ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

= 030;НСТРУКЦІЯ

= 076;ля медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= 055;олайві^®

(Po= livy^®)

Склад:

діюч= ;а речовина: polatuzumab vedo= tin;

1 флакон міст = 80;ть 140 мг полатузумаk= 3;у ведотину;=

1 флакон містить 30 мг полатузумаk= 3;у ведотину;=

1 мл приготовлеl= 5;ого (відновлено = 75;о) розчину міс = 90;ить полатузумаk= 3;у ведотину 20 мг/= мл;

= 076;опоміжні речовини: ки&#= 1089;лота янтарна, нат= 088;ію гідроксид, с= 072;хароза, полісорбат 20. =

= 051;ікарська форма. Порошо= 082; для концентратm= 1; для розчину для інфузій.

= 054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: лі&#= 1086;філізована маса від білого до сірувато-бі = 83;ого кольору.

Фармако = 90;ерапевтичн&#= 1072; група. Антине= 086;пластичні та імуномодулn= 2;ючі засоби. Антинеоплаl= 9;тичні засоби. Моноклоналn= 0;ні антитіла і кон’югати антитіла з лікарським засобом. Інш= 110; моноклоналn= 0;ні антитіла і кон’югати а = 85;титіла з лікарськи = 84; засобом.

Ко= 076; АТХ L01F X14.

Фармак = 86;логічні властивостo= 0;.

Фарм= ;акодинамік = 72;.

Меха= ;нізм дії

Пол= ;атузумаб ведотин – це кон’юг = 72;т антитіло-пр = 77;парат, до складу якого входи = 90;ь антимітотиm= 5;ний засіб монометил ауристатин = 45; (MMAE), ковалентн = 86; приєднаний до моноклон = 72;льного антитіла (рекомбінан = 90;ний гуманізоваl= 5;ий імуноглобуl= 3;ін G1 [IgG1]), дія якого спрямована на CD79b. Моноклоналn= 0;ні антитіла отримують з = 72; технологієn= 2; рекомбінанm= 0;ної ДНК у клітинах яє = 95;ників китайськогl= 6; хом’яка. Мон= 086;клональне антитіло зв’язуєтьсn= 3; з високою афінністю т = 72; селективніl= 9;тю із CD79b, компоне = 85;том клітинної поверхні рецептора В-клітин. Експресія CD79b обмежуєтьсn= 3; нормальнимl= 0; клітинами В-клітинної лінії диференціюk= 4;ання (за винятком плазматичнl= 0;х клітин) і злоякіснимl= 0; В-клітинами. CD= 79b експресуєтn= 0;ся в > 95 % дифузних В-великоклі = 90;инних лімфом. Післ= 103; зв’язуваннn= 3; з CD79b полатузумаk= 3; ведотин шви = 76;ко інтерналізm= 1;ється і лінкер розщеплюєтn= 0;ся лізосомальl= 5;ими протеазами, що забезпеч = 91;є внутрішньоl= 2;літинну доставку MMAE. MMAE зв’язуєтьсn= 3; з мікроканалn= 0;цями та вбиває клітини, що діляться, шляхом пригніченнn= 3; поділу клітин та індукції апоптозу.=

Фарм= ;акодинаміч = 85;і ефекти

= 045;лектрофізі&= #1086;логія серця

За дани= 084;и електрокарk= 6;іографії (ЕКГ), отриманими = 91; двох відкритих дослідженнn= 3;х у пацієнтів = 079; раніше лікованими B-клітинними злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями, полатузумаk= 3; ведотин у рекомендовk= 2;ній дозі клінічно значуще не подовжував середній інтервал QTc.

Клін= ;ічна ефективнісm= 0;ь та безпека=

= 056;аніше нелікована = 44;БВКЛ

Ефекти = 74;ність Полайві^® вивчалась у міжнародноl= 4;у, багатоцентl= 8;овому, рандомізовk= 2;ному, подвійно сліпому, плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; (POLARIX, GO39942) за участю 879 пацієнтів із раніше не= 083;ікованою ДБВКЛ.

Критер= 10;ям включення в дослідженнn= 3; відповідалl= 0; пацієнти віком 18–80 років, у яких значення м= 10;жнародного прогностичl= 5;ого індексу (IPI) становило 2–5, а показник загального стану – 0–2 за шкалою Східної об’= 08;днаної онкологічнl= 6;ї групи (ECOG). Гістологічl= 5;і типи пухлин = 80; включали ДБ = 42;КЛ (без додатковогl= 6; уточнення (БДУ), з активованиm= 3; B-клітин (ABC), з В-клітин гермінативl= 5;ого центру (GCB)), В-кл&#= 1110;тинну лімфому високого ступеня злоякісносm= 0;і (БДУ, double-hit, triple-hit) та інші підтип = 80; B-великокліт= 080;нних лімфом (позитивні н= 072; вірус Епштейна – Барр, збагач= 077;ні T-клітинами/г&#= 1110;стіоцитами= ). Пацієнти не мали відоми = 93; лімфом ЦНС або периферичнl= 6;ї нейропатії >= 1 ступеня.

Пацієн = 90;и були рандомізовk= 2;ні у співвідно = 96;енні 1:1 для отримання препарату Полайві^® плюс R-CHP або R-CHOP протягом шести 21-денних циклів з под= 072;льшими двома додат = 82;овими циклами монотерапіo= 1; ритуксимабl= 6;м в обох групах. Пацієнти були страти = 92;іковані за індексом IPI= (2 проти 3–5), наявністю а = 73;о відсутністn= 2; об’ємного захворюванl= 5;я (ураження ≥ 7,5 c = 84;) та географічнl= 0;м регіоном.=

Полайв= 10;^® вводили внутрішньоk= 4;енно по 1,8 мг/кг у день 1 циклів 1–6. R-CHP або R-CHOP вводили з дн= 103; 1 циклів 1–6 із l= 7;одальшою монотерапіn= 8;ю ритуксимабl= 6;м у день 1 циклі&= #1074; 7–8. Дозування в кожній групі лікування відбувалосn= 0; відповідно до таких схем:

Гl= 8;упа Полайві^® + R-= CHP: Полайві^® 1,8 мг/кг, ритуксимаб 375 мг/м², циклофосфа= мід 750 мг/м², доксорубіц= ин 50 мг/м² і преднізон 100 мг/добу в дні 1–5 кожного циклу перорально= .
Гl= 8;упа R-CHOP: ритуксима= ;б 375 мг/м², циклофосфа= мід 750 мг/м², докс= 086;рубіцин 50 мг/м², вiнкристин 1,4 мг/м² і пре= 076;нізон 100 мг/добу в дні 1–5 кожного циклу перор= ;ально.

Дві групи лікування загалом бул = 80; збалансоваl= 5;і за вихідним = 80; демографічl= 5;ими характерисm= 0;иками та характерисm= 0;иками захворюванl= 5;я. Середній ві = 82; пацієнтів становив 65 років (діапазон ві= 076; 19 дo 80 років), 53,6 % l= 7;ацієнтів були європеоїднl= 6;ї раси, 53,8 % станl= 6;вили чоловіки, 43,8 % мали об’ємн = 77; захворюванl= 5;я, у 38 % індекс ІPI становив 2, у 62 = ;% індекс ІPI становив 3–5 і 88,7 % мали 3 або 4 стадію захворюванl= 5;я. Більшість пацієнтів (84,2 = %) мали ДБВКЛ (включаючи БДУ, ABC та GCB). Для 211 пацієнтів н = 77; були повідо = 84;лені результати визначення клітини походження (COO= ). Серед популяції, щ= 086; аналізувалk= 2;сь стосовно COO (n =3D&nb= sp;668), за профілем експресії генів 33,1 % пацієнтів м = 72;ли ДБВКЛ із ABC і 52,7 % пацієнтів мали ДБВКЛ і= 079; GCB.

Первин = 85;ою кінцевою точкою дослідженнn= 3; була виживаністn= 0; без прогресуваl= 5;ня за оцінкою дослідника. Медіана тривалості періоду подальшого спостережеl= 5;ня становила 28,2 місяця.

Taбли = 94;я 1

Резюме щодо ефективносm= 0;і у пацієнтів із раніше нелікованоn= 2; ДБВКЛ в дослідженнo= 0; GO39942 (POLARIX)

<= /p>	Пол = 72;йві^® + R-CHP N =3D 440<= /o:p>	R-CHOP<= /p> N =3D 439<= /o:p>
Пер = 74;инна кінцева точка
Виживаніст= ;ь без прогресува= 085;ня^1,*
Чи&#= 1089;ло (%) пацієнтів k= 9; подіями	107 (24,3 %)	134 (30,5 %)
ВР (95 % ДI)	0,73 [0,57, 0,95]
по&#= 1082;азник p^3,**	0,0177<= /p>
По&#= 1082;азник 2-річної ВБП (%)	76,7	70,2
[95 % ДI]	[72,65, 80,76]=	[65,80, 74,61]=
Клю = 95;ові вторинні кінцеві точки	<= /p>
Виживаніст= ;ь без подій (EFS_eff)¹	<= /p>
Чи&#= 1089;ло (%) пацієнтів k= 9; подією	112 (25,5 %)	138 (31,4 %)
ВР [95% ДI]	0,75 [0,58, 0,96]
по&#= 1082;азник p^3,**	0,0244<= /p>
Частота об’єктивно= 111; відповіді (ЧОВ) наприкі= нці лікування²	<= /p>
Па&#= 1094;ієнти, які відповіли на лікування (%) (повна відповідь, часткова відповідь)	376 (85,5%)	368 (83,8%)
Різн= ;иця в частоті відповіді (%) [95 % ДI]	1,63 [-3,32, 6,57]
Ча&#= 1089;тота повної відповіді (%) (ПВ)^2,*	<= /p>	<= /p>
Паці= ;єнти, які відповіли на лікування (%)<= /o:p>	343 (78%)	325 (74%)
Різн= ;иця в частоті відповіді (%) [95% ДI]	3,92 [-1,89, 9,70]
Ча&#= 1089;ткова відповідь (%) (ЧВ)	33 (7,5%)	43 (9,8%)
= 95 % ДI метод&#= 1086;м Клоппера – Пірсона	[5,22, 10,37]<= /span>	[7,18, 12,97]<= /span>

ДI – довірчий інтервал; ВР – відношенн= 03; ризиків; ВБП – виживаністn= 0; без прогрес = 91;вання; EFS_eff – показник виживаностo= 0; без подій внаслідок ефективносm= 0;і: використовm= 1;ється з метою відображенl= 5;я виживаностo= 0; без подій, зумовленої ефективнісm= 0;ю і визначено= 11; як час від дати рандом= 10;зації до найбільш раннього ви = 85;икнення будь-якої з перелічениm= 3; подій: прогр= 077;сування/рец= идив захворюванl= 5;я, смерть з будь-якої причини, первинна причина ефективносm= 0;і, встановленk= 2; дослідникоl= 4;, інше, ніж прогресуваl= 5;ня/рецидив захворюванl= 5;я, що призвело до початку будь-якого н= 077; зазначеногl= 6; в протоколі лікування лімфоми (NALT), якщо біопсі= 03; була отримана після завер = 96;ення лікування і була позитивною щодо залишк = 86;вого захворюванl= 5;я незалежно від того, розпочате л= 10;кування NALT чи ні; CMH : Кохрk= 2;н – Мантель – Х&#= 1077;нзель.

¹ З= а оцінкою дослідника.

² З= а оцінкою BICR (засліплени = 81; незалежний централізоk= 4;аний аналіз).

³Л&= #1086;гарифмічни= ;й ранговий критерій, стратифікоk= 4;аний.

* За критеріями оцінки відповіді Лугано від 2014 року.

** Страти&= #1092;іковано за IPI (2 проти 3–5), наявністю або відсутністn= 2; об’ємного захворюванl= 5;я, географічнl= 0;м регіоном.

Під час проведення проміжного аналізу клю = 95;ова вторинна кінцева точка, загальна виживаністn= 0;, була незрілою і н= 077; відрізнялаl= 9;ь статистичнl= 6; [стратифіко = 74;ане відношення ризиків 0,94 (95 % ДI, 0,65, 1,37); p =3D 0,7524].

Йм&= #1086;вірність виживаност= 110; без прогресува= 085;ня (%)
	Час, місяці
&= #1055;ацієнти з ризиком
R-CHOP	439	389	330	296	220	78	3	NE
Полайв&#= 1110;^® + R-CHP	440	404	353	327	246	78	NE	NE

NE – неможливо визначити<= /span>

Групи лікування: R-CHOP (n =3D 439); Полайві^® + R-C= HP; ценз&#= 1091;ровано

Показн = 80;к р (логрангови = 81; критерій) =3D 0,0177; відношення ризику (95% ДІ) =3D 0,73 (0= ,57 – 0,95)

Рис. 1. Кр&= #1080;ва Каплана – Мейєра виживаностo= 0; без прогресуваl= 5;ня (ВБП) за оцінкою дослідника = 74; дослідженнo= 0; GO39942 (POLARIX).

= 056;ецидивуюча або рефрактернk= 2; ДБВКЛ

Ефекти = 74;ність Полайві^® вивчалася в міжнародноl= 4;у багатоцентl= 8;овому відкритому дослідженнo= 0; (GO29365), що включало рандомізовk= 2;ну когорту 80 пацієнтів і = 79; раніше лікованою дифузною В-великоклі = 90;инною лімфомою (ДБ= 042;КЛ). Пацієнти були рандомізовk= 2;ні у співвідно = 96;енні 1:1 отримувати Полайві^® + бендамустиl= 5; та ритуксимаб (БР) або тільки БР протягом шести 21-денних цикл&= #1110;в. Пацієнти були стратифікоk= 4;ані за триваліс = 90;ю відповіді н = 72; останнє попереднє лікування ≤ 12 місяців або >= ; 12 місяців.

Пацієн = 90;и не були кандидатамl= 0; для аутолог= 10;чної трансплантk= 2;ції гемопоетичl= 5;их стовбуровиm= 3; клітин (HSCT) та мали рецидивуючk= 7; або рефракт = 77;рне захворюванl= 5;я після щонайменше одного попередньоk= 5;о режиму системної хіміотерапo= 0;ї. У це дослідженнn= 3; не були включені па = 94;ієнти з попередньоn= 2; алогенною HSCT, лімфомою центральноo= 1; нервової системи, трансформоk= 4;аною індолентноn= 2; лімфомою, фолікулярнl= 6;ю лімфомою стадії 3b, суттєвими серцево-суд = 80;нним захворюванl= 5;ям або захворюванl= 5;ям легенів, акт= 080;вними інфекціями, рівнем аспа = 88;татамінотр&#= 1072;нсферази (AСT) або аланін= ;амінотранс = 92;ерази (AЛT) > 2,5 × верхнь = 86;ї межі норми (В&#= 1052;Н) або рівнем загального білірубіну X= 05; 1,5 × ВМН, рівнеl= 4; креатиніну >= 1,5 × ВМН (або кліренсом креатиніну <= 40 мл/хв), якщо ті= льки причиною та = 82;ого підвищення = 85;е була лімфом = 72;, що досліджуваl= 3;ась.

Полайв= 10;^® вводили внутрішньоk= 4;енно у дозі 1,8 мг/кг = 74; день 2 циклу 1 і в день 1 циклів 2–6. Бендамустиl= 5; вводили у дозі 90 мг/м²/= добу внутрішньоk= 4;енно в дні 2 і 3 циклm= 1; 1 і в дні 1 та 2 циклів 2–6. Ритуксимаб вводився у дозі 375 мг/м² в день 1 циклів 1–6.

Із 80 пацієнтів, рандомізовk= 2;них отримувати Полайві^® + БР (n =3D 40) або тільки БР (n =3D 40), більшість були європе = 86;їдної раси (71 %) та чоловічої статі (66 %). Середній ві = 82; становив 69 років (діапазон: 30–86 років). 64 із 80 пацієнтів (80 %) мали показник загального стану 0–1 за шкалою Схід = 85;ої об’єднаної онкологічнl= 6;ї групи (ECOG) і 14 із 80 пацієнтів (18 %) мали показник загального стану 2 за шкалою ECOG. Більшість пацієнтів (98 %) мали ДБВКЛ б= 077;з додатковогl= 6; уточнення. Загалом 48 % пацієнтів мали ДБВКЛ з активованиl= 4;и В-клітинами та 40 % мали ДБВi= 0;Л з В-клітин гермінативl= 5;ого центру. Основними причинами того, що пацієнти не були кандид = 72;тами для проведення HSCT, були вік (40 %), не&#= 1076;остатня відповідь н = 72; резервну терапію (26 %) та неефективнo= 0;сть попередньоo= 1; трансплантk= 2;ції (20 %). Медіана кількості попередньо проведених = 90;ерапій становила 2 (діапазон: 1–7), при цьому 29 % (n =3D 23) отримали одну попередню терапію, 25 % (n =3D 20) – 2 попередні терапії та 46 % (n = =3D 37) – 3 або більше попередні терапії. Усі пацієнти, за винятком одного у гру= 087;і Полайві^® + Б= Р рандомізовk= 2;ного дослідженнn= 3; ІІ фази, рані&#= 1096;е не отримували лікування бендамустиl= 5;ом. 80 % пацієнтів мали рефрактернk= 7; захворюванl= 5;я. У пацієнтів, які отримували полатузумаk= 3; ведотин + БР і у яких було визначено число CD3+ лімфоцитів, абсолютне число CD3+ лімфо= ;цитів становило > 200 клітин/мкл у 95= %, 79 % та 83 % осіб, у яких визначення було викона = 85;о до початку лікування (n =3D 134), в кінці лікування (n =3D 72) та через 6 місяців після завершення лікування (n =3D 18) відповідно.

Пе= рвинною кінцевою точкою цьог = 86; дослідженнn= 3; була частот = 72; повної відповіді (ПВ) у кінці лікування (6–8 тижнів післ= 03; дня 1 циклу 6 або останньої дози досліджуваl= 5;ого лікування) з= 072; оцінкою незалежногl= 6; наглядовогl= 6; комітету ме = 90;одом ПЕТ-КТ.

&= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; &nbs= p; &= nbsp; = Таблиця 2

Резюме ефективносm= 0;і у пацієнтів = 079; раніше ліко = 74;аною ДБВКЛ (дослі= 076;ження GO29365)

Показн&#= 1080;к	По&#= 1083;айві^® + бендамусти= 085; + ритуксимаб<= o:p> N =3D = 40	Бе&#= 1085;дамустин + ритуксимаб<= o:p> N =3D = 40
Ме&#= 1076;іана тривалості спостереже= 085;ня 22 місяці
Первинна кінцева точка
Частот&#= 1072; повної відповіді* (за оцінкою н= езалежного наглядовог= 086; комітету) в кінці лікування**
Пацієн&#= 1090;и, які відповіли на лікування ( %)=	16 (40,0)	7 (17,5)
Різниц&#= 1103; за частотою відповіді ( %) [95 % ДI]	22,5 [2,6, 40,2]=
p-значен= ня (критерій хі-квадрат, тест Кохрана – Ма&= #1085;теля – Хензеля***)<= /span>	0,0261
Вторинні кінцеві точки та пошукові кінцеві точки
Тривал&#= 1110;сть відповіді (за оцінкою дослідника)
Кількі&#= 1089;ть пацієнтів, включених в аналіз Кількі&#= 1089;ть ( %) пацієнтів із подією	28 17 (60,7)	13 11 (84,6)
Медіан&#= 1072; тривалості відповіді (95 % ДI), місяці ВР [95 % ДI]	10,3 (5,6, ОВ)	4,1 (2,6, 12,7)<= o:p>
0,44 [0,20, 0,95= ]
p-значен= ня (логрангови&#= 1081; критерій, стратифіко= 074;аний***)	0,0321
Частот&#= 1072; загальної відповіді* (за оцінкою д= ослідника) в кінці лікування**
Пацієн&#= 1090;и, які відповіли на лікування ( %) (ПВ, ЧВ)	19 (47,5)	7 (17,5)
Різниц&#= 1103; в частоті відповіді ( %) [95 % ДI]	30,0 [9,5, 47,4]=
p-значен= ня (критерій хі-= квадрат, тест Кохрана – Ма&= #1085;теля – Хензеля***)<= /span>	0,0036
Повна відповідь ( %) (ПВ)	17 (42,5)	6 (15,0)
Різниц&#= 1103; за частотою відповіді ( %) [95 % ДI]	27,5 [7,7, 44,7]=
p-значен= ня (критерій хі-квадрат, тест Кохран&#= 1072; – Мантеля – Х= ензеля***)	0,0061
Частко&#= 1074;а відповідь ( %) (ЧВ) 95 % ДІ методом Клоппера – П&= #1110;рсона	2 (5,0) [0,6, 16,9]=	1 (2,5) [0,06, 13,2]
Частот&#= 1072; найкращої загальної відповіді^{* (за оцінкою дослідника)}
Пацієн&#= 1090;и, які відповіли на лікування ( %) (ПВ, ЧВ)	28 (70,0)	13 (32,5)
Різниц&#= 1103; за частотою відповіді ( %) [95 % ДI]	37,5 [15,6, 54,7= ]
Повна відповідь ( %) (ПВ)	23 (57,5)	8 (20,0)
95 % ДІ методом Клоппера – П&= #1110;рсона	[40,9, 73,0]	[9,1, 35,7]=
Частко&#= 1074;а відповідь ( %) (ЧВ) 95 % ДІ методом Клоппера – П&= #1110;рсона	5 (12,5) [4,2, 26,8]=	5 (12,5) [4,2, 26,8]=

ДI – довірчий інтервал; ВР – відношення ризику; ОВ – оцінка відсутня; ПВ – повна відповідь; Ч= 042; – часткова відповідь.

* За модифіковаl= 5;ими критеріями Лугано 2014: потl= 8;ібне підтверджеl= 5;ня повної відповіді з = 073;оку кісткового мозку методом ПЕТ-КТ. ЧВ, підтверджеl= 5;а методом поз = 80;тронно-еміс&= #1110;йної комп’ютернl= 6;ї томографії (= 055;ЕТ-КТ), має відповідатl= 0; критеріям ПЕТ-КТ та ком&#= 1087;’ютерної томографії (= 050;Т).

** 6–8 тижнів післ= 03; дня 1 циклу 6 або останньої дози досліджуваl= 5;ого лікування.

*** Стратифікаm= 4;ія за триваліс = 90;ю відповіді н = 72; попередню терапію (≤ 12 місяців проти > 12 місяців).

Загаль = 85;а виживаністn= 0; (ЗВ) була пошуковою к= 10;нцевою точкою, що не контролюваl= 3;ася за допомого= 02; помилки 1 типу. Медіан= 072; ЗВ у групі По&#= 1083;айві^® + БР становила 12,4 місяця (95 % ДI: 9,0, О = 42;) проти 4,7 місяця (95 % ДI: 3,7, 8,3) у контрольніl= 1; групі. Невідкоригl= 6;вана оцінка ВР щодо ЗВ становила 0,42. При врахува = 85;ні впливу базових коваріат ВР для ЗВ було в&#= 1110;дкоригован= о до 0,59. Коваріати включали пе = 88;винний статус рефрактернl= 6;сті, кількість п = 86;передніх ліній терапії, міжнародниl= 1; прогностичl= 5;ий індекс та попередню т = 88;ансплантац&#= 1110;ю стовбуровиm= 3; клітин.

Вижива = 85;ість без прогресуваl= 5;ня (ВБП) за оцінк&= #1086;ю дослідника була пошуковою кінцевою то = 95;кою, яка не контролюваl= 3;ася за допомого= 02; помилки 1 типу. Медіан= 072; ВБП у групі Полайві^® + БР становил = 72; 7,6 місяця (95 % ДI: 6,0, 17,0) проти 2,0 місяця (95 % ДI: 1,5, 3,7) у контрольніl= 1; групі. Невідкоригl= 6;вана оцінка ВР що= 076;о ВБП становила 0,34.<= /o:p>

Імун= ;огенність=

Як і всі білки, що вол&#= 1086;діють терапевтичl= 5;им ефектом, полатузумаk= 3; ведотин має потенціал для імунної відповіді. У дослідженнn= 3;х GO39442 (POLARIX) та GO29365 відповідно = 91; 1,4 % (6/427) та 5,2 % (12/233) пацієнтів були виявлені антитіла до полатузумаk= 3;у ведотину, з них у жодног= 086; не виявлено нейтралізуn= 2;чі антитіла. Чере= ;з обмежену кількість пацієнтів, у яких були виявлені антитіла до полатузумаk= 3;у ведотину, неможливо зробити висновок щодо потенц= 10;йного впливу імуногенноl= 9;ті на ефективн= 10;сть чи безпеку.

Резуль = 90;ати оцінки імуногенноl= 9;ті суттєво залежать ві = 76; декількох факторів, включаючи чутливість та специфічніl= 9;ть методу аналізу, методологіn= 2; аналізу, обробку зразків, час відбору зразків, супутнє лікування т = 72; основне захворюванl= 5;я. Із цих причи= 085; порівняння частоти виявлення антитіл до полатузумаk= 3;у ведотину з частотою виявлення антитіл до і= 085;ших лікарських засобів мож = 77; призвести д = 86; невірного тлумачення даних.

&= #1060;армакокіне= ;тика.

Експоз = 80;ція MMAE, кон’югованl= 6;го з антитілом (acMMAE), у плазмі крові зростала пропорційнl= 6; дозі в діапазоні доз полатузумаk= 3;у ведотину ві = 76; 0,1 до 2,4 мг/кг. Після введення першої дози полатузумаk= 3;у ведотину 1,8 мг/кг середн= 103; максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (C_max) acMMAE становила 803 (± 233) нг/мл і площа під кривою «кон = 94;ентрація–ч&#= 1072;с» від 0 до безкінечноl= 9;ті (AUC_inf) становила 1860 (± 966) день•нг/мл. На основі популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу AUC acMMAE у циклі 3 збільшиласn= 3; приблизно н = 72; 30 % при порівн&= #1103;нні з AUC у циклі 1 і досягла більше 90 % AUC у ц= 080;клі 6. Термінальнl= 0;й період напіввиведk= 7;ння acMMAE у циклі 6 становив близько 12 днів (95 % ДI 8,1–19,5 дня). На основі популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу прогнозоваl= 5;а концентрацo= 0;я acMMAE в кінці цик= 083;у 6 становить близько 80 % від теоретичноk= 5;о значення у рівноважноl= 4;у стані. Експозиція некон’юговk= 2;ного MMAE, цитотоксичl= 5;ого компонента полатузумаk= 3;у ведотину, зростала пропорційнl= 6; дозі у діапазоні доз полатуз = 91;мабу ведотину ві = 76; 0,1 до 2,4 мг/кг. Для концентрацo= 0;й ММАЕ в плазм= 110; була характерна кінетика, об= 084;ежена швидкістю його утворення ММАЕ.

Після введення першої дози полатузумаk= 3;у ведотину 1,8 мг/кг C_max становила 6,82 (&plus= mn; 4,73) нг/мл, час до досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у плазмі крові становив бл = 80;зько 2,5 дня та термінальнl= 0;й період напі = 74;виведення становив близько 4 днів. Експоз= 080;ція некон’юговk= 2;ного MMAE у плазмі крові стано = 74;ить < 3 % експозиції acMM= AE. За даними популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу спо = 89;терігаєтьс&#= 1103; зниження експозиції (AUC) некон’юговk= 2;ного MMAE у плазмі крові після повторного = 79;астосуванн&#= 1103; кожні три тижні.

На основі моделюваннn= 3; популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики за результатаl= 4;и аналізу post-hoc пр&#= 1086;гнозована експозиція некон’юговk= 2;ного MMAE у пацієнтів із масою тіл= 072; понад 100 кг збільшитьсn= 3; не більше ні= 078; на 55 %.

Всмо= ;ктування

По= лайві^{® вводять
шляхом
внутрішньоk=
4;енної
інфузії.
Дослідженнn=
3;
з іншими
шляхами
введення не
проводилисn=
3;.}

Розп= ;оділ

Оц= інка центральноk= 5;о об’єму розподілу acMMAE = 74; популяції становила 3,15 л= ;, що приблизн = 86; дорівнює об’єму плаз = 84;и крові. In vitro MMAE помірно зв’язуєтьсn= 3; (71–77 %) із білками пла = 79;ми крові людин = 80;. MMAE суттєво не проникає в еритроцити людини in vitro; співвідношk= 7;ння вмісту в цільній крові та пла= 079;мі крові становить від 0,79 дo 0,98.

Да= ні іn vitro свідчат= ;ь, що MMAE є субстратом P-gp, однак не інгібує P-gp у клінічно значимих концентрацo= 0;ях.

Біотрансфо= рмація

Очікує = 90;ься, що у пацієнтів полатузумаk= 3; ведотин піддається катаболізмm= 1;, у результаті чого утворюютьсn= 3; дрібні пепт = 80;ди, амінокислоm= 0;и, = 85;екон’югова&#= 1085;ий MMAE та катаболіти, = 087;ов’язані з некон’юговk= 2;ним MMAE. Рівні метаk= 3;олітів MMAE не визначалисn= 3; у плазмі крові людин = 80;.

До= слідження іn vitro свідчать, що MM= AE є субстрато = 84; CYP3A4/5, однак не стимулює основні ферменти CYP. MMAE є слабким, залежним ві = 76; часу інгібітороl= 4; CYP3A4/5, але конкур&= #1077;нтно не інгібує CYP3A4/5 у клінічно значимих ко = 85;центраціях.

MMAE не пригнічу= 08; CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 та CYP2D6.

Виве= ;дення

На основі дани = 93; популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу конR= 17;югат (acMMAE) переважно виводиться шляхом несп = 77;цифічного лінійного кліренсу на рівні 0,9 л/добу= ;. Дослідженнn= 3; іn vivo на щурах, яким вводил = 80; полатузумаk= 3; ведотин (із радіоізотоl= 7;ною міткою на MMAE), продемонстl= 8;ували, що більша частина рад= 10;оактивност&#= 1110; виводиться = 79; калом і меша частина – із сечею.

Особлиk= 4;і групи пацієнтів<= /span>

= 044;іти

Дослідженн= я фармакокінk= 7;тики полатузумаk= 3;у ведотину у дітей (віком &l= t; 18 років) не проводилисn= 0;.

= 055;ацієнти літнього віку

За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу даних паціє = 85;тів віком 19–89 років вік не впливає на фармакокінk= 7;тику acMMAE та некон’юговk= 2;ного MMAE. За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу не спостерігаl= 3;ося суттєвої різниці у фармакокінk= 7;тиці acMMAE та некон’юговk= 2;ного MMAE між пацієнт= ;ами віком < 65 рокі= 074; (n =3D 394) та пацієнтами віком ≥ 65 років (n =3D 495).

= 055;орушення функції нирок

У пацієнтів і = 79; легким (кліренс креатиніну 60&#= 8211;89 мл/хв, n =3D 361) або помірним (кліренс креатиніну 30–59 мл/хв, n =3D 163) порушенням функції нирок експозиція acMM= AE та некон’юг = 86;ваного MMAE була подібною з такою у пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок (кліре= 085;с креатиніну X= 05; 90 мл/хв, n =3D 356) на основі результатіk= 4; популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу. Недостатньl= 6; даних, щоб оцінити вплив тяжкого порушення ф = 91;нкції нирок (кліре= 085;с креатиніну 15–29 мл/хв, n =3D 4) на фармакокінk= 7;тику. Немає даних щодо пацієн = 90;ів із термінальнl= 6;ю стадією ниркової не = 76;остатності та/або пацієнтів, які перебув = 72;ють на діалізі.

= 055;орушення функції печінки=

За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу у пацієнтів і = 79; легким порушенням функції печінки (AСT або AЛT > 1,0–2,5 × ВМН або зага= 083;ьний білірубін > 1,0–1,5 × ВМН, n =3D 133) експозиція acMM= AE є подібною д= ;о такої у пацієнтів з нормальною функцією печінки (n =3D 737), тоді як вели= 095;ина AUC некон’юговk= 2;ного MMAE є більшою нk= 7; більше ніж н= 072; 40 %.

Недостатнь= о даних, щоб оцінити вплив помір = 85;ого порушення функції печінки (загальний білірубін > 1,5–3 × ВМН, n =3D 11) нk= 2; фармакокінk= 7;тику. Наявні обмежені да = 85;і щодо пацієнтів і = 79; тяжким порушенням функції печінки або після трансплантk= 2;ції печінки.

= 050;лінічні характерисm= 0;ики.

Показа = 85;ня.

Лікарський засіб Полайві^® у комбінації із ритуксимабl= 6;м, циклофосфаl= 4;ідом, доксорубіцl= 0;ном та преднізоноl= 4; (R-CHP) показаний для лікування дорослих пацієнтів і = 79; раніше нелікованоn= 2; дифузною B-великокліт= 080;нною лімфомою (ДБ= 042;КЛ).

Лікарський засіб Полайві^® у комбінації = 79; бендамустиl= 5;ом та ритуксим = 72;бом показаний для лікування дорослих па = 94;ієнтів із рецидиву= 02;чою/рефракт&= #1077;рною дифузною = &nb= sp; B-велиl= 2;оклітинною лімфомою, як= 110; не є кандида= 090;ами для трансплантk= 2;ції гемопоетичl= 5;их стовбуровиm= 3; клітин.

Про= ;типоказанн= 03;.

Підвищ = 77;на чутливість до полатузу = 84;абу ведотину аб = 86; до будь-якої допоміжної речовини лікарськогl= 6; засобу.

Активн= 10; тяжкі інфекції (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Взаємо = 76;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій.

Відповідні клінічні дослідженнn= 3; взаємодії полатузумаk= 3;у ведотину з іншими ліка = 88;ськими засобами у людей не проводилисn= 3;.

Взаємодія при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; є інгібітораl= 4;и, субстрk= 2;тами або індукторамl= 0; CYP3A4, а також при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; є інгібітораl= 4;и Р-глікопрот = 77;їну (P-gp)З огляду на результати моделі симуляції ф = 72;рмакокінет&#= 1080;ки вивільненнn= 3; MMAE з полатузум= ;абу ведотину, що ґрунтуєтьсn= 3; на фізі = 86;логічній основі, потужні інгібітори CYP3= A4 та P-gp (наприклад кетоконазоl= 3;) можуть збільшуватl= 0; площу під кривою «концентраm= 4;ія–час» (AUC) некон’юговk= 2;ного MMAE на 48 %. Рекомендуєm= 0;ься дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і інгібітора CYP3= A4. За станом пац= ;ієнтів, які одночасно отримують потужні інгібітори CYP3= A4 (наприклад боцепревір, кларитроміm= 4;ин, кобіцистат, індинавір, ітраконазоl= 3;, нефазодон, нелфінавір, посаконазоl= 3;, ритонавір, саквінавір, телапревір, телітроміцl= 0;н, вориконазоl= 3;), слід ретельно спостерігаm= 0;и щодо виявлення ознак токсичностo= 0;.

Не передбачаєm= 0;ься, що некон’юговk= 2;ний MMAE змінює AUC одночасно застосовувk= 2;них лікарських засобів, які є субстратамl= 0; CYP3A4 (таких як мідазолам).

Потужні індуктори CYP3A4 (наприклад рифампіцин, карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л, фенітоїн, звіробій [Hypericum perforatum]) можуть зменшувати експозицію некон’юговk= 2;ного MMAE.

Взаємо&= #1076;ія при застосуванl= 5;і лікарських = 79;асобів ритуксимаб, бендамустиl= 5;, циклофосфаl= 4;ід та доксорубіцl= 0;н у комбінації = 79; полатузумаk= 3;ом ведотином

На фармакl= 6;кінетику ритуксимаб<= span style=3D'border:none'>у, бендамусти&= #1085;у, циклофосфа&= #1084;іду та доксорубіцl= 0;ну не впливає супутнє застосуванl= 5;я полатузумаk= 3;у ведотину. Супутнє за= ;стосування ритуксимабm= 1; асоціюєть= ;ся з підвищенняl= 4; AUC антитіла, кон’югованl= 6;го з MMAE, (acMMAE), у плазмі кров= 10; на 24 % та зниженням AUC некон’юговk= 2;ного MMAE у плазмі крові на 37 %<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; color:windowtext;border:none;mso-ansi-language:UK'> за результатаl= 4;и популяційнl= 6;го аналізу фар = 84;акокінетик&#= 1080;. Значен&= #1085;я AUC acMMAE і некон’юговk= 2;ного MMAE в плазмі крl= 6;ві для препарату Полайві^®= у комбінаці= 11; з R-CHP узгоджуєтьl= 9;я з даними, отр&#= 1080;маними в інших дослідженнn= 3;х препарату Полайві^=
®= . Корекц&= #1110;я дози не потрібна.

Бендамусти&= #1085; не впливає н= 072; AUC acMMAE та некон’юговk= 2;ного MMAE у плазмі крові.

Особли = 74;ості застосуванl= 5;я.

Відс= ;теження

З метою підвищення якості відстеженнn= 3; біологічниm= 3; лікарських засобів у медичній документацo= 0;ї пацієнта необхідно ч= 10;тко та зрозуміл = 86; вказати торговельнm= 1; назву та номер серії препарату, щ= 086; вводиться.=

Мієл= ;осупресія=

Про серйозну та тяжку нейтропеніn= 2; та фебрильн = 91; нейтропеніn= 2; повідомлялl= 6;ся у пацієнтів, які отримували Полайві^®, вже в першом= 091; циклі лікування. Слід розглянути питання про = 079;астосуванн&= #1103; гранулоцитk= 2;рного колонієстиl= 4;улюючого фактора (Г-КСФ), профілактиm= 5;не введення якого вимагалося = 91; програмі кл= 10;нічної розробки. Також при застосуванl= 5;і Полайві^® може виникати тромбоцитоl= 7;енія або анемія 3 або 4 ступеня. Загальний аналіз кров= 10; слід контролюваm= 0;и перед введенням кожної дози препарату Полайві^®. Щодо пацієнтів і = 79; нейтропеніn= 8;ю та/або тромб= 086;цитопенією 3 або 4 ступеня слід розглянути питання про більш части = 81; лабораторнl= 0;й контроль та/або відст= 088;очення чи припинення застосуванl= 5;я Полайві^® (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пери= ;ферична нейропатія (ПН)

Про ПН повідомлялl= 6;ся у пацієнтів вже в першом= 091; циклі лікування Полайві^®, ризик зростав із введенням наступних доз. У пацієнтів і = 79; уже існуючо= 02; ПН цей стан може погіршитисn= 3;. ПН, про яку повідомлялl= 6;ся під час лікування Полайві^®, переважно є сенсорною. Однак також повідомлялl= 6;ся про моторну та сенсорно-= 084;оторну ПН. За станом пацієнтів слід спостерігаm= 0;и щодо розвит = 82;у симптомів П = 53;, таких як гіпестезія, гіперстезіn= 3;, парестезія, дизестезія, = 085;ейропатичн&= #1080;й біль, відчуття печіння, м’я= 079;ова слабкість або порушення ходи. Пацієн= 090;ам, у яких ПН виникла вперше або погіршиласn= 3;, може бути потрібним відстроченl= 5;я введення, зниження дози або припинення застосуванl= 5;я Полайві^® (д&= #1080;в. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Інфе= ;кції

У пацієнтів, які отримували лікування Полайві^®, повідомлялl= 6;ся про серйозн= 10;, небезпечні = 76;ля життя або летальні інфекції, у тому числі опортуністl= 0;чні інфекції, такі як пневмонія (у тому числі с= 087;ричинена pneumocystis jirovecii та інші мікотичні пневмонії), б&#= 1072;ктеремію, сепсис, герпетичну інфекцію та цитомегалоk= 4;ірусну інфекцію (ди= 074;. розділ «Побічні реакції»). Повідомлялl= 6;ся про реактиваціn= 2; латентних інфекцій. За станом паці= 08;нтів слід ретельно спостерігаm= 0;и під час лікування щ = 86;до виникнення = 86;знак бактеріальl= 5;их, грибкових або вірусни = 93; інфекцій, а при появі та= 082;их ознак слід звернутися до лікаря. Під час ліку= 074;ання Полайві^® слід розглянути питання про профілактиl= 2;у інфекцій. Полайві^® не слід призначати при наявнос = 90;і активної тяжкої інфекції. Па= 094;ієнтам, у яких розвинуласn= 3; серйозна інфекція, сл= 110;д припинити лікування Полайві^® та будь-яку супутню хіміотерапo= 0;ю.

Віру= ;с імунодефіцl= 0;ту людини (ВІЛ)

Препар = 72;т Полайві^® не вивчався = 091; пацієнтів і = 79; ВІЛ. Інформацію = 97;одо супутнього застосуванl= 5;я з інгібітор = 72;ми CYP3A див. у розділі «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій».

Імун= ;ізація

Не слід застосовувk= 2;ти живі або жив= 110; атенуйованo= 0; вакцини одночасно з лікуванням. Пацієнти, як= 110; недавно отримали живі вакцин = 80;, не брали участі у дослідженнn= 3;х.

Прог= ;ресуюча мультифокаl= 3;ьна лейкоенцефk= 2;лопатія (ПМЛ)

Під час лікування Полайві^® повідомлялl= 6;ся про ПМЛ (див. розділ «Побічні реакції»). За станом паці= 08;нтів слід ретельно спостерігаm= 0;и щодо появи нових або погіршення неврологічl= 5;их, когнітивниm= 3; або поведінковl= 0;х змін, що можуть свідчити пр = 86; ПМЛ. Лікування Полайві^® та будь-яку супутню хіміотерапo= 0;ю слід припин = 80;ти при підозрі на ПМЛ та відмінити назавжди пр = 80; підтверджеl= 5;ні діагнозу.

Синд= ;ром лізису пухлини (СЛП)

У пацієнтів і = 79; високим пухлинним навантаженl= 5;ям та активно п= 088;оліферуючи&= #1084;и пухлинами можливе підвищення ризику СЛП. Перед початком лікування Полайві^® слід вжити належних пр = 86;філактични&#= 1093; заходів відповідно до місцевих рекомендацo= 0;й. Під час лікування Полайві^® з&#= 1072; станом паці= 08;нтів слід ретельно спостерігаm= 0;и щодо розвитку СЛ = 55;.

Інфу= ;зійні реакції

Полайв= 10;^® може спричиняти інфузійні реакції, у тому числі тяжкі. Виникали відстроченo= 0; інфузійні реакції аж д= 086; 24 годин після введення пр = 77;парату Полайві^®. Перед застосуванl= 5;ям Полайві^® слід ввести антигістамo= 0;нний та антипіретиm= 5;ний препарати т = 72; ретельно спостерігаm= 0;и за станом пацієнта впродовж усієї інфузії. При виникненні інфузійних реакцій інфузію необхідно припинити т = 72; розпочати відповідне медикаментl= 6;зне лікування (д= 080;в. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Ембр= ;іофетальна токсичністn= 0;

З огляд= 091; на механізм дії та результати доклінічниm= 3; досліджень Полайві^® може завдат = 80; шкоди плоду при введенн= 10; вагітній жінці. Вагіт= 085;их жінок необхідно проінформуk= 4;ати про ризик дл= 103; плода.

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід порадити застосовувk= 2;ти ефективні м = 77;тоди контрацепцo= 0;ї під час лікування Полайві^® та принаймн= 10; протягом 9 місяців після введе = 85;ня останньої дози (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»). Пацієнтам чоловічої статі з жінками-пар = 90;нерками репродуктиk= 4;ного віку слід порадити застосовувk= 2;ти ефективні методи конт = 88;ацепції під час лікування Полайві^® та протягом принаймні 6 місяців після введе = 85;ня останньої дози (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Ферт= ;ильність=

У доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я полатузумаk= 3;у ведотину супроводжуk= 4;алося токсичною дією на яєчк= 072;, наслідком чого може бути порушення репродуктиk= 4;ної функції та фертильносm= 0;і у чоловіків. Тому чоловікам, які отримую = 90;ь терапію Пол = 72;йві^®, рекомендуєm= 0;ься до початку лікування з = 72;консервува&#= 1090;и та зберігат = 80; зразки спер = 84;и (див. розділ «&= #1047;астосуванн= ;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Паці= ;єнти літнього віку

Із 435 &= #1088;аніше нелікованиm= 3; пацієнтів і = 79; ДБВКЛ, які отримували лікування препаратом Полайві^® у комбінаці= 11; зі схемою R-CHP в дослідженнo= 0; GO39942, 227 (52,2 %) були віком ≥ 65 років. У пацієнтів віком ≥ 65 ро = 82;ів частота серйозних побічних реакцій ста = 85;овила 39,2 %, а у пацієнтів віком < 65 років – 28,4 %. Подібна частота серйозних побічних ре = 72;кцій спостерігаl= 3;ась у пацієнтів літнього віку в групі лікування R-CHOP.

Зі 151 &= #1088;аніше лікованого пацієнта із = 044;БВКЛ, які отримували лікування Полайві^® у комбінаці= 11; із бендамустиl= 5;ом та ритуксимабl= 6;м = 91; дослідженнo= 0; GO29365, 103 (68 %) були віком ≥ 65 років. У паці&#= 1108;нтів віком ≥ 65 років частота серйозних побічних ре = 72;кцій (55 %) була подібна до такої у пацієнтів віком < 65 рокі= 074; (56 %). Клінічні дослідженнn= 3; препарату Полайві^® не включали достатню кількість пацієнтів віком ≥ 65 років, щоб встановити різницю у ві= 076;повіді порівняно з пацієнтами молодшого віку.

Гепа= ;тотоксичні = 89;ть

У паціє= 085;тів, які отримували лікування П = 86;лайві^®, виникали серйозні випадки гепатотоксl= 0;чності, що вказувал = 80; на гепатоцелюl= 3;ярне ураження, включаючи підвищення рівнів тран = 89;аміназ та/або білірубіну (= 076;ив. розділ «Побічні реакції»). Попередньо існуючі захворюванl= 5;я печінки, початково підвищені рівні печінкових = 92;ерментів та супутнє застосуванl= 5;я інших лікар = 89;ьких засобів можуть підвищуватl= 0; ризик гепат = 86;токсичност&#= 1110;. Слід контролюваm= 0;и рівні печінкових ферментів т = 72; білірубіну (= 076;ив. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Допо= ;міжні речовини<= /u>

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль &= #1085;атрію (23 мг) на дозу, тому фактично є в= 110;льним від натрію.

= 047;астосуванн&= #1103; у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку/ контрацепц&= #1110;я у чоловіків та жінок

Жінки<= /span>

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід порадити застосовувk= 2;ти ефективні методи конт = 88;ацепції під час лікування полатузумаk= 3;ом ведотином т = 72; протягом принаймні 9 місяців піс = 83;я введення останньої дози.

Чолові&= #1082;и

Пацієнтам чоловіm= 5;ої статі з жінками-пар = 90;нерками репродуктиk= 4;ного віку слід порадити застосовувk= 2;ти ефективні методи контрацепцo= 0;ї під час лікування полатузумаk= 3;ом ведотином т = 72; протягом принаймні 6 місяців після введе = 85;ня останньої дози.

Вагітн&= #1110;сть

Немає даних щодо застосування Полайві^=
® вагітним жінкам. Дослідженнn= 3; на тваринах= ; показали репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;. З огляду на механізм ді= 11; та результати доклінічниm= 3; досліджень полатузу= ;маб ведотин мож = 77; завдати шкоди плоду при введенні вагітній жінці. Жінок репродуктиk= 4;ного віку пе = 88;ед лікуванням слід обстежити н = 72; вагітність. Полайві^=
® не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти під час вагі= 090;ності та жінкам репродуктиk= 4;ного віку, які не застосовуюm= 0;ь контрацепцo= 0;ю, якщо тільки потенційна користь для жінки не перевищу= 08; потенційниl= 1; ризик для плода.

Годування груддю

Невідомо, чи виділяєтьсn= 3; полатузумаk= 3; ведотин або його метаболіти = 91; грудне молоко люди = 85;и. Не можна виключити ризик для дітей, які перебуваютn= 0; на грудному вигодовуваl= 5;ні. Під час лікування Полайві^® та на періо= 076; щонайменше 3 місяців після отримання останньої дози жінкам слід припин = 80;ти годування груддю.

Фертильніс&= #1090;ь

У доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я полатузумаk= 3;у ведотину супроводжуk= 4;алося токсичною дією на яєчк= 072; та могло призводити до порушенн= 03; репродуктиk= 4;ної функції та фертильносm= 0;і у самці = 74;.

Тому чоловікам, які отримують лікування ц = 80;м препаратом, рекомендуєm= 0;ься до лікування законсерву&= #1074;ати та зберігат = 80; зразки спер = 84;и. Чоловікам, які отримують препарат<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; color:windowtext;border:none;mso-ansi-language:UK'> Полайві^®, не рекомендує&= #1090;ься зачаття дитини пі= ;д час лікування т = 72; протягом 6 місяців піс = 83;я введення останньої дози.

= 047;датність впливати на швидкість реакції при = 082;еруванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Полайві^® має незначний вплив на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмам&= #1080;. Під час лікування Полайві^® можуть виникати інфузійні реакції, периферичнk= 2; нейропатія, стомлюваніl= 9;ть та запаморо = 95;ення (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Полайв= 10;^® слід вводит = 80; під пильним наглядом лікаря, який має досвід д= 110;агностики та лікуванн= 03; пацієнтів з онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями.

Дозу= ;вання

= 044;ифузна B-великокліт= 080;нна лімфома

Рані= ;ше неліковані пацієнти<= /u>

Рекоме = 85;дована доза Полайв= 10;^® становить 1,8 мг/кг у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії кожен 21 день у комбінації = 79; ритуксимабl= 6;м, циклофосфаl= 4;ідом, доксорубіцl= 0;ном та преднізо = 85;ом (R-CHP) протягом 6 циклів. Полайві^®, ритуксимаб, циклофосфаl= 4;ід і доксорубі = 94;ин можна вводити у будь-якому порядку в день 1 після введення преднізону. = 055;реднізон вводять у дн= 110; 1–5 кожного циклу. Цикли 7 і 8 включають застосуванl= 5;я ритуксимабm= 1; як монотерапіo= 1;.

Див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я хіміотерапk= 7;втичних препаратів, що застосов = 91;ються у комбінаці= 11; із препаратом = 55;олайві^® пацієнтам з раніше нелікованоn= 2; ДБВКЛ.

= 055;ацієнти з рецидивом або рефрактернo= 0;стю

Рекоме = 85;дована доза Полайв= 10;^® становить 1,8 мг/кг у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії у комбінації = 79; бендамустиl= 5;ом та ритуксимабl= 6;м кожен 21 день п= ротягом 6 циклів. Полайві^®, бендамустиl= 5; та ритуксимаб можна вводи = 90;и в будь-якому порядку в день 1 кожного цик = 83;у. При застосуванl= 5;і з препарато = 84; Полайві^® рекомендовk= 2;на доза бендамустиl= 5;у становить 90 = 084;г/м²/день у день 1 та день 2 кожного циклу, рекомендовk= 2;на доза ритуксимабm= 1; становить 375 мг/м² у день 1 кожного циклу. Через обмежений клінічний досвід для пацієнтів, які отримували лікування Полайві^® у дозі 1,8 мг/кг іk= 9; сумарною дозою > 240 мг, не рекомендуєm= 0;ься перевищуваm= 0;и дозу 240 мг/цикл= ;.

= 056;аніше неліковані пацієнти та пацієнти з рецидивом або рефрактернo= 0;стю

Якщо попередня премедикацo= 0;я не проводиласn= 3;, перед введе = 85;ням Полайві^® слід провести премедикацo= 0;ю антигістамo= 0;нними та антипіретиm= 5;ними лікарськимl= 0; засобами.

Відк= ;ладене або пропущене введення =

Якщо запланованm= 1; дозу Полайв= 10;^® не було введено, її слід ввести якомога шви = 76;ше, а графік введення скоригуватl= 0; для дотрима = 85;ня 21-денного інтервалу між введеннями.

Моди= ;фікація дози

Швидкі = 89;ть інфузії Полайві^® слід зменшити аб = 86; інфузію перервати при виникне = 85;ні у пацієнта інфузійної реакції. Вве= 076;ення Полайві^® необхідно негайно припинити т = 72; відмінити препарат назавжди пр = 80; виникненні = 91; пацієнта реакції, що загрожує життю.

Варіан = 90;и модифікаціo= 1; дози Полайв= 10;^® відрізняютn= 0;ся для пацієнтів і = 79; раніше нелі = 82;ованою ДБВКЛ та пацієнтів з рецидивом або рефрактернo= 0;стю.

Інформ = 72;цію щодо модифікаціo= 1; дози при вин= 080;кненні периферичнl= 6;ї нейропатії (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я») див. у таблиці 3.

Табл= ;иця 3

Модифі = 82;ація дози препарату Полайві^® при виникненні периферичнl= 6;ї нейропатії (= 055;Н)

Показа&#= 1085;ня	Тяжкість Пi= 3; у день 1 будь-якого циклу	Модифі&#= 1082;ація дози
Раніше нелікована &#= 1044;БВКЛ	2 ступінь^a<= /o:p>	&= #1057;енсорна нейропатія: З= 084;еншити дозу Полайві^® до 1,4 мг/кг. Я= 082;що явище 2 ступеня персистує або рециди = 74;ує в день 1 наступногl= 6; циклу, слід зменшити дозу Полай = 74;і^® до 1 мг/кг. Я= 082;що Полайві^® вже вводиться = 74; дозі 1 мг/кг &#= 1110; явище 2 ступ&#= 1077;ня виникає в день 1 наступногl= 6; циклу, ліку= 074;ання препаратоl= 4; Полайві^® слід припинити. &= #1052;оторна нейропатія: П= 088;ипинити застосуваl= 5;ня Полайві^® до покращеннn= 3; стану до ступеня ≤ = 1. П= 088;одовжити лікування препаратоl= 4; Полайві^® під час наступногl= 6; циклу в доз= 110; 1,4 мг/кг. Я= 082;що Полайві^® вже вводиться = 74; дозі 1,4 мг/кг і явище 2 ступеня виникає в день 1 наступногl= 6; циклу, слід припинити застосуваl= 5;ня препарату Полайві^® до покращеннn= 3; стану до ступеня ≤ = 1. Продовжитl= 0; лікування препаратоl= 4; Полайві^® в дозі 1 мг/кг. Я= 082;що Полайві^® вже вводиться = 74; дозі 1 мг/кг і явище 2 ступеня ви = 85;икає в день 1 наступногl= 6; циклу, лікування = 87;репаратом Полайві^® слід припинити. При одночасном= 091; виникненні сенсорної та моторної нейропатії слід дотримуват= 080;ся рекомендац= 110;й з найбільш суворих обмежень, наведених в&#= 1080;ще.
3 ступінь^a<= /o:p>	&= #1057;енсорна нейропатія: П= 088;ипинити застосуваl= 5;ня Полайві^® до покращеннn= 3; стану до ступеня ≤ 2. З= 084;еншити дозу Полайві^® до 1,4 мг/кг. Я= 082;що Полайві^® вже вводиться = 74; дозі 1,4 мг/кг, зменшити дозу Полай = 74;і^® до 1 мг/кг. Якщо Полайві^® вже вводиться = 74; дозі 1 мг/кг, лікування препаратоl= 4; Полайві^® слід припинити. &= #1052;оторна нейропатія: П= 088;ипинити застосуваl= 5;ня Полайві^® до покращеннn= 3; стану до ступеня ≤ 1. П= 088;одовжити лікування препаратоl= 4; Полайві^® під час наступногl= 6; циклу в доз= 110; 1,4 мг/кг. Я= 082;що Полайві^® вже вводит= 00;ся в дозі 1,4 мг/к= г і розвинулоl= 9;ь явище 2–3 ступеня, припинити = 79;астосуванн&#= 1103; препарату Полайві^® до покращеннn= 3; стану до ступеня ≤ 1. Продовжитl= 0; лікування препаратоl= 4; Полайві^® в дозі 1 мг/кг. Я= 082;що Полайві^® вже вводиться = 74; дозі 1 мг/кг і розвинулоl= 9;ь явище 2–3 ст= 091;пеня, лікування препаратоl= 4; Полайві^® слід припинити. При одночасном= 091; виникненні сенсорної та моторної нейропатії слід дотримуват= 080;сь рекомендац= 110;й з найбільш суворих обмежень, наведених вище.
4 ступінь=	Припин&#= 1080;ти застосуван= 085;я препарату Полайві^®.
Рециди&#= 1074;уюча/рефрак= ;терна ДБВКЛ	2–3 ступінь	Припин&#= 1080;ти застосуван= 085;я препарату Полайві^® до покращення стану до ступеня ≤ 1. Якщо стан відновився до ступеня ≤ 1 на 14 день або раніше, продовжити лікування препаратом Полайві^® в постійно зниженій дозі 1,4 мг/кг. Якщо ві&= #1076;булося попереднє зниження дози до 1,4 мг/l= 2;г, лікування препаратом Полайві^® слід припинити. Якщо стан не відновився до ступеня ≤ 1 на 14 день або раніше, лікування препаратом Полайві^® слід припинити.
4 ступінь=	Припин&#= 1080;ти застосуван= 085;я препарату Полайві^®.

^a Засm= 0;осування R-CHP можна продовжуваm= 0;и.

Інформ = 72;цію щодо модифікаціo= 1; дози при вин= 080;кненні мієлосупреl= 9;ії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») див. у таблиці 4.

Табл= ;иця 4

Модифі = 82;ація дози препарату Полайві^®, х&= #1110;міотерапії та ритуксимабm= 1; при виникненні мієлосупреl= 9;ії

Показа&#= 1085;ня	Тяжкість мієлосупре= 089;ії в день 1 будь-якого ц&= #1080;клу	Модифі&#= 1082;ація дози
Раніше нелікована &#= 1044;БВКЛ	Нейтро&#= 1087;енія 3–4 ступеня	Припин&#= 1080;ти застосуван= 085;я усіх препаратів &#= 1076;о відновленн= 103; абсолютног= 086; числа нейтрофілі= 074; (АЧН)^* до > 1000/мкл. У разі відновленн= 103; АЧН до > 1000/мкл на 7 день або раніше слід продовжити застосуван= 085;я усіх препаратів без будь-якого зниження дози. У разі відновленн= 103; АЧН до > 1000/мкл після 7 дня: п= 088;одовжити застосуваl= 5;ня усіх препаратіk= 4;; слід розглянутl= 0; питання пр = 86; зниження д = 86;зи циклофосфk= 2;міду та/або доксорубіm= 4;ину на 25–50 %; я= 082;що доза циклофосфk= 2;міду та/або доксорубіm= 4;ину вже знижен = 72; на 25 %, cлід розглянутl= 0; питання пр = 86; зниження дози одног = 86; чи обох пре= 087;аратів на 50 %.
Тромбо&#= 1094;итопенія &nbs= p; &= nbsp; 3–4 ступеня	Припин&#= 1080;ти застосуван= 085;я усіх препаратів до відновленн= 103; числа тромбоциті= 074; до > 75 000/мкл. У разі відновленн= 103; числа тромбоциті= 074; до > 75 000/мкл на= 7 день або раніше слід продовжити застосуван= 085;я усіх препаратів без будь-яко&= #1075;о зниження дози. У разі відновленн= 103; числа тромб&#= 1086;цитів дo > 75 000/мкл після 7 дня: п= 088;одовжити застосуваl= 5;ня усіх препаратіk= 4;; слід розглянутl= 0; питання пр = 86; зниження д = 86;зи циклофосфk= 2;міду та/або доксорубіm= 4;ину на 25–50 %; я= 082;що доза циклофосфk= 2;міду та/або доксорубіm= 4;ину вже знижен = 72; на 25 %, cлід розглянутl= 0; питання пр = 86; зниження дози одног = 86; чи обох препаратіk= 4; на 50 %.
Рециди&#= 1074;уюча/рефрак= ;терна ДБВКЛ	Нейтро&#= 1087;енія 3–4 ступеня¹<= o:p>	Припин&#= 1080;ти застосуван= 085;я усіх препаратів &#= 1076;о відновленн= 103; АЧН до > 1000/мкл= . У разі відновленн= 103; АЧН до > 1000/мкл на 7 день або раніше слід продовжити застосуван= 085;я усіх препаратів без будь-якого зниження дози. У разі відновленн= 103; АЧН до > 1000/мкл після 7 дня: п= 088;одовжити застосуваl= 5;ня усіх препаратіk= 4; зі зниженням дози бендамустl= 0;ну з 90 мг/м² дo 70 мг/м² або = 079; 70 мг/м² дo 50 мг/м²; я= 082;що доза бенда = 84;устину вже знижен = 72; до 50 мг/м², застосуваl= 5;ня усіх препаратіk= 4; слід припи = 85;ити.
Тромбо&#= 1094;итопенія &nbs= p; &= nbsp; 3–4 ступеня^1<= /sup>	Припин&#= 1080;ти застосуван= 085;я усіх препаратів &#= 1076;о відновленн= 103; числа тромбоциті= 074; до > 75 000/мкл. У разі відновленн= 103; числа тромб&#= 1086;цитів до > 75 000/мкл на= 7 день або раніше слід &= #1087;родовжити застосуван= 085;я усіх препаратів без будь-якого зниження дози. У разі відновленн= 103; числа тромбоциті= 074; до > 75 000/мкл після 7 дня: п= 088;одовжити застосуваl= 5;ня усіх препаратіk= 4; зі зниженням дози бендамустl= 0;ну з 90 мг/м² дo 70 мг/м² або = 079; 70 мг/м² дo 50 мг/м²; я= 082;що доза бендамустl= 0;ну вже знижен = 72; до 50 мг/м², застосуваl= 5;ня усіх препаратіk= 4; слід припи = 85;ити.

¹⁼Якщо основною причиною є лімфома, мож= 083;иво, дозу бендамустиl= 5;у не потрібно зменшувати.

Інформ = 72;цію щодо модифі = 82;ації дози при виникненні інфузійних реакцій (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») див. у таблиці 5.

Табл= ;иця 5

Модифі = 82;ація дози препарату Полайві^® при виникненні інфузійних реакцій (ІР)

Показа&#= 1085;ня

Тяжкість Іi= 6; в день 1 будь-якого циклу

Модифі&#= 1082;ація дози

Раніше нелікована і рецидивуюч= 072;/

рефрак&#= 1090;ерна ДБВКЛ

ІР 1–3 ступеня

Припин&#= 1080;ти інфузію Полайві^® та надати підтримува= 083;ьне лікування.

У разі першого виникнення хрипів, бронхоспаз= 084;у або генералізо= 074;аної кропив’янк= 080; 3 ступеня Полайві^® слід відмінити назавжди.

При рецидивуюч= 080;х хрипах або кропив’янц= 110; 2 ступеня або при рецидиві будь-яких симптому 3 ст= упеня Полайві^® слід відмінити назавжди.

В іншому разі після повного зникнення симптомів інфузію можна відновити зі швидкіст&#= 1102; 50 % від швидкості, досягнутої перед перер&#= 1080;ванням. За відсутност= 110; симптомів інфузійної реакції швидкість інфузії можна збіль&#= 1096;увати з кроком 50 мг/годину кожні 30 хв.<= /p>

У наступному циклі інфузію Полайві^® необхідно здійснюват= 080; протягом 90 хв= ;. За відсутно&#= 1089;ті інфузійних реакцій наступні ін&#= 1092;узії можна вводи&#= 1090;и протягом 30 хв= ;. Премедикац= 110;ю слід здійсн&#= 1102;вати в усіх циклах.

ІР 4 ступеня

Негайн&#= 1086; припинити інфузію препарату Полайві^®.

Надати підтримува= 083;ьне лікування.

Відмін&#= 1080;ти Полайві^® назавжди.

Особ= ;ливі групи пацієнтів<= /span>

= 055;ацієнти літнього віку

Пацієн = 90;ам віком ≥ 65 років корекція дози препарату Полайві^® не потрібна (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).

= 055;орушення функції нирок

Пацієн = 90;ам із кліренсо = 84; креатиніну X= 05; 30 мл/хв корекція дози препарату Полайві^® не потрібна. Рекомендовk= 2;на доза пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну <= 30 мл/хв не встановленk= 2; через обмежені дані.

= 055;орушення функції печінки

Слід уникати застосуванl= 5;я Полайві^® пацієнтам і = 79; помірним аб = 86; тяжким порушенням функції печінки (рівень білірубіну більше 1,5 × верхньої межі норми [ВМН]).

Корекц= 10;я початкової дози Полайв= 10;^® не потрібна пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки легкого ступеня (рівень білі= 088;убіну більше ВМН – менше або до= 088;івнює 1,5 × ВМН або рівень AСT більше ВМН).

У досліджуваl= 5;ій популяції з порушенням = 92;ункції печінки легкого ступеня (визначався як рівень AСT або AЛT > 1,0–2,5 × ВМН або рівень загального = 73;ілірубіну > 1,0–1,5 × ВМН) спостерігаl= 3;ося збільшення експозиції некон’юговk= 2;ного MMAE не більше ніж на 40 %, що не було визнан = 86; клінічно значущим.=

= 044;іти

Безпек = 72; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату дітям (віком до 18 років) не встановленo= 0;. Дані відсутні.=

Спос= ;іб застосуванl= 5;я

Препар = 72;т Полайві^® призначениl= 1; для внутрішньоk= 4;енного введення.

Початк = 86;ву дозу Полайв= 10;^® необхідно вводити у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії протягом 90 х= 074;. За станом па= 094;ієнтів слід спосте = 88;ігати щодо розвитку ін = 92;узійних реакцій/реа = 82;цій підвищеної = 95;утливості протягом інфузії та принаймні 90 х&= #1074; після введення початкової дози.

Якщо попередня інфузія бул = 72; перенесена = 76;обре, наступну дозу препарату Полайві^® м&#= 1086;жна вводити протягом 30 хв і пацієнтів слід спостерігаm= 0;и під час інфузії та принаймні 30 хв після завершення інфузії.

Препар = 72;т Полайві^® необхідно відновлюваm= 0;и та розводит = 80;, дотримуючиl= 9;ь правил асептики, пі= 076; наглядом медичного працівника. Препарат слід вводит = 80; шляхом внутрішньоk= 4;енної інфузії через окрем = 91; інфузійну систему, обл= 072;днану стерильним, апірогенниl= 4; вбудованим або додатковим фільтром із незначним з = 74;’язуванням білків (із розміром по = 88; 0,2 або 0,22 мкм) та катетером. Препарат Полайві^® не можна вводити шляхом внутрішньоk= 4;енної струминної або болюсно= 11; ін’єкції.=

Запо= ;біжні заходи, яких слід вжити перед підго = 90;овкою або введенням препарату<= /span>

Прk= 7;парат Полайві^® містить цитотоксичl= 5;ий компонент, щ= 086; ковалентно зв’язаний і = 79; моноклоналn= 0;ним антитілом. Слід дотрим = 91;ватися відповідниm= 3; правил поводження = 79; препаратом та його утилізації.

Зага= ;льні запобіжні заходи

Препар = 72;т Полайві^® містить цитотоксичl= 5;ий компонент. Препарат слід вводит = 80; під наглядо = 84; лікаря, який має досвід застосуванl= 5;я цитотоксичl= 5;их засобів. Слі= 076; дотримуватl= 0;ся відповідниm= 3; правил пово = 76;ження та утилізац= 10;ї протипухлиl= 5;них та цитотоксичl= 5;их лікарських засобів.

Віднов = 83;ений препарат не містить консервантo= 0;в і призначениl= 1; тільки для одноразовоk= 5;о використанl= 5;я. Слід дотримуватl= 0;ся відповідниm= 3; правил асептики пі = 76; час поводження = 79; цим лікарсь = 82;им засобом.

Препар = 72;т Полайві^® слід відновлюваm= 0;и за допомого= 02; стерильної води для ін’єкцій і п= 077;ред введенням р = 86;зводити в пакеті для внутрішньоk= 4;енних інфузій, що містить розчин натрію хлор = 80;ду для ін’єкці = 81; 9 мг/мл (0,9 %) або розчин натрію хлориду для ін’єкцій 4,5 мг= /мл (0,45 %), або 5 % розчин глюкози.

Віднов = 83;ений розчин і розчин для інфузій не слід заморожуваm= 0;и або піддавати в = 87;ливу прямих сонячних променів.=

Інст= ;рукції з відновленнn= 3;

Пl= 6;лайві^®, 30 мг: використов= уючи стерильний шприц, повіl= 3;ьно ввести 1,8 мл стерильної води для ін’єкцій у флакон із 30 мг препарату Полайві^®, щоб отримат= ;и однодозови= й розчин, що містить 20 мг/мл полатm= 1;зумабу ведотину. Спрямовува= ти струмінь на стінку флакона, а н = 77; безпосеред= ньо на ліофіліз= ;овану масу.
Пl= 6;лайві^®, 140 мг: використов= уючи стерильний шприц, повільно ввести 7,2 мл стерильної води для ін̵= 7;єкцій у флакон зі 140 мг препарату Полайві^®, щоб отримат= ;и однодозови= й розчин, що містить 20 мг/мл полатm= 1;зумабу ведотину. Спрямовува= ти струмінь на стінку флакона, а н = 77; безпосеред= ньо на ліофіліз= ;овану масу.
Оk= 3;ережно обертати флакон до повного розчинення. Не струшувати= .
Оk= 5;лянути відновлени= й розчин щодо присутност= і твердих часток і зміни кольо= ;ру. Відновлени= й розчин повинен бути від беk= 9;барвного до злегка коричневог= о кольору, віk= 6; прозорого до злегка опалесцент= ного та не містити видимих часток. Не використов= увати відновлени= й розчин зі зміненим ко= ;льором, каламутний або з видимими частками.

Інст= ;рукції з розведенн= 03;

Пl= 8;епарат Полайві^® розводити до кінцевої концентрац= ії 0,72–2,7 мг/мл у пакеті для внутрішньо= венних інфузій із мінімальни= м об’ємом 50 мл, що містить розчин натрію хлориду для ін’єкцій 9 мг/мл або розчин натрію хлориду для ін’єкцій 4,5 м&#= 1075;/мл, або 5 % розчи = 85; глюкози.
Вl= 0;значити об’єм відновлено= го розчину 20 мг/&#= 1084;л, необхідног= о для отримання п= ;ризначеної дози (див. ни= 078;че):

Зk= 2;гальна доза препарату Полайві^® (мл) для подальшого розведення	=3D	дl= 6;за препарату Полайві^® (мг/кг) × маса тіла пацієнта (кг)=
кl= 6;нцентрація відновлено= 075;о розчину у флаконі (20 мг/мл)

= 3.&n= bsp; = 42;ідібрати необхідний об’єм відновленоk= 5;о розчину препарату Полайві^® з флакона за допомогою стерильногl= 6; шприца та розвести у пакеті для внутрішньоk= 4;енних інфузій. Викинути будь-яку невикористk= 2;ну частину препарату, щ= 086; залишилась = 91; флаконі.

= 4.&n= bsp; = 54;бережно перемішуваm= 0;и вміст інфузійногl= 6; пакета, повільно повертаючи пакет. Не струшувати.

= 5.&n= bsp; = 54;глянути вміст інфузійногl= 6; пакета щодо наявності часток, і при їх виявленн= 10; вміст викинути.

Сл= ід уникати транспортуk= 4;ання підготованl= 6;го розчину для інфузій, оскільки стрес, сприч= 080;нений перемішуваl= 5;ням, може призве = 89;ти до агрегаці= 11;. Якщо підготованl= 0;й розчин буде транспортуk= 4;атися, видалити по = 74;ітря з інфузійногl= 6; пакета та обмежити тр = 72;нспортуван&#= 1085;я до 30 хв при кімнатній температурo= 0; (9–25 °C) або 24 годин у холодильниl= 2;у (2–8 °C). Якщо повітря видаляєтьсn= 3;, необхідне застосуванl= 5;я набору для інфузій з металевою голкою для з’єднання для забезпеченl= 5;я точного дозування під час інфузії. Загальний час зберігання плюс час транспортуk= 4;ання розведеногl= 6; розчину не повинен пер = 77;вищувати термін зберігання, зазначений = 91; таблиці 6.

По= лайві^{® слід
вводити
через окрем
=
91;
інфузійну
систему,
обладнану
стерильним,
апірогенниl=
4;
вбудованим
або
додатковим
фільтром із
незначним
зв’язуваннn=
3;м
білків (із
розміром по
=
88;
0,2 або 0,22 мкм) та
катетером.=}

По= лайві^{® сумісний із
пакетами дл=
03;
внутрішньоk=
4;енних
інфузій із
полівінілхl=
3;ориду
(ПВХ) або полі&=
#1086;лефінів,
таких як
поліетилен
(ПЕ) та поліпр&=
#1086;пілен.
Окрім того,
не
спостерігаl=
3;ася
несуміснісm=
0;ь
інфузійних
наборів або
засобів із
продуктами,
що містять
ПВХ, ПЕ,
поліуретан,
полібутадіn=
8;н,
акрилонітрl=
0;л-бутадієн-с&=
#1090;ирол,
полікарбонk=
2;т,
поліефіроуl=
8;етан,
фторований
етиленпропo=
0;лен
або
політетрафm=
0;оретилен)
та з
фільтруючиl=
4;и
мембранами,
що складают=
00;ся
з
поліефірсуl=
3;ьфону
або
полісульфоl=
5;у.}

Терм= ;ін придатностo= 0;

= 042;ідновлений розчин

З мікробіолоk= 5;ічної точки зору відновлениl= 1; розчин необхідно використатl= 0; негайно. Якщ= 086; препарат не = 074;икористову&= #1108;ться негайно, термін та умови зберігання відновленоk= 5;о розчину є відповідалn= 0;ністю користувачk= 2;. Термін зберігання = 91; холодильниl= 2;у (2–8 °C) загалом не повинен перевищуваm= 0;и 24 годин за умови, що відновленнn= 3; відбулося в контрольовk= 2;них та валідова = 85;их асептичних умовах. Хімічна та фізична стабільнісm= 0;ь відновленоk= 5;о розчину бул = 72; продемонстl= 8;ована протягом пе = 88;іоду до 72 годин при зберіганні = 91; холодильниl= 2;у (2–8 °C) та до 24 годин – при кімнатній температурo= 0; (9–25 °C).

= 056;озведений розчин

З мікробіолоk= 5;ічної точки зору р= 086;зведений розчин для інфузій необхідно використатl= 0; негайно. Якщ= 086; препарат не використовm= 1;ється негайно, термін та ум= 086;ви зберігання розведеногl= 6; розчину є ві= 076;повідальні&= #1089;тю користувачk= 2;. Термін зберігання = 91; холодильниl= 2;у (2–8 °C) загалом н= ;е повинен перевищуваm= 0;и 24 годин за умови, що розведення відбулося в контрольовk= 2;них та валідованиm= 3; асептичних умовах. Хімічна та фізична стабільнісm= 0;ь розведеногl= 6; розчину для інфузій бул = 72; продемонстl= 8;ована протягом термінів, зазначених = 91; таблиці 6. Розведений розчин необхідно викинути, якщо час зберігання = 87;еревищує терміни, зазначені в таблиці 6.

Таблиця= ; 6

Терміни, протягом яких була продемонстl= 8;ована хімічна та фізична стабільнісm= 0;ь підготованl= 6;го розчину для інфузії

Рl= 6;зчинник, що застосовув= 072;вся для підгото&#= 1074;ки розчину для інфузії

Уl= 4;ови зберігання розчину для інфузій¹<= /span>

Нk= 2;трію хлорид 9 мг/мл (0,9 %)

Дl= 6; 72 годин у холодильни= 082;у (2–8 °C) або до        &nbs= p; 4 годин при кімнатній температур= 110; (9–25 °C)

Нk= 2;трію хлорид 4,5 мг/м = 83; (0,45 %)

Дl= 6; 72 годин у холодильни= 082;у (2–8 °C) або до          &nbs= p;8 годин при кімнатній температур= 110; (9–25 °C)

5 % розчин глюкози

Дl= 6; 72 годин у холодильни= 082;у (2–8 °C) або до        &nbs= p; 8 годин при кімнатній температур= 110; (9–25 °C)

¹З метою забезпеченl= 5;я стабільносm= 0;і препарату н = 77; слід перевищуваm= 0;и зазначені терміни збе = 88;ігання.

Препар = 72;т Полайві^® призначениl= 1; тільки для одноразовоk= 5;о застосуванl= 5;я.

Будь-як= 080;й невикористk= 2;ний лікарський засіб або відходи слі = 76; утилізуватl= 0; відповідно до місцевих нормативниm= 3; вимог.

= 044;іти

Безпек = 72; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату дітям (віком до 18 років) не встановленo= 0;. Дані відсутні.=

Передо = 79;ування.

Немає досвіду передозуваl= 5;ня людини у клінічних дослідженнn= 3;х. Найвищою досліджуваl= 5;ою дозою на сьогодні є доза 2,4 мг/кг, щ = 86; вводилась шляхом внут = 88;ішньовенно&#= 1111; інфузії; ця доза асоцію = 74;алася з більшою частотою та тяжкістю випадків периферичнl= 6;ї нейропатії. При передозуваl= 5;ні інфузію слі = 76; негайно припинити т = 72; ретельно сп = 86;стерігати за станом пацієнта.

Побічн= 10; реакції.

&= #1056;езюме профілю безпеки

Безпек = 72; препарату Полайві^® вивчалась у 435 пацієнтів у дослідженнo= 0; GO39942 (POLARIX). Були вияв= ;лені такі побічн= 10; реакції, опи= 089;ані у цьому розділі:

пo= 0;д час лікування та протягом періоду под= ;альшого спостереже= ння раніше не лo= 0;кованих пацієнтів із ДБВКЛ, як= 10; брали участь в основному клінічному дослідженн= і GO39942 (POLARIX) та отримували Полайві^® плюс R-CHP (n =3D 435) або R= -CHOP (n =3D 438). У групі лікування Полайві^® плюс R-CHP 91,7 % отримали 6 циклів препарату Полайві^® порівняно із 88,5 % пацієнтів, які отримали 6 циклів вінкристин= у в групі R-CHOP.<= /li>

У раніш= 077; нелікованиm= 3; пацієнтів і = 79; ДБВКЛ, які отримували лікування Полайві^® плюс R-CHP:

Нk= 2;йчастіше зареєстров= аними (≥ 30 %) побічним= ;и реакціями у пацієнтів, які отримували лікування Полайві^® плюс R-CHP з приводу раніше неліковано= ї ДБВКЛ, були периферичн= а нейропатія (52,9 %), нудота (41,6 %), нейтропені= я (38,4 %) та діарея (30= ,8 %).

Пl= 8;о серйозні побічні реакції повідомлял= и 24,1 % пацієнтів, які отримували лікування Полайві^® плюс R-CHP.

Нk= 2;йбільш частими серйозними побічними р= ;еакціями, зареєстров= аними у ≥ 5 % пацієнтів, k= 3;ули фебрильна нейтропені= я (10,6 %) та пневмонія (5,3 %= ).

Пl= 6;бічною реакцією, яка призвела до передчасно= ї відміни режиму лікування у > 1 % пацієнтіk= 4;, які отримували лікування Полайві^® плюс R-CHP, була пневмонія (1,1 %= ).

Безпек = 72; застосуван&= #1085;я препарату Полайві^® вивчалась у 151 пацієнта в дослідженнo= 0; GO29365. Були виявлені такі побічн= 10; реакції, опи= 089;ані у цьому розд= 110;лі:

пo= 0;д час лікування та у період спостереже= ння за раніше лікованими пацієнтами з ДБВКЛ (n =3D 151) в основному клінічному дослідженн= і GO29365. Сюди увійшли пацієнти вступної фази (n =3D 6), рандомізов= ані пацієнти (n =3D 39) та пацієнти когорти розширення= (n =3D 106), які отримували Полайві® + БР= ;, порівняно з рандомізов= аними пацієнтами= (n =3D 39), які отримували= тільки БР. Пацієнтl= 0; у групах лікування отримали у середньому= 5 циклів лікування, тоді як пацієнти, рандомізов= ані у групу порівняння, отримали в середньому= 3 цикли лікування.<= /o:p>

У раніш= 077; лікованих пацієнтів і = 79; ДБВКЛ, які отримували лікування Полайві^® плюс бендамустиl= 5; та ритуксимаб:

Пl= 6;бічними реакціями, про які повідомлял= ося найчастіше (≥ 30 %) (усіх ступенів) у пацієнтів, які отримували лікування Полайві^® = 87;люс бендамусти= н та ритуксимаб з приводу рk= 2;ніше лікованої Д= ;БВКЛ, були нейтро= ;пенія (45,7 %), діарея (35,8 %), нудота (33,1 %), тромбоцито= пенія (32,5 %), aнемія (31,8 %) та периферичн= а нейропатія (30,5 %).

Пl= 8;о серйозні побічні реакції повідомлял= ося у 41,7 % пацієнтів, які отримували лікування Полайві^® = 87;люс бендамусти= н та ритуксимаб= .

Нk= 2;йбільш частими серйозними побічними реакціями, про які повo= 0;домлялося у ≥ 5 % пацієнтів, k= 3;ули: фебрильна нейтропені= я (10,6 %), сепсис (9,9 %), п&= #1085;евмонія (8,6 %) та підвищення температур= и (7,9 %).

Пl= 6;бічною реакцією, яка призвела до= ; передчасно= 111; відміни режиму лікування у > 5 % пацієнтіk= 4;, які отримували лікування Полайві^® плюс бендамусти= н та ритуксим= ;аб, була тромбоцито= пенія (7,9 %).

Нижче н= 072;ведено побічні реакції, що виникали у 586 пацієнтів, які отримували лікування п = 88;епаратом Полайві^® в клінічних дослідженнn= 3;х.

Побічні реакції наведено нижче за класами систем органів MedDRA та категорією частоти виникнення. Відповідна категорія частоти виникнення для кожної побічної реакції ґру = 85;тується на такому: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до &l= t; 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000). У кожній груп= 10; за частотою побічні реакції наводяться = 91; порядку зменшення серйозностo= 0;.

Інфекц&= #1110;ї та інвазії: дуже часто – пневмоні= 03;^а, інфекція верхніх дихальних шляхів; часто – сепсис^а, герпес&= #1074;ірусна інфекція^=
а, цитомегалоk= 4;ірусна інфекція, інфекція сечовивіднl= 0;х шляхів^c.

По&= #1088;ушення з боку крові та лімфатичноo= 1; системи<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; color:windowtext;border:none;mso-ansi-language:UK'>: дуже часто – фебриль = 85;а нейтропеніn= 3;, нейтропеніn= 3;, тромбо= 094;итопенія, анемія, лейкопенія; часто – лімфопе = 85;ія, па= 085;цитопенія. Поруше&= #1085;ня обміну речовин і харчування: дуже часто – гіпокал= 10;ємія, зниження апетиту; часто – гіпокал= 00;ціємія, гіпоальбумo= 0;немія. По= 088;ушення з боку нервової системи: дуже часто – перифер = 80;чна нейропатія; часто – запамороче&= #1085;ня.

Поруше&= #1085;ня з боку органів зор = 91;: нечасто – затьмар = 77;ння зору^b.

По= 088;ушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середос = 90;іння: дуж= ;е часто – кашель; часто – пневмон= 10;т, за= ;дишка^c.

Поруше&= #1085;ня з боку травної системи: дуже часто – діарея, нудота, запор, блювання, мукозит^c, біль у животі. Поруше&= #1085;ня з боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – aлопеція^c; часто <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; color:windowtext;border:none;mso-ansi-language:UK'>– свербіж, ін= ;фекції шкіри^c, висипання^c, сухість шкіри^c. Поруше&= #1085;ня з боку кістково-м’= 03;зової системи та сполучної тканини: часто – артралгія, міалгія^c.

Систем&= #1085;і порушення т = 72; стан у місці введення<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; color:windowtext;border:none;mso-ansi-language:UK'>: дуже часто – стомлюв = 72;ність, підвищення температурl= 0; тіла, астенія; часто – перифе&= #1088;ичний набряк^c, оз= 085;об. Ві= 076;хилення лабораторнl= 0;х показників: дуже часто – зниженн= 03; маси тіла; ча= 089;то – підвище = 85;ня рівнів трансамінаk= 9;, підвищення рівня ліпаз = 80;^b, гіпофосфатk= 7;мія.Тр= 072;вми, отруєння та ускладненнn= 3; процедур<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; color:windowtext;border:none;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold= '>: дуже часто – інфузійна реакція.

^aПо= 073;ічні реакції, що асоціювалиl= 9;я з летальним наслідком. ^{b <=
/sup>По=
073;ічні
реакції, що
спостерігаl=
3;ися
лише при
рецидивуючo=
0;й
або
рефрактернo=
0;й
ДБВКЛ. <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;color:windowtext;border:none;mso-ansi-l=
anguage:
UK;mso-bidi-font-weight:bold'>}

^{c <=
/sup>По=
073;ічні
реакції, що
спостерігаl=
3;ися
лише при
раніше
нелікованіl=
1; ДБ=
042;КЛ.}

За= 079;начені побічні реакції спостерігались як при раніше нелікованіl= 1; ДБ= 042;КЛ, та&= #1082; і при рецидивуючo= 0;й або рефрактернo= 0;й ДБВКЛ, за винятком вказаних у примітках.

По= 073;ічні реакції, що виникали рідко та дуж= 077; рідко: відсутні.

&nb= sp;

Оп= 080;с окремих побічних реакцій, що спостерігаl= 3;ися в клінічних дослідженнn= 3;хМієлосуп = 88;есія

У плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; GO39942 (POLARIX) 0,5 % пацієнтів у групі лікування Полайві^® плюс R-CHP передчасно припинили досліджуваl= 5;е лікування через нейтропеніn= 2;. Жоден паціє = 85;т не припинив досліджуваl= 5;е лікування в = 075;рупі R-CHOP через нейтропеніn= 2;. Тромбоцитоl= 7;енія призвела до передчасноk= 5;о припинення досліджуваl= 5;ого лікування 0,2 % пацієнтів у групі лікування Полайві^=
® плюс R-CHP порівняно з відсутністn= 2; таких паціє = 85;тів у групі R-CHOP. Лікування жодного пацієнта не було передчасно припинено через анемію ні в групі Полайві^=
® плюс R-CHP, ні &= #1074; групі R-CHOP.

У відкритому дослідженнo= 0; GO29365 препарат Полайві^® був передчасно відмінений через нейтропеніn= 2; 4 % пацієнтів у групах лікування Полайві^® плюс бендамустиl= 5; та ритуксимаб порівняно з 2,6 % пацієнтів у групі лікування бендамустиl= 5;ом та ритуксим = 72;бом, яким лікування було припин = 77;но через нейтропеніn= 2;. Тромбоцитоl= 7;енія призвела до припинення = 83;ікування у 7,9 % пацієнтіk= 4; у групах застосуванl= 5;я Полайві^® + БР та у 5,1 % пацієнтів у групі БР. У жодного пац= 10;єнта в обох група= 093; (групи лікування Полайві^® + БР або тільки груп = 72; БР) лікуванн= 103; не було припинено через анемі= 02;. У групах лікування Полайві^® плюс бендамустиl= 5; та ритуксим = 72;б про нейтропеніn= 2;, тромбоцитоl= 7;енію та анемію 3 або вище ступеня бул = 86; повідомленl= 6; у 40,4 %, 25,8 % та 12,6 % пацієнтів відповідно.

Пеl= 8;иферична нейропатія (ПН)=

У плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; GO39942 (POLARIX) у групі лікування Полайві^® плюс R-CHP про ПН 1, 2 та 3 ступеня було повідомленl= 6; у 39,1 %, 12,2 % та 1,6 % паці= 108;нтів відповідно. = 042; групі R-CHOP пр = 86; ПН 1, 2 та 3 ступеня було повідомленl= 6; у 37,2 %, 15,5 % та 1,1 % паці= 108;нтів відповідно. Про явища ПН 4–5 ступеня не повідомлялl= 6;сь ні в групі лікування Полайві^® плюс R-CHP, ні в групі R-CHOP. У групі Полайві^® плюс R-CHP 0,7 % пацієнтів передчk= 2;сно припинили досліджуваl= 5;е лікування ч = 77;рез ПН порівнян = 86; із 2,3 % у групі R-CHOP. У групі Пола= 081;ві^® плюс R-CHP 4,6 % пацієнтів знижено доз = 91; досліджуваl= 5;ого лікування через ПН порівняно і = 79; 8,2 % у групі R-CHOP. У групі лікування Полайві^® плюс R-CHP медіана часу до виникнення першого прояву ПН становила 2,27 місяця порівняно і = 79; 1,87 місяця в групі R-CHOP. На дату завершення збору клінічних даних явища ПН зникли у 57,8 % пацієнтів у групі лікув = 72;ння Полайві^=
® плюс R-CHP порівняно і = 79; 66,9 % у групі R-CHOP. Медіана часу до усунення периферичнl= 6;ї нейропатії становила 4,04 місяця в групі лікування Полайві^=
® плюс R-CHP порівняно і = 79; 4,6 місяця в групі R-CHOP.

У відкритому дослідженнo= 0; GO29365 в групах лікування Полайві^® плюс бендамустиl= 5; та ритуксимаб прl= 6; ПН 1 &#= 1110; 2 ступеня було повідомленl= 6; у 15,9 % = 110; 12,6 % пацієнтів відповідно. = 042; групі лікув = 72;ння бендамустиl= 5;ом та ритуксимабl= 6;м явища ПН 1 і 2 ступеня зареєстровk= 2;ні у 2,6 % та 5,= 1 % пацієнтів відповідно. Про один випадок ПН 3 ступеня повідомлялl= 6;сь у групах Полайві^® + БР = 110; у жодного пацієнта в групі БР. Про ПН 4–5 ступеня не повідомл= 03;лося в жодній групі (групи лікування Полайві^=
® + БР або тільки група БР). У 2,6 % пацієнтів лікування препаратом Полайві^® було передчасно припинено через ПН та у 2= % пацo= 0;єнтів дозу препарату Полайві^® буl= 3;о знижен= 086; через ПН. У жодного пацієнта у групі БР лікування н = 77; було передчасно припинено та доза не була знижена через ПН. У групах Пола = 81;ві^® + БР медіана час = 91; до появи першої поді= 11; ПН становил = 72; 1,6 місяця та у 39,1 % пацієнтів і = 79; ПН повідомл= 03;лося про зникнення ПН.

Інm= 2;екції

У плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; GO39942 (POLARIX) про інфекції, включаючи пневмонію т = 72; інші типи інфекцій, було повідомленl= 6; у 49,7 % пацієнті = 74; у групі лікування Полайві^® плюс R-CHP і у 42,7 % пацієнтів у групі R-CHOP. Інфекції 3–4 с<= span style=3D'border:none'>тупеня виникали у 14 % пацієнтів у групі Полай = 74;і^® плюс R-CHP і у 11,2 % пацієнтів у групі R-CHOP. У групі лікув = 72;ння Полайві^® плюс R-CHP про серйозні інфекції було повідо = 84;лено у 14 % пацієнтів та інфекції = 079; летальним н = 72;слідком зареєстровk= 2;но у 1,1 % пацієнтів. У групі = R-CHOP про серйозн= 10; інфекції було повідо = 84;лено у 10,3 % пацієнті = 74; та інфекції = 079; летальним наслідком зареєстровk= 2;но у 1,4 % пацієнтіk= 4;. Припинили лікування через інфекцію 7 пацієнтів (1,6 %) = 091; групі лікування Полайві^=
® плюс R-CHP порівняно і = 79; 10 пацієн&#= 1090;ами (2,3 %) у групі R-CHOP.

У відкритому дослідженнo= 0; GO29365 про інфекції, включаючи пневмонію т = 72; інші типи інфекцій, повідомлялl= 6;ся у 48,3 % пацієнті = 74; у групах Полайві^® + БР та у 51,3 % пацієнтів у групі БР. У групах Пола = 81;ві^® + БР про серйозн= 10; інфекції повідом = 83;ялося у 27,2 % пацієнті = 74; і про інфекц= 110;ї з летальним наслідком – = 091; 6,6 % пацієнтів. = 59; групі БР про серйозні інфекції повідомлялl= 6;ся у 30,8 % пацієнті = 74; і про інфекції з летальним н = 72;слідком – у 10,3 % пацієнтів. У 4 пацієнтів (2,6 %) = 091; групах Полайві^=
® + БР лікування було передчасно припинено через інфекцію порівняно з 2 пацієнтами (5,1= %) у групі БР.

Прl= 6;гресуюча мультифокаl= 3;ьна лейкоенцефk= 2;лопатія (ПМЛ)=

У плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; GO39942 (POLARIX) про випадки прогресуючl= 6;ї мультифокаl= 3;ьної лейкоенцефk= 2;лопатії не повідомлялl= 6;сь.

У відкритому дослідженнo= 0; GO29365 один випадок ПМЛ = 079; летальним наслідком спостерігаk= 4;ся в одного пацієнта, як= 080;й отримував лікування Полайві^® + беl= 5;дамустин та обінутузумk= 2;б. Цей пацієнт = 087;опередньо отримав три лінії терапії, що включала антитіла до CD2= 0.

Геl= 7;атотоксичн= 110;сть

У плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; GO39942 (POLARIX) про гепатотоксl= 0;чність повідомлялl= 6;сь у 10,6 % пацієнтів у групі лікування Полайві^® плюс R-CHP і у 7,3 % пацієнтів у групі R-CHOP. У групі лікув = 72;ння Полайві^® плюс R-CHP більшість явищ були 1-2 ступеня (8,7 %); про явища 3 ступеня бул = 86; повідомленl= 6; у 1,8 % пацієнтів. Н= 077; спостерігаl= 3;ось явищ 4 або 5 ступеня. У 1 пацієнта (0,2 %) зареєстровk= 2;но серйозну гепатотоксl= 0;чність, яка була обо= 088;отною.

В іншому дослідженнo= 0; повідоl= 4;лялися два випадки серйозної гепатотоксl= 0;чності (гепатоцелю = 83;ярне ураження та стеатоз печінки), які були оборотн = 80;ми.

Шлm= 1;нково-кишко&#= 1074;а токсичністn= 0;

У плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; GO39942 (POLARIX) явища шлунково-ки = 96;кової токсичностo= 0; зареєстровk= 2;но у 76,1 % пацієнтів у групі лікування Полайві^® плюс R-CHP порівняно з 71,9 % пацієнтів у групі R-CHOP. Біл&#= 1100;шість явищ були 1–2 ступеня тяжкості, а явища ³&= nbsp;3 ступеня зареєстровk= 2;но у 9,7 % пацієнтів у = 075;рупі лікування Полайві^® плюс R-CHP порівняно з 8,2 % пацієнтів у групі R-CHOP. Найбільш поширеними явищами шлунково-ки = 96;кової токсичностo= 0; були нудота = 110; діарея.

У відкритому дослідженнo= 0; GO29365 про події шлунково-ки = 96;кової токсичностo= 0; повідомлялl= 6;ся у 72,8 % пацієнті = 74; у групі Полайві^® + БР порівняно з 66,= 7 % пацієнтів у групі БР. Більшість подій були 1–2 ступеня. Про події 3–4 ступеня повідомлялl= 6;ся у 16,5 % пацієнті = 74; у групі Полайві^=
® + БР порівняно з 12,= 9 % пацієнтів у групі БР. Найпоширенo= 0;шими подіями шлунково-ки = 96;кової токсичностo= 0; були діарея та нудота.

&= #1058;ермін придатностo= 0;.

30 місяців.

= 059;мови зберігання.

Зберіг = 72;ти при температурo= 0; від 2 до 8 ºС в оригінальнo= 0;й упаковці з метою захисту від світла. Не заморожуваm= 0;и. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Несу= ;місність.

Цей лікарський засіб не слі= 076; змішувати або розводи = 90;и іншими лікарськимl= 0; засобами, за винятком зазначених = 91; підрозділі «Запобіжні = 79;аходи, яких слід вжити перед = 074;ідновлення&= #1084; або введенням препарату».

= 059;паковка.

Фла&= #1082;он об’ємом 6 мл з безбарвногl= 6; скла (боросиліка = 90;не скло, клас І), закупорениl= 1; бутилкаучуl= 2;овою пробкою (ламіновано= 02; фтор-каучук = 86;вою плівкою) та обтиснутий алюмінієвиl= 4; ковпачком з пластиковиl= 4; диском типу «flip-off». По 30 мг у флаконі.         =             &nb= sp;По 1 флакону у картонній коробці.

Фла&= #1082;он об’ємом 20 мл з безбарвногl= 6; скла (боросиліка = 90;не скло, клас І), закупорениl= 1; бутилкаучуl= 2;овою пробкою (лам= 110;нованою фтор-каучук = 86;вою плівкою) та обтиснутий алюмінієвиl= 4; ковпачком з пластиковиl= 4; диском типу «flip-off». По 140 мг у флаконі.         =             &nb= sp; По 1 флакону у картонній коробці.

= 050;атегорія відпуску.=

За рецептом.=

= 042;иробник.

Ф.Хоm= 2;фманн-Ля Рош Лтд

Мі= 089;цезнаходже&= #1085;ня виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Вурміс = 74;ег, 4303 Кайсераугсm= 0;, Швейцарія<= /span>

Рl= 6;зчинник, що застосовув= 072;вся для підгото&#= 1074;ки розчину для інфузії	Уl= 4;ови зберігання розчину для інфузій¹<= /span>
Нk= 2;трію хлорид 9 мг/мл (0,9 %)	Дl= 6; 72 годин у холодильни= 082;у (2–8 °C) або до &nbs= p; 4 годин при кімнатній температур= 110; (9–25 °C)
Нk= 2;трію хлорид 4,5 мг/м = 83; (0,45 %)	Дl= 6; 72 годин у холодильни= 082;у (2–8 °C) або до &nbs= p;8 годин при кімнатній температур= 110; (9–25 °C)
5 % розчин глюкози	Дl= 6; 72 годин у холодильни= 082;у (2–8 °C) або до &nbs= p; 8 годин при кімнатній температур= 110; (9–25 °C)