ІНСТРУК&= #1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Ноліпре&= #1083;^® аргінін форте
(Noliprel^® arginine forte)

Склад:

діючі речовини: пери = 85;доприлу аргінін, індаl= 7;амід;

1 &= #1090;аблетка містить 5 мг периндоприl= 3;у аргініну, що відповідає 3,395 мг периндоприl= 3;у, та 1,25 мг індапаміду;<= /span>

д&= #1086;помiжнi речовини: лактози моногідрат, магнію стеарат (Е 470 В), мальто= декстрин, кремнію діоксид колоїдний безводний (Е 551), натрію крохмальглo= 0;колят (тип А), макрогол 6000, гліцерин (Е 422), гіпромелозk= 2; (Е 464), титану дiоксид (E 171).<= /span>

&nb= sp;

Лікарська форма. Таб&#= 1083;етки, вкриті плівковою оболонкою.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

виробни&= #1094;тва «Лабораторo= 0;ї Серв’є Індастрі», Франція: білого кольору, довгастої форми таблетки, вк= 088;иті плівковою оболонкою;=

виробництв&= #1072; «Серв’є (Ірландія) Індастріс Л = 90;д», Ірландія: білого кольору, довгастої форми таблетки, вк= 088;иті плівковою оболонкою, з тисненням « » з одного боку.

Фармакотер&= #1072;певтична група. Периндl= 6;прил і діуретики. Код ATX C09B A= 04.

Фармако&= #1083;огiчнi властивостo= 0;.

Фармако&= #1076;инаміка.<= /i>

Ноліпрел^® аргінін форте – це ко&#= 1084;бінація інгібітору АПФ периндоприl= 3;у аргініну та сульфонамiд = 85;ого діуретика індапаміду. = 049;ого фармакологo= 0;чна дія зумовлена властивостn= 3;ми кожного компонента (периндопри = 83;у та індапаміду) та їх адитивним синергізмоl= 4;.

Меха = 85;ізм дії

Н&= #1086;ліпрел^® аргінін форте має адитивний синергічниl= 1; ефект двох антигіпертk= 7;нзивних компонентіk= 4;.

Меха = 85;ізм дії п= 077;риндоприлу<= /span>

Периндопри&= #1083; – інгібітор АПФ, що перетворює ангіотензиl= 5; І в ангіотензиl= 5; ІІ (судинозвуж = 91;вальну субстанцію), додатково стимулює секрецію альдостероl= 5;у корою наднирковиm= 3; залоз та розпад брадикінінm= 1; (вазодилату= 02;чої субстанції) до неактивних гептапептиk= 6;ів. Інгібуваннn= 3; АПФ призводить до: зниження секреції альдостероl= 5;у; підвищення активності реніну у плазмі кров= 10;, тоді як альд= 086;стерон не чинить негативногl= 6; впливу; зменшення загального периферичнl= 6;го опору судин завдяки переважаючl= 6;му впливу на судини м’язів та нирок; при цьому не спостерігаn= 8;ться затримки во = 76;и та солей або рефлекторнl= 6;ї тахікардії, навіть у раз= 110; тривалого лікування. Окрім того, периндоприl= 3; знижує артеріальнl= 0;й тиск (АТ) у пацієнтів і = 79; нормальним = 10; низьким рів = 85;ем реніну у плазмі кров= 10;. Периндоприl= 3; діє через свій активний метаболіт периндоприl= 3;ат. Інші метаболіти неактивні. Периндоприl= 3; зменшує роботу серц= 03; через вазодилатаm= 0;орну дію на вени (можливо, через зміни = 091; метаболізмo= 0; простагланk= 6;инів) – зменшення = 087;ереднавант&= #1072;ження, та через зменшення загального опору периф = 77;ричних судин – зменшення постнавантk= 2;ження на серце. Дослідженнn= 3;, проведені з = 091;частю пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, довели, що застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у призводить до зниження тиску наповнення = 83;івого та правого шлуночків, зниження загального опору периферичнl= 0;х судин, збільшення серцевого викиду та покращення серцевого індексу, збільшення регіональнl= 6;го кровотоку у м’язах. Покращуютьl= 9;я показники тестів із фізичним навантаженl= 5;ям.

i= 2;еханізм дії індапаміду=

Індапамiд – похідна сульфонаміk= 6;у з індоловим кільцем, фармакологi = 95;но споріднена = 79; тiазидними діуретикамl= 0;. Індапамід інгібує реа = 73;сорбцію натрію у кортикальнl= 6;му сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів і меншою міро= 02; - калі= 102; і магнію із сечею, підвищуючи таким чином сечовиділеl= 5;ня та забезпечуюm= 5;и антигіпертk= 7;нзивну дію.

Фарм = 72;кодинамічн&#= 1110; ефекти

Ноліпрел^® аргінін форте чинит= 00; дозозалежнm= 1; антигіпертk= 7;нзивну дію на систолічниl= 1; (САТ) та діаст&= #1086;лічний (ДАТ) артеріальнl= 0;й тиск у паціє= 085;тів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю будь-якого віку, які знаходятьсn= 3; у положенні як лежачи, так і стоячи. Антигіпертk= 7;нзивна дія препара = 90;у триває 24 години. Зниження артеріальнl= 6;го тиску досягаєтьсn= 3; менш ніж за один місяць без виникнення тахіфілаксo= 0;ї; припинення лікування н = 77; спричиняє синдрому ві = 76;міни. У ході клінічних досліджень доведено, що одночасне призначеннn= 3; периндоприl= 3;у та індапамі = 76;у спричинює антигіпертk= 7;нзивну дію синергічноk= 5;о походження, яка є резуль= 090;атом окремих ефектів складових препарату.=

PICXEL – багатоцентl= 8;ове рандомізовk= 2;не подвійне сліпе контрольовk= 2;не дослідженнn= 3;, у ході якого за результатаl= 4;и ехокардіогl= 8;афії оцінювали вплив комбінації периндоприl= 3;у та індапаміду на гіпертрофіn= 2; лівого шлун = 86;чка порівняно з еналаприлоl= 4; у монотерап= 10;ї. У ході дослідженнn= 3; PICXEL пацієнтів = 79; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та гіпертрофіn= 8;ю лівого шлуночка (з індексом маси лівого шлуночка > 120 г/м² у чоловіків т = 72; > 100 г/м² у жінок) було рандомізовk= 2;но у дві групи: одна група пацієнтів приймала 2 м = 75; периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну (еквівалент = 85;о 2,5 мг периндоприl= 3;у аргініну)/0,625 м= ;г індапаміду, інша – 10 мг еналаприлу 1 раз на добу протягом року. Дози було адапто = 74;ано відповідно до показників АТ: дозу периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну збільшувалl= 0; до 8 мг (еквівалент = 85;о 10 мг периндоприl= 3;у аргініну), індапаміду R= 11; до 2,5 мг, еналаприлу R= 11; до 40 мг 1 раз на добу. Препарати у стартовій дозі продовжили приймати 34 % пацієнтів у = 075;рупі периндоприl= 3;у/індапамід&#= 1091; (2 мг периндо= 087;рилу та 0,625 мг індапаміду) та 20 % у групі еналаприлу (10 мг). Серед ус= ;іх рандомізовk= 2;них пацієнтів наприкінці лікування індекс маси лівого шлуночка зм = 77;ншився достовірно більшою мірою у паці= 108;нтів, які отримували периндоприl= 3;/індапамід (‑10,1 г/м²), ніж у групі еналаприлу (-1,1 г/м²). Різниm= 4;я між двома групами становила -8,3 (95&nb= sp;% довірчий ін = 90;ервал [ДІ] від -11,5 до -5,0, p < 0,0001). Кращого ефекту щодо зниження індексу мас = 80; лівого шлуночка бу = 83;о досягнуто при прийомі максимальнl= 0;х доз периндоприl= 3;у/індапамід&#= 1091; (10 мг/2,5 мг). Арт = 77;ріальний тиск більш ефективно зменшився у групі перин = 76;оприлу/інда&= #1087;аміду: різниця середнього зниження АТ між двома групами пацієнтів становила -5,8 мм рт. ст. (95 = ;% ДІ від -7,9 до -3,7, p < 0,0001) для САТ та -2,3 мм рт. ст. (95 % ДІ від -3,6 до -0,9, p =3D 0,0004) для ДАТ.

ADVANCE – міжнародн = 77; мультицентl= 8;ове рандомізовk= 2;не дослідженнn= 3; з бі-факторіа = 83;ьним (2×2) дизайном, спрямоване на визначення переваг зни = 78;ення артеріальнl= 6;го тиску фіксованою комбінацієn= 2; периндоприl= 3;у/індапамід&#= 1091; порівняно з плацебо на тлі поточно= 11; стандартноo= 1; терапії (подвійне сліпе порівняння) = 090;а переваг стратегії інтенсивноk= 5;о контролю глікемії (рівень HbAlc ≤ 6,5&nbs= p;%) на основі Гліклазиду MR (Діабетону^{®<=
/sup>
MR) порівняно
зі
стандартниl=
4;
контролем
глікемії
(дизайн PROBE
[проспектив
=
85;е
рандомізоk=
4;ане
відкрите
дослідженнn=
3;
із
визначенняl=
4;
сліпим
методом]) за
впливом на
основні
макро- та
мікросудинl=
5;і
події у паці=
108;нтів
з діабетом
ІІ типу.
Первинна кі
=
85;цева
точка
складалась
із основних
макроваскуl=
3;ярних
(кардіоваск
=
91;лярний
летальний
наслідок,
нелетальниl=
1;
інфаркт
міокарда, не=
083;етальний
інсульт) і
мікроваскуl=
3;ярних
(нові випадк=
080;
або
погіршення
нефропатії, =
088;етинопатії)
подій. У
дослідженнo=
0;
брали участ=
00;
11140 пацієнтів k=
9;
діабетом
ІІ типу. У
середньому
вік
пацієнтів
становив
66 років, ІМТ 28 =
кг/м²,
тривалість
діабету –
8 років, HbAlc 7,5 % та
САТ/ДАТ
145/81 мм рт. ст.
Серед них 83 %
пацієнтів
мали
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;,
32 % та 10 % пацієl=
5;тів
мали в
анамнезі
мікро- та
макроваскуl=
3;ярні
захворюванl=
5;я
відповідно
та 27 % мали мік=
роальбумінm=
1;рію.
Супутня
терапія вкл=
02;чала
препарати
для зниженн=
03;
АТ (75 %), для зни
=
78;ення
ліпідів (35 %,
головним
чином
статини – 28 %), k=
2;цетилсаліц=
080;лову
кислоту або
інші антитр
=
86;мбоцитарні
препарати (47 %).
Протягом
6 тижнів
періоду
введення у
дослідженнn=
3;
пацієнти
отримували
комбінацію
периндоприl=
3;у/індапамід&#=
1091;
та продовжу
=
74;али
приймати
звичайну дл=
03;
них
цукрознижуk=
4;альну
терапію. Дал=
110;
пацієнтам з
=
72;
рандомізовk=
2;ним
принципом
був
призначениl=
1;
прийом
плацебо (n =3D 5571)
або
комбінація
периндоприl=
3;у/індапамід&#=
1091;
(n =3D 5569). Ноліпре&#=
1083;^®
аргінін
форте,
5 мг/1,25 мг,
таблетки,
вкриті плів
=
82;овою
оболонкою, н=
077;
прийнятний
для початку
терапії.
Лікування
розпочиналl=
0;
з периндопр
=
80;лу
аргініну
2,5 мг/індапам&#=
1110;ду
0,625 мг по 1 табл=
;етці
1 раз на добу.
Через
3 місяці, за
умови добро=
11;
переносимоl=
9;ті,
дозу
підвищувалl=
0;.
Тобто
призначали
препарат
Ноліпрел^®
аргінін
форте,
5 мг/1,25 мг,
таблетки,
вкриті
плівковою
оболонкою, п=
086;
1 таблетці
1 раз на добу.
Лікування
протягом
4,3 року
комбінацієn=
2;
периндоприl=
3;у/індапамід&#=
1091;
призвело до
достовірноk=
5;о
зниження на
9 % відносног=
086;
ризику пока
=
79;ників
первинної
кінцевої
точки (95 % СІ [0,828;
0,996], р =3D 0,041).
Переваги
лікування
периндоприl=
3;ом/індапамі&#=
1076;ом
порівняно з
плацебо бул
=
80;
зумовлені:
достовірниl=
4;
зниженням
відносного
=
88;изику
загальної
летальностo=
0;
на 14 % (95 % СІ [0,75; 0,=
98],
р =3D 0,025);
достовірниl=
4;
зниженням
відносного
ризику
кардіоваскm=
1;лярної
летальностo=
0;
на 18 % (95 % СІ [0,68; 0,98],
р =3D 0,027);
достовірниl=
4;
зниженням
відносного
=
88;изику
всіх видів
ниркових
ускладнень
на 21 % (95 % СІ [0,74; 0,86], l=
8;
< 0,001). У підгрупo=
0;
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
які
лікувалися
периндоприl=
3;ом/індапамі&#=
1076;ом,
відзначалоl=
9;я
достовірне
зниження
відносного
ризику осно
=
74;них
макро- та
мікросудинl=
5;их
ускладнень
=
85;а
9 % (95 % СІ [0,82; 1,0], р =3D 0,052)
порівняно з
групою
плацебо. У пі&#=
1076;групі
пацієнтів,
які приймал
=
80;
периндоприl=
3;/індапамід,
порівняно з
групою
плацебо,
також
відзначалоl=
9;я:
достовірне
зниження
відносного
ризику
загальної
летальностo=
0;
на 16 % (95 % СІ [0,73; 0,=
97],
р =3D 0,019); достов=
110;рне
зниження
відносного
ризику
кардіоваскm=
1;лярної
летальностo=
0;
на 20 % (95 % СІ [0,66; 0,97],
р =3D 0,023); достовір=
;не
зниження
відносного
ризику всіх
видів
ниркових
ускладнень
на 20 % (95 % СІ [0,73; 0,87], =
р
< 0,001). Переваги
лікування,
направленоk=
5;о
на зниження
артеріальнl=
6;го
тиску, не
залежали ві
=
76;
переваг,
досягнутих
=
91;
пацієнтів,
які лікувал
=
80;ся
відповідно
до стратегі=
11;
інтенсивноk=
5;о
контролю
глікемії.}=

Фармакодин&= #1072;мічні ефекти, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Периндопри&= #1083; ефективно знижує АТ пр= 080; всіх ступен= 03;х артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;: легкої, помірної та тяжкої. Зниження СА = 58; і ДАТ спосте= 088;ігається у положенні як лежачи, так і стоячи. Максимальнl= 0;й антигіпертk= 7;нзивний ефект розвиваєтьl= 9;я через 4-6 годин після прийо = 84;у одноразовоo= 1; дози та зберігаєтьl= 9;я більше доби. Периндоприl= 3; має високий рівень остаточногl= 6; блокування АПФ (приблиз= 085;о 80 %) через 24 години після прийому. У пацієнтів, які відповіли н = 72; лікування, нормалізацo= 0;я АТ досягаєтьсn= 3; через місяц= 00; і зберігаєт= 00;ся без виникне = 85;ня тахіфілаксo= 0;ї. Припинення терапії не супроводжуn= 8;ться синдромом відміни. Пер= 080;ндоприл має судинорозшl= 0;рювальні властивостo= 0;, відновлює еластичнісm= 0;ь великих артерій, коригує гістоморфоl= 4;етричні зміни у резистентнl= 6;сті артерій та зменшує гіп = 77;ртрофію лівого шлуночка. Додавання у = 088;азі необхідносm= 0;і тіазидного діуретика п = 88;изводить до додатковогl= 6; синергізму. Комбінованk= 7; застосуванl= 5;я інгібітору АПФ і тіазид= 085;ого діуретика зменшує ризик гіпок = 72;ліємії, що може виникнути при призначеннo= 0; діуретика у монотерапіo= 1;.

Фармакодин&= #1072;мічні ефекти, пов’язані з індапамідоl= 4;

При застосуванl= 5;і як монотерапіo= 1; індапамід чинить антигіпертk= 7;нзивну дію, яка трив&#= 1072;є 24 години. Цей ефект проявляєтьl= 9;я у дозах, у яких діуретичні властивостo= 0; є мінімальн = 80;ми. Антигіпертk= 7;нзивна дія індапаміду = 87;ропорційна покращенню еластичносm= 0;і артерій та зменшенню резистентнl= 6;сті артеріол і загального периферичнl= 6;го опору судин. Індапамід зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлун = 86;чка. При перевищеннo= 0; дози антигіпертk= 7;нзивна дія тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків досягає рівня плато, тоді як кіль= 082;ість небажаних ефектів зростає. Якщ= 086; лікування є недостатньl= 6; ефективним, не слід збільшуватl= 0; дозу препар = 72;ту. Більше того, як було показано у ході дослід = 78;ень різної тривалості (короткої, середньої т = 72; довгої) з участю пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, індапамід н = 77; впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцери = 76;ів, ліпопротеїk= 6;ів низької та високої щільності) т= 072; не впливає н= 072; метаболізм вуглеводів, навіть у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та цукровим діабетом.=

Фармакокін&= #1077;тика.

Фармакокін&= #1077;тичні властивостo= 0; периндоприl= 3;у та індапаміду при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; не відрізняютn= 0;ся від властивостk= 7;й цих компонентіk= 4; при їх окремому застосуванl= 5;і.

Фарм = 72;кокінетичн&#= 1110; властивостo= 0; перин= 076;оприлу=

Всмоктуван&= #1085;я та біодоступнo= 0;сть. Післ= 103; пероральноk= 5;о прийому периндоприl= 3; швидко всмоктуєтьl= 9;я, його максимальнk= 2; концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 1 годину. Пер= 110;од напіввиведk= 7;ння периндоприl= 3;у з плазми крові становить 1 годину. Оскільки прийом їжі зменшує перетворенl= 5;я периндоприl= 3;у у периндоприl= 3;ат, а отже, знижується = 10; його біодоступнo= 0;сть, периндоприl= 3;у аргінін слі = 76; приймати перорально = 74; одноразовіl= 1; добовій доз= 10; вранці пере = 76; їдою.

Розподіл. Об’єм розподілу незв’язаноk= 5;о периндоприl= 3;ату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв’язуваннn= 3; периндоприl= 3;ату з білками плазми кров= 10; становить 20 %, в основному = 079; АПФ, і залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї.

Біотрансфо&= #1088;мація. Периндоприl= 3; є пролікарсьl= 2;им засобом. Так, 2= 7 % прийнятої дози периндоприl= 3;у потрапляє у кровотік у вигляді активного метаболіту периндоприl= 3;ату. Крім активного периндоприl= 3;ату, периндоприl= 3; утворює ще 5 неактивниm= 3; метаболітіk= 4;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я периндоприl= 3;ату у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 3-4 години.

Виведе&#= 1085;ня. Периндоприl= 3;ат виводиться із сечею, період остаточногl= 6; напіввиведk= 7;ння незв’язаноo= 1; фракції становить приблизно 17 годин. Стан рівноваги досягаєтьсn= 3; протягом 4 діб.

Лінійність/= нелінійнісm= 0;ь. Було продемонстl= 8;овано лінійний взаємозв’яk= 9;ок між дозою периндоприl= 3;у та його конц= 077;нтрацією у плазмі крові.

Особливі категорії пацієнтів<= /span>

Пацієнти літнього віку. Виведення периндоприl= 3;ату знижується = 91; пацієнтів літнього віку та в осіб із серцевою аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю.

Порушення функції нирок. Для пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю слід адаптувати дозу залежн = 86; від ступеня = 087;орушення функції нирок (кліренсу креатиніну).

Необхідніс&= #1090;ь діалізу. Діалізний кліренс периндоприl= 3;ату становить 70 мл/хв.

Цироз печінки. Кінетика периндоприl= 3;у змінюється = 91; хворих на цироз печінки: печінковий кліренс осн = 86;вної молекули знижується вдвічі. Одна= 082; кількість утворюваноk= 5;о периндоприl= 3;ату не зменшуєтьсn= 3;, і, отже, таким пацієнтам н = 77; потрібно підбирати дозу (див. розділи «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фарм&= #1072;кокінетичн= ;і властивостo= 0; інда&#= 1087;аміду

Всмоктуван&= #1085;я. Індапамід швидко та повністю всмоктуєтьl= 9;я у травному тракті. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 1 годину після пероральноk= 5;о прийому препарату.=

Розподіл. Зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми кров= 10; становить 79 %.<= o:p>

Біотрансфо&= #1088;мація та виведенн= 03;. Перiод напiввиведе = 85;ня становить 14-24 години (у середньому = ;– 18 годин). Повторний прийом не призводить = 76;о кумуляції. Виведення головним чином відбу = 74;ається із сечею (70 % дози) та фекаліями (22 %) у вигляді неактивних метаболітіk= 4;.

Особливі категорії пацієнтів<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Порушення функції нирок. У пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.<= o:p>

Клінічні характерисm= 0;ики.

Пока = 79;ання.

Лікування есенціальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; у дорослих пацієнтів.=

Ноліпрел^® аргінін форте показаний у разі необхідносm= 0;і додатковогl= 6; контролю артеріальнl= 6;го тиску при застосуванl= 5;і периндоприl= 3;у як монотера = 87;ії.

Протипоказ&= #1072;ння.

Пов’язані з периндоприl= 3;ом:

гіпе= ;рчутливіст= 00; до діючої речовини або до будь-якого іншого інгібітору АПФ;

ангі= ;оневротичн = 80;й набряк (набряк Квінке) в ан = 72;мнезі, пов’язаний із попереднім лікуванням інгібітора= ми АПФ (див. розділ «Особливос= ті застосуван= ня»);

урод= ;жений або ідіопатичн= ий ангіоневро= тичний набряк;

вагі= ;тність або планування вагітності (див. розділ «Застосува= ння у період вагітності або годування груддю»); =

одно= ;часне застосуван= ня з препаратам= и, що містять аліскірен, пацієнтам з цукровим ді= ;абетом або з порушенням функції нирок (швидl= 2;ість клубочково= ї фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м^=
2) (див. розділ = 80; «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій» і «Фармакод= ;инаміка»);

одно= ;часне застосуван= ня з сакубітрил= ом/валсарта = 85;ом. Ноліпрел^{®
аргінін
форте} не застосовув= ати раніше ніж через 36 годи= 085; після прийому останньої дози сакубі= ;трилу/валса= 088;тану (див. розділ = 80; «Особливос= ті застосуван= ня» і «Вk= 9;аємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій= »);

= 077;кстракорпо&= #1088;альні методи лікування, які призвод= ;ять до контакту крові з негативно з= ;арядженими поверхнями (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= );

знач= ;ний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціоную= чої нирки (див. розділ «Особливос= ті застосуван= ня»).

Пов’язані з індапамідоl= 4;:

гіпе= ;рчутливіст= 00; до діючої речовини або до будь-яких інших су = 83;ьфонамідів;

нирк= ;ова недостатні= сть тяжкого ступеня (клo= 0;ренс креатиніну < 30 мл/хв);
печі= ;нкова енцефалопа= тія;

пору= ;шення функції печінки тяжкого ступеня; <= /li>
гіпо= ;каліємія.

Пов’язані з препаратом Ноліпрел^® аргінін форте:

гіпе= ;рчутливіст= 00; до будь-якоo= 1; допоміжної= речовини.

Через відсутністn= 0; достатньогl= 6; клінічного досвіду Ноліпрел^® аргінін форте не слі= 076; застосовувk= 2;ти:

паці= ;єнтам, які перебувают= ь на гемодіаліз= і;

паці= ;єнтам із неліковано= ю декомпенсо= ваною серцевою недостатні= стю.

=

Взає = 84;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Взаємодії, спільні для периндоприl= 3;у та індапамі = 76;у

Одночасне заcтосуванн= 03; не рекомендовk= 2;не

Літій. Під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и АПФ (іАПФ) пов&= #1110;домлялося про оборотн = 77; збільшення = 82;онцентраці&#= 1111; літію в сироватці крові та під= 074;ищення його токсичностo= 0;. Одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у разом з індапамідоl= 4; і літієм не рекомендовk= 2;не, однак якщо ц= 077; дійсно необхідно, слід ретельно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю літію в сироватці крові (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»).

Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

Баклофен. Збільшуєтьl= 9;я антигіпертk= 7;нзивний ефект. Необх= 110;дно контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск і за необхідносm= 0;і коригувати дозу антигіпертk= 7;нзивного засобу.

Нестероїдн&= #1110; протизапалn= 0;ні лікарські з = 72;соби (НПЗЗ) (у тому числі ацети = 83;саліцилова кислота у дозі ≥ 3 г/добу). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і іАПФ та НПЗЗ, наприклад ацетилсаліm= 4;илової кислоти у пр= 086;тизапальни&= #1093; дозах, інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 та несел&= #1077;ктивних НПЗЗ, можлив= 077; послабленнn= 3; антигіпертk= 7;нзивного ефекту. Одночасне з = 72;стосування іАПФ і НПЗЗ може призвести д = 86; підвищення ризику погіршення функції нир = 86;к, у тому числі до розвитку гострої ниркової недостатноl= 9;ті, та підвищення рівня калію = 074; сироватці крові, особливо у п= 072;цієнтів із порушенням функції нирок. Таку комбінацію слід призначати = 79; обережністn= 2;, особливо хворим літнього віку. Пацієн= 090;ам необхідно відновити водний баланс до по= 095;атку лікування т = 72; контролюваm= 0;и функцію нирок на початку і впродовж комбінованl= 6;ї терапії.

Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує уваги

Іміпраміно&= #1087;одібні (трициклічн= 10;) антидепресk= 2;нти, нейролептиm= 5;ні засоби. Посилюють антигіпертk= 7;нзивну дію та підви= 097;ують ризик розвитку ортостатичl= 5;ої гіпотензії (адитивний ефект).

Взаємодії, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Д&= #1072;ні клінічних досліджень свідчать, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) внаслідок одночасногl= 6; застосуванl= 5;я іАПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену = 87;ов’язана зі збільшенняl= 4; частоти виникнення таких побічних реакцій, як гіпотензія, = 075;іперкалієм&= #1110;я та погіршення функції нир = 86;к (у тому числі гостра ниркова недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного преп = 72;рату, що впливає н= 072; РААС (див. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Лікарські засоби, що підвищують ризик розви = 90;ку ангіоневроm= 0;ичного набряку. О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я іАПФ з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не, оскільки це підвищує ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози периндоприl= 3;у. Терапію периндоприl= 3;ом розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я іАПФ з рацекадотрl= 0;лом, інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) та гліптинами (наприклад лінагліптиl= 5;ом, саксагліптl= 0;ном, ситагліптиl= 5;ом, вільдагліпm= 0;ином) може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ліка&= #1088;ські засоби, які спричиняютn= 0; гіперкалієl= 4;ію. Рівень калію в сироватці крові зазвичай за = 83;ишається в межах норми, але у деяких паці= 08;нтів, які застосовуюm= 0;ь Ноліпрел^® аргінін форте, може виникнути гіперкалієl= 4;ія. Деякі препарати або терапевтичl= 5;і класи, такі як аліскіре = 85;, солі калію, калійзберіk= 5;аючі діуретики (наприклад спіронолакm= 0;он, триамтерен або амілори = 76;), іАПФ, антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, НПЗЗ, гепарини, імунодепреl= 9;ивні засоби (такі як циклоспориl= 5; або такролімус та ко-тримокса = 79;ол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), оскільки триметоприl= 4; діє як калійзберіk= 5;аючий діуретик по = 76;ібно до амілорид = 91;, можуть спричинити виникнення гіперкалієl= 4;ії. Комбінація цих препара = 90;ів збільшує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії. Тому одночасне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Нолі&= #1087;рел^® аргінін форте з вищезазначk= 7;ними препаратамl= 0; не рекоменд = 86;вано. Якщо одноча = 89;не застосуванl= 5;я цих речовин = 108; необхідним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю та проводит = 80; частий моніторинг рівня калію = 091; сироватці крові.

Одночасне застосуванl= 5;я протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»)

А&= #1083;іскірен. У пацієнтів з цукровим діабетом аб = 86; з порушення = 84; функції нирок збільшуєтьl= 9;я ризик виник = 85;ення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нирок і серцево-суд = 80;нної захворюванl= 6;сті та летальностo= 0;.

Е&= #1082;стракорпор= ;альні методи лікування<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>, які призводять до контакту крові з негативно зарядженимl= 0; поверхнями, такими як ді= 072;ліз або гемофільтрk= 2;ція із використанl= 5;ям певних мембран із високою гідравлічнl= 6;ю проникністn= 2; (наприклад поліакрилоl= 5;ітрилових) та аферез ЛН= 065; із застосуванl= 5;ям декстрану сульфату, че= 088;ез підвищений ризик розвитку анафілактоo= 1;дних реакцій тяжкого ступеня (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;). У разі необхідносm= 0;і проведення такого лікування слід розглянути можливість використанl= 5;я діалізної м = 77;мбрани іншого типу або застосуванl= 5;я іншого клас = 91; антигіпертk= 7;нзивних засобів.

Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не

Аліскірен.= У всіх інших групах пацієнтів, я= 082; і у пацієнті= 074; з цукровим діабетом аб = 86; з порушення = 84; функції нирок, збільшуєтьl= 9;я ризик виник = 85;ення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нир = 86;к і серцево-суд = 80;нної захворюванl= 6;сті та летальностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Супутня терапія іАП = 60; і блокаторо = 84; рецепторів ангіотензиl= 5;у. Пові= 076;омлялося, що у пацієнтів з= 10; встановленl= 0;м атеросклерl= 6;зом, серцевою недостатніl= 9;тю або у хворих на цукровий діабет з ураженням органів-міш = 77;ней супутня терапія іАП = 60; та блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у супроводжуk= 4;алась підвищенняl= 4; частоти вин = 80;кнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, непритомноl= 9;ті, гіперкалієl= 4;ії та погіршенняl= 4; функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатноl= 9;ті) порівняно з застосуванl= 5;ям одного преп = 72;рату, що впливає н= 072; РААС. Застосуванl= 5;я подвійної блокади (тобто комбінації = 10;АПФ та антагоністk= 2; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ) можливе тільки в окремих випадках за умови ретельного контролю функції нир = 86;к, рівня калію = 074; крові та артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Естрамусти&= #1085;. Існу= 108; ризик збільшення частоти виникнення побічних реакцій, таких як ангіоневроm= 0;ичний набряк (ангіоедема).

Калійзбері&= #1075;аючі діуретики (наприклад т= 088;иамтерен, амілорид), калій (солі).<= /u> Існу= 108; ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії (потенційно летальної), особливо у пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок (адитивний г= 110;перкаліємі&= #1095;ний ефект). Комбінація периндоприl= 3;у з вищезазначk= 7;ними препаратамl= 0; не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У разі якщо одночасне застосуванl= 5;я усе ж таки показано, їх слід застос = 86;вувати з обережністn= 2; і з частим контролем рівня калію = 074; сироватці крові. Інформація про застосуванl= 5;я спіронолакm= 0;ону пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю наведена в пункті «Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги».

Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

Протидіабе&= #1090;ичні засоби (інсулін, гіпоглікемo= 0;чні засоби для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я). Одно= 095;асне застосуванl= 5;я іАПФ і протидіабеm= 0;ичних препаратів (інсуліни, гіпоглікемo= 0;чні засоби для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я) може посилити цу = 82;рознижувал&#= 1100;ний ефект з ризиком розвитку гі = 87;оглікемії. Цей феномен може виникати протягом перших тижн= 10;в комбінованl= 6;го лікування т = 72; у пацієнтів із порушенням функції нирок.

Діуретики.= У пацієнтів, які приймають діуретики, особливо з наявністю дефіциту води та натрію, післ= 103; початку терапії іАП = 60; може надмірно зм = 77;ншитися артеріальнl= 0;й тиск. Імовірністn= 0; розвитку гіпотензивl= 5;их ефектів мож = 77; бути знижен = 72; шляхом відміни прийому діуретика, підвищення об’єму циркулюючоo= 1; крові або споживання солі перед початком терапії периндоприl= 3;ом, яку слід розпочинатl= 0; з низької дози з поступовим її підвищенняl= 4;. Пацієнтам з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, коли попередня терапія діуретиком могла сприч = 80;нити дефіцит води/натрію, слід відмінити прийом діур = 77;тика перед початком застосуванl= 5;я іАПФ (у такому випадку прийом діуретика з часом може бути поновлено) або розпочати лікування іАПФ з низької доз = 80; з поступови = 84; її підвищен = 85;ям. Пацієнтам і = 79; застійною серцевою недостатніl= 9;тю, які застосовуюm= 0;ь діуретик, лікування іАПФ слід розпочинатl= 0; з мінімальн = 86;ї дози, можливо, після зниження до = 79;и діуретика. У всіх випадках необхідно к = 86;нтролювати функцію нирок (рівен= 100; креатиніну) протягом кількох перших тижнів тера = 87;ії іАПФ.

Калійзбері&= #1075;аючі діуретики (еплеренон, спіронолакm= 0;он). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еплеренону або спіронолакm= 0;ону в дозах від 12,5 мг до 50 мг нk= 2; добу з низькими дозами іАПФ = 091; пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю ІІ-ІV функціоналn= 0;них класів за шкалою Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації (NYHA) = 10; фракцією викиду < 40 %, які раніше приймали іАПФ та петльові ді = 91;ретики, існує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, потенційно летальної, особливо у р= 072;зі недотриманl= 5;я рекомендацo= 0;й щодо призна = 95;ення такої комбінації. Перед почат = 82;ом застосуванl= 5;я такої комбінації = 89;лід упевнитися = 91; відсутностo= 0; гіперкалієl= 4;ії і порушення функції нирок. Рекомендуєm= 0;ься ретельний моніторинг каліємії та = 082;реатинінем&= #1110;ї щотижнево протягом першого місяця лікування і щомісячно надалі.

Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує уваги

Антигіперт&= #1077;нзивні засоби та вазодилатаm= 0;ори. Одночасне застосуванl= 5;я цих лікарських = 79;асобів може посилити гіпотензивl= 5;і ефекти периндоприl= 3;у. Одночасне застосуванl= 5;я з нітрогліц = 77;рином та іншими нітратами або з іншими вазодилатаm= 0;орами може сприят = 80; додатковомm= 1; зниженню артеріальнl= 6;го тиску.

Алопуринол, цитостатикl= 0;, імунодепреl= 9;ивні засоби, системні кортикостеl= 8;оїди або прокаїн = 72;мід. Одночасне застосуванl= 5;я з іАПФ може призвести д = 86; підвищення ризику лейкопенії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Анестезуюч&= #1110; засоби. іАПФ можуть посилювати гіпотензивl= 5;у дію деяких анестезуючl= 0;х препаратів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Симпатомім&= #1077;тики. Симпатомімk= 7;тики можуть послаблюваm= 0;и антигіпертk= 7;нзивну дію іАПФ.

Препарати золота. При лікуванні пацієнтів ін’єкційниl= 4;и препаратамl= 0; золота (натрію ауротіомалk= 2;т) та одночасн = 86;му застосуванl= 5;і іАПФ, у тому числі периндоприl= 3;у, у рідкісних випадках по = 74;ідомлялося про виникнення нітритоїднl= 0;х реакцій (почервонін = 85;я обличчя, нудота, блюв= 072;ння та артеріальнk= 2; гіпотензія).

Взаємодії, пов’язані з індапамідоl= 4;

Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

Препарати, які можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует». Чере= 079; ризик виникнення гіпокаліємo= 0;ї індапамід слід призначати = 79; обережністn= 2; у комбінаці= 11; з препаратамl= 0;, що можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует», такими як (поданий перелік не є повним) антиаритміm= 5;ні препарати к = 83;асу ІА (наприкла= 076; хінідин, гідрохінідl= 0;н, дизопіраміk= 6;); класу ІІІ (н = 72;приклад аміодарон, дофетилід, ібутилід, бретиліум, с= 086;талол); деякі антип = 89;ихотики: фенотіазинl= 0; (наприклад хлорпромазl= 0;н, ціамемазин, левомепромk= 2;зин, тіоридазин, трифлуоперk= 2;зин), бензаміди (н= 072;приклад амісульприk= 6;, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофеноl= 5;и (наприклад д= 088;оперидол, галоперидоl= 3;), інші антипс = 80;хотики (наприклад п= 110;мозид); інші речовини (наприклад б= 077;придил, цизаприд, дифеманіл, еритроміциl= 5; внутрішньо&#= 1074;енний, галофантриl= 5;, мізоластин, моксифлоксk= 2;цин, пентамідин, спарфлоксаm= 4;ин, вінкамін вн = 91;трішньовен&#= 1085;ий, метадон, астемізол, терфенадин). Слід запобігати зниженню калію у плазмі кров= 10; та у разі нео&#= 1073;хідності його коригувати, = 072; також контр = 86;лювати QT-інтервал.

Лікарські засоби, що знижують вміст калію = 074; крові. Амфотерициl= 5; В для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, глюкокортиl= 2;оїди та мінерало = 82;ортикоїди (системної дії), тетракозакm= 0;ид, проносні засоби, які стимулюють перистальтl= 0;ку, підвищують ризик зниження рівня калію = 091; сироватці крові (адитивний ефект). Слід к&= #1086;нтролювати вміст калію = 091; плазмі кров= 10; та коригувати його у разі потреби, зокрема при одночасномm= 1; лікуванні препаратамl= 0; наперстянкl= 0;. Слід застосовувk= 2;ти проносні за = 89;оби, які не стимулюють перистальтl= 0;ку.

Препарати наперстянкl= 0;. Гіпо= 082;аліємія та/або гіпомагнієl= 4;ія сприяє токс = 80;чній дії наперст= 03;нки. Рекомен&= #1076;ується проводити моніторинг рівня калію, магнo= 0;ю у плазмі кров= 10; та ЕКГ-контр= 086;ль, а у разі необхідносm= 0;і коригувати лікування.=

Алопуринол.= Одночасне застосуванl= 5;я з індапамідоl= 4; може призвести д = 86; підвищення частоти виникнення реакцій гіперчутлиk= 4;ості до алопурин = 86;лу.

Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує уваги

Калійзбері&= #1075;аючі діуретики (амілорид, спіронолакm= 0;он, триамтерен). Можл= 080;ве виникнення гіпокаліємo= 0;ї або гіперка = 83;іємії (особливо у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю або з цукровим діабетом). Сл&#= 1110;д контролюваm= 0;и рівень калі= 02; в плазмі кро= 074;і, проводити ЕКГ-монітор = 80;нг і у разі необ&#= 1093;ідності переглянутl= 0; терапію.=

Метформін.= Може спричинити молочнокисl= 3;ий ацидоз внас = 83;ідок розвитку функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, пов’язаної = 79; прийомом ді = 91;ретиків, особливо петльових. Н= 077; слід застос = 86;вувати метформін, якщо рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10; перевищує 15 мг/л (135 мкмол= ;ь/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

Йодоконтра&= #1089;тні засоби. У разі дегідратацo= 0;ї, спричиненоo= 1; застосуванl= 5;ям діуретиків, зростає ризик розвитку гострої ниркової недостатноl= 9;ті, особливо пр = 80; застосуванl= 5;і великих доз йодоконтраl= 9;тних засобів. Перед застосовувk= 2;нням йодоконтраl= 9;тних препаратів необхідно в= 10;дновити водний баланс.

Кальцій (солі). Існує ризик збільшення вмісту кальцію в кр= 086;ві через зменшення його виведення і = 79; сечею.

Циклоспори&= #1085;, такролімус. Існу= 108; ризик збільшення вмісту креатиніну = 74; крові без зміни концентрацo= 0;ї циркулюючоk= 5;о циклоспориl= 5;у, навіть у раз= 110; відсутностo= 0; дефіциту води та натрію.

Кортикосте&= #1088;оїди, тетракозакm= 0;ид (системної дії). Зменшують антигіпертk= 7;нзивний ефект (затри= 084;ка води та іоні= 074; натрію під впливом кор = 90;икостероїд&#= 1110;в).

&nb= sp;

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Особливі застереженl= 5;я

Особливі застереженl= 5;я, спільні для периндоприl= 3;у та індапаміду.

Л&= #1110;тій. Одночасне застосуванl= 5;я з комбінаці= 08;ю периндоприl= 3;/індапамід зазвичай не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Особливі застереженl= 5;я, пов’язані з периндоприl= 3;ом

П&= #1086;двійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС). Існують дані, що одночасне застосуванl= 5;я іАПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену підвищує ризик виник = 85;ення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та зниження функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатноl= 9;ті). Тому застос = 91;вання подвійної блокади РАА = 57; внаслідок одночасногl= 6; прийому іАП = 60;, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскір = 77;ну не рекомендовk= 2;но (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Фармакодиl= 5;аміка»). Якщо ж терапія подвійною блокадою РААС вважає = 90;ься абсолютно необхідною, то її слід пр&#= 1086;водити тільки під наглядом спеціалістk= 2; та за умови частого ретельного моніторингm= 1; функції нирок, рівня електролітo= 0;в та артеріал= 00;ного тиску. Пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2; не слід застосовувk= 2;ти одночасно іАПФ та блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ.

Калійзбері&= #1075;аючі засоби, добавки або замінники солі, що містять калій. Комбінація периндоприl= 3;у та калійзберіk= 5;аючих засобів, добавок або замінників солі, що містять калій, зазвичай не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Н&= #1077;йтропенія/k= 2;гранулоцит= 086;з/тромбоцит= опенія/анем= 10;я. У пацієнтів, які приймал = 80; іАПФ, повідомлялl= 6;ся про виникнення нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії. У пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок у разі відсутностo= 0; інших факторів ризику нейтропеніn= 3; виникає рідко. Периндоприl= 3; слід застос = 86;вувати дуже обережно пацієнтам і = 79; колагенозаl= 4;и, під час терапії імунодепреl= 9;антами, алопуринолl= 6;м чи прокаїнаміk= 6;ом або при поєднанні цих факторі = 74; ризику, особливо пр = 80; наявності порушення функції нирок. У декого з так= 080;х пацієнтів відзначавсn= 3; розвиток серйозних інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, іноді - резистентнl= 0;х до інтенсивноo= 1; антибіотикl= 6;терапії. При застосуванl= 5;і периндоприl= 3;у таким хвори = 84; рекомендуєm= 0;ься періодично = 82;онтролюват&#= 1080; кількість лейкоцитів = 91; крові. Також, пацієнтів слід проінформуk= 4;ати про необхід = 85;ість повідомлятl= 0; свого лікар= 03; про будь-яки= 081; прояв інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я (наприклад біль у горлі, підвищення температурl= 0; тіла) (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Побічні реакції»).

Р&= #1077;новаскуляр= ;на гіпертензіn= 3;. У пацієнтів і = 79; двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функ = 94;іонуючої нирки під ча= 089; лікування іАПФ підвищ = 91;ється ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Застосуванl= 5;я діуретиків може бути сприятливиl= 4; фактором. Зниження функції нирок може супроводжуk= 4;атись лише незначними змінами рів = 85;я креатиніну = 91; сироватці крові навіт= 00; у пацієнтів = 079; однобічним стенозом ниркової ар = 90;ерії.

Г&= #1110;перчутливі= ;сть/ангіоне= 074;ротичний набряк (ангіоедема). У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли іАПФ, у тому ч&= #1080;слі периндоприl= 3;, повідомлялl= 6;ся про рідкісн= 10; випадки ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щ= 10;лини та/або гортані (див. розділ «Побічні реакції»). Це може статис= 03; будь-коли пі= 076; час лікуван = 85;я. У таких випадках необхідно терміново п = 88;ипинити прийом препарату т = 72; встановити = 84;едичний нагляд за станом пацієнта до повного зникнення симптомів. Якщо набряк розповсюджm= 1;вався лише в зоні обличчя та губ, стан пацієнта, як правило, покращувавl= 9;я без лікування, хоча застосуванl= 5;я антигістамo= 0;нних препаратів було корисним дл= 03; зменшення симптомів. Ангіоневроm= 0;ичний набряк, пов’язаний із набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летального наслідку. Як= 097;о набряк розповсюджm= 1;ється на язик, голосову щілину або гортань, що може призвести д = 86; обструкції дихальних шляхів, необхідна т = 77;рмінова невідкладнk= 2; терапія, яка може включа = 90;и підшкірне введення розчину епінефрину 1:10= 00 (0,3-0,5 мл) та/або заходи щодо забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів. Про виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку частіше пов= 10;домлялося у пацієнтів негроїдної раси, які застосовувk= 2;ли іАПФ, порівняно з представниl= 2;ами інших рас. Пацієнти з ангіоневроm= 0;ичним набряком в анамнезі, який не був пов’язаний = 79; прийомом іАПФ, належать до групи підвищеногl= 6; ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку під час прийому іАП = 60;. Повідомлялl= 6;ся про рідкісн= 10; випадки інтестиналn= 0;ного ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування іАПФ. У таких пацієнтів в= 10;дзначався абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою та блюванням або без них); іноді інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк не супроводжуk= 4;ався проявом попередньоk= 5;о ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя та рівень інгібітору С1-естерази був у нормі. Діагноз ангіоневроm= 0;ичного набряку бул = 86; встановленl= 6; за допомого= 02; таких процедур, як комп’ютернk= 2; томографія абдомінальl= 5;ої ділянки або ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3;, або під час хірургічноk= 5;о втручання; після відміни іАП = 60; симптоми ангіоневроm= 0;ичного набряку зникали. При &#= 1074;иникненні абдомінальl= 5;ого болю у пацієнтів, які приймають іАПФ, слід провести диференціаl= 3;ьну діагностикm= 1;, щоб виключити інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з сакубітри = 83;ом/валсарта&= #1085;ом протипоказk= 2;не через підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не рані= 096;е ніж через 36 годин післ= 103; прийому останньої дози периндоприl= 3;у. У разі припинення = 83;ікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м терапію периндоприl= 3;ом слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годи= 085; після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»). &#= 1054;дночасне застосуванl= 5;я іАПФ з інгібітораl= 4;и нейтральноo= 1; ендопептидk= 2;зи (НЕП) (наприкл&= #1072;д рацекадотрl= 0;лом), інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) та гліптинами (наприклад лінагліптиl= 5;ом, саксагліптl= 0;ном, ситагліптиl= 5;ом, вільдагліпm= 0;ином) може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (наприклад набряку дихальних шляхів або язика, з порушенням функції дихання або без) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). Слід з обере= 078;ністю розпочинатl= 0; лікування рацекадотрl= 0;лом, інгібітораl= 4;и mTOR та гліптинами = 87;ацієнтів, які вже застосовуюm= 0;ь іАПФ.

Анафілакто&= #1111;дні реакції під час десенси = 73;ілізації. Повідомлялl= 6;ся про поодинокі випадки три = 74;алих анафілактоo= 1;дних реакцій, що загрожувалl= 0; життю, у пацієнтів, які приймал = 80; іАПФ під час десенсибілo= 0;зуючої терапії препаратамl= 0;, що містять бджолину отруту. іАПФ слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам з алергією після проведення десенсибілo= 0;зації та уникати ї= 093; прийому під час імуноте = 88;апії препаратамl= 0;, що містять бджолину отруту. Але у пацієнтів, які потребують застосуванl= 5;я як іАПФ, так і десенсибілo= 0;зації, таких реакц= 10;й можна уникнути завдяки тимчасовомm= 1; припиненню прийому іАП = 60; щонайменше за 24 години перед початком десенсибілo= 0;зуючої терапії.

Анафілакто&= #1111;дні реакції під час аферезу = 083;іпопротеїд&= #1110;в низької щільності (ЛНЩ). У пацієнтів= ;, які застосовувk= 2;ли іАПФ під час проведення аферезу ЛНЩ = 079; використанl= 5;ям декстрану сульфату, рідко повідомлялl= 6;ся про виникнення небезпечниm= 3; для життя ан= 072;філактоїдн&= #1080;х реакцій. Цих реакцій можна уникн = 91;ти, якщо тимчасово утриматися від терапії іАПФ перед проведенняl= 4; кожного афе = 88;езу.

Пацієнти, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;. Повідомлялl= 6;ся про випадки виникнення анафілактоo= 1;дних реакцій у пацієнтів, які приймал = 80; іАПФ під час перебуваннn= 3; на гемодіал= 10;зі з використанl= 5;ям високопротl= 6;чних поліакрилоk= 4;их мембран (наприклад AN 69= ^®). Таким пацієнтам слід застосовувk= 2;ти інший тип діалізних мембран або призначати інший клас антигіпертk= 7;нзивних засобів.

Первинний альдостероl= 5;ізм. Пацієнти з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом, як правило, не відповідаюm= 0;ь на лікуванн= 03; антигіпертk= 7;нзивними лікарськимl= 0; засобами, як= 110; діють шляхо = 84; пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензинової системи. Том= 091; таким паціє = 85;там застосовувk= 2;ти даний препарат не = 088;екомендуєт&= #1100;ся.

Пацієнти після трансплантk= 2;ції нирки. = Досв= 10;д призначеннn= 3; перин = 76;оприлу аргініну п = 72;цієнтам після нещодавно перенесеноo= 1; операції з трансплантk= 2;ції нирки= відсутній.<= /o:p>

Артеріальн&= #1072; гіпотензія. Повідомлялl= 6;ся про виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів і = 79; симптоматиm= 5;ною серцевою недостатніl= 9;тю та супутньо= 02; нирковою недостатніl= 9;тю або без неї. Виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 08; вірогіднішl= 0;м у пацієнтів із більш тяжким ступенем серцевої недостатноl= 9;ті, які приймають петльові діуретики у великих дозах, мають гіпонатрієl= 4;ію або ниркову недостатніl= 9;ть функціоналn= 0;ного характеру. Для зниженн= 03; ризику симп = 90;оматичної артеріальнl= 6;ї гіпотензії на початку терапії та н= 072; етапі підбору доз пацієнтам с = 83;ід перебувати під ретельним наглядом лі = 82;аря. Такі самі застереженl= 5;я існують для = 086;сіб з ішемічною хворобою серця або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями, у яких надмі= 088;не зниження артеріальнl= 6;го тиску може спричинити інфаркт міокарда аб = 86; інсульт.

Ішемічна хвороба серця. Якщо протягом першого місяця лікування п = 77;риндоприло&#= 1084; був епізод нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; (будь-якої тяжкості), необхідно р = 77;тельно зважити співвідношk= 7;ння ризик/корис = 90;ь, перш ніж вирішувати питання про продовженнn= 3; терапії.

Особливі застереженl= 5;я, пов’язані з індапамідоl= 4;

Печінкова енцефалопаm= 0;ія. У пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки застосуванl= 5;я тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків, особливо у р= 072;зі дисбалансу електролітo= 0;в, може спричинити виникнення печінкової = 77;нцефалопат&#= 1110;ї, яка може прогресуваm= 0;и до печінкової коми. У такому разі застосуванl= 5;я діуретиків слід негайн = 86; припинити.=

Фоточутлив&= #1110;сть. При застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків повідомлялl= 6;ся про виникне = 85;ня реакцій фоточутливl= 6;сті (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи реакції фот = 86;чутливості під час лікування прийом преп = 72;рату рекомендовk= 2;но припинити. Якщо ж є потреба у відновленнo= 0; його застосуванl= 5;я, рекомендуєm= 0;ься захистити вразливі ді = 83;янки від сонця аб= 086; джерел штучного ультрафіолk= 7;ту.

Запобіжні заходи

Запобіжні заходи, спільні для периндоприl= 3;у та індапаміду=

Порушення функції нирок. При наявності ниркової недостатноl= 9;ті тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) лікування препаратом протипоказk= 2;не. Якщо у деяки= 093; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю без наявних ознак порушення функції нирок результати лабораторнl= 0;х досліджень крові демонструюm= 0;ь ознаки функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, лікування препаратом необхідно припинити з можливістю його відновленнn= 3; у меншій доз= 110; або лише однією з йог= 086; складових. Таким паціє = 85;там необхідно проводити частий моніторинг рівня калію та креатиніну = 74; крові: через 2 тижні від початку лікування т = 72; далі кожні д= 074;а місяці у період терапевтичl= 5;ої стабілізацo= 0;ї. Випадки виникнення ниркової недостатноl= 9;ті спостерігаl= 3;ися переважно у пацієнтів і = 79; тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю або порушенням функції нирок, у тому числі зі стенозом ниркової артерії. Цей препарат не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; значним двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки.

Артеріальн&= #1072; гіпотензія = 10; дефіцит вод = 80; та електрол= 10;тів. У пацієнтів і = 79; дефіцитом натрію (особливо пр= 080; наявності стенозу ниркових артерій) існ= 091;є ризик різкого зниження артеріальнl= 6;го тиску. Необх= 110;дний систематичl= 5;ий моніторинг щодо клінічних ознак дефіциту води та електролітo= 0;в, що може виникнути при інтеркуренm= 0;них випадках блювання аб = 86; діареї. У таких паціє = 85;тів слід регулярно контролюваm= 0;и рівень електролітo= 0;в у плазмі крові. При виникненні значної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 84;оже бути потрібна внутрішньоk= 4;енна інфузія ізотонічноk= 5;о розчину натрію хлориду. Тим= 095;асова гіпотензія не є протипоказk= 2;нням для продовженнn= 3; лікування. Після відновленнn= 3; об’єм= 091; циркулюючоo= 1; крові та нормалізацo= 0;ї артеріальнl= 6;го тиску лікув = 72;ння можна відновити у зменшеній дозі або тільки однією зі складових препарату.=

Рівень калію. Комбінація периндоприl= 3;у та індапаміду = 85;е виключає можливості виникнення гіпокаліємo= 0;ї, особливо у пацієнтів з цукровим ді = 72;бетом або з нирковою недостатніl= 9;тю. Як і при застосуванl= 5;і будь-якого антигіпертk= 7;нзивного засобу в комбінації = 79; діуретиком, = 089;лід проводити регулярний контроль рівня калію = 091; плазмі кров= 10;.

Допоміжні речовини. Пацієнт&= #1072;м із рідкісно= 02; спадковою непереносиl= 4;істю галактози, п= 086;вною лактазною н = 77;достатніст&#= 1102; або мальабсорбm= 4;ією глюкози-гал = 72;ктози не слід приймати це = 81; препарат.=

Рівень натрію.

Ноліпрел^{®
аргінін
форте
містить
менше 1 ммоль
натрію (23 мг) нk=
2;
таблетку,
тобто майже =
074;ільний
від натрію.}

Запобіжні заходи, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Кашель. Повідомлялl= 6;ся про виникнення сухого кашл= 02; під час терапії іАП = 60;. Цей кашель є стійким і припиняєтьl= 9;я після відміни препарату. У разі появи цього симптому необхідно брати до уваги можливість його ятрогенної етіології. Якщо призначеннn= 3; іАПФ для лікування пацієнта є необхідним, може бути прийняте рішення про продовженнn= 3; терапії.

Ризик артеріальнl= 6;ї гіпотензії та/або нирко= 074;ої недостатноl= 9;ті (у разі наявності серцевої недостатноl= 9;ті, дефіциту води та елек= 090;ролітів). Значна стимуляція = 56;ААС спостерігаl= 3;ася під час гострого дефіциту води та електролітo= 0;в (сувора безсольова = 76;ієта або тривале лікування діуретикамl= 0;) у пацієнтів і = 79; низьким артеріальнl= 0;м тиском, при наявності стенозу ниркових артерій, застійної серцевої недостатноl= 9;ті або цирозу печінки з набряками т = 72; асцитом. Бло= 082;ування цієї систем = 80; іАПФ, особливо пі = 76; час першого застосуванl= 5;я та протягом перших 2 тижнів лікування, може спричи = 85;ити різке зниження артеріальнl= 6;го тиску та/або підвищення рівня креатиніну = 91; плазмі кров= 10;, що підтверджуn= 8; наявність функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті. Іноді, хоча й рідко, це може виникнути у будь-який ча= 089; та мати гострий початок. У таких випад = 82;ах лікування слід розпочинатl= 0; з меншої доз= 080; з поступови = 84; її збільшенняl= 4;.

Пацієнти літнього віку. Перед початком лікування слід перевірити функцію нирок і рівень калі= 02; у крові. Для з&= #1085;иження ризику виникнення раптової ар = 90;еріальної гіпотензії, особливо пр = 80; наявності дефіциту води або електролітo= 0;в, початкову дозу препарату слід коригувати залежно від відповіді артеріальнl= 6;го тиску на лікування.=

Атеросклер&= #1086;з. Ризи= 082; виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії існує в усіх групах пацієнтів, але пацієнт = 72;м з ішемічною хворобою серця або недостатніl= 9;тю церебральнl= 6;го кровообігу препарат слід застосовувk= 2;ти з особливою обережністn= 2;, розпочинаюm= 5;и лікування з низької доз = 80;.

Реноваскул&= #1103;рна гіпертензіn= 3;. Лікуванням реноваскулn= 3;рної гіпертензіo= 1; є реваскулярl= 0;зація. Проте іАПФ можуть бути корисними для пацієнтів і = 79; реноваскулn= 3;рною гіпертензіn= 8;ю, які чекають на операцію або якщо так= 072; операція неможлива. Якщо Ноліпр = 77;л^® аргінін форте призначениl= 1; пацієнтам і = 79; наявним стенозом ниркової артерії або = 079; підозрою на нього, лікування необхідно розпочинатl= 0; в умовах стаціонару = 79; низької доз = 80; і під контролем рівня калію = 074; крові, оскіл= 100;ки у деяких пацієнтів спостерігаl= 3;ась функціоналn= 0;на ниркова недостатніl= 9;ть, яка була оборотною при припине = 85;ні лікування.=

Серцева недостатніl= 9;ть/серцева недостатніl= 9;ть тяжкого ступеня. Лікування пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (IV класу) слід розпочинатl= 0; під медични = 84; наглядом зі зменшеної початкової дози. Лікування β̴= 9;блокаторам= 080; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та коронарною недостатніl= 9;тю припиняти н = 77; потрібно, необхідно додати іАПФ до β‑блокатl= 6;ра.

Пацієнти з цукровим діабетом. Лікування пацієнтів з інсулінозаl= 3;ежним цукровим діабетом (спонтанна тенденція д = 86; підвищення рівня калію = 074; крові) слід розпочинатl= 0; під медични = 84; наглядом зі зниженої початкової дози. У пацієнтів і = 79; цукровим ді = 72;бетом, які раніше застосовувk= 2;ли пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби або інсулін, необхідно ретельно контролюваm= 0;и рівень глюкози у крові, особливо протягом першого місяця лікування іАПФ (див. розділ «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

Расові особливостo= 0;. Периндоприl= 3;, як і інші іАПФ, менш ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск у пацієнтів негроїдної раси з гіпертензіn= 8;ю, ніж в осіб інших рас, що, можливо, пояснюєтьсn= 3; низьким рів = 85;ем реніну у плазмі кров= 10; таких хвори = 93;.

Хірургічне втручання/а = 85;естезія. іАПФ можуть спричинити артеріальнm= 1; гіпотензію при проведенні анестезії, особливо пі = 76; час застосуванl= 5;я анестетика = 79; гіпотензивl= 5;им потенціалоl= 4;. Тому лікування іАПФ тривал = 86;ї дії, таким як периндоприl= 3;, у разі можли= 074;ості рекомендуєm= 0;ься припинити з = 72; 1 добу до хірургічноk= 5;о втручання.=

Стеноз аортальногl= 6; або мітральногl= 6; клапанів/гі = 87;ертрофічна кардіоміопk= 2;тія. Пацієнтам з обструкцієn= 2; виходу з лівого шлун = 86;чка слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти іАПФ.

Печінкова недостатніl= 9;ть. Рідк= 086; застосуванl= 5;я іАПФ асоціювалоl= 9;я з виникненн= 03;м синдрому, що розпочинаєm= 0;ься з холестати = 95;ної жовтяниці т = 72; прогресує д = 86; швидкоплин&= #1085;ого некрозу печінки, іноді з лета= 083;ьним наслідком. Пацієнтам, у яких під час прийому іАП = 60; розвинуласn= 3; жовтяниця з = 087;ідвищенням рівня печінкових ферментів, с= 083;ід припинити застосуванl= 5;я іАПФ та забе= 079;печити відповідниl= 1; медичний нагляд (див. = 088;озділ «Побічні реакції»).

Гіперкаліє&= #1084;ія. У деяких пацієнтів, які застосовувk= 2;ли іАПФ, у тому числі периндоприl= 3;, відзначалоl= 9;я збільшення рівня калію = 091; сироватці крові. Інгіб= 110;тори АПФ можуть викликати гіперкалієl= 4;ію, оскільки пригнічуютn= 0; вивільненнn= 3; альдостероl= 5;у. У пацієнтів = 079; нормальною функцією ни = 88;ок цей ефект зазвичай незначний. Д= 086; факторів ризику виникнення гіперкалієl= 4;ії належать ниркова недостатніl= 9;ть, погіршення функції нирок, вік понад 70 років, цукр&#= 1086;вий діабет, інтеркуренm= 0;ні стани, особл= 080;во дегідратацo= 0;я, гостра серцева декомпенсаm= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз та одночасне застосуванl= 5;я з калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0; (наприклад спіронолакm= 0;оном, еплереноноl= 4;, триамтеренl= 6;м, амілоридом), добавками а = 73;о замінникамl= 0; солі, що містять калій; або за&#= 1089;тосування інших препаратів, пов’язаних із підвищенняl= 4; рівня калію = 091; сироватці к = 88;ові (наприклад гепарину, ко-тримокса = 79;олу, також відомого як триметоприl= 4;/сульфамето&#= 1082;сазол, і особливо антагоністo= 0;в альдостероl= 5;у або блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у, інших іАПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, ацетилсаліm= 4;илової кислоти в дозі ≥ 3 г/добу, ін= 075;ібіторів ЦОГ-2 та неселективl= 5;их НПЗЗ, імунод= 077;пресивних засобів, таких як циклоспориl= 5; або такролімус, триметоприl= 4;). Застосуванl= 5;я добавок або замінників солі, що містять калій, калійзберіk= 5;аючих діуретиків, особливо в пацієнтів і = 79; порушенням функції нир = 86;к, може призвести д = 86; значного підвищення рівня калію = 074; сироватці крові. Гіперкалієl= 4;ія може спричинити серйозну, іноді летал= 00;ну аритмію. Пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь іАПФ, слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти калійзберіk= 5;аючі діуретики т = 72; блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у, а також проводити ретельний моніторинг рівня калію = 091; сироватці крові та фун= 082;ції нирок. Якщо одночасне застосуванl= 5;я вищезазначk= 7;них препаратів вважається доречним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; та з частим контролем рівня калію (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Запо = 73;іжні заходи, пов’язані з індапамідоl= 4;

Баланс води та електролітo= 0;в

Рівень натрію. Перед початком лікування т = 72; згодом чере = 79; регулярні проміжки часу слід визначати р= 10;вень натрію у плазмі кров= 10;. Зниження рівня натрі= 02; в крові спочатку може бути безсимптомl= 5;им, тому необхідний регулярний моніторинг. Контроль слід проводити частіше у па= 094;ієнтів літнього віку та хворих на цироз печінки (див. розділи «Побічні реакції» та «Передозувk= 2;ння»). Будь-яке лікування діуретикамl= 0; може спричинити гіпонатрієl= 4;ію, іноді з дуже серйозними наслідками. Гіпонатрієl= 4;ія у поєднанні = 079; гіповолеміn= 8;ю може призве = 89;ти до зневодненнn= 3; та ортостатичl= 5;ої артеріальнl= 6;ї гіпотензії. Супутня втрата іоні = 74; хлору може призвести д = 86; вторинного = 82;омпенсатор&#= 1085;ого метаболічнl= 6;го алкалозу: частота та вираженістn= 0; цього ефект = 91; незначні.=

Рівень калію. Зниження рівня калію = 074; крові з виникненняl= 4; гіпокаліємo= 0;ї є основним фактором ризику при застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків. = 043;іпокаліємі&= #1103; може спричинити м’язові роз = 83;ади. Надходила інформація = 87;ро виникнення рабдоміоліk= 9;у, переважно з супутньою тяжкою гіпокаліємo= 0;єю. Слід запобігати зниженню рівня калію (< 3,4 ммоль/л) у певних категорій пацієнтів високого ризику, таки= 093; як пацієнти літнього ві = 82;у та/або ті, хто недостатньl= 6; харчується, незалежно від застосуванl= 5;я інших лікарських засобів, пацієнти з цирозом печінки, що супроводжуn= 8;ться набряками т = 72; асцитом, пацієнти з ішемічною хворобою серця та серцевою не = 76;остатністю. У таких випадках гіпокаліємo= 0;я підвищує кардіотоксl= 0;чність серцевих глікозидів = 10; ризик виникнення порушень се = 88;цевого ритму. Пацієнти, як= 110; мають подов = 78;ений QT-інтервал вродженого або ятрогенногl= 6; ґенезу, тако= 078; належать до групи ризик = 91;. Гіпокаліємo= 0;я, як і брадикардіn= 3;, є сприятлив = 80;м фактором виникнення порушень серцевого ритму тяжкого ступеня, особливо пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует», як= 072; може бути летальною. Н= 077;обхідний більш части = 81; контроль рівня калію = 074; крові. Перше визначення рівня калію = 091; плазмі кров= 10; слід провести на першому тижні лікув = 72;ння. При зниженому рівні калію = 074; крові необхідно його відкоригувk= 2;ти.

Виявлення гіпокаліємo= 0;ї вимагає її корекції. Гіпокаліємo= 0;я, що виникла ч= 077;рез низьку конц = 77;нтрацію магнію в сироватці крові, може бути рефрактернl= 6;ю до лікуванн= 03;, якщо не пров= 086;диться корекція рівня магні= 02;.

Ріве = 85;ь кальцію. Тіазидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики м = 86;жуть зменшувати екскрецію кальцію з сечею і призводити до незначного тимчасовогl= 6; підвищення рівня кальцію в крові. Значн= 077; підвищення рівня кальцію в крові може бути пов’яз = 72;не з недіагностl= 6;ваним гіперпаратl= 0;реоїдизмом. У таких випадках лікування с = 83;ід припинити т = 72; провести моніторинг функції паращитовиk= 6;них залоз.

Магн= 10;й у плазмі крові. Було показано, що тіазиди та пов’язані з ними діуретики, включаючи індапамід, збільшують екскрецію магнію з сечею, що може спричи = 85;ити гіпомагнієl= 4;ію (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Ріве = 85;ь глюкози в крові. Контроль рівня глюкози в крові є дуже важливим дл= 03; пацієнтів з цукровим діабетом, ос= 086;бливо при зниженому рівні калію.

Сечо = 74;а кислота. У пацієнтів і = 79; підвищеним рівнем сечової кис = 83;оти в крові можливе збільшення кількості нападів подагри.

Функ = 94;ія нирок і діуретики.= Тіазидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики н = 72;йбільш ефективні, коли функці= 03; нирок у норм= 110; або порушення є незначними (рівень креа= 090;иніну в крові < 25 мг/л, тобтl= 6; 220 мкмоль/л у дорослих). У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну плазми кров= 10; слід визначати з = 72; формулою Кокрофта з урахуванняl= 4; віку, маси ті&#= 1083;а та статі: кліренс креатиніну (cl<= sub>cr) =3D (140 – вік) × маса тіла/0,814 × рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10;, де вік виражений у роках, маса т&#= 1110;ла – у кілограмах, рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10; – у мікромолях/ = 83;ітр. Ця формула прийнятна для визначення рівня креатиніну плазми кров= 10; у чоловіків літнього віку, але для жінок її слі= 076; адаптувати шляхом множення результату на 0,85. Гіповолеміn= 3;, спричинена втратою вод = 80; та натрію внаслідок прийому діуретиків на початку лікування, знижує глом = 77;рулярну фільтрацію, що може призвести д = 86; підвищення рівня сечовини та креатиніну = 74; крові. Ця транзиторнk= 2; функціоналn= 0;на ниркова недостатніl= 9;ть не має побічних на = 89;лідків у пацієнтів із нормальною функцією нирок, але може погіршити наявну ниркову недостатніl= 9;ть.

Хорі = 86;їдальний випіт, гостр= 072; міопія (к= ;ороткозорі = 89;ть) та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома. П= ;репарати, що містять сульфонаміk= 6; або похідні сульфонаміk= 6;у, можуть викли= 082;ати ідіосинкраm= 0;ичну реакцію, що спричиняє хоріоїдальl= 5;ий випіт з дефе= 082;том зорового поля, транзиторнl= 6;ю міопією та гостру закритокутl= 6;ву глаукому. Симптоми включають гострий початок зниження го = 89;троти зору або біл= 100; в оці і, як правило, вин= 080;кають протягом декількох годин або тижнів з початку застосуванl= 5;я препарату. Нелі= 082;ована гостра закритокутl= 6;ва глаукома може призвести д = 86; пl= 6;стійної в&= #1090;рати зору. Основне<= /span> ліку= 074;ання – це якнайшвидшk= 7; пl= 8;ипинити застосуванl= 5;я ліка = 88;ського засобу. Якщо внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, можливо, необхідно зk= 2;стосовуват= 080; оперативні медикаментl= 6;зні або хірургічні методи лікування. Факторами ризику розвитку гострої закритокутl= 6;вої глаукоми може бути алергія на с= 091;льфонамід або пеніцилін в анамнезі.

Спор = 90;смени. Спортсмени мають пам’ятати, щ= 086; цей препара = 90; містить діючу речовину, що може спричи = 85;ити позитивну реакцію при проведенні допінг-конт = 88;олю.

З&= #1072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагі = 90;ність

П&= #1088;епарат протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують завагітнітl= 0;.

З&= #1072;стереження= ;, пов’= 03;зані з периндоприl= 3;ом

Переконлив&= #1080;х епідеміолоk= 5;ічних доказів тер = 72;тогенного ризику при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; І триместру вагітності немає; однак не можна виключати н = 77;велике підвищення цього ризик = 91;. Якщо продов = 78;ення лікування інгібітораl= 4;и АПФ вважаєт= 00;ся обов’язковl= 0;м, пацієнток, які плануют= 00; вагітність, необхідно перевести н = 72; альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні препарати, щ= 086; мають підтверджеl= 5;і дані про безпеку при застосуванl= 5;і у період вагітності. Якщо у періо= 076; лікування підтверджуn= 8;ться вагітність, лікування інгібітораl= 4;и АПФ слід негайно припинити і = 091; разі необхі = 76;ності замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосуванl= 5;я вагітним. Ві= 076;омо, що прийом інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; ІІ та ІІІ тримест= ;рів вагітності чинить токс = 80;чний вплив на плі= 076; (зниження функції нир = 86;к, маловоддя, уповільненl= 5;я формування = 82;істкової тканини черепа) та на організм но = 74;онароджено&#= 1111; дитини (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія). Якщо ж інгібітори АПФ застосовувk= 2;ли у ІІ та ІІІ тримест= ;рах вагітності, рекомендовk= 2;но ультразвукl= 6;ве обстеження функцій нирок та будови чере = 87;а новонароджk= 7;ного. За новонароджk= 7;ними, чиї матері у період вагітності приймали ін = 75;ібітори АПФ, слід спостерігаm= 0;и для своєчас = 85;ого виявлення і корекції артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

З&= #1072;стереження= ;, пов’= 03;зані з індапамідоl= 4;

Д&= #1072;ні щодо застосуванl= 5;я індапаміду вагітним жінкам відсутні аб = 86; обмежені (менше 300 випа&= #1076;ків). Наслідком тривалого застосуванl= 5;я тіазидного діуретика під час ІІІ тримест= ;ру вагітності може бути зниження об’єму циркулюючоo= 1; крові вагітної жінки та мат= 082;ово-плацент= арного кровонаповl= 5;ення, що може спричинити фетоплаценm= 0;арну ішемію і затримку розвитку плода. Дослідженнn= 3; на тваринах не виявили прямого або опосередкоk= 4;аного токсичного впливу на репродуктиk= 4;ність. Як запобіжний захід бажан = 86; уникати застосуванl= 5;я індапаміду під час вагітності.

Г&= #1086;дування груддю

Н&= #1086;ліпрел^® аргінін форте не рекомендовk= 2;ний у період годування груддю. Необхідно прийняти рішення щод = 86; припинення годування г = 88;уддю на час лікування або відміни препарату у період годування груддю з огляду на ва= 078;ливість терапії для матері.

З&= #1072;стереження= ;, пов’= 03;зані з периндоприl= 3;ом

Застосуван&= #1085;я периндоприl= 3;у у період год= 091;вання груддю не рекомендовk= 2;не у зв’язку з в&#= 1110;дсутністю даних. Слід надати перевагу ал= 00;тернативно&#= 1084;у лікуванню з доведеним п = 88;офілем безпеки, особливо у період годування груддю новонароджk= 7;ного або недоношеноk= 5;о немовляти.=

Застережен&= #1085;я, пов’= 03;зані з індапамідоl= 4;

Д&= #1072;ні щодо проникненнn= 3; індапаміду/ = 84;етаболітів у грудне молоко недостатні. Можуть розв = 80;нутися гіперчутлиk= 4;ість до похідних l= 9;ульфонамід= 110;в та гіпокаліємo= 0;я. Ризик для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; виключати н = 77; можна. Індапамід н = 72;лежить до тіазидоподo= 0;бних діуретиків, = 079;астосуванн&= #1103; яких під час годування груддю пов’язують зі зменшенням або навіть пригніченнn= 3;м лактації. Індапамід н = 77; рекомендовk= 2;ний у період годування груддю.

Ферт = 80;льність<= /p>
Заст = 77;реження, спільні для периндоприl= 3;у та індапаміду

Д&= #1086;слідження репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; показали відсутністn= 0; впливу на фертильнісm= 0;ь самців та самок твари = 85;. Впливу на фертильнісm= 0;ь людини не очікується.

&nb= sp;

З&= #1076;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дві діючі речовини пр = 80; застосуванl= 5;і окремо або в комбінації = 91; вигляді препарату Н = 86;ліпрел^® аргінін форте не впливають н = 72; здатність к = 77;рувати автотранспl= 6;ртом або працювати з = 110;ншими механізмамl= 0;, але в деяких пацієнтів можуть виникати індивідуалn= 0;ні реакції, пов= 217;язані зі зниження = 84; артеріальнl= 6;го тиску, особливо на початку лікування або при одно= 095;асному застосуванl= 5;і з іншими антигіпертk= 7;нзивними препаратамl= 0;. Як наслідок, &#= 1079;датність керувати автотранспl= 6;ртом або працюва = 90;и з іншими механізмамl= 0; може погірш = 80;тися.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Д&= #1083;я пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Рекомендов= ;ана доза лікарськогl= 6; засобу Ноліпрел^® аргінін форте становить 1 таблетку н = 72; добу, бажано вранці пере = 76; їдою. Може бути рекомендовk= 2;ний індивідуалn= 0;ний підбір дози окремих компонентіk= 4; препарату. У разі клінічної доцільностo= 0; можливий перехід від монотерапіo= 1; одразу до лікування препаратом Нолі = 87;рел^® аргінін форте.

Особливі категорії пацієнтів<= /span>

Паці= 08;нти літнього віку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Лікування необхідно розпочинатl= 0;, враховуючи показники артеріальнl= 6;го тиску та фун= 082;цію нирок.

Пору = 96;ення функції нирок (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). У разі наявності порушень функції нирок тяжко = 75;о ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) лікування препаратом протипоказk= 2;не. Для пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нир = 86;к помірного ступеня (кліренс креатиніну 30-6= 0 мл/хв) рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; лікування і = 79; застосуванl= 5;ям адекватних доз окремих компонентіk= 4; препарату. Пацієнти з к= 083;іренсом креатиніну ≥ 60 мл/хв не потребують корекції дози. Звичайне медичне спостережеl= 5;ня має включат = 80; частий моні = 90;оринг рівня креатиніну та калію у плазмі кров= 10;.

Пору = 96;ення функції печінки (див. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»). У разі наявності порушень функції печінки тяжкого ступеня лікування препаратом = 87;ротипоказа&#= 1085;е. Пацієнти з порушеннямl= 0; функції печінки помірного ступеня не потребують корекції дози.

Д&= #1110;ти.

Н&= #1086;ліпрел^® аргінін форте не слі= 076; застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я дітей та підлітків. Безпека та е= 092;ективність застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у аргініну/ін = 76;апаміду педіатричнl= 0;м пацієнтам l= 5;е встановленo= 0;. Дані відсутні.=

&nb= sp;

Передозува&= #1085;ня.

Симптоми. У разі передозуваl= 5;ня найчастішоn= 2; побічною реакцією є артеріальнk= 2; гіпотензія, яка іноді може супроводжуk= 4;атися нудотою, блю= 074;анням, судомами, запаморочеl= 5;ням, сонливістю, сплутаністn= 2; свідомості, олігурією, щ= 086; може прогресуваm= 0;и до анурії (внаслідок г= 110;поволемії), а також циркуляторl= 5;им шоком. Можут= 100; виникнути порушення водно-елект = 88;олітного балансу (зниження рівня калію та натрію у плазмі крові), ниркова недостатніl= 9;ть, гіпервентиl= 3;яція, тахікардія, прискорене серцебиття (пальпітаці= 03;), брадикардіn= 3;, тривожністn= 0;, кашель.

Лікування.= Заходи першої допомоги включають швидке виве = 76;ення препарату з організму – промивання шлунка та/аб= 086; застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля, після цього слід нормалізувk= 2;ти водно-елект = 88;олітний баланс в умовах стац= 10;онару. У разі виникнення значної арт = 77;ріальної гіпотензії пацієнту потрібно на = 76;ати горизонталn= 0;ного положення з низьким узголів’ям. = 059; разі необхідносm= 0;і слід провес = 90;и внутрішньоk= 4;енне введення ізотонічноk= 5;о розчину натрію хлориду або застосуватl= 0; будь-який інший спосі = 73; відновленнn= 3; об’єму крові. Перин= 076;оприлат, активна форма периндоприl= 3;у, може бути видалений з організму з = 72; допомогою г = 77;модіалізу (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Побічні реакції.

Застосуван&= #1085;я периндоприl= 3;у інгібує рен= 10;н-ангіотенз&= #1080;н-альдостеl= 8;онову систему та с= 087;рияє зменшенню втрати калі= 02; у плазмі кро= 074;і, зумовленої індапамідоl= 4;. У 4 % пацієнтів, які лікуються препаратом Ноліпрел^® аргінін форте, виникає гіпокаліємo= 0;я (рівень калі= 102; < 3,4 ммоль/л). Найчастіше повідомлялl= 6;ся про виникнення таких побічних реакцій: при застосуванl= 5;і периндоприl= 3;у = - запаморочеl= 5;ня, головний біль, парестезія, = 076;исгевзія, порушення зору, вертиго, дзвін у вуха= 093;, артеріальнk= 2; гіпотензія, кашель, зади= 096;ка, біль в абдомінальl= 5;ій ділянці, запор, диспепсія, діарея, нудо= 090;а, блювання, свербіж, висипання, с= 087;азми м’язів та астенія; при застосуванl= 5;і індапаміду - гіпо= 082;аліємія, реакції гіперчутлиk= 4;ості, переважно д = 77;рматологіч&#= 1085;і, у осіб зі схильністю до алергічних та астматичниm= 3; реакцій та м= 072;кулопапуль&= #1086;зних висипань.=

Під час проведення клінічних досліджень = 90;а/або післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату спостерігаl= 3;ися зазначені н = 80;жче побічні реакції, які за частотою розподіленo= 0; таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (ві= 076; ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/1= 0000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визначити з = 72; наявними даними).

Інфекції та інвазії: рині= 090; (дуже рідко - периндоприl= 3;).

З боку ендокринноo= 1; системи: l= 9;индром неадекватнl= 6;ї секреції антидіуретl= 0;чних гормонів (СНСАДГ) (рідк&= #1086; – периндоприl= 3;).

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи: еозинофіліn= 3; (нечасто* - периндоприl= 3;); агранулоциm= 0;оз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); апластична анемія (дуже рідко - індапамід); панцитопенo= 0;я (дуже рідко - периндоприl= 3;); лейкопенія (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); нейтропеніn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); гемолітичнk= 2; анемія (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); тромбоцитоl= 7;енія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід).

З боку імунної системи: гіпе = 88;чутливість (головним чином дерматологo= 0;чні реакції у пацієнтів, схильних до = 088;озвитку алергічних та астматичниm= 3; реакцій) (часто - індапамід).

З боку обміну речовин і метаболізмm= 1;: k= 5;іпокаліємі= 103; (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я») (часто -<= /span> індапамід); гіпо = 75;лікемія (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») (нечасто* - периндоприl= 3;); гіперкалієl= 4;ія, оборотна пр = 80; відміні препарату (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто* - периндоприl= 3;); гіпонатрієl= 4;ія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто* - периндоприl= 3;, нечасто- індапамід); г&#= 1110;похлоремія (рідко - індапамід); гіпомагнієl= 4;ія (рідко - індапамід); г&#= 1110;перкальціє= мія (дуже рідко - індапамід).

З боку психіки: змін= 080; настрою (нечасто - периндоприl= 3;); порушення сну (нечасто - периндоприl= 3;); депресія (нечасто* - пери= 085;доприл); сплутаністn= 0; свідомості (дуже рідко - периндоприl= 3;).

З боку нервової системи: запа = 84;орочення (часто - периндоприl= 3;); головний біль (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); парестезія (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); дисгевзія (часто - периндоприl= 3;); сонливість (нечасто* - периндоприl= 3;); непритомніl= 9;ть (нечасто* - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); внаслідок надмірної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів групи висок = 86;го ризику можливе виникнення інсульту (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); у разі печінкової недостатноl= 9;ті можливе виникнення печінкової енцефалопаm= 0;ії (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (частота нев= 110;дома = - індапамід).

З боку органів зор = 91;: пору = 96;ення зору (часто - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); міопія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (частота невідома - індапамід); нечіткість зору (частот= 072; невідома - індапамід), хоріоїдальl= 5;ий випіт (частота невідома - індапамід); гостра закритокутl= 6;ва глаукома (частота нев= 110;дома – індапамід).

З боку органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату: верт = 80;го (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); дзвін у вуха= 093; (часто - периндоприl= 3;).

З боку серця: паль = 87;ітації (нечасто* - периндоприl= 3;); тахікардія (нечасто* - периндоприl= 3;); стенокардіn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); аритмія (у тому числі брадикардіn= 3;, шлуночкова тахікардія, фібриляція = 87;ередсердь) (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); внаслідок надмірної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів групи високого ризику можливе виникнення інфаркту міокарда (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова = 90;ахікардія типу «пірует» (потенційно летальна) (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій») (частота невідома - індапамід).

З боку судин: арте = 88;іальна гіпотензія (= 110; прояви, пов’язані з гіпотензієn= 2;) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (часто - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); васкуліт (нечасто* - периндоприl= 3;); припливи жару (рідко* – периндоприl= 3;); фено = 84;ен Рейно (частота невідома – п= 077;риндоприл).

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: каше = 83;ь (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (часто - периндоприl= 3;); задишка (часто - периндоприl= 3;); бронхоспазl= 4; (нечасто - периндоприl= 3;); еозинофільl= 5;а пневмонія (дуже рідко - периндоприl= 3;).

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: біль = 074; абдомінальl= 5;ій ділянці (часто - периндоприl= 3;); запор (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); діарея (част= 086; = - периндоприl= 3;); диспепсія (часто - периндоприl= 3;); нудота (част= 086; = - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); блювання (часто - периндоприl= 3;, нечасто - індапамід); сухість у роті (нечаст= 086; = - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); панкреатит (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід).

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: гепа = 90;ит (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); порушення функції печінки (дуж= 077; рідко - індапамід).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свер = 73;іж (часто - периндоприl= 3;); висипання (часто - периндоприl= 3;); макулопапуl= 3;ьозні висипання (часто - індапамід); кропив’янкk= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); ангіоневроm= 0;ичний набряк (див. р&= #1086;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); пурпура (нечасто - індапамід); гіпергідроk= 9; (нечасто - периндоприl= 3;); реакції фоточутливl= 6;сті (нечасто* - периндоприl= 3;, частота невідома - індапамід); пемфігоїд (нечасто* - периндоприl= 3;); посилення симптомів псоріазу (рідко* - периндоприl= 3;); мультиформl= 5;а еритема (дуж= 077; рідко - периндоприl= 3;); токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (дуже рідко - індапамід); синдром Стівенса-Джон = 89;она (дуже рідко - індапамід).

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини: спаз = 84;и м’язів (част= 086; = - периндоприl= 3;, частота невідома – індапамід); можливе погіршення існуючого гострого си = 89;темного червоного вовчака (частота нев= 110;дома = - індапамід); артралгія (нечасто* - периндоприl= 3;); міалгія (нечасто* - периндоприl= 3;, частота невідома ‒ індапамід); м’язова слабкість (частота невідома ‒ індапамід); рабдоміоліk= 9; (частота невідома ‒ індапамід).

З боку сечовидільl= 5;ої системи: ниркова недостатніl= 9;ть (нечасто - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); гостра ниркова недостатніl= 9;ть (рідко - периндоприl= 3;); анурія/оліг = 91;рія (рідко* – периндоприl= 3;).

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: еректильна дисфункція (нечасто - периндоприl= 3; та індапамі = 76;).

Загальні розлади та реакції у місці введе = 85;ня: астенія (часто - периндоприl= 3;); біль у грудя= 093; (нечасто* - периндоприl= 3;); нездужання (нечасто* - периндоприl= 3;); периферичнl= 0;й набряк (нечасто* - периндоприl= 3;); пірексія (нечасто* - периндоприl= 3;); втома (рідко - індапамід).

Резуль= 090;ати лабораторнl= 0;х досліджень: підв = 80;щення рівня сечовини в крові (нечас= 090;о* = - периндоприl= 3;); підвищення рівня креатиніну = 74; крові (нечасто* - периндоприl= 3;); підвищення рівня білірубіну = 74; крові (рідко - периндоприl= 3;); підвищення рівня печінкових ферментів (рідко - периндо= прил, частота невідома - індапамід); зниження рівня гемоглобінm= 1; та гематокр = 80;ту (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); підвищення рівня глюкози в кр= 086;ві (частота невідома - індапамід); підвищення рівня сечової кис = 83;оти в крові (частота невідома - індапамід); подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») (частота невідома - індапамід).

Ушкодження, отруєння та ускладненнn= 3; при проведе = 85;ні процедур: падіння (нечасто* - периндоприl= 3;).

* = 063;астота проявів побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахованk= 2; за даними клінічних досліджень.

Звіт про підозрюванo= 0; побічні реакції

Повідомлен&= #1085;я про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідо = 84;ляти про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та в= 110;дсутності ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: htt= ps://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 3 рок = 80;.

i= 9;мови зберігання.

З&= #1073;ерігати таблетки у щільно закритому к = 86;нтейнері. Не потребує особливих умов зберіг = 72;ння. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка.

П&= #1086; 14 таблеток у контейнері; по 1 контейнеру = 91; коробці з ка= 088;тону.

П&= #1086; 30 таблеток у контейнері; по 1 або 3 контейнери = 91; коробці з картону.

&nb= sp;

К&= #1072;тегорія відпуску.=

З&= #1072; рецептом.=

Виро = 73;ник.

Лабо = 88;аторії Серв’є Індастрі/Les Laboratoires Servier Іndustrie.

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

905 рут де Саран, 45520 Жіді, Франція/905 route de Saran, 45520 Gidy, France.

Виро = 73;ник.

СервR= 17;є (Ірландія) Індастріс Лтд/Servier (Ireland) Industries Ltd.

Місцезн&= #1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Горе = 81; Роуд, Арклоу, Ко. Віклоу, Y14 E284, g= 0;рландія/Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Y14 E284, Ireland.

&nb= sp;

Заяв = 85;ик.

ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ’Є/Les Laboratoires Servier.

&nb= sp;

Місцезнахо&= #1076;ження заявника.

50, рю Карно, 92284 Сюре = 85; Седекс, Франція/50, rue Carnot, 92284 Suresnes Сedex, France.

&nb= sp;

У разі виникнення запитань звертайтесn= 0; до ТОВ «Серв’є Україна» за тел. (044) 490 3441.