І&#= 1053;СТРУКЦІЯ

д&#= 1083;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&nbs= p;

ПРЕС&= #1058;ИЛОЛ^® 5 мг/5 мг (PRESTILOL^® 5 mg/5 mg)

ПРЕС&= #1058;ИЛОЛ^®5 мг/10 мг (PRESTILOL^® 5 mg/10 mg)

ПРЕС&= #1058;ИЛОЛ^® 10 мг/5 мг (PRESTILOL^® 10 mg/5 mg)

ПРЕС&= #1058;ИЛОЛ^® 10 мг/10 мг (PRESTILOL^® 10 mg/10 mg)

Склад:

діючі речовини: bisoprolol fumarate/perindopril arginine;<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

ПРЕСТИ= 051;ОЛ^® 5 мг/5 мг: = 1 таблетка містить 5 мг бісопрол = 86;лу фумаратm= 1; (що відповідає 4,24= мг бісопроl= 3;олу) та 5 мг пер&= #1080;ндоприлу аргініну (що відповідає 3,395 мг перин = 76;оприлу);

ПРЕСТИ= 051;ОЛ^® 5 мг/10 мг: 1 таблетка містить 5 мг бісопрол = 86;лу фумаратm= 1; (що відповідає 4,24 мг бісо&= #1087;рололу) та 10 мг пер= индоприлу аргініну (що відповідає 6,790 мг перин = 76;оприлу);

ПРЕСТИ= 051;ОЛ^®10 мг/5 мг: 1 таблетка містить 10 мг бісопрол = 86;лу фумаратm= 1; (що відповідає 8,49 мг бісо&= #1087;рололу) та 5 мг пер&= #1080;ндоприлу аргініну (що відповідає 3,395 мг перин = 76;оприлу);

ПРЕСТИ= 051;ОЛ^®10 мг/10 мг: 1 таблетка містить 10 мг бісопрол = 86;лу фумаратm= 1; (що відповідає 8,49 мг бісоп = 88;ололу) та 10 мг пер= индоприлу аргініну (що відповідає 6,790 мг перин = 76;оприлу);

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>допомiж&= #1085;i речовини:= целюлоза мікрокристk= 2;лічна (тип 102), кальці= 02; карбонат, крохмаль прежелатин&#= 1110;зований (кукурудзян = 80;й), натрію к = 88;охмальглік&#= 1086;лят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, м= 072;гнію стеарат (Е 470b), натрію= ; кроскарм = 77;лоза;

плівкова оболонка: г= 083;іцерин (Е 422), гіпро = 84;елоза (Е 464), макро = 75;ол 6000, маk= 5;нію стеарат (Е 470b), титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; жовтий (Е 172), за= 083;іза оксид червоний (Е 172).

Лі= карська форма. Таблетl= 2;и, вкриті плівковою оболонкою.<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

ПРЕСТИ= 051;ОЛ^® 5 мг/5 мг: = рожево-беже = 74;ого кольору, продовгуваm= 0;ої форми таблетка, вкрита плівковою оболонкою, з насічкою та = 079; тисненням « » з одного боку = 110; «5/5» − з іншого= ;. Таблетка підлягає поділу на дв= 110; частини.

ПРЕСТИ= 051;ОЛ^® 5 мг/10 мг: = рожево-беже = 74;ого кольору, про= 076;овгуватої форми таблетка, вкрита плівковою оболонкою, з насічкою та = 079; тисненням « » з одного боку = 110; «5/10» − з іншогl= 6;. Табл= 077;тка підлягає поділу на дв= 110; частини.

ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg; 10 мг/5 мг: = рожево-беже = 74;ого кольору, круглої форми таблетка, вкрита плівковою оболонкою, з тисненням « » з одного боку та «10/5» − з іншого.

ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg;10 мг/10 мг: = рожево-беже = 74;ого кольору, продовгуk= 4;атої форми таблетка, вкрита плівковою оболонкою, з тисненням « » з одного боку та «10/10» − з іншого.

Фармакотеl= 8;апевтична група. Інгібі&#= 1090;ори АПФ, інші комбінації. = 050;од ATX C09B X02.

Фармакологi= чнi властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.=

Механіз = 84; дії

Бісопролол<= /span>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-lang= uage: UK'>Бісопролол<= /span> – це висl= 6;коселектив= 085;ий блокатор β₁= -адренореце = 87;торів, який не має в&#= 1085;утрішньої симпатоl= 4;іметичної та виражено= 11; мембрано = 89;табілізуюч&#= 1086;ї активності. = 042;ін має низьку спорідненіl= 9;ть із β₂-рецепт= ;орами гладкої мускулатурl= 0; бронхів та судин, а також із β₂-l= 8;ецепторами, що відповідаюm= 0;ь за регуляці= 02; метаболізмm= 1;. Тому біс = 86;пролол загалом не п= 086;винен впливати на резистентнo= 0;сть дихальних шляхів та β_{2-опосередко=
074;ані
метаболічнo=
0;
ефекти. Його &#=
946;₁-селектив&#=
1085;ість
поширюєтьсn=
3; за
межі
терапевтичl=
5;ого
дозування.=}

Периндопри&= #1083;

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-lang= uage: UK'>Периндопри&= #1083; – інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензиl= 5; І в ангіотензиl= 5; ІІ (ангіо= 090;ензинперет&= #1074;орювальний= ; фермент (АПФ)). Перетворювk= 2;льний фермент, або кіназа, – це екзоп = 77;птидаза, яка робить можливим перетворенl= 5;я ангіотензиl= 5;у І у судинозвужm= 1;вальний ангіотензиl= 5; ІІ, а також спричиняє розпад в = 72;зодилатато&#= 1088;а брадикіl= 5;іну до неактивногl= 6; гептапеп = 90;иду. Інгібувk= 2;ння АПФ призводить до зменшенн= 03; концентрацo= 0;ї ангіотензиl= 5;у ІІ у плазмі крові, що підвищує активність реніну у пла= 079;мі крові (за рахунок = 10;нгібування негативногl= 6; зворотного зв’язку вив= 10;льнення реніну) та знижує секрецію ал= 00;достерону. Оскільки АП = 60; інактиву= 08; брадикіl= 5;ін, інгібувk= 2;ння АПФ також призводить до підвищення активності циркулюючоo= 1; та місцевої калікреї = 85;-кінінових систем (і, таким чином, також призводить до активаці= 11; системи = 87;ростагланд&#= 1080;нів). Цей механіз = 84; дії зумовлю= 08; зниження артеріальнl= 6;го тиску інгібітораl= 4;и АПФ і частко= 074;о відповідає за появу дея= 082;их побічних ефектів (наприклад кашлю). Пе&#= 1088;индоприл діє через свій активний ме = 90;аболіт – перинд = 86;прилат. Інші метабо = 83;іти не демонструюm= 0;ь активності = 91; інгібува = 85;ні АПФ in vitro.

<= u>Фармакодин&= #1072;мічні ефекти

Бісопролол<= /span>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-lang= uage: UK'>Бісопролол<= /span> не виявляє вираженого = 85;егативного інотропl= 5;ого ефекту. Макс= 080;мальний ефект бі = 89;опрололу досягаєтьсn= 3; через 3–4 години післ= 03; застосуванl= 5;я. Завдяки пер= 10;оду напіввиk= 4;едення, який становить 10–12 годин, бі= 089;опролол зберігає терапевтичl= 5;ий ефект впродовж 24 годин. Макси= 084;альний антигіпk= 7;ртензивний ефект бі = 89;опрололу досягаєтьсn= 3; зазвичай через два тижні застосуванl= 5;я. При однократноl= 4;у застосуванl= 5;і у пацієнтів = 079; ішемічною хворобою серця без хронічної с = 77;рцевої недостатноl= 9;ті бісопроl= 3;ол зменшує частоту серцевих скорочень т = 72; ударний об’єм і, таким чином, зменшує серцевий викид та споживання кисню. При тривалому застосуванl= 5;і знижується = 87;очатково підвищена периферичнk= 2; резистентнo= 0;сть. Зниження активності реніну плазми, вірогідно, зумовлює антигіперт&#= 1077;нзивний ефект β-блокаторіk= 4;. Бісопрол = 86;л знижує с = 80;мпатоадрен&#= 1077;ргічну реакцію, блокуючи β-адреноре = 94;ептори серця, що зумовлює зменшення частоти серцевих скорочень т = 72; скорочувалn= 0;ної здатності. Ц= 077;, у свою чергу, призводить до зменшенн= 03; споживання кисню міока = 88;дом, що є необхідним = 87;ри лікуванні с = 90;енокардії при ішемічній хворобі серця.

<= b>Периндопри&= #1083;

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-lang= uage: UK'>Периндопри&= #1083; ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск при всі= 093; ступенях артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; (м’якій, помірній та тяжкій); зниження систолічноk= 5;о та діастолічнl= 6;го артеріальнl= 6;го тиску спостерігаn= 8;ться у пацієнта я= 082; у положенні лежачи, так і у положенні стоячи. П= 077;риндоприл зменшує опі = 88; периферичнl= 0;х судин, що призводить до зниження артеріальнl= 6;го тиску. Внасл= 110;док цього збільшуєтьl= 9;я периферичнl= 0;й кровотік бе = 79; впливу на частоту серцевих ск = 86;рочень. Як правило, збільшуєтьl= 9;я і нирковий кровотік, тоді як швид= 082;ість клубочкl= 6;вої фільтрації (ШКФ) зазвичай не змінюється. Максимал&= #1100;ний антигіпk= 7;ртензивний ефект розвиваєтьl= 9;я через 4–6 годин після = 087;рийому однократноo= 1; дози та зберігаєтьl= 9;я щонайменше 24 години: зали= 096;ковий ефект стано = 74;ить близько 87–100 % пікового ефекту. Арте= 088;іальний тиск знижується швидко. У пац&#= 1110;єнтів, які відповіли н = 72; лікування, нормалізацo= 0;я артеріальнl= 6;го тиску відбуваєтьl= 9;я протягом місяця та зберігаєтьl= 9;я без виникне = 85;ня тахіфілk= 2;ксії. Припинення = 83;ікування не супроводжуn= 8;ться ефектом відміни. = 055;ериндоприл<= /span> зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка. Кл= 110;нічні дослідженнn= 3; довели, що периндопри= л має судинорозшl= 0;рювальні властивостo= 0;. Він покращу= 08; еластичнісm= 0;ь великих артерій та зменшує співвідношk= 7;ння товщини стінки до пр= 086;світу судини для малих артерій. = 055;ериндоприл<= /span> зменшує роботу серц= 03; шляхом зменшення п = 77;ред- та після = 85;авантаженн&#= 1103; на серце: зменшує тис = 82; наповнення = 83;івого та правого шлуночків, знижує загальний периферичнl= 0;й судинний опір, збільшує се = 88;цевий викид та покращує серцевий індекс (за даними досліджень).

&= #1060;армакокіне= ;тика.

Шв= 080;дкість та ступінь всмоктуванl= 5;я бісопроl= 3;олу та перин = 76;оприлу у складі препарату ПРЕСТ = 48;ЛОЛ^® = суттєво не відрізняютn= 0;ся від швидкості т = 72; ступеня всмоктуванl= 5;я бісопроl= 3;олу та перин = 76;оприлу при їх застосуванl= 5;і окремо як монотерапі&= #1111;.

Бісопро = 83;ол

А= 073;сорбція. Бісопро= лол майже повністю (> 90 %) всмоктуєтьl= 9;я зі шлунково-ки = 96;кового тракту. Ефек= 090; першого про = 93;одження через печінку виражений незначною мірою (прибл= 080;зно 10 %), що обумовл= 02;є високу б= 10;одоступніс&#= 1090;ь (приблизно 90 %) після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Р= 086;зподіл. Об’єм розподілу с = 90;ановить 3,5 л/кг. Зв’язуваннn= 3; бісопрол = 86;лу з білками плазми становить близько 30 %.

<= u>Біотрансфо&= #1088;мація та виведення.= Бісопро= лол виводиться = 79; організму двома шляхами. 50 % метаболізу= 108;ться в печінці до неактивних метаболітіk= 4;, які потім виводяться нирками, а інші 50 % виводяться нирками у неметаболі&= #1079;ованому вигляді. Загальний кліренс складає приблизно 15 л/год. Період <= span class=3DSpellE>напіввив = 77;дення з плазми крові становить 10–12 годин, що зумовлює 24-годинний ефект після прийому доз = 80; один раз на день.

О= 089;обливі групи пацієнтів.= Кінетика бісопрол = 86;лу є лінійною і не залежить від віку. Оск&#= 1110;льки виведення бісопрол = 86;лу з організму здійснюєтьl= 9;я однаковою мірою нирками і печінкою, па= 094;ієнтам із порушено= 02; функцією печінки або нирковою недостатніl= 9;тю корекція дози не потрібна. Фармакокінk= 7;тика у пацієнтів = 110;з хронічною серцевою недостатніl= 9;тю та з порушен= 085;ям функції печінки або нирок не вивчалася. У пацієнтів і = 79; хронічною серцевою недостатніl= 9;тю (III функціоналn= 0;ний клас за NYHA) рівні бі = 89;опрололу в плазмі крові є вищими та пе= 088;іод напіввиk= 4;едення довший порівняно з= 10; здоровими добровольцn= 3;ми. При добовій дозі 10 мг максимальнk= 2; концентрацo= 0;я в плазмі кро= 074;і у стані рівн= 086;ваги становить 64 ±= 21 нг/мл, а період н = 72;піввиведен&#= 1085;я − 17 ± 5 годин.

Пе= 088;индоприл=

А= 073;сорбція. Після пероральноk= 5;о прийому = 87;ериндоприл швидко всмоктуєтьl= 9;я, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 1 годин&#= 1091;. Період н = 72;піввиведен&#= 1085;я периндоl= 7;рилу з плазми крові становить 1 г&#= 1086;дину.

Р= 086;зподіл. Об’єм розподілу незв’язаноk= 5;о периндоl= 7;рилату становить приблизно 0,2 л= /кг. Зв’язуваннn= 3; периндоп = 88;илату з білками плазми складає 20 %, в основному з ангіотензиl= 5;-перетворюв&#= 1072;льним ферментом, і є дозоза = 83;ежним.

<= u>Біотрансфо&= #1088;мація. Пери= 085;доприл належить до проліків. До кровообігу потрапляє 27 % п= ;рийнятої дози пер = 80;ндоприлу у вигляді активного метаболіту периндоп = 88;илату. Крім активного периндоп = 88;илату, периндоl= 7;рил утворює ще 5 неактивних метаболітіk= 4;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я периндоl= 7;рилату у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 3–4 годи&= #1085;и. Оскільки прийом їжі зменшує перетворенl= 5;я периндоl= 7;рилу на перин = 76;оприлат, а отже, зменшуєтьсn= 3; і його бі= 086;доступніст&= #1100;, периндоl= 7;рилу аргінін рекомендуєm= 0;ься приймати перорально у одноразов= 10;й добовій доз= 10; вранці пере = 76; їдою.

В= 080;ведення. Периндо= прилат виводиться із сечею, період остаточногl= 6; напіввив = 77;дення незв’язаноo= 1; фракції становить приблизно 17 г&= #1086;дин. Стан рівноваги досягаєтьсn= 3; через 4 доби.=

Л= 110;нійність. Існує лінійний взаємозв’яk= 9;ок між дозою периндопри&= #1083;у та його концентрацo= 0;єю у плазмі крові.

О= 089;обливі групи пацієнтів.= Виведен = 85;я периндоl= 7;рилату уповільнюєm= 0;ься у пацієнтів літнього віку, а також у пацієнтів із серцевою або нирково= 02; недостатніl= 9;тю. Рекомендовk= 2;но підбирати дозу для пацієнтів з = 085;ирковою недостатніl= 9;тю з урахуванняl= 4; ступеня ниркової недостатноl= 9;ті (кліренсу креатиніну). Діалізни = 81; кліренс = 87;ериндоприл&#= 1072;ту дорівнює 70 мл/хв. Кінети&#= 1082;а периндоl= 7;рилу змінюється = 91; хворих на цироз печін = 82;и: печінковий кліренс основної молекули зменшуєтьсn= 3; вдвічі. Одна= 082; кількість периндоп = 88;илату, що утворюєтьсn= 3;, не зменшуєт= 00;ся. Отже, таким хворим не потрібно коригувати = 76;озу (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «&#= 1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Пока&#= 1079;ання.

ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg; 5 мг/10 мг та ПРЕ = 57;ТИЛОЛ^® 10 мг/10 мг показані дл= 03; лікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; та/або стабільної ішемічної хвороби серця (за наявності інфаркту міокарда в а= 085;амнезі та/або ре= 074;аскуляриза&= #1094;ії) у дорослих пацієнтів, яким необхідна терапія = 73;ісопрололо&#= 1084; та перин = 76;оприлом у дозах, наявних у фіксованій комбінації.

ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg; 5 мг/5 мг та ПРЕСТИЛОЛ^{®
10 мг/5 мг
показані дл=
03;}лікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; та/або стабі= 083;ьної ішемічної хвороби серця (за наявності інфаркту міокарда в а= 085;амнезі та/або ре= 074;аскуляриза&= #1094;ії), та/або стабільної хронічної серцевої не = 76;остатності зі зниженою систолічноn= 2; функцією лівого шлуночка у д= 086;рослих пацієнтів, яким необхідна терапія = 73;ісопрололо&#= 1084; та перин = 76;оприлом у дозах, наявних у фіксованій комбінації.

&= #1055;ротипоказа= ;ння.

Гіперчу= ;тливість до діючих речовин або до будь-якоo= 1; з допоміжних речовин чи до будь-якиm= 3; інших інгібіторі= в АПФ;=
гостра серцева недостатні= сть або серцева недостатні= сть у стадії декомпенса= ції, що потребує внутрішньо= венної інотроп= ної терапії;
карді&#= 1086;генний шок;
атріо&#= 1074;ентрикуляр= на блокада II аб= 086; III ступеня (без штучного водія ритму= ;);
синдром слабкості синусового вузла;
синоа&#= 1090;ріальна блокада;
симптом= ;атична брадикарді= я;
симптом= ;атична артеріальн= а гіпотен= зія;
тяжка форма бронхіальн= ої астми або тяжкий перебіг хронічного обструктив= ного захворюван= ня легень;
тяжка форма об= ;літеруючих захворюван= ь периферичн= их артерій або тяжка форма синдрому Рейно;
нелік&#= 1086;вана <= span class=3DSpellE>феохромо= ;цитома (див. розділ «Особливос= ті застосуван= ня»);
метабол= ;ічний ацидоз;
ангіо&#= 1085;евротичний= набряк в анамнезі, пов’язаний з попередньо= ю терапією інгібітора= ми АПФ (див. розділ «Особливос= ті застосуван= ня»);
спадков= ;ий або ідіо= ;патичний ангіоне= вротичний набряк;
вагіт = 85;ість або планування вагітності= (див. розділ «Застосува= ння у період вагітності або годування груддю»);<= /li>
одночасне застосуван= ня з препаратам= и, що містять аліскіре= ;н, пацієнтам з цукровим діабетом або нирковою недостатні= стю (ШКФ < 60 мл/хв/1,73l= 4;²) (див. розділ = 80; «Особливос= ті застосуван= ня», «Вза= ;ємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій= »);
одночасне застосуван= ня з сакубі= ;трилом/валсарта= ;ном. ПРЕС= ТИЛОЛ^® не слід засm= 0;осовувати раніше ніж через 36 годи= 085; після прийому останньої дози сак= ;убітрилу/валсарта= ;ну (див. розділи «Особливос= ті застосуван= ня» і «Вk= 9;аємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій= »);
<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>екстр = 72;корпоральн&#= 1110; метод= 080; лікування, які призводять до контакту крові з негативно зарядженим= и поверхнями (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= );
значн = 80;й двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціоную= чої нирки (див. розділ «Особливос= ті застосуван= ня»).

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

У дослідженнo= 0; взаємодії, проведеномm= 1; за участю здорових добровольцo= 0;в, взаємодії між бісо = 87;рололом та перин = 76;оприлом не виявлено. Інформацію про взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами кожної з діючих речовин наведено далі.

Лікарсь = 82;і засоби, що підвищують ризик розви = 90;ку ангіонеk= 4;ротичного набряку. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з сак= 091;бітрилом/валсарта = 85;ом протипоказk= 2;не, оскільки це підвищує ризик розвитку ангіоневро&#= 1090;ичного набряку. Роз= 087;очинати застосуванl= 5;я сакубітl= 8;илу/валсарта = 85;у слід не раніше ніж через 36 годин після прийо = 84;у останньої дози пер = 80;ндоприлу. Терапію = 87;ериндоприл&#= 1086;м слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої дози сак = 91;бітрилу/валсарта = 85;у (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я = 10;нгібіторів АПФ з рац= 077;кадотрилом<= /span>, інгі= 073;іторами mTOR (наприклад сироліму = 89;ом, евероліl= 4;усом, темсироl= 3;імусом) та гліпт = 80;нами (наприклад лінагліп = 90;ином, саксаглo= 0;птином, ситагліl= 7;тином, вільдагl= 3;іптином) може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневро&#= 1090;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Лікарсь = 82;і засоби, що викликають гіперкал= 10;ємію. Рівk= 7;нь калію в сироватці крові зазвичай за = 83;ишається в межах норми, але у деяких пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь лікарський засіб ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg;, може виникнути гіперкал= 10;ємія. Деякі лікарські засоби (тера= 087;евтичні класи лікарських засобів) можуть підвищуватl= 0; ризик виникнення гіперкал= 10;ємії, а саме: ал&#= 1110;скірен, солі калію, калійзбе = 88;ігаючі діуретиl= 2;и (наприклад спіронол = 72;ктон, триамтеl= 8;ен або аміл = 86;рид), інгібітори АПФ, антагоністl= 0; рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ, нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), = гепарини, імуносуп = 88;есори, такі як ц= 080;клоспорин або такр = 86;лімус, триметоl= 7;рим та ко= -тримокса = 79;ол (тримето = 87;рим/сульфаме = 90;оксазол), оскільки триметопри&#= 1084; діє як ка= 083;ійзберігаю&= #1095;ий діуретиl= 2;, подібно до амілорид = 91;. Одночасний прийом вказаних лікарських = 79;асобів підвищує ризик виникнення гіперкал= 10;ємії. Тому одночасне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу ПРЕСТИЛОЛ^=
® з вищезазначk= 7;ними препаратамl= 0; не рекоменд = 86;вано. Якщо одночасне з = 72;стосування цих речовин = 108; необхідним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; та проводит = 80; частий моніторинг = 88;івня калію у сироватці крові.

Одно= ;часне застосуванl= 5;я протипоказk= 2;но (див. = 088;озділ «Протипокаk= 9;ання»)

Аліс&= #1082;ірен. Одночасне застосуванl= 5;я препарату ПРЕСТ = 48;ЛОЛ^® т= 072; аліскірk= 7;ну пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або пацієнтам з порушеною функцією нирок, протипоказk= 2;но, оскільки пі = 76;вищується ризик гі = 87;еркаліємії, погіршення функції нирок та = 082;ардіоваску&= #1083;ярного захворюванl= 5;я і смерті.

&= #1045;кстракорпо= ;ральні методи лікування. Екс&#= 1090;ракорпорал= ьні методи лікування, які призводять до контакту крові з негативно зарядженимl= 0; поверхнями, такі як діаліз або гемофіль = 90;рація із використанl= 5;ям певних мембран із високою гідравлічнl= 6;ю проникністn= 2; (наприклад поліакри = 83;онітрилови&#= 1093;) та афере = 79; ліпопротеїk= 6;ів низької щільності і = 79; застосуванl= 5;ям декстраl= 5;у сульфату пр = 86;типоказані через підвищений ризик розвитку анафілакто&#= 1111;дних реакцій тяжкого ступеня (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;). У разі необхідносm= 0;і проведення такого ліку = 74;ання слід розглянути можливість використанl= 5;я діалізнl= 6;ї мембрани іншого типу або застосуванl= 5;я іншого клас = 91; антигіпе = 88;тензивних засобів.

&= #1054;дночасне застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься

Взаємодії, = 87;ов’яза&= #1085;і з бісопр = 86;лолом<= /p>
Анти&= #1075;іпертензив= ;ні препарати з центральниl= 4; механізмом дії, такі як клонідин та інші (напр&#= 1080;клад метилдоl= 7;а, моксоніk= 6;ин, рилменіk= 6;ин). Одночас = 85;е застосуванl= 5;я з антигі = 87;ер-тензивни&= #1084;и препаратамl= 0; з центральниl= 4; механізмом дії може призвести д = 86; погіршення перебігу се = 88;цевої недостатноl= 9;ті внаслідок зниження центральноk= 5;о симпатичноk= 5;о тонусу (зменшення частоти серцевих скорочень і серцевого викиду, в= 072;зодилатаці&= #1103;). Раптова відміна терапії β-блокатороl= 4;, зокрема без = 087;опередньог&= #1086; зниження дози, може підвищити ризик виник = 85;ення рикошетної гіпертензіo= 1;.

Анти&= #1072;ритмічні препарати I класу (наприклад хінідин, дизопіра = 84;ід; лідокаїl= 5;, фенітоїl= 5;; флекаїнo= 0;д, пропафеl= 5;он). Можливе потенціюваl= 5;ня впливу на ча= 089; атріовеl= 5;трикулярно= 111; провідностo= 0; та посиленн= 03; негативног&= #1086; інотропl= 5;ого ефекту.

Антагон= 10;сти кальцію групи ве = 88;апамілу і в меншій мі&#= 1088;і – дилтіа = 79;ему. Негатив = 85;ий вплив на скорочувалn= 0;ну здатність міокарда та атріовен = 90;рикулярну провідністn= 0;. Внутрішньо&= #1074;енне введення верапамілу пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь β-блокатори, може призве = 89;ти до значної артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії та атріо = 74;ентрикуляр&#= 1085;ої блокади.

Взаємодії, пов’язані з = 87;ериндоприл&#= 1086;м

Аліс&= #1082;ірен. У будь-яких інших паціє = 85;тів, як і у хворих на цукровий діабет або пацієнтів з = 087;орушеною функцією нирок, підви= 097;ується ризик гі = 87;еркаліємії, погіршення функції нирок та = 082;ардіоваску&= #1083;ярного захворюванl= 5;я і смерті.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та блока= 090;орів рецепторів ангіотензиl= 5;у. Дані клінічних досліджень продемонстl= 8;ували, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдосте = 88;онової системи (РААС) шляхом одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліс&= #1082;ірену підвищує ризик виникнення таких побічних реакцій, як артеріальнk= 2; гіпотенз= 10;я, гіперкаl= 3;іємія та погіршення функції нирок (включ= 072;ючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного препарату, щ= 086; впливає на Р= 040;АС (див. розділи <= span style=3D'mso-spacerun:yes'> «Прот= ипоказання&raqu= o; та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У публікаціяm= 3; повідомлялl= 6;ся, що у пацієнт= 110;в зі встановленl= 0;м атеросклерl= 6;зом, серцевою недостатніl= 9;тю або у хворих на цукровий діабет з ураженням органів-міш = 77;ней супутня терапія інгібітороl= 4; АПФ та блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у супроводжуk= 4;алась підвищенняl= 4; частоти виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії, непритомноl= 9;ті, гіперкаl= 3;іємії та погіршенняl= 4; функції нирок (у тому числі гостр = 86;ї ниркової недостатноl= 9;ті) порівняно з застосуванl= 5;ям одного ліка = 88;ського засобу, що впливає на ренін-ангіо = 90;ензин-альдосте = 88;онову систему. Подвійна блокада (тобто комбінація інгібітору АПФ з антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ) може бути застосованk= 2; в індивідуа = 83;ьних випадках та під ретельним контролем функції нирок, рівня калію та артеріальнl= 6;го тиску.

Естр&= #1072;мустин. Існує ризик збільшення побічних реакцій, зокрема виникнення ангіонев = 88;отичного набряку (= 072;нгіоедеми)= .

Калі&= #1081;зберігаючі= ; д= іуретики (наприклад триамтер = 77;н, амілориk= 6;), солі калію. Виникнення = гіперкал= 10;ємії (можливо, летальної), особливо у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю (адитивний гіперкал= 10;ємічний ефект). Вищезазначk= 7;ні препарати н = 77; рекомендовk= 2;ні для одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з перинд = 86;прилом (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Однак, якщо одночасне призначеннn= 3; цих речовин = 108; необхідним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; та проводит = 80; частий моніторинг рівня калію = 091; сироватці крові. Щодо застосуванl= 5;я спіроноl= 3;актону при серцеві = 81; недостатноl= 9;ті див. нижче.

Літій. Повідомлял&= #1086;ся про оборотн = 77; підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; літію у сироватці крові та збі= 083;ьшення його токсичностo= 0; у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и АПФ. Одночас= 085;о застосовувk= 2;ти периндоl= 7;рил з літієм не рекомендуєm= 0;ься. Однак, якщо така комбінація = 86;бґрунтован&#= 1072;, слід ретельно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю літію у сироватці крові (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

&= #1054;дночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

Взаємодії, = 87;ов’яза&= #1085;і з бісопр = 86;лолом та перин = 76;оприлом

Прот&= #1080;діабетичні= ; засоби (інсулін, пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби). Результат = 80; епідеміоло&= #1075;ічних досліджень припускаютn= 0;, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та пр= 086;тидіабетич&= #1085;их засобів (інсулін, пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби) може призвести д = 86; посилення ц = 91;крознижува&#= 1083;ьного ефекту з ризиком роз = 74;итку гіпоглікемo= 0;ї. Найбільш вірогідно ц = 77;й феномен мож = 77; виникати у перші тижні комбінованl= 6;го лікування т = 72; за наявност= 10; ниркової недостатноl= 9;ті. Одноm= 5;асне застосуванl= 5;я бісопроl= 3;олу з інсуліном та пероральниl= 4;и протидіk= 2;бетичними засобами може призвести д = 86; посилення цукрознижуk= 4;ального ефекту. Блокада β-адренореце&#= 1087;торів може маскувати симптоми гіпоглікемo= 0;ї.

Нестеро= 11;дні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), = включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту у дозах ≥ 3 г/д = 77;нь. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату ПРЕСТ = 48;ЛОЛ^® з НПЗЗ (такиl= 4;и як ацетилсаліm= 4;илова кислота у пр= 086;тизапальни&= #1093; дозах, інгібітори циклоокс = 80;генази ЦОГ-2 та неселективl= 5;і НПЗЗ) можлив= 077; зменшення антигіпе = 88;тензивного ефекту б= 10;сопрололу та перин = 76;оприлу. Крім того, одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та НПЗЗ може посилити ризик погір = 96;ення функції нирок, включаючи і = 84;овірну гостру ниркову недостатніl= 9;ть, та підвищит = 80; рівень калі= 02; у крові, особливо у пацієнтів з попередньо встановленl= 0;м порушенням функції нирок. Таку комбінацію слід призначати = 79; обережніст&= #1102;, особливо па = 94;ієнтам літнього віку. У пацієнтів необхідно відновити водний баланс та ро= 079;глянути питання щод = 86; контролю функції нир = 86;к після початку комбінованl= 6;ї терапії та при подальшому лікуванні.

Анти&= #1075;іпертензив= ;ні ліка= рські засоби та вазодилата&= #1090;ори. Одночас = 85;е застосуванl= 5;я з антигі = 87;ертензивни&#= 1084;и лікарськимl= 0; засобами, вазодилата&= #1090;орами (наприклад нітрогліцеl= 8;ином, іншими нітратами ч = 80; іншими в = 72;зодилатато&#= 1088;ами) або з іншими препаратамl= 0;, що можуть знижувати артеріальнl= 0;й тиск (наприклад трициклічнl= 0;ми антидепресk= 2;нтами, барбітуратk= 2;ми, фенотіаk= 9;инами), може підвищити ризик гіпот = 77;нзивного ефекту п = 77;риндоприлу та бісоп = 88;ололу.

Трицикл= 10;чні антидепресk= 2;нти/ антипсиm= 3;отичні засоби/ анес= 090;етики. Одночас = 85;е застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та деяки= 093; анестетl= 0;ків, трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів та антип = 89;ихотичних засобів мож = 77; призвести д = 86; подальшого зниження артеріальнl= 6;го тиску. Одночасне застосуванl= 5;я бісопроl= 3;олу з анесте = 90;иками може призвести д = 86; ослабленої рефлекторнl= 6;ї тахікардії та підвищення = 88;изику артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії.

Симп&= #1072;томіметики= ;. β-симпат&= #1086;міметики (наприклад ізопрена = 83;ін, добутамo= 0;н): одночасне застосуванl= 5;я з бісопр = 86;лолом може зменшити ефекти обох препаратів. Сl= 0;мпатомімет= 080;ки, які активують α- = 110; β-адреноl= 8;ецептори (наприклад норепіне = 92;рин, епінефрl= 0;н): комбінація = 79; бісопрол = 86;лом може розкрити опосередкоk= 4;ані через α-а = 76;ренорецепт&#= 1086;ри судинозвужm= 1;вальні ефекти цих препаратів, що призведе до підвищення артеріальнl= 6;го тиску та загостреннn= 3; переміжної кульгавостo= 0;. Такі взаємодії більш імові = 88;ні з неселективl= 5;ими β-блокатораl= 4;и. Сl= 0;мпатомімет= 080;ки можуть змен = 96;увати антигіпk= 7;ртензивні ефекти інгібіторіk= 4; АПФ.

Взаємодії, пов’язані з бісопролол&#= 1086;м

Антагон= 10;сти кальцію = 76;игідропіри&#= 1076;инового типу, такі як <= span class=3DSpellE>фелодипі = 85; та амлод = 80;пін. Одночас = 85;е застосуванl= 5;я може підвищити р = 80;зик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії; не виключаєтьl= 9;я підвищення ризику пода = 83;ьшого погіршення насосної функції шлу = 85;очків у пацієнтів із серцевою недостатніl= 9;тю.

<= i>Антиарl= 0;тмічні препарати ІІІ класу (наприклад аміодаро = 85;). Можл&= #1080;ве посилення впливу на ча= 089; атріовеl= 5;трикулярно= 111; провідностo= 0;.

<= i>Парасиl= 4;патомімети= 095;ні препарати. Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я може збільшуватl= 0; час атрі = 86;вентрикуля&#= 1088;ної провідностo= 0; та ризик виникнення брадикардіo= 1;.

ß-блокатори місцевої ді= 11; (наприк= лад очні краплі для лікування глаукоми). Оk= 6;ночасне застосуванl= 5;я може підсилюватl= 0; системні ефекти б= 10;сопрололу.<= i>

Глікозl= 0;ди дигіталісу. З&#= 1084;еншення частоти серцевих скорочень, збільшення = 95;асу атріовеl= 5;трикулярно= 111; провідностo= 0;.

Взаємодії, пов’язані з периндопри&#= 1083;ом

Бакл&= #1086;фен. Посилює = антигіпертk= 7;нзивний ефект. Необхідно контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск та за необхідносm= 0;і провести корекцію дози.

Діур&= #1077;тики. У пацієнтів, які приймають діуретик = 80;, особливо у разі порушення водно-елект = 88;олітного обміну, можливе надмірне зниження артеріальнl= 6;го тиску після початку лікування інгібітороl= 4; АПФ. Імовірн= 110;сть розвитку гіпотензивl= 5;ого ефекту знижується = 91; разі відмін = 80; діуретик = 72;, підвищення об’єму цирк = 91;люючої крові або споживання солі перед початком терапії, яку слід розпочинатl= 0; з низьких до= 079; з поступови = 84; збільшенняl= 4; доз пери = 85;доприлу. При артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1;, коли попере = 76;ньо призначениl= 1; діуретик міг спричинити = 85;едостатніс&#= 1090;ь води/електр = 86;літів, його необхі = 76;но відмінити перед початком лікування інгібітороl= 4; АПФ (у таких випадках прийом д= 10;уретика може бути поновлено з часом) або лікування і = 85;гібітором АПФ має розпочинатl= 0;ся з низьких до= 079; з поступови = 84; збільшенняl= 4; дози. &= #1055;ри застійній с = 77;рцевій недостатноl= 9;ті на тлі прийому = 76;іуретика застосуванl= 5;я інгібітору АПФ слід розпочинатl= 0; з низької дози, імовір= 085;о, після зниження дози супутнього діуретик = 72;. У всі = 93; випадках необхідно контролюваm= 0;и функцію нирок (рівен= 100; креатиніну) протягом пе = 88;ших тижнів лікування інгібітороl= 4; АПФ.

Калі&= #1081;зберігаючі= ; д= іуретики (еплерен = 86;н, спіроноl= 3;актон). Одночас = 85;е застосуванl= 5;я еплеренl= 6;ну або спір = 86;нолактону в дозах від 12,5 мг до 50 мг на день з низькими дозами інгібіторіk= 4; АПФ: у = разі недотриманl= 5;я рекомендацo= 0;й щодо призна = 95;ення такої комбінації існує ризик виникнення гіперкал= 10;ємії (можливо, летальної) під час лікування пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю ІІ–ІV класу за NYHA та фракцією викиду < 40 %, які попередньо лікувалися інгібітороl= 4; АПФ та пе= 090;льовим діуретиl= 2;ом. Перед призначеннn= 3;м такої комбінації слід впевнитися = 91; відсутностo= 0; гіперкал= 10;ємії та ниркової недостатноl= 9;ті. Рекомендовk= 2;но проводити ретельний моніторинг каліємії та креат = 80;нінемії щотижнево під час першого місяця лікування т = 72; щомісячно надалі.

&= #1054;дночасне застосуванl= 5;я, що потребує уваги

Взаємо= 076;ії, пов= 217;язані = 079; бісопрол = 86;лом

Мефл&= #1086;хін. Підвищення ризику розвитку брадикардіo= 1;.

Інгібіт = 86;ри моноаміl= 5;оксидази (за винятком інгібіторіk= 4; MAO-B). Посилен = 85;я гіпотензивl= 5;ого ефекту β-блокаторіk= 4; та ризик розвитку гіпертонічl= 5;ого кризу.

Взаємодії, пов’язані з = 87;ериндоприл&#= 1086;м

Золото. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, включаю= 095;и периндоl= 7;рил, та ін’єкційниm= 3; препаратів золота (натрію а= 091;ротіомалат<= /span>) рідко може спричинити реакції, подібні до тих, що виникають при застосуванl= 5;і нітратів (си= 084;птоми: почервонінl= 5;я обличчя (при= 087;ливи), нудота, блювання та гіпотенз= 10;я).

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.

Усі застереженl= 5;я, пов’язані з кожним із компонентіk= 4; препарату, стосуються лікарськогl= 6; засобу ПРЕС = 58;ИЛОЛ^®.

Артеріальн&= #1072; гіпотенk= 9;ія. Інгo= 0;бітори АПФ можуть спричинити різке зниже = 85;ня артеріальнl= 6;го тиску. Симптоматиm= 5;на гіпотенk= 9;ія спостерігаn= 8;ться рідко у пацієнтів з неускладнеl= 5;ою гіпертензіn= 8;ю та більш імо= 074;ірна у пацієнтів = 079; гіповолk= 7;мією, наприклад у тих, хто приймає = 76;іуретики, дотримуєтьl= 9;я дієти з обмеженням кількості солі, у пацієнтів н = 72; діалізі, у пацієнтів = 079; діареєю або блюванням або у пацієнтів з тяжкою р = 77;нінозалежн&#= 1086;ю гіпертензіn= 8;ю (див. розділи «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій&raqu= o; та «Побічні реакції»). Си&#= 1084;птоматична артеріальнk= 2; гіпотенз= 10;я більш імові = 88;на у пацієнтів = 110;з симптоматиm= 5;ною серцевою недостатніl= 9;тю, із супутньо= 02; нирковою недостатніl= 9;тю або без неї. Виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії найбільш ім = 86;вірне у пацієнтів = 079; більш тяжки = 84; ступенем серцевої недостатноl= 9;ті, які приймають великі дози петльови = 93; діуретиl= 2;ів, мають гі = 87;онатріємію або ниркову недостатніl= 9;ть функціоналn= 0;ного характеру. П= 072;цієнтам з підвищени = 84; ризиком розвитку си = 84;птоматично&#= 1111; артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії на початку т= 077;рапії та на етапі підбору доз = 80; необхідний = 88;етельний нагляд лікаря. Ці застереk= 8;ення стосуються = 90;акож пацієнтів з ішемічною хворобою серця або церебровас&= #1082;улярними захворюванl= 5;ями, у яких надмірне зниження ар = 90;еріального тиску може п= 088;извести до інфаркту міокарда аб = 86; інсульту. У разі розвит = 82;у артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії пацієнта необхідно перевести у горизонталn= 0;не положення т = 72; за необхідносm= 0;і ввести внутрішньоk= 4;енно розчин хлориду натрію 9 мг/мл (0,9 %). Транзl= 0;торна гіпотенk= 9;ія не є протипоказk= 2;нням для подальшого = 79;астосуванн&#= 1103; препарату, який зазвичай можна застосовувk= 2;ти без будь-яки= 093; перешкод пі = 89;ля відновленнn= 3; об’єму циркулюючоo= 1; крові та під= 074;ищення артеріальнl= 6;го тиску. У деяких пацієнтів і = 79; застійною серцевою не = 76;остатністю з нормальни = 84; або знижени = 84; артеріальн&= #1080;м тиском п = 77;риндоприл може спричинити додаткове зниження си = 89;темного артеріальнl= 6;го тиску. Такий ефект є очікуваним = 10; зазвичай не потребує припинення лікування. Якщо артеріальнk= 2; гіпотенз= 10;я стає симптоматиm= 5;ною, може з’явитися необхіднісm= 0;ь зниження дози або поступової = 74;ідміни лікування і = 79; застосуванl= 5;ям окремих компонентіk= 4;.

= 43;іперчутлив&#= 1110;сть/ ангіонеk= 4;ротичний набряк. У пацієнтів, які приймають і = 85;гібітори АПФ, включаючи периндоп = 88;ил, повідомлялl= 6;ся про рідкісн= 10; випадки розвитку ангіоневро&#= 1090;ичного набряку обличчя, кінцівок, губ, слизови= 093; оболонок, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані (див. розділ «Побічні реакції»). Це може статис= 03; будь-коли пі= 076; час лікуван = 85;я. У таких випадках необхідно негайно припинити застосуванl= 5;я препарату П = 56;ЕСТИЛОЛ^®. Терапію β-блокатороl= 4; слід продовжуваm= 0;и. Необхідно встановити = 85;алежний нагляд за станом пацієнта до повного зникнення симптомів. У тих випадка = 93;, коли набряк = 087;оширювався тільки на об= 083;иччя та губи, стан пацієнта зазвичай по = 83;іпшувався без лікування, однак призначеннn= 3; антигіст = 72;мінних препаратів може бути ко= 088;исним для зменшення симптомів. Ангіонев = 88;отичний набряк, пов’язаний = 10;з набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летального наслідку. Як= 097;о набряк поши = 88;юється на язик, голосову щілину або гортань, що може призвести д = 86; обструкції дихальних шляхів, необхідно терміново провести невідкладнm= 1; терапію, яка може включа = 90;и введення адреналіну та/або підтриманнn= 3; прохідностo= 0; дихальних шляхів. Пацієнт повинен пер = 77;бувати під постійним медичним наглядом до повного та стійкого зникнення симптомів. П= 072;цієнти з ангіон = 77;вротичним набряком в анамнезі, який не був пов’язаний = 79; терапією інгібітораl= 4;и АПФ, мають пі&#= 1076;вищений ризик розви = 90;ку ангіонеk= 4;ротичного набряку (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У пацієнтів під час лікування інгібітораl= 4;и АПФ повідомлялl= 6;ся про рідкісн= 10; випадки виникнення інтестин = 72;льної ангіоедk= 7;ми. У таких пацієнтів с = 87;остерігавс&#= 1103; абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою та блюванням ч = 80; без них); в деяких випадках не спостерігаl= 3;ося попередньоk= 5;о ангіонеk= 4;ротичного набряку обличчя та рівень С-1 естерази бу = 74; у нормі. Діагноз = 10;нтестиналь&#= 1085;ої ангіоедk= 7;ми було встановленl= 6; під час комп’ютернl= 6;ї томографії або ультраз = 74;укового дослідженнn= 3; чи під час хі&#= 1088;ургічного втручання. Після відміни інг= 10;бітору АПФ симптом = 80; ангіонев = 88;отичного набряку зникали. Під час проведення диференційl= 5;ого діагнозу абдомінальl= 5;ого болю, що виникає у пацієнтів н = 72; тлі прийому інгібіторіk= 4; АПФ, необхідно враховуватl= 0; можливість виникнення інтестин = 72;льної ангіоедk= 7;ми. Одночасне застосуванl= 5;я периндоl= 7;рилу з сакубі = 90;рилом/валсарта = 85;ом протипоказk= 2;не через підви = 97;ений ризик розвитку ангіоневро&#= 1090;ичного набряку (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітl= 8;илу/валсарта = 85;у слід не рані= 096;е ніж через 36 годин після прийому ост = 72;нньої дози пер = 80;ндоприлу. У разі припинення лікування сакубітр = 80;лом/валсарта = 85;ом терапію = 87;ериндоприл&#= 1086;м слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому ост = 72;нньої дози сак = 91;бітрилу/валсарта = 85;у (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). &#= 1054;дночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з інгібітораl= 4;и нейтральноo= 1; ендопепт = 80;дази (НЕП) (наприклад рацекадо = 90;рилом), інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад сироліму = 89;ом, евероліl= 4;усом, темсироl= 3;імусом) та гліпт = 80;нами (наприклад лінагліп = 90;ином, саксаглo= 0;птином, ситагліl= 7;тином, вільдагl= 3;іптином) може призвести д = 86; підвищення ризику розв = 80;тку ангіонеk= 4;ротичного набряку (наприклад набр= ;яку дихальних шляхів або язика, з пору&#= 1096;енням функції дихання або без) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). &#= 1057;лід з обережністn= 2; розпочинатl= 0; лікування рацекадо = 90;рилом, інгібітора&= #1084;и mTOR (наприклад сироліму = 89;ом, евероліl= 4;усом, темсироl= 3;імусом) та гліпт = 80;нами (наприклад лінагліп = 90;ином, саксаглo= 0;птином, ситагліl= 7;тином, вільдагl= 3;іптином) пацієнтів, я= 082;і вже застосовуюm= 0;ь інгібітори АПФ.

= 55;орушення функції печінки. i= 6;ідко прийом інгібіторіk= 4; АПФ був пов’язаний із синдромо = 84;, який розпочинаєm= 0;ься з холест = 72;тичної жовтяниці т = 72; переходить = 91; швидкоплинl= 5;ий некроз печінки, іноді з лета= 083;ьним наслідком. Механізм виникнення = 94;ього синдрому невідомий. Пацієнти, у яких на тлі прийому інгібіторіk= 4; АПФ розвиваєтьl= 9;я жовтяниця або значно підвищуєтьl= 9;я рівень печінкових ензимів, повинні припинити п = 88;ийом інгібітору АПФ та отримати відповідне медичне обстеження та лікуванн= 03; (див. розділ «Побічні реакції»).

Р= 072;сові особливостo= 0;. Інгібітори АПФ частіше спричиняютn= 0; ангіонев = 88;отичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у пацієнтів інших рас. Як і інші інгібітори АПФ, пери= 085;доприл менш ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск у пацієнтів негроїдної раси з гіпертензіn= 8;ю, ніж у пацієнтів інших рас, що, можливо, поя= 089;нюється низьким рівнем реніну у крові цих пацієнтів.

К= 072;шель. Повідомлял= ;ося про виникнення кашлю під ча= 089; прийому інгібіторіk= 4; АПФ. Цей каше&#= 1083;ь є непродуктиk= 4;ним, стійким та припиняєтьl= 9;я після відміни препарату. К= 072;шель, спровоковаl= 5;ий інгібітороl= 4; АПФ, повинен бути частиною диференційl= 5;ого діагнозу кашлю.

Гіперкаліє&= #1084;ія. У деяких пацієнтів н = 72; тлі прийому інгібіторіk= 4; АПФ, включаю= 095;и периндоl= 7;рил, відзначалоl= 9;я збільшення концентрацo= 0;ї калію у сироватці крові, інгіб= 110;тори АПФ можуть викликати гіперкал= 10;ємію, оскільки пригнічуютn= 0; вивільненнn= 3; альдостероl= 5;у. У пацієнтів = 079; нормальною функцією нирок цей еф= 077;кт зазвичай незначний. Д= 086; факторів ризику виникнення гіперкал= 10;ємії належать: ниркова недостатніl= 9;ть, погіршення функції нирок, вік > 70 = 088;оків, цукровий діабет, і= 085;теркурентн&= #1110; стани, такі як дегідратацo= 0;я, гостра серцева дек = 86;мпенсація, метаболічнl= 0;й ацидоз та одночасне застосуванl= 5;я калійзбk= 7;рігаючих діуретиl= 2;ів (таких як &#= 1089;піронолакт= он, еплеренl= 6;н, триамтеl= 8;ен або аміл = 86;рид), харчових добавок, що містять калій, або замінників солі з калієм; або прийом інши = 93; препаратів, які підвищу= 02;ть концентрацo= 0;ю калію у сироватці крові (зокрема гепарину, ко-тримокса = 79;олу, також відом = 86;го як триме = 90;оприм/сульфаме = 90;оксазол) і особливо антагоністo= 0;в альдостероl= 5;у або блокато = 88;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у. Застосуванl= 5;я харчових до = 73;авок, що містять калій, ка= 083;ійзберігаю&= #1095;их діуретиl= 2;ів або замінни = 82;ів солі з калієм, особливо у пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок, може призвести д = 86; значного підвищення рівня калію = 074; сироватці крові. Гі= 087;еркаліємія<= /span> може спричинити виникнення серйозної, і= 085;оді летальної аритмії. Пацієнтам, які застосо = 74;ують інгібітори АПФ, слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти калійзбk= 7;рігаючі діуретиl= 2;и та блокатор = 80; рецепторів ангіотензиl= 5;у, а також пров= 086;дити ретельний моніторинг рівня калію = 091; сироватці крові та фун= 082;ції нирок. Якщо одночасне застосуванl= 5;я периндоl= 7;рилу та будь-якої з вищезазна = 95;ених речовин вважається доцільним, таке застосуванl= 5;я потребує обережностo= 0; та частого моніторингm= 1; рівня калію = 074; сироватці крові (див. розділ «Взаємодія = 079; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій&raqu= o;).

= 50;омбінації з літієм. Однl= 6;часне застосуванl= 5;я літію та = 087;ериндоприл&= #1091; зазвичай не рекомендовk= 2;не (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій&raqu= o;).

= 50;омбінації з калійз = 73;ерігаючими препаратамl= 0;, харчовими добавками, щ= 086; містять калій або за= 084;інниками солі з калієм. Одноча= 089;не застосуванl= 5;я периндоl= 7;рилу з калійз = 73;ерігаючими препаратамl= 0; або харчови = 84;и добавками, щ= 086; містять калій, або за&#= 1084;інниками солі з каліє= 084; зазвичай не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій&raqu= o;).

= 55;одвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдосте = 88;онової системи (РААС). Існують дані, що одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або ал= 110;скірену підвищує ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії, гіперкаl= 3;іємії та зниження функції нирок (у тому числі гостр = 86;ї ниркової недостатноl= 9;ті). Тому подвій = 85;а блокада РАА = 57; внаслідок одночасногl= 6; прийому інг= 10;біторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або ал= 110;скірену не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Якщо ж терапія под = 74;ійною блокадою РААС вважається абсолютно н = 77;обхідною, то її слід проводити т= 10;льки під наглядо = 84; спеціалістk= 2; та за умови частого ретельного моніторингm= 1; функції нирок, рівня електролітo= 0;в та артеріал= 00;ного тиску. Пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2; не слід застосовувk= 2;ти одночасно і = 85;гібітори АПФ та блокатори рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ.

К= 086;мбінації з антагоністk= 2;ми кальцію, = 072;нтиаритміч&= #1085;ими препаратамl= 0; I класу та = 072;нтигіпер-те= нзивними засобами центральноo= 1; дії. Одночасн&= #1077; застосуванl= 5;я бісопро= лолу з антагоністk= 2;ми кальцію тип = 91; верапамі = 83; або дилт= 10;азем, з антиар = 80;тмічними препаратамl= 0; I класу та = 072;нтигіперте&= #1085;зивними засобами центральноo= 1; дії зазвича = 81; не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій&raqu= o;).

Припиненнn= 3; лікування.= Необхі&= #1076;но уникати різкої відміни лікування β-блока&#= 1090;ором, особливо пацієнтам = 79; ішемічною хворобою серця, оскільки це може призвести д = 86; транзито = 88;ного погіршення = 92;ункції серця. Дозування слід знижувати поступово, і= 079; застосуванl= 5;ям окремих ком = 87;онентів, бажано протягом дв = 86;х тижнів та за необхідносm= 0;і розпочати замісну терапію.=

Б= 088;адикардія.= Якщо під чаl= 9; лікування частота серцевих скорочень у стані споко= 02; знижується до < 50–55 уд/= хв і у пацієнта спостерігаn= 2;ться симптоми, що &#= 1074;казують на наявніст= 00; брадикардіo= 1;, дозу препарату П = 56;ЕСТИЛОЛ^® слід знизит = 80; із застосуванl= 5;ям окремих компонентіk= 4; препарату. Бісопрол = 86;л потрібно застосовувk= 2;ти у відповідніl= 1; дозі.

<= u>Атріовентр&= #1080;кулярна блокада І ступеня. Враховуючи негативну дромотро = 87;ну дію β-блокаторіk= 4;, слід призначати їх з обережн= 110;стю пацієнтам і = 79; атріовен = 90;рикулярною блокадою І ступеня.=

С= 090;еноз аортальногl= 6; та мітральногl= 6; клапанів/ гі= 087;ертрофічна кардіоміопk= 2;тія. Як і інші ін = 75;ібітори АПФ, пери= 085;доприл слід призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам з= 10; стенозом мітральногl= 6; клапана та обструкцієn= 2; виходу з лівого шлуночка (аортальний стеноз або гіпертрофіm= 5;на кардіоміопk= 2;тія).

Стенокардo= 0;я Принцмеm= 0;ала. Спосте = 88;ігалися випадки коронарногl= 6; вазоспаз = 84;у. Незважаючи на високу бета-1-селект&#= 1080;вність, при застосуванl= 5;і бісопроl= 3;олу пацієнтам з= 10; стенокардіn= 8;ю Принцмеm= 0;ала не можна повністю виключити напади стен = 86;кардії.

П= 086;рушення функції нирок. У разі порушення функції нирок добов = 72; доза препарату = 55;РЕСТИЛОЛ^® має базуватися на кліренсі креатиніну (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Зви&= #1095;айне медичне спостережеl= 5;ня таких пацієнтів повинно включати контроль рівня креатиніну та калію (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»). У пацієнтів і = 79; симптоматиm= 5;ною серцевою недостатніl= 9;тю гіпотенk= 9;ія, яка виникає = 085;а початку лікування інгібітораl= 4;и АПФ, може призвести д = 86; подальшого погіршення функції нирок. Повід= 086;млялося про гостру ниркову нед = 86;статність, яка, як правило, є оборотною. У деяких пацієнтів і = 79; двобічним стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирк = 80; при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ спостер= 10;галося підвищення концентрацo= 0;ї сечовини в крові та креатиніну = 91; сироватці крові, які зазвичай поверталисn= 3; до норми після припинення лікування. Ц= 077; більш харак = 90;ерно для пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю. Наявність реноваск = 91;лярної гіпертензіo= 1; підвищує ризик виникнення = 90;яжкої гіпотенk= 9;ії та ниркової недостатноl= 9;ті. Лікуk= 4;ання таких пацієнтів с = 83;ід починати пі = 76; ретельним спостережеl= 5;ням лікаря, з маленьких доз та з обережною титраціє= 02; доз. З огляду на вищезазн = 72;чене, діуретиl= 2;и можуть сприяти виникненню артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії, тому їх потрібно відмінити т = 72; проводити м = 86;ніторинг функції нирок у перш= 110; тижні лікування препаратом ПРЕСТИЛОЛ^®=
;. У деяких пацієнтів з гіпертензіn= 8;ю, у яких до початку лікування н = 77; було виявлено реноваскул&#= 1103;рних захворюванn= 0;, відмічалосn= 3; незначне ти = 84;часове підвищення рівня сечовини в крові та креатиніну = 91; сироватці крові, особливо пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і периндоl= 7;рилу з діурет = 80;ком. Виникнення такого стан = 91; більш імові = 88;не у пацієнтів = 110;з уже наявною нирковою недостатніl= 9;тю. Може бути необхідним зниження дози та/або відміна = 76;іуретика та/або пе= 088;индоприлу<= /span>.

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Ренова&#= 1089;кулярна= гіпертензіn= 3;. У пацієнтів і = 79; двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функ = 94;іонуючої нирки під ча= 089; лікування інгібітораl= 4;и АПФ підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотенk= 9;ії та ниркової недостатноl= 9;ті (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Застосуванl= 5;я діуретиl= 2;ів може бути сприятливиl= 4; фактором. Зниження фу = 85;кції нирок може супроводжуk= 4;атись лише незначними змінами рівня креатиніну = 91; сироватці крові навіт= 00; у пацієнтів = 079; однобічним стенозом ниркової артерії.=

Т= 088;ансплантац&= #1110;я нирки. Не&#= 1084;ає досвіду зас = 90;осування периндоl= 7;рилу аргініну па = 94;ієнтам з недавно перенесеноn= 2; трансплант&#= 1072;цією нирки.

П= 072;цієнти, які знаходятьсn= 3; на гемодіалізo= 0;. У пацієнтів= ;, які перебували на діалізі з використанl= 5;ям високопl= 8;оточних мембран та приймали од = 85;очасно інгібітори АПФ, спостерігаl= 3;ися анафілаl= 2;тоїдні реакції. Для таких пацієнтів необхідно прийняти рі = 96;ення щодо використанl= 5;я іншого типу діалізни = 93; мембран або іншого клас = 91; антигіпе = 88;тензивних препаратів.<= o:p>

<= u>Анафілакто&= #1111;дні реакції під час афер = 77;зу ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (ЛНЩ). Пові&= #1076;омлялося про рідкісн= 10; випадки вин = 80;кнення небезпечниm= 3; для життя анафілакто&= #1111;дних реакцій у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ, під час проведення аферезу ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (ЛНЩ) з викори&= #1089;танням декстраl= 5;сульфату. Розвитку анафілакто&#= 1111;дних реакцій можна уникнути, якщо перед проведенняl= 4; кожного = 72;ферезу тимчасово припиняти лікування інгібітораl= 4;и АПФ.

<= u>Анафілакто&= #1111;дні реакції під час десенсибілo= 0;зуючої терапії. У пацієнтів= ;, які приймають інгібітори АПФ під час десенсибілo= 0;зуючого лікування (наприклад, препаратамl= 0;, що містять бджолину отруту), можуть вини = 82;ати анафілаl= 2;тоїдні реакції. Цих реакцій можна уникнути пр = 80; тимчасовомm= 1; припиненні застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, але реакції можуть виникнути знову при не= 086;бережному поновленні лікування. Я= 082; і інші β-блокатори, бісопрол = 86;л може підсил= 02;вати чутливість до алергені = 74; і збільшуватl= 0; тяжкість анафілакто&#= 1111;дних реакцій. У таких випадках лікування епінефри = 85;ом не завжди да= 108; очікуваний = 90;ерапевтичн&#= 1080;й ефект.

<= u>Нейтропені&= #1103;/агранулоци= тоз/тромбоци = 90;опенія/ане&= #1084;ія. У пацієнтіk= 4;, які приймають інгібітори АПФ, було зар&#= 1077;єстровано випадки = 85;ейтропенії/агранулоци= ;тозу, тромбоцl= 0;топенії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією нирок і при відсутностo= 0; інших факторів ри = 79;ику нейтропk= 7;нія виникає = 88;ідко. Периндопри&= #1083; слід призначати дуже обережно пацієнтам з колагено = 79;ами, під час терапії = 10;мунодепрес&#= 1072;нтами, алопуриl= 5;олом або прок = 72;їнамідом або при поєднанні цих обтяжуючих факторів, особливо за наявності порушення функції нирок. У деяк&#= 1080;х з таких пацієнтів відмічався розвиток се = 88;йозних інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, в декількох випадках - резистентнl= 0;х до інтенсивноo= 1; антибіот = 80;котерапії. При призначеннo= 0; периндоп = 88;илу таким пацієнтам рекомендуєm= 0;ься періодично контролюваm= 0;и кількість лейкоцитів = 91; крові, також пацієнти мають знати, що про будь-я&#= 1082;ий прояв інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я (зокрема біл= 100; у горлі, підвищення температурl= 0; тіла) необхі= 076;но повідомлятl= 0; лікаря.

<= u>Бронхоспаз&= #1084; (бронхіальн = 72; астма, обстр= 091;ктивні захворюванl= 5;я дихальних ш = 83;яхів). При бронхіальнo= 0;й астмі або інших хронічних обструктивl= 5;их захворюванl= 5;ях легень, що можуть викликати симптоми бронхоспаз&#= 1084;у, показана супутня терапія = 73;ронходилат&#= 1072;торами. У деяких випадках на тлі прийому β-блокаторіk= 4; пацієнти з бронхіальнl= 6;ю астмою чере = 79; підвищення тонусу дихальних шляхів можу = 90;ь потребуватl= 0; більш високих доз = 46;₂-симпатом= 110;метиків.

П= 072;цієнти з цукровим діабетом. Слід з оберk= 7;жністю застосовувk= 2;ти ПРЕСТИЛОЛ^{®
хворим на
цукровий
діабет зі
значним
коливанням
рівня
глюкози у
крові. Симпт=
086;ми
гіпоглікемo=
0;ї
можуть бути
замаскованo=
0;
на тлі
прийому
β-блокаторіk=
4;.}

С= 091;вора дієта. Сл&#= 1110;д з обережніс = 90;ю застосовувk= 2;ти препарат па = 94;ієнтам, що дотримуютьl= 9;я суворої дієти.

<= u>Оклюзійне<= /u> захворюван= ня периферичнl= 0;х артерій. При застосуванl= 5;і β-блокаторіk= 4; можливе заг = 86;стрення симптомів, особливо на початку лікування.

А= 085;естезія. У пацієнтів= ;, яким застосовуюm= 0;ь загальну ан = 77;стезію, бета-блокад = 72; знижує часто= ту аритмії та і= 096;емії міокарда пі = 76; час індукці= 11;, інтубацo= 0;ї та післяопе = 88;аційного періоду. Рекомендуєm= 0;ься, щоб підтрим = 82;а бета-блокад = 80; продовжуваl= 3;ась протягом періоперац&#= 1110;йного періоду. Анестезіолl= 6;га необхідно попередити про бета-бло= 082;аду у зв’язку з п&#= 1086;тенційною взаємодією = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 072; може призвести д = 86; брадіари = 90;мії, послабленнn= 3; рефлекторн&#= 1086;ї тахікардії та зниження = 088;ефлекторно&= #1111; здатності компенсуваm= 0;и втрату кров= 10;. Якщо вважається за необхідн = 77; припинити лікування β- = 73;локатором перед оперативниl= 4; втручанням, = 094;е слід робити поступово т = 72; завершити приблизно з = 72; 48 годин до анестезії. Якщо пацієнту планується хірургічне втручання або потрібн = 72; анестезія засобами, що викликають гіпотенз= 10;ю, периндоl= 7;рил може блокувати утворення ангіотензиl= 5;у ІІ після компенсатоl= 8;ного вивільненнn= 3; реніну. Лікування п = 88;епаратом слід припинити з = 72; один день до хірургічноk= 5;о втручання. Якщо гіп = 86;тензія вже виникла = 110; спричинена саме цим механізмом, = 082;орекція можлива шляхом збіл= 00;шення об’єму циркулюючоo= 1; крові.

П= 089;оріаз. Пацієнтам і= ;з псоріазом або псоріазом в анамнезі рекомендуєm= 0;ься призначати β-блокатори лише після ретельної оцінки співвідношk= 7;ння користі/риз = 80;ку.

<= u>Феохро&#= 1084;оцитома= . При наявності феохромо = 94;итоми або підозрі на неї біс&#= 1086;пролол слід зав&#= 1078;ди призна&= #1095;ати у комбінації = 79; α-адреноk= 3;локаторами.

Тиреотоксl= 0;коз. Прийом <= span class=3DSpellE>бісопрол = 86;лу може маскувати симптоми тиреотоксиl= 2;озу.

Пе= рвинний альдостk= 7;ронізм. Пацієнти з первинним гіпераль = 76;остеронізм&#= 1086;м, як правило, не відповідаюm= 0;ь на лікуванн= 03; антигіпе = 88;тензивними лікарськимl= 0; засобами, як= 110; діють шляхо = 84; пригніченнn= 3; ренін-ан = 75;іотензинов&#= 1086;ї системи. Том= 091; таким пацієнтам застосовувk= 2;ти цей препара = 90; не рекомендуєm= 0;ься.

С= 077;рцева недостатніl= 9;ть. Немає терап= ;евтичного досвіду лікування бісопрол = 86;лом серцевої недостатноl= 9;ті у пацієнтів = 110;з такими захворюванl= 5;ями та станами: і&#= 1085;сулінозале= жний цукровий діабет (І типу), тяжкі порушення функції нирок, тяжкі порушення функції печінки, рестриктив&= #1085;а кардіоміопk= 2;тія, вроджені хвороби серця, ге= 084;одинамічно<= /span> значущі орг = 72;нічні вади клапанів серця, інфар= 082;т міокарда за останні 3 місяці.

Д= 086;поміжні речовини.

Рі= 074;ень натрію: ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg;містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; таблетку, то= 073;то майже вільн = 80;й від натрію.=

Застос&#= 1091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

В= 072;гітність. Застосуван= ня препарату ПРЕСТ = 48;ЛОЛ^® протипокаk= 9;ане у період вагітності. =

Г= 086;дування груддю. З&#= 1072;стосування препарату ПРЕСТ = 48;ЛОЛ^® не рекомендовk= 2;не у період годування груддю. У разі необхідносm= 0;і лікування слід виріши = 90;и питання про припинення грудного вигодовуваl= 5;ня.

Ф= 077;ртильність.= Клінічні дані щодо впливу на фертильнісm= 0;ь при застосуванl= 5;і препарату ПРЕСТ = 48;ЛОЛ^® відсутні.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg; не має прямого впливу на здатність керувати тр = 72;нспортними засобами аб = 86; працювати з іншими механізмамl= 0;. Однак у деяких паці= 08;нтів при прийомі лікарськогl= 6; засобу можуть виникати індивідуалn= 0;ні реакції, пов’язані з= 10; зниженням артеріальнl= 6;го тиску, особливо на початку лікування або при змін= 110; лікування, а також у поєднанні з алкоголем. Я= 082; наслідок, зд= 072;тність керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими мех= 072;нізмами може бути порушена.=

<= o:p>

&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози.

Д= 086;зування

Зв= 080;чайне дозування становить одну таблет = 82;у один раз на день, вранці перед їдою. Стан пацієнтів має бути стабілізовk= 2;ним при застосуванl= 5;і еквівалентl= 5;их доз бісо = 87;рололу та перин = 76;оприлу щонайменше = 87;ротягом 4 тижнів. Фікс&= #1086;вана комбінація не передбаченk= 2; для початкової терапії.

Пацієнтам, с= ;тан яких стабілізовk= 2;но застосуванl= 5;ям 2,5 мг бісоп= рололу та 2,5 мг пер= ;индоприлу, рекомендовk= 2;но пів таблетк = 80; 5 мг/5 мг один раз на день.

Пацієнтам, с= ;тан яких стабілізовk= 2;но застосуванl= 5;ям 2,5 мг бісоп= рололу та 5 мг пер&= #1080;ндоприлу, рекомендовk= 2;но пів таблетк = 80; 5 мг/10 мг один раз на день.

За необхідносm= 0;і зміни дозування слід провести індивідуалn= 0;ний підбір доз к= 086;жного з компонентіk= 4; препарату.=

Таблет= 082;и ПРЕСТИЛОЛ^{® <=
/sup>5
мг/5 мг та ПРЕС=
ТИЛОЛ^®
5 мг/10 мг мають
насічку для
поділу на дв=
110;
частини.}

О= 089;обливі групи пацієнтів<= /span>

Порушен = 85;я функції нирок (див. розділ= 080; «Особли = 74;ості застосуванl= 5;я» та «Фармако = 82;інетика»).

ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg; 5 мг/5 мг не прийнятний для застосуванl= 5;я пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (клі= 088;енс креатиніну нижче 30 мл/хв). = 44;ля таких пацієнтів рекомендуєm= 0;ься індивідуалn= 0;ний підбір дози кожного з компонентіk= 4;. Для пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю помірного ступеня (клі= 088;енс креатиніну 30&#= 8211;60 мл/хв) рекомендовk= 2;на доза пер = 80;ндоприлу становить 2,5 мг на день. Тому застосовуюm= 0;ь пів таблетк = 80; препарату ПРЕСТИЛОЛ^{®
5 мг/5 мг один
раз на день. П&=
#1056;ЕСТИЛОЛ^®
5 мг/5 мг можна
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
кліренсом
креатиніну X=
05;
60 мл/хв.}

ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg; 5 мг/10 мг та ПРЕ = 57;ТИЛОЛ^® 10 мг/5 мг: пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну ≥ 60 мл/хв рекомендовk= 2;на добова доза препарату П = 56;ЕСТИЛОЛ^® 5 мг/10 мг становить пів таблетк = 80;, а ПРЕСТИЛОЛ® 10 мг/5 мг – одну = 090;аблетку. ПРЕСТИЛОЛ^{®
5 мг/10 мг та ПРЕ
=
57;ТИЛОЛ^®
10 мг/5 мг не
прийнятні
для
застосуванl=
5;я
пацієнтам і
=
79;
кліренсом
креатиніну
нижче 60 мл/хв (l=
5;иркова
недостатніl=
9;ть
помірного т
=
72;
тяжкого
ступеня). Для
таких
пацієнтів
рекомендуєm=
0;ься
індивідуалn=
0;ний
підбір дози
кожного з
компонентіk=
4;.}

ПРЕСТИЛОЛ^&=
reg; 10 мг/10 мг не прийнятний для застосуванl= 5;я пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю. Для таких пацієнтів рекомендуєm= 0;ься індивідуалn= 0;ний підбір дози кожного з компонентіk= 4;.

Порушення функції печінки (див. р= 086;зділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Па= 094;ієнти з порушення = 84; функції печінки не потребують підбору доз = 80;.

П= 072;цієнти літнього віку.

За= 089;тосування препарату ПРЕСТ = 48;ЛОЛ^®можливе з урахуванняl= 4; функції нирок.

Діти.

Бе= 079;пеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату ПРЕСТ = 48;ЛОЛ^® дітям (віком до 18 років) вст= ;ановлено не було. Дані відсутні. Тому застос = 86;вувати препарат дітям (віком до 18 років) протипоказk= 2;но.

&= #1055;ередозуван= ;ня.

Да= 085;і щодо передозуваl= 5;ня препаратом ПРЕСТ = 48;ЛОЛ^® відсутні.=

<= b>Бісопролол<= /span>

С= 080;мптоми. Як правило, найчастішиl= 4;и проявами пе = 88;едозування β-блокатораl= 4;и є брадикард= 10;я, артеріальнk= 2; гіпотенз= 10;я, бронхосl= 7;азм, гостра серцева недостатніl= 9;ть та гіпоглік = 77;мія. На сьогодні відомо декілька випадків передозуваl= 5;ня бісопроl= 3;олом (максимальн = 72; доза – 2000 мг) пацієнтів, які страждали н = 72; артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; та/або ішемічну хворобу серця, з розвитком брадикардіo= 1; та/або гі= 087;отензії; усі пацієнт = 80; одужали. Існує широк = 72; варіабельнo= 0;сть індивідуалn= 0;ної чутливості до однократ = 85;ої високої доз = 80; бісопрол = 86;лу; пацієнти із серцевою недостатніl= 9;тю, ймовірно, є д&#= 1091;же чутливими.=

Л= 110;кування. При передозуваl= 5;ні лікування бісопрол = 86;лом слід припинити і провести підтримуючm= 1; та симптоматиm= 5;ну терапію. Обмежена кількість даних вказу= 08; на те, що б&= #1110;сопролол важко піддається діалізу. З огляду на оч= 110;кувані фармакологo= 0;чні дії та рекомендацo= 0;ї для інших β-блокаторіk= 4; слід розглянути нижчезазнаm= 5;ені загальні заходи, які є клінічно об= 69;рунтованим&#= 1080;.

Б= 088;адикардія. Ввести атропін внутрішньоk= 4;енно. Якщо реакці= 03; у відповідь на введення препарату недостатня, обережно ввести і = 79;опреналін або інший засіб з позитивнимl= 0; хронотро = 87;ними властивостn= 3;ми. У деяких випадках мо = 78;е бути потрібне трансвеноз&#= 1085;е введення штучного водія ритму.=

А= 088;теріальна гіпотенk= 9;ія. Внутріш = 85;ьовенне введення рідин та судинозвужm= 1;вальних препаратів. Внутрішньоk= 4;енне введення глюкагону може бути корисним.=

<= i>Атріовентр&= #1080;кулярна блокада (ІІ або ІІІ ступеня). Слід ретельно контролюваm= 0;и стан пацієнтів т = 72; інфузійн = 86; ввести і = 79;опреналін або застосуватl= 0; трансвен = 86;зне введення ка = 88;діостимуля&#= 1090;ора.

Г= 086;стре погіршення = 89;ерцевої недостатноl= 9;ті. Ввести внутрішньоk= 4;енно діуретиl= 2;и, інотропl= 5;і препарати або вазо = 76;илататори.<= o:p>

<= i>Бронхоспаз&= #1084;. Провест= 080; бронходl= 0;лататорну терапію, наприклад ввести і = 79;опреналін, β₂-симпатом= іметики та/або ам= 110;нофілін.

Г= 110;поглікемія. Ввести глюкозу внутрішньоk= 4;енно.

<= b>Периндопри&= #1083;

С= 080;мптоми. Інформац= ;ія про передозуваl= 5;ня периндоl= 7;рилу є обмеженою. &#= 1057;имптомами передозуваl= 5;ня інгібіторіk= 4; АПФ є артері= 072;льна гіпотенk= 9;ія, циркуляm= 0;орний шок, порушення електролітl= 5;ого балансу, нир= 082;ова недостатніl= 9;ть, гіпервентиl= 3;яція, тахікардія, пальпітаціn= 3;, брадикардіn= 3;, запаморочеl= 5;ня, тривога та кашель.=

Л= 110;кування. При передозуваl= 5;ні рекомендуєm= 0;ься внутрішньоk= 4;енне введення розчину хлориду нат = 88;ію 9 мг/мл (0,9 %). У разo= 0; виникнення гіпотенз= 10;ї пацієнту слід надати горизонталn= 0;ного положення з піднятими н = 80;жніми кінцівками. Якщо можлив = 86;, слід розглянути доцільністn= 0; проведення інфузії = 079; ангіотензиl= 5;ом ІІ та/або внутрішньоk= 4;енного введення катехоламі&#= 1085;ів. Периндоl= 7;рил може бути виведений і = 79; системного кровообігу за допомого= 02; гемодіалізm= 1; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У разі виникнення стійкої до лікування брадикардіo= 1; показано застосовувk= 2;ння штучного во = 76;ія ритму. Необхідно проводити постійний моніторинг основних показників життєдіяльl= 5;ості, концентрацo= 0;ї електролітo= 0;в та креатині = 85;у у сироватці крові.

=

П= 086;бічні реакції.

На= 081;більш частими побічними реакціями, я= 082;і спостерігаl= 3;ися під час застосуванl= 5;я бісопроl= 3;олу, є: головний біль, запаморочеl= 5;ня, погіршення серцевої недостатноl= 9;ті, гіпотенk= 9;ія, відчуття холоду в кінцівках, нудота, блювання, біль у животі, діарея, запор, астенія та втома.

На= 081;більш частими побічними реакціями, я= 082;і спостерігаl= 3;ися під час клін= 110;чних досліджень із застосуванl= 5;ям периндоl= 7;рилу, є: головний біль, запаморочеl= 5;ня, вертиго, парестезії, порушення зору, дзвін у вухах, артер= 110;альна гіпотенk= 9;ія, кашель, д= 080;спное, нудота, блювання, біль у животі, діарея, запор, порушення смаку (ди= 089;гевзія), диспепсія, висипання, свербіж, м’я= 079;ові судоми та астенія.

Під час клінічних досліджень та/або по= 089;тмаркетинг&= #1086;вих спостережеl= 5;ь із бісоп = 88;ололом або пери = 85;доприлом, які застосовувk= 2;лися окремо, пові= 076;омлялося про нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції, які &#= 1082;ласифікуют= ься за класами систем орга = 85;ів MedDRA та за частотою: дуже часто (≥&n= bsp;1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1000, < 1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000); дуже рід = 82;о (< 1/10000); частота невідома (не може бути визначена з = 72; наявною інформацієn= 2;).

Інфекц= 110;ї та інвазії. Ри = 85;іт: бісопро&#= 1083;ол – рідко, периндоп&= #1088;ил – дуже рі= 076;ко.

З боку ендокринноo= 1; системи. Си = 85;дром неадекватнl= 6;ї секреції антидіуретl= 0;чних гормонів (СНСАДГ): = 87;ериндоприл – р&#= 1110;дко.

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи. Еоз&#= 1080;нофілія: периндопр = 80;л – неч = 72;сто*; агранулоциm= 0;оз: пе&#= 1088;индоприл – дуже рі= 076;ко; панцитоl= 7;енія: пе= риндоприл – дуже рі= 076;ко; лейкопенія: пе&#= 1088;индоприл – дуже рі= 076;ко; нейтропk= 7;нія: пе= риндоприл – дуже рі= 076;ко; тромбоцl= 0;топенія: пе&#= 1088;индоприл – дуже рі= 076;ко; гемолітичнk= 2; анемія у пацієнтів з уродженим дефіцитом Г-6-&= #1060;Д: пе&#= 1088;индоприл – дуже рі= 076;ко.

З боку м&= #1077;таболізму та обміну речовин. Гіпоглікемo= 0;я: пе&#= 1088;индоприл – нечасто*; гіперкаліє= ;мія, оборотна пр = 80; відміні діючої речовини: перинд= 086;прил – нечасто*; гіпонатріє= ;мія: пе= риндоприл – нечасто*.

З боку психіки. Зміни настрою: перинд= 086;прил – нечасто; порушення сну: бісо= пролол – нечасто, периндопр = 80;л – нечасто; депресія: перин= 076;оприл – нечасто*; бісопролол – нечасто; кошмарні сновидіння, галюцинаціo= 1;: бісопроl= 3;ол – рідко; сплутаністn= 0; свідомості: периндоп&= #1088;ил – дуже рі= 076;ко.

З боку нервової системи. Головний біль**: біl= 9;опролол – часто, п= ;ериндоприл= – часто; запаморочk= 7;ння**: бісопроl= 3;ол – часто, п= ;ериндоприл= – часто; ве= ;ртиго: периндо&#= 1087;рил – часто; порушення смаку (ди= 089;гевзія): периндоl= 7;рил – часто; парестезія: = периндоп = 88;ил – часто; сонливістn= 0;: пе&#= 1088;индоприл – нечасто*; непритомніl= 9;ть: бісопроl= 3;ол – рідко, пе&#= 1088;индоприл – нечасто*.

З боку органів зор = 91;. Порушення зору: пер= индоприл – часто; зниження сльозовидіl= 3;ення (слід врахов= 091;вати при носінні контактних лінз): біс= ;опролол – рідко; кон’юнктивo= 0;т: бісопроl= 3;ол – дуже рі= 076;ко.

З боку органів слуху та рівноваги.= Дзвін у вухах: пе= риндоприл – часто; розлади слуху: бі= сопролол – рідко.

З боку серц= 03;. Пальпітаціn= 3;: пе&#= 1088;индоприл – нечасто*; тахікардія: пе&#= 1088;индоприл – нечасто*; брадикардіn= 3;: бісопроl= 3;ол – дуже часто; погіршення серцевої недостатноl= 9;ті: бісопроl= 3;ол – часто; порушення атріовен = 90;рикулярної провідностo= 0;: бісопроl= 3;ол – нечасто; аритмія: = периндоприl= 3; – дуже рі= 076;ко; стенокардіn= 3;: периндоl= 7;рил – дуже рі= 076;ко; інфаркт міокарда може виникати внаслідок надмірного зниження артеріаль= ;ного тиску у пацієнтів г = 88;упи високого ризику: п= ериндоприл<= /span> – дуже рі= 076;ко.

З боку судинної системи. Гіпотен= зія та пов’язан= 10; з нею симптоми: бісопрол = 86;л – часто, периндоl= 7;рил – часто; відчуття холоду або оніміння кінцівок: бісопрол = 86;л – часто; ортостатичl= 5;а гіпотенk= 9;ія: бісопроl= 3;ол – нечасто; ва&#= 1089;куліт: пе&#= 1088;индоприл – нечасто*; пр&= #1080;пливи жару: пер= индоприл – рідко*; &= #1110;нсульт, можливо, вна= 089;лідок надмірного зниження артеріаль= ;ного тиску у пацієнтів г = 88;упи високого ризику: п= ериндоприл – дуже рі= 076;ко; феномен = 56;ейно: периндопр = 80;л – частота невідома.

З боку респіраторl= 5;ої системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я. Кашель: &#= 1087;ериндоприл= – часто; ди= ;спное: периндоl= 7;рил – часто; бр= ;онхоспазм: бісопроl= 3;ол – нечасто, периндопр = 80;л – нечасто; еозинофільl= 5;а пневмонія: периндоп = 88;ил – дуже рі= 076;ко.

З боку травної системи. Біль у животі: бісопролол= – часто, п= ;ериндоприл= – часто; запо&#= 1088;: бісопроl= 3;ол – часто, п= ;ериндоприл= – часто; діар&#= 1077;я: бісопро&#= 1083;ол – часто, п= ;ериндоприл= – часто; нудота: б= ісопролол – часто, п= ;ериндоприл= – часто; блювання: бісопрол = 86;л – часто, п= ;ериндоприл= – часто; диспепсія: периндоп&= #1088;ил – часто; сухість у роті: пер= индоприл – нечасто; па&#= 1085;креатит: периндоl= 7;рил – дуже рі= 076;ко.

З боку г = 77;патобіліар&#= 1085;ої системи. Цитоліт= ичний або холе = 89;татичний гепатит: = бісопролол<= /span> – рідко, периндоп&= #1088;ил – дуже рі= 076;ко.

З боку шкір = 80; та підшкірної тканини. Висип: периндоп = 88;ил – часто; свербіж: = периндоприl= 3; – часто; а&#= 1085;гіоневроти= чний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизови= 093; оболонок, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані: = периндоприl= 3; – нечасто; кропив’янкk= 2;: периндоп&= #1088;ил – нечасто; ре&#= 1072;кції фоточутl= 3;ивості: периндоl= 7;рил – нечасто*; пемфігоїд: периндоl= 7;рил – нечасто*; гіпергідроk= 9;: периндоп&= #1088;ил – нечасто; ре&#= 1072;кції гіперчуm= 0;ливості (свербіж, почервонінl= 5;я, висип та = 072;нгіоневрот&= #1080;чний набряк): б= ;ісопролол – рідко; &#= 1087;осилення симптомів псоріазу: перин= 076;оприл – рідко*; <= span class=3DSpellE>мультифо = 88;мна еритема: = периндоприl= 3; – дуже рі= 076;ко; алопеція: бісопрол = 86;л – дуже рі= 076;ко; β-блокатори = 84;ожуть спричиняти або загострюваm= 0;и псоріаз, про= 074;окувати псоріатl= 0;чні висипання: бісопрол = 86;л – дуже рі= 076;ко.

З боку с = 82;елетно-м’я&= #1079;ової системи та сполучної тканини. М’язові судоми: б= ісопролол – нечасто, периндопр = 80;л – часто; м’язова слабкість: бісопрол&= #1086;л – нечасто; артралгія: периндоп = 88;ил – нечасто*; міалгія:= периндоп = 88;ил – нечасто*.

З боку ниро = 82; та сечовиві = 76;них шляхів. Ниркова недостатніl= 9;ть: периндоl= 7;рил – нечасто; гостра ниркова недостатніl= 9;ть: периндоl= 7;рил – рі= 076;ко; анурія/l= 6;лігурія: периндо&#= 1087;рил – рідко*.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз. Еректильна<= /span> дисфункція= : бісопрол&= #1086;л – рідко, п= 077;риндоприл<= /i> – нечасто.<= /span>

Загальні розлади. Астенія: бісопролол= – часто, п= ;ериндоприл= – часто; втом&#= 1083;юваність: бісопроl= 3;ол – часто; білn= 0; в грудній клітці: п= ериндоприл – нечасто*; не&= #1079;дужання: периндо&#= 1087;рил – нечасто*; периферичнl= 0;й набряк: п= ериндоприл<= /span> – нечасто*; гіпертерміn= 3;: периндоl= 7;рил – нечасто*.

Дослідженн= ;я. Підвищення рівня сечовини в крові: пе= риндоприл – нечасто*; пі&= #1076;вищення рівня креатиніну = 74; крові: пе= риндоприл – нечасто*; пі&= #1076;вищення рівня печінкових ензимів: = бісопролол<= /span> – рідко= , периндоп&= #1088;ил – рідко; підвищення рівня білірубіну = 74; крові: пе= риндоприл – рідко; підвищення рівня тр = 80;гліцеридів: бісопроl= 3;ол – рідко; &#= 1079;ниження гемоглобінm= 1; та зниження = 075;ематокриту: периндо&#= 1087;рил – дуже рі= 076;ко.

У= 096;кодження, отруєння та ускладненнn= 3; прийому. Падіння: периндопри= л – нечасто*.

* Частота проявів побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахован&= #1072; за даними клінічних досліджень.

** Такі симптоми спостерігаn= 2;ться особливо на = 087;очатку лікування. Загалом вон = 80; слабко виражені та часто зникають протягом 1–2 тижнів.

Повідомлен&= #1085;я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції. П = 86;відомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це = 076;ає змогу проводит = 80; моніторl= 0;нг співвідl= 5;ошення користь/ризик пр= 080; застосув = 72;нні цього лікарськ = 86;го засобу. Медичним та фарма = 94;евтичним працівнl= 0;кам, а також п= 072;цієнтам або = 11;х законниl= 4; предстаk= 4;никам слід повідомлят&#= 1080; про усі випадки підозрюв = 72;них побічниm= 3; реакцій та відсу = 90;ності ефективl= 5;ості лікарсьl= 2;ого засобу через Ав = 90;оматизован&#= 1091; інформаm= 4;ійну систему з фармаконаг&= #1083;яду за посил = 72;нням: https://aisf.dec.gov.ua

Терм&#= 1110;н придатностo= 0;.=

30 місяців.=

Умови зберігання.

Не потребує особливих умов зберігання. = 047;берігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Уп= аковка.

ПРЕСТИ&#= 1051;ОЛ^® 5 мг/5 мг: по 10, 30 або 100 таблеток у контейнері для таблето = 82;; по 1 контей&#= 1085;еру для таблето = 82; у коробці з картону пакувальноk= 5;о.

ПРЕСТИ&#= 1051;ОЛ^® 5 мг/10 мг, ПРЕСТИЛОЛ^{®
10 мг/5 мг,
ПРЕСТИЛОЛ^{®
10 мг/10 мг}}: по 30 або 100 таблеток у контейнері для таблето = 82;; по 1 контейнеру для таблето = 82; у коробці з к&#= 1072;ртону пакувальноk= 5;о. = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; =

Катего&#= 1088;ія відпуску.=

За рецептом.=

Виробник.

Лабораторі&= #1111; Серв’є Індастрі/Les Laboratoires Servier Іndustrie.<= o:p>

Місц&#= 1077;знаходженн= я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

905 рут де Саран, 45520 Ж= 10;ді, Франція/905 = route de Saran, 45520 Gidy, France.<= /span>

Виробник.

Сер&#= 1074;’є (Ірландія) Індастріс Лтд/Serv= ier (Ireland) Industries Ltd.

=

= Місцезнахоk= 6;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Гор&#= 1077;й Роу&= #1076;, Арклоу, Ко. Вікло= 091;, Y14 E284, Ірланд&#= 1110;я/ Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Y14 E284, Ireland.

Заявник.

ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ’Є/Les Laboratoires Servier.

Місц&#= 1077;знаходженн= я заявника.

50, рю Карно, 92284 С= 02;рен Седекс, Франція/50, = rue Carnot, 92284 Suresnes Сedex, France.=

У разі виникнення запитань звертайтесn= 0; до ТОВ «Серв’є Україна» за тел. (044) 490 3441.<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk159256637'>