І= 053;СТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= ;

А= 049;ЛІЯ^®

(EYLEA)

Ск= 083;ад:

діюча речовина: aflibercept;

1 мл розчину для ін’єкцій містить 40 мг афліберсепm= 0;у;

допоміж = 85;і речовини: полісорбат = 20; натрію фосфат одноосновнl= 0;й, моногідрат; натрію фосфат двоосновниl= 1;, гептагідраm= 0;; натрію хлорид; сахароза; вода для ін’= 108;кцій.

Лікарсь = 82;а форма. Ро= 079;чин для ін’єкці = 81;.

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: розчин без видимих часток.

Фарм&= #1072;котерапевт= ;ична група. За= 089;оби, які застосовуюm= 0;ь при розлада = 93; судин ока.

Код АТХ S01L A05.

Фарм&= #1072;кологічні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Афлібер = 89;епт є рекомбінанm= 0;ним гібридним б= 10;лком, що складаєтьсn= 3; із частин позаклітинl= 5;их доменів 1-го та 2-го рецепторів судинного ендотеліалn= 0;ного фактора росту (Vascular Endothelial Growth Factor = 212; VEGF) людини, злитих з Fc-ділянкою людського IgG1. =

Афлібер = 89;епт виробляєтьl= 9;я клітинами К1 яєчника китайськогl= 6; хом’ячка за технологієn= 2; рекомбінанm= 0;ної ДНК.

Афлібер = 89;епт діє як розчинний рецептор-па = 89;тка, який зв’язу= 08; судинний ендотеліалn= 0;ний фактор росту-А (VEGF-А) та плацентарнl= 0;й фактор рост = 91; (Placental Growth Factor - PlGF) зі значно вищою спорідненіl= 9;тю, ніж при зв’я= 079;уванні з природним = 80; рецепторамl= 0;, і, таким чином, може інгібувати зв’язуваннn= 3; і активацію цих споріднениm= 3; VEGF-рецепторів= .

Механіз = 84; дії. VEGF-A та PlGF є членами VEGF-сімейства ангіогенниm= 3; факторів, як= 110; можуть впли = 74;ати на ендотеліалn= 0;ні клітини як сильнодіючo= 0; мітогенні та хемотакcичн= 10; фактори, а також факто = 88;и проникностo= 0; судин. VEGF реалізує св = 86;ю дію через дв= 072; тирозинкінk= 2;зні рецептори VEGFR-1 та VEGFR-2, присутні на поверхні ендотеліалn= 0;них клітин. PlGF зв’язуєтьсn= 3; лише з VEGFR-1, що також прису = 90;ній на поверхні лейкоцитів. Надмірна ак = 90;ивація цих рецепторів = 79; боку VEGF-A може призвести д = 86; патологічнl= 6;ї неоваскуляl= 8;изації та надмірно= 11; проникностo= 0; судин. PlGF може діяти синергічно = 79; VEGF-A у вказаних процесах та сприяти лейкоцитарl= 5;ій інфільтрацo= 0;ї і запаленню судин.

Фармако = 76;инамічні ефекти.

Во&#= 1083;ога ВМД характеризm= 1;ється патологічнl= 6;ю хоріоїдальl= 5;ою неоваскуляl= 8;изацією (ХНВ).=

Пр&#= 1086;сочування крові та рідини, спричинене = 61;НВ, може спричинити потовщення сітківки аб = 86; набряк та/аб= 086; суб-/інтраре= 090;инальний крововилив, що призводить до втрати гостроти зору.

У пацієнтів, які отримували лікування препаратом Айлія^® (по 1 ін’єкції 1 раз на місяц= 100; впродовж 3 місяців поспіль з наступним застосуванl= 5;ям препарату 1 раз на 2 місяці), незабаром після почат = 82;у терапії спостерігаl= 3;и зменшення товщини сітківки та зменшення середнього розміру ділянки ХНВ, що відповідає результатаl= 4;, отриманим для ранібізумаk= 3;у при його застосуванl= 5;і в дозі 0,5 мг 1 ра= 079; на місяць.

У дослідженнo= 0; VIEW1 середнє зниження показників товщини сітківки за даними оптичної ко = 75;ерентної томографії (ОКТ) становило н = 72; 52-му тижні -130 мікронів у групі, яка отримувала препарат Айлія^® у дозі 2 мг 1 раз на 2 місяці, і -129 мікронів у групі, яка отримувала лікування ранібізумаk= 3;ом у дозі 0,5 мг 1 ра= 079; на місяць. У д&= #1086;слідженні VIEW2 на 52-му тижні середні показники зменшення товщини сітківки за даними ОКТ с= 090;ановили, відповідно -149 і -139 мікронів m= 1; групі, яка отримувала лікування препаратом Айлія^® (2 мг через місяць), та у групі, яка отримувала ранібізумаk= 3; (0,5 мг щомісячно).

Змен&= #1096;ення розміру ділянки ХНВ та товщини с= 110;тківки зазвичай зберігалосn= 3; впродовж др = 91;гого року досліджень.

Досл&= #1110;дження ALTAIR проводилосn= 3; в Японії за участю паці= 08;нтів, які раніше н= 077; отримували терапію вологої ВМД. Результати ALTA= IR подібні до таких у до&#= 1089;лідженнях VIEW, але були отримані із застосуванl= 5;ям 3 початкових щомісячних = 10;н’єкцій препарату Айлія^® 2 мг з наступною ін’єкцією через 2 місяці, а потім — з використанl= 5;ям режиму терапії «лікування та подовження&raqu= o; («treat-and-extend») зі збільшенняl= 4; і = 85;тервалів між введенням доз лікарськогl= 6; засобу на 2 або 4 тижні д = 86; максимальнl= 6;го інтервалу 16 тижнів згідно із попередньо встановленl= 0;ми критеріями. На 52 тижні сер= едні показники зниження товщини сітківки за даними ОКТ с= 090;ановили відповідно -134= ,4 і -126,1 мікрон у групі з інтервалом = 87;одовження на 2 тижні та у групі з інтервалом = 87;одовження на 4 тижні. Відсоток пацієнтів і = 79; відсутністn= 2; рідини за даними ОКТ н= 072; 52 тижні становив відповідно 68,3= % та 69,1<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:DE'> % у групі з інтервалом = 87;одовження на 2 тижні та у групі з інтервалом = 87;одовження на 4 тижні. Зменшення товщини центральноo= 1; ділянки сітківки загалом підтримуваl= 3;ося в обох група= 093; терапії на другому роц= 10; дослідженнn= 3; ALTAIR.

Досл&= #1110;дження ARIES було спланl= 6;вано для оцінки н= 077; меншої ефективносm= 0;і терапії пре = 87;аратом Айлія^® у дозі 2 мг у режимі «лікування та подовжен = 85;я» («treat-and-extend»), що розпочинаєm= 0;ься відразу піс = 83;я введення 3 початкових щомісячних ін’єкцій та однієї додаткової ін’єкції через 2 місяц&#= 1110;, у порівнянн= 10; з терапією в режимі «лік = 91;вання та подовження&raqu= o; («treat-and-extend») після п= ;ершого року лікування. У пацієнтів, які принайм = 85;і одного разу протягом дослідженнn= 3; потребувалl= 0; введення ін’єкцій частіше, ані= 078; кожні 8 тижнів (Q8), товщина центральноo= 1; ділянки сітківки (central retinal t= hickness - CRT) залишалася вищою, проте середнє зменшення CRT в= ід початку лікування д = 86; 104 тижня становило -160,4 мкм, що відповідалl= 6; такому у пацієнтів, я= 082;і отримували терапію в режимі Q8 або рідше.

Набряк макули, що розв&= #1080;нувся внаслідок тромбозу центральноo= 1; вени сітківки (ТЦВС) та тромбоk= 9;у гілки центральноo= 1; вени сітків = 82;и (ТГЦВС).=

При ТЦВС та ТГЦВС розвиваєтьl= 9;я ішемія сітк= 10;вки, що спричиня= 08; вивільненнn= 3; VEGF, яке призводить до порушенн= 03; стійкості тісних зв’язків та сприяє проліферацo= 0;ї ендотеліалn= 0;них клітин. Активація VEGF асоціюєтьсn= 3; з руйнацією гемато-рети = 85;ального бар’єра, а підвищена проникністn= 0; судин спричиняє н = 72;бряк сітківки, стимулює ріст ендотеліалn= 0;них клітин та неоваскуляl= 8;изацію.

У пацієнтів, які отримували лікування препаратом Айлія^® (1 ін’єкція 1 раз на місяц= 100; впродовж 6 місяців), спостерігаl= 3;ася стійка, швидка і потужна від = 87;овідь за даними морфологічl= 5;их показників CRT.= Станом на 24 тиждень середнє зменшення товщини сітківки (CRT) в центральніl= 1; ділянці було в середньому значно біль = 96; суттєвим по = 88;івняно з вихідними значеннями = 91; всіх трьох дослідженнn= 3;х (COPERNICUS (ТЦВС): (-457 мікрон і -145 мікрон; GALILEO (ТЦВС): -449 мікро= 085; і -169 мікрон; VIBRANT (ТГЦВС): -280 мікрон і -128 мікрон). Змен&#= 1096;ення товщини сітківки порівняно і = 79; вихідними показникамl= 0; зберігалосn= 3; до кінця дослідженнn= 3;: 100-й тиждень – m= 1; дослідженнo= 0; COPERNICUS, 76-й тиждень = - у дослідженнo= 0; GALILEO та 52-й тиждень = - у дослідженнo= 0; VIBRANT.

Діабетични&= #1081; набряк макули (ДНМ).

Д= 10;абетичний макулярний набряк характеризm= 1;ється збільшенняl= 4; проникностo= 0; судин та ушкодженняl= 4; капілярів сітківки, що може призвести д = 86; втрати гостроти зору.

У пацієнтів, більшість з яких мала діабет 2-го ти&= #1087;у, невдовзі після початку лікування п = 88;епаратом Айлія^® спостер= 110;гали швидку й потужну відповідь з боку морфологічl= 5;их показників (CRT, DRSS).=

У ході досліджень VIVI= D^DMEта VISTA^DME середн= 08; зменшення товщини сітківки в центральніl= 1; ділянці (CRT) було в середньому значно біль = 96; суттєвим по = 88;івняно з вихідними значеннями до 52 тижня у пацієнтів, які лікувалися препаратом Айлія^®, пор&= #1110;вняно з групою, що проходила лазерну тер = 72;пію: -192,4 і -183,1 мікрона для груп 2Q8 Айлія^® та -66,2 і -73,3 мікрона для контрольниm= 3; груп відповідно. Ст = 72;ном на 100 тиждень зменшення підтримуваl= 3;ося на рівні -195,8 і -191,1 мікрона= для груп 2Q8 Айлія^&r=
eg; та -85,7 і -83,9 мікрона для контрольниm= 3; груп у ході досліджень VIVID^DME та VISTA^DME відповідно.

Однією із попередньо визначених оцінок ефек = 90;ивності лікування у дослідженнn= 3;х VIVID^DME та VISTA^DME було покращення сумарного показника шкали оцінк = 80; тяжкості діабетичноo= 1; ретинопатіo= 1; (Diabetic Retinopathy Severity Scale — DRSS) на ≥2 кроки. Дані щодо оцінки цього показ = 85;ика були наявні = 091; 73,7% пацієнтів m= 1; дослідженнo= 0; VIVID^DME та у 98,3% пацієнтів у дослідженнo= 0; VISTA^DME. Через 52 тижні лікування покращення сумарного показника DRSS на ≥2 кроки відмічалосn= 3; у 27,7 та 29,1% пацієнтів, які отримували препарат Ай = 83;ія^® по 2 мг кожні 8 тижнів (груп= 080; Eylea 2Q8), та у 7,5 та 14,3% пацієнтів контрольниm= 3; груп. Через 100 тижнів лікування — = 091; 32,6 та 37,1 % пацієнтів в групах Eylea 2Q8 та у= 8,2 та 15,6% пацієнтів контрольниm= 3; груп.

У дослідженнo= 0; VIOLET порівнювалl= 0; три різні ре= 078;ими терапії із застосуванl= 5;ям препарату А = 81;лія^®у дозі 2 мг пацієнтам і = 79; ДНМ після принаймні одного року лікування з = 092;іксованими інтерваламl= 0; між ін’єкціями, коли лікування розпочиналl= 0; з 5 послідовниm= 3; щомісячних ін’єкцій із подальшим в = 74;еденням препарату кожні 2 місяці. На 52-му і 100-му тижнях дослідженнn= 3;, тобто на другому і третьому ро = 82;ах лікування, середні зміни CRT були клінічно зі = 89;тавними при застосу = 74;анні режимів терапії «treat-and-e= xtend» (2T&E), «pro renata» (2PRN) і 2Q8, що становило відповідно -2,1; 2,2 і -18,8 мікрон на= 52 тижні та 2,3; -13,9 і -15,5 мікрон на 100 тижні лікування.=

Міопічна хо= ріоїдальна неоваскуляl= 8;изація (мХНВ= ).

Міопіч= 085;а хоріоїдальl= 5;а неоваскуляl= 8;изація (мХНВ) – часта причина втрати зору = 091; дорослих з патологічнl= 6;ю міопією. Вон= 072; розвиваєтьl= 9;я в процесі за= 075;оєння ран після розриву мембрани Бруха і є найбільш небезпечниl= 4; для якості зору явищем при патологічнo= 0;й міопії.

У пацієнтів, які отримували лікування препаратом Айлія^® у ході дослідженнn= 3; MYRROR
(1 ін’єкція на початку терапії та додаткові і = 85;’єкції в разі збереження чи рецидиві = 74; захворюванl= 5;я), товщина сітківки знизилась невдовзі після початку лікування д = 86; 24 тижня
( - 79 мікронів і - 4 мікронів у групі, що отримувала терапію препаратом = 40;йлія^® в дозі 2 мг, та k= 4; контрольніl= 1; групі відповідно) та зберігаласn= 3; до 48-го тижня. Також зменш = 80;вся середній розмір уражень, спричинениm= 3; ХНВ.

Клінічн = 72; ефективнісm= 0;ь та безпека.

Волога ВМД.<= /o:p>

Безпеку та ефективнісm= 0;ь препарату Ай = 83;ія^® оцінювали у ході двох рандомізовk= 2;них, багатоцентl= 8;ових, подвійних м = 72;скованих досліджень = 79; активним контролем у пацієнтів і = 79; вологою формою ВМД. Загалом у двох дослід = 78;еннях з оцінки ефективносm= 0;і терапії (VIEW 1 і VIEW 2) брали участ= 00; 2412 пацієнтів (із них 1817 пацієнтів отримували препарат Ай = 83;ія^®). Вік пацієнтів був у діапазоні від 49 до 99 рокі = 74;, середній ві = 82; - 76 років. У ході клінічних досліджень близько 89% (1616 з 1817) пацієнтів, які методом рандомізацo= 0;ї були розпод= 10;лені для отримання препарату Айлія^®, мали вік від 65 років, а майже 63% (1139 з 1817) – в= ід 75 років. У кожному з ци= 093; досліджень рандомізацo= 0;ю пацієнтів здійснювалl= 0; у співвідношk= 7;нні 1:1:1:1 до 4 груп за режимами лікування:

1)<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> введення препарату Ай = 83;ія^® в дозі 2 мг кожні 8 тижнів (післ= 103; 3 первинних ін’єкцій) (Eylea 2Q8);=

2)<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> введення препарату Ай = 83;ія^® в дозі 2 мг кожні 4 тижні (Eylea 2Q4);

3)<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> введення препарату Ай = 83;ія^® в дозі 0,5 м = 75; кожні 4 тижні (Eylea 0,5Q4);

4)<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> введення ра= нібізумабу у дозі 0,5 мг кожні 4 тижні (ranibizumab 0,5Q4).

Впродов = 78; другого рок = 91; досліджень пацієнти продовжуваl= 3;и отримувати ті ж дози, які були призначені їм при рандомізацo= 0;ї, проте зі зміненим режимом дозування залежно від = 088;езультатів дослідженнn= 3; функції зор = 91; та об’єктив = 85;ого дослідженнn= 3;, у якому максимальнl= 0;й протокольнl= 0;й інтервал мі = 78; застосуванl= 5;ям доз станови = 74; 12 тижнів.

В обох дослідженнn= 3;х первинною кінцевою то = 95;кою ефективносm= 0;і була частин = 72; пацієнтів у популяції пацієнтів «за протоколом&raqu= o;, у яких відзначалоl= 9;я збереження рівня зору (втрата гостроти зору менше 15 літер на 52-ий т= ;иждень порівняно з вихідним рівнем).

У дослідженнo= 0; VIEW 1 на 52-ий тижде= нь збереження рівня зору відмічалосn= 3; у 95,1 % пацієнті = 74; з групи «Eylea 2Q8» т= а у 94,4 % пацієнті = 74; групи «ranibizumab 0,5Q4». Встановленl= 6;, що терапія препаратом = 40;й = 83;ія^® не поступаєтьl= 9;я і є клінічно еквівалентl= 5;ою терапії, що застосовувk= 2;лася у групі «ranibizumab 0,5Q4»= .

У дослідженнo= 0; VIEW 2 на 52-ий тижде= нь збереження рівня зору спостерігаl= 3;ося у 95,6 % пацієнті = 74; у групі «Eylea 2Q8» т= а у 94,4 % пацієнті = 74; групи «ranibizumab 0,5Q4». Встановленl= 6;, що терапія препаратом = 40;й = 83;ія^® не поступаєтьl= 9;я і є клінічно еквівалентl= 5;ою терапії, що застосовувk= 2;лася у групі «ranibizumab 0,5Q4»= .

® мав суттєву статистичнm= 1; значущість = 91; попередньо заданій вторинній кінцевій точці згідн = 86; з анкетою NEI VPQ-25 (Natio= nal Eye Institute Visual Punction Questionnaire) без клінічно значущих відмінностk= 7;й з ранібізумаk= 3;ом. Величина ци = 93; змін була подібною до тих, що спостерігаl= 3;ися в опубліковаl= 5;их дослідженнn= 3;х, що в свою чергу відповідає покращенню показника ГЗММК (гострота зору з максимальнl= 6; можливою корекцією) н= 072; 15 літер.

Протяго = 84; другого рок = 91; досліджень, як правило, відмічалосn= 3; збереження ефективносm= 0;і до моменту останньої оцінки, що проводиласn= 0; під час 96 тижня. Щоміс= 103;чного введення ін’єкцій потребувалl= 0; 2-4 % пацієнтів, а третина пацієнтів потребувалk= 2; введення принаймні 1 ін’єкції че = 88;ез 1 місяць.

Спостер= 10;гали зменшення середнього розміру ураження ХН = 42; в усіх група= 093; обох дослід = 78;ень.

Результ = 72;ти ефективносm= 0;і у всіх субгрупах (наприклад з= 072; віком, статт= 102;, расовою приналежніl= 9;тю, початковою = 75;остротою зору, типом ушкодження, розміром ушкодження) = 091; кожному дослідженнo= 0; та у зведено= 084;у аналізі бул = 80; зіставними з такими у загальній популяції.=

ALTAIR – це багатоцентl= 8;ове, 96-тижневе, ран= домізоване, відкрите дослідженнn= 3; за участю 247 яп= ;онських пацієнтів, які раніше н= 077; отримували терапію вологої ВМД, розроблене = 79; метою оцінк = 80; ефективносm= 0;і та безпеки застосуванl= 5;я препарату Айлія^{® з
використанl=
5;ям
режиму
терапії «лікування
та
подовження&raqu=
o;
(«treat-and-extend») зі
збільшенняl=
4; і
=
85;тервалів
між
введенням
доз
лікарськогl=
6;
засобу на 2
тижні та на 4
тижні.}

Усі пацієнти отримували щомісячні дози препар = 72;ту Айлія^{® 2
мг протягом
трьох
місяців, а
потім – одну
ін’єкцією
через 2
місяці. На 16
тижні
пацієнти
були
рандомізовk=
2;ні
у співвідно
=
96;енні
1:1 на дві групи=
;:}

1)&n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;   режим терапії із подовженняl= 4; (корекцією) інтервалів між введенням доз лікарськогl= 6; засобу Айлі= 03;^® на 2 тижні;=

2)&n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;   режим терапії із подовженняl= 4; (корекцією) інтервалів між введенням доз лікарськогl= 6; засобу Айлі= 03;^® на 4 тижні.=

Ріше&= #1085;ня про подовження або скорочення інтервалів приймалося на основі візуальних та/або анатомічниm= 3; критеріїв, визначених протоколом, = 079; максимальнl= 0;м інтервалом між введенням д = 86;з 16 тижнів для обох груп.

Перв&= #1080;нною кінцевою точкою ефективносm= 0;і була зміна ГЗМ&= #1052;К від вихідних показників до 52 тижня. Вто= ;ринними кінцевими точками ефе = 82;тивності були відсот = 86;к пацієнтів, я= 082;і не втратили = 805;15 літер шкали оцінки гостроти зору, та відсоток пацієнтів, гострота зору яких по= 082;ращилась принаймні н = 72; 15 літер від вихідних показників до 52 тижня.

На 52 тижні у пацієнтів з режимом терапії із п= 086;довженням інтервалів між введенням д = 86;з лікарськогl= 6; засобу на 2 ти&= #1078;ні гострота зору покращиласn= 3; на 9,0 літер від вихідних показників порівняно з 8,4 літери у пац= 110;єнтів групи подов = 78;ення інтервалу н = 72; 4 тижні [серед&= #1085;я різниця у літерах, вир= 072;хувана за методом найменших квадратів (95 % k= 6;овірчий інтервал (ДІ)): -0,4 (-3,8; 3,0), ANCOVA]. Відсоток пацієнтів, я= 082;і не втратили ≥15 літер шкали оцінк = 80; гостроти зору, був подібний пр = 80; двох режимах (96,7 % у групі подов = 78;ення інтервалу н = 72; 2 тижні і 95,9 % у групі подов = 78;ення інтервалу н = 72; 4 тижні). Відсоток пацієнтів, гострота зору яких по= 082;ращилась принаймні н = 72; 15 літер на 52 тижні, становив 32,5 % у групі подов = 78;ення інтервалу н = 72; 2 тижні і 30,9 % у групі подов = 78;ення інтервалу н = 72; 4 тижні. Відсоток пацієнтів, у яких інтервал бу = 74; подовжений до 12 тижнів аб= о більше, становив 42,3 % у групі подов = 78;ення інтервалу н = 72; 2 тижні і 49,6 % у групі подов = 78;ення інтервалу н = 72; 4 тижні. Крім того у групі &#= 1087;одовження інтервалу н = 72; 4 тижні у 40,7 % пацієнтів інтервал було подовжено д = 86; 16 тижнів. В останній візит до 52 тижня для 56,8 % т= 072; 57,8 % пацієнтів = 74;ідповідно з груп подов= 078;ення інтервалу н = 72; 2 та на 4 тижні l= 5;аступна ін’єкція була призначена через 12 тижні&= #1074; або більше. Н&#= 1072; другому роц= 10; дослідженнn= 3; ефективнісm= 0;ь, як правило, підтримуваl= 3;ася, включаючи о = 89;танню оцінку на 96-му тижні, причому середній приріст від базового рівня стано = 74;ив 7,6 літери для 2-тижневої групи корекції і 6,1 л= ;ітери — для 4-тижневої групи корекції. Частка паці= 08;нтів, які подовжили інтервал лі = 82;ування до 12 тижнів або більше, становила 56,9 % = 91; групі 2-тижневої корекції і 60,2 % = 212; у групі 4-тижневої корекції. Пр= 080; останньому = 74;ідвідуванн&#= 1110; до 96-го тижня 64,9 % і 61,2 % пацієнті = 74; у 2-тижневих і 4-тижневих групах корекції відповідно мали призна = 95;ення наступної ін'єкції з інтервалом 12 тижнів або більше. Прот= 103;гом другого рок = 91; лікування пацієнти як = 091; 2-тижневих, так і у 4-тижневих групах корекції отримували = 74; середньому 3,6 та 3,7 ін’єкцій відповідно. За 2 роки лікування пацієнти отримували = 74; середньому 10,4 ін’єкції. Оф= 090;альмологіч&= #1085;ий та системни = 81; профіль без = 87;еки були подібними д = 86; даних безпеки дос = 83;іджень VIEW = 1 та VIEW = 2.

ARIES – це 104-тижневе багатоцентl= 8;ове, рандомізовk= 2;не, відкрите до = 89;лідження з активним контролем з = 72; участю 269 пацієнтів з ВМД, які раніше не отримували лікування, п= 088;оведене з метою оцінки не меншої ефективносm= 0;і та безпеки режиму терапії «лікування та подовжен = 85;я» («treat-and-extend»), що розпочинаєm= 0;ься одразу післ= 03; 3 послідовни= 093; щомісячних ін’єкцій та однієї додаткової ін’єкції через 2 місяц&#= 1110;, у порівнянн= 10; з використанl= 5;ям режиму тера = 87;ії «лікування та подовження&raqu= o; («treat-and-extend»), що розl= 7;очинається після першо = 75;о року лікування.=

У дослідженнo= 0; ARIES також оцінювали відсоток па = 94;ієнтів, які потребувалl= 0; частішого лікування, ніж кожні 8 тижнів, згідно з ріш= 077;нням дослідника. = 047; 269 учасників дослідженнn= 3; 62 пацієнти отримували частіші ін’єкції пр = 80;наймні один раз протягом дослідженнn= 3;. Такі пацієнти залишались = 91; дослідженнo= 0; та отримува = 83;и лікування з = 090;ою частотою, як= 091;, на думку дослідника, вимагала клінічна картина захворюванl= 5;я, але не частіше ніж кожні 4 тижні та з можливостю подовження інтервалів = 91; подальшому. Середня тривалість інтервалу м= 10;ж ін’єкціями після прийняття рішення про частіше лік = 91;вання становила 6,1 тижня. На 104 тижні дослідженнn= 3; гострота зору з максимальнl= 6; можливою ко = 88;екцією (ГЗММК) була нижчою у пацієнтів, я= 082;і потребувалl= 0; більш інтенсивноk= 5;о лікування принаймні один раз протягом дослідженнn= 3;, порівняно з пацієнтами, які цього не потребувалl= 0;, середня зміна ГЗММК від початку лікування і до кінця дослідженнn= 3; у цих пацієнтів становила +2,3 &plusm= n; 15,6 літери. 85,5 % паціє= нтів, які отримували ін’єкції частіше, зберегли свій рівень зору, тобто втратили менше 15 літер, а 19,4 % покращили гостроту зору на 15 і більше літе = 88;. Профіль безпеки у пацієнтів, які отримув = 72;ли ін’єкції частіше, ніж кожні 8 тижнів, був подібним до даних безпеки у дослідженнn= 3;х VIEW1 та VIEW2.

Набряк макули, що розвинувся внаслідок Т = 62;ВС.

й = 83;ія^® вивчали у двох рандомізовk= 2;них багатоцентl= 8;ових подвійних м = 72;скованих контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х у пацієнтів із набряком макули, пов’язаним із тромбозо = 84; центральноo= 1; вени сітківки (ТЦВС). Всього в обох дослідженнn= 3;х (COPERNICUS та GALILEO) пройшли лікування т = 72; оцінку його ефективносm= 0;і 358 пацієнтів (217 &#= 8211; отримували препарат Ай = 83;ія^®). Віl= 2; пацієнтів становив ві = 76; 22 до 89 років, середній – 64 роки. У дослідженнn= 3;х ТЦВС близьк = 86; 52% пацієнтів (112 з 217), які отрим = 91;вали лікування препаратом Айлія^{®,
були віком в=
110;д
65 років, а
майже 18% (38 з 217) – в=
110;д
75 років. В обох
дослідженнn=
3;х
пацієнтів
розподілилl=
0;
у
співвідношk=
7;нні
3:2 (введенн=
03;
препарату Ай
=
83;ія^® у дозі 2 мг
кожні 4 тижні <=
span
style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;background:white'>(2Q4) або
імітування
ін’єкції в
контрольніl=
1;
групі,
загальна
кількість
ін’єкцій – 6).}

® у ході двох досліджень. В обох базови = 93; дослідженнn= 3;х максимальнk= 7; поліпшення гостроти зору досягалося впродовж 3-го місяця з под= 072;льшою стабілізацo= 0;єю впливу на гостроту зору та товщ= 080;ну центральноo= 1; ділянки сітківки до 6-&= #1075;о місяця. Статистичнl= 6; значуща відмінністn= 0; зберігаласn= 3; до 52-го тижня.<= /o:p>

®Ре= 079;ультати ефективносm= 0;і в інших субгрупах (наприклад з= 072; віком, статт= 102;, расовою приналежніl= 9;тю, початковою = 75;остротою зору, тривалістю ТЦВС) у кожному дослідженнo= 0; були зістав = 85;ими з результатаl= 4;и у загальній популяції.=

® мав суттєву статистичнm= 1; значущість від вихідно = 75;о значення у попередньо заданій вто = 88;инній кінцевій точці згідн = 86; анкети NEI VPQ-25 (National Eye Institu= te Visual Punction Questionnaire). Величин&= #1072; цих змін бул= 072; подібною до тих, що спостерігаl= 3;ися в опубліковаl= 5;их дослідженнn= 3;х, що в свою чергу відповідає покращенню показника ГЗММК на 15 літер.

На= 073;ряк макули, що розвинувся внаслідок Т = 43;ЦВС.

Безпеку та ефективнісm= 0;ь препарату Айлія^® оцінювали в ході рандомізовk= 2;ного багатоцентl= 8;ового подвійн = 86;го маскованогl= 6; дослідженнn= 3; з активним контролем у &#= 1087;ацієнтів з набряком макули, що розвинувся на фоні ТГЦВС, включаючи геміретинаl= 3;ьну оклюзію вен сітківки. Ефективнісm= 0;ь препарату вивчали у 181 пацієнта, як= 110; отримували = 90;ерапію (91 - препаратом Айлія^®) в рамках дослідженнn= 3; VIBRANT. ®, були віком в= 110;д 65 років, а майже 23% (21 з 91) – в= 10;д 75 років. У ході дослідженнn= 3; пацієнтів рандомізувk= 2;ли у співвідношk= 7;нні 1:1 в групу введення 2 мг &= #1087;репарату Айлія^® протягом кожних 8 тижнів післ= 03; 6 ініціальни= 093; ін’єкцій з частотою 1 раз на місяц= 100; або в групу лазерної фотокоагулn= 3;ції на початку д= 086;слідження (контрольна група лазерної те = 88;апії). Пацієнти контрольноo= 1; групи лазерної терапії могли отримувати додаткову лазерну фотокоагулn= 3;цію (так звану «е&#= 1082;стрену лазерну терапію») з 12-го тижня у ра= ;зі необхідносm= 0;і. Мінімальниl= 1; інтервал мі = 78; курсами лазерної фотокоагулn= 3;ції становив 12 тижнів. Починаючи з 24 тижня, пацієнти групи лазерної терапії могли у разі необхідносm= 0;і на основі попередньо визначених критеріїв отримувати екстрену те = 88;апію препаратом Айлія^® у дозі 2 мг кожні 4 тижні протягом 3 місяців з на= 089;тупним проведенняl= 4; інтравітреk= 2;льних ін’єкцій кожні 8 тижнів.

У дослідженнo= 0; VIBRANT первинною кінцевою точкою ефективносm= 0;і був відсото = 82; пацієнтів, у яких на 24-му тижні відмічено покращення показника ГЗММК принаймні н = 72; 15 літер порів&= #1085;яно з вихідними значеннями.

Зміна гостроти зору на 24-му тижні порівняно і = 79; початковим = 79;наченням була вторинною змінною ефективносm= 0;і у досліджен = 85;і VIBRANT. Різниця ефективносm= 0;і терапії між групами бул = 72; статистичнl= 6; значимою і с= 074;ідчила на користь препарату Айлія^®. Поліпшення зору наставало швидко і дос= 103;гало максимуму н = 72; 3-му місяці, еф= ективність зберігаласn= 3; до 12-го місяця= .

У групі проведення лазерної терапії 67 пацієнтів отримували екстрену терапію препаратом Айлія^®, починаючи з 24-го тижня (активний контроль/гр = 91;па прийому препарату Айлія^® у дозі 2 мг). У ціl= 1; групі лікування спостерігаl= 3;ося поліпшення гостроти зору приблизно н = 72; 5 літер з 24-го до 52-го тижня.

Діабетl= 0;чний набряк макули.

Безпеку та ефективнісm= 0;ь препарату Ай = 83;ія^® оцінювали у ході двох рандомізовk= 2;них, багатоцентl= 8;ових, подвійних м = 72;скованих дослідженнn= 3;х з активним контролем у пацієнтів і = 79; ДНМ. Ефектив= 085;ість лікування о = 94;інювали на основі даних для 862 рандомізовk= 2;них пацієнтів, які отримал = 80; лікування. З них 576 пацієнт= ам вводили препарат Ай = 83;ія^® у двох дослідженнn= 3;х (VIVID^DME і VISTA^DME). Вік пацієнтів становив ві = 76; 23 до 87 років, середній ві = 82; – 63 роки. В дослідженнn= 3;х фази ІІІ ДМН близько 47% (268 з 576) пацієнтів, я= 082;і отримували лікування препаратом Айлія^{®,
були віком в=
110;д
65 років, а
майже 9% (52 з 576) – в=
10;д
75 років.
Більшість
пацієнтів в
обох дослід
=
78;еннях
були хворі н=
072;
цукровий
діабет 2-го
типу. У
кожному
дослідженнo=
0;
методом
рандомізацo=
0;ї
пацієнти
були
розподіленo=
0;
у співвідно
=
96;енні
1:1:1 до однієї і
=
79;
3 груп
лікування:}

1)     вве&= #1076;ення препарату Ай = 83;ія^® у дозі 2 мг кожні 8 тижнів післ= 03; 5 первинних щомісячних ін’єкцій (Eylea 2Q8); =

2)     вве&= #1076;ення препарату Ай = 83;ія^® у дозі 2 мг кожні 4 тижні (Eylea 2Q4);

3)     про&= #1074;едення макулярної лазерної фотокоагулn= 3;ції (активний контроль).

й = 83;ія^® могли проходити лазерну терапію, а па&#= 1094;ієнти групи лазерної терапії – отримувати препарат Ай = 83;ія^®.

Результ = 72;ти ефективносm= 0;і у субгрупах (наприклад, за віком, статтю, расо= 074;ою приналежніl= 9;тю, початковим HbA1= c, початковою гостротою зору до анти-VE= GF терапії) у кожному дослідженнo= 0; та у зведеному аналізі бул = 80; зіставними з результатаl= 4;и у загальній популяції.=

й = 83;ія^® отримували ін’єкції пр = 77;парату Айлія^®в обидв = 72; ока; у дослідженнo= 0; VIVID^DME у 97 (38,5%) пацієнтів г = 88;упи лікування препаратом Айлія^® анти-VEGF-терапі= ;я двох очей бу= 083;а різною.

У незалежномm= 1; порівняльнl= 6;му дослідженнo= 0; (DRCR.net Protocol T) використовm= 1;вали гнучкий реж = 80;м введення, що спирався на чіткі критерії дл= 03; повторного лікування з = 72; результатаl= 4;и ОКТ і дослід= 078;ення гостроти зору. Внаслідок застосуванl= 5;я такого режиму у групі лікув = 72;ння препаратом Айлія® (n=3D224) до 52-го тижня пацієнти отримали в середньому 9,2 ін’єкції. Ця кількість є = 087;одібною до такої в групі, яка отримувала препарат Айлія^® в дозі 2 мг кожні 8 тижнів (Eylea 2Q8) у дослідженнn= 3;х VIVID^DME та VISTA^DME. Заk= 5;алом ефективнісm= 0;ь лікування препаратом Айлія^® у дослідженнo= 0; Protocol T була зіста= вною з такою у групі Eylea 2Q8 у дослідженнn= 3;х VIVID^DME та VISTA^DME. Спl= 6;стерігалос= 103; покращення гостроти зору в середньому на 13,3 літери, а також покращення гостроти зору щонайм = 77;нше на 15 літер від початку у 42 % пацієнтів у дослідженнo= 0; Protocol T. Результат= и щодо безпек = 80; продемонст&= #1088;ували, що загальна частота вну = 90;рішньоочни&#= 1093; та системни = 93; побічних яв = 80;щ (включаючи артеріальнo= 0; тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3;) була зістав = 85;ою в усіх група= 093; лікування в кожному з досліджень = 90;а між дослідженнn= 3;ми.

У ході 100-тижневого багатоцентl= 8;ового рандомізовk= 2;ного відкритого дослідженнn= 3; з активним контролем VIOLET = 87;орівнювали три різні режими тера = 87;ії із застосуванl= 5;ям препарату Айлія^® у дозі 2 мг пацієнтам і = 79; ДНМ після принаймні одного року лікування з фіксованимl= 0; інтерваламl= 0; між ін’єкціями, коли лікування розпочиналl= 0; з 5 послідовниm= 3; щомісячних = 10;н’єкцій із подальши = 84; введенням препарату кожні 2 місяці. У дослідженнo= 0; VIOLET оцінювали н = 77; меншу ефективнісm= 0;ь терапії препаратом Айлія^® у дозі 2 мг у режимі «лікування та подовжен = 85;я» («treat-and-extend») (2T&E, де інтервал = 80; між ін’єкціями = 89;тановили щонайменше 8 тижнів і поступово п = 86;довжувалис&#= 1103; на основі клінічних т = 72; анатомічниm= 3; результатіk= 4;) та Айлія^® у дозі 2 мг у режимі «prorenata» (2PRN, де пацієнти спостерігаl= 3;ися кожні 4 тижні та за необхідн= ості на основі клінічних т = 72; анатомічниm= 3; результатіk= 4;) у порівнянн= 10; із застосуванl= 5;ям препарату А = 81;лія^® у дозі 2 мг кожні 8 тижнів (2Q8) протягом другого та третього ро = 82;ів лікування.=

Первинн = 72; кінцева точка ефективносm= 0;і (зміна показника Г = 47;ММК від початку лікування д = 86; 52 тижня) становила 0,5 ± 6,7 літери у групі 2T&E та 1,7 ± 6,8 літери у групі 2PRN порівняно з 0,4 ± 6,7 літери у групі 2Q8 із достовірно не меншою ефективнісm= 0;ю (p < 0,0001 для обох= груп порівнянь; м= 077;жа NI 4 літери). Зміни ГЗММК = 074;ід початку лікування д = 86; 100 тижня були з= ;іставними з результат = 72;ми 52 тижнів: -0,1 ± 9,1 літери у групі 2T&E та 1,8 ± 9,0 літери у групі 2PRN порів= ;няно з 0,1 ± 7,2 літери у групі 2Q8. Середня кількість ін’єкцій за 100 тижнів лікування становила 12,3; 10,0 та 11,5 для фіксl= 6;ваного режиму 2Q8, 2T&E та 2PRN відповідно.

Внутріш = 85;ьоочний та системни = 81; профілі безпеки у всіх трьох групах лікування н = 77; відрізнялиl= 9;я від тих, що спостерігаl= 3;ися у ключових дослідженнn= 3;х VIVID та VISTA.

У групі 2T&E = інтервали між ін’єкці= 03;ми подовжувалl= 0;ся та скорочувалl= 0;ся на розсуд дослідника; = 091; дослідженнo= 0; було рекоме = 85;довано подовження = 85;а 2 тижні.

Міопічна хо= ріоїдальна неоваскуляl= 8;изація (мХНВ).

Безпеку та ефективнісm= 0;ь препарату Ай = 83;ія^® оцінювали у ході рандомізовk= 2;ного, багатоцентl= 8;ового, подвійного = 84;аскованого дослідженнn= 3; з ®, були віком від 65 років, а майже 10% (9 з 91) – віком від 75 років.

® в дозі 2 мг або імітацію ін’єкції; втручання проводили одноразово на початку дослідженнn= 3; та додатков = 86; 1 раз на місяць в раз= 110; збереження або рецидивів захворюванl= 5;я протягом періоду до 24 тижня, коли здійснювалk= 2;сь оцінка первинної кінцевої точки дослі = 76;ження. На 24-му тижні пацієнти, як= 110; спочатку бу = 83;и рандомізовk= 2;ні до групи імітації ін’єкції, могли отримати першу дозу препарату А = 81;лія^®® щодо первинної кінцевої точки (ГЗММК) та підтверд = 78;еної вторинної кінцевої точки ефективносm= 0;і (частина пацієнтів з покращенняl= 4; ГЗММК на 15 літ= ер). Такі відмінностo= 0; стосовно обох кінцев = 80;х точок зберігалисn= 3; до 48-го тижня.<= /o:p>

Доклінічні дослідженнn= 3;.

У ході доклінічниm= 3; досліджень токсичностo= 0; багаторазоk= 4;их доз небажан= 10; ефекти відм= 10;чали тільки при системній експозиції, = 103;ка вважається суттєво більшою за максимальнm= 1; експозицію = 91; людини післ= 03; інтравітреk= 2;льного введення препарату у клінічно ре = 82;омендовані&#= 1081; дозі, що вказує на невелике зн = 72;чення для клінічного застосуванl= 5;я.

Дослідж = 77;ння мутагенногl= 6; або канцерогенl= 5;ого потенціалу афліберсепm= 0;у не проводилисn= 3;.

Фармакокін&= #1077;тика.

Препар&#= 1072;т Айлія^&r=
eg; вводять безпосередl= 5;ьо у склисте тіло для реа= 083;ізації місцевої ді= 11; в оці.

Всмоктуван&= #1085;я/розподіл.

Афлібер = 89;епт після його інтравітреk= 2;льного введення всмоктуєтьl= 9;я з ока до системного кровотоку повільно, основна йог = 86; кількість знаходитьсn= 3; в системном = 91; кровотоці у вигляді неактивногl= 6; стабільногl= 6; комплексу з VEGF; проте лиш = 77; вільний афліберсепm= 0; здатний зв’язувати ендогенний VEGF= .

Під час додатковогl= 6; дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тичних властивостk= 7;й у 6 пацієнтів із неоваску = 83;ярною (вологою) ВМД із частим забором аналізу крові відмі = 95;ено низьку максимальнm= 1; концентрацo= 0;ю вільного афліберсепm= 0;у в плазмі крові (систе= 084;ні С_max), що становила в середньому близько 0,02 мкг/мл (діапазон ві= 076; 0 до 0,054) протягом 1-3 діб після інтравітреk= 2;льної ін’єкції 2 мг афліберсепm= 0;у й зовсім не в&#= 1080;являлася майже в усіх пацієнтів через два тижні після ін’єкції. Таким чином, афліберсепm= 0; не накопичу= 08;ться в плазмі крові при інтравітреk= 2;льному введенні 1 раз на 4 тижні.=

Середня максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові вільного афліберсепm= 0;у у 50-500 разів нижча від концентрацo= 0;ї афліберсепm= 0;у, необхідної = 76;ля інгібуваннn= 3; 50 % біологічноo= 1; активності = 89;истемного VEGF на моделях тварин. У тварин спос = 90;ерігали зміни артеріальнl= 6;го тиску після досягнення рівня циркулюючоk= 5;о вільного афліберсепm= 0;у близько 10 мкг/мл. Показники артеріальнl= 6;го тиску поверталисn= 3; до вихідних значень, кол= 080; концентрацo= 0;я зменшувалаl= 9;я приблизно д = 86; рівня нижче 1 мкг/мл. У дослідженнo= 0; за участю здорових добровольцo= 0;в було встановленl= 6;, що після інтравітреk= 2;льного введення 2 мг афліберсепm= 0;у пацієнтам, с= 077;редня максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові вільного афліберсепm= 0;у більш ніж у 100 разів нижче концентрацo= 0;ї, необхідної = 76;ля половини максимальнl= 6;го зв’язуваннn= 3; системного VEGF=
(2,91 мкг/мл). Тому системні фармакодинk= 2;мічні ефекти, такі як зміна артеріальнl= 6;го тиску, малоймовірl= 5;і.

У фармакокінk= 7;тичних піддосліджk= 7;ннях у пацієнтів із ТЦВС, ТГЦВС або ДНМ середнє значення C_max вільного афліберсепm= 0;у у плазмі крові стано = 74;ило 0,03-0,05 мкг/мл, а окремі значення не перевищуваl= 3;и 0,14 мкг/мл. Таки = 84; чином, плазмова концентрацo= 0;я вільного афліберсепm= 0;у знижуваласn= 3; до зазначених величин або була близьк = 86;ю до нижньої межі кількісногl= 6; визначення = 87;ротягом одного тижн= 03;; концентрацo= 0;я, що не піддає= 090;ься виявленню, досягалася = 91; всіх пацієнтів перед наступним введенням препарату (через 4 тижні)= .

Виведення.

Дослідж = 77;нь метаболізмm= 1; лікарськогl= 6; засобу Ай = 83;ія^®не проводили у зв’язку з тим, що цей препарат є протеїновмo= 0;сним (препаратом на основі пр= 086;теїну). Вільний афліберсепm= 0; зв’язуєтьсn= 3; з VEGF із утворенням стабільногl= 6; інертного комплексу. Я= 082; і інші велик= 110; молекули білку і вільний і зв’язаний афліберсепm= 0;, як очікуєть = 89;я, виводиться шляхом протеолітиm= 5;ного катаболізмm= 1;.

По= 088;ушення функції нирок.

Не було проведено спеціальниm= 3; досліджень препарату Ай = 83;ія^® за участю пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю.

Фа= 088;макокінети&= #1095;ний аналіз пацієнтів у дослідженнo= 0; VIEW 2, серед яких 40 % мали нирков = 91; недостатніl= 9;ть (легкого ступеня – 24 %, середнього R= 11; 15 % та тяжкого ̵= 1; 1 %), не виявив рі= ;зниці у концентрацo= 0;ї діючої речовини у п= 083;азмі крові після інтравітреk= 2;льного застосуванl= 5;я з частотою 1 раз на 4 тижні або 1 раз на 8 тижнів.

Сх= 086;жі результати спостерігаl= 3;ися у рамках дослідженнn= 3; GALILEO<= /span> при призначеннo= 0; препарату Ай = 83;ія^® за показанням ТЦВС, у дослідженнo= 0; VIVIDDME при призначеннo= 0; препарату Ай = 83;ія^® за показанням діабетичниl= 1; набряк макули (ДНМ) та у дослідженнo= 0; MYRROR при призначеннo= 0; препарату Айлія^® за показанням міопічна ХН = 42;.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Пока&= #1079;ання.

Препара = 90; Айлія^{® показаний
дорослим
пацієнтам
для лікуван
=
85;я:}

·      = неоваск = 91;лярної (вологої) вікової макулодистl= 8;офії (ВМД) (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»);

·      = порушен= 00; зору через набряк макули, що розвинувся внаслідок тромбозу ве = 85; сітківки (тр= 086;мбозу гілки центральноo= 1; вени сітківки (ТГ= 062;ВС) або тромбоз = 91; центральноo= 1; вени сітків = 82;и (ТЦВС)) (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»);

·      = порушен= 00; зору внаслідок діабетичноk= 5;о набряку макули (ДНМ) (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»);

·      = порушен= 00; зору внаслідок міопічної х = 86;ріоїдально&#= 1111; неоваскуляl= 8;изації (мХНВ) (див. розділ «Фар = 84;акодинамік&#= 1072;»).

<= /b>

Прот&= #1080;показання.=

-      =       Підвище = 85;а чутливість до афліберсепm= 0;у або до будь-якої з допоміжних речовин.

-      =       Активна або підозрюванk= 2; окулярна чи періокулярl= 5;а інфекція.=

-      =       Активне тяжке запалення інтраокуляl= 8;них структур.=

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;є = 84;одій.

Не проводили досліджень взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами. Супутнє застосуванl= 5;я фотодинаміm= 5;ної терапії з використанl= 5;ям вертепорфіl= 5;у разом із введенням препарату Ай = 83;ія^® не вивчалося, отже немає даних про профіль без = 87;еки супутнього застосуванl= 5;я вказаних методів лікування.=

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Можливі = 89;ть відстеженнn= 3;

Щоб покращити відстеженнn= 3; біологічниm= 3; лікарських засобів, назву та номер серії = 074;веденого препарату п = 86;трібно чітко зафік = 89;увати у картці пацієнта.=

Реакції, пов’язані з інтравітреk= 2;льними ін’єкціями.

Інтраві = 90;реальні ін’єкції, в тому числі і= 079; застосуванl= 5;ям препарату Айлія^®, асоціюютьсn= 3; з розвитком ендофтальмo= 0;ту, внутрішньоl= 6;чним запаленням, регматогенl= 5;им відшаруванl= 5;ям сітківки, розривом сітківки та ятрогенною травматичнl= 6;ю катарактою (див. розділ «Побічні реакції). Ін’єкцію препарату Ай = 83;ія^® слід завжди проводити в належних асептичних умовах. Крім того, потрібно спостерігаm= 0;и за станом пацієнта протягом 1 тижня після ін’єкції дл= 03; своєчасногl= 6; лікування можливого інфекційноk= 5;о ускладненнn= 3;. Пацієнтів потрібно по = 87;ередити, що в разі виникнення = 74; них будь-яки= 093; симптомів, щ= 086; припускаютn= 0; наявність е = 85;дофтальміт&#= 1091; або інших вищезазначk= 7;них станів, вони повинні негайно повідомити про це лікаря.

Поперед = 85;ьо заповнений шприц містить більше рекомендовk= 2;ної дози 2 мг афліберсепm= 0;у (еквівалент = 85;о 0,05 мл). Перед введенням н = 72;длишок препарату н = 77;обхідно видалити (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).

Підвище = 85;ня внутрішньоl= 6;чного тиску можли = 74;е протягом 60 хвилин післ= 03; інтравітреk= 2;льної ін’єкції, в тому числі при застосуванl= 5;і препарату Ай = 83;ія^® (див. розділ «Побічні реакції»). Слід з особл= 080;вою обережністn= 2; застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам і = 79; глаукомою, щ= 086; тяжко контр = 86;люється (не вводити препарат Ай = 83;ія^® при внутрішньоl= 6;чному тиску ≥ 30 мм рт= ;. ст). У всіх випадках необхідно ретельно стежити як з= 072; внутрішньоl= 6;чним тиском, так і за кровопос = 90;ачанням диска зорового нерва та вжи= 074;ати відповідниm= 3; заходів при виявленні п = 72;тологій.

Імуногенні&= #1089;ть.

Оскільк = 80; препарат є лікувальниl= 4; протеїном, при застосуванl= 5;і препарату Ай = 83;ія^® можливі прояви імуногенноl= 9;ті (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). Пацієнтів слід попере = 76;ити про необхіднісm= 0;ь повідомлятl= 0; про всі симптоми внутрішньоl= 6;чного запалення, т= 072;кі як біль, фотофобія або почервонінl= 5;я, що можуть бути клінічними проявами підвищеної чутливості.

Системні ефекти.

Після інтравітреk= 2;льної ін’єкції інгібіторіk= 4; VEGF відмічалисn= 0; системні небажані яв = 80;ща, в тому числі позаочні крововиливl= 0; та артеріал= 00;ні тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3;. Зважаючи на теоретич = 85;і припущення, існує ризик, що такі явищ= 072; можуть бути пов’язані з пригніченнn= 3;м VEGF. Дані про безпеку лік = 91;вання хворих з ТЦВС, ТГЦВС, ДНМ або міоп= 110;чною ХНВ з інсультом, транзиторнl= 0;ми ішемічними атаками або інфарктом міокарда в а= 085;амнезі впродовж останніх 6 місяців обмежені. Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при лікуван = 85;і таких паціє = 85;тів.

Інші впливи= .

Як і при застосуванl= 5;і інших інтравітреk= 2;льних інгібіторіk= 4; VEGF для лікування ВМД, ТЦВС, ТГЦ&= #1042;С, ДНМ та міопічної ХНВ, слід враховуватl= 0; нижченавед&#= 1077;не.

•  &n= bsp;   Системн&#= 1077; вивчення безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я препарату Ай = 83;ія^®одночас = 85;о на обох очах не проводилосn= 0; (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). При проведенні одночасногl= 6; лікування обох очей можливе збільшення системного впливу, що підвищує ризик системних побічних ефектів.

•  &n= bsp;   Одночас&#= 1085;е застосуванl= 5;я з іншими анти-VEGF-препар= ;атами. Відсутні дані щодо одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Айлія^® з іншими анти-VEGF-препар= ;атами (системними або офтальмолоk= 5;ічними).

•  &n= bsp;   Фактори ризику, пов’язані з утворенням розриву пігментногl= 6; епітелію сітківки пі = 89;ля застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; VEGF для лікуван= ;ня вологої ВМД, включають велике за площею та/аб= 086; високе відшаруванl= 5;я пігментногl= 6; епітелію сітківки. Па= 094;ієнтам зі згаданим = 80; факторами ризику розриву піг = 84;ентного епітелію сітківки терапію пре = 87;аратом Айлія^{® слід
починати з
обережністn=
2;}

•  &n= bsp;   Пацієнт&#= 1072;м з регматогенl= 5;им відшаруванl= 5;ям сітківки аб = 86; розривами сітківки 3 чи 4 ступеня лікування препаратом слід припинити.=

•  &n= bsp;   При розриві сітківки необхідно відкласти введення препарату й продовжити лікування тільки післ= 03; загоєння ушкодження.

•  &n= bsp;   Застосу&#= 1074;ання препарату відкладаютn= 0;, а його відновленнn= 3; можливе не раніше встановленl= 6;го за графіком наступного строку у раз= 110;:

-      =    зниженн= 03; гостроти зору з максимальнl= 6;ю корекцією н = 72; ≥30 літер порівняно з останніми п = 86;казниками перевірки гостроти зору;

-      =    субрети = 85;ального крововиливm= 1;, що розповсю = 76;жується на центральну ямку сітківки, аб= 086; якщо ділянк = 72; крововиливm= 1; ≥50 % загальної зони ураження.

•  &n= bsp;   У разі внутрі = 96;ньоочної операції застосуванl= 5;я препарату припиняють = 79;а 28 днів до операції, а відновлюютn= 0; терапію через 28 днів після проведеної операції.=

•  &n= bsp;   Препара&#= 1090; Айлія^{® не слід
застосовувk=
2;ти
у період
вагітності,
за винятком
випадків,
коли
потенційна
користь для =
074;агітної
перевищує
потенційниl=
1;
ризик для
плода (див.
розділ
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
або
годування
груддю»).}

= 226;      =      Жінкам репродуктиk= 4;ного віку необхідно в = 80;користовув&#= 1072;ти ефективні засоби контрацепцo= 0;ї в ході терапії препаратом = 10; впродовж не менше 3 місяців після останньої інтравітреk= 2;льної ін’єкції афліберсепm= 0;у (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності = 72;бо годування груддю»).

•Існує обмежений досвід лікування пацієнтів і = 79; ішемічним ТЦВС та ТГЦВС. Паціє= 085;там із клінічними ознаками необоротноo= 1; ішемічної втрати функції зор = 91; лікування н = 77; рекомендуєm= 0;ься.

= 055;опуляційні групи з обмеженою кількістю д = 72;них.

Існує обмежений досвід лікування пацієнтів з ДНМ внаслідок цукрового діабету 1-го типу; пацієнтів, хворих на діабет з HbA1c бі = 83;ьше 12 % або з проліфератl= 0;вною діабетичноn= 2; ретинопатіn= 8;ю.

Препар= 072;т Айлія^&re=
g;не досліджуваl= 3;и за участю пацієнтів з активними системними інфекціями або пацієнт= 10;в із такими захворюванl= 5;ями обох очей, як відшаруванl= 5;я або розрив сітківки. Також відсутній досвід лікування препаратом = 40;й = 83;ія^® хворих на цукровий діабет із супутньою н = 77;контрольов&#= 1072;ною артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. При лікуванні таких хвори = 93; лікар має зв= 072;жати на вказану вище інформацію.

Для показання мХНВ відсутній досвід заст = 86;сування препарату Ай = 83;ія^® для лікування пацієнтів, які не належать до монголоїднl= 6;ї раси, пацієнтів, які поперед = 85;ьо лікували мХНВ та пацієнтів з екстрафовеk= 2;льним пошкодженнn= 3;м.

Інформ= 072;ція щодо допоміжних речовин.

Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 мм&= #1086;ль натрію (23 мг) в дозі, тобто майже не містить натрію.

= 047;астосуванн&= #1103; у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінк= и репродуктиk= 4;ного віку. Жінкам р&#= 1077;продуктивн= ого віку необхідно використовm= 1;вати ефективні засоби контрацепцo= 0;ї в ході терапії пре = 87;аратом і впродовж н= 077; менше 3 місяців після

оста= нньої інтравітреk= 2;льної ін’єкції аф = 83;іберсепту (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Вагі= тність. Дані про застосуванl= 5;я афліберсепm= 0;у вагітним жінкам відсутні.

Дослідж = 77;ння на тваринах показали ембріофетаl= 3;ьну токсичністn= 0; (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Незважа= 02;чи на те, що системний вплив після = 074;нутрішньоо&= #1095;ного введення є надзвичайнl= 6; низьким, не рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я препарату Ай = 83;ія^® у період вагітності, за винятком випадків, ко= 083;и потенційна користь для = 078;інки перевищує ризик для плода.

Гр&#= 1091;дне вигодовуваl= 5;ня. Наявні дуже обмежені да = 85;і про те, що афліберсепm= 0; у низьких концентрацo= 0;ях може виділятися = 79; грудним молоком жінки. Афліберсепm= 0; є великою білковою молекулою. О= 095;ікується, що кількіст= 00; діючої речовини, як= 072; потрапляє в організм немовляти, буде мінімальноn= 2;. Вплив афліберсепm= 0;у на новонаро = 76;женого/немо&= #1074;ля, яке перебуває н = 72; грудному вигодовуваl= 5;ні, невідомий. Я= 082; запобіжний захід не рекомендуєm= 0;ься грудне вигодовуваl= 5;ня під час застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Айлі= 03;^®.

Ферт= ильність.= Результати досліджень на тваринах при системному застосуванl= 5;і високих доз препарату показали, що афліберсепm= 0; може мати шкідливий вплив на фертильнісm= 0;ь чоловіків т = 72; жінок (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Не слід очікувати н = 72; вказаний ефект післ= 03; внутрішньоl= 6;чного введення, оскільки в цьому випадку системний вплив є надз= 074;ичайно низьким.

<= /span>

= 047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Ін’є&= #1082;ції препарату Ай = 83;ія^® спричиняютn= 0; незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; через можливі тим = 95;асові зорові розлади, асоційованo= 0; з ін’єкцією або офтальмолоk= 5;ічним дослідженнn= 3;м. Не рекомендовk= 2;но керувати автотранспl= 6;ртним засобом або працювати з = 110;ншими механізмамl= 0;, доки зорові функції не відновлятьl= 9;я.

<= /b>

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Пр= 077;парат Айлія^{® застосовую=
ть
тільки у
вигляді
інтравітреk=
2;льних
ін’єкцій
(ін’єкції у
склисте
тіло), які
виконує
кваліфіковk=
2;ний
лікар з досв=
110;дом
проведення
інтравітреk=
2;льних
ін’єкцій.}

Дозуван = 85;я.

Волога вікова макулодистl= 8;офія (ВМД).

Рекомен = 76;ована доза препарату Ай = 83;ія^® становить 2 мг, що еквівалентl= 5;о 0,05 мл. Лікування препаратом = 40;й = 83;ія^® слід розпочинатl= 0; з 1 ін’єкції 1 раз на місяц= 100; впродовж перших 3 місяців. Потім інтервал мі = 78; ін’єкціями подовжуєтьl= 9;я до двох місяців.

На підст= 072;ві оцінки лікарем рез = 91;льтатів дослідженнn= 3; функції зор = 91; та/або об’єктивноk= 5;о дослідженнn= 3; інтервал між ін’єкці= 03;ми, що становит= 00; 2 місяці, можна підтримуваm= 0;и або подовжи = 90;и із використанl= 5;ям режиму терапії «лі = 82;ування та подовження&raqu= o; («treat-and-extend») зі збіл= ;ьшенням інтервалів між введенням доз лікарськогl= 6; засобу на 2 або 4 тижні для підтриманнn= 3; стабільних показників = 92;ункції зору та/або відповідниm= 3; результатіk= 4; об’єктивноk= 5;о дослідженнn= 3;. При погіршенні функції зор = 91; та/або відпо= 074;ідних результатіk= 4; об’єктивноk= 5;о дослідженнn= 3; інтервал мі = 78; застосуванl= 5;ям препарату слід відповідниl= 4; чином зменш = 80;ти.

Немає потреби у моніторингm= 1; в період між проведенняl= 4; ін’єкцій. На підставі оцінки ліка = 88;я графік офтальмолоk= 5;ічних обстежень може бути частішим, ні= 078; введення ін’єкцій.=

Інтерва = 83;и між введенням ін’єкцій більше ніж 4 місяці та менше ніж 4 тижні не досліджуваl= 3;ися (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Набряк макули, що розвинувся внаслідок т = 88;омбозу вен сітківк = 80; (ТЦВС або ТГЦВС).

Рекомен = 76;ована доза препарату Ай = 83;ія^® становить 2 мг афліберсепm= 0;у, що еквівалентl= 5;о 0,05 мл. Після першої ін’єкції лікування проводити 1 раз на місяць. Інтервал мі = 78; застосуванl= 5;ям 2 доз повинен становити щонайменше 1 місяць.

Терапію препаратом Айлія^® слід припинити, якщо в ході лікування відсутні поліпшення функції зор = 91; та отримано = 074;ідповідні результати об’єктивноk= 5;о дослідженнn= 3;.

Терапія = 091; режимі 1 раз на місяць триває до до= 089;ягнення максимальнl= 6;ї гостроти зору і/або зникнення ознак активності захворюванl= 5;я. Може виникнути необхіднісm= 0;ь у введенні 3 або більше послідовниm= 3; ін’єкцій з частотою 1 раз на місяць.

За потреби можна продовжити лікування з= 10; збільшенняl= 4; інтервалу між введенням доз лікарськогl= 6; засобу («treat-and-extend» — «лікуванн= 03; та подовження&raqu= o;) для підтриманнn= 3; стабільних показників = 92;ункції зору та відповідниm= 3; результатіk= 4; об’єктивноk= 5;о дослідженнn= 3;, однак наявних дан = 80;х недостатньl= 6; для встановленl= 5;я тривалості цих інтервалів.

При погіршенні функції зор = 91; та відповід = 85;их результатіk= 4; об’єктивноk= 5;о дослідженнn= 3; інтервал мі = 78; застосуванl= 5;ям препарату слід відповідниl= 4; чином зменш = 80;ти.

Лікар ма= 108; визначати схему моніторингm= 1; та лікуванн= 03;, базуючись н = 72; даних клінічної в= 10;дповіді кожного окремого пацієнта.=

Монітор = 80;нг активності захворюванl= 5;я може включати клінічне обстеження, функціоналn= 0;ні тести або контроль за допомогою методів візуалізацo= 0;ї (наприклад ОКТ або флуо= 088;есцентної ангіографіo= 1;).

Діабетични&= #1081; набряк макули.

Рекомен = 76;ована доза препарату Ай = 83;ія^® становить 2 мг афліберсепm= 0;у, що еквівалентl= 5;о 0,05 мл. Лікування препаратом = 40;й = 83;ія^® розпочинаюm= 0;ь з введення п= 086; 1 ін’єкції 1 раз на місяц= 100; впродовж 5 місяців поспіль, після чого застосовуюm= 0;ь по 1 ін’єкції 1 раз на 2 місяці.

На підставі оц= 10;нки лікарем зор = 86;вих та/або анато= 084;ічних показників інтервал мі = 78; ін’єкціями можна підтримуваm= 0;и з частотою 1 раз на 2 місяці або і= 085;дивідуаліз&= #1091;вати, наприклад, і= 079; застосуванl= 5;ям режиму терапії з подовженняl= 4; інтервалів між ін’єкці= 03;ми «treat-and-extend» (лікува&= #1085;ня та подовження), де інтервал = 079;азвичай подовжують = 85;а 2 тижні для підтриманнn= 3; стабільних = 79;орових та/або анато= 084;ічних показників. На сьогодні обмежені дані щодо до= 089;віду введення препарату з інтерваламl= 0; між ін’єкціями більше ніж 4 місяці. При погіршенні = 79;орових та/або анато= 084;ічних показників інтервал мі = 78; ін’єкціями препарату слід відповідниl= 4; чином зменш = 80;ти. Інтервали між введенням препарату менше ніж 4 тижні не вивчалися (див. «Фармакодиl= 5;аміка»).

Графік офтальмолоk= 5;ічних обстежень визначає лікар.

Якщо зор= 086;ві та анатоміч = 85;і показники свідчать пр = 86; відсутністn= 0; користі для пацієнта ві = 76; продовженнn= 3; лікування, препарат Ай = 83;ія^® слід відмінити.=

Міопічна хо= ріоїдальна неоваскуляl= 8;изація.

Рекомен = 76;ована доза препарату Айлія^® - одноразова інтравітреk= 2;льна ін’єкція 2 мг &= #1072;фліберсепт= ;у, що еквівалентl= 5;о 0,05 мл.

Якщо пок= 072;зники функції зор = 91; та/або відповідні = 88;езультати об’єктивноk= 5;о дослідженнn= 3; свідчать, що захворюванl= 5;я зберігаєтьl= 9;я, може бути введена додаткова доза. Рецидиви лі = 82;уються як нові прояви захворюванl= 5;я.

Графік проведення моніторингm= 1; визначає лі = 82;ар.

Інтерва = 83; між введенням двох доз повинен ста = 85;овити не менше одного місяця.

&#= 1054;собливі категорії пацієнтів.=

Пацієнти з печінковою/ = 85;ирковою недостатніl= 9;тю.

Не було проведено спеціальниm= 3; клінічних д = 86;сліджень щодо застосуванl= 5;я препарату Ай = 83;ія^® пацієнтам з печінковою/ = 85;ирковою недостатніl= 9;тю. Згідно з наявними даними, нема= 108; потреби змінювати дозування препарату Ай = 83;ія^® таким пацієнтам (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Застосуван&= #1085;я пацієнтам літнього віку.

Застос= ування препарату пацієнтам літнього віку не потребує особливих заходів безпеки. Досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам віком понад 75 років з ДНМ обмежений.

Інструкція з використанl= 5;я.

Інтраві = 90;реальні ін’єкції виконуютьсn= 3; кваліфіковk= 2;ним лікарем, яки= 081; має досвід п= 088;оведення інтравітреk= 2;льних ін’єкцій, зг= 110;дно з медичними стандартамl= 0; і відповідн = 80;ми рекомендацo= 0;ями. Загалом мають бути забезпеченo= 0; відповідне знеболення та асептичн = 72; обробка місця ін’єкції із застосуванl= 5;ям антисептичl= 5;их речовин широкого сп = 77;ктра дії для місцевого застосуванl= 5;я (наприклад, обробка повідон-йод = 86;м шкіри навко = 83;о очей, повіки та поверхні ока).

Рекомен = 76;ується також здійснюватl= 0; передопераm= 4;ійну дезінфекціn= 2; рук, використовm= 1;вати стерильні рукавички, серветки та розширювач повік (або еквівалентl= 5;ий пристрій).

Голку дл= 103; ін’єкцій вводити у порожнину с = 82;листого тіла на відстані 3,5-4,0 мм від лімба, уникаючи горизонталn= 0;ної меридіани т = 72; спрямовуючl= 0; її до центра очного яблука. Післ= 103; цього вводити препарат Ай = 83;ія^® в об’ємі 0= ,05 мл. Наступні ін’єкції слід провод = 80;ти в інші ділянки склери.

Одразу після проведення інтравітреk= 2;льної ін’єкції слід спостерігаm= 0;и за рівнем вн= 091;трішньоочн&= #1086;го тиску пацієнта з метою діагн = 86;стики його підвищення. Відповідні = 84;оніторинго&#= 1074;і заходи можуть включати пе = 88;евірку кровопостаm= 5;ання диска зорового не = 88;ва або очну тонометрію. При необхідносm= 0;і можливий стерильний парацентез.

Після проведення інтравітреk= 2;льної ін’єкції пацієнтів слід попередити, що при виник= 085;енні будь-яких симптомів можливого е = 85;дофтальміт&#= 1091; (біль в очах, почервонінl= 5;я очей, світлобоязl= 5;ь, зниження гостроти зору) вони повинні негайно повідомити про це лікар= 103;.

Вміст кожного попередньо заповненогl= 6; шприца або флакона використовm= 1;ють для лікуван = 85;я тільки одного ока. В&#= 1080;лучення декількох доз із одног= 086; попередньо заповненогl= 6; шприца або флакона мож = 77; підвищити ризик контамінацo= 0;ї та інфекції внаслідок контамінацo= 0;ї.

Поперед = 85;ьо заповнені шприци/флак = 86;ни містять більший об’єм, ніж рекомендовk= 2;на доза 2 мг афліберсепm= 0;у (що еквівалентl= 5;о 0,05 мл розчину для ін’єкці = 81;). Об’єм, що екстрагуєтn= 0;ся з попереднь = 86; заповненогl= 6; шприца/флак = 86;на, – це кількість, яку можна ви= 083;учити зі шприца/фл= 072;кона, але яка не повинна використовm= 1;ватися повн&= #1110;стю. Для попередньо заповненогl= 6; шприца об’є = 84;, що екстрагуєтn= 0;ся, становить н = 77; менше 0,09 мл. Дл= 03; флакона об’= 08;м, що екстрагуєтn= 0;ся, становить н = 77; менше 0,1 мл. Пе&#= 1088;ед введенням рекомендовk= 2;ної дози необхі = 76;но вилучити надлишковиl= 1; об’єм.

При введенні всього об’єму поперед = 85;ьо заповненогl= 6; шприца можливе передозуваl= 5;ня. Видалення пухирців повітря та надлишків п = 88;епарату проводять шляхом повільного натискання на поршень, щ= ;об вирівняти основу купола поршня (не кі= 085;чик купола) з поз&#= 1085;ачкою шкали дозування н = 72; корпусі шприца (в&= #1110;дповідає 0,05 мл, тобто 2 мг афліберсепm= 0;у) (див. розділ «Передозувk= 2;ння»).

При введенні всього об’єму флак&= #1086;на можливе передозуваl= 5;ня. Видалення пухирців повітря та надлишків п = 88;епарату проводять шляхом повільного = 85;атискання на поршень, щоб плоский край поршня вирівнявся = 79; лінією, що позначає 0,05 мл на корпусі шприца (еквівалент = 85;о 0,05 мл, тобто 2 м = 75; афліберсепm= 0;у) (див. розділ «Передозувk= 2;ння»).

Після ін’єкції будь-які невикористk= 2;ні залишки препарату слід утилізуватl= 0;.

Поперед = 85;ьо заповнені шприци/флак = 86;ни призначені тільки для одноразовоk= 5;о використанl= 5;я в одне око.

Заборон = 77;но відкривати стерильний = 73;лістер попередньо заповненогl= 6; шприца поза = 084;едичним закладом.=

Поперед = 85;ьо заповнений шприц/флако = 85; містить більший об’єм, ніж рекомендовk= 2;на доза 2 мг афліберсепm= 0;у (еквівалент = 85;о 0,05 мл). Надлишковиl= 1; об’єм потрібно вилучити перед застосуванl= 5;ям.

Перед введенням препарату потрібно провести візуальну перевірку розчину на наявність будь-яких сторонніх часточок та/або змін кольору або будь-яких змін зовнішньогl= 6; вигляду. При виявленні в розчині згаданих відхилень такий розчи = 85; не застосовувk= 2;ти.

Фільтру = 74;альна голка BD Blunt не призначена для ін’єкці = 81; через шкіру.

Не автоклавуйm= 0;е фільтрувалn= 0;ну голку BD Blunt. Філь&= #1090;рувальна голка не пірогенна. Н= 077; використовm= 1;йте фільтрувалn= 0;ну голку, якщо її індивідуалn= 0;на упаковка пошкоджена.

Утилізу = 81;те використанm= 1; фільтрувалn= 0;ну голку BD Blunt у зби&= #1088;ачі для гострих предметів.

Увага: повторне вl= 0;користання фільтрувалn= 0;ної голки може п= 088;извести до інфекції або додатко = 74;ого захворюванl= 5;я/травми.

Для виконання інтравітреk= 2;льних ін’єкцій використовm= 1;ють голку 30 G х ½ дюйма.

Попередньо заповнені шприци

1= .     &nbs= p; Післ= ;я приготуван= 085;я до проведення ін’єкції відкрити упаковку препарату Ай&#= 1083;ія^® та зняти стерильну блістерну упаковку. Об&= #1077;режно відкрити блістерну упаковку, щоб не порушити стерильніс= 090;ь її вмісту. Тримати шприц у стерильній кюветі до його викори&#= 1089;тання.

2= .     &nbs= p; Із забезпечен= 085;ям належних асептичних умов вийняти шприц зі стерильної блістерної упаковки.

3= .     &nbs= p; Щоб зняти захисну кришку, потрібно тримати шприц однією рукою, а великим та вказівним пальцями іншої руки необхідно взятися за ковпачок. Увага= : слід &= #1074;ідкрутити (не відламув&= #1072;ти!) ковпачок (рис.1).

=

Рис. 1

4= .     &nbs= p; Щоб l= 5;е порушити стерильніс= 090;ь препарату, не потрібно відтягуват= 080; поршень шприца назад.

5= .     &nbs= p; Із забезпечен= 085;ям належних асептичних умов щільно прикрутити голку для ін’єкцій до наконечник= 072; шприца з адаптером Люера (рис. 2).

=

Рис. 2

6= .     &nbs= p; Трим= ;аючи шприц у положенні догори голкою, необ&= #1093;ідно перевірити його вміст на наявніст&#= 1100; пухирців повітря. При їх виявленні обережно постукати пальцем по шприцу, доки пухирці не піднімутьс= 103; нагору (рис. 3).

7= .     &nbs= p;            Для вилучення всіх пухирців з повітрям та &= #1085;адлишків препарату повільно натиснути н&#= 1072; поршень, щоk= 3; вирівняти основу купола поршня (не к&= #1110;нчик купола) з позначкою шкали дозування на корпусі шприца (еквівал&= #1077;нтно 0,05 мл, тобто 2 мг афліберсеп= 090;у) (рис. 4).

Примітк&#= 1072;: таке точне розташуван= 085;я поршня дуже важливе, тому що неправильн= 077; розташуван= 085;я поршня може призвести до введення більшої або меншої дози препарату.

=

Рис.3

   &= nbsp;           &= nbsp;

   &= nbsp;                = ;            &n= bsp;   Рис. 4   =             &nb= sp;            =             &nb= sp;        Рис. 5

8= .     &nbs= p;            Ввес= ;ти, обережно натискаючи на поршень з = однаковою силою. Не нат= искайте сильніше, коли поршень досягає дна шприца. Не вводьте будь-який залишковий розчин, наяв&= #1085;ий у шприці.=

9= .     &nbs= p;            Попе= ;редньо заповнений шприц призначени= 081; тільки для одноразово= 075;о використан= 085;я. Вилучення декількох доз із одного попередньо заповненог= 086; шприца може підвищити р&#= 1080;зик контамінац= 110;ї та інфекції внаслідок к&#= 1086;нтамінації. Будь-які невикорист= 072;ні залишки препарату або матеріали підлягають утилізації згідно з місцевими вимогами.

Фl= 3;акони

1= .     &nbs= p;       Знят= ;и захисну пластикову кришку (рис. 6) та продезін&#= 1092;ікувати зовнішню поверхню гумової пробки флакона.

<= /p>
Рис. 6

2= .     &nbs= p;       Приє= ;днати фільтрувал= 100;ну голку 18 G 5 мікрон, що додається в упаковці, до стерильног= 086; шприца об’ємом 1 мл з адаптером Люера (рис.7).=

3= .     &nbs= p;       Ввод= ;ити фільтрувал= 100;ну голку в центр гумов&#= 1086;ї пробки флакона, доки вона повністю не увійде до флакона, а кінчик не досягне дна флакона.

<= /p>
Рис. 7

4= .     &nbs= p;       Із забезпечен= 085;ям належних асептичних умов вибрати весь вміст препарату Айлія® з фла= 082;она у шприц, тримаючи флакон у вертикальн= 086;му положенні і трохи нахиливши вбік, щоб полегшити повне видалення препарату з флакона.

Щоб стримати надходженн= 103; повітря необхідно забезпечит= 080; занурення скісного краю фільтр&#= 1091;вальної голки в рідину. Продовжува= 090;и нахиляти флакон під час відбору препарату, утримуючи скіс фільтрувал= 100;ної голки зануреним у рідину (рис. 8-9).<= /span>

   &= nbsp;         &= nbsp;           &nbs= p;

   &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;       Рис. 8      &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp; Рис. 9

5= .     &nbs= p; Необ= ;хідно переконати= 089;я, що шток поршня був достатньо відтягнути= 081; під час вилучення розчину з флакона, щоб повністю спорожнити фільтрувал= 100;ну голку.

6= .     &nbs= p; Знят= ;и фільтрувал= 100;ну голку та належним чи&#= 1085;ом утилізуват= 080; її.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-la= nguage: UK'>Увага: голку для фільтрації не можна використов= 091;вати для інтравітре= 072;льних ін’єкцій.

7= .     &nbs= p; Із забезпечен= 085;ям належних асептичних умов щільно прикрутити голку для ін’єкцій 30 G × ½ дюйма до наконечник= 072; шприца з адаптером Люера (рис. 10).

Рис. 10

8= .     &nbs= p; Пере= ;вірити шприц на наявність пухирців по&#= 1074;ітря, тримаючи його голкою догори. Якщо вони є в шприці, необхідно обережно постукати по ньому пальцем, доки пухирці не піднімутьс= 103; (рис. 11).

<= /p>
Рис. 11

9= .     &nbs= p; Вида= ;лити всі пухирці та надлишки розчину пре&#= 1087;арату, повільно натискаючи на поршень, доки його пл&= #1086;ский край не досягне відмітки 0,05 м = 83; на корпусі шприца (рис.12-13).=

          <= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>

   &= nbsp;

   &= nbsp;           &nbs= p;        Рис. 12      &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp; Рис. 13

10.=     Флакон призначениl= 1; для одноразовоk= 5;о використанl= 5;я. Вилучення декількох доз із одног= 086; флакона мож = 77; підвищити ризик контамінацo= 0;ї та інфекції внаслідок контамінацo= 0;ї. Будь-які невикористk= 2;ні залишки препарату або матеріали підлягають утилізації згідно з місцевими вимогами.=

= 044;іти.

Даних пр= 086; безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Ай = 83;ія^® дітям немає, тому препарат Ай = 83;ія^® не призначаютn= 0; дітям за показаннямl= 0; волога ВМД, ТЦВС, ТГЦВС, ДНМ та міопічна ХН = 42;.

=

Пере&= #1076;озування.<= /span>

У клінічних дослідженнn= 3;х застосовувk= 2;ли дози до 4 мг з місячними інтерваламl= 0;. Спостерігаl= 3;ися окремі випадки передозуваl= 5;ня при застосуванl= 5;і дози 8 мг.

Передоз = 91;вання при застосуванl= 5;і більшого об’єму ін’єкції може призвести д = 86; підвищення внутрішньоl= 6;чного тиску. Таким чином, у разі передозуваl= 5;ня необхідно стежити за рівнем внутрішньоl= 6;чного тиску і в разі потреб = 80; розпочати відповідне лікування, р= 110;шення про яке приймає лікар (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

<= /b>

Побі&= #1095;ні реакції.

У ході 8 досліджень фази ІІІ до вибірки з оц= 110;нки безпеки бул = 86; включено загалом 3102 пацієнти. З них 2501 пацієнт отримував лікування в рекомендовk= 2;ній дозі 2 мг.

Серй&= #1086;зні побічні реакції, пов’язані з процедурою проведення ін’єкції препарату Ай = 83;ія^®, спостерігаl= 3;ися з частотою менше 1 випадку на 1900 інтравітреk= 2;льних ін’єкцій та проявлялисn= 0; у вигляді сліпоти, ендофтальмo= 0;ту, відшаруванl= 5;я сітківки, травматичнl= 6;ї катаракти, к= 072;таракти, крововиливm= 1; у склисте тіло, відшаруванl= 5;я склистого тіла та підвищення внутрішньоl= 6;чного тиску (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Найп&= #1086;ширенішими побічними реакціями (с= 087;остерігали&= #1089;я принаймні в 5 % пацієнтів, які застосо = 74;ували препарат Ай = 83;ія^®) були крововиливl= 0; у кон’юнктивm= 1; (25 %), крововили = 74;и у сітківку ока (11 %), знижен= 085;я гостроти зору (11 %), біль в очах (10 %), катар= 072;кта (8 %), підвищеннn= 3; внутрішньоl= 6;чного тиску (8 %), відш = 72;рування склистого тіла (7 %) та дес = 90;рукція склистого тіла (7 %).

Дані з безпеки, наведені нижче, включають в = 89;і побічні реакції, відмічені у ході 8 дослід&#= 1078;ень фази ІІІ при застосуванl= 5;і препарату з = 72; такими пока = 79;аннями, як волога ВМД, ТЦВС, ТГЦВС, ДНМ та міопічна= хоріоїдаль = 85;а неоваскуляl= 8;изація (мХНВ), з передбачувk= 2;ною вірогіднісm= 0;ю наявності причинно-на = 89;лідкового зв’язку з процедурою ін’єкції аб = 86; лікарським засобом.

Побіч= ні реакції наведені за Системами органів та частотою виникнення. За частотою виділяють такі категорії: дуже часто (≥1/= 10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1 000 до <1/100) та поодинокі (³<= /span> 1/10 000 дo < 1/1 000). У межах кожної груп = 80; побічні реакції пре = 76;ставлені у порядку зменшення ступеня тяж = 82;ості.

=

У = 89;і побічні реакції від = 84;ічено на тлі лікування препаратом = 91; ході дослід = 78;ень фази ІІІ (узагальнен= 10; дані досліджень фази ІІІ при застосуванl= 5;і препарату з = 72; показаннямl= 0; волога ВМД, ТЦВС, ТГЦВС, ДНМ та мХВН) або у післяреєстl= 8;аційний період

Сист= ;ема органів

Дуже часто

Част= ;о

Неча= ;сто

Поод= ;инокі

З боку імунної системи

&nbs= p;

Підвищ= 077;на чутливість***=

З боку органів зор&#= 1091;

Зниженн&#= 1103; гостроти зору, кровов&= #1080;лив у сітківку ока, крововилив у кон’юнктив= 091;, біль в оці

Розрив пігментног= 086; епітелію сітківки*, ві= дшарування пігментног= 086; епітелію сітківки, дегенерати= 074;ні зміни сітківки, крововилив у склисте тіло, катаракта, я&= #1076;ерна катаракта, субкапсуля= 088;на катаракта, ерозія рогівки, абразія рогівки, підвищення внутрішньо= 086;чного тиску, порушення ч&#= 1110;ткості зору, деструкція склистого тіла, відшар&= #1091;вання склистого тіла, біль у місці ін’єк&#= 1094;ії, відчуття сторонньог= 086; тіла в очах, п= ;осилена сльозотеча, набряк повіки, крововилив у місці ін’єкції, точковий кератит, гіп&= #1077;ремія кон’юнктив= 080;, гіперемія очей

Ендофтальм= ;іт**,

відшаруван= ;ня сітківки, розрив сітківки, ір&= #1080;т, увеїт, іридо&= #1094;икліт, помутніння кришталика, ушкодження епітелію рогівки, подразненн= 103; у місці ін’єкції, не&= #1079;вичні відчуття в оці, подразненн= 103; повіки, клітинна опалесценц= 110;я у передній камері ока, набряк рогівки

Сліпота, травматичн= 072; катаракта, вітрит, гіпо&= #1087;іон

*Р= 086;злади, які пов’язують = 79; вологою ВМД. Спостерігаl= 3;ися тільки у ход= 110; досліджень із застосуванl= 5;ям препарату з = 72; показаннямl= 0; волога ВМД.

**Е&#= 1085;дофтальміт з позитивно= 02; та негативною = 82;ультурою.

***П&= #1088;отягом післяреєстl= 8;аційного періоду про= 03;ви гіперчутлиk= 4;ості включали висип, свербіж, кропив’янкm= 1; та окремі випадки тяжкої анафілактиm= 5;ної/анафіла&#= 1082;тоїдної реакції.

Опис окремих побічних реакцій.

У ході досліджень фази ІІІ при застосуванl= 5;і препарату з = 72; показаннямl= 0; волога ВМД у пацієнтів, які отримували антитромбоm= 0;ичні препарати, спостерігаl= 3;и збільшення частоти крововиливo= 0;в у кон’юнктивm= 1;. Таке збільш = 77;ння частоти бул = 86; аналогічниl= 4; у хворих, які отримували лікування я = 82; ранібізумаk= 3;ом, так і препар= 072;том Айлія^®.

Арте&= #1088;іальні тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3; – це небажан= 110; явища, потенційно пов’язані з системним пригніченнn= 3;м VEGF. Зважаючи нk= 2; теоретичні припущення, існує ризик розвитку артеріальнl= 0;х тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, включаючи інсульт та інфаркт міокарда, після інтравітреk= 2;льного застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; VEGF.

Низька частота артеріальнl= 0;х тромбоембоl= 3;ічних явищ при застосуванl= 5;я препарату А = 81;лія^® спостерігаl= 3;ася у ході клінічних досліджень = 91; пацієнтів з ВМД, ДМН, ТЦВС та міопічно= 02; ХНВ. Для зазначених показань відсутні зн = 72;чні відмінностo= 0; між групами пацієнтів, я= 082;і лікувалися афліберсепm= 0;ом, та відповідниl= 4;и групами порівняння.

Як і всі препарати білкового походження, = 103;кі застосовуюm= 0;ь з терапевтичl= 5;ою метою, препа= 088;ат Ай = 83;ія^® може спричинити імуногенні реакції.=

= 055;овідомленн&= #1103; про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідомлен&= #1085;я про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf= .dec.gov.ua.

<= /b>

Терм&= #1110;н придатностo= 0;.

2 роки.

<= /b>

Умови зберігання.

Попере= 076;ньо заповнені шприци.

= 047;берігати в холодильниl= 2;у (при температурo= 0; від 2°С до 8 °С). Не заморожуваm= 0;и.

= 044;ля захисту від світла зберігати у блістері та = 074; картонній упаковці.=

= 047;берігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Флакон= 080;.

Збер&= #1110;гати в холодильниl= 2;у (при температурo= 0; від 2 °С до 8 °С). Не заморожуваm= 0;и.

Для захисту від світла зберігати флакон в кар= 090;онній упаковці.

Збер&= #1110;гати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Безпосе = 88;едньо перед застосуванl= 5;ям закритий флакон/запа= 03;ний блістер з препаратом = 40;й = 83;ія^® може зберігатисn= 3; при кімнатній температурo= 0; (нижче 25 °C) не більше 24 годин. Після відкриття флакона/блі = 89;тера необхідно дотримуватl= 0;ся асептичних умов.

<= /b>

Несу&= #1084;існість.<= /i>

Зважаюч = 80; на відсутністn= 0; досліджень сумісності, препарат Ай = 83;ія^® не слід змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

Упаковка.

Попередньо заповнені шприци.

Поперед = 85;ьо заповнений скляний шприц, щільн= 086; закритий за допомогою еластичногl= 6; обмежувача ходу поршня та еластичногl= 6; гвинтового ковпачка, що входить до системи гер = 84;етизації з адаптером Люера, оснащений ш = 90;оком поршня та накладкою для пальця, об’ємом 0,165 мл, запаяний у блістер, у картонній упаковці.=

Флакони.

Скляний флакон об’ємом 0,278 мл, еластична гумова пробка та фільтрувалn= 0;на голка 18 G, у кар = 90;онній упаковці.=

Категорія відпуску.=

За рецептом.=

Виробник.

Відпові = 76;альний за випуск серії:

Байєр АГ, Німеччина, Берлін (Bayer AG, Germany, Berlin).

Місц&= #1077;знаходженн= ;я виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Мюллєрштра&= #1089;се 178, 13353, Берлін, Німеччина (Mullerstra= sse 178, 13353 Berlin, Germany).