ІН= 057;ТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

АНІД&= #1059;ЛАФУНГІН РОМФАРМ

(ANIDULAFUNGIN ROMPHARM)

Скла&= #1076;:

= 076;іюча речовина: ан= 10;дулафунгін;<= b>

1 флакон містить анідулафунk= 5;іну 100 мг;

д = 86;поміжні речовини: фруктоза, маніт, полісорбат 80, кислота вин = 85;а, кислl= 6;та хлористовоk= 6;нева, натрію гідроксид.=

Ліка&= #1088;ська форма. &#= 1051;іофілізат для концентратm= 1; для розчину для інфузій= .=

О = 89;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: по = 88;ошок від білого д= 086; майже білог = 86; кольору.

<= /p>

Фарм&= #1072;котерапевт= ;ична група. &#= 1055;ротигрибко= ві засоби для системного застосуванl= 5;я.

Код АТХ J02AX06.

Фарм&= #1072;кологічні властивостo= 0;=

Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;ка

Механі&#= 1079;м дії

h= 0;нідулафунг= 110;н — напівсинтеm= 0;ичний ехінокандиl= 5;, ліпопетид, який синтезують при фермент = 72;ції продуктів Aspergillus nidulans. Анідулафунk= 5;ін вибірково пригнічує синтазу 1,3-β-D глюкану — фе= 088;менту грибкової клітини, що відсутній у клітинах ссавців. Внаслідок цього відбуваєтьl= 9;я порушення формування 1,3-= β-D-глюкану, основного компонента стінки гриб = 82;ової клітини. Анідулафунk= 5;ін має фунгіци = 76;ну активність проти різни = 93; видів грибі = 74; роду С= ;andida та активність = 91; ділянках ак = 90;ивного росту кліти = 85; гіфів гриба Aspergillus fumigatus.<= /span>

Активність in vitro

h= 0;нідулафунг= 110;н проявляв активністn= 0; in vitro стос&#= 1086;вно C. albicans, C. glabrata, C.&nb= sp;parapsilosis, C. krusei і C. tropicalis. Клінічну значущість цих даних описано ниж = 95;е («Клінічна ефективнісm= 0;ь і безпека»). Штами &= #1079; мутаціями в зонах «гарячих точок» гена-= 084;ішені не піддавалисn= 3; терапії або характеризm= 1;валися як стійкі інфекції. У більшості клінічних випадків застосовувk= 2;ли каспофунгіl= 5;. Однак в експерименm= 0;ах на тваринах ці мутації надають перехресноo= 1; стійкості д = 86; всіх трьох ехінокандиl= 5;ів і тому такі штами класифікуюm= 0;ься як стійкі до ехінокандиl= 5;ів, поки не отри= 084;ано нового клінічного досвіду щод = 86; анідулафунk= 5;іну.

Акти&= #1074;ність анідулафунk= 5;іну in vitro проти різних виді = 74; Candida несхожа. А саме: мініма= 083;ьні пригнічуваl= 3;ьні концентрацo= 0;ї (МПК) анідулафунk= 5;іну для C. parapsilosis вищі, ніж для інши= 093; видів Candida. Європейськl= 0;й комітет з визначення чутливості до антимікробl= 5;их засобів (EUCAST) запровадив стандартизl= 6;вану методику визначення чутливості видів Candida до анідулафунk= 5;іну, а також встановив відповідні орієнтовні граничні концентрацo= 0;ї.

Та&= #1073;лиця 1. Граничні концентрац= 110;ї, встановлен= 110; EUCAST
Ви&= #1076; Candida	Гр&= #1072;нична межа МПК (мг/л= ;)
≤<= i> S (чутливий)	><= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'> R (сm= 0;ійкий)
Candida albican= s	0,03=	0,03=
Candida glabrat= a	0,06=	0,06=
Candida tropica= lis	0,06=	0,06=
Candida krusei<= /span>	0,06=	0,06=
Candida parapsilosis	4	4
= Інші Candida = spp.¹	Не&= #1076;остатньо доказів
¹Гран= ;ичні значення, не пов’язані зі штамами, визначали в основному на основі фа&= #1088;макокінети= ;чних/фармак= 086;динамічних даних, і вони не залежать від розподілу MПК для конкретних штамів Candida. Ці значення сл&#= 1110;д використов= 091;вати лише для організмів, які не мають конкретних граничних значень.

Активність = in vivo

i= 5;ри парентералn= 0;ному введенні анідулафунk= 5;ін був ефективний проти грибі = 74; видів Candida, що було продемонстl= 8;овано на моделях імунокомпеm= 0;ентних та імуноскомпl= 8;ометованих мишей та кролів. Застосуванl= 5;я анідулафунk= 5;іну збільшувалl= 6; виживаністn= 0; у тварин, а та&= #1082;ож знижувало навантаженl= 5;я органів вид = 72;ми роду Candid= a при визначенні = 91; період від 24 до 96 годин після останнього = 74;ведення препарату.=

Експеримен= ;тальні інфекції включали ди = 89;еміновану інфекцію C. albicans у кроликів з нейтропеніn= 8;ю, інфекцію стравоходу / &#= 1086;рофарингеа= льну інфекцію у к= 088;оликів з нейтропеніn= 8;ю C. albicans, стійкою до флуконазолm= 1;, та дисеміноваl= 5;у інфекцію у м= 080;шей з нейтропеніn= 8;ю C. glabrata, стійкою до флуконазолm= 1;.

Клінічна ефективнісm= 0;ь і безпека=

Кандидk= 7;мія та інші форм= 080; інвазивногl= 6; кандидозу<= /span>

Безпек&= #1091; та ефективнісm= 0;ь анідулафунk= 5;іну оцінювали у базовому рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому міжнародноl= 4;у дослідженнo= 0; фази 3 з участю паці= 08;нтів з первинною відсутністn= 2; нейтропеніo= 1;, які мали кандидемію, = 072; також з участю обме = 78;еної кількості пацієнтів з кандидозом = 75;либоких тканин або і= 079; захворюванl= 5;ям, при якому утворюєтьсn= 3; абсцес. Пацієнти з кандидозниl= 4; ендокардитl= 6;м, остеомієліm= 0;ом або менінгітом або ж ті, у кого інфекція була спричинена = 74;идом C. krusei, були спеціально виключені з дослідженнn= 3;. Пацієнти були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я або анідулафунk= 5;іну (застосуван = 85;я внутрішньоk= 4;енної навантажувk= 2;льної дози 200 мг, після якої застосувалl= 0; 100 мг внутрішньоk= 4;енно 1 раз на добу), або флуконазолm= 1; (застосуван = 85;я внутрішньоk= 4;енної навантажувk= 2;льної дози 800 мг, після якої застосувалl= 0; 400 мг внутрішн= ьовенно 1 раз на добу) і стратифікоk= 4;ані за шкалою APACHE II (≤= ; 20 і > 20) і наявністю ч = 80; відсутністn= 2; нейтропеніo= 1;. Лікування застосовувk= 2;ли щонайменше 14 діб і не довше 42 діб.

Пацієнт= 080;, які застосувалl= 0; щонайменше одну дозу досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу і які перед початком дослідженнn= 3; виявилися позитивнимl= 0; щодо видів Candida= за результатаl= 4;и аналізу на культури з місця, яке зазвичай стерильне, були включені у м= 086;дифіковану популяцію дослідженнn= 3;, куди увійшл = 80; всі пацієнт = 80;, які отримували лікування (MITT-популяція). = 059; первинному аналізі ефе = 82;тивності, в якому оцінювали повну відпо = 74;ідь MITT-популяції наприкінці внутрішньоk= 4;енної терапії, анідулафунk= 5;ін порівнювалl= 0; з флуконазолl= 6;м у ході попередньо заданого двоетапногl= 6; статистичнl= 6;го порівняння (спочатку застосовувk= 2;ли підхід відсутностo= 0; переваги, а потім підхі = 76; переваги). Успішна повна відпо = 74;ідь повинна бул = 72; включати клінічне по = 82;ращення та усунення мікробногl= 6; патогену. За пацієнтамl= 0; спостерігk= 2;ли впродовж 6 тижнів післ= 03; завершення всієї терапії. 256 пац= ;ієнтів віком від 16 до= 91 року були ра= 085;домізовані для лікування і отримали щонайменше одну дозу досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу. Найбільш поширеним видом серед тих, що були виділені на початковомm= 1; рівні, виявився C. albicans (63,8 % у групі анідулафунk= 5;іну та 59,3 % у групі флуконазолm= 1;). Менш пошире = 85;ими були C. glabrata (15,7 %, 25,4 %),= C. parapsilosis (10,2 %, 13,6 %) і C. tropicalis (11,8 %, 9,3 %), причому в групі анідулафунk= 5;іну виявилося 20, 13 = 10; 15 штамів трьох останніх видів відпо = 74;ідно. У більшості пацієнтів бал за шкало= 102; APACHE II був ≤ 20, і було дуже мало пацієнтів і = 79; нейтропеніn= 8;ю.

Дані про ефективнісm= 0;ь, як загальні, так і за різними підгрупами, представлеl= 5;і нижче в табл= 080;ці 2.

Таблиця 2. Успішна повна відповідь у MITT-популяції: первинні та вторинні кінцеві точки

Анідулафу= нгін

Флуконазо= л

Міжгрупов= а

різниця ^а<=
/sup>

( 95 % ДІ)

Закінченн= 03; внутрішньо= 074;енної терапії (кінцева точка 1)

96/127

(75,6 %)

71/118

(60,2 %)

15,42

(3,9; 27,0)

Л = 80;ше кандидемія

88/116 (75,= 9 %)

63/103 (61,= 2 %)

14,7 (2,5; = 26,9)

І = 85;ші стерильні місця^б

8/11 (72,7 = %)

8/15 (53,3 = %)

-

П = 77;ритонеальн&#= 1072; рідина / в/ч^{в<=
/sup>
абсцес}

6/8<= /p>

5/8<= /p>

=

І = 85;ше

2/3<= /p>

3/7<= /p>

=

C. albic= ans^г

60/74 (81,1= %)

38/61 (62,3= %)

-

В = 80;ди, що не є С. albicans ^k=
5;

32/45 (71,1= %)

27/45 (60,0= %)

-

Б = 72;л за шкалою APACHE II ≤ 20

82/101 (81,= 2 %)

60/98 (61,2= %)

-

Б = 72;л за шкалою APACHE II > 20

14/26 (53,8= %)

11/20 (55,0= %)

-

Б = 77;з нейтропені= 111; (АЧН [абсолютне=

ч = 80;сло нейтрофілі= 074;], клітин/мм³ >= ; 500)

94/124 (75,= 8 %)

69/114 (60,= 5 %)

-

З нейтропені= 108;ю (АЧН, клітин/мм³ = 804; 500)

2/3<= /p>

2/4<= /p>

-

В інших кінцевих точках

=

=

=

З = 72;кінчення всієї терапії

94/127 (74,= 0 %)

67/118 (56,= 8 %)

17,24 (2,9,= 31,6)^д

2-т&#= 1080;жневе подальше сп&#= 1086;стереження=

82/127 (64,= 6 %)

58/118 (49,= 2 %)

15,41 (0,4;= 30,4)^д

6-т&#= 1080;жневе подальше сп&#= 1086;стереження=

71/127 (55,= 9 %)

52/118 (44,= 1 %)

11,84 (-3,4; 27,0)^д

^а<=
/span>^{б =}^{в =}^г<=
/span>^д98,3 % довірчі інтервали, які були надалі відк = 86;риговані для множинних порівнянь вторинних моментів ча = 89;у.

Летальніст= ;ь в обох група= 093; (анідулафун = 75;ін і флуконазо = 83;) представлеl= 5;а нижче в таблиці 3.

Та&= #1073;лиця 3. Летальніст= ь

Ан&= #1110;дулафунгін= ;

Фл&= #1091;коназол

Заг= 072;льна летальніст= 100; у дослідженн= 110;

2= 9/127 (22,8 %)

3= 7/118 (31,4 %)

Летальн&= #1110;сть під час терапії, що досліджува= 083;ась

10/127 (7,9 %)

17/118 (14,4 %)

Лет&#= 1072;льність, яка вважається наслідком

інфекці&= #1111; Сandida

2/127 (1,6 %)

5/118 (4,2 %)

Дод&#= 1072;ткові дані щодо пацієнтів і = 79; нейтропеніn= 8;ю
Ефектив= 085;ість анідулафуl= 5;гіну (під час застосуваl= 5;ня внутрішньl= 6;венної наван= ;тажувально= 11; дози 200 мг, після якої 100 мг лікарськогl= 6; засобу застосовувk= 2;ли внутрішньоk= 4;енно 1 раз на добу) для доросли = 93; пацієнтів і = 79; нейтропеніn= 8;ю (яка визначаєтьl= 9;я за критерія = 84;и: абсолютне число нейтрофіліk= 4; ≤ 500 кл/мм³, лейкоцити ≤ 500 кл/мм³або пацієнт класифікуєm= 0;ься дослідникоl= 4; як такий, що має нейтроп = 77;нію на початковомm= 1; рівні) з мікробіолоk= 5;ічно підтверджеl= 5;им інвазивним кандидозом оцінювали шляхом аналізу об’= 08;днаних даних із 5 проспективl= 5;их досліджень (одне порівняльнk= 7; проти каспофунгіl= 5;у і чотири відкритих н = 77;порівняльн&#= 1080;х). Терапія для пацієнтів тривала щонайменше 14 діб. Для клінічно стабільних пацієнтів перехід на пероральну азольну терапію дозволявся після терапії ані = 76;улафунгіно&#= 1084;, яку проводили упродовж що = 85;айменше від 5 до 10 діб. Усього 46 пацієнтів були включе = 85;і в цей аналіз. Більшість пацієнтів мали лише кандидемію (84,= 8 %; 39/46). Найбільш п= 086;ширеними патогенами серед тих, що були виділе = 85;і на початковомm= 1; рівні, виявилися C. tropicalis (34,8 %; 16/46), C. krusei (19,6 %; 9/46), C. parapsilosis (17,4 %; 8/46), C. albicans (15,2 %; 7/46) і = C. glabrata (15,2 %; 7/46). Успішн = 72; повна відповідь наприкінці   внутрішньl= 6;венної терапії (первинна кінцева точка) спостерігаl= 3;ася з частотою 26/46 (56,5 %), а наприкінці всієї терапії — 24/46 (52,2 = %). Летальністn= 0; з усіх причи= 085; до кінця дослідженнn= 3; (візит подальшого спостережеl= 5;ня на 6-му тижні) становила 21/46 (45,7= %).

Ефектив= 085;ість анідулафунk= 5;іну для доросли = 93; пацієнтів з нейтропеніn= 8;ю (яка визнача= 083;ася за критеріє = 84;: абсолютне число нейтрофіліk= 4; ≤ 500 кл/мм³на початковомm= 1; рівні) і з інвазивним кандидозом оцінювали у = 087;ерспективн&= #1086;му подвійно сліпому рандомізовk= 2;ному контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0;. Пацієнти, як= 110; відповідалl= 0; критеріям, отримували або анідулафунk= 5;ін (внутрішньо = 74;енна навантажувk= 2;льна доза 200 мг, після якої 100 мг лікарськ = 86;го засобу застосувалl= 0; внутрішньоk= 4;енно 1 раз на добу), або каспофунгіl= 5; (внутрішньо = 74;енна навантажувk= 2;льна доза 70 мг, після якої 50 мг лікарськогl= 6; засобу застосувалl= 0; внутрішньl= 6;венно 1 раз на добу) (рандомізац= 10;я 2 : 1). Терапія дл= 103; пацієнтів тривала щонайменше 14 діб. Для клінічно стабільних пацієнтів перехід на пероральне застосуваl= 5;ня азолів дозволявся після щонайменше 10-добової терапії досліджуваl= 5;им лікарським засобом. Загалом 14 пацієнтів з нейтропеніn= 8;ю і мікробіолоk= 5;ічно підтверджеl= 5;им інвазивним кандидозом (MITT-популяція) були включені в дослідженнn= 3; (11 у групу анідулафунk= 5;іну та 3 — у групу каспофунгіl= 5;у). Більшість п = 72;цієнтів мали лише кандидемію. Найбільш по = 96;иреними патогенами, виділеними на початков = 86;му рівні, були C. tropicalis (4 анідулафунk= 5;ін, 0 каспофунгі= 085;), C. parapsilosis (2 анідулафу = 85;гін, 1 каспофунгіl= 5;), C. krusei (2 анідулафунk= 5;ін, 1 каспофунгіl= 5;) і C. ciferrii (2 анідулафу = 85;гін, 0 каспофунгіl= 5;). Успішна пов = 85;а відповідь наприкінці внутрішньоk= 4;енної терапії (первинна кінцева точка) спост= 077;рігалася з частотою 8/11 (72,7 %) для анідулафунk= 5;іну і 3/3 (100,0 %) для касп= 086;фунгіну (різниця –27,3; 95 % ДІ –80,9; 40,3); успішна повна відповідь наприкінці всіх видів терапії спостерігаl= 3;ася з частотою 8/11 (72,7= %) для анідулафунk= 5;іну і 3/3 (100,0 %) для каспофунгіl= 5;у (різниця –27,3; 95 % ДІ –80,9; 40,3). Летальністn= 0; з усіх причи= 085; до візиту по= 076;альшого спостережеl= 5;ня на 6-му тижні становила 4/11 (36,4 = %) для анідулафунk= 5;іну (MITT-популяція) і 2/3 (66,7 %) для каспофунгіl= 5;у.

Пацієнт= 080; з мікробіолоk= 5;ічно підтверджеl= 5;им інвазивним кандидозом (MIT= T-популяція) і нейтропеніn= 8;ю були ідентифікоk= 4;ані в аналізі об= 217;єднаних даних від чотирьох проспективl= 5;их відкритих непорівнялn= 0;них досліджень = 79; однаковим дизайном. Ефективнісm= 0;ь анідулафунk= 5;іну (під час застосуванl= 5;я внутрішньоk= 4;енної навантажувk= 2;льної дози 200 мг, після якої 100 мг лікарськогl= 6; засобу застосовувk= 2;ли внутрішньоk= 4;енно 1 раз на добу) була оцінен = 72; для 35 дорослих пацієнтів = 79; нейтропеніn= 8;ю, яка у 22 паціє&#= 1085;тів визначаласn= 3; за критеріями: абсолютна кількість нейтрофіліk= 4; ≤ 500 кл/мм³або лейкоцитів X= 04; 500 кл/мм³, а 13 пацієнтів були класифіковk= 2;ні дослідникоl= 4; як такі, що мають нейтропеніn= 2; на початков = 86;му рівні. Терапія для всіх пацієнтів т = 88;ивала щонайменше 14 діб. Для клінічно стабільних пацієнтів перехід на пероральну азольну терапію дозволяли п= 10;сля терапії анідулафунk= 5;іном, яку проводи = 83;и упродовж щонайменше від 5 до 10 діб. Більшість пацієнтів мали лише кандидемію (85,7 %). Найбільш поширеними патогенами, виділеними на початковомm= 1; рівні, були C. tropicalis (12 пацієнтів), C. albicans (7 пацієнті= 074;), C. glabrata (7 пацієнтів), C.&nbs= p;krusei (7 пацієнтів) = 110; C. parapsilosis (6 пацієнтів). Успішна повна відповідь наприкінці внутрішньоk= 4;енної терапії (первинна кінцева точка) спостерігаl= 3;ася з частотою 18/35 (51,= 4 %), а наприкінц= 10; всіх видів терапії — 16/35 (45,7 %). Летальністn= 0; з усіх причи= 085; до 28-го дня становила 10/35 (28,6= %). Успішна повна відповідь наприкінці внутрішньоk= 4;енної терапії та наприкінці всіх видів терапії спостерігаl= 3;ася з однаковою частотою 7/13 (53,8 %) у 13 пацієнтів з нейтропен= 10;єю, які були оцінені дослідникоl= 4; на початковомm= 1; рівні.

Додатк= 086;ві дані щодо пацієнтів з інфекціями глибоких тканин

Ефективніс= ;ть анідулафуl= 5;гіну (під час застосуванl= 5;я внутрішньоk= 4;енної навантажувk= 2;льної дози 200 мг, після якої 100 мг лікарськ = 86;го засобу застосовувk= 2;ли внутрішньоk= 4;енно 1 раз на добу) для доросли = 93; пацієнтів з мікробіолоk= 5;ічно підтверджеl= 5;им кандидозом глибоких тканин оцінюваласn= 3; в аналізі об= 217;єднаних даних із п’я= 090;и проспективl= 5;их досліджень (одне порівн= 103;льне і чотири відкритих). Терапія для пацієнтів тривала щонайменше 14 діб. У чотирьох відкритих дослідженнn= 3;х перехід на пероральну азольну терапію доз = 74;олявся після терапії анідулафунk= 5;іном, яку проводили упродовж щонайменше від 5 до 10 діб. Усього 129 пацієнтів були включені в ц= 077;й аналіз. Двадцять один із них (16,3 %) мав супутню кандидемію. Середній ба = 83; за шкалою APACHE II становив 14,9 (діапазон: 2–44). Найбільш поширені локалізаціo= 1; інфекції вк = 83;ючали внутрішньоm= 5;еревну порожнину (54,3 = %; 70 з 129), гепатобіліk= 2;рний тракт (7,0 %; 9 з 129), плевральну порожнину (5,4 %= ; 7 з 129) і нирку (3,1 %; 4 = 079; 129). Найбільш поширеними патогенами серед тих, що були виділені на початковоl= 4;у рівні з ділянки у глибоких тканинах, виявилися C. albic= ans (64,3 %; 83 з 129), C. glabrata (31,0 %; 40 з 129), C.&nb= sp; tropicalis (11,6 %; 15 з 129) і C. krusei (5,4= %; 7 з 129). Дані про успішну повну відповідь наприкінці внутрішньоk= 4;енної терапії (первинна кінцева точка) і наприкінці всієї терап= 10;ї, а також про летальністn= 0; з усіх причи= 085; до візиту подальшого спостережеl= 5;ня на 6-му тижні представлk= 7;ні в таблиці 5.

Т&= #1072;блиця 4. Частота успішної повної відповіді^k=
2; і летальност= 110; з усіх причин серед пацієнтів з кандидозом глибоких тканин—об’= 108;днаний аналіз

MITT-попу = 83;яція, n/N ( %)

Успішна повна відповідь Н&#= 1042;ВТ ^б

Загалом

102/129 (79,1)

Внутрішнь = 86;черевна порожнина

51/70 (72,9)

Гепатобіл= 10;арний тракт

7/9 (77,8)

Плевральн = 72; порожнина

6/7 (85,7)

Нирка

3/4 (75,0)

Успішна повна відповідь НВТ^б

94/129 (72,9)

Летальніс = 90;ь з усіх причин

40/129 (31,0)

^a&n=
bsp;У= 089;пішна повна відповідь визначалас= 103; як і клінічн&= #1080;й, і мікробіол&#= 1086;гічний успіх.

^бНВВТ — н&#= 1072;прикінці внутрішньо= 074;енної терапії; НВТ — наприкінц&#= 1110; всієї терап&#= 1110;ї

=

Д= 110;ти

У проспективl= 5;ому відкритому непорівнялn= 0;ному багатонаціl= 6;нальному дослідженнo= 0; оцінювали безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я анідулафунk= 5;іну у 68 дітей віко= м від 1 місяця до < 18 років з інвазивним кандидозом, включаючи кандидемію (ІКК). Пацієнт&= #1080; були стратифікоk= 4;ані за віком (від 1 місяця до < 2 років, від 2 до < 5 років і від 5 до < 18 років) та отримували анідулафунk= 5;ін внутрішньоk= 4;енно один раз на добу (навант= 072;жувальну дозу 3,0 мг/кг у перший день = 090;а підтримуваl= 3;ьну дозу 1,5 мг/кг нk= 2; добу після цього) протягом 35 дн&= #1110;в з подальшим необов’язкl= 6;вим переходом н = 72; пероральниl= 1; флуконазол (6–12 мг/кг/добу, максимум 800 мг/добу). За пацієнтами = 89;постерігал&#= 1080; через 2 та 6 тижнів післ= 03; закінчення всієї терапії (ЗВТ).<= /span> <= /span>

І= 079; 68 пацієнтів, які отримували анідулафунk= 5;ін, 64 мали мікробіолоk= 5;ічно підтверджеl= 5;у інфекцію Candida та пройшли оцінку ефективносm= 0;і у модифіков = 72;ній популяції всіх пацієнтів, яким було призначено лікування (MITT). Загалом у 61 пацієнта (92,2 %) Candid= a була виділена лише з крові. Найчастіше виділяли такі патогени: Candida albica= ns (25 [39,1 %] пацієнтів), Candida parapsilosis (17 [26,6 %] пацієнтів) т= 072; Candida tropicalis (9 [14,1 %] пацієнтів). Повну успішну від = 87;овідь визначали я = 82; клінічну реакцію усп= 10;ху (одужання аб= 086; поліпшення) та мікробіо = 83;огічну реакцію успіху (ерадикація або передба = 95;увана ерадикація). Загальні показники повної успішної відповіді у популяції MITT представлеl= 5;о в таблиці 5.

=

Таблиця 5. Ре&#= 1079;юме повної успішної відповіді у вікових групах, популяція MITT

Повна успішна відповідь, n (%)

Граничне значення
Повна відповідь

Від 1 місяця до < 2 років (N =3D 16) n (n= /N, %)

Від 2 до < 5 років (N =3D 18) n (n/N, %)

Від 5 до < 18 років (N =3D 30) n (n/N, %)

Загалом (N =3D 64) n (n/N, = %)

З&= #1042;ВТ

У&= #1089;пішна

11 (68,8= )

14 (77,8= )

20 (66,7= )

45 (70,3= )

95 % ДІ

(41,3, 8= 9,0)

(52,4, 9= 3,6)

(47,2, 8= 2,7)

(57,6, 8= 1,1)

З&= #1042;Т

У&= #1089;пішна

11 (68,8= )

14 (77,8= )

21 (70,0= )

46 (71,9= )

95 % ДІ

(41,3, 8= 9,0)

(52,4, 9= 3,6)

(50,6, 8= 5,3)

(59,2, 8= 2,4)

2-т= ;ижневе ПС

У&= #1089;пішна

11 (68,8= )

13 (72,2= )

22 (73,3= )

46 (71,9= )

95 % ДІ

(41,3, 8= 9,0)

(46,5, 9= 0,3)

(54,1, 8= 7,7)

(59,2, 8= 2,4)

6-т= ;ижневе ПС

У&= #1089;пішна

11 (68,8= )

12 (66,7= )

20 (66,7= )

43 (67,2= )

95 % ДІ

(41,3, 8= 9,0)

(41,0, 8= 6,7)

(47,2, 8= 2,7)

(54,3, 7= 8,4)

95 % ДІ — точний 95 % довірчий інтервал для біноміальн= 080;х пропорцій за методом Клоппера — Пірсона; ЗВВ&= #1058; — закінчення внутрішньо= 074;енної терапії; ЗВТ = — закінчення всієї терапії; ПС — подальше спостереже= 085;ня; MITT — модифікова= 085;а популяція всіх пацієнтів, я&= #1082;им було призна&#= 1095;ено лікування; N — число суб’єктів у популяції; n — число суб’єктів з відповіддю. <= /span>

= ;

Фармакокін= ;етика    <= /p>
Загальні фармакокінk= 7;тичні властивостo= 0;

j= 0;армакокіне= 090;ика анідулафунk= 5;іну була описан = 72; у здорових добровольцo= 0;в, в особливих підгрупах т = 72; у пацієнтів, які лікувалися анідулафунk= 5;іном. При цьому сп= 086;стерігалас&= #1103; низька міжсуб’єктl= 5;а варіабельнo= 0;сть системної експозиції препарату (коефіцієнт варіації становив ~ 25 %). Стан рівнов = 72;жної концентрацo= 0;ї був досягнутий = 91; першу добу після застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози препарату (подвійної підтримуваl= 3;ьної дози препарату).

Розподіл

j= 0;армакокіне= 090;ика анідулафунk= 5;іну характеризm= 1;ється коротким періодом напіввиведk= 7;ння (0,5–1 год) та об’ємом розподілу 30–50 л, що близький до загального об’єму ріди = 85;и організму. Анідулафунk= 5;ін значн= ;ою мірою (> 99 %) зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові людин = 80;. Спеціальниm= 3; досліджень = 79; вивчення розподілу анідулафунk= 5;іну у тканинах організму людини не проводили. У зв’язку з ци= 084; на цей час відсутня інформація щодо проникненнn= 3; анідулафунk= 5;іну у спинномоз = 82;ову рідину (СМР) та/або через гематоенцеm= 2;алічний бар’єр.

Біотрансфо&= #1088;мація

i= 5;ечінковий метаболізм анідулафунk= 5;іну не спостерігаk= 4;ся. Анідулафунk= 5;ін не є клінічн= 086; значущим субстратом, індуктором або інгібіт = 86;ром ізоферментo= 0;в цитохрому Р450. Малоймовірl= 5;о, що анідулаф = 91;нгін проявлятимk= 7; клінічно значущий вп = 83;ив на метаболізм препаратів, які метабол= 10;зуються з участю ізоферментo= 0;в цитохрому Р450.=

i= 5;ри фізіологічl= 5;их рівнях температурl= 0; та рН анідулафунk= 5;ін піддається повільному = 93;імічному розпаду до пептидної сполуки з відкритим кільцем, що не має протигрибкl= 6;вої активності. Період напі = 74;виведення анідулафунk= 5;іну in vitro у фізіологічl= 5;их умовах становить приблизно 24 години. В умовах in vivo сполука з відкритим кільцем згодом перетворюєm= 0;ься на пептидні продукти розпаду та виводиться = 79; організму в основному з = 72; рахунок екс = 82;реції з жовчю.

Виведення

i= 0;ліренс анідулафунk= 5;іну становить близько 1 л/год. Основна фаз = 72; періоду напіввиведk= 7;ння анідулафунk= 5;іну становить приблизно 24 г&= #1086;дини, що відповідає більшій частині про = 92;ілю «концентраm= 4;ія препарату у плазмі кров= 10; — час», а термінальнk= 2; фаза період = 91; напіввиведk= 7;ння становить 40–50 годин, що відповідає термінальнo= 0;й елімінаційl= 5;ій фазі цього профілю.

i= 9; клінічному дослідженнo= 0; з застосуванl= 5;ям одноразовоo= 1; дози здоровим особам ввод = 80;ли мічений радіоактивl= 5;им ізотопом (¹⁴ = 57;) анідулафунk= 5;ін (~ 88 мг). Приблизно 30 % введеної ра = 76;іоактивної дози були виведені з фекаліями більше ніж через 9 днів, з яких менше 10 % становив препарат у незміненомm= 1; вигляді. З се&#= 1095;ею виводилося менше 1 % введеної дози радіоа = 82;тивного препарату, щ= 086; вказує на незначний нирковий кл= 10;ренс. Через 6 днів після введення препарату концентрацo= 0;ї анідулафунk= 5;іну упали нижче за нижню меж= 091; кількісногl= 6; визначення. = 063;ерез 8 тижнів після введення препарату в крові, сечі та фекаліях була виявлена незначна кі = 83;ькість радіоактивl= 5;их сполук.

Лінійність<= o:p>

h= 0;нідулафунг= 110;н має лінійну фармакокінk= 7;тику в широкому діапазоні доз (15–130 мг) при застосуванl= 5;і препарату один раз на добу.

Особливі популяції<= /span>

Пацієнm= 0;и з грибковим = 80; інфекціями. Фармакl= 6;кінетика анідулафунk= 5;іну у пацієнтів = 079; грибковими інфекціями = 08; подібною до тієї, що спостерігаn= 8;ться у здорових людей, за результатаl= 4;и популяційнl= 0;х фармакокінk= 7;тичних аналізів. Пр= 080; застосуванl= 5;і препарату в добовій доз= 10; 200/100 мг та при швидкості інфузії 1,1 мг/хв рівнов= 072;жні максимальнk= 2; (С_max) та мінімальна (= 057;_min) концентрацo= 0;ї можуть становити приблизно 7 та 3 мг/л відповідно = 79; середнім значенням рівноважноo= 1; AUC приблизно 110 мг·год/л.

Маса тіла. Незважаючи на те, що вага була визначена я = 82; джерело варіабельнl= 6;сті кліренсу в популяційнl= 6;му фармакокінk= 7;тичному аналізі, ваг= 072; має мале клі= 085;ічне значення дл= 03; фармакокінk= 7;тики анідулафунk= 5;іну.

Стать. Плазмоk= 4;і концентрацo= 0;ї анідулафунk= 5;іну у здорових чоловіків і жінок були однаковими. = 059; дослідженнn= 3;х пацієнтів, які приймал = 80; кілька доз, кліренс препарату у чоловіків був трохи швидшим (при= 073;лизно на 22 %).

Пацієнm= 0;и літнього віку. Популяційн&= #1080;й фармакокінk= 7;тичний аналіз пока = 79;ав, що медіана кліренсу незначно ві = 76;різнялася між групою літніх (віко= 084; ≥ 65 років, сере= ;дній Кл =3D 1,07 л/год) і групою пацієнтів молодшого віку = (віком < 65 років, середній Кл =3D= 1,22 л/год), однак діапазон кліренсу бу = 74; схожим.

Етнічнk= 2; приналежніl= 9;ть. Фарм&= #1072;кокінетика анідулафунk= 5;іну у представн = 80;ків європеоїднl= 6;ї раси, афроамерикk= 2;нців, азіатів та латиноамерl= 0;канців була подібною.

ВІЛ-поз = 80;тивні пацієнти. Незалеk= 8;но від супутньогl= 6; застосуваl= 5;ня антиретроk= 4;ірусної     те= 088;апії корекція дози препарату = 76;ля ВІЛ-позитив = 85;их пацієнтів н = 77; потрібна.

Печінкl= 6;ва недостатніl= 9;ть. Анід&= #1091;лафунгін не метаболізуn= 8;ться у печінці. Фармакокінk= 7;тику анідулафунk= 5;іну вивчали у пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю класів А, В і С за класифікацo= 0;єю Чайлда — П’n= 2;. Концентрацo= 0;ї анідулафунk= 5;іну у пацієнтів = 079; будь-яким ступенем печінкової недостатноl= 9;ті не збільшувалl= 0;ся. Хоча у паціє= 085;тів із печінковою недостатніl= 9;тю класу С за класифікацo= 0;єю Чайлда — П’n= 2; спостерігаl= 3;ося невелике зменшення AUC, ц= ;е зменшення було в межах діапазону рівнів AUC, отриманих при вивченн= 10; препарату у здорових осіб.<= /o:p>

Нирковk= 2; недостатніl= 9;ть. Анід&= #1091;лафунгін має незначн = 80;й нирковий кліренс (< 1 %). У клінічному дослідженнo= 0; з участю пацієнтів з легким, помірним та важким ступенем ниркової недостатноl= 9;ті або з термінальнl= 6;ю стадією ниркової не = 76;остатності (діалізозал = 77;жні пацієнти) фармакокінk= 7;тика анідулафунk= 5;іну у цих пацієнтів була подібною до тієї, що спостерігаl= 3;ася в осіб з нормальною нирковою функцією. Анідулафунk= 5;ін не піддається діалізу, і його можна призl= 5;ачати незалежно від часу проведення гемодіалізm= 1;.

Діти. Фарм = 72;кокінетику анідулафунk= 5;іну після засто = 89;ування щонайменше 5 добових доз досліджуваl= 3;и у 24 імунокомпрl= 6;метованих пацієнтів дитячого (2–11 років) і підлітковоk= 5;о (12–17 років) вік = 91; з нейтропеніn= 8;ю. Рівноважниl= 1; стан досягався у перший день після навантажувk= 2;льної дози (що у два рази перевищуваl= 3;а підтримуваl= 3;ьну дозу), а рівно&= #1074;ажні показники C_{max
і AUC_ss
підвищувалl=
0;ся
пропорційнl=
6;
до дози.
Показники
системної
експозиції
після
застосуванl=
5;я
добової
підтримуваl=
3;ьної
дози на
рівнях 0,75 і 1,5
мг/кг/добу в
цій популяц=
10;ї
були порівн=
03;нними
з такими, що
спостерігаl=
3;ися
в дорослих
після засто
=
89;ування
50 і 100 мг/добу
відповідно.
Обидві схем
=
80;
добре перен
=
86;силися
цими
пацієнтами.}

Фармакокін= ;етику анідулафунk= 5;іну вивчали у 66 дітей (віком від 1 місяця до < 18 років) з ІКК у проспе= 082;тивному відкритому непорівнялn= 0;ному педіатричнl= 6;му дослідженнo= 0; застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози 3,0 мг/кг тk= 2; підтримуваl= 3;ьної дози 1,5 мг/кг/добу (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). На основі популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу комбінованl= 0;х даних, отрим= 072;них у дорослих т= 072; дітей з ІКК, середні зна = 95;ення рівноважноo= 1; експозиції (AUC= _0–24,ssта C_min,ss) у всіm= 3; дітей за віковими групами (від 1 місяця до < 2 років, від 2 до < 5 років і від 5 до < 18 років) бу&= #1083;и порівнянні = 79; показникамl= 0; у дорослих, я&#= 1082;і отримували 200&= nbsp;мг навантажувk= 2;льної дози та 100 мг/добу підт= 088;имувальної дози. Клірен= 089;, скоригованl= 0;й за масою тіл= 072; (л/год/кг), та об’єм рівноважноk= 5;о розподілу (л/кг) були под= ібними у вікових групах.

=

К = 83;інічні характерисm= 0;ики

<= /b>

Пока&= #1079;ання. Дл= 03; лікування інвазивногl= 6; кандидозу у дорослих пацієнтів і дітей віком від 1    міс&#= 1103;ця до < 18 років (диk= 4;. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

П = 88;отипоказан&#= 1085;я

Підвищk= 7;на чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин. Під= 074;ищена чутливість до інших лікарських засобів класу ехінокандиl= 5;ів.

В = 79;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /b>

Анідулk= 2;фунгін не є клінічн= 086; значущою су = 73;станцією, індуктором або інгібітороl= 4; ізоферментo= 0;в цитохрому Р450 (1А2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 3A). П&= #1088;оте дослідженнn= 3; in vitro не виключають повністю можливості взаємодії в умовах in vivo.

Проводl= 0;ли дослідженнn= 3; взаємодії анідулафунk= 5;іну з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; можна призначати одночасно з ним. При одно&#= 1095;асному застосуванl= 5;і анідулафунk= 5;іну з циклоспориl= 5;ом, вориконазоl= 3;ом або такролі = 84;усом корекція дози жодног = 86; з цих лікарс= 100;ких засобів не рекомендуєm= 0;ься; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і препарату з амфотерициl= 5;ом В або рифампіцинl= 6;м немає необхідносm= 0;і в корекції дози анідулафунk= 5;іну.

Діти<= /span>. Д&#= 1086;слідження взаємодії проводилисn= 3; лише у дорослих.=

О = 89;обливості застосуванl= 5;я

Застосу= 074;ання лікарськогl= 6; засобу Анідулафун&= #1075;ін Ромфарм п= ацієнтам із &#= 1082;андидозним= &#= 1077;ндокардито= м, остеомієліm= 0;ом або менінгітом не досліджу = 74;али.

Ефекти&= #1074;ність препарату оцінювали лише в умова= 093; його застосуванl= 5;я обмеженій кількості пацієнтів з нейтропеніn= 8;ю (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Діт= ;и

Застосуван&= #1085;я лік = 72;рського засобу Ан= 110;дулафунгін<= /span> Ромфарм новонароджk= 7;ним (віком < 1 місяця) не рекомендуєm= 0;ься. Для лікування новонароджk= 7;них слід розглянути спектр дії щодо дисеміноваl= 5;ого кандидозу, включаючи центральну нервову систему (ЦНС). = Доклінічні моделі інфекції вказують на те, що для адекватної проникностo= 0; в ЦНС потріб= 085;і більш висок= 10; дози анідулафунk= 5;іну, а це означає, що пацієнт отримає більш висок= 10; дози полісорбатm= 1; 80, допоміжної речовини. Ви= 089;окі дози полісорбатo= 0;в пов’язують = 10;з потенційно небезпечноn= 2; для життя токсичністn= 2; у новонароджk= 7;них.

Клі= ;нічні дані, які б підтверджуk= 4;али ефективнісm= 0;ь та безпеку більш високих доз анідулафунk= 5;іну, ніж рекомендовk= 2;но в розділі «С= 087;осіб застосуванl= 5;я та дози», відсутні.

Вплив на печінку        =         =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;

i= 7;постерігал= 086;ся підвищення рівнів ферм = 77;нтів печінки у здорових добровольцo= 0;в та пацієнті = 74;, які лікувалися анідулафунk= 5;іном. У деяких пацієнтів і = 79; серйозними основними захворюванl= 5;ями, які одночасно з анідулафунk= 5;іном отримували = 73;агато інших лікарських засобів, спостерігаl= 3;ися клінічно значущі порушення з боку печінк = 80;. Повідомлялl= 0; про поодино = 82;і випадки дисфункції печінки, гепатиту аб = 86; печінкової недостатноl= 9;ті. Пацієнти, у яких на тлі лікування анідулафунk= 5;іном спостерігаn= 8;ться підвищення рівня печінкових ферментів, мають бути під контролем для своєчасногl= 6; виявлення о = 79;нак погіршення функції печінки та для оцінки ризику/кори = 89;ті продовженнn= 3; терапії анідулафунk= 5;іном.

Анафіла= ктичні реакції

Під час застосуванl= 5;я анідулафунk= 5;іну повідомлялl= 0; про анафілактиm= 5;ні реакції, вкл= 102;чаючи шок. У разі виникнення таких реакцій слі = 76; відмінити анідулафунk= 5;ін і застосува = 90;и відповідне лікування.

Реакції, пов’язані з інфузійним введенням препарату<= /span>

i= 5;ід час застосуванl= 5;я анідулафунk= 5;іну були відзначені побічні реакції, пов’язані з = 110;нфузійним введенням препарату, які включал = 80; висипання, кропив’янкm= 1;, патологічнl= 0;й рум’янець, свербіж, диспное, бронхоспазl= 4; і гіпотензію. Побічні реа = 82;ції, пов’язані з інфузійним введенням препарату, є нечастими, якщо швидкість інфузії не перевищує 1,1 &#= 1084;г/хв (див. розділ «Побічні реакції»).

h= 7;агострення реакцій, пов= 217;язаних з інфузією, при сумісно = 84;у призначеннo= 0; анестетикіk= 4; спостерігаl= 3;ося в доклінічноl= 4;у дослідженнo= 0; (на щурах). Клінічна значимість цього явища = 085;евідома. Однак при су= 084;існому призначеннo= 0; анідулафунk= 5;іну й анестетикіk= 4; слід бути обережними.

Вміст фруктози<= /u>

Лікаl= 8;ський засіб Анідулафунk= 5;ін Ромфарм містить фруктозу.=

Паціn= 8;нтам зі спадково= 02; непереноснo= 0;стю фруктози (СНФ) не слід призначати цей лікарсь = 82;ий засіб, якщо в цьому немає гострої необхідносm= 0;і.

У немовлят та дітей молодшого віку (до 2 рокі= в) СНФ може бут= 080; не діагностовk= 2;на. Внутрішньоk= 4;енні лікарські засоби, що містять фру = 82;тозу, можуть бути небезпечниl= 4;и для життя, і їх не слід застосовувk= 2;ти цій популяц= 10;ї пацієнтів, якщо немає нагальної клінічної потреби або = 108; альтернатиk= 4;а. Перед тим, як призначити цей лікарський засіб, слід зібрати ретельний анамнез кожного пацієнта щодо симптомів СНФ.

Вміст натрію

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; флакон, тобт= 086; практично вільний від натрію. Про це можна проінформуk= 4;ати пацієнтів, які дотримуютьl= 9;я дієти з низьким вмі = 89;том натрію.

Лікаl= 8;ський засіб Ан&#= 1110;дулафунгін Ромфарм можна розводити р = 86;зчинами, що містять натрій (див. нижче «Підготовкk= 2; препарату д = 86; застосуванl= 5;я»), і це слід враховуватl= 0; у загальній кількості натрію з усі= 093; джерел, яку буде отримувати пацієнт.

Застосуван= ;ня у період ваг= 110;тності або годування груддю=

Анід&= #1091;лафунгін Ромфарм не слід застосовувk= 2;ти у період вагітності.

Невідоl= 4;о, чи проникає анідулафунk= 5;ін у грудне молоко людини. Рішення щод = 86; продовженнn= 3;/припинення грудного го = 76;ування або лікування анідулафунk= 5;іном слід приймати, беручи до уваги перевагу ві = 76; грудного вигодовуваl= 5;ня для дитини і перевагу ві = 76; лікування анідулафунk= 5;іном для матері.

Здат&= #1085;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;. С= 087;еціальних досліджень щодо впливу = 083;ікарського засобу на здатність управляти автомобілеl= 4; та іншими механізмамl= 0; не проводили, проте слід брати до уваги інфор = 84;ацію, яка наведен = 72; у розділі «Побічні ре = 72;кції».

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози

Лікуваl= 5;ня препаратом Анідулафунk= 5;ін Ромфарм має = 073;ути розпочате лікарем, досвідчениl= 4; у лікуванні інвазивних грибкових інфекцій. Зразки для виділення грибкової культури мають бути відібрані д = 86; початку терапії. Терапія мож = 77; бути розпочата д = 86; отримання результатіk= 4; дослідженнn= 3; цих зразків, &#= 1072; після отримання результатіk= 4; терапія мож = 77; бути відповідно скоригованk= 2;.

Доро&= #1089;лі пацієнти (до= 079;и та триваліс = 90;ь лікування)=

Лікуваl= 5;ня розпочина&= #1102;ть з разової навантажувk= 2;льної дози у перши= 081; день — 200 мг з наступним введенням 100 мг препарат = 91; щодня.

Тривалo= 0;сть лікування залежить ві = 76; клінічної відповіді пацієнта на терапію. Загалом протигрибкl= 6;ва терапія має бути продов = 78;ена протягом щонайменше 14 днів після о= 090;римання лабораторнl= 0;х результатіk= 4;, що підтверджуn= 2;ть відсутністn= 0; грибів.

Недостk= 2;тньо даних щодо застосуванl= 5;я препарату довше ніж 35 днів із дозуванням = 91; 100 мг.

Діти (віком від 1 місяця до < 18 років) (дози та триваліс = 90;ь лікування)= =

Однораk= 9;ову навантажувk= 2;льну дозу 3,0 мг/кг (н = 77; перевищуючl= 0; 200 мг) слід застосовувk= 2;ти в перший ден= 100; з наступною добовою підтримуваl= 3;ьною дозою 1,5 мг/кг (не перевищуючl= 0; 100 мг).

Тривалo= 0;сть лікування повинна базуватися на клінічні = 81; відповіді пацієнта.=

Загалоl= 4; протигрибкl= 6;ва терапія повинна три = 74;ати щонайменше 14 днів після останнього = 87;озитивного аналізу на грибкову культуру.=

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я. А = 85;ідулафунгі&#= 1085; Ромфарм застосовуюm= 0;ь внутрішньоk= 4;енно крапельно. Анідулафунk= 5;ін Ромфарм не слід застос = 86;вувати у вигляді болюсної ін`єкції.

Анідулk= 2;фунгін Ромфарм має бути відновлениl= 1; водою для ін= 217;єкцій до концентрацo= 0;ї 3,33 мг/мл і потім розведений до концентрацo= 0;ї 0,77 мг/мл для отримання кінцевого розчину для інфузій. Для дітей об’єм розчину для інфузій, нео= 073;хідний для введенн= 03; дози, буде змінюватисn= 3; залежно від маси тіла дитини. Інст= 088;укції з відновленнn= 3; лікарськогl= 6; засобу пере = 76; його застосуванl= 5;ям описана у пі= 076;розділі «Підготовкk= 2; препарату д = 86; застосуванl= 5;я».

П= 10;дготовка препарату д = 86; застосуванl= 5;я. А = 85;ідулафунгі&#= 1085; Ромфарм пов = 80;нен бути відновлениl= 1; водою для ін’єкці = 81; і потім розв= 077;дений ТІЛЬКИ 9 мг/м= 083; (0,9 % ) розчином хлориду натрію для інфузій або 50&= nbsp;мг/мл (5 %) розчином глюкози для інфузій. Сумісність = 74;ідновленог&#= 1086; розчину пре = 87;арату Анідула= фунгін Ромфарм з розчинами для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я та іншими лікарськимl= 0; засобами, що вводять у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії, окр= 110;м 9 мг/мл (0,9 %) розчину хлориду натрію для інфузій або 50&= nbsp;мг/мл (5 %) розчину глюкози для інфузій, не була вивчен = 72;. Розч&= #1080;н для інфузій не можна заморожуваm= 0;и.

Відн&= #1086;влення

В = 84;іст кожного флакона від = 85;овлюють у асептични = 93; умовах із 30 мл води для ін’єкцій, що= 073; забезпечитl= 0; концентрацo= 0;ю 3,33 мг/мл. Час ві= 076;новлення може триват = 80; до 5 хв. Якщо пі= ;сля подальшого розведення = 74; розчині визначаютьl= 9;я видимі частки або зміна кольору, розчин не за= 089;тосовують.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Р = 86;зведення та інфузія

П = 77;ред застосуванl= 5;ям препарати для паренте = 88;ального введення слід візуально оглянути з метою виявлення видимих твердих час = 90;ок і зміни кольору, якщ= 086; розчин та контейнер дають змогу = 094;е зробити. Якщ= 086; спостерігаn= 2;ться тверді част = 82;и або зміна кольору, розчин не застосовуюm= 0;ь.

=

Д = 86;рослі пацієнти =

В = 84;іст флакона з відновлениl= 4; розчином в а= 089;ептичних умовах перенести в ємність для внутрішньоk= 4;енних інфузій, що містить або 9 мг/мл (0,9 %) розчин хлор = 80;ду натрію, або 50 мг/мл (5 %) розчин глюкози для інфузій, щоб отримати відповідну концентрацo= 0;ю препарату Анідула= 092;унгін Ромфарм. Ниж= ;че наведено таблицю розведень д = 86; концентрацo= 0;ї 0,77 мг/мл для кінцевого розчину для інфузій та інструкції для інфузій для кожної дози.

В&= #1080;моги розведення для застосуванl= 5;я препарату Анідулафунk= 5;ін Ромфарм<= /p>

Доза

Кількість упаковок

О&#= 1073;’єм

р&#= 1086;зчинника для

в&#= 1110;дновлення

Об’єм

розчину длn= 3; інфузії^А<= /o:p>

Загальний об’єм готової інфузії^Б<= /o:p>

Швидкість k= 4;ведення інфузії

М&#= 1110;німальна тривалість

і&#= 1085;фузії

100 мг

1

30 мл

100 мл

130 мл

1,4 мл/хв, = 72;бо

84 мл/год

90 хв.

200 мг

2

60 мл

200 мл

260 мл

1,4 мл/хв, = 72;бо

84 мл/год

180 хв.

А Або 9 мг/мл (0,9 %) натрію хлориду для інфузій, або 50= мг/мл (5 %) глюкози длn= 3; інфузій.=

Б Концентрацo= 0;я інфузійногl= 6; розчину 0,77 мг/l= 4;л. =

=

Р = 77;комендован&#= 1072; швидкість інфузії — не вище 1,1 мг/хв, еквівалентl= 5;о 1,4 мл/хв, або 84 мл/год, для відновленоk= 5;о та розведеногl= 6; розчину, згі= 076;но з інструкціяl= 4;и. Випадки реакцій, пов’язаних із введення = 84; інфузії анідулафунk= 5;іну, трапляютьсn= 3; рідко, якщо швидкість введення не перевищує 1,1 мг/хв.

=

Д= 10;ти

Д = 83;я дітей віком від 1 місяця до < 18 років об’єм розчину для інфузій, необхідний для введенн= 03; дози, буде змінюватисn= 3; залежно від = 084;аси тіла пацієнта. Відновлениl= 1; розчин необ = 93;ідно додатково розвести до концентрацo= 0;ї 0,77 мг/мл для отримання кінцевого розчину для інфузій. Рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати програмоваl= 5;ий шприц або інфузійну п = 86;мпу. Швидкі= ;сть інфузії не повинна перевищуваm= 0;и 1,1 мг/хв (еквівалент = 85;о 1,4 мл/хв, або 84= мл/год, після відновленнn= 3; та розведення відповідно до інструкції)= (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>1.&n= bsp;     Розр= ахуйте дозу для пацієнта та відновіть необхідний вміст флакону(-ів) відповідно = 76;о інструкції = 79; відновленнn= 3;, щоб забезпе = 95;ити концентрацo= 0;ю 3,33 мг/мл (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «&#= 1054;собливості застосуванl= 5;я»)

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>2.&n= bsp;     Розр= ахуйте необхідний об’єм (мл) відновленоk= 5;о анідулафунk= 5;іну:

·         об’є= м анідулаф= 091;нгіну (мл) =3D доза анідулафунk= 5;іну (мг) ÷ 3,33 мг/мл= .

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>3.&n= bsp;     Розр= ахуйте загальний об’єм розчину для = 074;ведення (мл), необхідн&= #1080;й для забезпеченl= 5;я кінцевої концентрацo= 0;ї 0,77 мг/мл:

·         заг = 72;льний об’єм розчину для введення (мл) =3D доза анідулафунk= 5;іну (мг) ÷ 0,77 мг/мл.

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>4.&n= bsp;     Розр= ахуйте об’єм розчинника [5 % декстроз = 80; для ін’єкцій, USP або 0,9 % хлориду натрію для і= 085;’єкцій, USP (фізіологіч= ний розчин)], необхідний для приготуванl= 5;я розчину для введення:

·         об’= 08;м розчинника (мл) =3D загальний об’єм розчину для введення (мл)&n= bsp;– об’єм анідулафунk= 5;іну (мл)

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>5.&n= bsp;     Пере= несіть в асептични = 93; умовах необхідні об’єми (мл) анідулафунk= 5;іну та 5 % декстрози для ін’єкці = 81;, USP або 0,9 % хлориду натрію для ін’єкцій, USP (фізіологіч = 85;ий розчин) в інфузійний шприц або па= 082;ет для в/в інфузій, необхідні для застосу = 74;ання.

=

Б = 91;дь-які залишки лікарськогl= 6; засобу або в= 110;дходів слід утилізуватl= 0; згідно з місцевими вимогами.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>П = 72;цієнти з порушення = 84; функції нирок і печінки.

К = 86;рекція дози препарату н = 77; потрібна дл= 03; пацієнтів з помірним, середнім аб = 86; тяжким ступ = 77;нем недостатноl= 9;ті печінки, для пацієнтів з будь-яким ступенем недостатноl= 9;ті нирок, включаючи пацієнтів, які перебуваютn= 0; на діалізі. Анідулафунk= 5;ін Ромфарм мож = 77; бути застосованl= 0;й незалежно від часу проведення гемодіалізm= 1;.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>І = 85;ші спеціальні групи.

К = 86;ригування дози для дорослих пацієнтів з = 72;лежно від статі, маси тіла, етнічної приналежноl= 9;ті, наявності ВІЛ-інфекці= 11; або для паці= 108;нтів літнього ві = 82;у не потрібне.

Діти.= =

Безпекk= 2; та ефективнісm= 0;ь препарату А = 85;ідулафунгі&#= 1085; Ромфарм не встановленo= 0; для новонароджk= 7;них (віком < 1 місяця).

<= /b>

П = 77;редозуванн&#= 1103;=

Як і в будь-яких випадках передозуваl= 5;ня, якщо необхідно, з= 072;стосовують&= #1089;я загальні заходи лікування.

У разі п= 077;редозуванн&= #1103; можуть з’явитися побічні реа = 82;ції, описані в розділі «Побічні реакції».=

Протягl= 6;м клінічних випробуванn= 0; повідомлялl= 0; про випадок необережноk= 5;о застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної разової доз = 80; анідулафунk= 5;іну 400 мг. При цьому не повідомлялl= 0; про клінічн= 10; прояви побічних ефектів. У дослідженнo= 0; з участю 10 здорових добровольцo= 0;в, яким застос = 86;вували навантажувk= 2;льну разову дозу 260 мг анідула&#= 1092;унгіну з наступним застосуванl= 5;ям 130 мг анідулафунk= 5;іну щодня, не було виявле = 85;о токсичностo= 0;, що потребує обмеження д = 86;зи. У трьох пацієнтів з 10 спостерігаl= 3;ися безсимптомl= 5;е підвищення рівня трансамінаk= 9;и (у ≤ 3 рази від верхньої межі норми), що минало.

Під час педіатричнl= 6;го клінічного дослідженнn= 3; один суб’єк = 90; отримав дві дози анідул = 72;фунгіну, що становил = 86; 143 % від очікуваної = 76;ози. Не повідомлялl= 6;ся про клінічн= 10; побічні реакції.

Анідулk= 2;фунгін не діалізуєтьl= 9;я.

П = 86;бічні реакції

Під час клінічних досліджень анідулафунk= 5;іну повідомлялl= 6;ся про побічні реакції, пов= 217;язані з інфузією, включаючи висипання, с= 074;ербіж, задишку, бронхоспазl= 4;, артеріальнm= 1; гіпотензію (поширені явища), припл&#= 1080;ви та кропив’янкm= 1; (нечасті явища) (див. ро= зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ниж = 95;е у таблиці наведені побічні реакції, пов’язані з усіма причинами (терміни MedDRA [Медичний словник для регуляторнl= 6;ї діяльності]), &= #1079;а даними від 840 суб’єктів, які отримували 100 мг анідулаф = 91;нгіну.

Час = 90;оту побічних реакцій визначено таким чином: &#= 1076;уже часті (≥ 1/10), часті (від ≥ 1/1= 00 до < 1/10), нечасті (від= 805; 1/1000 до < 1/100), поодинокі (в= 110;д ≥ 1/10000 до < 1/1000), рідкісні (< 1/10000) та частота невідома (не можна оцінити з на= 103;вних даних). У кожній груп= 10; частоти небажані ефекти пред = 89;тавлені в порядку зменшення серйозностo= 0;.

<= /p>
Т= аблиця 7. Побічні реакції

Сис= теми органів

Дуж= е часті

Час= ті

Неч= асті

Час= тота невідома

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Коагулl= 6;патія

З боку імунної системи

Анафілk= 2;ктичний шок,

анафілk= 2;ктична реакція*

Метабоl= 3;ічні та аліментарн= 110; розлади

Гіпокаl= 3;іємія

Гіпергl= 3;ікемія

З боку нервової системи

Судоми,

головнl= 0;й біль

Судиннo= 0; порушення

Артеріk= 2;льна гіпотензія, артеріальн= 072; гіпертензі= 103;

Патолоk= 5;ічний рум’янець, припливи

З боку респіратор= 085;ого тракту, органів гру&#= 1076;ної клітки та середостін= 085;я

Бронхоl= 9;пазм,

диспноk= 7;

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Діарея,

нудота=

Блюванl= 5;я

Біль у верхній частині живота

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Підвищk= 7;ння рівня аланін-амін&#= 1086;-трансфераз= ;и, підвищення рівня лужної фосфатази крові, підвищення рівня аспартат-ам&#= 1110;но-трансфер= ;ази, підвищення рівня білірубіну крові, холестаз

Підвищk= 7;ння рівня гамма-глута&#= 1084;іл-трансфер= ;ази

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Висипаl= 5;ня,

свербіk= 8;

Кропив̵= 7;янка

З боку ниркової та сечовиділь= 085;ої системи

Підвищk= 7;ння рівня креатиніну в крові

Загальl= 5;і порушення та порушення у місці введе&#= 1085;ня

Біль у місці введення препарату

* Див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Д= іти

Без = 87;еку застосуванl= 5;я анідулафунk= 5;іну досліджуваl= 3;и у 68 дітей (віком від 1 місяця до < 18 р&#= 1086;ків) з ІКК у проспективl= 5;ому відкритому непорівнялn= 0;ному педіатричнl= 6;му дослідженнo= 0; (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). Певні гепатобіліk= 2;рні побічні реакції, включаючи підвищення = 88;івня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (AЛT) та аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (AСT), з більшою частотою сп = 86;стерігали у дітей (7–10 %), ніж у дорослих (2 %). Хоча це могл= 086; бути спричинено тяжкістю основного захворюванl= 5;я, не можна виключати, щ= 086; гепатобіліk= 2;рні побічні реакції частіше виникають у дітей порівняно з дорослими.=

П= овідомленнn= 3; про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Пов= 10;домлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має в= 077;лике значення. Це дає змогу проводити м = 86;ніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.<= /o:p>

Терм&= #1110;н придатностo= 0;. 36 місяців= .

Відн&= #1086;влений розчин. Х= 110;мічна і фізична стабільнісm= 0;ь відновленоk= 5;о з використанl= 5;ям води для ін’єкцій ро = 79;чину була продемонстl= 8;ована протягом 24 го&= #1076;ин при 25 °C. Відновлениl= 1; розчин слід використовm= 1;вати негайно.=

Відн&= #1086;влений і розведени = 81; розчин. Х= 110;мічна і фізична стабільнісm= 0;ь інфузійногl= 6; розчину (відновлено = 75;о і розведено = 75;о) була продемонстl= 8;ована протягом 48 го&= #1076;ин при 25 °C, коли відновлениl= 1; розчин був розведений = 74; 9 мг/мл (0,9 %) хлориду натрію для інфузій або 50&= nbsp;мг/мл (5 %) глюкози. Розчин для інфузій (відновлени = 81; і розведений) слід використовm= 1;вати негайно.=

Анідулk= 2;фунгін Ромфарм не містить консервантo= 0;в. З мікробіол = 86;гічної точки зору, л&#= 1110;карський засіб слід використовm= 1;вати негайно. Якщ= 086; лікарський засіб не використовm= 1;ється негайно, відповідалn= 0;ність за час зберігання та умови перед викор = 80;станням несе користувач.

Умов&= #1080; зберігання. З = 73;ерігати у холодильниl= 2;у (2–8 °С).=

Несу&= #1084;існість. Анідула= 092;унгін Ромфарм не можна змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами аб = 86; розчинами, окрім тих, що зазначені у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

Упак&= #1086;вка. По 100 мг у флаконі, по 1 флакону в картонній пачці.=

Кате&= #1075;орія відпуску. З= 072; рецептом.=

<= /p>
Виро&= #1073;ник. К.Т. РОМФАРМ КОМПАНІ С.Р.Л. =

<= /p>
Місц&= #1077;знаходженн= ;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

вул. Ероілор № 1А, м. Отопень, 075100, округ Ілфов, Румунія – будівля Ромфарм 1 і Ромфарм 2.

Таблиця 2. Успішна повна відповідь у MITT-популяції: первинні та вторинні кінцеві точки
	Анідулафу= нгін	Флуконазо= л	Міжгрупов= а різниця ^а<= /sup> ( 95 % ДІ)
Закінченн= 03; внутрішньо= 074;енної терапії (кінцева точка 1)	96/127 (75,6 %)	71/118 (60,2 %)	15,42 (3,9; 27,0)
Л = 80;ше кандидемія	88/116 (75,= 9 %)	63/103 (61,= 2 %)	14,7 (2,5; = 26,9)
І = 85;ші стерильні місця^б	8/11 (72,7 = %)	8/15 (53,3 = %)	-
П = 77;ритонеальн&#= 1072; рідина / в/ч^{в<= /sup> абсцес}	6/8<= /p>	5/8<= /p>	=
І = 85;ше	2/3<= /p>	3/7<= /p>	=
C. albic= ans^г	60/74 (81,1= %)	38/61 (62,3= %)	-
В = 80;ди, що не є С. albicans ^k= 5;	32/45 (71,1= %)	27/45 (60,0= %)	-
Б = 72;л за шкалою APACHE II ≤ 20	82/101 (81,= 2 %)	60/98 (61,2= %)	-
Б = 72;л за шкалою APACHE II > 20	14/26 (53,8= %)	11/20 (55,0= %)	-
Б = 77;з нейтропені= 111; (АЧН [абсолютне= ч = 80;сло нейтрофілі= 074;], клітин/мм³ >= ; 500)	94/124 (75,= 8 %)	69/114 (60,= 5 %)	-
З нейтропені= 108;ю (АЧН, клітин/мм³ = 804; 500)	2/3<= /p>	2/4<= /p>	-
В інших кінцевих точках	=	=	=
З = 72;кінчення всієї терапії	94/127 (74,= 0 %)	67/118 (56,= 8 %)	17,24 (2,9,= 31,6)^д
2-т&#= 1080;жневе подальше сп&#= 1086;стереження=	82/127 (64,= 6 %)	58/118 (49,= 2 %)	15,41 (0,4;= 30,4)^д
6-т&#= 1080;жневе подальше сп&#= 1086;стереження=	71/127 (55,= 9 %)	52/118 (44,= 1 %)	11,84 (-3,4; 27,0)^д

Та&= #1073;лиця 3. Летальніст= ь
	Ан&= #1110;дулафунгін= ;	Фл&= #1091;коназол
Заг= 072;льна летальніст= 100; у дослідженн= 110;	2= 9/127 (22,8 %)	3= 7/118 (31,4 %)
Летальн&= #1110;сть під час терапії, що досліджува= 083;ась	10/127 (7,9 %)	17/118 (14,4 %)
Лет&#= 1072;льність, яка вважається наслідком інфекці&= #1111; Сandida	2/127 (1,6 %)	5/118 (4,2 %)

Т&= #1072;блиця 4. Частота успішної повної відповіді^k= 2; і летальност= 110; з усіх причин серед пацієнтів з кандидозом глибоких тканин—об’= 108;днаний аналіз
	MITT-попу = 83;яція, n/N ( %)
Успішна повна відповідь Н&#= 1042;ВТ ^б
Загалом	102/129 (79,1)
Внутрішнь = 86;черевна порожнина	51/70 (72,9)
Гепатобіл= 10;арний тракт	7/9 (77,8)
Плевральн = 72; порожнина	6/7 (85,7)
Нирка	3/4 (75,0)
Успішна повна відповідь НВТ^б	94/129 (72,9)
Летальніс = 90;ь з усіх причин	40/129 (31,0)
^a&n= bsp;У= 089;пішна повна відповідь визначалас= 103; як і клінічн&= #1080;й, і мікробіол&#= 1086;гічний успіх. ^бНВВТ — н&#= 1072;прикінці внутрішньо= 074;енної терапії; НВТ — наприкінц&#= 1110; всієї терап&#= 1110;ї

Таблиця 5. Ре&#= 1079;юме повної успішної відповіді у вікових групах, популяція MITT
		Повна успішна відповідь, n (%)
Граничне значення	Повна відповідь	Від 1 місяця до < 2 років (N =3D 16) n (n= /N, %)	Від 2 до < 5 років (N =3D 18) n (n/N, %)	Від 5 до < 18 років (N =3D 30) n (n/N, %)	Загалом (N =3D 64) n (n/N, = %)
З&= #1042;ВТ	У&= #1089;пішна	11 (68,8= )	14 (77,8= )	20 (66,7= )	45 (70,3= )
95 % ДІ	(41,3, 8= 9,0)	(52,4, 9= 3,6)	(47,2, 8= 2,7)	(57,6, 8= 1,1)
З&= #1042;Т	У&= #1089;пішна	11 (68,8= )	14 (77,8= )	21 (70,0= )	46 (71,9= )
95 % ДІ	(41,3, 8= 9,0)	(52,4, 9= 3,6)	(50,6, 8= 5,3)	(59,2, 8= 2,4)
2-т= ;ижневе ПС	У&= #1089;пішна	11 (68,8= )	13 (72,2= )	22 (73,3= )	46 (71,9= )
95 % ДІ	(41,3, 8= 9,0)	(46,5, 9= 0,3)	(54,1, 8= 7,7)	(59,2, 8= 2,4)
6-т= ;ижневе ПС	У&= #1089;пішна	11 (68,8= )	12 (66,7= )	20 (66,7= )	43 (67,2= )
95 % ДІ	(41,3, 8= 9,0)	(41,0, 8= 6,7)	(47,2, 8= 2,7)	(54,3, 7= 8,4)
95 % ДІ — точний 95 % довірчий інтервал для біноміальн= 080;х пропорцій за методом Клоппера — Пірсона; ЗВВ&= #1058; — закінчення внутрішньо= 074;енної терапії; ЗВТ = — закінчення всієї терапії; ПС — подальше спостереже= 085;ня; MITT — модифікова= 085;а популяція всіх пацієнтів, я&= #1082;им було призна&#= 1095;ено лікування; N — число суб’єктів у популяції; n — число суб’єктів з відповіддю. <= /span>

Сис= теми органів	Дуж= е часті	Час= ті	Неч= асті	Час= тота невідома
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи			Коагулl= 6;патія
З боку імунної системи				Анафілk= 2;ктичний шок, анафілk= 2;ктична реакція*
Метабоl= 3;ічні та аліментарн= 110; розлади	Гіпокаl= 3;іємія	Гіпергl= 3;ікемія
З боку нервової системи		Судоми, головнl= 0;й біль
Судиннo= 0; порушення		Артеріk= 2;льна гіпотензія, артеріальн= 072; гіпертензі= 103;	Патолоk= 5;ічний рум’янець, припливи
З боку респіратор= 085;ого тракту, органів гру&#= 1076;ної клітки та середостін= 085;я		Бронхоl= 9;пазм, диспноk= 7;
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Діарея, нудота=	Блюванl= 5;я	Біль у верхній частині живота
З боку гепатобілі= 072;рної системи		Підвищk= 7;ння рівня аланін-амін&#= 1086;-трансфераз= ;и, підвищення рівня лужної фосфатази крові, підвищення рівня аспартат-ам&#= 1110;но-трансфер= ;ази, підвищення рівня білірубіну крові, холестаз	Підвищk= 7;ння рівня гамма-глута&#= 1084;іл-трансфер= ;ази
З боку шкіри та підшкірної клітковини		Висипаl= 5;ня, свербіk= 8;	Кропив̵= 7;янка
З боку ниркової та сечовиділь= 085;ої системи		Підвищk= 7;ння рівня креатиніну в крові
Загальl= 5;і порушення та порушення у місці введе&#= 1085;ня			Біль у місці введення препарату