&n= bsp;

ІНСТРУК= ЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

САЛФЕНIКС

(SALFENIX)

Склад:

діюча речовина: соліфенацину сукцинату;

1 таблетка містить соліфенацину сукцинату 5<= /span> мг або 10 мг, що відповідає соліфенацину 3,77 мг та 7,54 мг відповідно;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, лактози моногідрат, натрію стеарилфумарат;

склад оболонки для таблеток 5 мг: гіпромелоза (6 mPas), титану діоксид (E 171), лактози моногідрат, макр= огол (MW 3350), триацетин, заліза оксид жовтий (E 172).

для таблеток 10 мг: гіпромелоза (6 mPas), титану діоксид (E 171), лакт= ози моногідрат, макрогол (MW 3350), триацетин, заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172).заліза оксид чорний (E&nbs= p;172).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг – світло-жовті, круглі, двооп= уклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;

таблетки= 10 мг – рожеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в урології. Засоби для лікування частого сечовипускання та нетримання сечі. Код АТХ G04B D08.

&nb= sp;

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Соліфена= цин є конкурентним, специфічним антагоністом холінергічних рецепторів. Сечовий міхур іннервується парасимпатичними холінергічними нервами. Ацетилхолін скорочує гладкі м’язи детрузора, впливаючи на мускаринові рецептори, що пер= еважно представлені М3 підтипом.

У дослідженнях in vitro та in vivo було встановлено, що соліф= енацин є конкурентним специфічним антагоністом холінергічних рецепторів переважно = М3підтипу. Також було встановлено, що соліфенацин має слабку споріднені= сть або відсутність спорідненості з іншими рецепторами і тестованими іонними каналами.

Ефективн= ість препарату, яку вивчали у кількох подвійно сліпих рандомізованих контрольова= них клінічних дослідженнях у чоловіків та жінок із синдромом гіперактивного сечового міхура, спостерігалася вже на 1-му тижні лікування та стабілізувал= ася протягом наступних 12 тижнів лікув= ання. У відкритих дослідженнях при тривалому застосуванні показано, що ефективніс= ть підтримується протягом щонайменше 12 місяців. =

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після прийому таблеток максимальна концентрація соліфенацину у плазмі крові (Cmаx) досягається через 3–8 годин. Значення часу досягнення максимальної концентр= ації (t_max)не залежить від дози препарату. Значення Cmаx і площі під кривою (AUC) збільшуються пропорційно до дози у проміжку = від 5 мг до 40 мг. Абсолютна біодоступність становить приблизно 90 %. Прийом їж= і на значення C_mаxта AUC соліфенацину не впливає. =

Розподіл. Соліфенацин значною мірою (майже 98 %) зв’язується з білками плазми крові, головним чин= ом з a₁-кислим глікопротеїном.

Метаболізм. Соліфенацин значною мірою метаболізується у печінці, головним чином цитохромом Р450 3А4 (CYP3A4). Системний кліренс соліфенацину становить приблизно 9,5 л/години, і термінал= ьний період його напіввиведення становить 45–68 годин. Після перорального прийому препарату у плазмі крові, крім соліфенацину, був ідентифікований 1 фармакологічно актив= ний (4R-гідроксисоліфенацин) і 3 неактивні метаболіти (N-глюкуронід, N-оксид і 4R-гідрокси-N-оксид соліфенацину).

Екскреція. Після одноразового застосуванн= я 10 мг [¹⁴C-міченого]-соліфенацину приблизно 70 % радіоактивної мітки проявляється у сечі і 23 % у фекаліях. У сечі приблизно 11 % радіоактивної мітки виводиться у вигляді незміненої активної субстанції; приблизно 18 % –= у вигляді метаболіту N-оксиду, 9 % – у вигляді метаболіту 4R-гідрокси-N-оксид= і 8 % – у вигляді 4R-гідроксиметаболіту (активний метаболіт).

Дозова залежність. У проміжку терапевтичних доз фармакокінетика препарату є лінійною.

Особливості фармакокінетики в окремих категорій пацієнті= в.

Вік. Немає необхідності коригувати дозу залежно від віку хворих. Дослідження показали, що експозиція соліфенацину (5 і 10 мг), виражена у вигляді AUC, б= ула подібною у здорових добровольців літнього віку (від 65 до 80 років) і у здорових добровольців молодого та зрілого віку (< 55 років). Середня швидкість абсорбції, виражена у вигляді t_max,була де= що нижчою, а кінцевий період напіввиведення – приблизно на 20 % триваліший у пацієнтів літнього віку. Ці незначні відмінності не є клінічно значущими.

Фармакок= інетику соліфенацину не вивчали у дітей та підлітків.

Стать. Фармакокінетика соліфенацину не залежить від статі пацієнта.

Раса. Расова приналежність не впливає на фармакокінетику соліфенацину.

Ниркова недостатність. AUC та C_mаxсоліфенацину у пацієнтів із легк= ою та помірною нирковою недостатністю незначно відрізняються від відповідних показників у здорових добровольців. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл за хвилину) експозиція = соліфенацину значно вища – збільшення C_mаxстановить приблизно 30 %, AUC – по= над 100 % та період напіввиведення – понад 60 %. Відзначений статистично значущ= ий взаємозв`язок між кліренсом креатиніну і кліренсом соліфенацину. Фармакокінетику у пацієнтів, які проходили гемодіаліз, не вивчали.

Печінкова недостатність. У пацієнтів із помірною печінковою недостатністю (показ= ник Чайлда – П’ю від 7 до 9) значення C_mаx не змінюється, AUC зроста= є на 60 % та період напіввиведення збільшується вдвічі. Фармакокінетику у пацієн= тів із тяжкою нирковою недостатністю не вивчали.

Клінічні характеристики.

Показання<= /i>.

Симптоматичне лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі та/або частого сечовипускання, а також ургент= них (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для пацієнтів із синдромом гіперактивного сечового міхура.

Протипоказання.

-&nb= sp; Пацієнтам із підвищеною чутливістю до активної субстанції або до будь-якої з допоміжних речовин;

-&nb= sp; Пацієнтам із затримкою сечовипускання, із тяжкими шлунково-кишковими захворюваннями (включаючи токсичний мегаколон), із міастенією гравіс чи із закритокутовою глаукомою та пацієнтам із ризиком розвитку цих станів;

-&nb= sp; При проведенні гемодіалізу (див. розділ «Фармакокінетика»);

-&nb= sp; Пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю (див.= розділ «Фармакокінетика»);

-&nb= sp; Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю або печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості, які перебувають на лікуванні сильними інгібіторами цитохрому CYP3A4, наприклад кетоконазолом (= див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та і= нші види взаємодій.

Фармакологічні взаємодії.

Одночасн= ий прийом інших лікарських препаратів з антихолінергічними властивостями може = дати виразніші терапевтичні, а також небажані ефекти. Після припинення застосува= ння Салфеніксу до прийому наступних лікарських засобів антихолінергічної терапії необхідно витримати приблизно однотижневий інтервал. Терапевтичний ефект соліфенацину може зменшитися при супутньому застосуванні агоністів холінергічних рецепто= рів. Соліфенацин може знижувати ефект лікарських препаратів, які стимулюють перистальтику шлунково-кишкового тракту, таких як метоклопрамід і цизаприд.=

Фармакокінетичні взаємодії.

Дослідження in vitro показало, що соліфенацин у терапевтичних концентраціях = не пригнічує мікросоми печінки CYP1A1/2, 2C9, 2C19, 2D6, чи 3A4. Таким чином, малоймовірно, що соліфенацин впливає на кліренс лікарських засобів, що метаболізуються ферментами CYP.

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику соліфенацину.

Соліфена= цин метаболізується ферментом CYP3A4. Одночасне застосування кетоконазолу (200 мг/добу), сильного інгібітора CYP3A4, призводило до двократного підвищення = AUC соліфенацину, тоді як прийом кетоконазолу в дозі 400 мг/добу спричиняє підвищення AUC соліфенацину в 3 рази. Т= аким чином, максимальну дозу Салфеніксу необхідно обмежити до 5 мг при одночасно= му застосуванні з кетоконазолом чи з терапевтичними дозами інших активних інгібіторів ферменту CYP3A4 (наприклад ритонавіру, нелінавіру, ітраконазолу) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Одночасне застосування соліфенацину та сильного інгібітора ферменту CYP3A4 протипоказ= ане пацієнтам із тяжкою нирковою або помірно вираженою печінковою недостатністю= .

Не досліджували вплив ферментів індукції на фармакокінетику соліфенацину і його метаболітів, а також дію субстратів CYP3A4 з підвищеною спорідненістю та його метаболітів на експозицію соліфенацину. Оскільки соліфенацин метаболізується ферментом CYP3A4, фармакокінетичні взаємодії можливі з іншими субстратами цього ферменту, що мають підвищену спорідненість (наприклад з верапамілом, дилтіаземом), та індукторами фермен= ту CYP3A4 (наприклад з рифампіцином, фенітоїном, карбамазепіном). <= /span>

Вплив соліфенацину на фармакокінетику лікарських засобів= .

Пероральні контрацептиви.

Прийом препарату Салфенікс не впливає на фармакокінетичну взаємодію соліфенацину з комбінованими пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел)= .

Варфарин.

Прийом препарату Салфенікс не впливає на фармакокінетичну взаємодію R-варфа= рину чи S‑варфарину або його вплив на протромбіновий час.

Дигоксин.

Прийом препарату Салфенікс не впливає на фармакокінетику дигоксину.

Особливості застосування.

Перед початком лікування препаратом необхідно встановити імовірність інших причин частого сечовипускання (серцева недостатність або захворювання нирок). Якщо виявлена інфекція сечовивідних шляхів, слід розпочати відповідну антибактеріальну терапію.

Препарат необхідно приймати з обережністю пацієнтам:

– із клінічно значущою обструкцією вихідного отвору сечового міхура, що призводи= ть до ризику затримки сечовипускання;

– зі шлунково-кишковими обструктивними захворюваннями;

– із риз= иком зниження моторики шлунково-кишкового тракту;

– важка ниркова недостатність (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хвилину (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»), та доза не повинна перевищувати 5 мг для таких пацієнтів;

– із тяж= кою нирковою (кліренс креатиніну < 30 мл за хвилину) та помірною печінковою (показник за Чайлдом – П’ю від 7 до 9) недостатністю (див. розді= ли «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»); дози для цих пацієнтів= не мають перевищувати 5 мг;

– при одночасному прийомі сильних інгібіторів CYP3A4, наприклад кетоконазолу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

– із гри= жею стравохідного отвору діафрагми та/або шлунково-стравохідним рефлюксом та/або тим, хто одночасно приймає лікарські препарати (такі як бісфосфонати), які можуть спричинити або посилити езо= фагіт;

– вегетативною нейропатією.

У пацієнтів з факторами ризику, такими як раніше зареєстрований синдром подовження інтервалу QT, та гіпокаліємією спостерігалося подовження інтерва= лу QT і тріпотіння шлуночків (torsade de pointes).

Безпека = та ефективність застосування препарату не досліджена для хворих із підвищеною активністю сфінктера нейрогенного походження.

У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, повідомлял= ося про ангіоневротичний набряк з обструкцією дихальних шляхів. При виникненні набряку Квінке лікування соліфенацину сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.

У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, спостеріга= лися анафілактичні реакції. При виникненні анафілактичних реакцій лікування соліфенацином сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.

Максимал= ьний ефект препарату досягається не раніше ніж через 4 тижні. =

Лактоза=

Препарат Сал= фенікс містить лактозу:

Таблетка 5 мг містить 56,08 мг лактози моногідрат.

Таблетка 10 = мг містить 1132,6 мг лактози моногідрат.

Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, повним дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід приймати цей препарат.

Цей лікарський зас= іб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натр= ію.

&nb= sp;

Застосування у період вагітнос= ті або годування груддю.

Вагітність.

Немає клінічних даних про жінок, які завагітніли під час застосування соліфенацин= у. Досліди на тваринах не виявили прямої несприятливої дії на фертильність, розвиток ембріона/плода або пологи. Потенційний ризик невідомий. Слід дотримуватися обережності при застосуванні даного препарату вагітним жінкам.

Годування груддю.

Немає да= них щодо екскреції соліфенацину у грудне молоко. У мишей соліфенацин та/або його метаболіти проникають у молоко і спричиняють дозозалежну недостатність рост= у у новонароджених мишей. Застосування Салфеніксу не рекомендується у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У зв’язк= у з тим, що соліфенацин, як і інші антихолінергічні препарати, може спричинити нечіткість зору і нечасто сонливість та підвищену втомлюваність (див. розді= л «Побічні ефекти»), прийом препарату може негативно впливати на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку: рекомендована доза – 5 мг препарату 1 раз на добу. Якщо необхідно, дозу можна підвищити д= о 10 мг 1 раз на добу.

Пацієнти з нирковою недостатністю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною та середнього ступеня тяжкості нирковою недостатністю (кліренс креатиніну >= 30 мл/хв). Пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатин= іну ≤ 30 мл/хв) слід з обережністю застосовувати препарат у дозі не більше ніж 5 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокінетика»). <= /p>
Пацієнти з печінковою недостатністю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною печін= ковою недостатністю. Пацієнтам з помірною печінковою недостатністю (показник за Чайлдом – П’ю 7–9) слід приймати препарат з обережністю і не перевищувати дозування 5 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).

При застосуванні потужних інгібіторів цитохрому P450 3A4= : максимальна доза препарату Салфенікс має бути обмежена д= о 5 мг при одночасному прийомі з кетоконазолом або терапевтичними дозами інших сильних інгібіторів ізоформи цитохрому CYP3A4, наприклад ритонавіру, нелфінавіру, ітраконазолу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засо= бами та інші види взаємодій»).

Салфенік= с приймати перорально, ковтати таблетки цілими, запиваючи рідиною, незалежно від прийо= му їжі.

Діти.

Не досліджували безпеку та ефективність застосування препарату дітям, тому Сал= фенікс не слід призначати цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Симптоми.

Передозу= вання соліфенацину сукцинату може призвести до тяжких антихолінергічних ефектів. Найвища доза соліфенацину сукцинату, прийнята випадково одним пацієнтом, становила 280 мг протягом 5 годин, спостерігалися зміни психічного стану, що не потребували госпіталіза= ції.

Лікування.

У разі передозування соліфенацину сукцинату пацієнтові необхідно прийняти активова= не вугілля. Може бути корисним промивання шлунка, якщо воно зроблене протягом 1 години після прийому препарату, але не слід викликати блювання.<= /span>

Щодо інш= их антихолінергічних ефектів, то симптоми слід лікувати таким чином:

– тяжкі антихолінергічні ефекти з боку центральної нервової системи, такі як галюцинації або підвищена збудливість: лікування фізостигміном або карбахол= ом;

– судоми= або підвищену збудливість: лікування бензодіазепінами;

– недостатність з боку органів дихання: лікування – штучна вентиляція легенів= ;

– тахікардія: лікування бета-блокаторами;

– затрим= ка сечовипускання: лікування – катетеризація;

– мідріа= з: лікування очними краплями, наприклад пілокарпіном, та/або розміщення пацієн= та у темній кімнаті.

Як і у р= азі передозування іншими антихолінергічними засобами, особливу увагу слід приді= ляти пацієнтам зі встановленим ризиком подовження інтервалу QT (при гіпокаліємії, брадикардії, при одночасному застосуванні препаратів, що спричиняють подовж= ення інтервалу QT) і пацієнтам із захворюваннями серця (ішемія міокарда, аритмії, застійна серцева недостатність).

Побічні реакції.

Салфенікс може спричинити побічні ефекти, пов’язані з антихолінергічною дією соліфенацину, які, як правило, слабкі або помірні. Їхня частота залежить від дози препарату.

Найчастіше побічне явище – сухість у роті, що спостеріга= лася у 11 % пацієнтів, які отримували дозу 5 мг на добу, у 22 % пацієнтів, які отримували 10 мг на добу, у 4 %, які отримували плацебо. Вираженість сухост= і у роті, як правило, була слабкою, і тільки у поодиноких випадках призводила до припинення лікування. Загалом лікарський препарат досить добре переносився (близько 99 %), і приблизно 90 % пацієнтів приймали препарат протягом повно= го періоду дослідження, який тривав 12 тижнів.

У таблиці нижче наведено інші побічні ефекти, зареєстров= ані при проведенні клінічних досліджень Салфеніксу та у післяреєстраційний пері= од.

Інфекції та інвазії:<= /span>

Нечасто – інфекції сечовивідних шляхів, цистит.

З боку імунної системи:

Невідомо – анафілак= тична реакція*.

З боку метаболізму та травлення:=

Невідомо – зниження апетиту*, гіперкаліємія.

Психічні розлади:

Дуже рідко – галюцина= ції*, сплутаність свідомості*.

Невідомо – марення*.

Порушення з боку нервової системи:

Нечасто – сонливість, порушення смаку.

Рідкісні – запаморочення*, головний біль*.
З боку органів зору:

Часто – нечіткість зору.

Нечасто – сухість очей.

Невідомо – глаукома*.

З боку серця:<= /i>

Невідомо – torsades de pointes*, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі*, фібриляція передсердь*, відчуття серцебиття*, тахікард= ія*.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння:

Нечасто – сухість слизової оболонки носової порожнини.

Невідомо – дисфонія*.

З боку шлунково-кишкового тракту:

Дуже часто – сухість у роті.

Часто – запор, нудота, диспепсія, біль у животі.

Нечасто – гастроезофагеальний рефлюкс, сух= ість у глотці.

Рідко – непрохідність товстого кишечнику, копро-стаз, блювання= *.

Невідомо= – кишкова непрохідність*, абдомінальний дискомфорт*.

Гепатобі= ліарні розлади:

Невідомо – порушення функцій печінки*, порушення даних лабораторних досліджень печінкових проб*.=

З боку ш= кіри і підшкірних тканин:

Нечасто – сухість шкіри.

Рідко – свербіж*, висипання*.=

Дуже рідко – мультиформна еритема*, кропив’ян= ка*, набряк Квінке*.

Невідомо – ексфоліативний дерматит*.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини:

Невідомо – м’язова слабкість*.

З боку нирок та сечовивідної системи:

Нечасто – утруднене сечовипускання.

Рідко – затримка сечовипускання.

Невідомо – ниркова недостатність*.

Загальні розлади:

Нечасто – підвищена втомлюваність, периферичний набряк.

*післяреєстраційний період.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєст= рації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакці= й та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформацій= ну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонн= ій коробці.

По 30 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонн= ій коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Фармацевтичний завод «ПО= ЛЬФАРМА» С.А., Польща/

Pharmaceutical Works «P<= /span>OLPHARMA» S.A., Poland

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Пельплиньска 19, 83-200 Старогард Гданьски, Польща/

19, Pelplinska Str., 83-200 Starogard Gdanski, Poland

Виробниче відділення в Новій Дембі, вул. Металовца 2, 39-460 Нова Дем= ба, Польща/

Production Department in Nowa Deba, 2 Metalowca Str., 39-460 Nowa Deb= a, Poland

&nb= sp;