для медично= го застосування лікарського засобу

ЛЕВОКІЛЗ

(LEVOKILZ)<= o:p>

<= i>Склад:

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить левофлоксацину гемігідрату (еквівалентно левофлоксацину) 250 мг або 500 мг;

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), магнію стеарат, титану діоксид (Е 171), макр= огол 400, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 250 мг: рожевого кольору, капсулоподібні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з маркуванням «1» та «5» і лінією розлому з одного боку і з маркуванням «Т» з другого боку;=

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг: рожевого кольору, капсулоподібні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з маркуванням «1» та «4» і лінією розлому з одного боку і з маркуванням «Т» з другого боку.=

Фармакотера= певтична група. Антибактері= альні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.

Код АТХ J01M А12.

<= i>Фармакологі= чні властивості.=

Левофлоксац= ин – це синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, є S(‑) енантіомером рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Механізм ді= ї. Як антибактеріальний за= сіб із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК‑ДНК-гіраза та топоізомеразу ІV.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Співвідноше= ння фармакокінетика/фармакодинаміка. Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації в сироватці крові (С_{max<=
/sub>)
або площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальною інгібуючою
концентрацією (МІК).}

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Механізм резистентності. Стійк= ість до левофлоксацину набувається у вигляді ступеневого процесу мутації цільово= го сайту в обох типах топоізомерази II, ДНК‑гірази і топоізомерази IV. Інші механізми резистентності, такі як бар’єрне проникнення (поширене у Pseudomonas aeruginosa) та механізми відтоку, також можуть впливати на чутливість до левофлоксацину.<= /span>

Встановлено перехресну резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. Зав= дяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксаци= ном та іншими класами антибактеріальних препаратів.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Контрольні точки. Реком= ендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) контрольні точки МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганіз= ми від мікроорганізмів з проміжною чутливістю та мікроорганізми з проміжною чутливістю від резистентних мікроорганізмів, представлені у нижченаведеній таблиці з тестування МІК (мг/л).

Клінічні граничні значення МІК левофлоксацину (версія 10.0, 2020-01-01)=

Патоген	Чутливий<= o:p>	Резистент= ний
Enterobac= teriacae	≤ 0= ,5 мг/л	> 1 мг= /л
Pseudomonas spp.	≤ 0= ,001 мг/л	> 1 мг= /л
Acinetobacter spp.	≤ 0= ,5 мг/л	> 1 мг= /л
Staphylococcus spp. коагулазонегативні	≤ 0= ,001 мг/л	> 1 мг= /л
Enterococcus spp.¹	≤ 4 мг/л	> 4 мг= /л
S. pneumoniae	≤ 0= ,001 мг/л	> 2 мг= /л
Streptococcus груп A, B, C, G	≤ 0= ,001 мг/л	> 2 мг= /л
H. influenzae	≤ 0= ,06 мг/л	> 0,06 мг/л
M. catarrhalis	≤ 0= ,125 мг/л	> 0,125 мг/л
Helicobacter pylori	≤ 1 мг/л	> 1 мг= /л
Aerococcus sanguinicola та urinae²	≤ 2 мг/л	> 2 мг= /л
Aeromonas spp.	≤ 0= ,05 мг/л	> 1 мг= /л
= Фармакокінетичні/фармакодинамічні граничні значення, не пов’язані з видами=	≤ 0= ,5 мг/л	> 1 мг= /л

¹Тільки неускладнені інфекції сечовивідних шл= яхів.

²Сприйнятливість залежить від чутливості до ципрофлоксацину.

Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для окремих видів, тому бажано отримувати локальну інформацію щодо резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звертатися= за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, ко= ли користь препарату, щонайменше для деяких типів інфекцій, сумнівна.

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії:

Bacillus anthracis, Staphylococcus aureus метицилінчутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci груп С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.<= /span>

Аеробні грамнегативні бактерії:

Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus para-influen= zae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Анаеробні бактерії:

Peptostreptococcus.

Інші:

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomat= is, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureapl= asma urealyticum.=

Види, щодо яких набута резистентність може бути проблемою<= /span>

Аеробні грампозитивні бактерії:

Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus метицилінрезистентний*, коагулазо-негативний Staphylococcus spp.

Аеробні грамнегативні бактерії:

Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa= , Serratia marcescens.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'>

Анаеробні бактерії:

Bacteroides fragilis.

Природно резистентні штами

Аеробні грампозитивні бактерії:

Enterococcus faecium.

*Метицилінр= езистентний S. aureus, з великою вірогідністю, може мати спільну резистентність до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Абсорбція.<= /span> Прийнятий перорально, левофлоксацин швидко та майже повністю всмоктується, С_max д= осягається через 1-2 години. Абсолютна біодоступність становить 99-100 = %.

Їжа мало впливає на всмоктування левофлоксацину.

Рівноважний стан досягається протягом 48 годин при режимі дозування 500 мг 1 = або 2 рази на добу.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Розподіл. Приблизно 30‑40&n= bsp;% левофлоксацину зв’язується з білками сироватки крові. Середній об’єм розпод= ілу левофлоксацину становить приблизно 100 л після одноразової та повторюв= аної дози 500 мг, що вказує на широкий розподіл у тканинах організму.<= /o:p>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Проникнення= у тканини та рідини організму. Було продемонстровано проникнення левофлоксацину у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів, альвеолярні макрофаги, легеневу тканину, шкіру (рідину пухирів), тканину простати і сечу. Проте левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Біотрансфор= мація. Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин= та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять < 5 % дози і виділяються із сечею. Левофлоксацин стереохімічно стабільний та не підлягає інверсії хіральної структури.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Виведення.<= /span> Після перорального та внутрішньовенного застосування левофлоксацин виводиться з плазми крові відн= осно повільно (період напіввиведення (T½) становить 6‑8 годин). Виводиться переважно нирками (> 85 % введеної дози).

Середній загальний кліренс левофлоксацину після одноразової дози 500 мг був 175= ± 29,2 мл/хв. Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного і перорального застосування, що свідчить про взаємозамінн= ість цих шляхів введення.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Пацієнти з нирковою недостатністю. На фа= рмакокінетику левофлоксацину впливає ступінь порушення ниркової функції. При погіршенні функції нирок знижується ниркове виведення і кліренс, а період напіввиведен= ня збільшується як показано у таблиці нижче.

Фармакокіне= тика при нирковій недостатності після одноразової пероральної дози 500 мг:<= o:p>

Кліренс креатиніну (мл/хв)	<20	20-49	50-80
Нирковий кліренс (мл/хв)	13	26	57
Період напіввиведення (години)	35	27	9

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Пацієнти літнього віку.= Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів і пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатин= іну.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Гендерні відмінності. Окрем= ий аналіз щодо пацієнтів жіночої і чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності клінічно значущі.

Клінічні характеристики.=

<= i>Показання.<= /span>

Левокілз показаний для лікування у дорослих таких інфекцій, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами:

– гострий пієлонефрит та усклад= нені інфекції сечовивідного тракту (див. розділ «Особливості застосування»);

– хронічний бактеріальний простатит;

– легенева форма сибірської виразки: профілактика після контактів та лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Для лікуван= ня наведених нижче інфекцій лікарський засіб Левокілз застосовувати тільки тод= і, коли вважається недоцільним застосування антибактеріальних засобів, які зазвичай рекомендують для лікування таких інфекцій:

– гострий бактеріальний синусит= ;

– загострен= ня хронічної обструктивної хвороби легенів, зокрема бронхіт;

– негоспітальна пневмонія;

– ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;=

– неускладнений цистит (див. ро= зділ «Особливості застосування»).=

Лікарський засіб Левокілз також можна призначати для завершення курсу терапії пацієнтам, у яких спостерігалося поліпшення під час початкового застосування левофлоксацину внутрішньовенно.

Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріал= ьних препаратів.

<= i>Протипоказа= ння.

Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або до будь-якого компоне= нта препарату.

Епілепсія.<= o:p>

Ушкодження сухожилля, пов’язане з попереднім застосуванням фторхінолонів.

Дитячий вік= .

Період вагітності та годування груддю.

<= i>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

<= u>Вплив інших лікарських засобів на левофлоксацин

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній та алюміній, диданозин. Всмоктування левофлоксацину значно зменшується, коли одночасно з ним приймати солі заліза або антациди,= що містять магній або алюміній, або диданозин (лише для форм, які містять буферні аген= ти алюмінію або магнію). Одночасне застосування фторхінолонів з мультивітаміна= ми, які містять цинк, призводить до зниження їх пероральної абсорбції. Не рекомендується приймати препарати, що містять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній чи алюміній, або диданозин (стосується лише форм диданозину, які містять буфер= ні агенти алюмінію чи магнію), протягом 2 годин до/після застосування левофлоксацину (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Со= лі кальцію мінімально впливали на пероральну абсорбцію левофлоксацину.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Сукральфат.= Біодоступність левофлоксацину значно зменшується при одночасному застосуванні з сукральфат= ом. Якщо пацієнту необхідно отримувати і сукральфат, і левофлоксацин, краще приймати сукральфат через 2 години після прийому левофлоксацину (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні препарати. <= /span>Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе сутт= єве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофілін= ом, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину при застосуванні фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Пробенецид і циметидин. Пробенецид і циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується при застосуванні циметидину (24 = %) і пробенециду (34 %). Це відбувається тому, що обидва препарати здатні блокув= ати канальцеву секрецію левофлоксацину. Незважаючи на це, статистично значущі кінетичні відмінності навряд чи матимуть клінічну значимість. Слід з обережністю призначати левофлоксацин одночасно з препаратами, що впливають = на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам = із нирковою недостатністю.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Інша значуща інформація. Відомо, що = на фармакокінетику левофлоксацину не було спричинено ніякого клінічно значущого впливу при застосуванні разом із карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином.

<= u>Вплив левофлоксацину на інші лікарські засоби

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Циклоспорин= . Період напіввиведення_&nb=
sp;циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Антагоністи= вітаміну K= . При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну K (наприклад= , із варфарином) повідомляли про підвищення значень коагуляційних тестів (ПЧ/МНС) та/або кровотечі, які можуть бути тяжкими. Зважаючи на це, у пацієнтів, які отримують паралельно антагоністи вітаміну K, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції (див. розділ «Особливості застосування»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT. Левофлоксацин, подібно до інш= их фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди й антипсихотичні засоби) (див. розділ «Особливості зас= тосування. Подовження інтервалу QТ»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Інша значуща інформація. Не відзнача= лося впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є маркерним субстр= атом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Інші види взаємодії=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Їжа. <= /span>Не спостерігалося клінічно значущої взаємодії з їжею. Таким чином, препарат можна приймати незалежно в= ід вживання їжі.

<= i>

<= i>Особливості застосування.=

Слід уникати застосування препарату пацієнтам, які мали серйозні побічні реакції в минул= ому при використанні хінолонів або фторхінолонів (див. розділ «Побічні реакції»= ).

Лікування ц= их пацієнтів левофлоксацином слід починати тільки у разі відсутності альтернативних варіантів лікування і після ретельної оцінки користі/ризику = (див. розділ «Протипоказання»).

Ризик резистентності.

Для метицилінрезистентного Staphylococcus aureus (MRSA) існує дуже висока імовірність перехресної резистентності до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. У зв’язку з цим левофлоксацин не рекомендований для лікування інфекцій, відомим чи підозрюваним збудником яких є MRSA, за винятком випадк= ів, коли результати лабораторних тестів підтвердили чутливість збудника до левофлоксацину.

Левофлоксац= ин можна застосовувати для лікування гострого бактеріального синуситу та загострення хронічного бронхіту, якщо ці інфекції були діагностовані відповідним чином.

Резистентні= сть до фторхінолонів у Escherichia coli (найбільш частого збуд= ника інфекцій сечовивідних шляхів) варіює у різних країнах. При призначенні фторхінолонів слід враховувати місцеву поширеність резистентності E= scherichia coli до фторхінолонів.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Сибірська виразка.

У разі легеневої форми сибірської виразки застосування ґрунтується на даних чутливості in vitro Bacillus anthracis та експериментальних даних на тваринах, а також на обмежених даних застосування людям. Лікарі повинні враховувати національні та/або міжнародні документи консенсусу щодо лікування сибірської виразки.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Тривалі, інвалідизуючі і потенційно незворотні серйозні побічні реакції.<= /span>

У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які отримують хінолони та фторхінолони, незалежно від віку та наявних факторів ризику, повідомляли про тривалі (протягом місяців або років), інвалідизуючі та потенційно незворотні побічні реакції, які впливають на різні, а іноді на декілька систем організму (зокр= ема опорно-рухову, нервову, психічну та органи чуття). Застосування препарату с= лід негайно припинити після появи перших ознак або симптомів будь-якої побічної реакції та слід звернутися за консультацією до лікаря.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Тендиніт та розриви сухожиль.

При застосуванні левофлоксацину може виникати запалення сухожилля та розрив сухожилля (найчастіше ахіллового сухожилля), іноді двобічний. Такі я= вища розвивалися вже протягом 48 годин після початку лікування і навіть протягом декількох місяців після припинення лікування. Ризик розвитку тендиніту та розриву сухожиль підвищений у пацієнтів старшого віку, пацієнтів із порушен= нями функції нирок, пацієнтів із трансплантацією органів, у пацієнтів, які отрим= ують добові дози левофлоксацину 1000 мг, і у тих, хто одночасно отримує кор= тикостероїди. Тому слід уникати одночасного застосування лікарського засобу із кортикостероїдами.

При перших ознаках тендиніту (наприклад, болючий набряк, запалення) лікування препарат= ом слід припинити, а також слід розглянути альтернативне лікування. Пошкоджену= кінцівку(и) слід лікувати належним чином (наприклад, іммобілізація). Кортикостероїди не слід застосовувати у разі виникнення ознак тендинопатії.

<= u>Міоклонус

Повідомляло= ся про випадки міоклонусу у пацієнтів, які приймали левофлоксацин (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик розвитку міоклонусу підвищується у пацієнтів літн= ього віку та у пацієнтів із нирковою недостатністю, якщо дозу левофлоксацину не відкориговано відповідно до кліренсу креатиніну. Застосування левофлоксацин= у слід негайно припинити при першій появі міоклонусу та розпочати відповідне лікування.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Захворюванн= я, спричинені Clostridium difficile.

Діарея, особливо тяжкого ступеня, стійка та/або з домішками крові, яка виникає під = час або після лікування левофлоксацином (включаючи кілька тижнів після лікуванн= я) може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile= (CDAD). CDAD за тяжкістю може варіювати від легкого ступеня до стану, що загрожує життю; найбільш тяжкою формою є псевдомембранозний коліт (див. розділ «Побі= чні реакції»). Тому важливо розглянути даний діагноз у хворих, у яких розвиваєт= ься серйозна діарея під час або після лікування левофлоксацином. Якщо CDAD підозрюється або підтверджено, слід негайно припинити застосуванн= я препарату і без затримки розпочати відповідну терапію. Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Пацієнти, схильні до судом.

Хінолони мо= жуть знижувати судомний поріг і спричинити судоми. Левофлоксацин протипоказаний = пацієнтам з епілепсією в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»). Як і інші хінолони, його слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, або при сумісному лікуванні активними субстанціями, що знижують церебральний судомний поріг, такими як теофілін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У випадку нападів суд= ом лікування левофлоксацином слід припинити (див. розділ «Побічні реакції»).<= /span>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Пацієнти з прихованими або явними порушеннями активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть мати схильність до гемолітичних реакцій при лікуванні хінолоновими антибіотиками. Тому у разі необхідності застосування левофлоксацину за таки= ми пацієнтами слід спостерігати щодо можливого виникнення гемолізу.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Пацієнти з = нирковою недостатністю.= =

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, дозу препарату необхідно скоригувати для пацієнтів із порушеннями функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості).

Левофлоксац= ин може спричинити серйозні, потенційно летальні реакції гіперчутливості (наприклад, ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку), іноді після застосування першої дози (див. розділ «Побічні реакції»). У цьому випадку пацієнтам слід негайно припинити лікування і звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу для організації відповідних невідкладних заходів.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Тяжкі побіч= ні реакції з боку шкіри.

При застосуванні левофлоксацину повідомлялося про тяжкі побічні реа= кції з боку шкіри, такі як токсичний епідермальний некроліз (також відомий як синдром Лаєлла), синдром Стівенса — Джонсона, медикаментозна реак= ція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), які можуть бути небезпечними для життя або летальними (див. розділ «Побічні реакції»). Під = час призначення лікарського засобу пацієнтів потрібно попередити про ознаки та симптоми тяжких реакцій з боку шкіри і встановити ретельне спостереження. У разі появи симптомів, що свідчать про ці реакції, слід негайно припинити застосування левофлоксацину і розглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта виникли такі серйозні реакції, як синдром Стівенса — Джо= нсона, токсичний епідермальний некроліз або DRESS-синдром, при застосуванні левофл= оксацину, повторне призначення левофлоксацину цьому пацієнту протипоказане.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Зміна рівня глюкози у крові.=

При застосуванні хінолонів, особливо хворим на цукровий діабет, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (наприклад, глібенкламід) а= бо інсулін, повідомляли про зміни рівня глюкози у крові (включаючи як гіперглікемію, так і гіпоглікемію). Зафіксовано випадки гіпоглікемічної коми. У хворих на цукровий діабет необхідно контролювати рів= ень цукру у крові (див. розділ «Побічні реакції»).

Якщо пацієнт повідомляє про порушення рівня глюкози у крові, лікування слід негайно припинити і розглянути альтернативну антибактеріальну терапію препаратами, = що не містять фторхінолонів.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Профілактика фотосенсибілізації.=

Зафіксовано випадки фоточутливості при застосуванні левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Щоб запобігти фотосенсибілізації, пацієнтам рекомендовано уникати під час лікування і протягом 48 годин після припинення прийому левофлоксаци= ну впливу сильного сонячного світла або опромінення штучними джерелами УФ-пром= енів (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Пацієнти, я= кі отримували антагоністи вітаміну K.

Через можли= ве збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/МНС) та/або кровотечі у пацієнтів, які приймали левофлоксацин у поєднанні з антагоністом вітаміну <= /span>K (наприклад, із варфарином), = за коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби застосовувати одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засоба= ми та інші види взаємодій»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Псuхотичні реакції.=

Повідомляли= про психотичні реакції у пацієнтів, які приймали хінолони, включаючи левофлокса= цин. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок і самодеструктивної поведінки, іноді лише після одноразового прийому дози левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). При появі перших ознак психотичних реакцій застосування левофлоксацину слід нег= айно припинити. Пацієнтів потрібно попередити про симптоми таких реакцій і необхідність невідкладно звернутися до лікаря. В цьому разі слід розглянути альтернативну антибактеріальну терапію препаратами, що не належать до фторхінолонів, та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами або пацієнт= ам із психічними захворюваннями в анамнезі.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Подовження інтервалу QT.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам = із відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими = як, наприклад:

- вроджений синдром подовження інтервалу QT;

- супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтерв= ал QT (наприклад, протиаритмічних засобів класу ІА та ІІІ, трициклічних антидепресантів, макролідів, антипсихотичних засобів);

- нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія);

- хвороба с= ерця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

Пацієнти літнього віку та жінки можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, я= кі подовжують інтервал QT, тому необхідно дотримуватися обережності при застосуванні фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, у цих популяціях (= див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Спосіб застосування та дози. Дозування для пацієнтів літнього віку», «Пере= дозування» і «Побічні реакції»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Периферична нейропатія.=

У пацієнтів, які отримували хінолони або фторхінолони, були зареєстровані випадки сенсор= ної або сенсомоторної нейропатії, що призводить до парестезії, гіпестезії, дизестезії або слабкості. У разі виникнення симптомів нейропатії, таких як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, пацієнтам, які лікуються препаратом, необхідно поінформувати свого лікаря, аби запобігти розвитку потенційно необоротного стану (див. розділ «Побічні реакції»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Геnатобіліа= рні порушення.

При прийомі левофлоксацину повідомляли про випадки некротичного гепатиту аж до летальної печінкової недостатності, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнт= ам слід рекомендувати припинити лікування і звернутися до лікаря, якщо виникаю= ть такі прояви і симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, забарвлення сечі у чорний колір, свербіж або біль у ділянці живота.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Загострення міастенії гравіс.=

Фторхінолон= и, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м’язову передачу і можуть провоку= вати м’язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс. Серйозні побічні реакції, встановлені у постмаркетинговому періоді, у тому числі летальні випадки і потреба у респіраторній підтримці, були асоційован= і з використанням фторхінолонів хворим з міастенією гравіс. Левофлокс= ацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам із міастенією гравіс в анамне= зі.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Розлади зор= у.

Якщо порушується зір або наявний будь-який вплив на очі, слід негайно звернутися= до окуліста (див. розділи «Здатність впливати на швидкість реакції при керуван= ні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Суперінфекц= ія.

Застосування левофлоксацину, особливо довготривале, може призводити до росту р= езистентних мікроорганізмів. Якщо протягом терапії розвивається суперінфекція, необхідно застосувати належні заходи.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Вплив на лабораторні дослідження.=

У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитив= ні результати аналізу на опіати за допомогою більш специфічних методів.

Левофлоксац= ин може пригнічувати ріст Mycobacterium tuberculosis і у зв’я= зку з цим призводити до хибнонегативних результатів при бактеріологічній діагностиці туберкульозу.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Аневризма а= орти та дисекція аорти та регургітація/недостатність серцевого клапана.

Епідеміолог= ічні дослідження повідомляють про підвищений ризик аневризми та дисекції аорти, особливо у пацієнтів літнього віку, та регургітації аортального та мітральн= ого клапанів після застосування фторхінолонів.

Повідомляло= сь про випадки аневризми та дисекції аорти, іноді ускладнені розривом (включаю= чи летальні випадки), та про регургітацію/недостатність будь-якого з клапанів серця у пацієнтів, які отримували фторхінолони (див. розділ «Побічні реакці= ї»).

Отже, фторхінолони слід застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик та після розгляду інших терапевтичних варіантів лікування пацієнтів із позитивним сімейним анамнезом аневризми чи вродженою вадою серцевих клапанів, або у пацієнтів з існуючим діагнозом аневризми та/або дисекції аорти, або захворюванням серцевого клапану, або за наявності інших факторів ризику або сприятливих умов

як і для аневризми = та дисекції аорти, так і при регургітації/недостатності серцево= го клапана (наприклад, порушення сполучної тканини, такі як синдром Марфана або синдром Елерса-Данлоса, син= дром Тернера, хвороба Бехчета, гіпертонія, ревматоїдний артрит) а= бо додатково

при аневризмі та дисекції аорти (наприклад, судинні розлади, такі як артеріїт Такаясу або гігантоклітинний артеріїт, або відомий атеросклероз, або синдром Шегре= на) або додатково

при регургітації/недостатності серцевого клапана (наприклад, інфекційний ендокардит). Ризик аневризми і дисекції аорти та їх розрив може бути підвищений у пацієнтів, які одночасно отримують системні кортикостерої= ди.

У разі появи раптового болю у животі, грудях або спині пацієнтам слід негайно звернутися= до лікаря у відділення невідкладної допомоги.

Пацієнтам с= лід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою у разі гострої задиш= ки, нового нападу серцебиття або розвитку набряку живота чи нижніх кінцівок.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Гострий пан= креатит.

У пацієнтів, які приймають левофлоксацин, може спостерігатися гострий панкреатит. Пацієн= тів слід поінформувати про характерні симптоми гострого панкреатиту. Пацієнти, = які мають нудоту, нездужання, дискомфорт у животі, гострий біль у животі або блювоту, повинні пройти негайне медичне обстеження. При підозрі на гострий панкреати= т прийом левофлоксацину слід припинити; у разі підтвердження прийом левофлоксацину не слід відновлювати. Варто бути обережними щодо пацієнтів із панкреатитом в анамнезі (див. розділ «Побічні реакції»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Порушення з боку крові.

Під час лікування левофлоксацином може розвинутися недостатність кісткового мозку, = зокрема лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, апластична анемія або агранулоцитоз (див. розділ «Побічні реакції»). При підозрі на будь-яке з цих порушень слід контролювати показники аналізу кров= і. У разі отримання аномальних результатів слід розглянути припинення лікування левофлоксацином.

=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Вагітність<= /span>. Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені.

Існують дані про дослідження на тваринах, які не вказують на прямий або непрямий шкідлив= ий вплив щодо репродуктивної токсичності. Однак через відсутність досліджень д= ії на організм людини і на основі експериментальних даних, які вказують на риз= ик пошкодження фторхінолонами суглобового хряща організму, який росте, левофлоксацин не можна призначати вагітним.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Період годування груддю. Левоф= локсацин протипоказаний жінкам, які годують груддю. Інформації щодо проникнення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інші фторхінолони екскретуються у грудне молоко. Через відсутність досліджень за участю людей= і можливе ушкодження фторхінолонами суглобового хряща організму, який росте, левофлоксацин не можна призначати жінкам, які годують груддю.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Фертильніст= ь. Відомо, що левофлоксаци= н не призводив до розладів фертильності і репродуктивної функції у щурів.

=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Деякі побічні реакції (наприклад, запаморочення/вертиго, сонливість, порушення зо= ру) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрації уваги і швидкість його реакції і, таким чином, зумовлювати підвищений ризик у ситуаціях, коли ці якості мають особливо велике значення (наприклад, при керуванні автомобілем= або роботі з механізмами).

=

<= i>Спосіб заст= осування та дози.=

Таблетки Левокілз слід приймати 1 або 2 рази на добу. Доза залежить від типу, тяжкос= ті інфекції та чутливості ймовірного збудника.

Лікарський засіб також може бути використаний для завершення курсу терапії у пацієнтів= , у яких показано поліпшення під час початкового лікування левофлоксацином внутрішньовенно; враховуючи біоеквівалентність парентеральних та оральних ф= орм, можна застосовувати однакове дозування.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Дозування.

Наступні рекомендації щодо дози можуть бути надані для лікарського засобу:

Дозування д= ля пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/х= в)

Показання

Добова доза (залежно від тяжкості)

Тривалість лікування (залежно від тяжкості)<= /p>

Гострий бактеріальний синусит

500 мг 1 раз на добу

10-14 днів

Загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включаючи бронхіт

500 мг 1 раз на добу

7-10 днів

Негоспітальна

пневмонія

500 мг 1-2 рази на добу

7-14 днів

Гострий пієлонефрит

500 мг 1 раз на добу

7-10 днів

Ускладнені інфекції сечових шляхів

500 мг 1 раз на добу

7-14 днів

Неускладнений цистит

250 мг 1 раз на добу

3 дні

Хронічний бактеріальний простатит

500 мг 1 раз на добу

28 днів

Ускладнені інфекції

шкіри і м’яких тканин

500 мг 1-2 рази на добу

7-14 днів

Легенева форма сибірської виразки

500 мг 1 раз на добу

8 тижнів

=

Особливі популяції<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

Дозування д= ля пацієнтів із порушеннями функції нирок, у яких кліренс креатиніну <= 50 мл/хв:

Режим дозування

250 мг/24 години

500 мг/24 години

500 мг/12 годин

Кліренс креатиніну

перша доза: 250 мг

перша доза: 500 мг

перша доза: 500 мг

50-20 мл/= хв

наступні: 125 мг/ 24 години

наступні: 250 мг/ 24 години

наступні: 250 мг/ 12 годин

19-10 мл/= хв

наступні: 125 мг/ 48 годин

наступні: 125 мг/ 24 години

наступні: 125 мг/ 12 годин

< = ;10 мл/хв (включаючи гемодіаліз і ХАПД ¹)

наступні: 125 мг/ 48 годин

наступні: 125 мг/ 24 години

наступні: 125 мг/ 24 години

1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Дозування д= ля пацієнтів із порушеннями функції печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці і виводить= ся переважно нирками.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Дозування д= ля пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби у корекції дози (див. у розділі «Особливості застосування» підрозділи «Тендиніт та розриви сухожиль» і «Под= овження інтервалу QT»).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Спосіб застосування.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

Таблетки сл= ід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Для зручності дозування таблетку можна розділити по лінії розлому. Таблетки можна приймати під час або між прийомами їжі. Лікарський засіб треба застосовувати щонайме= нше за 2 години до або після застосування солей заліза, солей цинку, антацидів, що містять магній або алюміній, або диданозину (лише для форм ди= данозину, які містять буферні агенти алюмінію або магнію) і сукральфату, оскільки мож= ливе зменшення абсорбції.

=

Діти.

Лікарський засіб протипоказаний дітям (віком до 18 років) — див. розділ «Протипоказанн= я».

=

Передозування<= /span>.

Згідно з дослідженнями токсичності на тваринах або клінічними фармакологічними дослідженнями, проведеними при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, найважливіші ознак= и, яких слід очікувати після гострого передозування левофлоксацину, є симптоми= з боку центральної нервової системи, такі як сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості і судомні напади, подовження інтервалу = QT, а також шлунково-кишкові реакції, такі як нудота та ерозії слизової оболонк= и.

Під час постмаркетингового застосування левофлоксацину спостерігалися ефекти з боку центральної нервової системи, включаючи сплутаність свідомості, судоми, міо= клонус, галюцинації і тремор.

У випадку передозування слід проводити симптоматичне лікування. Необхідно проводити моніторинг ЕКГ, оскільки існує можливість подовження інтервалу QT. Для захи= сту слизової оболонки шлунка можна використовувати антациди. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз і ХАПД, не є ефективними для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

=

Побічні реакції.=

Наведена ни= жче інформація базується на даних клінічних досліджень у понад 8300 пацієнтів і= на великому післяреєстраційному досвіді застосування левофлоксацину.

Частота визначена за такими категоріями: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/= 100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не може бути оціне= на за наявними даними).

У рамках ко= жної частотної групи побічні реакції представлені у порядку зменшення серйозності проявів.

=

Органи і системи=

Часто

Нечасто

Рідко

Частота невідома=

Інфекції та інвазії

Грибкова інфекція, включаючи інфекцію, спричинену грибками роду Candida, резистентність патоген= них мікроорганізмів

З боку ендокринної системи

&nbs= p;

Синдром н= еадекватної секреції антидіуретичного гормону (SIADH)

&nbs= p;

З боку системи крові та лімфатичної системи<= /p>

Лейкопенія, еозинофілія

Тромбоцитопенія, нейтропенія

Недостатність кісткового мозку, зокрема апластична анемія, панцитопен= ія, агранулоцитоз, гемолітична анемія

З боку імунної системи

Ангіоневротичний набряк, гіперчутливість

Анафілактичний шок^a, анафілактоїдний шок^a(див. розділ «Особливості застосування»)

З боку метаболізму і харчування

Анорексія=

Гіпоглікемія, особливо у хворих на цукровий діабет, гіпоглікемічна кома (див. розділ «Особливості застосування»)

Гіперглікемія, (див. розділ «Особливості застосування»)

Психічні розлади*

Безсоння<= o:p>

Тривожність, сплутаність свідомості, нервозність

Психотичні реакції (наприкл= ад, із галюцинаціями, параноєю), депресія, ажитація, незвичні сновидіння, ніч= ні жахи, делірій

Психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»), манія=

З боку нервової системи*

Головний біль, запаморочення

Сонливість, тремор, дисгевз= ія

Судоми (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»), парестезії, порушення пам’= яті

Периферична сенсорна нейроп= атія (див. розділ «Особливості застосування»), периферична сенсомоторна нейроп= атія (див. розділ «Особливості застосування»), паросмія, включаючи аносмію, дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія, синкопе, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, міоклонус

З боку органів зору*

Порушення зору, такі як затуманення зору (див. розділ «Особливості застосування»)

Тимчасова втрата зору (див. розділ «Особливості застосування»), увеїт

З боку органів слуху і лабіринту*

Вертиго

Дзвін у вухах

Втрата слуху, порушення слуху

З боку серця**

Тахікардія, відчуття серцебиття

Шлуночкова тахікардія, що може призвести до зупинки серця, шлуночкова= аритмія і піруетна тахікардія (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовжен= ня інтервалу QT), подовжений інтервал QT на ЕКГ (див. розділи «Особливості застосування», «Передозування»)

З боку судин**

Гіпотензія

З боку дихальної системи

Диспное

Бронхоспазм, алергічний пневмоніт

З боку шлунково-кишкового тракту

Діарея, блювання, нудота

Біль у животі, диспепсія, здуття живота, запор

Геморагічна діарея, що у дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, у тому числі псевдомембранозний (див. розділ «Особливості застосування»), панкреатит (див. розділ «Особливості застосування»)<= /o:p>

Гепатобіліарні розлади

Підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, Г= ГТ)

Підвищення білірубіну крові=

Жовтяниця і тяжкі ураження печінки, включаючи випадки летальної гостр= ої печінкової недостатності, переважно у пацієнтів із тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»), гепатит

З боку шкіри та підшкірної тканини^b

Висипання, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз

Медикамен= тозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DREES-синдром) (див. роз= діл «Особливості застосування»), фіксована лікарська еритема

Токсичний епідермальний некроліз, Синдром Стівенса — Джонсона, мультиформна еритема, реакції фоточутливості (див. розділ «Особливості застосування»), лейкоцито-кластичний васкуліт, стоматит, гіперпігментація шкіри

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин*

Артралгія, міалгія

Ураження сухожилля (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»), у = тому числі тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля), м’язова слабкість, що м= оже мати значення для пацієнтів із міастенією гравіс (див. розділ «Особливості застосування»)

Рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля) (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»), розрив зв’язок, ро= зрив м’язів, артрит

З боку сечовидільної системи

Збільшення рівня креатиніну= в сироватці крові

Гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).

Загальні порушення і стан місця введення*

Астенія

Пірексія<= o:p>

Біль (у тому числі біль у спині, грудях і кінцівках)

a Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть пі= сля першої дози.

b Шкірно-слизові реакції можуть іноді виникати навіть після першої дози.<= o:p>

* Дуже рідк= існі випадки тривалих (до місяців або років), інвалідизуючих та потенційно незворотних серйозних реакцій на лікарські засоби, що зачіпають кілька сист= ем органів та органи чуття (включаючи такі реакції, як тендиніт, розрив сухожи= лля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, у деяких випадках повідомлялося про невропатії, пов’язані з парестезією, депресією, втомою, порушенням пам’= яті, порушеннями сну та порушеннями слуху, зору, смаку та нюху), що пов’язані із застосуванням хінолонів та фторхінолонів, незалежно від раніше існуючих факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»).=

** У пацієнтів, які отримували фторхінолони, спостерігалися випадки аневризми та дисекції аорти, інколи ускладнені розривом (включаючи летальні випадки), та= регургітації/недостатності будь-якого з клапанів серця (див. розділ «Особливості застосування»).<= /o:p>

Інші побічні реакції, асоційо= вані із застосуванням фторхінолонів:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·&nb= sp; напади порфірії у пацієнтів з порфірією;

~~<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·&nb= sp;~~ тривожність, суїцидальні думки, панічні атаки, неврал= гія та порушення концентрації уваги, що можуть бути проявами тривалих та інвалідизуючих побічних реакцій, спричинених фторхінолонами.<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk210902410'> =

=

<= i>Термін придатності.=

3 роки= .

=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Умови зберігання.=

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 ^°С.=

=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Упаковка.&n= bsp;По 5 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Категорія відпуску. За рецепт= ом.

=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Виробник.

Ауробіндо Ф= арма Лімітед - Юніт VII/ Aurobindo Pharma Limited - Unit VII.<= /span>

=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Спеціальна економічна зона, ТСІІК, Плот № S1, Sy. № 411/Р, 425/Р, 434/Р, 435/Р та 458/Р, Грін Індастріал Парк, Полепаллі Віладж, Джедчерла Мандал, Махабубнагар Дістрікт, Штат Телангана, 509302, Індія / Special Economic Zone, TSIIC, Plot No. S1, Sy. N= os., 411/P, 425/P, 434/P, 435/P and 458/P, Green Industrial Park, Polepally Vill= age, Jedcherla Mandal, Mahabubnagar District, Telangana State, 509302, India.

Показання	Добова доза (залежно від тяжкості)	Тривалість лікування (залежно від тяжкості)<= /p>
Гострий бактеріальний синусит	500 мг 1 раз на добу	10-14 днів
Загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включаючи бронхіт	500 мг 1 раз на добу	7-10 днів
Негоспітальна пневмонія	500 мг 1-2 рази на добу	7-14 днів
Гострий пієлонефрит	500 мг 1 раз на добу	7-10 днів
Ускладнені інфекції сечових шляхів	500 мг 1 раз на добу	7-14 днів
Неускладнений цистит	250 мг 1 раз на добу	3 дні
Хронічний бактеріальний простатит	500 мг 1 раз на добу	28 днів
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин	500 мг 1-2 рази на добу	7-14 днів
Легенева форма сибірської виразки	500 мг 1 раз на добу	8 тижнів

	Режим дозування
250 мг/24 години	500 мг/24 години	500 мг/12 годин
Кліренс креатиніну	перша доза: 250 мг	перша доза: 500 мг	перша доза: 500 мг
50-20 мл/= хв	наступні: 125 мг/ 24 години	наступні: 250 мг/ 24 години	наступні: 250 мг/ 12 годин
19-10 мл/= хв	наступні: 125 мг/ 48 годин	наступні: 125 мг/ 24 години	наступні: 125 мг/ 12 годин
< = ;10 мл/хв (включаючи гемодіаліз і ХАПД ¹)	наступні: 125 мг/ 48 годин	наступні: 125 мг/ 24 години	наступні: 125 мг/ 24 години

Органи і системи=	Часто	Нечасто	Рідко	Частота невідома=
Інфекції та інвазії		Грибкова інфекція, включаючи інфекцію, спричинену грибками роду Candida, резистентність патоген= них мікроорганізмів
З боку ендокринної системи	&nbs= p;		Синдром н= еадекватної секреції антидіуретичного гормону (SIADH)	&nbs= p;
З боку системи крові та лімфатичної системи<= /p>		Лейкопенія, еозинофілія	Тромбоцитопенія, нейтропенія	Недостатність кісткового мозку, зокрема апластична анемія, панцитопен= ія, агранулоцитоз, гемолітична анемія
З боку імунної системи			Ангіоневротичний набряк, гіперчутливість	Анафілактичний шок^a, анафілактоїдний шок^a(див. розділ «Особливості застосування»)
З боку метаболізму і харчування		Анорексія=	Гіпоглікемія, особливо у хворих на цукровий діабет, гіпоглікемічна кома (див. розділ «Особливості застосування»)	Гіперглікемія, (див. розділ «Особливості застосування»)
Психічні розлади*	Безсоння<= o:p>	Тривожність, сплутаність свідомості, нервозність	Психотичні реакції (наприкл= ад, із галюцинаціями, параноєю), депресія, ажитація, незвичні сновидіння, ніч= ні жахи, делірій	Психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»), манія=
З боку нервової системи*	Головний біль, запаморочення	Сонливість, тремор, дисгевз= ія	Судоми (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»), парестезії, порушення пам’= яті	Периферична сенсорна нейроп= атія (див. розділ «Особливості застосування»), периферична сенсомоторна нейроп= атія (див. розділ «Особливості застосування»), паросмія, включаючи аносмію, дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія, синкопе, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, міоклонус
З боку органів зору*			Порушення зору, такі як затуманення зору (див. розділ «Особливості застосування»)	Тимчасова втрата зору (див. розділ «Особливості застосування»), увеїт
З боку органів слуху і лабіринту*		Вертиго	Дзвін у вухах	Втрата слуху, порушення слуху
З боку серця**			Тахікардія, відчуття серцебиття	Шлуночкова тахікардія, що може призвести до зупинки серця, шлуночкова= аритмія і піруетна тахікардія (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовжен= ня інтервалу QT), подовжений інтервал QT на ЕКГ (див. розділи «Особливості застосування», «Передозування»)
З боку судин**			Гіпотензія
З боку дихальної системи		Диспное		Бронхоспазм, алергічний пневмоніт
З боку шлунково-кишкового тракту	Діарея, блювання, нудота	Біль у животі, диспепсія, здуття живота, запор		Геморагічна діарея, що у дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, у тому числі псевдомембранозний (див. розділ «Особливості застосування»), панкреатит (див. розділ «Особливості застосування»)<= /o:p>
Гепатобіліарні розлади	Підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, Г= ГТ)	Підвищення білірубіну крові=		Жовтяниця і тяжкі ураження печінки, включаючи випадки летальної гостр= ої печінкової недостатності, переважно у пацієнтів із тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»), гепатит
З боку шкіри та підшкірної тканини^b		Висипання, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз	Медикамен= тозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DREES-синдром) (див. роз= діл «Особливості застосування»), фіксована лікарська еритема	Токсичний епідермальний некроліз, Синдром Стівенса — Джонсона, мультиформна еритема, реакції фоточутливості (див. розділ «Особливості застосування»), лейкоцито-кластичний васкуліт, стоматит, гіперпігментація шкіри
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин*		Артралгія, міалгія	Ураження сухожилля (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»), у = тому числі тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля), м’язова слабкість, що м= оже мати значення для пацієнтів із міастенією гравіс (див. розділ «Особливості застосування»)	Рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля) (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»), розрив зв’язок, ро= зрив м’язів, артрит
З боку сечовидільної системи		Збільшення рівня креатиніну= в сироватці крові	Гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).
Загальні порушення і стан місця введення*		Астенія	Пірексія<= o:p>	Біль (у тому числі біль у спині, грудях і кінцівках)