ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосування лікарського засобу

ГІНІПРАЛ

(GYNIPRAL^®)

<= /b>

Склад:=

діюча речовина: hexoprenaline;

1 ампула по= 2 мл містить 0,01 мг гексопреналіну сульфату;=

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223); динатрію едетат; натрію х= лорид; кислота сірчана, розведена (для коригування рН)= ; вода для ін’єкцій.

=

Лі= карська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

&nb= sp;

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на сечостатеву систему та статеві гормони. Інші засоби, що застосовують у гінекології. Симпатоміметики, що пригнічують скорочувальну активність матки. Ко= д АТХ G02С А.

Фармакологі= чні властивості.

Фармакодинаміка.

Препарат Гініпрал є селективним бета-2-симпатоміметиком, що розслаблює м’язи матки. Під впливом препарату <= span class=3DSpellE>Гініпрал зменшується або пригнічується частота та інтенсивність скорочень матки. Препарат пригнічує спонтанні, а також спричи= нені окситоцином пологові перейми. Токолітичний ефект розвивається через 3–15 хвилин після внутрішньовенного введення препарату та триває приблизно 30 хвилин. Максимальний ефект досягається через 12–18 хвилин.

Фармакокіне= тика.

Розподіл.= Даних відносно розподілу препарату у людському організмі немає. За даними доклінічних дослідже= нь висока концентрація гексопреналіну після внутрішньовенного застосування препарату спостерігається у печінці, нирках, скелетних м’язах; нижча концентрація – у м= озку та міокарді.

Метаболіз= м. Гексопреналін метаболізується за рахунок катехол-О-метилтрансферази в моно-3-О-метил-гексопреналін та ди-3-O-метил-гексопреналін.

Елімінаці= я. Після внутрішньовенного застосування близько 44 % препарату виділяється= із сечею і 5 % – з фекаліями впродовж 24 годин та = 54 % і 15,5 % відповідно впродовж 8 днів. На початковому етапі вільний гексопреналін, два метильованих<= /span> метаболіти, а також їх сульфатні та глюкуронідні сполуки не виділяються із сечею. Через 48 годин після застосування препарат= у в сечі виявляється лише метаболіт ди-3-O-метил-гексопреналін. Невелика кількі= сть препарату (близько 10 %) виводиться із жовчю зазвичай у вигляді сполук O-метильованих метаболітів. З огляду на те, що з фекаліями виводиться нижча доза препарату, ніж <= span class=3DSpellE>екскретується із жовчю, деяка частина препарату реабсорбується.

Клінічні характеристики. <= /i>

Показання.

- Короткочасне лікування неускладненого перебігу передчасних пологів:

пригнічення скоротливої активності матки у пацієнток з терміном вагітно= сті від 22 до 37 тижнів за відсутності медичних або гінекологічних протипоказан= ь до проведення токолітичної терапії.

-&nb= sp; Перед повор= отом плода з поперечного положення.

= - Як екстрений захід при передчасних пологах перед транспортуванням вагітної до лікарні.

Протипоказа= ння.

-&nb= sp; Підвищена чутливість до гексапреналіну або до будь-якого компонента препарату.

-&nb= sp; Наявність будь-якого захворювання до 22 тижнів вагітності.

-&nb= sp; Застосування препарату як токолітичного засобу пацієнтам із ішемічною хворобою серця в анамнезі або пацієнтам із істотними факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця.=

-&nb= sp; Загроза вик= идня під час І та ІІ триместрів вагітності.

-&nb= sp; Будь-яке захворювання матері або плода, при якому збереження вагітності є небезпечни= м, наприклад, тяжкий ступінь токсемії, внутрішньоутробна інфекція, вагінальна кровотеча внаслідок передлежання плаценти, еклампсія або тяжка прееклампсія, відшарування плаценти або здавлення пуповини.

-&nb= sp; Внутрішньоу= тробна загибель плода, летальні вроджені аномалії в анамнезі або летальні хромосом= ні аномалії.

-&nb= sp; Бронхіальна астма з підвищеною чутливістю до сульфатів.

-&nb= sp; Захворювання серцево-судинної системи, зокрема тахіаритмія, міокардит, вада мітрального клапана.=

-&nb= sp; Гіпертиреоз= .

-&nb= sp; Тяжкі захворювання печінки та нирок.

-&nb= sp; Закритокутова глаукома. =

Застосування препарату Гін= іпрал протипоказане пацієнтам, що мають захворювання, на тлі яких застосування бета-міметиків може мати небажану дію, наприклад, лег= енева гіпертензія, захворювання серцево-судинної системи (гіпертрофічна обструкти= вна кардіоміопатія або перешкода току крові з лівого шлуночка, наприклад, аортальний стеноз).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Галогенвміс= ні анестетики. Внаслідок додаткового антигіпертензивного ефекту підвищує= ться ризик розвитку слабкості пологової діяльності з розвитком кровотечі. Повідомлялося про серйозні порушення шлуночкового ритму внаслідок збільшення серцевої реактивності при взаємодії препарату з = галогенвмісними анестетиками.

Терапію препаратом необхідно припинити принаймні за 6 годин до проведення будь-якої запланованої анестез= ії з застосуванням галогенвмісних анестетиків.

Кортикостероїди. Кортикостероїди для системно= го застосування часто призначають при передчасних пологах для прискорення дозрівання легень плода. Повідомлялося про набряк легень у жінок при одночасному застосуванні бета-агоністів та кортикостероїдів.

Кортикостероїди збільшують рі= вень глюкози в крові та можуть призводити до зменшення рівня калію у сироватці крові. Сумісну терапію з кортикостероїдами слід застосовувати під постійним контролем у зв’язку з підвищеним ризиком розвитку гіперглікемії та гіпокаліємії (див. розділ «Особливості застосування»)= .

Протидіабетичні засоби. Застосуван= ня бета-агоністів підвищує рівень глюкози в крові, що мо= же бути інтерпретовано як зменшення ефективності протидіа= бетичної терапії. В цій ситуації протидіабетичне лікуван= ня повинно бути скориговано (див. розділ «Особливості застосування»).

Засоби, що зменшують рівень калію. Застосування бета-агоністів пов’язане зі зменшенням рівня калію в сироватці крові. Сумісну терапію з іншими засобами, що підвищують ризик розвитку гіпо= каліємії (такими як діуретики, диго= ксин, метилксантини, кортикостероїди), слід призначати пацієнтам з обережністю і тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь лікування, особливу увагу приділяючи під= вищенму ризику розвитку серцевих аритмій внаслідок гіпокаліємі= ї (див. розділ «Особливості застосування»).

Інші взаємодії. Неселективні бета-адреноблокатори послаблюють або скасовують дію препарату Гініпрал.

Інтенсивніс= ть накопичення глікогену в печінці, спричиненого застосуванням глюкокортикостероїдів, знижується під дією препарату Гініпрал.

Не слід проводити сумісне лікування з симпатоміметиками (серцево-судинні і протиастматичні препарати), оскільки посилюється дія препаратів на серцево-судинну систему та підвищуєт= ься ризик виникнення побічних реакцій внаслідок передозування.

Препарат Гініпрал не слід застосовувати сумісно з препаратами, що містять алкалоїди ріжків, а також із препаратами, що містять кальцій, вітамін Д, д= игідротахістеролом і мінералокортикоїдами.

Особливості застосування.

Рішення про початок терапії препаратом Гініпрал приймається після ретельної оцінки співвідно= шення ризик/користь застосування.

Лікування проводиться лише в належним чином обладнаних установах для здійснення постійного контролю за станом здоров’я матері та плода.

При розриві плідних оболонок або розкритті шийки матки більше ніж на 4 с= м, токоліз із застосуванням б= ета-агоністів не рекомендований.

Препарат Гініпрал с= лід з обережністю застосовувати при токолізі. Впродовж усього періоду лікування необ= хідно здійснювати контроль за функцією серця та респіраторної системи і проводити моніторинг електрокардіограми (ЕКГ).

Слід постійно проводити такі спостереження за станом матері та, якщо це можливо/необхідно, плода:

-&nb= sp; вимірювання артеріального тиску та частоти серцевих скорочень;

-&nb= sp; проведення = ЕКГ;

-&nb= sp; дослідження водно-електролітного балансу з метою виявлення можливого розвитку набряку легень;

-&nb= sp; вимірювання рівня глюкози та лактату в крові, особливо у хворих на цукровий діабет;

-&nb= sp; вимірювання рівня калію, оскільки застосування бета-агоністів може спричиняти зменшення рівня калію у сироватці крові, що збільшує ризик розвитку аритмій (див. розділ «Вз= аємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтам за наявності гіпокаліємії до початку проведення токолітичної терапії слід призначати замісну терапію препаратами калію для перорального застосування.

Слід припинити лікування при появі симптомів іш= емії міокарда (наприклад, біль у грудях або зміни на ЕКГ).

Не слід застосовувати препарат Гініпрал як токолітичний засіб пацієнтам зі значними фак= торами ризику або підозрою на будь-яке захворювання серцево-судинної системи в анамнезі (наприклад, тахіаритмія, серцева недостатність або вади клапанів серця; див. розділ «Протипоказання»). При виникненні передчасної пологової діяльності у пацієнтки зі встановленим або підозрюваним серцево-судинним захворюванням лікар, який має досвід роботи з такими пацієнтами, повинен оцінити доцільність лікування препаратом Гініпрал до початку інфузії.

Набряк леге= нь. З огляду на можливість розвитку набряку легень та ішемії міокарда у матері під час або після застосування терапії бета-агоністами при передчасних пологах, слід вести ретельне спостереження за станом водно-електролітного балансу, функцією серця та респіраторної системи. Пацієнтки з чинниками, що послаблюють захисну здатність організму, включаючи багатоплідну вагітність, гіперволемію, наявність інфекції та прееклампсію, мають підвищений ризик розвитку набряку легень. Застосування інфузомату для введення препарату замість внутрішньовенної інфузії зводить до мінімуму ризик розвитку гіперволемії= . При появі симптомів набряку легень або ішемії міокарда, особливо при комбінован= ій терапії кортикостероїдами або наявності супутніх захворювань (захворювання нирок, НПГ-гестоз), рекомендовано припинити лік= ування препаратом. Слід обмежити вживання солі.

Артеріальний тиск та частота серцевих скорочень. Інфузія бета-агоністів, як правило, супроводжується збільшенн= ям частоти серцевих скорочень (ЧСС) у матері на 20–50 ударів за хвилину. Слід контролювати частоту пульсу матері та у кожному конкретному випадку розглян= ути необхідність контролю такого підвищення ЧСС шляхом зниження дози або відміни препарату. Як правило, пульс матері у стані спокою не повинен перевищувати = 120 ударів за хвилину.

Артеріальний тиск матері під час інфузії може дещо знижуватися; д= іастолічний тиск знижується більше за систолічний. Падіння діастол= ічного тиску, як правило, перебуває в діапазоні від 10 до 20 мм рт. ст.= Вплив інфузії на ЧСС плода менш виражений, але може спостерігатися збільшення на 20 ударів за хвилину.

Щоб мінімізувати ризик виникнення артеріальної = гіпотензії, пов’язаної з проведенням токолітичної терапії, слід вжити особливих заходів для уникнення пе= ретискання верхньої порожнистої вени, пацієнтку слід розмістити в положенні лежачи то = на лівому, то на правому боці почергово вп= родовж інфузії.

Цукровий діабет. Введення бета-агоністів зумовлює підвищення= рівня глюкози в крові. Тому слід контролювати рівень глюкози та лактату в крові у вагітних, хворих на цукровий діабет, а також скоригувати лікування цукрового діабету відповідно до потреб хворої під час токолізу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Інші застереження. Під час токолітичної терапії із застосуван= ням бета-адреноблокаторів можуть посилюватися симптоми супутньої міотонічної дистрофії. У таких випадк= ах рекомендується застосування дифенілгідантоїну (= фенітоїну).

Пацієнтам із підвищеною чутливістю до симпатоміметиків препарат Гініпр= ал слід застосовувати у низьких індивідуально підібраних дозах під постійним наглядом лікаря.

Оскільки лікування препаратом Гініпрал може пригнічувати перистальтику кишечнику (рідко спостерігалася атонія кишечнику), слід контролювати регулярне випорожнення кишечнику впродовж токоліти= чної терапії.

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.= Гініпрал призначають для застосування у період вагітн= ості (див. розділ «Показання»).

Годування груддю. Препарат не призначений до застосування у період годування груддю, тому відповідні дані відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат не має або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. ~~<= /o:p>~~

Спосіб застосування та дози.

Для внутрішньовенного струминного введення або інф= узії.

Вказане дозування можна застосовувати тільки як орієнтовне, оскільки токоліз потребує індивідуального підходу до пацієнтки= .

Початок тер= апії препаратом Гініпрал мають проводити лише акушери/лікарі з досвідом застосування токолітичних засобів. Лікування проводи= ться лише в належним чин= ом обладнаних установах для = здійснення постійного контролю за станом здоров’я матері та плода.
Препарат Гініпрал слід застосовувати якомога ра= ніше після діагностування передчасних пологів та виключення будь-яких протипоказань до застосування гексопреналіну (д= ив. розділ «Протипоказання»).

Під час терапії препаратом необхідно здійснювати належну оцінку стану серцево-судинної системи за допомогою безперервног= о моніторування ЕКГ (див. розді= л «Особливості застосування»).

Дозування.

Перед повор= отом плода з поперечного положення та при застосуванні у якості екстреного заходу при передчасних пологах перед транспортуванням вагітної до лікарні.

Рекомендова= на доза – 10 мкг (1 ампула по 2 мл) препарату Гініпрал, розведених у 10 мл 0,9 % розчині натрію хло= риду або 5 % розчині глюкози, вводити впродо= вж 5-10 хвилин внутрішньовенно. У разі необхідності продовжити лікування препаратом Гініпрал, концентрат для розчину для= інфузій.

Короткочасне лікування передчасних пологів при наявності вкорочення і/або розкриття шийки матки.

На початку лікування починають із струминного введення дози 10 мк= г (1 ампула по 2 мл) (спосіб розведення див. вище) з подальшою інфузією препарату Гініпрал зі швидкістю 0,3 мкг/хв.

Як альтернативне лікування можливе застосування тільки ін= фузій препарату Гініпрал зі швидкістю 0,3 мкг/хв без попереднього струминного введення препарат= у.

Вводити внутрішньовенно краплинно (при розраху= нку швидкості введення з використанням звичайних інфузійних систем враховувати, що 20 крапель =3D 1 мл). Необхідну кількість ампул конц= ентрату для інфузій розчинити в 500 мл 0,9 % розчину на= трію хлориду або 5 % розчині глюкози.

Швидкість введення 0,3 мкг/хв:

Доза	Загальний об’єм<= /span>	Кількість крапель/хв	мл/хв
25 мкг= (1 ампула по 5 мл)	500 мл	120 крапель/хв	6 мл/хв
50 мкг= (2 ампули по 5 мл)	500 мл	60 крапель/хв	3 мл/хв
75 мкг= (3 ампули по 5 мл)	500 мл	40 крапель/хв	2 мл/хв
100 мк= г (4 ампули по 5 мл)	500 мл	30 крапель/хв	1,5 мл/хв=

Зареєстрова= ні одиничні випадки застосування гексопреналіну у = дозі 430 мкг на добу.

Короткочасне лікування передч= асних пологів без вкорочення або розкриття шийки матки.

Рекомендова= на доза: безперервна інфузія 0,075 мкг/хв. Вводити внутрішньовенно краплинно (<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>при розраху= нку швидкості введення з використанням звичайних інфузійних систем враховувати, що 20 крапель =3D 1 мл). Необхідну кількість ампул концентрату для інфузій розчинити в 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози.

Швидкість введення 0,075 мкг/хв:

Доза	Загальний об’єм<= /span>	Кількість крапель/хв	мл/хв
25 мкг= (1 ампула по 5 мл)	500 мл	30 крапель/хв	1,5 мл/хв=
50 мкг= (2 ампули по 5 мл)	500 мл	15 крапель/хв	0,75 мл/хв

Тривалість лікування.

Тривалість токолітичного лікування залежить від існуючого ступеня ризику переривання вагітності (тенденція до зменшення інтервалу між переймами, стану шийки матки) та від = вираженості побічних ефектів (наприклад, збільшення ч= астоти серцевих скорочень). Побічні ефекти слід мінімізувати наскільки це можливо.=

Тривалість лікування препаратом не повинна перевищувати 48 годин, оскільки дані досліджень свідчать про те, що за допомогою токолітичної терапії вдається відстро= чити пологи на період до 48 годин. У ході рандомізованих контрольованих досліджень не спостерігалося статистично значущого впливу лікування препаратом Гініпрал на перинатальну летальність або захворюваність. Відстрочення пологів за допомогою препарату= Гініпрал може бути використане для застосування інших заходів, які значно покращують перинатальне здо= ров’я.

Спеціальні заходи безпеки при= інфузійному введенні препарату.

Дозу препар= ату слід підбирати індивідуально з урахуванням обмежуючих факторів: пригнічення скорочень матки, збільшення частоти пульсу, зміну артеріального тиску. Слід ретельно контролювати ці показники під час лікування. Показник ЧСС матері не повинен перевищувати 120 уд/хв.

Слід постій= но проводити дослідження рівня гідратації організму матері з метою уникнення можливого розвитку набряку легень (див. розділ «Особливості застосування»). Об’єм рідини, з яким вводять препарат, слід звести до мінімуму. Преп= арат слід вводити із застосуванням контрольованого інфузійн= ого пристрою, бажано інфузомату.<= /p>

Діти.

Препарат не призначений для застосування дітям.

Передозування.

Симптомами передозування можуть бути: значне підвищення частоти серце= вих скорочень матері, тремор, відчуття серцебиття, головний біль, пітливість.

Зазвичай для усунення цих симптомів достатньо зменшення дозування препарату. Для усунення тяжких симптомів передозування рекомендується застосування неселективних бета-адреноблокаторів, які конку= рентно інгібують дію препарату Гініпрал.

Побічні реакції.

Найпоширеніші небажані ефекти препарату Гініпрал= пов’язані з фармакологічними властивостями бета-мімети= ків. З метою усунення або зменшення появи небажаних ефектів проводять ретельний контроль гемодинамічних параметрів, т= аких як артеріальний тиск, частота серцевих скорочень та відповідне коригування = дози препарату. Ці ефекти зазвичай зникають після припинення застосування препарату.

Небажані еф= екти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (≥ 1:10), часто (≥ 1:100= , < 1:10), неч= асто (≥ 1:1000, < 1:100), рі= дко (≥ 1:10000, < 1:1000), д= уже рідко (= < 1:10000), невідомо (частота не визначена за даними).

З боку ендокринної системи.

Невідомо: ліполіз.=

Метаболічні порушення.

Часто: гіпокаліємія.*

Рідко: гіперглікемія (більш виражена у хворих на цукровий діабет).*

З боку нервової системи.

Дуже часто: тремор.

Невідомо: головний біль= , запаморочення, тривожність.

З боку серцево-судинної системи.

Дуже часто: тахікардія.*

= Часто: відчуття серцебиття*, зниження діастолічного тиску *, артеріальна гіпотензія (див. розділ «Особливості застосування»).*

= Рідко: порушення серцевого ритму, наприклад фібриляція передсердь, ішемія міокарда (див. роз= діл «Особливості застосування»)*, периферична вазодилатаці= я*, шлуночкова екстрасистолія.

= Невідомо: збільшення серцевого викиду, підвищення систолічного тиску, невеликі коливання= ЧСС плода, стенокардія.

З боку дихальної системи.

Нечасто: набряк легень.*

З боку шлунково-кишкового тракту.

Рідко: нудота.

Невідомо: блювання, пригнічення перистальтики кишечнику, атонія кишечнику.

З боку печі= нки.

Невідомо: (транзиторне) підвищення концентрації трансаміназ у сироватці крові.=

З боку шкіри та підшкірної клітковини. =

Часто: пітливість.

Невідомо: почервоніння шкіри.

З боку нирок та сечовивідних шляхів.=

Невідомо: зниження= діурезу (особливо на початковій фазі лікування), набряк.

* Дані реакції були зареєстровані при застосуванні= бета-агоністів короткої дії в акушерській практиці та вважаються класоспецифічними ефектами (див. роз= діл «Особливості застосування»).

У поодиноких випадках, особливо у пацієнтів із бронхіальною астмою, сульфати, що містяться у препараті, можуть спровокувати реакцію гіперчутливості з можливими симптомами: нудота, діаре= я, свистяче дихання, гострий астматичний напад, порушення свідомості або шок. Гострота проявів даних симптомів залежить від індивідуальних особливостей організму пацієнта та може призвести до небезпечних для життя хворого наслідків.

Цукровий д<= /span>іабет. Якщо пологи відбуваються безпосередньо після короткочасного лікування препаратом, слід спостерігати за новонародженим на наявність ознак гіпоглікемії, оскільки гексопреналін може призводити до підвищення рівня глю= кози та інсуліну в крові матері. Також слід врахувати можливіс= ть розвитку ацидозу у новонароджених у зв’язку з можливим проникненням кислих метаболітів через плаценту (лактату, кетонових тіл).

У рідких випадках внаслідок дії натрію метабісульфіту, що міститься у препараті, можливий ро= звиток тяжких реакції гіперчутливості та бронхоспазму.

Термін придатності. =

3= роки.=

Від= новлений роз= чин: хім= ічна та фізична стабільність відновленого розчину після розведення

(0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози) була продемонстрована протягом

24 годин при температурі 15–25 ºС. <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>З мікробіологічної точки зору препарат = слід застосовувати негайно. У випадку невикористання одразу термін та умо= ви зберігання відновленого розчину до його застосування є відповідальністю користувача.

<= /b>

<= /b>

<= /b>

<= /b>

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упак= овці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступ= ному для дітей місці!

Несумісність.

Сульфіт є високоактивним компонентом, тому слід утриматися від змішування Гініпралу з іншими розчинами, крім 0,9 % розчину натрію хлориду і 5 % розчину глюкози.

=

Упаковка.

По 2 мл в ампулі; по 5 ампул у картонній коробц= і.

&nb= sp;

Категорія відпуску.

За рецептом.

<= /p>
Виробник.

Такеда Австрія ГмбХ, Австрія/ Takeda Austria<= /span> GmbH, Austria<= /span>.

<= /p>
Місцезнаход= ження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Ст. Петер-Штрассе 25, 4020 Лінц, Австрія/ St. Peter-Strasse 25, 4020 Linz, Austria.

<= /p>