MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01DB76F1.96C6D2D0" Цей документ ? веб-сторінка в одному файлі, яку також називають веб-архівом. Якщо ви бачите це повідомлення, ваш браузер або редактор не підтримує файли веб-архівів. Завантажте браузер, який підтримує такі файли. ------=_NextPart_01DB76F1.96C6D2D0 Content-Location: file:///C:/6A1154D2/UA97620102_A3E2.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

  =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =       &nb= sp;            =             &nb= sp;          

ІНСТРУ&#= 1050;ЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я|вжива= 085;ню| лікарськогl= 6; засобу

ТОПІЛЕ&#= 1055;СИН 25, ТОПІЛЕПСИН = 50, ТОПІЛЕПСИН 100<= /span>

(T= OPILEPSIN 25, TOPILEPSIN 50, TOPILEPSIN 100)

 

Склад:

діюч= ;а речовина: topiramate;

1 таблетка містить топірамату 25 мг або 50 мг, абl= 6; 100 мг|;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, целактоза [с= 091;міш лактози моногідратm= 1; та целюлози порошкоподo= 0;бної (75:25)], натрію кроскармелl= 6;за, кислота стеаринова, гіпромелозk= 2;, титану діок = 89;ид (Е 171), тальк; барвник: азорубін (Е 122) (дозування 50 мг) або тартразин (Е&nb= sp;102) (дозуваннn= 3; 100 мг).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою|табле= 090;ки|.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: таблет&#= 1082;и, вкриті плівковою оболонкою, з двоопуклою поверхнею білого кольору (дозування 25 мг), рожевого кольору (дозування 50 мг) або жовтого кольору (дозування 100 мг). На поверх&= #1085;і таблеток допускаєтьl= 9;я мармуровісm= 0;ь. На поперечномm= 1; розрізі видно два шари (дозува= 085;ня 50 мг або 100 мг).

 

 |цвіту= ;|ю. ю

 

Фармакотер= ;апевтична група. Протиепіл = 77;птичні засоби. Інші протиепілеl= 7;тичні засоби. Топірамат. Код АТХ N03A X11.

 

Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;.

Фармакодиl= 5;аміка. То = 87;ірамат належить до класу сульфаматзk= 2;міщених моносахариk= 6;ів. Точний механізм, за яким топірамат чинить протисудомl= 5;у та профілак = 90;ичну дію проти мігрені, невідомий. Електрофізo= 0;ологічні та біохімічні дослідженнn= 3; на культура = 93; нейронів виявили три властивостo= 0;, які можуть бути пов’язані з протиепілеl= 7;тичною ефективнісm= 0;ю топірамату.

Топір&= #1072;мат блокує натрієві канали і пригнічує виникнення повторних потенціаліk= 4; дії на тлі тривалої деполяризаm= 4;ії мембрани нейрона. Топірамат підвищує частоту акт = 80;вації ГАБАА‑рец&= #1077;пторів g-амінобутир&= #1072;том (ГАБА), а також збільшує зд = 72;тність ГАБА індукувати потік іонів хлору в нейрони, що свідчить пр = 86; властивістn= 0; топірамату посилювати активність цього інгіб = 10;торного нейротрансl= 4;ітера. Ця дія не бло&#= 1082;ується флумазенілl= 6;м, антагоністl= 6;м бензодіазеl= 7;іну. До того ж топірамат н = 77; збільшує тривалості часу, коли іонні канал = 80; є відкритим = 80;, що відрізня = 08; топірамат від барбіту = 88;атів, які модулюють ГАБАА-реце= птори.

Топір&= #1072;мат може модулювати нечутливий до бензодіа = 79;епіну підтип ГАБАА-рецептор = 10;в внаслідок суттєвих відмінностk= 7;й у протиепілеl= 7;тичних властивостn= 3;х топірамату = 10; бензодіазеl= 7;інів. Топірамат п = 77;решкоджає здатності каїнату активувати підтип каїнат/АМПК (α-аміно-3-гідр&= #1086;кси-5-метилі= 079;оксазол-4-прl= 6;піонова кислота) глутаматниm= 3; рецепторів, але не має явного впливу на активність N-метил-D-аспар= тату (NMDA) серед підт = 80;пу NMDA-рецепторів. Ці ефекти топірамату = 08; залежними від концентрацo= 0;ї у плазмі крові в межа= 093; від 1 мкмоль до 200 мкмоль, мінімальна активність = 91; межах від 1 мкмоль до 10 мкмоль.

Крім того, топірамат пригнічує активність деяких ізоферментo= 0;в карбоангідl= 8;ази. За виражені = 89;тю цей фармакологo= 0;чний ефект топір = 72;мату значно поступаєтьl= 9;я відповідноl= 4;у показнику ацетазоламo= 0;ду – відомому і= 085;гібітору карбоангідl= 8;ази, тому ця акти= 074;ність топірамату не вважається основним ко = 84;понентом його протиепілеl= 7;тичної дії.

Ф= 072;рмакокінет&= #1080;ка. Фармакокінk= 7;тичний профіль топірамату, = 087;орівняно з іншими протиепілеl= 7;тичними лікарськимl= 0; засобами, характеризm= 1;ється тривалим періодом напіввиведk= 7;ння з плазми кро= 074;і, лінійністю фармакокінk= 7;тики, переважно нирковим кліренсом, відсутністn= 2; суттєвого зв’язуваннn= 3; з білками та відсутністn= 2; клінічно значущих активних метаболітіk= 4;.

Топірамат не є потужни= 084; індуктором ферментів, які метаболізуn= 2;ть лікарські засоби, його можна застосовувk= 2;ти незалежно від прийому їжі, рутинни= 081; моніторинг концентрацo= 0;й топірамату = 91; плазмі кров = 10; не потрібен. Клінічні дослідженнn= 3; не показали достовірноk= 5;о зв’язку між концентрацo= 0;ями у плазмі крові та ефективнісm= 0;ю чи побічним = 80; реакціями.

В= 089;моктування. То = 87;ірамат всмоктуєтьl= 9;я швидко та ефективно. При пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і 100 мг топірама= ту зд= оровим добровольцn= 3;м се = 88;едня пікова концентрацo= 0;я у плазмі кро= 074;і (Cmax) 1,5 мкг/мл досягалася протягом 2–3 годин (Тmax). Післ= ;я пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я топірамату = 79; радіоактивl= 5;ою міткою та оцінки раді = 86;активності сечі було встановленl= 6;, що середній рівень всмоктуванl= 5;я пероральноo= 1; дози 100 мг 14С-т= ;опірамату складає щонайменше 81 %. Їжа не має клінічно важливого впливу на біодоступнo= 0;сть топірамату.

Розподіл. З білками плазми кров = 10; зв’язуєтьсn= 3; 13–17 % топірамаm= 0;у. Показано, що ділянка зі слабкою зда = 90;ністю зв’язуватиl= 9;я із топіраматоl= 4; в/на еритроц= 080;тах досягає порога насичення п = 88;и концентрацo= 0;ях у плазмі крові понад 4 мкг/мл. Об’єм розподілу змінюється обернено пр = 86;порційно до дози. Після одноразовоk= 5;о прийому доз = 80; від 100 до 1200 мг значення середнього уявного об’єму розподілу становить 0,80–= 0,55 л/кг. Величин&#= 1072; об’єму розподілу залежить ві = 76; статі: у жінок вона становить приблизно 50 % від значень, що спостері = 75;аються у чоловіків, що пов’язують = 79; більш високим вмістом жирової тканини в організмі жінок; така різниця не є клінічно важливою.

Метаболізм. У здорових добровольцo= 0;в топірамат переважно н = 77; піддається метаболізмm= 1; (~ 20 %). Але у паціє= нтів, які отримують супутню терапію про = 90;иепілептич&#= 1085;ими препаратамl= 0; з відомими властивостn= 3;ми індукувати ферме&= #1085;ти, які відповідаюm= 0;ь за метаболізм = 83;ікарських засобів, метаболізм топірамату підвищувавl= 9;я до 50 %. Із плазм = 80; крові, сечі т&#= 1072; фекалій людини були виділені та ідентифікоk= 4;ані 6 метаболітіk= 4;, утворених шляхом гідр = 86;ксилювання, гідролізу т = 72; глюкуронідk= 2;ції. Кожен з цих метаболітіk= 4; складав менше 3 % від загальної радіоактивl= 5;ості сечі п&#= 1110;сля застосуванl= 5;я 14С-топірамk= 2;ту. Досл= 110;дження двох метаб = 86;літів, що зберегли більшість структури топірамату, показал = 80;, що вони виявляють невеликий або зовсім н= 077; виявляють протисудомl= 5;ого ефекту.

Виведення. Ос = 85;овним шляхом виведення незміненогl= 6; топірамату (щонайменше 81 % від дози) і його метабо = 83;ітів у людини є нирки. Близько 66 % дози 14С-топ = 10;рамату виділяєтьсn= 3; у незміненомm= 1; вигляді із сечею протягом 4 днів. При застосуванl= 5;і 50 мг та 100 мг топірамату 2&nb= sp;рази на добу середній нирковий кліренс ста = 85;овить близько 18 мл/хв та 17 мл/хk= 4; відповідно, = 097;о свідчить пр = 86; канальцеву реабсорбціn= 2; топірамату = 74; нирках. Ці дані узгоджуютьl= 9;я з результатаl= 4;и досліджень на щурах, яким топірамат застосовувk= 2;ли одночасно з = 087;робенецидо&= #1084; та спостерігаl= 3;и суттєве під = 74;ищення ниркового кліренсу топірамату. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я плазмовий кліренс препарату становить 20–30 мл/хв.

Ліній&= #1085;ість. То = 87;ірамат має низьку міжсуб’єктl= 5;у варіабельнo= 0;сть концентрацo= 0;й у плазмі крові, тому його фармакокінk= 7;тичні властивостo= 0; є передбачу = 74;аними. Фармакокінk= 7;тика топірамату = 08; лінійною, плазмовий кліренс залишаєтьсn= 3; постійним, а площа під кривою «концентраm= 4;ія – час» збільшуєтьl= 9;я дозопропорm= 4;ійно після застосуванl= 5;я доз у діапазоні в = 10;д 100 мг до 400 мг здор= ;овим добровольцn= 3;м. У пацієнтів з нормальною функцією нирок рівно = 74;ажна концентрацo= 0;я у плазмі крові досяг = 72;ється протягом 4–8 днів. Значення Сmax після багат = 86;разового пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 100 мг топірама= ту 2 рази на добу = здор= ;овим добровольцn= 3;м ст = 72;новить 6,76 мкг/мл. Післ = 03; багаторазоk= 4;ого прийому доз по 50 і 100 мг 2 рази на добу середній пе = 88;іод напіввиведk= 7;ння топірамату = 79; плазми кров = 10; становить приблизно 21 годину.

Одночасне застосуванl= 5;я з іншими протиепілеl= 7;тичними лікарськимl= 0; засобами. Багат&= #1086;разове застосуванl= 5;я топірамату = 91; дозах від 100 до 400 мг 2 рази на добу одночасно з = 092;енітоїном чи карбамазепo= 0;ном демонструє = 76;озопропорц&#= 1110;йне зростання концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10;.

Порушення функції нирок. У хворих з помірними та тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок плазмовий т = 72; нирковий кл = 10;ренс топірамату знижується (СLCR 70 мл/хв). Внаслідок цього при застосуванl= 5;і заданої доз = 80; препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок очіку = 02;ться вищі рівноважні концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок. Пацієнт = 72;м з відомими порушеннямl= 0; функцій нирок може бути потрібно більше часу для досягне = 85;ня рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й після прийому кожної дози. Паціє= ;нтам з помірними та тяжкими порушеннямl= 0; функцій нирок рекомендуєm= 0;ься половина ві = 76; звичайної початкової та підтриму = 02;чої доз.

Топір&= #1072;мат ефективно виводиться = 79; плазми кров = 10; шляхом гемодіалізm= 1;. Подовжений час гемодіа = 83;ізу може спричинити зниження ко = 85;центрації топірамату нижче рівня, необхідногl= 6; для підтриманнn= 3; протисудомl= 5;ого ефекту. Для уникнення швидких знижень кон = 94;ентрації топірамату = 91; плазмі кров = 10; під час гемодіалізm= 1; може бути потрібна додаткова доза. При доборі дози слід враховуватl= 0;: 1) тривалість діалізного періоду; 2) швидкість кліренсу діалізної системи, що використовm= 1;ється; 3) значення ниркового кліренсу то = 87;ірамату у пацієнта, який знаходитьсn= 3; на діалізі.

Порушення функції печінки. У пацієнтів з порушеннямl= 0; функцій печінки від середнього до тяжкого ступеня кліренс топірамату знижується = 74; середньому до 26 %. Тому пацієнтам з порушеннямl= 0; функції печ = 10;нки топірамат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю.

Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку, які не мають захво = 88;ювань нирок, плазмовий кліренс топірамату не змінюється.

Діти (віком до 12 років). = Фармак&#= 1086;кінетика топірамату = 91; дітей, як і у д= орослих, яким застосовуюm= 0;ь топірамат я = 82; додаткову терапію, є лінійною; кліренс не залежить ві = 76; дози, рівноважні = 82;онцентраці&#= 1111; у плазмі крові підвищуютьl= 9;я пропорційнl= 6; до дози. Однак у діте= 081; кліренс вищ = 80;й, а період напіввиведk= 7;ння коротший. От= 078;е, концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; при застосуванl= 5;і одних і тих же доз в розр&#= 1072;хунку на кілограм маси тіла можуть бути = 085;ижчими у дітей порівняно з такими у дорослих. Як і у дорослих, протиепілеl= 7;тичні лікарські засоби, що індукують печінкові ферменти, зменшують рівноважні концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; дітей.

 

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання. Як монотерапіn= 3; для лікування дорослих та = 076;ітей віком від 6 років з парціальниl= 4;и нападами з або без вторинно генералізоk= 4;аних нападів та первинно генералізоk= 4;аних тоніко-клон = 10;чних нападів.

Як додаткова терапія для лікування дорослих та дітей віком від 2 років з парціальниl= 4;и нападами з або без вторинно генералізоk= 4;аних нападів або первинно генералізоk= 4;аних тоніко-клон = 10;чних на= падів та лікуванн = 03; нападів, асоційованl= 0;х із синдромо = 84; Леннокса – Гасто.

Дл = 03; профілактиl= 2;и нападів мігрені у дорослих, після ретельної оцінки можливостеl= 1; альтернатиk= 4;ного лікування. Топірамат н = 77; рекомендовk= 2;ний для лікування гострих ста = 85;ів.

 

Прот= ;ипоказання. Під&#= 1074;ищена чутливість до будь-яког= 086; компонента лікарськогl= 6; засобу. Профіла = 82;тика мігрені у вагітних та жінок репро = 76;уктивного віку, якщо вони не застосовуюm= 0;ь високоефекm= 0;ивні методи контрацепцo= 0;ї.

 

В= ;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= <= span style=3D'color:windowtext;mso-ansi-language:UK'>

Вплиk= 4; топірамату на інші протиепілеl= 7;тичні препарати. Поєднанl= 5;я прийому топірамату = 79; лікуванням іншими протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; (фенітоїном, карбамазепo= 0;ном, вальпроєвоn= 2; кислотою, фенобарбітk= 2;лом, примo= 0;доном) не впливає н= 072; їхні рівноважні = 82;онцентраці&#= 1111; у плазмі крові, за винятком ок = 88;емих пацієнтів, у яких одночасне застосуванl= 5;я топірамату та фенітоїн = 91; може спричинити = 87;ідвищення концентрацo= 0;ї фенітоїну у плазмі кров = 10;. Це може бути пов’язано з пригніченнn= 3;м специфічноo= 1; поліморфноo= 1; ізоформи фе = 88;менту (CYP2C19). Таким чином, у кожного пацієнта, який прийма = 08; фенітоїн і має кl= 3;інічні ознаки або симптоми інтоксикацo= 0;ї, необхідно контролюваm= 0;и рівень фенітоїну у плазмі кров = 10;.

Досл= ;ідження фармакокінk= 7;тичних взаємодій у пацієнтів, хворих на епілепсію, показало, що одночасне застосуванl= 5;я топірамату = 74; дозах від 100 до 400 мг на добу з ламотриджиl= 5;ом не впливає н= 072; рівноважні концентрацo= 0;ї ламотриджиl= 5;у у плазмі крові. Крім того, не було &= #1074;иявлено змін у рівноважниm= 3; концентрацo= 0;ях топірамату = 91; плазмі кров = 10; під час або після відміни лікування ламотриджиl= 5;ом (середня доз= 072; – 327 мг на добу).

Топір&= #1072;мат пригнічує фермент CYP2C19 та може взаємо = 76;іяти з іншими речовинами, які метабол = 10;зуються цим ферментом (наприклад з діазепамом, іміпраміноl= 4;, моклобемідl= 6;м, прогуанілоl= 4;, омепразолоl= 4;).

Вплив інших протиепілеl= 7;тичних препаратів на топірама = 90;. Фе = 85;ітоїн і карбамазепo= 0;н знижують концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10;. Додавання або відміна фенітоїну або карбамазепo= 0;ну під час лікування топіраматоl= 4; може потреб = 91;вати зміни доз останнього. Дозу слід ти= 090;рувати до досягнення необхідногl= 6; терапевтичl= 5;ого ефекту. Додавання або відміна = 074;альпроєвої кислоти не спричиняє терапевтичl= 5;о значущих змін концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; і, відповідно, не потребує зміни доз топірамату.

Резул&= #1100;тати зазначених взаємодій наведені нижче.

 

 ПЕП, що додається

Концентрац= ;ія ПЕП

Концентрац= ;ія топірамату

Фенітоїн

  «**

¯

Карбамазеп= ;ін

«

¯

Вальпроєва кислота

«

«

Ламотриджи= ;н

«

«

Фенобарбіт= ;ал

«

НД

Примідон

«

НД

« =3D відсутністn= 0; впливу (змін= 072; ≤ 15 %);

** =3D підвищення концентрацo= 0;ї в окремих пацієнтів;

¯     =3D зниження концентрацo= 0;ї у плазмі крові;

НД =3D не досліджуваl= 3;ася;

ПЕ = 55; =3D протиепілеl= 7;тичний препарат.

 <= /span>

Взаєм&= #1086;дії з іншими лікарськимl= 0; засобами.

Дигоксин. П= 110;д час досліджень із застосуванl= 5;ям одноразовоo= 1; дози площа під кривою «концентраm= 4;ія – час» дигоксину у плазмі кров = 10; (AUC) при одночасномm= 1; прийомі топірамату зменшувалаl= 9;я на 12 %. Клінічне значення ць = 86;го спостережеl= 5;ня не з’ясован = 77;. При признач = 77;нні або відміні топірамату пацієнтам, я= 082;і приймають дигоксин, особливу увагу необх = 10;дно пр= иділяти регулярномm= 1; моніторингm= 1; концентрацo= 0;ї дигоксину у сироватці крові.

Засоби, що пригнічуютn= 0; функції центральноo= 1; нервової системи (ЦНС). = У межах клінічних досліджень одночасне застосуванl= 5;я топірамату = 79; алкоголем або іншими речовинами, що пригнічуютn= 0; функції ЦНС, не вивчали. Не рекомендуєm= 0;ься приймати топірамат разом з алкоголем або іншими п= 088;епаратами, що пригнічуютn= 0; функції ЦНС.

Звіробій звичайний (Hypericum perforatum). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і топірамату та звіробою звичайного існує ризик зниження концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; та зменшенн = 03; його ефективносm= 0;і. Кл= інічні дослідженнn= 3; цієї взаємодії н = 77; проводилисn= 3;.

Пероральні контрацептl= 0;ви. У фармакокінk= 7;тичних дослідженнn= 3;х взаємодії лікарських засобів за участю здорових добровольцo= 0;в застосуванl= 5;я топірамату як монотерапіo= 1; у дозах 50–200 мг на добу одночасно з комбінованl= 0;м пероральниl= 4; контрацептl= 0;вом (норетиндро = 85; 1 мг + етиніле&#= 1089;традіол 35 мкг) не було асоційованk= 7; зі статисти = 95;но значущими змінами середніх ко = 85;центрацій (AUC) будь-якого = 79; компонентіk= 4; пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ва. В іншому дослідженнo= 0; застосуванl= 5;я застосуванl= 5;я топірамату = 74; дозах 200, 400 або 800 мг на добу як &= #1076;одаткової терапії до лікування вальпроєвоn= 2; кислотою у пацієнтів з епілепсією спостерігаl= 3;ося суттєве дозозалежнk= 7; зниження ефективносm= 0;і етинілестрk= 2;діолу (18 %, 21 % та 30 % відпов&= #1110;дно). В обох дослідженнn= 3;х то = 87;ірамат (при застосуванl= 5;і у дозах 50–200 мг = 085;а добу здоровим добровольцn= 3;м та 200–800 мг на до&#= 1073;у хворим на епілепсію) н= 077; мав суттєвого в = 87;ливу на концентрацo= 0;ю норетиндроl= 5;у. Хоча при застосуванl= 5;і доз 200–800 мг на добу пацієнтам з епілепсією спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; зниження концентрацo= 0;ї етинілестрk= 2;діолу, при застосуванl= 5;і доз 50–200 мг на добу здоров = 80;м добровольцn= 3;м суттєвої дозозалежнl= 6;ї зміни концентрацo= 0;ї етинілестрk= 2;діолу виявлено не було. Клінічне значення виявлених з = 84;ін невідоме. Слід враховуватl= 0; ризик зниже = 85;ня ефективносm= 0;і контрацептl= 0;вів і посилення проривних кровотеч у пацієнток, я= 082;і приймають комбінованo= 0; пероральні контрацептl= 0;ви одночасно з топіраматоl= 4;. Слід попере = 76;ити пацієнток про необхіднісm= 0;ь повідомлятl= 0; про будь-які зміни у тривалості = 90;а характері кров= ;отеч при прийомі естрогеновl= 4;існих контрацептl= 0;вів. Навіть при відсутностo= 0; проривних кровотеч ефективнісm= 0;ь контрацептl= 0;вів може бути знижена.

Препарати літію. У здорових добровольцo= 0;в спостерігаl= 3;ося зниження (до 18= %) AUC літію під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я топірамату = 91; дозі 200 мг на добу. У пацієнтів і = 79; біполярнимl= 0; розладами фармакокінk= 7;тика літію залишалася незміненою під час одночасногl= 6; лікування топіраматоl= 4; у дозах 200 мг нk= 2; добу, тоді як при застосу = 74;анні топірамату = 91; дозах 600 мг на добу спосте = 88;ігалося збільшення AUC літію до 26 %. Рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю літію в плазмі при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топірамат = 86;м.

Рисперидон.<= /span> <= span style=3D'color:windowtext;mso-ansi-language:UK'>Досл= ;ідження взаємодії, щ= 086; проводили і = 79; застосуванl= 5;ям разових доз за участю здорових добровольцo= 0;в і багаторазоk= 4;их доз за участ= 102; пацієнтів з біполярнимl= 0; розладами, п= 086;казали схожі результати. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і рисперидонm= 1; в дозах 1–6 мг на добу з топіраматоl= 4; у дозах 100, 250 та 400 мг на добу сп&#= 1086;стерігалос= я зниження концентрацo= 0;й рисперидонm= 1; на 16 % та 33 % AUC для дозувань 250 і 400 мг на добу відповідно. Однак відмінностo= 0; в AUC активної речовини пр = 80; застосуванl= 5;і рисперидонm= 1; як монотера = 87;ії та в комбінації = 79; топіраматоl= 4; не були стат= 080;стично значущими. Спостерігаl= 3;ися мінімальні відхилення = 91; фармакокінk= 7;тиці діючої речовини та активних метаболітіk= 4; (рисперидон та 9-гідроксири= 089;перидон) та не спосте= 088;ігалося змін у фармакокінk= 7;тиці 9-гідроксири= 089;перидону. Також не спостерігаl= 3;ося клінічно значущих змін у системній експозиції активних метаболітіk= 4; як рисперид = 86;ну, так і топірамату. Після додання топірамату = 91; дозах 250–400 мг н= 072; добу до лікування рисперидонl= 6;м у дозах 1–6 мг на добу спостерігаl= 3;ося підвищення частоти побічних реакцій (90 % та 54 % відповідно). Найчастішиl= 4;и побічними реакціями після додавання топірамату до лікуванн = 03; рисперидонl= 6;м були сонливість (27 % та 12 %), паресте = 79;ії (22 % та 0 %) та нудота (18 % та 9 % відповідно).

Гідрохлоро&#= 1090;іазид. У дослідженнo= 0; взаємодії у здорових добровольцo= 0;в оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й гідрохлороm= 0;іазиду (25 мг кожні 24 години) і топірамату (96 мг кожні 12 год= ин) при монотерапіo= 1; та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і. Результати дослідженнn= 3; показали, що при одночасномm= 1; прийомі топірамату = 90;а гідрохлороm= 0;іазиду показники Cmax та AUC топірамату збільшуютьl= 9;я на 27 % та 29 % відпо= відно. Клінічне значення ци = 93; змін невідо = 84;е. Призначеннn= 3; гідрохлороm= 0;іазиду пацієнтам, які приймають топірамат, може потребуватl= 0; коригуваннn= 3; дози топірамату. Фармакокінk= 7;тичні параметри гідрохлороm= 0;іазиду не змінювалисn= 3; суттєво при супутній терапії топіраматоl= 4;. Клінічні лабораторнo= 0; дослідженнn= 3; показали зниження рі = 74;ня калію у сироватці крові при застосуванl= 5;і топірамату або гідрохлороm= 0;іазиду, яке було більш суттєвим пр = 80; застосуванl= 5;і топірамату та гідрохлороm= 0;іазиду у комбінаці = 11;.

Метформін. У дослідженнo= 0; взаємодії у здорових добровольцo= 0;в оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й метформіну та топірама = 90;у у плазмі крові при монотерапіo= 1; метформіноl= 4; та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і метформіну та топірамату. Результати дослідженнn= 3; показали, що середні значення Cmax та AUC0-12h метформіну збільшувалl= 0;ся на 18 % та 25 % відповідно, тоді як середнє значення CL/F зменшувалоl= 9;я на 20 % при застосуванl= 5;і метформіну одночасно з топіраматоl= 4;. Топірамат н = 77; впливав на tmax<= /sub> метформіну. Клінічне зн = 72;чення впливу топірамату на фармакокінk= 7;тику метформіну невідоме. Пр= 080; пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і кліренс топірамату = 79; плазми кров = 10; знижується при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з метформіноl= 4;. Рівень змін = 80; кліренсу невідомий. Клінічне значення впливу метф = 86;рміну на фармакокінk= 7;тику топірамату невідоме.=

У разі призначеннn= 3; або відміни топірамату пацієнтам, які лікуються метформіноl= 4;, слід регулярно контролюваm= 0;и їхній діабетичниl= 1; статус.

Піоглітазо&#= 1085;. У дослідженнo= 0; взаємодії у здорових добровольцo= 0;в оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й топірамату та піогліта = 79;ону у плазмі крові при монотерапіo= 1; піоглітазоl= 5;ом та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і піоглітазоl= 5;у та топірамату. Спост&= #1077;рігалося зниження AUCτ,ss<= /sub> піоглітазоl= 5;у на 15 % без змін Cmax,ss. Результат н = 77; є статистичнl= 6; значущим. Крім того, спостерігаl= 3;ося зниження Cmax,ss та AUCτ,ss активного гідроксимеm= 0;аболіту на 13 % та 16 % відпо= відно та зниження Cmax,ss та AUCτ,ss активного кетометабоl= 3;іту на 60 %. Клінічнk= 7; значення ци = 93; результатіk= 4; не встановленk= 7;. При одночасномm= 1; призначеннo= 0; пацієнтам т = 86;пірамату та піоглітазоl= 5;у необхідно регулярно контролюваm= 0;и їхній діабетичниl= 1; статус.

Глібенкламі&= #1076;. У дослідженнo= 0; взаємодії у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й глібенкламo= 0;ду у дозі 5 мг на добу при монотерапіo= 1; та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топірамат = 86;м у дозі 150 мг на добу. Спостерігаl= 3;ося зниження AUC24 глібенкламo= 0;ду на 25 % при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топіраматоl= 4;. Системний вплив активних метаболітіk= 4; 4-транс-гідро&#= 1082;сиглібенкл= аміду (М1) та 3-цис-гідрокс&#= 1080;глібенклам= іду (М2) знижувався на 13 % та 15 % відповідно. Одночасне лікування глібенкламo= 0;дом не впливало на рівноваж = 85;і концентрацo= 0;ї топірамату.
При одночасномm= 1; призначеннo= 0; топірамату = 90;а глібенкламo= 0;ду необхідно регулярно к = 86;нтролювати діабетичниl= 1; статус пацієнтів.

Інші види взаємодій.

Лікарські засоби, що сприяють розвитку не = 92;ролітіазу. Од = 85;очасне застосуванl= 5;я топірамату та інших препаратів, що сприяють розвитку нефролітіаk= 9;у, може підвищуватl= 0; ризик утворення конкрементo= 0;в у нирках. Під час лікуван = 85;я топіраматоl= 4; слід уникат = 80; застосуванl= 5;я таких препаратів, оскільки вони можуть спричиняти фізіологічl= 5;і зміни, які призводять до нефролітіаk= 9;у.

Вальпроєва кислота. Одно= ;часне застосуванl= 5;я топірамату разом із вальпроєвоn= 2; кислотою асоційованk= 7; з гіперамон = 10;ємією з або без енцефалопаm= 0;ії у пацієнтів, які добре переносили терапію заз = 85;аченими препаратамl= 0; окремо. У більшості випадків симптоми та ознаки зникали піс = 83;я припинення прийому одного з препаратів. Зазначена побічна реакція не пов’язана і = 79; фармакокінk= 7;тичною взаємодією.
Повідомлялl= 6;ся про випадки гіпотермії (зниження температурl= 0; тіла до < 35 °С) при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і вальпроєвоo= 1; кислоти та топірамату, як одночасн = 86; з гіперамоніn= 8;мією, так і без неї. Ця побічна реакція у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь топірамат т = 72; вальпроєву кислоту одночасно, може виникнути я = 82; на початку лікування топіраматоl= 4;, так і після підвищення добової доз = 80;.

Варфарин. Повідомлялl= 6;ся про зменшення протромбінl= 6;вого часу/міжнар = 86;дного нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (PT/INR) у пацієнтів, які отримув = 72;ли топірамат у комбінації = 79; варфарином. = 058;ому слід ретельно контролюваm= 0;и INR у пацієнтів, які одночасно отримували топірамат т = 72; варфарин.

Додаткові дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тичної взаємодії лікарських засобів. = Для оцінки можливих варіантів фармакокінk= 7;тичної взаємодії топірамату = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами було проведено додаткові клінічні дослідженнn= 3;. Зміни показників Cmax та AUC у результаті взаємодії наведені нижче. У перш&#= 1110;й колонці зазначено лікарський засіб, що застосовуєm= 0;ься під час супровідноo= 1; терапії. У другій колонці описано зміни у конц= 077;нтрації лікарськогl= 6; засобу, що застосовуєm= 0;ься під час супровідноo= 1; терапії, при &#= 1076;одаванні топірамату. = 059; третій колонці (концентрац = 10;я топірамату) зазначено вплив одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу на концентрацo= 0;ю топірамату.

&nbs= p;

Лікарський засіб, що додається

Концентрац= ;ія ЛЗа

Концентрац= ;ія топірамату

Амітриптил= ;ін

« 20 % збільшення C<= sub>max та AUC метаболіту нортриптил= 110;ну

НД

Дигідроерг= ;отамін

(пе&= #1088;орально та підшкірно)

«

«

Галоперидо= ;л

« 31 % збільшення AUC метаболіту

НД

Пропраноло= ;л

« 17 % збільшення C<= sub>max 4-ОН пропраноло= 083;у (топірамат 50 мг кожні 12 годин)

9 % та 16 % збільшення C<= sub>max і 9 % та 17 % збільшення AUC (пропраноло&#= 1083; 40 мг та 80 мг кож&= #1085;і 12 годин відповідно)

Суматрипта= ;н

(пе&= #1088;орально та підшкірно)

«

НД

Пізотифен

 

«

«

Дилтіаз&#= 1077;м

25 % зменшення = AUC дилтіазему та 18 % зменшення DEA, = 10; «для DEM*

20 % збільшення AU= C

Венлафакси= ;н

«

«

Флунаризин= ;

16 % збільшення AUC (топірамат 50 мг кожні 12 годин)b

«

а Виражена у відсотках зміна значення Cmax у плазмі крові або AUC у порівнянні = 79; монотерапіn= 8;ю;

« =3D відсутністn= 0; впливу на Cmax та AUC (не більшk= 7; 15 % від початкових даних);

НД =3D не досліджуваl= 3;ася;

*DEA =3D дезацетилдl= 0;лтіазем, DEM =3D N-диметилдил= 090;іазем;

b<= /sup> AUC флунаризинm= 1; зросла на 14 % у пацієнтів, які приймал = 80; тільки флунаризин. Зростання впливу може бути пов’язано з його накопиченнn= 3;м під час досягнення стану рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й.

 

Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. П= ;ри необхідносm= 0;і швидкої відміни топірамату рекомендовk= 2;но клінічне спостережеl= 5;ня за станом пацієнта (див. додаткову інформацію = 91; розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).
Як і при застосуванl= 5;і інших протиепілеl= 7;тичних препаратів, = 091; деяких пацієнтів можливе збільшення частоти нападів або поява нових типів нападів при застосуванl= 5;і топірамату. Ці явища можуть бути наслідком п = 77;редозуванн&#= 1103;, зниження концентрацo= 0;й у плазмі крові протиепілеl= 7;тичних препаратів, = 103;кі застосовуюm= 0;ь одночасно, проявом прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я чи парадокс = 72;льним ефектом.
Достатня гідратація = 08; дуже важливою пр = 80; застосуванl= 5;і топірамату для зниженн = 03; ризику розвитку нефролітіаk= 9;у. Вживання достатньої кількості рідини до та під час фізи= 095;них навантаженn= 0; або впливу високих тем = 87;ератур може знизит = 80; ризик температурl= 6;залежних побічних реакцій (див. розділ «Поб = 10;чні реакції»).
Жінки репродуктиk= 4;ного віку. Топірамат може спричинити вади розвитку пл = 86;да та обмеженн = 03; росту плода (малий зріст для гестаційноk= 5;о віку та низька маса тіла при народженні) при застосуванl= 5;і вагітній жі = 85;ці. Дані щодо вагітностеl= 1; Північноамk= 7;риканськог= 086; реєстру протиепілеl= 7;тичних лікарських засобів показали приблизно в 3 рази вищу поширеністn= 0; основних вроджених в = 72;д розвитку (4,3 %) при монотерапіo= 1; топіраматоl= 4; порівняно з референтноn= 2; групою, яка не приймала протиепілеl= 7;тичні препарати (1,4 %). Крім того, дані інших досліджень вказують на = 090;е, що, порівнян= 086; з монотерапіn= 8;ю, існує підви = 97;ений ризик тератогеннl= 0;х ефектів, пов’язаних із застосуванl= 5;ям протиепілеl= 7;тичних препаратів = 91; комбінованo= 0;й терапії.
Перед початком лікування топіраматоl= 4; жінці репродуктиk= 4;ного віку слід провести те = 89;тування на вагітність та порадити високоефекm= 0;ивний метод контрацепцo= 0;ї (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтка п = 86;винна бути повністю поінформовk= 2;на про ризики, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям топірамату під час вагітності (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Застосуваl= 5;ня у період ваг= 110;тності або годування груддю»).
Оліго= гідроз. Повідомлялl= 6;ся про випадки олігогідроk= 9;у (зменшення потовиділеl= 5;ня), асоційованo= 0; із застосуванl= 5;ям топірамату. Зменшення п = 86;товиділенн&#= 1103; та гіпертерміn= 3; (підвищення температурl= 0; тіла) можуть виникати головним чином у маленьких дітей, які піддаються впливу високих температур навколишньl= 6;го середовища.
Розла= ди настрою/деп = 88;есія. Повідомлялl= 6;ся про підвищення частоти вип = 72;дків розладів настрою та депресії пі = 76; час лікування топіраматоl= 4;.
Суїци= д/суїцидаль = 85;і думки. Повідомлялl= 6;ся про випадки появи суїцидальнl= 0;х думок та суїцидальнl= 6;ї поведінки у = 087;ацієнтів, які лікувал = 80;ся протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; за декількома показаннямl= 0;. Метааналіз = 87;лацебо-конт&= #1088;ольованих досліджень протиепілеl= 7;тичних препаратів показав невелике підвищення ризику суїцидальнl= 0;х думок та поведінки. Механізм розвитку цього явища невідомий, наявні дані не виключають можливості підвищення ризику у зв’язку з за= 089;тосуванням топірамату.
Під час подвійно сліпих контрольовk= 2;них досліджень суїцидальнo= 0; побічні реакції (суї= 094;идальні думки, спроб= 080; самогубствk= 2; та випадки самогубствk= 2;) відзначалиl= 9;я у 0,5 % пацієнтіk= 4;, які отримували топірамат (46 з 8652 пацієнтів), = 10; з приблизно = 091; 3 рази вищою частотою, ні= 078; у пацієнтів, які отримували плацебо (0,2 %; 8 з 4045 пацієнтів).
Тому рекомендовk= 2;но відстежуваm= 0;и ознаки суїц = 80;дальних думок та поведінки у пацієнтів, яким призначено таке лікування. Пацієнтам (т= 072; особам, які їх доглядають) слід зверта = 90;ися за консультацo= 0;єю до лікаря пр= 080; першій появ = 10; суїцидальнl= 0;х думок та поведінки.
Нефро= літіаз. Деякі пацієнти, особливо зі схильністю до нефроліт = 10;азу, можуть мати підвищений ризик утвор = 77;ння каменів у нирках і появи пов’язаних = 79; цим симптомів, таких як ниркова коліка, нирк= 086;вий біль чи біль у боці. Факторами ризику розвитку нефролітіаk= 9;у є утворення каменів у минулому, нефролітіаk= 9; у сімейному = 072;намнезі, гіперкальцo= 0;урія (див. «Метаболічl= 5;ий ацидоз» нижче). Жоден із цих факторів ри = 79;ику не може достатньою мірою передбачатl= 0; виникнення каменів під час прийому топірамату. Крім того, ризик додатково підвищуєтьl= 9;я у пацієнтів, які приймають супутні пре = 87;арати, що сприяють розвитку нефролітіаk= 9;у.
Поруш= ення функцій нирок. Пацієнтам з порушенням функції нирок (CLCR ≤ 70 мл/хв) топірамат слід призначати = 79; обережністn= 2; з огляду на те, що плазмовий т = 72; нирковий кліренси топірамату знижені у таких паціє = 85;тів. Рекомендацo= 0;ї щодо дозування п = 72;цієнтам з відомим порушенням функції нир = 86;к наведені у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».
Поруш= ення функцій печінки. Пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки топірамат слід призначати = 79; обережністn= 2; у звʼязку з можливістю зниження кліренсу топірамату.
Гостр= а міопія та вторинна за = 82;ритокутова глаукома. При застосуванl= 5;і топірамату повідомлялl= 6;ся про випадки синдрому гострої міо = 87;ії, асоційованl= 6;ї із вторинно = 02; закритокутl= 6;вою глаукомою. Симптоми включають різке зниження гостроти зору та/або біль у оці. Оф&= #1090;альмологіч= ;ний огляд може виявити міо = 87;ію, зменшення глибини передньої камери ока, гіперемію (почервонін = 85;я очей) та підвищений внутрішньоl= 6;чний тиск. Також може спосте = 88;ігатися мідріаз. Описаний синдром мож = 77; бути пов’язаний із супрациліаl= 8;ним випотом, що спричиняє зсув кришталика та райдужно = 11; оболонки і розвиток вторинної закритокутl= 6;вої глаукоми. Як правило, симптоми виникали протягом пе = 88;шого місяця лікування топіраматоl= 4;. На відміну від первинної відкритокуm= 0;ової глаукоми, що рідко спостерігаn= 8;ться у пацієнтів віком до 40 років, вторинна закритокутl= 6;ва глаукома, пов’язана і = 79; застосуванl= 5;ям топірамату, спостерігаl= 3;ась як у дітей, так і у дорос&#= 1083;их. Лікування передбачає щонайшвидшm= 1; відміну топірамату та вжиття відповідниm= 3; заходів для зниження внутрішньоl= 6;чного тиску.
Підвищений внутрішньоl= 6;чний тиск будь-як= 086;ї етіології при відсутностo= 0; відповідноk= 5;о лікування м = 86;же призвести д = 86; серйозних ускладнень, включаючи постійну втрату зору.
Слід визначити, ч= 080; можна призначати топірамат пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; зору в анамн= 077;зі.
Дефек= ти поля зору. У пацієнтів, які отримували лікування топіраматоl= 4;, спостерігаl= 3;ися дефекти пол = 03; зору, що не залежали ві = 76; підвищеногl= 6; внутрішньоl= 6;чного тиску. Під час клінічних досліджень більшість таких випадків мали оборот = 85;ий характер і зникали після припинення = 83;ікування. При появі візуальних дефектів у будь-який ча= 089; протягом терапії слі = 76; розглянути = 85;еобхідніст&#= 1100; відміни препарату.
Метаб= олічний ацидоз. При застосуванl= 5;і топірамату може виника = 90;и гіперхлореl= 4;ічний, не пов’язаний із дефіцито = 84; аніонів, метаболічнl= 0;й ацидоз (тобт= 086; зниження концентрацo= 0;ї бікарбонатo= 0;в у плазмі крові нижче норми за відсутностo= 0; респіраторl= 5;ого алкалозу). Зниження концентрацo= 0;ї бікарбонатo= 0;в у сироватці крові є насл= 110;дком пригніченнn= 3; топіраматоl= 4; карбоангідl= 8;ази у нирках. У більшості випадків зн = 80;ження концентрацo= 0;ї бікарбонатo= 0;в відбуваєтьl= 9;я на початку прийому препарату, хоча цей ефект може в= 080;явитися у будь-який час протяго = 84; лікування топіраматоl= 4;. Зниження концентрацo= 0;ї, як правило, невелике аб = 86; помірне (у середньому на 4 ммоль/л при застосуванl= 5;і дорослим па = 94;ієнтам у дозі 100 мг на добу і близько 6 мг/кг маси тіла на добу при застосуванl= 5;і дітям). У деяк&= #1080;х випадках у пацієнтів відзначалоl= 9;я зниження концентрацo= 0;ї нижче рівня 10 ммоль/л. Деякі захворюванl= 5;я або заходи лікування, щ= 086; призводять до розвитку ацидозу (наприклад захворюванl= 5;я нирок, тяжкі респіраторl= 5;і захворюванl= 5;я, епілептичнl= 0;й статус, діар= 077;я, хірургічні втручання, кетогенна дієта, прийо= 084; деяких лікарських засобів), можуть бути додатковимl= 0; факторами, щ= 086; посилюють вплив топірамату на зниження бікарбонатo= 0;в.
Хронічний метаболічнl= 0;й ацидоз підвищує ри = 79;ик утворення ниркових каменів та потенційно може призвести д = 86; виникнення остеопенії (див. «Нефролітіk= 2;з»).
У дітей хронічний метаболічнl= 0;й ацидоз може призвести д = 86; уповільненl= 5;я росту. Вплив &#= 1090;опірамату на ускладненнn= 3;, пов’язані з кістковою тканиною, систематичl= 5;о не досліджу = 74;ався ні у дітей, ні у дорослих пацієнтів.
Залежно від основного захворюванl= 5;я, при лікуван = 85;і топіраматоl= 4; рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; відповідні дослідженнn= 3;, включаючи рівень бікарбонатo= 0;в у сироватці крові. У разі наявності симптомів або ознак (та&#= 1082;их як дихання Куссмауля, задишка, анорексія, нудота, блювання, надмірна втомлюваніl= 9;ть, тахікардія або аритмія), що вказують на метаболі = 95;ний ацидоз, рекомендуєm= 0;ься дослідженнn= 3; рівня бікарбонатo= 0;в у сироватці = 082;рові. При виникненні та прогресуваl= 5;ні метаболічнl= 6;го ацидозу рекомендуєm= 0;ься зменшити дозу або припинити застосуванl= 5;я топірамату (= 096;ляхом зниження дози).
Пацієнтам з факторами ризику появ = 80; метаболічнl= 6;го ацидозу топірамат слід призна = 95;ати з обережністn= 2;.
Поруш= ення когнітивниm= 3; функцій. Когнітивні порушення при епілепсії зумовлені багатьма факторами і можуть бути пов’язані з основною причиною захворюванl= 5;я, безпосередl= 5;ьо епілепсією або протиеп = 10;лептичним лікуванням. = 059; публікаціяm= 3; є повідомле = 85;ня про випадки погіршення когнітивниm= 3; функцій у дорослих, як= 110; отримували = 83;ікування топіраматоl= 4;, що вимагали зниження дози або відміни лікування препаратом. Однак наявн = 10; дані досліджень впливу топі = 88;амату на когнітивні функції у дітей є недо= 089;татніми, зв’язок такого впливу із застосуванl= 5;ям препарату потребує подальшого вивчення.
Гіпер= амонемія та енцефалопаm= 0;ія. Повідомлялl= 6;ся про гіперамонеl= 4;ію з енцефалоп = 72;тією або без неї при лікуванні топіраматоl= 4; (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик розвитку гіперамонеl= 4;ії при застосуванl= 5;і топірамату залежить ві = 76; дози. Про розвиток гіперамонеl= 4;ії повідомляюm= 0;ь частіше, кол= 080; топірамат застосовуюm= 0;ь одночасно з вальпроєвоn= 2; кислотою (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнтам, у яких розвиваєтьl= 9;я незрозумілk= 2; млявість аб = 86; зміни психічного стану, пов’я= 079;ані з монотерапіn= 8;ю топіраматоl= 4; або додатко = 74;ою терапією, рекомендуєm= 0;ься розглянути питання про гіперамоніn= 8;мічну енцефалопаm= 0;ію та визначення рівня аміак = 91; в крові.
Особл= ивості дієти. Під час лікування топіраматоl= 4; деякі паціє = 85;ти можуть втрачати масу тіла, тому рекоме = 85;дується контроль маси тіла. При зменшен = 85;і маси тіла пі= 076; час прийому топірамату слід розгля = 85;ути доцільністn= 0; підтримуючl= 6;ї дієти або посиленого харчування.

Допо = 84;іжні речовини. Лікарський засіб містить лактозу. Якщ= 086; у пацієнта встановленk= 2; непереносиl= 4;ість деяких цукрів, необхідно проконсульm= 0;уватися з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.

 

Застосуван&#= 1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагіт&= #1085;ість.

Ризик, пов’язаний = 79; епілепсією та застосув = 72;нням протиепілеl= 7;тичних лікарських засобів. Жінкам репродуктиk= 4;ного віку необхідно п = 88;оконсульту&#= 1074;атися с фахівцем. При планува = 85;ні вагітності слід переглянутl= 0; необхіднісm= 0;ь лікування протиепілеl= 7;тичними лікарськимl= 0; засобами. Жінкам, що отримують п = 88;отиепілепт&#= 1080;чні засоби, слід уникати рап = 90;ового припинення лікування, оскільки це = 084;оже призвести д = 86; загостреннn= 3; нападів та с= 087;ричинити серйозні наслідки як для жінки, так і для плода. За можливості = 89;лід віддавати перевагу монотерапіo= 1;, оскільки пр = 80; комбінованo= 0;й терапії про = 90;иепілептич&#= 1085;ими препаратамl= 0; ризик виник = 85;ення вроджених вад вищий.

Ризик, пов’язаний із застосуванl= 5;ям топірамату. Топірамат продемонстl= 8;ував тератогеннl= 0;й вплив на мишей, щурів та кролів. У щурів топір = 72;мат долає плацентарнl= 0;й бар’єр.

У людини топірамат проникає через плаце = 85;ту, і подібні концентрацo= 0;ї визначаютьl= 9;я в пуповині т= 072; материнськo= 0;й крові.

Дані реєстру вагітностеl= 1; свідчать, що новонароджk= 7;ні, чиї матері застосовувk= 2;ли топірамат я = 82; монотерапіn= 2;, мають:

-      =   підвищений ризик розвитку вроджених вад (черепно-&#= 1083;ицьові дефекти, зокрема вроджене розщепленнn= 3; губи/піднеб = 10;ння, гіпоспадія та аномалії різних систем організму) внаслідок застосуванl= 5;я топірамату під час І три&#= 1084;естру вагітності. Дані щодо вагітностеl= 1; Північноамk= 7;риканськог= 086; реєстру про = 90;иепілептич&#= 1085;их лікарських засобів (NAAED) вк= 072;зують на майже у 3 рази вищу частоту випадків виникнення вад розвитк = 91; (4,3 %) порівняно = 079; контрольноn= 2; групою (1,4 %), яка не приймала протиепілеl= 7;тичних препаратів. Крім того, дані інших досліджень вказують на підвищення ризику тератогеннl= 0;х ефектів при комбінованo= 0;й терапії протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; порівняно і = 79; їх застосуванl= 5;ям як монотера = 87;ії. Як повідомляєm= 0;ься, ризик залежить ві = 76; дози; ефекти спостерігаl= 3;ись при застосу = 74;анні всіх доз. У жінок, які отримували топірамат і = 091; яких народилася дитина з вродженими вадами розвитку, виявляєтьсn= 3; підвищений ризик вроджених вад розвитк = 91; у наступних вагітностяm= 3; при дії топірамату.

-      =   Збільшення частоти випадків народження = 76;ітей з малою масо= 102; тіла (< 2500 грамів) порівняно з контрольноn= 2; групою.

-      =   Збільшення частоти випадків затримки вн = 91;трішньоутр&#= 1086;бного росту плода (SG= A; визначають при масі тіл= 072; новонароджk= 7;ного нижче 10-го процентилю = 79; поправкою н = 72; гестаційниl= 1; вік та стратифікаm= 4;ією за статтю). Віддалені н = 72;слідки SGA немовлят не встановленo= 0;.

Призначенн&= #1103; при епілепсії.= Жінкам репродуктиk= 4;ного віку рекомендовk= 2;но розглянути альтернатиk= 4;ні методи ліку = 74;ання. При лікуванні топіраматоl= 4; жінкам репр = 86;дуктивного віку слід використовm= 1;вати високоефекm= 0;ивні методи контрацепцo= 0;ї (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). У період вагітності топірамат слід призначати лише після докладного інформуванl= 5;я жінки про відомі ризики неконтрольl= 6;ваної епілепсії для вагітності та можливий вплив лікар = 89;ького засобу на плід. При плануванні = 74;агітності слід проконсульm= 0;уватися з лікарем з метою повторної оцінки лікування, а &#= 1090;акож розглянути інші методи лікування. Н= 077;обхідне ретельне допологове спостережеl= 5;ня у разі прийому топірамату протягом пе = 88;шого триместру вагітності.

Призначенн&= #1103; для профілактиl= 2;и мігрені. Топірамат протипоказk= 2;ний для профілактиl= 2;и мігрені у жінок у період вагітності та у жінок репродуктиk= 4;ного віку, якщо вони не заст= 086;совують високоефекm= 0;ивні методи конт = 88;ацепції (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Протипокаk= 9;ання»).

Пері= ;од годування груддю. Під час досліджень на тваринах було виявле = 85;о виділення топірамату = 91; грудне молоко. Екск= 088;еція топірамату = 91; грудне молоко люди = 85;и не вивчалас = 03; під час контрольовk= 2;них досліджень. Обмежені спостережеl= 5;ня припускаютn= 0;, що топірама = 90; проникає у грудне моло = 82;о у значних кількостях. Ефекти, які спостерігаl= 3;ись у новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090;, що перебува = 02;ть на грудному вигодовуваl= 5;ні, включають діарею, сонливість, дратівливіl= 9;ть та неадекватнk= 7; збільшення маси тіла.

Оскі= ;льки більшість лікарських засобів про = 85;икає у грудне молоко, необхідно вирішити питання про доцільністn= 0; припинення годування груддю або припинення прийому пре = 87;арату, враховуючи ступінь йог = 86; важливості для матері (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ферт= ;ильність. Дослідженнn= 3; на тваринах не виявили шкідливого впливу топірамату на фертильнісm= 0;ь. Вплив топірамату на фертильнісm= 0;ь людини не встановленl= 0;й.

 

Здатн&= #1110;сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;. Топір&= #1072;мат має незначний або помірни = 81; вплив на здатність керувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0;.

Топір&= #1072;мат діє на центральну нервову систему та може спричи = 85;яти сонливість, запаморочеl= 5;ня та інші симптоми. Ві= 085; також може спричинити = 79;орові порушення та/або розмитість зору. Зазначені побічні ефекти можуть бути потенційно небезпечниl= 4;и для пацієнтів, які керують автомобілеl= 4; або працюют = 00; з технікою, особливо у тому випадк = 91;, коли пацієн = 90; ще не має індивідуалn= 0;ного досвіду застосуванl= 5;я препарату.=

 

Спосіб застосуванl= 5;я та дози. Лі = 82;ування рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; з низької дози з подальшим поступовим добором ефективної дози. Дозу та рівень її підвищення слід підбир = 72;ти залежно від клінічної відповіді.=

Контр&= #1086;ль концентрацo= 0;й топірамату = 91; плазмі кров = 10; не є необхідним для оптимізаціo= 1; лікування топіраматоl= 4;. У рідкісних випадках призначеннn= 3; топірамату як додаткової = 90;ерапії при лікуванні фенітоїном може потреб = 91;вати коригуваннn= 3; дози фенітоїну д = 83;я досягнення оптимальноk= 5;о клінічного ефекту. Додавання або відміна фенітоїну або карбама = 79;епіну як додаткової терапії при = 083;ікуванні топіраматоl= 4; може потребуватl= 0; коригуванн&#= 1103; дози топірамату.

Лікар&= #1089;ький засіб можна приймати незалежно від вживанн = 03; їжі.

Відмі&= #1085;у протиепілеl= 7;тичних препаратів, = 074;ключно з топіраматоl= 4;, слід здійснюватl= 0; поступово з метою мінімізаціo= 1; можливості = 74;иникнення нападів або збільшення їхньої частоти незалежно в = 10;д того, чи мали пацієнти випадки нападів епі = 83;епсії в анамнезі. Під час клінічних д = 86;сліджень добові дози зменшували на 50–100 мг зі щотижневим інтервалом = 91; дорослих, хворих на епілепсію, т= 072; на 25–50 мг у дорослих, як= 110; приймали топірамат у дозуванні д = 86; 100 мг на добу з метою профілактиl= 2;и мігрені. У ході клініч = 85;их досліджень = 79; участю діте = 81; відміну топірамату проводили поступово, з= 072; 2–8 тижнів.

Моно = 90;ерапія епілепсії.= При відміні супутніх протиепілеl= 7;тичних препаратів з метою переходу на монотерапіn= 2; топіраматоl= 4; необхідно враховуватl= 0; можливий вплив цього кроку на частоту нападів. Якщ= 086; міркування безпеки не вимагають термінової = 74;ідміни супутнього протиепілеl= 7;тичного препарату, рекомендуєm= 0;ься поступове зниження його дози на ⅓ кожні 2 тижні.

При відміні препаратів, що є індукторамl= 0; печінкових ферментів, концентрацo= 0;ї топірамату = 74; крові будут = 00; зростати. У таких ситуа = 94;іях при наявності клінічних показань до = 79;у препарату можна знизити.

Дорослі. До = 79;у слід титрувати залежно від клінічної відповіді. Лікування слід розпочинатl= 0; з прийому 25 мг на ніч протягом 1 тижня з подальшим збільшенняl= 4; з тижневим або двотижневиl= 4; інтервалом на 25 або 50 мг на добу (добову дозу застосовуюm= 0;ь за 2 прийоми). Якщо пацієн = 90; не переносить такий режим титрування дози, можна збільшити інтервали між підвищенняl= 4;и дози або застосуватl= 0; менш значне збільшення = 76;ози.

Реком&= #1077;ндований рівень початкової цільової дози топірамату при монотерапіo= 1; у дорослих – від 100 до 200 мг на добу, розподіленl= 0;х на 2 прийоми. Максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза – 500 мг на добу, розподіленk= 2; на 2 прийоми. Деякі паціє = 85;ти з рефрактернl= 0;ми формами епілепсії добре переносять монотерапіn= 2; топіраматоl= 4; у дозі 1000 мг на добу. Зазначені рекомендацo= 0;ї щодо дозування стосуються всіх доросл = 80;х пацієнтів, включаючи людей літнього віку у разі відсутностo= 0; у них захворюванn= 0; нирок.

Діти (віком від 6 років). Дозу для дітей слід титрувати залежно від = 082;лінічної відповіді. Лікування дітей віком від 6 років слід розпочинатl= 0; з прийому 0,5–1 l= 4;г/кг на ніч протягом 1 т = 80;жня з подальшим збільшенняl= 4; з тижневим а= 073;о двотижневиl= 4; інтервалом на 0,5–1 мг/кг на = 076;обу (добову дозу застосовуюm= 0;ь за 2 прийоми). Я= ;кщо дитина не переносить такий режим титрування дози, можна збільшити інтервали м = 10;ж підвищенняl= 4;и дози або застосуватl= 0; менш значне збільшення = 76;ози.

Реком&= #1077;ндований рівень початкової цільової дози топірамату при монотерапіo= 1; у дітей віко= 084; від 6 років становить 100 мг на добу залежно від клінічної відповіді (ц= 077; близько 2 мг/кг маси ті&#= 1083;а на добу для дітей віком від 6 до 16 рокіk= 4;).

Додат&= #1082;ова терапія епілепсії (парціальні = 085;апади з наявністю або відсутністn= 2; вторинної генералізаm= 4;ії, первинні генералізоk= 4;ані тоніко-клон = 10;чні напади чи напади, асоц= 110;йовані з синдромом Леннокса – Гасто).

Дорослі. Лі = 82;ування розпочинатl= 0; з прийому 25–50 мг на ніч протягом 1 тижня. Були повідомленl= 5;я про застосу = 74;ання нижчих початкових доз, однак во&#= 1085;и не вивчалис = 03; систематичl= 5;о. У подальшом = 91; дозу збільшують = 79; тижневим аб = 86; двотижневиl= 4; інтервалом на 25–50 мг на добу (добову дозу застосовуюm= 0;ь за 2 прийоми). У деяких паці = 08;нтів ефект може бути досягнутий при прийомі препарату 1 раз на добу.

Під час клінічних досліджень застосуванl= 5;я топірамату як додаткової терапії мін = 10;мальна ефективна доза становила 200 мг. Звичайна добова доза становить 200–4= 00 мг на добу за 2 прийоми.

Зазна&= #1095;ені рекомендацo= 0;ї щодо дозування с = 90;осуються всіх дорослих пацієнтів, включаючи людей літнього віку у разі відсутностo= 0; у них захворюванn= 0; нирок (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Діти (віком від 2 років). Рекомендовk= 2;на загальна добова доза топірамату як додаткової терапії становить б = 83;изько 5–9 мг/кг маси тіла на добу за 2 прийоми. Л= ікування слід розпочинатl= 0; з прийому 25 мг= (або менше, з розрахунку 1–3 мг/кг маси тіла на добу) на ніч протягом 1 тижня з подальшим з = 73;ільшенням з тижневим або двотижневиl= 4; інтервалом на 1–3 мг/кг маси тіла на добу (добову &#= 1076;озу застосовуюm= 0;ь за 2 прийоми) до досягнен = 85;я терапевтичl= 5;ого еф= екту. У ході клінічних досліджень вивчали дози до 30 мг/кг маси тіла на добу, які загалом добре переносилиl= 9;я.

М= 110;грень.

Дорослі= ;. Р= 077;комендован&= #1072; загальна добова доза топірамату для профілактиl= 2;и нападів мігрені ста = 85;овить 100 мг, розділених на 2 прийоми. Лікування слід розпочинатl= 0; з прийому 25 мг ввечері протягом 1 тижня з подальшим збільшенняl= 4; на 25 мг на добу з інтервало = 84; 1 тиждень після кожно = 75;о підвищення дози. Якщо пацієнт не п= 077;реносить такий режим титрування дози, можна збільшити інтервали між підвищенняl= 4;и дози.

У деяких пацієнтів клінічна відповідь д = 86;сягається при застосуванl= 5;і 50 мг топірамату на добу. Під час клінічних досліджень пацієнти отримували до 200 мг топірамату на добу. Таке дозування може бути ефективним для деяких пацієнтів, однак рекомендовk= 2;но призначати його з обере= 078;ністю з метою попередженl= 5;я підвищення = 95;астоти виникнення побічних реакцій.

Особливі групи пацієнтів.=

Порушення функцій нирок. З огляду на те, що плазмовий т = 72; нирковий кл = 10;ренси топірамату знижені у пацієнтів з порушеною функцією нирок (CLCR ≤ 70 мл/хв), таким пацієнтам топірамат слід призна = 95;ати з о= ;бережністю. Пацієнтам з відомим порушенням функції нирок може бути потрібно більше часу для досягнення стійкого стану після прийому кожної дози. Рекомендуєm= 0;ься половина звичайної початкової та підтриму = 02;чої дози (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Топір&= #1072;мат видаляєтьсn= 3; з плазми крові під ча= 089; гемодіалізm= 1;, тому пацієнтам з останньою стадією ниркової недостатноl= 9;ті у дні провед= 077;ння гемодіалізm= 1; рекомендовk= 2;но призначати додаткову дозу топірамату, яка станови = 90;ь приблизно половину звичайної д = 86;бової дози. Додаткову дозу слід розподілитl= 0; на 2 прийоми та застосовувk= 2;ти на початку т= 072; після завершення процедури гемодіалізm= 1;. Додаткова доза може відрізнятиl= 9;я залежно від характерисm= 0;ик діалізної системи, що використовm= 1;ється (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Порушення функції печінки. Паціє&= #1085;там з порушеннямl= 0; функцій печінки від помірного д = 86; тяжкого ступеня топірамат слід призначати = 79; обережністn= 2;, зважаючи на знижений кліренс топірамату.

Пацієнти літнього віку. Для лікування пацієнтів літнього віку коригу = 74;ання дози не потрібне, якщо вони не мають порушень функції нирок.

 

Діти.

Монотерапі&#= 1103; епілепсії.= Застосовувk= 2;ти дітям віком від 6 років.

Додаткова терапія (парціальні напади з або без вторинної генералізаm= 4;ії, первинні ге = 85;ералізован&#= 1110; тоніко-клон = 10;чні напади чи на= 087;ади, асоційованo= 0; з синдромом Леннокса – Гасто). Застосовувk= 2;ти дітям віком від 2 років.

Мі = 75;рень. Топірам = 72;т не рекомендуєm= 0;ься для лікуван = 85;я або профілактиl= 2;и мігрені у дітей через = 085;едостатніс&= #1090;ь даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і.

 

Перед&= #1086;зування.

Симптоми. По = 74;ідомлялося про випадки передозуваl= 5;ня топіраматоl= 4;. Ознаки та симптоми передозуваl= 5;ня топіраматоl= 4; включали судоми, сонл= 080;вість, порушення мовлення, розмитість зору, диплопію, порушення мислення, порушення координаціo= 1;, летаргію, ступор, артеріальнm= 1; гіпотензію, біль у животі, ажитацію, запаморочеl= 5;ня та депресію. У більшості випадків не було тяжких клінічних наслідків, але були зареєстровk= 2;ні летальні випадки піс = 83;я передозуваl= 5;ня із застосуванl= 5;ям комбінації кількох лікарських засобів, у тому числі топірамату. Передозуваl= 5;ня топірамату може спричи = 85;ити тяжкий метаболічнl= 0;й ацидоз (див. «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Лікув&= #1072;ння. Пр = 80; гострому передозуваl= 5;ні топірамату, = 103;кщо з моменту прий= ;ому пройшло небагато часу, необхідно о = 76;разу промити шлунок або спровокуваm= 0;и блювання. У ході дослідженнn= 3; in vitro бул = 86; встановленl= 6;, що активоване вугілля адсорбує топірамат. При необхід = 85;ості проводити симптоматиm= 5;ну терапію, пац= 110;єнтам рекомендуєm= 0;ься вживати багато ріди = 85;и. Ефективним заходом виведення топірамату = 79; організму є гемодіаліз.

 

Поб&#= 1110;чні реакції. Профіль безпеки топірамату оцінювали з = 72; даними бази даних клінічних досліджень = 79;астосуванн&#= 1103; топірамату як додаткової терапії для лікування первинно генералізоk= 4;аних тоніко-клон = 10;чних нападів, парціальниm= 3; нападів, нападів, асоційованl= 0;х із синдромо = 84; Леннокса – Гасто, та як монотерапіo= 1; для лікування вперше чи нещодавно діагностовk= 2;ної епілепсії ч = 80; профілактиl= 2;и мігрені у 4111 пацієнтів (3182 отримували топірамат і 929 – плацебо), які брали участь у 20 подвійно сліпих дослідженнn= 3;х, та 2847 пацієнті= ;в, які брали участь у 34 відкритих дослідженнn= 3;х. Більшість побічних реакцій бул = 80; від легкого до помірног = 86; ступеня тяжкості. У наведеній нижче таблиці перелічено побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у ході кліні= 095;них досліджень та у постмаркетl= 0;нговий період. За частотою небажані реакції класифіковk= 2;ні таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до &l= t; 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 < 1/1000) та невідомо (не &#= 1084;оже бути встановленl= 6; з доступних даних).

Найчасm= 0;ішими побічними реакціями з частотою появи > 5 % та більшою частотою, ні= 078; у групі плацебо, у ході досліджень із застосув = 72;нням топірамату були: анорексія, зниження ап = 77;титу, брадифреніn= 3;, депресія, порушення е = 82;спресивног&#= 1086; мовлення, безсоння, порушення координаціo= 1; рухів, порушення концентрацo= 0;ї уваги, запаморочеl= 5;ня, дизартрія, спотвореннn= 3; смаку, гіпестезія, летаргія, порушення пам’яті, ністагм, парестезія, сонливість, тремор, диплопія, розмитість зору, діарея, нудота, втома, роздратоваl= 5;ість та зменшенн = 03; маси тіла.

 

Си = 89;тема органів/ частота

По = 73;ічні реакції

Інфекm= 4;ії та інвазії

Дуже часто

Назофарин = 75;іт*

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Часто

Анемія

Нечасто

Лейкопені = 03;, тромбоцито= 087;енія, лімфаденоп= 072;тія, еозинофілі= 103;

Рідко

Нейтропен = 10;я*

З боку імунної системи

Часто

Гіперчутл = 80;вість

Невідомо

Алергічни = 81; набряк*

З боку метаболізм= 091;

Часто

Анорексія, зниження апетиту

Нечасто

Метаболіч = 85;ий ацидоз, гіпокалієм= 110;я, підвищення апетиту, полідипсія

Рідко

Гіперхлор = 77;мічний ацидоз, гіперамоне= 084;ія*, гіперамоне= 084;ічна енцефалопа= 090;ія*

З боку психіки

Дуже часто

Депресія

Часто

Брадиф = 88;енія, безсоння, порушення експресивн= 086;го мовлення, тривожніст= 100;, сплутаніст= 100; свідомості, дезорієнта= 094;ія, агресія, порушення настрою, схвильован= 110;сть, перепади на&#= 1089;трою, депресивни= 081; настрій, злість, незвична поведінка

Нечасто

Суїцид = 72;льні думки, спроба самогубств= 072;, галюцинаці= 111;, психотичні порушення, слухові гал&#= 1102;цинації, зорові галюцинаці= 111;, апатія, пору&= #1096;ення спонтанног= ;о мовлення, порушення сну, афектив&= #1085;а лабільніст= 100;, зниження лібідо, неспокій, плач, дисфемія, ейфоричний настрій, пар&= #1072;ноя, персеверац= 110;я, панічна атака, плаксивіст= 100;, порушення здатності читати, первинне безсоння, сплощення емоційного афекту, незв&= #1080;чне мислення, втрата лібідо, байдужість, інтрасомні= 095;ний розлад, відволікан= 085;я, раннє пробудженн= 103;, панічні реакції, піднесений настрій

Рідко

Манія, роз&#= 1083;ади панічного типу, відчуття відчаю*, гіпоманія

З боку нервової системи

Дуже часто

Парестезі = 03;, сонливість, запамороче= 085;ня

Часто

Поруше = 85;ня концентрац= 110;ї уваги, порушення п&#= 1072;м’яті, амнезія, когнітивні розлади, порушення розумової діяльності, розлади психомотор= 085;их функцій, судоми, порушення координаці= 111;, тремор, летаргія, гіпестезія, ністагм, дисгевзія, порушення рівноваги, дизартрія, інтенційни= 081; тремор, седація

Нечасто

Пригні = 95;ення свідомості, великий епілептичн= 080;й напад, дефект поля зору, комплексні парціальні напади, порушення мовлення, психомотор= 085;а гіперактив= 085;ість, синкопе, сенсорні порушення, слинотеча, гіперсомні= 103;, афазія, повторюван= 110;сть мовлення, гіпокінезі= 103;, дискінезія, постуральн= 077; запамороче= 085;ня, погана якість сну, відчуття печіння, порушення чутливості, паросмія, мозочковий синдром, дизестезія, гіпогевзія, ступор, незг&= #1088;абність, аура, агезія, дисграфія, дисфазія, периферичн= 072; нейропатія, пресинкопе, дистонія, відчуття «повзання мурашок»

Рідко

Апракс = 10;я, порушення циркадного ритму сну, гі= перестезія, гіпосмія, аносмія, есенціальн= 080;й тремор, акінезія, відсутніст= 100; реакції на подразники

З боку органів зору

Часто

Помутнінн = 03; зору, диплопія, розлади зору

Нечасто

Знижен = 85;я гостроти зору, скотома, гостра міоп&#= 1110;я*, незвичні відчуття в очах*, сухість очей, фотофобія, блефароспа= 079;м, посилення сльозовиді= 083;ення, фотопсія, мідріаз, пресбіопія

Рідко

Одност = 86;роння сліпота, короткочас= 085;а сліпота, глаукома, порушення акомодації, змінене візуальне сприйняття глибини, мерехтлива скотома, набряк повік*, нічна сліпота, амбліопія

Невідомо

Закрит = 86;кутова глаукома*, макулопаті= 103;*, розлади руху очей*, набряк кон’юнктив= 080;*, увеїт.

Порушk= 7;ння слуху та вестибуляр= 085;ого апарату

Часто

Вертиго, тиніт, біль у вухах

Нечасто

Глухот = 72;, односторон= 085;я глухота, нейросенсо= 088;на глухота, відчуття дискомфорт= 091; у вухах, порушення слуху

З боку серцево-суд&#= 1080;нної системи

Нечасто

Брадикард = 10;я, синусова брадикарді= 103;, пальпітаці= 103;

З боку судин

Нечасто

Артеріаль = 85;а гіпотензія, ортостатич= 085;а гіпотензія, гіперемія, припливи

Рідко

Феноме = 85; Рейно

Респіl= 8;аторні порушення

Часто

Диспное, епістаксис, закладеніс= 090;ь носа, риноре&= #1103;, кашель*

Нечасто

Диспно = 77; при фізичному навантажен= 085;і, параназаль= 085;а синусова гіперсекре= 094;ія, дисфонія

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Дуже часто

Нудота, діарея

Часто

Блюван = 85;я, запор, біль у верхній частині жив&#= 1086;та, диспепсія, біль у животі, сухість у роті, відчуття дискомфорт= 091; у шлунку, парестезія слизової оболонки порожнини рота, гастри&= #1090;, дискомфорт у животі

Нечасто

Панкре = 72;тит, метеоризм, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, біль у нижній частині живота, гіпестезія слизової оболонки по&#= 1088;ожнини рота, кровоточив= 110;сть ясен, здуття = живота, відчуття дискомфорт= 091; в епігастрі&#= 1111;, біль при пальпації живота, гіперсекре= 094;ія слини, біль у порожнині рота, запах з рота, глосод&= #1080;нія

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Рідко

Гепатl= 0;т, печінкова недостатні= 089;ть

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Часто

Алопеція, висипання, свербіж

Нечасто

Ангідр = 86;з, гіпестезія обличчя, кропив’янк= 072;, еритема, генералізо= 074;аний свербіж, макулярні висипання, знебарвлен= 085;я шкіри, алерг&= #1110;чний дерматит, набряк обличчя

Рідко

Синдро = 84; Стівенса – Джонсона*, мультиформ= 085;а еритема*, незвичний запах шкіри, періорбіта= 083;ьний набряк*, локалізова= 085;а кропив’янк= 072;

Невідомо

Токсичний епідермаль= 085;ий некроліз*

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

Часто

Артрал = 75;ія, м’язові спазми, міалгія, м’язові посмикуван= 085;я, м’язова слабкість, м’язово-ске&#= 1083;етний біль у грудній клітці

Нечасто

Набряк суглобів*, м’язово-ске&#= 1083;етна скутість, біль у боці, м’язова втомлювані= 089;ть

Рідко

Відчуття дискомфорт= 091; у кінцівках*

З боку сечовиділь= 085;ої системи

Часто

Нефроліті = 72;з, полакіурія, дизурія, нефрокальц= 080;ноз*

Нечасто

Сечові камені, нетримання сечі, гематурія, і&= #1085;континенці= ;я, позиви до сечовипуск= 072;ння, ниркова коліка, нирковий біль

Рідко

Камені = 074; сечовивідн= 080;х шляхах, нирковокан= 072;льцевий ацидоз*

З боку репродукти= 074;ної системи

Нечасто

Еректильн = 72; дисфункція, статева дисфункція

Загалn= 0;ні порушення

Дуже часто

Підвищена втомлювані= 089;ть

Часто

Пірекс = 10;я, астенія, роздратова= 085;ість, розлади ходи, незвичні відчуття, нездужання

Нечасто

Гіперт = 77;рмія, відчуття спраги, грипоподіб= 085;ий стан*, млявість, п&= #1086;холодіння кінцівок, відчуття сп’яніння, відчуття тривожност= 110;

Рідко

Набряк обличчя

Лаборатор = 85;і показники

Дуже часто

Зменшення маси тіла

Часто

Збільшенн = 03; маси тіла*

Нечасто

Наявні = 89;ть кристалів у сечі, аномальний результат тесту «тандем-ход&#= 1072;», знижена кількість лейкоцитів, збільшення рівня печін&#= 1082;ових ферментів

Рідко

Зниження рівня бікарбонат= 110;в у крові

Соціаl= 3;ьна поведінка

Рідко

Нездатніс = 90;ь до навчання

*Побічн&= #1110; реакції, відзначені = 91; постмаркетl= 0;нговому періоді (спонтанні повідомленl= 5;я). Їхню частот = 91; було вирахувано на основі да= 085;их клінічних досліджень.

&#= 1042;роджені вади розвитку та обмеження росту плода (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Зас&#= 1090;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю&r= aquo;).

Особлив= ;ості профілю безпеки у дітей.

Поб= ічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у дітей у ≥ 2 рази частіше, ніж у дорослих, у ході подвій = 85;о сліпих контрольовk= 2;них досліджень: зниження апетиту, підвищення апетиту, гіперхлореl= 4;ічний ацидоз, гіпокаліємo= 0;я, розлади пов = 77;дінки, агресія, апатія, первинне безсоння, суїцидальнo= 0; думки, порушення концентрацo= 0;ї уваги, летаргія, порушення циркадного ритму сну, погана якість сну, посилення с = 83;ьозовиділе&#= 1085;ня, синусова брадикардіn= 3;, незвичні відчуття, порушення ходи.

Неб= ажані реакції, які спостерігаl= 3;ися лише у дітей у ході подвійно сліпих контрольовk= 2;них досліджень: еозинофіліn= 3;, психомоторl= 5;а гіперактивl= 5;ість, вертиго, блювання, гі= 087;ертермія, пірексія та нездатністn= 0; до навчання.

 

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

 

Умови зберігання. З&#= 1073;ерігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºС.<= span lang=3DRU style=3D'color:windowtext;mso-ansi-language:RU'>

Зб&= #1077;рігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

 

Упаковка. = Таблеткl= 0;, вкриті плівковою оболонкою, п= 086; 25 мг або 50 мг, або 100 мг № 10х3 у блістерах у коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Вир= 086;бник. Товариств = 86; з обмеженою відповідалn= 0;ністю «Фармацевтl= 0;чна компанія «Здоров’я».

Товарис = 90;во з обмеженою відповідалn= 0;ністю «ФАРМЕКС ГРУП».

 <= /o:p>

Місц= ;езнаходжен = 85;я виробника т = 72; адреса місц = 03; провадженнn= 3; його діяльності. Укра= ;їна, 61013, Харківськk= 2; обл., місто Харків, вули= 094;я Шевченка, будинок 22.

(Товарис= 090;во з обмеженою відповідалn= 0;ністю «Фармацевтl= 0;чна компанія «Здоров’я»)

Укра&= #1111;на, 08301, Київська обл., місто Бориспіль, в= 091;лиця Шевченка, будинок 100.

(Товариl= 9;тво з обмеженою відповідалn= 0;ністю «ФАРМЕКС ГРУП»)

------=_NextPart_01DB76F1.96C6D2D0 Content-Location: file:///C:/6A1154D2/UA97620102_A3E2.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQAM WR1HsAcAANIgAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZX4sbyRF/D+Q7DPMu69+M/iyW D2kkec/etY0lO9xjr9SaaW/PtJhu7VochpzvXvISCFyOPORCyEseQoghF3KEQL6C/RkMNsnlQ6S6 ZzTTLbXs3cUHJuwKlpnWr6p/XVVdVeq++cnTmDpnOOWEJT23fqPmOjiZsTlJwp77aDqudFyHC5TM EWUJ7rlrzN1Pbv30JzfRgYhwjB2QT/gB6rmREMuDapXPYBjxG2yJE/huwdIYCXhNw+o8ReegN6bV Rq3WqsaIJK6ToBjUvvzDy7+9/OfLF879xYLMsHtro39EYZJEcDkwo+lEascbod+9+urVN6++UOj5 aV1i+JoHNHXOEO25MNmcnU/xU+E6FHEBX/Tcmvpzq7duVtFBLkTFHllNbqz+crlcYH7aUHOm4Ukx qef5Xqtf6FcAKnZxo/aoNWoV+hQAzWaw1oyLqbPdCLwcq4GyR4vuYXvYrBt4TX9zh3Pflx8Dr0CZ fm8HPx4HYEUDr0AZ3t/B+4PuYGjqV6AM39rBt2v9odc29CtQRElyuoOu+a1msFltAVkwemiFd31v 3G7kyksUREMRX3KKBUvE/miL0ROWjgEioRQJkjhivcQLNINgDhAlJylxjkgYQegtUcI4DNcatXGt Cf/lx1NPyqfoACNNWjIDLnxnSDJy+CwlS9Fz74BWV4O8+f7718+/e/3876+//PL187/kcytVhtwh SkJd7oc//uq/3/7c+c9ff//D17/Opt7Gcx3/9s+/ePuPf71LPay4NMWbb168/e7Fm9/88t9/+tqi vZ+iEx0+JTHmzj187jxkMSzQwh+fpJeTmEaI6BL9JOQoQXIWi/6RiAz0vTWiyIIbYNOOj1NINjbg 7dUTg/AkSleCWDTejWIDeMwYHbDUaoW7ci7NzNNVEtonT1c67iFCZ7a5A5QYXh6tlpBniU1lEGGD 5gOKEoFCnGDhyO/YKcaW1X1GiGHXYzJLGWcL4XxGnAEiVpNMyYkRTaXQIYnBL2sbQfC3YZvjx86A Uduqh/jMRMLeQNRCfoqpYcbbaCVQbFM5RTHVDX6ERGQjOVmnMx034gI8HWLKnNEcc26TuZ/CejWn 34U0Y3f7MV3HJjIV5NSm8wgxpiOH7DSIULy0YSckiXTsp/wUQhQ5D5iwwY+ZuUPkO/gBJXvd/Zhg w93vzwaPIMPqlMoAkd+sUosvb2NmxO9kTRcI21JNP42NFNtPiTU6BqvQCO0jjCk6R3OMnUefWhgM 2NKweUn6TgRZ5RDbAusOMmNVvieYY0e1N7t58ohwI2QnOGR7+ByvtxLPGiUxSvdpvgde120+glIX 2wLgPp2d6sB7BFpBiBerUe5z0KEF916tDyJkFDD5zu3xuk4N/11kj8G+fGLQuMC+BBl8aRlI7LrM O20zRdSYoAyYKYIuw5ZuQcRwfykii6sSW1nlFuamLd0A/ZHR9MQkeW8HtNX7+D9e7wMdxpvffmvZ bB+m37ErNpLVJTudfcnkcKu/2Yfb7moCls7Jx9/UDNEqeYChjuxmrOue5rqncf/ve5p9+/m6k9nX b1x3Mi50GNedTH648mE6mbJ5gb5GHnhkRz3q4Cd+x7nPglA6EWuKj7g6+uHwi2Y+hkEpqY4+cXES uIzgURY6mMLAhSlSMk7KxM+IiCYRWsL5UN2VSkKeqw65s2Qcjo3UsFW3xNNVfMzm2YFnvS4PN7Pa ypEox2t+MQ5HVSJDt9rlIV6hXrEN1XHrhoCUvQwJbTKTRNNCor0ZlEZSh7tgNAsJtbIPwqJrYdGR 6jeu2mEB1AqvwE9uB36o91zfAxEQghM5aM/n0k+ZqzfeVc78kJ7eZ0wjAqDF3kRA6emu5Lp3eXJ1 WahdwNMGCS3cTBLKMqrF4xH8EM6jU45ehMZlfd0tXWrQk6ZQ80FolTTanXexuKqvQW47N9BEzxQ0 cc57bqvpQ8jM0LLnLuDYGB7jJcQOl7+6EA3hCmYm0mzDXyWzLFMuhohHmcFV0smyQUwETh1K4p4r l1+4gSYqhyhu9QYkhI+WXBfSysdGDpxuOhkvFngmdLdrI9LS2Stk+CxXWL9V4lcHS0m2AndPovm5 c0JX6UMEIea369KAc8Lh9qCeWXNO4EKsSGRl/G0Vpjzt6jdSKoaycUSXEcorip7MM7hK5QUd9VbY QHvL1wwG1UySF8KTUBZY3ahGNS2qRsZhb9V9v5C0nJY0y5ppZBVZNe1ZzJhhUwa2bHm1Iq+x2pgY cppe4bPUvZ1yu5tct9UnFFUCDF7Yz1J1L1AQNGrlZAY1yXg3DcucnY+atWOzwPdQu0iR0LJ+a6N2 y25FjbBOB4NXqvwgtx21MLTYdJbK0ur6XL/eZidPIHkMoc9dUcGVK+HqOkXQEE1UT5KlDdgiT0W+ NeDJWaWk535e8/te0PCDSq3jjype06tVOn6/Wen7frM+8uu14aDxDAqLiOK6n13dj+EKg67zC3w1 vnOJH29uaW7MWFxl6m6+qoirS/x6w7jEz+7unam8oncdAknn81Zj3G12B61Kt9kfV7zhoFPpBq1B ZdgK2sPxMPA73fEz1zlTYK/fDLzWqFNp1YOg4rVqkn6nW2l7jUbfa/c7I6//LG9jYOVZ+shtAeZV vG79DwAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAHRoZW1lL3RoZW1lL19yZWxz L3RoZW1lTWFuYWdlci54bWwucmVsc4SPTQrCMBSE94J3CG9v07oQkSbdiNCt1AOE5DUNNj8kUezt Da4sCC6HYb6ZabuXnckTYzLeMWiqGgg66ZVxmsFtuOyOQFIWTonZO2SwYIKObzftFWeRSyhNJiRS KC4xmHIOJ0qTnNCKVPmArjijj1bkIqOmQci70Ej3dX2g8ZsBfMUkvWIQe9UAGZZQmv+z/TgaiWcv HxZd/lFBc9mFBSiixszgI5uqTATKW7q6xN8AAAD//wMAUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAOneD7//AAAA HAIAABMAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAFtDb250ZW50X1R5cGVzXS54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEA pdan58AAAAA2AQAACwAAAAAAAAAAAAAAAAAwAQAAX3JlbHMvLnJlbHNQSwECLQAUAAYACAAAACEA a3mWFoMAAACKAAAAHAAAAAAAAAAAAAAAAAAZAgAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bFBLAQItABQABgAIAAAAIQAMWR1HsAcAANIgAAAWAAAAAAAAAAAAAAAAANYCAAB0aGVtZS90aGVt ZS90aGVtZTEueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAA3RkJ+2AAAAGwEAACcAAAAAAAAAAAAAAAAAugoA AHRoZW1lL3RoZW1lL19yZWxzL3RoZW1lTWFuYWdlci54bWwucmVsc1BLBQYAAAAABQAFAF0BAAC1 CwAAAAA= ------=_NextPart_01DB76F1.96C6D2D0 Content-Location: file:///C:/6A1154D2/UA97620102_A3E2.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DB76F1.96C6D2D0 Content-Location: file:///C:/6A1154D2/UA97620102_A3E2.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01DB76F1.96C6D2D0--