ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засоб= у

ФУНІТ®

(FUNIT)<= /span>

Склад:

діюча речовина: itraconazole;

1 капсула = містить ітраконазолу 100 мг;

допоміжні речовини:<= /span> гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь 6000;

нейтральні мікропелети: цукор сферичний, крохма= ль кукурудзяний;

желатинова капсула: азорубін (Е 122), патентований синій V (Е 131)= , титану діоксид (Е 171), ка= рамель (Е 150), желатин.

Лікарська форма. Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: <= /i>тверді желатинові капсули з кришеч= кою рожевого кольору та корпусом коричневого кольору, що містять сферичні мікропелети від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Протигрибк= ові засоби для системного застосування. Похідні триазолу.

Код АТХ J02A C02.

Фармакологічні властив= ості.

Фармакодинаміка.

= Ітраконазол - похідне триазолу, має широкий спектр дії.=

= Ітраконазол пригнічує синтез ергостеролу у клітинах гри= бків. Ергостерол є важливим компонентом клітинної мембрани грибка, пригнічення йо= го синтезу забезпечує протигрибковий ефект.

= Стосовно ітраконазолу, граничні значення встановлені ли= ше для Candida = spp. Для поверхневих мікотичних інфекцій (CLSI M27-A2, граничні значення не встановлені за методологією EUCAST). Граничні значення CLSI<= /span> наступні: чутливі ≤ 0,125; чутливі дозозалежні 0= ,25-0,5 та резистентні ≥ 1 мкг/мл. Граничні значення не були встановлені для міцеліальних грибів.

= Ітраконазол пригнічує ріст широкого спектра грибків, патогенних для людини у концентраціях зазвичай ≤ 1 мкг/мл. Вони включають: дерматофіти (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджі (Candida spp., включаючи C. albic= ans, C. tropicalis, C. Parapsilosis та C. kruse= i,= Cryptococcus neoformans, Malassezia spp, Trich= osporon = spp., Geotr= ichum = spp.,), Aspergillus spp., Histoplasma spp., включаючи H. capsulatum; Paracoccidioides = brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., = Blastomyces dermatitidis, Coccidiodes immitis, Pseudallescheria boydii, Penicillium marneffei<= span lang=3DDE style=3D'mso-ansi-font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt;colo= r:black; mso-ansi-language:DE'> т= а інші різновиди дріжджів та грибків.

= Candida krusei, Candida glabrata та Candida = tropicalis загалом є найменш чутливими видами Candi= da, а деякі ізоляти демонструють резистентність до ітраконазолу in vitro= .

= Головними типами грибків, які не пригнічуються ітраконазолом, є зигоміцети (Rhizopus <= /span>spp., Rhizomucor spp., Mucor spp., та= Absidia spp.), = Fusarium spp., Scedosporium proliferans <= /span>та Scopulariopsis <= /span>spp.

Резистентність до азолів розвивається повільно та зазвичай є результатом кількох генетичних мутацій. Механізми, що вже описані, включають надмірну експресію ERG11, який кодує 1= 4α-= деметилазу (фермент-мішень), точкові мутації у ERG11, що призводять до зниження афінно= сті 14α-деметилази до ітраконазолу та/або надмірної експресії переносника,= що в результаті підвищує відтік ітраконазолу з грибкових клітин (а саме – видалення ітраконазолу з його мішені). Перехресна резистентність серед лікарських засобів представників класу азолів спостерігалася у межах різнов= иду Candida, однак резистентність до о= дного з представників класу не обов’язково означає наявність резистентності до ін= ших азолів. Повідомлялося про ітраконазол-резистентні штами Aspergillus fumigatus.

= Фармакокінети= ка.

Загальні фармакокінетичні характеристики.

Пік концентрації у плазмі крові після перорального застосування ітраконазолу досягається у межах від 2 до 5 годин. Внаслідок нелінійної фармакокінетики ітраконазол акумулюється у плазмі крові після багаторазового застосування. Стан рівноважних концентрацій, як правил= о, досягається впродовж 15 днів, зі значеннями С_max 0,5 мкг/мл, 1,1 мкг/мл та 2,0 мкг/мл після застосування 100 мг 1 раз на доб= у, 200 мг 1 раз на добу та 200 мг 2 рази на добу відповідно. Кінцевий період напіввиведення ітраконазолу загалом варіює від 16 до 28 годин після однокра= тної дози та збільшується до 34-42 годин після застосування декількох доз. Після припинення лікування концентрація ітраконазолу знижується до рівня, який майже не виявляється у плазмі крові впродовж 7-14 днів, залежно від дози та тривалос= ті лікування. Середній плазмовий кліренс ітраконазолу після внутрішньовенного застосування становить 278 мл/хв. Завдяки насичуваному печінковому метаболізму при вищих дозах кліренс ітраконазолу знижується.

= Абсорбція

Ітраконазол швидко всмоктується після перорального застосування. Максимальні плазмові концентрації незміненого лікарського зас= обу після застосування капсул перорально досягаються впродовж 2-5 годин. Абсолютна біодоступність ітраконазолу становить 55 %. Максимальна біодоступність при застосуванні внутрішньо спостерігається при = застосуванні препарату відразу після вживання висококалорійної їжі.

Абсорбція капсул ітраконазолу знижена у пацієнтів зі зниженою кислотністю шлунку, пацієнтів, які застосовують препарати – супресори виділення шлункової кисл= оти (антагоністи Н₂-рецепторів, інгібітори протонної помпи), або у пацієнтів з ахлоргідрією, спричиненою певними хворобами (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та і= нші види взаємодії»). Абсорбція ітраконазолу натще у таких пацієнтів збільшуєть= ся, якщо капсули Фуніт^® застосовують з напоями з підвищеною кислотні= стю (наприклад, недієтичною колою). При застосуванні разової дози 200 мг капсул Фуніт^® натще з недієтичною колою після застосування ранітидину, антагоніста Н₂-рецепторів, абсорбція ітраконазолу є співставною = до такої, що спостерігається після застосування капсул Фуніт^® окремо.

Концетрація ітраконазолу після = застосування капсул є нижчою, ніж після застосування розчину орального у тій самій дозі (див. розділ «Особливості застосування»).

= Розподіл

= Більша частина ітраконазолу зв’язується з білками плазми крові (99,8 %), у чому альбумін є головним зв’язуючим компонентом (99,6 % для гідроксиметаболіту). Також він має високу афінність до жирів. Лише 0,2 % ітраконазолу в крові залишається у вигляді незв’язаної речовини. Уявний об’= єм розподілу ітраконазолу досить значний (> 700 л), з чого можна припустити його обширний розподіл у тканинах: концентрації у легенях, нирка= х, печінці, кістках, шлунку, селезінці та м’язах були у 2-3 рази вищі за концентрації у плазмі крові. Накопичення ітраконазолу в кератинових тканинах, особливо у шкірі, в 4 рази перевищувало таке у плазмі крові. Концентрації у спинно-мозковій рідині значно нижчі, ніж у плазмі крові, проте була продемонстрована ефективність проти інфекцій, що локалізуються у спинно-мозковій рідині.

= Біотрансформа= ція

Ітраконазол значною мірою розщеплюється у печінці з утворенням великої кількості метаболітів. Одним із таких метаболі= тів є гідроксиітраконазол, який має порівняну з ітраконазолом протигрибкову дію= in <= /span>vitro. Концентрації гідроксіітраконазолу у плазмі крові приблизно у 2 рази вищі, ніж концентрац= ії ітраконазолу.

Згідно з дослідженнями in vitro, CYP3A4 – головний фермент, залучений до процесу метаболізму ітраконазолу= .

Вив= едення

= Приблизно 35 % ітраконазолу екскретується у вигляді неактивних метаболітів із сечею та близько 54 % – з калом впродовж 1 тижня після застосуван= ня дози розчину орального. Виведення ітраконазолу та активного метаболіту гідрокси-ітраконазолу нирками після внутрішньовенного введення становить ме= нш ніж 1 % від дози. Виведення незміненої речовини з калом варіюється в= ід 3 до 18 %.

= О= собливі категорії пацієнтів

Печінкова недостатність.

Ітраконазол пе= реважно метаболізується у печінці. Фармакокінетичне дослідження із застосуванням одноразової дози 1= 00 мг ітраконазолу (1 капсули 100 мг) було проведено серед 6 здорових та 12 хв= орих на цироз пацієнтів. Не спостерігалося клінічно значущої різниці AUC∞ між цими двома групами. У пацієнтів = із цирозом спостерігалося клінічно значуще зменшення середньої C_max (47 %) та збільшення у 2 рази періоду напіввиведення ітраконазолу (37±17 проти 16±5 годин).

Немає доступни= х даних щодо довготривалого застосування ітраконазолу у пацієнтів, хворих на цироз.=

Ниркова недостатність.

Дані щодо застосування перорального ітраконазолу пацієнтами з порушеннями функцій нирок обмежені.

Немає доступних даних щодо довготривалого застосування ітраконазолу пацієнтам із порушеннями функцій нирок. Діаліз не= має впливу на напіввиведення або кліренс ітраконазолу або гідрокси-ітраконазолу= .

Діти.

Дані щодо застосування перорального ітраконазолу дітям обмежені.

Клінічні характеристики.

= Показання.

- Вульвовагінальний кандид= оз;

- <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-= ansi-language: UK;mso-fareast-language:UK'>висівкоподібний лишай;

- дерматомікози, спричинені чутливими до ітраконазолу збудниками (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), наприклад, дерматофітія стоп, паховий дерматомікоз, дерматофітія тулуба, дерматофітія кистей рук;

- орофарингеальний кандидоз;

- оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами;

- гістоплазмоз;

- системні мікози (у випадках, коли протигрибкова терапія першої лінії = не може бути застосована або в разі неефективності лікування іншими протигрибковими препаратами, що може бути зумовлено наявною патологією, нечутливістю патогена або токсичністю препарату): =

- аспергільоз та кандидоз;

- криптококоз (включно з криптококовим менінгітом): лікування імуноослаблених пацієнтів з криптококозом та усіх пацієнтів з криптококозом= центральної нервової системи;

- підтримувальна терапія у пацієнтів із СНІДом з метою запобігання реци= диву наявної грибкової інфекції.

Фуніт^® також може призначатися для профілактики грибкової інфекції у пацієнтів із тривалою нейтропенією у випадках, коли стандартна терапія є недостатньою.

Протипоказання.<= /i>

Капсули Фуніт<= sup>® протипоказані пацієнтам із відомою гіперчутливістю до діючої речовини<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> або до будь-якої з допоміжних речовин.<= /span>

Протипоказане одночасне застосування лікарського засобу Фуніт^® та субстратів = CYP3A4. Одночасне застосування може спричинити підвищення концентрацій цих лікарських засобів у плазмі крові, що може призвести до посилення або пролонгації терапевтичних та побічних реакцій та станів, що можуть потенційно загрожувати життю. Наприклад, збільшені концентрації цих лікарських засобів можуть призвести до подовження інтервал= у QТ та вентрикулярних тахіаритмій, включно з випадками тріпотіння-мерехтіння шлуночків, аритмії з потенціальним летальним наслідком. Дані лікарські засоби зазначені у розділ= і «Взаємодія з іншими лікарськими за= собами та інші види взаємодій».

Протипоказано застосування капсул Фуніт^=
® пацієнтам зі шлуночковою дисфункцією, такою як застійна серцева недостатність, або застійною серцевою недостатністю в анамнезі, за винятком лікування інфекцій, що загрожують життю (див. розділ «Особливості застосування»).

Не слід застосовувати капсули Фуніт^=
® у період вагітності, за винятком лікування станів, що загрожують життю матері (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»= ).

Взаємодія з іншими лікарськими зас= обами та інші види взаємодій.

Ітраконазол переважно метаболізується цитохромом CYP3A4. Інші препарати, які метаболізуються цим шляхом або модифікують активність CYP3A4, можуть впливати на фармакокінетику ітраконазолу. Ітраконазол у свою чергу т= акож може впливати на фармакокінетику інших субстанцій. Ітраконазол є потужним інгібітором CYP3A4 та
P-глікопротеїну. При одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами слід також керуватися інструкціями для медичного застосування цих лікарських засобів щ= одо інформації про шляхи метаболізму та можливу необхідність корекції доз.

Лікарські = засоби, які можуть знижувати концентрацію ітраконазолу у плазмі крові

Лікарські засоби, які знижують кислотність шлунку (препарати, які нейтралізують кисло= ту, такі як алюмінію гідроксид, або супресори виділення кислоти, такі як антагоністи H₂-рецепторів та інгібітори протонної помпи), впливають на абсорбцію ітраконазолу з капсул. Слід бути обережними при одночасному застосуванні нижчезазначених лікарських засобів та капсул ітраконазолу:

– при одночасному застосуванні ітраконазолу та лікарських засобів, що знижують кислотність, капсули Фуніт^=
® слід застосовувати з напоями з підвищеною кислотністю, такими як недієт= ична кола;

– лікарські засоби, що нейтралізують кислоту (наприклад, алюмінію гідроксид) слід застосовувати щонайменше за 1 годину до або через 2 години після застосування капсул Фуніт^®;

– слід контролювати рівень протигрибкової активності та в разі необхідності збільшувати дозу ітраконазолу.

Одночасне застосування ітраконазолу з потужними індукторами ферменту СYРЗА4 призводит= ь до зниження біодоступності ітраконазолу та гідрокси-ітраконазолу, наслідком чо= го є значне зменшення ефективності лікування. Дані лікарські засоби включають: <= o:p>

– антибактеріальні: ізоніазид, рифабутин (також у підрозділі «Лікарські засоби, концентрацію яких у плазмі крові збільшує ітраконазол»), рифампіцин= ;

– протисудомні: карбамазепін (також у підрозділі «Лікарські засоби, концентрацію яких у пла= змі крові збільшує ітраконазол»), фенобарбітал, фенітоїн;

– противірусні: ефавіренц, невірапін.

Одночасне застосування потужних індукторів ферменту СYРЗА4 з ітраконазолом не рекомендоване. Не слід розпочинати застосування вищезазначених ліків за 2 т= ижні до, протягом та впродовж 2 тижнів після лікування ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли можлива користь значно переважає над потенційним ризиком. Слід ретельно контролювати рівень протигрибкової активності та збільшити у = разі необхідності дозу ітраконазолу.

Лікарські засоби, які збільшують концентрацію ітраконазолу у плазмі крові.

Потужні інгібітори ферменту CYP3A4 можуть збільшити біодоступність ітраконазолу. Наприклад:

– антибактеріальні: ципрофлоксацин, кларитроміцин, еритроміцин;

– противірусні: ритонавір-підсилений дарунавір, ритонавір-підсилений фосампренавір, індинав= ір, ритонавір (також у підрозділі «= Лікарські засоби, концентрацію яких у плазмі крові збільшує ітраконазол»).=

Ці препарати слід застосовувати з обережністю п= ри одночасному застосування з ітраконазолом. Таких пацієнтів слід ретельно обстежувати стосовно ознак або симптомів збільшення або пролонгації фармакологічного ефекту ітраконазолу та у разі необхідності зменшити дозу ітраконазолу. Рекомендовано контролювати концентрацію ітраконазолу в плазмі крові.

Лікарські засоб= и, концентрацію яких у плазмі крові збільшує ітраконазол.

Ітраконазол та його основний метаболіт гідрокси-ітраконазол можуть пригнічувати метаболізм препаратів, які метаболізуються ферментом CYP3A4, та транспортування ліків P-глікопротеїном, що може призвести до збільшення концентрації цих ліків та/або їх метаболітів у плазмі крові. Таке підвищення плазмових концентрацій може призвести до посилення або подовження терапевтичного ефекту та виникне= ння побічних реакцій. Протипоказане призначення ітраконазолу та ліків, що метаболізуються CYP3A4 та подовж= ують інтервал QT, оскільки це може призвести до виникнення шлуночкових тахіаритм= ій, включаючи випадки тріпотіння-мерехтіння шлуночків із летальним наслідком. П= ісля припинення лікування, концентрація ітраконазолу знижується до рівня, який м= айже не виявляється у плазмі крові, впродовж від 7 до 14 днів, залежно від дози = та тривалості лікування. У пацієнтів із цирозом печінки або у пацієнтів, які одночасно застосовують інгібітори ферменту CYP3A4, відміна препарату має бу= ти поступовою. Особливо це стосується лікарських засобів, на метаболізм= яких впливає ітраконазол= . =

Супутні лікарські засоби згруповані у наступні категорії:

Протипоказано: ні в якому разі не застосовувати одночасно або раніше ніж через 2 тижні після закінчення лікування ітраконазолом.

Не рекомен= довано: застосування цих лікарських засобів одночасно та впродовж 2 тижнів після припинення лікування ітраконазолом слід уникати, окрім випадків, коли користь від лікування переважає можливий р= изик виникнення побічних реакцій. Якщо одночасного застосування не можна уникнут= и, то таких пацієнтів слід ретельно обстежувати на появу ознак чи симптомів збільшення або пролонгації фармакологічного ефекту ітраконазолу та у разі необхідності зменшувати дозу ітраконазолу. Рекомендо= вано контролювати рівень концентрації ітраконазолу у плазмі крові.

Застосовувати з обережністю: ретельний моніторинг рекомендовано у випадку одночасного застосування з ітраконазолом. Таких паці= єнтів слід ретельно обстежувати стосовно ознак чи симпто= мів збільшення або пролонгації фармакологічного ефекту ітраконазолу та у разі необхідності зменшувати дозу ітраконазолу. Рекомендовано контролювати концентрацію ітраконазолу в плазмі крові.

Приклади ліків, концентрація яких збільшуєть= ся при одночасному застосуванні з ітраконазолом, наведені у таблиці з відповід= ними рекомендаціями.

Клас лікарських

засобів=

Протипоказано=

Не рекомендовано

Застосовувати

з обережністю=

Альфа-блокатори

Тамсулозин=

Аналгетичні

Левацетилметадол (левометадил), метадон

Фентаніл

Альфентаніл, бупренорфін (для внутрішньовенного та сублінгвального застосування), оксикодон<= /span>

Антиаритмічні

Дизопірамід, дофетилі= д, дронедарон, хінідин

Дигоксин

Антибактеріальні

Рифабутин^а=

Антикоагулянти та антитромбоцитарні

Ривароксабан

Кумарини, цилостазол, дабігатран

Протисудомні

Карбамазепін^а

Протидіабетичні

Репаглінід, саксагліп= тин

Антигельмінтні та протипротозойні

Галофантрин

Празиквантел

Антигістамінні

Астемізол, мізоластин, терфенадин

Ебастин

Проти мігрені

Алкалоїди ріжків, а саме: дигідроерготамін, ергометрин (ергоновін), ерготамін, метилергометрин (метилергоновін)<= /o:p>

Елетриптан=

Антинеопластичні

Іринотекан=

Дасатиніб, нілотиніб, трабектедин

Бортезоміб, бусульфан, доцетаксел, ерлотин= іб, іксабепілон, лапатиніб, триметрексат, алкалоїди барвінку

Антипсихотичні, анксіолітичні та снодійно-седативні

Луразидон, мідазолам (для перорального застосування), пімозид, сертиндол, тріазолам

Альпразолам, арипіпразол, бротизолам, буспірон, галоперидол, мідазолам (для внутрішньовенного введення), пероспірон, кветіапін, рамелтеон, рисперидон

Противірусні

Маравірок, індинавір^b, ритонаві= р^b, саквінавір

Бета-блокатори

Надолол

Блокатори кальцієвих каналів

Бепридил, фелодипін, лерканідипін, нісолдипін

Інші дигідропіридини, включно з верапаміло= м

Засоби, що впливають на серцево-судинну систему

Івабрадин, ранолазин<= o:p>

Аліскірен<= /span>

Діуретики

Еплеренон<= /span>

Засоби, що впливають на шлунково-кишковий тракт

Цизаприд

Апрепітант, домперидо= н

Імуносупресори

Еверолімус=

Будесонід, циклесонід, циклоспорин, дексаметазон, флутиказон, метилпреднізолон, рапаміцин (відомий як сіролім= ус), такролімус, темсіролімус

Засоби, які регулюють рівень ліпідів

Ловастатин, симвастат= ин

Аторвастатин

Засоби, які впливають на дихальну систему

Сальметерол

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні та інші антидепресанти

Ребоксетин=

Засоби, які впливають на сечовидільну систему

Варденафіл=

Фезотеродин, імідафенацин, силденафіл, соліфенацин, тадалафіл, толтеродин

Інші

Колхіцин у пацієнтів

з порушеннями функцій нирок та печінки

Колхіцин

Алітретіноїн (для перорального застосуванн= я), цинакальцет, мозаваптан, толваптан

^{a <=
/sup>Також див.=
«Лікарські засоби, які знижують концент=
рацію
ітраконазолу у плазмі крові».}

^{b Також див=
. «Лікарські засоби, які підвищують
концентрацію ітраконазолу у плазмі крові».}

Лікарські засоби, концентрацію яких знижує ітраконазол.

Одночасне застосування ітраконазолу з мелоксикамом знижує концентрацію останнього. Мелоксикам слід застосовувати з обережні= стю при одночасному застосуванні з ітраконазолом та контролювати терапевтичну а= бо побічну дію. Рекомендується коригувати дозу мелоксикаму.
Діти.

Дослідження щодо лікарської взаємо= дії проводилися тільки з участю дорослих добровольців.

Особливості застосування.

Перехресна гіперчутливість. =

Немає даних щодо перехресної чутливості між ітраконазолом та іншими азоловими протигрибковими засобами. Слід бути обережними при призначенні капсул Фуніт^=
® пацієнтам з гіперчутливістю до інших азо= лів.

Вплив на серце.

У дослідженнях препарату ітраконазолу для внутрішньовенного введення за участю здорових добровольців спостерігалося транзи= торне асимптоматичне зменшення фракції викиду лівого шлуночка; воно відновлювалося перед наступною інфузією. Клінічна значущість цих даних для пероральних фор= м не з’ясована.

Відомо, що ітраконазол проявляє негативний інотропний ефект, повідомлял= ося про випадки застійної серцевої недостатності, пов’язаної із застосуванням капсул ітраконазолу<= /span>. Серед спонтанних повідомлень частота виникнення застійної серцевої недостатності була вищою при загальній добовій дозі 400 мг на добу, ніж сер= ед повідомлень з меншою добовою дозою, отже, ризик серцевої недостатності може збільшуватися залежно від загально= ї добової дози ітраконазолу.

Препарат не слід приймати пацієнтам з наявною застійною серцевою недостатністю або в анамнезі, за винятком випадків, коли очікувана користь значно перевищує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик слід враховувати такі фактори як важкість показання, режим дозування та тривалість лікування (загальна добова доза) та індивідуальні фактори ризику виникнення застійної серцевої недостатності. Ці фактори ризи= ку включають наявність серцевих захворювань, таких як ішемічна хвороба серця а= бо ураження клапанів; тяжкі захворювання легенів, такі як обструктивні ураження легенів; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів слід проінформувати про ознаки та симптоми засті= йної серцевої недостатності, лікування слід проводити з обережністю та контролюв= ати симптоми застійної серцевої недостатності. При появі цих симптомів під час курсу лікування застосування препарату Фуніт^=
® необхідно припинити.

Блокатори кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, я= кий може посилювати цей же ефект ітраконазолу. Також ітраконазол може пригнічувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. Тому слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів через збільшення ризику виникнення застійної серцевої недостатності (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобам= и та інші види взаємодій»).

Вплив на печінку<= /o:p>

При застосуванні капсул Фуніт^=
® дуже рідко зустрічалися випадки тяжкої гепатотоксичності, включно з випадками гострої печінкової недостатності з летальним наслідком. Здебільшо= го ці випадки спостерігались у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі,= які лікувалися за системними показаннями, мали інші серйозні захворювання та/або приймали інші гепатотоксичні препарати. У деяких пацієнтів не було очевидних факторів ризику захворювань печінки. Деякі з цих випадків спостерігалися протягом першого місяця лікування, у тому числі першого тижня. Тому бажано проводити моніторинг функції печінки у пацієнтів, які приймають Фуніт^®. Пацієнтів необхідно попередити про необхідність термінового звернення до лікаря у випадку прояву ознак або симптомів гепатиту, а саме: анорексії, нудоти, блювання, підвищен= ої втомлюваності, болю у животі або потемніння сечі. При наявності цих симптомів необхідно негайно припинити лікування і провести дослідження печінкової функції. Пацієнтам із підвищеним рівнем печінкових ферментів, активним захворюванням печінки або з проявами гепатотоксичності від інших препаратів лікування розпочинати тільки за умови, що очікуваний результат перевищує ризик пошкодження печінки. У таких випадках необхідний моніторинг печінкових ферментів.

Зниження кислотності шлунку.
При зниженій кислотності шлунку абсорбція ітраконазолу з капсул = Фуніт^® погіршується. Пацієнти, які одночасно з лікарським засобом Фуніт^=
® застосовують препарати для зниження кислотності (такі як алюмінію гідроксид), мають дотримуватися щонайменше

2-годинної перерви між прийомами цих лікарських засобів. Пацієнтам з ахлоргідрією, наприклад хворим на СНІД або тим, які приймають Н₂= -блокатори або інгібітори протонної помпи, рекомендується приймати капсули Фуніт^® з напоями типу кола.<= o:p>

Пацієнти літнього віку.

Клінічні дані щодо застосування капсул Фуніт^® пацієнтам літнього віку обмежені. Капсули Фуніт^=
® не слід застосовувати паціє= нтам літнього віку, якщо тільки користь від застосування переважає потенційний ризик.

Порушення функції печінки.

Доступні обмежені дані щодо застосування перорально ітраконазолу пацієн= там з порушенням функції печінки. Слід бути обережними при застосуванні препара= ту цій категорії пацієнтів.

Порушення функції нирок.

Дані щодо застосування ітраконазолу перорально пацієнтам з порушенням функції нирок обмежені. Слід бути обережними при застосуванні препарату цій категорії пацієнтів. Біодоступність ітраконазолу при пероральному застосува= нні у пацієнтів з нирковою недостатністю може бути знижена. У цьому випадку слід розглянути питання щодо коригування дози.

Втрата слуху.

Пов= ідомлялося про випадки тимчасової чи стійкої втра= ти слуху у пацієнтів, які приймали ітраконазол. У деяких випадках втрата слуху відбувалась на тлі одночасного застосування з хінідином, який протипоказаний (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Слух зазвичай відновлюється = після закінчення терапії препаратом Фуніт^=
®, однак у деяких пацієнтів втрата слуху є незворотною.

Пацієнти з імунною недостатністю.

У деяких пацієнтів з імунною недостатністю (наприклад, пацієнти з нейтропенією, СНІДом чи трансплантованими органами) пероральна біодоступність капсул Фуніт^=
® може бути знижена.

Пацієнти із системними грибковими інфекціями, що безпосередньо загрожують життю.=

Через фармакокінетичні властивості (див. розділ «Фармакокінетика») капсули Фуніт^=
® не рекомендується застосовувати для первинної терапії невідкладних ста= нів, спричинених системними грибковими інфекціями.

Пацієнти, хворі на СНІ= Д.

У пацієнтів, хворих на СНІД, які лікували системну грибкову інфекцію, т= аку як споротрихоз, бластомікоз, гістоплазмоз або криптококоз (менінгеальний чи неменінгеальний), та у яких існує загроза рецидиву, лікар повинен оцінити необхідність підтримуючого лікування.

Нейропатія.=

При виникненні нейропатії, пов’язаної із застосуванням капсул Фуніт^®, слід припинити лікування.

Розлади вуглеводного обміну.

Пацієнтам з рідкісними спадковими хворобами непереносимості фруктози, м= альабсорбцією глюкози-галактози або сахаразо-ізомальтазною недостатністю не застосовувати= цей лікарський засіб.

Перехресна резистентні= сть.

Якщо при захворюванні на системний кандидоз є підозра на те, що види гр= ибів Candida<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:SimSun;mso-ansi-language:UK;mso-= fareast-language: UK'>, які спричиняють захворювання, резистентні до флуконазолу, не можна стверджувати, що вони будуть чутливими до ітраконазолу. Тому необхідно вико= нати тест на чутливість перед початком лікування капсулами Фуніт^®.

Потенціал взаємодії

Фуніт^® може клінічно значуще взаємодіяти з іншими лікарськими засобами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Ітраконазол слід застосовувати не раніше, ніж через два тижні після заверше= ння лікування індукторами CYP3A4 (рифампіцином, рифабутином, фенобарбіталом, фенітоїном, карбамазепіном, екстрактом звіробо= ю (Hipericum perforatum)). Застосування ітраконазолу одночасно з цими ліками може призвести до недостатньої терапев= тичної концентрації ітраконазолу у плазмі крові і відповідно, до неефективності лікування.=

Застосування<= /i> у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Фуніт^® не слід призначати вагітним, окрім випадків системних лейкозів, які загрожують життю, коли потенційна користь для матері перевищує ризик негативного впливу на плід (д= ив. розділ «Протипоказання»).

У дослідженнях на тваринах ітраконазол виявив репродуктивну токсичність.

Дані щодо застосування препарату Фуніт^=
® у період вагітності обмежені. Упродовж постмаркетингового періоду пові= домлялося про випадки аномалій розвитку. Ці випадки включали вади розвитку скелета, сечостатевого тракту, серцево-судинної системи та органів зору, а також хромосомні аномалії та множинні вади розвитку. Причинний зв’язок із капсула= ми Фуніт^® не був встановлений. =

Епідеміологічні дані із впливу препарату Фуніт^=
® у І триместрі вагітності (переважно у пацієнток, які застосовували його для короткочасного лікування вульвовагінального кандидозу) не виявили збільшеного ризику вад розвитку порівняно з жінками, які не застосовували препарати з тератогенним ефектом.

Жінки репродуктивного = віку

Жінкам репродуктивного віку, які приймають капсули Фуніт^®, слід застосовувати надійні засоби контрацепції протягом усього курсу лікування до настання пер= шої менструації після його завершення.

Період годування грудд= ю

Дуже незначні кількості ітраконазолу проникають у грудне молоко. Тому у період годування груддю необхідно зіставити можливий ризик для дитини з очікуваною користю від лікування препаратом Фуніт^=
® для матері. У сумнівних випадках жінці слід припинити годування груддю= .

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспорт= ом або роботі з іншими механізмами не проводилося. Слід пам’ятати про можливіс= ть виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, розлади зору та втрата слуху (див. розділ «Побічні реакції»), що може призвести до негативних наслідків під час керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.<= /o:p>

Капсули Фуніт^® застосовувати перорально одразу після їди для забезпечення максимальної абсорбції препарату. Капсули слід ковтати цілими.

Схеми лікування дорослих для кожного показання наступні:

Показання для застосування<= /p>

Доза

Тривалість

• Вульвовагінальний кандидоз

200 мг 2 рази н= а добу

<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

1= день

• Висівкоподібний лишай

200 мг <= span style=3D'mso-fareast-font-family:SimSun'>1 раз на добу=

7 днів

• Паховий дерматомікоз, дерматофітія тулуба

1= 00 мг 1 раз на= добу

1= 5 днів

200 мг 1 раз на добу

7 днів

• Дерматофітія стоп, дерматофітія кистей рук

100 мг 1 раз на добу

30 днів

• Орофарингеальні кандидози

100 мг <= span style=3D'mso-fareast-font-family:SimSun'>1 раз на добу=

1= 5 днів

С= лід збільшити дозу до 200 мг 1 раз на добу впродовж 15 днів у пацієнтів із нейтропенією або СНІДом через порушення абсорбції препарату в цих пацієнт= ів.

• Оніхомікози (ураження нігтьових пластинок на пальцях ніг як з ураже= нням нігтів на руках, так і без нього)

200 мг 1 раз на добу

<= o:p>

3 місяці

Оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 1-4 тижні після закінчення лікування інфекцій шкіри, вульвовагінальних та орофарингеальних кандидозів, та через
6-9 місяців після завершення лікування інфекції нігтьових пластинок. Це пов’язано з тим, що виведення ітраконазолу з тканин шкіри, нігтів і слизо= вих оболонок відбувається повільніше, ніж із плазми крові.=

Тривалість лікування системних грибкових уражень слід коригувати залежно від мікологічної та клінічної відповіді на терапію.

Системні мікози

Показання для застосування<= /p>

Дозування

Примітки

Аспергільоз

200 мг 1 раз на добу

Збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу у випадку інвазивного або дисемінованого захворювання

Кандидоз

100-200 мг 1 раз на добу

Збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу у випадку інвазивного або дисемінованого захворювання

Криптококоз (без ознак менінгіту)

200 мг 1 раз на добу

Криптококовий менінгіт

200 мг 2 рази н= а добу

Підтримувальна терапія (див. розділ «Особливості застосування»).=

Гістоплазмоз

від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу

Підтримувальне лікування пацієнтів із СНІДом

200 мг 1 раз на добу

Див. приміт= ку щодо порушення абсорбції нижче.

Профілактика

у пацієнтів

з нейтропенією

200 мг 1 раз на добу

Див. приміт= ку щодо порушення абсорбції нижче.

¹⁼ Тривалість лікування слід коригувати залежно від клінічної відповіді. Порушення абсорбції у пацієнтів зі СНІДом та з нейтропенією може призвест= и до низької концентрації ітраконазолу в крові та зниження ефективності. У так= их випадках рекомендується моніторинг рівня ітраконазолу в крові та у необхі= дності збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:SimSun;mso-ansi-language:UK;mso-= fareast-language: UK'>Пацієнти літнього віку.

Застосування лікарського засобу Фуніт^=
®пацієнтам літнього віку не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування»).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:SimSun;mso-ansi-language:UK;mso-= fareast-language: UK'>

<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:SimSun;mso-ansi-language:UK;mso-= fareast-language: UK'>

<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:SimSun;mso-ansi-language:UK;mso-= fareast-language: UK'>Пацієнти з порушеннями функцій нирок.

Біодоступність препарату при пероральному застосуванні може бути знижен= а у пацієнтів з нирковою недостатністю, слід розглянути питання про коригування дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти з порушеннями функцій печінки.

Ітраконазол переважно метаболізується у печінці. Кінцевий період напіввиведення ітраконазолу у пацієнтів із цирозом печінки дещо подовжений. Біодоступність при пероральному застосуванні у пацієнтів із цирозом дещо зменшена. Слід розглянути питання про коригування дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти.

Застосування лікарського засобу Фуніт<= /span>^®дітям не рекомендується.

Передозування.

Повідомлень про випадки передозування немає.

Якщо трапилось випадко= ве передозування, слід вжити підтримуючих заходів. Протягом першої години після прийому внутрішньо слід промити шлунок. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля. Ітраконазол не можна вивести шляхом гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.

Побічні реакції.=

Всереди= ні кожного класу частоти побічні реакції зазначені у порядку зменшення серйозності. Частота визначається як дуже часто (≥ 1/10), часто (X= 05; 1/100, < 1/10), нечасто ( ≥ 1/1000, < 1= /100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (˂ 1/10 000), невідо= мо (не може бути встановлено з наявних даних).

З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія; невідомо – нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість; невідомо – анафілактичні, анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба.

З боку метаболізму: невідомо – гіпокаліємія, гіпертригліцеридемія.

З боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, парестезія; рідко – гіпестезія; невідомо – периферична нейропатія. =

З боку органів зору: рідко – порушення зору; невідомо – помутніння зору, диплопія.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: рідко – тиніт; невідомо – тимчасова або стійка втрата слуху.

З боку серця: <= /i>невідомо – застійна серцева недостатність.

З боку дихальної систе= ми: рідко – диспное; невідомо – набряк легень.

З боку травної системи= : часто – біль у животі, нудота;= нечасто – блювання, діарея, запор, диспепсія, дисгевзія, метеоризм; рідко – панкре= атит.

З боку гепатобіліарної системи: не= часто – гіпербілірубінемія, підвищення рівня аланінамінотранферази, аспартатамінотрансферази; рідко – = збільшення рівня печінкових ферментів; невідомо – гостра печінкова недостатність, гепатит, гепатотоксичність.

З боку шкіри та підшкі= рної клітковини: ча= сто – висипання; нечасто – кропив’янка, алопеція, свербіж; невідомо – токсичний епідермальний некрол= із, синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульо= з, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, лейкоцитокластичний васкуліт, світлочутливість.

З боку м’язово-скелетн= ої системи: не= відомо – міалгія, артралгія.

З боку сечовидільної системи: рі= дко – полакіурія; невідомо – нетримання сечі.<= /p>
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – розлади менструального циклу; неві= домо – еректильна дисфункція.

Загальні розлади: нечасто – набряки; рідко – пірексія.

Інфекції та інвазії: нечасто – інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, синусит.

Термін придатності.= 3 роки.

Умови зберігання.

Зберіга= ти в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.=

Зберіга= ти у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 4 капсули у блістері. По 1 блістеру у картонній упаковці.

По 5 капсул у блістері. По 3 або 6 блістерів у картонній упаковці.

По 15 капсул у блістері. По 1 або 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.<= /o:p>

&nb= sp;

Виробник.

НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.<= o:p>

Місцезнаходження виробника та його= адреса місця провадження діяльності.

Квартал Санкаклар, пр. Ескі Акяако= джа, № 299, 81100 м. Дюздже, Туреччина.

Клас лікарських засобів=	Протипоказано=	Не рекомендовано	Застосовувати з обережністю=
Альфа-блокатори		Тамсулозин=
Аналгетичні	Левацетилметадол (левометадил), метадон	Фентаніл	Альфентаніл, бупренорфін (для внутрішньовенного та сублінгвального застосування), оксикодон<= /span>
Антиаритмічні	Дизопірамід, дофетилі= д, дронедарон, хінідин		Дигоксин
Антибактеріальні		Рифабутин^а=
Антикоагулянти та антитромбоцитарні		Ривароксабан	Кумарини, цилостазол, дабігатран
Протисудомні		Карбамазепін^а
Протидіабетичні			Репаглінід, саксагліп= тин
Антигельмінтні та протипротозойні	Галофантрин		Празиквантел
Антигістамінні	Астемізол, мізоластин, терфенадин		Ебастин
Проти мігрені	Алкалоїди ріжків, а саме: дигідроерготамін, ергометрин (ергоновін), ерготамін, метилергометрин (метилергоновін)<= /o:p>		Елетриптан=
Антинеопластичні	Іринотекан=	Дасатиніб, нілотиніб, трабектедин	Бортезоміб, бусульфан, доцетаксел, ерлотин= іб, іксабепілон, лапатиніб, триметрексат, алкалоїди барвінку
Антипсихотичні, анксіолітичні та снодійно-седативні	Луразидон, мідазолам (для перорального застосування), пімозид, сертиндол, тріазолам		Альпразолам, арипіпразол, бротизолам, буспірон, галоперидол, мідазолам (для внутрішньовенного введення), пероспірон, кветіапін, рамелтеон, рисперидон
Противірусні			Маравірок, індинавір^b, ритонаві= р^b, саквінавір
Бета-блокатори			Надолол
Блокатори кальцієвих каналів	Бепридил, фелодипін, лерканідипін, нісолдипін		Інші дигідропіридини, включно з верапаміло= м
Засоби, що впливають на серцево-судинну систему	Івабрадин, ранолазин<= o:p>	Аліскірен<= /span>
Діуретики	Еплеренон<= /span>
Засоби, що впливають на шлунково-кишковий тракт	Цизаприд		Апрепітант, домперидо= н
Імуносупресори		Еверолімус=	Будесонід, циклесонід, циклоспорин, дексаметазон, флутиказон, метилпреднізолон, рапаміцин (відомий як сіролім= ус), такролімус, темсіролімус
Засоби, які регулюють рівень ліпідів	Ловастатин, симвастат= ин		Аторвастатин
Засоби, які впливають на дихальну систему		Сальметерол
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні та інші антидепресанти			Ребоксетин=
Засоби, які впливають на сечовидільну систему		Варденафіл=	Фезотеродин, імідафенацин, силденафіл, соліфенацин, тадалафіл, толтеродин
Інші	Колхіцин у пацієнтів з порушеннями функцій нирок та печінки	Колхіцин	Алітретіноїн (для перорального застосуванн= я), цинакальцет, мозаваптан, толваптан

Показання для застосування<= /p>	Доза	Тривалість
• Вульвовагінальний кандидоз	200 мг 2 рази н= а добу <= span style=3D'mso-spacerun:yes'>	1= день
• Висівкоподібний лишай	200 мг <= span style=3D'mso-fareast-font-family:SimSun'>1 раз на добу=	7 днів
• Паховий дерматомікоз, дерматофітія тулуба	1= 00 мг 1 раз на= добу	1= 5 днів
200 мг 1 раз на добу	7 днів
• Дерматофітія стоп, дерматофітія кистей рук	100 мг 1 раз на добу	30 днів
• Орофарингеальні кандидози	100 мг <= span style=3D'mso-fareast-font-family:SimSun'>1 раз на добу=	1= 5 днів
С= лід збільшити дозу до 200 мг 1 раз на добу впродовж 15 днів у пацієнтів із нейтропенією або СНІДом через порушення абсорбції препарату в цих пацієнт= ів.
• Оніхомікози (ураження нігтьових пластинок на пальцях ніг як з ураже= нням нігтів на руках, так і без нього)	200 мг 1 раз на добу <= o:p>	3 місяці
Оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 1-4 тижні після закінчення лікування інфекцій шкіри, вульвовагінальних та орофарингеальних кандидозів, та через 6-9 місяців після завершення лікування інфекції нігтьових пластинок. Це пов’язано з тим, що виведення ітраконазолу з тканин шкіри, нігтів і слизо= вих оболонок відбувається повільніше, ніж із плазми крові.=

Системні мікози
Показання для застосування<= /p>	Дозування	Примітки
Аспергільоз	200 мг 1 раз на добу	Збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу у випадку інвазивного або дисемінованого захворювання
Кандидоз	100-200 мг 1 раз на добу	Збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу у випадку інвазивного або дисемінованого захворювання
Криптококоз (без ознак менінгіту)	200 мг 1 раз на добу
Криптококовий менінгіт	200 мг 2 рази н= а добу	Підтримувальна терапія (див. розділ «Особливості застосування»).=
Гістоплазмоз	від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу
Підтримувальне лікування пацієнтів із СНІДом	200 мг 1 раз на добу	Див. приміт= ку щодо порушення абсорбції нижче.
Профілактика у пацієнтів з нейтропенією	200 мг 1 раз на добу	Див. приміт= ку щодо порушення абсорбції нижче.
¹⁼ Тривалість лікування слід коригувати залежно від клінічної відповіді. Порушення абсорбції у пацієнтів зі СНІДом та з нейтропенією може призвест= и до низької концентрації ітраконазолу в крові та зниження ефективності. У так= их випадках рекомендується моніторинг рівня ітраконазолу в крові та у необхі= дності збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу.