ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу

=

МАКСГАЛІН 75=

МАКСГАЛІН 150

=

Склад:

діюча речовина: pregabaline;

1 капсула містить прегабаліну 75 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; тальк; капсул= а желатинова № 4*;

*склад капсули желатинової по 75 мг: желатин, заліза оксид червоний (Е 172= ), титану діоксид (Е 171), натрію лаурилсульфат;

1 капсула містить прегабаліну 150 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; тальк; капсула желатинова № 1*;

*склад капсули желатинової по 150 мг: желатин, титану діоксид (Е&n= bsp;171), натрію лаурилсульфат.

Лікарська форма. Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості= :

капсули по 75 м= г: тверді желатинові капсули з крише= чкою коричневого кольору та корпусом білого або майже білого кольору з написом чорним чорнил= ом «688» на кришечці та корпусі капсули, що містять гранульований порошок від білого до майже білого кольору;

капсули по 150 = мг: тверді желатинові капсули з кришеч= кою та корпусом білого або майже білого кольору з написом чорним чорнилом «690» на кришечці та корпусі капсули, що містять гранульований порошок від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03A X16.

Фармакологічні властивості.=

Фармакодинаміка.=

Діюча речовина – прегабалін, що є аналогом гамма-аміномасляної кис= лоти [(S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота].

Механізм дії

Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (= a₂–d білок) потенціалзалежних кальцієв= их каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).

Клінічна ефективність і безпека

Нейропатичний біль

Під час досліджень було продемонстровано ефективність препарату для лікування діабетичної нейропатії, постгерпетичної невралгії та ураження спинного мозку. Ефективність препарату при інших видах нейропатичного болю = не вивчали.

Прегабалін вивчали у процесі 10 контрольованих клінічних досліджень триваліс= тю до 13 тижнів із режимом дозування препарату 2 рази на добу та в процесі д= осліджень тривалістю до 8 тижнів із режимом дозування 3 рази на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів дозування 2 рази на добу і 3 раз= и на добу були подібними.

У процесі клінічних досліджень тривалістю до 12 тижнів, у яких лікарськ= ий засіб застосовували для лікування нейропатичного болю, зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігалося після першого тижня= та зберігалося протягом усього періоду лікування.

У процесі контрольованих клінічних досліджень периферичного нейропатичн= ого болю у 35 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю. Серед пацієнтів, у яких не виникала сонливість, таке покращання спостерігалося у 33 % пацієнтів, які застосовували прегабал= ін, та у 18 % пацієнтів із групи плацебо. Серед пацієнтів, у яких виникала сонливість, частка пацієнтів, які відповіли на терапію, становила 48 %= у групі прегабаліну та 16 % у групі плацебо.

У процесі контрольованого клінічного дослідження нейропатичного болю центрального походження у 22 % пацієнтів, які застосовували прегабалін= , та у 7 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на = 50 % за шкалою оцінки болю.

Епілепсія

Додаткове лікування. Прегабалін вивчали у процесі 3 контрольованих клінічних досліджень тривалістю 12 тижнів із режимом дозування 2 рази на добу або 3 рази на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів дозування 2 рази на добу й 3 рази на добу були подібними.

Зменшення частоти судомних нападів спостерігалося вже на першому тижні.=

Діти. Ефективність та безпека застосування прегабаліну як допоміжного засобу= при епілепсії для дітей віком до 12 років та для підлітків не встановлені. Побічні реакції, що спостерігалися в дослідженні з вивчення фармакокінетики= та переносимості, до якого були включені пацієнти віком від 3 місяців до 16 років (n=3D65) з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакцій у дорослих. Результати 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження за участю 295 дітей віком від 4 до 16 років та 14-денного плацебо-контрольованого дослідження за участю 175 дітей віком від 1 місяця = до 4 років, метою яких була оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додатк= ової терапії парціальних судомних нападів, та відкритого дослідження безпеки тривалістю 1 рік за участю 54 дітей віком від 3 місяців до 16 років з епілепсією вказують на те, що такі побічні реакції, як піре= ксія та інфекції верхніх дихальних шляхів, у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

У 12-тижневому плацебо-контрольованому дослідженні дітям (віком від 4 д= о 16 років) призначали прегабалін по 2,5 мг/кг/добу (максимум 150 мг н= а добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг на добу) або плацебо. Принаймні зменшення на 50 % парціальних судомних нападів, порівняно з вихідним рівнем, спостерігалося у 40,6 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 10 мг/кг на добу (р=3D0,0068 порівняно з плацебо), у= 29,1 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 2,5 мг/кг/добу (р=3D0,2600 порівняно з плацебо) та у 22,6 % тих, хто отримував плацебо.

У 14-денному плацебо-контрольованому дослідженні дітям (віком від 1 міс= яця до 4 років) призначали прегабалін 7 мг/кг/добу, прегабалін 14&nbs= p;мг/кг/добу або плацебо. Медіанна добова частота судом на вихідному рівні та на заключн= ому візиті складала відповідно 4,7 і 3,8 для прегабаліну в дозі 7 мг/кг/до= бу, 5,4 та 1,4 –для прегабаліну в дозі 14 мг/кг/добу та 2,9 і 2,3 –для плацебо. Прегабалін у дозі 14 мг/кг/добу значно зменшував логарифмічно перетворену частоту парціальних судомних нападів порівняно з плацебо (p=3D0= ,0223); прегабалін у дозі 7 мг/кг/добу не продемонстрував покращення порівняно= з плацебо.

Монотерапія (у пацієнтів з уперше діагностов= аним захворюванням). Прегабалін вивчали у процесі 1 контрольованого клінічного дослідження тривалістю 56 тижнів із режимом дозування 2 рази на добу. При застосуванні прегабаліну не було досягнуто однакового рівня ефективності порівняно із застосуванням ламотриджину, згідно з оцінкою через 6 місяців за кінцев= ою точкою – відсутністю судомних нападів. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечними та добре переносилися.

Генералізований трив= ожний розлад

Прегабалін вивчали у процесі шести контрольованих досліджень тривалістю= 4–6 тижнів, одного дослідження тривалістю 8 тижнів за участю пацієнтів літнього віку та одного тривалого дослідження профілактики рецидиву з подвійно сліпою фазою профілактики рецидиву тривалістю 6 місяців.

Зменшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до ш= кали Гамільтона для оцінки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже на тижні = 1.

У процесі контрольованих клінічних досліджень (тривалістю 4–8 тижнів) у= 52 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 38 % пацієнтів із групи плацебо спостерігалося покращання не менше ніж на 50 % за загальною кількістю балів за шкалою HAM-A від вихідного рівня до кінцевої точки.

Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалас= я у пацієнтів, які застосовували прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. Офтальмологічне обстеження (включаючи перевірку гостроти зору, формальну перевірку поля зору та дослідження очного дна при розширеній зіниці) у рамк= ах контрольованих клінічних досліджень виконувалося у понад 3600 пацієнті= в. Серед цих пацієнтів гострота зору погіршилася у 6,5 % пацієнтів у групі прегабаліну та у 4,8 % пацієнтів у групі плацебо. Зміни поля зору вияв= лено у 12,4 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 11,7 % пацієнтів із групи плацебо. Зміни на очному дні виявлені у 1,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін, та у 2,1 % пацієнтів у групі плацебо.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні показники прегабаліну в рівноважному стані були подібн= ими у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілепти= чні препарати, та у пацієнтів із хронічним болем.

Абсорбція

Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальної концентрації у плазмі крові (C_max) протягом 1 години після однор= азового або багаторазового застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить ≥ 90 % і не залежить від дози. При багаторазовому застосуванні рівноважний стан досягається через 24–48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночас= ному прийомі з їжею, що призводить до зменшення C_max приблизно на 25–= 30 % і подовження часу досягнення максимальної концентрації(t_max) приблизно до 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не = мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.

Розподіл

У процесі доклінічних досліджень було показано, що прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. Було встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і виділяється в молоко щурів у період лактації. У людини об’єм розподілу прегабаліну після перорального застосування становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм

У людини прегабалін зазнає незначн= ого метаболізму. Після введення дози міченого радіоактивною міткою прегабаліну = приблизно 98 % радіоактивної речовини виводилося зі сечею у вигляді незміненого прегабаліну. Частка N-метильованої похідної прегабаліну – основного метаболіту препарату, що визначався у сечі, – становила 0,9 % введеної дози. Під час доклінічних досліджень не відбувалося рацемізації S-енантіомера прегабаліну в R-енантіомер.

Виведення

Прегабалін виводиться зі системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика. Ниркова недостатність»).=

Пацієнтам із порушеннями функції нирок або пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози= », таблиця).

Лінійність/нелінійність

Фармакокінетика прегабаліну є лінійною для всього рекомендованого діапа= зону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (< 20 %). Фармакокінетика при багаторазовому застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих при застосуванні одноразової до= зи. Таким чином, немає потреби у плановому контролі концентрації прегабаліну в плазмі крові.

Стать

Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значу= щого впливу статі на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.<= /p>
Ниркова недостатність

Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (п= ісля 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіалізу застосовувати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Печінкова недостатність

Спеціальних фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводили. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболі= зму та виводиться зі сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки мали значущий вплив на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Діти

Фармакокінетику прегабаліну оцінювали за участю дітей з епілепсією (вік= ові групи: від 1 до 23 місяців, від 2 до 6 років, від 7 до 11 років і від 12 до= 16 років) при застосуванні доз 2,5 мг/кг/добу, 5 мг/кг/добу, 10 мг/кг/= добу та 15 мг/кг/добу у процесі дослідження фармакокінетики та переносимост= і.

Після перорального застосування прегабаліну дітям натще t_maxбув у цілому аналогічним у всіх вік= ових групах і становив від 0,5 години до 2 годин після прийому.

Значення C_max і пло= щі під кривою залежності концентрації від часу (AUC) прегабаліну зростали лінійно = зі збільшенням дози у кожній віковій групі. У дітей з масою тіла до 30 кг знач= ення AUC були нижчими на 30 %, що обумовлено збільшенням на 43 % кліре= нсу, скоригованого за масою тіла, у цих пацієнтів порівняно з пацієнтами з масою тіла ≥ 30 кг.

Кінцевий період напіввиведення прегабаліну становив у середньому прибли= зно 3–4 години у дітей віком до 6 років та 4–6 годин у дітей вік= ом від 7 років.

У процесі популяційного фармакокінетичного аналізу було показано, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою для кліренсу перорального прегабаліну, а маса тіла була значущою коваріатою для уявного об’єму розпод= ілу перорального прегабаліну, і цей зв’язок був аналогічним у дітей і дорослих пацієнтів.

Фармакокінетику прегабаліну у пацієнтів віком до 3 місяців не вивч= али (див. розділи «Фармакодинаміка», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

Пацієнти літнього віку

Кліренс прегабаліну має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу прегабаліну при його застосуванні перорально узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним зі збільшенням віку. Пацієнтам з порушенням функції нирок, пов’язаним із віком, може бути потрібне зменшення= дози прегабаліну (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Період годування груддю

Фармакокінетику прегабаліну при його застосуванні у дозі 150 мг ко= жні 12 годин (добова доза 300 мг) оцінювали у 10 жінок, які году= вали груддю, щонайменше через 12 тижнів після пологів. Годування груддю не впливало або мало незначний вплив на фармакокінетику прегабаліну. Прегабалін потрапляв у грудне молоко, при цьому його середні концентрації в рівноважно= му стані становили приблизно 76 % концентрацій у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля з грудним молоком (при середньому споживанні молока 150 мл/кг/добу) від жінки, яка приймає прегабалін у = дозі 300 мг на добу або у максимальній дозі 600 мг на добу, становить = 0,31 або 0,62 мг/кг/добу відповідно. Ці розраховані дози становлять приблиз= но 7 % загальної добової дози матері в перерахуванні на міліграм на кілограм.=

Клінічні характеристики.

Показання.

Нейропатичний біль

Лікування нейропатичного болю периферичного або центрального походження= у дорослих.

Епілепсія=

Як додаткова терапія парціальних судомних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих.

Генералізований трив= ожний розлад

Лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.

=

Протипоказання.<= /i>

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій.

Оскільки прегабалін переважно екскретується у незміненому вигляді зі се= чею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (менше 2 % дози виділяється зі сечею у вигляді метаболітів), не інгібує in vitro метаболізм інших препаратів і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетич= ну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.

Дослідження in vi= vo та популяційний фармакокінетичний аналіз

У дослідженнях in vivo не спостерігали значущої клінічної фармакокінетичної взаємодії між прегабаліно= м і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентин= ом, лоразепамом, оксикодоном або етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.

Пероральні контра= цептиви, норетистерон та/або етинілестрадіол

Одночасне застосування прегабаліну з оральними контрацептивами, норетис= тероном та/або етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з препаратів.

Лікарські засоби,= що впливають на ЦНС

Прегабалін може потенціювати ефекти етанолу та лоразепаму. У період постмаркетингового нагляду повідомлялося про випадки дихальної недостатност= і, коми та летального наслідку у пацієнтів, які приймали прегабалін разом з опіоїдами та/або іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію ЦНС. Прегабалін, імовірно, посилює порушення когнітивних та основних моторних функцій, спричинених оксикодоном.

Взаємодія у паціє= нтів літнього віку

Спеціальні дослідження фармакодинамічної взаємодії з участю добровольців літнього віку не проводилися. Дослідження взаємодії проводилися лише у доро= слих молодшого віку.

Особливості застосування.

Пацієнти з цукров= им діабетом

Відповідно до сучасної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася під час застосування прегабаліну, можу= ть потребувати корекції дози гіпоглікемізуючих лікарських засобів.<= /span>

Реакції підвищено= ї чутливості

Після виходу препарату на ринок повідомлялося про розвиток реакцій підв= ищеної чутливості, зокрема ангіоневротичного набряку. За наявності таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, слід негайно припинити застосування прегабаліну.<= o:p>

Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки<= o:p>

Застосування прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що може збільшити ризик виникнення травматичних випадків (падін= ь) у пацієнтів літнього віку. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про втрату свідомості, сплутаність свідомості, а також порушення психіки. Тому пацієнтам слід порадити бути обережними, доки їм не стане відомо можливий в= плив лікарського засобу.

Розлади зору=

Під час досліджень про нечіткість зору частіше повідомляли пацієнти, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при постійному застосуванні препарату. = У процесі досліджень, у яких проводилось офтальмологічне обстеження, частота погіршен= ня гостроти зору та змін полів зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами із групи плацебо; частота виникнення змі= н на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо.

Повідомлялося про побічні реакції з боку органів зору, зокрема втрату з= ору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких були тимчасовим= и. Припинення застосування прегабаліну може призвести до зникнення або зменшен= ня цих симптомів з боку органів зору.

Ниркова недостатн= ість

Повідомлялося про випадки ниркової недостатності. Іноді цей ефект був оборотним після припинення застосування прегабаліну.

Відміна супутніх протиепілептичних лікарських засобів

Даних щодо відміни супутніх протиепілептичних препаратів після досягнен= ня контролю над судомами в результаті додавання до лікування прегабаліну недостатньо, щоб перейти до монотерапії прегабаліном.

Симптоми відміни<= o:p>

У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, = які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком лікування.

Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час лікування прегабаліном або невдовзі після припинення його застосування.

Дані щодо= відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникне= ння та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть залежати від дози.<= /span>
Застійна серцева недостатність

Після виходу препарату на ринок повідомлялося про застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така реакція здебільшого спостерігалася під час лікування прегабаліном невропатичного бо= лю у пацієнтів літнього віку зі серцево-судинними порушеннями. Слід з обережністю застосовувати прегабалін таким пацієнтам. При припиненні застосування прегабаліну це явище може зникнути.

Лікування нейропа= тичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку=

Під час лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій загалом, побі= чних реакцій з боку ЦНС, особливо сонливості, була підвищеною. Це може бути пов’язано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад, антиспастичних препаратів), що необхідні для лікування цього стану. Цю обставину слід взяти до уваги при призначенні прегабаліну таким пацієнтам.<= o:p>

Респіраторна депресія.

Повідомлялося про випадки тяжкої респіраторн= ої депресії, пов’язаної із застосуванням прегабаліну. У пацієнтів із п= орушенням функції дихання, респіраторними або неврологічними захворюваннями, порушенн= ям функції нирок, при супутньому застосуванні лікарських засобів, що пригнічую= ть ЦНС та у осіб похилого віку ризик виникнення цієї серйозної побічної реакції може бути вищим. Для таких пацієнтів може знадобитися коригування дози (див. Розділ «Спосіб застосування та дози»).

Суїцидальне мисле= ння та поведінка

Повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнт= ів, які отримували лікування протиепілептичними препаратами з приводу певних показань. Метааналіз рандомізованих, плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів також показав незначне підвищення ризику появи суїцидального мислення та поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а доступні дані не виключають можливості його існування для прегабаліну.

Тому необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами щодо появи ознак суїцидального мислення і поведінки та призначати відповідне лікування у раз= і їх виникнення. Пацієнти (та особи, що доглядають за ними) повинні звернутися за медичною допомогою у разі появи ознак суїцидального мислення або поведінки.=

Порушення функції= нижніх відділів шлунково-кишкового тракту

Повідомлялося про явища, пов’язані з порушенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (такі як непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор) внаслідок прийому прегабаліну разом з лікарськими засобами, що можуть викликати запори, наприклад опіоїдними анал= ьгетиками. При комбінованому застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вжити заходів д= ля профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).

Одночасне застосу= вання з опіоїдами

Рекомендується дотримуватися обережності при призначенні прегабаліну одночасно з опіоїдами через ризик пригнічення функції ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У дослідженні випадок-контроль осіб, які застосовують опіоїди, ті пацієнти, я= кі отримували терапію прегабаліном одночасно з опіоїдом, мали підвищений ризик смертності, пов’язаної з опіоїдами, порівняно із застосуванням лише опіоїдів (скориговане співвідношення шансів [aOR], 1,68 [95 % ДІ, 1,19–2,36]). Такий підвищений ризик спостерігався при низьких дозах прегабаліну (≤ 300 мг, 1,52 aOR [95 % ДІ, 1,04–2,22]), також спостерігалася тенденція до збільшення ризику при високих дозах прегабаліну (>300 мг, 2,55 aOR [95 % ДІ 1,24–5,06]).

Неправильне засто= сування, зловживання або залежність

Зафіксовано випадки неправильного застосування, зловживання та залежнос= ті. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам зі зловживанням різними речовинами в анамнезі; необхідно спостерігати за пацієнтом для виявлення симптомів неправильного застосування, зловживання або залежності від прегабаліну (повідомлялося про випадки розвитку звикання, перевищення призначеної дози; поведінки, спрямованої на отримання препарату).

Енцефалопатія

Випадки енцефалопатії виникали переважно у пацієнтів зі супутніми захворюваннями, що можуть спричиняти енцефалопатію.

Шкірні реакції

У зв’язку з лікуванням прегабаліном рідко повідомляли про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, які можуть бути небезпечними для життя або мати летальний наслідо= к. Під час призначення лікарського засобу пацієнту слід повідомити про характе= рні побічні реакції, пов’язані зі застосуванням лікарського засобу, та уважно стежити за шкірними реакціями. Якщо з’являються симптоми, що вказують на ці реакції, с= лід негайно відмінити застосування прегабаліну та розглянути альтернативне лікування (у разі необхідності).

Пацієнти літнього= віку (віком від 65 років)

Кліренс прегабаліну має тенденцію до зниження з віком. Це зниження клір= енсу прегабаліну після перорального застосування узгоджується зі зниженням кліре= нсу креатиніну, пов’язаного зі збільшенням віку. Пацієнти з порушеннями функції нирок, пов’язаними з віком, можуть потребувати зменшення дози прегабаліну. У пацієнтів літнього віку можливе частіше виникнення таких побічних реакцій, = як запаморочення, сплутаність свідомості, тремор, порушення координації, летар= гія.

Непереносимість л= актози

Препарат містить лактози моногідрат. Пацієнтам із рідкісними спадковими порушеннями, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність Ла= ппа або синдром мальабсорбції глюкози та галактози, не слід приймати цей препар= ат.

Застосування у період вагітності а= бо годування груддю.

Жінки репродуктивного віку/засоби контрацепц= ії для жінок і чоловіків

Застосування прегабаліну в першому триместрі вагітності може викликати серйозні вроджені дефекти у майбутньої дитини. Прегабалін не слід застосовувати під час вагітності, якщо очікувана користь= для матері явно не перевищує потенційний ризик для плода. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективну контрацепцію під час лікування.=

Вагітність

У процесі досліджень на тваринах була продемонстрована репродуктивна токсичність.

Було показано, що прегабалін проникає через плаценту у щурів (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Прегабалін може проникати через плаценту людини.

Період годування груддю

Прегаба= лін екскретується у грудне молоко людини. Ефект прегабаліну на новонароджених/немовлят невідомий. Тому не рекомендується годувати дитину груддю у період лікування прегабаліном.

Репродуктивна функція<= /p>
Немає клінічних відомостей щодо впливу прегабаліну на репродуктивну фун= кцію жінок.

Під час дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здо= рові добровольці чоловічої статі отримували дозу прегабаліну 600 мг на добу. Після 3-місячного лікування жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.

Основні вр= оджені вади розвитку

За даними клінічних досліджень більш ніж 2700 вагітних, застосування прегабаліну в першому триместрі вагітності дещо підвищує ризик основних вроджених вад розвитку се= ред немовлят (живих або мертвонароджених).

Аналіз конкретних вад розвитку показав більш високий ризик вад розвитку нервової системи, очей, обличчя (щелепно-лицьової ділянки), сечовидільної системи та статевих орган= ів, однак оцінка ризиків може бути неточною через малу кількість випадків та обмежений час спостереження.

Прегабалін не слід застосовувати під час вагітності, якщо немає очевидної необхідності (коли очікувана користь для матері явно перевищує потенційний ризик для плода).

Здатність впливати на швидкість ре= акції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.=

Препарат може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Прегабалін може спричиняти запаморочення і сонливість та може впливати на здатність керувати транспортними засобами і працювати з іншими механізмами. Тому пацієн= там слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами або ро= біт зі складною технікою чи від іншої потенційно небезпечної діяльності доти, д= оки не стане відомо, чи цей лікарський засіб впливає на їхню здатність до викон= ання такої діяльності.

Спосіб застосування та дози.<= /o:p>

Для перорального застосування. Лікарський за= сіб приймають незалежно від вживання їжі.

Дози

Діапазон доз може змінюватися в межах 150-600 мг на добу. Дозу роз= поділяють на 2 або 3 прийоми.

Нейропатичний біл= ь

Лікування прегабаліном можна розпочинати з дози 150 мг на добу, ро= зподіленої на 2 прийоми. Залежно від ефективності та переносимості препарату окремим пацієнтам дозу можна збільшити до 300 мг на добу після інтервалу від 3= до 7 днів, а за потреби – до максимальної дози 600 мг на добу після додаткового 7-денного інтервалу.

Епілепсія

Лікування прегабаліном можна розпочинати з дози 150 мг на добу, ро= зподіленої на 2 або 3 прийоми. Залежно від ефективності та переносимості препарат= у в окремого пацієнта дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня прийому. Ще через 1 тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 60= 0 мг на добу.

Генералізований т= ривожний розлад

Доза, яку розподіляють на 2 або 3 прийоми, може змінюватися у межах 150-600 мг на добу. Періодично слід переоцінювати необхідність продовж= ення лікування.

Лікування прегабаліном можна розпочинати з дози 150 мг на добу. Залежно від ефективності та переносимості препарату окремим пацієнтам дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня прийому. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Через ще 1 тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.

Припинення лікува= ння прегабаліном

Відповідно до сучасної клінічної практики, за необхідності припиняти лікування прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня незалежно від показань.

Пацієнти з нирков= ою недостатністю

Прегабалін виводиться зі системного кровообігу у незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну, зменшення дози пацієнтам із порушеннями функції нирок слід проводити індивідуально, відповідно до кліренсу креатині= ну (КК), як зазначено в таблиці і визначено за формулою:

КК (мл/хв)=3D (

Прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіаліз= у (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід підбирати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно застосовуват= и додаткову дозу препарату (див. таблицю).

Корекція дози прегабаліну відповідно до функ= ції нирок

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Загальна добова доза прегабаліну *

Режим дозування

Початкова доза (мг/добу)=

Максимальна доза (мг/добу)

≥ 60

150

600

2-3 рази на добу

≥30 – <60

75

300

2-3 рази на добу

≥15 – <30

25-50

150

1-2 рази на добу

< 15

25

75

1 раз на добу

Додаткова доза після гемодіалізу (мг)

25

100

Одноразово

*Загальну добову дозу (мг/добу) слід розподілити на кількість прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отримати мг/дозу.

Пацієнти з печінк= овою недостатністю

Для пацієнтів із печінковою недостатністю необхідності в корекції дози немає (див. розділ «Фармакокінетика»).

Застосування пацієнтам літнього ві= ку (віком від 65 років)

Для пацієнтів літнього віку через погіршення функції нирок може бути потрібним зменшення дози прегабаліну(див. розділ «Особливості застосування»= ).

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату дітям (віком до 18 = років) не були встановлені. Доступна дотепер інформація наведена в розділі «Побічні реакції», а також у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, спираючись на них, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Повідомлялося, що найчастішими відміченими побічними реакціями у випадку передозування прегабаліном були сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. Також надходили повідомлення= про судоми. Зрідка повідомлялося про випадки коми.

Лікування передозування прегабаліном полягає у загальних підтримуючих заходах та за потреби може включати гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Побічні реакції.=

Найчастішими відміченими побічними реакціями були запаморочення і сонливість.

Зазначені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворювання та (або) супутнім застосуванням інших лікарських засобів.

Під час лікування нейропатичного болю центра= льного походження, викликаного ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, частота побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливість (див. розділ «Особливості застосування»).

Інфекції та інвазії:= назофарингіт.

З боку системи крові= : нейтропенія.

З боку імунної систе= ми: підвищена чутливість, ангіоневротичний набряк, алергічна реакція, анафілактоїдні реакції.

З боку метаболізму: підвищений апетит, втрата апетиту, гіпоглікемія.

З боку психіки: ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, зниження лібідо, дезорієнтація, безсоння, галюцинації, панічні атаки, збудження, неспокій, депресія, пригнічений наст= рій, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновиді= ння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія, розгальмовування, піднесений настрій, агресія. Рідко: розгальмовування, суїцидальне мислення та пове= дінка.

З боку нервової сист= еми: запаморочення, сонливість, атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, погіршення пам’яті, порушення ува= ги, парестезії, седативний ефект, порушення рівноваги, летаргія, синкопе, в’ялі= сть, головний біль, апатія, втрата свідомості, ступор, міоклонія, психомоторна гіперактивність, агевзія, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, порушення мовлення, гіпорефлексія, гіпестезія, амнезія, гіперестезія, відчуття печіння, навколоротова парестезія, міоклонус, гіпалгезія, гіпокінезія, паросмія, гіп= окінезія, дисфагія, гіпалгезія, залежність, манія, мозочковий синдром, синдром зубчас= того колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гіє= на – Барре, інтракраніальна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну, втрата свідомості, порушення психіки, судоми, погане самопочуття, па= ркінсонізм.

З боку органів зору:= нечіткість зору, диплопія, кон’юнк= тивіт, порушення зору, набряк очей, дефект поля зору, погіршення гостроти зору, біль в очах, астенопія, сухість очей, посилена сльозотеча, порушення акомодації, блефари= т, крововилив в очне яблуко, світлочутливість, набряк сітківки, втрата периферичного зору, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, фотопсії, подразнення очей, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт, втрата зору, кератит.

З боку органів слуху= : вертиго, гіперакузія.

З блоку серцево-суди= нної системи: тахікард= ія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова тахікардія, синусова брадикардія, синусова аритмія, застійна серцева недостатність, подовження інтервалу QT, припл= иви, гіперемія, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, відчуття холоду= у кінцівках.

З боку дихальної сис= теми: задишка, сухість слизової оболонки= носа, носова кровотеча, стиснення в горлі, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, ларингоспазм, фаринголарингеальний біль, апное, ателектаз, бронхіоліт, гика= вка, фіброз легенів, позіхання, набряк легенів, респіраторна депресія.

З боку травного трак= ту: блювання, сухість у роті, запор, метеоризм, гастроентерит, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хворо= ба, надмірне слиновиділення, оральна гіпестезія, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкові кровотечі, мелена, набряк язика, ректальна кровотеча, асци= т, панкреатит, дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальні абсцеси, на= бряк язика, діарея, нудота.

Гепатобіліарні порушення: підвищ= ений рівень печінкових ферментів (збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) = та аспартатамінотрансферази (АСТ), жовтяниця, печінкова недостатність, гепатит= .

З боку шкіри і підшк= ірної тканини: папульоз= не висипання, гіпергідроз, пролежні, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутиз= м, виразки шкіри, везикулобульозні висипання, кропив’янка, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, порушення з боку нігтів, петехіальні висипання, пурпура, пустулярні висипання, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики, синдром Стівенса – Джонсона, свербіж, токсичний еп= ідермальний некроліз.

З боку кістково-м’язової системи: м’язові судоми, набряк суглобів, с= удоми м’язів, міалгія, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, ригідність м’яз= ів, рабдоміоліз, посіпування м’язів, спазм у шийному відділі, біль у шиї, скуті= сть м’язів.

З боку сечовидільної системи: нетриман= ня сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит, нирко= ва недостатність, олігурія, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит, затримка сечовипускання.

З боку репродуктивної системи: еректиль= на дисфункція, імпотенція, затримка еякуляції, статева дисфункція, лейкорея, менорагія, метрорагія, аменорея, виділення з молочних залоз, біль у молочних залозах, дисменорея, збільшення молочних залоз, цервіцит, баланіт, епідидим= іт, гінекомастія, лейкорея.

Загальні розлади: порушення ходи, відчуття сп’яніння= , підвищена втомлюваність, периферичні набряки, незвичні відчуття, набряки, падіння, відчуття стиснення у грудях, загальна слабкість, відчуття спраги, біль, жар= , відчуття нездужання, озноб, абсцес, целюліт, реакції фоточутливості, генералізований набряк, підвищення температури тіла, анафілактоїдні реакції, гранульома, ум= исне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок, набряк обличчя.

Лабораторні показник= и: збільшення маси тіла, підвищення рівня креатинфосфокінази у крові, зменшення кількості тромбоцитів, підвищення рівня глюкози у крові, зменшення вмісту калію у крові, зменшення рівня лейкоцитів у крові, підвище= ння рівня креатиніну у крові, зниження маси тіла.

У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, біль, гіпергідроз і запаморочення, = які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком лікування.

Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.

Діти. Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у процесі чотирьох досліджень, проведених за учас= тю педіатричних пацієнтів із парціальними судомними нападами із вторинною генералізацією або без неї (12-тижневе дослідження ефективності та безпеки у пацієнтів віком від 4 до 16 років, n=3D295; 14-денне дослідження ефективнос= ті й безпеки у пацієнтів віком від 1 місяця до 4 років, n=3D175; дослідження фармакокінетики та переносимості препарату, n=3D65 та відкрите дослідження безпеки тривалістю 1 рік, n=3D54), був подібний до профілю, який спостеріга= вся в дослідженнях у дорослих пацієнтів з епілепсією. Найпоширенішими побічними явищами, що спостерігались у 12-тижневому дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт. Найпоширенішими побічними явищами, що спостерігались у 14-денному дослідженні терапії прегабаліном, б= ули сонливість, інфекції верхніх дихальних шляхів і пірексія (див. розділи «Фар= макодинаміка», «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарсько= го засобу є важливим. Це дає змогу здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користі та ризику при застосуванні лікарського засобу.<= /o:p>

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 к= апсул у стрипі, по 3 або 6 стрипів у картонній упаковці.

&n= bsp;

Категорія відпуску.
За реце= птом.

Виробник.

Сан Фар= масьютикал Індастріз Лтд.

&n= bsp;

Місц= езнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Сурвей = № 214, Ділянка № 20, Гавт.Індл.Ерія, Фаза ІІ, Піпаріа, Сільвасса – 396230, У.Т. Да= дра і Нагар Хавелі, Індія.<= /b>

Кліренс креатиніну (мл/хв)	Загальна добова доза прегабаліну *	Режим дозування
Початкова доза (мг/добу)=	Максимальна доза (мг/добу)
≥ 60	150	600	2-3 рази на добу
≥30 – <60	75	300	2-3 рази на добу
≥15 – <30	25-50	150	1-2 рази на добу
< 15	25	75	1 раз на добу
Додаткова доза після гемодіалізу (мг)
	25	100	Одноразово

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

=

=

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу