ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНС= ТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Так= ні

(Tacni)

С = 82;лад:

діюча речовина: такроліму&= #1089;;

1 капсул&= #1072; містить так = 88;олімусу 0,5 мг, 1 мг, 5 мг;

доп&= #1086;міжні речовини: повідон, натрію кроскармелl= 6;за, лактоза безводна, магнію стеарат;

оболонка капсул по 0,5 мг: желатин, титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; жовтий (Е 172);

оболонка капсул по 1 мг:= желатин, титану діоксид (Е 171);

оболонка капсул по 5 мг:= желатин, титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; червоний (Е 172).

Лік= арська форма. К = 72;псули тверді.

Осн&= #1086;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: &#= 1082;апсули 0,5 мг: корпус та кришка твердої капсули кольору сло = 85;ової кістки, вміс= 090; − білий порошок; капсу= 083;и 1 мг: корпус та кришка твердої капсули білого коль = 86;ру, вм&#= 1110;ст − білий порошок; кап= сули 5 мг: корпус т= 072; кришка твердої капсули червоного кольору, вміст = 722; білий порошок.

= ;

Фар= макотерапеk= 4;тична група. І = 85;гібітор кальциневрl= 0;ну. Такролімус. Код АТХ L04A D02.

=

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Фармакоди = 85;аміка.

На молекулярнl= 6;му рівні д= ;ія такролімусm= 1; зумовлюєтьl= 9;я зв’язуваннn= 3;м із цитозольниl= 4; білком (FKBP12), який відповідає за внутрішньоl= 2;літинну акумуляцію препарату. Комплекс FKBP12-такролімуl= 9; специфічно та конкурентнl= 6; зв’язуєтьсn= 3; з кальциневрl= 0;ном та інгібує його, що приз&#= 1074;одить до кальційзалk= 7;жного інгібуваннn= 3; Т-клітинних сигнальних шляхів трансдукціo= 1;, у такий спосіб запобігаючl= 0; транскрипцo= 0;ї дискретної групи цитокіновиm= 3; генів.

Так&= #1088;олімус – високоактиk= 4;ний імуносупреl= 9;ивний препарат, що доведено лабораторнl= 0;ми та клінічними дослідженнn= 3;ми. Зокрема, такролімус пригнічує формування цитотоксичl= 5;их лімфоцитів, які, в основн&#= 1086;му, відповідаюm= 0;ь за відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та. Такролімус стримує активацію Т-клітин та проліферацo= 0;ю В-клітин, залежну від Т-хелперів, а також формування лімфокінів (таких як інтерлейкіl= 5;и-2, -3 та гамма-інт= ерферон) та експресі= 02; рецептора інтерлейкіl= 5;у-2.

Фармакокі= 085;етика.

Абсо&= #1088;бція

Осн&= #1086;вним місцем абсорбції є шлунково-ки = 96;ковий тракт. При пероральноl= 4;у прийомі капсул такролімусm= 1; максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (С_mах) в кров= 110; спостерігаn= 8;ться приблизно через 1–3 години. У деяких пацієнтів препарат невідривно абсорбуєтьl= 9;я протягом тривалого періоду, дос= 103;гаючи відносно рівного профілю абсорбції.=

Сер&= #1077;днє значення біодоступнl= 6;сті такролімусm= 1; перебуває в діапазоні 20–25= %.

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я (0,3 мг/кг/добу) препарату пацієнтами = 79; трансплантk= 2;том печінки у бі= 083;ьшості рівноважні концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; встановлювk= 2;лися протягом 3 діб. Такролі= 084;ус у дозі 0,5 мг, 1 мг та 5 мг у формі твердих капсул при його застос = 91;ванні здоровим добровольцn= 3;м показав сво= 02; біоеквівалk= 7;нтність за умови застосуванl= 5;я відповідноo= 1; дози.

Швидкіс&= #1090;ь та ступінь абсорбції такролімусm= 1; збільшуєтьl= 9;я при його прийомі натще. Одноч= 072;сне вживання їж= 10;, особливо з високим вмі = 89;том жирів, знижу= 108; швидкість т = 72; ступінь абсорбції такролімусm= 1;. Їжа, багата на вуглевод = 80;, має дещо менший впли = 74; на абсорбці= 02; такролімус&= #1091;.

У пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том печінки у стабільномm= 1; стані біодоступнo= 0;сть такролімусm= 1; знижуваласn= 3; при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і препарату після вживання їж= 10; з помірним вмістом жирів. Було відзначено також зниження пл = 86;щі під фармакокінk= 7;тичною кривою AUC (27 %) та С= ;_maх (50 %), збільшенн= 03; часу досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї
t_maх (173 %) у нерозведенo= 0;й крові.

У дослідженнo= 0; пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том нирок у стабільномm= 1; стані при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і такролімусm= 1; одразу післ= 03; стандартноk= 5;о легкого сніданку вплив на пероральну біодоступнo= 0;сть менш виражений. Було відзначено = 79;ниження AUC (2–12 %)
та С_maх (15–38 %), збільшенн= 03; t_maх (38–80 %) у нерозведенo= 0;й крові.

Виділен&= #1085;я жовчі не впливає на абсорбцію т = 72;кролімусу.

Спостер&= #1110;гається сильна кореляція між AUC та мінімальниl= 4;и рівнями препарату у = 085;ерозведені&= #1081; крові при досягненні рівноважноk= 5;о стану. У зв’язку з ци= 084; моніторинг = 84;інімальних рівнів препарату у нерозведенo= 0;й крові може допомогти адекватно оцінити системний вплив препарату.=

Розп&= #1086;діл та екскреці= 03;

Розпо = 76;іл такролімусm= 1; після його внутрішньоk= 4;енного введення є двофазним. У системному = 82;ровотоці такролімус значною мірою зв’яз = 91;ється з еритроцитаl= 4;и, при цьому співвідношk= 7;ння розподілу н = 77;розведена кров/плазмова концентрацo= 0;я становить п = 88;иблизно 20:1. У плазмі крові препарат значною мірою зв’яз = 91;ється (> 98,8 %) з білками= ;, переважно і = 79; сироватковl= 0;м альбуміном та α-1-кислим глікопротеo= 1;ном.

Так&= #1088;олімус екстенсивнl= 6; розподіляєm= 0;ься в організмі. Рівноважниl= 1; об’єм розподілу н = 72; основі плазмових концентрацo= 0;й становить п = 88;иблизно 1300 л (здорові добровольцo= 0;). Відповідниl= 1; показник на основі неро = 79;веденої крові становить у середньому 47,6 л.<= o:p>

Так&= #1088;олімус – препарат з низьким рівнем клір = 77;нсу. У здорових добровольцo= 0;в середнє зна = 95;ення загального кліренсу, який оцінює = 90;ься за концентр = 72;ціями препарату в нерозведенo= 0;й крові, становить 2,25 л/год. У дорослих пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том печінки,= нирок та серця значе = 85;ня цього параметра становили 4,1 &#= 1083;/год, 6,7 л/год та= ; 3,9 л/год відповідно. У дітей із трансплантk= 2;том печінки значення загального кліренсу приблизно у 2&n= bsp;рази вище, ніж у дорослих па = 94;ієнтів із трансплантk= 2;том печінки. Слі= 076; взяти до ува= 075;и такі фактор = 80;, які призводять до підвищен = 86;го кліренсу: низький рівень гематокритm= 1; та білка (призводять до підвищення рівня незв’язаноo= 1; фракції так = 88;олімусу) чи підвищення метаболізмm= 1; внаслідок прийому кортикостеl= 8;оїдів.

Пер&= #1110;од напіввиведk= 7;ння такролімусm= 1; є тривалим т= 072; змінним. У здорових добровольцo= 0;в середнє значення періоду напіввиведk= 7;ння з нерозведенl= 6;ї крові становить приблизно 43 години. У дорослих пацієнтів т = 72; дітей із трансплантk= 2;том печінки період напіввиведk= 7;ння в середньом = 91; становить 11,7 години та 12,4 години відповідно порівняно з 15,6 годинами у дорослих пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том нирки. У пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том підвищення кліренсу пр = 77;парату призводить до зменшенн= 03; періоду нап= 10;ввиведення.

Мета&= #1073;олізм та біотрансфоl= 8;мація

Такро = 83;імус значною мірою метаболізуn= 8;ться в печінці, переважним чином цитох = 88;омом Р450 3A4. Крім цього, відбуваєтьl= 9;я інтенсивниl= 1; метаболізм такролімусm= 1; в стінках кишечнику.

Виявл = 77;но декілька метаболітіk= 4;. Під час вивч= 077;ння in vitro бул= 086; встановленl= 6;, що лише один з них має іму&#= 1085;осупресивн= у активність, подібну до такої в такролімусm= 1;. Інші метаболіти = 95;инять слабку імуносупреl= 9;ивну дію або не чи&#= 1085;ять її взагалі. В системному = 82;ровотоці наявний лиш = 77; один з неактивних метаболітіk= 4; у невеликій концентрацo= 0;ї. Отже, метаболіти не впливают= 00; на фармакологo= 0;чну активність такролімусm= 1;.

Екск&= #1088;еція<= /span>

Піс&= #1083;я внутрішньоk= 4;енного та пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я ¹⁴С-мі&#= 1095;еного ізотопу такролімусm= 1; встановленl= 6;, що основна частка міченого препарату виводиться = 79; фекаліями. Приблизно 2 % препарату виводиться із сечею. Менше 1 % незмі= неного такролімусm= 1; було виявлено в сечі та фекаліях, що вказує на те, що він майже &#= 1087;овністю метаболізуn= 8;ться до виведенн= 03; з організму = 081; основним шляхом елімінації = 08; жовч.

Клі= нічні характерисm= 0;ики.

П = 86;казання.=

Проф= 110;лактика відторгненl= 5;я при алотран = 89;плантації печінки, нирок або серця.

Ліку= 074;ання відторгненl= 5;я алотрансплk= 2;нтата, резистентнl= 6;го до лікуванн= 03; іншими імун = 86;супресивни&#= 1084;и лікарськимl= 0; засобами.=

Протипока&#= 1079;ання.

Гіперчутл= 080;вість до такролім = 91;су (або до інших макролідів) або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

В = 79;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Мета= 073;олічні взаємодії<= i>

= 57;истемно доступний такролімус метаболізуn= 8;ться у печінці CYP3A4. Існують також доказ = 80; шлунково-ки = 96;кового метаболізмm= 1; CYP3A4 у стінці кишечнику. Одночасний прийом лікарських засобів, у т.ч. рослинного походження, = 079; установленl= 6;ю інгібуючою або індукуючою дією на CYP3A4 мож= 077; впливати на метаболізм такролімусm= 1; і, відповідно, підвищуватl= 0; або зменшув = 72;ти концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; у крові.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і речовин, що п&#= 1086;тенційно можуть змінювати метаболізм CYP3= A4, суворо рекомендуєm= 0;ься уважно стежити за р= 110;внем такролімусm= 1; в крові, а також подов = 78;енням інтервалу QT (ЕКГ), контролюваm= 0;и функцію нир = 86;к та інші побічні ефекти, та відповідно, = 087;ри необхідносm= 0;і, перервати або змінити дозу такролімусm= 1;, для підтримки еквівалентl= 5;ої експозиції такролімусm= 1; (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Інгібітори метаболізмm= 1;

Для наступних лікарських засобів клінічно показана можливість збільшення рівня такро = 83;імусу у крові. Силь&#= 1085;і взаємодії спостерігаl= 3;ися із протигрибкl= 6;вими лікарськимl= 0; засобами, та= 082;ими як кетоконазоl= 3;, флуконазол, ітраконазоl= 3;, вориконазоl= 3; та ізавуконазl= 6;л, макролідниl= 4; антибіотик&#= 1086;м еритроміциl= 5;ом, інгібітораl= 4;и ВІЛ протеаз = 80; (наприклад, ритонавір, нелфінавір, саквінавір) або інгібіт = 86;рами протеази HCV (наприклад, телапревір, = 073;оцепревір, комбінація омбітасвірm= 1; і паритапревo= 0;ру з ритонавір = 86;м, з або без дасабувіру) чи противірусl= 5;им засобом для лікування ц = 80;томегалові&#= 1088;усної інфекції летермовірl= 6;м, фарм&= #1072;кокінетичн= ;им підсилювачk= 7;м кобіцистатl= 6;м та інгібіто = 88;ами тирозинкінk= 2;зи нілотинібоl= 4; та іматиніб = 86;м. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і цих речовин = 084;оже виникнути необхіднісm= 0;ь у зменшенні дози такролімусm= 1; майже у всіх пацієнтів.

Фарм= 072;кокінетичн&= #1110; дослідженнn= 3; продемонстl= 8;ували, що підвищення рівня препарату в = 082;рові найчастіше = 08; результатоl= 4; збільшення пероральноo= 1; біодоступнl= 6;сті такролімусm= 1; внаслідок інгібуваннn= 3; шлунково-ки = 96;кового метаболізмm= 1;. Вплив на печінковий кліренс мен = 96; виражений.=

Слаб= 096;і взаємодії спостерігаl= 3;ися з клотримаз = 86;лом, кларитроміm= 4;ином, джозаміцинl= 6;м, ніфедипіноl= 4;, нікардипінl= 6;м, дилтіаземоl= 4;, верапамілоl= 4;, аміодароноl= 4;, даназолом, етинілестрk= 2;діолом, омепразолоl= 4;, нефазодоноl= 4; і лікарськи = 84;и засобами, що містять екстракт лимонника (Schisandra sphenanthera).

У дослідженнn= 3;х іn vitro наступні речовини були виділені як = 087;отенційні інгібітори = 84;етаболізму такролімусm= 1;: бромокриптl= 0;н, кортизон, дапсон, ерготамін, гестоден, лідокаїн, мефенітоїн, = 084;іконазол, мідазолам, нілвадипін, норетистерl= 6;н, хінідин, тамоксифен, тролеандомo= 0;цин.

Грей= 087;фрутовий сік може збільшити рівень такр = 86;лімусу в крові, тому слід уникат = 80; його вживан = 85;я.

Ланс= 086;празол і циклоспориl= 5; потенційно можуть інгібувати процес
CYP3A4-опосередкl= 6;ваного метаболізмm= 1; такролімусm= 1; і тим самим збільшити показники концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в крові.

Інші взаємодії, щ= 086; потенційно призводять = 76;о збільшення рівня такролімусm= 1; в крові

Такр= 086;лімус значною мірою зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;. Можливі взаємодії з іншими активними речовинами, для яких встановленl= 6;, що вони мают= 100; високу спорідненіl= 9;ть до білків плазми кров= 10; (наприклад, нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби, перо= 088;альні антикоагулn= 3;нти або пероральні протидіабеm= 0;ичні препарати).

Інші потенційні взаємодії, які можуть збільшити системний вплив такролімусm= 1;, включають взаємодії з прокінетичl= 5;ими лікарськимl= 0; засобами (наприклад, м&#= 1077;токлопрамі= дом і цизапридо = 84;), з циметидиноl= 4; і магній-алюм= 10;ній-гідрокс&= #1080;дом.

Індуктори метаболізмm= 1;

На підставі клінічного досвіду бул = 86; встановленl= 6;, що концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в крові можуть зменшити на = 89;тупні лікарські засоби.<= /p>
Сильні вза&= #1108;модії спостерігаl= 3;ися з рифампіцинl= 6;м, фенітоїном, = 083;ікарськими засобами = 085;а основі звіробою (Hypericum perforatum),<= /i> при цьому може бути необхідним збільшення дози такрол= 10;мусу майже у всіх &#= 1087;ацієнтів. Клінічно значущі взаємодії спостерігаl= 3;ися також з фенобарбітk= 2;лом. Підтримуючo= 0; дози кортикостеl= 8;оїдів знижують концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в крові.

Високі доз&= #1080; преднізолоl= 5;у або метилпр = 77;днізолону, що застосовуюm= 0;ься для лікуван = 85;я гострого відторгненl= 5;я, можуть збільшуватl= 0; або зменшувати рівні такролімусm= 1; в крові. Карб&#= 1072;мазепін, метамізол т = 72; ізоніазид можуть знижувати концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в крові.

Одночасне застосуванl= 5;я такролімусm= 1; з метамізол = 86;м – індукторо = 84; ферментів, зокрема CYP2B6 та CYP= 3A4, може спричинити = 79;ниження концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в плазмі крові з потенційниl= 4; зниженням клінічної ефективносm= 0;і. Тому рекомендуєm= 0;ься з обережніс = 90;ю одночасно застосовувk= 2;ти метамізол т = 72; такролімус, = 079;а необхідносm= 0;і слід контролюваm= 0;и клінічну ефективнісm= 0;ь та/або рівен= 100; лікарськогl= 6; засобу.

Слаб= 082;і індуктори CYP3A4, такі як флуклоксацl= 0;лін, можуть знизити мінімальну концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в нерозведе = 85;ій крові та підвищити ризик відторгненl= 5;я (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Необхідно к = 86;нтролювати мінімальні концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в нерозведе = 85;ій крові та, якщо необхідно, збільшуватl= 0; дозу такролімусm= 1; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Слід уважно стежити за ф= 091;нкцією трансплантk= 2;та.

Впл&= #1080;в такролімусm= 1; на метаболізм інших лікарських засобів

= 58;акролімус – відомий інгібітор CYP3A4, тому одноча = 89;не застосуванl= 5;я такролімусm= 1; з лікарськи = 84;и засобами, як= 110; метаболізуn= 2;ться з участю CYP3A4, може впливати на метаболізм таких лікар = 89;ьких засобів.

= 55;еріод напіввиведk= 7;ння циклоспориl= 5;у подовжуєтьl= 9;я, коли одночасно застосовуєm= 0;ься такролімус. Крім того, може мати місце синергічниl= 1; ефект/додат = 82;овий нефротоксиm= 5;ний вплив. З цих причин комбінованk= 7; введення циклоспориl= 5;у і такролімусm= 1; не рекомендуєm= 0;ься, а лікарю слі= 076; проявляти обережністn= 0; при призначеннo= 0; такролімусm= 1; пацієнтам, які раніше отримували = 94;иклоспорин (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= 44;ля такролімусm= 1; було показано, що даний лікар = 89;ький засіб може спричинити підвищення рівня фенітоїну в крові.

= 54;скільки такролімус може зменшити кл= 10;ренс гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів, що зазвичай призводить до збільшення гормональнl= 6;ї експозиції, слід проявляти особливу увагу та обережністn= 0; при прийнятті рішення про методи контрацепцo= 0;ї.

= 53;а даний час накопичені недостатні знання про взаємодію між такролімусl= 6;м і статинами. Клінічні дані свідчать пр = 86; те, що фармакокінk= 7;тика статинів значною мірою не змінюється при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з такроліму = 89;ом.

= 44;ослідження на тваринах показали, що такролімус = 84;оже потенційно зменшити кліренс і збільшити період напіврозпаk= 6;у пентобарбіm= 0;алу та феназону.

Міко= 092;енолова кислота

= 53;еобхідно виявляти обережністn= 0; при переключенl= 5;і комбінованl= 6;ї терапії з циклоспориl= 5;у, який перешкоджаn= 8; ентерогепаm= 0;ичній рециркуляцo= 0;ї мікофенолоk= 4;ої кислоти, на такролімус, який позбавлениl= 1; цього ефект = 91;, оскільки це може призве = 89;ти до зміни експозиції мікофенолоk= 4;ої кислоти. Засоби, які перешкоджаn= 2;ть ентерогепаm= 0;ичному циклу мікофенолоk= 4;ої кислоти, потенційно = 84;ожуть знизити рівень у плазмі та ефективнісm= 0;ь мікофенолоk= 4;ої кислоти. Під час переход = 91; від циклоспориl= 5;у до такролімусm= 1; або навпаки може бути доцільним терапевтичl= 5;ий моніторинг мікофенолоk= 4;ої кислоти.

Інші взаємодії, щ= 086; призводять до клінічно = 096;кідливих наслідків<= /span>

Одно= 095;асне застосуванl= 5;я такролімусm= 1; з лікарськи = 84;и засобами, дл= 103; яких встановленk= 2; нефротоксиm= 5;на або нейротоксиm= 5;на дія, може збільшити ц= 10; ефекти (наприклад, аміноглікоk= 9;иди, інгібітори гірази, ванкоміцин, = 089;ульфаметаз&= #1086;л-триметопl= 8;им, НПЗЗ, ганцикловіl= 8; або ацикловір).

Відз= 085;ачається підвищена нефротоксиm= 5;ність після застосуванl= 5;я амфотерициl= 5;у В та ібупрофену = 74; поєднанні з такролімусl= 6;м.

Канабідіол (інгібітор P-gp)=

Були повідомленl= 5;я про підвищення рівня такро = 83;імусу в крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і такролімусm= 1; з канабідіолl= 6;м. Це може бути пов’язано з = 087;ригнічення&= #1084; кишкового Р-глікопрот = 77;їну, що призводить до підвищення біодоступнl= 6;сті такролімусm= 1;. Т= акролімус і канабідіо = 83; слід призначати = 86;дночасно з обережністn= 2;, уважно відстежуючl= 0; наявність побічних реакцій. Слі= 076; контролюваm= 0;и мінімальну концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в цільній крові та, якщо необхідно, коригувати дозу такролімусm= 1; (див. розділи «Спосіб зас = 90;осування та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Оскі= 083;ьки лікування такролімусl= 6;м може бути по= 074;’язано з гіперкалієl= 4;ією або може збільшити прояви вже існуючої гіперкалієl= 4;ії, слід уникат = 80; підвищеногl= 6; споживання калію або застосуванl= 5;я калійзберіk= 5;аючих діуретиків (наприклад, амілорид, тр= 080;амтерен або спіронолакm= 0;он) (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). С= лід з обережні= стю од = 85;очасно застосуватl= 0; такролімус = 79; іншими засо = 73;ами, які підвищують рівень калі= 02; в сироватці крові, таким= 080; як триметоприl= 4; і котрімокс = 72;зол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), оскільки відомо, що триметоприl= 4; діє як калій= 079;берігаючий діуретик, подібно амілориду. Рекомендуєm= 0;ься ретельний моніторинг рівня калію = 074; сироватці крові.

Імун= 086;супресанти можуть вплинути на відповідь н = 72; вакцинацію, тому вакцинація при лікуванні такролімусl= 6;м може бути ме= 085;ш ефективною. Слід уникати застосуванl= 5;я ослаблених живих вакци = 85; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

=

Особливос&#= 1090;і застосуванl= 5;я.

Відомі випадки помилок при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу, включаючи випадкове, ненавмисне чи безконтр = 86;льне застосуванl= 5;я невідповідl= 5;их лікарських = 92;орм такролімусm= 1;, наприклад форм з негайним вивільненнn= 3;м або пролонговаl= 5;ої дії. Це може призв= ести до виникнен = 85;я серйозних п = 86;бічних реакцій, включаючи відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та, або інших по= 073;ічних ефектів, які можуть бути результатоl= 4; недостатньl= 6;го чи надмірного впливу такролімусm= 1;. Пацієнтам слід застосовувk= 2;ти одну лікарську форму такро = 83;імусу з відповідн = 80;м режимом добового дозування; зміни лікар = 89;ької форми чи режиму мают= 00; проводитисn= 3; лише під ретельним контролем досвідчениm= 3; трансплантl= 6;логів (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Побічні ре = 72;кції»).<= o:p>

У початко= вий посттранспl= 3;антаційний період необ = 93;ідно здійснюватl= 0; регулярний моніторинг таких параметрів: артеріальнl= 0;й тиск, ЕКГ, неврологічl= 5;ий статус, стан зору, рівень глюкози в крові натще, електролітl= 0; (особливо калій), показники функції печінки та нирок, параметри клінічного аналізу кро = 74;і, показники коагуляції та визначення білків у плазмі кров= 10;. При виявленні клінічно значимих зм= 10;н слід розглянути = 84;ожливість коригуваннn= 3; імуносупреl= 9;ивного режиму.

При застосуванl= 5;і в комбінаці= 11; з такроліму = 89;ом препаратів, які можуть вступати з ним у взаємодію, зокрема пот = 91;жних інгібіт= 086;рів CYP3A4 (наприклад = 090;елапревір, боцепревір, ритонавір, к= 077;токоназол, вориконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, телітроміцl= 0;н чи кларитроміm= 4;ин) або індукто = 88;ів CYP3A4 (наприклад,<= /span> рифамп= ;іцин, рифабутин) – &#= 1085;еобхідно проводити моніторинг рівня такролімусm= 1; в крові, щоб підтримуваm= 0;и необхідні показники е = 82;спозиції такролімусm= 1;.

Р-гл= ікопротеїн=

Слід з обережністn= 2; одночасно застосуватl= 0; такролімус = 79; лікарськимl= 0; засобами, що інгібують Р-глікопрот = 77;їн, оскільки це може призве = 89;ти до підвищення рівня такролімусm= 1;. Необхідно р = 77;тельно контролюваm= 0;и рівень такролімусm= 1; в нерозведе = 85;ій крові та клінічний стан пацієнта. Може знадоб = 80;тися коригуваннn= 3; дози такролімусm= 1; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Через ризик виникнення взаємодії, яка може при= 079;вести до зниження концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в крові та ослаблення його терапевтичl= 5;ої дії, не рекомендуєm= 0;ься супутнє застосуванl= 5;я лікарських засобів, які містять зві = 88;обій (Hypericum perforatum) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

Не&= #1086;бхідно уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я такролімусm= 1; та циклоспориl= 5;у, з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти такролімус = 87;ацієнтам, які раніше отримували циклоспориl= 5; (див. розділи «Вз = 72;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Слід уникати застосуванl= 5;я великих доз калію або калійзберіk= 5;аючих сечогінних препаратів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). = 047;астосуванн&= #1103; такролімусm= 1; в комбінаці= 11; з лікарськи = 84;и засобами з відомими не = 92;ротоксични&#= 1084;и чи нейротоксиm= 5;ними властивостn= 3;ми, підвищує ризик прояв = 91; згаданих властивостk= 7;й.

Ва&= #1082;цинація

Імуносу&= #1087;ресанти можуть впливати на реакцію організму н = 72; вакцинацію, тому ефекти = 74;ність вакцин під час лікування такролімусl= 6;м може знижув = 72;тися. Слід уникат = 80; введення живих ослаб = 83;ених вакцин.

Шл&= #1091;нково-кишкl= 6;ві розлади

У пацієнтів, які отримували такролімус, повідомлялl= 6;ся про шлунково-ки = 96;кові перфорації. Перфорація шлунково-ки = 96;кового тракту є медично важливим ускладненнn= 3;м, що може призвести д = 86; стану, що загрожує життю, чи серйозного стану. Слід негайно при появі підозрюванl= 0;х проявів чи симптомів призначити адекватне лікування.=

Через імовірністn= 0; суттєвої зміни рівня = 090;акролімусу в крові під час діареї в цей період рекомендуєm= 0;ься проводити д = 86;даткове визначення концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в організмі пацієнта.

Розлади з боку серця=

Випадки гіпертрофіo= 1; шлуночків або гіпертр = 86;фії перегородоl= 2; серця, про які повідом = 83;ялося як про кардіоміопk= 2;тії, відзначалиl= 9;я рідко. У більшості випадків ці прояви були оборотними = 81; розвивалисn= 3; переважно в дітей з концентрацo= 0;ями такролімусm= 1; в крові, які б&= #1091;ли значно вищими за рекомендовk= 2;ні максимальнo= 0; рівні. Відзначено також інші фактори, які підвищують ризик розвитку вищенаведеl= 5;их клінічних станів, сере= 076; яких: раніше перенесені захворюванl= 5;я серця, прийо= 084; кортикостеl= 8;оїдів, гіпертензіn= 3;, дисфункції нирок або печінки, інфекції, надлишок рідини в орг= 072;нізмі та набряки.

Отже, пацієнти з наявністю вказаних факторів, зокрема діт = 80; та пацієнти, які отримують потужну імуносупреl= 9;ивну терапію, повинні перебувати під постійним н = 72;глядом, який передбачає використанl= 5;я таких процедур, як ехокардіогl= 8;афія або ЕКГ до та після трансплантk= 2;ції (наприклад, спочатку через 3 місяці, а потім через 9&#= 8211;12 місяців). У випадку розвитку наведених р = 86;зладів слід розглянути питання про зменшення дози такрол= 10;мусу або про перехід на інший імуно = 89;упресант.

Такролім&= #1091;с може подовжуватl= 0; інтервал QT і с= причиняти Torsades de Pointes. Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; для пацієнт= 10;в із факторам = 80; ризику подовження інтервалу QT, в= ключаючи пацієнтів з індивідуалn= 0;ним чи спадкови = 84; подовженняl= 4; інтервалу QT, пацієнтів і = 79; застійною серцевою недостатніl= 9;тю, брадиаритмo= 0;єю, порушенням рівня електролітo= 0;в. Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; для пацієнт= 10;в з діагностовk= 2;ним або підозрюванl= 0;м вродженим синдромом подовження інтервалу QT або набутим подовженим інтервалом QT, або для пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби, що подовжують інтервал QT, включаючи порушення рівня електролітo= 0;в чи відоме підвищення експозиції такролімусm= 1; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Лімф&= #1086;проліферат= ;ивні розлади та злоякісні утворення<= /span>

У пацієнтів, які лікувалися такролімусl= 6;м, можливий розвиток лімфопроліm= 2;еративних захворюванn= 0;, асоційованl= 0;х із вірусом Епштейна – Бар&= #1088; (EBV) (див. розділ «Побічні реакції»). При переведеннo= 0; на терапію такролімусl= 6;м пацієнти не повинні одночасно отримувати антилімфоцl= 0;тарне лікування. У &#= 1076;ітей віком до 2 років з негативним капсидним антигеном вірусу Епштейна – = ;Барр (EBV-VCA) відмічено підвищений ризик розвитку лімфопроліm= 2;еративних захворюванn= 0;. Тому цій категорії пацієнтів д = 86; початку застосуванl= 5;я такролімусm= 1; необхідно провести серологічнk= 7; дослідженнn= 3; на EBV-VCA. Під час лікування рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; ретельний моніторинг EBV за допомого= 02; полімеразнl= 6;ї ланцюгової реакції (ПЛР). Позитивна EBV-ПЛР може зберігатисn= 3; протягом декількох місяців і сама по собі не є підтверджеl= 5;ням наявності лімфопроліm= 2;еративного захворюванl= 5;я чи лімфоми.

Як і при застосуванl= 5;і інших потужних імуносупреl= 9;ивних лікарських = 79;асобів, ризик розвитку вторинного раку невідомий.

Як і при застосуванl= 5;і інших імуносупреl= 9;ивних лікарських засобів, через ризик розвитку злоякісних змін на шкір= 110; слід обмежити вплив сонячних променів та УФ-випромін= 02;вання, захищаючи шкіру одяго = 84; та використ = 86;вуючи креми з високим ступенем захисту.

Роз&= #1083;ади з боку органів зор = 91;

Зафіксов&= #1072;но розлади з боку органі = 74; зору, що іноді прогр = 77;сували до втрати зору, у пацієнтів, які отримували такролімус. У деяких випадках по = 74;ідомляли про рішення щодо переходу на альтернатиk= 4;ну імуносупреl= 9;ивну терапію. Пац= 110;єнтів необхідно попередити щодо необхі = 76;ності повідомлятl= 0; про зміну гостроти зору, зміну кольоровогl= 6; зору, нечітк= 110;сть зору або дефекти пол= 03; зору, в таких випадках рекомендовk= 2;не негайне про = 74;едення оцінювання із зверненням до офтальмолоk= 5;а за потреби.

Інф&= #1077;кції, включаючи о = 87;ортуністич&#= 1085;і інфекції<= /i>

Паціє= ;нти, які застосовуюm= 0;ь імуносупреl= 9;ивну терапію, включаючи такролімус, мають підви = 97;ений ризик розвитку інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, у тому числі опортуністl= 0;чних інфекцій (бактеріаль = 85;их, грибкових, вірусних, протозойниm= 3;), таких як цитомегалоk= 4;ірусна інфекція, не= 092;ропатія, зумовлена BK-в&= #1110;русами, і прогресую = 95;а мультифокаl= 3;ьна лейкоенцефk= 2;лопатія (ПМЛ), зумовле&= #1085;а JC-вірусами. Пацієнти також піддаються підвищеномm= 1; ризику інфікуваннn= 3; вірусним гепатитом (наприклад, р&#= 1077;активація гепатитів В = 110; С та інфекці= 103; de novo, а також гепатит Е, що &= #1084;оже перейти у хронічну форму). Ці інфекції часто пов’я = 79;ані з високим загальним імуносупреl= 9;ивним навантаженl= 5;ям і можуть призводити до серйозни = 93; або летальних наслідків, в= 082;лючаючи відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та, що слід брат= 080; до уваги лікарям при проведенні диференціаl= 3;ьної діагностикl= 0; в імуносупреl= 9;ивних пацієнтів п = 88;и погіршенні функції нирок або печінки або = 087;ри появі неврологічl= 5;их симптомів. Профілактиl= 2;у та лікуванн= 03; слід здійсн= 02;вати згідно відповідниm= 3; клінічних р = 77;комендацій.<= o:p>

Такро= ;лімус несумісний = 79; полівінілхl= 3;оридом (PVC). Якщо вміст капсул необхідно вводити чер = 77;з назогастраl= 3;ьний зонд, останній не повинен містити полівінілхl= 3;орид.

Такро= ;лімус не можна застосовувk= 2;ти як препарат = 087;ершої лінії при трансплантk= 2;ції кісткового мозку між HLA-сумісними сибсами.

Синдром оборотної з = 72;дньої енцефалопаm= 0;ії (СОЗЕ)

Є повідомленl= 5;я про виникнення = 91; пацієнтів, які отримують лікування такролімусl= 6;м, СОЗЕ. Якщо на &= #1090;лі терапії такролімусl= 6;м у пацієнта спостерігаn= 2;ться симптоми, характерні для СОЗЕ, такі як головний біль, зміни психічного стану, судом= 080; та порушенн= 03; зору, проводять р = 72;діологічне дослідженнn= 3; (МРТ – магнітно-ре = 79;онансну томографію). При підтверджеl= 5;ні діагнозу рекомендуєm= 0;ься встановити належний ко = 85;троль артеріальнl= 6;го тиску та судом і терм= 110;ново припинити системний прийом такр = 86;лімусу. У більшості пацієнтів відбуваєтьl= 9;я повна нормалізацo= 0;я стану після застосуванl= 5;я відповідниm= 3; заходів.

Випадки істинної еритроцитаl= 8;ної аплазії

У пацієнтів, які отримували такролімус, = 079;афіксовано випадки істинної еритроцитаl= 8;ної аплазії (ІЕА). У всіх пацієнтів повідомлялl= 0;ся фактори ризику IEA, такі як інфекція парвовірусm= 1; В19, наявність основного захворюванl= 5;я або одночас = 85;ий прийом лікарських засобів, пов= 217;язаних з IEA.

Нефрото = 82;сичність

Та= 082;ролімус може призвести д = 86; порушення ф = 91;нкції нирок у пацієнтів після трансплантk= 2;ції. Гостра ниркова недостатніl= 9;ть без активно = 75;о втручання може прогресуваm= 0;и в хронічну ниркову недостатніl= 9;ть. Пацієнти з порушенням функції нирок повинні перебувати під ретельним наглядом, оскільки може знадоб = 80;тися зменшення дози такролімусm= 1;. Ризик нефротоксиm= 5;ності може підвищуватl= 0;ся при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і такролімусm= 1; з лікарськимl= 0; засобами, що пов’язані з = 085;ефротоксич&= #1085;істю (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). &#= 1057;лід уникати супутнього застосуванl= 5;я такролімусm= 1; з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; мають нефротоксиm= 5;ну дію. Якщо неможливо уникнути одночасногl= 6; застосуванl= 5;я, слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и рівень такролімусm= 1; в крові та функцію нирок, а також розгл= 03;нути можливість зниження дози у разі появи нефротоксиm= 5;ності.

Особливі категорії пацієнтів<= /span>

Досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам неєвропеоїk= 6;ної раси та хворим з високим іму = 85;ологічним ризиком (наприклад, ретрансплаl= 5;тація, ознаки тест-антиге = 85;ових антитіл (PRA)) обмежений.=

Через наявність у складі препарату лактози не слід застосовувk= 2;ти Такні пацієнтам і = 79; рідкісною спадковою непереносиl= 4;істю галактози, дефіцитом лактази Лаппа чи пор= 091;шенням всмоктуванl= 5;я глюкози-гал = 72;ктози.

З= астосуваннn= 3; у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітніст&#= 1100;

Ві&= #1076;омо, що такролімус може проникати через плаценту жі = 85;ки. Обмежене за = 89;тосування препарату вагітним реципієнтаl= 4; трансплантk= 2;тів не виявило доказів існування підвищеногl= 6; ризику нега = 90;ивного впливу на перебіг чи результати вагітності = 87;орівняно з іншими імуносупреl= 9;ивними лікарськимl= 0; засобами. Од= 085;ак повідомлялl= 6;ся про випадки спонтанногl= 6; аборту. На даний час відсутні інші відповідні епідеміолоk= 5;ічні дані. Застосуванl= 5;я такролімусm= 1; в період вагітності можливе у випадку, &= #1082;оли відсутня безпечніша альтернатиk= 4;а і можлива користь від лікування виправдовуn= 8; потенційниl= 1; ризик для плода. З метою виявлення потенційниm= 3; побічних реакцій такролімусm= 1; рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и стан новона = 88;оджених, матері яких під час вагітності приймали такролімус (зокрема звернути увагу на функцію нирок). Існує ризик передчасниm= 3; пологів (< 37 тижнів), а також появи гіперкалієl= 4;ії у новонарод = 78;ених, однак рівні калію нормалізуюm= 0;ься спонтанно.

У дослідженнn= 3;х на щурах і кр&#= 1086;лях такролімус спричиняв прояви ембріофетаl= 3;ьної токсичностo= 0; у дозах, характерниm= 3; для материнськl= 6;ї токсичностo= 0;.

Фертильні&#= 1089;ть

У щурів відзначавсn= 3; негативний вплив такро = 83;імусу на чоловічу фертильнісm= 0;ь, відзначалоl= 9;я зниження кількості т = 72; рухливості сперматозоo= 1;дів.

Годування груддю

Зг&= #1110;дно з клінічним = 80; даними, такролімус проникає = 91; грудне молоко люди = 85;и. Оскільки не можна виключати негативний = 74;плив на новонароджk= 7;ного, жінки, які приймають такролі&= #1084;ус, повинні припинити годування груддю.

Зда&= #1090;ність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Такро = 83;імус може спричиняти зорові та не= 074;рологічні розлади. Цей вплив може посилюватиl= 9;я при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з алкоголем. Вплив такролімусm= 1; на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртними засобами та механізмамl= 0; не вивчався.

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Терапія лікарським засобом &#= 1058;акні вимагає ретельного контролю з боку кваліф= 10;кованого персоналу, щ= 086; має у розпоряджеl= 5;ні відповідне обладнання. = 055;ризначати цей лікарський засіб і внос= 080;ти зміни у курс імуносупреl= 9;ивної терапії мож = 91;ть тільки лікарі, які мають досві = 76; проведення імуносупреl= 9;ивної терапії у пацієнтів з = 087;ересаджени&= #1084;и органами.=

Випадкова, ненавмисна або неконтрольl= 6;вана заміна лікарської форми препарату з негайним аб = 86; тривалим вивільненнn= 3;м такролімусm= 1; є небезпечноn= 2;. Це може приз= 074;ести до відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та або збільше = 85;ня випадків побічних реакцій, у то&#= 1084;у числі недостатньl= 6;ї або надмірної імуносупреl= 9;ії, у зв’язку з клінічно значущими відмінностn= 3;ми у системном = 91; впливі такролімусm= 1;. Пацієнти повинні дотримуватl= 0;ся режиму заст = 86;сування однієї лікарської форми такролімусm= 1; з відповідниl= 4; щоденним графіком до = 79;ування; при цьому зміни у лікарській формі або режимі застосуванl= 5;я повинні відбуватисn= 3; тільки під ретельним наглядом фахівця з трансплантk= 2;ції (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Побічні р= 077;акції»). Після переведеннn= 3; на будь-яку іншу альтер = 85;ативну лікарську форму необхідно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; у крові і проводити корекцію дози препарату д = 83;я підтримки системної експозиції такролімусm= 1; на адекватномm= 1; рівні.

Загальна інформація

Дозування лікарськогl= 6; засобу Такн= 10; слід встановлювk= 2;ти насамперед на основі клінічної оцінки ризику відторгненl= 5;я та індивідуалn= 0;ної переносимоl= 9;ті лікарськогl= 6; засобу, при застосуванl= 5;і даних моніторингm= 1; рівня такролімусm= 1; в крові (див. нижче реком = 77;ндації щодо визначення мінімальноo= 1; концентрацo= 0;ї в крові). При появі клінічних симптомів відторгненl= 5;я необхідно розглянути питання щод = 86; необхідносm= 0;і проведення = 82;орекції режиму імуносупреl= 9;ивної терапії.

Такроліму= 089; можна застосовувk= 2;ти внутрішньоk= 4;енно та перораль = 85;о, дозування можна розпочинатl= 0; з пероральноk= 5;о прийому. Загалом застосуванl= 5;я можна розпочинатl= 0; з пероральноk= 5;о прийому, якщ= 086; потрібно, вміст капсу = 83; можна розчи = 85;ити у воді та вводити через назогастраl= 3;ьний зонд.

У початковомm= 1; післяопераm= 4;ійному періоді лікарський засіб Такні зазвичай слід застосовувk= 2;ти одночасно з = 110;ншими імуносупреl= 9;ивними лікарськимl= 0; засобами. Дозу лікарськогl= 6; засобу Такн= 10; можна змінювати залежно від обраної іму = 85;осупресивн&#= 1086;ї терапії.

Спо&= #1089;іб застосуванl= 5;я

Рекомен= ;дується розподілитl= 0; добову перо = 88;альну дозу препарату н = 72; 2 прийоми (наприклад, зранку та ввечері). Капсули слі = 76; приймати од = 88;азу ж після вилучення ї = 93; з блістерно= 11; упаковки. Па= 094;ієнтів слід попередити про наявність в упаковці вологопоглl= 0;нача, що не призначениl= 1; для прийому. &#= 1050;апсули проковтуютn= 0;, запиваючи рідиною (кра= 097;е – водою). = 044;ля досягнення максимальнl= 6;ї абсорбції к = 72;псули слід приймати натще або принаймні
за 1 годину д= 086; або через 2–3 години післ= 03; їди.

Тривалість лікування

Дл= 03; профілактиl= 2;и відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та стан імуносупреl= 9;ії необхідно підтримуваm= 0;и постійно, отже, тривалість терапії необмежена.

Тран&= #1089;плантація печінки

Профілакти&= #1082;а відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та – дорослі

Лікува= ;ння такролімусl= 6;м необхідно розпочинатl= 0; з дози 0,1–0,2 мг/кг/добу, розподіливm= 6;и її на 2 прийоми (наприклад, зранку та ввечері). Зас&#= 1090;осування препарату слід починати приблизно через 12 годин після закінчення операції.=

Якщо стан пацієнта не дозволяє пероральниl= 1; прийом препарату, проводитьсn= 3; внутрішньоk= 4;енна терапія в дозі 0,01–0,05 мг/к= 075;/добу шляхом безперервнl= 6;го 24-годинного вливання.=

Профілакти&= #1082;а відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та – діти

Початко= ;ва доза препарату становить 0,3 &#= 1084;г/кг/добу в 2 прийоми (наприклад, зранку та ввечері). Якщ&#= 1086; клінічний стан пацієнта не дозволяє за = 89;тосовувати препарат перорально, проводять первинну внутрішньоk= 4;енну терапію такролімусl= 6;м в дозі 0,05 мг/кг= ;/добу шл= 03;хом безперервнl= 6;го 24-годинного вливання.=

Підтримуюч&= #1072; терапія у до= 088;ослих та дітей

Під час підтримуючl= 6;ї терапії доз = 91; такролімусm= 1; зазвичай знижують. У д&#= 1077;яких випадках можливо відмінити препарати супутньої імуносупреl= 9;ивної терапії, зал= 080;шивши такролімус як монотерапіn= 2;. Покращання стану пацієнта після трансплантk= 2;ції може змінит = 80; фармакокінk= 7;тику такролімусm= 1;, тому виника= 08; потреба у корекції дози препарату.=

Лік&= #1091;вання відторгненl= 5;я у дорослих т= 072; дітей

Для лікування відторгненl= 5;я застосовуюm= 0;ь вищі дози та= 082;ролімусу разом із додатковою кортикостеl= 8;оїдною терапією та короткими курсами введення моно/полікл = 86;нальних антитіл. Якщ= 086; спостерігаn= 2;ться ознаки токсичностo= 0;, може виникн = 91;ти потреба у зниженні дози такрол= 10;мусу.

При переведеннo= 0; пацієнтів н = 72; терапію так = 88;олімусом рекомендуюm= 0;ься ті самі початкові пероральні дози, як і при первинній імуносупреl= 9;ії.

При переведеннo= 0; пацієнтів з терапії цик = 83;оспорином на лікарський засіб Такні = 076;ив. інформацію нижче «Особливі популяції», «Конверсія (перехід) з циклоспориl= 5;у на такролімус&raqu= o;.

Тран&= #1089;плантація нирок

Профілакти&= #1082;а відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та – дорослі

Терапі= ;ю такролімусl= 6;м розпочинаюm= 0;ь з дози 0,2–0,3 мг/ = 82;г/добу, розподіливm= 6;и її на 2 прийо= 084;и (наприклад, зранку та ввечері). Зас&#= 1090;осування препарату слід розпочинатl= 0; протягом 24 годин після закінчення операції.=

Якщо клінічний стан пацієнта не дозволяє пр = 80;йняти дозу перорально, проводять первинну внутрішньоk= 4;енну терапію такролімусl= 6;м у дозуванні 0,0= 5–0,1 мг/кг/добу шляхом безперервнl= 6;го 24-годинного вливання.=

Профілакти&= #1082;а відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та – діти

Терапію такролімусl= 6;м починають з дози 0,3 мг/кг/д= обу, розподіливm= 6;и її на 2 прийоми (наприклад, ранковий та вечірній). Як&#= 1097;о клінічний стан пацієнта не дозволяє прийняти дозу перорально, первинну дозу такрол= 10;мусу 0,075–0,100 мг/кг/доб&= #1091; вводять внутрішньоk= 4;енно шл= 03;хом безперервнl= 6;го 24-годинного вливання.
Підтримуюч&= #1072; терапія у дорослих та дітей

Під чаl= 9; підтримуючl= 6;ї терапії доз = 91; такролімус&= #1091; зазвичай знижують. У деяких випадках можна відмінити препарати супутньої імуносупреl= 9;ивної терапії, зал= 080;шивши такролімус як базовий компонент подвійної терапії.

Покращ= ;ення стану пацієнта після трансплантk= 2;ції може змінит = 80; фармакокінk= 7;тику такролімусm= 1; й викликати необхіднісm= 0;ь додатковогl= 6; коригуваннn= 3; дози.

Лік&= #1091;вання відторгненl= 5;я у дорослих т= 072; дітей

Для лікування відторгненl= 5;я застосовуюm= 0;ь вищі дози та= 082;ролімусу разом із додатковою кортикостеl= 8;оїдною терапією та короткими курсами введення моно/полікл = 86;нальних антитіл. Якщ= 086; спостерігаn= 2;ться ознаки токсичностo= 0;, може виникн = 91;ти потреба у зниженні дози препарату.

При переведеннo= 0; пацієнтів н = 72; терапію так = 88;олімусом рекомендуюm= 0;ься ті самі початкові пероральні дози, як і при первинній імуносупреl= 9;ії.

При переведеннo= 0; пацієнтів з терапії цик = 83;оспорином на лікарський засіб Такні див. інформа= 094;ію нижче «Особливі популяції», «Конверсія (перехід) з циклоспориl= 5;у на такролімус&raqu= o;.

Тран&= #1089;плантація серця=

Профілакти&= #1082;а відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та – дорослі

Такролі= ;мус можна застосовувk= 2;ти разом з індукцією антитілами (= 079; урахуванняl= 4; відкладеноk= 5;о початку терапії такролімусl= 6;м) або без призначеннn= 3; антитіл у клінічно стабільних хворих.

Після індукції антитілами пероральну терапію такролімусl= 6;м починають з
дози 0,075 мг/кг/добу, розподіливm= 6;и її на 2 прийом&= #1080; (наприклад, зранку та ввечері). Застосуванl= 5;я препарату слід розпоч = 80;нати протягом 5 діб після завершення = 86;перації, щойно клінічний стан хворог = 86; стабілізуєm= 0;ься. Якщо клінічний стан пацієн = 90;а не дозволяє прийняти до = 79;у перорально, проводять первинну внутрішньоk= 4;енну терапію такролімусl= 6;м у дозуванні 0,0= 1–0,02 мг/кг/добу шл= 03;хом безперервнl= 6;го 24-годинного вливання.=

Існує оl= 7;убліковани= 081; альтернатиk= 4;ний підхід, при якому пероральниl= 1; прийом такр = 86;лімусу розпочинаюm= 0;ь протягом 12 годин після трансплантk= 2;ції. Такий варіант тер = 72;пії підходить для пацієнтів без ознак порушень функції внутрішніх органів (наприклад, п&#= 1086;рушення функції нирок). У цьому випадку так = 88;олімус у початкові = 81; пероральніl= 1; дозі 2–4 мг/добу комбінуєтьl= 9;я з мофетилу мікофенолаm= 0;ом і кортикостеl= 8;оїдами або сиролімусоl= 4; і кортикост = 77;роїдами.

Профілакти&= #1082;а відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та – діти

Після трансплантk= 2;ції серця у діте= 081; такролімус можна застосовувk= 2;ти як разом з індукцією антитілами, так і самостійно.

У випадках, коли індукція антитілами не проводитьсn= 3;, внутрішньо&= #1074;енну первинну те = 88;апію такролімусl= 6;м рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; з дози 0,03–0,05 мг/&#= 1082;г/добу шляхом безперервнl= 6;го 24-годинного вливання дл= 03; досягнення концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в цільній крові на рівні 15–25 нг/мl= 3;. При можливості пацієнт переводитьl= 9;я на пероральниl= 1; прийом преп = 72;рату. Початкова доза пероральноo= 1; терапії становить 0,3 &#= 1084;г/кг/добу, яку признач = 72;ють через 8–12 годи= н з моменту припинення внутрішньоk= 4;енної інфузії.

Після індукції антитілами пероральну терапію такролімусl= 6;м розпочинаюm= 0;ь з
дози 0,1–0,3 мг/кг/добу, розподіливm= 6;и її на 2 прийом&= #1080; (наприклад, зранку та ввечері).

Підтримуюч&= #1072; терапія у дорослих та дітей

Під чаl= 9; підтримуючl= 6;ї терапії дозування т = 72;кролімусу зазвичай зн = 80;жують.

Покращ= ;ання стану пацієнта після трансплантk= 2;ції може змінит = 80; фармакокінk= 7;тику такролімусm= 1; й викликати необхіднісm= 0;ь додатковогl= 6; коригуваннn= 3; дози.

Лік&= #1091;вання відторгненl= 5;я − дорослі та діти

Для лікування відторгненl= 5;я застосовуюm= 0;ь вищі дози та= 082;ролімусу разом із додатковою кортикостеl= 8;оїдною терапією та короткими курсами введення моно/полікл = 86;нальних антитіл.

При переведеннo= 0; дорослих пацієнтів н = 72; терапію такролімусl= 6;м первинну пероральну
дозу 0,15 мг/кг/добу розподіляюm= 0;ь на 2 п&= #1088;ийоми (наприклад, зранку та ввечері).

При переведеннo= 0; дітей на терапію такролімусl= 6;м первинну пероральну
дозу 0,2–0,3 мг/кг/&= #1076;обу розподіляюm= 0;ь на 2 п&= #1088;ийоми (наприклад, зранку та ввечері).

Інформ= ;ація щодо переведеннn= 3; пацієнтів і = 79; терапії циклоспориl= 5;ом на лікарський засіб Такні викладена у = 088;озділі «Особливі популяції»: коригуваннn= 3; дози препарату в особливих п = 86;пуляціях пацієнтів; перехід з терапії циклоспориl= 5;ом.

Ліку= 074;ання відторгненl= 5;я – трансплантk= 2;ція інших органів

Реко= 084;ендовані дози при трансплантk= 2;ції легень, підшлунковl= 6;ї залози і кишечнику б = 72;зуються на обмежени = 93; даних проспективl= 5;их клінічних досліджень. Для лікування пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;цією легень дозування лікарськогl= 6; засобу Такні слід розпочинатl= 0; з 0,1–0,15 мг/кг/д&#= 1086;бу, для пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;цією підшлунковl= 6;ї залози дозу = 74;ання лікарськогl= 6; засобу Такн= 10; розпочинатl= 0; з 0,2 мг/кг/добу і при трансплантk= 2;ції кишечнику дозування розпочинатl= 0; з дози 0,3 мг/кг= /добу.

Особ= 083;иві популяції<= /span>

Печінкова недостатніl= 9;ть

У пацієнтів і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки для підтримки мінімальноk= 5;о рівня такролімусm= 1; в крові у межах рекомендовk= 2;ного терапевтичl= 5;ого діапазону може знадоб = 80;тися зниження дози такрол= 10;мусу.

Ниркова недостатніl= 9;ть

Оскі= 083;ьки функція нирок не впливає на фармакокінk= 7;тику такролімусm= 1;, необхіднісm= 0;ь у корекції дози відсутня. Проте у зв’язку з не= 092;ротоксични&= #1084; потенціалоl= 4; такролімусm= 1; рекомендов&#= 1072;но здійснюватl= 0; ретельний м = 86;ніторинг функції нир = 86;к (включаючи показники концентрацo= 0;ї креатиніну = 74; сироватці крові, розрахунок кліренсу креатиніну та моніторинг діурезу).

Пацієнти літнього віку

Свід= 095;ення про те, що пацієнтам літнього ві = 82;у необхідні особливі дози препарату, відсутні.=

Конверсія (перехід) з ци&= #1082;лоспорину на такролімус=

Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при перевед = 77;нні пацієнтів з базової терапії цик = 83;оспорином на лікарськ= 10; засоби з базовою тер = 72;пією такролімусl= 6;м (див. розділи &= laquo;Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»). Терапію лікарським засобом Такні необхідно розпочинатl= 0; після визначення концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у у плазмі крові та аналізу клінічного стану пацієнта. Конверсію слід відкласти п = 88;и наявності підвищеногl= 6; рівня цикло = 89;порину в крові. На пр&= #1072;ктиці терапія лікарським засобом Так = 85;і розпочинаєm= 0;ься через 12–24 години післ= 03; припинення застосуванl= 5;я циклоспориl= 5;у. Після переходу рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и рівень циклоспориl= 5;у в крові, оскільки мо = 78;ливий вплив на кліренс циклоспориl= 5;у в крові.

Рекомендац&= #1110;ї щодо досягнення необхідногl= 6; рівня конце = 85;трації препарату у нерозведенo= 0;й крові

Вибі= 088; дози препарату має базуватися на результа = 90;ах клінічної оцінки процесу від = 90;оргнення та переносимоl= 9;ті препарату кожним пацієнтом індивідуалn= 0;но.

З метою оптимізаціo= 1; дозування препарату використовm= 1;ється визначення концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; у нерозведе = 85;ій крові за допомогою імунних методів, включаючи напівавтомk= 2;тичний імунофермеl= 5;тний аналіз на мікрочастиl= 5;ках (МІФА). Порівн&= #1103;ння даних щодо концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в крові, які опубліковаl= 5;і в літератур= 10;, з індивідуа = 83;ьними клінічними показникамl= 0; необхідно п = 88;оводити з обережністn= 2; і на підстав= 110; знань та розуміння методу оцінки, що застосовувk= 2;вся. У сучасній медичній практиці дл= 03; визначення концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; у нерозведе = 85;ій крові використовm= 1;ють імунні методи.

У ранньому періоді після операції слід контро = 83;ювати мінімальні рівні такролімусm= 1; в нерозведенo= 0;й крові. При пероральноl= 4;у прийомі мінімальні рівні такролімусm= 1; в нерозведе = 85;ій крові слід контролюваm= 0;и кожні 12 годин безпосередl= 5;ьо перед прийомом наступної дози. Частот= 072; моніторингm= 1; рівня препарату в крові має за= 083;ежати від клінічних потреб. Оскільки лі = 82;арський засіб Такні = 108; препаратом = 79; низьким рівнем кліренсу, коригуваннn= 3; режиму дозу = 74;ання може зайнят = 80; кілька днів до того моме= 085;ту, коли зміни рівнів препарату в крові стану = 90;ь очевидними. Мінімальні рівні препарату в крові слід контролюваm= 0;и приблизно 2 = 88;ази на тиждень протягом раннього посттранспl= 3;антаційног= 086; періоду, і потім періо = 76;ично під час підтримуючl= 6;ї терапії. Також необх= 10;дно контролюваm= 0;и мінімальні рівні такролімусm= 1; в крові після зміни дози препарату, зміни імуно = 89;упресивног&#= 1086; режиму або після суміс = 85;ого застосуванl= 5;я з препаратамl= 0;, що можуть вплинути на концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в нерозведе = 85;ій крові (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Резу= 083;ьтати аналізу клінічних випробуванn= 0; дають змогу припустити, що можна успішно проводити лікування більшості пацієнтів, якщо мінімальні рівні такролімусm= 1; в крові підтримуютn= 0;ся нижче 20 <= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-language:RU'>нг/мл. Інтерпретуn= 2;чи дані щодо концентрацo= 0;ї препарату у нерозведенo= 0;й крові, важливо оцінювати клінічний стан пацієнта.=

У клінічній практиці протягом раннього пе = 88;іоду після проведення трансплантk= 2;ції мінімальні рівні препарату в = 085;ерозведені&= #1081; крові зазвичай коливалися = 91; межах 5–20 нг/м&= #1083; після трансплантk= 2;ції печінки та 10–2= 0 нг/мл після трансплантk= 2;ції нирки і серця. Надалі, під ч&#= 1072;с підтримуючl= 6;ї терапії після трансплантk= 2;ції печінки, нирки і серц= 103; концентрацo= 0;ї препарату у крові варіюють ві = 76; 5 до 15 нг/мл.

Діти. Загалом для досягнення = 74;ідповідних рівнів препарату в крові дітям зазвичай по = 90;рібні дозування у 1,5= –2 рази вищі, ніж доросли = 84;.

Передозув&#= 1072;ння.

Клі&= #1085;ічний досвід стос = 86;вно передозуваl= 5;ня обмежений. Відзначено кілька випадків випадковогl= 6; передозуваl= 5;ня препарату, при цьому сп= 086;стерігалис&= #1103; такі симптоми: тремор, головний біль, нудота, блювання, інфекційні захворюванl= 5;я, кропив’янкk= 2;, летаргія, підвищення рівня азоту = 089;ечовини крові та сир= 086;ваткового креатиніну, збільшення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080;.

Спе&= #1094;ифічний антидот відсутній. У випадку передозуваl= 5;ня проводять стандартні підтримуваl= 3;ьні процедури т = 72; симптоматиm= 5;не лікування.=

У зв’язку з високою молекулярнl= 6;ю масою такро = 83;імусу, поганою розчинністn= 2; у воді та вир&#= 1072;женим зв’язуваннn= 3;м з еритроцитаl= 4;и та білками п= 083;азми крові можна припустити, що використ = 72;ння діалізу не буде ефективним. = 059; окремих пац= 10;єнтів з дуже високими рівнями препарату в плазмі кров= 10; гемофільтрk= 2;ція та діафільтраm= 4;ія виявились ефективнимl= 0;, знизивши токсичні концентрацo= 0;ї препарату. В разі розвитку інтоксикацo= 0;ї після перор = 72;льного прийому мож = 77; допомогти промивання шлунка та/аб= 086; прийом адсорбентіk= 4; (таких як активоване вугілля), якщо цих заходів вжито невдо = 74;зі після прийо = 84;у препа= ;рату.

Побічні реакції.

У зв’язку з особливостn= 3;ми основного захворюванl= 5;я і великою кількістю лікарських = 79;асобів, що застосовуюm= 0;ься одночасно після транс = 87;лантації, профіль поб= 10;чних реакцій іму = 85;одепресант&#= 1110;в точно встановити складно.

Більшість явищ побічних реакцій, наведених нижче, оборотні і/або зникаю= 090;ь при зниженн= 10; дози. При пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і відзначаєтn= 0;ся менша кількість випадків побічних ре = 72;кцій порівняно з внутрішньоk= 4;енним застосуванl= 5;ям.

Частота побічних реакцій визначаєтьl= 9;я наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, <= ; 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< = ;1/10000), частота невідома (неможливо оцінити чер = 77;з недостатніl= 9;ть даних). У рамках кожної част = 86;тної групи побічні ефекти зазначені у = 087;орядку зменшення серйозностo= 0;.

Інф&= #1077;кції та інвазії. На тлі терапії такролімусl= 6;м, як і іншими потужними імунодепреl= 9;антами, часто підвищуєтьl= 9;я ризик розвитку ін = 92;екційних захворюванn= 0; (вірусних, бактеріальl= 5;их, грибкових, протозойниm= 3;). Ймовірне по = 75;іршення перебігу раніше діагностовk= 2;них інфекцій. Можливе виникнення як локальни = 93;, так і генера= 083;ізованих інфекцій. У пацієнтів, я= 082;і отримували імуносупреl= 9;анти, в тому числі такролімус, = 087;овідомляло&= #1089;я про випадки = 094;итомегалов&= #1110;русної інфекції, не= 092;ропатії, асоційованl= 6;ї з ВК-вірусом, а також прогресуючl= 6;ї мультифокаl= 3;ьної лейкоенцефk= 2;лопатії (ПМЛ), асоційованl= 6;ї з JC-вірусом.

Доб&= #1088;оякісні, злоякісні т = 72; неідентифіl= 2;овані новоутвореl= 5;ня. У пацієнтів, які отримують імуносупреl= 9;ивну терапію, існує підвищений ризик розви = 90;ку злоякісних новоутвореl= 5;ь. При застосу = 74;анні такролімусm= 1; повідомлялl= 6;ся як про добро= 103;кісні, так і про злоякісні новоутвореl= 5;ня, у тому числі лімфопроліm= 2;еративні захворюванl= 5;я, асоційованo= 0; з вірусом Епштейна – = Барр (EBV), та злоякісні новоутвореl= 5;ня шкіри.

З боку систе= ;ми крові та лімфатичноo= 1; системи. Часто: анемія, лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, лейкоцитоз, відхилення = 74; показниках аналізу еритроцитіk= 4;. Нечастl= 6;: коагу= 083;опатія, відхилення = 74; показниках коагулограl= 4;и і кровотечі, панцитопенo= 0;я, нейтропеніn= 3;. Рідко: тромботичl= 5;а тромбоцитоl= 7;енічна пурпура, гіп= 086;протромбін&= #1077;мія, тромботичнk= 2; мікроангіоl= 7;атія. Частота невідома: іс= 090;инна еритроцитаl= 8;на аплазія, агр= 072;нулоцитоз, гемолітичнk= 2; анемія.

З боку імунно= 11; системи. Частота невідома: у пацієнтів, які отримували такролімус, відзначалиl= 9;я алергічні т = 72; анафілактоo= 1;дні реакції (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку ендокринноo= 1; системи. Рідко: гірсу= 090;изм.

З боку <= /span>метаболізм&= #1091; та харчування. Дуже часто: гіперглікеl= 4;ія, цукровий діабет, гіперкалієl= 4;ія. Часто: гіпомагніn= 8;мія, гіпофосфатk= 7;мія, гіпокаліємo= 0;я, гіпокальціn= 8;мія, гіпонатрієl= 4;ія, гіперволемo= 0;я, гіперурикеl= 4;ія, зниження апетиту, анорексія, метаболічнl= 0;й ацидоз, гіперліпідk= 7;мія, гіперхолесm= 0;еринемія, гіпертриглo= 0;церидемія, інші електролітl= 5;і порушення. Нечасто: зневодн= ;ення, гіпопротеїl= 5;емія, гіперфосфаm= 0;емія, гіпоглікемo= 0;я.

З боку психік = 80;. Дуже часто: безсоння. Ча= 089;то: тривож= ність, сплутаністn= 0; свідомості та дезорієн = 90;ація, депресія, пригнічениl= 1; настрій, емоційні розлади, ніч= 085;і жахи, галюцинаціo= 1;, психічні розлади. Не= 095;асто: психот= ичні розлади.

З боку нервової системи. Дуже часто: тремор, голо= 074;ний біль. Часто: судоми, порушення свідомості, парестезії та дизестез= 10;ї, периферичнo= 0; нейропатії, запаморочеl= 5;ня, порушення почерку, роз= 083;ади нервової системи. Не = 95;асто: ком = 72;, крововиливl= 0; у центральн= 10;й нервовій системі та порушення мозкового кровообігу, параліч і парез, енцефалопаm= 0;ія, порушення м = 86;влення і артикуляціo= 1;, амнезія. Рідко: гі = 87;ертонус. Дуже рідко: м&#= 1110;астенія.
З боку органів зор = 91;. Часто: нечіткість зору, фотофобія, = 088;озлади з боку очей. Нечасто:= катаракта= . Рідко: сліпо= 090;а. Частотk= 2; невідома: l= 6;птична нейропатія.

З боку органів слуху та рівноваги. Часто: шум у вухах. Нечk= 2;сто: зниже= 085;ня слуху. Рідко: l= 5;ейросенсор= 085;а глухота. Дуже рідко: порушення слуху.

З боку серця= ;. Час= то: ішемічні коронарні розлади, тахікардія. <= span lang=3DUK>Нечасто: шлуночковk= 2; аритмія та зупинка серця, серце= 074;а недостатніl= 9;ть, кардіоміопk= 2;тії, гіпертрофіn= 3; шлуночків, суправентрl= 0;кулярна аритмія, серцебиття, відхилення = 74; параметрах ЕКГ, порушен= 085;я ритму і частоти серцевих скорочень та пульсу<= span lang=3DRU style=3D'background:white;mso-ansi-language:RU'>. Рідко: перикардіk= 2;льний випіт. Дуже рідко: від= ;хилення в параметра = 93; ехокардіогl= 8;ами, подо= 074;ження інтервалу QT на ЕКГ, аритмія тип = 91; Torsades de = Pointes.

З боку судинної си = 89;теми. Дуж= ;е часто: артеріk= 2;льна гіпертензіn= 3;. Часто: кровоте= ;чі, тромбоембоl= 3;ічні та ішемічні = 091;складнення, порушення периферичнl= 6;го кровообігу, = 089;удинні гіпотензивl= 5;і розлади. Не= 095;асто: інфаркт, тромбоз глибоких ве = 85; кінцівок, шо= 082;.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я. Часто: задишка, легеневі паренхіматl= 6;зні розлади, пле= 074;ральний випіт, фарингіт, кашель, закл= 072;деність носа, риніт. &= #1053;ечасто: дихальна недостатніl= 9;ть, розлади з боку дихаль = 85;их шляхів, астм= 072;. Рі= 076;ко: гос = 90;рий респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Дуже часто: діаре= 103;, нудота. Ч&= #1072;сто: запаль= ні захворюванl= 5;я шлунково-ки = 96;кового тракту, шлунково-ки = 96;кові виразки та = 087;ерфорації, шлунково-ки = 96;кові кровотечі, стоматит і в= 080;разки слизової оболонки ротової порожнини, асцит, блювання, шлунково-ки = 96;ковий і абдомінальl= 5;ий біль, симпто= 084;и диспепсії, запор, метеоризм, відчуття здуття і розпирання = 74; животі, рідк= 110; випорожненl= 5;я, симптоми порушень з боку шлунко = 74;о-кишкового тракту. = 53;ечасто: пар = 72;літична кишкова непрохідніl= 9;ть (паралітичн = 80;й ілеус), перитоніт, гострий і хронічний панкреатит, підвищення рівня амілази в крові, гастроезофk= 2;геальна рефлюксна хвороба, порушення евакуаторнl= 6;ї функції шлунка. Р&= #1110;дко: час= ткова непрохідніl= 9;ть кишечнику (с= 091;білеус), панкреатичl= 5;і псевдокістl= 0;.

З боку гепато = 73;іліарної системи. Часто: відхилення від норми пр= 080; дослідженнo= 0; показників функції печінки, підвищеннn= 3; рівня печінкових ферментів, п= 086;рушення функції печінки, застій жовч= 10; та жовтяниц= 03;, ураження клітин печінки та гепатит, холангіт, ро= 079;лади жовчовивідl= 5;их шляхів. Рід= 082;о: тромбо= з печінкової артерії, венооклюзіl= 1;на хвороба печінки. Ду= 078;е рідко: l= 7;ечінкова недостатніl= 9;ть, стеноз жовч = 86;вивідної протоки.

З боку шкіри та підшкірної тканини. Часто: свербіж, висипання, алопеція, акне, підвищене потовиділеl= 5;ня. Неч = 72;сто: дерматит, фотосенсибo= 0;лізація. Рідко: токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (синдром Лайєлла). Ду= же рідко: син= ;дром Стівенса – Джонсон= ;а.

З боку кістково-м’= 03;зової системи та сполучної тканини. Часто: артралгія, м’язові судоми, біль у кінцівках, біль у спині. Нечасто: розлади з боку суглобів. Рідко: зменшення рухливості.

З боку сечовидільl= 5;ої системи. Д= 091;же часто: порушен&= #1085;я функції нирок. Часто: ниркова недостатніl= 9;ть, гостра ниркова нед = 86;статність, олігурія, гострий канальцевиl= 1; некроз, токсична нефропатія, сечовий син = 76;ром, розлади з боку сечового міхура та уретри. Нечасто: анурія, гемолітичнl= 0;й уремічний синдром. Ду= 078;е рідко: l= 5;ефропатія, геморагічнl= 0;й цистит.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз. Нечасто: дисменореn= 3;, маткова кровотеча.

Заг&= #1072;льні розлади та ускладненнn= 3;. Часто: астенія, гарячкові стани, набряки, біл= 100; і дискомфор = 90;, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази в крові, збільшення маси тіла, порушення терморегулn= 3;ції. Нечасто: поліорганl= 5;а недостатніl= 9;ть, грипоподібl= 5;ий синдром, &= #1087;орушення сприйняття температурl= 0; навколишньl= 6;го середовища, відчуття здавлюваннn= 3; в грудях, відчуття тр = 80;воги, погіршення самопочуттn= 3;, підвищення рівня лактатдегіk= 6;рогенази в крові, зниж&#= 1077;ння маси тіла. Рідко: спрага, втрата рівноваги (падіння), стискаючий біль у грудній клітці, зниж= 077;ння рухливості, виразки. Дуже рідко<= /span>: збільшеннn= 3; маси жирово= 11; тканини. Част= ;ота невідома: фебрильна нейтр= 086;пенія.

Тра&= #1074;ми, отруєння та процедурні ускладненнn= 3;. Часто: первинна дисфункція трансплантk= 2;та.

Відомі випадки медичних помилок, зокрема вип = 72;дкового, ненавмисноk= 5;о чи безконтр = 86;льного переведеннn= 3; пацієнта з однієї ліка = 88;ської форми такро = 83;імусу (стандартно= 11; чи пролонговаl= 5;ої) на іншу. Інод&#= 1110; це спричиня = 83;о відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та (частоту не м&#= 1086;жна встановити виходячи з наявних дан = 80;х).

Біль у кінцівках описується = 74; ряді опублі = 82;ованих звітів про випадки захворюванl= 5;я як частина індукованоk= 5;о інгібітораl= 4;и кальциневрl= 0;ну больового синдрому (КІБС). Цей біль зазвичай є двобічним, симетричниl= 4;, тяжким, висхідним у нижніх кінцівках, може бути по= 074;’язаний з високим терапевтичl= 5;им рівнем такр = 86;лімусу і може реагувати н = 72; зменшення дози такрол= 10;мусу. У деяких випадках було необхідно п = 77;рейти на альтернатиk= 4;ну імуносупреl= 9;ію.

Термін придатностo= 0;. 2 роки. Післ= 03; розкриття пакета зберігати н = 77; більше 1 року.

Умо= ви зберігання. Зберігати при температурo= 0; не вище 30 °С в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від вологи і світла. З= 073;ерігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Несумісні&#= 1089;ть. Такроліму = 89; несумісний = 79; полівінілхl= 3;оридом (PVC). Системи дл= 03; інфузій, шприци та інші інстру = 84;енти, які використовm= 1;ються для приготу = 74;ання і введення суспензії з вмісту капсул Такн= 10;, не повинні містити у своєму складі полівінілхl= 3;орид.

Упа= ковка. По 10 капсул у блістері; по 5 блістерів у запаяному пакеті разо = 84; із вологопо = 75;линаючим пакетиком в = 082;оробці.

Категор&#= 1110;я відпуску. За рецептом.

Вир= обник. Ла = 73;ораторіез Цинфа С.А.

Місцезн&#= 1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Олаз Чіпі, 10, Полігоно Арета, 31620 Хуарте (Наварра), Ісп&= #1072;нія.