ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засоб= у

ДИПРИВ= АН^®

(DIPRI= VAN^®)

= Склад:=

= діюча речовина: propofol;=

1 мл емульсії містить 10 мг пропофолу;<= /o:p>

допоміжні речовини: олія соєва, гліцерин, фосфатид очищений яєчний, динатрію едетат, натрію гідрокси= д, вода для ін’єкцій.

&nbs= p;

Лікарська форма. Емульсія для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості= : біла або майже біла гомогенна емульсія, практично вільна від твердих ча= сток та великих масляних крапель. При тривалому вистоюванні може спостерігатися = незначне розшарування.

Фармакотерапевтична група. Анестетики. Засоби для загальної анестезії.

Код АТХ N01A X10.

&nb= sp;

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Пропофол (2,6-диізопропілфенол) – це засіб для загальної анестезії короткої дії зі ш= видким настанням ефекту приблизно протягом 30 секунд. Вихід з наркозу зазвичай швидкий. Механізм дії, як і для інших засобів для загальної анестезії, недостатньо вивчений. Однак вважається, що пропофол реалізує седативний та наркотичний ефекти шляхом позитивного впливу на інгібуючу функцію нейротрансмітера ГАМК (гамма-аміномасляна кислота) через полегшення взаємод= ії останнього з ліганд-активованими ГАМК_А-рецепторами.

Фармакодинамічні властивості

Зазвичай при застосува= нні Дипривану^® 1 % для індукції та підтримки анестезії спостерігають зниження середнього артеріального тиску та незначні зміни у частоті серцевих скорочень. Однак параметри гемодинаміки за нормальних умов залишаються відносно стабільними протягом підтримки анестезії, а кількість випадків виникнення небажаних гемодинамічних реакцій невелика.

Хо= ча після введення Дипривану^® 1 % може розвинутися пригнічення диха= ння, загалом реакції є якісно подібними до таких при застосуванні інших засобів = для внутрішньовенної анестезії та легко корегуються в клінічній практиці.<= /o:p>

Ди= приван^® 1 % знижує мозковий кровообіг, внутрішньочерепний тиск та церебральний мета= болізм. Зниження внутрішньочерепного тиску більш виражене у пацієнтів з початковим підвищеним внутрішньочерепним тиском.

Клінічна безпека та ефективність<= /span>

Ви= хід з наркозу зазвичай швидкий та характеризується швидким відновленням когнітивн= их функцій з малою кількістю випадків головного болю та післяопераційних нудот= и і блювання.

За= галом при застосуванні Дипривану^® 1 % післяопераційні нудота і блювання спостерігаються рідше, ніж при використанні засобів для інгаляційн= ого наркозу.

Ди= приван^® 1 % не пригнічує синтез гормонів кори надниркових залоз у клінічно застосовуваних концентраціях.

Педіатрична популяція<= /p>

Об= межені дані досліджень анестезії із застосуванням пропофолу дітям вказують на збереження безпеки та ефективності при тривалості наркозу до 4 годин. Згідн= о з опублікованими даними лікарський засіб можна застосовувати дітям при проведенні тривалих процедур без змін безпеки або ефективності останнього.

Фармакокінетика.

Всмоктування

При застосуванні Дипривану^® 1 % для підтримки анестезії концентрації в крові асимптотично= наближаються до рівноважно= го стану для заданої швидкості введе= ння.

Розподіл

Пр= опофол широко розподіляється та швидко виводиться з організму (загальний кліренс становить 1,5–2,0 л/хв).

Виведення

Зн= иження концентрацій пропофолу після болюсного введення дози або завершення інфузії можна описати за допомогою відкритої трикамерної моделі з дуже швидким розп= оділом (період напіврозподілу 2–4 хвилини), швидким виведенням (період напівелімін= ації 30–60 хвилин) та більш повільною кінцевою фазою, яка характеризує перерозпо= діл пропофолу зі слабкоперфузованої тканини.

Кл= іренс реалізується шляхом метаболічних процесів, здебільшого в печінці, де він є залежним від кровообігу, з утворенням неактивних кон’югатів пропофолу та відповідного хінолу, які виводяться із сечею.

Пі= сля внутрішньовенного введення одноразової дози 3 мг/кг кліренс пропофолу на 1 = кг маси тіла збільшується з віком за таким принципом: середній кліренс значно нижчий у новонароджених віком < 1 місяця (n =3D 25) (20 мл/кг/хв) порівн= яно зі старшими дітьми (n =3D 36, віковий діапазон 4 місяці – 7 років). Крім того,= у новонароджених відзначалася мінливість цього параметра між пацієнтами (діап= азон 3,7–78 мл/кг/хв). Через ці обмежені дані клінічних досліджень, які вказують= на значну мінливість, для даної групи пацієнтів не можна надати рекомендацій щ= одо дозування.

Се= редній кліренс пропофолу у старших дітей після одноразового болюсного введення доз= и 3 мг/кг становив 37,5 мл/к= г/хв (4–24 місяці) (n =3D 8), 38,7 мл/кг/хв (11–43 місяці) (n =3D 6), 48 мл/кг/хв (1–3 ро= ки) (n =3D 12), 28,2 мл/кг/хв (4–7 років) (n =3D 10) порівняно з 23,6 мл/кг/хв у д= орослих (n =3D 6).

Лінійність

При застосуванні Дипривану^® 1 % у рекомендованому діапазоні ш= видкості інфузії фармакокінетика цього лікарського засобу лінійна.=

Доклінічні дані з безпеки.

Оп= убліковані дані досліджень на тваринах (у тому числі на приматах) із застосуванням доз= , що зумовлюють анестезію легкого або помірного ступеня, свідчать, що застосуван= ня анестетиків у період швидкого росту головного мозку або синаптогенезу призводить до втрати клітин головного мозку, що розвивається, наслідком чого може бути тривала когнітивна недостатність. Клінічне значення цих доклінічн= их даних невідоме.

Оп= убліковані результати досліджень, проведених на тваринах, демонструють, що застосування засобів для анестезії у період швидкого росту головного мозку або синаптоге= незу призводить до поширеної втрати нейронів і олігодендроцитів у головному мозк= у, який розвивається, а також до змін морфології синапсів та нейрогенезу. На основі порівняння даних, отриманих у різних видів, встановлено, що ризик розвитку таких змін, як вважається, корелює з експозицією в третьому триместрі вагітності та в перші декілька місяців життя, але може зберігатися приблизн= о до 3-річного віку у людини.

У новонароджених приматів експозиція анестезії до 3 годин в режимі забезпечен= ня легкої хірургічної анестезії не призводила до зростання втрати нейрональних клітин, однак режими анестезії тривалістю 5 годин або довше зумовлювали так= е зростання. Дані щодо дії на плід і новонароджених у гризунів і приматів свідчать, що втрата нейронів і олігодендроцитів пов’язана з легкою, але тривалою когніти= вною недостатністю стосовно навчання та пам’яті. Клінічне значення цих доклінічн= их даних невідоме, тому лікарям слід враховувати користь від відповідної анест= езії для дітей віком до 3 років та вагітних жінок, які потребують хірургічного втручання, та потенційні ризики, на які вказують доклінічні дані.

Пр= опофол є лікарським засобом, для якого накопичено значний клінічний досвід. Усю необхідну інформацію для лікаря, який призначає препарат, наведено в коротк= ій характеристиці лікарського засобу.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для загальної ане= стезії короткочасної дії, препарат вводять внутрішньовенно для:<= /p>

· = індукції та підтримання загальної анестезії у д= орослих та дітей віком > 1 місяця;

· = седації при проведенні діагностичних та хірургі= чних процедур, окремо або у комбінації з лікарськими засобами для місцевої чи ре= гіонарної анестезії, у дорослих та дітей віком > 1 місяця;

· = седації пацієнтів віком > 16 років, яким проводиться штучна вентиляція легенів у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ= ).

<= /span>

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини= або будь-якої з допоміжних речовин.

Дитячий вік до 1 місяц= я (для індукції та підтримання загальної анестезії).

Диприван^® 1 % містить олію соєву та не призначений до застосування пацієнтами з гіперчутливістю до арахісу чи сої.

Диприван^® 1 % не слід застосовувати з метою седації пацієнтам віком ≤ 16 років, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Диприван^® 1 % застосовували в комбінації з лікарськими засобами для спінальної та епідуральної анестезії, а також із часто використовуваними засобами для премедикації, міорелаксантами, засобами для інгаляційного наркозу та анальгетиками; випадки фармакологічної несумісності не спостерігалися. При застосуванні для загальної анестезії або седації у комбінації з місцевими анестетиками можливим є призначення менших доз Дипривану^®= 1 %. Випадки вираженої гіпотензії спостерігалися при застосуванні пропофолу д= ля індукції анестезії в пацієнтів, які приймали рифампіцин. Гіпотензивний ефект Дипривану^® 1 % може посилюватися при одночасному застосув= анні опіатних анальгетиків. Цей ефект може бути більш вираженим у пацієнтів літн= ього віку та при застосуванні таких агентів, як альфентаніл для інфузії.

По= треба в менших дозах пропофолу спостерігалася у пацієнтів, які отримували вальпроат. При сумісному застосуванні слід розглянути питання про зменшення дози пропофолу.

Потреба в менших дозах пропофолу спостерігалася у пацієнтів, які отримували мідазолам. Одночасне застосування пропофолу та мідазоламу, ймовірно, призводить до посилення сед= ації та пригнічення дихання. При сумісному застосуванні слід розглянути питання = про зменшення дози пропофолу.

Особливості застосування.

Диприван^® 1 % по= казаний для застосування в умовах лікувально-профілактичних закладів.

Диприван^® 1 % повинен вводити спеціаліст, який має досвід проведення анестезії (або, за необхідності, лікар з досвідом роботи у відділенні інтенсивної терапії).

Слід проводити постійн= ий моніторинг стану пацієнта. Обладнання для забезпечення прохідності дихальних шляхів пацієнта, штучної вентиляції легенів, подачі кисню та проведення інш= их реанімаційних заходів має бути завжди доступним та готовим до використання. Диприван^® 1 % не повинна вводити одна й та сама особа, яка проводить діагностичну або хірургічну процедуру.

По= відомлялося про випадки зловживання та розвитку медикаментозної залежності від Диприван= у^® 1 %, переважно серед медичних працівників. Як і в разі застосування інших л= ікарських засобів для загальної анестезії, введення Дипривану^® 1 % = без підтримки функції дихання може призвести до розвитку ускладнень з боку дихальної системи, які загрожують життю.

При введенні Дипривану^® 1 % для седації без втрати свідомості= для проведення хірургічних або діагностичних процедур слід проводити безперервн= ий моніторинг стану пацієнта щодо ранніх ознак гіпотензії, порушення прохіднос= ті дихальних шляхів та зниження насичення киснем.

Як= і в разі застосування інших лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, при застосуванні Дипривану^® 1 % для седації під = час хірургічних процедур у пацієнта можуть виникати мимовільні рухи. При провед= енні процедур, які вимагають іммобілізації, дані рухи можуть становити небезпеку= для хворого.

До виписування пацієнта має пройти достатньо часу для переконання в повному відновленні функцій організму після застосування Дипривану^® 1 %. Дуже рідко застосування Дипривану^® 1 % може бути пов’я= зане з післяопераційною втратою свідомості, що може супроводжуватися підвищенням тонусу мускулатури. Зазначеному стану може передувати період безсоння. Хоча= цей стан проходить спонтанно, слід надавати пацієнту, який втратив свідомість, = необхідну допомогу.

За= звичай порушення функцій, спричинені застосуванням Дипривану^® 1 = %, не визначаються вже через 12 годин. Слід враховувати ефекти Дипривану® 1 %, характер проведеної процедури, прийом супутніх лікарських засобів, вік= та стан пацієнта при наданні порад щодо:

·           бажаності покидати заклад охорони здоров’я у супроводі інших осіб;<= /p>
·           періоду часу до відновлення діяльності, пов’язаної з виконанням складних або небезпечних завдань, таких як керування транспортними засобами;<= /span>

·           застосування інших лікарських засобів, що можуть пригнічувати центральну нервову систему (наприклад бензодіазепінів, опіатів, спирту етилового).
Як= і інші лікарські засоби для внутрішньовенної анестезії, слід з обережністю застосовувати Диприван^® 1 % пацієнтам з порушенням функції серця, дихання, нирок або печінки, а також гіповолемічним або виснаженим пацієнтам. Кліренс Дипривану^® 1 % залежить від кровообігу, тому супутнє призначення лікарських засобів, що зменшують серцевий викид, призведе до зниження кліренсу Дипривану^® 1 %.<= /span>

Ди= приван^® 1 % не має вираженої ваголітичної активності, застосування цього лікарського засобу пов’язане з випадками розвитку брадикардії (в окремих випадках – глибокої) та асистолії. Слід розглянути доцільність внутрішньовенного введе= ння антихолінергічного лікарського засобу перед індукцією або протягом підтримки анестезії, особливо у разі можливого превалювання тонусу блукаючого нерва а= бо застосування Дипривану^® 1 % сумісно з іншими лікарськими засобами, що можуть спричинити брадикардію.

Як і у разі застосування інших лікарських засобів для внутрішньовенної анестезії та лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, пацієнтам слід наголосити на важливості уникнення вживання алкоголю до та щонайменше протягом 8 годин після введення Дипривану<= b>^® 1 %.

Під час болюсного введення лікарського засобу протяг= ом хірургічних процедур особливої обережності слід дотримуватися щодо пацієнті= в з гострою дихальною недостатністю або пригніченням дихання.=

Сумісне застосування з лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, наприклад зі спиртом етиловим, лікарськими засобами для загальної анестезії та наркотичними анальгетиками, призведе до посилення ефектів пригнічення центральної нервової системи. При комбінованому застосуванні Дипривану^® 1 % з лікарськими засоб= ами, що пригнічують центральну нервову систему, які вводяться парентерально, може виникнути тяжке пригнічення функції дихальної та серцево-судинної систем. Рекомендується вводити Диприван^® 1 % після застосування анальгетику, а дозу слід обережно титрувати з урахуванням клінічної відпові= ді (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Під час індукції анестезії можуть виникнути гіпотенз= ія та тимчасове апное, залежно від дози, проведення заходів премедикації та застосування інших лікарських засобів.

В окремих випадках для усунення гіпотензії може бути потрібне застосування рідин внутрішньовенно та зниження швидкості введення Дипривану^® 1 % протягом періоду підтримки анестезії.

При введенні Дипривану^® 1 % пацієнтам з епілепсією існує ризик виникнення судом.

Па= цієнтам із порушенням ліпідного обміну та зі станами, при яких потрібно з обережністю застосовувати жирові емульсії, необхідно надавати відповідну допомогу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Не рекомендується застосовувати при проведенні електросудомної терапії.

Як і у разі застосування інших лікарських засобів для анестезії, протягом виходу з наркозу може спостерігатися сексуальне розгальмування.

Пе= ред повторним або тривалим (> 3 годин) застосуванням пропофолу дітям молодшо= го віку (< 3 років) або вагіт= ним жінкам слід зважити користь та ризики запропонованої процедури, оскільки у доклінічних дослідженнях повідомлялося про нейротоксичність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»).

Рекомендації щодо застосування пацієнтам у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ)

За= стосування емульсій пропофолу для інфузій для седації у ВІТ пов’язане з різними метаболічними порушеннями та недостатністю різних систем органів, що можуть= призвести до летального наслідку. Повідомлялося про розвиток комбінацій таких небажан= их явищ: метаболічний ацидоз, рабдоміоліз, гіперкаліємія, гепатомегалія, нирко= ва недостатність, гіперліпідемія, серцева аритмія, ЕКГ типу Бругада (підвищення сегмента ST та опуклий зубець Т) та серцева недостатність, що швидко прогресує і зазвичай нечутлива до підтримувальної терапії інотропами. Комбі= нація зазначених явищ називається синдромом інфузії пропофолу і зазвичай спостерігається у пацієнтів з тяжкими травмами голови та дітей з інфекціями дихальних шляхів, які отримували дози, що перевищували рекомендовані доросл= им для седації у відділенні інтенсивної терапії.

Го= ловні фактори ризику розвитку таких явищ: зниження постачання тканин киснем; серй= озна неврологічна травма та/або сепсис; застосування великих доз одного чи декіл= ькох з таких лікарських засобів, як судинозвужувальні препарати, стероїди, інотр= опи та/або Диприван^® 1 % (зазвичай у дозах понад 4 мг/кг/год з тривалістю введення більше 48 годин).

Ме= дичні працівники мають бути готові до можливого виникнення цих явищ у пацієнтів із вказаними вище факторами ризику та повинні негайно відмінити пропофол при їх розвитку. Дози всіх лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, а також інших препаратів, застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії, слід титрувати для забезпечення достатнього постачання кисню та збереження параметрів гемодинаміки. Пацієнти з підвищеним внутрішньочерепним тиском мають проходити відповідне лікування, спрямоване на підтримку достат= нього церебрального перфузійного тиску протягом цих змін у терапії.

Ба= жано не перевищувати дозу 4 мг/кг/год.

Па= цієнтам з порушенням ліпідного обміну та з іншими станами, при яких слід з обережні= стю застосовувати жирові емульсії, необхідно надавати відповідну допомогу.=

Ре= комендується проводити моніторинг концентрації ліпідів крові при застосуванні пропофолу пацієнтам з особливим ризиком розвитку перевантаження жирами. Якщо результа= ти моніторингу вказують на порушення виведення жирів з організму, введення про= пофолу слід відповідно скорегувати. Якщо пацієнту внутрішньовенно одночасно вводять інші рідини, що містять ліпіди, слід зменшувати дозу з урахуванням кількості жирів, що надходять в організм протягом інфузії як компонент лікарської фор= ми пропофолу; 1,0 мл Дипривану^® 1 % містить приблизно 0,1 г жирів.

Ди= приван^® 1 % містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, отже, вважається вільним = від натрію. Лікарський засіб Диприван^® 1 % містить 100 мг рафінованої соєвої олії на 1 мл. Пацієнтам з алергією на арахіс чи сою не с= лід приймати цей лікарський засіб (див. розділ «Протипоказання»).

Додаткові запобіжні заходи=

Сл= ід з обережністю лікувати пацієнтів з мітохондріальними захворюваннями. У таких хворих можливе загострення захворювання при проведенні анестезії, хірургічн= их процедур та інших заходів у ВІТ. У таких пацієнтів рекомендується підтримув= ати нормотермію, забезпечувати їх вуглеводами та достатньою кількістю рідини. Р= анні прояви загострення мітохондріальних захворювань та синдрому інфузії пропофо= лу можуть бути подібними.

Ди= приван^® 1 % не містить антимікробних консервантів, тому не запобігає росту мікроорганізмів.

Ди= натрію едетат є хелатором іонів металів, включаючи цинк, та пригнічує ріст мікроорганізмів. При тривалому застосуванні Дипривану^® 1 % слід прийняти рішення щодо необхідності додаткового застосування сполук цин= ку, особливо пацієнтам, схильним до недостатності цинку, наприклад особам з опіками, діареєю та/або тяжким сепсисом.

Пе= ред застосуванням Диприван^® 1 % слід набирати у стерильний шп= риц чи інфузійну систему в асептичних умовах одразу після відкриття ампули або флакона. Після цього слід одразу розпочати введення лікарського засобу. Протягом інфузії слід проводити всі операції з Диприваном^® 1 % та обладнанням для інфузій в асептичних умовах. Будь-які розчини для інфузій слід додавати до інфузійної системи з Диприваном^® 1 % безпосередньо перед місцем введення. Диприван^® 1 % не слід застосовувати в системах з мікробним фільтром.

Ди= приван^® 1 % та шприци, що містять цей лікарський засіб, призначені виключно для одноразового використання в одного пацієнта. Згідно з прийнятими керівними принципами застосування інших жирових емульсій, одноразова інфузія пропофол= у не має тривати довше                    12 годин. Наприкінці процедури або через 12 годин, залежно від того, який з вказаних моментів настав раніше, ємність з пропофолом та інфузійну лінію сл= ід утилізувати та замінити новими.

Вміст первинної упаковки слід струшувати перед застосуванням.

Будь-який об’єм лікарського засобу, що залишився після застосування, слід утилізувати.

Перед введенням Диприван^® 1 % не= слід змішувати з розчинами для ін’єкцій чи інфузій, крім                       5 % розчину декстрози або розчину лідокаїну для ін’єкцій (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).=

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Безпека Дипривану® 1 % при застосуванні під час вагітності не встановлена. Дослідження на твар= инах продемонстрували репродуктивну токсичність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Диприван^® 1 % не слід застосовувати вагітним жінкам, за винятком випадків абсолютної необхідності. Диприван^® 1 % долає плацентарний бар’єр та може спричинити депресію у новонароджених.= Однак Диприван^® 1 % можна застосовувати при проведенні штучного переривання вагітності.

Сл= ід уникати застосування високих доз (більше ніж 2,5 мг/кг для індукції або 6 мг/кг/год= для підтримки анестезії).

Годування груддю

Дослідження за участю матерів, які годували груддю, показали, що невеликі кількості Дипривану^® 1 % екскретуються у грудне молоко. Тому жінкам не слід годувати груддю протяг= ом 24 годин після введення Дипривану^® 1 %. Молоко, що виділяється у даний період, слід виливати.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами.

Пацієнтів слід попередити, що вико= нання складних завдань, таких як керування транспортними засобами або робота з ін= шими автоматизованими системами, може бути ускладнене протягом деякого часу після проведення загальної анестезії.

Зазвичай порушення фун= кцій, спричинені застосуванням Дипривану^® 1 %, не визначаються = вже через 12 годин (див. розділ «Особливості застосування»).<= /p>

Спосіб застосування та дози.

Дозування=

              = Індукція загальної анестезії

Дорослі

Ди= приван^® 1 % можна застосовувати для індукції анестезії шляхом повільної болюсної ін= ’єкції або інфузії.

Па= цієнтам з проведеною або не проведеною премедикацією рекомендується титрувати дозу Дипривану^® 1 % (вводити дорослому пацієнту у вигляді болю= сної ін’єкції або інфузії приблизно по 4 мл [40 мг] кожні 10 секунд) з урахуванн= ям клінічної відповіді до появи клінічних ознак анестезії. Для більшості дорос= лих пацієнтів віком до 55 років загалом достатнім є введення дози 1,5–2,5 мг/кг Дипривану^® 1 %. Загальну необхідну дозу можна зменшити шл= яхом зниження швидкості введення (2–5 мл/хв [20–50 мг/хв]). Для осіб віком понад= 55 років доза для досягнення загальної анестезії загалом є меншою. Пацієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за системою оцінки ризику Американського товариства анестезіологів (ASA) слід застосовувати препарат з меншою швидкістю введення (приблизно 2 мл [20 мг] кожні 10 секунд).

Особи літнього віку

Ос= оби літнього віку потребують введення менших доз Дипривану^® 1= % для індукції анестезії. При зменшенні дози слід враховувати стан здоров’я та вік пацієнта. Зменшену дозу слід вводити з меншою швидкістю та титрувати з урахуванням клінічної відповіді.

Педіатрична популяція<= /p>
Не рекомендується застосовувати Диприван^® 1 % для індукції анестезії дітям віком до 1 місяця.

Для індукції анестезії дітям віком від 1 місяця дозу Дипривану^® 1 % слід повільно титрувати до появи клінічних ознак анестезії. Дозу слід підбирати згідно з віком та/або масою тіла. Для більшості пацієнтів віком в= ід 8 років достатнім для індукції анестезії є введення дози Дипривану^® 1 % приблизно 2,5 мг/кг маси тіла. Молодшим дітям, особливо віком від 1 міс= яця до 3 років, може бути потрібне введення більших доз (2,5–4 мг/кг маси тіла)= .

Па= цієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA рекомендується застосовувати менші дози (д= ив. розділ «Особливості застосування»).

            Підтримка загальної анестезії=

Дорослі

Пі= дтримку анестезії можна забезпечувати шляхом введення Дипривану^® = 1 % у вигляді безперервної інфузії або повторних болюсних ін’єкцій для підтрима= ння належної глибини наркозу.

Безперервна інф= узія

Не= обхідна швидкість введення може значно відрізнятися у різних пацієнтів, однак значе= ння в діапазоні 4–12 мг/кг/год зазвичай є достатніми для підтримки належної глиби= ни анестезії.

Повторні болюсні ін’єкції

При повторних болюсних ін’єкціях доцільно вводити поступово зростаючі дози від = 25 мг                       (2,5 мл) до 50 мг (5,0 мл= ) з урахуванням клінічної необхідності.

Особи літнього віку

При застосуванні Дипривану^® 1 % для підтримки анестезії слід = знижувати швидкість введення або цільову концентрацію. Пацієнти з бальною оцінкою 3 а= бо 4 за ASA потребують ще більшого зменшення дози та швидкості введення. Слід уникати швидкого болюсного введення (одноразового та повторного) лікарського засобу особам літнього віку, оскільки це може призвести до пригнічення функ= ції серцево-судинної та дихальної систем.

Педіатрична популяція<= /p>
Не рекомендується застосовувати Диприван^® 1 % для підтримки анестезії дітям віком до                        1 місяця.

Пі= дтримку анестезії у дітей віком від 1 місяця можна забезпечити введенням Дипривану<= b>^® 1 % у вигляді інфузії або повторних болюсних ін’єкцій для підтримання належ= ної глибини наркозу. Необхідна швидкість введення може значно відрізнятися у рі= зних пацієнтів, однак значення в діапазоні 9–15 мг/кг/год зазвичай є достатніми = для досягнення належної глибини анестезії. Молодшим дітям, особливо віком від 1 місяця до 3 років, може бути потрібне введення більших доз.

Па= цієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA рекомендується застосовувати менші дози (д= ив. також розділ «Особливості застосування»).

Седація пацієнтів= , які перебувають у відділенні інтенсивної терапії

Дорослі

Для проведення седації пацієнтів, які перебувають у відділенні інтенсивної тера= пії, слід вводити Диприван^® 1 % шляхом безперервної інфузії. Швидкість інфузії слід визначати, зважаючи на бажану глибину седації. У більшості пацієнтів достатньої глибини седації можна досягти при застосуван= ні дози Дипривану^® 1 % 0,3–4,0 мг/кг/год (див. розділ «Особливості застосування»).

Ди= приван^® 1 % не слід застосовувати для седації пацієнтів, які перебувають у відділен= ні інтенсивної терапії, віком ≤ 16 років (див. розділ «Протипоказання»).=

Особи літнього віку

При застосуванні Дипривану^® 1 % для седації слід знижувати швидкість інфузії. Пацієнти з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA потребують ще більшого зменшення дози та швидкості введення. Слід уникати швидкого болюсн= ого введення (одноразового та повторного) лікарського засобу особам літнього ві= ку, оскільки це може призвести до пригнічення функції серцево-судинної та дихал= ьної систем.

Педіатрична популяція<= /p>
Ди= приван^® 1 % не слід застосовувати для проведення седації дітям віком < 16 років, яким проводиться штучна вентиляція легенів у відділенні інтенсивної терапії.

Седація перед проведенням діагностичних та хірургічних процедур

Дорослі

Для забезпечення належної седації при проведенні діагностичних та хірургічних процедур слід індивідуально підбирати швидкість введення та титрувати дозу з урахуванням клінічної відповіді.

У більшості пацієнтів індукції седації можна досягти при введенні лікарського засобу в дозі                  0,5–= 1,0 мг/кг протягом 1–5 хвилин.

Пі= дтримка седації забезпечується титруванням дози Дипривану^® 1 %, я= кий вводиться у вигляді інфузії, до бажаної глибини седації, для більшості пацієнтів достатнім є введення                                        1,5–4,5 мг/кг/год. Окр= ім інфузії, можливе болюсне введення 10–20 мг, якщо виникає потреба у швидкому збільшенні глибини седації. Пацієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA може= бути потрібне зниження швидкості введення та дози.

Особи літнього віку

При застосуванні Дипривану^® 1 % для седації слід знижувати швидкість введення або цільову концентрацію. Пацієнти з бальною оцінкою 3 а= бо 4 за ASA потребуватимуть ще більшого зменшення дози та швидкості введення. Сл= ід уникати швидкого болюсного введення (одноразового та повторного) лікарського засобу особам літнього віку, оскільки це може призвести до пригнічення функ= ції серцево-судинної та дихальної систем.

Педіатрична популяція<= /p>
Не рекомендується застосовувати Диприван^® 1 % при проведенні діагностичних та хірургічних процедур дітям віком до 1 місяця.

Ді= тям віком від 1 місяця дози та швидкість введення слід підбирати згідно з необхідною глибиною седації та клінічною відповіддю. У більшості дітей інду= кції седації можна досягти при введенні Дипривану^® 1 % у дозі = 1–2 мг/кг маси тіла. Підтримки седації можна досягти титруванням доз Дипривану<= b>^® 1 % під час інфузії до отримання бажаної глибини седації. Для більшості пацієнтів достатньо дози Дипривану^® 1 % 1,5–9,0 мг/кг/год. Інфузію можна доповнити болюсним введенням доз до 1 мг/кг маси тіла, якщо необхідне швидке збільшення глибини седації.

Па= цієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA може бути потрібне зменшення дози.

            Спосіб застосування

Ди= приван^® 1 % не має анальгетичної активності, тому зазвичай виникає необхідність у супутньому введенні додаткових знеболювальних лікарських засобів.

Ди= приван^® 1 % можна застосовувати для інфузій нерозведеним зі скляних контейнерів Дипривану^® 1 % або розведеним 5 % розчином декстрози (для внутрішньовенних інфузій Брит.Фарм.) з інфузійних мішків з ПВХ чи скляних інфузійних флаконів. Розведення, які не мають перевищувати 1 до 5 (2 мг пропофолу на 1 мл), слід виконувати в асептичних умовах безпосередньо перед введенням та застосовувати розведену емульсію протягом 6 годин після приготування.

Ре= комендується при застосуванні розведеного Дипривану^® 1 % повністю заміщувати емульсією Дипривану^® 1 % об’єм 5 % розчину декстрози, видалений з інфузійного мішка під час процесу розведення (див. таблицю 1).

Ро= зведення можна проводити із застосуванням різних засобів контролю інфузії, але застосування тільки набору для інфузій не виключить ризику випадкової неконтрольованої інфузії великих об’ємів розведеного Дипривану^® 1 %. В інфузійну лінію слід включити бюретку, лічильник крапель або волюметричну помпу. Ризик неконтрольованої інфузії слід взяти до уваги при визначенні максимального об’єму Дипривану^® 1 % у бюретці.=

При застосуванні Дипривану^® 1 % нерозведеним для підтримки анестезії рекомендується завжди застосовувати таке обладнання, як шприцева = або волюметрична інфузійна помпа, для контролю швидкості інфузії.

Ди= приван^® 1 % можна вводити через Y-подібний з’єднувач, розташований безпосередньо пе= ред місцем інфузії таких розчинів:

·      5 % розчин декстрози для внутрішньовенних інфузій Брит.Фарм.;=

·      0,9 % розчин натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій Брит.Фарм.;

·      4 % розчин декстрози з 0,18 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфу= зій Брит.Фарм.

Ди= приван^® 1 % можна попередньо змішувати з альфентанілом, розчином для ін’єкцій, що м= істить 500 мкг/мл альфентанілу, в співвідношенні об’ємів від 20:1 до 50:1. Суміші = слід готувати із дотриманням умов стерильності та застосовувати протягом 6 годин після приготування.

Для зменшення болю при першому введенні Диприван^® 1 % можна змішувати з розчином лідокаїну для ін’єкцій (0,5 % або 1 %, без консерванті= в) у співвідношенні 20:1 безпосередньо перед введенням (див. таблицю 1).

Міорелаксанти, атракурій і мівакур= ій не слід вводити через ту саму внутрішньовенну лінію, через яку вводили препарат Диприван^®, без попереднього її промивання.

Нижче наведено рекомендації щодо ц= ільових концентрацій пропофолу. З урахуванням мінливості фармакокінетики та фармакодинаміки пропофолу у пацієнтів, у разі проведення або не проведення премедикації слід титрувати цільову концентрацію пропофолу з урахуванням клінічної відповіді для досягнення необхідної глибини наркозу або седації зі збереженням свідомості.

Індукція та підтримка загальної анестезії

У дорослих пацієнтів віком до 55 р= оків анестезії зазвичай можна досягти за цільових концентрацій пропофолу у крові= у діапазоні 4–8 мкг/мл. Рекомендується застосування початкової цільової концентрації 4 мкг/мл пацієнтам з проведеною премедикацією та                             6 мкг/мл – без премедикації. Час індукції у разі таких цільових концентрацій зазвичай знаходиться у діапазоні 60–120 секунд. Більша швидкість дасть змогу досягти більш ранньої індукції анестезії, але може бути пов’язана з більш вираженим пригніченням функції серцево-судинної та дихальної систем.

Пацієнтам віком від 55 років та/аб= о з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA слід застосовувати нижчу початкову цільову концентрацію. Потім цільову концентрацію можна підвищувати поступово по 0,5= –1,0 мкг/мл кожну хвилину для досягнення поступової індукції анестезії.

Зазвичай виникатиме необхідність у проведенні додаткової анальгезії. У такому випадку ступінь зниження цільової концентрації для підтримки анестезії буде залежати від дози анальгетиків, я= кі вводять сумісно. Цільові концентрації пропофолу у діапазоні 3–6 мкг/мл зазв= ичай забезпечують адекватну анестезію.

Очікувана концентрація пропофолу п= ри пробудженні зазвичай знаходиться у діапазоні                           1,0–2,0 мкг/мл, на цей показник впливатиме доза анальгетиків, введених протягом підтримки анестезі= ї.

Седація зі збереженням свідомості під час хірургічних та діагностичних процедур

Для досягнення необхідної глибини = седації цільову концентрацію слід титрувати відповідно до реакції пацієнта.

Зазвичай необхідна початкова цільо= ва концентрація пропофолу в крові в діапазоні від 0,5 до 2,5 мкг/мл. Початкова цільова концентрація в крові на рівні верхньої межі рекомендовано= го діапазону дасть можливість швидшого початку седації зі збереженням свідомос= ті.

Пацієнтам літнього віку та пацієнт= ам з бальною оцінкою 3 та 4 за ASA слід використовувати початкові цільові концентрації в крові на рівні нижньої межі діапазону.

У медичному закладі повинно бути обладнання для подачі кисню.

Таблиця 1<= o:p>

Розведення та сумісне = введення Дипривану^® 1 % з іншими лікарськими засобами або розчинами для інфузій

Спосіб сумісного введення

Допоміжна речовина або розчинник=

Підготовка=

Запобіжні заходи

Попереднє змішува-

ння

5 % розчин декстрози для внутрішньовенних інфузій

Змішайте 1 частину Дипривану<= sup>® 1 % з 1–4 частинами 5 % розчину декстрози для внутрішньовенних інфузій в інфузійному мішку з ПВХ або скляному інфузійному флаконі. При розведенні в інфузійному мішку з ПВХ рекомендується, щоб мішок був повним, а розведення проводилося шляхом заміни певного об’єму розчину для інфузій відповідним об’ємом Дипривану^® 1 %

Готуйте в асептичних умовах безпосередньо перед введенням. Суміш стабільна протягом періоду до 6 годи= н.

Розчин лідокаїну гідрохлориду для ін’єкцій (0,5 % або 1 %, без консервантів)

Змішайте 20 частин Дипривану<= sup>® 1 % з 1 частиною 0,5 % або 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду для ін’єкці= й

Готуйте суміш в асептичних умовах безпосередньо перед введенням. Застосовуйте тільки для індукції.

Розчин альфентанілу для ін’єкцій (500 мкг/мл)

Змішайте Диприван^®= 1 % з розчином альфентанілу для ін’єкцій у співвідношенні об’ємів від 20:1 до 50:1

Готуйте суміш в асептичних умова= х; застосовуйте протягом 6 годин після приготування.

Сумісне введення через        Y-подібний з’єднувач=

5 % розчин декстрози для внутріш= ньовенних інфузій

Сумісне введення через       Y-подібний з’єднувач =

Розташовуйте                       Y-подібний з’єдн= увач

безпосередньо перед місцем введе= ння.

0,9 % розчин натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій

Як зазначено вище

Як зазначено вище.

4 % розчин декстрози з 0,18 % ро= зчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій

Як зазначено вище

Як зазначено вище.

Діти.

Не рекомендується застосовувати Ди= приван^® новонародженим, тому що застосування лікарського засобу цій групі пацієнтів= не повністю досліджене. Дані фармакокінетики (див. розділ «Фармакокінетика») вказують на те, що у новонароджених кліренс лікарського засобу значно зниже= ний і має дуже велику мінливість між пацієнтами. Введення доз, рекомендованих д= ля старших дітей, може призвести до відносного передозування та розвитку тяжко= го пригнічення функції серцево-судинної системи.

Застосування Дипривану= ^® 2 % не рекомендоване дітям віком < 3 років через складність титрування м= алих об’ємів.

Пропофол не слід застосовувати пац= ієнтам віком ≤ 16 років для седації у відділенні інтенсивної терапії, оскіль= ки безпека та ефективність застосування пропофолу для седації у цій віковій гр= упі пацієнтів невідомі (див. розділ «Протипоказання»).

Передозування.

Випадкове передозування з високою ймовірністю характеризуватиметься пригніченням функції серцево-судинної та дихальної систем. Пригнічення функції дихальної системи слід лікувати за допомогою штучної вентиляції легенів та подачі кисню. При пригніченні функц= ії серцево-судинної системи слід надати пацієнту горизонтального положення з низьким узголів’ям та у тяжких випадках ввести плазмозамінні розчини та пресорні лікарські засоби.

<= /span>

Побічні реакції.

Системні

Індукція та підтримка анестезії або седація зазвичай проходять нормально, з мінімальною фазою збу= дження, хоча у деяких пацієнтів можуть спостерігатися мимовільні рухи. Найбільш час= то повідомлялося про небажані реакції, які є фармакологічно передбачуваними побічними ефектами засобу для наркозу/ лікарського засобу, що пригнічує центральну нервову систему, наприклад про такі, як гіпотензія. Природа, тяжкість та частота виникнення небажаних явищ у пацієнтів, яким вводять Диприван^® 1 %, можуть бути пов’язані зі станом хворих та хірургічними або терапевтичними процедурами, що проводяться.

У = таблиці 2 застосовано такі критерії для визначення частоти виникнення небажаних явищ:= дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), іноді (≥ 1/10= 00, < 1/100), рідко (≥ 1/1000= 0, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та невідомо (не можна встановити частоту на основі наявних даних).

Та= блиця 2

Та= блиця небажаних реакцій

Клас систем органів

Частота

Небажані реакції

= Порушення з боку імунної системи

= Дуже рідко

= Анафілаксія, що може включати ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, еритему та гіпотен= зію

= Невідомо

= Анафілактичний шок

= Порушення обміну речовин і харчування

= Невідомо⁽⁹⁾

= Метаболічний ацидоз⁽⁵⁾, гіперкаліємія⁽⁵⁾, гіперліпідемія⁽⁵⁾⁼

= Психічні порушення

= Невідомо⁽⁹⁾

= Ейфорія. Зловживання та медикаментозна залежність⁽⁸⁾<= /p>

= Порушення з боку нервової системи

= Часто

= Головний біль на стадії пробудження

= Рідко

= Епілептиформні рухи, включаючи судоми та опістотонус на стадії індукції, підтримки анест= езії та пробудження

= Дуже рідко

= Післяопераційна втрата свідомості

= Невідомо⁽⁹⁾

= Мимовільні рухи

= Кардіологічні порушення

= Часто

= Брадикардія⁽¹⁾

= Дуже рідко

= Набряк легенів

= Невідомо⁽⁹⁾

= Серцева аритмія⁽⁵⁾, серцева недостатність^{(5), (7)}

= Порушення з боку судинної системи

= Часто

= Артеріальна гіпотензія⁽²⁾, припливи крові у дітей⁽¹¹⁾

= Іноді

= Тромбоз та флебіт

= Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення

= Часто

= Тимчасове апное на стадії індукції

= Невідомо⁽⁹⁾

= Пригнічення дихання (дозозалежне)

= Порушення з боку травної системи

= Часто

= Нудота та блювання на стадії пробудження

= Дуже рідко

= Панкреатит

= Порушення з боку гепатобіліарної системи

= Невідомо⁽⁹⁾

= Гепатомегалія⁽⁵⁾, гепатит, гостра печінкова недостатність⁽¹²⁾<= /p>

= Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини

= Невідомо⁽⁹⁾

= Рабдоміоліз^{(3),
(5)}

= Порушення з боку нирок та сечовидільної системи

= Дуже рідко

= Знебарвлення сечі при тривалому введенні

= Невідомо⁽⁹⁾

= Ниркова недостатність⁽⁵⁾

= Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз

= Дуже рідко

= Сексуальне розгальмування

= Невідомо

= Пріапізм

= Системні порушення та ускладнення в місці введення

= Дуже часто

= Місцевий біль на стадії індукції⁽⁴⁾

= Дуже рідко

= Некроз тканин⁽¹⁰⁾ після випадкового позасудинного введення=

= Невідомо⁽⁹⁾

= Місцевий біль, набряк після випадкового позасудинного введення

= Часто

= Симптоми відміни у дітей⁽¹¹⁾

= Відхилення від норми, виявлені у результаті лабораторних досліджень

= Невідомо⁽⁹⁾

= ЕКГ типу Бругада^{(5), (6)}

= Травми, отруєння та ускладнення процедур

= Дуже рідко

= Післяопераційна гарячка

^(1=
)Випадки розвитку серйозної брадикардії рідкі. Існують окремі повідомлення про прогресування = до асистолії.

⁽²⁾<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>В окремих випадка= х для усунення гіпотензії може бути потрібне внутрішньовенне застосування рідин та зниження швидкості введення Дипривану^®.=

⁽³⁾<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Дуже рідко повідо= млялося про випадки розвитку рабдоміолізу, коли Диприван^® вводили= в дозах понад                           4 мг/кг/год для седації у ВІТ.

⁽⁴⁾<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Можна мінімізуват= и шляхом введення у вени більшого діаметра: вени передпліччя та ліктьової ямки. При застосуванні Дипривану^® 1 % місцевий біль також можна зменшити шляхом сумісного введення лідокаїну.

⁽⁵⁾<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt;mso-ansi-language:UK'>Комбінацію зазнач= ених явищ називають синдромом інфузії пропофолу, що може спостерігатися у серйоз= но       хворих пацієнтів з множинними факто= рами ризику розвитку цих явищ, див. розділ «Особливості застосування».

⁽⁶⁾ЕКГ типу Бругада:= підвищення сегмента ST та опуклий зубець Т на ЕКГ.

^=
(7)Швидко прогресуюча серцева недостатність (іноді з летальним наслідком) у дорослих. Серцева недостатність у таких випадках зазвичай була нечутлива до підтримувальної терапії інотропами.

^=
(8)Зловживання та медикаментозна залежність від пропофолу, переважно серед медичних працівник= ів.

^=
(9)Частота невідома,= тому що не може бути оцінена на основі наявних даних клінічних досліджень.

^=
(10)Про некроз повідо= млялося у разі порушення життєздатності тканин.

⁽¹¹⁾Після раптового припинення введення лікарського засобу Диприван^® під час проведення інтенсивної терапії.

⁽¹²⁾Після як довготривалого,= так і короткочасного лікування, та у пацієнтів, у яких відсутні фактори ризику.

По= відомлялося про набряк легенів, артеріальну гіпотензію, асистолію, брадикардію, судоми,= випадки розвитку дистонії/дискінезії. Рідко спостерігалися рабдоміоліз, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія або серцева недостатність, іноді з летальним наслідко= м, при застосуванні пропофолу у дозах понад 4 мг/кг/год для досягнення седатив= ного ефекту в умовах реанімації.

По= відомлення стосовно застосування препарату Диприван^® за незареєстров= аним показанням для індукції анестезії новонародженим вказують на те, що може розвиватися пригнічення роботи серцево-судинної і дихальної систем при застосуванні режиму дозування для = дітей.

Місцеві

Мі= сцевий біль, що може виникнути на стадії індукції Диприваном^® 1 % анестезії, можна мінімізувати супутнім застосуванням лідокаїну (див. розділ= «Спосіб застосування та дози») та шляхом введення у вени більшого діаметра: вени передпліччя та ліктьової ямки. Випадки розвитку тромбозу та флебіту рідкі. Випадки випадкового позасудинного введення у клінічній практиці та дослідже= ння на тваринах свідчать про мінімальну реакцію тканин. При внутрішньоартеріаль= ному введенні тваринам не спостерігали місцевих тканинних ефектів.

Повідомлення про підозрювані побіч= ні реакції

Повідом= лення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важли= вим. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик застосування лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти п= ро будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.=

Термін придатності.

3 роки. Розведений препарат необхідно викори= стати негайно після приготування.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі від 2 до 25 ºС. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Міорелаксанти, атракурій і мівакур= ій не слід вводити через ту саму внутрішньовенну лінію, через яку вводили препарат Диприван^®, без попереднього її промивання.

<= /span>

Упаковка.

Для виробника АстраЗенека ЮК Лімітед, Велика Британія (AstraZeneca UK Limited, United Kingdom):

по 20 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній чарунко= вій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у картонній коробці;

по 50 мл у флаконі; по 1 флакону з утримувачем у картонній коробці.

Для виробника Корден Фарма Соціета' Пер Азіоні, Італія (Corden Pharma Societa' Per Azioni, Italy):

по 20 мл в ампулі; по 5 ампул у картонному фіксаторі (утримувачі) у картонній коробці;

по 50 мл у флаконі; по 1 флакону з утримувачем у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

1.      АстраЗенека ЮК Лімітед / Ast= raZeneca UK Limited.

2.      Корден Фарма Соціета' Пер Азіоні / Corden Pharma Societa' Per Azioni.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

1.    Сілк Роад Бізнес Парк, Макклсфілд, SK10 2NA, В= елика Британія /

Silk Road Business Park, Macclesfield, SK10 2NA, United Kingdom.

2.    Віале Дель Індустрі= , 3, Капонаго (MБ), 20867, Італія /

Viale Dell' Industria, 3, Caponago (MB), 20867, Italy.

Спосіб сумісного введення	Допоміжна речовина або розчинник=	Підготовка=	Запобіжні заходи
Попереднє змішува- ння	5 % розчин декстрози для внутрішньовенних інфузій	Змішайте 1 частину Дипривану<= sup>® 1 % з 1–4 частинами 5 % розчину декстрози для внутрішньовенних інфузій в інфузійному мішку з ПВХ або скляному інфузійному флаконі. При розведенні в інфузійному мішку з ПВХ рекомендується, щоб мішок був повним, а розведення проводилося шляхом заміни певного об’єму розчину для інфузій відповідним об’ємом Дипривану^® 1 %	Готуйте в асептичних умовах безпосередньо перед введенням. Суміш стабільна протягом періоду до 6 годи= н.
Розчин лідокаїну гідрохлориду для ін’єкцій (0,5 % або 1 %, без консервантів)	Змішайте 20 частин Дипривану<= sup>® 1 % з 1 частиною 0,5 % або 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду для ін’єкці= й	Готуйте суміш в асептичних умовах безпосередньо перед введенням. Застосовуйте тільки для індукції.
Розчин альфентанілу для ін’єкцій (500 мкг/мл)	Змішайте Диприван^®= 1 % з розчином альфентанілу для ін’єкцій у співвідношенні об’ємів від 20:1 до 50:1	Готуйте суміш в асептичних умова= х; застосовуйте протягом 6 годин після приготування.
Сумісне введення через Y-подібний з’єднувач=	5 % розчин декстрози для внутріш= ньовенних інфузій	Сумісне введення через Y-подібний з’єднувач =	Розташовуйте Y-подібний з’єдн= увач безпосередньо перед місцем введе= ння.
0,9 % розчин натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій	Як зазначено вище	Як зазначено вище.
4 % розчин декстрози з 0,18 % ро= зчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій	Як зазначено вище	Як зазначено вище.

Клас систем органів	Частота	Небажані реакції
= Порушення з боку імунної системи	= Дуже рідко	= Анафілаксія, що може включати ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, еритему та гіпотен= зію
= Невідомо	= Анафілактичний шок
= Порушення обміну речовин і харчування	= Невідомо⁽⁹⁾	= Метаболічний ацидоз⁽⁵⁾, гіперкаліємія⁽⁵⁾, гіперліпідемія⁽⁵⁾⁼
= Психічні порушення	= Невідомо⁽⁹⁾	= Ейфорія. Зловживання та медикаментозна залежність⁽⁸⁾<= /p>
= Порушення з боку нервової системи	= Часто	= Головний біль на стадії пробудження
= Рідко	= Епілептиформні рухи, включаючи судоми та опістотонус на стадії індукції, підтримки анест= езії та пробудження
= Дуже рідко	= Післяопераційна втрата свідомості
= Невідомо⁽⁹⁾	= Мимовільні рухи
= Кардіологічні порушення	= Часто	= Брадикардія⁽¹⁾
= Дуже рідко	= Набряк легенів
= Невідомо⁽⁹⁾	= Серцева аритмія⁽⁵⁾, серцева недостатність^{(5), (7)}
= Порушення з боку судинної системи	= Часто	= Артеріальна гіпотензія⁽²⁾, припливи крові у дітей⁽¹¹⁾
= Іноді	= Тромбоз та флебіт
= Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення	= Часто	= Тимчасове апное на стадії індукції
= Невідомо⁽⁹⁾	= Пригнічення дихання (дозозалежне)
= Порушення з боку травної системи	= Часто	= Нудота та блювання на стадії пробудження
= Дуже рідко	= Панкреатит
= Порушення з боку гепатобіліарної системи	= Невідомо⁽⁹⁾	= Гепатомегалія⁽⁵⁾, гепатит, гостра печінкова недостатність⁽¹²⁾<= /p>
= Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини	= Невідомо⁽⁹⁾	= Рабдоміоліз^{(3), (5)}
= Порушення з боку нирок та сечовидільної системи	= Дуже рідко	= Знебарвлення сечі при тривалому введенні
= Невідомо⁽⁹⁾	= Ниркова недостатність⁽⁵⁾
= Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз	= Дуже рідко	= Сексуальне розгальмування
= Невідомо	= Пріапізм
= Системні порушення та ускладнення в місці введення	= Дуже часто	= Місцевий біль на стадії індукції⁽⁴⁾
= Дуже рідко	= Некроз тканин⁽¹⁰⁾ після випадкового позасудинного введення=
= Невідомо⁽⁹⁾	= Місцевий біль, набряк після випадкового позасудинного введення
= Часто	= Симптоми відміни у дітей⁽¹¹⁾
= Відхилення від норми, виявлені у результаті лабораторних досліджень	= Невідомо⁽⁹⁾	= ЕКГ типу Бругада^{(5), (6)}
= Травми, отруєння та ускладнення процедур	= Дуже рідко	= Післяопераційна гарячка