ІН=
СТРУКЦІЯ
для
медичного застосування лікарського засобу
МА=
ЙСЕПТ
(M=
YCEPT)
=
Склад:
діюча речовина: мофетилу мікофенолат;
1 капсула тверда містить мофетилу мікофенолату 250 мг=
;
допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, крохмаль прежелатинізований, повідон, магнію стеарат,
желатин, титану діоксид (Е 171), понсо 4R (Е 124), діамантовий синій (Е 133), жовтий захід (Е 110), індиг=
окармін
(Е 132).
Лі=
карська
форма. Капсули тверді.
Основні фізико-хімічні
властивості: тверді желатинові капсули
розміром 1, ковпачок –блакитного кольору, корпус – оранжевого кольору; напис
чорного кольору «Mycept» та «250», наповнені білим або майже білим гранульо=
ваним
порошком.
Фармакотерапевтична група.
Селективні імуносупресивні засоби. Кислота мікофеноло=
ва.
Код АТХ L04A A06.
Фа=
рмакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Мофетилу мікофенолат — це 2-морфоліноетиловий ефір
мікофенолової кислоти (МФК). 2-морфоліноетиловий ефір мікофенолової кислоти=
— селективний
неконкурентний і оборотний інгібітор інозинмонофосфатдегідрогенази (ІМФДГ),=
що
пригнічує синтез гуанозинових нуклеотидів de
novo без включення в ДНК. 2-морфоліноетиловий ефір мікофенолової кислоти
чинить більш виражену цитостатичну дію на лімфоцити, ніж на інші клітини,
оскільки проліферація Т- і В-лімфоцитів дуже залежить від синтезу пуринів de novo, тоді як клітини інших тип=
ів
можуть переходити на обхідні шляхи метаболізму.
Додатково до інгібування ІМФДГ та пов’язаної з цим
депривації лімфоцитів, МФК також впливає на клітинні контрольні точки,
відповідальні за метаболічне програмування лімфоцитів. Було продемонстровано
при застосуванні людських CD4+ Т-клітин, що МФК змінює транскрипційну активність у
лімфоцитах із процесів проліферації на процеси катаболізму, значимі для
метаболізму та виживаності, що призводить до анергічного стану Т-клітин, в
результаті чого клітини перестають реагувати на свій специфічний антиген. <=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'>
Фармакокінетика.
Всмоктування
Після перорального прийому відбувається швидке і повне
всмоктування та повний передсистемний метаболізм мофетилу мікофенолату з
утворенням активного метаболіту МФК. На основі супресії гострого відторгнен=
ня
трансплантата нирки імуносупресивна активність лікарського засобу Майсепт
Розподіл
У результаті печінково-кишкової рециркуляції лікарського засобу зазвичай
приблизно через 6‑12 годин після прийому препарату спостерігається
вторинне підвищення концентрації МФК у плазмі крові. При одночасному
застосуванні з холестираміном (4 г 3 рази на добу) AUCМФК знижує=
ться
приблизно на 40 %, що свідчить про значний ступінь печінково-кишкової
рециркуляції.
У клінічно значимих концентраціях МФК на 97 % зв'язується з альбуміном
плазми крові.
У ранній період після трансплантації (< 40 днів після трансплантації=
) у
пацієнтів з трансплантацією нирки, серця чи печінки середній показник AUC
Метаболізм
Мікофенолова кислота метаболізується в основному під дією
глюкуронілтрансферази (ізоформа UGT1A9) з утворенням неактивного фенольного
глюкуроніду МФК. In vivo феноль=
ний
глюкуронід МФК перетворюється назад на вільну МФК шляхом печінково-кишкової
рециркуляції. Також утворюється більш низький ацилглюкуронід (AcMPAG),
який є фармакологічно активний і, можливо, є причиною виникнення деяких
побічних реакцій мофетилу мікофенолату (діарея, лейкопенія).
Виведення
Незначна кількість лікарського засобу (< 1 % дози) виводит=
ься зі
сечею у вигляді МФК. Після перорального прийому радіоактивно міченого мофет=
илу
мікофенолату 93 % отриманої дози виділяється зі сечею, а 6 % – з калом.
Значна частина (приблизно 87 %) введеної дози виводиться зі сечею у вигляді
фенольного глюкуроніду МФК.
Мікофенолова кислота та фенол=
ьний
глюкуронід мікофенолової кислоти в концентраціях, що визначаються клінічно,=
не
видаляються шляхом гемодіалізу. Проте при вищих концентраціях фенольного
глюкуроніду мікофенолової кислоти (> 100 мкг/мл) невелика його
кількість може бути видалена.
Порушуючи печінково-кишкову
рециркуляцію лікарського засобу Майсепт, секвестранти жовчних кислот типу
холестираміну знижують АUCМФК (див. розділ «Передозування»). Фар=
макокінетика
(усі етапи, крім всмоктування) мікофенолової кислоти залежить від кількох
переносників. Транспортний поліпептид органічних аніонів і білок 2,
асоційований із множинною стійкістю до лікарських засобів, беруть участь у
фармакокінетиці (усі етапи, крім всмоктування) мікофенолової кислоти; ізофо=
рми
транспортного поліпептиду органічних аніонів, білок 2, асоційований із
множинною стійкістю до лікарських засобів, і білок резистентності раку груд=
ної
залози є переносниками, які пов’язані з біліарною екскрецією глюкуронідів.
Білок 1 множинної стійкості до лікарських засобів також може транспортувати=
МФК,
однак його внесок, ймовірно, зводиться до процесу всмоктування. У нирках
мікофенолова кислота та її метаболіти потужно взаємодіють із нирковими пере=
носниками
органічних аніонів.
Кишково-печінкова рециркуляція
перешкоджає точному визначенню фармакокінетичних параметрів (окрім абсорбці=
ї);
можуть бути зазначені лише спостережувані значення. У здорових добровольців=
та
пацієнтів з аутоімунним захворюванням приблизні значення кліренсу становили
10,6 л/годину і 8,27 л/годину відповідно, а значення періоду напіввиведення=
–
17 годин. У пацієнтів із трансплантацією середні значення кліренсу були
більшими (діапазон 11,9–34,9 л/годину), а середні значення періоду
напіввиведення – меншими (5–11 годин) і незначно відрізнялися у пацієнтів з
трансплантацією нирки, печінки або серця. У окремих пацієнтів ці параметри
елімінації варіюють залежно від супутнього лікування іншими імуносупресанта=
ми,
часу після трансплантації, концентрації альбуміну в плазмі крові та функції
нирок. Ці фактори пояснюють, чому знижується експозиція при супутньому
застосуванні мофетилу мікофенолату із циклоспорином (див. розділ «Взаємодія=
з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») і чому концентрація в
плазмі крові має тенденцію до збільшення з часом, порівняно з такою відразу
після трансплантації.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з нирковою недостатн=
істю
У дослідженні з одноразовим прийомом лікарського засобу (6 пацієнтів у
групі) середня AUCМФК у плазмі крові була на 28–75 % більша=
у
хворих з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (швидкість клубочкової
фільтрації (ШКФ) < 25 мл/хв/1,73 м2), ніж у здорових
добровольців та хворих із менш вираженими ураженнями нирок. Однак після при=
йому
одноразової дози середня AUC фенольного глюкуроніду МФК була
Затримка функції ниркового
трансплантата
У хворих із затримкою функції ниркового трансплантата після пересадки
середнє значення AUC0-12 для мікофенолової кислоти було порівнян=
не з
таким у хворих, у яких трансплантат починав функціонувати після пересадки б=
ез
затримки. Середнє значення AUC0-12 для фенольного глюкуроніду МФ=
К у
плазмі крові було у 2–3 рази більшим, ніж у хворих, у яких трансплантат поч=
инав
функціонувати після пересадки без затримки. Можливе транзиторне підвищення
вільної фракції і концентрації мікофенолової кислоти в плазмі крові у паціє=
нтів
зі затримкою функції ниркового трансплантата. Корекція дози лікарського зас=
обу Майсепт
у таких випадках не потрібна.
Пацієнти з печінковою
недостатністю
Було виявлено, що у разі алкогольного цирозу печінки ураження паренхіми
печінки відносно не впливає на процес глюкуронідації мікофенолової кислоти.
Вплив печінкової патології на ці процеси залежить від конкретного захворюва=
ння.
У разі захворювання печінки з переважанням ураження жовчних шляхів (наприкл=
ад,
первинний біліарний цироз) ефект може бути іншим.
Діти
Фармакокінетичні параметри вивчалися у 49 дітей після трансплантації ни=
рки
(віком від 2 до 18 років), які застосовували мофетилу мікофенолат у до=
зі
600 мг/м2 перорально 2 рази на добу. При застосуванні цієї дози =
AUCМФК
була подібною до такої у дорослих пацієнтів після трансплантації нирк=
и,
які застосовували Майсепт у дозі 1 г 2 рази рази на добу в раннь=
ому
і пізньому посттрансплантаційному періодах. Величина AUCМФК у рі=
зних
вікових групах була порівнянною в ранньому і пізньому посттрансплантаційному
періодах.
Пацієнти літнього віку
Не виявлено, що фармакокінетика мікофенолату мофетилу та його метаболіт=
ів
змінюється у пацієнтів літнього віку (≥ 65 років) порівняно з
молодшими пацієнтами після трансплантації.
Пацієнти, які приймають
пероральні контрацептиви
М<=
/span>офетилу мікофенолат не впливає на фармакокінетику
пероральних контрацептивів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими
засобами та інші види взаємодій»). При одночасному прийомі з комбінова=
ними
пероральними контрацептивами, що містять етинілестрадіол (0,02–0,04 мг) і
левоноргестрел (0,05–0,20 мг),
дезогестрел (0,15 мг) або гестоден (0,05–0,1 мг), мофетилу мікофенолат (1 г 2 рази на добу) у дослідженні за
участю 18 жінок після трансплантації, які не отримували інші
імуносупресанти, не виявлено клінічно значимого впливу на пригнічення овуля=
ції
під дією пероральних контрацептивів. Рівень прогестерону, лютеїнізуючого
гормону і фолікулостимулюючого гормону суттєво не змінювався. Супутнє
застосування мофетилу мікофенолату не мало клінічно значимого впливу на
фармакокінетику пероральних контрацептивів (див. розділ «Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Клінічні характеристики.
По=
казання.
Профілактика гострого відторгнення органа у хворих пі=
сля
алогенної трансплантації нирки, серця, печінки; у складі комбінованої терап=
ії з
циклоспорином і кортикостероїдами.
Пр=
отипоказання.
Препарат Майсепт
не застосовувати пацієнтам із гіперчутливістю до мофетилу мікофенола=
ту,
мікофенолової кислоти або до будь-якого іншого компонента препарату. При
застосуванні препарату Майсепт с<=
/span>постерігалися
випадки реакцій гіперчутливості (див. розділ «Побічні реакції»).
Препарат Майсепт не слід застосовувати жінкам
репродуктивного віку, які не використовують високоефективну контрацепцію (д=
ив.
розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Лікування препаратом не слід розпочинати жінкам
репродуктивного віку без отримання результатів тесту на вагітність, щоб
виключити ненавмисне застосування під час вагітності (див. розділ «Застосув=
ання
у період вагітності або годування груддю»). Лікарський засіб Майсепт не
застосовувати вагітним, крім випадків, коли немає відповідного альтернативн=
ого
лікування для запобігання відторгнення трансплантата (див. розділ «Застосув=
ання
у період вагітності або годування груддю»).
Не застосовувати даний
лікарський засіб жінкам, які годують груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»)
Ос=
обливі
заходи безпеки.<=
/span>
Капсули лікарського засобу Майсепт не слід відкривати=
або
розламувати. Необхідно уникати вдихання порошку, що міститься в капсулах, а=
бо
його прямого потрапляння на шкіру чи слизові оболонки. Якщо це відбулося,
потрібно ретельно промити уражену ділянку водою з милом, а очі – лише водою=
.
Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим термі=
ном
придатності.
Надходження лікарського засоб=
у у
зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Лікарський засіб не слід
викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно
використовувати так звану «систему збору відходів» при наявності такої.
Вз=
аємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ацикловір
При застосуванні мофетилу мікофенолату разом з ацикловіром спостерігали=
ся
більш високі концентрації глюкуроніду 2-морфолінового ефіру мікофенолової
кислоти (МФК) та ацикловіру в плазмі крові, ніж при застосуванні кожного лі=
карського
засобу окремо. Зміни у фармакокінетиці фенольного глюкуроніду
мікофенолової кислоти (збільшення на 8 %) були мінімальними і не вважа=
лися
клінічно значимими. Оскільки плазмова концентрація фенольного глюкуроніду
мікофенолової кислоти, як і ацикловіру, підвищується при нирковій
недостатності, є ймовірність, що мофетилу мікофенолат і ацикловір або його
проліки, такі як валацикловір, конкурують за канальцеву секрецію і ще більше
підвищують концентрацію обох лікарських засобів.
Антациди та інгібітори протон=
ного
насоса
При сумісному застосуванні лікарського засобу Майсепт разом з антацидами
(алюмінію і магнію гідроксиди) та інгібіторами протонного насоса, у тому чи=
слі
з лансопразолом і пантопразолом, спостерігалося зниження експозиції МФК. Не=
спостерігалося
значної різниці у частоті відторгнення трансплантата у пацієнтів, які засто=
совували
Майсепт та інгібітори протонного насоса, та у пацієнтів, яких лікували
препаратом Майсепт без застосування інгібіторів протонного насоса. Цей
результат дає змогу екстраполювати ці дані на всі антациди, оскільки знижен=
ня
експозиції при одночасному застосуванні лікарського засобу Майсепт з магнію=
і
алюмінію гідроксидами було суттєво меншим, ніж при одночасному застосуванні=
його
з інгібіторами протонного насоса.
Холестирамін
Після прийому одноразової дози 1,5 г мофетилу мікофенолату у здорових
добровольців, які попередньо застосовували по 4 г холестираміну 3 рази на д=
обу
протягом 4 днів, спостерігалося зменшення AUCМФК на 40 %.
Необхідно бути обережним при одночасному призначенні мофетилу мікофенолату і
холестираміну у зв’язку з можливістю зниження ефективності лікарського засо=
бу
Майсепт.
Лікарські засоби, що впливают=
ь на
кишково-печінкову циркуляцію
Необхідно дотримуватися обережності при одночасному прийомі мофетилу
мікофенолату з препаратами, що впливають на печінково-кишкову циркуляцію,
оскільки вони можуть зменшити ефективність мофетилу мікофенолату.
Циклоспорин А<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
SimSun;mso-font-kerning:1.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:HI;
mso-bidi-language:HI'>
Мофетилу мікофенолат не впливає на фармакокінетику циклоспорину А. Якщо
одночасне застосування циклоспорину припинено, може очікуватися збільшення =
AUC приблизн=
о на
30 %. Циклоспорин А впливає на печінково-кишкову рециркуляцію, що
призводить до зниження експозиції мікофенолової кислоти на 30–50 % у
пацієнтів з трансплантацією нирок, які отримували лікування препаратом Майс=
епт і
циклоспорином А, порівняно з пацієнтами, які застосовували сиролімус або
белатасепт і подібні дози лікарського засобу Майсепт (див. розділи «Особлив=
ості
застосування»). І навпаки, зміни експозиції мікофенолової кислоти слід
очікувати при переведенні пацієнтів з циклоспорину А на один з
імуносупресантів, який не впливає на печінково-кишкову циркуляцію.
Лі=
карські
засоби, які впливають на глюкуронізацію (наприклад, ізавуконазол, телмісарт=
ан)
Із=
авуконазол
Збільшення експозиції МФК (AUC0-=
∞) на 35 % спостерігалося у разі одночасного застосува=
ння лікарського
засобу Майсепт з ізавуконазолом.
Те=
лмісартан
Одночасне застосування телмісартану і лікарського зас=
обу Майсепт
призводило до зниження концентрації мікофенолової кислоти приблизно на 30&n=
bsp;%.
Телмісартан змінює виведення мікофенолової кислоти шляхом посилення експрес=
ії
рецептора, активованого проліфератором пероксисом гамма (PPAR gamma), що, зі
свого боку, призводить до посилення експресії та активності ізоформи 1А1
уридин-дифосфат-глюкуронілтрансферази (UGT1A9). При порівнянні частоти
відторгнення трансплантата або профілю побічних реакцій у пацієнтів, які за=
стосовували
лікарський засіб Майсепт з чи без одночасного застосування телмісартану, не
спостерігалося клінічних наслідків фармакокінетичної взаємодії між зазначен=
ими
лікарськими засобами.
Ганцикловір
За результатами дослідження з одноразовим пероральним прийомом
рекомендованої дози мофетилу мікофенолату і внутрішньовенним введенням
ганцикловіру, з урахуванням відомого впливу ниркової недостатності на
фармакокінетику мофетилу мікофенолату і ганцикловіру, можна припустити, що
одночасне застосування цих препаратів (що конкурують за механізмами канальц=
евої
секреції) спричинить підвищення концентрації фенольного глюкуроніду
мікофенолової кислоти і ганцикловіру. Істотної зміни фармакокінетики
мікофенолової кислоти не очікується, тому коригувати дозу лікарського засоб=
у Майсепт
не потрібно. Якщо препарат Майсепт і ганцикловір або його проліки, наприклад
валганцикловір, призначають одночасно хворим із нирковою недостатністю,
необхідно дотримуватися рекомендованого для ганцикловіру режиму дозування і
ретельно спостерігати за хворими.
Пероральні контрацептиви
Лікарський засіб Майсепт не має клінічно значимого впливу на фармакодин=
аміку
і фармакокінетику пероральних контрацептивів при одночасному застосуванні.
Рифампіцин
У пацієнтів, які не приймають циклоспорин, одночасне застосування лікар=
ського
засобу Майсепт і рифампіцину супроводжувалося зниженням експозиц=
ії
мікофенолової кислоти від 18 % до 70 % (AUC0-12годин).
Рекомендується контроль за експозицією мікофенолової кислоти та корекція до=
зи лікарського
засобу Майсепт для підтримання клінічного ефекту при сумісному
застосуванні.
Севеламер
Зниження Сmax і AUC0-12годин мікофенолової кислоти на 30=
%
та 25 % відповідно спостерігалося при одночасному застосуванні лікарсь=
кого
засобу Майсепт зі севеламером без будь-яких клінічних наслідків
(тобто без відторгнення трансплантата). Однак з метою зведення до мінімуму
впливу севеламеру на всмоктування МФК лікарський засіб Майсепт р=
екомендується
приймати щонайменше за 1 годину до або через 3 години після прийому севелам=
еру.
Немає даних щодо застосування лікарського засобу Майсепт з іншими
фосфатзв’язуючими речовинами, крім севеламеру.
Триметоприм/сульфаметоксазол<=
/span>
Не спостерігалося впливу на=
біодоступність
мікофенолової кислоти.
Норфлоксацин та метронідазол<= /span> <= o:p>
У здорових добровольців не спостерігалося значимої взаємодії між лікарс=
ьким
засобом Майсепт і з одним із зазначених антибактеріальних препар=
атів
при одночасному застосуванні. Однак одночасне застосування лікарського засо=
бу Майсепт
у комбінації з норфлоксацином та метронідазолом знижує експозицію
мікофенолової кислоти приблизно на 30 % після одноразового застосуванн=
я лікарського
засобу Майсепт.
Антибіотики, які зменшують кількість бактерій, що продукують
β-глюкуронідазу, у кишечнику (наприклад, аміноглікозиди, цефалоспорини,
фторхінолони та пеніциліни), можуть впливати на ентерогепатичну циркуляцію
МФКГ/МФК, що може призводити до зниження системної експозиції МФК. Наявна
інформація щодо зазначених нижче антибіотиків.
Ци=
профлоксацин
та амоксацилін з клавулоновою кислотою
Протягом декількох днів відразу після перорального
застосування ципрофлоксацину чи амоксациліну з клавулоновою кислотою у
пацієнтів з пересадкою нирки спостерігалося зниження предозової (мінімально=
ї)
концентрації МФК приблизно на 50 %. Із продовженням антибіотикотерапії
даний ефект мав тенденцію до зменшення та зникав після припинення лікування
антибіотиками. Зміни предозового рівня мікофенолової кислоти не можуть точно
відображати зміни загальної експозиції мікофенолової кислоти, тому клінічне
значення цих спостережень невідоме. Тому зміна дози лікарського засобу Майсепт зазвичай не є необхідною з огляду на відсутність клінічних даних щодо
дисфункції трансплантата. Однак необхідний ретельний клінічний
моніторинг під час комбінованого лікування і відразу після закінчення
антибіотикотерапії.
Та=
кролімус
При одночасному застосуванні з
препаратом Майсепт не виявлено значимого впливу на AUC та Сmax мікофенолової кислоти у пацієнтів після пересадки печ=
інки
та нирок. У хворих з печінковим трансплантатом AUC такролімусу після
багаторазового застосування лікарського засобу Майсепт у дозі 1,5 г 2 рази =
на
добу зростала приблизно на 20 %. Однак у пацієнтів після трансплантації
нирок прийом лікарського засобу Майсепт не впливав на концентрац=
ію
такролімусу (див. розділ «Особли=
вості
застосування»).
Інші взаємодії=
Одночасне застосування пробенециду та мікофенолату мофетилу у мавп
супроводжувалося збільшенням AUC МФКГ у плазмі крові у 3 рази. Інші лікарсь=
кі
засоби, які піддаються канальцевій секреції у нирках, можуть конкурувати з
фенольним глюкуронідом мікофенолової кислоти, що призводить до збільшення
концентрації фенольного глюкуроніду мікофенолової кислоти або іншого лікарс=
ького
засобу в плазмі крові, як=
ий
також піддається канальцевій секреції.
Живі вакцини
Не слід вводити даний лікарсь=
кий
засіб пацієнтам із порушеною імунною відповіддю. Утворення антитіл у відпов=
ідь
на інші вакцини може бути знижене (див.
розділ «Особливості застосування»).
Діти
Дослідження взаємодії проводилися лише за участю
дорослих.
У пацієнтів, які отримують
імуносупресивну терапію, у тому числі комбіновану, включаючи лікарський зас=
іб Майсепт, спостерігається підвищений риз=
ик
розвитку лімфом та інших злоякісних новоутворень, особливо шкіри (див. розд=
іл
«Побічні реакції»). Цей ризик вочевидь пов’язаний не зі застосуванням
будь-якого лікарського засобу як такого, а з інтенсивністю і тривалістю іму=
носупресії.
Для мінімізації ризику раку шкіри слід обмежити вплив сонячних і
ультрафіолетових променів: носити відповідний закритий одяг і використовува=
ти
сонцезахисні креми з високим значенням захисного фактора.
Інфекції
У пацієнтів, які отримують
імуносупресивну терапію, у тому числі препарат Майсепт, спостерігається підвищений ризик виникнення опортуністичних інфекці=
й (бактеріальних,
грибкових, вірусних і протозойних), інфекцій із летальним наслідком та сепс=
ису
(див. розділ «Побічні реакції»). До таких інфекцій належать реактивація
латентних вірусних інфекцій, таких як реактивація гепатиту В чи реактивація
гепатиту С, та інфекцій, викликаних папіломавірусами (ВК-вірусасоційована
нефропатія, прогресивна мультифокальна лейкоенцефалопатія, асоційована з
вірусом JC). У пацієнтів-носіїв, які отримували імуносупресивну терапію,
повідомлялося про випадки реактивації гепатиту В або гепатиту С. Ці інфекції
часто пов’язані з високим загальним імуносупресивним навантаженням і можуть
призвести до серйозних чи летальних наслідків, тому лікар повинен враховува=
ти
це при диференційній діагностиці щодо пацієнтів з імуносупресією з порушенн=
ями
функції нирок чи неврологічними симптомами.
Мікофенолова кислота має
цитостатичний вплив на В- і Т-лімфоцити, тому можливе збільшення тяжкості
перебігу COVID-19. Пацієнтам із клінічно значимим перебігом =
COVID-19 слід розглянути питання про зниження дози або
припинення застосування лікарського засобу Майсепт.
Повідомлялося про випадки
гіпогаммаглобулінемії у зв’язку з рецидивуючими інфекціями у пацієнтів, які=
застосовували
препарат у комбінації з іншими
імуносупресантами. У деяких випадках переведення пацієнтів з лікування
препаратом на терапію альтернативним імуносупресантом супроводжувалося
поверненням рівня IgG у сироватці крові до нормального рівня. У пацієнтів, =
які
отримують терапію препаратом Майсепт і у яких розвинулися рецидивуючі інфекції, слід визначити рівень
імуноглобулінів у сироватці крові. У разі стійкої, клінічно значимої
гіпогаммаглобулінемії слід розглянути питання про відповідні клінічні заход=
и,
беручи до уваги потенційні цитостатичні ефекти мікофенолової кислоти=
на
Т- і В-лімфоцити.
Опубліковано повідомлення про
бронхоектази у дорослих і дітей, які застосовували препарат у комбінації з іншими імуносупресантами=
. У
деяких із цих випадків переведення пацієнтів з лікування препаратом =
Майсепт на терапію іншим імуносупресантом приз=
водило
до позитивної динаміки респіраторних симптомів. Ризик бронхоектазів може бу=
ти
пов'язаний із гіпогаммаглобулінемією або із безпосереднім впливом на легені.
Також є окремі повідомлення про інтерстиційне захворювання легень і фіброз
легень, деякі з них були летальними (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієн=
там,
у яких розвинулися стійкі легеневі симптоми, такі як кашель і задишка,
рекомендується пройти обстеження.
Кров та лімфатична система
Пацієнтів, які застосовують
препарат Майсепт, слід контролюва=
ти
щодо нейтропенії, яка може бути =
пов’язана
власне з терапією препаратом Майсепт,
супутнім застосуванням інших лікарських засобів, із вірусними інфекціями аб=
о з
поєднанням цих факторів. При&nb=
sp;застосуванні
препарату необхідно визначати
розгорнуту формулу крові протягом першого місяця – щотижнево, протягом друг=
ого
і третього місяців лікування – 2 рази на місяць, а далі протягом першого ро=
ку –
щомісячно. При розвитку н=
ейтропенії
(абсолютна кількість нейтрофілів < 1300 в 1 мкл) необхідно
перервати або припинити лікування препаратом.
Повідомлялося про випадки
істинної еритроцитарної аплазії у пацієнтів, які застосовували лікарський з=
асіб
Майсепт у комбінації з іншими імуносупресантами. Механізм виникнення істинн=
ої
еритроцитарної аплазії при застосуванні мофетилу мікофенолату невідомий.
Істинна еритроцитарна аплазія може бути оборотною при зменшенні дози або
припиненні застосування препарату. Зміни в лікуванні препаратом Майсепт слід проводити лише при відповідному
спостереженні пацієнтів після трансплантації з метою мінімізації ризику
відторгнення трансплантата (див. розділ «Побічні реакції»).
Хворих, які приймають препарат
Майсепт, потрібно проінформувати про необхідність відразу ж повідомляти лік=
аря
про будь-які ознаки інфекції, кровоточивості (гематом), кровотеч або інші
ознаки пригнічення кісткового мозку.
Пацієнтів слід проінформувати=
про
те, що під час застосування лікарського засобу Майсепт вакцинація може бути
менш ефективною, тому необхідно уникати застосування живих ослаблених вакцин
(див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємоді=
й»).
Лікарям слід керуватися національними рекомендаціями щодо вакцинації проти
грипу.
Шлунково-кишковий тракт
Оскільки застосування лікарського засобу Майсепт асоціювалося з підвищеним ризиком побі=
чних
реакцій з боку шлунково-кишково=
го
тракту, включаючи нечасті випадки звиразкування шлунково-кишкового тракту,
шлунково-кишкові кровотечі, перфорації шлунково-кишкового тракту, препарат =
Майсепт слід з обережністю застосо=
вувати
пацієнтам із активними серйозни=
ми
захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Лікарський засіб Майсепт є інгібітором ІМФДГ, тому слід
уникати застосування даного лікарського засобу пацієнтам із рідкісним спадк=
овим
дефіцитом гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази, таким як=
синдром Леша-Найєна і Келлі‑Зигміллера.
Взаємодії
Необхідно дотримуватися
обережності при переведенні пацієнта з комбінованої терапії, що містить
імуносупресанти, які впливают=
ь на
печінково-кишкову рециркуляцію М=
ФК,
наприклад циклоспорин та інші препарати, які не мають такого впливу, наприк=
лад
сиролімус, белатасепт, або навпаки, оскільки це може призвести до змін
експозиції МФК. Лікарські засоби інших класів, які впливають на
печінково-кишкову циркуляцію мікофенолової кислоти, такі як холестирамін, с=
лід
застосовувати з обережністю у зв’язку з їх потенційною можливістю зменшувати
рівень у плазмі крові та ефективність лікарського засобу Майсепт (див. розділ «Взаємодія з іншими лікар=
ськими
засобами та інші види взаємодій»).
Терапевтичний моніторинг MФК
може бути доцільним у разі зміни комбінованої терапії (наприклад, із
циклоспорину на такролімус або навпаки) або з метою забезпечення відповідної
імуносупресії у пацієнтів з високим імунологічним ризиком (наприклад, ризик
відторгнення, лікування зі застосуванням антибіотиків, додавання або вилуче=
ння
препарату, що взаємодіє).
Не рекомендується призначати =
препарат Майсепт одночасно з азатіоприном, оскільки їх одночасне застосування не вивчалося.=
Співвідношення ризик/користь при застосуванні мофетилу
мікофенолату у комбінації з такролімусом або сиролімусом не встановлене
Особливі групи пацієнтів
У пацієнтів літнього віку м=
оже
спостерігатися підвищення ризику виникнення побічних реакцій, зокрема деяких
інфекцій (включаючи інвазивну тканинну цитомегаловірусну інфекцію) і, ймові=
рно,
шлунково-кишкових кровотеч та набряку легень, порівняно з пацієнтами молодш=
ого
віку (див. розділ «Побічні реакції»).
Тер=
атогенна
дія
Мікофенолат є сильним
тератогеном для людини. Повідомлялося про спонтанний аборт (із частотою 45&=
#8209;49 %)
і вроджені вади розвитку (з частотою 23‑27 % за оцінками) після
експозиції мофетилу мікофенолату під час вагітності. Тому препарат Майсепт
протипоказаний під час вагітності, крім випадків, коли немає відповідного
альтернативного лікування для запобігання відторгнення трансплантата. Жінок=
і
чоловіків репродуктивного віку слід проінформувати про ризики і необхідність
дотримуватися рекомендацій, зазначених у розділі «Застосування у період вагітності або годування грудд=
ю» (наприклад, методи контрацепції, тести=
на
вагітність), до, під час і після терапії препаратом Майсепт. Лікарям слід
впевнитися, що жінки і чоловіки, які приймають мікофенолат, розуміють ризик
заподіяння шкоди дитині, необхідність використання ефективної контрацепції і
необхідність негайної консультації з лікарем, якщо є ймовірність настання
вагітності.
Контрацепція (див. розділ «Застосування у
період вагітності або годування груддю») Препарат Майсепт протипоказаний жінкам репродуктивного
віку, які не застосовують високоефективну контрацепцію. Через генотоксичний і тератогенний потенціал лікарського засоб=
у Майсепт жінкам репродуктивного віку сл=
ід
одночасно використовувати два надійні способи контрацепції до початку лікув=
ання
препаратом, під час лікування препаратом Майсепт та протягом шести тижнів п=
ісля
завершення терапії препаратом, якщо утримання від статевих контактів не є обраним методом контрацепції (=
див.
розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Сексуально активним чоловік=
ам
рекомендується використовувати презервативи під час лікування і протягом
щонайменше 90 днів після припинення лікування. Використання презервативів
рекомендується як репродуктивно активним чоловікам, так і чоловікам після
вазектомії, оскільки ризики, пов'язані з передачею сім'яної рідини, також
стосуються чоловіків, яким проводилася вазектомія. Окрім того, жінкам-партн=
еркам
пацієнтів чоловічої статі, які застосовують препарат Майсепт, рекомендуєтьс=
я використовувати
високоефективну контрацепцію під час лікування і протягом 90 днів загалом п=
ісля
застосування останньої дози лі=
карського
засобу Майсепт партнером.
Дод=
аткові запобіжні
заходи
Пацієнти не повинні здавати
кров під час терапії та протягом щонайменше 6 тижнів після припинення прийо=
му
мікофенолату. Чоловіки не повинні бути донорами сперми під час терапії та
протягом 90 днів після припинення прийому мікофенолату.
Вмі=
ст
натрію. Цей
лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 1 капсулу, то=
му
вважається вільним від натрію.
Застосування у період вагітності або годування
груддю.
Жінки репродуктивного віку
Слід уникати вагітності у пер=
іод
прийому мікофенолату мофетилу. Тому жінки репродуктивного віку повинні
використовувати принаймні один надійний метод контрацепції (див. розділ
«Протипоказання») перед початком терапії мікофенолату мофетилом, під час
терапії та протягом 6 тижнів після припинення терапії, за винятком випадків,
коли утримання від статевих контактів є обраним методом контрацепції.
Віддається перевага одночасному застосуванню двох взаємодоповнюючих способів
контрацепції.
Вагітність
Застосування лікарського засо=
бу Майсепт
протипоказане під час вагітності, крім випадків, коли немає відповідного
альтернативного лікування для запобігання відторгнення трансплантата. Лікув=
ання
не слід розпочинати жінкам репродуктивного віку без отримання негативних
результатів тесту на вагітність, щоб виключити ненавмисне застосування під =
час
вагітності.
Жінок і чоловіків репродуктив=
ного
віку на початку лікування слід проінформувати про підвищений ризик втрати п=
лода
під час вагітності та вроджених вад розвитку, а також проконсультувати щодо
попередження і планування вагітності.
До початку лікування препаратом жінкам репродуктивного
віку слід пройти тест на вагітність, щоб виключити ненавмисну дію мікофенол=
ату
на ембріон. Рекомендується проведення двох тестів на вагітність зі сироватк=
ою
крові або сечею з чутливістю щонайменше 25 мМО/мл; другий тест слід зробити
через 8 – 10 днів після першого і безпосередньо перед початком застосування
мофетилу мікофенолату. Тести на вагітність слід повторити, якщо це необхідн=
о з
клінічної точки зору (наприклад, після повідомлення про перерву у
контрацепції). Результати всіх тестів на вагітність слід обговорити з
пацієнтом. Пацієнтів слід проінструктувати про необхідність консультації з
лікарем негайно після настання вагітності.
Мікофенолат є сильним тератогеном для людини і
характеризується підвищеним ризиком спонтанних абортів і вроджених вад розв=
итку
при експозиції під час вагітності:
· =
&nb=
sp;
Сп=
онтанні
аборти спостерігалися у 45‑49 % вагітних жінок, які застосовували
мофетилу мікофенолат, порівняно з повідомленою частотою 12‑33 % у
пацієнтів після трансплантації солідного органа, які отримували лікування іншими імуносупресантами, н=
іж
мофетилу мікофенолат.
· =
&nb=
sp;
За даними наукової літератури, вроджені вади спостерігалися у 23‑=
27 %
дітей, народжених живими, чиї матері застосовували мофетилу мікофенолат під=
час
вагітності (порівняно з 2‑3 % дітей, народжених живими, у загаль=
ній
популяції і приблизно 4‑5 % дітей, народжених живими, чиї матері
після трансплантації солідного органа отримували лікування іншими
імуносупресантами, ніж мофетилу мікофенолат).
Вроджені вади розвитку, включаючи повідомлення про
множинні вроджені вади, спостерігалися у постмаркетинговому періоді у дітей
пацієнток, які застосовували препарат Майсепт у комбінації з іншими
імуносупресантами під час вагітності. Найчастіше повідомлялося про такі
вроджені вади:
· =
&nb=
sp;
аномалії вуха (наприклад, аномально сформоване або відсутнє
зовнішнє/середнє вухо), атрезія зовнішнього слухового проходу;
· =
&nb=
sp;
вроджена вада серця, наприклад дефекти міжпередсердної і міжшлуночкової
перегородки;
· =
&nb=
sp;
вроджена вада обличчя, наприклад розщеплення губи, розщеплення піднебін=
ня,
мікрогнатія і гіпертелоризм орбіт;
· =
&nb=
sp;
аномалії ока (наприклад, колобома);
· =
&nb=
sp;
вроджені вади пальців (наприклад, полідактилія, синдактилія);
· =
&nb=
sp;
трахео-езофагеальні вроджені вади (наприклад, атрезія стравоходу);
· =
&nb=
sp;
вроджені вади нервової системи, такі як незрощення дуг хребців;
· =
&nb=
sp;
аномалії нирок.
Крім того, були отримані окремі повідомлення про такі
вроджені вади:
· =
&nb=
sp;
мікрофтальмія;
· =
&nb=
sp;
вроджена кіста судинних сплетінь;
· =
&nb=
sp;
агенез прозорої перегородки;
· =
&nb=
sp;
агенез нюхового нерва.
Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну
токсичність.
Період годування груддю
Мофетилу мікофенолат виділяєт=
ься
у грудне молоко лактуючих щурів. Невідомо, чи проникає ця діюча речовина у
грудне молоко людини. З огляду на ймовірність виникнення серйозних побічних
реакцій при застосуванні мофетилу мікофенолату у немовлят, які знаходяться =
на
грудному вигодовуванні, препарат Майсепт
протипоказаний при годуванні груддю (див. розділ «Протипоказання»).
Чо=
ловіки
Наявні обмежені клінічні дані не свідчать про підвище=
ний
ризик виникнення вад розвитку або викидня після впливу мікофенолату мофетил=
у на
організм батька.
МФК є потужним тератогеном. Невідомо, чи наявна MФК у
спермі. Розрахунки, що базуються на даних досліджень на тваринах, свідчать,=
що
максимальна кількість MФК, яка потенційно може бути передана жінці, настіль=
ки
низька, що навряд чи це матиме ефект. У дослідженнях на тваринах показ=
ано,
що мікофенолат є генотоксичним у концентраціях, що перевищують вузький
терапевтичний діапазон в організмі людини незначним чином, тому ризик
генотоксичного впливу на сперматозоїди не може бути повністю виключений.
Тому рекомендують такі запобіжні заходи: для статево активних чоловіків
або їхніх партнерів-жінок рекомендується використовувати надійні методи
контрацепції під час лікування пацієнта-чоловіка та принаймні протягом 90 д=
нів
після припинення лікування мікофенолату мофетилом. Чоловіків репродуктивного
віку необхідно інформувати та їм слід обговорити можливі ризики батьківства=
з
кваліфікованим медичним працівником.
Фе=
ртильність
Мофетилу мікофенолат не впливав на фертильність самців
щурів у пероральних дозах до 20 мг/кг/добу. Системна експозиція в цій дозі у
2–3 рази перевищує клінічну експозицію при застосуванні рекомендованої
клінічної дози 2 г на добу у пацієнтів з трансплантацією нирки і у 1,3–2 ра=
зи
перевищує клінічну експозицію при застосуванні рекомендованої клінічної доз=
и 3
г на добу в пацієнтів із трансплантацією серця. У дослідженні фертильності<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'> та репродуктивної функції у самок щурів
пероральні дози 4,5 мг/кг/добу спричинили вроджені вади (у тому числі
анофтальмію, агнатію та гідроцефалію) у потомства першого покоління, при ць=
ому
токсичного впливу на материнський організм не спостерігалося. Системна
експозиція в цій дозі становила приблизно половину клінічної експозиції при
застосуванні рекомендованої клінічної дози 2 г на добу у пацієнтів з
трансплантацією нирки і приблизно третину клінічної експозиції при застосув=
анні
рекомендованої клінічної дози 3 г на добу у пацієнтів з трансплантацією сер=
ця.
У самок та потомства не спостерігалося впливу на фертильність чи репродукти=
вну
функцію.
Здатність впливати на швидкість реакції при
керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Мікофенолату мофетил має помірний вплив на здатність
керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.
Мікофенолату мофетил може спричиняти сонливість,
сплутаність свідомості, запаморочення, тремор або артеріальну гіпотензію, т=
ому
пацієнтам рекомендується бути обережними під час керування транспортними
засобами або іншими механізмами.
Лі=
кування
пов=
инен
призначати і контролювати спеціаліст із трансплантації з відповідною
кваліфікацією.
До=
зування
Застосування при трансплантац=
ії нирки
Дорослі
Пр=
ийом
необхідно починати протягом 72 годин після проведення трансплантації. Хворим із нирковими трансплантатами рекомендується пр=
ийом
по 1 г 2 рази на добу (добова доза становить
2 г). Діти віком від 2 до 18 років<=
o:p> Ре=
комендована
доза мофетилу мікофенолату становить 600 мг/м2 перорально 2 рази=
на
добу (до максимальної добової дози=
2
г). Лікарський засіб Майсепт, кап=
сули,
слід призначати лише пацієнтам із площею поверхні тіла не менше 1,25 м=
2.
Пацієнтам із площею поверхні тіла від 1,25 м2 до 1,5 м=
2
лікарський засіб Майсепт,
капсули, можна призначати у дозі 750 мг 2 рази на добу (добова доза
становить 1,5 г). Пацієнтам =
із
площею поверхні тіла більше 1,5 м2 лікарський засіб Майсе=
пт, капсули, можна призначати у дозі 1 г =
2
рази на добу (добова доза – 2 г). Оскільки деякі побічні реакції виникають
частіше у дітей і підлітків, ніж у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»),
може виникнути потреба у тимчасовому зниженні дози або припиненні лікування=
. При цьому слід враховувати важливі кл=
інічні
фактори, у тому числі тяжкість реакції. Діти віком до 2 років Існ=
ують
обмежені дані щодо безпеки та ефективності застосування лікарського засобу
для дітей віком до 2 років. У зв’язку з цим наявних даних недостатньо для
рекомендацій щодо дозування, тому застосування лікарського засобу Ма=
йсепт дітям віком до 2 років не рекомендується. Застосування при трансплантац=
ії серця Дорослі Пр=
ийом
перорально необхідно починати протягом 5 днів після проведення трансплантац=
ії. Хворим із трансплантатом серця рекомендується прийом =
по
1,5 г 2 рази на добу (добова доза – 3 г). Діти Дан=
их з
безпеки та ефективності для дітей після трансплантації серця немає. Застосування при трансплантац=
ії печінки Дорослі Пр=
епарат
Майсепт перорально слід
призначати якомога швидше залежно від можливості пацієнта переносити препар=
ат. Рекомендований режим дозування – по 1,5 г 2 рази на д=
обу
(добова доза – 3 г). Діти Дан=
их з
безпеки та ефективності для дітей після трансплантації печінки немає. Особливі групи пацієнтів Па=
цієнти
літнього віку Для хворих літнього віку (≥ 65 років) після
трансплантації нирки рекомендована доза становить 1 г 2 рази на добу, а піс=
ля
трансплантації серця і печінки – 1,5 г 2 рази на добу. Пацієнти з нирковою недостатністю Хворим із тяжкою хронічною
нирковою недостатністю (ШКФ < 25 мл·хв-1·1,73 м-2), що
знаходяться за межами безпосереднього посттрансплантаційного періоду, слід
уникати доз, що перевищують 1 г 2 рази на добу. За такими пацієнтами
необхідно ретельно спостерігати. Корекція дози хворим із затримкою функції
ниркового трансплантата після операції не потрібна (див. розділ
«Фармакокінетика»). Немає даних щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатні=
стю,
які перенесли пересадку серця або печінки. Па=
цієнти
з печінковою недостатністю Хворим після трансплантації
нирки, які мають тяжке ураження паренхіми печінки, корекція дози не потрібн=
а.
Даних щодо пацієнтів з тяжким ураженням паренхіми печінки, які перенесли
трансплантацію серця, немає. Лікування протягом епізодів відторгнення Мікофенолова кислота (МФК) є
активним метаболітом мофетилу мікофенолату. Відторгнення ниркового
трансплантата не призводить до зміни фармакокінетики мікофенолової кислоти.=
У
таких випадках припинення лікування препаратом Майсепт або зменшення його д=
ози
не потрібне. Немає обґрунтування щодо необхідності корекції дози при
відторгненні трансплантата серця. Немає даних щодо фармакокінетики
мікофенолової кислоти під час відторгнення трансплантата печінки. Діти Немає даних щодо лікування
першого епізоду або рефрактерного відторгнення після трансплантації у дітей=
. Спосіб застосування Пероральне застосування. Запобіжні заходи, яких слід вжити до прийому даного лікарського засобу<=
o:p> Оскільки мофетилу мікофенолат
продемонстрував тератогенну дію у щурів і кролів, капсули Майсепт не слід
відкривати або розламувати з метою уникнення вдихання порошку, що міститься=
в
капсулах лікарського засобу, та його прямого потрапляння на шкіру або слизо=
ві
оболонки. Якщо це відбулося, потрібно ретельно промити забруднену ділянку ш=
кіри
водою з милом, а очі – лише проточною водою. Будь-який невикористаний
лікарський засіб або його відходи слід утилізувати згідно з місцевими вимог=
ами. Діти. Даних з безпеки та ефективн=
ості
застосування лікарського засобу Майсепт дітям після трансплантації печінки та після трансплантації се=
рця
немає. Існують обмежені дані щодо безпеки та ефективності застосування лікарського
засобу дітям віком до 2 років після трансплантації нирки. Немає даних щодо
лікування першого епізоду або рефрактерного відторгнення після трансплантац=
ії у
дітей. Пе=
редозування. Дані про передозування мофети=
лу
мікофенолату були отримані в процесі клінічних досліджень та
післяреєстраційного застосування. У багатьох з них про побічні реакції не
повідомлялося. Побічні реакції, що виникли при передозуванні, відповідали
відомому профілю безпеки лікарського засобу. Очікується, що передозування
мофетилу мікофенолату може призвести до надмірного пригнічення імунної сист=
еми
і підвищеної чутливості до інфекцій та пригнічення кісткового мозку (див.
розділ «Особливості застосування»). У разі розвитку нейтропенії застосуванн=
я лікарського
засобу слід припинити або=
зменшити
його дозу (див. розділ «Особливості застосування»). Не слід очікувати, що клінічно
значиму кількість мікофенолової кислоти чи глюкуронід 2-морфолінового ефіру
мікофенолової кислоти можна видалити з організму методом гемодіалізу.
Препарати, що зв'язують жовчні кислоти, наприклад холестирамін, можуть виво=
дити
мікофенолову кислоту з організму, зменшуючи його кишково-печінкову рециркул=
яцію
(див. розділ «Фармакокінетика»). По=
бічні
реакції. Да=
ні
клінічних досліджень Найпоширенішими та/або серйоз=
ними
побічними реакціями, пов'язаними із застосуванням лікарського засобу Майсеп=
т у комбінації з циклоспорином і
кортикостероїдами, були діарея (до 52,6 %), лейкопенія (до 45,8 %), бактері=
альні
інфекції (до 39,9 %) і блювання (до 39,1 %); існують також дані про підвище=
ння
частоти деяких типів інфекцій (див. розділ «Особливості застосування»). У таб=
лиці
нижче зазначено побічні реакції, які спостерігалися у клінічних дослідження=
х та
під час післяреєстраційного застосування, за класами систем органів відпові=
дно
до MedDRA та частотою. Відповідна категорія частоти для кожної побічної реа=
кції
на препарат заснована на таких критеріях: дуже поширені (≥ 1/10),
поширені (від ≥ 1/100 дo < 1/10), непоширені (від
≥ 1/1000 дo < 1/100), рідко поширені (від
≥ 1/10 000 дo < 1/1000) та дуже рідко поширені
(<1/10 000). Через значні відмінності, що спостерігаються в частоті
певних побічних реакцій для різних показань трансплантації, частота наведена
окремо для пацієнтів із трансплантацією нирки, печінки та серця. Побічні реакції (MedDRA) Клас системи органів Трансплантація нирки Трансплантація печінки Трансплантація серця Частота Частота Частота Бактеріальні інфекції дуже поширені дуже поширені дуже поширені Грибкові інфекції поширені дуже поширені дуже поширені Протозойні інфекції непоширені непоширені непоширені Вірусні інфекції дуже поширені дуже поширені дуже поширені Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточненої етіології
(включаючи кісти та поліпи) Доброякісне новоутворення
шкіри поширені поширені поширені Лімфома непоширені непоширені непоширені Лімфопроліферативне
захворювання непоширені непоширені непоширені Новоутворення поширені поширені поширені Рак шкіри поширені непоширені поширені Порушення з боку крові та лімфатичної системи Анемія дуже поширені дуже поширені дуже поширені Істинна еритроцитарна апл=
азія непоширені непоширені непоширені Недостатність кісткового мозку непоширені непоширені непоширені Екхімоз поширені поширені дуже поширені Лейкоцитоз поширені дуже поширені дуже поширені Лейкопенія дуже поширені дуже поширені дуже поширені Панцитопенія поширені поширені непоширені Псевдолімфома непоширені непоширені поширені Тромбоцитопенія поширені дуже поширені дуже поширені Порушення обміну речовин і харчування Ацидоз поширені поширені дуже поширені Гіперхолестеринемія дуже поширені поширені дуже поширені Гіперглікемія поширені дуже поширені дуже поширені Гіперкаліємія поширені дуже поширені дуже поширені Гіперліпідемія поширені поширені дуже поширені Гіпокальціємія поширені дуже поширені поширені Гіпокаліємія поширені дуже поширені дуже поширені Гіпомагніємія поширені дуже поширені дуже поширені Гіпофосфатемія дуже поширені дуже поширені поширені Гіперурикемія поширені поширені дуже поширені Подагра поширені поширені дуже поширені Зменшення маси тіла поширені поширені поширені Порушення з боку психіки Сплутаність свідомості поширені дуже поширені дуже поширені Депресія поширені дуже поширені дуже поширені Безсоння поширені дуже поширені дуже поширені Збудження непоширені поширені дуже поширені Тривожність поширені дуже поширені дуже поширені Порушення мислення непоширені поширені поширені Порушення з боку нервової системи Запаморочення поширені дуже поширені дуже поширені Головний біль дуже поширені дуже поширені дуже поширені Гіпертонус поширені поширені дуже поширені Парестезія поширені дуже поширені дуже поширені Сонливість поширені поширені дуже поширені Тремор поширені дуже поширені дуже поширені Судоми поширені поширені поширені Порушення смаку непоширені непоширені поширені Порушення з боку серця Тахікардія поширені дуже поширені дуже поширені Порушення з боку судин Артеріальна гіпертензія дуже поширені дуже поширені дуже поширені Артеріальна гіпотензія поширені дуже поширені дуже поширені Лімфоцеле непоширені непоширені непоширені Венозний тромбоз поширені поширені поширені Вазодилатація поширені поширені дуже поширені Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та
середостіння Бронхоектази непоширені непоширені непоширені Кашель дуже поширені дуже поширені дуже поширені Задишка дуже поширені дуже поширені дуже поширені Інтерстиціальне захворюва=
ння
легенів непоширені дуже рідко поширені дуже рідко поширені Плевральний випіт поширені дуже поширені дуже поширені Фіброз легенів дуже рідко поширені непоширені непоширені Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Здуття живота поширені дуже поширені поширені Абдомінальний біль дуже поширені дуже поширені дуже поширені Коліт поширені поширені поширені Запор дуже поширені дуже поширені дуже поширені Зниження апетиту поширені дуже поширені дуже поширені Діарея дуже поширені дуже поширені дуже поширені Диспепсія дуже поширені дуже поширені дуже поширені Езофагіт поширені поширені поширені Відрижка непоширені непоширені поширені Метеоризм поширені дуже поширені дуже поширені Гастрит поширені поширені поширені Шлунково-кишкова кровотеч=
а поширені поширені поширені Виразка шлунково-кишкового
тракту поширені поширені поширені поширені поширені поширені Кишкова непрохідність поширені поширені поширені Виразки ротової порожнини поширені поширені поширені Нудота дуже поширені дуже поширені дуже поширені Панкреатит непоширені поширені непоширені Стоматит поширені поширені поширені Блювання дуже поширені дуже поширені дуже поширені Порушення з боку імунної системи Гіперчутливість непоширені поширені поширені Гіпогаммаглобулінемія непоширені дуже рідко поширені дуже рідко поширені Порушення з боку гепатобіліарної системи Підвищення рівня лужної
фосфатази у крові поширені поширені поширені Підвищення рівня
лактатдегідрогенази у крові поширені непоширені дуже поширені Підвищення рівня печінков=
их
ферментів поширені дуже поширені дуже поширені Гепатит поширені дуже поширені непоширені Гіпербілірубінемія поширені дуже поширені дуже поширені Жовтяниця непоширені поширені поширені Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини Акне поширені поширені дуже поширені Алопеція поширені поширені поширені Висипання поширені дуже поширені дуже поширені Гіпертрофія шкіри поширені поширені дуже поширені Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини Артралгія поширені поширені дуже поширені М’язова слабкість поширені поширені дуже поширені Порушення з боку нирок та сечовидільних шляхів Підвищення рівня креатині=
ну в
крові поширені дуже поширені дуже поширені Підвищення рівня сечовини=
в
крові непоширені дуже поширені дуже поширені Гематурія<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;
mso-ansi-language:UK'> дуже поширені поширені поширені Порушення функції нирок поширені дуже поширені дуже поширені Загальні порушення та стани в місці введення Астенія дуже поширені дуже поширені дуже поширені Озноб поширені дуже поширені дуже поширені Набряк дуже поширені дуже поширені дуже поширені Грижа поширені дуже поширені дуже поширені Нездужання поширені поширені поширені Болі поширені дуже поширені дуже поширені Підвищення температури ті=
ла дуже поширені дуже поширені дуже поширені Гострий запальний синдром,
асоційований з інгібіторами синтезу пурину de novo непоширені непоширені непоширені Опис окремих побіч=
них
реакцій Злоякісні новоутворення У пацієнтів, які
отримують режими імуносупресивної терапії, у тому числі комбінації лікарськ=
их
засобів, включаючи мофетилу мікофенолат, підвищений ризик виникнення лімфом=
та
інших злоякісних новоутворень, зокрема шкіри (див. розділ «Особливості застосування»). Трирічні дані з безпеки щодо
пацієнтів після пересадки нирки або серця не містять інформації про будь-які
неочікувані зміни частоти злоякісних новоутворень порівняно з показниками за
рік. Після пересадки печінки за хворими спостерігали не менше 1 року, але м=
енше
3 років. Інфекції У всіх
пацієнтів, які отримували лікування імуносупресантами, зафіксовано підвищен=
ий
ризик бактеріальних, вірусних та грибкових інфекцій (деякі з них можуть
призвести до летального наслідку), у тому числі спричинених збудниками
опортуністичних інфекцій, а також реактивації латентної вірусної інфекції. =
Цей
ризик зростає зі збільшенням загального імуносупресивного навантаження (див.
розділ «Особливості застосування»). Найбільш серйозними інфекціями були сеп=
сис,
перитоніт, менінгіт, ендокардит, туберкульоз та атипова мікобактеріальна
інфекція. Найпоширенішими опортуністичними інфекціями у пацієнтів із
трансплантатом нирки, серця та печінки, які застосовували мофетилу мікофенолат (2 г або 3 г на добу) з іншими
імуносупресантами в контрольованих клінічних дослідженнях та яких спостеріг=
али
протягом щонайменше 1 року, були кандидоз шкіри та слизових оболонок,
ЦМВ-віремія/синдром та простий герпес. Частка пацієнтів із
ЦМВ-віремією/синдромом становила 13,5 %. У пацієнтів, які отримували лікува=
ння
імуносупресантами, у тому числі мофетилу мікофенолатом, повідомляло=
ся
про випадки ВК‑вірусної нефропатії, а також випадки JC-вірусної
прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії. Порушення з боку крові та лімфатичної системи Цитопенія,=
у
тому числі лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія та панцитопенія, є відомими
ризиками, асоційованими зі застосуванням мофетилу мікофенолату, і можуть сп=
ричинити
виникнення інфекцій та кровотеч (див. розділ «Особливості застосування»). П=
овідомлялося
про агранулоцитоз та нейтропенію, тому рекомендується регулярне спостережен=
ня
за пацієнтами, які застосовують лікарський засіб Майсепт (див. розділ
«Особливості застосування»). Надходили повідомлення про випадки анемії та
недостатності кісткового мозку в пацієнтів, які застосовували мофетилу
мікофенолат, деякі з випадків мали летальний наслідок. Повідомлял=
ося
про випадки істинної еритроцитарної аплазії у пацієнтів, які застосовували
мофетилу мікофенолат (див. розділ «Особливості застосування»). У пацієнті=
в,
які отримували мофетилу мікофенолат, повідомлялося про окремі випадки поруш=
ення
морфології нейтрофілів, у тому числі аномалія Пельгера – Хюета (Pelger-Huet=
).
Ці зміни не асоціювалися з порушенням функції нейтрофілів і можуть свідчити=
про
зсув вліво показника зрілості нейтрофілів при дослідженні крові, що може
помилково сприйматися як ознака інфекції у пацієнтів з імуносупресією, в то=
му
числі спричиненою застосуванням лікарського засобу Майсепт. Порушення з боку
шлунково-кишкового тракту Найсерйозн=
ішими
порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту були утворення виразки та
кровотеча, які є відомими ризиками, пов’язаними із застосуванням мофетилу
мікофенолату. Під час базових клінічних досліджень зазвичай повідомляли про
виразки слизової оболонки ротової порожнини, стравоходу, шлунка,
дванадцятипалої кишки та кишечнику, часто ускладнені кровотечею, a також
гематемезисом, меленою та геморагічними формами гастриту та коліту. Однак н=
айпоширенішими
порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту були діарея, нудота та блюванн=
я.
При ендоскопічному обстеженні пацієнтів із діареєю, пов’язаною зі застосува=
нням
мофетилу мікофенолату, були виявлені окремі випадки атрофії кишкових ворсин=
ок
(див. розділ «Особливості застосування»). Гіперчутливість Повідомлял=
ося
про реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілакт=
ичні
реакції. Вагітність, післяпологовий та перинатальний стан Випадки
спонтанних абортів спостерігалися у пацієнток, які застосовували мофетилу
мікофенолат, переважно у першому триместрі (див. розділ «Застосування у пер=
іод
вагітності або годування груддю»). Вроджені захворювання Під час
післяреєстраційного застосування спостерігалися вроджені вади розвитку у ді=
тей,
матері яких під час вагітності застосовували мофетилу мікофенолат у комбіна=
ції
з іншими імуносупресантами (див. розділ «Застосування у період вагітності а=
бо
годування груддю»). Порушення з боку дихальної
системи, органів грудної клітки та середостіння Повідомлял=
ося
про окремі випадки інтерстиціального захворювання легенів і фіброзу легенів,
деякі з летальним наслідком, у пацієнтів, які застосовували мофетилу
мікофенолат у комбінації з іншими імуносупресантами. Також повідомлялося про
бронхоектаз у дітей і дорослих. Порушення з боку імунної системи У пацієнті=
в,
які застосовували мофетилу мікофенолат у комбінації з іншими імуносупресант=
ами,
повідомлялося про гіпогаммаглобулінемію. Загальні порушення та стан у місці введення У базових
дослідженнях дуже часто повідомлялося про набряк, у тому числі периферичний,
обличчя та мошонки. Також дуже часто повідомлялося про м’язово-скелетний бі=
ль,
такий як міалгія, a також біль у шиї та спині. Гострий запальний синдром, асоційований з інгібіторами синтезу пурину=
de novo, описаний за даними досвіду
післяреєстраційного застосування як парадоксальна прозапальна реакція,
пов’язана зі застосуванням мофетилу мікофенолату та МФК, і характеризується=
гарячкою,
артралгією, артритом, болем у м’язах та підвищенням рівня маркерів запаленн=
я.
Опубліковані описи клінічних випадків свідчать про швидке покращення стану
після припинення застосування лікарського засобу. Особливі групи пацієнтів Діти Тип і част=
ота
побічних реакцій у клінічному дослідженні за участю 92 дітей віком від 2 до=
18
років, які застосовували мофетилу мікофенолат у дозі 600 мг/м2
перорально 2 рази на добу, в цілому були подібними до тих, що спостерігалис=
я у
дорослих, які отримували терапію із застосуванням мофетилу мікофенолату в дозі Пацієнти літнього віку У пацієнтів літнього віку в цілому може бути підвищений ризик побічних
реакцій у зв’язку з імуносупресією. У хворих літнього віку при застосуванні
лікарського засобу Майсепт у складі комбінованої імуносупресивної терапії р=
изик
деяких інфекцій (включаючи тканинні інвазивні форми цитомегаловірусної
інфекції), а також можливо шлунково-кишкових кровотеч і набряку легень може
бути вищий, ніж у пацієнтів молодшого віку. Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення
про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн=
я. Це дає змогу проводити моніторинг
співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичні та фармацевтичні працівн=
ики,
а також пацієнти або їх законні представники можуть повідомляти про усі вип=
адки
підозрюваних побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарських
засобів, виробництва Панацея Біотек Фарма Лтд., у будь-який зручний для них
спосіб (електронною поштою, факсом, телефоном тощо) у паперовому чи
електронному вигляді. Про випадки побічних реакцій та/або відсутності
ефективності лікарських засобів, виробництва Панацея Біотек Фарма Лтд., слід
повідомляти відділ фармаконагляду за тел. +38(066)153-97-18 або на електрон=
ну
адресу: kommedfarm@gmail.com.
Також, слід повідомляти про усі
випадки підозрюваних побічних реакцій та/або відсутності ефективності
лікарських засобів через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагля=
ду
за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua Те=
рмін
придатності. 3 роки. Умови зберігання. Зберігати в оригінальній
упаковці в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 &or=
dm;С. Упаковка. По 10 капсул твердих у блістері, по 3 блістери або по 10 блістерів у картонній пачці<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-ansi-language:
UK;mso-bidi-font-weight:bold'>. Категорія відпуску. За рецептом. Виробник. Панацея Біотек Фарма Лтд. Місцезнаходження виробника та ад=
реса
місця провадження його діяльності. Малпур, Бадді, Техсіл Налаг=
арх,
Район Солан, Хімачал Прадеш, 173 205, Індія.