MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D050F9.768375B0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D050F9.768375B0 Content-Location: file:///C:/6A09E351/UA97010202_2791.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
ДИКЛОБЕРЛ<=
/b>â 50
(DICLOBERL 50)
Ск=
083;ад:
д=
;іюча
речовина: 1
супозиторіl=
1;
містить
диклофенакm=
1;
натрію 50 мг;
=
допоміж
=
85;і
речовини:
пропілгалаm=
0;,
етанол 96 %,
крохмаль
кукурудзянl=
0;й,
жир твердий.
Лік=
;арська
форма.
Супозиторіo=
1;.
Осн=
;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
торпедоподo=
0;бні
супозиторіo=
1;
від майже бі=
083;ого
до
жовтуватогl=
6;
кольору з
увігнутою о
=
89;новою.
= 60;армакотера= 1087;евтична група. Нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні та протирев = 84;атичні засоби.
К= од АТХ М01А В05.
Фармаколог&=
#1110;чні
властивостo=
0;.
Фар=
;макодинамі
=
82;а.
Дик = 83;оберл® 50 містить диклофенак натрію – речовину нестероїднl= 6;ї структури, щ= 086; чинить виражену анальгетичl= 5;у та протизапалn= 0;ну дію. Він є інгібітороl= 4; простагланk= 6;инсинтетаз= 080; (циклооксиг = 77;нази).
Фармакокін=
077;тика.
Всм=
;октування. Всмоктуван=
;ня
швидке, але
повільніше,
ніж при заст=
086;суванні
таблеток з
кишковорозm=
5;инним
покриттям.
Біодоступ = 85;ість. Як і k= 4; р= 072;зі застосуванl= 5;я пероральниm= 3; лікарських форм препарату, площа під кривою концентрацo= 0;ї (AUC) становить приблизно половину ві = 76; значення, отриманого при застосуванl= 5;і парентералn= 0;ної дози. Після багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я препарату його фармакокінk= 7;тика не змінюєть = 89;я. Кумуляції препарату н = 77; спостерігаn= 8;ться за умови дотри&= #1084;ання рекомендовk= 2;ного дозування.
Роз=
;поділ. Зв’язу=
1074;ання
диклофенакm=
1;
з білками
сироватки
крові
становить 99,7=
%,
головним
чином з
альбуміном R=
11;
99,4 %.
Диклофенак
проникає у
синовіальнm=
1;
рідину, де
його
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
на 2-4
години
пізніше, ніж
у плазмі
крові. Уявни=
081;
період
напіввиведk=
7;ння
із синовіал=
00;ної
рідини
становить 3-6
годин. Через 2
години післ=
03;
досягнення
максимальнl=
0;х
концентрацo=
0;й
у плазмі кро=
074;і
концентрацo=
0;я
диклофенакm=
1;
в
синовіальнo=
0;й
рідині
залишаєтьсn=
3;
більш висок
=
86;ю,
ніж у плазмі
крові; це
явище спост
=
77;рігається
впродовж 12
годин.
Диклофенак
був
виявлений у
низькій
концентрацo=
0;ї
(100 нг/мл) у
грудному
молоці в
однієї году=
02;чої
жінки.
Передбачувk=
2;на
кількість п
=
88;епарату,
що потрапля=
08;
в організм
немовляти з
грудним мол
=
86;ком,
еквівалентl=
5;а
дозі 0,03
мг/кг/добу.
Мет=
;аболізм. Диклоф=
1077;нак
метаболізуn=
8;ться
частково шл=
03;хом
глюкуронізk=
2;ції
незміненої
молекули, ал=
077;,
головним
чином, –
шляхом
одноразовоk=
5;о
і
багаторазоk=
4;ого
гідроксилюk=
4;ання
та
метоксилювk=
2;ння,
що призводи
=
90;ь
до утворенн=
03; декількох
фенольних
метаболітіk=
4;,
більша част
=
80;на
яких утворю=
08;
кон’югати з
глюкуроновl=
6;ю
кислотою. Дв=
072;
з цих
фенольних
метаболітіk=
4;
біологічно
активні, але
значно меншe, ніж
диклофенак.
Вив=
;едення.
За=
075;альний
системний
кліренс
диклофенакm=
1; з
плазми кров=
10;
становить 263 =
± 56 мл/хв
(середнє
значення ±
СВ). Кінцевий
період
напівжиття
=
91;
плазмі кров=
10;
становить 1-2 г=
одини.
Період
напівжиття
=
91;
плазмі кров=
10;
чотирьох
метаболітіk=
4;,
зокрема дво
=
93;
фармакологo=
0;чно
активних,
також
нетривалий =
10;
становить 1-3
години.
Близько 60 % зас=
;тосованої
дози
препарату
виводиться
із сечею у
вигляді глюкуронід=
;ного
кон’югату
інтактної
молекули та =
091;
вигляді мет
=
72;болітів,
більшість і
=
79;
яких також
перетворюєm=
0;ься
на
глюкуронідl=
5;і
кон’югати. =
059;
незміненомm=
1;
вигляді
виводиться
менше 1 % дикло=
фенаку.
Решта засто
=
89;ованої
дози
препарату
виводиться
=
91;
вигляді
метаболітіk=
4;
із калом.
Фар=
;макокінети
=
82;а
в окремих
групах
хворих.
Вп=
;лив
віку
пацієнта на
всмоктуванl=
5;я,
метаболізм =
10;
виведення
препарату н
=
77;
спостерігаk=
4;ся,
окріl=
4;
того факту,
що у п’яти
пацієнтів
літнього
віку 15-х&=
#1074;илинна
внутрішньоk=
4;енна
інфузія
призвела до
вищої на 50 %
концентрацo=
0;ї
препарату в
плазмі кров=
10;,
ніж це
очікувалосn=
3;
у молодих зд=
086;рових
добровольцo=
0;в.
У пацієнтів
із
порушенням
функцій
нирок, які
отримували
терапевтичl=
5;і
дози, можна
не очікуват
=
80;
накопиченнn=
3;
незміненої
активної
речовини, виход=
03;чи
з кінетики
препарату
після однор
=
72;зового
застосуванl=
5;я.
У хворих із
кліренсом
креатиніну
менше 10 мл/хв
розрахункоk=
4;і
рівноважні
концентрацo=
0;ї
гідроксильl=
6;ваних
метаболітіk=
4;
у плазмі
крові були
приблизно у 4
рази вищі, ні=
1078;
у здорових
добровольцo=
0;в.
Проте в
кінцевому
підсумку вс=
10;
метаболіти
виводилися =
10;з
жовчю.
Пац=
;ієнти
з порушення
=
84;
функцій
печінки. У хвори&=
#1093;
на хронічни
=
81;
гепатит або
компенсоваl=
5;ий
цироз
печінки
показники
фармакокінk=
7;тики,
метаболізм
диклофенакm=
1;
аналогічні
таким у
пацієнтів
без
захворюванn=
0;
печінки.
Клі=
;нічні
характерисm=
0;ики.
Показання.
· =
Запальні
і
дегенератиk=
4;ні
форми
ревматизму:
ревматоїднl=
0;й
артрит,
ювенільний
ревматоїднl=
0;й
артрит,
анкілозуючl=
0;й
спондиліт,
остеоартриm=
0;,
включаючи
спондилоарm=
0;рит;
· =
больові
синдроми з
боку хребта;
· =
ревматичні
захворюванl=
5;я
позасуглобl=
6;вих
м’яких
тканин;
· =
посттравма=
1090;ичні
і
післяопераm=
4;ійні
больові
синдроми, що
супроводжуn=
2;ться
запаленням =
10;
набряком,
зокрема
після
стоматологo=
0;чних
та
ортопедичнl=
0;х
операцій;
· =
гінекологі=
1095;ні
захворюванl=
5;я,
які супрово
=
76;жуються
больовим
синдромом і
запаленням,
наприклад,
первинна
дисменорея
та аднексит;
· =
напади
мігрені;
· =
гострі
напади
подагри;
· =
як
допоміжний
засіб при
тяжких
запальних з
=
72;хворювання=
1093;
ЛОР-органів,
які
супроводжуn=
2;ться
болісним
відчуттям,
наприклад,
при фаринго
=
90;онзиліті,
отиті.
Відпов=
1110;дно
до загальни
=
93;
терапевтичl=
5;их
принципів,
основне
захворюванl=
5;я
слід лікува
=
90;и
засобами
базисної
терапії.
Гарячка сам
=
72;
по собі не є
показанням
для
застосуванl=
5;я
препарату.
Протипоказ&=
#1072;ння.
· =
Гіперчутли=
1074;ість
до діючої
речовини аб
=
86;
до будь-яког=
086;
іншого
компонента
препарату;
· =
гостра
виразка
шлунка або
кишечнику;
гастроінтеl=
5;стинальна
кровотеча
або перфора
=
94;ія;
· =
високий
ризик
розвитку
післяопераm=
4;ійних
кровотеч,
незгортаннn=
3;
крові,
порушень ге
=
84;остазу,
гемопоетичl=
5;их
порушень чи
церебровасl=
2;улярних
кровотеч;
· кровотеча або перфорація шлунково-ки = 96;кового тракту в анамнезі, що пов’= язані з попередні = 84; лікуванням несте= ;роїдними протизапалn= 0;ними препаратамl= 0; (НПЗП);
· =
активна
форма
виразкової
хвороби/кро
=
74;отечі
або
рецидивуючk=
2;
виразкова
хвороба/кро
=
74;отеча
в анамнезі
(два або
більше
окремих
епізоди
діагностовk=
2;ної
виразки або
кровотечі);
· =
запальні<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> за&=
#1093;ворювання
кишечник&=
#1091;
(наприклад, хвороба Крона =
1072;бо
виразковий коліт);
· =
останній
триместр
вагітності;
· =
печінкова<=
/span> не&=
#1076;остатність=
;;
· =
ниркова не&=
#1076;остатність=
;;
·
застійна
серцева
недостатніl=
9;ть
(NYHA II-IV);
· =
ішемічна
хвороба
серця у
пацієнтів,
які мають
стенокардіn=
2;,
перенесениl=
1;
інфаркт міо
=
82;арда;
· =
церебровас=
1082;улярні
захворюванl=
5;я
у пацієнтів,
які
перенесли
інсульт, або
мають епізо
=
76;и
транзиторнl=
0;х
ішемічних
атак;
· =
захворюван=
1085;я
периферичнl=
0;х
артерій;
· =
лікування
періоперацo=
0;йного
болю при аор=
090;о-коронарно=
му
шунтуванні
(або
використанl=
5;я
апарату
штучного
кровообігу);
· =
як
і інші НПЗП,
диклофенаl=
2;
також
протипоказk=
2;ний
пацієнтам, у
яких
застосуванl=
5;я
ібупрофену,
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти або
інших не сте=
088;оїдних
протизапалn=
0;них
препаратів
провокує на
=
87;ади
бронхіальнl=
6;ї
астми,
ангіоневроm=
0;ичного
набряку,
кропив’янкl=
0;
або гострог
=
86;
риніту.
· =
проктит.
Вза=
;ємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Нижчезазна&=
#1095;ено
взаємодії, щ=
086;
спостерігаl=
3;ися
при
застосуванl=
5;і
диклофенакm=
1;
у вигляді
кишковорозm=
5;инних
таблеток
та/або в
інших
лікарських
=
92;ормах.
Літій=
;. За
умов
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
диклофенак
може
підвищити
концентрацo=
0;ю
літію у плаз=
084;і
крові.
Рекомендуєm=
0;ься
моніторинг
рівня літію =
074;
сироватці
крові.
Дигок=
;син. За
умов
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
диклофенак
може
підвищити
концентрацo=
0;ю
дигоксину в
плазмі кров=
10;.
Рекомендуєm=
0;ься
моніторинг
рівнів
дигоксину в
сироватці
крові.
Діуре=
;тики
та
антигіпертk=
7;нзивні
засоби. Як і
інші НПЗП,
супутнє
застосуванl=
5;я
диклофенакm=
1;
з діуретика
=
84;и
та
антигіпертk=
7;нзивними
засобами (на=
087;риклад,
β-блокатораl=
4;и,
інгібітораl=
4;и
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ)) може при=
звести
до зниження
їх
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту шляхом
інгібуваннn=
3;
синтезу
судинорозшl=
0;рювальних
простагланk=
6;инів.
Таким чином,
подібну
комбінацію
застосовуюm=
0;ь
із застереж
=
77;нням,
а пацієнтам,
особливо
літнього
віку, слід
перебувати
під
ретельним
наглядом що
=
76;о
артеріальнl=
6;го
тиску.
Пацієнтам
слід
отримувати
належну
гідратацію,
рекомендуєm=
0;ься
також
моніторинг
ниркової
функції
після почат
=
82;у
супутньої
терапії та н=
072;
регулярній
=
86;снові
після неї,
особливо
щодо
діуретиків
та
інгібіторіk=
4;
АПФ, у
зв’язку зі
збільшенняl=
4;
ризику
нефротоксиm=
5;ності.
П&=
#1088;епарати,
що, як відомо,
спричиняютn=
0;
гіперкалієl=
4;ію.
Супутнє
лікування
калійзберіk=
5;аючими
діуретикамl=
0;,
циклоспориl=
5;ом,
такролімусl=
6;м
або тримето
=
87;римом
може бути
пов’язане з=
10;
збільшенняl=
4;
рівня калію =
091;
сироватці
крові, тому
моніторинг
стану
пацієнтів
слід
проводити
частіше.
Ант= ;икоагулянт = 80; та антитромбоm= 0;ичні засоби. Су= ;путнє застосуванl= 5;я може підвищити ризик крово = 90;ечі, тому рекомендуєm= 0;ься вжити засте = 88;ежних заходів. Хоч= 072; клінічні дослідженнn= 3; не свідчать про вплив диклофенакm= 1; на активніс = 90;ь антикоагулn= 3;нтів, існують окремі дані про збільшення ризику кровотечі у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь одночасно диклофенак та антикоаг = 91;лянти. Тому для впевненостo= 0;, що ніякі зміни в дозу= 074;анні антикоагулn= 3;нтів не потрібні, рекомендовk= 2;ний ретельний моніторинг таких паціє = 85;тів. Як і інші нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати, диклофенак = 91; високих дозах може тимчасово пригнічуваm= 0;и агрегацію т = 88;омбоцитів.
Інші
НПЗП,
включаючи
селективні
інгібітори
циклооксигk=
7;нази-2,
та
кортикостеl=
8;оїди. Одноча=
1089;не
застосуванl=
5;я
диклофенакm=
1;
та інших НПЗ=
055;
або
кортикостеl=
8;оїдів
може підвищ
=
80;ти
ризик
шлунково-ки
=
96;кової
кровотечі а
=
73;о
виразки. Слі=
076;
уникати
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
двох або
більше НПЗП.
Селек=
;тивні
інгібітори
зворотного
захоплення
серотоніну
(СІЗЗС). Супутн=
1108;
застосуванl=
5;я
НПЗП та СІЗЗ=
057;
може збільш
=
91;вати
ризик
шлунково-ки
=
96;кових
кровотеч.
Антид=
;іабетичні
препарати. Кліні=
;чні
дослідженнn=
3;
показали, що
диклофенак
може
застосовувk=
2;тися
разом із
пероральниl=
4;и
антидіабетl=
0;чними
засобами і н=
077;
змінювати ї
=
93;
терапевтичl=
5;ий
ефект. Проте
є деякі
повідомленl=
5;я
про розвито
=
82;
у таких
випадках як
гіпоглікемo=
0;ї,
так і
гіперглікеl=
4;ії,
що зумовлюв
=
72;ло
необхіднісm=
0;ь
зміни дози
антидіабетl=
0;чних
засобів у
ході
застосуванl=
5;я
диклофенакm=
1;.
З цієї
причини як
застережниl=
1;
захід
рекомендовk=
2;но
у ході
комбінованl=
6;ї
терапії
контролюваm=
0;и
рівень
глюкози в
крові.
Метот=
;рексат.
Дикло
=
92;енак
може
пригнічуваm=
0;и
кліренс мет
=
86;трексату
в ниркових
канальцях, щ=
086;
призводить
до підвищен
=
85;я
рівнів
метотрексаm=
0;у.
Слід дотрим
=
91;ватись
обережностo=
0;
при
призначеннo=
0; НПЗП,
включаючи
диклофенак,
менше ніж за 24
години до
застосуванl=
5;я
метотрексаm=
0;у,
оскільки в
таких
випадках
може
підвищуватl=
0;ся
концентрацo=
0;я
метотрексаm=
0;у
в крові і
посилюватиl=
9;я
його
токсична ді=
03;.
Були
зареєстровk=
2;ні
випадки
серйозної
токсичностo=
0;,
коли
інтервал мі
=
78;
застосуванl=
5;ям
метотрексаm=
0;у
і НПЗП, включ=
1072;ючи
диклофенак,
був у межах =
24
годин. Ця
взаємодія
опосередкоk=
4;ана
через накоп
=
80;чення
метотрексаm=
0;у
в результат=
10;
порушення
ниркової
екскреції у
присутностo=
0;
НПЗП.
Цикло=
;спорин. Вплив
диклофенакm=
1;,
як і інших
НПЗП, на
синтез
простагланk=
6;инів
у нирках мож=
077;
посилювати
нефротоксиm=
5;ність
циклоспориl=
5;у,
у зв’язку з
цим
диклофенак
слід
застосовувk=
2;ти
в нижчих
дозах, ніж
для
пацієнтів,
які не
застосовуюm=
0;ь
циклоспориl=
5;.
Так=
;ролімус. При
застосуванl=
5;і
НПЗП з
такролімусl=
6;м
можливе
підвищення
ризику
нефротоксиm=
5;ності,
що може бути
опосередкоk=
4;ано
через нирко
=
74;і
антипростаk=
5;ландинові
ефекти НПЗП
та інгібіто
=
88;у
кальциневрl=
0;ну.
Ант= ;ибактеріал= 00;ні хінолони. Можлl= 0;вий розвиток судом у пацієнтів, які одночас = 85;о застосовувk= 2;ли похідні хінолону та НПЗП. Це може спостерігаm= 0;ися у пацієнтів = 103;к з епілепсіє= 02; і судомами в анамнезі, та= 082; і без них. Та&= #1082;им чином, слід проявляти обережністn= 0; при в= ;ирішенні питання про застосуванl= 5;я хінолону пацієнтам, які вже отримують НПЗП.
Фенітоїн. При
застосуванl=
5;і
фенітоїну
одночасно з
диклофенакl=
6;м
рекомендуєm=
0;ься
проводити м
=
86;ніторинг
концентрацo=
0;й
фенітоїну в
плазмі кров=
10;
у зв’язку з
очікуваним
збільшенняl=
4;
впливу
фенітоїну.
Пр
=
86;бенецид.
Лікарські
засоби, що
містять
пробенецид,
можуть галь
=
84;увати
виведення
диклофенакm=
1;
натрію.
Хо= ;лестипол та холестирамo= 0;н. Ці препарати можуть спричинити<= /span> затримку аб = 86; зменшення всмоктуванl= 5;я диклофенакm= 1;. Таким чином, рекомендуєm= 0;ься призначати диклофенак принаймні з = 72; 1 год = 80;ну до або через 4-6 годин після застосуванl= 5;я хол= естиполу/хо = 83;естираміну.
Серцеві глікозиди. Одночасне застосуванl= 5;я серцевих глікозидів = 10; НПЗП може посилити серцеву недостатніl= 9;ть, знизити швидкі= 1089;ть клубочковоo= 1; фільтрації і підвищити рівні глікозидів = 91; плазмі кров= 10;.
Міфеприст = 86;н. НПЗП не слід застосовувk= 2;ти впро= довж 8-12 днів після застосуванl= 5;я міфепристоl= 5;у, оскільки НПЗП можуть зменшити ефект міфеп = 88;истону.
Потужні інгібітори CYP2= C9. Обережність рекомендуєm= 0;ься при спільно = 84;у призначеннo= 0; диклофенакm= 1; з потужними інгібітораl= 4;и CYP2C9 (наприклад, з вориконазоl= 3;ом), що може призвести д = 86; значного збільшення максимальнl= 0;х концентрацo= 0;й у плазмі крові та експозиції диклофенакm= 1; внаслідок пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; диклофенакm= 1;.
Особливост&=
#1110;
застосуванl=
5;я.
=
Загальні.
Щоб мін=
10;мізувати
небажані
ефекти,
лікування
слід
розпочинатl=
0;
з найменшої =
077;фективної
дози впродо
=
74;ж
найкоротшоk=
5;о
періоду час
=
91;,
необхідногl=
6;
для контрол=
02;
симптомів.
Слід ун&=
#1080;кати
одночасн&=
#1086;го
застосув&=
#1072;ння
Диклоберл=
Ò 50 із с=
080;стемними
НПЗП, =
1090;акими
як се=
083;ективні
інгібіто&=
#1088;и
циклооксигk=
7;нази-2, через
відсутністn=
0;
будь-яки=
х
доказів =
синергічн=
ого
ефекту і=
у зв’я=
1079;ку
з
потенційниl=
4;и
адитивни&=
#1084;и
побічним&=
#1080;
ефектами<=
/span>.
Необхідн&=
#1072;
обережністn=
0;
щодо
пацієнтів літнього=
віку. З&=
#1086;крема,
рекоменд&=
#1091;ється
застосовувk=
2;ти
найнижчу<=
/span>
ефективн&=
#1091;
дозу =
086;слабленим
пацієнта&=
#1084;
літнього
віку або з
низькою =
масою =
1090;іла.
Як і пр=
080;
застосуванl=
5;і
інших НПЗП,
можуть с=
постерігатl=
0;ся
алергічн&=
#1110;
реакції,=
у тому=
span> числі =
1072;нафілактич=
ні/анафілак
=
90;оїдні
реакції,=
навіть без
попередн&=
#1100;ого
впливу д=
иклофенаку.
Завдяк=
1080; своїl=
4; фармакоди=
намічним
властиво&=
#1089;тям,
Диклоберл® <=
/sup>50, як і інші Н=
1055;ЗП,
може =
084;аскувати
ознаки і симптоми=
;
інфекції.=
Вплив
на травний
тракт (ТТ).
При
застосуванl=
5;і
всіх НПЗП,
включаючи
диклофенак,
були
зареєстровk=
2;ні
випадки шлу
=
85;ково-кишков&=
#1080;х
кровотеч
(випадки
блювання кр
=
86;в’ю,
мелени), утво=
1088;ення
виразки або
перфорації,
які можуть
бути
летальними =
10;
статися у
будь-який ча=
089;
у процесі
лікування
при наявнос
=
90;і
або
відсутностo=
0;
попереджувk=
2;льних
симптомів
або
попередньоk=
5;о
анамнезу се
=
88;йозних
явищ з боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту. Ці
явища
зазвичай
мають серйо
=
79;ніші
наслідки у
пацієнтів
літнього
віку. Якщо у п&=
#1072;цієнтів,
які
отримують
диклофенак,
спостерігаn=
2;ться
явища
шлунково-ки
=
96;кової
кровотечі
або
утворення
виразки,
застосуванl=
5;я
препарату
необхідно
припинити.
Як і при
застосуванl=
5;і
інших НП=
ЗП,
включаюч&=
#1080;
диклофен&=
#1072;к,
для паціє=
нтів
із
симптомами,
що свідчать
про порушен
=
85;я
з боку
травного
тракту (ТТ),
обов’язковl=
0;м
є медичний
нагляд і
особлива
обережністn=
0;.
Ризик
виникнення кровотечі,
виразки або
перфорації у ТТ
збільшуєтьl=
9;я
з
підвищенняl=
4;
дози НПЗП, вк=
1083;ючаючи
диклофенак, =
110;
у хворих з
виразкою в
анамнезі,
особливо з
ускладненнn=
3;м
у вигляді
кровотечі
або перфора
=
94;ії,
та у
пацієнтів
літнього
віку.
Пацієнти
літнього
віку мають
підвищену ч
=
72;стоту
небажаних
реакцій на
застосуванl=
5;я
НПЗП,
особливо
щодо
шлунково-ки
=
96;кової
кровотечі т
=
72;
перфорації,
які можуть
бути леталь
=
85;ими.
Щоб
знизити
ризик таког
=
86;
токсичного
впливу на ТТ,
лікування
починають т
=
72;
підтримуютn=
0;
найнижчими
ефективнимl=
0;
дозами.
Для
таких
пацієнтів, а
також тих,
хто потребу=
08;
супутнього
застосуванl=
5;я
лікарських
=
79;асобів,
що містять
низькі дози
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти
(АСК/аспірин
або інших
лікарських
засобів, які,
ймовірно,
підвищують
=
88;изик
небажаної
дії на ТТ),
слід
розглянути
питання про
застосуванl=
5;я
комбінованl=
6;ї
терапії із
застосуванl=
5;ям
захисних
засобів
(наприклад,
інгібіторіk=
4;
протонної
помпи або
мізопростоl=
3;у). Па&=
#1094;ієнтам
зі
шлунково-ки
=
96;ковою
токсичністn=
2;
в анамнезі,
особливо
літнього
віку, слід
повідомлятl=
0;
про будь-які
незвичні
абдомінальl=
5;і
симптоми
(особливо
кровотечі в
ТТ). Застереж=
1077;ння
також
потрібні дл=
03;
хворих, які
отримують
одночасно
лікарські
засоби, що
можуть
підвищити
ризик
виразки або =
082;ровотечі,
такі як
системні
кортикостеl=
8;оїди,
антикоагулn=
3;нти
(наприклад,
варфарин),
антитромбоm=
0;ичні
засоби
(наприклад,
АСК) або
селективні
інгібітори
зворотного
захоплення
серотоніну.
Вплив
на печінку.
Ретель=
1085;ий
медичний на&=
#1075;ляд
потрібен<=
/span>
у випадку,
коли
Диклоберл® <=
/sup>50
призначаєтn=
0;ся
пацієнта&=
#1084;
із по=
088;ушенням
функцій =
печінки, оскільки=
їх стан
може пог=
іршитись.
Як і п=
1088;и
застосуванl=
5;і
інших НП=
ЗП,
включаюч&=
#1080;
диклофен&=
#1072;к,
рівень одного або
декілько&=
#1093;
ферменті&=
#1074;
печінки =
може п=
1110;двищуватис=
я.
У ході
довготриваl=
3;ого
лікування
препаратом
Диклоберл®=
sup>
50
призначаєтn=
0;ся
регулярне
спостережеl=
5;ня
за функціям
=
80;
печінки та
рівнями
печінкових
ферментів я
=
82;
застережниl=
1;
захід. Якщо
порушення
функцій
печінки
зберігаютьl=
9;я
або
погіршуютьl=
9;я
та якщо
клінічні
ознаки або
симптоми
можуть бути
пов’язані з
прогресуючl=
0;ми
захворюванl=
5;ями
печінки або
якщо
спостерігаn=
2;ться
інші прояви
(наприклад,
еозинофіліn=
3;,
висипання),
застосуванl=
5;я
препарату
Диклоберл®=
sup>
50 слід
припинити.
Перебіг
захворюванn=
0;,
таких як
гепатити,
може проход
=
80;ти
без
продромальl=
5;их
симптомів.
Застереженl=
5;я
необхідні у
разі, якщо
Диклоберл®=
sup>
50
застосовуєm=
0;ься
пацієнтам і
=
79;
печінковою
порфірією,
через
імовірністn=
0;
провокуванl=
5;я
нападу.
=
Вплив
на нирки.
Оскіль=
1082;и
при
лікуванні
НПЗП,
включаючи д
=
80;клофенак,
були
зареєстровk=
2;ні
випадки зат
=
88;имки
рідини та
набряків, особливу увагу слід
приділити пацієнтам=
із по=
088;ушеннями
функції
серця або нирок,
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
в анамнезі,
пацієнтам літнього
віку, пац=
;ієнтам,
які
отримують супутню терапію діуретика=
ми
або
препаратамl=
0;,
що
суттєво =
впливають
на фу=
085;кції
нирок, а
також
пацієнтам і
=
79;
суттєвим<=
/span>
зниження&=
#1084;
позакліт&=
#1080;нного
об’єму рідини з
будь-якої
причини, наприклад,
до аб=
086;
після
серйозного хірургічн=
ого
втручання.
Впл=
;ив
на шкіру.
У зв’язку із
застосуванl=
5;ям
НПЗП, в тому
числі
препарату
Диклоберл®=
sup>
50, у дуже
рідких
випадках
були
зареєстровk=
2;ні
серйозні
реакції з
боку шкіри
(деякі з них
були леталь
=
85;ими),
включаючи
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона
і токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз. У
пацієнтів
найвищий ри
=
79;ик
розвитку ци
=
93;
реакцій
спостерігаn=
8;ться
на початку
курсу
терапії:
поява
реакції від
=
79;начається
у більшості
випадків вп
=
88;одовж
першого
місяця
лікування.
Застосуванl=
5;я
препарату
Диклоберл®=
sup>
50 необхідно
припинити
при першій
появі шкірн
=
80;х
висипань,
ураженнях
слизової
оболонки аб
=
86;
при появі
будь-яких ін=
096;их
ознак
підвищеної
чутливості.
СЧВ і
змішані
захворюванl=
5;я
сполучної
тканини.
У пацієнтів і = 79; системним червоним вовчаком (СЧВ) і змішаними захворюванl= 5;ями сполучної тканини мож = 77; спостерігаm= 0;ися підвищений ризик розвитку асептичногl= 6; менінгіту.
Серцево-су=
076;инні
та
церебровасl=
2;улярні
ефекти.
Для пацієнтів із наявністю в анамнезі артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; та/або застійної серцевої недостатноl= 9;ті легкого або помірного ступеня тяж = 82;ості необхідним = 08; проведення відповідноk= 5;о моніторингm= 1; та надання рекомендацo= 0;й, оскільки у зв’язку із застосуванl= 5;ям НПЗП, включа= 102;чи диклофенак, були зареєстровk= 2;ні випадки затримки рідини та набряків.
Дан= 10; клінічних досліджень та епідеміолоk= 5;ічні дані свідчать, що застосуванl= 5;я диклофенакm= 1;, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і при тривало = 84;у лікуванні, може бути пов’язано з незначним збільшенняl= 4; ризику розвитку артеріальнl= 0;х тромботичнl= 0;х подій (наприклад, інфаркту міокарда аб = 86; інсульту).
Пацієнтам і=
з
неконтрольl=
6;ваною
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
застійною
серцевою
недостатніl=
9;тю,
стійкою іше
=
84;ічною
хворобою
серця,
захворюванl=
5;ями
периферичнl=
0;х
артерій
та/або
церебровасl=
2;улярною
хворобою
призначати
диклофенак
не
рекомендовk=
2;но,
у разі
необхідносm=
0;і
застосуванl=
5;я
можливе лиш
=
77;
після
ретельної
оцінки
ризику-кори
=
89;ті
тільки в
дозуванні н
=
77;
більше 100 мг на
добу. Подібн=
091;
оцінку слід
провести
перед почат
=
82;ом
довгострокl=
6;вого
лікування
пацієнтів і
=
79;
факторами
ризику
розвитку
серцево-суд
=
80;нних
явищ
(наприклад, з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
гіперліпідk=
7;мією,
цукровим
діабетом та
пацієнтам,
які палять).
Пацієнтам с=
лід
бути
проінформоk=
4;аним
щодо
можливості
виникнення
серйозних а
=
85;титромбічн=
1080;х
випадків
(біль у
грудях, зади=
096;ка,
слабкість,
порушення
мовлення),
яке може
відбутися у
будь-який
час. У цьому
випадку
треба
негайно зве
=
88;нутися
до лікаря.
Впл=
;ив
на
гематологіm=
5;ні
показники.
При
тривалому
застосуванl=
5;і
даного преп
=
72;рату,
як і інших
НПЗП,
рекомендуєm=
0;ься
моніторинг
повного
аналізу
крові.
Диклоб=
1077;рл®
50 може
тимчасово
пригнічуваm=
0;и
агрегацію т
=
88;омбоцитів.
Слід
ретельно
спостерігаm=
0;и
за
пацієнтами
=
79;
порушенням
гемостазу,
геморагічнl=
0;м
діатезом аб
=
86;
гематологіm=
5;ними
порушеннямl=
0;.
Астма
в анамнезі.
У
пацієнтів з =
астмою, сезонним
алергічн&=
#1080;м
ринітом,
набряком
слизової
оболонки
носа (тобто
назальними
поліпами), хронічними
обструкт&=
#1080;вними
захворюв&=
#1072;ннями
легень або хр=
1086;нічними
інфекція&=
#1084;и
дихальни&=
#1093;
шляхів (особливо
такими, що по=
1074;’язані
з
алергічнимl=
0;,
подібними д
=
86;
ринітів,
симптомами)
частіше
виникають реакції на НПЗ=
1055;,
такі =
103;к
загостре&=
#1085;ня
астми (т=
;ак
звана непереноси&=
#1084;ість
аналгети&=
#1082;ів/аналгетl=
0;чна
астма), набряк Квінке
або к=
088;опив’янка.
У зв=
217;яз=
1082;у
з цим щодо
таких
пацієнтів
рекомендовk=
2;но
спеціальні
застережні
заходи (гот=
086;вність
до надання
невідкладнl=
6;ї
медичної
допомоги). Це так=
1086;ж
стосуєть&=
#1089;я
пацієнтів з
алергічнимl=
0;
реакціям&=
#1080;
на інші=
речовини,
такими як висипання=
,
свербіж =
або кр=
1086;пив’янка.
Як і інші
препарати, щ=
086;
пригнічуютn=
0;
активність
простагланk=
6;инсинтетаз=
080;,
диклофенак
натрію та ін=
096;і
НПЗП можуть
спровокуваm=
0;и
розвиток бр
=
86;нхоспазму
при
застосуванl=
5;і
пацієнтам, я=
082;і
страждають
на
бронхіальнm=
1;
астму, або
пацієнтам з
бронхіальнl=
6;ю
астмою в
анамнезі.
Фер=
;тильність
у жінок.
Стосовно
жіночої
фертильносm=
0;і
(див. розділ «&=
#1047;астосуванн=
;я
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю»).
h=
7;агальні.
Гострі
реакції
гіперчутлиk=
4;ості
(наприклад,
анафілактиm=
5;ний
шок)
спостерігаn=
2;ться
рідко. При
перших озна
=
82;ах
реакції
гіперчутлиk=
4;ості
після
використанl=
5;я
Диклоберл=
® 50
терапія пов
=
80;нна
бути
зупинена.
При тривал=
086;му
застосуванl=
5;і
знеболюючиm=
3;
може
виникнути
головний
біль, який не
варто
лікувати
збільшенняl=
4;
дози
лікарськогl=
6; засобу.
При
супутньому
вживанні
алкоголю
побічні
реакції,
пов’язані з
дією
активної
речовини,
особливо ті,
які
впливають н
=
72;
шлунково-ки
=
96;ковий
тракт або на
центральну
нервову
систему,
можуть
посилюватиl=
9;я
при застосу
=
74;анні
НПЗП.
Застосуван&=
#1085;я
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Вагітніст=
100;.
У І і ІІ триместрах вагітності препарат Диклоберл®= sup> 50 можна призначати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційниl= 1; ризик для плода і лише в мінімальніl= 1; ефективній дозі, а тривалість лікування повинна бут = 80; настільки коротка, нас= 082;ільки це можливо. Так як і в разі застос = 91;вання інших НПЗП, препарат протипоказk= 2;ний в останні 3 місяці вагітності (можливе при= 075;нічення скорочувалn= 0;ної здатності матки і передчасне закриття артеріальнl= 6;ї протоки у плода). Інгі= 1073;ування синтезу простагланk= 6;инів може негативно позначитисn= 3; на перебігу вагіт= ності та/або розвитку ембріона/пл = 86;да. Дані епідеміолоk= 5;ічних досліджень свідчать пр = 86; підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих ва = 76; і гастрошизиl= 9;у після застосуванl= 5;я інгібітору синтезу про = 89;тагландині= 1074; на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-суд = 80;нних вад був збільшений = 79; менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.
Не виключено, щ= 086; ризик збільшуєтьl= 9;я з дозою і тривалістю лікування. Було показано, що = 1091; тварин введення інгібітору синтезу про = 89;тагландині= 1074; призводить до збільшення = 87;ре- і постімпла = 85;таційної втрати та летальностo= 0; ембріона/пл = 86;да.
Крі = 84; того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу про = 89;тагландині= 1074; у період органогенеk= 9;у, була зареєстровk= 2;на підвищена частота різ = 85;их вад розвитк = 91;, у тому числі з боку серце= 074;о-судинної системи. Якщ= 086; Дикл= оберлÒ 50 з= 072;стосовує жінк= а, яка прагне завагітнітl= 0;, або у І триместрі вагітності, доза препарату повинн= 1072; бути якомог = 72; нижч= ою, а триваліст= 00; лікування – як = 86;мога коротшою.
Під час І= ;ІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагланk= 6;инів можуть впли = 74;ати на плід таким чином:
- серцево-лег = 77;нева токсичністn= 0; (з передчасн= 080;м закриттям артеріальнl= 6;ї протоки та л= 077;геневою гіпертензією);
-
порушення
функції
нирок, що
може
прогресуваm=
0;и
до ниркової
недостатноl=
9;ті
з олігогідр
=
86;амніоном.
На матір і новонароджk= 7;ного, а також наприкінц&= #1110; вагітності:
- можливі подовження часу кровотечі, антиагрегаl= 5;тний ефект, який може спостерігаm= 0;ися навіть при дуже низьки = 93; дозах;
- гальмуваннn= 3; скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Отж
=
77;, Дикло=
;берлÒ
50 пр
=
86;типоказани=
1081;
під час III
триместру
вагітності.
Годування
груддю.
Як і
інші НПЗП,
диклофенак
=
91;
незначній
кількості п
=
88;оникає
у грудне
молоко. У
зв’язку з ци=
084;
Диклоберл® <=
/sup>50
не слід
застосовувk=
2;ти
жінкам у
період году
=
74;ання
груддю, щоб
уникнути
небажаного
впливу на
немовля.
Фер=
;тильність
у жінок.
Як і
інші НПЗП,
Диклоберл®=
sup>
50 може
негативно
впливати на
жіночу
фертильнісm=
0;ь,
тому не
рекомендуєm=
0;ься
призначати
препарат
жінкам, які
планують
вагітність.
Для жінок,
які мають
проблеми із
зачаттям аб
=
86;
проходять
дослідженнn=
3; на
безпліддя,
слід
розглянути
доцільністn=
0;
відміни
препарату
Диклоберл®=
sup>
50.
=
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмаl=
4;и.
Паціє=
;нтам,
у яких у ході &=
#1090;ерапії
препаратом
Диклоберл=
Ò 50 виникають поруш
=
77;ння
зору, вертиг=
086;,
сонливість,
порушення з
боку центра
=
83;ьної
нервової
системи,
млявість аб
=
86;
втомлюваніl=
9;ть,
не слід
керувати
автотранспl=
6;ртом
або працюва
=
90;и
зі складним
=
80;
механізмамl=
0;.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Для
того, щоб
мінімізуваm=
0;и
небажані
ефекти, слід
застосовувk=
2;ти
мінімальну
ефективну
дозу впродо
=
74;ж
найкоротшоk=
5;о
періоду час
=
91;.
Не застосов=
увати
внутрішньо,
тільки для
ректальногl=
6;
введення.
Супоз=
;иторії
потрібно
вводити у
пряму кишку
якомога
глибше,
бажано післ=
03;
очищення ки
=
96;ечнику.
Почат=
;кова
доза
зазвичай
становить 100-150
мг на добу.
При
невиражениm=
3;
симптомах, а =
1090;акож
при тривалі
=
81;
терапії
достатньо
дози 75-100
мг/добу.
Добов=
;у
дозу
розподілитl=
0;
на 2-3 прийоми.
Для
уникнення
нічного бол=
02;
або ранково=
11;
скутості до =
079;астосуванн&=
#1103;
препарату
вдень приз=
начати
Диклоберл=
Ò 50 у вигляді
ректальних
супозиторіo=
1;в
перед сном
(добова доза
препарату н
=
77;
повинна пер
=
77;вищувати
150 мг).
При
первинній
дисменореї
добову дозу
підбирати
індивідуалn=
0;но,
зазвичай
вона
становить =
50-150
мг/добу.
Початкова
доза може
бути 50-100
мг/добу, але у
разі
необхідносm=
0;і
її можна
збільшити в
=
87;родовж
кількох
менструальl=
5;их
циклів до
максимальнl=
6;ї,
що
становить 200
мг/добу.
Застосуванl=
5;я
препарату
слід почина
=
90;и
після
виникнення
перших
больових си
=
84;птомів
та
продовжуваm=
0;и
декілька
днів, залежн=
086;
від динамік
=
80;
регресії
симптомів.
Для
лікування
нападів
мігрені кур
=
89;
починати в
дозі 100 мг при
прояві
перших озна
=
82;
початку
нападу. У
разі
необхідносm=
0;і
в той же день
може бути
застосованl=
0;й
другий
супозиторіl=
1;
(100 мг
диклофенакm=
1;).
У разі
необхідносm=
0;і
у наступні
дні лікуван
=
85;я
можна
продовжити
(добова доза
препарату н
=
77;
повинна
перевищуваm=
0;и
150 мг, дозу
розподілитl=
0;
на 2-3
застосуванl=
5;я).
При
лікуванні
ювенільногl=
6;
ревматоїднl=
6;го
артриту,
добова доза
може бути
встановленk=
2;
до =
3 мг/кг, що =
108;
максимальнl=
6;ю
добовою
дозою, і не
повинна
перевищуваm=
0;и
150 мг на добу. Д=
10;тям
від 14 років
можна
призначати
супозиторіo=
1;
по 50 мг.
Пац=
;ієнти
літнього
віку: хоча у
пацієнтів
літнього
віку
фармакокінk=
7;тика
препарату
ДиклоберлÒ 50 не
погіршуєтьl=
9;я
до будь-яког=
086;
клінічно зн
=
72;чущого
ступеня, нес=
090;ероїдні
протизапалn=
0;ні
препарати
потрібно
застосовувk=
2;ти
з особливою
обережністn=
2;
таким
пацієнтам,
оскільки
вони, як прав=
1080;ло,
більш
схильні до
розвитку
небажаних р
=
77;акцій.
Зокрема,
ослабленим
пацієнтам л=
10;тнього
віку або
пацієнтам і
=
79;
низьким
показником
маси тіла
рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
найнижчі
ефективні
дози; також
пацієнтів
необхідно
обстежити
щодо
шлунково-ки
=
96;кових
кровотеч пр
=
80;
лікуванні
НПЗП.
Діти.
Диклобе
=
88;лÒ 50 не
застосовувk=
2;ти
дітям до 14
років, через
високий
вміст у ньом=
091;
діючої
речовини. Д=
;иклоберлÒ 50 можна
застосовувk=
2;ти
дітям від 14
років.
Передозув=
072;ння.
Сим= ;птоми. Типової клінічної картини, характерноo= 1; для передозуваl= 5;ня диклофенакm= 1;, не існує. Пер= 1077;дозування може спричинити такі симптоми як головний біль, нудота, блювання, біль в епіга= 089;трії, шлунково-ки = 96;кова кровотеча, діарея, запаморочеl= 5;ня, дезорієнтаm= 4;ія, збудження, кома, сонлив= 110;сть, шум у вухах або судоми. Гостра ниркова недостат&= #1085;ість і уражен= ня печінки = можливі в разі тяжкої і= нтоксикаціo= 1;.
Лік=
;ування. У
разі
необхідносm=
0;і
лікування
симптоматиm=
5;не.
Впро=
довж 1
години післ=
03;
застосуванl=
5;я
потенційно
токсичної
кількості
препарату слід
розглянути
можливість
застосуванl=
5;я
активованоk=
5;о
вугілля. Крі=
084;
того, у
дорослих
слід
розглянути
можливість
промивання
шлунка впро
=
76;овж
1 години
після
застосуванl=
5;я
потенційно
=
90;оксичної
кількості
препарату.
При частих
або тривали
=
93;
судомах
необхідно
внутрішньоk=
4;енно
ввести
діазепам. З
урахуванняl=
4;
клінічного
стану
пацієнта
можуть бути
показані
інші заходи.
Побічні
реакції.
Нижчеза=
1079;начені
небажані
ефекти
включають
явища, про
які повідом
=
83;ялося
за умов
короткострl=
6;кового
або
довготриваl=
3;ого
застосуванl=
5;я
препарату.
З
боку систем
=
80;
крові та
лімфатичноo=
1;
системи: тромб=
;оцитопенія,
панцитопенo=
0;я,
агранулоциm=
0;оз,
лейкопенія,
анемія
(гемолітичн
=
72;
анемія,
апластична
анемія). Пер=
1096;ими
ознаками
можуть бути
підвищена
температурk=
2;,
фарингіт, по=
074;ерхневі
ранки в роті,
грипоподібl=
5;і
симптоми,
серйозна
апатія,
кровотеча з
носу, шкірна
кровотеча.
З
боку імунно=
11;
системи: реакці&=
#1111;
гіперчутлиk=
4;ості, такі я&=
#1082;
висипи на
шкірі та
свербіж,
кропив’янкk=
2;
анафілактиm=
5;на
та анафілак
=
90;оїдна
реакція (включно із =
1079;вуженням
дихальних
шляхів,
зупинкою
дихання,
прискорене
серцебиття,
гіпотензія
та шок),
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
включаючи
набряк
обличчя,
язика,
внутрішній
набряк горл=
03;нки,
алер
=
75;ічний
васкуліт та
пневмонія.
Психі=
;чні
порушення:=
дезорієнтаm=
4;ія,
депресія,
безсоння,
дратівливіl=
9;ть,
нічні
кошмари,
психотичні
порушення,
інші
психічні
розлади.
З
боку
нервової
системи: голов=
;ний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
збудження а
=
73;о
сонливість,
тривожне,
епізодичне
запаморочеl=
5;ня,
сонливість,
втомлюваніl=
9;ть,
парестезії,
порушення
пам’яті, суд=
086;ми,
занепокоєнl=
5;я,
тремор,
асептичний
менінгіт,
розлади
смаку,
інсульт,
сплутаністn=
0;
свідомості,
галюцинаціo=
1;,
порушення
чутливості,
загальне
нездужання.
З боку органі = 74; зору: розла= ;д зору, затуманеннn= 3; зору, диплопія, не= 074;рит зорового нерва
З боку органі = 74; слуху та лабіринту<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>: вертиго, дзвін у вухах, розлади слуху
З бокm=
1;
серцево-суд
=
80;нної
системи:
відчуття
серцебиття,
біль у
грудях,
серцева
недостатніl=
9;ть,
інфаркт
міокарда,
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
васкуліт.
З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: а= ;стма (включаючи задишку)
пневмоніт.=
З
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту: нудота,
блювання,
діарея,
диспепсія,
абдомінальl=
5;ий
біль,
метеоризм,
анорексія,
гастрит,
шлунково-ки
=
96;кова
кровотеча
(криваве
блювання,
мелена,
діарея з
домішками
крові),
виразки
шлунка або
кишечнику з =
082;ровотечею
або без неї
або з
перфорацієn=
2;
(іноді з
летальним
наслідком,
особливо у
пацієнтів
літнього
віку), коліт
(включаючи
геморагічнl=
0;й
коліт та
загостреннn=
3;
виразковогl=
6;
коліту або
хвороба
Крона), запор,
стоматит (в
тому числі
виразковий
стоматит),
глосит,
порушення
функції
стравоходу,
діафрагмопl=
6;дібний
стеноз
кишечнику,
панкреатит.
З
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи:
підвищеннn=
3;
рівня
трансамінаk=
9;,
гепатит,
жовтяниця,
розлади
печінки,бли
=
89;кавичний
гепатит,
гепатонекрl=
6;з,
печінкова
недостатніl=
9;ть.
Інфекції тk=
2;
інфікуваннn=
3;: п
=
86;відомляли
про
загостреннn=
3;
запалень, що
пов’язані і
=
79;
інфекціями
(наприклад,
розвиток
некротичноk=
5;о
фасцита), при
системному
=
79;астосуванн=
1110;
нестероїднl=
0;х
протизапалn=
0;них
засобів. Це,
можливо,
обумовлене
механізмом
дії
нестероїднl=
0;х
протизапалn=
0;них
засобів. Якщ=
086;
при
використанl=
5;і
Диклоберл®=
sup>50,
ознаки
інфекції
виникли або
погіршуютьl=
9;я,
пацієнту
рекомендуюm=
0;ь
негайно
звернутись
до лікаря.
Необхідно
дослідити, ч=
080;
є такий стан
підставою
для терапії
протиінфекm=
4;ійним
агентом/ант
=
80;біотиком.
Дуже рідко
при викорис
=
90;анні
діклофенакk=
2;
спосрігалиl=
9;ь
симптоми
асептичногl=
6;
менінгіта і
=
79;
ригідністю
шиї, головни=
084;
болем,
нудотою,
блюванням, п=
110;двищенням
температурl=
0;
або
сплутаністn=
2;
свідомості.
Схильними
вважаються
пацієнти з
аутоімунниl=
4;и
захворюванl=
5;ями
(SLE, змішане
захворюванl=
5;я
сполучної
тканини).
З
боку шкіри т=
072;
підшкірної
клітковини:
випадіння
волосся,
прояви
екзантеми,
екземи,
еритеми,
мультиформl=
5;ої
еритеми,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
синдром Лай=
08;лла
(токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз),
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
реакції фот
=
86;чутливості,
пурпура, у т. ч.
алергічна,
З
боку нирок т=
072;
сечовидільl=
5;ої
системи:
набряки,
особливо у
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
або нирково=
02;
недостатніl=
9;тю,
гос=
тра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
гематурія, п=
088;отеїнурія,
інтерстиціk=
2;льний
нефрит, нефр=
086;тичний
синдром,
папілярний
некроз нирк
=
80;.
Заг=
;альні
порушення і
порушення у
місці
введення:=
=
при
застосуванl=
5;і
супозиторіn=
2;
можуть вини
=
82;ати
зміни у місц=
110;
введення,
включаючи я
=
74;ища
локального
подразненнn=
3;,
виділення
слизу з
домішками
крові або
болюча
дефекація.
З
боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних за
=
83;оз:
імпотенція.
Дані
клінічних
досліджень
та
епідеміолоk=
5;ічні
дані
свідчать пр
=
86;
підвищений
ризик тромб
=
86;тичних
ускладнень
(наприклад,
інфаркт
міокарда чи
інсульт),
пов’язаний =
10;з
застосуванl=
5;ям
диклофенакm=
1;,
зокрема у ви=
089;оких
терапевтичl=
5;их
дозах (150 мг на
добу) та при
тривалому
застосуванl=
5;і.
Термін придатностo= 0;. 3 роки. <= o:p>
Не
застосовувk=
2;ти
препарат
після
закінчення
терміну
придатностo=
0;,
зазначеногl=
6;
на упаковці!
Упа=
;ковка. 5
супозиторіo=
1;в
у блістері; 1
або 2
блістери в к=
072;ртонній
коробці.
Кат= ;егорія відпуску. За рецептом.
Вир=
;обник
БЕРЛІН-ХЕМІ
АГ.
=
52;ісцезнаход=
1078;ення
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
Г=
лінікер
Вег 125, 12489 Берлін,
Німеччина.