Approved by

ІНСТРУК&#= 1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ВЕКТИБІ&#= 1050;С

(VECTIBIX^®)

С = 82;лад:

діюча речовина: panitumumab;

1 мл концентратm= 1; містить 20 мг панітумумаk= 3;у;

доп&= #1086;міжні речовини: натрію хлорид; натрію ацетат, тригідрат; к= 080;слота оцтова льодяна; вод= 072; для ін’єкці = 81;.

&nbs= p;

Лік= арська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико‑хімo= 0;чні властивостo= 0;: безбарвна рідина, може містити аморфні біл = 82;ові частинки ві = 76; прозорих до білого коль = 86;ру.

Фармако&#= 1090;ерапевтичн= а група. Антинеоплаl= 9;тичнi засоби, моноклоналn= 0;ні антитіла.

К&#= 1086;д АТХ L01XC08.

Фармаколо&#= 1075;ічні властивостo= 0;.

Фармакоди = 85;аміка.

&#= 1052;еханізм дії

Панітумум&#= 1072;б – це рекомбінанm= 0;не повністю людське IgG2 моноклоналn= 0;не антитіло, що зв’язуєтьсn= 3; з високою спорідненіl= 9;тю та специфіч = 85;істю з людським рецептором епідермальl= 5;ого фактора росту (EGFR). EGFR – це трансмембрk= 2;нний глікопротеo= 1;н, що входить д= 086; підсімейстk= 4;а типу І рецеl= 7;тора тирозинкінk= 2;зи, включаючи EGFR (HER1/c-ErbB-1), HER2, HER3 та HER4. EGFR сприяє рост = 91; клітин у нормальній епітеліальl= 5;ій тканині, включаючи шкіру і фолі= 082;ули волосся, та експресуєтn= 0;ся на багатьох пухлинних к = 83;ітинах.

Панітумум&#= 1072;б зв’язуєтьсn= 3; з лігандною ділянкою зв’язуваннn= 3; EGFR та інгібує аутофосфорl= 0;лювання рецептора, спричинене всіма відом = 80;ми лігандами EGFR. Зв’язуваннn= 3; панітумумаk= 3;у з EGFR призводить до інтерналізk= 2;ції рецептора, інгібуваннn= 3; росту кліти = 85;, індукції апоптозу та зниження продукуванl= 5;я інтерлейкіl= 5;у 8 та судинног = 86; ендотеліалn= 0;ного фактора росту.

Г&= #1077;ни KRAS (вірусний онкогенний гомолог саркоми щур= 10;в 2 Кірстена) та = NRAS (вірусний онкогенний гомолог нейробластl= 6;ми RAS) є тісно пов’язанимl= 0; частинами родини онко = 75;енів RAS. KRAS та NRA= S кодують невеликі, GTP-зв’язуючі білки, що бер&#= 1091;ть участь у трансдукціo= 1; сигналу. Певна кільк= 10;сть подразникіk= 4;, включаючи подразник від EGFR, активують KRAS та NRAS, які, у своn= 2; чергу, стимулюють інші внутрі = 96;ньоклітинн&#= 1110; білки, що спр&#= 1080;яє проліферацo= 0;ї клітин, виживанню клітин та ангіогенезm= 1;.

А&= #1082;тивація мутацій у генів RAS часто відбуваєтьl= 9;я в різних пухлинах лю = 76;ини та бере участь як в онкогенезі, так і в прогр&#= 1077;суванні пухлини.

&#= 1060;армакодина= мічні ефекти

Д&= #1086;слідження іn vitro т = 72; дослідженнn= 3; на тваринах in vivo показали, що панітумумаk= 3; інгібує ріс = 90; та виживанн= 03; пухлинних клітин, що експресуютn= 0; EGFR. Протипухлиl= 5;ний ефект панітумумаk= 3;у не спостерігаk= 4;ся на ксенотрансl= 7;лантатах людської пухлини, що не мають експресії EGFR. h= 4;одавання панітумумаk= 3;у при лікуван = 85;і разом із радіаційноn= 2; терапією, хіміотерапo= 0;єю або з іншими цільовими терапевтичl= 5;ими засобами у д= 086;слідженнях на тваринах призводило до підвищен = 85;я протипухлиl= 5;ного ефекту порі = 74;няно із лікуванням тільки радіаційноn= 2; терапією, хіміотерапo= 0;єю або іншими ц= 110;льовими терапевтичl= 5;ими засобами.

Дерма= 090;ологічні реакції (зокрема вплив на ніг= 090;і), виявлені у хворих, яких лікували Ве = 82;тибіксом або іншими інгібітораl= 4;и EGFR, пов'язані з фармакологo= 0;чною дією терапі= 11; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Побічні ре = 72;кції»).

Імуногенн&#= 1110;сть

У всіх терапевтичl= 5;их протеїнів існує потен = 94;іал для імуногенноl= 9;ті. Дані стосовно ро = 79;витку антипанітуl= 4;умабних антитіл оці = 85;ювались з використанl= 5;ям двох різних діагностичl= 5;их імунологічl= 5;их аналізів дл= 03; визначення споріднениm= 3; антипанітуl= 4;умабних антитіл (ELISA, що визначає антитіла з в= 080;сокою спорідненіl= 9;тю, та біосенсорнl= 0;й імунологічl= 5;ий аналіз, що визначає антитіла як = 079; високою, так і з низькою спорідненіl= 9;тю). Для пацієнтів, чиї сироватки тестувалисn= 3; позитивно при будь‑як = 86;му діагностичl= 5;ому імунологічl= 5;ому аналізі, біологічниl= 1; аналіз in vitro виконували для виявлення нейтралізуn= 2;чих антитіл.

Як монотерапіn= 3;:

· &nb= sp; Част= ота споріднениm= 3; антитіл (без урахування введення дози та нестало‑поk= 9;итивних пацієнтів) була < 1 %, як виявлено кислотною дисоціацієn= 2; ELISA, і 3,8 %, як виявлено аналізом Biacore;

· &nb= sp; Част= ота нейтралізуn= 2;чих антитіл (без урахування введення дози та нестало‑поk= 9;итивних пацієнтів) була < 1 %;

· &nb= sp; Порі= вняно з пацієнтам = 80;, у яких не розвивалисn= 0; антитіла, ніякого взаємовіднl= 6;шення між присутністn= 2; антипанітуl= 4;умабних антитіл і фармакокінk= 7;тикою, ефективнісm= 0;ю і безпекою н= 077; спостерігаl= 3;ося.

У комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю на базі ірин= 086;текану або оксаліплатl= 0;ну:

· &nb= sp; Част= ота споріднениm= 3; антитіл (виключаючи = 087;озитивних пацієнтів д = 86; застосуванl= 5;я препарату) становила 1 %, як виявлено кислотною дисоціацієn= 2; ELISA, і < 1 %, як вия = 74;лено аналізом Biacore;

· &nb= sp; Част= ота нейтралізуn= 2;чих антитіл (виключаючи позитивних пацієнтів д = 86; застосуванl= 5;я препарату) була < 1 %;

· &nb= sp; Ніяк= ого свідчення зміненого профілю без = 87;еки не знайдено для хворих, яких тестов = 72;но позитивно н = 72; антитіла до Вектибіксу.

Виявлення утворення антитіл залежить ві = 76; чутливості та специфічноl= 9;ті аналізу. На ч&#= 1072;стоту визначення позитивних результатіk= 4; щодо антиті = 83;, що спостерігаl= 3;ася, можуть впливати кілька факторів, включаючи методологіn= 2; визначення, підготовку зразка, час відбору зра = 79;ків, супутню терапію та існуючі захворюванl= 5;я. Отже, порівняння результатіk= 4; щодо антиті = 83; до інших продуктів може дати хибні резул= 00;тати.

Фар&= #1084;акокінетик= ;а.

Вектибі= ;кс, що застосовуєm= 0;ься як монотера = 87;ія або в комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю, демонструє нелінійну ф = 72;рмакокінет&#= 1080;ку.

Після введення одноразовоo= 1; дози паніту = 84;умабу протягом 1‑г= 086;динної інфузії площа під кривою «концентраm= 4;ія – час» (AUC) збільшувалk= 2;ся більше ніж пропорційнl= 6; до дози, а кліренс (CL) панітумумаk= 3;у знижувався = 79; 30,6 до 4,6 мл/день/кг при збільшенні дози з 0,75 до 9 мг/кг. Проте при дозах, що перевищуютn= 0; 2 мг/кг, AUC панітумумаk= 3;у збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; до дози.

При дотриманні рекомендовk= 2;ного режиму дозу = 74;ання (по 6 мг/кг один раз на 2 тижні прот= 03;гом одногодиннl= 6;ї інфузії) концентрацo= 0;ї панітумумаk= 3;у досягали стійких рівнів на ча= 089; третьої інф = 91;зії з показнико = 84; (± стандартне відхилення [SD]) максимальнl= 6;ї та мінімальноo= 1; концентрацo= 0;ї 213 ± 59 та 39 ± 14 мкг/мл відповідно. Показники (± SD) AUC_0-tau та CL становили 1306 &= plusmn; 374 мкг•ден= 00;/мл та 4,9 ± 1,4 мл/кг/де= ;нь відповідно. Період напіввиведk= 7;ння становив пр = 80;близно 7,5 дня (у межах від 3,6 до 10,9 дня).<= /span>

Фарма= 082;окінетични&= #1081; аналіз груп = 80; пацієнтів проводився = 79; метою дослідженнn= 3; потенційноk= 5;о впливу обраних коваріацій на фармакок= 10;нетику панітумумаk= 3;у. Отримані результати свідчать, що вік (21–88), стать, раса, функці= 103; печінки та функція нирок пацієнта, а також хіміо = 90;ерапевтичн&#= 1110; засоби, ступені забарвленнn= 3; мембран EGFR (1+, 2+, 3+) у клітинах пухлини не м= 072;ють явного впливу на фармакокінk= 7;тику панітумумаk= 3;у.

К&= #1083;інічних досліджень фармакокінk= 7;тики панітумумаk= 3;у у пацієнтів = 079; порушенням функції нирок або печінки не проводили.

Клі&= #1085;ічні характерисm= 0;ики.

Пок&= #1072;зання.

Векти= 073;ікс призначаютn= 0; для лікування дорослих з метастатичl= 5;им колоректалn= 0;ним раком (mCRC) з немутантниl= 4; (диким) типом RAS:

· = ; у першу чергу у комбінованo= 0;й терапії за с= 093;емою ФОЛФОКС /FOLFOX/ або ФОЛФІРІ /FOLFIRI/;

·= ; = у другу чергу у комбінованo= 0;й терапії за с= 093;емою ФОЛФІРІ /FOLFIRI/ для хворих, які отримал = 80; в першу черг= 091; хіміотерапo= 0;ю на основі фт= 086;рпіримідин&= #1091; (за винятком іринотекан);· = ; як монотерапіn= 2; у разі відсутностo= 0; ефекту післ= 03; лікування з = 72; схемами хіміотерапo= 0;ї на основі фторпіриміk= 6;ину, оксаліплатl= 0;ну та іринотеканm= 1;. =

Протипока&#= 1079;ання.

Н&= #1072;явність в анамнезі реакцій гіперчутлиk= 4;ості тяжкого ступеня або таких, що загрожувалl= 0; життю, на діючу речов = 80;ну або допоміжні речовини, що входять до складу препарату Вектибікс (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

І&#= 1085;терстиціал= ьна пневмонія або пневмоф= 10;броз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З&#= 1072;стосування Вектибіксу = 91; схемах хіміотерапo= 0;ї, які містять оксаліплатl= 0;н, протипоказk= 2;на пацієнтам з мутованим RAS mCRC або = 079; невідомим статусом RAS mCRC (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

В&#= 1072;гітність, період годування груддю.

Д&#= 1080;тячий вік.

Особливі заходи безпеки.

П&= #1088;иготований розчин для інфузій Вектибіксу призначениl= 1; для разовог = 86; використанl= 5;я. Вектибікс слід розводити в розчині для = 110;н’єкцій 9 мг/мл (0,9 %) натрію хлориду. Процедуру введення мають виконувати виключно пр = 86;фесійні працівники системи охорони здо = 88;ов’я з дотриманняl= 4; асептичних методик. Не можна струшувати або енергійно збовтувати вміст флакона. Ве&= #1082;тибікс слід візуально оглянути перед застосуванl= 5;ям. Розчин повинен бут = 80; безбарвним або може містити видимі аморфні біл = 82;ові частинки ві = 76; прозорих до білого коль = 86;ру (які будуть видалені поточною фільтрацієn= 2;). Не застосовуйm= 0;е Вектибікс, якщо його зо= 074;нішній вигляд не відповідає описаному в = 80;ще. Взяти достатню кількість Вектибіксу для приготуванl= 5;я дози 6 мг/кг, використовm= 1;ючи тільки голк = 91; для підшкірних впорскуванn= 0; 21‑го або меншого калібру. Не використовm= 1;йте пристрої бе = 79; голки (наприклад адаптери дл= 03; флаконів) дл= 103; видалення вмісту флакона. Роз= 074;ести у загальном = 91; об’ємі 100 мл. Кінцева кон = 94;ентрація не повинна перевищуваm= 0;и 10 мг/мл. Дози вище 1000 мг необхідно розводити у 150 мл натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %), розчині для = 110;н’єкцій (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Розведений розчин необхідно перемішати, обережно прокручуючl= 0; флакон, не ст&#= 1088;ушувати.

У&= #1090;илізуйте флакон та будь‑які рештки рідини, що залишились = 91; флаконі після одноразовоk= 5;о використанl= 5;я.

В&#= 1077;ктибікс необхідно вводити із в= 080;користання&= #1084; фільтра, що пропускає 0,2 або 0,22 мікрометр&#= 1072; та має низьк= 091; здатність зв’язувати білки, через периферичнm= 1; систему або постійний к = 72;тетер.

Н&#= 1077; спостерігаl= 3;ося несумісносm= 0;і між Вектибі = 82;сом та розчином для ін’єкці = 81; 9 мг/мл (0,9 %) натрію хлориду у полівінілхl= 3;оридних пакетах або поліолефінl= 6;вих пакетах. Використанl= 0;й флакон разо = 84; із рідиною, що залишила = 89;ь у флаконі після одноразовоk= 5;о використанl= 5;я, має бути викинутий.

Б&#= 1091;дь‑який невикористk= 2;ний лікарський засіб або відходи слі = 76; утилізуватl= 0; відповідно до місцевих вимог.

=

Взаємодія &= #1079; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Дослі= 076;ження лікарської взаємодії при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і Вектибіксу та іринотек = 72;ну хворим з mCRC показали, що фармакокінk= 7;тика іринотеканm= 1; та його акти= 074;ного метаболіту SN-38 не змінюються. Результати перехресноk= 5;о порівнювалn= 0;ного дослідженнn= 3; показали, що лікування з = 72; схемами на основі іринотеканm= 1; (IFL або FOLFIRI) не має ніякого впливу на фармакокінk= 7;тику панітумумаk= 3;у.

О&#= 1076;ночасне застосуванl= 5;я Вектибіксу = 91; комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю, що містить ІФЛ або бевацизумаk= 3;, не рекомендуєm= 0;ься. Висока част = 86;та випадків тяжкої діареї спостерігаl= 3;ась при застосуванl= 5;і панітумумаk= 3;у у комбінаці= 11; з ІФЛ (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»); підвищення токсичностo= 0; та збільшен = 85;я кількості летальних випадків сп = 86;стерігалос&#= 1103; при застосуванl= 5;і панітумумаk= 3;у у комбінаці= 11; з хіміотерапo= 0;єю та бевацизу = 84;абом (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

П&#= 1088;отипоказан= е застосуванl= 5;я Вектибіксу = 91; комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю, що містить оксаліплатl= 0;н, пацієнтам з = 084;етастазуюч&= #1080;м колоректалn= 0;ним раком у випа= 076;ку, якщо пухлин = 72; має ген RAS mCRC з ознакамl= 0; мутації або якщо статус RAS mCRC пухлини невідомий. Короткотриk= 4;алу виживаністn= 0; без прогрес = 91;вання захворюванl= 5;я та тривалість загальної виживаностo= 0; вивчали у пацієнтів з мутованим RAS, які отримували панітумумаk= 3; або схему хі= 084;іотерапії FOLFOX (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

=

Особливос&#= 1090;і застосуванl= 5;я.

&#= 1055;ростежуван= ість

Для покращення простежуваl= 5;ості біологічниm= 3; лікарських засобів слі = 76; чітко фіксу = 74;ати найменуванl= 5;я та номер серії введеного препарату.

<= u>Дерматоло&#= 1075;ічні реакції і реакції токсичностo= 0; м'яких ткани= 085;

Фарма= 082;ологічний ефект, що спостерігаn= 8;ться при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; рецептора епідермальl= 5;ого фактора росту (EGFR), проявлявся = 91; вигляді дерматологo= 0;чних реакцій і спостерігаk= 4;ся майже в усіх пацієнтів (приблизно 94 %), які проходи = 83;и терапію Вектибіксоl= 4;. Тяжкі (NCI-CTC ступінь 3) шк= 110;рні реакції бул = 80; зареєстровk= 2;ні у 23 %, а небезпечні для життя (NCI-CTC ступінь 4) шкірні реакції – у < 1 % пацієнтів, які отримували Вектибiкс як монотерапіn= 2; та в комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю (n =3D 2224) (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»). Якщо у пацієнта розвивалисn= 3; дерматологo= 0;чні реакції 3 сту&#= 1087;еня (CTCAE версія 4,0) чи вище або такі, що вважаються непереносиl= 4;ими, потрібно дивитись ре = 82;омендації щодо корегуваннn= 3; дози у розді= 083;і «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

У клінічних дослідженнn= 3;х повідомлялl= 6;ся, що внаслідо = 82; тяжких дерматологo= 0;чних реакцій (вкл= 102;чаючи стоматит) розвивалисn= 3; інфекційні = 91;складнення, у т. ч. сепсис та некротич = 85;i фасцити, які в рідкісних випадках призводили = 76;о летального наслідку, та локальні абсцеси, що потребувалl= 0; хірургічноk= 5;о втручання т = 72; встановленl= 5;я дренажу. Пацієнти, у яких розвин = 91;лися тяжкі дерматологo= 0;чні реакції чи т= 086;ксичність м’яких тканин або у яких реакці= 11; посилилися під час лікування Вектибіксоl= 4;, мають перебувати під медични = 84; наглядом дл= 03; виявлення запальних або інфекційниm= 3; ускладнень (включаючи запалення підшкірно‑k= 8;ирової клітковини та некротич = 85;i фасцити) та отримання негайного відповідноk= 5;о лікування. У пацієнтів, які отримували Вектибікс, спостерігаl= 3;ися загрозливі для життя і летальні інфекційні ускладненнn= 3;, включаючи некротичниl= 1; фасцит і сепсис. Рідк= 110; випадки син = 76;рому Стівенса – Джонсона та токсичного епідермальl= 5;ого некролізу спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які отримують Вектибікс у постреєстрk= 2;ційний період. У разі дерматологo= 0;чної токсичностo= 0; або токсичностo= 0; м'яких тканин, пов'я&#= 1079;аної з тяжким чи небезпечниl= 4; для життя за= 087;аленням або інфекційниl= 4; ускладненнn= 3;м, слід призуп = 80;нити або припинити прийом Вектибіксу.

П&= #1110;д час лікування дерматологo= 0;чних реакцій необхідно враховуватl= 0; тяжкість випадку. Подальший контроль і лікування дерматологo= 0;чних реакцій має ґрунтуватиl= 9;я на тяжкості прояву та може включати застосуванl= 5;я на уражені д= 110;лянки шкіри зволожувалn= 0;ного засобу, фото= 079;ахисного засобу (SPF > 15 УФA і УФB), топічного с = 90;ероїдного крему (не більше ніж 1 % гідрокортиk= 9;он) та пероральниl= 1; прийом антибіотикk= 2; (наприклад доксицилінm= 1;). Пацієнтам, у яких з’явилися висипи, проявилася дерматологo= 0;чна токсичністn= 0;, під час лікування також рекомендовk= 2;но використовm= 1;вати сонцезахисl= 5;і засоби та головні убори, а також обмеж = 80;ти перебуваннn= 3; на сонці, оскільки со = 85;ячне світло може посилити шкірні реакції.=

Х&= #1074;орим слід застосовувk= 2;ти зволожувалn= 0;ний засіб і сонц= 077;захисний крем для шкіри обличчя, рук, ніг, шиї, спини і грудей кожного ранку протягом лікування, а топічний стероїдний крем – на шкіру обличчя, рук, ніг, шиї, спини і груд= 077;й щоночі протягом лікування.

&#= 1051;егеневі ускладненнn= 3;

П&= #1072;цієнти з інтерстиціk= 2;льною пневмонією, = 087;невмофібро&= #1079;ом в анамнезі або з ознаками ци = 93; захворюванn= 0; виключалисn= 3; з клінічних = 076;осліджень. Випадки інтерстиціk= 2;льного легеневого процесу (ІЛП), як летальні, так і нелета= 083;ьні, спостерігаl= 3;ися головним чином у пацієнтів японської національнl= 6;сті. У разі гострого початку або посилення легеневих симптомів лікування Вектибіксоl= 4; необхідно перервати т = 72; негайно звернути ув = 72;гу на ці симптоми. Пр= 080; діагностувk= 2;нні ІЛП застосу = 74;ання Вектибіксу слід припинити н = 72; довгий час т= 072; розпочати відповідне лікування пацієнта. Якщо хворі мають в анамнезі інтерстиціk= 2;льну пневмонію або пневмофібрl= 6;з, необхідно ретельно зважити користь терапії пан= 10;тумумабом і ризик легеневих ускладнень.

Елект= ролітні розлади

У деяких пацієнтів спостерігаl= 3;и прогресивнk= 7; зниження рівня магні= 02;, що призводи = 83;о до тяжкої (рівень 4) гіпомагнієl= 4;ії. Потрібно перевіряти пацієнтів н = 72; наявність гіпомагнієl= 4;ії та супутньо= 11; гіпокальціn= 8;мії перед лікуванням Вектибіксоl= 4; та періодич = 85;о протягом 8 тижнів після закінчення лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У разі необхі = 76;ності рекомендовk= 2;но поповнення електролітk= 2;ми магнію.

Спостеріг&#= 1072;лись інші електролітl= 5;і розлади, в тому числі й гіпокаліємo= 0;я. Також реком = 77;ндовано контролюваm= 0;и стан пацієнтів і = 091; разі необхідносm= 0;і – поповнюватl= 0; рівень цих електролітo= 0;в.

&#= 1056;еакції, пов’язані з інфузією<= /u>

У клінічних дослідженнn= 3;х протягом монотерапіo= 1; та комбінованl= 6;ї терапії метастатичl= 5;ого колоректалn= 0;ного раку (n =3D 2224) про реакції, пов’язані з інфузійним введенням (щ= 086; виникають протягом 24 годин післ= 103; інфузії), включаючи тяжкі реакції, пов'язані з інфузією (ступінь NCI-CTC 3 і 4 класу), повідомлялl= 6;ся у пацієнтів, що проходил = 80; лікування В = 77;ктибіксом.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font= -style: italic'>

У постмаркетl= 0;нговому дослідженнo= 0; повідомлялl= 0; про серйозн= 10; реакції, пов’язані і = 79; інфузіями, в тому числі рідко були постмаркетl= 0;нгові звіти з фіксуванняl= 4; летальних результатіk= 4;. Якщо під час &#= 1110;нфузії або в будь‑я= 082;ий час після інфузії виникає тяжка реакц= 10;я або реакція, що загрожує життю (наприклад бронхоспазl= 4;, набряк Квінке, артеріальнk= 2; гіпотензія, необхіднісm= 0;ь парентералn= 0;ного лікування, анафілаксіn= 3;), прийом Вектибіксу необхідно остаточно припинити (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Побічні реакції»).

Якщо у хворих спостерігаn= 2;ться легкі або по= 084;ірні (CTCAE, версія 4,0, класи 1 і 2), пов'язані з інфузією реакції, шви= 076;кість інфузії слі = 76; зменшити протягом ць = 86;го введення. Рекомендуєm= 0;ься підтримуваm= 0;и таку знижен = 91; інтенсивніl= 9;ть вливання пр = 80; всіх наступних введеннях.

Іноді реакції гіперчутлиk= 4;ості виникали бі = 83;ьше ніж через 24 години після інфузії, вкл= 102;чаючи випадок летального набряку Квінке. У зв’язку з ци= 084; пацієнта сл= 10;д поінформувk= 2;ти про можливість розвитку відстроченl= 6;ї реакції гіперчутлиk= 4;ості та про те, що при появі її симптомів пацієнт повинен негайно повідомити про це свого лікаря.

&#= 1043;остра ниркова недостатніl= 9;ть

Гостр= 072; ниркова недостатніl= 9;ть спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, у яких були випадки тяжкої діареї та де= 075;ідратації. Пацієнтам, які страждають вiд тяжкої діареї, слід рекомендувk= 2;ти негайно звернутися до лікаря.

&#= 1042;ектибікс у комбінаці= 11; з хіміотерапo= 0;єю іринотеканl= 6;м, болюсно 5‑фт= 086;рурацилом та лейковоринl= 6;м (ІФЛ)

У пацієнтів, які отримували Вектибікс у комбінації зі схемою ІФ= 051; [болюсно 5‑ф = 90;орурацил (500 мг/м²), лейковорин (20 мг/м²) та іринотекан (125 мг/м²)], спостерігаl= 3;ася висока частота випадків тя = 78;кої діареї, тому слід уникат = 80; застосуванl= 5;я Вектибіксу = 91; комбінації = 79; ІФЛ (див. розділ «Побічні реакції» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

&#= 1042;ектибікс у комбінаці= 11; з бевацизумаk= 3;ом та схемами хіміотерапo= 0;ї

Скоро= 095;ення часу виживаностo= 0; без прогрес = 91;вання захворюванl= 5;я і збільшенн= 03; летальностo= 0; спостерігаl= 3;ися у групі пацієнтів, які отримують В = 77;ктибікс у комбінаці= 11; з бевацизумаk= 3;ом та хіміотерапo= 0;єю. Збільшена частота появи тромб = 86;емболії легеневої артерії, інфекцій (переважно дерматологo= 0;чного походження), &#= 1076;іареї, електролітl= 5;ого дисбалансу, нудоти, блювання та зневодненнn= 3; спостерігаl= 3;ася також в груп= 072;х лікування Вектибіксоl= 4; у поєднанні = 079; бевацизумаk= 3;ом і хіміотерапo= 0;єю. Вектибікс н = 77; слід призначати = 74; комбінації = 79; бевацизумаk= 3;ом, що входить д= 086; препаратів хіміотерапo= 0;ї (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

&#= 1042;ектибікс у комбінаці= 11; з хіміотерапo= 0;єю з оксаліпла = 90;ином у пацієнтів = 079; мутованим RAS mCRC або = 079; невідомим статусом RAS

Проти= 087;оказане застосуванl= 5;я Вектибіксу = 91; комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю, що містить оксаліплатl= 0;н, пацієнтам з метастазуюm= 5;им колоректалn= 0;ним раком у разі, коли пухлин = 72; містить ген RAS mCRC з ознаками мутації або коли статус RAS mCRC пухлини не відомий (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Протипокаk= 9;ання»).

Скоро= 095;ення часу виживаностo= 0; без прогрес = 91;вання захворюванl= 5;я (PFS) і зменшеннn= 3; загального рівня виживаностo= 0; (OS) спостерігаl= 3;ися у пацієнтів = 079; мутованими KRAS (ексон 2) пухлинами т = 72; додатковимl= 0; RAS мутаціями (KRAS [ексони 3 і 4] або NRAS [ексони 2, 3, 4]), які отримували панітумумаk= 3; у поєднанні = 079; інфузійним введенням 5‑= 092;торурацилу, лейковоринm= 1; та оксаліплатl= 0;ну (FOLFOX), порівняно з монотерапіn= 8;ю FOLFOX (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

RAS-мутаційни&= #1081; статус слід визначати з використанl= 5;ям затвердженl= 6;го методу випробуванl= 5;я у дослідній лабораторіo= 1; (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»). Якщо Вектибікс застосовуюm= 0;ь у комбінаці= 11; з FOLFOX, то рекомендуєm= 0;ься визначати мутаційний статус у лабораторіo= 1;, що бере участь у програмі забезпеченl= 5;я якості визначення RAS або статусу дикого типу, що підтверджуn= 8;ться дублюванняl= 4; дослідженнn= 3;.

&#= 1054;фтальмолог= ічна токсичністn= 0;

Сl= 7;остерігали= 089;я серйозні випадки кератиту та виразковогl= 6; кератиту, що можуть приз = 74;ести до перфорації рогівки. Пацієнтам з ознаками та симптомами, що свідчать про кератит, такими як гостре або прогресуючk= 7; запалення ока, сльозот= 077;ча, чутливість до світла, затуманеннn= 3; зору, біль в оці та/або почервонінl= 5;я ока, слід зве&#= 1088;нутися до спеціалістk= 2;‑офтальмол= 086;га.

Я&= #1082;що підтверджуn= 8;ться діагноз виразковогl= 6; кератиту, лікування препаратом Вектибікс слід перерв = 72;ти або припинити. Якщо діагностовk= 2;но кератит, слі= 076; ретельно зважити користь та ризик продовженнn= 3; лікування.

В&= #1077;ктибікс слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю при наявності в анамнезі кератиту, ви= 088;азкового кератиту та сухості оче = 81; тяжкого ступеня. Використанl= 5;я контактних лінз є також фактором ризику виникнення кератиту та виразки.

&#= 1061;ворі зі статусом 2 бали за шкалою ECOG, які лікуються Вектибіксоl= 4; у комбінаці= 11; з хіміотера = 87;ією

Для хворих зі статусом 2 бали за шкалою ECOG рекомендуєm= 0;ься оцінка співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к до початку призначеннn= 3; Вектибіксу = 74; комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю для лікуван = 85;я mCRC. Позитивний баланс користі/риз = 80;ку не документувk= 2;вся для хворих з= 110; статусом 2 бали за шкалою ECOG.

&#= 1055;ацієнти літнього віку

Не спостерігаl= 3;ося ніяких відмінностk= 7;й у безпеці аб= 086; ефективносm= 0;і монотерапіo= 1; Вектибіксоl= 4; для хворих літнього віку (≥ 65 рок= 110;в). Проте підвищена кількість серйозних п = 86;бічних реакцій спостерігаl= 3;ася у хворих літнього віку, яким призначали Вектибікс у комбінації зі схемою FOLFIRI або хіміотерапo= 0;єю за схемою FOLFOX (порівняно і= 079; застосуванl= 5;ям тільки хімі = 86;терапії) (див. розділ «Побічні реакції»).

Застереже = 85;ня щодо допоміжних речовин

Цей лікарський засіб містить 3,45 мг натрію на 1 мл, що еквівалентl= 5;о 0,17 % максималь= ної дози 2 г на день для дорослих, як= 091; рекомендовk= 2;но ВООЗ.

=

Застосува&#= 1085;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

&#= 1042;агітність=

Д&= #1072;них щодо застосуванl= 5;я Вектибіксу вагітним жінкам недостатньl= 6;. Дослідженнn= 3; на тваринах встановили наявність репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;, але ризик дл= 103; людини невідомий. З огляду на те, що рецептор = 80; епідермальl= 5;ого фактора росту (EGFR) беруть участь у контролі пр = 77;натального розвитку та відіграють важливу рол= 00; у процесах нормальногl= 6; органогенеk= 9;у, проліферацo= 0;ї та диференціаm= 4;ії ембріона, що розвиваєтьl= 9;я, Вектибікс може станов = 80;ти загрозу для плода при застосуванl= 5;і препарату в період вагітності.

В&= #1110;домо, що людський IgG проходить крізь плаце = 85;тарний бар’єр, тому панітумумаk= 3; може перейт = 80; від вагітно= 11; до плода, що розвиваєтьl= 9;я. Жінкам репродуктиk= 4;ного віку необхідно застосовувk= 2;ти засоби контрацепцo= 0;ї під час лікування В = 77;ктибіксом та протягом 2 місяців після закін = 95;ення терапії. У разі настання вагітності під час лікування або застосуванl= 5;я препарату в період вагітності пацієнтку необхідно поінформувk= 2;ти про ризик втрати дитини або потенційноo= 1; загрози для плода.

&#= 1055;еріод годування груддю

Н&= #1077;відомо, чи проникає панітумумаk= 3; у грудне молоко жінк = 80;. Оскільки людський IgG проникає у грудне молоко, панітумумаk= 3; також може м= 072;ти цю властивістn= 0;. Потенціал всмоктуванl= 5;я і шкоди для дитини післ= 03; прийому нев= 10;домий. Жінкам не рекомендуєm= 0;ься годувати груддю під час лікування Вектибіксоl= 4; та протягом 2 місяців після закінчення терапії.

&#= 1060;ертильніст= ь

Д&= #1086;слідження на тваринах показали оборотний вплив на менструальl= 5;ий цикл та зниж= 077;ння фертильносm= 0;і самок мавп. Панітумумаk= 3; може негативно впливати на здатність жінки завагітнітl= 0;.

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

В&= #1077;ктибікс може мати незначний вплив на зда= 090;ність керувати ав = 90;омобілем та іншими механізмамl= 0;. Якщо пацієн = 90;и відчувають пов’язані з лікуванням симптоми, що впливають н = 72; зір та/або на концентрацo= 0;ю уваги, рекомендуєm= 0;ься відмовитисn= 3; від керування автотранспl= 6;ртом та використ = 72;ння механізмів, поки такі ефекти не зникнуть.

&nb= sp;

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Л&= #1110;кування Вектибіксоl= 4; повинно проходити під контролем лікаря, який має досвід застосуванl= 5;я протипухлиl= 5;ної терапії. Пер= 077;д початком лікування Вектибіксоl= 4; потрібно отримати підтверджеl= 5;ня статусу RAS дикого типу (KRAS<= /i> та NRAS). С&#= 1090;атус мутації має визначатисn= 3; у спеціаліз = 86;ваній лабораторіo= 1; із застосуванl= 5;ям валідованоo= 1; методики детектуванl= 5;я KRAS (ексонів 2, 3 та= 4) та NRAS (ексонів 2, 3 та= 4) мутацій.

Спосіб застосуванl= 5;я.

Векти= 073;ікс необхідно вводити шляхом внут = 88;ішньовенно&#= 1111; інфузії чер = 77;з інфузійний насос.

Перед введенням Вектибікс слід розвести в розчині натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) до максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї, що не переви= 097;ує 10 мг/мл (інструкцію щодо підготовки розчину див. у розділі «Особливі заходи безп = 77;ки»).

В&= #1077;ктибікс необхідно вводити із застосуванl= 5;ям фільтра, що пропускає 0,2 або 0,22 мікрометр&#= 1072; з низькою здатністю зв’язуваннn= 3; з білками, через периферичнm= 1; систему або постійний катетер. Рекомендовk= 2;ний час для інфузії становить приблизно 60 хвилин. Якщо першу інфузію пацієнт пер = 77;ніс нормально, т= 086; наступні інфузії можуть тривати від 30 до 60 хвилин. Дози, що перевищуютn= 0; 1000 мг, необхідно вводити протягом приблизно 90 хвилин (див. розділ «Особливі заходи безп = 77;ки»).

Д&= #1086; та після введення Вектибіксу інфузійну систему необхідно промити розчином хлориду натрію, щоб уникнути зм= 10;шування з іншими лікарськимl= 0; засобами аб = 86; внутрішньоk= 4;енними розчинами.

У разі виникнення реакцій, пов’язаних = 79; інфузією, може бути потрібне зниження швидкості інфузії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

В&#= 1077;ктибікс не можна вводити внутрішньоk= 4;енно струминно або болюсно.

&nbs= p;

&nbs= p;

І&#= 1085;струкцію щодо розведення лікарськогl= 6; засобу перед введенням див. у розділі «Ос = 86;бливі заходи безпеки».

&nbs= p;

Дози.=

Реком= 077;ндована доза Вектибіксу становить 6 мг/кг маси тіла 1 раз на два тижні.

i= 2;оже бути потрібне корегуваннn= 3; дози Вектиб= 10;ксу у разі серйозних (ступінь 3 і вище) дермат= 086;логічних реакцій (див. таблицю 1).

i= 8;аблиця 1.

Наn= 3;вність симптомів з боку шкіри: ступінь ≥ ступеня 3¹

Заl= 9;тосування Вектибіксу

Реk= 9;ультат

Реk= 5;улювання дози

Перший випадок

Відмінити

введення 1 або 2 доз

Покращення (< 3 ступеня)

Продовжува&#= 1090;и інфузію в дозі 100 % від початково призначено= 111; дози=

Не одужав

При= ;пинити застосуван= 085;я

Другий випадок

Відмінити

введення 1 або 2 доз

Покращення (< 3 ступеня)

Продовжува&#= 1090;и інфузію в дозі 80 % від початково призначено= 111; дози=

Не одужав

При= ;пинити застосуван= 085;я

Третій випадок

Відмінити

введення 1 або 2 доз

Покращення (< 3 ступеня)

Продовжува&#= 1090;и інфузію в дозі 60 % від початково призначено= 111; дози=

Не одужав

Припинити застосуван= 085;я

Четвертий випадок

При= ;пинити застосуван= 085;я

-

-

¹ Більше або дорівнює 3 ступеню: визначаєтьl= 9;я як тяжкий аб= 086; небезпечниl= 1; для життя.

Особливі групи пацієнтів.=

Без&= #1087;еку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я Вектибіксу для пацієнтів з нирковою аб = 86; печінковою недостатніl= 9;тю не вивчали.

Нем&= #1072;є клінічних даних про корекцію дози для пацієнтів літнього віку.

&nbs= p;

Дiти= .

Д&= #1086;сліджень щодо застосуванl= 5;я препарату В = 77;ктибікс дітям для лікування колоректалn= 0;ного раку не проводили.

=

Передозув&#= 1072;ння.

У клінічних дослідженнn= 3;х перевіряли дози до 9 мг/кг включ= 085;о. Встановленl= 6; передозуваl= 5;ня у разі перев= 080;щення вдвічі рекомендовk= 2;ної терапевтичl= 5;ої дози (12 мг/кг). Побічні прояви, що спостерігаl= 3;ися у вигляді токсичностo= 0; з боку шкіри, діареї, зневодненнn= 3; та слабкост= 10;, відповідалl= 0; профілю безпечностo= 0; при застосу = 74;анні в рекомендовk= 2;ній дозі.

Побічні реакції.

Рез&= #1102;ме профілю безпеки

На основі аналізу всі = 93; mCRC клінічних досліджень пацієнтів, які отримують Вектибікс у = 092;орматі монотерапіo= 1; та в комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю (n =3D 2224), частіше всього повідомлялl= 6;ся про шкірні реакції, які виникали приблизно у 94 % хворих. Ці р= ;еакції пов'язані з фармакологo= 0;чним впливом Вектибіксу, = 110; більшість і = 79; них мали рів= 077;нь від легкого до помірног = 86; ступеня, 23 % ви= падків були тяжког = 86; ступеня (клас 3 NCI-CTC) і < 1 % були таким, що загрожувалl= 0; життю (клас 4 NCI-CTC). Щодо клінічного контролю за = 096;кірними реакціями, в тому числі шляхом моди = 92;ікації дози, див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

П&= #1086;бічні реакції, що виникають у ≥ 20 % пацієнт= 110;в, дуже часто проявлялисn= 3; у вигляді шлунково‑кl= 0;шкових розладів [діарея (46 %), нудота (39 %), блювання (26 %), запор (23 %) і боl= 3;і в животі (23 %)]; загальних розладів [підвищена втомлюваніl= 9;ть (35 %), лихоманка (21 %)]; розладів метаболізмm= 1; і харчуванн= 03; [зниження ап= 077;титу (30 %)]; інфекцій та інвазій [параніхія (20 %= )] і шкірних реакцій та реакцій з боку підшкі = 88;ної тканини [висип (47 %), вугровий дерматит (39 %), свербіж (36 %), еритема (33 %) і сухість шкіряних по = 82;ривів (21 %)].

&nb= sp;

&#= 1056;езюме побічних реакцій у вигляді таблиці

У таблиці 2 подано побічні реакції, про які повідом = 83;ялося протягом клінічних досліджень = 79; участю пацієнтів з mCR= C, які отримували = 87;анітумумаб як монотерапіn= 2; або у комбін= 072;ції з хіміотерапo= 0;єю (n =3D 2224), та у спонтанних повідомленl= 5;ях. Небажані ефекти у кожній груп= 10; представлеl= 5;о в порядку зниження ступеня тяжкості.<= /span>

i= 8;аблиця 2.

Систем= 080; органів за MedDRA<= /span>

Поk= 3;ічні реакції

Дуже поширені
(≥ 1/10)

По = 96;ирені
(від ≥ 1/100 до < 1/10)=

Неl= 7;оширені

(ві = 76; ≥ 1/1000 до < 1/100)

Інфекції та інвазії

Кон’ю = 85;ктивіт,

парон= 10;хія¹=

Пустульоз&#= 1085;і висипання,

запалення підшкірно-ж&#= 1080;рової клітковини1,

зап= ;алення сечових шляхів,

зап= ;алення волосяних фолікулів,

лок= ;алізовані інфекції

Iнфекція ока,<= o:p>

інфекція повік

З боку кровоносно= 111; та лімфатично= 111; систем

Анемі= 03;=

Лейко = 87;енія=

&nbs= p;

З боку імунної системи

Гіпер = 95;утливість¹=

Анафілакт&#= 1080;чна реакція²

З боку метаболізм= 091; та трофіки

Гіпокаліє&#= 1084;ія,

гіпомагні&#= 1108;мія,

зниження апетиту

Гіпокальц&#= 1110;ємія,

дегідрата&#= 1094;ія,

гіперглік&#= 1077;мія,

гіпоф = 86;сфатемія=

&nbs= p;

Психічні розлади

Інсом = 85;ія=

Неспо = 82;ій=

&nbs= p;

З боку нервової системи

Головний біль,

запам = 86;рочення=

&nbs= p;

З боку органів зору

Блефарит,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'>

ріст вій,

сльозотеч&#= 1072;,

гіперемія очей,

сухість очей,

свербіж очей,

подра = 79;нення очей

Виразкови&#= 1081; кератит^1,4,

кератит¹,

подразнен&#= 1085;я повік

&nbs= p;

З боку серця

Тахік = 72;рдія=

Ціаноз

&nbs= p;

З боку судин

Глибокий венозний тромбоз,

артеріаль&#= 1085;а гіпотензія,

артеріаль&#= 1085;а гіпертензі= 103;,

припл = 80;ви=

&nbs= p;

З боку органів грудної клітки та середостін= 085;я

Диспное,

кашель

Емболія легеневої артерії,

носові кровотечі

Інтерстиц&#= 1110;альна хвороба³,

бронхоспа&#= 1079;м,

сухість у носі

&nbs= p;

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Діаре= 03;¹,=

нудот = 72;,=

блюва = 85;ня,=

біль у животі,

стоматит,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'>

запор=

Ректа = 83;ьні кровотечі,=

сухіс = 90;ь у роті,

диспе = 87;сія,=

афтоз = 85;ий стоматит,=

хейлі = 90;,=

гастр = 86;езофагеаль&#= 1085;а рефлюксна хвороба

Потріскан&#= 1110; губи

Сухі губи<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'>

З боку шкіри та підшкірної клітковини1

Акнеф = 86;рмний дерматит,=

висип = 72;ння,=

ерите = 84;а,=

сверб= 10;ж,=

сухіс = 90;ь шкіри,

тріщи = 85;и шкіри,

акне,

алопеція

Шкірн = 72; виразка,

ексфо = 83;іація шкіри,

ексфо = 83;іативні висипання,=

дерма = 90;ит,=

папул= 00;озні висипання,=

сверб = 83;ячі висипання,=

ерите = 84;атозні висипання,=

загал= 00;ні висипання,=

макул= 03;рні висипання,=

макул = 86;-папульозні висипання,=

ураже = 85;ня шкіри,

шкірн = 72; токсичніст= 100;,=

струп,=

гіпер = 90;рихоз,=

оніхо = 82;лазія,=

ураже = 85;ня нігтів,

гіпер = 75;ідроз,=

синдр = 86;м долонно-під&#= 1086;шовної пухирчатки=

Токсичний епідермаль= 085;ий некроліз^{1, 4},<= /span>

синдром
Стівенса –&nbs= p;Джонсона^{1,
4},

некроз шкіри^{1, 4},

ангіоедем&#= 1072;¹,

гірсутизм,<= /span>

вростання нігтів,

оніхолізи&#= 1089;

З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини

Біль у спині

Біль у кінцівках=

&nbs= p;

Загальні порушення та порушення у місці введе&#= 1085;ня

Підви = 97;ена втомлювані= 089;ть,=

гіпер = 90;ермія,=

астен= 10;я,=

запал = 77;ння слизових оболонок,=

периф = 77;ричний набряк

Біль у грудях,

біль,=

озноб=

&nbs= p;

Тра= ;вми, отруєння та процедурні ускладненн= 103;

Р= ;еакції, пов’язані з інфузією¹=

Рез= ;ультати досліджень

Зниже = 85;ня маси тіла=

Зниже = 85;ня рівня магнію в крові

¹ Див. роздiл «Опис окремих побічних реакцій» нижче.

² Див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»: Реакції, пов’язані з інфузією.

³ Див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»: Легеневі ускладненнn= 3;.

⁴&= #1053;екроз шкіри, синдром Стівенса – = Джонсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз і виразковий кератит – цk= 7; побічні реакції, пов= 217;язані із застосуванl= 5;ям панітумумаk= 3;у, про які повідомлялl= 6;сь у післяреєстl= 8;аційний період. Для цих побічни = 93; реакцій максимальнk= 2; категорія частоти оцінюваласn= 3; з верхньої м= 077;жі 95 % довірчого інтервалу для точки оцінки на основі нормативниm= 3; рекомендацo= 0;й оцінки частоти побічних реакцій у спонтанних повідомленl= 5;ях. Максимальнk= 2; частота оці = 85;ена з верхньої межі 95 % довірчого інтервалу для точки оцінки, а саме 3/2224 (або 0,13 %).

Профіль безпеки Вектибіксу = 74; комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю складаєтьсn= 3; із зареєстр = 86;ваних побічних реакцій на застосуванl= 5;я Вектибіксу (як монотерапіo= 1;) і токсичностo= 0; режиму хіміотерапo= 0;ї, що проходит= 00; паралельно. = 053;ових проявів токсичностo= 0; або погіршення раніше визнаної токсичностo= 0; за рамками о= 095;ікуваного сумарного ефекту не спостерігаl= 3;ося. Шкірні реакції найчастіше спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які отримують панітумумаk= 3; у поєднанні = 079; хіміотерапo= 0;єю. Інші реакці= 11; токсичностo= 0;, які спостерігаl= 3;ися з більшою ча= 089;тотою порівняно з монотерапіn= 8;ю, включають гіпомагнієl= 4;ію, діарею і стоматит. Ці токсичні реакції нерідко призводили до припинен = 85;я прийому Вектибіксу або припинення хіміотерапo= 0;ї.

<= u>Опис окремих побічних реакцій

З боку травно= 11; системи.

Д&= #1110;арея, про яку повідомлялl= 6;ся, була перева = 78;но легкою та помірною. Тяжка діаре= 03; (3–4 ступеня за шкалою NCI-CTC) спостерігаl= 3;ася у 2 % пацієнті&#= 1074;, яким застосовувk= 2;ли монотерапіn= 2; Вектибіксоl= 4;, та в 16 % пацієн= тів, яким застосовувk= 2;ли Вектибікс у комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю.

Відом= 110; випадки розвитку гострої ниркової недостатноl= 9;ті у пацієнтів = 079; проявами ді = 72;реї та дегідратацo= 0;ї (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Реакції, пов’язані з інфузією.

П&= #1110;д час клінічних досліджень монотерапіo= 1; та комбінованl= 6;ї терапії mCRC (n =3D 222= 4) інфузійні р = 77;акції (поява протягом 24 годин післ= 103; будь‑якої інфузії), які можуть включати такі симпто = 84;и/ознаки, як озноб, лихоманка або задишка, спостерігаl= 3;ися приблизно у 5 % пацієнтів, які лікувал = 80;ся Вектибіксоl= 4;, з яких 1 % були тяжкими (3–4 ступеня за шкалою NCI-CTC).<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt'>

Випад= 086;к летального судинного набряку був = 091; пацієнта з метастазамl= 0; сквамозно‑m= 4;елюлярної карциноми голови та шиї, який отр&#= 1080;мував лікування Вектибіксоl= 4; у клінічних дослідженнn= 3;х. Летальний випадок трапився протягом 24 г= 086;дин після повторного введення на тлі ангіоед = 77;ми (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У післяреєс = 90;раційний період тако = 78; повідомлялl= 6;сь про реакції = 075;іперчутлив&= #1086;сті, що виникали після 24 годи= 085; з моменту введення.

Щодо заходів, яки= 093; потребують реакції, пов= 217;язані з інфузією, див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини.

Висип= 080; на шкірі переважно виникали на обличчі, на верхній частині грудної клітки та спини, проте могли сягат = 80; кінцівок. Є повідомленl= 5;я, що внаслідо = 82; виникнення тяжких реакцій з бо= 082;у шкіри та підшкірної клітковини розвивалисn= 3; інфекційні ускладненнn= 3;, включаючи с = 77;псис (у рідкісних випадках призводили = 76;о летального наслідку), та локальні абсцеси, що потребувалl= 0; хірургічноk= 5;о втручання т = 72; встановленl= 5;я дренажу. Перші симптоми дерматологo= 0;чної реакції з’являлися протягом 10 днів, а минали в середньому через 31 день після введе = 85;ня останньої дози Вектибіксу. = 055;ароніхіаль&= #1085;е запалення асоціювалоl= 9;я з набряком латеральноo= 1; складки нігтів на руках та ногах.

Д&= #1077;рматологіч= ;ні реакції (включаючи ефекти з бок= 091; нігтів), що відзначалиl= 9;я у пацієнтів, які отримували лікування Вектибіксоl= 4; або іншими інгібітораl= 4;и EGFR, були пов’язані з = 092;армакологі&= #1095;ними ефектами терапії.

Під ча&#= 1089; усіх клінічних досліджень реакції з боку шкіри спостерігаl= 3;ись у приблизно 94&= nbsp;% хворих, які одержували Вектибікс я = 82; монотерапіn= 2; або в комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю (n =3D 2224). Ці реакції проявлялисn= 3; в основному = 091; вигляді висипу та акнеформноk= 5;о дерматиту і за тяжкістю були від легкого до помірного ступеня. Тяжкі реакції з боку шкіри (3 ступеня за &#= 1096;калою NCI-CTC) спостерігаl= 3;ися у 23 %, а небезпечні = 76;ля життя реакції з боку шкіри (4 ступеня за &#= 1096;калою NCI-CTC) були виявлені у < 1 % пацієнтів. У пацієнтів, які отримували = 42;ектибiкс, спостерігаl= 3;ися загрозливі для життя і летальнi інфекційнi ускладненнn= 3;, включаючи некротичниl= 1; фасцит і сепсис (див. р&= #1086;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З приводу дерматологo= 0;чних реакцій, включаючи рекомендацo= 0;ї щодо модифікаціo= 1; дози при клі= 085;ічному застосуванl= 5;і препарату, див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

У постреєстрk= 2;ційний період рідк = 86; повідомлялl= 6;ся про випадки некрозу шкіри, синдр= 086;м Стівенса – = Джонсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

&nb= sp;

Офтальм&#= 1086;логічна токсичністn= 0;.

Повід= 086;млялося про тяжкі випадки кератиту й виразковогl= 6; кератиту, що можуть приз = 74;ести до перфорації рогівки (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

<= u>Особливі групи пацієнтів.

Н&= #1077; спостерігаl= 3;ося ніяких відмінностk= 7;й у безпеці аб= 086; ефективносm= 0;і монотерапіo= 1; Вектибіксоl= 4; для хворих літнього віку (≥ 65 років). Проте підвищена кількість серйозних побічних реакцій спо = 89;терігалася у хворих літнього віку, яким призначали Вектибікс у комбінації зі схемою FOLFIRI (45 % проти 32 %) або хіміотерапo= 0;єю за схемою FOLFOX (52 %= проти 37 %) порівняно із застосуванl= 5;ям тільки хіміотерапo= 0;ї (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Найбільш поширеною серйозною побічною реакцією була діарея = 091; хворих, які лікувалися Вектибіксоl= 4; у комбінаці= 11; з хіміотерапo= 0;єю за схемою FOLFOX або FOLFIRI, а також зневодненнn= 3; і легенева е= 084;болія, коли пацієнти одержували Вектибікс у комбінації = 79; FOLFIRI.

Не вивчалася безпека застосуванl= 5;я Вектибіксу пацієнтам і = 79; нирковою та печінковою недостатніl= 9;тю.

Повід = 86;млення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повід= 086;млення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це дає змогу постійно контролюваm= 0;и співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Працівникіk= 4; сфери охоро = 85;и здоров’я просять повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції чер = 77;з національнm= 1; систему звітності.

Термін придатностo= 0;.

Фла&= #1082;он

3 &= #1088;оки.

Розведе&#= 1085;ий розчин

Векти= 073;ікс не містить антимікробl= 5;их консервантo= 0;в або бактеріостk= 2;тичних речовин. Про= 076;укт слід використатl= 0; негайно після розведення. Якщо розчин не було використанl= 6; вчасно, кори= 089;тувач є відповідалn= 0;ним за умови та п&#= 1077;ріод зберігання, які мають становити н = 77; більше 24 годин при температурo= 0; 2‑8 °C. Розведений розчин не можна заморожуваm= 0;и.

Умови зб&= #1077;рігання.<= /b>

<= span lang=3DUK>Зберігати &= #1074; холодильниl= 2;у (2‑8 ℃).

<= span lang=3DUK>Не заморожуваm= 0;и.

<= span lang=3DUK>Зберігати &= #1074; оригінальнo= 0;й упаковці.

<= span lang=3DUK>Зберігати &= #1074; недоступноl= 4;у для дітей місці.

j= 5;одо умов зберігання готового розчину див. розділ «Термін придатностo= 0;».

Н = 77;сумісність.<= /span>

Цей лікарський засіб не слі= 076; змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами, за винятком зазначених = 91; розділі «Особливі з = 72;ходи безпеки».

Упаковк&#= 1072;.

j= 0;лакони по 5 мл № 1 у картонній коробці.

Категор&#= 1110;я відпуску.=

h= 7;а рецептом.

Вир= обник.

<= span lang=3DUK>Амджен Європа Б.В.

&nb= sp;

Місцезн&#= 1072;ходження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

<= span lang=3DUK>Мінервум 7061, 48= 17 ZK, Бреда, Нідерланди.

Наn= 3;вність симптомів з боку шкіри: ступінь ≥ ступеня 3¹	Заl= 9;тосування Вектибіксу	Реk= 9;ультат	Реk= 5;улювання дози
Перший випадок	Відмінити введення 1 або 2 доз	Покращення (< 3 ступеня)	Продовжува&#= 1090;и інфузію в дозі 100 % від початково призначено= 111; дози=
Не одужав	При= ;пинити застосуван= 085;я
Другий випадок	Відмінити введення 1 або 2 доз	Покращення (< 3 ступеня)	Продовжува&#= 1090;и інфузію в дозі 80 % від початково призначено= 111; дози=
Не одужав	При= ;пинити застосуван= 085;я
Третій випадок	Відмінити введення 1 або 2 доз	Покращення (< 3 ступеня)	Продовжува&#= 1090;и інфузію в дозі 60 % від початково призначено= 111; дози=
Не одужав	Припинити застосуван= 085;я
Четвертий випадок	При= ;пинити застосуван= 085;я	-	-

Систем= 080; органів за MedDRA<= /span>	Поk= 3;ічні реакції
Дуже поширені (≥ 1/10)	По = 96;ирені (від ≥ 1/100 до < 1/10)=	Неl= 7;оширені (ві = 76; ≥ 1/1000 до < 1/100)
Інфекції та інвазії	Кон’ю = 85;ктивіт, парон= 10;хія¹=	Пустульоз&#= 1085;і висипання, запалення підшкірно-ж&#= 1080;рової клітковини1, зап= ;алення сечових шляхів, зап= ;алення волосяних фолікулів, лок= ;алізовані інфекції	Iнфекція ока,<= o:p> інфекція повік
З боку кровоносно= 111; та лімфатично= 111; систем	Анемі= 03;=	Лейко = 87;енія=	&nbs= p;
З боку імунної системи		Гіпер = 95;утливість¹=	Анафілакт&#= 1080;чна реакція²
З боку метаболізм= 091; та трофіки	Гіпокаліє&#= 1084;ія, гіпомагні&#= 1108;мія, зниження апетиту	Гіпокальц&#= 1110;ємія, дегідрата&#= 1094;ія, гіперглік&#= 1077;мія, гіпоф = 86;сфатемія=	&nbs= p;
Психічні розлади	Інсом = 85;ія=	Неспо = 82;ій=	&nbs= p;
З боку нервової системи		Головний біль, запам = 86;рочення=	&nbs= p;
З боку органів зору		Блефарит,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'> ріст вій, сльозотеч&#= 1072;, гіперемія очей, сухість очей, свербіж очей, подра = 79;нення очей	Виразкови&#= 1081; кератит^1,4, кератит¹, подразнен&#= 1085;я повік &nbs= p;
З боку серця		Тахік = 72;рдія=	Ціаноз &nbs= p;
З боку судин		Глибокий венозний тромбоз, артеріаль&#= 1085;а гіпотензія, артеріаль&#= 1085;а гіпертензі= 103;, припл = 80;ви=	&nbs= p;
З боку органів грудної клітки та середостін= 085;я	Диспное, кашель	Емболія легеневої артерії, носові кровотечі	Інтерстиц&#= 1110;альна хвороба³, бронхоспа&#= 1079;м, сухість у носі &nbs= p;
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Діаре= 03;¹,= нудот = 72;,= блюва = 85;ня,= біль у животі, стоматит,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'> запор=	Ректа = 83;ьні кровотечі,= сухіс = 90;ь у роті, диспе = 87;сія,= афтоз = 85;ий стоматит,= хейлі = 90;,= гастр = 86;езофагеаль&#= 1085;а рефлюксна хвороба	Потріскан&#= 1110; губи Сухі губи<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'>
З боку шкіри та підшкірної клітковини1	Акнеф = 86;рмний дерматит,= висип = 72;ння,= ерите = 84;а,= сверб= 10;ж,= сухіс = 90;ь шкіри, тріщи = 85;и шкіри, акне, алопеція	Шкірн = 72; виразка, ексфо = 83;іація шкіри, ексфо = 83;іативні висипання,= дерма = 90;ит,= папул= 00;озні висипання,= сверб = 83;ячі висипання,= ерите = 84;атозні висипання,= загал= 00;ні висипання,= макул= 03;рні висипання,= макул = 86;-папульозні висипання,= ураже = 85;ня шкіри, шкірн = 72; токсичніст= 100;,= струп,= гіпер = 90;рихоз,= оніхо = 82;лазія,= ураже = 85;ня нігтів, гіпер = 75;ідроз,= синдр = 86;м долонно-під&#= 1086;шовної пухирчатки=	Токсичний епідермаль= 085;ий некроліз^{1, 4},<= /span> синдром Стівенса –&nbs= p;Джонсона^{1, 4}, некроз шкіри^{1, 4}, ангіоедем&#= 1072;¹, гірсутизм,<= /span> вростання нігтів, оніхолізи&#= 1089;
З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини	Біль у спині	Біль у кінцівках=	&nbs= p;
Загальні порушення та порушення у місці введе&#= 1085;ня	Підви = 97;ена втомлювані= 089;ть,= гіпер = 90;ермія,= астен= 10;я,= запал = 77;ння слизових оболонок,= периф = 77;ричний набряк	Біль у грудях, біль,= озноб=	&nbs= p;
Тра= ;вми, отруєння та процедурні ускладненн= 103;			Р= ;еакції, пов’язані з інфузією¹=
Рез= ;ультати досліджень	Зниже = 85;ня маси тіла=	Зниже = 85;ня рівня магнію в крові