ІНСТРУКЦІk= 1;

ІНСТРУ&#= 1050;ЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

МЕДОФЛЮКОН= ;

(MEDOFLUCON)

Склад:

дію= ;ча речовина: ф&#= 1083;уконазол;

1 капсула містить флуконазолm= 1; 150 мг;

допоміж&= #1085;і речовини: л= актоза, моногідрат; крохмаль кукуру&#= 1076;зяний прежелатинo= 0;зований, крем= 085;ію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульm= 2;ат, магнію стеарат; до складу капсули входять: патентованl= 0;й синій V (Е 131), титану діоксид (Е 171), желатин.

Лік= ;арська форма. Капсул = 80;.

Основн&#= 1110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: твер&= #1076;а желатинова капсула роз = 84;іром 1, з блакитною основою та блакитною кришечкою, яка містить порошок білого коль = 86;ру.

Фар= ;макотерапе = 74;тична група. Протигрибкl= 6;ві засоби для системного застосуванl= 5;я. Похідні триазолу. Ко= 076; АТХ= J02A = 57;01.

Фар= ;макологічн= 10; властивостo= 0;.

Фар= ;макодинамі = 82;а.

Механізм дії. Флуконазол, протигрибкl= 6;вий засіб класу = 090;риазолів, потужний селективниl= 1; інгібітор грибкових ферментів, необхідних для синтезу ергостеролm= 1;. Первинним механізмом = 81;ого дії є пригніченнn= 3; грибкового 14‒альфа-лано&#= 1089;терол-демет= ;илювання, опосередкоk= 4;аного цитохромом Р450, що є невід’ємниl= 4; етапом біос = 80;нтезу грибкового ергостеролm= 1;. Акумуляція 14‒альфа-мети&#= 1083;-стеролів корелює з подальшою втратою ергостеролm= 1; мембраною грибкової клітини та може відповідатl= 0; за протигри = 73;кову активність флуконазолm= 1;. Флуконазол = 08; більш селективниl= 4; до грибкови = 93; ферментів цитохрому Р450, ніж до різноманітl= 5;их систем ферм = 77;нтів цитохрому Р450 ссавців.=

Застосуван&= #1085;я флуконазолm= 1; у дозі 50 мг на добу протягом 28 днів не впливає на рівень тест = 86;стерону у плазмі крові у чоловіків або на рівен= 100; ендогенних стероїдів у жінок репродуктиk= 4;ного віку. Флуконазол = 91; дозі 200‒400 мг на добу не вияв= 083;яє клінічно значущого впливу на рівень ендогенних стероїдів ч = 80; на відповід= 00; на стимуляцію АКТГ у здорових добровольцo= 0;в чоловічої статі.

Дослідженн&= #1103; взаємодії з анти&= #1087;ірином продемонсm= 0;рувало, що застосуваl= 5;ня 50 мг флуконазолm= 1; разово чи багаторазоk= 4;о не впливає н= 072; метаболізм антипірину.

Чутливість = in vitro. Флуконазол in vitro демонструє протигрибкl= 6;ву активність стосовно видів Candida, що зустрічаютn= 0;ся найчастіше (включаючи C.albicans, C.parapsilosis, C.tropical= is). C. glabrata де= монструє знижену чутливість до флуконазолm= 1;, тоді як C.krusei та C.auris = 08; до нього резистентнl= 0;ми.

Також флуконазол in vitro демонструє активність як проти Cryptococcus neoformans та Cryptococcus gattii, так і проти ендемічних пліснявих грибів Blastomices dermatitidis, Coccidioides immi= tis, Histoplasma capsulatum т&= #1072; Paracoccidioides brasiliensis. =

Механізм резистентнl= 6;сті. Мікроорганo= 0;зми роду Candid= a демонструюm= 0;ь численні механізми резистентнl= 6;сті до азольних протигрибкl= 6;вих засобів. Флуконазол демонструє високу мінімальну інгібуючу концентрацo= 0;ю проти штамі = 74; грибів, які мають один або більше механізмів резистентнl= 6;сті, що негативн = 86; впливає на ефективнісm= 0;ь in vivo та в клінічній практиці. Повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку су = 87;ерінфекції Candida spp., спричиненоo= 1; іншими ніж С. albicans видами, які часто мають зниженm= 1; чутливість (C. glabrata) або резистрентl= 5;і до флуконазолm= 1; (наприклад, C. krusei, C. auris). Для лікування таких інфек = 94;ій слід застосовувk= 2;ти альтернатиk= 4;ні протигрибкl= 6;ві засоби.

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика.

Фармакокін&= #1077;тичні властивосm= 0;і флуконазоl= 3;у є подіб= ;ними при внутрішньl= 6;венному і пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і.

Абсорбція.

Флуконазол добре всмоктуєтьl= 9;я при перорал= 00;ному застосуванl= 5;і, а рівень препарату у плазмі кров= 10; і системна біодоступнo= 0;сть перевищуютn= 0; 90 % рівня флуко= ;назолу у плазмі крові, що досягаєтьсn= 3; при внутрішньоk= 4;енному введенні препарату. О= 076;ночасне вживання їж= 10; не впливає н= 072; всмоктуванl= 5;я препарату при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і. Пікова концентрацo= 0;я у плазмі кро= 074;і досягаєтьсn= 3; через 0,5‒1,5 години післ= 03; прийому препарату. Концентрацo= 0;я препарату у плазмі кров= 10; пропорційнk= 2; до дози. Рівноважна концентрацo= 0;я на рівні 90 % досягаєтьсn= 3; на другий день лікування при застосуванl= 5;і у перший ден= 100; навантажувk= 2;льної дози, що вдвічі перевищує звичайну добову дозу.

Розподіл.

Об’єм розподілу приблизно дорівнює загальному вмісту рідини в організмі. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; низьке (11‒12 %).

Флуконазол добре проникає в усі дослідж = 91;вані рідини організму. Рівень флуконазолm= 1; у слині та мокротинні = 08; подібним до концентрацo= 0;ї препарату в плазмі кров= 10;. У пацієнтів, хворих на грибковий менінгіт, рівень флук = 86;назолу у спинномозкl= 6;вій рідині досягає 80 % кон= ;центрації у плазмі крові.

Високі концентрацo= 0;ї флуконазолm= 1; у шкірі, що перевищуютn= 0; сироватковo= 0;, досягаютьсn= 3; у роговому шарі, епідер= 084;ісі, дермі та поті. Флуконазол накопичуєтn= 0;ся у роговому шарі. При застосуванl= 5;і дози 50 мг 1 раз на добу концентрацo= 0;я флуконазолm= 1; після 12 днів лікування становила 73 м&= #1082;г/г, а через 7 днів після завершення лікування концентрацo= 0;я все ще становила 5,8 мкг/г. При застосуванl= 5;і дози 150 мг 1 раз на тиждень к= 086;нцентрація флуконазолm= 1; на 7 день лікування становила 23,4 мкг/г; через 7 днів після застосуванl= 5;я наступної дози концен = 90;рація все ще становила 7,1 мкг/г.

Концентрац&= #1110;я флуконазолm= 1; в нігтях після 4 місяц&#= 1110;в застосуванl= 5;я 150 мг 1 раз на тиждень ста = 85;овила 4,05 мкг/г у здорових добровольцo= 0;в та 1,8 мкг/г при захворюванl= 5;ях нігтів; флуконазол визначався = 91; зразках нігтів чере = 79; 6 місяців після завершення терапії.

Біотрансфо&= #1088;мація.

Флуконазол метаболізуn= 8;ться незначною м= 10;рою. При введенн= 10; дози, мічено= 111; радіоактивl= 5;ими ізотопами, лише 11 % флуконазолm= 1; екскретуєтn= 0;ся з сечею у зміненому вигляді. Флу= 082;оназол є селективниl= 4; інгібітороl= 4; ізоферментo= 0;в CYP2C9 та CYP3A4, а також інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; CYP2C19.

Екскреція.

Період напіввиведk= 7;ння флуконазолm= 1; з плазми крові становить близько 30 годин. Більш= 072; частина препарату виводиться нирками, при= 095;ому 80 % введеної дози виявляєтьсn= 3; в сечі в незм&#= 1110;неному стані. Кліренс флуконазолm= 1; пропорційнl= 0;й до кліренсу креатиніну. Циркулюючиm= 3; метаболітіk= 4; не виявлено.

Тривалий період напіввиведk= 7;ння препарату з плазми кров= 10; дає можливість разового за = 89;тосування препарату при вагінальноl= 4;у кандидозі, а також застосуванl= 5;я препарату 1 раз на тиждень при інших показаннях.

Ниркова недостатніl= 9;ть.

У пацієнтів із нирковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації <= 20 мл/хв) період напіввиведk= 7;ння збільшуєтьl= 9;я з 30 годин до 98 годин. Тому цій категорії пацієнтів необхідно знизити доз = 91; флуконазолm= 1;. Флуконазол видаляєтьсn= 3; шляхом гемодіалізm= 1; та меншою мірою – шляхом інтраперитl= 6;неального діалізу. Сеанс гемодіалізm= 1; тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолm= 1; у плазмі кров= 10; приблизно н = 72; 50 %.

Пацієнти літнього ві = 82;у.

Середнo= 0;й період напіввиведk= 7;ння − 46,2 години. Ці фармакокінk= 7;тичні показники є вищими порі = 74;няно з аналогічниl= 4;и у здорових добровольцo= 0;в молодшого віку. Одночасне застосуванl= 5;я діуретиків не мало значного впливу на С_m
=
72;х та AUC. Кліренс креатиніну (74 мл/хв), відсоток флуконазолm= 1;, що екскретуваk= 4;ся із сечею у незміненомm= 1; вигляді (0‒24 години, 22 %) та нирковий кліренс флуконазолm= 1; (0,124 мл/хв/кг) у пацієнтів даної вікової групи були нижчими, ніж аналогічні показники у молодших до = 73;ровольців. Тому зміни фармакокінk= 7;тики у пацієнтів літнього віку залежа = 90;ь від параметрів функцій нирок.

Клі= ;нічні характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня.

Гострий вагінальниl= 1; кандидоз, коли місцев = 72; терапія не є доцільною.

Кандидозни&= #1081; баланіт, кол= 080; місцева терапія не є доцільною.=

Протипо&= #1082;азання.=

– Гіперчутлиk= 4;ість до флуконазолm= 1;, інших азоль = 85;их сполук або д= 086; будь-якої з допоміжних речовин препарату.=

– Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та терфенад = 80;ну пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь флуконазол багаторазоk= 4;о у дозах 400 мг/добу та вище (згідно з результат = 72;ми дослідженнn= 3; взаємодії багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я).

– Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та інших лікарських засобів, що подовжують інтервал QT та метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; ферменту CYP2A4 (наприклад цизаприду, астемізолу, пімозиду, хінідину, ам= 110;одарону та еритроміциl= 5;у).

&n= bsp;

Взаємод&= #1110;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Про= ;типоказано сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських = 79;асобів.

Циз= ;априд: повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; побічних ре = 72;кцій з боку серця, у тому числі про пароксизмаl= 3;ьну шлуночкову тахікардію типу «пірует» у пацієнтів, які одночасно з = 72;стосовувал&#= 1080; флуконазол та цизаприд. Контрольовk= 2;не дослідженнn= 3; продемонстl= 8;увало, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я 200 мг флуконаз= олу 1 раз на добу та 20 мг цизаприду 4 рази на добу &#= 1087;ризводило до значного підвищення рівня цизап = 88;иду у плазмі крові та до подовження = 10;нтервалу QT. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та цизаприд = 91; протипоказk= 2;не (див. розділ «Прот= 080;показання»<= /span>).

Тер= ;фенадин: через випадки розвитку тяжких серцевих ар = 80;тмій, спричинениm= 3; подовженняl= 4; інтервалу QTc, у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь азольні протигрибкl= 6;ві лікарські засоби одночасно з терфенадинl= 6;м, було проведено дослідженнn= 3; взаємодії цих препаратів. = 059; ході одного дослідженнn= 3; при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг на добу не було виявлено подовження інтервалу QTc. І= ;нше дослідженнn= 3; при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозах 400 мг тk= 2; 800 мг на добу продемонстl= 8;увало, що застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозах 400 мг нk= 2; добу або біл= 100;ше значно підвищує рівень терфенадинm= 1; у плазмі крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препара = 90;ів. Сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозах 400 мг або вище з терфенадинl= 6;м протипоказk= 2;не (див. розділ «Прот= 080;показання»<= /span>). При застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозах нижч= 077; 400 мг на добу одночасно з терфенадинl= 6;м слід провод = 80;ти ретельний моніторинг стану пацієнта.=

Аст= ;емізол: сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та астемізо = 83;у може зменшити кліренс астемізолу. Спричинене цим підвищення концентрацo= 0;ї астемізолу = 91; плазмі кров= 10; може призвести д = 86; подовження інтервалу QT та у рідкісних в = 80;падках – до пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует». Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та астемізолу протипоказk= 2;не.

Пім= ;озид та хінідин: сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та пімозиду або хінідин = 91; може призводити до пригніче = 85;ня метаболізмm= 1; пімозиду аб = 86; хінідину, хоча відповідниm= 3; досліджень in vitro та in vivo не проводилисn= 3;. Підвищення концентрацo= 0;ї пімозиду аб = 86; хінідину у плазмі кров= 10; може спричи = 85;яти подовження інтервалу QT та у рідкісн= 080;х випадках призводити до розвитку = 087;ароксизмал&= #1100;ної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует». Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та пімозиду або хінідин = 91; протипоказk= 2;не.

Ери= ;троміцин: одночасне застосуванl= 5;я еритроміциl= 5;у та флуконаз = 86;лу потенційно може призво = 76;ити до підвищення ризику розвитку кардіотоксl= 0;чності (подовження інтервалу QT, пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу «пірует») та, як наслідок, до раптової серцевої смерті. Застосуванl= 5;я комбінації даних лікарських засобів протипоказk= 2;не.

Амі= ;одарон: одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; з аміодарон = 86;м може призвести д = 86; пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; аміодарону. Спостерігаk= 4;ся зв’язок між застосуванl= 5;ям аміодарону та подовжен = 85;ям інтервалу QT. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та аміодарону протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських засобів.

Гал= ;офантрин: флуконазол може спричинити підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; галофантриl= 5;у у плазмі крові за рахунок пригніченнn= 3; CYP3A4. Одночасне застосуванl= 5;я цих лікарських засобів потенційно може призводити до підвищення ризику розвитку кардіотоксl= 0;чності (подовження інтервалу QT, пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу «пірует») та, як наслідок, до раптової серцевої смерті. Слід уникати зас = 90;осування комбінації даних лікарських засобів.

Сум= ;існе застосуваl= 5;ня флуко= ;назолу та нижче= зазначених лікарських засобів вимагає<= /u>

обе= ;режності та коригуваннn= 3; дози.

Впл= ;ив інших лікарських засобів на флуконазол.

Одночасне вживання їж= 10;, циметидину, антацидів або подальш = 77; опроміненнn= 3; усього тіла для пересадки кісткового мозку не має клінічно зн = 72;чущого впливу на абсорбцію флуконазолm= 1; при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і.

Риф= ;ампіцин: одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та рифампіц = 80;ну призводило до зниження AUC на 25 % та скороm= 5;увало період напіввиведk= 7;ння флуконазолm= 1; на 20 %. Тому для пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь рифампіцин, слід розглянути доцільністn= 0; підвищення дози флуконазолm= 1;.

Гід= ;рохлоротіа = 79;ид: у дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тичної взаємодії одночасне багатократl= 5;е засто= ;сування гідрохлороm= 0;іазиду в здорових д= 086;бровольців, які отримували флуконазол, підвищувалl= 6; концентрацo= 0;ю флуконазолm= 1; в плазмі кро= 074;і на 40 %. Такі параметри взаємодії н = 77; вимагають змін у режим= 110; дозування флуконазолm= 1; для пацієнтів, які одночасно отримують с = 77;чогінні засоби.

Впл= ;ив флуконазолm= 1; на інші лікарські засоби.

Флуконазол є потужним інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; 2С9 цитохрому Р450 (CYP) та помірн&= #1080;м інгібітороl= 4; CYP3A4. Також флуконазол = 08; інгібітороl= 4; CYP2C19. Окрім спостережуk= 4;аних/докуме&#= 1085;тально підтверджеl= 5;их взаємодій, щ= 086; описані нижче, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з флуконазолl= 6;м існує ризик підвищення = 91; плазмі кров= 10; концентрацo= 0;й інших сполу = 82;, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9 та CYP3A4. Тому застосовувk= 2;ти такі комбінації препаратів слід з обережністn= 2;; при цьому необхідно ретельно спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів. П= 088;игнічуваль&= #1085;а дія флуконазолm= 1; на ферменти зберігаєтьl= 9;я протягом 4‒5 діб після його застосуванl= 5;я у зв’язку з його тривалим періодом напіввиведk= 7;ння.

Аль= ;фентаніл: під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я альфентаніl= 3;у у дозі 20 мкг/кг та флуконазолm= 1; у дозі 400 мг здоровим добровольцn= 3;м спостерігаl= 3;ося двократне збільшення AUC<= sub>10, можливо, через інгібуваннn= 3; CYP3A4. Може бути необхідним коригуваннn= 3; дози альфентаніl= 3;у.

Амі= ;триптилін, нортриптилo= 0;н: флуконазол посилює дію амітриптилo= 0;ну та нортрипт = 80;ліну. Рекомендуєm= 0;ься вимірювати концентрацo= 0;ї 5-нортриптил= 110;ну та/або S-амітр&= #1080;птиліну на початку комбінованl= 6;ї терапії та через 1 тиждень. У разі необхідносm= 0;і слід відкоригувk= 2;ти дозу амітриптилo= 0;ну/нортрипт&#= 1080;ліну.

Амф= ;отерицин В: одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та амфотери = 94;ину В інфікованиl= 4; мишам із нормальним імунітетом та інфікова = 85;им мишам зі зниженим імунітетом призвело до таких результатіk= 4;: невеликий адитивний протигрибкl= 6;вий ефект при системній інфекції С. albicans, відсутністn= 0; взаємодії при внутрішньоm= 5;ерепній інфекції Cryptococcus neoformans та антагонізм двох препаратів при системній інфекції A. fumigatus. Клінічне значення результатіk= 4;, отриманих у ході цих досліджень, невідоме.=

Ант= ;икоагулянт = 80;: я&#= 1082; і при застосуванl= 5;і інших азольних протигрибкl= 6;вих засобів, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та варфарин = 91; повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку кровотеч (гематом, носової кровотечі, шлунково-ки = 96;кових кровотеч, ге= 084;атурії та мелени) у поєднанні з подовженняl= 4; протромбінl= 6;вого часу. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та варфарин = 91; спостерігаl= 3;ося двократне підвищення = 87;ротромбіно&#= 1074;ого часу, ймовірно, внаслідок пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; варфарину через CYP2C9. Слід ретельно контролюваm= 0;и протромбінl= 6;вий час у пацієн= 090;ів, які одночасно застосовуюm= 0;ь кумаринові антикоагулn= 3;нти або індандіон. Може бути необхідною корекція дози антико = 72;гулянту.

Бен= ;зодіазепін = 80; короткої ді= 11;, наприклад м= 10;дазолам, триазолам:= призначеннn= 3; флуконазолm= 1; після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я мідазоламу призводило до значного підвищення концентрацo= 0;ї мідазоламу та до посилення психомоторl= 5;их ефектів. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозі 200 мг та мідазоламу = 91; дозі 7,5 мг перорально призводило до підвищення AUC та періоду напіввиведk= 7;ння у 3,7 та 2,2 раза відповідно. Застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозі 200 мг/добу та 0,25 м = 75; триазоламу перорально призводило до підвищен = 85;я AUC та періоду напіввиведk= 7;ння триазоламу = 91; 4,4 та 2,3 раза відповідно. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та триазоламу спостерігаl= 3;ося потенціюваl= 5;ня та пролонга = 94;ія ефектів триалозаму. Якщо пацієнту, який проход = 80;ть курс лікування флуконазолl= 6;м, слід одночасно призначити терапію бензодіазеl= 7;інами, дозу останн= 10;х слід зменшити та встановити належний нагляд за станом пацієнта.=

Кар= ;бамазепін: флуконазол пригнічує метаболізм карбамазепo= 0;ну та спричиня= 08; підвищення рівня карба = 84;азепіну в сироватці крові на 30 %. Існує ризик розвитку проявів токсичностo= 0; з боку карбамазепo= 0;ну. Може бути необхідним коригуваннn= 3; дози карбамазепo= 0;ну залежно від рівня його концентрацo= 0;ї та дії препарату.=

Бло= ;катори кальцієвих каналів: деякі антагоністl= 0; кальцію (ніфедипін, ісрадипін, амлодипін т = 72; фелодипін) метаболізуn= 2;ться ферментом CYP3A4. Флуконазол = 87;отенційно може підвищуватl= 0; системну ек = 89;позицію блокаторів кальцієвих каналів. Рек= 086;мендований ретельний моніторинг щодо розвитку побічних реакцій.

Цел= ;екоксиб: при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; (200 мг на добу) т= 072; целекоксибm= 1; (200 мг) С_max та AUC целекоксибm= 1; підвищувалl= 0;ся на 68 % та 134 % відпо= ;відно. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; та флуконазолm= 1; може бути необхідним зменшення дози целекоксибm= 1; вдвічі.

Цик= ;лофосфамід: одночасне застосуванl= 5;я циклофосфаl= 4;іду та флуконазолm= 1; призводить до підвищен = 85;я рівня білірубіну та креатиніну = 74; сироватці крові. Ці препарати можна засто = 89;овувати одночасно, зважаючи на ризик підви = 97;ення концентрацo= 0;ї білірубіну та креатині = 85;у в сироватці крові.

Фен= ;таніл: повідомлялl= 6;ся про один летальний випадок інтоксикацo= 0;ї фентанілом унаслідок можливої взаємодії фентанілу т = 72; флуконазолm= 1;. Флуконазол значно упов= 10;льнював елімінацію фентанілу. Підвищення концентрацo= 0;ї фентанілу може призве = 89;ти до пригніченнn= 3; дихання, том= 091; слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и стан пацієнта. Може бути необхідною корекція дози фентанілу.=

Інг= ;ібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази: сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та інгібіто = 88;ів ГМГ-КоА-реду= 082;тази, що метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (аторвастат = 80;н та симвастатиl= 5;), або інгібіт = 86;рів ГМГ-КоА-реду= 082;тази, що метаболі = 79;уються CYP2C9 (флувастати = 85;), підвищує ри = 79;ик розвитку міопатії та рабдоміоліk= 9;у. У разі необхідносm= 0;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих препаратів слід ретельно спостерігаm= 0;и за пацієнто = 84; щодо виникнення симптомів міопатії та рабдоміоліk= 9;у і проводити моніторинг рівня креатинкінk= 2;зи. У випадку значного підвищення рівня креатинкінk= 2;зи, а також при діагностувk= 2;нні або підозрі на міопатію/ра = 73;доміоліз застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази слід припин = 80;ти. Імуно= супресори (наприклад циклоспориl= 5;, еверолімус, сиролімус і такролімус). Цикло= 089;порин: флуконазол значно підвищує концентрацo= 0;ю та AUC циклоспориl= 5;у. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг/добу та циклоспориl= 5;у у дозі 2,7 мг/кг/добу спостерігаl= 3;ося збільшення AUC циклоспориl= 5;у у 1,8 раза. Ці препарати можна застосовувk= 2;ти одночасно з = 72; умови зменшення дози циклоспориl= 5;у залежно від його концентрацo= 0;ї.

Еве= ;ролімус: флуконазол може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю еверолімусm= 1; в сироватці крові через пригніченнn= 3; CYP3A4. Сиро= ;лімус: флуконазол підвищує концентрацo= 0;ю сиролімусу = 91; плазмі кров= 10; ймовірно шляхом приг = 85;ічення метаболізмm= 1; сиролімусу ферментом CYP3A4 та Р-глікопрот = 77;їном. Ці препарат = 80; можна застосовувk= 2;ти одночасно з = 72; умови кориг = 91;вання дози сиролімусу залежно від = 088;івня концентрацo= 0;ї та ефектів препарату.=

Так= ;ролімус: флуконазол може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в сироватці крові до 5 разів при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і через пригн= 10;чення метаболізмm= 1; такролімусm= 1; ферментом CYP3A4 = 91; кишечнику. При внутрішньоk= 4;енному застосуванl= 5;і такролімусm= 1; не спостері = 75;алося значних змі = 85; фармакокінk= 7;тики. Підвищені р= 10;вні такролімусm= 1; асоціюютьсn= 3; з нефротокс = 80;чністю. Дозу такролімусm= 1; для перорал= 00;ного застосуванl= 5;я слід знижувати залежно від = 081;ого концентрацo= 0;ї.

Лоз= ;артан: флуконазол пригнічує метаболізм лозартану д = 86; його активного метаболіту (Е-31 74), що обумовлю= 08; більшу частину антагонізмm= 1; до рецепторів ангіотензиl= 5;у II під час заст= осування лозартану. Рекомендовk= 2;ний постійний моніторинг артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів.=

Мет= ;адон: флуконазол може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю метадону у сироватці крові. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і метадону та флуконазолm= 1; може бути необхідним коригуваннn= 3; дози метадо = 85;у.

Нес= ;тероїдні протизапалn= 0;ні препарати:= при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з флуконазо = 83;ом С_mах та AUC флурбіпрофk= 7;ну підвищувалl= 0;ся на 23 % та 81 % відпо= відно порівняно з відповідниl= 4;и показникамl= 0; при застосуванl= 5;і тільки флурбіпрофk= 7;ну. Аналогічно при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; з рацемічни = 84; ібупрофеноl= 4; (400 мг) С_mах та AUC фармакологo= 0;чно активного ізомеру S-(+)-ібупрофену підвищувалl= 0;ся на 15 % та 82 % відповідно порівняно з = 074;ідповідним&= #1080; показникамl= 0; при застосуванl= 5;і тільки рацемічногl= 6; ібупрофену.

Флуконазол потенційно здатний підвищуватl= 0; системну експозицію інших НПЗП, що метаболі = 79;уються CYP2C9 (наприклад напроксену, лорноксикаl= 4;у, мелоксикамm= 1;, диклофенаl= 2;у). Реко= мендується періодичнl= 0;й моніт= оринг побічних реакцій та т= 086;ксичних проявів, пов’язаних із НПЗП. Може &= #1073;ути потрібне коригуваннn= 3; дози НПЗП.

Фен= ;ітоїн: флуконазол пригнічує метаболізм фенітоїну в печінці. Одночасне багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я 200 мг флуконазолm= 1; та 250 мг фенітоїну внутрішньоk= 4;енно призводить до підвищення AUC<= sub>24 фенітоїну н = 72; 75 % та C_min на 128 %. Пр= 080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих лікарсь = 82;их засобів слі = 76; проводити моніторинг концентрацo= 0;ї фенітоїну у сироватці крові для уникнення розвитку токсичної дії фенітоїну.=

Пре= ;днізон: повідомлялl= 6;ся про випадок, коли у пацієнта після трансплантk= 2;ції печінки на тлі застосу = 74;ання преднізону розвинуласn= 3; гостра недостатніl= 9;ть кори наднир = 82;ових залоз, що виникла після припинення тримісячноk= 5;о курсу терапії флуконазолl= 6;м. Припинення застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;, ймовірно, спричинило посилення активності CYP3= A4, що призвело до прискореннn= 3; метаболізмm= 1; преднізону. Слід ретельно стежити за пацієнтами, = 103;кі протягом тривалого часу одночасно з = 72;стосовують флуконазол та преднізо = 85;, з метою попередженl= 5;я розвитку недостатноl= 9;ті кори наднирковиm= 3; залоз після припинення = 79;астосуванн&#= 1103; флуконазолm= 1;.

Риф= ;абутин: флуконазол підвищує концентрацo= 0;ю рифабутину = 74; сироватці крові, що призводить до збільшення AUC рифабутину до 80 %. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та рифабутину повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку увеїту. При застосуванl= 5;і такої комбінації лікарських засобів слі = 76; брати до уваги симпт = 86;ми токсичної дії рифабут = 80;ну.

Сак= ;вінавір: флуконазол підвищує AUC та С_maх саквінавірm= 1; приблизно н = 72; 50 % та 55 % відповідно = 95;ерез пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; саквінавірm= 1; у печінці ферментом CYP3A4 та через інгібуваннn= 3; Р-глікопрот = 77;їну. Взаємодії м= 10;ж флуконазолl= 6;м та саквінавірl= 6;м/ритонавір&#= 1086;м не досліджуваl= 3;ися, тому вони можуть бути більш вираженими. Може бути необхідним коригуваннn= 3; дози саквінавірm= 1;.

Пох= ;ідні сульфонілсk= 7;човини: при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазол пролонгує період напіввиведk= 7;ння пероральниm= 3; похідних сульфонілсk= 7;човини (хлорпропам= 10;ду, глібенкламo= 0;ду, гліпізиду т = 72; толбутамідm= 1;) при їх застосуванl= 5;і здоровим добровольцn= 3;м. Рекомендуєm= 0;ься проводити частий контроль цурку в кров= 110; та відповід = 85;им чином знижувати дозу похідних сульфонілсk= 7;човини при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і із флуконаз = 86;лом.

Тео= ;філін: застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; по 200 мг протягом 14 днів призвело до зниження середнього кліренсу теофіліну у плазмі кров= 10; на 18 %. За паціє = 85;тами, які застосовуюm= 0;ь теофілін у високих дозах або як= 110; мають підвищений ризик розви = 90;ку токсичних проявів теофіліну з інших причи = 85;, слід встановити нагляд щодо виявлення ознак розвитку то = 82;сичної дії теофіліну. Терапію слі = 76; змінити при появі ознак токсичностo= 0;.

Алк= ;алоїди барвінку: флуконазол, імовірно, через інгібуваннn= 3; CYP3A4 може підви = 97;увати концентрацo= 0;ю алкалоїдів барвінку у плазмі кров= 10; (наприклад вінкристинm= 1; та вінбластинm= 1;), що призводи = 90;ь до розвитку нейротоксиm= 5;них ефектів.

Віт= ;амін А: повідомлялl= 6;ся, що у пацієнта, який одноча = 89;но застосовувk= 2;в трансретинl= 6;єву кислоту (кис= 083;отна форма вітаміну А) та флуконазол, спостерігаl= 3;ися побічні реакції з боку ЦНС у формі псевдотумоl= 8;у головного мозку, що зни&#= 1082; після відміни флуконазолm= 1;. Ці лікарськ= 10; засоби можн = 72; застосовувk= 2;ти одночасно, але слід пам’ятати про ризик виникнення = 87;обічних реакцій з боку ЦНС.

Вор= ;иконазол (інгібітор CYP2C9 та CYP3A4): одночасне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у перорально (по 400 мг кожні 12 годин протягом 1 дня, потім по 2= 00 мг кожні 12 годин протягом 2,5 дня) та флуко&#= 1085;азолу перорально (400 мг у перший день, потім по 200 мг кожні 24 години протягом 4 днів) 8 здоровим добровольцn= 3;м чоловічої статі призв = 77;ло до підвищення = 57;_mах та AUC_t вориконазоl= 3;у в середньом = 91; до 57 % (90 % ДІ: 20 %, 107 %) та 79 % (90 % ДІ: 40 %, 1= 28 %) відповідно. Невідомо, чи призводить зниження дози та/або частоти зас = 90;осування вориконазоl= 3;у або флуконазолm= 1; до усунення такого ефек = 90;у. При застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у після флуко = 85;азолу слід проводити спостережеl= 5;ня щодо розвитку побічних ефектів, асоційованl= 0;х із вориконазоl= 3;ом.

Зидову&#= 1076;ин: флуконазол підвищує C_max та AUC зидовудину на 84 % та 74 % відпо= відно, що зумовлен = 86; зниженням кліренсу зидовудину приблизно н = 72; 45 % при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і. Період напіввиведk= 7;ння зидовудину був також подовжений приблизно на 128 % після застосуванl= 5;я комбінації флуконазолm= 1; та зидовудину. За пацієнта = 84;и, які застосовуюm= 0;ь таку комбінацію лікарських засобів, слі= 076; спостерігаm= 0;и щодо розвит = 82;у побічних реакцій, пов= 217;язаних із зидовудиноl= 4;. Можна розглянути доцільністn= 0; зниження до = 79;и зидовудину.

Ази= ;троміцин: жодних значущих фармакокінk= 7;тичних взаємодій між флуконазолl= 6;м та азитроміциl= 5;ом виявлено не було.

Пер= ;оральні контрацептl= 0;ви: при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 50 мг впл= ;иву на рівень гормонів не = 089;постерігал&= #1086;ся, тоді як при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг на добу AUC етинілестрk= 2;діолу збільшувалl= 6;ся на 40 % та левонl= 6;ргестрелу − на 24 %. Це свідчить пр = 86; те, що багато&#= 1088;азове застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у зазначени = 93; дозах навря = 76; чи може впливати на ефективнісm= 0;ь комбінованl= 6;го пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ву.

Іва= ;кафтор: супутнє застосуванl= 5;я з івакафтороl= 4;, підсилювачk= 7;м муковісциk= 6;озного трансмембрk= 2;нного регулятора = 87;ровідності, підвищує експозицію івакафтору = 74; 3 рази, а гідроксимеm= 0;илівакафто= 088;у (M1) – 1,9 раза. Для пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь помірні інгібітори CYP3A, такі як флуконаз = 86;л і еритроміциl= 5;, рекомендуєm= 0;ься зниження дози івакафтору до 150 мг один раз на добу.

&n= bsp;

Особливос&#= 1090;і застосуванl= 5;я.

Кандидоз. Дослідженн= я показали збільшення поширеностo= 0; інфекцій видів Candi= da, крім C. albicans. Вони часто стійк= 10; за своєю природою (наприклад, C. kru= sei та C. auris) або виявляють знижену сприйнятлиk= 4;ість до флуконазолm= 1; (C. glabrata). Такі інфекції можуть потребуватl= 0; альтернатиk= 4;ної протигрибкl= 6;вої терапії додатково після неефективl= 5;ості попередньоo= 1; терапії. Том= 091; рекомендуєm= 0;ься брати до уваги поширеністn= 0; резистентнl= 6;сті різних виді = 74; Candida до флуконазолm= 1;.

Дер= ;матофітія. Відповідно до результатіk= 4; дослідженнn= 3; флуконазолm= 1; для лікування дерматофітo= 0;ї у дітей, флуконазол не перевищу= 08; гризеофульk= 4;ін за ефективнісm= 0;ю і загальний показник ефективносm= 0;і становить менше 20 %. Тому флуконазол не слід заст= 086;совувати для лікування дерматофітo= 0;ї.

Кри= ;птококоз. Доказів ефективносm= 0;і флуконазолm= 1; для лікуван = 85;я криптококоk= 9;у інших локалізаціl= 1; (наприклад легеневого криптококоk= 9;у та криптоко = 82;озу шкіри) недостатньl= 6;, тому рекоме = 85;дацій щодо дозового режиму для лікування таких захворюванn= 0; немає.

Гли= ;бокі ендемічні мікози. Доказів ефективносm= 0;і флуконазолm= 1; для лікуван = 85;я інших форм ендемічних мікозів, так= 080;х як паракокцидo= 0;оїдомікоз, гістоплазмl= 6;з та шкірно-лімф = 72;тичний споротрихоk= 9;, недостатньl= 6;, тому рекомендацo= 0;й щодо дозово = 75;о режиму для лікування таких захворюванn= 0; немає.

Нир= ;кова система. Пацієнтам і = 79; порушенням функцій нирок препа = 88;ат слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Нед= ;остатність наднирковиm= 3; залоз. Кетоконазоl= 3;, як відомо, спричиняє н = 77;достатніст&#= 1100; наднирковиm= 3; залоз, і це також може стосуватисn= 3; флуконазолm= 1;, хоча спосте = 88;ігається рідко. Недостатніl= 9;ть наднирковиm= 3; залоз, що пов’язана з одночасним лікуванням, описана в розділі «Вплив флуконазолm= 1; на інші лікарські засоби».

Геп= ;атобіліарн = 72; система. Пацієнтам і = 79; порушенням функцій печінки пре = 87;арат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю. Застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; асоціювалоl= 9;я з виникненняl= 4; рідкісних випадків розвитку тяжкої гепатотоксl= 0;чності, включаючи летальні випадки, головним чином у паці= 108;нтів із тяжкими основними захворюванl= 5;ями. У разі, коли розвиток гепатотоксl= 0;чності асоціювавсn= 3; із застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1;, не було відз= 085;ачено її явної залежності від загальної д = 86;бової дози препарату, тривалості терапії, статі або віку пацієнта. Зазвичай гепатотоксl= 0;чність, спричинена флуконазолl= 6;м, оборотна, а її прояви зникають після припинення терапії.

За пацієнтами, = 091; яких при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; спостерігаn= 2;ться відхилення результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, слід встановити ретельний нагляд щодо розвитку більш тяжкого ураження печінки.

Пацієнтів слід проінформуk= 4;ати про симптом = 80;, що можуть свідчити пр = 86; серйозний вплив на печінку (виражена астенія, анорексія, п= 086;стійна нудота, блювання та жовтяниця). У такому разі застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; слід негайн = 86; припинити т = 72; проконсульm= 0;уватися з лікарем.

Сер= ;цево-судинн= 072; система. Деякі азоли, у тому числі й флуконазо = 83;, асоціюютьсn= 3; із подовженняl= 4; інтервалу QT на електрок = 72;рдіограмі. Повідомлялl= 6;ся про дуже рід= 082;існі випадки подовження інтервалу QT т&= #1072; пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует» пр = 80; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1;. Такі повідомленl= 5;я стосувалисn= 3; пацієнтів і = 79; тяжкими захворюванl= 5;ями при поєднанні багатьох факторів ризику, таки= 093; як структурні захворюванl= 5;я серця, поруш= 077;ння електролітl= 5;ого обміну та одночасне застосуванl= 5;я інших лікарських засобів, що впливають н = 72; інтервал QT.

Флуконазол слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; ризиком розвитку аритмій. Одночасне застосуванl= 5;я разом із лікарськимl= 0; засобами, що пролонгуютn= 0; інтервал QTc та метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; ферменту CYP3A4 цитохрому Р450, протипоказk= 2;не. Галоф= антрин. Галофантриl= 5; є субстрато = 84; ферменту CYP3A4 і пролонгує інтервал QTc при застосуванl= 5;і у рекомендо = 74;аних терапевтичl= 5;их дозах. Одночасне застосуванl= 5;я галофантриl= 5;у та флуконаз = 86;лу не рекомендуєm= 0;ься.

Дер= ;матологічн= 10; реакції. Піk= 6; час застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; рідко повід = 86;млялося про розвито = 82; таких ексфоліатиk= 4;них шкірних реакцій, як синдром Сті = 74;енса — Джонсона т= 072; токсичний епідермальl= 5;ий некроліз. Пацієнти зі СНІДом біль = 96; схильні до р= 086;звитку тяжких шкірних реакцій при застосуванl= 5;і багатьох лікарських засобів. Якщ= 086; у пацієнта і= 079; поверхневоn= 2; грибковою інфекцією з’являютьсn= 3; висипання, я= 082;і можна пов’язати і = 79; застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1;, подальше застосуванl= 5;я препарату слід припинити. Якщо у пацієнта з інвазивною/ = 89;истемною грибковою інфекцією з’являютьсn= 3; висипи на шкірі, за його станом потрібно ретельно сп = 86;стерігати, а у разі розвитку бульозних в = 80;сипів або мультиформl= 5;ої еритеми застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; слід припинити. Повідоl= 4;лялося про медикаментl= 6;зну реакцію з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS-синдром).

Гіп= ;ерчутливіс = 90;ь. У рідкісних випадках повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; анафілактиm= 5;них реакцій.

Цит= ;охром Р450. Флуконазол є потужним інгібітороl= 4; ферменту CYP2C9 т = 72; помірним інгібітороl= 4; ферменту CYP3A4. Т= 072;кож флуконазол = 08; інгібітороl= 4; ферменту CYP2C19. Слід спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь флуконазол та препарат = 80; з вузьким терапевтичl= 5;им вікном, що метаболізуn= 2;ться за участю CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4.

Тер= ;фенадин. Слід ретельно спостерігаm= 0;и за станом пацієнта пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і терфенадинm= 1; та флуконазолm= 1; у дозі менше 400 мг на добу.

Допоміжні речовини. Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, такими як непереносиl= 4;ість галактози, недостатніl= 9;ть лактази Лап = 87;а та мальабсорбm= 4;ія глюкози-гал = 72;ктози, не слід застосовувk= 2;ти цей препара = 90;.

Застос&#= 1091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітн&#= 1110;сть.

Дані кількох тисяч жінок, які отримували = 89;укупну дозу ≤ 150 мг фл= 091;коназолу у І триместр= 110; вагітності, не свідчать = 087;ро збільшення загального ризику виникненнn= 3; вад розвитк = 91; у плода. В одному великому об = 89;ерваційном&#= 1091; когортному = 76;ослідженні пероральне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у І триместр= 110; вагітності асоціювалоl= 9;я з деяким підвищенняl= 4; ризику розв = 80;тку у плода порушень з боку опорно-рухо = 74;ого апарату, що відповідає приблизно 1 додатковомm= 1; випадку на 1000 жінок, які отримували сукупну терапевтиm= 5;ну дозу ≤450 мг, порівняно з жінками, які отримували = 84;ісцеві азоли, і приблизно 4 додатковим випадкам на 1000 жінок, які отримували кумулятивнo= 0; дози понад 450 мг. Від= 085;осний ризик становив 1,29 (95 % довірчий інтервал (ДІ) від 1,05 до 1,58) при пероральноl= 4;у прийомі флу = 82;оназолу в дозі 150 мг та 1,98= (95 % ДІ від 1,23 до 3,17) при дозах понад 450 мг.

Повідомлял&= #1086;ся про численн= 10; вроджені па = 90;ології у новонароджk= 7;них (включаючи брахіцефалo= 0;ю, дисплазію вушної раковини, надмірне зб= 10;льшення переднього тім’ячка, викривленнn= 3; стегна, плечопромеl= 5;евий синостоз), ма&#= 1090;ері яких приймали високі дози флуконазолm= 1; (400‒800 мг/добу) протягом принаймні трьох або бі= 083;ьше місяців для лікування кокцидіоїдl= 6;зу. Зв’язок між застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1; та цими випадками н = 77; визначений.

Дослідженн&= #1103; на тваринах продемонстl= 8;ували репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;.

Не слід застосовувk= 2;ти звичайні дози флукон = 72;золу та короткотриk= 4;алі курси лікув = 72;ння флуконазолl= 6;м у період вагітності, = 079;а винятком нагальної потреби.

Не слід застосовувk= 2;ти високі дози флуконазолm= 1; та/або тривалі курси лікування флуконазолl= 6;м у період вагітності, за винятком = 083;ікування інфекцій, що потенційно загрожують життю.

Грудне вигодовуваl= 5;ня.

Флуконазол виявляєтьсn= 3; в грудному молоці в концентрацo= 0;ях, близьких до плазмових, т= 086;му його призначеннn= 3; жінкам у період лакт = 72;ції не рекомендуєm= 0;ься. Грудне вигодовуваl= 5;ня можливе після одноразовоk= 5;о застосуванl= 5;я стандартноo= 1; дози флуконазолm= 1; 200 мг або меншої. Грудне вигодовуваl= 5;ня не рекоменд = 91;ється при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і або застосуванl= 5;і високих доз флуконазолm= 1;.

Фертил&#= 1100;ність.

Дослідженн&= #1103; на тваринах чоловічої т = 72; жіночої статі не продемонстl= 8;ували впливу флук = 86;назолу на фертильнісm= 0;ь.

Здатніс&= #1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Досліджень впливу флук = 86;назолу на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом або працювати з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;.

Пацієнтів слід проінформуk= 4;ати про можливі = 89;ть розвитку запаморочеl= 5;ня або судом пі= 076; час застосо = 74;ування флуконазолm= 1;. При розвитк = 91; таких симптомів н = 77; рекомендуєm= 0;ься керувати автотранспl= 6;ртом або працюва = 90;и з іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Капсули слід ковтат = 80; цілими. Прийом преп = 72;рату не залежить від прийому їжі.

Дор= ;ослі.

Препарат застосовуюm= 0;ь перорально = 91; дозі 150 мг одноразово.

Пац= ;ієнти літнього віку.

При відсутностo= 0; ознак порушення функцій нир = 86;к для лікування даної категорії пацієнтів застосовуюm= 0;ь звичайну дозу, як для дорослих.

Пор= ;ушення функцій нирок.

Флуконазол виводиться = 74; основному з сечею у незміненомm= 1; вигляді. При разовому застосуванl= 5;і препарату коригувати дозу даній категорії пацієнтів н = 77; потрібно.

Пор= ;ушення функцій печінки.
Флуконазол слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функцій печінки, оскільки інформації щодо застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; цій категорії пацієнтів недостатньl= 6;.

Діти.

Ефективніс&= #1090;ь та безпека застосуванl= 5;я препарату для лікування генітальниm= 3; кандидозів = 91; дітей не встановленo= 0;, незважаючи = 85;а вичерпні дані щодо застосуванl= 5;я препарату дітям. Якщо і&#= 1089;нує нагальна потреба застосуванl= 5;я препарату підліткам (віком від 12 до= ; 17 років), слід з&= #1072;стосовуват= ;и звичайні дози для дорослих.=

Передоз&= #1091;вання.

Отримано повідомленl= 5;я про передозуваl= 5;ня флуконазолl= 6;м; одночасно повідомлялl= 6;ся про галюцинаціo= 1; та параноїд = 72;льну поведінку.=

При передозуваl= 5;ні необхідно провести си = 84;птоматичну підтримуючm= 1; терапію та у разі необхідносm= 0;і промити шлунок.

Ф= луконазол значною мірою екскретуєтn= 0;ся з сечею; форсований діурез може прискорити виведення п = 88;епарату. Сеанс гемодіалізm= 1; тривалістю 3 &#= 1075;одини знижує рівень флуконазолm= 1; у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %.

Побічні реакції.

Найчастіше побічними реакціями (> 1/10) є головний біль, біль у черевній порожнині, діарея, нудота, блювання, висипання, підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ), аспарта&= #1090;амінотранс= ;ферази (АСТ) та лужної фосф = 72;тази крові. Для оцінки частоти виникнення побічних реакцій використовm= 1;ють таку класифікацo= 0;ю: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 і < 1/10), нечасто (> 1/1000 і < 1/100), рідко (> 1/100= 00 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10= 000) та частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних).

Роз= ;лади з боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи.

Нечасто: анемія.

Рідко: агранулоциm= 0;оз, лейкопенія, нейтропеніn= 3;, тромбоцитоl= 7;енія.

Роз= ;лади з боку імунної системи.

Рідко: анафілаксіn= 3;.

Мет= ;аболічні та аліментарнo= 0; розлади.

Нечасто: зниження апетиту.

Рідко: гіпертриглo= 0;церидемія, гіперхолесm= 0;еринемія, гіпокаліємo= 0;я.

Пси= ;хічні порушення.=

Нечасто: безсоння, сонливість.

Роз= ;лади з боку нервової системи.

Часто: головний біль.

Нечасто: судоми, запаморочеl= 5;ня, парестезії, порушення смаку.

Рідко: тремор.

Роз= ;лади з боку органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату.

Нечасто: вертиго.

Роз= ;лади з боку серця.

Рідко: пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу «пірует», подовження інтервалу QT.

Роз= ;лади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Часто: біль m= 1; черевній порожнині, діарея, нудо= 090;а, блювання.=

Нечасто: запор, диспепсія, метеоризм, сухість у роті.

Геп= ;атобіліарн= 10; розлади.

Часто: підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ), аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ), лужної ф= осфатази крові.

Нечасто: холестаз, жовтяниця, підвищення = 88;івня білірубіну.

Рідко: печінкова недостатніl= 9;ть, гепатоцелюl= 3;ярний некроз, гепатити, гепатоцелюl= 3;ярне ураження.=

Роз= ;лади з боку шкіри та підшкірної тканини.

Часто: висипання.=

Нечасто: свербіж, медикаментl= 6;зний дерматит, включаючи фіксований медикаментl= 6;зний дерматит, кропив’янкk= 2;, підвищене потовиділеl= 5;ня.

Рідко: токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, си= 085;дром Стівенса — Джонс= ;она, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз, ексфоліатиk= 4;ний дерматит, ангіоневроm= 0;ичний набряк, набряк обличчя, ало= 087;еція.

Частот= 072; невідома: медикаментl= 6;зна реакція з еозинофіліn= 8;ю і системним = 80; проявами (DRESS).

Роз= ;лади з боку опорно-рухо = 74;ого апарату та с= 087;олучної тканини.

Нечасто: міалгія.

Заг= ;альні розлади.

Нечасто: підвищена втомлюваніl= 9;ть, нездужання, астенія, гарячка.

Діт= ;и.

Частота та характер побічних реакцій і ві= 076;хилень від норми результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів у ході клінічних досліджень = 92;луконазолу з участю дітей співставні = 79; такими у дорослих.=

&n= bsp;

Термін придатностo= 0;. 4 роки.

Умо= ;ви зберігання.

Зберігати при температурo= 0; не вище 25 °С в оригінальнo= 0;й упаковці в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упа= ;ковка.

По 1 капсулі = 91; блістері; по 1 блістеру в картонній к = 86;робці.

Кат= ;егорія відпуску. Без рецепта.

= Виробник. =

Медок= ;емі ЛТД (Центральни = 81; Завод)/Medochemie LTD (Central Factory).=

Міс= ;цезнаходже = 85;ня виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

1-10 вул. Константинm= 1;полес, Лімассол, 3011, Кіпр/

1-10 Constantinoupoleos Street, Limassol, 3011, Cyprus.