MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D033FA.55E7CE80" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D033FA.55E7CE80 Content-Location: file:///C:/68129496/UA141520101_CCC6.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ДИТИЛІН-Н
(Dithylin-N)
Склад:
діюча речовина:=
суксаметонію йодид;
1 мл розчину
містить 20 мг дитиліну (суксаметонію йодиду);
допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, кислота аскорбінова, кислота хлористово=
днева
розведена, вода для ін’єкцій.
Лікарська
форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора
безбарвна рідина.
Фармакотера=
певтична
група. Міорелаксанти. Похідні холіну. Код АТХ M03A B01.
Фармакологі=
чні
властивості.
Фармако=
динаміка.
Дитилін є деполяризуючим
міорелаксантом короткої дії. За хімічною будовою дитилін можна розглядати як
подвоєну молекулу ацетилхоліну. Має високу спорідненість із постсинаптичним
нервово-м’язовим рецептором, конкурентно блокує нервово-м’язову передачу, с=
причиняє
деполяризацію постсинаптичної мембрани та короткочасну релаксацію скелетних
м’язів. Швидко руйнується псевдохолінестеразою з утворенням холіну та
бурштинової кислоти, внаслідок чого ефект дитиліну є короткочасним.
Після внутрішньовенного введе=
ння
дія препарату проявляється через 2-3 хвилини і зберігається в повному обсяз=
і до
3 хв. Приблизно через 5 хв після закінчення введення препарату ефект повніс=
тю
припиняється.
Швидке настання ефекту та под=
альше
швидке відновлення тонусу м’язів дає змогу створювати контрольовану та керо=
вану
релаксацію скелетних м’язів.
Фармакокінетика.
Дані щодо фармакокінетики дитиліну
істотно обмежені через короткий час дії препарату. Одразу після
внутрішньовенного введення препарат піддається впливу псевдохолінестерази
крові. Розпадається на холін, що надалі використовується для синтезу
ацетилхоліну, та на бурштинову кислоту, що бере участь у процесах тканинного
дихання. Препарат проходить крізь гематоенцефалічний та плацентарний бар’єр=
и.
Клінічні ха=
рактеристики.
Показання.
Застосовують з метою міорелаксації при інтубації трахеї, ендоскопічних
процедурах (бронхо-, езофаго-, ларинго-, цистоскопії), короткочасних операц=
іях,
що потребують міорелаксації (вправлення вивихів, репозиція уламків кістки),=
для
підтримання міоплегії при оперативних втручаннях (гінекологічних, торакальн=
их,
абдомінальних), усунення судом при правці.
Протипоказа=
ння.
Підвищена
чутливість до компонентів препарату, глаукома, міастенія, гостра печінкова
недостатність, виражена анемія, злоякісна гіпертермія в анамнезі, атипова
активність холінестерази плазми; гіперкаліємія при великих травмах чи опіка=
х,
при довготривалій іммобілізації хворого, паралічі скелетних м’язів;
гіперкаліємія, пов’язана з нирковою недостатністю; відкрита травма ока та
випадки, коли підвищення внутрішньоочного тиску є небажаним; міопатія скеле=
тних
м’язів, рабдоміоліз.
Одночасне
застосування препаратів, які підвищують чутливість до суксаметонію.<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-=
language:
RU'>
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.<=
/i>
Зазначені нижче лікарські зас=
оби
та хімічні сполуки зменшують нормальну активність холінестерази в плазмі кр=
ові,
чим підвищують інтенсивність та тривалість міорелаксуючої дії Дитиліну-Н. До
них належать: фосфорорганічні інсектициди і метрифонат; очні краплі з ехоті=
офатом;
триметафан; специфічні антихолінестеразні агенти: неостигмін, піридостигмін,
фізостигмін, едрофоніум; такрину гідрохлорид; цитотоксичні лікарські засоби:
циклофосфамід, мехлоретамін, триетиленмеламін, тіотепа; лікарські засоби, я=
кі
застосовують у психіатричній практиці: фенелзин, пропазин, хлорпромазин;
анестезуючі лікарські засоби: кетамін, морфін, антагоністи морфіну, петидин,
панкуроній, пропанідид.
До інших лікарських засобів, =
які
можуть негативно вплинути на активність холінестерази в плазмі крові, належ=
ать
апротинін, дифенгідрамін, прометазин, естрогени, окситоцин, глюкокортикосте=
роїди
(у високих дозах), пероральні контрацептиви, тербуталін, метоклопрамід.
Наведені нижче лікарські засо=
би
та хімічні сполуки підвищують інтенсивність та тривалість міорелаксуючої дії
Дитиліну-Н шляхами, не пов’язаними зі зміною активності холінестерази в пла=
змі
крові. До них належать: солі магнію; літію карбонат; азатіоприн; хінін та
хлорхінін; антибіотики аміноглікозидного ряду, кліндаміцин, поліміксини; ан=
тиаритмічні
препарати: хінідин, прокаїнамід, верапаміл, бета-адреноблокатори, лідокаїн,
прокаїн; леткі та інгаляційні анестезуючі лікарські засоби: галотан, енфлур=
ан,
десфлуран, ізофлуран, діетилефір і метоксифлуран – мають незначний вплив на=
І
фазу блокування нервово-м’язової передачі Дитиліном-Н, однак прискорюють
початок і підвищують інтенсивність ІІ фази блокування нервово-м’язової пере=
дачі
суксаметонієм.
При одначосному застосуванні з
серцевими глікозидами підвищується ефект останніх.
При одночасному застосуванні з
засобами для лікування міастенії знижується ефективність останніх.
Галогеновмісні засоби для
загальної анестезії підвищують небажаний ефект дитиліну на серцево-судинну
систему.
Тіопентал натрію, атропін
знижують небажаний ефект дитиліну на серцево-судинну систему.
Особливості застосування.
Застосовують тільки в умовах спеціалізованого відділення стаціонару за
рішенням та під пильним наглядом досвіченого анестезіолога та при наявності
апаратури для проведення негайної інтубації трахеї, інгаляції кисню та штуч=
ної
вентиляції легень.
Повідомлялося про випадки нео=
боротної
зупинки серця після застосування суксаметонію дітям та підліткам, які мали
раніше не виявлені нейром’язові захворювання. Зважаючи на небезпеку побічних
явищ рекомендується обмежити застосування суксаметонію навіть зовні здоровим
дітям і підліткам, крім тих випадків, при яких необхідна негайна інтубація =
або
звільнення дихальних шляхів у критичних ситуаціях.
Слід враховувати, що у великих дозах дитилін може спричинити «подвійний
блок», коли після деполяризуючої дії розвивається антидеполяризуючий ефект.
Тому після останньої ін’єкції дія дитиліну довгий час (до 25-30 хв) не
проходить і самостійне дихання не відновлюється.
Для купірування останнього після попереднього введення атропіну вводять=
прозерин
або галантамін. Слід пам’ятати, що прозерин та інші антихолінестеразні
препарати, пригнічуючи активність холінестерази, дію дитиліну подовжують.
З обережністю застосовують при відомій гіперчутливості до інших
міорелаксантів чи до будь-якого з компонентів загальної анестезії.
Близько 0,05 % населення має успадковану знижену активність холінестера=
зи
плазми. Дія суксаметонію може бути пролонгована у таких пацієнтів, а також =
при
станах, які супроводжуються зниженням активності холінестерази: вагітність =
та
післяпологовий період; тяжкий перебіг правця, туберкульозу, а також інших
тяжких та/або хронічних інфекційних захворювань; масивні опіки; злоякісні
новоутворення; хронічна анемія і недоїдання; термінальні стадії печінкової
недостатності; гостра або хронічна ниркова недостатність; аутоімунні
захворювання: мікседема, колагенові захворювання; після масивної трансфузії
плазми; після проведення плазмаферезу, а також у результаті деякої супутньої
терапії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види
взаємодій»).
Після повторного введення суксаметонію можливий розвиток звикання до
препарату.
Застосування суксаметонію може супроводжуватися подальшими м’язовими
болями, інтенсивність яких слабко корелює з видимими м’язовими скороченнями=
при
введенні препарату. Ін’єкції недеполяризуючих міорелаксантів за кілька хвил=
ин
до введення Дитиліну-Н можуть сприяти зменшенню прояву м’язових болів. Цей
метод може вимагати введення дози суксаметонію, більшої за 1 мг/кг маси тіл=
а,
для досягнення задовільних умов для ендотрахеальної інтубації.
При застосуванні Дитиліну-Н потрібно мати на увазі, що хворі з тяжким
сепсисом схильні до розвитку гіперкаліємії.
Не рекомендується призначати Дитилін-Н пацієнтам з міастенією гравіс че=
рез
високий ризик розвитку «подвійного блоку». Пацієнти з міастенічним синдромом
Ітона-Ламберта більш чутливі до дії суксаметонію, що може вимагати зниження
дози препарату.
У здорових пацієнтів (дорослих і дітей) суксаметоній іноді може спричин=
ити
брадикардію, яку можна попередити попереднім внутрішньовенним введенням
атропіну.
При відсутності гіперкаліємії рідко, але можуть виникнути шлуночкові аритмії, пов’язані із застосуванням суксаметонію. Однак пацієнти, які прийм= ають препарати дигіталісу, більш схильні до розвитку таких аритмій. Дія суксамет= онію на серце може призвести до зміни серцевого ритму, включаючи зупинку серця.<= o:p>
Слід враховувати, що у хворих із генетично зумовленим дефіцитом
холінестерази, а також з гіпокаліємією
Дитилін-Н може спричинити пролонговане пригнічення
дихання.
З обережністю слід застосовувати препарат =
для
лікування пацієнтів із захворюваннями печінки, анемією, кахексією.
Вміст ампули може бути використаний лише для од=
ного
пацієнта. Після порушення герметичності ампули невикористану частину її вмі=
сту
слід утилізувати.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Суксаметоній не спричиняє прямого впливу на матку та іншу гладку
мускулатуру.
У нормальних терапевтичних дозах препарат не проникає через плацентарний
бар’єр у кількості, яка може вплинути на дихання новонародженого. У період
вагітності препарат застосовують тільки у тому разі, якщо користь для матері
перевищує ризик для плода.
Годування груддю: немає даних=
про
здатність препарату потрапляти в грудне молоко.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом=
або
роботі з іншими механізмами.
Дані
застереження не стосується застосування Дитиліну-Н. Дитилін-Н завжди
застосовують в умовах лікувального закладу у поєднанні з засобами для загал=
ьної
анестезії, тому необхідно дотримуватися всіх застережень щодо застосування
засобів для загальної анестезії.
Спосіб застосування та дози.
Дитилін-Н застосовують зазвичай для болюсних внутрішньовенних ін’єкцій,=
а
також внутрішньовенно у вигляді інфузій або внутрішньом’язово.
Дорослі.
Для проведення ендотрахеальної
інтубації вводять внутрішньовенно в дозі 1 мг/кг
Ця доза з м’язову
релаксацію через 30-
Для тривалого розслаблення
мускулатури протягом усієї операції Дитилін-Н можна вводити у вигляді інфуз=
ій
0,1-0,2 % розчину, розведеного у 5 % розчині глюкози або 0,9 % розчині натр=
ію
хлориду, зі швидкістю 2,5-4 мг/хв. Швидкість інфузії необхідно скоригувати
залежно від реакції конкретного пацієнта.
Загальна доза Дитиліну-Н при
повторних внутрішньовенних ін’єкціях або безперервній інфузії не повинна
перевищувати 500 мг/годину.
Діти віком від 1 року<=
/i>
При введенні Дитиліну-Н дітям шляхом внутрішньовенної інфузії дозу
визначають як для дорослих, але початкову швидкість інфузії знижують
пропорційно до маси тіла.
Рекомендована внутрішньом’язова доза для дітей віком від 1 року – до 4
мг/кг маси тіла. Ці дози спричиняють м’язову релаксацію приблизно протягом 3
хвилин. Сумарна =
доза
не повинна<=
span
style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK2'>
Літні пацієнти. Дози Дитиліну-Н для пацієнтів
літнього віку аналогічні дозам для дорослих. Літні пацієнти більш схильні до
виникнення серцевих аритмій, особливо якщо вони приймають серцеві глікозиди=
.
Порядок ро=
боти з
ампулою.
Рис.
1
1.
Відокремити одну ампулу від блоку і струснути її, утримуючи за горлечко (Ри=
с.
1).
2.
Затиснути ампулу рукою (при цьому не повинно відбуватися витікання препарат=
у) і
обертальними рухами відокремити голівку (Рис. 2).
3.
Через отвір, що утворився, негайно з’єднати шприц з ампулою (=
4.
Перевернути ампулу і повільно втягнути в шприц її вміст (
5.
Надіти голку на шприц.
Діт=
и.
Препарат застосову=
ють дітям
віком від 1 року. Слід проявляти обережність при
застосуванні препарату пацієнтам цієї вікової групи, тому що у дітей частіше
діагностується міопатія, вони більш схильні до розвитку злоякісної гіпертер=
мії
і рабдоміолізу та мають підвищений ризик розвитку серйозних побічних реакцій
після введення суксаметонію.
Передозування.=
Передозування дитиліном виявляється тривалою зупинкою дихання та паралі=
чем
м’язів.
Лікування. Штучна вентиляція легенів, п=
ри
необхідності – переливання свіжої крові, тобто такої, що містить у своєму
складі псевдохолінестеразу.
Побічні реакції.
З боку органів чуття:<=
/i> підвищення внутрішньоочного тиск=
у.
З боку шлунково-кишкового тракту: підвищене слиновиділення, підвищення внутрішньо-=
шлункового тиску (і, як наслідок, збільшення ризику регургітації і
попадання шлункового вмісту в дихальні шляхи).
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: порушен=
ня
функції печінки.
Метаболічні порушення: гіперглікемія, транзиторне підвищення рівня калію.
З боку серцево-судинної систе=
ми: артеріальна гіпертензія або гіпот=
ензія,
припливи крові, короткочасна брадикардія, асистолія, тахікардія, аритмія
(включаючи шлуночкові аритмії), порушення серцевої провідності, кардіогенний
шок, зупинка серця, колапс.
З боку органів дихання: апное, бронхоспазм, пролонгований
параліч дихальних м’язів (пов’язаний з генетично
обумовленим порушенням продукції псевдохолінестерази).
З боку опорно-рухового апарату: поява м’язового
болю через 10-12 годин після введення дитиліну, фасцикуляції м’язів, тризм,
рабдоміоліз із подальшим розвитк=
ом
міоглобінем=
ії
та міоглобінурії.
Дерматологічні порушення: почервоніння шкіри.
Алергічні реакції: підвищена чутливість до препарату=
, анафілактичний шок.
Інші порушення:
гіпертермія.
Термін
придатності. 2 роки.
Після першого розкриття ампули препа=
рат
не зберігається.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 до 8 <=
span
lang=3DX-NONE style=3D'position:relative;top:3.0pt;mso-text-raise:-3.0pt'><=
!--[if gte vml 1]>
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-=
language:
RU'>
Розчин Дитиліну-Н фармацевтич=
но
несумісний із донорською кров’ю (спостерігається гідроліз), консервантами
крові, сироватковими консервантами, з препаратами крові, з розчинами
барбітуратів, особливо тіопенталом (утворюється осад), і лужними розчинами.=
Дитилін-Н сумісний з 0,9 %
розчином натрію хлориду, розчином Рінгера, 5 % розчином фруктози і 6 % розч=
ином
декстрану.
Дитилін-Н сумісний з іншими
міорелаксантами та опіоїдними аналгетиками.
Упаковка. По 5 мл в ампулах № 5, № 10.<= o:p>
Категорія
відпуску. За рецептом.
Виробник. <=
/span>ТОВ «НІКО».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця
провадження діяльності.
86123,
Україна, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Тайожна, 1-1.
Тел.: +38(062)341-46-41.
E-mail: =
office@nikopharm.com.ua.