ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МАГУРОЛ

(MAGUROL)

Склад:

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>діюча речов= ина: doxazosin;

1 таблетка містить доксазозину мезилату 4,86 мг еквівалентно доксазозин= у 4 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальглікол= ят (тип А), магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.

Лікарська форма. Таб= летки.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі, плоскі таблетки з рискою, діаметром приблизно 8,5 мм.

Фармакотерапевтична група. Антиг= іпертензивні засоби. Антиадренергічні засоби з периферичним механізмом дії. Блокатори α-адренорецепторів. Код АТХ С02С А04.

Фармакологічні властивості. =

Фарма= кодинаміка. Доксазозин є потужним та селективним антагоніст= ом постсинаптичних α₁-адренорецепторів. Блокування цих рецепто= рів призводить до зниження системного артеріального тиску. Лікарський засіб Маг= урол призначений для перорального застосування 1 раз на добу пацієнтам, хворим на есенціальну артеріальну гіпертензію.

Було продемонстровано, що доксазозин не спричиняє небажаних метаболічних ефектів= і його можна застосовувати пацієнтам із цукровим діабетом, подагрою або інсулінорезистентністю.

Докса= зозин також можна призначати пацієнтам із бронхіальною астмою, гіпертрофією лівого шлуночка та пацієнтам літнього віку. Застосування препарату сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічує агрегацію тромбоцитів та підсилює активність тканинного активатора плазміногена. Крім того, застосування доксазозину підвищує чутливість до інсуліну у тих пацієнтів, у яких така чутливість є порушеною.

Також= у довгострокових дослідженнях було продемонстровано, що на додаток до антигіп= ертензивної дії, застосування доксазозину спричиняє помірне зниження концентрації загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів у плазмі крові, а отже – даний препарат може бути особливо корисний пацієнтам, хворим на артеріальну гіпертензію та гіперліпідемію.

Засто= сування доксазозину у пацієнтів, хворих на симптомну доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), сприяє значному покращенню уродинаміки та зменшенню симптомів. Вважається, що ефект препарату при ДГПЗ досягається за рахунок селективної блокади α₁-адренорецепторів, розташован= их у м’язовій стромі та капсулі передміхурової залози, а також у шийці сечового міхура.

Фарма= кокінетика.

Всмоктування. При пероральному застосуванні у людини (чоловіки молодого віку або = люди літнього віку будь-якої статі) доксазозин швидко всмоктується з біодоступні= стю на рівні приблизно ⅔ дози.

Біотрансформація/елімінація. Приблизно 98 % доксазозину зв’язується з білками плазми крові. Було показано, що доксазозин інтенсивно метаболізується і виводиться з організму переважно з калом.

Середній період напіввиведення препарату з плаз= ми становить 22 години, що дає можливість приймати препарат 1 раз на добу.

При пероральному застосуванні доксазозину концентрація метаболітів препарату у плазмі крові є низькою. Концентрація у плазмі крові найактивнішого метаболіту
6'-гідроксидоксазозину у людини в 40 разів нижча за плазмову концентрацію первинної сполуки, що свідчить про те, що антигіпертензивна дія препарату зумовлена переважно доксазозином.

На цей час існують лише обмежені дані щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впл= иву препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину)= . У пацієнтів із помірною печінковою дисфункцією однократне застосування доксазозину призводило до підвищення AUC на 43 % та зменшення видимого клір= енсу при пероральному застосуванні на 40 %. Як і при застосуванні інших препарат= ів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки доксазозин слід застосовувати з особливою обережністю.

Клінічні характеристики.

Показання.<= /i>

Артеріальна гіпертензія.

Препарат показаний для лікування артеріальної гіпертензії, і для більшості пацієнтів його можна застосовувати для контролю артеріального тис= ку як монотерапію. У випадку неефективності монотерапії для лікування артеріальної гіпертензії препарат можна застосовувати у комбінації з тіазидними діуретик= ами, блокаторами β-адренорецепторів, блокаторами кальцієвих каналів та інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Препарат показаний для лікування обструкції сечовивідних шляхів, а т= акож симптомів, пов’язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Препарат можна призначати пацієнтам із ДГПЗ як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному рівні артеріального тиску.<= /span>=

Протипоказання.

Застосування лікарського засобу протипоказане т= аким категоріям пацієнтів:

– пацієнтам з гіперчутливістю до похідних хіназоліну (наприклад, празозину, теразозину, доксазозину) або до будь-якої= з допоміжних речовин препарату;

– пацієнтам із випадками ортостатичної гіпотенз= ії в анамнезі;

– пацієнтам із ДГПЗ та супутньою обструкцією верхніх сечовивідних шляхів, хронічними інфекціями сечовивідних шляхів та наявністю каменів у сечовому міхурі;

– пацієнтам з артеріальною гіпотензію (стосуєть= ся тільки пацієнтів із ДГПЗ).

Доксазозин як монотерапія протипоказаний пацієн= там із переповненням сечового міхура або анурією із прогресуючою нирковою недос= татністю або без неї.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Інгібітори фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл, варденафіл)

Сумісне застосування доксазозину з інгібіторами ФДЕ-5 у деяких пацієнтів може спричиняти симптоматичну артеріальну гіпотенз= ію. Дослідження доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.

Доксазозин значною мірою зв’язується з білками плазми крові (на 98 %). Препарат не впливає на зв’язування дигоксину, феніт= оїну, варфарину або індометацину з білками.

Не відзначалося несприятливої взаємодії при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, блокаторів β-адренорецепторів, нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, пероральних цукрознижувальних засобів, урикозуричних засобів = та антикоагулянтів. Проте дані формальних досліджень із вивчення лікарської взаємодії відсутні.

Дослідження in vitro вказують на те, що доксазозин є субстратом цитохрому P450 3A4 (CYP 3A4). Слід з обережністю призначати доксазозин одночасно з потужн= ими інгібіторами CYP 3A4, наприклад кларитроміцином, індинавіром, ітраконазолом, кетоконазолом, нефазодоном, нелфінавіром, ритонавіром, саквінавіром, телітроміцином або вориконазолом (див. розділ «Фармакологічні= властивості»).

Доксазозин потенціює гіпотензивну дію інших α-адреноблокаторів, а також інших антигіпертензивних засобів.

Є дані про те, що однократне застосування доксазозину в дозі 1 мг у перший день чотиридобового курсу перорального застосування циметидину (400 мг 2 рази на добу) призводило до підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % і не спричиняло жодних статистично значущих змін середньої C_max та середнього Т½ доксазозину. Таке підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % на тлі застосування циметидину знаходиться у межах міжсуб’єктної варіабельності (27 %) середніх рівнів AUC доксазозину порівняно з плацебо.

Особливості застосування.=

Ортостатична гіпотензія / синкопе. <= u>Початок терапії. Як і= при застосуванні інших блокаторів α-адренорецепторів, ортостатична гіпотен= зія при застосуванні цього препарату розвивалася у дуже малого відсотка пацієнт= ів, проявляючись запамороченням та слабкістю або рідше – втратою свідомості (синкопе), особливо на початку терапії. У зв’язку з цим на початку терапії необхідно контролювати рівень артеріального тиску, щоб мінімізувати можливі постуральні ефекти.

Призначаючи терапію будь-яким ефективним блокат= ором α-адренорецепторів, слід проінформувати пацієнта, як уникнути симптомів ортостатичної гіпотензії та як поводитися при їх виникненні. Пацієнта також потрібно попередити про необхідність уникнення ситуацій, в яких існує ризик отримання травм, враховуючи можливість виникнення запаморочення або слабкос= ті на початку терапії препаратом.

Застосування при гострих серцевих станах. Як і інші вазодилатуючі антигіпертензивні засоби, доксазозин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із такими гострими серцевими станами: л= егеневий набряк, спричинений аортальним або мітральним стенозом; гіперсистолічна сер= цева недостатність; правошлуночкова серцева недостатність, зумовлена тромбоембол= ією легеневої артерії або перикардіальним випотом; лівошлуночкова серцева недостатність з низьким тиском наповнення.

Застосування при порушенні функцій печінки. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушення функцій печінки доксазозин<= /span> слід призначати з особливою обережністю. Через відсутність клінічно= го досвіду застосування пацієнтам із печінковою недостатністю тяжкого ступеня = призначення препарату цій категорії пацієнтів не рекомендується.

Застосування разом з інгібіторами ФДЕ-5. Застосовувати доксазозин разом з інгібіторами фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл та варденафіл) слід з обережністю, оскіль= ки ці лікарські засоби спричиняють вазодилатацію, а отже – можуть спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну артеріальну гіпотензію. Для зменшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії рекомендується розпочинати терапію препаратами групи інгібіторів фосфодіестерази-5 тільки за умови, якщо на тлі застосування α-блокаторів пацієнт має стабільну гемодинаміку. Крім тог= о, рекомендується розпочинати терапію інгібіторами фосфодіестерази-5 з найменш= ої можливої дози та витримувати 6-годинний інтервал між застосуванням доксазоз= ину та інгібіторів фосфодіестерази-5. Досліджень доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.=

Застосування пацієнтам під час хірургічного видалення катаракти. У дея= ких пацієнтів, які приймали тамсулозин на період проведення хірургічного видале= ння катаракти або до операції, під час втручання спостерігався розвиток інтраопераційного синдрому атонічної райдужної оболонки (IFIS, варіант синд= рому вузької зіниці). Повідомлялося про окремі випадки розвитку такого побічного ефекту і при застосуванні інших α₁-блокаторів, тому не можна виключати можливість розвитку цього ефекту для інших препаратів даного класу лікарських засобів. Через те, що IFIS підвищує частоту процедурних ускладне= нь під час проведення операції, при підготовці до неї слід повідомити хірургам-офтальмологам, чи застосовує або застосовував пацієнт блокатори α₁-адренорецепторів.

Пріапізм= . Відомо = про випадки тривалої ерекції та пріапізму. У випадку ерекції, що триває більше 4 годин, пацієнту слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо негайно= не розпочати лікування пріапізму, виникає ушкодження тканини статевого члена, = що може призвести до необоротної втрати потенції.

Скринінг= на рак передміхурової залози. Карцинома передміхурової залози спричиняє багато симптомів, що асоціюються із ДГПЗ, до того ж ці два захворювання можуть співіснувати. Тому слід виключити наявність карциноми передміхурової залози, перш ніж починати терапію доксазозином з приводу симптомів ДГПЗ.

Пацієнтам із рідкісними спадковими захворювання= ми, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази та мальабсорбція глюкози-галактози, не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Пацієнти з артеріальною гіпертензією.

Вагітність. Через відсутність на даний час належних та добре контрольованих досліджень щодо застосування препарату вагітним безпека застосування доксазозину у період вагітності залишається невстановленою. Тому препарат с= лід застосовувати лише тоді, коли потенційні переваги лікування, з точки зору лікаря, виправдовують потенційний ризик. Хоча є дані, що у дослідженнях на тваринах препарат не проявляв тератогенної дії, його застосування у дуже високих дозах, що приблизно в 300 разів перевищували максимальну рекомендов= ану дозу для людини, призводило до зниження тривалості життя плода.

Годування груддю. Застосувати доксазозин у період годування груддю протипоказано, оскі= льки у дослідженнях на тваринах було продемонстровано, що доксазозин акумулюєтьс= я у молоці щурів у період лактації, а даних щодо екскреції доксазозину в молоко= у період годування груддю у людини немає. При необхідності застосування доксазозину слід припинити годування груддю.

Пацієнти із ДГПЗ.

Інформація у цьому розділі не стосується пацієнтів із ДГПЗ.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.=

Здатність керувати автотранспортом та працювати= з іншими механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування (див. побічні реакції з боку нервової системи).

Спосіб застосування та дози.<= /i>

Лікарський засіб можна приймати як уранці, так і ввечері.

Артеріальна гіпертензія. =

Препарат слід застосовувати 1 раз на добу. Початкова доза становить 1 мг, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе. Після
1–2 тижнів початкової терапії дозу можна підвищити до 2 мг, а потім, якщо необхідно, і до 4 мг. У більшості пацієнтів відповідь на терапію спостерігається при застосуванні препарату у дозі 4 мг або нижчій. Якщо необхідно, дозу препарату можна підвищити до 8 мг або до максимальної рекомендованої дози – 16 мг.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Рекомендована початкова доза доксазозину станов= ить 1 мг 1 раз на добу, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе. Залежно від індивідуальних особливо= стей уродинаміки пацієнта та симптомів ДГПЗ, дозу можна підвищити до 2 мг, потім= до 4 мг і до максимальної рекомендованої дози – 8 мг. Рекомендований інтервал підбору дози 1–2 тижні. Звичайна рекомендована доза препарату становить 2–4= мг на добу.

Пацієнтам літнього віку слід застосовувати звичайні дози для дорослих.

Пацієнтам із порушенням функції нирок слід застосовувати звичайні дози для дорослих, оскільки фармакокінет= ичні параметри препарату при порушенні функції нирок не змінюються. Препарат не виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.

Пацієнти з порушеннями функції печінки.<= /i> На даний час інформація щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину), є обмеженою. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієн= там із ознаками порушень функції печінки препарат слід призначати з обережністю= .

При призначенні доксазозину у дозі 1 мг застосовують препарат у необхідному дозуванні або лікарській формі.<= /i>

Діти. Досвіду застосува= ння препарату дітям немає.

Передозування.

Якщо передозування препарату призвело до артеріальної гіпотензії, пацієнта слід терміново покласти на спину, опустив= ши голову вниз. В окремих випадках можна вжити інші симптоматичні заходи.

Якщо симптоматичних заходів недостатньо, для лі= кування шоку першочергово слід застосувати плазмозамінники. Після цього при необхідності слід застосувати судинозвужувальні препарати. Слід спостерігат= и за станом функції нирок та при необхідності застосовувати підтримуючі заходи.<= o:p>

Гемодіаліз не показаний, оскільки доксазозин значною мірою зв’язується з білками плазми крові.

Побічні реакції.

Інфек= ції та інвазії: інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідн= их шляхів.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: алергічні реакції.

Метаб= олічні та аліментарні розлади: пода= гра, підвищення апетиту, відсутність апетиту.

Психі= чні порушення: збудження, депресія, тривожність, безсоння, нервозність.

З боку нервової системи: сонливість, запамороче= ння, головний біль, інсульт, гіпестезія, синкопе, тремор, ортостатичне запаморочення, парестезія.

З боку органів зору: нечіткість зору, інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки.

З боку органів слуху та рівноваги: верт= иго, шум у вухах.

З боку серця: посилене серцебиття, тахікардія, стенокардія, інфаркт міокарда, брадикардія, серцеві аритмії.

З боку судин: артеріальна гіпотензія, ортостатична артеріаль= на гіпотензія, припливи.

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: бронхіт, кашель, задишка, риніт, носова кровотеча, посилення існуюч= ого бронхоспазму.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль= у животі, диспепсія, сухість у роті, нудота, запор, метеоризм, блювання, гастроентерит, діарея.

Гепат= обіліарні розлади: відхилення від норми показників функції печінк= и, холестаз, гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свер= біж, висипання на шкірі, кропив’янка, алопеція, пурпура.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: біль у спині, міалгія, артралгія, м’язові спазми, м’язова слабкість= .

З боку нирок та сечовивідного тракту: цист= ит, нетримання сечі, дизурія, часте сечовипускання, гематурія, поліурія, підвищ= ений діурез, розлади сечовипускання, ніктурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія, пріапізм, ретроградна еякуляція.

Загал= ьні розлади: астенія, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, периферичні набряки, біл= ь у тілі, набряк обличчя, підвищена втомлюваність, загальне нездужання.

Резул= ьтати досліджень: збільшення маси тіла.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу про= водити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: <= /span>https://aisf.dec.gov.ua

=

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці в недоступно= му для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Медокемі Лімітед / Medochemie Limited.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.=

Константинуполес 1-10, Лімассол, 3011, Кіпр / Konstantinoupoleos 1-10, Limassol, 3011, Cyprus.

&n= bsp;