MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D06579.80EC91A0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D06579.80EC91A0 Content-Location: file:///C:/680C6350/UA15240101_7790.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застос=
ування
лікарського засобу
(=
span>ZINACEF™)
Склад:
діюча речовина: цефуроксим;
1 флакон містить цефуроксиму (у формі цефуроксиму натрію) 750 мг або 1,=
5 г.
Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.<=
/span>
Основні фізико-хіміч=
ні
властивості: білий або кремового кольору порошо=
к.
Фармакотерапевтична =
група. Антибактеріальні засоби для систем=
ного
застосування. Цефалоспорини другої генерації. Код АТХ J01D<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> С02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Цефуроксим – це бактерицидний цефалоспориновий антибіот=
ик, що
має високу активність відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегати=
вних
бактерій, включаючи штами, що продукують β-лактамази. Цефуроксим стійкий до дії β-лактамаз і тому,
відповідно, виявляє активність відносно багатьох ампіцилін- або
амоксицилінрезистентних штамів. Основний механізм бактерицидної дії – поруш=
ення
синтезу стінки бактеріальної клітини.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіона=
х та
може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятись суттєво. <=
/span>Бажано за наявності
звернутися до місцевих
даних=
з
чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Препарат високоактивний проти Staphylococcus
aureus (метицилін=
чутливі
штами) та коагулазонегативних стафілококів (метицилінчутливі штами),=
Ha=
emophilus in=
fluenzae, =
Kl=
ebsiella sp=
p., En=
terobacter sp=
p., St=
reptococcus py=
ogenes, =
Es=
cherichia co=
li, =
St=
reptococcus mi=
tis (=
vi=
ridians gr=
oup), Cl=
ostridium sp=
p., Pr=
oteus mi=
rabilis, =
Pr=
oteus re=
ttgeri, =
Sa=
lmonella ty=
phi, =
Sa=
lmonella ty=
phimurium та інших штамів Sa=
lmonella, =
Shigella spp., Ne=
isseria sp=
p. (включаючи штами N. gonorrhoea, що продукують
бета-лактамазу), Bordetella pe=
rtussis. Препарат виявляє помірну чутливість проти Proteus vulgaris=
, =
Mo=
rganella mo=
rganii (=
Pr=
oteus mo=
rganii) та Ba=
cteroides fr=
agilis.
Мікроорганізми, не чутливі до цефуроксиму: Clostridium difficile, =
Ps=
eudomonas sp=
p., Ca=
mpylobacter sp=
p., Ac=
inetobacter ca=
lcoaceticus, =
Le=
gionella sp=
p., метицилінрезистентні штами Staphylococcus aureus=
i> та коагулазонегативних стафілококів.
Деякі штами таких видів також виявилися не
чутливими до Зинацефу: St=
reptococcus fa=
ecalis, =
Mo=
rganella mo=
rganii, =
Pr=
oteus vu=
lgaris, =
En=
terobacter sp=
p., Ci=
trobacter sp=
p., Se=
rratia sp=
p. та
In vitro Зинацеф у комбінації з аміногліко=
зидними
антибіотиками має щонайменше адитивну дію, інколи з ознаками синергізму.
Фармакокінетика.
Максимальна концентрація цефурокси=
му в
сироватці крові спостерігається через 30-45 хвилин після внутрішньом’язового введення. Період напіввиведення цефуроксиму при внутрішньовенно=
му
та внутрішньом’язовому введенні становить приблизно 70 хвилин. Одночасне
введення пробенециду сповільнює виведення цефуроксиму та спричинює підвищен=
ня
його концентрації в сироватці крові.
Зв’язування з білками сироватки крові коливається від 33 до 50 %.
Протягом 24 годин від моменту введення препарат практично повністю (85-90 %) виділяється в незміненому стані з сечею, більша частина препарату
виводиться в перші 6 годин.
Цефуроксим не метаболізується і виводиться шляхом гломерулярної фільтра=
ції
та тубулярної секреції.
Рівень цефуроксиму в сироватці зменшується у разі проведення діалізу.
Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК (мінімальну інгібуючу
концентрацію) для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів,
досягається у кістковій тканині, синовіальній та внутрішньоочній рідинах.
Цефуроксим проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр при запаленні мозкових
оболонок.
Клінічні характерист=
ики.
Показання.
Л=
ікування
інфекцій, спричинених чутливими до цефуроксиму мікроорганізмами, або лікува=
ння
інфекцій до визначення збудника інфекційного захворювання.
Інфекційні захворювання дихальних шляхів:
гострі та хронічні бронхіти, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмоні=
я,
абсцес легенів, післяопераційні інфекції органів грудної клітки;
інфекційні захворювання горла,=
носа: синусити, тонзиліти, фарингіти;
інфекційні захворювання сечовивідних шляхів:
гострий та хронічний пієлонефрити, цистити, асимптоматичні бактеріурії;
інфекційні захворювання м’яких тканин:
целюліти, еризепілоїд, ранові інфекції;
інфекційні захворювання кісток і суглобів:<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'> остеомієліти, септичні артрити;
інфекції в акушерстві та гінекологіі:
інфекційно-запальні захворювання тазових органів;
гонорея, особливо у тих випадках, коли протипоказаний
пеніцилін;
інші інфекційні захворювання, включаючи септицемі=
ї та
менінгіти.
Профілактика виникнення
інфекційних ускладнень після операцій на грудній клітині та у черевній
порожнині, на тазових органах, при васкулярних, серцево-судинних та ортопедичних операціях.
У більшості випадків
монотерапія Зинацефом є ефективною, але при необхідності препарат можна
застосовувати в комбінації з аміноглікозидними антибіотиками або з
метронідазолом (перорально, у супозиторіях або ін’єкційно).
У разі наявної або очікуван=
ої
змішаної аеробної та анаеробної інфекції (наприклад перитоніту, аспіраційної
пневмонії, абсцесу легенів, органів тазу та мозку) та високої вірогідності
такої інфекції (наприклад, при операціях на товстому кишечнику та у
гінекологічній хірургії) прийнятни=
м є
застосування Зинацефу у комбінації з метронідазолом.
При= лікуванні пневмонії та загострення хронічного бронхіту Зинацеф можна призначати перед пероральним застосуванням цефуроксиму аксетилу (Зіннат), коли це необхідно.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до цефуроксиму або до інших компонентів препарату.=
Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.
Наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні
реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та
карбапенеми).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Як і інші антибіотики, Зинацеф може впливати на флору кишечнику, що
призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності
комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
При лікуванні Зинацефом рівень глюкози в крові та плазмі рекомендується визначати за
допомогою глюкозооксидазної або
гексозокіназної методики.
Зинацеф не впливає на результати ензимних методів визначення глюкозурії=
.
Зинацеф незначною мірою може впливати на результати використання методи=
к,
що базуються на відновленні міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест), але це не
призводить до псевдопозитивних результатів, як у разі застосування деяких інших цефалоспоринів.
Цефуроксим не впливає на результат дослідження рівня креатиніну лужним
пікратом.
Як і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків повідомлялося п=
ро
тяжкі та часом летальні реакції гіперчутливості. У разі виникнення тяжких
реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та вж=
ити
відповідних невідкладних заходів.
Перед початком лікування слід визначити у пацієнта наявність в анамнезі
тяжких реакцій гіперчутливості до цефуроксиму, цефалоспоринових антибіотиків
або інших бета-лактамних антибіотиків. З обережністю препарат призначають
пацієнтам, у яких були реакції гіперчутливості
на інші бета-лактамні
антибіотики.
Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю признача=
ти
хворим, які отримують лікування
сильнодіючими діуретиками, такими як фуросемід, або аміноглікозидними
антибіотиками, оскільки повідомлялося про випадки небажаного впливу на функцію нирок при =
такому
поєднанні ліків. Функцію нирок необхідно моніторувати у цих хворих так само=
, як
у хворих літнього віку, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю (див.
розділ «Спосіб застосування та дози»).
Як і при інших схемах лікування менінгіту, у
кількох хворих дітей, які лікувалися цефуроксимом, були зареєстровані випад=
ки
втрати слуху від середнього до тяжкого ступеня.
Як і при лікуванні іншими антибіотиками, через 18-36 годин після ін’єкц=
ії
цефуроксиму у спинномозковій рідині виявлялася культура Haemophilus influenzae=
. Проте
клінічне значення цього явища невідоме.
Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале застосування цефурокс=
иму
може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів (таких як Candida, Enterococci,
Clostridium difficile)=
, що
може потребувати припинення лікування.
При застосуванні антибіотиків повідомлялося про випадки псевдомембраноз=
ного
коліту різного ступеня тяжкості: від легкого до загрожуючого життю. Тому
важливо зважити на встановлення цього діагнозу у пацієнтів, у яких виникла
діарея під час або після застосування антибіотика. У разі тривалої та значн=
ої
діареї або якщо у пацієнта виникають абдомінальні спазми, лікування слід
негайно припинити та провести подальше обстеження пацієнта.
При застосуванні Зинацефу в режимі послідовної терапії час переходу на
пероральне застосування Зіннату визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю
мікроорганізмів. При відсутності клінічного покращання протягом 72 годин сл=
ід
продовжити парентеральне введення препарату. Перед застосуванням Зіннату сл=
ід
ознайомитись з інструкцією для медичного застосування цього препарату.
Застосування у період
вагітності або годування груддю
Даних щодо ембріотоксичної та тератогенної дії цефуроксиму не було
одержано, проте, як і при застосуванні інших ліків, його слід з обережністю
призначати у перші місяці вагітнос=
ті.
Цефуроксим проникає у грудне молоко, тому слід припинити годування груд=
дю
на час застосування препарату.
Повідомлень про вплив препарату Зинацеф на швидкість реакції при керува=
нні
автотранспортом або іншими механізмами немає.
Спосіб застосування та дози.
Чутливість до Зинацефу відрізняється у різних регіонах та може
змінюватися з часом. За необхідності слід звернутися до місцевих даних з
чутливості до антибіотика.
Ін’єкції Зинацефу призначені лише для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення. <= o:p>
Окільки
цефуроксим існує також у формі цефуроксиму аксетилу для перорального
застосування (Зіннат), можна з парентеральної терапії Зинацефом послідовно
перейти на пероральну терапію Зіннатом у тих випадках, коли це клінічно
доцільно.
Внутрішньом’язово однією ін’єкцією в одне місце слід вв=
одити не
більше 750 мг Зинацефу.
Загальні рекомендації.
Дорослі
При багатьох інфекціях достатньо 750 мг 3 рази на добу внутрішньом’язово або внутрішньовенно. При більш
тяжких інфекціях дозу збільшують до 1,5 г 3 рази на добу
внутрішньовенно. У разі необхідності
частоту введення можна збільшити до 4 разів на добу (інтервал введен=
ня –
6 годин), загальна доза на добу збільшиться до 3-6 г. При необхід=
ності
деякі інфекції можна лікувати за такою схемою: 750 мг або 1,5 г двічі на до=
бу
(внутрішньовенно або внутрішньом’язово) з подальшим пероральним при=
йманням
Зіннату.
Діти (в тому числі немовлята)
30-100 мг/кг на добу розділені на 3-4 ін’єкції.=
Для
більшості інфекцій оптимальною дозою є
60 мг/кг на добу.
Новонароджені
30-100 мг/кг на добу, розділені на 2-3
ін’єкції. Необхідно враховувати, що період напіввиведення цефуроксим=
у в
перші тижні життя може бути в 3-5 =
разів
більшим, ніж у дорослих.
Гонорея
1,5 г шляхом однієї ін’єкції або по 750 мг двома ін’єкціями
внутрішньом’язово в обидві сідниці.
Менінгіт
Зинацеф застосовується як засіб монотерапії при бактеріальному менінгіт=
і,
якщо він спричинений чутливими штамами.
Дорослі: 3 г
внутрішньовенно кожні 8 годин.
Діти (в тому числі немовлята): 200-240 мг/кг на добу
внутрішньовенно, розподілені на 3 або 4 дози. Таке дозування може бути
зменшеним до 100 мг/кг на добу внутрішньовенно після 3 днів застосування або
при клінічному покращанні.
Новонароджені:
початкова доза повинна становити 100 мг/кг на добу внутрішньовенно. Можливе
зменшення дози до 50 мг/кг на добу у разі клінічного покращання.
Профілактика
Звичайна доза – 1,5 г внутрішньовенно в стадії індукції анестезії при
абдомінальних, тазових та ортопедичних операціях. Цю дозу можна доповнити
додатковим внутрішньом’<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>язовим введенням 750 мг через 8 і =
16
годин.
При операціях на серці, легенях, стравоході та судинах звичайна доза
становить 1,5 г внутрішньовенно, яку вводять на стадії індукції анестезії і
потім доповнюють внутрішньом’=
span>язовим
введенням 750 мг 3 рази на =
добу
протягом наступних 24-48
годин.
При повній заміні суглоба 1,5 г
порошку цефуроксиму змішують з одним пакетом метилметакрилатного
цементу-полімеру перед додаванням рідкого мономеру.
Препарат випускається також у формі цефуроксиму аксетилу (Зіннат) для
перорального застосування, що дає змогу призначати послідовно після
парентерального введення препарату його пероральні форми, якщо це клінічно
доцільно.
Послідовна терапія
Пневмонія: 1,5 г Зинацефу 2-3 рази на добу
(внутрішньом’язово або внутрішньовенно) протягом 48-72 годин, потім перейти на пероральний при=
йом
500 мг Зіннату 2 рази на добу прот=
ягом 7-10 днів.
Загострення хронічного бронхіту: <=
/span>750 мг Зинацефу 2–3 рази на добу (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) про=
тягом
48-72 годин, потім перейти на пероральний прийо=
м 500 мг Зіннату 2 рази на добу протягом 7 дні=
в.
Тривалість як парентеральної, так і пероральної терапії визначається
тяжкістю інфекції та клінічним станом пацієнта.
Порушення функції нирок
Цефуроксим виводиться нирками. Тому, як і при застосуванні інших подібн=
их
антибіотиків, пацієнтам із порушен=
ою
функцією нирок рекомендується зменшувати дозу Зинацефу для компенсації більш
повільної екскреції препарату. Немає необхідності зменшувати стандартну дозу (750 мг – =
1,5 г
3 рази на добу), якщо рівень кліренсу креатиніну більше 20 мл/хв. Дорослим =
із
вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 10-20 мл/хв) рекомен=
дується
доза 750 мг 2 рази на добу, у більш
тяжких випадках (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) – 750 мг 1 раз на добу.
При гемодіалізі потрібно вводити 750 мг внутрішньовенно або
внутрішньом’язово наприкінці кожно=
го
сеансу діалізу. Додатково до парентерального введення цефуроксим можна дода=
вати
до перитонеальної діалізної рідини (звичайно 250 мг на кожні 2 літри діаліз=
ної
рідини). Для пацієнтів, які перебувають на програмному гемодіалізі або
високопоточній гемофільтрації у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендов=
ана
доза становить 750 мг двічі на добу. Пацієнтам, які перебувають на
низькопоточній гемофільтрації, потрібно дотримуватись схеми дозування як для
лікування при порушеній функції нирок.
Особливості введення препарату
Для внутрішньом’язового введення
слід додати 3 мл води для ін’єкцій до 750 мг Зинацефу. Обережно стру=
сити
до утворення непрозорої суспензії.
Для внутрішньовенного введення розчинити 750 мг Зинацефу у не менш ніж=
6 мл
води для ін’єкцій, 1,5 г – у 15 мл. Для інфузій, що тривають не більше 30
хвилин, 1,5 г цефуроксиму можна розчиняти у 50-100 мл води для ін’єкцій.
Одержані розчини можуть бути введені безпосередньо у вену або у трубку
крапельниці при інфузійній терапії.
Під час зберігання вже розведених розчинів можуть відбуватися зміни
насиченості кольору.
Діти. =
Передозування.
Передозування цефалоспоринових антибіотиків може призвести до розвитку
симптомів подразнення головного мо=
зку,
внаслідок чого можуть виникнути судоми. Рівень цефуроксиму можна зменшити
шляхом проведення гемодіалізу або перитонеального діалізу.
Побічні реакції.
Побічні реакції переважно поодинок=
і (менше
1/10 000) і загалом легкі та оборотні за своїм характером. Частота виникнен=
ня,
наведена нижче, є приблизною, оскільки для більшості реакцій немає достатніх
даних для такого підрахунку. Крім того, частота випадків побічних реакцій
варіює залежно від показання.
<= span lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Для класифікації побічних ефекті= в від дуже частих до поодиноких були використані дані клінічних досліджень. Часто= та інших побічних ефектів (наприклад < 1 на 10 000) наведена, головним чином, за маркетинговими даними і відображає частоту надходження даних про побічну дію більше, ніж частоту їх виникнення<= span lang=3DX-NONE>.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Критерії оцінки частоти виникнен=
ня
побічних ефектів: дуже часто ³<=
/span> 1/10; часто ³ 1/100
та < 1/10; нечасто ³
1/1000 та < 1/100; рідко ³ 1/10
000 та < 1/1000; дуже рідко <=
1/10
000.
<=
i>Інфекції та інвазії.
Рідко – надмірний ріст нечутлив=
их
мікроорганізмів, наприклад <=
span
lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US'>Candida.
<=
i>З боку системи крові та лімфатич=
ної
системи.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Часто – нейтропенія, еозинофілія=
.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Нечасто – лейкопенія, зниження р=
івня
гемоглобіну, позитивний тест Кумбса.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Рідко – тромбоцитопенія.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Дуже рідко – гемолітична анемія.=
Цефалоспорини мають властивість абсорбуватись на поверхні мембрани черв=
оних
кров’яних клітин і взаємодіяти з антитілами, спричиняючи позитивний тест
Кумбса, що може впливати на
визначення групи крові та дуже рідко – гемолітичної анемії.
<=
i>З боку імунної системи.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal;mso-bidi-font-style:italic'>Реакц=
ії
гіперчутливості:
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>нечасто – шкірний висип, кропив’=
янка та
свербіж;
<= span lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>рідко – медикаментозна гарячка;<= o:p>
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>дуже рідко – інтерстиціальний не=
фрит,
анафілаксія, шкірний васкуліт.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Нечасто – дискомфорт у травному =
тракті.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Дуже рідко – псевдомембранозний =
коліт
(див. розділ «Особливості застосування»).
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Часто – транзиторне підвищення р=
івня
печінкових ферментів.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Нечасто – транзиторне підвищення=
рівня
білірубіну.
<=
span
lang=3DX-NONE style=3D'font-weight:normal'>Транзиторне підвищення рівня печінкових ензимів або білірубіну виник=
ало
головним чином у пацієнтів з існуючою патологією печінки, але даних про
шкідливий вплив на печінку немає.
<=
i>
<=
i>З боку=
шкіри
та підшкірної клітковини.
Дуже рідко – поліморфна еритем=
а,
синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
З боку сечовидільної системи
Дуже рідко – збільшення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини
крові та зменшення рівня кліренсу креатиніну.
Загальні
розлади та реакції в місці введення.
Часто – реакції в місці введення, =
що
можуть включати біль і тромбофлебіт.
Імовірність виникнення болю в місці
внутрішньом’язового введення більша при застосуванні вищих доз, однак це на=
вряд
чи буде причиною припинення лікування.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Флакон із сухим порошком зберігати в оригінальній упаковці при температ=
урі
нижче 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Після розведення препарат можна зберігати до 48 годин у холодильн=
ику (4 °С) або до 5 годин при температурі до 25 °С.
Несумісність.
Зинацеф не слід змішувати в одному шприці з
аміноглікозидними антибіотиками.
рН 2,74 % розчину бікарбонату натрію для ін’єкцій істотно впливає на ко=
лір
розчину, тому цей розчин не
рекомендується для розведення Зинацефу. Однак у разі необхідності, якщо хво=
рий
отримує розчин бікарбонату натрію внутрішньовенно шляхом інфузії, Зинацеф м=
ожна
ввести безпосередньо в трубку крапельниці.
1,5 г Зинацефу, розчиненого у 15 мл води для
ін’єкцій, можна використовувати разом з ін’єкцією метронідазолу (500 мг/100
мл), обидва препарати зберігають свою активність протягом 24 годин при
температурі нижче 25 °С.
1,5 г Зинацефу сумісні з 1 г азлоциліну (в 15 мл розчинника) або з 5 г (в 50 мл розчинника) протягом=
24
годин при температурі 4 °С та 6 годин при температурі до 25=
°С.
Зинацеф (5 мг/мл) можна зберігати протягом 24 годин при температурі 25 =
°С у 5 % або 10 % розчині ксил=
ітолу
для ін’єкцій.
Зинацеф сумісний з розчинами, що містять до 1 % лідокаїну гідрохлориду.=
Зинацеф сумісний з більшістю загальновживаних розчинів для внутрішньовенних ін’єкцій. Він зберігає свої властивості
протягом 24 годин при кімнатній температурі в таких розчинах: 0,9 % розчин
хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози для ін’єкцій; 0,18 % розчин
хлориду натрію з 4 % розчином глюкози для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози з 0,9
% розчином хлориду натрію для ін’є=
кцій;
5 % розчин глюкози з 0,45 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин
глюкози з 0,225 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій; 10 % розчин глюкози=
для
ін’єкцій; 10 % розчин інвертованої глюкози у воді для ін’єкцій; розчин Рінг=
ера;
розчин Рінгера-лактату; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана.
Стабільність Зинацефу в 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій з 5 %
розчином глюкози не змінюється при наявності гідрокортизону натрію фосфату.=
Зинацеф також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурі при
розведенні у розчині для інфузій:
- з гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9 % розчині хлориду натрію для
ін’єкцій;
- з розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9 % розчині хлориду
натрію для ін’єкцій.
Упаковка. Прозорий скляний флакон, закупорен=
ий
бромбутиловою або флюорогумовою ламінованою пробкою із захисним алюмінієвим
ковпачком, у картонній упаковці.
Категорія відпуску. =
За рецептом.
Виробник. «GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.A.» (Italy).
«ГлаксоСмітКляйн
Мануфактуринг С.п.А.» (Італія).
Місцезнаходження вир=
обника
та адреса місця провадження його діяльності.
«GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.=
A.», via =
Alessandro Fleming 2, 371=
35
Verona, Italy.
«ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С.п.А.», віа Алессандро Фле=
мінг
2, 37135 Верона, Італ=
ія.