ІНСТРУКЦІЯ =

для медичного застосування лікарського засобу

<= /p>

ТАЗПЕН

(Tazpen)<= /b>

Склад:<= /b>

діючі речовини: piperaci= llin sodium, tazobactam sodium;

1 флакон містить піперацил= ін натрію еквівалентно піперациліну 2 г або 4 г та тазобактам натрію еквівалентно тазобактаму 250 мг (0,25 г) або 500 мг (= 0,5 г).

<= /p>
Лікарська форма. <= /span>

Порошок для розчину для ін’єк= цій та інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок = ліофілізований від білого до майже білого кольору.

=

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіот= ики, пеніциліни. Піперацилін та інгібітор ферменту. =

Код АТХ J01C R05.

=

Фармакологічні властивості.=

Фармакодинаміка.

Піперацилін – напівсинтетичний пеніцилін широкого спектра дії, який проявляє активність п= роти грампозитивних та грамнега= тивних аеробних та анаеробних бактерій і пригнічує активність бактерій шляхом інгібування формування клітинної перетинки та синтезу клітинної стінки. Тазобактам, сульфонова похідна триазолілметилпеніциланової кислоти, є інгібітором багатьох бета-лактамаз, включаючи <= span class=3DSpellE>плазмідні та хромосомні ферменти, які часто спричинюю= ть стійкість до пеніцилінів та цефалоспоринів, вкл= ючаючи цефалоспорини третього покоління. Тазобактам має лише невелику антибактеріальну активність. Наявність тазобактаму у комбінованому препараті Тазпен підсилює та ро= зширює антимікробний спектр піперациліну, включаючи бактерії, які продукують бета-лактамази, що заз= вичай нечутливі до нього та до інших бета-лактамних антибіотиків. Таким чином, Тазпен поєднує у собі властивості антибіотика широкого спектра дії та інгібітору бета-лактамаз. Тазпен активний стосовно таких мікроорганізмів:

чутливі (аеробні грампозитивні бактерії) – Brevibacterium spp., Сorynebacterium xerosis, = Corynebacterium spp., Enterococcus durans, Enterococcus faecalis, Enterococcus spp., Gemella haemolysans, Gemella morbillorum, Lactococcus lactis cremoris, Listeria <= span class=3DSpellE>monocytogenes, Propioniba= cterium granulosum, Propionibacter= ium spp., = Staphylococcus aureus, метицилін- чутливі, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, <= span class=3DSpellE>Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus sciuri, Staphylococcus xylosus, <= span class=3DSpellE>Staphylococcus spp. (= коагулазонегативний), Streptococcus agalactiae, Streptococcus anginosus, Streptococcus β-негемолітичні групи А. Strep= tococcus β-гемолітичні групи D, Streptococcus constellatus, Streptococcus gordonii, <= span class=3DSpellE>Streptococcus intermedius= , Streptococcus milleri, Streptococcus milleri-group, Streptococcus mitis, Streptococcus morbillorum= , Streptococcus oralis, Streptococcus pneumoniae,= Streptococcus pyogenes, <= span class=3DSpellE>Streptococcus sanguis, Streptococcus viridans, <= span class=3DSpellE>Streptococcus viridans group, Streptococcus spp.;

чутливі (аеробні грамнегативні бактерії) – Acinetobacter anitratus= , Acinetobacter lwoffii, Aeromonas sobria, Alcaligenens spp., Branhamella catarrhalis, = Burkholderia cepacia, Citrobacter diversus, Citrobacter farmeri, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Citrobacter spp., Eikenella corrodens, Enterobacter agglomerans,= Enterobacter cloacae, Enterobacter spp., Escherichia coli, Escherichia hermannii, Escherichia= vulneris, Haemophilus influenzae, Haemophilus <= span class=3DSpellE>parainfluenzae, Haemophilus spp., Klebsiella ornithinolytica, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp., Morganella morganii, Pasteurella multocida, Proteus, indole positive, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Proteus spp., Providencia stuartii, Providencia species, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas <= span class=3DSpellE>fluorescens, Pseudomonas = putida, Pseudomonas spp., Salmonella arizonae, Salmonella species, Serratia liquefaciens, Serratia marcescens, Serratia odorifera, Serratia spp., Shigella boydii, Shigella dysenteriae, Shigella flexneri, Shigella sonnei;

чутливі (анаеробні грампозитивні бактерії) – Bifidobacterium<= /span> spp., Clostridium bifermentans,= Clostridium butyricum, Clostridium cadaveris, Clostridium clostridiforme, Clostridium difficile, Clostridium hastiforme, <= span class=3DSpellE>Clostridium limosum, Clostridium perfringens, = Clostridium ramosum, Clostridium tertium, Clostridium spp., Eubacterium aerofaciens, = Eubacterium lentum, Eubacterium spp., Peptococcus asaccharolyticus, Peptococcus spp., Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus magnus= , Peptostreptococcus micros= , Peptostreptococcus= prevotii, Peptostreptococcus species;

чутливі (анаеробні грамнегативні бактерії) – Bacteroides caccae, Bacteroides capillosus, Bacteroides <= span class=3DSpellE>distasonis, Bacteroides <= span class=3DSpellE>fragilis, Bacteroides fragilis group, Bacteroides ovatus, Bacteroides putredinis, <= span class=3DSpellE>Bacteroides stercoris, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Bacteroides ureolyticus, = Bacteroides vulgatus, Bacteroides spp., Fusobacterium necrophorum= , Fusobacterium nucleatum, = Fusobacterium varium, Fusobacterium spp., Porphyromonas asaccharolytica, Porphyromonas gingivalis,= Porphyromonas species, Prevotella bivia, Prevotella disiens, Prevotella intermedia, Prevotella melaninogenica= , Prevotella oralis, Prevotella spp.;

з проміжною чутливістю (аероб= ні грампозитивні бактерії) – Enterococcus avium, Enterococcus faecium, Propionibacterium acnes;<= o:p>

з проміжною чутливістю (аероб= ні грамнегативні бактерії) – Acinetobacter baumannii= , Acinetobacter calcoaceticus, Acinetobacter spp., Enterobacter aerogenes, <= span class=3DSpellE>Pseudomonas stutzeri, Stenotrophomonas maltophilia, Pseudomonas stutzeri<= /span>;

стійкі (аеробні грампозитивні бактерії) – Coryneba= cterium jeikeium,= Staphylococcus коагулазо= негативний (метицилінрезистентний);

стійкі (аеробні грамнегативні бактерії) – Legionella spp., Stenotrophomonas<= /span> maltophilia.

Таблиця 1

Мінімальні інгібуючі концентрації (MIC)

Мікроорга= нізми

Чутлива

Проміжна чутливість

Стійка

Enterobacteriaceae

< 16 м= г/л

           32–64 мг/л=

> 128 = мг/л

Pseudomonas spp.

< 64 м= г/л

-

> 128 = мг/л

Staphylococcus spp.

< 8 мг= /л

-

> 16 м= г/л

* Streptococcus spp<= /span>.

< 1 мг= /л

-

> 2 мг= /л

Anaerobes=

< 32 м= г/л

           64 мг/л

> 128 = мг/л

* Рівень поширеності набутої резистентності може варіювати у різних географічних зонах та у різні періоди часу для окремих видів.

Фармакокінетика. <= /span>

Всмоктуванн= я. Середні значення концентрації піперациліну і тазобактаму у плазмі крові у рівноважному стані навед= ено у таблицях 2–3. Максимальні концентрації піперациліну і тазобактаму у плазмі крові досягаються одразу ж= після завершення внутрішньовенного введення. Концентрація пі= перациліну, введеного у комбінації з тазобактамом, схожа з = такою при введенні піперациліну в еквівалентній дозі у вигляді монотерапії.

Рівень концентрації у плазмі у дорослих= після 5-хвилинного внутрішньовенного введення піперациліну і тазобактаму показано у таблиці 2.<= /span>

Таблиця 2
Рівень концентрації піперациліну у плазмі= крові (мкг/мл)

Доза піперациліну/ тазобактаму

5 хв*

0,5 годин= и

1 година<= o:p>

2 години<= o:p>

3 години<= o:p>

4 години<= o:p>

4,5 г

364<= /o:p>

165<= /o:p>

92

37

16

7

Рівень концентрації тазобактаму у плазмі = крові (мкг/мл)

Доза піперациліну/ тазобактаму

5 хв*

0,5 годин= и

1 година<= o:p>

2 години<= o:p>

3 години<= o:p>

4 години<= o:p>

4,5 г

34,3=

17,9=

10,8=

4,8<= /o:p>

2,0<= /o:p>

0,9<= /o:p>

*Закінчення 5-хвилинного введення.

Рівень концентрації у плазмі крові у до= рослих після 30-хвилинного внутрішньовенного введення піперац= иліну і тазобактаму показано у таблиці 3.

Таблиця 3

Рівень концентрації піперациліну у плазмі= крові (мкг/мл)                                                =                                                                             =

Доза піперациліну/ тазобактаму

30 хв*

1 година<= o:p>

1,5 годин= и

2 години<= o:p>

3 години<= o:p>

4 години<= o:p>

4,5 г

298<= /o:p>

141<= /o:p>

87

47

16

7

Рівень концентрації тазобактаму у плазмі = крові (мкг/мл)

Доза піперациліну/ тазобактаму

30 хв*

1 година<= o:p>

1,5 годин= и

2 години<= o:p>

3 години<= o:p>

4 години<= o:p>

4,5 г

33,8=

17,3=

11,7=

6,8<= /o:p>

2,8<= /o:p>

1,3<= /o:p>

* Закінчення 30-хвилинного введення.

Розподіл. Зв’язуванн= я з білками як піперациліну, так і тазобактаму становить приблизно 30 %; при цьому наявність тазобакт= аму не впливає на зв’язування піперациліну, а наявн= ість піперациліну – на зв’язування та= зобактаму. Піперацилін/тазобактам широко розподіляються у тканинах і рідинах організму, у тому числі в слизов= ій оболонці кишечнику, слизовій оболонці жовчного міхура, легенях, жовчі, у репродуктивних органах жінки (матці, яєчниках і фалопієвих трубах) і кістках. Середні концентрації у тканинах становлять від 50 до 100 % концентрації у плазмі кр= ові. Даних про проникнення через гематоенцефалічний бар’єр немає.

Біотрансформація. У результаті метаболізму піперацилін перетворюється в дез= етилову похідну, що має низьку активність; тазобактам –= у неактивний метаболіт.

Виведення. Піперацилін і тазобактам виводяться нирками шляхом клубочкової фільтраці= ї і канальцевої секреції. Піперацилі= н швидко виводиться у незміненому вигляді, 68 % прийнятої дози виявляється в сечі. Тазобактам і його метаболіти швидко вивод= яться шляхом ниркової екскреції, 80 % прийнятої дози виявляється у незміненому вигляді, а кількість, що залишилася, – у вигляді метаболітів. Після чого подальша екскреція піперациліну, тазобактаму і дезетилпіперациліну з жо= вчю незначна.

Після застосування одноразової і повторних доз препарату Тазпен у здорових добровольців період= напіввиведення піперациліну і тазобактаму з плазми крові варіював від 0,7 години до= 1,2 години і не залежав від дози або тривалості інфузії. При зниженні кліренсу креатиніну період напіввиведення= піперациліну і тазобактаму= подовжується.

Порушення функції нирок. При зниженні кліренсу креатиніну періоди напівви= ведення піперациліну і тазобактаму= збільшуються. У разі зниження кліренсу креатиніну нижче 20 мл/хв періоди напіввиведення піперациліну і тазобактаму зростають відповідно у 2 і 4 рази порівня= но з такими у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Під час гемодіалізу виводит= ься від 30 до 50 % отриманої дози піперациліну і 5 % – тазобактаму у формі метаболіту. При проведе= нні перитонеального діалізу виводиться відповідно близько 6 % і 21 % піперациліну і тазобактаму, причому 18 % тазобактаму виводиться у формі його метаболіту.

Порушення функції печінки. Хоча у пацієнтів з порушенням функції печінки періоди напіввиведення піп= ерациліну і тазобактаму збільшуються, корегування дози не потрібне.

<= /p>
Клінічні характеристики.=

Показання.<= /i>

Лікування інфекцій, спричинених грампозитивними та грамнегативними аеробними та анаеробними бактеріями, чутливих до піперациліну або піперациліну/тазобактаму.=

У дорослих і пацієнтів літнього віку:

– інфекції нижніх дихальних шляхів (включаючи <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>госпітальну пневмонію);

– ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);

– ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин (абсцес, інфіковані трофічні виразки);

– ускладнені інтраабдоміна= льні інфекції;

– бактеріальна септицемія;

– у комбінації з аміноглік= озидами застосовується при лікуванні хворих з гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії.

У дітей вік= ом від 2 років до 12 років:

– у комбінації з аміноглік= озидами застосовують при лікуванні хворих з гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії;

– інтраабдомінальні інфекції, включаючи ускладнені форми гострого апендициту із поширеним розли= тим перитонітом; із апендикулярним інфільтратом, пов’язаним із абсцедуванням.

Протипоказання.

Підвищена індивідуальна чутливість до діючих речовин та до будь-яких ін= ших пеніцилінових антибіотиків. Тяжка алергічна реакція на інший бета-лактамний антибіотик (наприклад цефалоспорин, монобактам = або карбапенем) в анамнезі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Аміноглікозиди.

Піперацилін, у тому чи= слі і при сумісному застосуванні з тазобактамом, не виявляв значущого впливу на фармакокінетику тобраміцин= у як у пацієнтів зі збереженою функцією нирок, так і у пацієнтів з легким і помірним ступенем порушення функції нирок. Фармакокінетика піперациліну, тазобактаму і метаболітів також значною мірою не змінювалася при призначенні тобраміцину.

У пацієнтів з гострим нирковим порушенням внасл= ідок застосування піперациліну спостерігалася інакти= вація тобраміцину та гентаміцину.

Зважаючи на інактивацію in vitro в одному розчині аміноглікозидів піперациліном, Тазпен і аміноглікозиди рекомендується вводити окремо. Препарати піперациліну<= /span> і аміноглікозиди потрібно відновлювати, розбавл= яти і вводити окремо у разі призначення супутньої терапії з = аміноглікозидами. Для введення потрібно використовувати лише Y-подібний катетер. При дотриман= ні всіх вищезазначених умов Тазпен можна вводити за допомогою Y-подібного катетера лише з поданими в таблиці 4 аміноглікозидами.

                                                =                                                                                       Таблиця = 4

Аміноглікозид

Доза (мг/мл)

Необхідний об’єм розчину

Концентрація розчину при внутрішньовенному введенні (мг/мл)

Сумісний розчин

Амікацин*

250

143–33 мл

1,75–7,5

0,9 % розчин натрію хлориду або

5 % розчин глюкози

Гентаміцин*

40

57–12 мл

0,7–3,32

0,9 % розчин натрію хлориду або

5 % розчин глюкози

*Тривалість введення див. в інструкції для медичного застосування препарату.

Доза аміноглікозиду залежить від маси тіла, характеру інфекції (серйозна або така, що загрожує життю) і функції нирок (кліренс креатиніну).

При сумісному внутрішньовенному введенні медичн= ому персоналу необхідно виконувати ряд вимог, а саме:

– дотримуватися асептичних умов, застосовувати набір для внутрішньовенного введення протягом 24 годин;
– вести маркування на контейнері: прізвище пацієнта, час і дата введення;

– час від часу вести перевірку стану розчину: прозорість, колір, наявність сторонніх часток, видимих неозброєним оком.

Сумісність Тазпену з іншими аміноглікозидами не встановлена.

Тазпен несумісний= з тобраміцином для одночасної інфу= зії через Y-подібний катетер.

Пробенецид.

Як і при застосуванні інших пеніцилінових антибіотиків, одночасне введення пробенециду та препарату Тазпен подовжує період напіввиведення та знижує нирковий кліренс як піперациліну (на = 21 %), так і тазобактаму (на 71 %). Однак пікові концентрації обох препаратів у плазмі крові не змінюються.

Пробенецид не слід застосовувати разом з препаратом Тазпен, якщо т= ільки користь не переважає ризик.

Ванкоміцин.

Не виявлено фармакокінетич= них взаємодій між піперациліном/тазобактамом і ванкоміцином.

Однак при обмеженій кількісті досліджень було виявлено збільшення випадків гострої ниркової недостатності у пацієнтів, як= им одночасно застосовували піперацилін/тазобактам і ванкоміцин, в порівнянні з монотерапією = ванкоміцином.

При одночасному застосуванні піперациліну/тазобактаму і ванкоміцину потрібен контроль функції нирок.

Антикоагуля= нти.

При одночасному застосуванні з гепарином, пероральними антикоагулянтами та іншими засобами, які впливають на систему згортання крові, у тому числі на функцію тромбоцитів, слід частіше проводити дослідження системи згортання крові у динаміці.

Недеполяризуючі міорелаксанти.

При одночасному введенні п= іперациліну та векуронію піперацилін сприяв пролонгуванню блокади векуронієм нейром’язової передачі. Вірогідно, через їх под= ібний механізм дії блокада нейром’язової передачі, спричинена будь-яким деполяризуючим міорелаксантом, може пролонговув= атися за наявності піперациліну. Слід очікувати, що м= ожливе одночасне застосування будь-якого з недеполяризуючих міорелаксантів з піперациліном. Потрібен контроль побічних реакцій при нейром’язової блокаді.

Метотрексат.

Піперацилін може затримувати виведення метотрексату, отже, для попередження токсичного ефекту необхідно слідкувати за рівнем метотрексату в сироватці крові у пацієнтів.

Вплив на лабораторні показники.

Як і у разі застосування інших пеніцилінів, повідомлялося про хибнопозитивні результати визначення збудників роду Aspergillus у пацієнтів, які отримували ін’єкції комбіна= ції піперацилін/тазобактам. П= озитивні результати таких випробувань слід інтерпретувати з обережністю і підтверджу= вати іншими діагностичними методами.

Під час терапії препаратом Тазпен можливий хибнопозитивний результат проби на глю= козу в сечі при використанні методу, що базується на відновленні іонів міді. Тому рекомендується проводити пробу на основі ферментативного окислення глюкози.=

Фармацевтич= на сумісність з іншими лікарськими засобами.

Тазпен не слід змішувати в одному шприці або крапельниці з іншими лікарськими засобами, ок= рім вказаних вище розчинників, оскільки немає даних про сумісність. =

Особливості застосування.

Перед початком лікування препаратом Тазпен необхідно детально ознайомитися з анамнезом хв= орого щодо реакцій гіперчутливості на пеніциліни та <= span class=3DSpellE>цефалоспорини, а також на інші алергени. <= /span>

При застосуванні препаратів пеніцилінової групи повідомлялося про тяжкі і рідко – летальні реакції гіперчутливості (анафілаксії) у хворих,= які отримували лікування пеніцилінами. Тяжкі алергічні реакції можуть вимагати припинення введення антибіотиків, призначення адреналіну та інших невідклад= них заходів.

Спричинений антибіотиками = псевдомембранозний коліт може проявлятися тяжкою, постійною діареєю, яка може загрожувати життю хворого. Псевдомембранозний коліт може розпочат= ися під час або після антибактеріального лікування. У цих випадках застосування препарату слід припинити.

При терапії Тазпеном може розвинутися резистентність мікроорганізмів, що = може спричинити суперінфекцію.

В окремих хворих, які отримували бета-лактамні антибіотики, виникали кровотечі.<= /span>

Іноді ці реакції супроводжувалися змінами лабораторних параметрів згортання крові, таких як час згортання крові, агрегація тромбоцитів та протромбіновий час; ча= стіше вони виникали у хворих з нирковою недостатністю.Якщо виникають ознаки кровотечі, слід припинити антибіотикотерапію та призначити відповідне лікування.

Під час терапії препаратом Тазпен можливий псевдопозитивний результат проби на гл= юкозу в сечі при використанні методу, що грунтується = на відновленні іонів міді. Тому рекомендується проводити пробу, на основі ферментативного окислення глюкози.

Вміст натрію у флаконі препарату Тазпен, 4 г/0,5 г, становить 217 мг (9,44 ммоль), що = може підвищувати загальний вміст натрію в організмі хворого. У хворих з низьким = депо калію або у тих, хто одночасно приймає препарати, здатні зменшити рівень ка= лію, може розвинутися гіпокаліє= мія; у таких хворих слід періодично контролювати рівень електролітів крові.=

Під час тривалого лікування можливий розвиток лейкопенії та нейтропенії, тому слід періодично визначати гематологічний статус хворого.

При тяжких інфекціях можна розпочати емпіричну терапію препаратом Тазпен до того, як будуть ві= домі результати посіву на чутливість до антибіотиків.

Ниркова недостатність

Через потенційну нефротоксичність тазобактам слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушенням функції нирок, а також пацієнтам, яким проводять гемодіаліз. Внутрішньовенні дози та інтервал між = введеннями слід коригувати з урахуванням ступеня пору= шення функції нирок.

При вторинному аналізі з використанням даних великого багатоцентрового <= span class=3DSpellE>рандомізованого дослідження щодо швидкості клубочкової фільтрації після введення часто використовуваних антибіотиків для лікування критично хворих пацієнтів застосування комбінації піперацилін/тазобактам було пов’язане з більш низькою швидкістю <= span class=3DSpellE>клубочкової фільтрації в порівнянні з такою при застосуванні інших антибіотиків. За результатами даного вторинного аналізу = було встановлено, що застосування комбінації піперацилін/тазобактам є причиною затримки відновлення функції ни= рок у цих пацієнтів.

<= /i>

Гемофаг= оцитарний лімфогістіоцитоз (ГЛГ)

Повідомляло= ся про випадки ГЛГ у пацієнтів, які отримували піперацилі= н/тазобактам (piperacillin/tazobactam), піперацилін, час= то після лікування, що тривало більше ніж 10 днів. ГЛГ – це небезпечний для жи= ття синдром патологічної імунної активації, що характеризується клінічними озна= ками та симптомами надмірного системного запалення (наприклад, лихоманка, гепатоспленомегалія, гіпертриглі= церидемія, гіпофібриногенемія, високий рівень феритину в сироватці крові, цито= пенія та гемофагоціоз). Пацієнтів, у яких розвиваються ранні прояви патологічної імунної активації, слід негайно обстежити. Якщо діагноз ГЛГ встановлено, лікування піперациліном/тазобактамом (piperacillin/tazobactam), піперациліном сл= ід припинити.

=

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. На даний час немає належних та добре контрольованих досліджень комбінації піперацилін/тазобактам чи піперациліну, чи тазобактаму окремо, проведених за участю вагітних жін= ок. Тазпен проникає через плаценту. Препарат можна застосовува= ти лише у випадках, коли очікувана користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плода

Період годування груддю. <= span class=3DSpellE>Піперацилін у незначних концентраціях виділяється у г= рудне молоко, концентрація тазобактаму в грудному мол= оці не досліджувалася. Тому препарат можна застосовувати в період годування груддю лише у тих випадках, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик для жінки та плода.

Фертильність. У дослідженнях репродуктивної функції у щурів після внутрішньочеревного введення тазобактаму або комбінації піперацилін/таз= обактам не було виявлено ознак небажаного впливу на фертильність та спарювання= .

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Даних немає= .

Під час лікування слід враховувати можливість запаморочення, судом, що впливає на швидкість психомоторних реакцій.

=

Спосіб застосування та дози.

Тазпен необхідно вводити внутрішньовенно краплинно протягом приблизно 20–30 хвилин або внутрішньовенно ст= руминно повільно як мінімум протягом 3–5 хвилин.

У хворих у стані нейтро= пенії гарячка найчастіше буває о= знакою інфекції. У даному випадку можна розпочати емпіричну терапію препаратом Тазпен до того, як будуть відомі результати посіву на чутливість до антибіотиків.

Дорослі та діти віком від 12 років із нормальною функцією нирок.

Рекомендова= на добова доза становить 1= 2 г піперациліну/1,5 г тазобак= таму, тобто 4 г/500 мг препарату Тазпен кожні 8 годин= (3 рази на добу). Загальна добова доза препарату Тазпен залежить від тяжкості та поширення інфекції і може змінюватися від 2 г/250 = мг (2 г піперациліну/250 мг тазобактаму) до 4 г/500 мг (4 г піперациліну/500 мг тазобактаму) кожні 6–8 годин (3–4 рази на до= бу).

Для хворих = із гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії, рекомендована доза становить 4 г/500 мг препарату Тазп= ен (4 г піперациліну/500 мг тазобактаму<= /span>) кожні 6 годин (4 рази на добу) у комбінації з аміноглі= козидами.

Пацієнтам літнього віку із нормальною функцією нирок рекомендовану добову дозу препарату Тазпен можна застосовувати таку ж сам= у, як і дорослим (крім випадків порушення функції печінки).

Хворі (дорослі, пацієнти літн= ього віку та діти віком від 12 років) з нирковою недостатністю.

При признач= енні препарату хворим з нирковою недостатністю або хворим, які знаходяться на гемодіалізі, необхідно скорегувати дози та інтервал між ними залежно від ступеня ниркової недостатності.

Для пацієнт= ів з нирковою недостатністю рекомендуються дози, наведені у таблиці 5.

                                                =                                                                        Таблиця 5

Кліренс креатиніну (мл/хв)<= o:p>

Рекомендована доза препарат= у Тазпен

20–80

4,5 г кожні 8 годин

< 20

4,5 г кожні 12 годин

=

Для пацієнт= ів, які знаходяться на гемодіалізі, максимальна добова доза становить 8 г/1 г <= span class=3DSpellE>піперациліну/тазобактаму. Оскільки під час гемодіалізу 30–50 % піперациліну видаляється через 4 години, необхідно призначити додатково 2 г/250 мг піперациліну/тазобактаму = після кожного сеансу діалізу. Підібрати дози для пацієнтів з нирковою та печінков= ою недостатністю можна за концентрацією препарату Тазпен<= /span> у сироватці крові.

Діти віком від 2 до 12 років = із нормальною функцією нирок.

Тазпен рекомендовано застосовувати тільки при нейтропені= ї або при ускладненій формі гострого апендициту.

При нейт= ропенії. Хворим із гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії, у комбінації з аміноглікозидами: дітям з нормальн= ою функцією нирок та масою тіла менше 50 кг доза повинна становити 90 мг (80 мг= піперациліну/10 мг тазобактаму)/кг маси тіла кожні 6 годин у комбінації з відповідною дозою аміноглікозиду, не перевищуючи 4,5 г (4 г піперациліну/500 мг тазобактаму<= /span>) кожні 6 годин (4 рази на добу).

Для дітей з масою тіла понад 50 кг= застосовують дозу для дорослих, яку вводять у комбінації з аміноглікозидом у відповідній дозі.

При ускладненій формі гострого апендициту

Для дітей з масою тіла до 40 кг та нормальною функцією нирок рекомендована доза становить 112,5 мг препарат= у Тазпен (100 мг піперациліну/12,5 мг тазобактаму)/кг маси тіла кожні 8 годин, не перевищуючи 4,5 г (4 г піперациліну/500 мг тазобактаму<= /span>) кожні 8 годин (3 рази на добу).

Для дітей з масою тіла понад 40 кг= та нормальною функцією нирок застосовують дозу для дорослих.

Діти віком від 2 до 12 років = із нирковою недостатністю.

При признач= енні препарату хворим із нирковою недостатністю необхідно скорегувати дози та інтервал між ними залежно від ступеня ниркової недостатності.

=

Для пацієнт= ів з нирковою недостатністю рекомендуються дози, наведені у таблиці 6.

                                                =                                                                            =            Таблиця 6

Кліренс креатині-ну (мл/хв)

Рекомендована доза

піперациліну/ тазобактаму

Кратність

введення

Максимальна добова доза

≥ 4= 0

Підбір дози не потрібен

20–39

90 мг (80 мг піперациліну/10 мг тазобактаму) кг маси тіла

Кожні

8 годин

Сумарна доза не більше 12 г /1,5 г на добу

<20

90 мг (80 мг піперациліну/10 мг тазобактаму) кг маси тіла

Кожні

12 годин

Сумарна доза не більше

8 г /1 г на добу

=

Рекомендова= на доза для дітей, які знаходяться на гемодіалізі, з масою тіла < 50 кг – 45 мг (40 мг = піперациліну/5 мг тазобактаму)/кг маси тіла на добу, яку вводять кожні 8 годин. Вищезазначені зміни дозування= – тільки приблизні. Необхідно провести ретельний моніторинг кожного пацієнта = для визначення ознак токсичності лікарського засобу. Дозу та кратність введення препарату потрібно відповідно скорегувати.

Хворі з печінковою недостатні= стю.

Для хворих з печінковою недостатністю не потрібно індивідуально підбирати дози препарату= Тазпен.

Тривалість терапії= . Хворим з гарячкою, яка виникла на тлі нейтропенії, введе= ння препарату слід продовжувати як мінімум протягом 48 годин після зникнення клінічних ознак та симптомів інфекції. Для іншої патології тривалість терапії визначається тяжкістю інфекційного процесу, а також динамікою клінічних та бактеріологічних показників.

При ускладн= еній формі гострого апендициту дітям віком від 2 до 12 років рекомендується проводити лікування мінімум 5 днів та максимум 14 днів.
Рекомендації щодо змішування = та розведення

Тільки для внутрішньовенного введення.

Для внутрішньовенного струминного введення вміст флакона, що містить 2 г/250 мг= або 4 г/500 мг препарату, розводять відповідно у 10 мл або 20 мл од= ного із розчинів (використовують стерильну голку та шприц, неруйнівний метод). Д= ля приготування розчину для внутрішньовенного введення як розчинник використов= ують 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози, стерильну воду для ін’єкці= й. Препарат з розчинником струшують до повного розчинення. Речовина розчиняєть= ся повністю, не залишаючи ніякого нерозчиненого залишку; отримуємо прозорий безбарвний або ледь жовтуватого кольору розчин. Дозу слід вводити протягом = 3–5 хвилин.

Для внутрішньовенного краплинного введення вміст флакона – 2 г/250 мг або 4 г/5= 00 мг препарату – розводять відповідно у 10 мл або 20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, далі одержаний розчин можна розвести до бажаного об’єму (наприклад= від 50 мл до 150 мл) одним із сумісних розчинників для внутрішньовенного введення.


                                                =                                                                            =                Таблиця 7

Дозування/ флакон

(піперацилін/

тазобактам)

Необхідний

об’єм розчинника

Необхідний об’єм розчинника 0,9 % натрію хлориду для внутрішньовенного введення прот= ягом 30 хвилин

Тазпен,

отримана концентрація

2 г/250 м= г

10 мл

100 мл

23 мг/мл<= o:p>

150 мл

15 мг/мл<= o:p>

4 г/500 м= г

20 мл

100 мл

45 мг/мл<= o:p>

150 мл

30 мг/мл =

=

Препарат з розчинником струшують до повного розчинення. Речовина розчиняється повністю= , не залишаючи ніякого нерозчиненого залишку; отримуємо прозорий безбарвний або = ледь жовтуватого кольору розчин. Дозу слід вводити протягом 30 хвилин.

Приготування розчину необхідно виконувати у стерильних умовах.

=

Діти. = =

Застосовують дітям віком від 2 років.

<= /p>
Передозуван= ня.

Більшість небажаних симптомів, які спостерігаються при передозуванні (включаючи нудот= у, блювання та діарею), відзначалися і при введенні звичайних доз. У хворих може виника= ти підвищена нейром’язова збудливість або судоми п= ри введенні доз, які перевищують рекомендовані (особливо при наявності ниркової недостатності). Лікування підтримуюче і симптоматичне залежно від клінічної картини.

Надлишкові концентрації або піперациліну аб= о тазобактаму в сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу. Після одноразової дози піперациліну/тазобактаму 3,375 г відсоток видалення шляхом гемодіа= лізу піперациліну і тазобактаму становив приблизно 31 % і 39 % відповідно.

Побічні реакції.

У більшості випадків побічні дії при застосуванні препарату Тазпен= не були тяжкими (діарея, блювання= , нудота, висипання) і переносилися пацієнтами, не потребуючи відміни. Частот= а виникнення цих побічних дій становить (³<= /span> 1/100 – = < 1/10).

Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частот= ою їх виникнення. Застосовують таку класифікацію частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (³ 1/10); час= то (= ³ 1/100 – = < 1/10); неч= асто (³ 1/1000 – <= /span>= < 1/100); рідко (³<= /span> 1/10 000 – < 1/1000); д= уже рідко (< 1/10 000).                                     =

Таблиця 8

Класи систем органів

Побічні ефекти

та частота їх виникнення

Інфекційні і паразитарні захворювання

Ч= асто: грибкова інфекція (Candidal infection).

Рідко:= псевдомембранозний коліт.

Кровотворна та лімфатична система

Часто: тромбоцитопенія, анемія.

Нечасто: лейкопенія.

Рідко: анемія, кровотечі (включаючи пурпуру, носові кровотечі, збільшення ч= асу кровотечі), агранулоцитоз.

Дуже р= ідко: панцитопенія, нейтр= опенія, гематолітична анемія, тромбоцитоз, еозинофілія.

З боку імунної системи

Дуже р= ідко: анафілактоїдні або анафілактичні реакції (включаючи шок), реакції гіперчутливості.

З боку метаболізму та харчу= вання

Нечасто: гіпокаліємія.

З боку психіки

Часто: безсоння= .

З боку нервової системи

Часто: головний біль.

Рідко: слабкість.

Дуже р= ідко: галюцинації.<= /span>

З боку судинної системи

Нечасто: гіпотензія, флебіт, тромбофлебіт, відчут= тя жару, запаморочення, почервонін= ня шкіри.

Рідко: тахікардія, аритмія.

Розлади з боку органів диха= ння, грудної клітки і середостіння

Рідко: носова кровотеча, задишка.

Дуже р= ідко: еозинофільна пневмонія.

З боку ЛОР-органів

Рідко: риніт.

Гастроінтестинальні розлади

Д= уже часто: діарея.

Ч= асто: біль у животі, блювання, запори, нудота, диспепсія.

Рідко:= стоматит, сухість у роті.

З боку гепатобіліарної системи

Дуже р= ідко: гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Часто: висипанн= я, свербіж.

Нечасто: мультиформна еритема, кропив’янка, макулопапульозний висип.<= /span>

Рідко:= токсичн= ий епідермальний некроліз.

Дуже рідко:= синдром= Стівенса – Джонсона, ексфоліативний дерматит, реакц= ія з еозинофілією і системними проявами (DRESS-синдром),= гострий генер= алізований екзантематозний пустульо= з (AGEP), бульозний дерматит, пурпура.

З боку м’язів та сполучної тканини

Нечасто: артралгія, міалгія.

Р= ідко: м’язова слабкість.

З боку функції нирок та сечовивідних шляхів

Дуже рідко: ниркова недостатність, тубулоінтерстиціальний нефрит.=

Загальні порушення та реакц= ії у місці введення препарату

Часто: жар, реакції у місці введення.

Нечасто: озноб.

Р= ідко: судоми.

Вплив на лабораторні показн= ики

Часто: підвищення активності АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази; підвищення рівня сечовини в крові; підвищення рівня сироваткового креатиніну; зниження рівнів загальн= ого білка, альбуміну; позитивний тест Кумбса; збільшення активованого часткового тромбопластиновог= о часу.

Нечасто: зниження рівня глюкози в крові, підвищення р= івня білірубіну в сироватці крові, збільшення протромбіно= вого часу.

Дуже рідко: збільшен= ня часу згортання крові, підвищення активності гістон ацетилтрансферази (ГАТ).

=

При застосуванні у високих дозах може розвинутися <= span class=3DSpellE>гіпернатріємія, тремор, енцефалопатiя (особливо у пацiєнтiв з нирковою недостатнiстю).

У хворих на= муковісцидоз лікування піперацил= іном підвищувало вірогідність виникнення гарячки та висипан= ь.

Вплив на результати лабораторних та інших діагностичних досліджень.

Введення препарату Тазпен може призвести до псевдопозитивної реакції на глюкозу у сечі при викори= станні реакції з солями міді, що характерно і для інших пеніцилінів. Рекомендується використовувати методи визначення глюкози, які базуються на ферментативному окисленні глюкози. Ряд хімічних методів вимірювання білків сечі може призве= сти до псевдопозитивних результатів. Не впливає застосування препарату на вимірювання білка сечі за допомогою діагностичних тест-смужок.

Прямий тест= Кумбса може бути псевдопозитивни= м.

Повідомляло= ся про перехресні реакції з полісахаридами та поліфураноз= ами, що не є компонентами клітинної стінки Aspergillus, при використанні тестової системи Bio-Rad Laboratories Platelia Aspergillus EIA.=

Позитивні результати тестів для вищезазначених аналізів у пацієнтів, яким застосовано= Тазпен, повинні підтверджуватися іншими діагностичними методами.

=

Термін придатності. 2 роки.

=

Умови зберігання.

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище= 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Свіжопригот= овлений розчин для внутрішньовенного введення придатний для застосування протягом 24 годин за умови зберігання при температурі не вище 25 ºС або 48 годин п= ри температурі 2–8 ºС.

Несумісність.

Тазпен не слід змішувати в одному шприці або крапельниці з іншими лікарськими засобами, крім зазначених в розділі «Спосіб застосування та дози» розчинник= ів, оскільки немає даних про сумісність.

При застосуванні препарату Тазпен сумісно з іншими антибіотиками препарати слід вводити окремо.

З урахуванн= ям хімічної нестабільності препарат Тазпен не слід застосовувати сумісно з розчинами, що містять натрію гідрокарбонат.

Тазпен не слід додавати у препарати крові або гідролізат альбуміну.

=

Упаковка.

По 2 г/0,25= г або 4 г/0,5 г у флаконі зі скла, закупореному гумовою пробкою та алюмінієвим обтискним ковпачком.

По 1 флакон= у у пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.=

=

Виробник.

Астрал СтеріТек Прайвіт Лімітед

Astral SteriTech Private Limited

=

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

911, G.I.D.= C., Макарпура, Вадодара, Гуджарат, 390 010, Індія

911, Gidc, Makarpura, Vadodara, Gujarat 390 010= , India (IND)

=

Заявник.=

М.Бі= отек Лтд

M.Biotech Ltd.

=

Місцезнаход= ження заявника.

Гледстоун Хауз, 77-79 Хай Стріт, Егам ТВ20 9ГИ, Суррей, Ве= лика Британія

Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY, Surrey, United Kingdom

Мікроорга= нізми	Чутлива	Проміжна чутливість	Стійка
Enterobacteriaceae	< 16 м= г/л	32–64 мг/л=	> 128 = мг/л
Pseudomonas spp.	< 64 м= г/л	-	> 128 = мг/л
Staphylococcus spp.	< 8 мг= /л	-	> 16 м= г/л
* Streptococcus spp<= /span>.	< 1 мг= /л	-	> 2 мг= /л
Anaerobes=	< 32 м= г/л	64 мг/л	> 128 = мг/л

Доза піперациліну/ тазобактаму	5 хв*	0,5 годин= и	1 година<= o:p>	2 години<= o:p>	3 години<= o:p>	4 години<= o:p>
4,5 г	364<= /o:p>	165<= /o:p>	92	37	16	7

Доза піперациліну/ тазобактаму	30 хв*	1 година<= o:p>	1,5 годин= и	2 години<= o:p>	3 години<= o:p>	4 години<= o:p>
4,5 г	298<= /o:p>	141<= /o:p>	87	47	16	7

Кліренс креатиніну (мл/хв)<= o:p>	Рекомендована доза препарат= у Тазпен
20–80	4,5 г кожні 8 годин
< 20	4,5 г кожні 12 годин

Кліренс креатині-ну (мл/хв)	Рекомендована доза піперациліну/ тазобактаму	Кратність введення	Максимальна добова доза
≥ 4= 0	Підбір дози не потрібен
20–39	90 мг (80 мг піперациліну/10 мг тазобактаму) кг маси тіла	Кожні 8 годин	Сумарна доза не більше 12 г /1,5 г на добу
<20	90 мг (80 мг піперациліну/10 мг тазобактаму) кг маси тіла	Кожні 12 годин	Сумарна доза не більше 8 г /1 г на добу

Дозування/ флакон (піперацилін/ тазобактам)	Необхідний об’єм розчинника	Необхідний об’єм розчинника 0,9 % натрію хлориду для внутрішньовенного введення прот= ягом 30 хвилин	Тазпен, отримана концентрація
2 г/250 м= г	10 мл	100 мл	23 мг/мл<= o:p>
150 мл	15 мг/мл<= o:p>
4 г/500 м= г	20 мл	100 мл	45 мг/мл<= o:p>
150 мл	30 мг/мл =

Класи систем органів	Побічні ефекти та частота їх виникнення
Інфекційні і паразитарні захворювання	Ч= асто: грибкова інфекція (Candidal infection). Рідко:= псевдомембранозний коліт.
Кровотворна та лімфатична система	Часто: тромбоцитопенія, анемія. Нечасто: лейкопенія. Рідко: анемія, кровотечі (включаючи пурпуру, носові кровотечі, збільшення ч= асу кровотечі), агранулоцитоз. Дуже р= ідко: панцитопенія, нейтр= опенія, гематолітична анемія, тромбоцитоз, еозинофілія.
З боку імунної системи	Дуже р= ідко: анафілактоїдні або анафілактичні реакції (включаючи шок), реакції гіперчутливості.
З боку метаболізму та харчу= вання	Нечасто: гіпокаліємія.
З боку психіки	Часто: безсоння= .
З боку нервової системи	Часто: головний біль. Рідко: слабкість. Дуже р= ідко: галюцинації.<= /span>
З боку судинної системи	Нечасто: гіпотензія, флебіт, тромбофлебіт, відчут= тя жару, запаморочення, почервонін= ня шкіри. Рідко: тахікардія, аритмія.
Розлади з боку органів диха= ння, грудної клітки і середостіння	Рідко: носова кровотеча, задишка. Дуже р= ідко: еозинофільна пневмонія.
З боку ЛОР-органів	Рідко: риніт.
Гастроінтестинальні розлади	Д= уже часто: діарея. Ч= асто: біль у животі, блювання, запори, нудота, диспепсія. Рідко:= стоматит, сухість у роті.
З боку гепатобіліарної системи	Дуже р= ідко: гепатит, жовтяниця.
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Часто: висипанн= я, свербіж. Нечасто: мультиформна еритема, кропив’янка, макулопапульозний висип.<= /span> Рідко:= токсичн= ий епідермальний некроліз. Дуже рідко:= синдром= Стівенса – Джонсона, ексфоліативний дерматит, реакц= ія з еозинофілією і системними проявами (DRESS-синдром),= гострий генер= алізований екзантематозний пустульо= з (AGEP), бульозний дерматит, пурпура.
З боку м’язів та сполучної тканини	Нечасто: артралгія, міалгія. Р= ідко: м’язова слабкість.
З боку функції нирок та сечовивідних шляхів	Дуже рідко: ниркова недостатність, тубулоінтерстиціальний нефрит.=
Загальні порушення та реакц= ії у місці введення препарату	Часто: жар, реакції у місці введення. Нечасто: озноб. Р= ідко: судоми.
Вплив на лабораторні показн= ики	Часто: підвищення активності АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази; підвищення рівня сечовини в крові; підвищення рівня сироваткового креатиніну; зниження рівнів загальн= ого білка, альбуміну; позитивний тест Кумбса; збільшення активованого часткового тромбопластиновог= о часу. Нечасто: зниження рівня глюкози в крові, підвищення р= івня білірубіну в сироватці крові, збільшення протромбіно= вого часу. Дуже рідко: збільшен= ня часу згортання крові, підвищення активності гістон ацетилтрансферази (ГАТ).