ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медично= го застосування лікарського засобу

<= /p>

ДУТАФОРС

(DUTAFORCE)

=

=

<= /b>

Склад:<= /b>

діючі речов= ини: дутастерид, тамсулозину гідрохлорид;

1 капсула містить дутастериду 0,5 мг та тамсуло= зину гідрохлориду 0,4 мг;

допоміжні речовини:

оболонка твердої капсули: гіп= ромелоза, карагінан (Е 407), калію хлорид, титану діоксид (Е 171), жовтий «соняч= ний захід» (E 110), заліза оксид червоний (Е 172);

дутастерид, капсули м’які 0,5 мг: гліцерол монокаприлокапрат тип І, бутилгідрокситолуол (Е 321), желатин, гліцерин, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), тригліцериди середнього ланцюга, лецитин (Е 322);

тамсулозину гідрохлорид, пелети 0,4 мг: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, метакрилова кислота – етил акрилат сополімер (1:1) дисперсія 30 %, метакрилова кислота – етил акрилат сополімер (1:1), натрію гідроксид, триацетин, тальк, титану діоксид (Е 171)= .=

=

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: капсули тверді з оранжевою кришкою та коричневим корпусом, що містять білі або білуваті пелети та одну жовту м’яку желатинову капсулу з маслянистою жовтуватою рідиною.=

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовують при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Антагоніст α1-адренорецепторів. Код АТХ G04C А52.

Фармакологі= чні властивості.

Фармакодинаміка.

Дутафорс є комбінацією двох лікарських засобів: дутастериду, подвійного інгібітора 5α-редуктази (5 АРІ), і тамсулозину гідрохлориду, антагоніс= та адренорецепторів α_1а і α_1d. Ці лікарські за= соби мають взаємодоповнювальний механізм дії, завдяки якому відбувається швидке послаблення сечовиділення, знижується ризик гострої затримки сечі (ГЗС) та зменшується імовірність необхідності проведення хірургічної операції з прив= оду доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Не очікується, що фармакодинамічні ефекти фіксованої дозованої комбінац= ії дутастериду та тамсулозину відрізнятимуться від тих, що отримані при одночасному застосуванні дутастериду та тамсулозину як окремих компонентів.=

Дутастерид<= /span>=

Дутастерид пригнічує активність як 1-го, так і 2-го типу ізоферментів 5= -α-редуктази, які відповідають за перетворення тестостерону на дигідротестостерон (ДГТ). = ДГТ є андрогеном, який насамперед відповідає за ріст передміхурової залози і розвиток доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Тамсулозин пригніч= ує активність адренорецепторів α_1а і α_1dу стромальній гладкій мускулатурі передміхурової залози і шийці сечового міху= ра. Приблизно 75 % рецепторів α₁у передміхуровій залозі є рецепторами підтипу α_1а.

Тамсулозин

Тамсулозин підвищує максимальну швидкість току сечі за рахунок зниження тонусу гладких= м’язів уретри і передміхурової залози, що усуває обструкцію. Препарат також знижує вираженість симптомів подразнення та обструкції, у розвитку яких істотну ро= ль відіграє нетримання сечі та скорочення гладких м’язів нижніх відділів сечовивідних шляхів. Такий ефект досягається під час довготривалої терапії. Необхідність оперативного втручання або катетеризації значно знижується.

Антагоністи α_{1-адренорецепторів
можуть зменшувати артеріальний тиск шляхом зниження загального периферичного
опору. Під час дослідження впливу тамсулозину не спостерігалось клінічно
значущого зниження артеріального тиску.}

Фармакокінетика.

Між введенням комбінації дутастерид-тамсулозин і одночасним введенням д= оз дутастериду і тамсулозину в капсулах окремо була продемонстрована біоеквівалентність.

Дослідження біоеквівалентності одноразових доз було проведено як натще,= так і після прийому їжі. Порівняно зі станом натще, у разі застосування лікарсь= кого засобу після прийому їжі спостерігалося 30 % зниження максимальної концентр= ації (C_max) тамсулозину у складі комбінації дутастерид-тамсулозин. Їж= а не впливала на площу під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) тамсулозину.

Всмоктуванн= я

Дутастерид<= o:p>

Після перорального застосування одноразової дози 0,5 мг дутастериду час досягнення його максимальної концентрації в сироватці крові становив 1 – 3 години. Абсолютна біодоступність становила приблизно 60 %. Прийом їжі не впливав на біодоступність дутастериду.

Тамсулозин<= o:p>

Тамсулозин всмоктується з кишечника і є майже повністю біодоступним. Як швидкість, так і ступінь всмоктування тамсулозину знижуються, якщо його приймають протягом 30 хвилин після їди. Рівномірність поглинання забезпечується прийомом лікарського засобу Дутафорс в один і той же час доби після вживання однотипної їжі. Концентрація тамсулозину в плазмі крові є пропорційною дозі.

Після прийому одноразової дози тамсулозину після їди C_max до= сягається приблизно через 6 годин. Рівноважна концентрація досягається на 5-й день багаторазового введення. Середня рівноважна концентрація у пацієнтів є приблизно на дві третини вищою за концентрацію після одноразового введення тамсулозину. Хоча це явище спостерігалося у пацієнтів літнього віку, того ж самого результату можна очікувати і у молодших пацієнтів.=

Розподіл

Дутастерид<= o:p>

Дутастерид має великий об’єм розподілу (300–500 л) і високу зв’яз= уваність з білками плазми крові (>99,5 %). Після щоденного введення доз концентра= ція дутастериду в сироватці крові досягає 65 % рівноважної концентрації через 1 місяць і приблизно 90 % – через 3 місяці.

Рівноважна концентрація в сироватці крові (C_ss), яка станови= ть приблизно 40 нг/мл, досягається через 6 місяців введення дози 0,5 мг на доб= у. Середнє значення надходження дутастериду зі сироватки крові у сім’яну рідину становить 11,5 %.

Тамсулозин<= o:p>

У чоловіків тамсулозин зв’язується з білками плазми крові приблизно на = 99 %. Об’єм розподілу є невеликим (приблизно 0,21/кг).

Метаболізм<= o:p>

Дутастерид<= o:p>

Дутастерид активно метаболізується in vivo. В умовах in vitro дутастерид метаболізується цитохромом P450 3A4 і 3A5, утворюючи = три моногідроксильованих метаболіти і один дигідрокcильований метаболіт.

Після перорального застосування дутастериду в дозі 0,5 мг на добу до досягнення рівноважної концентрації 1,0–15,4 % (середнє значення – 5,4 %) введеної дози дутастериду виділяється у кал у незміненому вигляді. Решта виділяється у кал у вигляді 4 основних метаболітів, що містять 39 %, 21 %, = 7 % і 7 % кожної з речовин, пов’язаних із лікарським засобом, і 6 другорядних метаболітів (менше 5 % кожен). У сечі людини виявлено лише незначні кількос= ті незміненого дутастериду (менше ніж 0,1 % дози).

Тамсулозин =

Енантіомерна біоконверсія з тамсулозину гідрохлориду [R(-) ізомер] у S(= +) ізомер у людини не відбувається. Тамсулозину гідрохлорид активно метаболізується ферментами цитохрому P450 у печінці, і менше 10 % дози виділяється у сечу в незміненому вигляді. Але фармакокінетичний профіль метаболітів у людини не встановлений. Результати досліджень in vitro вказують на те, що до метаболізму тамсулозину залучаються ферменти CYP3A4 і CYP2D6, а також незна= чною є участь інших ізоферментів CYP.

Пригнічення активності ферментів, які беруть участь у печінковому метаболізмі, може призвести до посиленої дії тамсулозину. Перед виведенням = зі сечею метаболіти тамсулозину гідрохлориду піддаються широкому зв’язуванню з глюкуронідом або сульфатом.

Виведення

Дутастерид<= o:p>

Виведення дутастериду залежить від дози, і цей процес слід описувати як такий, що відбувається двома паралельними шляхами: один є насичуваним при клінічно значущих концентраціях, а другий – ненасичуваним. При низьких концентраціях у сироватці крові (менше 3 нг/мл) дутастерид швидко виводитьс= я як залежним від концентрації, так і незалежним від концентрації шляхом. При застосуванні одноразових доз 5 мг або менших доз було виявлено ознаки швидк= ого кліренсу і встановлено період напіввиведення, який триває від 3 до 9 днів.<= o:p>

При терапевтичних концентраціях після повторного введення дози 0,5 мг н= а добу домінує повільніший, лінійний шлях виведення, а період напіввиведення стано= вить приблизно 3–5 тижнів.

Тамсулозин<= o:p>

Тамсулозин і його метаболіти виводяться переважно зі сечею, в якій приблизно 9 % дози – у вигляді незміненої активної речовини.

Після внутрішньовенного або перорального застосування у лікарській форм= і з негайним вивільненням період напіввиведення тамсулозину, що міститься у пла= змі крові, коливається в діапазоні від 5 до 7 годин. Через фармакокінетику, регульовану швидкістю поглинання у випадку з тамсулозином у капсулах з модифікованим вивільненням, справжній період напіввиведення тамсулозину, прийнятого після їди, становить приблизно 10 годин, а в рівноважній концент= рації у пацієнтів – приблизно 13 годин.

Пацієнти літнього віку

Дутастерид<= o:p>

Фармакокінетика дутастериду оцінювалася у 36 здорових чоловіків-доброво= льців віком від 24 до 87 років після введення одноразової дози 5 мг. Значної залежності впливу дутастериду від віку пацієнта не спостерігалося, але пері= од напіввиведення був коротшим у чоловіків віком до 50 років. Статистичних відмінностей у періоді напіввиведення не було при порівнянні групи 50–69-рі= чних досліджуваних із групою досліджуваних віком від 70 років.=

Тамсулозин<= o:p>

Перехресне порівняльне дослідження загального впливу тамсулозину гідрохлориду (AUC) і періоду напіввиведення вказує на те, що фармакокінетична дія тамсулозину гідрохлориду може бути трохи тривалішою у пацієнтів літнього віку порівняно= з молодими здоровими добровольцями чоловічої статі. Власний кліренс не залежи= ть від зв’язування тамсулозину гідрохлориду з α-1-кислим глікопротеїном, = але знижується з віком пацієнта, у результаті чого загальна дія є на 40 % сильн= ішою (AUC) у пацієнтів віком 5= 5–75 років порівняно з дією у пацієнтів віком 20–32 роки.

Ниркова недостатність

Дутастерид<= o:p>

Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчали.= Але у сечі людини виявляється менше 0,1 % дози дутастериду 0,5 мг у рівноважній концентрації, тому клінічно значущого підвищення концентрації дутастериду у плазмі крові у пацієнтів з нирковою недостатністю очікувати не слід (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Тамсулозин<= o:p>

Фармакокінетика тамсулозину гідрохлориду порівнювалася у 6 пацієнтів з нирковою недостатністю від слабкого до помірного (30 ≤ CL_{cr<
70 мл/хв/1,73 м²) або від помірного до тяжкого (10 ≤ CLcr} < 30 мл/хв/l,73 м²) ступеня і у 6 досліджуваних з нормальним кліренсом (CL_cr < 90 мл/хв/1,73 м²). У той час як у загальній концентрації тамсулозину гідрохлориду у плазмі крові спостерігала= ся зміна в результаті змінного зв’язування з α-1-кислим глікопротеїном, концентрація незв’язаного (активного) тамсулозину гідрохлориду, а також вла= сний кліренс залишалися відносно стабільними. Тому пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна корекція дози тамсулозину гідрохлориду в капсулах. Але пацієнти з термінальною стадією ниркової недостатності (CL_cr= <10 мл/хв/1,73 м²) не досліджувалися.

Печінкова недостатність

Дутастерид<= o:p>

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчав= ся (див. розділ «Протипоказання»). Оскільки дутастерид виводиться переважно шл= яхом метаболізму, очікується, що рівень дутастериду в плазмі крові цих пацієнтів= буде підвищеним, а період напіввиведення – тривалішим (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).

Тамсулозин<= o:p>

Фармакокінетику тамсулозину гідрохлориду порівнювали у 8 пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки (класифікація за Чайлдом – П’ю: ступе= ні A і B) і у 8 досліджуваних з нормальною функцією печінки. В той час як зміна = у загальній концентрації тамсулозину гідрохлориду в плазмі крові спостерігалася в результаті змінного зв’язування з α-1-кислим глікопротеїном, концентра= ція незв’язаного (активного) тамсулозину гідрохлориду не зазнавала значних змін, відзначалася тільки помірна (32 %) зміна власного кліренсу незв’язаного тамсулозину гідрохлориду. Тому пацієнти з помірними порушеннями функції печ= інки не потребують корекції дози тамсулозину гідрохлориду. Дія тамсулозину гідрохлориду не вивчалася у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки= .

Безпека та клінічні дослідження

Серцева недостатність

У 4-річному клінічному дослідженні застосування дутастериду у поєднанні з тамсулозином = для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози у 4844 чоловіків (дослідження CombAT) частота виникнення серцевої недостатності (збірне поня= ття) у групі комбінованої терапії була вищою (14/1610, 0,9 %), ніж у будь-якій г= рупі монотерапії дутастеридом (4/1623, 0,2 %) або тамсулозином (10/1611, 0,6 %).=

В окремому 4-річному клінічному порівняльному дослідженні плацебо з хімічною профілакт= икою дутастеридом за участю 8231 чоловіка віком від 50 до 75 років з попередніми негативними даними біопсії на рак передміхурової залози і вихідним рівнем P= SA між 2,5 нг/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків віком від 50 до 60 років або 3 нг/мл і 1= 0,0 нг/мл у чоловіків віком від 60 років (дослідження REDUCE) було встановлено,= що частота виникнення серцевої недостатності у пацієнтів, які прийма= ли дутастерид 0,5 мг 1 раз на добу (30/4105, 0,7 %), була вищою порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо (16/4126, 0,4 %). Ретроспективний аналіз ц= ього дослідження показав вищу частоту серцевої недостатності у пацієнтів, які приймали дутастерид і α-блокатор одночасно (12/1152, 1,0 %), порівняно з пацієнтами, які приймали дутастерид без α-блокатора (18/2953, 0,6 %), плацебо і α-блокатор (1/1399, <0,1 %)= або плацебо без α-блокатора (15/2727, 0,6 %). Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду (як монотерапії = або у комбінації з α-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було (див. розділ «Особливості застосування»).

Рак передміхурової залози і низькодифер= енційовані пухлини=

У 4-річному дослідженні, в якому вивчали дію дутастериду порівняно з плацебо, у 8231 чоловіка віком від 50 до 75 років з попередніми негативними даними біопсії = на рак передміхурової залози і вихідним рівнем PSA між 2,5 нг/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків віком від 50 до 60 років або 3 нг/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків вік= ом від 60 років (дослідження REDUCE) 6706 пацієнтам було проведено голкову біо= псію простати (обов’язкову за первинним протоколом), дані якої були використані = для аналізу диференціювання за шкалою Глісона. У до= слідженні було виявлено 1517 пацієнтів з діагнозом рак простати. Більшість пухлин простати (70 %), виявлених за допомогою біопсії, в обох групах лікування ма= ли високий рівень диференціювання (5–6 балів за шкалою Глісона).

У групі дутастериду зареєстровано вищу частоту (n=3D29, 0,9 %) низькодиференційован= ого раку простати (8–10 балів за шкалою Глісона) порівняно з групою плацебо (n= =3D19, 0,6 %) (р=3D0,15). У перші 2 роки дослідження кількість пацієнтів з раком <= /span>передміхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона = була однаковою у групі дутастериду (n=3D17, 0,5 %) і в групі плацебо (n= =3D18, 0,5 %). Протягом 3–4-го років дослідження більша кількість випадків раку передміхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;line-height:9= 7%; font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Times New Roma= n"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> було діагностовано у групі дутастериду (n=3D12, 0,5 %) порівняно з групою плацебо (n=3D1, < 0,1 %) = (р=3D0,0035). Немає даних про вплив на ризик розвитку раку простати у чоловіків, які прий= мали дутастерид понад 4 роки. Відсоток пацієнтів з діагнозом раку передміхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона = зберігався постійним у різні періоди дослідження (1–2-ий роки, 3–4-ий роки) у групі дутастериду (0,5 % у кожний період часу), у той час як у групі плацебо відсоток пацієнтів із низькодиференційованим раком простати (8–10 балі= в за шкалою Глісона) був нижчим у 3–4-ий роки, ніж у 1–2-ий роки (< 0,1 % і 0,5 % відповідно) (див. розділ «Особливості застосування»). Не було ніякої різниці в частоті випадк= ів раку передміхурової залози з показником 7–10 балів за шкалою Глісона (р=3D0,81).

У 4-річному клінічному дослідженні лікування доброякісної гіперплазії передміхурової за= лози (Combat), де первинним протоколом не було передбачено обов’язкову біопсію і всі діагн= ози раку простати були встановлені на біопсії за показаннями, частота випадків = раку передміхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;line-height:9= 7%; font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Times New Roma= n"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> була 0,5 % (n=3D8) у групі дутастериду, 0,7 % (n=3D11) – у групі тамсулозину та 0,3 % (n=3D5) – у групі комбінованої терапії.

Зв’язок між застосуванням дутастериду та виникненням низькодиференційованого раку передміхурової зало= зи залишається нез’ясованим.

Рак грудної залози у чоловіків

Два випадок-контрольовані епідеміологічні дослідження, з яких одне проведено у = США (n=3D339 випадків раку грудної залози і n=3D6780 у групі контролю), а інше = – у Великій Британії (n=3D398 випадків раку грудної залози і n=3D3930 у групі к= онтролю) у базах даних охорони здоров’я, не показали ніякого збільшення ризику розви= тку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Результати першого дослідження не виявили позитивного взаємозв’язку з раком грудної залози (відносний ризик для ³1 року застосування до встановлення діагнозу ра= ку грудної залози порівняно з <1 року застосування: 0,70: 95 % ДІ 0,34, 1,4= 5). У другому дослідженні оцінений відносний ризик раку грудної залози, пов’яза= ний із застосуванням інгібіторів 5α-редуктази= порівняно з таким при відсутності застосування становив 1,08: 95 % ДІ 0,62, 1,87.

Причинний взаємозв’язок між випадками раку грудної залози у чоловіків та довготривалим застосуванням дутастериду не встановлено.

Клінічні характеристики.

Показання.<= o:p>

Лікування помірних та тяжких симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози= .

Зменшення ризику виникнення гострої затримки сечі та необхідності хірургічного втруча= ння у пацієнтів з помірними та тяжкими симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

=

Протипоказа= ння.

Дутафорс не застосовують для лікування жінок і дітей (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Дутафорс пр= отипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до дутастериду, = інших інгібіторів 5a-редуктази, тамсулозин= у (включаючи тамсулозиніндукований ангіоневротичн= ий набряк), інших компонентів препарату або до сої та арахісу.

Дутафорс протипоказаний хворим, які мають в анамнезі ортостатичну артеріальну гіпотензію.

Дутафорс протипоказаний хворим з тяжкою печінковою недостатністю.<= /p>
=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії комбінованого препарату з іншими лікарськими засо= бами не проводилися. Далі подано наявну інформацію про окремі компоненти лікарсь= кого засобу. Дутастерид

Для ознайомлення з інформацією про зниження рівня простат-специфічного антигену (PSA) в сироватці крові під час лікування дутастеридом та з рекомендаціями щодо виявлення раку передміхурової залози див. розділ «Особливості застосування».

Вплив інших= лікарських засобів на фармакокінетику дутастериду

Застосування разом з інгібіторами CYP3A4 та/або P-глікопротеїну

Дутастерид виводиться переважно шляхом метаболізму. Дослідження in v= itro показують, що каталізаторами метаболізму є CYP3A4 і CYP3A5. Офіційні до= слідження взаємодії з активними інгібіторами CYP3A4 не проводилися. Проте в досліджен= ні популяційної фармакокінетики концентрації дутастериду в сироватці крові бул= и в середньому в 1,6–1,8 раза вищими у невеликої кількості тих пацієнтів, які одночасно лікувалися верапамілом або дилтіаземом (помірні інгібітори CYP3A4= та інгібітори P-глікопротеїну), ніж у інших пацієнтів.

При довгостроковому застосуванні комбінації дутастериду з лікарськими засобами, які є сильнодіючими інгібіторами ферменту CYP3A4 (наприклад, ритонавір, індинавір, нефазодон, ітраконазол, кетоконазол, які вводили перорально), концентрація дутастериду в сироватці крові може підвищуватися. Подальше інгібування 5α-редуктази при підсиленій дії дутастериду є малоймовірним. Але можливе зменшення частоти введення доз дутастериду у разі розвитку побічних ефектів. У разі пригнічення активності ферменту довгий пе= ріод напіввиведення може стати ще довшим і супутня терапія може у такому випадку тривати понад 6 місяців до того, як буде досягнуто нової рівноважної концентрації.

Застосування 12 г холестираміну через 1 годину після застосування одноразової дози 5 мг дутастериду не впливало на фармакокінетику дутастериду.
Вплив дутастериду на фармакокінетику інших лікарських засобів <= /i>

У невеликому дослідженні (n=3D24) тривалістю у два тижні за участю здор= ових чоловіків-добровольців дутастерид (0,5 мг на добу) не впливав на фармакокінетику тамсулозину або теразозину. У цьому дослідженні також не бу= ло виявлено ознак фармакодинамічної взаємодії.

Дутастерид не впливає на фармакокінетику варфарину або дигоксину. Це вк= азує на те, що дутастерид не інгібує/не індукує активність ферменту CYP2C9 або Р-глікопротеїну- переносника. Дані досліджень взаємодії in vitro вка= зують на те, що дутастерид не інгібує ферменти CYP1A2, CYP2D6, CYP2C9, CYP2CI9 або CYP3A4.

Тамсулозин

Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду з лікарськими засобами,= які можуть знижувати артеріальний тиск, у тому числі разом зі знеболювальними лікарськими засобами, інгібіторами 5-фосфодіестерази та іншими α-1-адр= еноблокаторами може теоретично призводити до посиленої гіпотензивної дії. Тому Дутафорс не слід застосовувати у комбінації з іншими α-l-адреноблокаторами.

Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду та кетоконазолу (сильно= го інгібітора CYP3A4) збільшує С_max та AUC тамсулозину гідрохлориду= у 2,2 та 2,8 раза відповідно.

Сумісне застосування тамсулозину гідрохлориду та пароксетину (сильного інгібітора CYP2D6) збільшує С_max та AUC тамсулозину гідрохлориду= у 1,3 та 1,6 раза відповідно. Аналогічне збільшення очікується у пацієнтів зі слабким метаболізмом CYP2D6 порівняно з такими з інтенсивним метаболізмом п= ри сумісному застосуванні зі сильними інгібіторами CYP3A4.
Ефект сумісного застосування обох інгібіторів CYP3A4 та інгібіторів CYP= 2D6 з тамсулозином клінічно не досліджувався, однак потенційно може суттєво збільшуватися концентрація тамсулозину (див. розділ «Особливості застосування»).

Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду (0,4 мг) і циметидину (= 400 мг кожні 6 годин протягом 6 днів) призводило до зниження кліренсу (26 %) і збільшення AUC (44 %) тамсулозину гідрохлориду. Лікарський засіб Дутафорс слід з обережністю застосовувати у комбінації з циметидином.

Вичерпне дослідження взаємодії тамсулозину гідрохлориду і варфарину не проводилося. Результати обмежених досліджень in vitro та in vivo= є недостатніми. З обережністю слід проводити одночасне лікування варфарином і тамсулозину гідрохлоридом.

Ніякої взаємодії не спостерігалося, коли тамсулозину гідрохлорид вводили одночасно з атенололом або еналаприлом, або ніфедипіном, або теофіліном. Одночасне застосування фуросеміду призводить до зниження рівня тамсулозину в сироватці крові, але, оскільки ці рівні залишаються у межах нормального діапазону, корекція дози не потрібна.

В умовах in vitro ні діазеп= ам, ні пропранолол, ні трихлорметіазид, ні хлормадинон, ні амітриптилін, ні диклофенак, ні глібенкламід, ні симвастатин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини. Тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду і хлормадинону.=

Ніякої взаємодії на рівні печінкового метаболізму не спостерігалося під= час досліджень in vitro з мікросомальними фракціями печінки (показовою є система пов’язаних із цитохромом Р450 ферментів, що метаболізують лікарські засоби)= із застосуванням амітриптиліну, сальбутамолу і глібенкламіду. Проте диклофенак може підвищувати швидкість виведення тамсулозину.

=

Особливості застосування.

Комбіновану терапію призначаю= ть після ретельного аналізу співвідношення користь/ризик у зв’язку з потенційн= им збільшенням ризику побічних реакцій (включаючи серцеву недостатність) та вивчення варіантів альтернативного лікування, включаючи монотерапію.

Побічні реакції з боку серцево-судинної системи =

За даними двох 4-річних кліні= чних досліджень, частота виникнення серцевої недостатності (комбінований термін = для всіх повідомлень, головним чином серцевої недостатності та застійної серцев= ої недостатності) була вищою у осіб, які лікувалися комбінацією дутастериду з = α-блокатором, головним чином тамсулозином, порівняно з особами, які не лікувалися такою комбінацією. Частота серцевої недостатності була низькою (≤1 %) та варіабельною у межах цих досліджень. Диспропорції у частоті виникнення серцево-судинних побічних явищ немає у жодному з досліджень. Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду (окремо або у комбінації з ^= 5;-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було (див. розділ «Фар= макологічні властивості»).=

Проведено метааналіз 12 рандомізованих, плацебо- або порівняльних контрольованих клінічних досліджень (n=3D18802), у якому оцінювали ризик розвитку побічних реакцій з боку

серцево-суд= инної системи при застосуванні дутастериду (порівняно з контрольною групою). Не б= уло встановлено стійкого статистично значущого збільшення ризику серцевої недостатності (RR 1,05; 95 % ДІ 0,71, 1,57), гострого інфаркту міокарда (RR 1,00; 95 % ДІ 0,77, 1,30) або інсульту (RR 1,20; 95 % ДІ 0,88, 1,64).<= /o:p>

Рак передмі= хурової залози та пухлини високого ступеня градації за Глісоном (низько-диференційовані)

У процесі 4-річного клінічного дослідження за участю > 8000 чоловіків віком від 50 до 75 років з попередньою негативною біопс= ією на рак передміхурової залози та фоновим рівнем PSA між 2,5 нг/мл та 10,0 нг= /мл (дослідження REDUCE) у 1517 чоловіків було діагностовано рак передміхурової залози. Відзначалась вища частота виникнення раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона у групі дутастериду (n=3D29, = 0,9 %) порівняно з групою плацебо (n=3D19, 0,6 %). Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду та виникненням низькодиференційованого раку передміхурової залози встановлено не було. Клінічна значущість цифрового дисбалансу не встановлена.

Чоловіки, які застосовують Дутафорс, мають регулярно проходити обстеження щодо визначення ризику розви= тку раку передміхурової залози, включаючи тест на простат-специфічний антиген.<= o:p>

У додатковому послідовному 2-річному спостереженні оригінальних пацієнтів при застосуванні дутастериду з метою хімічної профілактики (дослідження REDUCE) була встановлена низька частота нових випадків раку передміхурової залози (група дутастериду [n=3D14, 1,2 %]) та група плацебо [n=3D7, 0,7 %])= з відсутністю нових ідентифікованих випадків раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона.

Довготривале послідовне (до 18 років) спостереження пацієнтів із клінічного дослідження із застосуванням іншого інгібітора 5α-редуктази (фінастериду) з метою хімічної профілак= тики не показало статистично значущої різниці між групами фінастериду та плацебо= у показниках загального виживання (HR1,02, 95 % ДІ 0,97–1,08) або виживання п= ісля діагностування раку передміхурової залози (HR1,01, 95 % ДІ 0,85–1,20).=

Вплив на простат-специфічний антиген (PSA)

Концентрація простат-специфіч= ного антигену передміхурової залози (PSA) є важливим компонентом скринінгового процесу для виявлення раку передміхурової залози. Дутастерид здатний знижув= ати рівень сироваткового простат-специфічного антигену у хворих приблизно на 50= % через 6 місяців лікування.

Пацієнти, які приймають Дутаф= орс, повинні мати новий вихідний рівень PSA, встановлений через 6 місяців після лікування цим препаратом. Надалі цей рів= ень рекомендується перевіряти регулярно. Будь-яке підтверджене збільшення рівня= PSA від найнижчого рівня під час застосування= лікарського засобу Дутафорс може бути свідченням наявності раку передміхурової залози а= бо недотримання режиму лікування Дутафорсом і потребує ретельного вивчення, на= віть якщо показники PSA знаходять= ся у межах норми у чоловіків, які не лікувались інгібіторами 5α-редуктази. = При інтерпретації показників PSA у хворих, які лікуються Дутафорсом, слід зважа= ти на попередні показники PSA для порівняння.

Застосування лікарського засо= бу Дутафорс не впливає на використання рівня простат-специфічного антигену для діагност= ики раку передміхурової залози після встановлення його нового вихідного рівня.<= o:p>

Загальний рівень сироваткового простат-специфічного антигену повертається до вихідного рівня протягом 6 місяців після припинення лікування.

Співвідношення ж вільного простат-специфічного антигену і загального його рівня залишається сталим на= віть під час застосування лікарського засобу Дутафорс. Якщо для визначення раку передміхурової залози лікар вирішить використати відсотковий показник вільн= ого простат-специфічного антигену у хворого, який застосовує лікарський засіб Д= утафорс, ніякого корегування показника вільного простат-специфічного антигену провод= ити не потрібно.

Перед початком курсу лікуванн= я Дутафорсом та періодично під час лікування пацієнтам із доброякісною гіперплазією передміхурової залози слід робити пальцеве ректальне обстеження, а також ви= користовувати інші методи виявлення раку передміхурової залози.

Ниркова недостатність

Лікування хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв) потрібно проводити= з обережністю, оскільки фармакокінетика дутастериду у таких хворих не вивчала= сь.

Артеріальна гіпотензія=

Подібно до інших α1-адре= ноблокаторів, ортостатична гіпотензія може виникнути у пацієнтів, які лікувалися тамсулозином, і у рідкісних випадках може призвести до синкопе.<= /span>

При перших ознаках ортостатич= ної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнтів, які розпочали лікування Дутафорсом, слід перевести у положення сидячи або лежачи, поки симптоми не минуть.

Необхідно дотримуватись обережності при сумісному застосуванні α-адреноблокаторів, включаючи тамсулозин, та інгібіторів 5-фосфодіестерази. α-адреноблокатори та інгібітори 5-фосфодіестерази є вазодилататорами та можуть знижувати артеріальний тиск. Сумісне застосування цих двох класів лікарських засобів = може потенційно спричинити симптоматичну артеріальну гіпотензію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Інтраопераційний синдром атон= ічної райдужки

Під час операції з приводу катаракти та глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували тамсулозин,= був відзначений інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант синд= рому вузької зіниці). Інтраопераційний синдром атонічної райдужки може призвести= до збільшення ризику очних ускладнень під час або після операції. Тому застосу= вання лікарського засобу Дутафорс не рекомендується пацієнтам, яким заплановано операцію з приводу катаракти.

Під час передопераційного обстеження хірург-офтальмолог і його бригада мають з’ясувати, чи призначали пацієнтові раніше або тепер Дутафорс. Це дасть змогу передбачити можливу по= яву інтраопераційного синдрому атонічної райдужки під час операції.<= /span>

Отримано поодинокі повідомлен= ня про позитивний ефект відміни тамсулозину за 1–2 тижні до операції з приводу катаракти та глаукоми, однак переваги та строки припинення лікування до операції з приводу катаракти та глаукоми не встановлені.<= /p>
Негерметичні капсули

Дутастерид абсорбується через шкіру, тому жінки та діти мають уникати контакту з негерметичними капсулами. Якщо рідина з капсули потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з мил= ом.

Інгібітори СYP3A4 та CYP2D6

Сумісне застосування тамсулоз= ину гідрохлориду зі сильними інгібіторами СYP3A4 (наприклад, із кетоконазолом) = або – у меншій мірі – зі сильними інгібіторами CYP2D6 (наприклад, із пароксетин= ом) може збільшувати концентрацію тамсулозину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Тому не рекомендується застосовувати тамсулозин пацієнтам, які лікуються сильними інгібіторами СYP= 3A4, та рекомендовано з обережністю застосовувати тамсулозин пацієнтам, які лікуються помірними інгібіторами СYP3A4 (наприклад, еритроміцином), сильними або помірними інгібіторами CYP2D6, комбінацією обох СYP3A4 та CYP2D6 інгібіторів або пацієнтам зі слабким метаболізмом CYP2D6.=

Печінкова недостатність<= /o:p>

Вплив печінкової недостатност= і на фармакокінетику дутастериду не вивчався. Через активний метаболізм дутастериду та 3–5-тижневий період його напіввиведення лікування дутастеридом хворих з легкою або помірною печінковою недостатністю слід проводити з обережністю (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

Допоміжні речовини=

Лікарський засіб містить барв= ник жовтий «сонячний захід» (E 110), що може спричинити алергічні реакції.=

Даний лікарський засіб містить лецитин, отриманий зі соєвої олії. У разі встановлення алергії на арахіс або сою не застосовувати даний лікарський засіб (див. розділ «Протипоказання»).=

Рак грудної залози у чоловіків

Повідомлялося про рідкісні випадки раку грудної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період. При цьому епідеміологічні дослідження вказують на відсутність підвищення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Лікарі повинні попередити своїх пацієнтів про необхідність негайно повідомляти про будь-які зміни у тканині грудної залози, наприклад про виділення із соска або припухлість.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дутафорс протипоказаний для лікування жінок. Дослідження з вивчення впливу лікарського засобу на вагітність, лактацію та фертильність не проводили. Далі надається інформація про застосування кожного компонента ок= ремо.

Фертильніст= ь

Дутастерид впливає на характеристики еякуляту (зменшення кількості сперматозоїдів, об’= єму еякуляту та рухомості сперматозоїдів). Не виключений ризик зниження чоловіч= ої фертильності.

Оцінка впливу тамсулозину гідрохлориду на кількість або функцію сперматозоїдів не проводилася. <= /o:p>

Вагітність<= /u>

Як і інші інгібітори 5α-редуктази, дутастерид перешкоджає перетворенню тестостерону у дигідротестостерон, що може гальмувати розвиток зовнішніх статевих органів у плода чоловічої статі. Незначну кількість дутастериду було виявлено в еякул= яті при проведенні дослідження. Невідомо, чи впливає дутастерид, що потрапив до організму жінки зі сім’ям чоловіка, який лікується Дутафорсом, на плід чоловічої статі.

Як і у разі застосування інших інгібіторів 5α-редуктази, рекомендується користуватись презервативом п= ід час статевого акту, якщо жінка вагітна, а чоловік застосовує лікарський зас= іб Дутафорс, з метою запобігання потраплянню сім’я до організму жінки.=

Немає доказів того, що введення тамсулозину гідрохлориду вагітним са= мкам щурів та кролів у дозах, що перевищують терапевтичні, негативно впливає на плід.

Період годування груддю

Невідомо, чи проникають дутастерид та тамсулозин у грудне молоко жінки.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження з вивчення впливу= лікарського засобу Дутафорс на здатні= сть керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводилися. Однак паціє= нтів потрібно проінформувати про можливе виникнення симптомів, пов’язаних з орто= статичною артеріальною гіпотензією, зокрема про запаморочення, при застосуванні Дутафорсу.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі (включаючи хворих літнього віку)

Рекомендова= на доза Дутафорсу – 1 капсула (0,5 мг/0,4 мг) на добу. Препарат приймають перо= рально через 30 хвилин після споживання їжі в один і той же час. Капсулу слід ковт= ати цілою, не відкривати та не розжовувати, оскільки при контакті із вмістом капсули можливе подразнення слизової оболонки рота та глотки.

Дутафорс мо= жна застосовувати для заміщення комбінованої терапії дутастеридом та тамсулозину гідрохлоридом з метою полегшення лікування.

Заміна Дутафорсом дутастериду або тамсулозину гідрохлориду при монотерапії можлива, якщо це клінічно обґрунтовано.

Ниркова недостатність
Фармакокіне= тика препарату у хворих з нирковою недостатністю не вивчалась. Змінювати дозу препарату для лікування таких хворих не потрібно (див. розділи «Фармакокіне= тика» та «Особливості застосування»).

Печінкова недостатність=

Фармакокіне= тика препарату у хворих з печінковою недостатністю не вивчалась, тому препарат с= лід з обережністю застосовувати при легкій та помірній печінковій недостатності (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»). Хворим з тя= жкою печінковою недостатністю препарат протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).

=

Діти.

Застосування протипоказано ді= тям віком до 18 років.

=

Передозуван= ня.

Даних про випадки передозування Дутафорсом немає. Далі надається інформація про застосування кожного компонента окремо.

Дутастер= ид

За даними клінічних досліджень, у добровольців разові дози дутастериду до 40 мг на до= бу (у 80 разів вищі за терапевтичні) протягом 7 днів не викликали занепокоєнь = щодо безпеки їх застосування. Під час клінічних досліджень застосовували дози дутастериду по 5 мг на добу протягом 6 місяців без появи додаткових побічних реакцій порівняно із застосуванням дутастериду у дозі 0,5 мг на добу. =

Специфічного антидоту немає, тому у разі можливого передозування проводять симптоматичну= та підтримувальну терапію.=

Тамсулозин

Надходили повідомлення щодо гострого передозування тамсулозину гідрохлоридом у дозі 5 мг, в результаті якого спостерігалась гостра артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск 70 мм/Hg), блюва= ння та діарея, які лікували інфузією рідини, після чого пацієнт відчув полегшення у той самий день. У разі гострої артеріальної гіпотензії, яка виникає після передозування тамсулозину гідрохлоридом, слід забезпечити підтримку діяльно= сті серцево-судинної системи. Пацієнту в такому стані слід прийняти горизонталь= не положення, щоб відновити артеріальний тиск і нормалізувати частоту серцевих скорочень. Якщо це не допоможе, необхідно призначити плазмозамінники, а у р= азі необхідності – судинозвужувальні засоби. Потрібно стежити за функцією нирок= і проводити загальнопідтримувальну терапію. Діаліз може виявитися неефективни= м, оскільки тамсулозину гідрохлорид майже повністю зв’язується з білками плазми крові.

При передозуванні, щоб запобі= гти абсорбції, у пацієнта необхідно викликати блювання. Якщо прийнято великі до= зи препарату, необхідно провести промивання шлунка, дати активоване вугілля та проносне, наприклад сульфат натрію.

Побічні реакції.

Інформацію про побічні реакції кожного компонента окремо (дутастерид та тамсулозин) також наведено нижче. = Не про всі побічні реакції, що відмічали при застосуванні кожного компонента окремо, повідомляли при застосуванні комбінації дутастерид+тамсулозин, тому інформацію про побічні реакції при застосуванні окремих компонентів Дутафор= су також включено в дану інструкцію.

За даними 4-річного дослідження CombAT, відсоток побічних реакцій, визначених дослідниками протягом першого, другого, третього та четвертого років лікування, змінювався: відповідно 22 %, 6 %, 4 % та 2 % при комбінованій терапії дутастерид + тамсулозин; 15 %, 6 %, 3 % та 2 % при монотерапії дутастеридом;= 13 %, 5 %, 2 %, та 2 % при монотерапії тамсулозином. Вищий відсоток побічних реакці= й у групі, яка отримувала комбіновану терапію, протягом першого року лікування зумовлений вищими показниками репродуктивних порушень, а саме: порушення ея= куляції, які спостерігались у групі.

Побічні реакції, що виникали з частотою ≥1 % протягом першого року застосуван= ня, за даними дослідницьких аналізів CombAT, RED= UCE, а також клінічних досліджень монотерапій компонентами Дутафорсу, наведені в таблиці.

Інформація щодо побічних реак= цій тамсулозину базується на даних, що доступні на відповідних медичних ресурса= х. Частота їх виникнення може зростати при одночасному застосуванні дутастериду та тамсулозину.

Частота виникнення побічних реакцій, виявлених у клінічних дослідженнях: часто (≥1/100 – <1/10), нечасто (≥1/1000 – <1/100),= рідко (≥1/10000 – <1/1000), дуже рідко (<1/10000). Побічні реакції, класифіковані за класами систем органів, представлено у порядку зниження їх ступеня тяжкості= .

Клас системи органів

<= /p>

Дутастерид + тамсулозин^а

^c

З боку нервової системи

непритомність

-=

-=

рідко

запаморочення

часто

-=

часто

головний біль

-=

-=

нечасто<= /span>

З боку серця

серцева недостатність (збірне поняття¹)

нечасто

нечасто^d

-=

посилене серцебиття

-=

-=

нечасто<= /span>

З боку судинної системи

постуральна гіпотензія

-=

-=

нечасто

З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння

риніт

-=

-=

нечасто

З боку шлунково-кишкового тракту<= /o:p>

запор

-=

-=

нечасто

діарея

-=

-=

нечасто

нудота

-=

-=

нечасто

блювання

-=

-=

нечасто

З боку шкіри та підшкірних тканин<= /o:p>

ангіоневротичний набряк

-=

-=

рідко

синдром

Стівенса – Джонсона

-=

-=

дуже рідко

кропив’янка

-=

-=

нечасто

висипання

-=

-=

нечасто

свербіж

-=

-=

нечасто

З боку репродуктив-ної системи і грудних залоз

пріапізм

-=

-=

дуже рідко

імпотенція³

часто

часто^b

-=

порушення³ (зниження) лібідо

часто

часто^b

-=

порушення^{3^} еякуляції

часто

часто^b

часто

захворювання грудних залоз²

часто

часто^b

-=

Загальні розлади

астенія

-=

-=

нечасто

^aДутастерид<= /span> + тамсулозин:= у дослідженні CombAT частота цих побічних реакцій знижується з кожним наступним роком з 1-го до 4-го.

^bЗ досліджень монотерапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози дутастеридом.

^сЗ основної інформації з безпеки тамсулозину для країн ЕС.

^dДослідження REDUCE.

¹Збірне поняття «серцева недостатність» включає застійну серцеву недостатність, серцеву недостатність, недостатність лівого шлуночка, гостру серцеву недостатність, кардіогенний шок, гостру недостатність лівого шлуноч= ка, недостатність правого шлуночка, гостру недостатність правого шлуночка, недостатність шлуночка, кардіопульмональну недостатність, застійну кардіопатію.=

²Включаючи гіперестезію та збільшення грудних залоз.
³побічні реак= ції, пов’язані з порушенням сексуальної функції, асоціюються з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Ці побіч= ні реакції можуть тривати після припинення лікування. Вплив дутастериду на їх тривалість невідома.

^{^}Включаючи зменшення об’єму сперми.

Дані постмаркетингових досліджень

У постмаркетинговому спостереженні побічні реакції фіксувалися зі спонтанних повідомлень, тому т= очна частота таких реакцій невідома.

Монотерапія дутастеридом

З боку імунної системи

Частота невідома: алергічні реакції, включаючи висипання, свербіж, кропив’янку, локалізований набряк та ангіоневротичний набряк.

З боку психіки

Частота невідома: депресія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Рідко: алопеція (головним чин= ом, втрата волосся на тілі), гіпертрихоз.

З боку репродуктивної системи та грудних залоз

Частота невідома: тестикулярн= ий біль та набряк.

Монотерапія тамсулозином

За даними постмаркетингового спостереження під час операції з приводу катаракти та глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували α1-адреноблокатори, включаючи тамсулозин, був відзначений інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант синдрому вузької зіниці) (див. розділ «Особливості застосування»).<= /p>
Під час післяреєстраційного застосування були додаткові повідомлення про випадки фібриляції передсердь, аритмії, тахікардії, диспное, носових кровотеч, порушень зору, в т. ч. у вигляді зниження його гостроти, мультиформної ерит= еми, ексфоліативного дерматиту та сухості слизової оболонки ротової порожнини, асоційовані із застосуванням тамсулозину.

Інші дані

У ході клінічного дослідження (дослідження REDUCE) у чоловіків, які лікувалися дутастеридом, відзначалась вища частота виникнення раку передміхурової залози (за шкалою Глісона – 8–10) порівняно з групою плацебо (див. розд= іли «Фармакологічні властивості» та «Особливості застосування»). Причинного зв’язку між застосуванням дутастериду та виникненням раку передміхурової залози високої градації за Глісоном встановлено не було.

За даними клінічних досліджен= ь та постмаркетингових спостережень були повідомлення про випадки раку грудної залози у чоловіків (див. розділ «Особливості застосування»).

<= /b>

Термін придатності.=

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температу= рі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці. =

Упаковка.

По 6 капсул твердих у блістер= і, по 5 блістерів у пачці. По 9 капсул твердих у блістері, по 10 блістерів у пачці.

=

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

САГ МАНУФАКТУРІНГ, С.Л.У., Іспанія/ =

SAG MANUFACTURING, S.L.U., Spain.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

Карретера Націонал 1= Км 36, Сан Агустін дель Гвадалікс, 28750 Мадрид Іспанія / Carretera Nacional 1 <= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-farea= st-language: UK'>Km 36, San Agustin del Guadalix, 28750 Madrid Spain.

=

Клас системи органів	<= /p>	Дутастерид + тамсулозин^а		^c
З боку нервової системи	непритомність	-=	-=	рідко
запаморочення	часто	-=	часто
головний біль	-=	-=	нечасто<= /span>
З боку серця	серцева недостатність (збірне поняття¹)	нечасто	нечасто^d	-=
посилене серцебиття	-=	-=	нечасто<= /span>
З боку судинної системи	постуральна гіпотензія	-=	-=	нечасто
З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння	риніт	-=	-=	нечасто
З боку шлунково-кишкового тракту<= /o:p>	запор	-=	-=	нечасто
діарея	-=	-=	нечасто
нудота	-=	-=	нечасто
блювання	-=	-=	нечасто
З боку шкіри та підшкірних тканин<= /o:p>	ангіоневротичний набряк	-=	-=	рідко
синдром Стівенса – Джонсона	-=	-=	дуже рідко
кропив’янка	-=	-=	нечасто
висипання	-=	-=	нечасто
свербіж	-=	-=	нечасто
З боку репродуктив-ної системи і грудних залоз	пріапізм	-=	-=	дуже рідко
імпотенція³	часто	часто^b	-=
порушення³ (зниження) лібідо	часто	часто^b	-=
порушення^{3^} еякуляції	часто	часто^b	часто
захворювання грудних залоз²	часто	часто^b	-=
Загальні розлади	астенія	-=	-=	нечасто