ІНСТР= УКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ЗЕНО

(ZENO)

С = 82;лад:

д= 10;юча речовина: deferasirox;

1 таблетка містить: = 076;еферасірок&= #1089;у 90 мг, 180 мг або 360 м = 75;;

д = 86;поміжні речовини:

т = 72;блетки по 90 мг: целю= ;лоза мікрокристk= 2;лічна*, кросповo= 0;дон, повідон, = 087;олоксамер, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію с = 90;еарат, покриття Opadry = 85205018**;<= /o:p>

* целюлоза мікрокристk= 2;лічна PH 101, PH 102;

**пок = 88;иття OpadryIIBlue<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'> 85F205018: спирт полівіні = 83;овий, титану діоксид (Е 171),

п&= #1086;ліетиленгл= ;іколь, тальк, індигокармo= 0;н лак (Е 132).

т = 72;блетки по 180 мг: целю= ;лоза мікрокристk= 2;лічна*, кросповo= 0;дон, повідон, = 087;олоксамер, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію с = 90;еарат, покриття Opadry = 8520694**;

* целюлоза мікрокристk= 2;лічна PH 101, PH 102;

**пок = 88;иття OpadryIIBlue<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif= "; mso-ansi-language:UK'> 85F20694: спирт полівіні = 83;овий, титану діоксид (Е 171),

п&= #1086;ліетиленгл= ;іколь, тальк, індигокармo= 0;н лак (Е 132).

&nb= sp;

т = 72;блетки по 360 мг: целю= ;лоза мікрокристk= 2;лічна*, кросповo= 0;дон, повідон, = 087;олоксамер, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію с = 90;еарат, покриття Opadry = 8520578**;

* целюлоза мікрокристk= 2;лічна PH 101, PH 102; =             &nb= sp;

**пок = 88;иття OpadryIIBlue<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'> 85F20578: спирт полівіні = 83;овий, титану діоксид (Е 171),

п= 086;ліетиленгл&= #1110;коль, тальк, ін= 076;игокармін лак (Е 132), за= 083;іза оксид жо = 74;тий (E 172).

Лік = 72;рська форма.Т<= /span>аблетки, в= ;криті плівковl= 6;ю оболонкl= 6;ю.=

О&#= 1089;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

т = 72;блетки по 90 мг: о&= #1074;альні двоопуклі т = 72;блетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою б = 83;ідо-блакитн&= #1086;го кольору, з ти&#= 1089;ненням «90» з одного боку та логотипо = 84; фірми з іншого боку;

т = 72;блетки по 180 мг: о&= #1074;альні двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою б = 83;акитного кольору, з ти&#= 1089;ненням «180» з одного боку та логотипо = 84; фірми з іншого боку;

т = 72;блетки по 360 мг: овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою темно-синьо = 75;о кольору, з ти&#= 1089;ненням «360» з одного боку та логотипо = 84; фірми з іншого боку.=

Фарма= котерапевтl= 0;чна група.

Засоби, що утворюют= 00; хелатні сполуки із залізом.

Код АТХ V03A C03.=

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;ка.

Д = 77;ферасірокс – пероральниl= 1; активний хелатоутво&#= 1088;ювач, що має висок= 091; селективну активність до заліза (III). Це триде = 85;тантний ліганд з високою спорідненіl= 9;тю із залізом, що зв’язує його у співвідношk= 7;нні 2:1. Деферас= ірокс сприяє виведенню заліза, переважно з фекаліями. Деферасі = 88;окс має низьку спорідненіl= 9;ть із цинком та міддю і не призводить до утворення постійних низьких рівнів цих м= 077;талів у сироватці крові.

У процес= 110; залізобk= 2;лансового метаболічнl= 6;го дослідженнn= 3; у дорослих п= 072;цієнтів із талас = 77;мією з перенавантk= 2;женням залізом = 76;еферасірок&#= 1089;у у добових дозах 10, 20 та 40 мг/кг індукував середнє чисте виділення 0,119, 0,329 та 0,445 мг заліза/кг маси тіла/добу відповідно.<= o:p>

Кліні= чна ефективнісm= 0;ь та безпека.=

Д = 77;ферасірокс досліджуваl= 3;и за участю 411 дорослих (віком від 16 років) та 292 дітей (віком від 2 до 16 років) із хронічним перенавантk= 2;женням залізом вна = 89;лідок трансфузії крові. Серед дітей 52 були віком від 2 до 5 років. До основних станів, при яких необхідна трансфузія, належать бета-таласе&= #1084;ія, серпопоk= 6;ібноклітин= 085;а анемія та інші вроджені і набуті анемії (м= 110;єлодисплас&= #1090;ичний синдром, синдром = 44;аймонда–Бл&#= 1077;кфана, апластиm= 5;на анемія та інші дуже рідкісні анемії).

Лікуван = 85;я у дозах 20 і 30 мг/кг маси тіла на добу протягом 1 року у дорослих і дітей з б= 077;та-таласемі= єю, яким проводили часті переливаннn= 3; крові, призв= 086;дило до зниження показників загального заліза в орг= 072;нізмі; концентрацo= 0;я заліза в печінці зни = 78;увалася в середньом = 91; приблизно д = 86; – 0,4 і – 8,9 мг заліза/г печінки (біопсія на суху вагу) відповідно, рівень ф = 77;ритину в сироватці крові знижувався = 74; середньому приблизно д = 86; – 36 і – 926 мк = 75;/л відповідно. При цих сами= 093; дозах співвідношk= 7;ння виведення і всмоктуваl= 5;ня заліза становило 1,02 (показник балансу чистого заліза) та 1,67 (показник виведення чистого зал= 10;за) відповідно. Деферасі = 88;окс спричиняв аналогічні реакції в пацієнтів з іншими формами анемії. Добова доза 10 мг/кг маси тіла протягом одного року може підтри = 84;увати рівень заліза в печінці і феритину в сироватці крові та індукувати баланс чист = 86;го заліза у пацієнтів, яким здійснюють = 85;ечасті переливаннn= 3; або обмінні переливаннn= 3; крові. Рівен= 100; феритинm= 1; в сироватці крові, оцінюваний щомісяця, ві= 076;ображав зміни концентрацo= 0;ї заліза в печ= 110;нці. Зміни рівня феритину в сироватці крові можна застосовувk= 2;ти для спостережеl= 5;ня за відповідноn= 2; реакцією на терапію препаратом. Обмежені клінічні дані (29 пацієнтів з нормальною серцевою фу = 85;кцією на початковомm= 1; рівні) за допомогою МРТ показують, щ= 086; лікування деферасі = 88;оксом у дозі 10–30 мг/к = 75; на добу протягом 1 року може також знизити рів = 85;і заліза в серці (в середньому МРТ T2 = 79;більшився з 18,3 до 23 міл&#= 1110;секунд).

Основни = 81; аналіз базового порівняльнl= 6;го дослідженнn= 3; за участю 586 пацієнтів з бета-тала= 089;емією та транс = 92;узійним перенавантk= 2;женням залізом не продемонстl= 8;ував переваги ефективносm= 0;і деферасo= 0;роксу щодо = деферокс = 72;міну в аналізі загальної популяції пацієнтів. Я= 082; випливає з аналізу отриманих результатіk= 4; цього дослідженнn= 3;, у підгрупі пацієнтів з концентрацo= 0;єю заліза в печінці ≥ 7 мг заліза/г мас= 080; печінки, які &#= 1079;астосовува= ли деферасo= 0;рокс (20 і 30 мг/кг) або деферокс = 72;мін (від 35 до ≥ 50 мг/кг), не було= продемонст = 88;овано переваги в ефективносm= 0;і. У пацієнтів = 079; концентрацo= 0;єю заліза у печ= 110;нці < 7 мг/г, які застосовувk= 2;ли деферасo= 0;рокс (5 та 10 мг/кг) аб = 86; деферокс = 72;мін (від 20 до 35 мг/кг), не було встановленl= 6; переваги ефективносm= 0;і через дисбаланс у дозуванні двох хел = 72;торів. Цей дисбаланс виник тому, що пацієнта = 84;, які приймал = 80; деферокс = 72;мін, не змінювал = 80; дозу, яку вони отримували до дослідже = 85;ня, навіть якщо вона була вищою, ніж доза, зазначена у протоколі. 56 пацієнтів в= 10;ком до 6 років брали участ= 00; у цьому базовому дослідженнo= 0;, 28 з них отримували деферасі = 88;окс.

Як випливає з доклініч = 85;их та клінічни = 93; досліджень, деферасі = 88;окс може бути таким же активним, як деферокс = 72;мін, при застосуванl= 5;і у співвідношk= 7;нні доз 2:1 (тобто доза деф = 77;расіроксу чисельно дорівнює половині до = 79;и деферокl= 9;аміну). Проте ця рекомендацo= 0;я дозування н = 77; оцінюваласn= 3; проспект = 80;вно у процесі клінічних випробуванn= 0;.

Крім того, у пацієнтів і = 79; концентрацo= 0;єю заліза в печінці ≥ 7 м= 075; заліза/г мас= 080; печінки з різними рідкісними анеміями аб = 86; серпопод= 10;бноклітинн&#= 1086;ю анемією = 76;еферасірок&#= 1089;у в дозі до 20 і 30 мг/кг призводив д = 86; зменшення к = 86;нцентрації заліза в печінці та феритину в сироватці крові порівняно з концентрацo= 0;ями в пацієнтів = 079; бета-тал = 72;семією.

У процес= 110; 5-річного неексперимk= 7;нтального дослідженнn= 3;, під час яког= 086; 267 дітей віком від 2 до <6 років (на момент вклю = 95;ення у дослідженнn= 3;) із трансфуk= 9;ійним гемосидk= 7;розом отримували деферасі = 88;окс, не спостерігаl= 3;ось клінічно значущої рі = 79;ниці у профілі бе= 079;пеки та перен = 86;симості д&= #1077;ферасірокс= ;у у дітей віко= 084; від 2 до < 6 років порівняно і = 79; загальною популяцією дорослих пацієнтів т = 72; дітей старшого віку, включаючи підвищення рівня креатиніну сироватки крові на > 33 % вище верхньої межі норми у ≥ 2 послідовнl= 0;х випадках (3,1 %) і підвищення рівня ал = 72;нінамінотр&#= 1072;нсферази (АЛТ) більше ніж у 5 разів вище верхньої межі норми (4,3 %). Поодинокі випадки підвищення рівня АЛТ та аспартат = 72;мінотрансф&#= 1077;рази спостерігаl= 3;ися, відповідно = 91; 20 % та 8,3 % зі 145 пацієнтів, які завершили дослідженнn= 3;.

Під час дослідженнn= 3; з безпеки застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 173 дорослих та педіатричнl= 0;х пацієнтів і = 79; синдромами таласемі= 11;, що залежить від трансфузій, або мієл = 86;диспластич&#= 1085;им синдромом отримували лікування протягом 24 т = 80;жнів. Відмічався = 87;одібний профіль безпеки таблеток, вкритих плівковою оболонкою, т= 072; таблеток, що диспергу= 02;ться.

У пацієнтів і = 79; синдромами таласемі= 11;, що не залежить ві = 76; трансфузій, = 110; перенасичеl= 5;ням залізом лікування деферасі = 88;оксу оцінювали в однорічномm= 1; рандоміз = 86;ваному подвійному сліпому, плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0;. У процесі дослідженнn= 3; порівнювалl= 0; ефективнісm= 0;ь двох різних схем застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу (початкові дози 5 та 10 мг/кг на доб&= #1091;, 55 пацієнтів у кожній груп= 10;) порівняно з плацебо (56 пацієнтів). У дослідженнn= 3; були включе = 85;і 145 дорослих пацієнтів т = 72; 21 дитина. Основним параметром ефективносm= 0;і була зміна концентрацo= 0;ї заліза в печінці (LIC) порівняно з вихідним рівнем чере = 79; 12 місяців лікування. Одним із вто= 088;инних параметрів ефективносm= 0;і була зміна концентрацo= 0;ї феритинm= 1; в сироватці крові порів = 85;яно з вихідним рівнем чере = 79; 12 місяців лікування. При застосуванl= 5;і початкової дози 10 мг/кг на добу д= 077;ферасірокс<= /span> призводив д = 86; зниження показників загального заліза в організмі. У середньому концентрацo= 0;я заліза в печінці зменшилася на 3,80 мг заліза/г сух= 086;ї ваги у пацієнтів, які отримували деферасі = 88;окс (початкова доза 10 мг/кг на добу), і збільшиласn= 3; на 0,38 мг заліза/г сухої ваги у &#= 1087;ацієнтів, які отримували плацебо (р < 0,001). У серед= ньому рівень ф = 77;ритину в сироватці крові зменшився н = 72; 222,0 мкг/л у пацієнтів, які отримували деферасі = 88;окс (початкова доза 10 мг/кг н&= #1072; добу), і збільшився на 115 мкг/&= #1083; у пацієнтів, які отримували плацебо (р < 0= ,001).

Фармакокін= ;етика.
Післ= ;я застосуванl= 5;я деферасірок= ;су у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, спостерігаl= 3;ася вища біо = 76;оступність порівняно з = 076;е= ;ферасіроксом у формі таблеток, що диспергу= 02;ться. Після коригуваннn= 3; дози таблеток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою (д= 086; 360 мг) середнє значення = площ&#= 1110; під кривою «концент&#= 1088;ація-час= » (AUC) в умовах натщесерце було еквівалентl= 5;им до таблеток, &#= 1097;о диспергm= 1;ються у дозі 500 мг. Значення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (= C_max) збільшилосn= 3; на 30 % (90 % СI: 20.3–40.0 %), прот = 77; кліні= ;чний аналіз н = 77; показав клінічно значущого ефекту тако = 75;о збільшення.

Абсор= бція.

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу у формі таблеток, що диспергу= 02;ться, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я в плазмі кро= 074;і (С_max) дос&#= 1103;гається приблизно через 1,5–4 години, а абс&#= 1086;лютна біодоступнo= 0;сть (AUC) становить майже 70 % порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям внутрішньоk= 4;енно. Абсолютна біодоступнo= 0;сть (AUC) для таблеток, вкритих плівковою о = 73;олонкою, не визначаласn= 3;. Біодосту = 87;ність дефарасo= 0;роксу у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, була на 36 % вищою порівняно з таблетками, що диспе = 88;гуються.

У дослідженнo= 0; впливу їжі н= 072; біодоступнo= 0;сть таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у здорових добровольцo= 0;в в умовах натщесерце, = 079; їжею з низьким вмістом жирів (вміст жирів < 10 % калорій), або з високим вмістом жир = 91; (вміст жиру > 50 % калорій), значення AUC та= С_max д= 077;ферасірокс&= #1091; були помірн = 86; зниженими після прийому разом з їжею з низьким вмістом жирів (на 11 % та 16&= nbsp;% відповідно). &#= 1055;ісля прийому разом з їжею з високим вмістом жирів спост = 77;рігалося підвищення значення AUC та= С_max (на 18 % т= 072; 29 % відповідно). Підвищення рівня С_maxможе бути викликане сумарним ефектом через зміну складу та ефектом від застосуванl= 5;я з їжею з високим вмістом жир= 10;в. Таким чином, деферасі = 88;окс у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти натщесерце або з легкою їжею.

Розпо= діл.=

Д = 77;ферасірокс значною мір = 86;ю (99 %) зв’язуєть= ся з білками плазми кров= 10;, майже повністю з альбуміном сироватки; о= 073;’єм розподілу у дорослих – п= 088;иблизно 14 л.

Б= 10;отрансформ&#= 1072;ція.=

Г = 83;юкуронідац&#= 1110;я – це основний метаболічнl= 0;й шлях деф = 77;расіроксу з подальшим виведенням його з жовчю. Ймовірно, відбуваєтьl= 9;я декон’юk= 5;ація глюкуроl= 5;ідів у кишечнику = 110; подальша їх реабсорбціn= 3; (кишково-печ= 110;нкова циркуляція): у процесі дослідженнn= 3; за участю здорових добровольцo= 0;в прийом х = 86;лестирамін&#= 1091; після разової доз = 80; деферасі = 88;оксу призводив д = 86; 45 % зниження його AUC.

Д = 77;ферасірокс глюкурон= 10;зується переважно з = 72; допомогою УДФ-глюку= 088;онілтрансф&= #1077;рази 1A1 і меншою мірою – У= 044;Ф-глюкуроні= лтрансфераk= 9;и 1A3. Каталіз= ований CYP450 (окисний) метаболізм деферасі = 88;оксу у людини відбуваєтьl= 9;я незначною мірою (прибл= 080;зно 8 %). Інгібу&= #1074;ання метаболізмm= 1; деферасі = 88;оксу гідроксl= 0;сечовиною in vitro не спостерігаl= 3;ося.

Вивед= ення.=

Д = 77;ферасірокс т= 072; його метаболіти виводяться переважно з калом (84 % дози= ). Виведення деферасі = 88;оксу та його метаболітіk= 4; нирками мінімальне (8 % дози). Середній період напіввиведk= 7;ння (t_1/2) становить від 8 до 16 годиl= 5;. Т = 88;анспортери MRP2 і MXR (BCRP) беруть участь у виділенні деферасі = 88;оксу з жовчю.

Ліній= ність/нелінійн= 10;сть=

C_max і AU= C_0-24г деферасo= 0;роксу зростає з дозою майже лінійно до стаціонарнl= 6;го стану. Після багаторазоk= 4;ого дозування експозиція зростала на коефіцієнт = 82;умуляції від 1,3 до 2,3.

Особл= иві групи пацієнтів.= =

Діти= . Загальн = 72; експозиція деферасі = 88;оксу у підлітків (віком від 12 до 17 років) та дітей (віком від 2 до 12 рокі= в) після разового та багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я була нижчою, ніж у дорослих пацієнтів. У дітей віком до 6 років експозиція була на 50 % нижча, ніж у дорослих, що не має клінічних наслідків, оскільки дозування встановлююm= 0;ь індивідуалn= 0;но, залежно від відповіді н = 72; лікування.

Стать= . Явний кліренс для деферасі = 88;оксу у жінок помірно нижчий (на 17,5 %), ніж у чоловіків, щ= 086; не має клінічних наслідків, оскільки до = 79;ування встановлююm= 0;ь індивідуалn= 0;но, залежно від відповіді н = 72; лікування.

Паціє= нти літнього віку. Фармакокінk= 7;тика деферасo= 0;роксу у пацієнтів літнього віку (віком від 65 років) не вивчалас= 03;.

П = 86;рушення функції нирок або печінки. Фарма= кокінетика деферасo= 0;роксу у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; функції нирок та печінки не вивчалася. Н= 077; спостерігаn= 8;ться впливу на фармакокінk= 7;тику деферасo= 0;роксу при підвищенні рівнів трансамінаk= 9; печінки у 5 разів вище верхньої межі норми.

Під час клінічного дослідженнn= 3; із застосуванl= 5;ям разових доз деферасі = 88;оксу 20 мг/кг експозиція = 74; середньому підвищувалk= 2;ся на 16 % у пацієнтів з= 10; слабким порушенням функції печінки (кла= 089; A за шкалою Чайлда–П’ю= ;) та на 76 % у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (кла= 089; B за шкалою Чайлда–П’ю= ;) порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією печінки. Середнє значення C_max деферасі = 88;оксу у пацієнтів зі слабким або помірни = 84; порушенням функції печінки збільшилосn= 3; на 22 %. Експозиція = 79;більшилася у 2,8 раза у одного пацієнта з тяжким порушенням функції печінки (кла= 089; C за шкалою Чайлда–П’ю= ;).

Кліні= чні характерисm= 0;ики.

Показан = 85;я.

Лікуван = 85;я хронічного перенасичеl= 5;ня залізом внаслідок багаторазоk= 4;их трансфузій крові (≥ 7 мл/кг/мі= 089;яць еритроцl= 0;тарної маси) у пацієнтів з великою = 73;ета-таласем&= #1110;єю віком від 6 років.

Лікуван = 85;я хронічного перенасичеl= 5;ня залізом внаслідок трансфузій крові, коли терапія = 76;ефероксамі&#= 1085;ом протипоказk= 2;на або неефективнk= 2; у таких паці= 108;нтів:

-   &n= bsp;       у пацієнтів віком від 2 до 5 років з великою = 73;ета-таласем&= #1110;єю з перенасичеl= 5;ням залізом внаслідок частих трансфузій крові (³ 7 мл/кг/місяць еритроци = 90;арної маси);

-   &n= bsp;       у пацієнтів віком від 2 років з великою = 73;ета-таласем&= #1110;єю з перенасичеl= 5;ням залізом внаслідок нечастих трансфузій = 82;рові (< 7 мл/кг/місяць еритроци = 90;арної маси);

-   &n= bsp;       у пацієнтів віком від 2 років з іншими анем= 10;ями.

Лікуван = 85;я хронічного перенасичеl= 5;ня залізом, що потребує хелатної терапії, кол= 080; терапія = 76;ефероксамі&#= 1085;ом протипоказk= 2;на або неефективнk= 2; у пацієнтів віком від 10 ро= ків з синдромам = 80; таласемі= 11;, що не залежать ві = 76; трансфузій.

П = 88;отипоказан&#= 1085;я.

Підвище = 85;а чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої допоміжної речовини лікарськогl= 6; засобу.

Комбіна = 94;ія з іншою з= 072;лізохелатн&= #1086;ю терапією, оскільки безпека таких комбінацій не встановл = 77;на.

Кліренс креатиніну < 60 мл/хв або сироватковl= 0;й креатинін більше ніж у&nb= sp;2 рази перевищує відповідну вікову межу = 085;орми.

Високий ризик мі= 08;лодиспласт&#= 1080;чного синдрому та інші гематологіm= 5;ні та негемато = 83;огічні злоякісні новоутвореl= 5;ня, коли не очікують користі від хелатної терапії через швидк = 77; прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я.

=

В = 79;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= =

Безпека застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу в поєднанні = 079; іншими х = 77;латорами заліза встановленk= 2; не була. Таким чином, його не слід поєднувати = 79; іншими з = 72;лізохелатн&#= 1080;ми терапіями.

Взаємод= 10;я з їжею.

C_max деферасі = 88;оксу, таблеток, вк= 088;итих плівковою оболонкою, збільшувавl= 9;я (на 29 %) при вжив= 072;нні їжі з високи= 084; вмістом жир = 91;. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою можна приймати на = 90;щесерце або з легким вживанням їжі, бажано в один і той же час кожного дня (див. розд&= #1110;ли «Фармакокіl= 5;етика» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Метабол= 10;зм деферасo= 0;роксу залежить ві = 76; ферментів УДФ-глюку= 088;онілтрансф&= #1077;рази. У ході дослідженнn= 3; за участю здорових до = 73;ровольців одночасне застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу (разова доза 30 мг/кг) і потужного індуктора УДФ-глюку= 088;онілтрансф&= #1077;рази рифампіm= 4;ину (повторна доза 600 мг/добу) призводило до зниження експозиції деферасі = 88;оксу до 44 % (90 % ДІ: 37–51 %). Таким чином, одночасне застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу з потужними індукторамl= 0; УДФ-глюку= 088;онілтрансф&= #1077;рази (такими як рифампіцин= , карбамаk= 9;епін, фенітоїl= 5;, фенобарбітk= 2;л, ритонавo= 0;р) може призвести д = 86; зниження ефективносm= 0;і деферасo= 0;роксу. Слід контролюваm= 0;и вміст фе = 88;итину в сироватці крові пацієнта пі = 76; час і після застосуванl= 5;я комбінації = 90;а в разі потре= 073;и коригувати дозу лікарськогl= 6; засобу.

Х = 86;лестирамін значно знижував експозицію деферасі = 88;оксу у механістичl= 5;ому дослідженнo= 0; виявлення р= 10;вня внутрішl= 5;ьопечінков= 086;ї утилізації.

У процес= 110; дослідженнn= 3; за участю здорових добровольцo= 0;в одночасне застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу та мідаз = 86;ламу (маркерного субстрату CYP3A4) призводило до зменшенн= 03; експозиції мідазола = 84;у до 17 % (90 % ДІ: 8–26 %). = 059; клінічних умовах цей ефект може бути більш вираженим. Таким чином, через можли = 74;е зниження ефективносm= 0;і слід з обере= 078;ністю комбінуватl= 0; деферасі = 88;окс із речовинами, що метаболізуn= 2;ться через CYP3A4 (напр= 080;клад із циклоспорl= 0;ном, симвастk= 2;тином, гормональнl= 0;ми протизапліk= 6;ними засобами, бепридилом<= /span>, ерготаміноl= 4;).

У процес= 110; дослідженнn= 3; за участю здорових добровольцo= 0;в одночасне з = 72;стосування деферасo= 0;роксу як помірног = 86; інгібіто = 88;а CYP2C8 (30 мг/кг на добу) з ре&#= 1087;аглінідом, субстратом CYP2= C8, прийнятим у разовій доз= 10; 0,5 мг, підвищувалl= 6; AUC і C_max репаглінід= 091; приблизно в 2,3= раза (90 % ДІ [2,03-2,63]) та в 1,6 ра= за (90 % ДІ [1,42-1,84]) відповідно. Оскільки не було встано = 74;лено взаємодії з дозами р = 77;паглініду, вищими 0,5 мг, одночасногl= 6; застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу з репагл= 10;нідом слід уникат = 80;. Якщо поєднання є необхідним, = 089;лід проводити ретельний клінічний контроль та контроль глюкози в кр= 086;ві. Не можна виключати взаємодії між дефе = 88;асіроксом та іншими субстратамl= 0; CYP2C8, такими як паклітак = 89;ел.

У процес= 110; дослідженнn= 3; за участю здорових добровольцo= 0;в одночасне застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу як інгіб= 10;тора CYP1A2 (повторна доза 30 мг/кг/добу) та субстрат = 91; CYP1A2 теофіліну (разова доза 120 мг) призвело до збільшення AUC теофіліну д = 86; 84 % (90 % ДІ: 73 % до 95 %). <= span class=3DSpellE>C_max при прийомі разової доз = 80; не була порушена, ал= 077; очікується збільшення C_max теофіліну при довготриваl= 3;ому застосуванl= 5;і. Таким чином, одночасне застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу з теофіліно = 84; не рекомендуєm= 0;ься. Якщо деф = 77;расірокс та теофілін застосовуюm= 0;ься одночасно, с= 083;ід контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю теофіліну т = 72; розглядати можливість зниження його дози. Не можна виклю = 95;ати взаємодію між дефе = 88;асіроксом та іншими субстратамl= 0; CYP1A2. Для речовин, які переважно метаболізуn= 2;ться CYP1A2 і мають низький терапевтичl= 5;ий індекс (наприклад, клозапін, тизаніди = 85;), використовm= 1;ють ті ж рекомендацo= 0;ї, що і для теофіліну.=

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу та антацидних препаратів, що містять алюміній, офіційно не вивчалося. Хоча деф = 77;расірокс має більш низьку спорідненіl= 9;ть з алюмінієм, ніж із залізом, пре= 087;арат не рекомендуєm= 0;ься приймати разом з анта= 094;идними препаратамl= 0;, що містять а= 083;юміній.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу з речовинам = 80;, що мають відомий = 91;льцерогенн&#= 1080;й потенціал, такими як НПЗП (включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту у високих дозах), корти&#= 1082;остероїди або пероральні бісфосфо = 85;ати, може збільшити ризик шлунково-ки = 96;кової токсичностo= 0;. Одночасне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу з антикоагулn= 3;нтами може також збільшити р = 80;зик шлунково-ки = 96;кової кровотечі. Потрібний ретельний клінічний контроль пр = 80; поєднанні деферасі = 88;оксу з цими речовинами.

Одночас = 85;е введення деферасіро&#= 1082;су та бусул= 00;фану призводить до збільшення рівня AUC бу= сульфану, але механіз = 84; взаємодії залишаєтьсn= 3; незрозумілl= 0;м. Якщо можлив = 86;, слід оцінит = 80; фармакокінk= 7;тику (AUC, кліренс) досліджуваl= 5;ої дози бус = 91;льфану, щоб забезпечитl= 0; коригуваннn= 3; дози.

=

О = 89;обливості застосуванl= 5;я.

Функція нирок

Застосу = 74;ання деферасo= 0;роксу вивчалося лише у пацієнтів з початковим = 88;івнем креатиніну сироватки крові в межа= 093; норми, що відповідає віку.

Під час клінічних випробуванn= 0; приблизно у 36 % пацієнтів виникло = 76;озозалежне підвищення рівня креатиніну сироватки крові на > 33 % = 91; ≥ 2 послідовниm= 3; випадках, іноді вище верхньої межі норми. П&#= 1088;иблизно двох третин пацієнтів, у яких відмічалосn= 3; підвищення креатиніну сироватки крові, повер= 085;улися до рівня нижче 33 % без корекції до = 79;и. У решти третини підвищення креатиніну сироватки крові не завжди відповідалl= 6; на зниження дози або припинення застосуванl= 5;я препарату. Випадки гострої нир = 82;ової недостатноl= 9;ті були зареєстровk= 2;ні при дослідж = 77;нні застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. У деяких випадках погіршення ниркової фу = 85;кції призвело до ниркової недостатноl= 9;ті, що потребув = 72;ло тимчасовогl= 6; або постійного діалізу.

Причини підвищення рівня креатиніну сироватки крові з’ясовані н = 77; були. Особливу ув = 72;гу слід приділяти контролю креатиніну = 89;ироватки крові у пацієнтів, які одночас = 85;о отримують лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; функцію нирок, та у пацієнтів, які отримують високі дози лікарськогl= 6; засобу та/аб= 086; мають низьк = 91; частоту трансфузії (< 7 мл/кг/міся = 94;ь еритроцl= 0;тарної маси або < 2 одиниць/міс= 03;ць для дорослих). Хо&#= 1095;а збільшення небажаних я = 74;ищ з боку нирок не спостерігаl= 3;ося після збіль = 96;ення дози до 30 мг/кг у проц&= #1077;сі клінічних випробуванn= 0; не можна виключати можливості підвищеногl= 6; ризику небажаних явищ з боку нирок при застосуванl= 5;і деферасo= 0;роксу у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у дозі більше 21 мг/кг.

Рекомен = 76;овано оцінювати креатинін сироватки крові до початку терапії та повторно після початку лікування. Креатинін сироватки крові, кліренс креатиніну (обчислені з= 072; формулами КокрофтаR= 11;Голта або MDRD у дорослих і з= 072; формулою Шварца у дітей) та/або рівен= 100; цистатиl= 5;у C в плазмі крові слід контролюваm= 0;и 1 раз на тиждень протягом першого місяця ліку = 74;ання або зміни терапії = 76;еферасірок&#= 1089;у та раз на місяць післ= 03; цього. Пацієнти із = 079;ахворюванн&= #1103;ми нирок в анамнезі та пацієнти, як= 110; отримують лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; функцію нир = 86;к, більш схильні до ускладнень. Слід підтри = 84;увати адекватну гідратацію = 91; пацієнтів, у яких виника= 08; діарея або блювання.=

У процес= 110; дослідженn= 0; повідомлялl= 0; про випадки розвитку метаболічнl= 6;го ацидозу на т= 083;і лікування деферасі = 88;оксом. У більшості цих пацієнтів відмічалисn= 3; порушення функції нирок, ниркова = 90;убулопатія (синдром = 060;анконі), діарея або стани, при яких порушуєтьсn= 3; кислотно-лу = 78;на рівновага. Слід контролюваm= 0;и показники к = 80;слотно-лужн&= #1086;ї рівноваги відповідно до клінічни = 93; показань у цій групі пацієнтів. Слід розглянути можливість припинення терапії = 76;еферасірок&#= 1089;ом пацієнтів, у яких відмічаєтьl= 9;я метаболічнl= 0;й ацидоз.

Повідом = 83;ялося про випадки тяжких форм ниркової тубулопаті&#= 1111; (таких як синдром = 60;анконі) та ниркової недостатноl= 9;ті, пов’язаних зі змінами свідомості = 74; умовах г= 10;перамонемі&#= 1095;ної енцефалl= 6;патії у пацієнтів, які отримували деферасі = 88;окс, переважно у дітей. Рекомендуєm= 0;ься враховуватl= 0; гіперамо = 85;емічну енцефалl= 6;патію та вимірювати рівень аміаку у пацієнтів, у &#= 1103;ких розвиваютьl= 9;я незрозумілo= 0; зміни психічного стану під ча= 089; терапії = 76;еферасірок&#= 1089;ом.

Т = 72;блиця 1

Креатинін сироватки крові

Кліренс креатиніну

Переk= 6; початком терапії

2 рази

та<= /p>

1 раз

Протl= 0;показано

< 60 мл/m= 3;в

Контl= 8;оль

-&= nbsp;           &nbs= p;    Перший місяць після початку терапії або зміни дози

щотиk= 8;ня

та<= /p>

щотиk= 8;ня

-&= nbsp;           &nbs= p;    Надалі

щоміl= 9;ячно

та<= /p>

щоміl= 9;ячно

Знижk= 7;ння добової дози на 10 мг/кг/добу (таблетки, вкриті плівково&#= 1102; оболонк= 086;ю)

Я&#= 1082;що нижчезазна= 095;ені параметри нирок спост&#= 1077;рігаються під час двох послідовни= 093; візитів та не можуть бути пов’язані з іншими причинами

Дороl= 9;лі

> 33 % вище середнього значення до лікування

та<= /p>

знижk= 7;ння <НМН* (< 90 мл/хв)

Діти=

> норм= а, що відповідає віку **

та/аб = 86;

знижk= 7;ння < НМН* (< 90 мл/хв)<= o:p>

Післn= 3; зниження дози припинити лікування, я&= #1082;що

Дороl= 9;лі та діти

Залиm= 6;ається >33 % вище середнього значення до лікування

та/аб = 86;

знижk= 7;ння < НМН* (<90 мл/хв)

Корекці= 03; дози та призупиненl= 5;я лікування д = 83;я контролю функції нирок.

*НМН: нижня межа нор = 84;и.

**В&#= 1052;Н: верхня межа норми.

=

Лікуван = 85;я можна відновити залежно від індивідуалn= 0;них показників. Зниження дози або призупиненl= 5;я лікування можна розглядати = 91; разі виникн = 77;ння відхилень н = 72; рівні маркерів ниркової тубулярної функції та/або відповідно до клінічни = 93; показань:=

• протеїнуріn= 3; (тест слід проводити д = 86; початку терапії та у подальшому R= 11; щомісяця);

• глюкозурія = 91; пацієнтів, які не страждають на цукровий діабет, та при низьких рівнях калі= 02;, фосфату, магнію або уратів у сироватці крові, фо= 089;фатурії, аміноацl= 0;дурії (контроль за необхідносm= 0;і).

Ниркова тубулопа = 90;ія в основному зареєстровk= 2;на у дітей та підлітків з бета-тала= 089;емією, які застосовувk= 2;ли лікарський засіб.

Пацієнт= 10;в потрібно направити д = 86; фахівця з ренальної медицини, а в подальшому можна провести сп = 77;ціальні дослідженнn= 3; (такі як ниркова біо = 87;сія), якщо, незважаючи на зменшенн= 03; дози і перериваннn= 3; терапії:

• креатинін сироватки крові залишаєтьсn= 3; значно підвищеним та     &nbs= p;

• спостерігаn= 2;ться постійні відхилення = 10;нших функцій нирок (наприклад, протеїнуріn= 3;, синдром = 60;анконі).

Функц= ія печінки.

Підвище = 85;ня печінкових проб спостерігаl= 3;ось у пацієнтів, які застосо = 74;ували деферасo= 0;рокс. Повідомлялl= 6;ся про випадки печінкової недостатноl= 9;ті, іноді з летальним наслідком смертельниl= 4;и. Тяжкі форми, пов’язані з= 10; змінами свідомості = 74; умовах г= 10;перамонемі&#= 1095;ної енцефалl= 6;патії, можуть виникати у пацієнтів, які отримув = 72;ли деферасo= 0;рокс, особливо у дітей. Реком= 077;ндується враховуватl= 0; гіперамо = 85;емічну енцефалl= 6;патію та вимірювати рівень аміаку у пацієнтів, у &#= 1103;ких розвиваютьl= 9;я незрозумілo= 0; зміни психічного стану під ча= 089; терапії = 76;еферасірок&#= 1089;ом. Слід подбат = 80; про підтримку адекватної гідратації = 91; пацієнтів, у яких спостерігаn= 2;ться знижуючo= 0; об’єм явища (такі як діарея або блювання), особливо у дітей з гострими захворюванl= 5;ями. Більшість повідомленn= 0; про печінкову недостатніl= 9;ть стосувалисn= 3; пацієнтів і = 79; вираженими захворюванl= 5;ями, в тому числі з уже існуюч= 080;м цирозом печінки. Однак не мож= 077; бути виключена роль деф = 77;расіроксу як сприяючого або погі = 88;шуючого фактора (див. &= #1088;озділ «Побічні реакції»).

Рекомен = 76;овано перевіряти рівні трансамінаk= 9;, білірубіну = 10; лужної фосфатази д = 86; початку лікування, кожні 2 тижні протягом першого місяця і потім 1 раз на місяць. При стійкому і прогресуючl= 6;му підйомі рівня трансамінаk= 9; у сироватці, який не можн= 072; віднести на рахунок інших причи = 85;, прийом д = 77;ферасірокс&#= 1091; слід припинити. Після з’ясування причин відх = 80;лень результатіk= 4; аналізів функції печ= 10;нки або після повернення їх до нормал= 100;ного рівня можна розглянути можливість = 74;ідновлення лікування деферасі = 88;оксом у нижчій доз= 110; із подальши = 84; поступовим її підвищенняl= 4;.

Д = 77;ферасірокс н= 077; рекомендуєm= 0;ься пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки (кла= 089; С за шкалою Чайлда–П’<= /span>ю).

Табли= ця 2

Ре = 82;омендації з проведення контролю безпеки

П&#= 1086;казник

Ч&#= 1072;стота

Креаm= 0;инін сироватки крові

Подвo= 0;йний до початку терапії.

Щотиk= 8;ня протягом першого місяця терапії та протягом першого міс&#= 1103;ця після зміни дози.

Потіl= 4; щомісяця.=

Клірk= 7;нс креатиніну та/або рівен&= #1100; цистати= 085;у C у плазмі крові

До початку терапії.

Щотиk= 8;ня протягом першого місяця терапії та протягом першого місяця після зміни дози.

Потіl= 4; щомісяця.=

Протk= 7;їнурія<= /o:p>

До початку терапії.

Потіl= 4; щомісяця.

Інші маркери ниркової тубулярної= функції (наприклад глюкозурія, не пов’язана з діабетом та низькими рівнями в сироватці крові калію, фосфатів, магнію або уратів, ф&= #1086;сфатурія, аміноац= 080;дурія)

За необхіднос= 090;і.

Рівнo= 0; трансаміна= 079;, білірубіну і лужної фос&= #1092;атази в сироватці крові

До початку терапії.

Кожнo= 0; 2 тижні протягом першого місяця тера&#= 1087;ії.

Потіl= 4; щомісяця.

Переk= 4;ірка слуху і зору<= o:p>

До початку терапії.

Потіl= 4; щороку.

Маса тіла, ріст та статевий розвиток

До по = 95;атку терапії.

Щороl= 2;у у дітей.

У хворих &#= 1110;з передбачувk= 2;ною короткою тривалістю життя (наприклад, і&#= 1079; високим ступенем ризику м= 10;єлодисплас&#= 1090;ичного синдрому), особливо коли супутн= 10; захворюванl= 5;я можуть збільшити ризик небажаних я = 74;ищ, користь терапії = 76;еферасірок&#= 1089;ом може бути обмежена і може бути знижена риз = 80;ками. Як наслідок, &#= 1079;астосуванн= я цим пацієнт = 72;м деферасo= 0;роксу не рекомендуєm= 0;ься.

З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам літнього віку у зв’язку з ви= 097;ою частотою небажаних реакцій (зокрема діа= 088;еї).

Існують обмежені дані щодо дітей із = 090;аласемією, що не залежить ві = 76; трансфузії. Тому терапі= 02; лікарським = 79;асобом слід проводити разом із моніторингl= 6;м стану пацієнта дл= 03; виявлення побічних реакцій та визначення рівня заліз = 72;. Крім того, перед початком лікування деферасі = 88;оксом дітей з тяжким перенасичеl= 5;ням заліза з = 090;аласемією, що не залежить ві = 76; трансфузії, лікар повин = 77;н знати, що наслідки довготриваl= 3;ого впливу для таких пацієнтів д = 86;тепер невідомі.=

Шлунк= ово-кишкови = 81; тракт.

Були зареєстровk= 2;ні виразки та кровотечі з верхнього відділу шлунково-ки = 96;кового тракту у пацієнтів, включаючи дітей і підл= 110;тків, які застосовувk= 2;ли деферасo= 0;рокс. У деяких пацієнтів спостерігаl= 3;ися множинні виразки. Повідомлялl= 6;ся про виразки, ускладнені перфорацієn= 2; шлунково-ки = 96;кового тракту. Тако= 078; повідомлялl= 6;ся про летальн= 10; шлунково-ки = 96;кові кровотечі, особливо у літніх паці= 08;нтів, які мали гематологіm= 5;ні злоякісні н = 86;воутворенн&#= 1103; та/або низьк= 091; кількість тромбоцитіk= 4;. Лікарів повинні повідомити пацієнтів про ознаки т= 072; симптоми шлунково-ки = 96;кових виразок та кровотеч пі = 76; час терапії деферасі = 88;оксом та про необхіднісm= 0;ь своєчасно розпочати д = 86;даткове обстеження = 10; лікування, якщо є підоз= 088;и на серйозні небажані явища з боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; пацієнтам, які приймаю = 90;ь деферасo= 0;рокс одночасно з препаратамl= 0;, що мають відомий = 91;льцерогенн&#= 1080;й потенціал (такі як НПЗП, кортикостеl= 8;оїди або пероральні бісфосфо = 85;ати), а також пацієнтам, які приймають антикоагулn= 3;нти, і пацієнтам = 79; кількістю тромбоцитіk= 4; нижче 50 000/мм³ = (50× 10⁹/л).

Поруш= ення з боку шкіри.=

Під час з&#= 1072;стосування деферасo= 0;роксу можуть з’явитися висипання н = 72; шкірі. У більшості випадків висипання зникають спонтанно. Якщо у зв’язку з висипанням лікування переривали, після зникнення в = 80;сипу терапію можна відновити в нижчій дозі = 110; з подальшим поступовим її підвищенняl= 4;. У тяжких випадках це поновлення можна прово = 76;ити у поєднанні = 079; короткочасl= 5;им прийомом пе = 88;оральних стероїдів. Повід= омлялося про тяжкі шкірні побічні реа = 82;ції (ТШПР), у тому числі синдром = 57;тівенса–Дж&#= 1086;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліk= 9; (ТЕН) та побічну реакцію, що супроводжуn= 8;ться еозинофo= 0;лією та системними проявами (DRESS), що можуть становити загрозу для життя або призводити до летальни = 93; наслідків. Я = 82;що є підозра на виникнення тяжких шкір = 85;их побічних реакцій, лікування препаратом деферасі = 88;оксом слід негайн = 86; припинити і не відновлюваm= 0;и. У разі призначеннn= 3; препарату пацієнтів с = 83;ід проінформуk= 4;ати про симптом = 80; тяжких шкір = 85;их реакцій, які слід ретельно контролюваm= 0;и.

Реакц= ії підвищеної чутливості.=

Випадки серйозних реакцій гіп = 77;рчутливост&#= 1110; (таких як анафілаксіn= 3; та ангіонев = 88;отичний набряк) були зареєстровk= 2;ні у пацієнтів, які отримували деферасі = 88;окс, переважно протягом першого місяця ліку = 74;ання. При виникне = 85;ні таких реакцій лікарський засіб слід відмінити і призначити відповідне = 84;едикаменто&#= 1079;не лікування. Застосу = 74;ання деферасo= 0;роксу не слід відновлюваm= 0;и пацієнтам, у яких спосте = 88;ігалися реакції = 75;іперчутлив&#= 1086;сті, через ризик виникнення анафілактиm= 5;ного шоку.

Орган= и зору та слух= 091;.

Були зареєстровk= 2;ні випадки порушення с = 83;уху (зниження слуху) та зору (помутніння кришталика, неврит зоро = 74;ого нерва, зміни сітківки). Перед початком лікування і через рівні інтервали (кожні 12 місяців) рекомендуєm= 0;ься перевірка слуху і зору (включаючи фундоско = 87;ію). При виявленні порушень пі = 76; час лікування с = 83;ід розглянути можливість зменшення дози або при= 087;инення лікування.

Поруш= ення з боку крові.=

Були повідомленl= 5;я про лейкопенію, тромбоци = 90;опенію або панц = 80;топенію (або загостреннn= 3; цих порушен= 00;) та про загос= 090;рення анемії у пацієнтів, які отримували деферасі = 88;окс. Більшість цих пацієнтів уже мали існуючі гематологіm= 5;ні порушення, які часто по= 074;’язані з кістко = 74;омозковою недостатніl= 9;тю. Проте не мож= 077; бути виключ = 77;на сприяюча аб = 86; обтяжуюча роль даного препарату. Перериваннn= 3; лікування слід розгля = 76;ати для пацієнтів, у яких виника= 08; цитопені= 03; невідомої етіології.=

Інші фактори.

Рекомен = 76;овано щомісячний контроль феритину в сироватці крові для оцінки реакції пац= 10;єнта на терапію т= 072; уникнути передозуваl= 5;ня. Зменшення дози або ретельне сп = 86;стереження за функцією нирок, печінки та рівнем ф = 77;ритину в сироватці крові рекомендуєm= 0;ься в періоди лікування високими дозами та коли рівень феритину в сироватці крові наближаєтьl= 9;я до цільовог = 86; діапазону. Якщо рівен= ь ф&= #1077;ритину в сиров= атці кров&= #1110; пості= йно   пад&#= 1072;є нижче 500 мк= г/л (при тран= 089;фузійному перенасичеl= 5;ні залізом) або нижче 300 мк= г/л (при синдромах таласемі= 11;, що не залежать ві = 76; трансфузій), слід розгля = 85;ути питання про припинення лікування.=

Результ = 72;ти тестів креатиніну сироватки к = 88;ові, феритинm= 1; сироватки крові і трансамінаk= 9; сироватки к = 88;ові слід реєстр = 91;вати та регулярн = 86; оцінювати щодо виявле = 85;ня тенденцій. Результати слід також в= 110;дмітити у карточці пацієнта.=

У процес= 110; досліджень ріст і статевий розвиток дітей, які отримували деферасі = 88;окс протягом 5 років, не були порушені. Однак як заг= 072;льний застережниl= 1; захід при лікуванні перенасичеl= 5;ня залізом внаслідок трансфузії = 91; дітей слід к= 086;нтролювати масу тіла, ріст та статевий ро = 79;виток через рівні інтервали (кожні 12 місяців).

Серцева дисфункц= 10;я – відоме ускладненнn= 3; тяжкого перенавантk= 2;ження залізом. Серцеву фун = 82;цію слід перевіряти = 91; пацієнтів з тяжким перенавантk= 2;женням залізом під час тривало = 75;о лікування деферасі = 88;оксом.

Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу з алюмін= 10;йвмісними антациднимl= 0; препаратамl= 0;. Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я деферасo= 0;роксу з репагл= 10;нідом (субстратом CYP= 2C8) або із субстратамl= 0; CYP1A2, що мають вузький терапевтичl= 5;ий індекс, такими як теофілін, клозапін або тиза = 85;ідин.

=

Застосуван= ;ня у період вагітності або годування груддю.

Вагіт= ність

Клінічн= 10; дані щодо впливу д = 77;ферасірокс&#= 1091; на перебіг вагітності відсутні. У дослідженнn= 3;х на тваринах токсичного впливу на ре= 087;родуктивну функцію при введенні материнськl= 0;х токсичних доз не виявлено. Потенційниl= 1; ризик для людини невідомий.

Як застережниl= 1; захід не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти деферасo= 0;рокс у період вагітності, якщо тільки для цього не= 084;ає життєво важливих показань.

Лікарсь = 82;ий засіб може знижувати ефективнісm= 0;ь гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів, тому жінкам репродуктиk= 4;ного віку рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати додаткові або альтернатиk= 4;ні негормоналn= 0;ні форми контрацепцo= 0;ї на тлі прийому = 76;еферасірок&#= 1089;у.

Періо= д годування груддю

У дослідженнn= 3;х на тваринах було виявлено, що деферасі = 88;окс швидко й екстенсивнl= 6; виділяєтьсn= 3; у грудне молоко. Впливу на потомство виявлено не було. Невідомо чи виділяєтьсn= 3; деферасі = 88;окс у грудне молоко людини. Годування груддю під час лікування деферасі = 88;оксом не рекомендовk= 2;не.

Ферти= льність

Немає даних щодо фертильносm= 0;і у людини. У тв&= #1072;рин не було виявлено небажаної дії на ферти= 083;ьність самок або самців.

= =

Здатність впливати на = 096;видкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.=

Дослідж = 77;ння впливу д = 77;ферасірокс&#= 1091; на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом й іншими механізмамl= 0; не проводилисn= 3;. Пацієнти, як= 110; відчувають несприятлиk= 4;ий вплив, запам= 086;рочення, повинні утримуватиl= 9;я від керування автомобілеl= 4; та роботі з іншими механізмамl= 0;.

=

=

=

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Т = 88;ансфузійне перенасичеl= 5;ня залізом.

Початко = 74;е та підтримуючk= 7; лікування деферасі = 88;оксу повинні проводити лікарі, які мають досві = 76; лікування хронічного перенасичеl= 5;ня залізом. Рекомендовk= 2;но починати лікування після трансфузії = 87;риблизно 20 одиниць (≈100 мл/кг) е= ;ритроцитар = 85;ої маси або за наявності даних клінічного контролю, що свідчать пр = 86; хронічне перенасичеl= 5;ня залізом (наприклад, при концентрацo= 0;ї феритинm= 1; в сироватці крові > 1000 мкг/л). Дози (у мг/кг) потрібно розрахуватl= 0; та округлит = 80; до найближчогl= 6; дозування цілої таблетки.

Метою залізохела&= #1090;ної терапії є виведення заліза, введеного при трансфу = 79;ії, та, за необхідносm= 0;і, зниження існуючої концентрацo= 0;ї заліза.

Табли= ця 3

        =             &nb= sp;     Рекомендоk= 4;ані дози при перенасичk= 7;нні залізом внаслідок трансфузій крові

Таk= 3;летки, вкриті плівковою оболонкою

Трk= 2;нсфузії

&= nbsp;

Р&#= 1110;вні феритин= 091; в сироватці крові

Початко&#= 1074;а доза

14 мг/кг на до= ;бу <= /o:p>

Післ= ;я 20 одиниць (= прибли= 079;но 100 мл/кг) упакованих еритроциті= 074; (PRBC<= /span>)

або

>1,000 = мкг/л

&= #1040;льтернатив= ;ні початкові дози

21 мг/кг на до= ;бу

>14 мл/кг/місяць PRBC <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>(= прибли= 079;но <= /o:p>

>4 одиниць/м&#= 1110;сяць для дорослих)

7 мг/кг на до= ;бу

<7 мл/кг/місяць of PRBC (прибли= 079;но

<2 одиниць/м&#= 1110;сяць для дорослих)

&= nbsp;

&= nbsp;

Для пацo= 0;єнтів, для яких була ефективною терапія &#= 1076;ефероксамі= ном

1/3 дози деф&#= 1077;роксаміну=

Моніто&= #1088;инг

Щомі= ;сяця

Цільовий діапазон

500–1,000 мкk= 5;/л

Етапи корекції дози

(= кожні 3–6= місяців)

Збільш&= #1077;ння дози

>2,500 мкk= 5;/л<= /o:p>

3,5= 211;7 мг/кг нk= 2; добу

Д&#= 1086; 28 м&#= 1075;/к&#= 1075; на добу

Зменшення дози

3,<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>5–7 м&#= 1075;/кг/д&#= 1086;бу

<2,500 = мкk= 5;/л<= /o:p>

У пацієнтіk= 4;, яким застосовув= 072;ли дози >21 м&#= 1075;/к&#= 1075; на добу

Ціль= ;овий діапазон досягнуто

&= nbsp;
&= nbsp;
500–1,000 мкг/л

Максим = 72;льна доза

28 <= /span>мг/к&#= 1075; на добу

&= #1047; урахування= 084; п&#= 1088;изупинення лікування

<500 мкk= 5;/л<= /o:p>

Дозув= ання.=

П = 86;чаткова доза

Рекомен = 76;ована початкова добова доза деферасі = 88;оксу становить 14 мг/кг маси тіла.

Для пацієнтів, які потребують зниження пі = 76;вищених рівнів заліза в організмі і які отримую = 90;ь більшe 14 мл/кг/місяц&#= 1100; еритроцl= 0;тарної маси (= 087;риблизно > 4 одиниць/міс= 03;ць для дорослого пацієнта), початкова добова доза може становити 21 мг/кг.

Для пацієнтів, які не потребують зниження пі = 76;вищених рівнів заліза в організмі і які отримують меншe 7 мл/кг/місяц= 100; еритроцl= 0;тарної маси (= 087;риблизно < 2 одиниць/м= ;ісяць для дорослого пацієнта), початкова добова доза може становити 7 мг/кг.

Необхід = 85;о контролюваm= 0;и реакцію пацієнта та розглядати можливість підвищення дози, якщо не досягнуто достатньогl= 6; ефекту.

Пацієнт = 72;м із хорошою клінічною відповіддю на лікуванн= 03; деферокс = 72;міном можна призначати початкову дозу деф = 77;расіроксу, що становит= 00; 1/3 дози деф = 77;роксаміну (наприклад, пацієнт, яки= 081; отримує = 76;ефероксамі&#= 1085; у дозі 40 мг/кг/добу протягом 5 днів, може бути переве = 76;ений на початков = 91; добову дозу деферасі = 88;оксу 14 мг/кг на доб&= #1091;).

Якщо добова доза становить менше 14 мг/кг маси тіла, необхідно контролюваm= 0;и клінічну ві = 76;повідь пацієнта та розглянути можливість підвищення дози, якщо не отримано до = 89;татнього ефекту.

К = 86;рекція дози

Рекомен = 76;ується щомісячно контролюваm= 0;и рівень ф = 77;ритину в сироватці крові та у разі необхідносm= 0;і коригувати дозу деф = 77;расіроксу кожні 3–6 місяців н= 072; основі змін рівня фе = 88;итину в сироватці крові. Корекцію дози потріб = 85;о здійснюватl= 0; поетапно на 3,5–7 мг/кг відповідно до індивідуалn= 0;ної реакції пацієнта і терапевтичl= 5;их цілей (підтриманн= 03; або зниженн= 03; рівня заліз = 72;). Для пацієнтів, у яких застос = 91;вання даного препарату у дозі 21 мг/кг не забезпечує необхідногl= 6; контролю (наприклад, рівні фе = 88;итину в сироватці крові постійно перевищуютn= 0; 2500 мкг/л та не виявляють тенденції д = 86; зниження з часом), можливе застосуванl= 5;я дози до 28 мг/к&= #1075;. Дані щодо довгострокl= 6;вої ефективносm= 0;і та безпеки деферасі = 88;оксу при застосуванl= 5;і в дозах пона= 076; 30 мг/кг дотеп&#= 1077;р обмежені (після збільшення дози за 264 пацієн&#= 1090;ами здійснювалl= 6;ся спостережеl= 5;ня протягом в середньому 1 року). У разі дуже незадовільl= 5;ого контролю гемосидеро&#= 1079;у в дозі до 30 мг/кг подал&#= 1100;ше збільшення (максимум дози 28 мг/кг) може не забезпечитl= 0; задовільноk= 5;о контролю і можуть бути розглянуті альтернатиk= 4;ні варіанти лікування. Якщо задовільниl= 1; контроль не = 079;абезпечуєт&= #1100;ся дозами пона = 76; 21 мг/кг, не слід продовжуваm= 0;и лікування в таких дозах та потрібно розглядати альтернатиk= 4;ні варіанти лікування. Н= 077; рекомендовk= 2;но призначати препарат у дозі понад 28 &#= 1084;г/кг, оскільки досвід застосуванl= 5;я обмежений.=

Пацієнт = 72;м, які застосо = 74;ують препарат у дозі понад 21 &#= 1084;г/кг, слід розглядати можливість зниження дози поетапно на 3,5–7 мг/кг при досягненні контролю (наприклад, р&#= 1110;вні феритинm= 1; в сироватці крові постійно нижчі 2 500 &#= 1084;кг/л та виявляют= 00; тенденції д = 86; зниження з ч= 072;сом). Пацієнтам, у яких рівень феритину в сироватці крові досяг бажаного показника (зазвичай мі= 078; 500 та 1 000 мкk= 5;/л), знижувати дозу необхідно поступово н = 72; 3,5–7 мг/кг, щоб підтримати значення сироватковl= 0;х рівнів ф = 77;ритину в рамках бажаного діапазону. Якщо рівень феритину в сироватці крові послідовно знижується = 76;о значення менше 500 м&#= 1082;г/л, лікування слід припинити.=

Синдр= оми таласемo= 0;ї, що не залежать ві = 76; трансфузій=

Слід розпочинатl= 0; хелатну терапію лиш = 77; за наявност= 10; перенасичеl= 5;ня залізом (концентрац= 10;я заліза у печінці [LIC] ≥ 5 мг Fe/г сухої ваги [dw] або рівні фе = 88;итину в сироватці крові стабільно > 8= 00 мкг/л). Показник LIC є пріоритетнl= 0;м для визначення перенасичеl= 5;ня залізом і повинен використовm= 1;ватися, якщо це можливо. Слі= 076; дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; під час пров= 077;дення хелатноo= 1; терапії у всіх пацієнтів для мінімізаціo= 1; ризику перенасичеl= 5;ня хелатамl= 0;.

Табли= ця 4

Реком= ендовані дози при синдромі таласемії, що не залежа= 090;ь від трансфузій=

Та&= #1073;летки, вкриті плівково&#= 1102; оболонк= 086;ю

Концент&#= 1088;ація заліза в печінці (КЗП)= *

Рівні феритину в сироватці крові

Початко&#= 1074;а доза

7 = 084;г/кг на добу

≥5 мг заліза/г сухої ваги

або

>800 мк= 075;/л

Контрол&#= 1100;

Щомісяц&#= 1103;

Етапи корекції дози

(кожні 3 – 6 місяців)

З&#= 1073;ільшення дози

3,5–= ;7 мг/кг на добу

≥7 мг заліза/г сухої ваги

або

>2000 мк&#= 1075;/л

З&#= 1084;еншення дози

    3,5–7 = 084;г/кг на добу

<7 мг заліза/г сухої ваги

або

≤2000 мк= ;г/л

М&#= 1072;ксимальна доза

14 &= #1084;г/кг на добу

7 &#= 1084;г/кг на добу

Д&#= 1083;я дорослих

Д&#= 1083;я дітей

Не оцінювалос= 100;

та

≤2000 мк= ;г/л

Призупи&#= 1085;ення лікування

<3 мг заліза/г сухої ваги

або

<300 мк= 075;/л

Відновл&#= 1077;ння лікування

&nbs= p;

Н&#= 1077; рекомендов= 072;но

*Визна= ;чення концентрацo= 0;ї заліза в печінці є переважним методом визначення рівня перен = 72;сичення залізом.

П = 86;чаткова доза.

Рекомен = 76;ована початкова добова доза деферасі = 88;оксу для пацієнтів і = 79; синдромами таласемі= 11;, що не залежать ві = 76; трансфузій, становить 7 = 84;г/кг маси тіла.

К = 86;рекція дози.

Рекомен = 76;ується щомісячно контролюваm= 0;и рівень ф = 77;ритину в сироватці крові. Через 3–6 місяців лікування слід розглядати доцільністn= 0; поетапного підвищення дози на 3,5–7 мг= /кг, якщо показник LIC у пацієнта ≥ 7 мг Fe/г сухої ваги або рівні феритину в сироватці крові стабільно > 2000 мкг/l= 3; і не виявляють тенденції д = 86; зниження з ч= 072;сом, а пацієнт добре переносить лікарський засіб. Не рекомендовk= 2;но призначати препарат у дозах понад 14&= nbsp;мг/кг, оскільки досвід застосуванl= 5;я доз вище цього рівня пацієнтам з синдромами таласемі= 11;, що не залежать ві = 76; трансфузій, відсутній.=

Для пацієнтів, яким показник LIC не визначали, а рівень ф = 77;ритину в сироватці крові ≤ 2000 мкг/л, дози не повинні перевищуваm= 0;и 7 мг/кг.

Для пацієнтів, яким доза була підвищ = 77;на до > 7 мг/кг, ре= 082;омендуєтьс&= #1103; знизити доз = 91; до 7 мг/кг або менше, коли показник LIC < 7 мг Fe/г сухої ваги або рівень феритину в сироватці крові ≤ 2000 мкг/л.

П = 88;ипинення лікування.=

Після досягнення задовільноk= 5;о рівня заліз = 72; в організмі (показник LIC < 3 мг Fe/г сухої ваги або рівні феритину в сироватці крові < 300 мкг/л) лікування слід припин = 80;ти. Відсутні дані про повторне лі = 82;ування пацієнтів, у яких спостерігаn= 8;ться повторне накопиченнn= 3; заліза післ= 03; досягнення задовільноk= 5;о рівня заліз = 72; в організмі, отже, повторне лікування н = 77; може бути ре= 082;омендовано.=

Особл= иві групи пацієнтів.=

П = 72;цієнти літнього віку (понад 65 років).

Рекомен = 76;ації щодо дозування для пацієнт= 10;в літнього віку такі ж, як описано вище. У проце&#= 1089;і досліджень = 91; пацієнтів літнього віку була більш висок = 72; частота небажаних реакцій, ніж у молодших пацієнтів (зокрема діареї), тому слід ретельно стежити за небажаними = 03;вищами, які можуть потребуватl= 0; корекції до = 79;и.

П = 72;цієнти із порушеннямl= 0; функції нирок.

Застосу = 74;ання деферасo= 0;роксу пацієнтам і = 79; нирковою дисфункцієn= 2; не вивчалос= 03; та протипок = 72;зано пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну < 60 мл/хв.

П = 72;цієнти із порушеннямl= 0; функції печінки

Застосу = 74;ання лікарськогl= 6; засобу пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки не рекомендуєm= 0;ься (клас С за шкалою Ч = 72;йлда–П’ю). Для пацієнтів з помірними порушеннямl= 0; функції печінки (кла= 089; B за шкалою Чайлда–П’ю= ;) дозу слід зм= 077;ншити до 50 %. Препарат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю таким пацієнтам. Слід контролюваm= 0;и функцію печінки у всіх пацієнтів кожні 2 тижні протягом першого місяця, а потім щомісяця.

Спосі= б застосуванl= 5;я.=

Таблетк = 80;, вкриті плівковою оболонкою, слід ковтат = 80; цілими, запиваюm= 5;и водою. =

Для пацієнтів, які не здатн= 110; ковтати ціл= 10; таблетки, їх &#= 1084;ожна подрібнити та додати в мʼяку їж = 91;, наприклад йогурт або яблучне пюр = 77;. Лікарський засіб слід вжити негайно та повністю, не зберігати для подальшого = 79;астосуванн&#= 1103;.

Застосовув&= #1072;ти 1 раз на день, бажано в оди= 085; і той же час кожного дня, їх можна прийм = 72;ти натщесерце або з легким прийомом їж= 10;.

Діти.

Рекомен = 76;ації щодо дозування для дітей ві= 082;ом від 2 до 17 рокіk= 4; такі ж, як для дорослих пацієнтів. При розрахунку дози слід враховуватl= 0; зміни маси тіла дітей з часом. У дітей віком від 2 до 5 років експозиція нижча, ніж у дорослих. Тому ця віко= 074;а група може потребуватl= 0; вищих доз, ніж необхід = 85;о дорослим. Однак початкова доза повинн = 72; бути такою ж, як для дорослих, а далі титрує = 90;ься індивідуалn= 0;но.

Для діте= 081; із синдромами таласемі= 11;, що не залежать ві = 76; трансфузій, доза не має перевищуваm= 0;и 7 мг/кг. У цих пацієнтів ретельний контроль показника LIC та рівнів феритину в сироватці крові є необхідним для уникнен = 85;я перенасичеl= 5;ня хелатамl= 0;: окрім щомісячної оцінки рівнів ф = 77;ритину в сироватці крові, слід ретельно контролюваm= 0;и показник LIC кожні 3 місяці, якщо &#= 1088;івень феритинm= 1; в сироватці крові становить ≤ 800 мкг/= 083;.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу для дітей від народження до 23 місяців ще не встано= 074;лені.

Передоз = 91;вання.

Ранні ознаки гострого передозуваl= 5;ня - це ефекти з боку травного тракту, такі як біль у животі, діарея, нудота та бл= 102;вання. Повідомлялl= 6;ся про печінкові т = 72; ниркові порушення, включаючи випадки підвищення рівня печін = 82;ових ферментів т = 72; креатиніну, що повертаю = 90;ься до норми після припинення лікування. П= 086;милково введена разова доза 90 мг/кг призвела до синдрому Фанконі, який зникає після лікування.=

Не існує специфічноk= 5;о антидоту пр = 80; передозуваl= 5;ні деферасo= 0;роксом. Можуть бути = 074;икористані стандартні процедури лікування передозуваl= 5;ня, а також симптоматиm= 5;не лікування, я= 082;що це медично д= 086;цільно.

=

П = 86;бічні реакції.

Під час лікування деферасі = 88;оксом у дорослих т= 072; дітей найчастіше повідомлялl= 0; про побічні реакції з боку ШКТ: в основному нудота, блювання, діарея або біль у живот= 110; та висипанн= 03; на шкірі. Про діарею повідомлялl= 6;ся частіше у дітей віком від 2 до 5 років= ;, ніж у старши= 093; пацієнтів. Ц= 110; реакції є дозозалежнl= 0;ми, загалом слабко або помірно виражені; у більшості випадків вони зникають навіть при продовженнo= 0; застосуванl= 5;я препарату.=

Під час клінічних досліджень = 91; пацієнтів с = 87;остерігало&#= 1089;я дозозалk= 7;жне підвищення концентрацo= 0;ї креатиніну = 74; сироватці крові, тоді як таке підвищення = 91; більшості пацієнтів залишалося = 74; межах норми. Зменшення середнього значення кліренсу креатиніну спостерігаl= 3;ось як у дорослих, та= 082; і у дітей з бета-таласk= 7;мією і перенасичеl= 5;ням залізом протягом першого рок = 91; лікування, але є докази того, що у наступні роки не спос= 090;ерігалося подальшого зниження се = 88;еднього значення кліренсу креатиніну. Повідомлялl= 6;ся про підвищення рівня печінкових трансамінаk= 9;. Рекомендуєm= 0;ься регулярно проводити т = 77;сти показників функції нирок та печінки. Порушення слуху (зниження слуху) та зору (помутн= 110;ння кришталика) спостерігаl= 3;ись нечасто; також рекомендуєm= 0;ься проводити щ = 86;річні обстеження.

При застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу пові = 76;омлялося про тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР) у тому числі синдром = 57;тівенса–Дж&#= 1086;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліk= 9; (ТЕН) та побічну реакцію, що супроводжуn= 8;ться еозинофo= 0;лією та системними проявами (DRESS).

Категор= 10;я частоти небажаних реакцій виз = 85;ачається таким чином: дуже часто (≥&n= bsp;1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1 00= 0, < 1/100); рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000); частота= ; невідома (неможливо встановити за наявними даними). У рамках кожної груп = 80; за частотою побічні реа = 82;ції представлеl= 5;і в порядку зменшення тяжкості проявів.

З боку кров= 10; та лімфатичноo= 1; системи: невідо= мо – панцитопенo= 0;я¹, тромбоцитоl= 7;енія¹, п = 86;силення анемії¹, нейтропеніn= 3;¹.

З боку імунно= 11; системи: часто= ;та невідома – реакції гіперчуm= 0;ливості (включаючи анафілаксіn= 2; та ангіоневроm= 0;ичний набряк)¹.=

Порушення метаболізмm= 1; та розлади травлення: ча&#= 1089;тота невідома – метаболічнl= 0;й ацидоз¹.

З боку= психіки: не&#= 1095;асто – з = 72;непокоєння, порушення сну.

З боку нервової системи: часто – голов= ний біль, нечаст= 086; – запаморочеl= 5;ня.

З боку органів зор = 91;: нечасто – катаракта, макулопа = 90;ія; рі = 76;ко – неврит зорового нерва.

З боку органів слуху і вестибулярl= 5;ого апарату: нечасто – зниження слуху.

З боку дихаль = 85;ої системи: нечасто – біль у гортані.

З боку травного тракту: часто – діарея, запор, блювання, нудота, біль у животі, зду&#= 1090;тя живота, диспепсія; нечасто – шлунково-ки = 96;кова кровотеча, виразка шлунка (включаючи множинні виразки), виразка дванадцятиl= 7;алої кишки, гастрит; рідко – запалення стравоходу; = 095;астота невідома – гастроін = 90;естинальна перфорація^=
1, гострий панкреатит^=
1.

З боку геп = 72;тобіліарно&#= 1111; системи: часто – підви= щення рівня трансамінаk= 9;; нечасто – ге= 087;атит, жовчнокам’n= 3;на хвороба; час= 090;ота невідома – печінкова недостатніl= 9;ть^1,2.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: часто – вис = 80;пання, свербіж; нечасто – порушення пігментаціo= 1;; рідко – побічна реакція, що супроводжуn= 8;ться еозинофo= 0;лією та системними проявами (DRESS); частота нев= 10;дома – синдром Стівенса–Дk= 8;онсона¹, гіперсеl= 5;ситивний васкуліт¹, кропив’янкk= 2;¹, мультиформl= 5;а еритема¹, алопеція¹, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (ТЕН)¹.

З боку нирок і сечовивіднl= 0;х шляхів: дуже часто – п= 10;двищення рівня креатиніну = 74; крові; часто – протеїнуріn= 3;; нечасто – розлад функції кан = 72;льців² (набутий синдром = 60;анконі), глюкозурія; = 095;астота невідома – гостра ниркова недостатніl= 9;ть¹, туk= 3;улоінтерст= 080;ціальний нефрит¹, нефролітіаk= 9;¹, гострий = 90;убулярний некроз¹.

Загал= ьні розлади і порушення, пов’язані з= 10; способом введення препарату: нечасто – п= 10;двищення температурl= 0; тіла, набряк, втома.

¹Небаж= ані реакції, зареєстровk= 2;ні під час досл= 110;джень зі спонтанних повідомленn= 0;, для яких не завжди можн = 72; надійно встановити частоту або причинний зв’язок із експозицієn= 2; лікарськог&#= 1086; засобу.

^{2
Повідомлялl=
6;ся
про тяжкі
форми,
пов’язані з=
10;
змінами
свідомості
=
74;
умовах г=
10;перамонемі&#=
1095;ної
енцефалl=
6;патії.}

У 2 % випадків були зареєстровk= 2;ні жовчні каме = 85;і і пов’язані = 079; ними порушення з боку жовчов = 80;відних шляхів. Тако= 078; у 2 % випадків спостерігаl= 3;ося підвищення активності печінкових трансамінаk= 9;. Іноді (0,3 % випадків) спостерігаl= 3;ося підвищення рівня печінкових трансамінаk= 9; більше ніж у 10 разів від верхньої ме = 78;і норми, що свідчить пр = 86; розвиток гепатиту. По= 074;ідомлялося про випадки розвитку печінкової недостатноl= 9;ті, іноді летальні, особливо у пацієнтів з уже наявним цирозом печінки. Під час дослідж = 77;нь повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку метаболічнl= 6;го ацидозу. У бі&#= 1083;ьшості цих пацієнтів відмічалосn= 3; порушення функції нирок, ниркова = 90;убулопатія (синдром = 060;анконі), діарея або стани, при яких порушуєтьсn= 3; кислотно-лу = 78;на рівновага. Випадки розвитку сеl= 8;йозного гострого панкреатитm= 1; спостерігаl= 3;ися без документалn= 0;но підтверджеl= 5;их супутніх захворюванn= 0; біліарно= 11; системи= . Як і при застосуванl= 5;і інших хе = 83;аторів заліза, повідомлялl= 6;ся про високу частоту втрати слух = 91; та помутнін = 85;я кришталика (рання катаракта).

Ретросп = 77;ктивний метаанаl= 3;із даних щодо 2102 дорослих та дітей з β-= 090;аласемією і трансф = 91;зійним перенасичеl= 5;ням залізом (у том = 91; числі за різними показникамl= 0;, такими як інтенсивніl= 9;ть трансфузії, спосіб застосуванl= 5;я та тривалість лікування), які проходили л= 10;кування у двох ра= 085;домізовани&= #1093; клінічних дослідженнn= 3;х та чотирьох відкритих дослідженнn= 3;х тривалістю до 5 років, показав, що середнє значення кліренсу креатиніну зменшилося на 13,2 % у дорослих пацієнтів (95 % СІ: – 14,4 % до 12,1 %; n=3D935) &#= 1110; на 9,9 % (95 % СІ: – 11,1 % до 8,6 %; n=3D1 142) у дітей протягом першого рок = 91; лікування. У субпопул= 03;ції пацієнтів, я= 082;і лікувалися більше ніж 1 рік (n=3D250 більше 5 років), у наступні роки не спостерігаl= 3;ося подальшого зниження середнього значення кл= 10;ренсу креатиніну.

Паці= ;єнтів із синдромами таласемі= 11;, що не залежать ві = 76; трансфузій, = 110; з пер= енасиченняl= 4; залізом діарея (9,1 %), висипання (9,1 %) та нудота (7,3 %) були найчас = 90;ішими, пов’язанимl= 0; з лікарськи = 84; засобом небажаними явищами, що спостерігаl= 3;ися у пацієнтів при прийомі д = 77;ферасірокс&#= 1091; у дозі 10 мг/кг/добу. Відхилення = 91; показниках сироватковl= 6;го креатиніну та кліренсу креатиніну були зареєстровk= 2;ні відповідно = 91; 5,5 % та 1,8 % пацієнтів, які отримув = 72;ли дефераl= 9;ірокс у доз= 10; 10 мг/кг/добу. Підвищення рівня печін = 82;ових трансамінаk= 9; більше ніж у 2 рази від вих= 110;дного рівня та у 5 разів від верхньої межі норми були зареєс = 90;ровані у 1,8 % пацієнтів, які отримув = 72;ли дефераl= 9;ірокс у дозі 10 мг/кг/добу.

Діти.=

Р= 10;ст і статевий розвиток дітей, які отримували деферасі = 88;окс протягом періоду до 5 років, не були поруше = 85;і.

Про діарею повідомлялl= 6;ся частіше у дітей віком від 2 до 5 років= ;, ніж у старши= 093; пацієнтів.=

Ниркова тубулопа = 90;ія в основному зареєстровk= 2;на у дітей та підлітків з бета-тала= 089;емією, які застосовувk= 2;ли лікарський засіб.

Дані вказують на велику частоту повідомленn= 0; про випадки метаболічнl= 6;го ацидозу у ді= 090;ей на тлі синдрому Фанконі. Повідомлялl= 6;сь про гострий панкреатит, особливо у дітей та підлітків.=

Термін придатностo= 0;. = 2 роки.

= У = 84;ови зберігання.

= Збер&= #1110;гати при температурo= 0; не вище 25 °С в оригінальнo= 0;й упаковці. =

= Зберіга = 90;и у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк = 72;.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній у = 87;аковці.=

Категор= 10;я відпуску.

за рецептом.=

=

В = 80;робник.

= 053;обел Ілач = 057;анаї ве= ; Тіджареm= 0; А.Ш.

Місцезн = 72;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Квартал Санкаклk= 2;р, пр. Ескі Акчакодж = 72;, № 299, 81100 м. Дюздж = 77;, Туреччиl= 5;а.

	Креатинін сироватки крові		Кліренс креатиніну
Переk= 6; початком терапії	2 рази	та<= /p>	1 раз
Протl= 0;показано			< 60 мл/m= 3;в
Контl= 8;оль
-&= nbsp; &nbs= p; Перший місяць після початку терапії або зміни дози	щотиk= 8;ня	та<= /p>	щотиk= 8;ня
-&= nbsp; &nbs= p; Надалі	щоміl= 9;ячно	та<= /p>	щоміl= 9;ячно
Знижk= 7;ння добової дози на 10 мг/кг/добу (таблетки, вкриті плівково&#= 1102; оболонк= 086;ю) Я&#= 1082;що нижчезазна= 095;ені параметри нирок спост&#= 1077;рігаються під час двох послідовни= 093; візитів та не можуть бути пов’язані з іншими причинами
Дороl= 9;лі	> 33 % вище середнього значення до лікування	та<= /p>	знижk= 7;ння <НМН* (< 90 мл/хв)
Діти=	> норм= а, що відповідає віку **	та/аб = 86;	знижk= 7;ння < НМН* (< 90 мл/хв)<= o:p>
Післn= 3; зниження дози припинити лікування, я&= #1082;що
Дороl= 9;лі та діти	Залиm= 6;ається >33 % вище середнього значення до лікування	та/аб = 86;	знижk= 7;ння < НМН* (<90 мл/хв)

П&#= 1086;казник	Ч&#= 1072;стота
Креаm= 0;инін сироватки крові	Подвo= 0;йний до початку терапії. Щотиk= 8;ня протягом першого місяця терапії та протягом першого міс&#= 1103;ця після зміни дози. Потіl= 4; щомісяця.=
Клірk= 7;нс креатиніну та/або рівен&= #1100; цистати= 085;у C у плазмі крові	До початку терапії. Щотиk= 8;ня протягом першого місяця терапії та протягом першого місяця після зміни дози. Потіl= 4; щомісяця.=
Протk= 7;їнурія<= /o:p>	До початку терапії. Потіl= 4; щомісяця.
Інші маркери ниркової тубулярної= функції (наприклад глюкозурія, не пов’язана з діабетом та низькими рівнями в сироватці крові калію, фосфатів, магнію або уратів, ф&= #1086;сфатурія, аміноац= 080;дурія)	За необхіднос= 090;і.
Рівнo= 0; трансаміна= 079;, білірубіну і лужної фос&= #1092;атази в сироватці крові	До початку терапії. Кожнo= 0; 2 тижні протягом першого місяця тера&#= 1087;ії. Потіl= 4; щомісяця.
Переk= 4;ірка слуху і зору<= o:p>	До початку терапії. Потіl= 4; щороку.
Маса тіла, ріст та статевий розвиток	До по = 95;атку терапії. Щороl= 2;у у дітей.

	Таk= 3;летки, вкриті плівковою оболонкою	Трk= 2;нсфузії	&= nbsp;	Р&#= 1110;вні феритин= 091; в сироватці крові
Початко&#= 1074;а доза	14 мг/кг на до= ;бу <= /o:p>	Післ= ;я 20 одиниць (= прибли= 079;но 100 мл/кг) упакованих еритроциті= 074; (PRBC<= /span>)	або	>1,000 = мкг/л
&= #1040;льтернатив= ;ні початкові дози	21 мг/кг на до= ;бу	>14 мл/кг/місяць PRBC <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>(= прибли= 079;но <= /o:p> >4 одиниць/м&#= 1110;сяць для дорослих)
7 мг/кг на до= ;бу	<7 мл/кг/місяць of PRBC (прибли= 079;но <2 одиниць/м&#= 1110;сяць для дорослих)	&= nbsp;	&= nbsp;
Для пацo= 0;єнтів, для яких була ефективною терапія &#= 1076;ефероксамі= ном	1/3 дози деф&#= 1077;роксаміну=
Моніто&= #1088;инг			Щомі= ;сяця
Цільовий діапазон			500–1,000 мкk= 5;/л
Етапи корекції дози (= кожні 3–6= місяців)	Збільш&= #1077;ння дози		>2,500 мкk= 5;/л<= /o:p>
3,5= 211;7 мг/кг нk= 2; добу Д&#= 1086; 28 м&#= 1075;/к&#= 1075; на добу
Зменшення дози
3,<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>5–7 м&#= 1075;/кг/д&#= 1086;бу		<2,500 = мкk= 5;/л<= /o:p>
У пацієнтіk= 4;, яким застосовув= 072;ли дози >21 м&#= 1075;/к&#= 1075; на добу
Ціль= ;овий діапазон досягнуто &= nbsp;	&= nbsp;	500–1,000 мкг/л
Максим = 72;льна доза	28 <= /span>мг/к&#= 1075; на добу
&= #1047; урахування= 084; п&#= 1088;изупинення лікування			<500 мкk= 5;/л<= /o:p>

	Та&= #1073;летки, вкриті плівково&#= 1102; оболонк= 086;ю	Концент&#= 1088;ація заліза в печінці (КЗП)= *		Рівні феритину в сироватці крові
Початко&#= 1074;а доза	7 = 084;г/кг на добу	≥5 мг заліза/г сухої ваги	або	>800 мк= 075;/л
Контрол&#= 1100;				Щомісяц&#= 1103;
Етапи корекції дози (кожні 3 – 6 місяців)	З&#= 1073;ільшення дози 3,5–= ;7 мг/кг на добу	≥7 мг заліза/г сухої ваги	або	>2000 мк&#= 1075;/л

З&#= 1084;еншення дози 3,5–7 = 084;г/кг на добу	<7 мг заліза/г сухої ваги	або	≤2000 мк= ;г/л

М&#= 1072;ксимальна доза	14 &= #1084;г/кг на добу
	7 &#= 1084;г/кг на добу
	Д&#= 1083;я дорослих Д&#= 1083;я дітей	Не оцінювалос= 100;	та	≤2000 мк= ;г/л
Призупи&#= 1085;ення лікування		<3 мг заліза/г сухої ваги	або	<300 мк= 075;/л
Відновл&#= 1077;ння лікування	&nbs= p;	Н&#= 1077; рекомендов= 072;но