MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D06579.9D3A3470" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D06579.9D3A3470 Content-Location: file:///C:/6C09C663/UA25400103_201C.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
ТРИФАС®200
(TRIFAS®200)
Ск=
083;ад:
k=
6;іюча
речовина: 1
таблетка
містить
торасеміду 200
мг;
доп=
;оміжні
речовини:
лактози
моногідрат,
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна,
кросповідоl=
5;,
повідон,
магнію
стеарат.
Лік=
;арська
форма. Таблетки.
=
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;: б=
;ілі,
круглі,
злегка
двоопуклі
таблетки зі
скошеними
краями та
хрестоподіk=
3;ною
насічкою дл=
03;
поділу з обо=
093;
боків.
Фармако
=
90;ерапевтичн=
1072;
група. Сечогінні
препарати.
Високоактиk=
4;ні
діуретики.
Код АТX
С03С А04.
Фармаколог&=
#1110;чні
властивостo=
0;.
Фармак=
1086;динаміка.
Торасемід
діє як
салуретик,
дія
пов’язана з
пригніченнn=
3;м
ренальної
абсорбції
іонів натрі=
02;
та хлору у
висхідній
частині пет
=
83;і
Генле. У
людини
діуретичниl=
1;
ефект швидк
=
86; досягає
свого
максимуму в
=
87;родовж
перших 2-3
годин після
внутрішньоk=
4;енного
та перораль
=
85;ого
застосуваl=
5;ня відпо=
;відно і
залишаєтьl=
9;я
постійним впрод=
;овж майже=
; 12 годи=
085;.
У здорових
пробандів у
діапазоні
доз 5-100 мг спос
=
90;ерігалося
пропорційнk=
7;
до логарифм
=
91; дози
збільшення
діурезу =
span>(петлn=
0;ова
активність
діуретика).
Збільшення
діурезу
спостерігаl=
3;ось
навіть у тих
випадках,
коли інші
сечогінні
засоби,
наприклад,
дистально
діючі
ефективні д=
10;уретики
тіазидовогl=
6;
ряду вже не
чинили потр=
10;бного
ефекту,
наприклад,
при порушен
=
85;і
функції
нирок.
Завдяки так
=
86;му
механізму
дії
торасемід
призводить
=
76;о
зменшення
набряків. У
випадку
серцевої не
=
76;остатності
торасемід
зменшує
прояви захв
=
86;рювання
та покращує
функціонувk=
2;ння
міокарда за
рахунок
зменшення
пре- та постн=
1072;вантаження.
Після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
антигіпертk=
7;нзивна
дія
торасеміду
розвиваєтьl=
9;я
поступово,
починаючи з
першого
тижня після
початку
лікування.
Максимум
антигіпертk=
7;нзивної
дії
досягаєтьсn=
3;
не пізніше
ніж через =
12
тижнів.
Торасемід
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск за
рахунок
зниження
загального
периферичнl=
6;го
опору судин.
Цей вплив
пояснюєтьсn=
3;
нормалізацo=
0;єю
порушеного
електролітl=
5;ого
балансу,
головним
чином, за
рахунок
зменшення
підвищеної
активності
вільних
іонів
кальцію у
клітинах
м’язів
артеріальнl=
0;х
судин, що
було
виявлено у х=
074;орих,
які стражда=
02;ть
на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;.
Вірогідно,
цей вплив
знижує
підвищену
сприйнятлиk=
4;ість
судин до
ендогенних
вазопресорl=
5;их
речовин,
наприклад,
катехоламіl=
5;ів.
Фармак=
1086;кінетика.
Після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
торасемід
швидко та
повністю вс
=
84;октується.
Пікова конц
=
77;нтрація
у сироватці
досягаєтьсn=
3; впродовж
1-2 годин. Біодо=
;ступність
становить
приблизно 80-90 %;
за умови
повного
всмоктуванl=
5;я
максимальнk=
7; значення
ефекту перш
=
86;го
проходженнn=
3;
становить 10-20 %. &=
#1031;жа
знижує
швидкість
(динамічну
складову) вс=
084;октування
торасеміду
(зменшуєтьс=
03;
Cмакс. і
збільшуєтьl=
9;я
tмакс.), але не
впливає на
загальну
абсорбцію. З=
074;’язування
торасеміду
=
79;
білками
плазми кров=
10;
становить
понад 99 %,
метаболітіk=
4;
М1, М3, і М5 ̵=
1;
86 %, 95 %, і 97 %
відповідно. =
059;явний
об’єм
розподілу (Vz)
дорівнює 16 л. У
людини
торасемід
метаболізуn=
8;ться
з утворення
=
84; трьох
метаболітіk=
4;
М1, М3 та М5.
Докази
існування
інших
метаболітіk=
4;
відсутні.
Метаболіти
=
52;1
та М5
утворюютьсn=
3;
у результат=
10;
окислення
метальної
групи, що зна=
1093;одиться
на
фенільному
кільці, до
карбонової
кислоти,
метаболіт М3
утворюєтьсn=
3; у
результаті
гідроксилюk=
4;ання
кільця. Мета=
073;оліти
М2 і М4,
виявлені в
дослідженнn=
3;х
на тварин, у
людини не
виявлені.
Кінетика
торасеміду
та його мета=
073;олітів
характеризm=
1;ється
лінійною за
=
83;ежністю,
це означає,
що
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
в сироватці
та площа під
кривою
вмісту у
сироватці
збільшуєтьl=
9;я
пропорційнl=
6;
дозуванню.
Кінцевий
час
напіввиведk=
7;ння
(t1/2) торасеміду
і його
метаболітіk=
4;
у здорових с=
090;ановить =
3-4 години. Заг=
;альний
кліренс
торасеміду
становить 40
мл/хв, реналь=
1085;ий
кліренс при
=
73;лизно
=
10
мл/хв. У
здорової
людини
близько 80% від
введеної до
=
79;и
виділяєтьсn=
3; із
сечею у
вигляді
торасеміду =
10;
його
метаболітіk=
4;
у наступном
=
91;
процентномm=
1;
співвідношk=
7;нні:
торасемід
порядку 24 %,
метаболіт М1
– приблизно 12 =
%,
метаболіт М3
– приблизно 3 %,
метаболіт М5 –
приблизно =
41 %.
Основний
метаболіт М5
діуретичноk=
5;о
ефекту не
має, а на
рахунок дію
=
95;их
метаболітіk=
4;
М1 і М3,
узятих разо
=
84;,
припадає
приблизно 10 %
фармакодинk=
2;мічної
дії. При
нирковій
недостатноl=
9;ті
загальний
кліренс і пе=
088;іод
напіввиведk=
7;ння
торасеміду
не змінюють
=
89;я,
а період
напіввиведk=
7;ння
М3 і М5
подовжуєтьl=
9;я.
Однак
фармакодинk=
2;мічні
характерисm=
0;ики
залишаютьсn=
3;
незмінними, =
072;
ступінь
тяжкості
ниркової
недостатноl=
9;ті
на
тривалість
дії не
впливає. У
хворих із
порушенням
функцій
печінки або
із серцевою
недостатніl=
9;тю
періоди
напіввиведk=
7;ння
торасеміду =
10;
метаболіту
=
52;5
незначно
подовжуютьl=
9;я,
а кількість
речовини, що
виводиться
із сечею,
відповідає
кількості, щ=
086;
виводиться
=
91;
здорових
людей, тому
кумуляції
торасеміду =
10;
його
метаболітіk=
4;
очікувати н
=
77;
слід.
Торасемід т
=
72;
його
метаболіти
практично н
=
77;
виводяться
при
гемодіалізo=
0;
та гемофіль
=
90;рації.
=
Клінічн=
10;
характерисm=
0;ики.
По=
082;азання.
Лікува=
085;ня
винятково
хворих зі
значним пор
=
91;шенням
функції
нирок
(кліренс
креатиніну
=
84;енше
20 мл/хв та/або
концентрацo=
0;я
креатиніну
=
74;
сироватці
крові більш
=
77;
6 мл/дл).
Збереження
залишковогl=
6;
діурезу у
хворих із
тяжким
порушенням
функції
нирок, в
умовах
гемодіалізm=
1;
в тому числі,
якщо присут
=
85;ій
будь-який
залишковий
діурез (пона=
076;
200 мл за 24
години) при
наявності
набряків,
випотів
та/або
підвищеногl=
6;
артеріальнl=
6;го
тиску.
Пр=
086;типоказанн&=
#1103;.
Підвищена
чутливість
до діючої
речовини, пр=
077;паратів
сульфонілсk=
7;човини
та до будь-як=
1086;ї
з допоміжни
=
93;
речовин
препарату. П=
086;рушення
функції
нирок з
анурією.
Печінкова
кома або
прекома. Арт=
077;ріальна
гіпотензія.
Гіповолеміn=
3;.
Гіпонатрієl=
4;ія.
Гіпокаліємo=
0;я.
Значне
порушення с
=
77;човипускан=
1085;я,
наприклад,
внаслідок
гіпертрофіo=
1;
передміхурl=
6;вої
залози.
Період году
=
74;ання
груддю.
Нормальна
або тільки
незначною
мірою
порушена
функція
нирок (кліре=
085;с
креатиніну
понад 30 мл/хв
та/або
концентрацo=
0;я
креатиніну
=
74;
сироватці
крові менше 3,5
мг/дл),
оскільки пр
=
80;
цьому
виникає
загроза
надлишковоk=
5;о
виведення
води та
електролітo=
0;в.
Вз=
072;ємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Торасе=
084;ід
підсилює ді=
02;
інших
антигіпертk=
7;нзивних
засобів,
зокрема інг=
10;біторів
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту, що
може
спричинити
надмірне зн
=
80;ження
артеріальнl=
6;го
тиску під ча=
089;
їх одночасн
=
86;го
застосуванl=
5;я.
При
одночасномm=
1; застосуван=
1085;і
торасеміду
=
79;
препаратамl=
0;
дигіталісу
дефіцит кал=
10;ю,
спричинениl=
1;
застосуванl=
5;ям
діуретика,
може
призвести д
=
86;
підвищення
або посилен
=
85;я
побічної ді=
11;
обох
препаратів.
Торасемід
може
знижувати
ефективнісm=
0;ь
антидіабетl=
0;чних
засобів.
Пробенецид
та нестерої
=
76;ні
протизапалn=
0;ні
засоби (напр=
080;клад,
індометациl=
5;,
ацетілсаліm=
4;илова
кислота) мож=
091;ть
гальмувати
діуретичну
та антигіпе
=
88;тензивну
дію
торасеміду.
При
лікуванні с
=
72;ліцилатами
у високих
дозах
торасемід м
=
86;же
підвищити ї
=
93;
токсичну ді=
02;
на централь
=
85;у
нервову
систему.
Торасемід,
особливо у в=
080;соких
дозах,
може
підсилити о
=
90;отоксичну
та
нефротоксиm=
5;ну
дію аміногл=
10;козидних
антибіотикo=
0;в,
наприклад,
канаміцину,
гентаміцинm=
1;,
тобраміцинm=
1;
та цитостат
=
80;чних
засобів –
похідних
платини, а
також
нефротоксиm=
5;ну
дію
цефалоспорl=
0;нів.
Торасемід
може
підсилюватl=
0;
дію
теофіліну, а
також вплив =
082;урареподіб&=
#1085;их
лікарських
засобів на
релаксацію
м’язів.
Проносні
засоби, а
також мінер
=
72;ло-
і
глюкокортиl=
2;оїди
можуть
підсилити
втрату калі=
02;,
зумовлену
торасемідоl=
4;.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
торасеміду
та
препаратів
літію
можливе
підвищення
концентрацo=
0;ї
літію у
плазмі кров=
10;,
що може
спричинити
посилення
впливу та
підсилення
побічних ді
=
81;
літію.
Торасемід
може
знижувати
судинозвужm=
1;вальну
дію
катехоламіl=
5;ів,
наприклад, е=
087;інефрину
та
норепінефрl=
0;ну.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з
холестерамo=
0;ном
може знижув
=
72;тись
всмоктуванl=
5;я
торасеміду
та
відповідно
його
очікувана
ефективнісm=
0;ь.
Ос=
086;бливості
застосуванl=
5;я.
Перед
початком
застосуванl=
5;я
препарату н
=
77;обхідно
усунути
існуючу
гіпокаліємo=
0;ю,
гіпонатрієl=
4;ію
або гіповол
=
77;мію.
При
тривалому
застосуванl=
5;і
торасеміду
=
85;еобхідний
регулярний
контроль
електролітl=
5;ого
балансу
(особливо у
пацієнтів,
які
одночасно
застосовуюm=
0;ь
глікозиди
наперстянкl=
0;, глюкокорти&=
#1082;остероїди,
мінералокоl=
8;тикостерої=
076;и
або проносн=
10;
засоби),
зокрема
калію у
сироватці
крові.
Торасем=
10;д
слід з
особливою
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам,
які
страждають
на захворюв
=
72;ння
печінки, що
супроводжуn=
2;ться
цирозом
печінки та
асцитом,
оскільки
раптові
зміни
водно-елект
=
88;олітного
балансу
можуть
призвести д
=
86;
печінкової
коми. Терапі=
102;
із
застосуванl=
5;ям
торасеміду
(як і інших
сечогінних
засобів)
пацієнтам
цієї групи
необхідно п
=
88;оводити
в умовах
стаціонару.
Для поперед
=
78;ення
гіпокаліємo=
0;ї
та
метаболічнl=
6;го
ацидозу
препарат
слід
призначати
=
79;
препаратамl=
0;-антагоніст=
1072;ми
альдостероl=
5;у
або препара
=
90;ами,
що сприяють
затримці
калію в орга=
085;ізмі.
Після
застосуванl=
5;я
торасеміду
спостерігаl=
3;ися
випадки
ототоксичнl=
6;сті
(шум у вухах і
втрата
слуху), які
мали
оборотний
характер, од=
085;ак
прямого
зв’язку із
застосуванl=
5;ям
препарату н
=
77;
встановленl=
6;.
При
призначеннo=
0;
діуретиків
необхідно р
=
77;тельно
контролюваm=
0;и
клінічні си
=
84;птоми
порушення
електролітl=
5;ого
балансу,
гіповолеміo=
1;,
екстраренаl=
3;ьної
азотемії та
інших
порушень, що
можуть
проявлятисn=
3;
у вигляді
сухості у
роті, спраги,
слабкості,
в’ялості,
сонливості,
збудження,
м’язового
болю або
судом,
міастенії,
гіпотонії,
олігурії,
тахікардії,
нудоти,
блювання.
Надмірний д=
10;урез
може стати
причиною
зневодненнn=
3;
організму,
призвести д
=
86;
зниження
об’єму цирк
=
91;люючої
крові,
тромбоутвоl=
8;ення
та емболії,
особливо у
пацієнтів
літнього
віку.
Пацієнт
=
72;м
з
порушеннямl=
0;
водно-елект
=
88;олітного
балансу
необхідно
припинити
застосуванl=
5;я
препарату т
=
72;
після
усунення
небажаних
ефектів
відновити
терапію,
починаючи з
більш низьк
=
80;х
доз.
Крім
цього,
необхідний
регулярний
контроль
вмісту
глюкози,
сечової
кислоти,
креатиніну
та ліпідів у
крові. Внасл=
110;док
того, що при
лікуванні
торасемідоl=
4;
може
спостерігаm=
0;ися
збільшення
вмісту
глюкози в
крові, хвори=
084;
із латентни
=
84;
та наявним
цукровим
діабетом не
=
86;бхідна
ретельна
перевірка
метаболізмm=
1;
вуглеводів.
Також
необхідний
регулярний
контроль
картини
крові (еритр=
086;цити,
лейкоцити,
тромбоцити).
Особливо на
початку
лікування
хворих
літнього ві
=
82;у
необхідно
звертати
особливу
увагу на поя=
074;у
симптомів
втрати
електролітo=
0;в
та згущення
крові.
Пр
=
80; відсу=
;тності
достатньогl=
6;
клінічного
досвіду
застосуванl=
5;я
не слід
призначати
торасемід
при
нижченаведk=
7;них
захворюванl=
5;ях
та станах.
Подагра.
Аритмії,
наприклад,
при
синоатріалn=
0;ній
блокаді,
атріовентрl=
0;кулярній
блокаді ІІ т=
072;
ІІІ ступені
=
74;.
Патологічнl=
0;х
змінах
кислотно-лу
=
78;ного
метаболізмm=
1;.
Супутня тер
=
72;пія
із
застосуванl=
5;ям
препаратів
літію,
аміноглікоk=
9;идів
або
цефалоспорl=
0;нів.
Патологічнo=
0;
зміни
картини
крові,
наприклад,
тромбоцитоl=
7;енія
або анемія у
хворих без
ниркової
недостатноl=
9;ті.
Порушення
функції
нирок,
спричинені
нефротоксиm=
5;ними
речовинами. =
055;репарат
містить
лактозу, том=
091;
його не слід
призначати
хворим зі
спадковим
дефіцитом
лактази,
непереносиl=
4;істю
галактози
або з
порушенням
метаболізмm=
1;
глюкози/гал
=
72;ктози.
Не слід
призначати
торасемід
при кліренс=
10;
креатиніну
=
74;
межах від 20 до=
30
мл/хв та/або
концентрацo=
0;ї
креатиніну
=
74;
сироватці
крові в межа=
093;
від 3,5 до 6 мг/дл.
Зас
=
90;осування
Трифас® 200
може бути
причиною
отримання
=
87;озитивного
результату при
здійсненні
тест=
у
на допінг і погір=
шенні
стану
здоров’я.
За=
089;тосування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Ва
=
75;ітність.
Достовірні дані стосо=
;вно
впливу
торасемідm=
1; на
ембріон та
плід людини
відсутні.
В
експерименm=
0;ах
на тваринах
була показа
=
85;а
репродуктиk=
4;на
токсичністn=
0;
торасеміду. =
058;орасемід
проникає
через
плацентарнl=
0;й
бар’єр. У
зв’язку із
вищенаведеl=
5;им
торасемід
застосовуюm=
0;ь
під час
вагітності
лише при
надзвичайнo=
0;й
необхідносm=
0;і
та застосов
=
91;ють
у мінімальн
=
86;
можливій
ефективній
дозі.
Діуретики
непридатні
для стандар
=
90;ної
схеми
лікування
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
або набрякі
=
74;
у вагітних,
оскільки
вони здатні
знижувати
перфузію
плацентарнl=
6;го
бар’єру і ти=
084;
самим –
внутрішньоm=
1;тробний
розвиток
плода. Якщо
торасемід
застосовуюm=
0;ь
для лікуван
=
85;я
вагітних із
серцевою
недостатніl=
9;тю
або порушен
=
85;ям
функції
нирок, то
необхідно
проводити
ретельний
моніторинг
за
електролітk=
2;ми
та
гематокритl=
6;м,
а також за
розвитком п
=
83;ода.
Пе
=
88;іод
годування
груддю. На =
1076;аний
час не
встановленl=
6;,
чи проникає
торасемід у
грудне
молоко у
тварин або
людини. Не
можна
виключити
ризик
застосуванl=
5;я
препарату у
новонароджk=
7;них/грудних
дітей. Тому
застосуванl=
5;я
торасеміду
=
74;
період
годування
груддю прот
=
80;показано.
Якщо
необхідно
застосовувk=
2;ти
торасемід у
цей період,
то годуванн=
03;
груддю
припиняють.
Фер=
;тильність. Дослo=
0;дження
впливу тора
=
89;еміду
на
фертильнісm=
0;ь
у людей не
проводилосn=
3;.
В
експерименm=
0;і
на тваринах
не було
виявлено т
=
72;кого
впли=
ву
торасеміду.
Зд=
072;тність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими м=
077;ханізмами.
На
=
74;іть
при
належному
застосуванl=
5;і,
торасемід
може
вплинути на
реакцію
хворого до т=
072;кого
ступеня, що
це
спричинить
значний нег
=
72;тивний
вплив на
здатність
керувати ав
=
90;отранспорт=
1086;м
або іншими
механізмамl=
0;
чи виконува
=
90;и
роботу без
підстраховl=
2;и.
Це значною
мірою
стосується
таких
випадків як =
087;очаток
лікування,
збільшення
дози препар
=
72;ту,
заміна
лікарськогl=
6;
засобу або
при
призначенl=
5;і
супутньої
терапії. Том=
091;
під час
застосуванl=
5;я
торасеміду
треба бути
дуже
обережним п
=
88;и
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Сп=
086;сіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Дозува=
085;ня
встановлюєm=
0;ься
індивідуалn=
0;но
залежно від
ступеня
тяжкості
ниркової не
=
76;остатності.
Лікування
слід
розпочинатl=
0; із
застосуванl=
5;я
¼ таблетки
препарату
Трифас® 200 н=
а
добу, що
еквівалентl=
5;о
50 мг
торасеміду. =
059;
випадку
недостатньl=
6;го
сечовиділеl=
5;ня
дозу можна
збільшити д
=
86;
½ таблетки п&=
#1088;епарату
Трифас® 200, щ
=
86;
дорівнює 100 мг
торасеміду.
Максимальнk=
2;
добова доза
становить 1
таблетку пр
=
77;парату
Трифас® 200, щ
=
86;
дорівнює 200 мг
торасеміду.
Таблетки
легко
діляться на 2
або 4 частини
за рахунок
нанесених н
=
72;
них рисок. Та=
1073;летки
приймають
вранці, не
розжовуючи, =
110;
запивають
невеликою
кількістю
рідини.
Па
=
94;ієнти
з порушення
=
84;
функції
печінки.
Лікування
таких
пацієнтів
треба
проводити з
обережністn=
2;,
оскільки
можливе
підвищення
концентрацo=
0;ї
торасеміду
=
74;
плазмі кров=
10;.
Па
=
94;ієнти
літнього
віку.
Спеціальноk=
5;о
підбору доз
=
80;
не
вимагаєтьсn=
3;.
На жаль,
адекватні
дослідженнn=
3;
стосовно по
=
88;івняння
лікування
хворих літн=
00;ого
віку та
молодих
хворих
відсутні.
Ді=
090;и.
Препар=
072;т
не застосов
=
91;вати
дітям за
відсутностo=
0;
достатньогl=
6;
клінічного
=
76;освіду.
Пе=
088;едозування.=
Типова
симптоматиl=
2;а
невідома.
Передозуваl=
5;ня
може спричи
=
85;ити
сильний
діурез, у
тому числі
ризик надмі
=
88;ної
втрати води
та
електролітo=
0;в,
сонливість,
аментивний
синдром (одн=
072;
з форм
затьмареннn=
3;
свідомості),
симптоматиm=
5;ну
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
серцево-суд
=
80;нну
недостатніl=
9;ть
і розлади з
боку
травного
тракту.
Лі
=
82;ування
передозуваl=
5;ня.
Специфічниl=
1;
антидот
невідомий.
Симптоми
інтоксикацo=
0;ї
зникають, як
правило, при =
1079;меншенні
дозування т
=
72;
відміні
лікарськогl=
6;
засобу та пр=
080;
відповідноl=
4;у
заміщенні р=
10;дини
та
електролітo=
0;в
(треба
проводити к
=
86;нтроль!).
Торасемід н
=
77;
виводиться
=
79;
крові за
допомогою
гемодіалізm=
1;.
Лікування у
випадку гіп
=
86;волемії:
заміщення
об’єму
рідини.
Лікування у
випадку
гіпокаліємo=
0;ї:
призначеннn=
3;
препаратів
калію.
Лікування с
=
77;рцево-судин&=
#1085;ої
недостатноl=
9;ті:
положення
лежачи на
спині з
ногами
піднятими
вгору (шоков=
072;
позиція) та у
разі
необхідносm=
0;і
призначеннn=
3;
симптоматиm=
5;ної
терапії.
Ан
=
72;філактични=
1081;
шок (негайні
заходи). Пр=
080;
першій появ=
10;
шкірних
реакцій
(таких як,
наприклад,
кропив’янкk=
2;
або
почервонінl=
5;я
шкіри),
збудженого
стану
хворого,
головного
болю,
пітливості,
нудоти,
ціанозу
проводять
катетеризаm=
4;ію
вени; хворог=
086;
кладуть у
горизонталn=
0;не
положення,
забезпечуюm=
0;ь
вільне
надходженнn=
3;
повітря,
призначаютn=
0;
кисень. При
необхідносm=
0;і
застосовуюm=
0;ь
введення
епінефрину,
розчинів, що
заміщують
об’єм рідин
=
80;,
глюкокортиl=
2;оїдних
гормонів.
По=
073;ічні
реакції.
Для
оцінки
побічних
явищ була ви=
082;ористана
наступна
частота їх
проявів: дуж=
077;
часто: ≥ 1/10 %;
часто: ≥ 1/100 % - < 1/10 %;
іноді: ≥ 1/1000 % - < 1/100 %;
рідко: ≥ 1/10 000 % - < 1/1000 %;
дуже рідко: < 1/10=
000
%, у тому числі
поодинокі
випадки.
Невідомо:
неможливо
оцінити за
наявними да
=
85;ими.
Ме
=
90;аболізм/по
=
88;ушення
харчування.
Часто:
інтенсифікk=
2;ція
метаболічнl=
6;го
алкалозу.
Спазми
м’язів
(особливо на
початку лік
=
91;вання).
Підвищення
концентрацo=
0;ї
сечової
кислоти та
глюкози в
крові, а тако=
1078;
холестеринm=
1;
та
тригліцериk=
6;ів.
Гіпокаліємo=
0;я
при супутні
=
81;
низькокалоl=
8;ійній
дієті, при
блюванні, пр=
086;носі,
після
надмірного
застосуванl=
5;я
послаблюючl=
0;х
засобів, а
також у
хворих із
хронічною
дисфункцієn=
2;
печінки.
Залежно від
дозування т
=
72;
тривалості
лікування
можливі пор
=
91;шення
водного та
електролітl=
5;ого
балансу,
наприклад,
гіповолеміn=
3;,
гіпокаліємo=
0;я
та/або гіпон=
072;тріємія.
З
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи.
Дуже
рідко: через
можливе
згущення
крові можут=
00;
спостерігаm=
0;ися
тромбоембоl=
3;ічні
ускладненнn=
3;,
сплутаністn=
0;
свідомості,
артеріальнk=
2;
гіпотензія, =
072;
також
розлади
кровообігу
=
90;а
серцевої
діяльності, =
091;
тому числі
ішемія серц=
03;
та мозку, що
може
призвести,
наприклад, д=
086;
аритмії,
стенокардіo=
1;,
гострого
інфаркту
міокарда,
синкопе.
З
боку травно
=
75;о
тракту.
Часто:
різноманітl=
5;і
розлади
травного тр
=
72;кту
(особливо на
початку
лікування), в=
1082;лючаючи
відсутністn=
0;
апетиту, біл=
100;
у шлунку,
нудоту,
блювання,
пронос, запо=
088;,
метеоризм.
Дуже рідко:
панкреатит.
З
боку нирок т=
072;
сечовивіднl=
0;х
шляхів.
Іноді:
підвищення
концентрацo=
0;ї
креатиніну
та сечовини
крові. У
хворих із
розладами
сечовипускk=
2;ння
(наприклад,
при
гіпертрофіo=
1;
передміхурl=
6;вої
залози) підв=
080;щене
утворення
сечі може
призвести д
=
86;
її затримки
та надмірно
=
75;о
розтягненнn=
3;
сечового
міхура.
Позиви до
сечовипускk=
2;ння.
З
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи.
Часто:
підвищення
концентрацo=
0;ї
деяких печі
=
85;кових
ферментів
(гама-глутам=
110;л-транспепт=
идази)
в крові.
З
боку імунно=
11;
системи.
Дуже
рідко:
алергічні
реакції,
наприклад,
свербіж,
екзантема,
фотосенсибo=
0;лізація,
тяжкі шкірн=
10;
реакції,
висипи.
З
боку систем
=
80;
крові.
Дуже
рідко:
зниження
числа
тромбоцитіk=
4;,
еритроцитіk=
4;
та/або
лейкоцитів.
За
=
75;альні
прояви.
Часто:
головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
підвищена
втомлюваніl=
9;ть,
загальна
слабкість (о=
089;обливо
на початку
лікування).
Іноді: сухіс=
090;ь
у роті,
неприємні
відчуття у
кінцівках
(парестезії).
Дуже рідко:
розлади зор
=
91;,
дзвін у
вухах, втрат=
072;
слуху. При
значних
втратах
рідини та
електролітo=
0;в
унаслідок
посиленого
сечовиділеl=
5;ня
можуть спос
=
90;ерігатись
артеріальнk=
2;
гіпотензія, =
075;оловний
біль,
астенія,
сонливість,
особливо на
початку
лікування т
=
72;
у пацієнтів
літнього
віку.
=
Термін
придатностo=
0;. 5 рокі=
074;.
Не
застосовувk=
2;ти
препарат
після закін
=
95;ення
терміну
придатностo=
0;,
зазначеногl=
6;
на упаковці!
Умо=
;ви
зберігання. З&=
#1073;ерігати
при
температурo=
0;
не вище 25 °С!
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці!
Упа=
;ковка. По 10
таблеток у б=
083;істері;
по 1 або по 3
блістери в
картонній
коробці.
Кат=
;егорія
відпуску. За
рецептом.
=
=
Виробни
=
82;.
БЕРЛІi=
3;-ХЕМІ
АГ
=
52;ісцезнаход=
1078;ення
виробника т
=
72;
його адреса
місця
впровадженl=
5;я
діяльності.
Г=
лінікер
Вег 125, 12489, Берлін=
;,
Німеччина.
=
=
Заявник.
Менарo=
0;ні
Інтернешонk=
2;л
Оперейшонс
Люксембург
С.А.
=
52;ісцезнаход=
1078;ення
заявника та/або
представниl=
2;а
заявника.
1,
Авеню де ла
Гар, Л-1611
Люксембург,
Люксембург.