MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01CF525D.7DF41CA0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01CF525D.7DF41CA0 Content-Location: file:///C:/6808E8C5/UA04030101_08DE.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУК
=
62;ІЯ
=
076;ля
медичного
застосуванl=
5;я
препарату
ДОКС=
ОРУБІЦИН
(DOXORUBICIN)
Ск=
083;ад:
=
076;іюча
речовина: doxorubicin;
1 флакон
містить 10 мг
доксорубіцl=
0;ну
гідрохлориk=
6;у
у
перерахуваl=
5;ні
на 100 % речовинm=
1;;
=
076;опоміжна
речовина: ма=
1085;іт
(Е 421).
=
051;ікарська
форма. Ліофілo=
0;зат
для розчину
для ін’єкці
=
81;.
=
054;сновні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;: по=
088;иста
маса оранже
=
74;о-червоного
кольору.
=
060;армакотера&=
#1087;евтична
група. Протип=
091;хлинні
антибіотикl=
0;.
Антрацикліl=
5;и
та
споріднені
сполуки.
Доксорубіцl=
0;н.
Код АТХ L0=
1D
В01.
Фармак
=
86;логічні
властивостo=
0;.
Фарм=
;акодинамік
=
72;. Доксорубіц
=
80;н
є
протипухлиl=
5;ним
засобом. Клі=
090;ини
пухлини
гинуть,
вірогідно,
внаслідок
впливу
препарату н
=
72;
синтез
нуклеїновиm=
3; кислот,
хоча точний
механізм ді=
11;
остаточно н
=
77;
з'ясований.
Припускаєтn=
0;ся
наступний м
=
77;ханізм
дії:
інтеркаляцo=
0;я
ДНК (що
призводить
до
пригніченнn=
3;
синтезу ДНК,
РНК та
білків),
утворення
високореакm=
0;ивних
вільних
радикалів т
=
72;
супероксидo=
0;в,
хелатуваннn=
3;
двовалентнl=
0;х
катіонів,
пригніченнn=
3; Na-K
AТФази та
зв'язування
доксорубіцl=
0;ну
із певними
складовими
клітинної
мембрани (зо=
082;рема
із
мембраннимl=
0;
ліпідами,
спектрином
та
кардіоліпіl=
5;ом).
Найбільші
концентрацo=
0;ї
препарату
відзначені
=
91;
легенях, печ=
110;нці,
селезінці,
нирках,
серці,
тонкому
кишечнику т
=
72;
кістковому
мозку.
Доксорубіцl=
0;н
не проникає
через
гематоенцеm=
2;алічний
бар'єр.
Фарм=
;акокінетик
=
72;. Після
внутрішньоk=
4;енного
введення
крива вивед
=
77;ння
доксорубіцl=
0;ну
з плазми
крові є трьо=
093;фазною
із періодам
=
80;
напіввиведk=
7;ння
12 хвилин; 3,3
години та 30
годин.
Відносно
тривалий
термінальнl=
0;й
період
напіввиведk=
7;ння
доксорубіцl=
0;ну
відображає
його розпод=
10;л
у глибокому
компартменm=
0;і
тканин. Лише
близько 33-50 %
препарату і
=
79;
флуорисценm=
0;ною
або трітієв
=
86;ю
міткою
(продуктів
розпаду)
відповідно
визначалосn=
3;
у сечі, жовчі
та фекаліях
протягом 5
днів після
внутрішньоk=
4;енного
введення.
Решта
доксорубіцl=
0;ну
та продукті
=
74;
розпаду,
вочевидь,
залишаєтьсn=
3;
у тканинах о=
088;ганізму
протягом
тривалого
періоду час
=
91;.
У
пацієнтів з
онкологічнl=
0;ми
захворюванl=
5;ями
доксорубіцl=
0;н
відновлюєтn=
0;ся
до адріаміц
=
80;нолу,
активної
цитотоксичl=
5;ої
сполуки. Так=
077;
відновленнn=
3;,
вочевидь,
каталізуєтn=
0;ся
цитоплазмоk=
4;ими
НАДФ-залежн
=
80;ми
альдо-кетор
=
77;дуктазами,
що присутні =
074;
усіх
тканинах та
відіграють
важливу рол=
00;
у визначенн=
10;
загальної ф
=
72;рмакокінет=
1080;ки
доксорубіцl=
0;ну.
Мікросомал=
ьні
глікозидазl=
0;,
присутні у б=
110;льшості
тканин,
розщеплюютn=
0;
доксорубіцl=
0;н
та
адріаміцинl=
6;л
до неактивн
=
80;х
агліконів.
Аглікони
можуть зазн
=
72;ти
О-деметиляц=
10;ї
із подальшо=
02;
кон'югацією
із
сірчанокисl=
3;им
або
глюкуронідl=
6;вим
ефіром і
виводяться
із жовчю.
=
050;лінічні
характерисm=
0;ики.
По=
082;азання. Лікуван&=
#1085;я
широкого
спектра
неопластичl=
5;их
захворюванn=
0;,
у тому числі
гострої
лейкемії,
лімфоми,
злоякісних
новоутвореl=
5;ь
у дітей та
солідних
пухлин у
дорослих,
зокрема
карциноми
молочної
залози та ле=
075;ень.
Протип
=
86;казання.
Гіперчутлиk=
4;ість
до доксоруб=
10;цину
або до інших
компонентіk=
4;
препарату,
інших антра
=
94;иклінів
чи
антрацендіl=
6;нів.
Період вагі
=
90;ності,
або
годування
груддю.
При
внутрішньоk=
4;енному
введенні: пе=
088;систуюча
мієлосупреl=
9;ія;
тяжкі
порушення
функції
печінки; тяжкі
порушення
функції
міокарда;
нещодавно
перенесениl=
1;
інфаркт
міокарда;
тяжка аритм=
10;я;
попереднє
лікування
максимальнl=
0;ми
кумулятивнl=
0;ми
дозами
доксорубіцl=
0;ну,
даунорубіцl=
0;ну,
епірубіцинm=
1;,
ідарубіцинm=
1;
та/або іншим=
080;
антрацикліl=
5;ами
та
антрацендіl=
6;нами.
При
внутрішньоl=
4;іхуровому
введенні:
інфекції
сечовидільl=
5;ого
тракту;
запалення с
=
77;чового
міхура;
гематурія.
Особли
=
74;і
заходи
безпеки.
Приг=
;отування
розчину для
внутрішньоk=
4;енної
інфузії.
Вміст
флакона
знаходитьсn=
3;
під від'ємни=
084;
тиском для
зменшення
утворення
аерозолю пр
=
80;
відновленнo=
0;
розчину, том=
091;
слід бути ос=
086;бливо
обережними
при введені
голки. Слід у=
1085;икати
вдихання
аерозолю, що
утворюєтьсn=
3;
при
відновленнo=
0;
розчину.
Д=
072;лі
наведені
рекомендацo=
0;ї
щодо технік
=
80; безпеки
з огляду на
токсичністn=
0;
препарату:
•
Персонал
повинен
добре
володіти
технікою
відновленнn=
3;
та
застосуванl=
5;я
препарату.
•
Вагітних
жінок не слі=
076;
допускати д
=
86;
роботи із ци=
084;
препаратом.
•
Персонал,
який працює
із
доксорубіцl=
0;ном,
повинен
використовm=
1;вати
захисний
одяг: окуляр=
080;,
халат,
одноразові
рукавички т
=
72;
маску.
• Для
відновленнn=
3;
препарату
повинна бут
=
80; відведена
відповідна
зона (бажано
під ламінар
=
86;м),
робоча
поверхня
повинна бут
=
80;
захищена
одноразовиl=
4;
абсорбуючиl=
4;
папером з пл=
072;стиковою
основою.
• Усі
матеріали,
використанo=
0;
для розведе
=
85;ня,
введення аб
=
86;
прибирання, =
091;
тому числі р=
091;кавички,
слід зібрат
=
80;
у пакети,
призначені
=
76;ля
високонебеk=
9;печних
відходів дл=
03;
подальшого
спалювання
при високій
температурo=
0;.
• Завжд=
080;
мити руки
після знятт=
03;
рукавичок.
• У
випадку
контакту зі
шкірою
ретельно пр
=
86;мити
уражену
ділянку із
милом та
водою
або
розчином
бікарбонатm=
1;
натрію. Одна=
082;
не слід терт=
080;
шкіру
жорсткою
щіткою.
• У
випадку
контакту з
очима
відтягти по
=
74;іко
ураженого
ока та
промити
великою кіл=
00;кістю
води
протягом 15
хвилин, післ=
103;
чого зверну
=
90;ися
до лікаря.
•
Розчин, що
був пролити
=
81;
чи витік,
слід оброби
=
90;и
розведеним
гіпохлоритl=
6;м
натрію =
(1 %
активованоk=
5;о
хлору), бажан=
1086;
витримати
протягом
ночі, а потім
промити
водою. Усі
матеріали, щ=
086;
використовm=
1;вались
для очищенн=
03;,
потрібно ут
=
80;лізувати,
як указано
вище.
Внутрішньо=
венне
введення.
Вміст
флакона
необхідно
відновити
перед викор
=
80;станням
водою для
ін'єкцій або 0,=
9 %
розчином
хлориду
натрію. Для
відновленнn=
3;
флакона з
вмістом 10 мг
достатньо 5 м=
1083;
води для
ін'єкцій або
натрію
хлориду для
ін'єкцій.
Після
додавання
розчинника
вміст флако
=
85;а
обережно
струсити, не
перевертаюm=
5;и
флакон,
протягом 30
секунд.
Невикорист
=
72;ний
розчин
потрібно
утилізуватl=
0;.
Вну
=
90;рішньоміху=
1088;ове
введення.
Доксорубіц
=
80;н
інстилюватl=
0;
за допомого=
02;
катетера та
лишити у
міхурі на 1-2
години. Прот=
103;гом
інстиляції
пацієнту
слід
змінювати п
=
86;ложення
тіла так, щоб
тазова
частина сли
=
79;ової
оболонки
сечового
міхура
якомога
більше
контактуваl=
3;а
із розчином.
Для
уникнення
небажаного
розведення
=
88;озчину
сечею
пацієнтів
слід
попередити
=
85;е
споживати
напої
протягом 12
годин до
інстиляції.
Після
завершення
інстиляції
пацієнту
слід
спорожнити
сечовий
міхур.
Вз=
072;ємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види вз=
072;ємодій.
Застосуван=
ня
високих доз
циклоспориl=
5;у
призводить
до
збільшення
сироватковl=
0;х
рівнів та
мієлотоксиm=
5;ності
доксорубіцl=
0;ну.
До=
082;сорубіцин
переважно
застосовуюm=
0;ь
у комбінаці=
11;
з іншими
цитотоксичl=
5;ими
препаратамl=
0;.
Може
відбуватисn=
3;
адитивний
ефект токси
=
95;ності,
особливо
стосовно
впливу на
кістковий м
=
86;зок/гематол&=
#1086;гію
та
шлунково-ки
=
96;ковий
тракт. При
застосуванl=
5;і
доксорубіцl=
0;ну
у комбінова
=
85;ій
хіміотерапo=
0;ї
з іншими
потенційно
кардіотоксl=
0;чними
сполуками
або у
комбінації
=
79; іншими
препаратамl=
0;,
що впливают=
00;
на серце (нап=
1088;иклад,
блокаторамl=
0;
кальцієвих
каналів), у
період
лікування
необхідно
контролюваm=
0;и
функцію
серця. Зміни
функцій
печінки вна
=
89;лідок
супутнього
лікування
можуть змін=
02;вати
метаболізм
та
фармакокінk=
7;тику
доксорубіцl=
0;ну,
терапевтичl=
5;у
ефективнісm=
0;ь
та/або
токсичністn=
0;.
Як=
097;о
до початку
введення
доксорубіцl=
0;ну
застосовувk=
2;ли
паклітаксеl=
3;,
це може
призвести д
=
86;
збільшення
концентрацo=
0;ї
доксорубіцl=
0;ну
та/або його
метаболітіk=
4;.
Особли
=
74;ості
застосуванl=
5;я.
Зага=
;льні.
Доксорубіцl=
0;н
слід
застосовувk=
2;ти
лише під
наглядом
спеціалістk=
2;
із досвідом
проведення
терапії
цитотоксичl=
5;ими
препаратамl=
0;.
Ст=
072;н
пацієнта
повинен
відновитисn=
3;
після гостр
=
86;го
токсичного
впливу
попередньоk=
5;о
лікування
цитотоксичl=
5;ими
засобами (на=
087;риклад,
при
стоматиті,
нейтропеніo=
1;,
тромбоцитоl=
7;енії
та
генералізоk=
4;аній
інфекції)
перед
початком
лікування
доксорубіцl=
0;ном.
У
пацієнтів з
ожирінням
(тобто > 130 %
ідеальної
маси тіла)
системний
кліренс
доксорубіцl=
0;ну
знижений.
Пр=
086;яви
ранньої
(гострої)
кардіотоксl=
0;чності.
=
Ранні
прояви
кардіотоксl=
0;чного
впливу докс
=
86;рубіцину
переважно
являють
собою синус
=
86;ву
тахікардію
та/або
неспецифічl=
5;і
зміни
сегменту ST-T
на
електрокарk=
6;іограмі.
Також відом
=
86;
про
тахіаритміo=
1;,
включаючи
шлуночкові
екстрасистl=
6;ли,
шлуночкову
тахікардію
та брадикар
=
76;ію,
а також
передсерднl=
6;-шлуночкову
блокаду та
блокаду
ніжок пучка
Гіса. Як
правило, ці
прояви не
супроводжуn=
2;ться
виникненняl=
4; відстрочен=
1086;ї
кардіотоксl=
0;чності
і загалом не
вимагають
припинення
лікування
доксорубіцl=
0;ном.
Пі=
079;ні
(відстрочен=
10;)
прояви
кардіотоксl=
0;чності.
=
Відстроченk=
2;
кардіотоксl=
0;чність,
як правило,
виникає у
пізній
період
застосуванl=
5;я
доксорубіцl=
0;ну
або через 2-3
місяці післ=
03;
завершення
лікування. О=
076;нак
відомо про
розвиток
більш пізні
=
93;
проявів
через кільк
=
72;
місяців або
років після =
079;авершення
лікування.
Віддалена
кардіоміопk=
2;тія
проявляєтьl=
9;я
зменшенням
фракції вик
=
80;ду
лівого
шлуночка
(ФВЛШ) та/або
ознаками та
симптомами
застійної
серцевої
недостатноl=
9;ті,
такими як
диспное,
набряк
легенів,
периферичнl=
0;й
набряк,
кардіомегаl=
3;ія
і
гепатомегаl=
3;ія,
олігурія,
асцит,
плевральниl=
1;
випіт і ритм
галопу.
Відомо тако
=
78;
про
підгострі
прояви, такі
як
перикардит/
=
84;іокардит.
Найважчою і
небезпечноn=
2;
для життя
формою
антрацикліl=
5;-індуковано=
1111;
кардіоміопk=
2;тії
є застійна
серцева
недостатніl=
9;ть,
яка є
кумулятивнl=
0;м
дозообмежуk=
4;альним
проявом
токсичностo=
0;
препарату.
Функцію
серця слід
оцінювати д
=
86;
початку зас
=
90;осування
доксорубіцl=
0;ну
і контролюв
=
72;ти
її протягом
курсу
лікування з
метою зменш
=
77;ння
ризику
розвитку
тяжких
порушень з
боку серця.
Ризик може
бути
зменшено пр
=
80;
регулярномm=
1;
моніторингm=
1;
фракції
викиду
лівого шлун
=
86;чка
(ФВЛШ)
протягом
курсу
лікування з
припиненняl=
4;
застосуванl=
5;я
препарату
при перших
ознаках
погіршення
функції
серця. Належ=
085;і
кількісні
методи для
регулярної
оцінки
функції
серця
(величини
ФВЛШ)
включають в
себе багато
=
82;анальну
радіоізотоl=
7;ну
ангіографіn=
2; (MUGA) або
ехокардіогl=
8;афію
(ЕхоКГ).
Рекомендовk=
2;но
оцінити
початковий
стан серця з=
072;
допомогою
ЕКГ та MUGA або ЕхоКГ,
зокрема у
пацієнтів,
які мають
фактори
ризику
розвитку
підвищеної
кардіотоксl=
0;чності.
Регулярне
визначення
ФВЛШ за
допомогою MUGA=
або
ЕхоКГ
особливо
важливє при
застосуванl=
5;і
високих
кумулятивнl=
0;х
доз
антрацикліl=
5;ів.
Оцінку слід
проводити з
=
72;
допомогою о
=
76;ного
і того самог=
086;
методу
протягом
усього
періоду
спостережеl=
5;ня.
Ві=
088;огідність
розвитку
застійної
серцевої
недостатноl=
9;ті,
становить
приблизно 1-2 % l=
7;ри
кумулятивнo=
0;й
дозі 300 мг/м2, і
повільно
зростає при
збільшені
загальної
кумулятивнl=
6;ї
дози до 450-550 мг/м<=
sup>2.
При
подальшому
збільшенні
дози ризик
розвитку
застійної
серцевої
недостатноl=
9;ті
стрімко
зростає, том=
091;
рекомендовk=
2;но
не
перевищуваm=
0;и
максимальнm=
1;
кумулятивнm=
1;
дозу 550 мг/м2.
Фа=
082;тори
ризику
розвитку
кардіотоксl=
0;чності
включають
активні або
латентні
серцево-суд
=
80;нні
захворюванl=
5;я,
раніше
проведену
або супутню
променеву
терапію
середостінl=
5;я
чи
перикардіаl=
3;ьної
зони,
попередню
терапію
іншими
антрацикліl=
5;ами
або
антраценедo=
0;онами,
одночасне
застосуванl=
5;я
препаратів,
що мають
здатність п
=
88;игнічувати
скорочувалn=
0;ну
функцію
серця або
кардіотоксl=
0;чних
препаратів
(наприклад,
трастузумаk=
3;у).
Антрацикліl=
5;и,
у тому числі
доксорубіцl=
0;н,
не слід
призначати
=
91;
комбінації
=
79;
іншими кард=
10;отоксичним=
1080;
препаратамl=
0;,
окрім
випадків,
коли є
можливість
ретельного
контролю фу
=
85;кції
серця.
Пацієнти, як=
110;
отримують
антрацикліl=
5;и
після
припинення
лікування
іншими кард=
10;отоксичним=
1080;
препаратамl=
0;,
особливо з д=
086;вгим
періодом
напіввиведk=
7;ння,
такими як тр=
072;стузумаб,
також можут=
00;
мати
підвищений
=
88;изик
розвитку
кардіотоксl=
0;чності.
Період
напіввиведk=
7;ння
трастузумаk=
3;у
становить
приблизно 28,5 д=
;ня
і препарат
може
продовжуваm=
0;и
циркулюватl=
0;
в крові до 24
тижнів. Тому
слід уникат
=
80;
лікування
антрацикліl=
5;ами
протягом 24
тижнів післ=
03;
припинення
лікування
трастузумаk=
3;ом,
якщо це
можливо. Якщ=
086;
антрацикліl=
5;и
призначати
раніше цьог
=
86;
терміну, слі=
076;
ретельно ко
=
85;тролювати
функцію
серця.
Фу=
085;кцію
серця слід
особливо
ретельно ко
=
85;тролювати
у пацієнтів,
які
отримують
високі
кумулятивнo=
0;
дози, а також
які мають
фактори
ризику. Одна=
082;
доксорубіцl=
0;н
може спричи
=
85;ити
виникнення
проявів
кардіотоксl=
0;чності
і при
застосуванl=
5;і
низьких
кумулятивнl=
0;х
доз при
наявності
або навіть
відсутностo=
0;
зазначених
факторів ри
=
79;ику.
У дітей
та підліткі
=
74;
вищий ризик
виникнення
проявів
віддаленої
кардіотоксl=
0;чності
внаслідок
застосуванl=
5;я
доксорубіцl=
0;ну.
Вірогіднісm=
0;ь
кардіотоксl=
0;чності
у жінок біль=
096;а,
ніж у
чоловіків.
Для контрол=
02;
такого
впливу преп
=
72;рату
рекомендовk=
2;ні
подальші
кардіологіm=
5;ні
обстеження.
Існує
імовірністn=
0;
того, що
токсичний
вплив
доксорубіцl=
0;ну
та інших
антрацикліl=
5;ів
або
антраценедo=
0;онів
може бути
аддитивним.
&=
#1042;торинний
лейкоз.
Вторинний
лейкоз із
прелейкеміm=
5;ною
фазою або бе=
079;
неї,
відзначаєтn=
0;ся
у пацієнтів,
які
лікувалися
антрацикліl=
5;ами.
Вторинний л
=
77;йкоз
частіше
розвиваєтьl=
9;я
у випадку за=
089;тосування
таких
препаратів
=
91;
комбінації =
10;з
ДНК-пошкодж
=
91;вальними
антинеоплаl=
9;тичними
засобами,
коли
пацієнти
тяжко
переносять
попереднє
лікування
цитотоксичl=
5;ими
препаратамl=
0;
або при
підвищенні
доз
антрацикліl=
5;ів.
При таких
лейкозах
латентний
період може
тривати від 1
до 3 років.
Канцероге=
085;ез,
мутагенез,
порушення
фертильносm=
0;і.
=
У
жінок
доксорубіцl=
0;н
може
спричиняти
безпліддя
протягом
часу застос
=
91;вання
препарату.
Доксорубіцl=
0;н
може
спричиняти
аменорею.
Овуляція та
менструальl=
5;ий
цикл
повертаютьl=
9;я
до норми піс=
083;я
завершення
терапії, хоч=
072;
можливе
передчасне
настання
менопаузи.
Докс=
;орубіцин
проявляє
мутагенні
властивостo=
0;
і може
спричиняти
пошкодженнn=
3;
хромосом у
сперматозоo=
1;дах
людини. Оліг=
086;спермія
або
азоосперміn=
3;
можуть бути
постійними;
однак
повідомлялl=
6;ся,
що кількіст=
00;
сперматозоo=
1;дів
у деяких
випадках
поверталасn=
3;
до норми. Це
може
відбуватисn=
3;
через кільк
=
72;
років після
завершення
терапії.
Чоловіки у п=
077;ріод
лікування
доксорубіцl=
0;ном
повинні зас
=
90;осовувати
ефективні
засоби
контрацепцo=
0;ї.
Функція
печінки. Основн
=
80;м
шляхом
виведення
доксорубіцl=
0;ну
є
гепатобіліk=
2;рна
система.
Перед
початком
застосуванl=
5;я
доксорубіцl=
0;ну
та у період
терапії слі
=
76;
перевіряти
загальний р=
10;вень
білірубіну
=
91;
сироватці
крові. У паці=
1108;нтів
із
підвищеним
рівнем
білірубіну
=
84;оже
спостерігаm=
0;ися
уповільненl=
0;й
кліренс
препарату з=
10;
зростанням
загальної
токсичностo=
0;. Таким
пацієнтам
рекомендовk=
2;ні
менші дози
препарату.
Пацієнтам і
=
79;
тяжкою
формою пору
=
96;ення
функції
печінки
застосуванl=
5;я
доксорубіцl=
0;ну
протипоказk=
2;не.
Інше.
Доксорубіцl=
0;н
може
потенціюваm=
0;и
токсичністn=
0;
інших
протипухлиl=
5;них
препаратів.
Відомо про
випадки
загостреннn=
3;
геморагічнl=
6;го
циститу,
спричиненоk=
5;о
циклофосфаl=
4;ідами,
та посиленн=
03;
гепатотоксl=
0;чності
6-меркаптопу=
088;ину.
Також відом
=
86; про
токсичний
вплив
променевої
терапії (на
міокард,
слизові
оболонки,
шкіру та
печінку).
Як і у
випадку
застосуванl=
5;я
інших
цитотоксичl=
5;их
засобів, при
застосуванl=
5;і
доксорубіцl=
0;ну
інколи
можливі
випадки
тромбофлебo=
0;ту
та
тромбоембоl=
3;ічних
явищ, у тому
числі ембол=
10;ї
легеневих
артерій (у
деяких
випадках ле
=
90;альні).
=
057;индром
лізису
пухлин. Докс=
;орубіцин
може
викликати
гіперурікеl=
4;ію
як наслідок
екстенсивнl=
6;го
катаболізмm=
1;
пуринів, що
супроводжуn=
8;
швидкий лізис
неопластичl=
5;их
клітин
(синдром
лізису
пухлини),
індукованиl=
1;
препаратом.
Тому після
початку
лікування в
крові слід
визначити
рівень
сечової кис
=
83;оти,
калію,
фосфату
кальцію і
креатиніну.
Гідратація, =
072;лкалізація
сечі і
профілактиl=
2;а
гіперурикеl=
4;ії
алопуринолl=
6;м
можуть
звести до мі=
085;імуму
імовірністn=
0;
ускладнень
синдрому лі
=
79;ису
клітин.
h=
2;акцинація.
=
Застосуванl=
5;я
живих або
живих
ослаблених
=
74;акцин
у пацієнтів
із
послаблениl=
4;
імунітетом
унаслідок
хіміотерапo=
0;ї,
у тому числі
доксорубіцl=
0;ну,
може
призвести д
=
86;
серйозних
або
летальних
інфекцій.
Слід уникат
=
80;
щеплення
живою
вакциною
пацієнтів,
які
застосовуюm=
0;ь
доксорубіцl=
0;н.
Нейтралізоk=
4;ану
або
інактивоваl=
5;у
вакцину
можна призн
=
72;чити,
але
відповідь н
=
72;
таку
вакцинацію
може бути
слабка.
Внутрішньо&=
#1084;іхурове
введення
доксорубіцl=
0;ну
може
призвести д
=
86;
виникнення
симптомів
хімічного
циститу
(таких як диз=
1091;рія,
поліурія,
ноктурія,
утруднене
сечовипускk=
2;ння,
гематурія,
відчуття
дискомфортm=
1;
у ділянці
сечового
міхура,
некроз стін
=
82;и
міхура) та
спазму
сечового
міхура. Особ=
;ливу
увагу слід
приділити
проблемам к
=
72;тетеризаці=
1111;
(наприклад,
при
обструкції
=
91;ретри
з причини
об’ємних
внутрішньоl=
4;іхурових
пухлин).
=
042;нутрішньоа&=
#1088;теріальне
застосуванl=
5;я
доксорубіцl=
0;ну
(транскатет
=
77;рна
артеріальнk=
2;
емболізаціn=
3;)
можна
застосовувk=
2;ти
для
локалізоваl=
5;ої
або регіона
=
83;ьної
терапії
первинної
гепатоцелюl=
3;ярної
карциноми
або
метастазів
=
91;
печінці.
Внутрішньоk=
2;ртеріальне
введення
може спричи
=
85;ити
(окрім
проявів
системної
токсичностo=
0;,
якісно
подібних до
тих, що
спостерігаn=
2;ться
при внутріш
=
85;ьовенному
введенні
доксорубіцl=
0;ну)
виразку
шлунка та
дванадцятиl=
7;алої
кишки (вірог=
110;дно,
у результат=
10;
рефлюксу
препарату в
артерії
шлунка) та
звуження
жовчних про
=
90;оків
унаслідок
медикаментl=
6;зно
індукованоk=
5;о
склерозуючl=
6;го
холангіту.
Цей шлях вве=
076;ення
може призве
=
89;ти
до
поширеного
некрозу
тканин у зон=
110;
перфузії.
За=
089;тосування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю. Д=
;оксорубіци=
н
чинить
шкідливий
фармакологo=
0;чний
вплив на
перебіг
вагітності
та/або плід/н=
1086;вонароджен=
ого.
Че=
088;ез
ембріотоксl=
0;чний
потенціал
доксорубіцl=
0;ну
цей препара
=
90;
не слід
застосовувk=
2;ти
у період
вагітності,
окрім
випадків
явної необх=
10;дності.
Якщо жінка
отримує
доксорубіцl=
0;н
у період
вагітності
або вагітні=
08;
у період
лікування, ї=
111;
слід
попередити
про потенці
=
81;ну
загрозу для
плода. Жінка=
084;
репродуктиk=
4;ного
віку слід
застосовувk=
2;ти
ефективні
засоби
контрацепцo=
0;ї
протягом
лікування.
До=
082;сорубіцин
проникає у
грудне
молоко, тому
жінкам не
слід
годувати
груддю у
період ліку
=
74;ання
доксорубіцl=
0;ном.
Здат=
;ність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;. Не
встановленl=
0;й.
=
057;посіб
застосуванl=
5;я
та дози.
i=
7;посіб
застосуванl=
5;я. До=
082;сорубіцин
вводи=
1090;и
внутрішньоk=
4;енно
та
внутрішньоk=
2;ртеріально
або у вигляд=
110;
внутрішньоl=
4;іхурової
інстиляції.
Не можна
застосовувk=
2;ти
доксорубіцl=
0;н
як
антибактерo=
0;альний
засіб.
Внутрішньо&=
#1084;іхурове
введення
доксорубіцl=
0;ну
є
альтернатиk=
4;ним
способом
введення пр
=
80;
лікуванні
поверхневоk=
5;о
раку
сечового мі
=
93;ура,
у тому числі
перехідно-к
=
83;ітинної
карциноми,
папілярних
пухлин
міхура та ка=
088;циноми
in situ, або
як
ад'ювантної
терапії низьк=
;одиференці
=
81;ованого
Та-раку
сечового мі
=
93;ура
після
трансуретрk=
2;льної
резекції.
h=
2;нутрішньов=
077;нне
введення.
Відновлениl=
1;
розчин
вводити у
вигляді вну
=
90;рішньовенн=
1086;ї
інфузії із
вільним
потоком
рідини,
протягом не
менше 3-х, але
не більше 10 хв=
илин.
Зазвичай дл=
03;
розведення
слід
використовm=
1;вати
розчини нат
=
88;ію
хлориду для
ін’єкцій, 5 %
глюкози або
розчин
натрію
хлориду та
глюкози.
Введення
шляхом
струйної
ін'єкції не
рекомендуєm=
0;ься
через ризик
екстравазаm=
4;ії,
що може
відбуватисn=
3;
навіть при
наявності а
=
76;екватного
зворотного
току крові
при
аспірації
через голку.
Загальна
доза
доксорубіцl=
0;ну
на цикл може =
1073;ути
різною
залежно від
певної схем
=
80;
лікування
(наприклад,
при
монотерапіo=
1;
або у комбін=
072;ції
з іншими
цитотоксичl=
5;ими
препаратамl=
0;)
та показань.
Доза зазвичай розраховуєm= 0;ься на основі площі поверхні тіла. При монотерапіo= 1; рекомендовk= 2;на стандартна початкова д = 86;за доксорубіцl= 0;ну на цикл для дорослих ст = 72;новить 60-90 мг/м2 площі поверхні тіла. Загальну початкову д = 86;зу на цикл можн= 072; ввести за один раз, розподілитl= 0; на три введення протягом трьох послідовниm= 3; днів або ввести за дв= 072; рази – в день 1-й та 8-й. За умови нормальногl= 6; одужання після токсичного впливу препарату (зокрема пригніченнn= 3; кісткового мозку та стоматиту), кожен курс лікування можна повто = 88;ювати кожні 3-4 тижні. Якщо препарат застосовувk= 2;ти у комбінаці= 11; з іншими про= 090;ипухлинним&= #1080; засобами, що можуть потенціюваm= 0;и токсичний вплив, може бути необхідним зменшення дози доксорубіцl= 0;ну до 30-40 мг/м2 кожні 3 тижні.<= o:p>
Якщо доз= 091; розраховувk= 2;ти виходячи із маси тіла, слід вводит = 80; 1,2-2,4 мг/кг препарату у вигляді разової доз = 80; кожні 3 тижні.<= o:p>
Відомо,
що при
введенні
доксорубіцl=
0;ну
у вигляді
разової доз
=
80;
кожні три
тижні значн
=
80;м
чином
зменшуютьсn=
3;
прояви
несприятлиk=
4;ого
токсичного
впливу,
мукозиту.
Однак деякі
спеціалістl=
0;
вважають, що
розподіл
дози для
введення
протягом
трьох
послідовниm=
3;
днів (0,4-0,8 мг/кг
або 20-25 мг/м2
щодня)
забезпечує
більшу
ефективнісm=
0;ь,
хоча за
рахунок
більшої
токсичностo=
0;.
Відомо,
що щотижнев
=
77;
застосуванl=
5;я
доксорубіцl=
0;ну
ефективне
так само, як і
введення 1 ра=
1079;
на три тижні.
Рекомендовk=
2;на
доза
становить 20
мг/м2 1 раз на
тиждень, хоч=
072;
об'єктивна
реакція спо
=
89;терігалася
при 6-12 мг/м2.
При
щотижневомm=
1;
застосуванl=
5;і
зменшуєтьсn=
3;
кардіотоксl=
0;чність.
Може бут=
080;
необхідним
зменшення
дози у паціє=
085;тів,
які раніше
отримували
лікування і
=
85;шими
цитотоксичl=
5;ими
препаратамl=
0;.
Введення ме
=
85;шої
дози також
може бути
потрібним у
дітей, паціє=
085;тів
з ожирінням
та осіб
літнього ві
=
82;у.
Зменшен
=
85;я
початкових
доз або
збільшення =
10;нтервалів
між циклами
може бути
доцільним
для
пацієнтів,
які важко
перенесли
попередні к
=
91;рси
лікування
або для
хворих із
неопластичl=
5;ою
інфільтрацo=
0;єю
кісткового
мозку (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Пору=
;шення
функції
печінки.
При
порушенні
функції
печінки доз
=
91;
доксорубіцl=
0;ну
слід
зменшити, як
показано у
таблиці:
Рівні
білірубіну
у сироватці
крові |
Рекомендоk=
4;ана
доза |
1,2=
-3 мг/100 мл=
; > 3 мг/100
мл |
50 %
звичайної
дози 25 %
звичайної
дози |
Доксорубіц&=
#1080;н
не слід
застосовувk=
2;ти
пацієнтам і
=
79;
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції печ=
10;нки.
h=
2;нутрішньоа=
088;теріальне
введення.
Внутрішньоk=
2;ртеріальне
введення за
=
89;тосовувати
при спробах
посилити
локальну
активність
при низькій
загальній
дозі, і таким
чином
зменшити
загальну
токсичністn=
0;.
Слід
наголосити,
що така
техніка
потенційно
дуже
ризикована =
10;
може
призвести д
=
86; поширеного
некрозу
перфузованl=
6;ї
тканини, якщ=
086;
не вжити
відповідниm=
3;
застережниm=
3;
заходів. Доз=
080;
препарату т
=
72;
інтервали
введення пр
=
80;
внутрішньоk=
2;ртеріально=
084;у
застосуванl=
5;і
можуть бути
різними.
Внутрішньоk=
2;ртеріально
препарат
повинні
вводити лиш
=
77;
спеціалістl=
0;
з достатнім
досвідом
виконання
таких ін’єк
=
94;ій.
h=
2;нутрішньом=
110;хурове
введення. Доксорубіц=
ин
все частіше
застосовуюm=
0;ь
для
внутрішньоl=
4;іхурового
введення з
метою
лікування
перехідно-к
=
83;ітинного
раку, папіля=
088;них
пухлин
міхура та
карциноми in situ. Не
слід
внутрішньоl=
4;іхурово
вводити пре
=
87;арат
для
лікування
інвазивних
пухлин, які
проросли
через стінк
=
91;
сечового мі
=
93;ура.
Доцільним
також є
введення
доксорубіцl=
0;ну
у сечовий
міхур із
певними
інтерваламl=
0;
після
трансуретрk=
2;льної
резекції пу
=
93;лини
з метою
зменшення
імовірностo=
0;
рецидиву.
Рекомендуєm=
0;ься
інстиляція 30-50
мг у 25-50 мл 0,9 %
розчину
натрію
хлориду. У
випадку міс
=
94;евого
токсичного
впливу
(хімічний
цистит) дозу
слід
розвести у 50-100
мл 0,9 % розчину
натрію хлор
=
80;ду.
Пацієнту
можна
продовжуваm=
0;и
проводити
інстиляції
із тижневим
або місячни
=
84;
інтервалом.
Оскільк
=
80;
в даний час
застосовуєm=
0;ься
багато схем
лікування, щ=
086;
ускладнює
інтерпретаm=
4;ію,
далі
наведена до
=
87;оміжна
інформація:
• конц=
077;нтрація
доксорубіцl=
0;ну
у міхурі пов=
080;нна
становити 50
мг на 50 мл;
• для
уникнення
небажаного
розбавленнn=
3;
сечею слід
попередити
пацієнтів,
щоб вони
утримались
від
споживання
напоїв
протягом 12
годин до
інстиляції.
Це має
зменшити ви
=
76;ілення
сечі до
приблизно 50
мл на годину;
• післ=
103;
введення
препарату
пацієнту
слід змінюв
=
72;ти
положення
тіла на 90
градусів
кожні 15
хвилин.
Дії
розчину
препарату
протягом 1
години
зазвичай
достатньо;
після завер
=
96;ення
процедури
пацієнту
слід випоро
=
78;нити
сечовий
міхур.
=
044;іти.
Препарат
можна
застосовувk=
2;ти
з народженн=
03;.
У дітей та
підлітків
вищий ризик
виникнення
проявів
віддаленої
кардіотоксl=
0;чності
внаслідок
застосуванl=
5;я
доксорубіцl=
0;ну.
Пе=
088;едозування.=
Разові дози 250
мг та 500 мг
доксорубіцl=
0;ну
є летальним
=
80;.
Такі дози
можуть
спричинити
гостру деге
=
85;ерацію
серцевого
м'яза
протягом 24
годин та
тяжку
мієлосупреl=
9;ію
(переважно
лейкопенію
та
тромбоцитоl=
7;енію),
впливи яких
досягають
максимуму
через 10-15 днів
після
застосуванl=
5;я.
Мета
лікування –
підтриманнn=
3;
стану паціє
=
85;та
протягом
цього
періоду; слі=
076;
проводити
переливаннn=
3;
крові та
створити
умови захис
=
85;ої
ізоляції
пацієнта.
Гостре
передозуваl=
5;ня
доксорубіцl=
0;ном
призводить
до
токсичного
впливу на ШК=
058;
(переважно
мукозиту).
Зазвичай це
проявляєтьl=
9;я
на початку
застосуванl=
5;я
препарату,
але
більшість
пацієнтів
одужують
протягом 3
тижнів.
Віддалена
серцева
недостатніl=
9;ть
може прояви
=
90;ися
через 6
місяців
після
передозуваl=
5;ня.
Слід
ретельно
контролюваm=
0;и
стан
пацієнтів, і
у випадку
ознак серце
=
74;ої
недостатноl=
9;ті
провести
загальнопрl=
0;йняте
лікування.
Побічн=
10;
реакції.
Новоутв
=
86;рення
доброякіснo=
0;
та злоякісн=
10;
(у тому числі
кісти та
поліпи).
Гострий
лімфобластl=
5;ий
лейкоз та
гострий міє
=
83;областний
лейкоз. Пові=
076;омлялося
про вторинн
=
80;й
гострий
мієлобластl=
5;ий
лейкоз із
прелейкеміm=
5;ною
фазою або бе=
079;
неї у пацієн=
090;ів,
які
одночасно
лікувалися
доксорубіцl=
0;ном
та
ДНК-пошкодж
=
91;вальними
протипухлиl=
5;ними
препаратамl=
0;.
Такі випадк
=
80;
могли
супроводжуk=
4;атися
коротким (1-3
роки) латент=
085;им
періодом.
З
боку крові т=
072;
лімфатичноo=
1;
системи.
Лейкопе
=
85;ія,
нейтропеніn=
3;,
анемія та
тромбоцитоl=
7;енія.
Через
можливу
депресію
кісткового
мозку, що
може
проявитися
приблизно ч
=
77;рез
10 днів після
введення
препарату,
слід регуля
=
88;но
контролюваm=
0;и
гематологіm=
5;ні
показники у
пацієнтів і
=
79;
гематологіm=
5;ними
та
не-гематоло
=
75;ічними
захворюванl=
5;ями.
Клінічними
проявами
токсичного
впливу докс
=
86;рубіцину
на кісткови
=
81;
мозок/гемат
=
86;логічні
параметри
можуть бути
гарячка, інф=
077;кції,
сепсис/септ
=
80;цемія,
септичний
шок, кровоте=
095;а,
тканинна
гіпоксія аб
=
86; летальний
наслідок.
З бокm=
1;
імунної
системи. А&=
#1085;афілаксія.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;font-weight:normal=
'>З
боку
метаболізмm=
1;
та
харчування. Анорексія,
дегідратацo=
0;я
та
гіперурикеl=
4;ія.
З бокm=
1;
органів зор
=
91;.
Кон'юнктl=
0;віт/кератит
та
сльозотеча.
З
боку серця. =
i>Та=
093;іаритмія,
атріовентрl=
0;кулярна
блокада,
блокада
ніжок пучка
Гіса,
асимптоматl=
0;чне
зменшення
фракції
викиду
лівого шлун
=
86;чка
та застійна
серцева
недостатніl=
9;ть. Карді=
;отоксичніс
=
90;ь
може
проявлятисn=
3;
у вигляді
тахікардії, =
091;
тому числі
надшлуночкl=
6;вої
тахікардії
та змін на
ЕКГ. Для
пацієнтів і
=
79;
порушеннямl=
0;
функції
серця
рекомендовk=
2;но
регулярний
контроль ЕК
=
43;
та обережне
застосуванl=
5;я
препарату.
Тяжка
серцева
недостатніl=
9;ть
може
виникати
раптово, без
попередніх
змін ЕКГ.
З
боку
судинної
системи. Флеб=
;іт,
тромбофлебo=
0;т,
тромбоембоl=
3;ія,
припливи,
шок.
З
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту. Н&=
#1091;дота,
блювання та
мукозит/сто
=
84;атит,
гіперпігмеl=
5;тація
слизової
оболонки
рота, езофаг=
110;т,
абдомінальl=
5;ий
біль, ерозія
слизової
оболонки
шлунка,
шлунково-ки
=
96;кова
кровотеча,
діарея та
коліт.
З
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи. З&=
#1084;іни
рівнів
трансамінаk=
9;.
З
боку шкіри т=
072;
підшкірної
клітковини. =
040;лопеція,
у тому числі
припинення
росту бород
=
80;,
але ріст
волосся
приходить д
=
86;
норми після
припинення
лікування.
Висип на
шкірі/сверб=
10;ж,
місцева
токсичністn=
0;,
зміни шкіри,
гіперпігмеl=
5;тація
шкіри та ніг=
090;ів,
фоточутливo=
0;сть,
гіперчутлиk=
4;ість
опроміненоo=
1;
шкіри
(реакція
шкіри після
опроміненнn=
3;),
кропив'янка,
акральна
еритема та д=
080;зестезія
долонь та
підошв.
З
боку нирок т=
072;
сечовидільl=
5;ої
системи. Докс=
;орубіцин
може
надавати
червоного з
=
72;барвлення
сечі,
особливо пр
=
80;
першому
сечовипускk=
2;нні
після
ін’єкції
препарату,
про що слід
попередити
пацієнта.
Побічні дії
після
внутрішньоl=
4;іхурового
введення
охоплюють
симптоми
подразненнn=
3;
міхура,
гематурію,
геморагічнl=
0;й
цистит,
некроз
стінки
сечового
міхура.
З
боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних
залоз. Аменор
=
77;я,
олігоспермo=
0;я
та
азоосперміn=
3;.
Загал=
;ьний
стан та
порушення,
пов’язані з=
10; способом
застосуванl=
5;я
препарату.
П&=
#1110;двищена
температурk=
2;,
нездужання,
астенія та
озноб. Ризик
тромбофлебo=
0;ту
у місці
ін'єкції
можна зменш
=
80;ти,
дотримуючиl=
9;ь
процедури
введення,
розглянутоo=
1;
вище.
Відчуття
поколюваннn=
3;
або
пекучості у =
084;ісці
введення
свідчить пр
=
86;
невелику
екстравазаm=
4;ію,
у цьому
випадку
інфузію слі
=
76;
припинити і
спробувати
ввести
препарат в
іншу вену.
i=
4;бстеження.
Відхиле
=
85;ня
показників
ЕКГ від
норми.
Побі=
;чні
прояви у
хворих, які
отримують
доксорубіцl=
0;н
у якості
ад’ювантноo=
1;
терапії рак
=
91;
молочної
залози. Є
дані, що при
застосуванl=
5;і доксорубі=
цину
і
циклофосфаl=
4;іду
для лікуван
=
85;я
ранніх
метастазів
раку
молочної за
=
83;ози
в аксилярні
лімфовузли
побічним пр
=
86;явом
може бути
(окрім
характерниm=
3;
для доксору
=
73;іцину)
втрата ваги.
Термін
придатностo=
0;. 2 роки.
=
059;мови
зберігання.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0; від
2 °С до 8 °С.
Не=
089;умісність.=
Доксору&=
#1073;іцин
не слід зміш=
091;вати
з гепарином,
оскільки
може
утворюватиl=
9;я
осад. Також
не
рекомендуєm=
0;ься
змішувати д
=
86;ксорубіцин
із іншими
препаратамl=
0;.
Тривалий
контакт із
будь-яким
розчином з
лужним рН
слід уникат
=
80;,
оскільки це
призведе до
гідролізу
препарату.
=
059;паковка. У
флаконах по 10
мг.
=
050;атегорія
відпуску. За
рецептом.
Виробни
=
82;. ПА=
1058;
«Київмедпрk=
7;парат».
Місцезн
=
72;ходження.
=
Україна,
01032, Київ, вул.
Саксагансьl=
2;ого,
139.