тижні.

Діти

Ефективність та безпека застосування прегаб= аліну як допоміжного засобу при епілепсії дітям віком до 12 років та підліткам не встановлені. Побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів віком від 3 міс= яців до 16 років з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реа= кцій у дорослих. Встановлено, що пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей віком від 3 місяців до 16 років спостерігаються частіше, ніж у доросл= их пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосуванн= я та дози» та «Побічні реакції»).

Монотерапія (у пацієнтів з уперше діагностов= аним захворюванням)

Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечними та добре переносилися= .

Генералізований трив= ожний розлад

Зменшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до ш= кали Гамільтона для оцінки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже на першому тиж= ні застосування прегабаліну.

Фіброміалгія

Дослідження продемонстрували зниження болю за візуальною аналоговою шкалою. Покращення додатково було продемонстровано за загальною оцінкою пацієнта та за опитуванням щодо впливу фіброміалгії.

Діти

Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися у клінічних дослідженнях, були запаморочення, нудота, головний біль, збільшення маси тіла та стомлюваність. Загальний профіль безпеки у підлітків був подібним до такого у дорослих із фіброміалг= ією.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні показники прегабаліну у рівноважному стані були подібн= ими у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілепти= чні препарати, та у пацієнтів із хронічним болем.

Абсорбція

Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальної концентрації (C_max) у плазмі крові протягом= 1 години після одноразового або багаторазового застосування. Розрахована біодоступні= сть прегабаліну при пероральному застосуванні становить ≥ 90 % і не залеж= ить від дози. При багаторазовому застосуванні рівноважний стан досягається через 24-48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення C_max приблизно на 25-= 30 % і подовження часу досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (tmax) приблизно до 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.

Розподіл

Прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. Встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і проникає у молоко щур= ів у період лактації. У людини об’єм розподілу прегабаліну після перорального за= стосування становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм

У людини прегабалін за= знає незначного метаболізму. Після введення дози міченого радіоактивною міткою прегабаліну приблизно 98 % радіоактивної речовини виводилося зі сечею у виг= ляді незміненого прегабаліну. Частка N-метильованої похідної прегабаліну – основ= ного метаболіту препарату, що визначався у сечі, – становила 0,9 % від введеної дози. Під час доклінічних досліджень не відбувалося рацемізації S-енантіоме= ра прегабаліну в R-енантіомер.

Виведення

Прегабалін виводиться зі системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні до кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика», «Н= иркова недостатність»).

Пацієнтам із порушеннями функції нирок та пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція дози препарату (див. розділ «Спосіб застосув= ання та дози», таблиця 1).

Лінійність/нелінійніст= ь

Фармакокінетика прегаб= аліну є лінійною для всього рекомендованого діапазону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (< 20 %). Фармакокінетика при багаторазовому застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих при застосуванні одноразової дози лікарського засобу. Таким чином, немає потреби у плановому контролі концентрації прегабаліну у плазмі крові.

Стать

Результати клінічних досліджень свідчать про відсутні= сть клінічно значущого впливу статі на концентрацію прегабаліну у плазмі крові.=

Ниркова недостатність=

Кліренс прегабаліну прямо пропорційний до кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну у плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно зменшувати = дозу препарату, а після гемодіалізу застосовувати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Печінкова недостатність

Спеціальних фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводили. Оскільки прегабалін не зазнає значно= го метаболізму та виводиться зі сечею переважно у незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки мало значущий вплив на концентр= ацію прегабаліну у плазмі крові.

Діти

Фармакокінетику прегабаліну вивчали за участю<= /a> дітей з епілепсією. Після перорального застосув= ання прегабаліну дітям натще t_max становив від 0,5 години до 2 годин після прийому.

Значення C_max і площі під фармакокінетично= ю кривою «концентрація-час» (AUC) прегабаліну зростали лінійно зі збільшенням дози. У дітей з масою тіла до 30 кг значення AUC були нижчими на 30 %, що зумовлено збільшенням на 43 % кліренсу, скоригованого за масою тіла, у цих пацієнтів порівняно з пацієнтами з масою тіла ≥ 30 кг.

Кінцевий період напіввиведення прегабаліну становив у середньому приблизно 3-4 години у дітей віком до 6 років та 4-6 годин у діт= ей віком від 7 років.

Встановлено, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою для кліренсу перора= льного прегабаліну, а маса тіла була значущою коваріатою для уявного об’єму розпод= ілу перорального прегабаліну, і цей зв’язок був аналогічним у дітей і дорослих пацієнтів.

Фармакокінетику прегабаліну у пацієнтів вік= ом до 3 місяців не вивчали (див. розділи «Фарм= акодинаміка», «Діти» та «Побічні реакції»).

Пацієнти літнього віку

Кліренс прегабаліну має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу прегабаліну при його застосуванні перорально узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним зі збільшенням віку. Пацієнта= м із порушеннями функції нирок, пов’язаними з віком, може потребуватися зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Період годування груддю

Годування груддю не впливало або мало незначний вплив= на фармакокінетику прегабаліну при його застосуванні в дозі 150 мг кожні 12 годин (добова доза становить 300 мг). Прегабалін проникає у гр= удне молоко, при цьому його середня концентрація у рівноважному стані становила = приблизно 76 % від концентрації у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля з грудним молоком (при середньому споживанні молока 150 мл/кг/добу)= від жінки, яка приймає прегабалін у дозі 300 мг на добу або у максимальній дозі= 600 мг на добу, становить 0,31 мг/кг/добу або 0,62 мг/кг/добу відповідно. Ці розраховані дози становлять приблизно 7 % від загальної добової дози у мате= рі у перерахуванні на міліграм на кілограм.

Клінічні характеристики.

Показання.

Нейропатичний біль

Препарат Прегамма показаний для лікування нейропатичного болю периферичного або центрального походження у дорослих.

Епілепсія

Препарат Прегамма показаний дорослим як додаткове лікув= ання при парціальних судомних нападах із вторинною генералізацією або без неї.
Генералізований тривожний розлад

Препарат Прегамма показаний для лікування генералізован= ого тривожного розладу у дорослих.

Фіброміалгія.

Протипоказання.=

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад».

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Оскільки прегабалін екскретується переважно в незміненому вигляді зі сечею, зазнає незначного метаболізму в орг= анізмі людини (≤ 2 % дози виділяється зі сечею у вигляді метаболітів), не інгібує метаболізм інших препаратів in vitro і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну взаємодію або бути об’єктом такої взаємоді= ї.

Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз

У дослідженнях in = vivo не спостерігали значущої клінічної фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном= або етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що пероральні прот= идіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.

Пероральні контрацептиви, норетистерон та (або) етинілестрадіол

Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивами, норетистероном та (або) етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з цих лікарських засобів.

Лікарські засоби, що впливають на ЦНС
Прегабалін може посилити дію етанолу та лоразепаму.<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> Повідомляли про виникнення дихаль= ної недостатності та коми і летального наслідку у пацієнтів, які приймали прегабалін разом з опіоїда= ми та/або іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію ЦНС. = Прегабалін, імовірно, посилює порушення когнітивних та основних рухових функцій, спричи= нених застосуванням оксикодону.

Взаємодії у пацієнтів літнього віку=

Спеці= альних досліджень фармакодинамічної взаємодії з участю добровольців літнього віку = не проводили. Дослідження взаємодії лікарських засобів проводили лише у доросл= их пацієнтів.

Особливості застосування.

Пацієнти з цукров= им діабетом

Відповідно до чинної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діаб= етом, маса тіла яких збільшилася під час терапії прегабаліном, можуть потребувати корекції дози цукрознижувальних лікарських засобів.

Реакції гіперчутл= ивості

Повідомляли про розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк. При виникненні таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, застосування прегабаліну слід негайно припинити.<= /p>
Тяжкі шкірні побічні реакції

У зв’язку з лікуванням прегабаліном рідко повідомляли про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та то= ксико-епідермальний некроліз, які можуть бути небезпечними для життя або мати летальний наслідо= к. Під час призначення лікарського засобу Прегамма пацієнтам слід повідомити про ознаки та симптоми та уважно стежити за шкірними реакці= ями. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, слід негайно відмінити застосування прегабаліну та розглянути альтернативне лікування (у разі необхідності).

Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідом= ості та порушення психіки

Застосування прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що може збільшити ризик виникнення травматичних випадків (падін= ня) у пацієнтів літнього віку. Також повідомляли про випадки втрати свідомості, сплутаності свідомос= ті та порушення психіки. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати бути обережними, поки їм не стануть відомі можливі ефекти цього лікарського зас= обу.

Розлади зору<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалас= я у пацієнтів, які приймали прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо= . У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. У процесі клінічних досліджень, в яких проводи= ли офтальмологічне обстеження, частота випадків погіршення гостроти зору та зм= іни поля зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з= пацієнтами із групи плацебо; частота виникненн= я змін на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Також повідомляли про побічні реакції з боку органів зору, включаючи вт= рату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких були тимчасовими. Після припинення застосування прегабаліну ці симптоми з боку органів зору можуть зникнути або зменшитися.

Ниркова недостатність

Повідомляли про випадки р= озвитку ниркової недостатності, яка іноді була оборотною після припинення застосува= ння прегабаліну.

Відміна супутніх протиепілептичних препаратів

Дотепер недостатньо даних щодо того, чи можна відміня= ти супутні протиепілептичні препарати після того, як у результаті додавання прегабаліну до терапії буде досягнуто контролю за судомами, щоб перейти на монотерапію прегабаліном.

Симпт= оми відміни

У деяких пацієнтів після припинення короткострокової = або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомляли про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, біль, судоми, гіпергі= дроз і запаморочення, які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час терапії прегабаліном або невдовзі після його відміни.

Дані щодо відміни прег= абаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступі= нь тяжкості симптомів відміни можуть залежати від дози.
Застійна серцева недостатність=

Зафіксовано застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, я= кі приймали прегабалін. Така реакція спостерігалася здебільшого під час лікування прегабаліном нейропатичного болю у пацієнтів літнього віку з уже існуючими серцево-судинними порушеннями. Таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. При припиненні застосування прегабаліну це яви= ще може зникнути.

Лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ураження спинного мозку<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Під час лікування нейропа= тичного болю центрального походження, спричиненого ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, а також побічних реакцій з боку ЦНС, особливо сонливості. Це може бути пов’язано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад, антиспастичних препаратів), необхідних для лікування цього стану. Цю обставину слід брати до уваги, призначаючи прегаб= алін при такому стані.

Пригнічення дихання

Повідомляли про тяжке при= гнічення дихання у зв’язку зі застосуванням прегабаліну. Пацієнти з порушеннями функції дихання, респіраторними захворюваннями або неврологічними захворюваннями, нирковою недостатністю, одночасним засто= суванням лікарських засобів, що пригнічують ЦНС, та пацієнти літнього віку можуть мати більший ризик виникнення цієї тяжкої побічної реакції. Для таких пацієнтів може знадобитися коригування д= ози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Суїцидальний ризик=

Повідомляли про випадки суїцидальних думок/поведінки у пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними препаратами за деякими показаннями. За результатами метааналізу даних, отриманих у ход= і рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також спостерігалося невелике підвищення суїцидального ризику. Механізм виникнення цього ризику невідомий. У постмаркетинговому періоді= у пацієнтів, які отримували прегабалін, спостерігалися випадки суїцидальних думок/поведінки (див. розділ «Побічні реакції»). Епідеміологічне дослідженн= я з використанням дизайну самоконтрольованого дослідження (порівняння періодів лікування з періодами без лікування в окремої людини) продемонструвало підвищений ризик нових проявів суїцидальної поведінки та смерті внаслідок самогубства у пацієнтів при прийомі прегабаліну.
У зв’язку з цим необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами для виявл= ення ознак суїцидальних думок/поведінки та розглянути доцільність призначення відповідного лікування. У разі появи таких ознак пацієнти (та особи, які доглядають за ними) повинні звернутися за медичною допомогою. Слід розглянути можливість припинення лікування прегабаліном у разі суїцидальних думок/поведінки.

Порушен= ня функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту

Після виходу препарату на ринок повідомляли про явища, пов’язані з порушеннями функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор), при застосуванні прегабаліну р= азом із лікарськими засобами, що можуть сприч= инити запор, наприклад з опіоїдними анальгетик= ами. При одночасному застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вжити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).

Одночасне застосува= ння з опіоїдами

Рекомендується з обережні= стю призначати прегабалін одночасно з опіоїдами через ризик пригнічення ЦНС (ди= в. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У ретроспективному дослідженні було продемонстровано, що пацієнти, які прийма= ли прегабалін одночасно з опіоїдами, мали підвищений ризик летальності, пов’язаної з опіоїдами, порівняно зі застосуванням опіоїдів окремо (скориговане співвідно= шення шансів [aOR], 1,68 [95 % ДІ, 1,19–2,36]). Цей підвищений ризик було зафіксов= ано при прийомі низьких доз прегабаліну (≤ 300 мг, aOR 1,52 [95 % ДІ, 1,04–2,22]), спостерігалася тенденція до більш високого ризику при прий= омі високих доз прегабаліну (> 300 мг, aOR 2,51 [95 % ДІ 1,24–5,06]).

Неправильне застосування, зловживання або залежність

Зафіксовано випадки неправильного застосування, зловживання та залежності. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам зі зловживанням різними речовинами в анамн= езі; необхідно спостерігати за пацієнтом для виявлення симптомів неправильного застосування, зловживання або залежності від прегабаліну (повідомляли про випадки розвитку звикання, перевищення призначеної дози та поведінки, спрямованої на отриман= ня препарату).

Енцефалопатія=

Повідомляли про випадки енцефалопатії, що виникали переважно у пацієнті= в зі супутніми захворюваннями, що можуть спровок= увати енцефалопатію.

Жінки репродуктивного віку/контрацепція

Застосування прегабаліну протягом першого триместру вагітності може викликати серйозні вроджені вади розвитку (ВВР) у майбутньої дитини. Препар= ат Прегаммане слід застосовувати у період вагітності, окрім випадків, коли користь для матері яв= но перевищує можливий ризик для плода. Жінки репродуктивного віку протягом лікування прегабаліном повинні використовувати ефективні засоби контрацепції (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).=

Допоміжні речовини
Даний лікарський засіб= містить менше 1 ммоль натрію на дозу препарату, тобто практично вільний від натрію.=

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку/контрацепція=

Жінки репродуктивн= ого віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції.

Вагітність

У процесі досліджень на тваринах було продемонстрован= о репродуктивну токсичн= ість. Показано, що прегабалін проникає ч= ерез плаценту у щурів. Прегабалін може проникати через плаценту людини.

Серйозні вроджені вади розвитку (В= ВР)

Дані скандинавського обсерваційного дослідже= ння за участі більш ніж 2700 вагітних жінок, які застосовували прегабалін у першому триместрі, продемонстрували більшу поширеність серйозних ВВР серед дітей (ж= ивих або мертвонароджених), які зазнали внутрішньоутробного впливу прегабаліну порівняно з популяцією дітей, які такого впливу не мали (5,9 % проти 4,1 %).

Ризик розвитку серйозних ВВР серед дітей, які зазнали внутрішньоутробного впливу прегабаліну у першому триместрі вагітнос= ті, був дещо вищим порівняно з популяцією дітей, які та= кого впливу не мали (коригований коефіцієнт поширеності та 95 % ДІ: 1,14 (0,96-1,35)), та порівняно з популяцією, яка зазнала впливу ламотрид= жину (1,29 (1,01–1,65)) або дулоксетину (1,39 (1,07–1,82)).

Аналіз специфіки ВВР продемонстрував більш високий ризик щодо орофасціальних незрощень та дефектів очей, нервової або сечостатевої системи, але показники були невеликими, а оцінки неточн= ими.

Препарат Прегам= ма не слід застосовувати у період вагітності без нагальної потреби (застосовувати тільки тоді, коли користь для матері явно перевищує можливий ризик для плода= ).

Період годування груддю

Прегабалін проникає у грудне молоко людини. Впл= ив прегабаліну на новонароджених/немовлят невідомий. Необхідно прийняти рішення про припинення грудного вигодовування чи відміну терапії прегабаліном, беру= чи до уваги користь годування груддю для дитини та користь лікування для жінки= .

Фертильність

Клінічні дані щодо впливу прегабаліну на фертильність жінок відсутні.

Під час клінічного дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові добровольці чоловічої статі застосовували прегабалін= у дозі 600 мг на добу. Після застосування препарату протягом 3 місяців жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.

У процесі дослідження фертильності у самиць щурів спостерігався небажаний вплив на репродуктивну функцію. Також у процесі дослідження фертильності у самців щурів спостерігався небажаний вплив на репродуктивну функцію та розвиток. Клінічна значущість цих результатів невідома.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Прегабалін може незначною або помірною мірою впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами= . Прегабалін може спричинити запам= орочення і сонливість, таким ч= ином впливаючи на здатність керувати транспортними засоба= ми та працювати з іншими механізмами. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекоменду= вати утримуватися від керування транспортними засобами, від роботи зі складною технікою та від іншої потенційно небезпечної діяльності, поки не стане відомо, чи впливає цей лікарський засіб на їхню здатність до такої діяльності.

Спосіб застосування та дози. =

Сп= осіб застосування<= /i>

Препа= рат Прегамма приймати незалежно ві= д вживання їжі.
Даний лікарський засіб призначений винятково для перорального застосування.

Дози

Діапазон доз препарату мо= же змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Добову дозу розподіляти на 2 або 3 прийоми.

Нейропатичний біль=

Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препарату дозу можна збільшити до 300 мг = на добу через 3-7 днів, а у разі необхідності – до максимальної дози 600 мг на добу ще після 7 днів.

Епілепсія

Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препарату пацієнтом д= озу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Ще че= рез один тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на доб= у.

Генералізований тривож= ний розлад

Доза, яку розподіляють на= 2 або 3 прийоми, може змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Періодично слід переглядати необхідність продовження терапії.

Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної відповіді = та переносимості препарату пацієнтом дозу можна збільшити до 300 мг на до= бу після першого тижня лікування. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Ще через один тиждень дозу можна збільшит= и до максимальної – 600 мг на добу.

Фіброміалгія

Рекомендована доза препар= ату для лікування фіброміалгії становить від 300–450 мг на добу. Лікування слід розпочинати із застосування дози 75 мг 2 рази на добу (150 мг на добу). Залежно від ефективності та переносимості дозу можна збільшувати до = 150 мг 2 рази= на добу (300 мг на добу) протягом о= дного тижня. Для пацієнтів, для яких застосування дози 300 мг на добу є недостатн= ьо ефективним, можна збільшити дозу до 225 мг 2 рази на добу (450 мг на добу). Хоча існує дослідження застосування дози 600 мг на добу, доказів того, що застосування цієї дози буде мати додаткову перевагу, немає; також така доза мала гіршу переносимість. Беручи до уваги дозозалежні побічні реакції, застосування доз вище 450 мг на добу не рекомендується. Оскільки препарат виводиться головним чин= ом нирками, слід коригувати дозу препарату пацієнтам із порушеннями функції нирок.

Відміна прегабаліну

Відповідно до діючої клінічної пра= ктики, припиняти терапію прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня, незалежно від показань (див. розділи «Особливості застосуванн= я» та «Побічні реакції»).

Порушення функції нирок

Пр= егабалін виводиться зі системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика»), зменшувати дозу пацієнтам із порушеннями функції нирок слід індивідуально, як зазначено у таблиці 1, відповідно до кліренсу креатиніну (CLcr), який слід виз= начати за формулою:

Прегабалін ефективно вида= ляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід коригувати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кож= ної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно застосовувати додаткову дозу препарату (див. табли= цю 1).

Корекція = дози прегабаліну відповідно до функції нирок

Таблиця 1

<= /o:p>

Кліренс креатиніну (CL_cr) (мл/хв)

Загальна добова доза прегабаліну *=

Режим дозування

Початкова доза (мг/добу)

Максимальна доза (мг/добу)

≥ 60

150

600

2 або 3 рази на добу <= /o:p>

≥ 30 – < 60

75

300

2 або 3 рази на добу

≥ 15 – < 30

25–50

150

1 або 2 рази на добу

< 15

25

75

1 раз на добу

Додаткова доза після гемодіалізу (мг)

25

100

Одноразова доза⁺=

* Загальну добову дозу (мг/добу) слід розподілит= и на декілька прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отримати дозу для одноразов= ого прийому (мг/дозу).

⁺ Додаткова доза – це додаткова = одноразов= а доза.

&nb= sp;

Пор= ушення функції печінки

Для пацієнтів із= порушеннями функції печінки необхідності в корекції дози немає (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього= віку через порушення функц= ії нирок може бути потрібне зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Фармакокінетика»).

Діти.

Бе= зпека та ефективність прегабаліну при його застосуванні дітям (віком до 18 років) не встановлені. Доступна <= span lang=3DUK style=3D'color:black;mso-ansi-language:UK'>дотепер інформа= ція наведена в розділі «Побічні реакції», а також у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, враховуючи дану інформацію, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів.

Повідомляли, що найчастішими побіч= ними реакціями при передозуванні прегабаліну були сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. Також надходили повідомлення п= ро судоми.

Рідко повідомляли про вип= адки коми.

Лікування передозування прегабаліну полягає у загальн= их підтримувальних заходах та за потреби може включати гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Побічні реакції.

У дослідженнях найчастішими побічними реакці= ями були запаморочення і сонливість. Побічні реакції зазвичай б= ули легкими або помірними.

Нижче наведені всі побічні реакції, що виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше ніж у одного пацієнта. Ці побічні реакції перелічені за системами органів та за частотою: дуже часто (≥&= nbsp;1/10); часто (від ≥&n= bsp;1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не мож= е бути оцінена на основі наявних даних). У кожній групі за частотою виникне= ння побічні реакції<= /span> представлено у порядку зниження сту= пеня їх проявів.

Зазна= чені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворюва= ння та (або) супутнім застосуванням інших лікарських засобів.

Під ч= ас лікування нейропатичного болю центрального походження, спричиненого ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій загалом, частота побічних реакцій з боку ЦНС, особливо сонливість (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>Особливості застосування»).

Інфекції та інвазії

Часто: назофарингі= т.

З боку крові та лімфат= ичної системи

Нечасто: нейтропен= ія.

З боку імунної системи=

Нечасто: гіперчутливість.

Рідко: ангіоневротичний набряк, алергічні реакції, анафілактоїдні реакції.

З боку обміну речовин, метаболізму

Часто: підвищення = апетиту.

Нечасто: втрата ап= етиту, гіпоглікемія.

З боку психіки<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Часто: ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, дезорієнтац= ія, безсоння, зниження лібідо.

Нечасто: галюцинації, панічні атаки, неспокій, збудження, депресія, пригнічений настрій, піднесений настрій, агресія, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія.

Рідко: розгальмову= вання, суїцидальні думки/поведінка (див= . розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової систем= и

Дуже часто: запамо= рочення, сонливість, головний біль.

Часто: атаксія, по= рушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам’яті, порушення уваг= и, парестезія, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівноваги, летаргія.

Нечасто: синкопе, = ступор, міоклонія, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивн= их функцій, порушення психіки, розлади мовлення, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, загальне нездужання, апатія, навколоротова парестезія, міоклонус.

Рідко: судоми, пар= осмія, гіпокінезія, дисфагія, паркінсонізм, гіпалгезія, залежність, мозочков= ий синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гієна–Барре, внутрішньочерепна гіпертензі= я, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну.

З боку органів зору

Часто: нечіткість = зору, диплопія, кон’юнктиві= т.

Нечасто: втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефекти поля з= ору, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість в очах, підвищене сльозовиділення, подразнення очей, блефарит, порушення акомодації, крововилив в око, світлобоязнь, набряк сітківки.

Рідко: втрата зору, кератит, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт.

З боку органів слуху та рівноваги<= /span>

Часто: вертиго.

Нечасто: гіперакуз= ія.

З боку серця

Нечасто: тахікарді= я, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова брадикардія, застійна серцева недостатність.

Рідко: подовження інтервалу QT, синусова тахікардія, синусова аритмія.

З боку судин

Нечасто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, гіперемія, відчуття холоду в кінцівках.

З боку дихальної систе= ми, органів грудної клітки та середостіння

Часто: фаринголари= нгеальний біль.

Нечасто: задишка, = носова кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухість слизової оболонки носа.

Рідко: набряк легень, стиснення в горл= і, ларингоспазм, апное, ател= ектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання.

Частота невідома: пригнічення дихання.

З боку шлунково-кишков= ого тракту

Часто: блювання, н= удота, запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентерит.

Нечасто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіперсекреція слини, гіпестезія = ротової порожнини, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкова кровотеча, мелен= а, набряк язика, ректальна кровотеча.

Рідко: асцит, панк= реатит, набряк язика, дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальний абсцес.

З боку гепатоб<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>іліарної системи<= o:p>

Нечасто: підвищени= й рівень печінкових ферментів*.

Рідко: жовтяниця. =

Дуже рідко: печінк= ова недостатність, гепатит.=

З боку шкіри та підшкірної тканини

Часто: пролежні.

Нечасто: папульозне висипання, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеція, сух= ість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шкіри, везикуло-бульозні висипання.

Рідко: синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, холодний = піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, розлади з боку нігт= ів, петехіальний висип, пурпура, пустулярний висип, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики.

З боку опорно-рухового апарату та спо= лучної тканини

Часто: м’язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми м’яз= ів шиї.

Нечасто: набряк суглобів, міалгія, посіпування м’язів, біль у шиї, скутість м’я= зів.

Рідко: рабдоміоліз= .

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Нечасто: нетриманн= я сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит.

Рідко: ниркова недостатність, олігурія, затримка сечі, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит.

З боку статевої системи та молочних з= алоз

Часто: еректильна дисфункція, імпотенція.

Нечасто: статева дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія.

Рідко: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідиди= міт.

Загальні розлади та ре= акції у місці введення

Часто: периферичний набряк, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’янін= ня, незвичні відчуття, підвищена втомлюваність.

Нечасто: генералізований набряк, набряк обличчя, скутість у грудях, біль, жар, спрага, озноб, загальна слабкість, нездужання, абсцес, запалення жирової тканини, реакції фоточутливості.

Рідко: гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок.

Лабораторні дослідженн= я

Часто: збільшення = маси тіла.

Нечасто: збільшенн= я рівня креатинфосфокінази в крові, збільшення рівня глюкози в крові, зменшення кількості тромбоцитів, збільшення рівня креатиніну в крові, зменшення рівня калію в крові, зменшення маси тіла.

Рідко: зменшення р= івня лейкоцитів у крові.

* Збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).

У деяких пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про такі реакції: безсоння, головний біль, нудота, тривожніст= ь, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, біль, гіпергі= дроз і запаморочення, які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Дані щодо відміни прегаба= ліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступі= нь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.

Діти. Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у <= span lang=3DUK style=3D'color:black;mso-ansi-language:UK'>процесі досліджень, проведених з уч= астю дітей з парціальними судомними нападами з вторинною генералізацією або без неї, був подібний до профілю, який спостерігався в дослідженнях у дорослих пацієнтів з епілепсією. Най<= span lang=3DUK style=3D'color:black;mso-ansi-language:UK'>частішими побічними реакціями були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт = (див. розділи «Фармакодинаміка», «Фармакокін= етика» та «Діти»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції піс= ля реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічн= их реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://= aisf.dec.gov.ua

<= o:p>

Термін придат= ності.

2 роки від дати виробництва <= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US'>in= bulk.

Умови зберігання= .

Зберігати в оригіна= льній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недосту= пному для дітей місці.

Упаковка.=

По 14 капсул у блістері.= По 2 або по 4 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпус= ку.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «КУСУМ ФАРМ»=

(пакування із форми in bulk виробника= КУСУМ ХЕЛТХКЕР ПВТ ЛТД, Індія).

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

40020, Україна, Сум= ська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.<= /o:p>

Кліренс креатиніну (CL_cr) (мл/хв)	Загальна добова доза прегабаліну *=	Режим дозування
Початкова доза (мг/добу)	Максимальна доза (мг/добу)
≥ 60	150	600	2 або 3 рази на добу <= /o:p>
≥ 30 – < 60	75	300	2 або 3 рази на добу
≥ 15 – < 30	25–50	150	1 або 2 рази на добу
< 15	25	75	1 раз на добу
Додаткова доза після гемодіалізу (мг)
	25	100	Одноразова доза⁺=