ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АМОКСИКЛАВ^®2Х

(AMOKSIKL= AV^®2Х)

<= /p>

Склад:<= /b>

дію= чі речовини: амоксицилін, кислота клавуланова;

1 таблетка містить 875 мг амоксициліну у формі тригідрату та 125 мг кислоти клавуланової у формі калієвої солі;=

допоміжні речовини: кремнію діо= ксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, повідон К25, кросповідон= тип А, целюлоза мікрокристалічна РН-112;

оболонка: триетилц= итрат, гіпромелоза 2910, тальк, титану діоксид (Е 171), е<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>тилцелюлози водна дисперсія.

<= /p>
Лікарська форма. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon= t-weight: bold'>Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Осн= овні фізико-хімічні властивості: від<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa= mily: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> білого до кремового відтінку овальні, з рискою з обох боків таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

<= /p>
Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Комбінації пеніцилінів з інгібіторами бета-лактамази. Код АТХ J= 01C= R= 02.

<= /p>
Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Амоксицилін являє собою напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), який інгібує один а= бо кілька ферментів (часто іменованих пеніцилінзв’язуючими білками) у процесі біосинтетичного метаболізму бактеріального пептидоглікану, що є невід’ємним структурним компонентом клітинної стінки бактерій. Інгібування синтезу пептидоглікану призводить до послаблення клітинної стінки, наслідком чого є лізис і загибель клітин.

Амоксицилін чутливий до розщеплення бета-лактамазами, що продукуються резистентними бактеріями, отже, спектр активності амоксициліну як монотерапії не включає організми, які продукують= ці ферменти.

Клавуланова кислота є бета-лактамом, структурно спорідненим із пеніцилінами. Вона деактивує деякі ферменти бета-лактамази, тим самим запобігаючи інактивації амоксициліну. Клавуланова кислота у вигляді монотерапії не виявляє клінічно корисного антибактеріальн= ого ефекту.

Співвідношення ФK/ФД. Час, що перевищує мінімальну інгіб= уючу концентрацію (Ч>MIК), вважається основним фактором, який визначає ефективність амоксициліну.

Механізми резистентності.

Існують два механізми резистентност= і до амоксициліну/кислоти клавуланової:

-      = інактивація бактеріальними бета-лактамазами, які самі по собі не інгібуються клавулановою кислотою, включаючи класи B, C і D;

-      = перетворення пеніцилінзв’язуючих білків, що зменшує афінність антибактеріального препарату до мішені.

Непроникність бактерій або механізм рефлюксного насоса може викликати резистентність бактерій або сприяти її виникненню, зокрема, у грамнегативних бактерій.

Граничні значення.

Граничні значення МІК для амоксициліну/кислоти клавуланової, встановлені Європейським комітетом з випробування антимікробної чутливості (EUCAST):

Мікроорганізми<= /p>

Граничні значення чутливості (мкг= /мл)

Чутливі

Помірно чутливі=

Резистентні

Haemophilus influenzae¹

≤1

-

> 1

Moraxella catarrhalis¹

≤1

-

> 1

Staphylococcus aureus ²

≤2

-

>2

Коагулазонегативні стафілококи 2

≤ 0,25

-<= /b>

> 0,25

Enterococcus¹

≤4

8

> 8

Streptococcus A, B, C, G⁵

≤ 0,25

-

> 0,25=

Streptococcus pneumoniae³

≤ 0,5

1–2<= /o:p>

>2

Ентеробактерії ^{1, 4}

-

-

> 8

Грамнегативні анаеробні бактерії ^1<=
/sup>

≤4

8

> 8

Грампозитивні анаеробні бактерії ^1<=
/sup>

≤4

8

> 8

Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹

≤2

4–8<= /o:p>

> 8

^{1<=
/sup> Повідомл=
ені
значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробування чутливості
концентрація клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/л.}

^{2<=
/sup> Повідомл=
ені
значення для концентрацій оксациліну.}

^{3<=
/sup> Граничні
значення, наведені в таблиці, розраховані з граничних значень для ампіцил=
іну.}

^{4 =}Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентності заявлені як резистентні.

^{5<=
/sup> Граничні
значення, наведені в таблиці, розраховані з граничних значень для
бензилпеніциліну.}

Розповсюдже= ність резистентності може змінюватися географічно і з часом для окремих видів, то= му бажано мати місцеву інформацію щодо чутливості, особливо при лікуванні тяжк= их інфекцій. За необхідності потрібен експертний висновок, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що користь препарату, принаймні при деяких типах інфекцій, викликає сумніви.

Зазвичай чутливі види

Грампозит= ивні аероби: Enter= ococcus faecalis, Gardnerella vaginalis, Staphylococcus aureus

(чутливий до метициліну)£, Coagulase-negative staphylococci (чутливий= до метициліну), Streptococcus agalactiae, Streptococc= us pneumoniae¹, Streptococcus pyogenes та інші бета-гемолітичні стрептококи, група Streptococcus viridans.

Грамнегат= ивні аероби: Capnocytophaga spp., Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae², <= /i>Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida.

Анаероби: Bacteroides fragilis, Fusobacterium nucleatum, Prevotella spp.

Види, для яких набування резистентності може бути проблемою

Грампозитивні аероби:= Enterococcus faecium^$.=

= Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Kleb= siella pneumoniae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris.=

Природно резистентні мікроорганізми

Грамнегативні аероби= : Acinetobacter spp., Citrobact= er freundii, Enterobacter spp., Legionella pneumophila= , <= /i>Morganella morganii, Prov= idencia spp<= /span>., <= /span>Pseudomon= as spp., Ser= ratia spp., Stenotrop= homonas maltophilia.

Інші мікроорганізми:

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Coxiella burnetti, Mycoplasma pneumoniae.

^{$<=
/sup> Природна помірна чутливість за
відсутності набутого механізму резистентності.}

^£ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-far= east-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>Всі стафілококи, резистентні до метициліну, є резистентними до амоксициліну/кислоти клавуланової.

¹Streptococcus pneumoniae, <= /i>резистентний до пеніциліну, не сл= ід лікувати цією лікарською формою амоксициліну/ кислоти клавуланової (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози= »).

^{2<=
/sup> Штами зі зниженою чутливістю були
зареєстровані у деяких країнах ЄС із частотою вище 10 %.}

Фармакокіне= тика.

Абсорбція. Амоксицилін і клавуланова кислота повністю дисоціюють у водному розчині= при фізіологічному рівні рН. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Біодоступність амоксициліну та клавуланової кислоти становить приблизно 70 % при пероральному прийомі. Профілі обох компонентів= у плазмі ідентичні, а час досягнення максимальної концентрації у плазмі (Tmax) для кожного компонента становить приблизно одну годину.
Концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватці, що досягаються при прийомі амоксициліну/клавуланової кислоти, ідентичні тим, що досягаються при пероральному прийомі еквівалентних доз амоксициліну або клавуланової кислоти окремо.= =

Розподіл. Близько 25 % загального обсягу клавуланової кислоти у плазмі та 18 % загального амоксициліну в плазмі зв’язуються з білками. Уявний об’єм розподілу становить близько 0,3–0,4 л/кг для амоксициліну і близько 0,2 л/кг для клавуланової кислоти.

Після внутрішньовенного введення амоксицилін і клавуланова кислота були виявлені у жовчному міхурі, черевній тканині, шкірі, жировій тканині, м’язовій тканині, синовіальній та перитонеальній рідині, жовчі і гної. Амоксицилін не розподіляється достатнь= ою мірою у спинномозковій рідині.

Дослідження на тваринах не виявили жодних доказів значної затримки речо= вин, похідних будь-якого компонента препарату, у тканинах організму. Амоксицилін= , як і більшість пеніцилінів, може бути виявлений у грудному молоці. Незначна кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці (= див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Відомо, що як амоксицилін, так і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр (див. розділ «Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю»).=

Біотрансфор= мація. Амоксицилін частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилойної кислоти у кількостях, еквівалентних 10–25 % початкової дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини і виводиться із сечею і фекаліями та у вигляді двоокису вуглецю у видихуваному повітрі.<= /span>

Виведення. = Основним шляхом виведення амоксицил= іну є нирки, тоді як клавуланова кислота виводиться як нирками, так і шляхом дії позаниркових механізмів.

У здорових добровольців середній пе= ріод напіввиведення амоксициліну/клавуланової кислоти становить приблизно 1 годи= ну, а середній загальний кліренс – приблизно 25 л/годину. Різноманітні дослідження показали, що виділення із сечею становить 50–85 % для амоксициліну та 27–60 % для клавуланової кислоти протягом 24-годинного періоду. У випадку клавуланової кислоти найбільша кількість речовини виводи= ться протягом перших 2 годин після прийому.

Одночасне застосування пробенециду сповільнює виведення амоксициліну, але не затримує ниркової екскреції клавуланової кислоти (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).=

Вік. Період напіввиведення амоксициліну ідентичний для дітей віком від 3 місяців до 2 років, дітей старшого віку та дорослих. Для дітей (у тому числі недоношених немовлят) першого тижня життя= частота прийому не повинна перевищувати 2 рази на добу через незрілість ниркового ш= ляху виведення. Оскільки пацієнти літнього віку більш схильні до зниження функції нирок, дозування слід обирати з обережністю, рекомендується також контроль функції нирок.

Порушення функції нирок. Загальний сироватковий кліренс амоксициліну/клавуланової кислоти пропорційно зменшується зі зниженням нирк= ової функції. Зниження кліренсу препарату більш виражене для амоксициліну, ніж д= ля клавуланової кислоти, оскільки більша частка амоксициліну виводиться ниркам= и. При нирковій недостатності дозування повинно запобігати надмірній кумуляції амоксициліну, у той же час зберігаючи достатній рівень клавуланової кислоти (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Порушення функції печінки. Пацієнтам із печінковою недостатністю рекомендується обережне застосува= ння препарату і регулярний контроль функції печінки.

Клінічні характеристики.

Показання.=

Лікування бактеріальних інфекцій= у дорослих та дітей, спричинених чутливими до препарату <= /span>мікроорганізмами:

-         гострий бактеріальний синусит (підтверджений);=

<= ![if !supportLists]>= –      = гострий середній отит;

<= ![if !supportLists]>= –      = підтверд= жене загострення хронічного бронхіту;

<= ![if !supportLists]>= –      = негоспіт= альна пневмонія;

<= ![if !supportLists]>= –      = цистит;<= o:p>

<= ![if !supportLists]>= –      = пієлонеф= рит;

<= ![if !supportLists]>= –      = інфекції шкіри та м’яких тканин, у т. ч. целюліт, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;

<= ![if !supportLists]>= –      = інфекції кісток та суглобів, у т. ч. остеомієліт.

=

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактерільних засобів групи пеніцилінів.

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (у т. ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т. ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).

Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

<= /b>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антикоагулянти для перорального застосування.=

= Антикоагуля= нти для перорального застосування та антибіотики пеніцилінового ряду широко застосовують у практиці при відсутності повідомлень про взаємодію. Однак описано випадки збільшення міжнародного коефіцієнта нормалізації у пацієнті= в, які приймали аценокумарол або варфарин та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс або міжнародний коефіцієнт нормалізації при додаванні або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, = може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (= див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).=

= Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до підвищеного рівня амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівень клавуланової кислоти.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити імовірність алергічних шкірних реакц= ій. Даних щодо одночасного застосування алопуринолу та Амоксиклаву^® = 2Х немає.

Як і інші а= нтибіотики, Амоксиклав^® 2Х може впливати на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Існують окрe= мі дані про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) у пацієнт= ів, які лікуються аценокумаролом аб= о варфарином та приймають амоксицилі= н. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий= час або рівень INR з додаванням або припиненням лікування комбінованим препаратом, що міс= тить амоксицилін.

У хворих, які лікуються мофетилу мікофенолатом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитися предозова концентрація активного метаболіту мікофенолової кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не точно відповідати зміні загальної експозиції мікофенолової кислоти.

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.

&nb= sp;

Особливості застосування.

Перед почат= ком терапії препаратом необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій підвищеної чутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів, інших бета-лактамних препаратів (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Повідомляли про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвище= ної чутливості (включаючи анафілактич= ні реакції та тяжкі шкірні побічні реакції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. = Такі реакції більш вірогідні у хворих з підвищеною чутливістю до пеніциліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реа= кції слід припинити застосування амоксициліну/клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію.

Якщо доведено, що інфекція зумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно зважити можливість переходу з комбінації амоксицилін/кислота клавуланова на амоксицилін відпов= ідно до офіційних рекомендацій.

Цю лікарську форму препарату не слід застосовувати у разі високого ризику того, що патог= ени є резистентними до бета-лактамів, і не застосовувати для лікування пневмоні= ї, спричиненої пеніцилінрезистентними штамами S. pneumoniae.

У пацієнтів= із порушеннями функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препара= ту, можливе виникнення судом (див. розділ «Побічні реакції»).

Препарат не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при цій патології спостерігалися випадки кореподі= бних висипань.

= Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищує ймовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкіри.

Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірне зростання нечутливої = до нього мікрофлори.

Розвиток мультиформної еритеми, асоційованої з пустулами на початку лікування, може бути симптомом гострого генералізовано= го екзантематозного пустульозу (див. розділ «Побічні реакції»). У такому разі необхідно припинити лікуванн= я і в подальшому протипоказано застосування амоксициліну.

Препарат слід з обережністю призначати пацієнта= м з ознаками печінкової недостатності (див. розділи «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції»). Побічні реакції з боку печінки виникали головним чином у чоловіків та пацієнтів літнього віку та були пов’язані з тривалим лікуванням. У дітей про такі явища повідомляли дуже рі= дко. В усіх групах пацієнтів симптоми та ознаки зазвичай виникали під час або од= разу після лікування, але у деяких випадках вони з’являлися через кілька місяців після припинення лікування. Загалом ці явища були зворотними. Побічні реакц= ії з боку печінки можуть бути тяжкими та дуже рідко мати летальний наслідок. Вони завжди виникали у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або при супутньому застосуванні лікарських засобів, відомих потенційним негативним впливом на печінку (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів повідомляли про виникнення антибіотикоасоційованого коліту, що може варіювати від легкого ступеня до такого, що загрожує життю (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо враховувати це у разі виникнення у пацієнтів діареї під час або піс= ля застосування антибіотика. У разі виникнення антибіотикоасоційованого коліту лікування препаратом слід негайно припинити, звернутися до лікаря та розпоч= ати відповідне лікування.

При тривалій терапії рекомендується періодично проводити оцінку функцій органів та систем органів, включаючи ниркову, печінкову та гемопоетичну функції.

Зрідка у пацієнтів, які приймають Амоксиклав® 2Х та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися подовження протромбіно= вого часу (підвищення рівня INR). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний контроль лабораторних показників. Може знадобитися корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня коагуляції.

Для пацієнтів із порушеннями функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня ниркової недостатності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниженою екскреці= єю сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при паренте= ральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ «Передозування»)= .

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазо= ю, оскільки інші методи можуть давати хибно-позитивні результати.

Наявність клавуланової кислоти у препараті може спричиняти неспецифічне зв’язування IgG і альбумін= у на мембранах еритроцитів, внаслідок чого можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.

Повідомляли про позитивні результати ферментного імуноаналізу з використанням Platеlia Aspergillus виробництва Bio-Rad Laboratories у пацієнтів, які приймали амоксицилін/кислоту клавуланову та у яких згодом була визнана відсутність інфекції Aspergillus. Відомо про перехресні реакції з полісахаридами та поліфуранозами non-Aspergillus при проведенні імуноферментного аналіз= у з використанням Рlatelia Aspergillus виробництва Bio-Rad Laboratories. Тому такі позитивні резуль= тати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/ кислотою клавулановою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними метода= ми.

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Репродукти= вні дослідження на тваринах пероральних і парентеральних форм препарату не вияв= или жодної тератогенної дії. У процесі одного дослідження за участю жінок із передчасним розривом оболонок плода повідомляли, що профілактичне застосува= ння препарату може бути пов’язано з підвищенням ризику некротизуючого ентерокол= іту у новонароджених. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, слід уник= ати застосування препарату під час вагітності, особливо у першому триместрі, кр= ім випадків, коли, на думку лікаря, таке застосування необхідне.

Період годування груддю. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації щодо впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити. Слід врахувати можливість виникнення алергічних реак= цій. Препарат у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікар= я, користь від застосування буде переважати ризик.

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень з вивчення здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводили. Однак можуть виникнути побічні реакції (наприклад, алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.<= /span>

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватис= я з часом. При наявності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості і при необхідності провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.=

Ді= апазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта.

Для дорослих та дітей з масою тіла ≥ 40 кг добова доза становить 1750 мг амоксициліну/250 мг клавуланової кислоти (2 таблетки), добову дозу розподіл= яти на 2 прийоми.

Для дітей з масою тіла від 25 кг до 40 кг максимальна добова доза становить 1000-2800 мг амоксициліну/143-400 мг клавуланової кислоти.

Як= що для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовув= ати інші форми комбінованого препарату, щоб уникнути призначення зайвих високих= доз клавуланової кислоти.

Тр= ивалість лікування визначати за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад, остеомієліт) потребують тривалішого лікування.

Діти з масою тіла від 25 до <= /span>40 кг.

Рекомендуют= ься дози від 25= мг/= 3,6 мг/кг ма= си тіла/добу до 45 мг/6,4 мг/кг маси тіла/добу, розподілені на 2 прийоми.=

При деяких інфекціях (таких як середній отит, синусит та інфекції нижніх дихальних шля= хів) максимальна добова доза не може перевищувати 70 мг/10 мг/кг маси тіла/добу, вона повинна бути розділена на 2 прийоми.

Оскільки таблетку не можна ділити, дітям, маса тіла яких менше 25 кг, не слід призначати цю форму препарату.=

У таблиці н= ижче зазначено дозу в мг/кг маси тіла, яку отримує дитина з масою тіла від 25 кг до 40 кг при застосуванн= і однієї таблетки Амоксиклаву^® 2Х 875 мг/125 мг.

=

Маса т= іла (кг)

=

40

=

35

=

30

=

25

Рекомендована разова доза,<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> мг/кг маси тіла <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>(див. вище)<= /p>

Кількі= сть амоксициліну (мг/кг маси тіла) при прийомі разової дози, що становить 1 таблетку

Амоксиклаву^® 2Х 875 мг/125 мг

=

21,9=

=

25,0=

=

29,2=

=

35,0=

=

12,5–22,5=

(не вище 35)

Кількі= сть клавуланової кислоти (мг/кг маси тіла) при прийомі разової дози, що стано= вить <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-= family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>1 таблетку

Амоксиклаву^® 2Х 875 мг/125 мг<= /o:p>

=

3,1=

=

3,6=

=

4,2=

=

5,0=

=

1,8–3,2=

(не вище 5)

=

Пацієнти літнього віку= . Корекція = дози пацієнтам літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригувати залежно від функц= ії нирок.

Дозування при порушенні функції печінки. Застосовувати з обережністю, необхідно контролювати функцію печінки через регулярні проміжки часу. Даних для рекомендацій щодо дозування недостатньо.

Дозування при порушенні функц= ії нирок. Препарат призначати лише для лікування хворих із кліренсом креатиніну більше 30 мл/хв. При нирковій недостатності із кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв препарат не застосовувати.

Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи. Якщо необхідно, таблетку можна розламати навпіл та проковтнути половинки, не розжовуючи.

Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку вживання їжі.

Тривалість лікування визначати індивідуально. Лікування не слід продовжувати більше 14= діб без оцінки стану хворого.

Лікування м= ожна розпочати з парентерального введення, а потім продовжити пероральне застосування.

=

Діти.<= /o:p>

Препарат у цьому дозуванні та лікарській формі = не рекомендується для лікування дітей з масою тіла менше 25 кг.

Передозування.

Симптоми. Можуть спостерігатися симптоми розладів шлунково-кишкового тракту та порушення балансу рідини та електролі= тів. Спостерігалася кристалурія, пов’язана з прийомом амоксицилі= ну, що в окремих випадках призводила до ниркової недостатності (див. розділ «Особливості застосування»).

У пацієнтів із порушеннями функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнен= ня судом.

Повідомляли про осідання амоксицилі= ну у катетерах сечового міхура, переважно після внутрішньовенного введення у вис= оких дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікування. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту можна лікувати симптоматично, звертаючи увагу на баланс рідини/електролітів.

Амоксицилін/клавуланова кислота мож= уть бути видалені з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

<= /b>

Побічні реакції.

Найчастіше повідомляли про такі поб= ічні реакції на препарат, як діарея, нудота та блювання.

Перелік небажаних реакцій на препар= ат, відомих із клінічних досліджень і постреєстраційного нагляду та класифікова= них за системно-органним класом MedDRA, наведено нижче.

Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (³ 1/10); часто (³ 1/100 та < 1/10); нечасто (³ 1/1000 та < 1/100); рідко (³ 1/10000 та < 1/1000); дуже рідко          (< 1/10000); частота невідома (частоту неможливо оцінити з наявних даних).

Інфекції та інвазії. Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Частота невідома: надмірне розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

З боку кровотворної та лімфатичної системи. Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопен= ія. Частота невідома: оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія; збільшення = часу кровотечі та протромбінового індексу¹.

З боку нервової системи. Нечасто: запаморочення, головний біль. Частота невідома: оборотна гіперактивність і судоми², асептичний менінгіт.<= /o:p>

З боку шлунково-кишкового тракту. Часто: діар= ея, нудота³, блювання. Нечасто: розлади шлунка.

Частота невідома: антибіотикоасоційований коліт ⁴, «чорний волохатий язик».

Гепатобіл= іарні розлади.= Нечасто: підвищення рівня АСТ та/або АЛТ⁵. Частота невід= ома: гепатит⁶ та холестатична жовтяниця⁶.

З боку шк= іри та підшкірних тканин⁷. Нечасто: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка. Рідко: мультиформна еритема. Частота невідома: синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальн= ий некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз⁸, реакція на = ліки у вигляді еозинофілії та системних пр= оявів (DRESS-синдром).

З боку нирок та сечовивідних шляхів. Дуже рідко: інтерстиціальн= ий нефрит, кристалурія⁹.

З боку імунної системи¹⁰. Частота невідома: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

¹ Див. ро= зділ «Особливості застосування».

² Див. ро= зділ «Особливості застосування».

³ Нудота частіше пов’язана з прийомом більш високих пероральних доз препарату. При виникненні шлунково-кишкових реакцій їх тяжкість можна знизити шляхом прийому препарату під час їди.

⁴ У тому числі псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).

⁵ Помірне підвищення рівнів= AСT та/або AЛT частіше спостерігалося у пацієнтів, які отримували лікування антибіотиками бета-лактамної групи, але значимість цих результатів невідома= .

⁶ Ці явища спостерігалися у разі застосування інших антибіотиків пеніцилінового та цефалоспоринового ря= ду (див. розділ «Особливості застосування»).

⁷ При виникненні реакцій підвищеної чутливості (дерматиту) застосування препарату слід припинити (ди= в. розділ «Особливості застосування»).

⁸ Див. розділ «Особливості застосування».

⁹ Див. розділ «Передозуванн= я».

¹⁰ Див. розділи «Протипоказа= ння» та «Особливості застосування».

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.<= /span>

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінал= ьній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

<= /p>
Упаковка.

По 7 таблеток у блістері; по 2 (7 × 2) блістери у картонній коробці.

<= /p>
Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Сандоз ГмбХ - Виробнича дільниця Антиінфекційні ГЛЗ та Хімічні Опер= ації Кундль (АІХО ГЛЗ Кундль).

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія.

Мікроорганізми<= /p>	Граничні значення чутливості (мкг= /мл)
	Чутливі	Помірно чутливі=	Резистентні
Haemophilus influenzae¹	≤1	-	> 1
Moraxella catarrhalis¹	≤1	-	> 1
Staphylococcus aureus ²	≤2	-	>2
Коагулазонегативні стафілококи 2	≤ 0,25	-<= /b>	> 0,25
Enterococcus¹	≤4	8	> 8
Streptococcus A, B, C, G⁵	≤ 0,25	-	> 0,25=
Streptococcus pneumoniae³	≤ 0,5	1–2<= /o:p>	>2
Ентеробактерії ^{1, 4}	-	-	> 8
Грамнегативні анаеробні бактерії ^1<= /sup>	≤4	8	> 8
Грампозитивні анаеробні бактерії ^1<= /sup>	≤4	8	> 8
Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹	≤2	4–8<= /o:p>	> 8
^{1<= /sup> Повідомл= ені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробування чутливості концентрація клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/л.} ^{2<= /sup> Повідомл= ені значення для концентрацій оксациліну.} ^{3<= /sup> Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані з граничних значень для ампіцил= іну.} ^{4 =}Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентності заявлені як резистентні. ^{5<= /sup> Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані з граничних значень для бензилпеніциліну.}