ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу

<= /o:p>

ЛІРИКА

(LYRICA^®)

<= /o:p>

Склад:

діюча речовина: прегабалін;

1 капсула містить 50 мг, 75 мг, 150 мг або 300 мг прегабаліну;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; тальк; оболонка капс= ули: желатин, вода, титану діоксид (Е 171), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, заліза оксид червоний (Е 172) (для капсул по 75 мг та 300 мг); чорнила: шелак, заліза оксид чорний (Е 172), пропіленгліколь, калію гідроксид.<= /p>

Лікарська форма. Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості.

– Капсули по 50 мг: тверді непрозорі (білі/білі) желатинові капсули з чо= рною смугою, розміру 3, що містять порошок білого або майже білого кольору. Відбиток на корпусі «PGN 50», на кришечці – «VTRS» чорним чорнило= м.

– Капсули по 75 мг: тверді непрозорі (білі/помаранчеві) желатинові капсу= ли, розміру 4, що містять порошок білого або майже білого кольору. Відбито= к на корпусі «PGN 75», на кришечці – «VTRS» чорним чорнилом.

– Капсули по 150 мг: тверді непрозорі (білі/білі) желатинові капсули, розміру 2, що містять порошок білого або майже білого кольору. Відбито= к на корпусі «PGN 150», на кришечці – «VTRS» чорним чорнилом.

– Капсули по 300 мг: тверді непрозорі (білі/помаранчеві) желатинові капс= ули, розміру 0, що містять порошок білого або майже білого кольору. Відбито= к на корпусі «PGN 300», на кришечці – «VTRS» чорним чорнилом.

Фармакотерапевтична група= . Анальгетики.= Інші анальгетики та антипіретики. Габапентиноїди. Прегабалін. Код АТХ N02B F02.<= o:p>

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.<= /o:p>

Діюча речовина – прегабалін, що є аналогом гамма-аміномасляної кислоти [(S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота].

Механі= зм дії.

Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (a₂₌–d білок) потенціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).

Клініч= на ефективність і безпека.

– Нейропатичний біль.

Під час д= осліджень було продемонстровано ефективність препарату для лікування діабетичної нейропатії, постгерпетичної невралгії та ураження спинного мозку. Ефективні= сть препарату при інших видах нейропатичного болю не вивчали.

Прегабалі= н вивчали в ході 10 контрольованих клінічних досліджень тривалістю до 13 тижн= ів з режимом дозування препарату двічі на добу та в ході досліджень тривалістю до 8 тижнів з режимом дозування тричі на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів дозування двічі й тричі на добу були подібними.

У ході кл= інічних досліджень тривалістю до 12 тижнів, в яких лікарський засіб застосовув= али для лікування нейропатичного болю, зменшення болю периферичного та централь= ного походження спостерігалося після першого тижня та зберігалося протягом усього періоду лікування.

У ході контрольованих клінічних досліджень периферичного нейропатичного болю у 35 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оц= інки болю. Серед пацієнтів, у яких не виникала сонливість, таке покращання спостерігалося у 33 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів з групи плацебо. Серед пацієнтів, у яких виникала сонливість, частка пацієнтів, які відповіли на терапію, становила 48 %= у групі прегабаліну та 16 % у групі плацебо.

У ході контрольованого клінічного дослідження нейропатичного болю центрального походження у 22 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 7 = ;% пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю.

– Епілепсія.

Додатк= ове лікування. Прегабалін вивчали в ході 3 контрольованих клінічних досліджень тривалістю 12 тижнів з режи= мом дозування двічі або тричі на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності д= ля режимів дозування двічі й тричі на добу були подібними.

Зменшення= частоти судомних нападів спостерігалося вже на першому тижні.

Діти.<= /span> Ефективність та безпека прегабаліну як допоміжного засобу при епілепсії для дітей віком до 12 років та для підлітків не встановлені. Побічні реакції, що спостерігалися в дослідженні з вивчення фармакокінетики= та переносимості, до якого були включені пацієнти віком від 3 місяців до 16 років (n=3D65) з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакцій у дорослих. Результати 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження за участю 295 дітей віком від 4 до 16 років та 14-денного плацебо-контрольованого дослідження за участю 175 дітей віком від 1 місяця до менше 4 років, метою яких була оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додаткової терапії парціальних судомних нападів, та = двох відкритих досліджень безпеки тривалістю 1 рік за участю 54 та 431 дітей відповідно, віком від 3 місяців до 16 років з епілепсією вказують на те, що такі побічні реакції, як пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів, у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» та «Фармакокінетика»).

У 12-тижн= евому плацебо-контрольованому дослідженні дітям (віком від 4 до 16 років) призначали прегабалін по 2,5 мг/кг/добу (максимум 150 мг/добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/добу) або плацебо. Принаймні 50 % зменшення парціальних судомних на= падів, у порівнянні з вихідним рівнем, спостерігалося у 40,6 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 10 мг/кг на добу (р=3D0,0068 порівняно з плацебо), 29,1 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 2,5 мг/кг/добу (р=3D0,2600 порівняно з плацебо) та 22,6 % тих, хто отримував плацебо.

У 14-денн= ому плацебо-контрольованому дослідженні дітям (віком від 1 місяця до менше 4 років) призначали прегабалін 7 мг/кг/добу, прегабалін 14 мг/кг/добу або плацебо. Медіанна добова частота судом на вихідному рівні та на заключному візиті становила відповідно 4,7 і 3,8 для прегабаліну в дозі 7 мг/кг/добу, 5,= 4 та 1,4 для прегабаліну в дозі 14 мг/кг/добу та 2,9 і 2,3 для плацебо. Прегабалін у дозі 14 мг/кг/добу значно зменшував логарифмічно перетвор= ену частоту парціальних судомних нападів у порівнянні з плацебо (p =3D 0,0223); прегабалін у дозі 7 мг/кг/добу не продемонст= рував покращення порівняно з плацебо.

У 12-тижн= евому плацебо-контрольованому дослідженні пацієнтів із первинними генералізованими тоніко-клонічними (ПГТК) нападами 219 пацієнтам віком від 5 до 65 років (з = них 66 осіб віком від 5 до 16 років) було призначено прегабалін у дозі 5&n= bsp;мг/кг/добу (максимум 300 мг/доб= у) або 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/доб= у) чи плацебо як допоміжну терапію. Принаймні 50 % зменшення частоти ПГТК нападів спостерігалося у 41,3 %, 38,9 % та 41,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу, прегабалін у дозі 10 мг/кг/добу та плацебо відповідно.

Моноте= рапія (у пацієнтів з уперше діагностованим захворюванням). Прегабалін вивчали в ході 1 контрольованого клінічного дослідження три= валістю 56 тижнів з режимом дозування двічі на добу. При застосуванні прегабал= іну не було досягнуто однакового рівня ефективності порівняно із застосуванням ламотриджину, згідно з оцінкою через 6 місяців за кінцевою точкою = ;– відсутністю судомних нападів. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпеч= ними та добре переносилися.

– Генералізований тривожний розлад.=

Прегабалі= н вивчали в ході 6 контрольованих досліджень тривалістю 4–6 тижнів, одного дослідження тривалістю 8 тижнів за участю пацієнтів літнього віку та одного тривалого дослідження профілактики рецидиву з подвійно сліпою фазою профілактики рецидиву тривалістю 6 місяців.

Зменшення= симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцін= ки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже на тижні 1.

У ході контрольованих клінічних досліджень (тривалістю 4–8 тижнів) у 52 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 38 % пацієнтів з групи плацебо спостерігалося покращання не менше ніж на 50 % за загальною кількістю балів за шкалою HAM-A від вихідного рівня до кінцевої точки.

Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнті= в, які застосовували прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. Офтальмологічне обстеження (включаючи перевірку гостроти зору, формальну перевірку поля зор= у та дослідження очного дна при розширеній зіниці) у рамках контрольованих кліні= чних досліджень виконувалося у понад 3600 пацієнтів. Серед цих пацієнтів го= строта зору погіршилася у 6,5 % пацієнтів у групі прегабаліну та у 4,8 % пацієнтів у групі плацебо. Зміни поля зору виявлено у 12,4 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 11,7 % пацієнтів з групи плацебо. З= міни на очному дні виявлені у 1,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін, т= а у 2,1 % пацієнтів у групі плацебо.

- Фіброміалгія.

Ефективність препарату Лірика була встановлена у одному 14-тижневому подвійно сліпому плацебо-контрольованому мультицентровому дослідженні (F1) та в одному
6-тижневому рандомізованому дослідженні відміни (F2). У ці дослідження залучалися пацієнти з діагнозом «фіброміалгія» на основі критеріїв Американського коледжу ревматології (поширений біль протягом 3 місяців в анамнезі та біль, присутній в 11 чи більше з 18 специфічних больових точок). Дослідження продемонстрували зниження болю за візуальною аналоговою шкалою. Покращення додатково було продемонстровано за загальною оцінкою пацієнта та= за опитуванням щодо впливу фіброміалгії.

Діти. Було проведено плацебо-контрольоване дослідження тривалістю 15 тижнів за участю 107 дітей віком 12–17 років з фіброміалгією, які застосовували препарат Лірика у дозі=
75–450 мг на добу. За результатами оцінки первинної кінцевої точки ефективн= ості (зміна загальної інтенсивності болю від базового рівня до тижня 15; розрахо= вано за допомогою 11-бальної шкали оцінювання) було продемонстровано чисельно бі= льше покращення стану пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо, але це покращення не досягло статистичної значущості. Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися у клінічних дослідженнях, були запаморочення, нудота, головний біль, збільшення маси тіла та стомлюваність. Загальний профіль безпеки у підлітків був подібним до такого= у дорослих із фіброміалгією.

Фармакокінетика.<= /o:p>

Фармакокі= нетичні показники прегабаліну в рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілептичні препара= ти, та у пацієнтів з хронічним болем.

Абсорб= ція.

Прегабалі= н швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальних концентрацій у плазмі крові протяг= ом 1 години після однократного або багатократного застосування. Розрахова= на біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить ≥ 90 % і не залежить від дози. При багатократному застосува= нні рівноважний стан досягається через 24–48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення максимальної концентрації (C_max) приблизно на 25–30&nb= sp;% і подовження значень t_max приблизно до 2,5 години. Однак пр= ийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь йо= го абсорбції.

Розпод= іл.

В ході до= клінічних досліджень було показано, що прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. Було встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і виділяється в молоко щурів у період лактації. У людини о= б’єм розподілу прегабаліну після перорального застосування становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм.

У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення= дози міченого радіоактивною міткою прегабаліну близько 98 % радіоактивної речовини виводилося з сечею у вигляді незміненого прегабаліну. Частка N-метильованої похідної прегабаліну – основного метаболіту препарату, = що визначався в сечі, – становила 0,9 % введеної дози. Під час доклінічних досліджень не відбувалося рацемізації S-енантіомера прегабаліну= в R-енантіомер.

Виведе= ння.

Прегабалін виводиться з системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазм= овий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика. Ниркова недостатність»).

Пацієнтам= з порушенням функції нирок або пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція до= зи препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Лінійн= ість/нелінійність.

Фармакокі= нетика прегабаліну є лінійною для всього рекомендованого діапазону доз. Варіабельн= ість фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (< 20 %). Фармакокінетика при багатократному застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих при застосуванні однократної дози. Таким чином, немає потр= еби в плановому контролі концентрацій прегабаліну в плазмі крові.

Стать.=

Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу ста= ті на концентрації прегабаліну в плазмі крові.

Ниркова недостатність.

Кліренс п= регабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалі= зу концентрація прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіалізу – застосовувати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Печінк= ова недостатність.

Спеціальн= их фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводилися. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводить= ся з сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функц= ії печінки мало значущий вплив на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Діти.<= o:p>

Фармакокі= нетику прегабаліну оцінювали за участю дітей з епілепсією (вікові групи: від 1 до 23 місяців, від 2 до 6 років, від 7 до 11 років і від 12 до 16 років) при застосуванні доз 2,5 мг/кг/добу, 5 мг/кг/добу, 10 мг/кг/добу та 15 мг/кг/добу в ході дослідження фармакокінетики та переносимості. Після перорального застосування прегабаліну дітям натще час досягнення максимальної концентрації в плазмі був у цілому аналогічним у вс= іх вікових групах і становив від 0,5 години до 2 годин після прийому= .

Значення C_max і площі під кри= вою залежності концентрації від часу (AUC) прегабаліну зростали лінійно зі збільшенням дози в кожній віковій групі. У дітей з масою тіла до 30 кг значення AUC були нижчими на 30 %, що обумовлено збільшенням на 43&nbs= p;% кліренсу, скоригованого за масою тіла, у цих пацієнтів у порівнянні з пацієнтами з масою тіла ≥ 30 кг.

Кінцевий = період напіввиведення прегабаліну становив у середньому близько 3–4 годин у д= ітей віком до 6 років та 4–6 годин у дітей віком від 7 років.

У ході популяційного фармакокінетичного аналізу було показано, що кліренс креатині= ну був значущою коваріатою для кліренсу перорального прегабаліну, а маса тіла = була значущою коваріатою для уявного об’єму розподілу перорального прегабаліну, і цей зв’язок був аналогічним у дітей і дорослих пацієнтів.

Фармакокі= нетику прегабаліну у пацієнтів віком менше ніж 3 місяці не вивчали (див. розд= іл «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» та «Фармакодинаміка»).

Пацієн= ти літнього віку.<= /span>

Кліренс п= регабаліну має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу прегабаліну при його застосуванні перорально узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним зі збільшенням віку. Пацієнтам з порушенням функції нирок, пов’язаним із віком, може бути потрібне зменшення дози прегабаліну (див. ро= зділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Годува= ння груддю.

Фармакокі= нетику прегабаліну при його застосуванні у дозі 150 мг кожні 12 годин (добова доза 300 мг) оцінювали у 10 жінок, які годували груддю, щонайменше через 12 тижнів після пологів. Годування груддю не впливало або мало незначний вплив на фармакокінетику прегабаліну. Прегабалін потрапляв у груд= не молоко, при цьому його середні концентрації в рівноважному стані становили близько 76 % концентрацій у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля з грудним молоком (при середньому споживанні молока 150 мл/кг/добу) від жінки, яка приймає прегабалін у дозі 300 мг/добу або у максимальній дозі 600 мг/добу, становить 0,31 або 0,62 мг/кг/добу відповідно. Ці розраховані дози становлять приблизно 7 % загальної добової дози матер= і в перерахунку на мг/кг.

Клінічні характеристи= ки.

Показання.

Нейропатичний біль.

Препарат = Лірика показаний для лікування нейропатичного болю периферичного або центрального походження у дорослих.

Епілепсія.

Препарат = Лірика показаний дорослим як додаткове лікування при парціальних судомних нападах = із вторинною генералізацією або без неї.

Генералізований тривожний розлад.=

Препарат = Лірика показаний для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.

Фіброміалгія.

Протипоказання.

Гіперчутл= ивість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі «Склад».

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії.

Оскільки = прегабалін екскретується переважно в незміненому вигляді з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (≤ 2 % дози виділяється із с= ечею у формі метаболітів), не інгібує метаболізм інших препаратів in vitro і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетич= ну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.

Дослідження in vivo та популяційний фармакокінет= ичний аналіз.

Таким чин= ом, в дослідженнях in vivo не спостерігалося клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії між прегабалін= ом і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентин= ом, лоразепамом, оксикодоном чи етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз продемонстрував, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін і топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.

Пероральні контрацептиви, норетистерон та (= або) етинілестрадіол.

Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивами, норетистероном та (або) етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з цих лікарських засобів.

Лікарські засоби, що впливають на ЦНС.

Прегабалі= н може потенціювати ефекти етанолу та лоразепаму. У період постмаркетингового нагл= яду повідомлялося про випадки дихальної недостатності, коми та смерті у пацієнт= ів, які приймали прегабалін разом з опіоїдами та/або іншими лікарськими засобам= и, що пригнічують функцію ЦНС. Прегабалін, імовірно, посилює порушення когніти= вних та основних моторних функцій, спричинені оксикодоном.

Взаємодії у пацієнтів літнього віку.<= /span>

Спеціальн= их досліджень фармакодинамічної взаємодії за участю добровольців літнього віку= не проводилися. Дослідження взаємодії лікарських засобів проводили лише у доро= слих пацієнтів.

Особливості застосування.

Пацієнти з цукровим діабетом.<= /u>

Відповідн= о до чинної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася під час терапії прегабаліном, можуть потребувати корекції дози цукрознижувальних лікарських засобів.

= Реакції гіперчутлив= ості.

Після виходу препарату на ринок повідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк. При виникненні таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк= або набряк верхніх дихальних шляхів, застосування прегабаліну слід негайно прип= инити.

Важкі шкірні побічні реакції (ВШПР)

Під час лікуванням прегабаліном рідко повідомлялося про ВШПР, вкл= ючаючи синдром Стівенса – Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН),= які можуть загрожувати життю або бути летальними. Під час призначення прегабалі= ну слід повідомити пацієнтам про такі ознаки та симптоми та уважно стежити за шкірними реакціями. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, слід негайно припинити прийом прегабаліну та розглянути альтернати= вне лікування (у разі необхідності).

Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки.

Застосува= ння прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що може збільшити ризик виникнення травматичних випадків (падіння) у пацієнтів літн= ього віку. Також після виходу препарату на ринок повідомлялося про випадки втрати свідомості, сплутаності свідомості та порушення психіки. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати бути обережними, доки їм не стануть відомі мож= ливі ефекти цього лікарського засобу.

Розлади зору.

Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнті= в, які приймали прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшос= ті випадків це явище зникало при продовженні терапії. У ході клінічних дослідж= ень, в яких проводили офтальмологічне обстеження, частота випадків погіршення гостроти зору та зміни поля зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами з групи плацебо; частота виникнення змін= на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Після вих= оду препарату на ринок також повідомлялося про побічні реакції з боку органів з= ору, включаючи втрату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато= з яких були тимчасовими. Після припинення застосування прегабаліну ці симптом= и з боку органів зору можуть зникнути або зменшитися.

Ниркова недостатність.=

Повідомля= лося про випадки розвитку ниркової недостатності, яка іноді була оборотною після припинення застосування прегабаліну.

Відміна супутніх протиепілептичних препаратів.

Наразі не= достатньо даних щодо того, чи можна відміняти супутні протиепілептичні препарати після того, як у результаті додавання прегабаліну до терапії буде досягнуто контр= олю за судомами, щоб перейти на монотерапію прегабаліном.

Застійна серцева недостатність.

Після вих= оду препарату на ринок повідомлялося про застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така реакція спостерігалася здебільшого= під час лікування прегабаліном нейропатичного болю у пацієнтів літнього віку з = уже існуючими серцево-судинними порушеннями. Таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. При припиненні застосування прегабаліну це яви= ще може зникнути.

Лікування нейропатичного болю центрального поход= ження внаслідок ураження спинного мозку.

Під час л= ікування нейропатичного болю центрального походження, викликаного ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, а також побічних реакцій з боку центральної нервової системи та особливо сонливості. Це може бути пов’язано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад антиспастичних препаратів), необхідних для лікування цього стану. Цю обстав= ину слід брати до уваги, призначаючи прегабалін при такому стані.

Пригнічення дихання.=

Повідомлялося про випадки важко= го пригнічення дихання у зв'язку із застосуванням прегабаліну. Пацієнти з порушеною дихальною функцією, респіраторними або неврологічними захворюванн= ями, нирковою недостатністю, одночасним застосуванням депресантів ЦНС та особи літнього віку можуть мати більший ризик виникнення цієї важкої побічної реакції. Для цих пацієнтів може знадобитися коригування дози.

Суїцидальне мислення та поведінка.

Повідомлялося про випадки суїцидаль= ного мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними препаратами за деякими показаннями. За результатами метааналізу даних, отриманих у ході рандомізованих, плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також спостерігалося невелике підвищення ризи= ку появи суїцидального мислення та поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували прегабалін (див. розділ «Побічні реакції»). Епідеміологічне дослідження з використанням дизайну самостійного контролю (порівняння періодів лікування з періодами без лікування у окремого пацієнта) продемонструвало підвищений ризик нових проя= вів суїцидальної поведінки та летальних випадків внаслідок самогубства у пацієн= тів, які отримували прегабалін.

Пацієнтам (та особам, які здійснюють догляд за пацієнтами), необхідно звернутися за медичною допомогою у разі по= яви ознак суїцидального мислення або поведінки. Пацієнти повинні перебувати під наглядом щодо появи ознак суїцидального мислення та поведінки, і слід розглянути можливість відповідного лікування. У разі суїцидального мислення= та поведінки слід розглянути можливість скасування лікування прегабаліном.

Погіршення функції нижніх відділів шлунково-кишк= ового тракту.

Після вих= оду препарату на ринок повідомлялося про явища, пов’язані з погіршенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (такі як непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор), при застосуванні прегабаліну р= азом з лікарськими засобами, що можуть викликати запор, наприклад опіоїдними анальгетиками. При одночасному застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вж= ити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього ві= ку).

Одночасне застосування з опіоїдами.

Рекоменду= ється дотримуватися обережності при призначенні прегабаліну одночасно з опіоїдами через ризик пригнічення функції ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»). У дослідженні випадок-контро= ль осіб, які застосовують опіоїди, підвищений ризик смертності, пов’язаної з опіоїдами, був у пацієнтів, які отримували терапію прегабаліном одночасно з опіоїдом, порівняно з таким при застосуванні лише опіоїдів (скориговане співвідношення шансів [aOR], 1,68 [95 % ДІ, 1,19–2,36]). Такий підвище= ний ризик спостерігався при низьких дозах прегабаліну (≤ 300 мг, 1,52 aOR [95 % ДІ, 1,04–2,22]) з тенденцією до збільшення ризику при високих дозах прегабаліну (> 300 мг, 2,55 aOR [95 % ДІ 1,24–5,06]).

Неправильне застосування, зловживання або залежн= ість.

Прегабалі= н може викликати лікарську залежність, яка може виникати під час застосування терапевтичних доз. Повідомлялося про випадки зловживання та неправильного застосування. Пацієнти зі зловживанням психоактивними речовинами в анамнезі можуть мати вищий ризик неправильного застосування прегабаліну, зловживання= та залежності, тому таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережніст= ю. Перш ніж призначати прегабалін, слід ретельно оцінити ризик неправильного застосування, зловживання або залежності.

За пацієн= тами, які отримують прегабалін, слід спостерігати для виявлення ознак та симптомів неправильного застосування прегабаліну, зловживання або залежності, таких як розвиток звикання, перевищення дози та поведінка, спрямована на отримання препарату.

Симптоми відміни.

У деяких = пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про такі симптоми: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, суїцидальне мислення, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, які вказують на лікарську залежність. Поява симптомів відміни після припинення прийому прегабаліну може вказувати на лікарську залежність (див. розділ «Побічні реакції»). Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Якщо заст= осування прегабаліну необхідно припинити, рекомендується це робити поступово, протяг= ом щонайменше 1 тижня незалежно від показання (див. розділ «Спосіб засто= сування та дози»).

Судоми, з= окрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час терап= ії прегабаліном або невдовзі після його відміни.

Дані щодо= відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникне= ння та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть залежати від дози.

Енцефалопатія.

Повідомля= лося про випадки енцефалопатії, що виникали переважно у пацієнтів із супутніми захворюваннями, що можуть спровокувати енцефалопатію.

Жін= ки репродуктивного віку / контрацепція.

Застосува= ння прегабаліну у першому триместрі вагітності може спричиняти значні вроджені дефекти у плода. Прегабалін не слід застосовувати в період вагітності, якщо користь для вагітної явно не перевищує потенційний ризик для плода. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Непереносимість лактози.

Препарат = Лірика містить лактозу. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або синдром мальабсорбції глюкози та галактози, не слід застосовувати цей препарат.

Вміст = натрію.

Лікарськи= й засіб Лірика містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на капсулу, тобто пра= ктично вільний від натрію. Про це можна проінформувати пацієнтів, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію.

Застосування у період вагітності або годування груд= дю.

Жінки репродуктивного віку / засоби контрацепції для жінок.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції = під час лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Вагітн= ість.

В ході до= сліджень на тваринах була продемонстрована репродуктивна токсичність.

Було продемонстровано, що прегабалін проникає через плаценту в щурів (див. розділ «Фармакокінетика»). Прегабалін може проникати через плаценту людини.=

Значні= вроджені вади розвитку.

За даними обсерваційного дослідження, проведеного в країнах Скандинавії, під час якого спостерігали за більш ніж 2700 вагітностями, у разі застосування прегабалін= у в першому триместрі була продемонстрована більша поширеність значних вроджених вад розвитку (ЗВВР) у популяції дитячого віку (живих або мертвонароджених дітей), яка піддавалася впливу прегабаліну, порівняно з популяцією, яка не піддавалася такому впливу (5,9 % порівняно з 4,1 %).

Ризик роз= витку ЗВВР у дітей, матері яких застосовували прегабалін у першому триместрі вагітност= і, був дещо вищим порівняно з дітьми, які не піддавалися такому впливу внутрішньоутробно (скоригований коефіцієнт поширеності та 95 % довірчий інтервал: 1,14 (0,96–1,35)), та порівняно з дітьми, які піддавалися впливу ламотриджину (1,29 (1,01–1,65)) або дулоксетину (1,39 (1,07–1,82)).<= /p>
Аналіз ко= нкретних вад розвитку показав більш високий ризик виникнення вад розвитку нервової системи, очей, орофаціальних розщілин, вад розвитку сечовивідних шляхів та статевих органів, але кількість таких вад була невеликою, а оцінки неточним= и.

Препарат = Лірика не слід застосовувати в період вагітності без нагальної потреби (коли користь = для матері явно перевищує можливий ризик для плода).

Годува= ння груддю.

Невелика = кількість прегабаліну була виявлена у молоці жінок, які годують груддю. Слід повідоми= ти жінкам, які годують груддю, що годування груддю не рекомендується під час застосування прегабаліну.

Фертил= ьність.

Клінічні = дані щодо впливу прегабаліну на фертильність жінок відсутні.=

Під час к= лінічного дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові доброво= льці чоловічої статі застосовували прегабалін у дозі 600 мг/добу. Після застосування препарату протягом 3 місяців жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.

У ході до= слідження фертильності у самиць щурів спостерігався небажаний вплив на репродуктивну функцію. У ході дослідження фертильності у самців щурів спостерігався небаж= аний вплив на репродуктивну функцію та розвиток. Клінічна значущість цих результ= атів невідома.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуван= ні автотранспортом або іншими механізмами.

Лірика мо= же справляти незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Лірика може викликати запамороч= ення й сонливість, і таким чином, впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами, від роботи= зі складною технікою та від іншої потенційно небезпечної діяльності, доки не с= тане відомо, чи впливає цей лікарський засіб на їхню здатність до такої діяльнос= ті.

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування.

Препарат Лірика приймають незалежно від прийому їжі.

Даний лікарський засіб призначений виключно для перорального застосування.=

Дози.

Діапазон = доз препарату може змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Добову дозу розподіляють на 2 або 3 прийоми.

Нейроп= атичний біль.

Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 = або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препа= рату пацієнтом дозу можна збільшити до 300 мг на добу через 3–7 днів, а за необхідності – до максимальної дози 600 мг на добу ще після 7 дні= в.

Епілеп= сія.

Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 = або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препа= рату пацієнтом дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Ще через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.

Генера= лізований тривожний розлад.

Доза, яку розподіляють на 2 або 3 прийоми, може змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Періодично слід переглядати необхідність продовження терапії.<= /p>
Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препарату пацієнтом дозу можна зб= ільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Ще через один тиждень = дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.

Фібром= іалгія.

Рекомендо= вана доза препарату для лікування фіброміалгії становить від 300 до 450 мг на добу. Лікування слід розпочинати із застосування дози 75 мг двічі на добу (150 мг= на добу). Залежно від ефективності та переносимості, дозу можна збільшувати до= 150 мг двічі на добу (300 мг на добу) протягом одного тижня. Для пацієнтів, для яких застосування дози 300 мг на добу є недостатньо ефективним, можна збіль= шити дозу до 225 мг двічі на добу (450 мг на добу). Хоча існує дослідження застосування дози 600 мг на добу, доказів того, що застосування цієї дози б= уде мати додаткову перевагу, немає; також така доза мала гіршу переносимість. Беручи до уваги дозозалежні побічні реакції, застосування доз вище 450 мг на добу не рекомендується. Оскільки Лірика виводиться головним чином нирками, = слід коригувати дозу препарату пацієнтам із порушенням функції нирок.

Відміна прегабаліну.

Відповідн= о до діючої клінічної практики, припиняти терапію прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня, незалежно від показань (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Поруше= ння функції нирок.

Прегабалін виводиться з системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика»), зменшувати дозу пацієнтам з порушенням функції н= ирок слід індивідуально, як зазначено в таблиці нижче, відповідно до клірен= су креатиніну (CLcr), який визначають за формулою:

&nbs= p;

&nbs= p;

Прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід коригувати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно застосовувати додаткову дозу препарату (див. таблицю).

&nbs= p;

Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок.

Кліренс креатиніну (CL_cr) (мл/хв)

Загальна добова доза прегабаліну *

Режим дозування

Початкова = доза (мг/добу)

Максимальн= а доза (мг/добу)

≥&nb= sp;60

150=

600=

Двічі або = тричі на добу

≥&nb= sp;30 – < 60

75<= /p>

300=

Двічі або = тричі на добу

≥&nb= sp;15 – < 30

25–50

150=

Раз або дв= ічі на добу

< = 15

25<= /p>

75<= /p>

Раз на доб= у

Додаткова = доза після гемодіалізу (мг)

= ;

25<= /p>

100=

Однократна= доза⁺

* Загальну добову дозу (мг/добу) слід розподілити на декілька прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отрима= ти дозу для однократного прийому (мг/дозу).

⁺ Д= одаткова доза – це додаткова однократна доза.

Печінкова недостатність.

Для пацієнтів з порушенням функції печінки необхідності в корекці= ї дози немає (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти літнього віку.

Для пацієнтів літнього віку через погіршення функції= нирок може бути потрібне зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти.

Безпека та ефективність препарату Лірика при його застосуванні дітям (віком до 18 років) не встановлені. Доступна на цей= час інформація наведена в розділі «Побічні реакції», а також у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, спираючись на них, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Після виходу препарату на ринок повідомлялося, що найчастішими побічними реакціями при передозуванні прегабаліну були сонливі= сть, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. Також надходили повідомлення= про судоми.

Рідко повідомлялося про випадки коми.

Лікування передозування прегабаліну полягає у загальних підтримувальних заходах та за потреби може включати гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Побічні реакції.<= /o:p>

У клінічній програмі дослідження прегабаліну його от= римали понад 8900 пацієнтів, з них 5600 – учасники подвійно сліпих плацебо-контрольованих досліджень. Найчастішими зареєстрованими побічними реакціями були запаморочення та сонливість. Побічні реакції зазвичай були легкого або помірного ступеня. В усіх контрольованих дослідженнях показник відміни препарату через побічні реакції становив 12 % серед пацієнтів,= які приймали прегабалін, та 5 % серед пацієнтів, які отримували плацебо. Найчастішими побічними реакціями, що призводили до припинення застосування препарату дослідження, в групі прегабаліну були запаморочення та сонливість= .

Нижче наведені всі побічні реакції, що виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше ніж у одного пацієнта; ці побічні реакції перелічені за системами органів та за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних). У кожній групі за частотою виникнення побічні ефекти представлено в порядку зниження ступеня їхньої серйозності.

Зазначені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворюва= ння та (або) супутнім застосуванням інших лікарських засобів.

Під час лікування нейропатичного болю центрального походження, викликаного ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, частота побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливість (див. розділ «Особливості застосування»).

Додаткові побічні реакції, про які повідомлялося після виходу препарату на ринок, наведені нижче й позначені курсивом.

Інфекції = та інвазії.

Часто: назофарингіт.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи.

Нечасто: нейтропенія.

Порушення з боку імунної системи.

Нечасто: гіперчутливість.

Рідко: ангіоневротичний набряк, алергічні реакції, анафілактоїдні реакції.

Порушення обміну речовин, метаболізму.

Часто: підвищення апетиту.

Нечасто: втрата апетиту, гіпоглікемія.

З боку психіки.

Часто: ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, дезорієнтація, безсоння, зниження лібідо.

Нечасто: галюцинації, панічні атаки, неспокій, збудження, депресія, пригнічений наст= рій, піднесений настрій, агресія, зм= іни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія.

Рідко: розгальмовування, суїцидальна поведінка, суїцидальне мислення.

Невідомо: лікарська залежність.=

Порушення з боку нервової системи.

Дуже часто: запаморочення, сонливість, головний біль.

Часто: атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам’= яті, порушення уваги, парестезія, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівнов= аги, летаргія.

Нечасто: синкопе, ступор, міоклонія, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запам= орочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, порушення психіки, розлади мовленн= я, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, загальне нездужання, апатія, навколоротова парестезія, міоклону= с.

Рідко: судоми, паросмія, гіпокінезія, дисфагія, паркінсонізм, гіпалгезія, залежність, мозочковий синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гієна – Барре, внутрішньочерепна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну.

Порушення з боку органів зору.

Часто: нечіткість зору, диплопія, кон’юнктивіт.

Нечасто: втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефекти поля зору, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість в очах, підвищене сльозовиділення, подразнення очей, блефарит, порушення акомодації, крововилив в око, світлобоязнь, набряк сітківки.

Рідко: втрата зору, кератит, осцилопсі= я, зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт.

Порушення з боку органів слуху та рівноваги.

Часто: вертиго.

Нечасто: гіперакузія.

Порушення з боку серця.

Нечасто: тахікардія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова брадикарді= я, застійна серцева недостатність.

Рідко: подовження інтервалу QT, синусо= ва тахікардія, синусова аритмія.

Порушення з боку судин.

Нечасто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, гіперемія, відчу= ття холоду в кінцівках.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Часто: фаринголарингеальний біль.

Нечасто: задишка, носова кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухі= сть слизової оболонки носа.

Рідко: набряк легень, стиснення в горл= і, ларингоспазм, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіха= ння.

Частота н= евідома: пригнічення дихання.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: блювання, нудота, запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентерит.

Нечасто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіперсекреція слини, гіпестезія ротов= ої порожнини, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкова кровотеча, мелен= а, набряк язика, ректальна кровотеча.

Рідко: асцит, панкреатит, набряк язика, дисфагія, афтозний стоматит, вир= азка стравоходу, періодонтальний абсцес.

Гепатобіліарні порушення.

Нечасто: підвищений рівень печінкових ферментів*.

Рідко: жовтяниця.

Дуже рідко: печінкова недостатність, гепатит.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини.

Часто: пролежні.

Нечасто: папульозне висипання, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шк= іри, везикуло-бульозний висип.

Рідко: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса – Джонсона, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, розла= ди з боку нігтів, петехіальний висип, пурпура, пустулярний висип, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики.

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.<= /p>
Часто: м’язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми м’язів ши= ї.

Нечасто: набряк суглобів, міалгія, посіпування м’язів, біль у шиї, скутість м’язів.<= /span>

Рідко: рабдоміоліз.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів.

Нечасто: нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів в нирк= ах, нефрит.

Рідко: ниркова недостатність, олігурія, за= тримка сечі, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит.

Порушення статевої системи та молочних залоз.

Часто: еректильна дисфункція, імпотенція.

Нечасто: статева дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія.

Рідко: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідидиміт.

Загальні розлади та реакції в місці введення.

Часто: периферичний набряк, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’яніння, незвичайні відчуття, підвищена втомлюваність.

Нечасто: генералізований набряк, набряк обли= ччя, скутість у грудях, біль, жар, спрага, озноб, загальна слабкість, нездужання, абсцес, запалення жирової тканини, реакції фоточутливості.

Рідко: гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок.

Лабораторні дослідження.

Часто: збільшення маси тіла.

Нечасто: збільшення рівня креатинфосфокінази в крові, збільшення рівня глюкози в кро= ві, зменшення кількості тромбоцитів, збільшення рівня креатиніну в крові, зменш= ення рівня калію в крові, зменшення маси тіла.

Рідко: зменшення рівня лейкоцитів у крові.

* Збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).

У деяких пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про т= акі симптоми: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібн= ий синдром, судоми, нервозність, депресія, суїцидальне мислення, біль, гіпергі= дроз і запаморочення, які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід пов= ідомити пацієнту перед початком терапії.

Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.

Діти. Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у ході п’яти досліджень, проведених за участю педіатричних пацієнтів з парціальними судомними напада= ми з вторинною генералізацією або без неї (12-тижневе дослідження ефективності та безпеки у пацієнтів віком від 4 до 16 років, n=3D295; 14-денне дослідж= ення ефективності й безпеки у пацієнтів віком від 1 місяця до менше 4 років, n=3D175; дослідження фармакокінетики та переносимості препара= ту, n=3D65 та два відкритих дослідження безпеки тривалістю 1 рік, n=3D54 та n=3D431), був подібний до профілю, який спостерігався в дослідженнях у доро= слих пацієнтів з епілепсією. Найбільш поширеними побічними явищами, що спостерігались у 12-тижневому дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт. Найбільш поширеними побічними явищами= , що спостерігались у 14-денному дослідженні терапії прегабаліном, були сонливіс= ть, інфекції верхніх дихальних шляхів і пірексія (див. розділи «Спосіб застосув= ання та дози», «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»).

Повідомлення про підоз= рювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані по= бічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користі та ризику при застосуванні лікарського засобу.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.<= /span>

Для капсул по 75 мг та 150 мг – по 14 або по 21 капсулі у блістері, по 1 або по 4 блістери в картонній коробці= .

Для капсул по 50 мг та 300 мг – по 21 капсулі= у блістері, по 1 або по 4 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.<= /span>

Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ/Pfizer Manufacturing Deutschl= and GmbH.

Місцезнаходження виро= бника та адреса місця провадження його діяльності.

Мусвальдаль 1, 79108 Фрайбург Iм Брайсгау, Німеччина/

Mooswaldallee 1,= 79108 Freiburg Im Breisgau, Germany.

Кліренс креатиніну (CL_cr) (мл/хв)	Загальна добова доза прегабаліну *	Режим дозування
Початкова = доза (мг/добу)	Максимальн= а доза (мг/добу)
≥&nb= sp;60	150=	600=	Двічі або = тричі на добу
≥&nb= sp;30 – < 60	75<= /p>	300=	Двічі або = тричі на добу
≥&nb= sp;15 – < 30	25–50	150=	Раз або дв= ічі на добу
< = 15	25<= /p>	75<= /p>	Раз на доб= у
Додаткова = доза після гемодіалізу (мг)
= ;	25<= /p>	100=	Однократна= доза⁺

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

<= /o:p>

<= /o:p>

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу