MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D19BD9.FE97E130" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D19BD9.FE97E130 Content-Location: file:///C:/680C9CB0/UA108360101_7ED0.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТР=
УКЦІЯ
для медичного застос=
ування лікарського
засобу
ВАЛСАРТАН-РІХТЕР
(VALSARTAN-RICHTER)
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою обол=
онкою, містить
40 мг або 80 мг, або =
160 мг
валсартану;
допоміжні
речовини: целюлоза
мікрокристалічна, кросповідон, кремнію
діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;
склад плівкової оболонки opadry TAN=
03B34653(коричневий) для таблеток по 40 мг: гіпромелоза, титану
ді=
span>оксид (E 171), макрогол, заліза оксид жовтий (E 172),
заліза оксид червоний
(E 172), заліза=
оксид
чорний (E 172), тальк;
склад плівкової оболонки opadry PINK 03
(E 172), тальк.=
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболон=
кою.
Основні фізико-хіміч=
ні
властивості:
Валсартан-Ріхтер,
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 40 мг:
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, круглі,
двоопуклі, коричневого кольору, з гравіюванням C 73 з одного боку та рискою=
для
поділу з другого, діаметром близько 8 мм.
Таблетку можна розділити на 2 рівні дози.
Валсартан-Ріхтер,
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 80 мг:
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, двоопу=
клі,
рожевого кольору, з гравіюванням C 74 з одного боку та рискою для поділу з
другого, довжиною близько 15 мм, шириною близько 6 мм. Таблетку можна розді=
лити
на 2 рівні дози.
Валсартан-Ріхтер,
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 160 мг:
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, двоопу=
клі,
рожевого кольору; з гравіюванням C 75 з одного боку та рискою для поділу з
другого, довжиною близько 18 мм, шириною близько 8 мм. Таблетку можна розді=
лити
на 2 рівні дози.
Фармакотерапевтична =
група. Прості препарати антагоністів
ангіотензину II.
Код АТХ С09C А03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Валсартан – активний антагоніст рецепторів
ангіотензину II, призначений для внутрішнього застосування. Він селективно діє на підтип рецепторів АТ1, відповідальний за відомі ефекти
ангіотензину ІІ. Підвищений рівень ангіотензину ІІ у плазмі крові після
блокування рецепторів AТ1 валсартаном може стимулювати ефект неблокованих
рецепторів АТ2, що врівноважує ефект рецепторів АТ1. Валсартан не проявляє
часткової агоністичної активності до рецепторів АТ1, проте проявляє значно
більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з рецепторами АТ1 порівняно з
рецепторами АТ2.
Валсартан не пригнічує АПФ (ангіотензин-перетворювальний фермент), також
відомий під назвою кініназа II, що перетворює ангіотензин І та ангіотензин =
ІІ і
руйнує брадикінін. Його застосування пацієнтам з артеріальною гіпертензією
призводить до зменшення артеріального тиску без зміни частоти пульсу.
•Артеріальна
гіпертензія (таблетки 80 мг та 160 мг)<=
span
lang=3DUK>
Застосування валсартану хворим з артеріальною гіпертензією призводить до
зниження артеріального тиску без впливу на частоту пульсу.
Початок гіпотензивного ефекту відзначається через 2 години або максимум
через 4-6 годин після прийому; тривалість ефекту перевищує 24 години.
Максимальний терапевтичний ефект розвивається через 4 тижні після початку
лікування та підтримується на цьому рівні у разі довготривалого лікування.
Одночасне застосування з гідрохлоротіазидом призводить до досягнення значно=
го
додаткового зменшення артеріального тиску.
Раптове
припинення прийому препарату не супроводжується розвитком синдрому відміни.=
Тривале застосування препарату пац=
ієнтами
з артеріальною гіпертензією дозволило встановити, що він не впливає на ріве=
нь
загального холестерину, рівень сечової
кислоти, а також концентрації тригліцеридів і глюкози у сироватці крові (ан=
алізи
проводили натще).
Застосування препарату призводить до зменшення кількості госпіталізацій=
у
зв’язку із серцевою недостатністю, уповільнення прогресування серцевої
недостатності, покращення функціонального класу за класифікацією NYHA
(Нью-Йоркської кардіологічної асоціації), збільшення фракції викиду, а також
зменшення ознак і симптомів серцевої недостатності та покращення якості жит=
тя.
• Стан п=
ісля перенесеного інфаркту міокарда (таблетки 40 мг, 80 мг та 160 м=
г)
Відомо також, що застосування валсартану пацієнтам у післяінфарктний пе=
ріод
сприяє зниженню серцево-судинної летальності, зменшенню кількості
госпіталізацій унаслідок серцевої недостатності та рецидивів інфаркту міока=
рда
(до основного лікування включалися ацетилсаліцилова кислота, бета-блокатори,
інгібітори АПФ, тромболітичні препарати і статини). Застосування комбінації
валсартану з каптоприлом не приносить більшої користі, ніж прийом тільки
каптоприлу, тому застосовувати таку комбінацію не рекомендується.
Клінічний
досвід застосування дітям віком до 6 років
Валсарт=
ан не
рекомендований для застосування цій віковій категорії пацієнтів.
Фармакокінетика.
Всмоктування
Максимальна концентрація препарату у плазмі крові досягається через 2-4
години після перорального прийому таблеток валсартану та через 1-2 години п=
ісля
перорального прийому розчину валсартану. Середня абсолютна біодоступність
таблеток та розчину препарату становить 23 % та 39 % відповідно. Їжа зменшує
вплив валсартану (що визначається за показником AUC (площа під кривою
залежності концентрації від часу)) приблизно на 40 %, а максимальну
концентрацію препарату у плазмі крові (Cmax) приблизно на 50 %, =
хоча
концентрації валсартану у плазмі, починаючи приблизно з 8 годин після прийо=
му
препарату, аналогічні у групах, які приймали препарат натще та після їжі. П=
роте
зменшення AUC не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного
ефекту, тому валсартан можна приймати незалежно від вживання іжі.
Розподіл
Об’єм розподілу валсартану у рівноважному стані після внутрішньовенного
введення становить приблизно 17 л, що вказує на той факт, що для валсартану=
не
характерний значний розподіл у тканинах. Валсартан значною мірою зв’язуєтьс=
я з
білками сироватки крові (94-97 %), в основному з сироватковим альбуміном.
Біотрансформація
Валсартан не піддається значному метаболізму, оскільки лише приблизно 2=
0 %
дози виводиться у вигляді метаболітів. Його гідроксильний метаболіт виявляв=
ся у
низьких концентраціях у плазмі крові (менш ніж 10 % показника AUC валсартан=
у). Цей
метаболіт є фармакологічно неактивним.
Виведення
Фармакокінетична крива валсартану має мультиекспоненційну природу (Т Т<=
sub>½α<1
год і T½ß - приблизно 9 годин). Валсартан виводиться
переважно з жовчю та калом (близько 83 % дози) та нирками з сечею (близько =
13 %
дози), в основному у незміненому вигляді. Плазмовий кліренс валсартану після
внутрішньовенного введення становить приблизно 2 л/год., а нирковий кліренс=
–
0,62 л/год. (приблизно 30 % загального кліренсу). Період напіввиведення
валсартану становить 6 годин.
Пацієнти з серцев=
ою
недостатністю
(таблетки 40 мг, 80 мг та 160 мг)
Се=
редній
проміжок часу до досягнення Cmax та період напіввиведення валсар=
тану
аналогічні у пацієнтів із серцевою недостатністю та у здорових добровольців.
Значення AUC і Cmax валсартану майже пропорційні до збільшення д=
ози
вище клінічного діапазону доз (від 40 до
16= 0 мг двічі на добу). У середньому коефіцієнт кумуляції дорівнює приблизно 1,7. <= /span>Передбачуваний кліренс валсартану після перорального введення становить приблизно 4,5 л/год. Вік пацієнтів не впливає на передбачуваний кліренс пацієнтів із серцевою недостатністю.<= o:p>
Фармакокінетика в окремих г=
рупах
пацієнтів
Пацієнти
літнього віку. У деяких пацієнтів
літнього віку системний вплив валсартану був дещо більш виражений, ніж у
пацієнтів молодого віку, однак не було показано будь-якої клінічної значущо=
сті
цього.
Пацієнти з порушен=
ням
функції нирок Не було виявле=
но
кореляції між функцією нирок та системним впливом валсартану. Кореляції =
між
функцією нирок і системною експозицією валсартану не було виявлено, що
очікувано для сполуки, нирковий кліренс якої становить всього 30 % від
загального кліренсу з плазми крові. Тому пацієнти з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну > 10 мл=
/хв)
не потребують корекції дози препарату. На даний час відсутні дані щодо безп=
еки
застосування валсартану пацієнтам з кліренсом креатиніну < 10 мл/хв та
пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, тому валсартан слід застосовуват=
и з
обережністю таким пацієнтам (див. розд=
іли «Спосіб
застосування та дози» та «Особл=
ивості
застосування»). Валсартан волод=
іє
високою спорідненістю до білків плазми крові та не виводиться за допомогою
діалізу.
Пацієнти з порушен=
ням
функції печінки Приблизн=
о 70 % дози препарату, яка всмоктал=
ася,
виводиться з жовчю, в основному у незміненому вигляді. Валсартан не зазнає
значної біотрансформації. У пацієнтів зі слабким і помірно вираженим порушен=
ням
функції печінки спостерігалося збільшення експозиції в два рази (AUC) порів=
няно
зі здоровими випробуваними. Однак, кореляції між концентрацією препарату у
плазмі крові та ступенем порушення функції печінки виявлено не було.
Застосування Валсартан-Ріхтер для лікування пацієнтів з тяжким порушенням
функції печінки не досліджували (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказан=
ня» та=
«Особливості застосування»<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:PL'>).
Діти
Кліренс валсартану (л/год/кг) у дітей був порівняним з аналогічним
кліренсом у дорослих, які використовують той самий препарат, в усьому віков=
ому
діапазоні від 1 до 16 років.
Діти з порушенням функції нирок<= o:p>
Застосування препарату у педіатрії для лікування дітей з кліренсом
креатиніну <30 мл/хв, а також дітей, які перебувають на діалізі, не
досліджувалося, тому не рекомендується застосовувати валсартан у цих групах
пацієнтів. При лікуванні дітей з кліренсом креатиніну >30 мл/хв коригува=
ння
дози не потрібно. Рекомендується ретельно контролювати функцію нирок і
концентрацію калію в сироватці крові (див. розділи «Спосіб застосува=
ння
та дози» та «Особливо=
сті
застосування»).
Клінічні характерист=
ики.
Пок=
азання.
Артеріальна
гіпертензія (таблетки 40 мг)
Лі=
кування
артеріальної гіпертензії у дітей віком від 6 років.
Артеріальна гіпертензія (таблетки 80 мг та 1=
60 мг)
Лікування артеріальної гіпертензії у дорослих та дітей віком від 6 рокі=
в.
Стан після перенесеного інфаркту міокарда (таблетки 40 мг, 80 мг та 160 мг)
Лікування клінічно стабільних дорослих пацієнтів із симптоматичною серц= евою недостатністю або систолічною дисфункцією лівого шлуночка, яка протікає безсимптомно, після перенесеного (від 12 годин до 10 днів) інфаркту міокарда (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).<= o:p>
Серцева недостатність (таблетки 40 мг, 80 мг=
та
160 мг)
Лікування симптоматичної серцевої недостатност=
і у
дорослих пацієнтів, коли не можна застосовувати інгібітори
ангіотензинперетворювального ферменту (AПФ), або як допоміжна терапія з
інгібіторами АПФ, коли не можна застосовувати бета-блокатори (див. розділи «Особливості застос=
ування» та
«Фармакологічні властивості»).
Протипоказання.=
• Гіперчутливість до валсартану аб=
о до
будь-якої з допоміжних речовин.
• Тяжка печінкова недостатність, б=
іліарний
цироз печінки та холестаз.
• Одночасне застосування препарату Валсартан-Ріхтер з аліскіреном
пацієнтам, які страждають на цукровий діабет чи ниркову дисфункцію (швидкіс=
ть
клубочкової фільтрації (ШКФ)
< 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділ «Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
• Вагіт=
ні жінки
або жінки, які планують завагітніти (див. «Застосування=
у
період вагітності або годування груддю» та «Особливості застосування=
»).
Взаємодія з іншими лікарськими зас=
обами
та інші види взаємодій.
Одночасне застосуван=
ня
протипоказано
Подвійна
блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) (БРА ІІ або ІАПФ з=
аліскіреном)
Одночасне застосування антагоністів рецепторів
ангіотензину ІІ (АРАІІ), включаючи валсартан, або інгібіторів
ангіотензин-перетворювального ферменту (ІАПФ) і аліскирену при лікуванні
пацієнтів, які страждають на цукровий діабет, або з порушенням функції ниро=
к (ШКФ
<60 мл/хв/1,73 м2) протипоказано
(див. розділи «Протип=
оказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими за=
собами
та інші види взаємодій»).
Одночасне застосуван=
ня не
рекомендується
Літій
Після одночасного застосування інгібіторів АПФ з літієм спостерігалося
оборотне підвищення концентрацій літію у сироватці крові та токсичність.
Враховуючи відсутність досвіду одночасного застосування валсартану та літію=
, ця
комбінація не рекомендується. Якщо вона все ж вважається необхідною,
рекомендований ретельний контроль рівнів літію у сироватці крові.
Калійзберігаючі
діуретики, добавки калію, замінники солі, що містять калій, та інші речовин=
и,
потенційно здатні підвищувати рівень калію
Якщо вважається необхідним поєднання лікарського засобу, який впливає на
рівень калію, із валсартаном, рекомендується контролювати рівень калію у пл=
азмі
крові.
Одночасне застосування вимагає обережності
Нестероїдні протизап=
альні
засоби (НПЗЗ), у тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2 (COX-2),
ацетилсаліцилова кислота у дозі > 3 г/добу та неселективні НПЗЗ
У разі одночасного застосування антагоністів ангіотензину ІІ із НПЗЗ
антигіпертензивний ефект може зменшитися. До того ж, одночасне застосування
антагоністів ангіотензину ІІ та НПЗЗ може призвести до підвищеного ризику
погіршення ниркової функції та підвищення рівня калію у сироватці крові. То=
му
на початку лікування рекомендується контроль функції нирок та відповідна
гідратація.
Транспортні
білки
Відомо, що in
vitro валсартан є субстратом для білків-переносників OATP1B1/OATP1B3 та
MRP2. Клінічне значення цих даних невідоме. Одночасне застосування валсарта=
ну
та інгібіторів білків-переносників OATP1B1/OATP1B3 (наприклад, рифампіцин,
циклоспорин) або інгібіторів білків-переносників MRP2 (наприклад, ритонавір)
може збільшити системну експозицію валсартану. Слід проявляти обережність на початку або в кін=
ці
одночасного застосування такої комбінації.
Інші засоби
У дослідженнях лікарських взаємодій з використа=
нням
валсартану не було виявлено клінічно значущих лікарських взаємодій з
валсартаном або з будь-яким з наступних препаратів: циметидином, варфарином,
фуросемідом, дигоксином, атенололом, індометацином, гідрохлоротіазидом,
амлодипіном, глібенкламідом.
Застосування у педіа=
трії
Рекомендується дотримуватися обережності при
комбінованому лікуванні дітей і підлітків з артеріальною гіпертензією, у як=
их
часто першопричинним станом є порушення функції нирок, валсартаном та іншими
препаратами, що інгібують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, які мож=
уть
призвести до збільшення вмісту калію в сироватці крові. Потрібен ретельний моніторинг функції нир=
ок та
вмісту калію в сироватці крові.
Особливості застосування.
Гіперкаліємія
Одночасне застосування добавок калію, калійзберігаючих діуретиків,
замінників солі, які містять калій, або інших засобів, які можуть підвищува=
ти
рівень калію (гепарин тощо) не рекомендується. У разі потреби може
здійснюватися контроль рівня калію.
Порушення функції нирок. На даний час відсутні дані, які ст=
осуються
безпеки застосування препарату пацієнтам з кліренсом креатиніну < 10 мл/хв та пацієнтам, які знаходяться на г=
емодіалізі;
тому валсартан слід застосовувати з обережністю таким пацієнтам. Дорослим
пацієнтам з кліренсом креатиніну > 10 мл/хв корекція дози не потріб=
на
(див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакологічні властивості»=
).
Пацієнтам з порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації
(ШКФ)
< 60 мл/хв/1,73 м2) протипоказане призначення комбін=
ацій =
БРА ІІ, включаючи валсартан, або І=
АПФ з
аліскіреном (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськи=
ми
засобами та інші види взаємодій»).=
Порушення функції печінки
Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Валсартан-Ріхт=
ер
пацієнтам зі слабко чи помірно вираженим порушенням функції печінки, що не
супроводжується холестазом (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та Ф=
армакологічні
властивості»).
Пацієнти з дефіцитом натрію в організмі та/а=
бо
недостатнім об’ємом циркулюючої крові
(ОЦК) У пацієнтів з тяжким дефіцитом натрію та/або недостатнім об’ємом
циркулюючої крові, наприклад у пацієнтів, які одержують високі дози діурети=
ків, в окремих випадках після початку
лікування препаратом Валсартан-Ріхтер може розвинутися симптоматична
артеріальна гіпотензія. До початку лікування препаратом Валсартан-Ріхтер
необхідно здійснити корекцію вмісту натрію в організмі та/або рівня циркулю=
ючої
крові, наприклад, шляхом зниження дози діуретика.
Стеноз ниркових артерій
Безпека застосування препарату Валсартан-Ріхтер для лікування пацієнтів=
з білатеральним
стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки не була
встановлена.
Відомо, що короткочасне лікування валсартаном 12 пацієнтів з вазореналь=
ною
артеріальною гіпертензією на тлі однобічного стенозу ниркової артерії не
призводило до значних змін гемодинамічних показників нирок, концентрації
креатиніну в сироватці крові або азоту сечовини крові (АСК). Однак у пацієн=
тів
з однобічним стенозом ниркової артерії застосування інших препаратів, які
впливають на ренін-ангіотензинову систему, може призвести до збільшення
концентрації азоту сечовини крові і креатиніну сироватки крові, тому при
лікуванні цих пацієнтів валсартаном слід ретельно контролювати функцію ниро=
к.
Трансплантація нирки
На даний час відсутні дані стосовно безпеки застосування препарату
Валсартан-Ріхтер пацієнтам, яким
нещодавно проведено трансплантацію нирки.
Первинний гіперальдостеронізм
Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом не повинні застосовувати
препарат Валсартан-Ріхтер, оскільки у них не активована ренін-ангіотензинова
система.
Стеноз аортального та мітрального клапана,
обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія
Як і інші вазодилататори, препарат Валсартан-Ріхтер слід з надзвичайною
обережністю призначати пацієнтам зі стенозом аортального та мітрального кла=
пана
або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.
Вагітність
Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II (АRАII) протипоказ=
ано
вагітним протягом усього періоду вагітності, а також жінкам, які планують
завагітніти.
Як=
що під
час лікування препаратом Валсартан-Ріхтер підтверджується вагітність, його
застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобо=
м,
дозволеним для застосування вагітним (див. розділи «Протипоказання» та «Зас=
тосування
у період вагітності або годування груддю»).
Нещодавно перенесений інфаркт міокарда
Відомо, що комбіноване лікування каптоприлом і валсартаном не дає
додаткових клінічних переваг, зате збільшує ризик розвитку небажаних явищ
порівняно з референтними схемами лікування (див. розділи «Спосіб застосуван=
ня
та дози» та «Фармакологічні властивості»). Тому комбіноване лікування
валсартаном та інгібіторами АПФ не рекомендується.
Слід бути обережним, починаючи лікування пацієнтів, які перенесли інфар=
кт
міокарда. Обстеження пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, завжди має =
включати
оцінку функції нирок (див. розділ«Спосіб застосування та дози»).
У пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, лікування препаратом
Валсартан-Ріхтер може спричинити деяке зниження артеріального тиску, однак =
за
умови дотримання інструкцій щодо дозування, відміна препарату з причини
симптоматичної артеріальної гіпотензії, що
зберігається, не завжди є обов'язковою (див. розділ «Спосіб застосув=
ання
та дози»).
Серцева недостатність
Ризик розвитку небажаних реакцій, особливо артеріальної гіпотензії,
гіперкаліємії та зниження функції =
нирок
може бути підвищений при застосуванні препарату Валсартан-Ріхтер у комбінац=
ії з
інгібіторами АПФ. Відомо, що потрійна комбінована схема лікування, що включ=
ає
інгібітор АПФ, бета-блокатор та валсартан, не володіє будь-якими клінічними
перевагами при лікуванні пацієнтів із серцевою недостатністю. Ця комбінація=
, імовірно,
призведе до збільшення ризику розвитку небажаних явищ, тому її застосування=
не
рекомендується.
Застосування потрійної комбінації, що включає інгібітор АПФ, антагоніст мінералокортикоїдних рецепторів і валсартан також не рекомендується. Застосування обох комбінацій має відбуватися під контролем спеціаліста і бути предметом ретельного моніторингу функції нирок, водно-електролітного балансу та артеріального тиску.
Слід бути обережним, почи= наючи лікування пацієнтів із серцевою недостатністю. Обстеження пацієнтів із серцевою недостатністю завж= ди повинне включати оцін= ку функції нирок (див. розділ «Спо= сіб застосування та дози»).
У пацієнтів із серцевою недостатністю лікування
препаратом Валсартан-Ріхтер =
часто
спричиняє деяке зниже=
ння
артеріального тиску, однак за умови дотримання інструкцій щодо дозування
відміна препарату з причини симптоматичної артеріальної гіпотензії, що зберігається, не завжди є обов'язковою (див. розділ «Спосіб застосування та д=
ози»).
Серед пацієнтів, у яких ниркова функція може залежати від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, у пацієнтів із тяжкою застійною серцевою недостатністю), лікування інгібіторами АПФ було пов'язан= о з олігурією та/або прогресуючою азотемією, а в поодиноких випадках – з гострою нирковою недостатністю та/або летальним наслідком. Оскільки валсарта= н є блокатором рецепторів ангіотензину ІІ, не можна виключати, що застосування препарату Валсартан-Ріхтер може бути пов'язано з порушенням функції нирок.
Ангіоневротичний наб=
ряк в
анамнезі
У пацієнтів, які використовували валсартан,
спостерігалися випадки ангіоневротичного набряку, у тому числі набряк горта=
ні
та набряк голосової щілини, що призводив до обструкції дихальних шляхів та/=
або
набряку обличчя, губ, гортані та/або язика; у деяких із цих пацієнтів розви=
ток
ангіоневротичного набряку реєструвався і раніше під час застосування інших
препаратів, у тому числі інгібіторів АПФ. Розвиток ангіоневротичного набряку
вимагає негайного припинення застосування валсартану; його повторне
застосування заборонене.
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостер=
онової
системи (РААС)
У чутливих пацієнтів може спостерігатися артеріальна гіпотензія,
непритомність, інсульт, гіперкаліємія та зміни функції нирок (включаючи гос=
тру
ниркову недостатність), особливо при комбінованому застосуванні лікарських
препаратів, що впливають на цю систему.
Відомо, що при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, блокаторів
рецепторів ангіотензину II або алсікірену підвищує ризик розвитку артеріаль=
ної
гіпотензії, гіперкаліємії і зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову
недостатність). Тому подвійна блокада РААС із застосуванням блокаторів
рецепторів ангіотензину II або аліскірену не рекомендується (див. розділ
«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та
інші види взаємодій»). У випадках, коли подвійна блокада абсолютно
показана, необхідно ретельне спостереження спеціаліста та обов'язковий
моніторинг функції нирок, водно-електролітного балансу, артеріального тиску=
.
Інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензину II не слід одночасно
застосовувати хворим з діабетичною нефропатією.
Необхідно дотримуватися обережності при комбінованому застосуванні АРАІ=
І,
включаючи валсартан, з іншими лікарськими препаратами, які блокують РААС,
наприклад, ІАПФ або аліскіреном (див. розділи «Протипоказання» та«Взаємодія=
з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ (АРАІІ),
включаючи валсартан, або інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту
(ІАПФ) та аліскірену при лікуванні пацієнтів, які страждають на цукровий ді=
абет
або порушенням функції нирок (ШКФ
<60 мл/хв/1,73 м2), протипоказано (див. розділи
«Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування у педіатрії
Порушення функції нирок
Застосування препарату дітям з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв. та
дітям, які перебувають на діалізі, не досліджувалося, тому валсартан не рек=
омендується
для призначення цій категорії пацієнтів. Дітям з кліренсом креатиніну > =
30
мл/хв корекція дози не потрібна (див. розділ «Спосіб застосування та дози» =
та «Фармакологічні
властивості»). Під час лікування валсартаном має здійснюватися ретельний ко=
нтроль
функції нирок та рівня калію у сироватці крові. Це стосується, зокрема,
випадків, коли валсартан використовується за умов наявності інших порушень
(висока температура, дегідратація), що потенційно впливають на функцію ниро=
к.
Одночасне застосування АРАІІ, включаючи валсартан, або ІАПФ, та аліскір=
ену,
при лікуванні пацієнтів з порушенням функції нирок (ШКФ <60 мл/хв/1,73 м=
2),
протипоказане (див. розділи «Протипоказання»
та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Порушення функції печінки
Як і дорослим, Валсартан-Ріхтер протипоказаний дітям з тяжкою печінковою
недостатністю, цирозом печінки та холестазом (див. розділ «Протипоказання»). Клінічний досвід застосування
препарату Валсартан-Ріхтер дітям зі слабкою або помірною печінковою
недостатністю обмежений. При лікуванні таких пацієнтів доза валсартану не
повинна перевищувати 80 мг.
Застосування у період вагітності, або годування груддю.
Вагітність
Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II (АІІRА) протипоказано протягом усього періоду
вагітності, а також жінкам, які планують завагітніти.
Лікарський засіб Валсартан-Ріхтер не слід застосовувати вагітним або
жінкам, які планують завагітніти. Якщо під час лікування цим засобом
підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і
замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосування вагітним (ди=
в. розділи
«Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Епідеміологічні дані, які стосуються ризику
тератогенного впливу в результаті прийому інгібіторів АПФ під час І тримест=
ру
вагітності, не є переконливими; проте незначне збільшення ризику виключити =
не
можна. Оскільки контрольовані епідеміологічні дані, які стосуються ризику,
пов’язаного із застосуванням антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, відсу=
тні,
ризик тератогенного впливу може існувати і для цього класу препаратів. За
винятком випадків, коли продовження лікування вважається необхідним,
пацієнткам, які планують вагітність, слід призначати альтернативні
антигіпертензивні засоби зі встановленим профілем безпеки застосування у пе=
ріод
вагітності. Якщо буде діагностовано вагітність, лікування за допомогою
антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ слід негайно припинити, і, якщо необхідно, призначити інший
лікарський засіб, дозволений для застосування вагітним.
Відомо, що застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ під час=
ІІ
та ІІІ триместрів вагітності спричиняє фетотоксичність у людей (погіршення
функції нирок, олігогідрамніон, затримку осифікації кісток черепа) та
токсичність для новонароджених (ниркова недостатність, артеріальна гіпотенз=
ія,
гіперкаліємія).
Якщо засоби AIIRA використовували з ІІ триместру вагітності, рекомендує=
ться
здійснити ультразвукове обстеження плода для перевірки його функції нирок та
стану кісток черепа.
За станом новонароджених, матері яких приймали АІІRА, слід ретельно сте=
жити
з метою перевірки розвитку артеріальної гіпотензії (див. розділи
«Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Період годування груддю
Зважаючи=
на
відсутність даних щодо застосування валсартану у період грудного годування, не рекомендується застосовувати
Фертильність
Валсартан у дозах до 200 мг/кг/добу не спричиняв
небажаного впливу на репродуктивну функцію щурів. Ця доза 200 мг/кг/добу
перевищує максимальну дозу, рекомендовану для людини перераховану на мг/м2
у 6 разів (розрахунки проводили для перорального застосування дози
320 мг/добу пацієнтом з масою тіла 60 кг).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а=
бо з
іншими механізмами.
Досліджень щодо впливу на здатність керувати автотранспортом та роботу з
іншими механізмами не проводили. Слід мати на увазі, що під час керування
автотранспортом або роботи з іншими механізмами можливе виникнення
запаморочення або слабкості.
Спосіб застосування та дози.
Спосіб застосування.
Валсартан-Ріхтер застосовувати внутрішньо, незалежно від прийому їжі, з=
апиваючи
водою.
•
Артеріальна
гіпертензія
Рекомендована початкова доза препарату
Валсатан-Ріхтер становить 80 мг 1 раз на
добу. Антигіпертензивний ефект досягається протягом 2 тижнів, а
максимальний ефект – протягом
4 тижнів лікування. У деяких хворих, у яких =
не
вдається досягти адекватного контролю артеріального тиску, доза може бути
збільшена до 160 мг та до максимального значення –
320 мг.
Валсата=
н-Ріхтер
також можна комбінувати з іншими антигіпертензивними препаратами (див. розд=
іли
«Протипоказання», «Особливості
застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій». Одночасне застосу=
вання
діуретиків, таких як гідрохлоротіазид, сприяє додатковому зменшенню артеріа=
льного
тиску у таких пацієнтів.
• Нещодав=
но
перенесений інфаркт міокарду
Лікування клінічно стабільних пацієнтів може бути розпочате вже через 12
годин після перенесеного інфаркту міокарда. Починаючи лікування з початкової
дози 20 мг (½ таблетк=
и
40 мг, таблетка має риску для поділу) 2 рази на добу, дозу можна поступ=
ово
збільшувати до
40 мг, 80 мг та 160 мг 2 рази на добу протягом кількох наступних тижнів=
. Максимальна
доза становить 160 мг 2 рази на добу. В цілому, рекомендується досягнення д=
ози 80 мг 2 рази на добу через 2 тижні після початку лікування, а
досягнення максимальної дози 160 мг 2 рази на добу – через 3 місяці залежно=
від
переносимості пацієнтом препарату. Якщо з'являється симптоматична артеріальна гіпотензія або ниркова
недостатність, необхідно розглянути доцільність зменшення дози. Валсартан м=
ожна
застосовувати пацієнтам, які отримують інше лікування у період після
перенесеного інфаркту міокарда, наприклад, тромболітичні препарати,
ацетилсаліцилову кислоту, блокатори β-адренорецепторів, статини та діу=
ретики.
Одночасне застосування з інгібіторами АПФ не рекомендується (див. розділи=
span>
«Особливості застосування» т=
а «Фармакологічні
властивості»).
Пацієнти, які перенесли інфаркт міокарда, у будь-якому разі потребують
контролю функції нирок.
• Серцева недостатність
Рекомендована початкова доза препарату Валсатан-Ріхтер становить 40 мг 2
рази на добу. Поступове збільше=
ння
дози до 80 мг та 160 мг 2 рази на добу має здійснюватися з інтервалами не
менш ніж 2 тижні до досягнення максимальної дози, яка залежить від переноси=
мості
препарату пацієнтом. Слід розглянути питання про зменшення дози одночасно
застосовуваних діуретиків. Максимальна добова доза, яка використовувалася п=
ід
час клінічних випробувань, становила 320 мг і була розподілена на декілька прийомів.
Валсартан можна застосовувати у комбінації з
іншими препаратами для лікування серцевої недостатності. Однак застосування
потрійної комбінації інгібітору АПФ, бета-блокатора та валсартану не
рекомендується (див. розділи «Особливості застосування»).
Пацієнти з серцевою недостатністю потребують контролю функції нирок.
Застосування окремим групам пацієнтів
Пацієнти літнього =
віку
Пацієнти літнього віку не
потребують корекції доз.
Ниркова недостатні=
сть
Дорослі пацієнти з кліренсом креатиніну > 10 мл/хв. не потребую=
ть
корекції доз (див. розділ «Особливості застосування»). Одночасне застосування препарату
Валсартан-Ріхтер з аліскіреном протипоказане пацієнтам з порушеннями функції
нирок (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) < 60 мл/хв/1,73 м2) (див. р=
озділ «Протипоказання»).
Цукровий діабет
Одночас=
не
застосування препарату Валсартан-Ріхтер з аліскіреном протипоказане пацієнт=
ам з
цукровим діабетом (див. розділ «Протипоказання»).
Печінкова недостат=
ність
Валсарт=
ан-Ріхтер протипок=
азаний
пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, біліарним цирозом печінки та
холестазом (див. розділи «Протипоказання»,
«Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Пацієнтам зі слабкою або помірною печінковою
недостатністю без холестазу доза валсартану не повинна перевищувати 80 =
;мг.
Артеріальна
гіпертензія у дітей
Діти
віком від 6 років
Початкова доза становить 40 мг 1 раз на д=
обу
для дітей з масою тіла менше 35 кг та 80 мг 1 раз на добу для діт=
ей з
масою тіла 35 кг або більше. Корекцію дози слід здійснювати залежно від
реакції артеріального тиску. Максимальні дози, які використовувалися під час
клінічних випробувань, наведені у таблиці 1.
Дози, які перевищують наведені у таблиці, не
досліджувалися, а отже, не рекомендовані для застосування.
Таблиця 1
|
Маса тіла=
|
Максимальна доза=
валсартану |
|
|
≥ 18 =
кг -
< 35 кг |
80 мг |
|
|
≥ 35 =
кг
-< 80 кг |
160 мг |
|
|
≥ 80 =
кг -
≤ 160 кг=
|
320 мг |
Діти
віком до 6 років
Безпека та ефективність препарату Валсартан-Ріхтер у дітей віком від =
1 до 6
років не встановлені.
Застосування
дітям віком від 6 років з нирковою недостатністю
Застосування дітям з
кліренсом креатиніну =
< 30 мл/хв та дітям, які знаходяться на діалізі, не досліджувал=
ося,
тому валсартан не рекомендований для застосування таким пацієнтам. Діти з
кліренсом креатиніну > 30 мл/хв не потребують корекції дози. Необхі=
дний
ретельний контроль функції нирок та рівня калію у сироватці крові (див. роз=
діли
«Особливості застосування» та
«Фармакологічні властивості»).
Застосування
дітям віком від 6 років з печінковою недостатністю
Як і дорослим, Валсартан-Ріхтер протипоказаний діт=
ям з
тяжкою печінковою недостатністю, біліарним цирозом печінки та холестазом (д=
ив.
розділи «Протипоказан=
ня» та
«Особливості застосування»). Клінічний досвід застосування препарату
Серцева недостатність та нещодавно перенесений інфаркт міокарда у діт=
ей
Валсартан-Ріхтер =
не
рекомендований для лікування серцевої недостатності та нещодавно перенесено=
го
інфаркту міокарда у дітей через відсутність даних щодо його безпеки та
ефективності.
Діти.
Валсартан-Ріхтер застосовувати для лікування
артеріальної гіпертензії у дітей віком від 6 років. Цей препарат не
рекомендований для лікування серцевої недостатності або післяінфарктного ст=
ану
у дітей через відсутність даних з безпеки та ефективності.
Безпека та ефективність валсартану у дітей в=
іком
від 1 до 6 років не встановлені.
Передозування валсартану мо=
же
проявлятися вираженою артеріальною гіпотензією, яка може супроводжуватися
пригніченням свідомості, циркулярним колапсом і/або шоком.
Лікування.
Лікувальні
заходи залежать від часу, який пройшов з моменту введення, а також в=
ід
типу та тяжкості симптомів; найважливішою є стабілізація кровотоку. У разі
артеріальної гіпотензії пацієнт має перебувати у положенні лежачи на спині;
слід також провести корекцію об’єму циркулюючої крові.
Малоймовірно, що гемодіа=
ліз
буде ефективний для виведення валсартану.
Побічні реакції.
Таблиця 2
Артеріальна гіпертен=
зія
З боку кровотворної та лімфатичної систем |
Зниження рівня гемоглобіну, зниження
гематокриту, нейтро=
пенія,
тромбоцитопенія |
З боку імунної системи |
Гіперчутливість, у тому числі сироваткова
хвороба |
З боку метаболізму та
харчування |
Підвищений рівень калію у сироватці крові,
гіпонатріємія |
З боку органів слуху та вестибулярного апарату |
Вертиго (запаморочення) |
З боку судинної системи |
Васкуліт |
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння |
Кашель |
З боку кишково-шлункового тракту |
Біль у шлунку |
З боку гепатобіліарної системи |
Підвищений рівень печінкових ферментів, у тому числі підвищений рівень
білірубіну у сироватці крові |
З боку =
шкіри
та підшкірної клітковини |
Ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж |
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини |
Міалгія |
З боку нирок та сечовидільної системи |
Ниркова недостатність та порушення функції нирок, підвищений рівень
креатиніну у сироватці крові |
Загальні порушення |
Слабкість |
Реакції, які спостерігалися у пацієнтів з артеріальною гіпертензією нез=
алежно
від причинно-наслідкового зв’язку із застосуванням досліджуваного препарату:
артралгія, астенія, біль у спині, діарея, вертиго, головний біль, безсоння,
зниження лібідо, нудота, набряки, фарингіт, риніт, синусит, інфекції верхніх
дихальних шляхів, вірусні інфекції.
Діти
Артеріальна гіпер=
тензія
За винятком окремих порушень з боку травного тракту (наприклад, біль у
шлунку, нудота, блювання) та вертиго, не відзначалося значних відмінностей =
за
такими параметрами, як тип небажаних реакцій, їх частота та серйозність, між
профілем безпеки у дітей віком від 6 років та раніше зареєстрованим профілем
безпеки у дорослих пацієнтів.
Нейрокогнітивна оцінка та оцінка розвитку дітей віком 6-16 років не вия=
вила
клінічно значущого загального негативного впливу лікування валсартаном прот=
ягом
періоду до 1 року.
Гіперкаліємія частіше спостерігалася у дітей віком від 6 років із основ=
ними
хронічними хворобами нирок.
Профіль безпеки у дорослих пацієнтів після інфаркту міокарда та/або з
серцевою недостатністю відрізнявся від загального профілю безпеки, який
спостерігався у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Це може бути пов’яза=
не з
основним захворюванням цих пацієнтів. Небажані реакції, які спостерігалися у
дорослих пацієнтів після інфаркту міокарда та/або з серцевою недостатністю,
перелічені нижче.
Таблиця 3
Стан після інфаркту міокарда та/або сер=
цева
недостатність (досліджено лише у дорослих пацієнтів)
З боку кровотворної та лімфатичної систем |
Тромбоцитопенія |
З боку імунної системи |
Гіперчутливість, у тому числі сироваткова хвороба |
З боку метаболізму та харчування |
Гіперкаліємія, підвищений рівень калію у сироватці крові,
гіпонатріємія |
З боку нервової системи |
Запаморочення, постуральне запаморочення, си=
нкопе
(непритомність), головний біль |
З боку органів слуху та вестибулярного апарату |
Вертиго |
З боку серця |
Серцева недостатність |
З боку судинної системи |
Артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, васкуліт |
З боку органів дихання, груд=
ної
клітки та середостіння |
Кашель |
З боку кишково-шлункового тракту |
Нудота, діарея |
З боку гепатобіліарної систе=
ми |
Підвищений рівень печінкових ферментів |
З боку =
шкіри
та підшкірної клітковини |
Ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж |
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини |
Міалгія |
З боку нирок та сечовидільної системи |
Ниркова недостатність та порушення функції нирок, гостра ниркова
недостатність, підвищений рівень креатиніну у сироватці крові, підвищений
рівень азоту сечовини у крові |
Загальні розлади та порушення у місці введення |
Астенія, слабкість |
Термін придатності. 4 роки.
Умови зберігання.
Зберіга=
ти в
оригінальній упаковці для захисту від впливу вологи.
Зберігати у недоступ=
ному для
дітей місці.
Упаковка. 10
таблеток у блістері, по 3 (1=
0&time=
s;3) блістери у картонній
Категорія відпуску. =
За рецептом.
Виробник.
ТОВ «Гедеон Ріхтер Польща».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.=
Вул. к= н. Ю. Понятовського, 5, Гродзиськ Мазовецький, 05-825, Польща.
Виробник.=
ВАТ «Гедеон Ріхтер», Угорщина.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.=
Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина.
Заявник.
ВАТ «Гедеон Ріхтер», Угорщина.
Місцезнаходження зая=
вника та/або
представника заявника.
Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина.