IНСТРУ&= #1050;ЦIЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= ;

ЕСТІВА 600

(ESTIVA 600)

Скла&= #1076;:

діюча речовина: efavirenz;=

1 таблетка містить ефавірензу 600 мг;

допоміжні речовини: гі&= #1076;роксипропі= ;лцелюлоза, натрію лаурилсульm= 2;ат, натрію кроскармелl= 6;за, целюлоза мі = 82;рокристалі&#= 1095;на, лактози моногідрат, магнію стеарат, Opadry жовтий 03В52155.

Лікарська форма. Таблет&= #1082;и, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: жовтог&= #1086; кольору капсулоподo= 0;бної форми табле = 90;ки, вкриті оболонкою з гравіруванl= 5;ям «Н» з одного боку і «4» – з іншого боку.

Фармакотер&= #1072;певтина група. Против&= #1110;русні препарати прямої дії. Ненуклеозиk= 6;ні інгібітори зворотної транскриптk= 2;зи. Код АТХ J05A G03.

Фармак&= #1086;логічні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Механізм дії. Ефавіренз являє собою ненуклеозиk= 6;ний інгібітор зворотної транскриптk= 2;зи ВІЛ-1. Ефавіре&= #1085;з є неконкуренm= 0;ним інгібітороl= 4; ВІЛ-1 зворотн&#= 1086;ї транскриптk= 2;зи та істотно н= 077; інгібує ВІЛ-2 зворотну транскриптk= 2;зу або клітинн= 10; ДНК-полімер = 72;зи (α, β, γ або δ).

Серц&= #1077;ва електрофізo= 0;ологія. Середнє значення C_max ефавірензу = 74; осіб з генотипом CYP2B6 = ;*6/*6 після застосуванl= 5;я добової доз = 80; 600 мг протяго&#= 1084; 14 днів у 2,25 раз = 72; перевищуваl= 3;о середнє значенння C_{max,
що
спостерігаl=
3;ося
в осіб з
генотипом CYP2B6 =
;*1/*1.
Спостерігаl=
3;ася
позитивна
залежність
між
концентрацo=
0;єю
ефавірензу
та}подовженн= ;ям інтервалу QTc. Н= 072; підставі співвідношk= 7;ння концентрацo= 0;я-QTc середнє зна = 95;ення подовжен = 85;я інтервалу QTc т= 072; його верхня межа 90 % довірчого інтервалу становить 8,7 мс і 11,3 мс в осіб з генотипом CYP2B6 = ;*6/*6 після застосуванl= 5;я добової доз = 80; 600 мг протяго&#= 1084; 14 днів (див. розділ «Взаємодія = 079; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Противірус&= #1085;а дія. Вільна концентрацo= 0;я ефавірензу, необхідна для 90-95 % інгібуваннn= 3; дикого типу або стійких до зидовуди = 85;у лабораторнl= 0;х і клінічних ізолятів in vitro, перебуває у межах діапазону від 0,46 до 6,8 нм на лімфобластl= 6;їдних клітинних лініях, моно= 085;уклеарах периферичнl= 6;ї крові і куль= 090;урах макрофагів/ = 84;оноцитів.

Стійкість.= Ефективнісm= 0;ь ефавірензу = 74; клітинній культурі проти різновидів вірусу із заміщенням амінокислоm= 0; у зворотній транскриптk= 2;зі на позиціях 48, 108, 179, 181 або 236, а також проти різновидів із заміщенням амінокислоm= 0; у протеазі була аналогічна тій, що спостерігаl= 3;ася проти вірусних штамів дикого типу. Єдиними зам= 10;щеннями, які призвел = 80; до появи найвищої стійкості д = 86; ефавірензу = 74; клітинній к = 91;льтурі, є заміна лейцину на ізолейцин н = 72; позиції 100 (L100I, з 17 до 22-кратної стійкості) і лізину на аспарагін н = 72; позиції 103 (К103N, з= 18 до 33-кратної стійкості). Втрата сприйнятлиk= 4;ості, що перевищу= 08; 100-кратну, спостерігаl= 3;ася проти різновидів ВІЛ, що експресуютn= 0; К103N у доповненн= 03; до інших заміщень амінокислоm= 0; у зворотній транскриптk= 2;зі.

К103N являє собою найчастіше спостережуk= 4;ане заміщення у зворотній транскриптk= 2;зі у вірусних ізолятах, отриманих від пацієнтів, у яких відзначалаl= 9;я істотна зміна вірус = 85;ого навантаженl= 5;я під час клінічного дослідженнn= 3; ефавірензу = 74; комбінації = 79; індинавіроl= 4; або зидовудиноl= 4; + ламівудиноl= 4;. Ця мутація спостерігаl= 3;ася в 90 % пацієнтів, які отримують ефавіренз без виражен = 86;ї вірусологіm= 5;ної відповіді. Також спост = 77;рігалися заміщення у зворотній т = 88;анскриптаз&#= 1110; на позиціях 98, 100, 101, 108, 138, 188, 190 або 225, алk= 7; з більш низькою частотою і часто тільк = 80; в комбінаці= 11; з K103N. Модель заміщення амінокислоm= 0; у зворотній транскриптk= 2;зі, пов’язана з= 10; стійкістю д = 86; ефавірензу, не залежала від інших пр= 086;тивірусних препаратів, які застосовувk= 2;ли у комбінаці= 11; з ефавірензоl= 4;.

Перехресна резистентнo= 0;сть. Профілі перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті ефавірензу, невірапіну та делавірдинm= 1; на клітинни = 93; культурах показали, що заміщення К103N призводить до втрати сприйнятлиk= 4;ості до всіх трьо= 093; ненуклеозиk= 6;них інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи. Два із трьох досліджуваl= 5;их делавірдинl= 9;тійких клінічних і = 79;олятів мали перехресну резистентнo= 0;сть з ефавірензоl= 4; та містили заміщення К103N. Третій ізолят, що має заміщення у зворотній т = 88;анскриптаз&#= 1110; на позиції 236, не мав перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті з ефавіренз = 86;м.

Вірусн&= #1110; ізоляти, виділені з мононуклеаl= 8;ів периферичнl= 6;ї крові пацієнтів, включених у клінічне дослідженнn= 3; ефавірензу, = 074; яких спостерігаl= 3;ися ознаки неефективнl= 6;сті терапії (стрибок вірусного навантаженl= 5;я), були досліджені щодо чутливості до ненуклео = 79;идних інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи. Тринадцять ізолятів, як= 110; попередньо характеризm= 1;валися стійкістю д = 86; ефавірензу, виявилися також стійкими до невірапіну та делавірдинm= 1;. Виявилося, щ= 086; пʼять із цих стійких до ненуклеозиk= 6;них інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи ізолятів містили заміщення K103N або заміщен = 85;я валіну на ізолейцин у позиції 108 (V108I) у зворотній транскриптk= 2;зі. Серед протестоваl= 5;их ізолятів після неефективнl= 6;ї терапії ефа = 74;ірензом три ізоляти залишилися чутливими д = 86; ефавірензу на клітинни = 93; культурах, а &#= 1090;акож мали чутливість до невірапіну = 10; делавірдинm= 1;.

Перехр&= #1077;сна резистентнo= 0;сть між ефавіре = 85;зом та інгібітораl= 4;и протеази ма= 08; низьку імов= 10;рність внаслідок різних ферментів-м= 10;шеней. Перехресна резистентнo= 0;сть між ефавіре = 85;зом і NRTIs має також низьку імовірністn= 0; внаслідок різних ділянок зв’язуваннn= 3; на мішені та різного механізму дії.

Фармак&= #1086;динамічні ефекти.

Контро&= #1083;ьованих досліджень застосуванl= 5;я ефавірензу хворим на вираженій стадії ВІЛ-і= 085;фекції, а саме – пацієнтам і = 79; кількістю CD4-к= літин < 50 в 1 мм³, а також пацієнтам, які отримували терапію інг= 10;біторами протеази аб = 86; раніше приймали ненуклеозиk= 6;ні інгібітори зворотної т = 88;анскриптаз&#= 1080;, не проводил = 80;.

Досвід клінічного застосуванl= 5;я в ході контр= 086;льованих досліджень комбінацій, що включают= 00; диданозин або зальцитабіl= 5;, обмежений.=

Два контрольовk= 2;ні дослідженнn= 3; (006 і ACTG 364) тривалі= 089;тю приблизно в 1 рік, під час яких ефавір = 77;нз застосовувk= 2;ли в комбінаці= 11; з нуклеозид = 85;ими інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи та/або інгібітораl= 4;и протеази, продемонстl= 8;ували зниження вірусного навантаженl= 5;я нижче межі кількісногl= 6; аналізу та з= 073;ільшення кількості CD4 лімфоцитів після почат = 82;ової антиретровo= 0;русної терапії та у &#= 1042;ІЛ-інфікова= ;них пацієнтів, які раніше приймали нуклеозиднo= 0; інгібітори зворотної т = 88;анскриптаз&#= 1080;. Дослідженнn= 3; 020 виявило аналогічниl= 1; ефект у пацієнтів, які раніше приймали нуклеозиднo= 0; інгібітори зворотної транскриптk= 2;зи, через 24 тижні. У цих дослідженнn= 3;х доза ефавір = 77;нзу становила 600 &#= 1084;г 1 раз на добу; доза індинавіру становила 1000 &= #1084;г кожні 8 годин при застосуванl= 5;і в комбінаці= 11; з ефавірензоl= 4; і 800 мг кожні 8 годин при застосуванl= 5;і без ефавіре = 85;зу. Доза нелфінавірm= 1; становила 750<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US;mso= -fareast-language: UK'> мг 3 рази на добу. У кожному із цих досліджень застосовувk= 2;ли стандартні дози нуклео = 79;идних інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи кожні 12 годин.=

Діти. У неконтрольl= 6;ваному дослідженнo= 0; ACTG 382, в якому бра= ли участь 57 дітей у віці = 3-16 років, які раніше приймали нуклеозиднo= 0; інгібітори зворотної транскриптk= 2;зи, визначали фармакокінk= 7;тику, противірусl= 5;у активність = 10; безпеку ефавірензу = 74; комбінації = 79; нелфінавірl= 6;м (20-30 мг/кг 3 рази на добу) та одним або більше нукл = 77;озидним інгібітороl= 4; зворотної транскриптk= 2;зи. Стартова доза ефавірензу була еквіва = 83;ентна 600 мг (розрахован = 72; відповідно до віку і маси тіла). Показник відповіді н = 72; терапію, визначений = 85;а підставі NC =3D F аналізу відсотка пацієнтів з = 082;онцентраці&= #1108;ю ВІЛ-РНК < 400 копій/мл у плазмі кров= 10; після 48 тижнів, становив 60 % (95 = ;%, Д.І. 47, 72) і 53 % (Д.І. 40, 66) на підставі відсотка пацієнтів з концентрацo= 0;єю В = 30;Л-РНК < 50 ко&= #1087;ій/мл у плазмі крові. Середнє число CD 4-кліти= ;н збільшилосn= 3; на 63 ± 34,5 клітин/мм³ порівняно з початковим рівнем. Тривалість відповіді н = 72; терапію у дітей була аналогічноn= 2; відповіді у дорослих пацієнтів.=

Фа&= #1088;макокінети= ;ка.

Абсорбція: по&= #1074;’язане з прийомом препарату збільшення Cmax і площі під кривою «концентраm= 4;ія-час» відзначалоl= 9;я при дозуванні д = 86; 1600 мг; пропорційнl= 6;ї залежності ступеня збільшення від дози не спостерігаl= 3;ося – результат виявився меншим, із чого можна припустити, що при вищих дозах всмоктуванl= 5;я зменшуєтьсn= 3;. Час досягнення пікових концентрацo= 0;й у плазмі (3-5 годин) не змінився після багаторазоk= 4;ого прийому препарату, і стійкі концентрацo= 0;ї у плазмі крові &= #1076;осягалися через 6-7 днів.

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів у період стій = 82;ого стану фармакокінk= 7;тики середні пок = 72;зники C<= sub>max, C_m=
іn і площі під кривою «концентраm= 4;ія-час» мали лінійн = 91; залежність від добових дозувань 200 мг, 400 мг і 600 м&#= 1075;.

При прийомі одн = 86;кратної дози 600 мг з їжею з високим вмістом жир = 91; С_mах та AUC підвищуютьl= 9;я порівняно з прийомом ті= 08;ї ж дози натще.

Розпод&= #1110;л: ефавіренз має високу здатність зв’язуватиl= 9;я з білками плазми кров= 10;, особливо з альбуміном (приблизно 99,5-99,75= %). У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які одержув = 72;ли ефавіренз у дозі від 200 до 600&n= bsp;мг 1 раз на добу протягом щонайменше одного міся = 94;я, показники концентрацo= 0;ї у спинномоз = 82;овій рідині мали значення ві = 76; 0,26 % до 1,19 % (середнє 0,69 %) від відповідноo= 1; концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і. Цей показни = 82; приблизно в 3 рази переви = 97;ує концентрацo= 0;ю не зв’язани = 93; з білками (ві&#= 1083;ьних) фракцій ефавірензу = 91; плазмі кров= 10;.

Біотра&= #1085;сформація: дослідженн= 103; в людини та in&nbs= p;vitro з використанl= 5;ям мікросом печінки людини пока = 79;али, що ефавірен = 79; перетворюєm= 0;ься в гідроксил= 00;овані похідні, переважно з участю системи цитохрому Р450, з наступною глюкуронізk= 2;цією, що утворилися = 79; гідроксильl= 6;ваних метаболітіk= 4;. Ці метаболіти = 08; неактивнимl= 0; відносно ВІЛ-1. На підставі досліджень in vitro було зроблене припущення про те, що CYP3A4 i CYP2B6 є основними ізоферментk= 2;ми, відповідалn= 0;ними за метаболізм ефавірензу, = 110; що він інгібує ізо = 92;ерменти 2С9, 2С19 і 3А4 системи цитохрому Р450. У дослідженнn= 3;х in vitro ефавіреl= 5;з не інгібува = 74; CYP2E1 та інгібував CYP206 = 10; CYP1A2 тільки при концентрацo= 0;ях, що набагато перевищуваl= 3;и концентрацo= 0;ї, які досягаютьсn= 3; в клінічних умовах.

Експоз&= #1080;ція ефавірензу = 91; плазмі кров= 10; може зрости = 091; пацієнтів, гомозиготнl= 0;х за G516T варіантl= 6;м ізоферментm= 1; CYP2B6. Клінічне значення цього ефект = 91; невідомо; принаймні, н= 077; виключене потенційне збільшення частоти і тя= 078;кості небажаних явищ, повʼяз = 72;них із прийомом ефавірензу. Було виявле = 85;о, що ефавірен = 79; індукує ферменти CYP3A4 і CYP= 2B6, а отже, призводить до індукції його власно = 75;о метаболізмm= 1;, який може бути клінічно значущим у деяких паці= 08;нтів. Показано також, що ефавіренз індукує UGT1A1. Експозиції ралтегравіl= 8;у (субстрату UGT1A1) зменшуютьсn= 3; у присутностo= 0; ефавірензу.

in&nbs= p;vitro свідчать пр = 86; те, що ефавіренз інгібує CYP2C9 і CYP2C19, спостерігаl= 3;ися суперечливo= 0; повідомлен&#= 1085;я як про підвищені, так і про зме&#= 1085;шені впливи субстратів цих ферментів п = 88;и одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ефавіренз = 86;м in vivo. Чистий ефек = 90; одночасног&= #1086; застосуванl= 5;я не ясний.

Вив= едення: ефавіре&= #1085;з має відносн = 86; великий граничний період напіввиведk= 7;ння, що становит= 00; не менше 52 годин після одноразовоo= 1; дози і 40-55 годи = 85; після багаторазоk= 4;их доз. У сечі виявляєтьсn= 3; приблизно 14-34 % міченої ізотопом дози ефавірензу = 10; менше 1 % дози ефавірензу виділяєтьсn= 3; із сечею у не&#= 1079;мінному стані.

&= #1055;ечінкові порушення: ю<= span style=3D'mso-fareast-font-family:"MS Gothic"'>), що вказує на можливість набагато більшого накопиченнn= 3;. Дослідженнn= 3; багаторазоk= 4;их доз не виявило значного впливу на фармакокінk= 7;тику ефавірензу = 91; пацієнтів з легкою печінковою недостатніl= 9;тю (клас А за Чай&= #1083;дом-Пʼю<= span style=3D'mso-fareast-font-family:"MS Gothic"'>) порівняно з контрольниl= 4;и. Не було достатньо даних для визначення того, чи впливає пом= 10;рне або тяжке порушення функції печінки (кла= 089; B або C за Чайлдом-Пʼю<= span style=3D'mso-fareast-font-family:"MS Gothic"'>) на фармакокінk= 7;тику ефавіренза.

Фармак&= #1086;кінетика ефавірензу = 91; дітей була т= 072;кою, як фармакокінk= 7;тика в дорослих. У пацієнтів літнього віку фармакокінk= 7;тичні дослідженнn= 3; не проводил = 80;.

Стать і раса= ;: фа&= #1088;макокінети= ;чні властивостo= 0; ефавірензу = 91; пацієнтів схожі у чоловіків і жінок, а тако&#= 1078; серед вивчених расових гру = 87;.

Кл&= #1110;нічні характерисm= 0;ики.

По&= #1082;азання.

У складі комбінованl= 6;ї противірусl= 5;ої терапії для лікування захворюванn= 0;, спричинениm= 3; вірусом імунодефіцl= 0;ту людини (ВІЛ-1) у дорослих, підлітків т = 72; дітей з масо= 102; тіла ≥ 40 кг.

Протипоказ= 072;ння.

Естіва&= nbsp;600 протипоказk= 2;на пацієнтам з клінічно значущою підвищеною чутливістю до активної = 088;ечовини або до інших компонентіk= 4;, які входять до складу препарату.

Тяжкі порушення функції печінки (стадія С ю).

Одноча&= #1089;ний прийом разо = 84; з терфенадинl= 6;м, астемізолоl= 4;, цизапридом, мідазоламоl= 4;, тріазоламоl= 4;, пімозидом, бепридилом, = 091; зв’язку з ко= 085;куренцією ефавірензу за CYP3A4 (він може призвести д = 86; гальмуваннn= 3; метаболізмm= 1; цих лікарсь = 82;их засобів або утворити можливість серйозних та/чи тяжких ускладнень R= 11; серцевих аритмій, довготриваl= 3;ого седативногl= 6; ефекту, пригніченнn= 3; дихання) чи алкалоїдамl= 0; Sekale Cornutum (наприклаk= 6;, ерготаміноl= 4;, дигідроергl= 6;таміном, ергоновіноl= 4; метилерготk= 2;міном). Одночасний прийом з препаратамl= 0; рослинного походження, що містять звіробій (Hypericum perforatum), через можливе зниження концен&= #1090;рацій у плазмі крові і зменшення к = 83;інічної ефективносm= 0;і ефавірензу.

Препар&= #1072;т протипоказk= 2;ний пацієнтамси&= #1084;птоматично= ;ю серцевою аритмією аб = 86; клінічно значущою брадикардіn= 8;ю, або застійн = 86;ю серцевою недостатніl= 9;тю, що супровод = 78;ується зменшенням викиду кров= 10; лівим шлуно = 95;ком, в анамнезіяж&= #1082;им порушенням електролітl= 5;ого балансу, наприклад гіпокаліємo= 0;єю або гіпомагнієl= 4;ією.

Одноча&= #1089;ний прийом з препаратамl= 0;, що подовжую = 90;ь інтервал QTc, такими як антиаритміm= 5;ні препарати класів IA та III, нейролептиl= 2;и, антидепресk= 2;нти, деякі антибіотикl= 0; (макроліди, ф&#= 1090;орхінолони, імідазоловo= 0; та триазольні = 87;ротигрибко&#= 1074;і засоби, деяк= 110; антигістамo= 0;нні препарати (терфенадин, астемізол), цизаприд, флекаїнід, деякі <= span style=3D'mso-fareast-font-family:"MS Gothic"'>прот&= #1080;малярійні засоби, метадон.

Взаємод&= #1110;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Еm= 2;авіренз є in vivo індукторо= 084; CYP3A4, CYP2B<= /span>6 та UGT1A1. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і Ефавірензу = 79; іншими препаратамl= 0;, які є субстратамl= 0; для цих ензимів, мож= 077; спостерігаm= 0;ися зниження їхніх концентрацo= 0;й у плазмі крові. Ефавір&= #1077;нз in vitro є також інгібітороl= 4; CYP3A4. Теоретичн = 86; ефавіренз може початково підвищити вплив на субстрати цитохрому CYP3A4 = 10; тому слід контролюваm= 0;и субстрати з вузьким терапевтичl= 5;им індексом (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Еm= 2;авіренз може бути індуктором CYP2С19 та CYP2С9; одна = 82; інгібуваннn= 3; спостерігаl= 3;ося in vitro та загальний ефект сумісного застосуванl= 5;я з субстратамl= 0; цих ензимів не визначен = 80;й.

Дo= 0;я Ефавірензу може підвищитисn= 3; з одночасни = 84; застосуванl= 5;ям медичних препаратів (= 085;априклад ритонавіру) або з їжею (наприклад грейпфрутоk= 4;им соком), які інгібують активність CYP3= A4 або CYP2B<= /span>6. Речов&= #1080;ни або рослинн= 10; препарати (наприклад ек&= #1089;тракти Гінкго білоби та звіробій звичайний), що індукують ц= 10; ензими, можуть призвести д = 86; зменшення концентрацo= 0;ї ефавіренза = 74; плазмі кров= 10;. &#= 1054;дночасне застосуванl= 5;я ефавірензу = 79;і звіробоєм звичайним протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Одночасне застосуванl= 5;я ефавірензу = 79; екстрактамl= 0; Гінкго білоби не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Препарати, що подовжують інтервал QT

Ефавіренз протипоказk= 2;ний при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препаратів (вони можуть викликати п = 86;довжений інтервал QTc і Torsad= e de Pointes), таких як: антиаритміm= 5;ні засоби класів IA і III, нейролептиl= 2;и і антидепре = 89;анти, деякі антибіотикl= 0;, включаючи деякі агент = 80; наступних класів: макроліди, фторхінолоl= 5;и, імідазоловo= 0; і тріазольн= 10; протигрибкl= 6;ві засоби, деяк= 110; неседативнo= 0; антигістамo= 0;нні засоби (терфенадин, астемізол), цизаприд, флекаїнід, деякі протималярo= 0;йні засоби та метадон (див.&n= bsp;розділ «Протипока= зання»

Педіа = 90;рична популяція<= /span>

Дl= 6;слідження взаємодії проводилисn= 3; тільки у дорослих.=

Проти = 87;оказання до сумісног = 86; застосуванl= 5;я:

Еm= 2;авіренз не слід застосовувk= 2;ти одночасно з терфенадинl= 6;м, астемізолоl= 4;, цизапридом, мідазоламоl= 4;, тріазоламоl= 4;, пімозидом, бепридилом або алкалої = 76;ами ріжків (наприклад ерготаміноl= 4;, дигідроергl= 6;таміном, ергоновіноl= 4; та метилерг = 86;новіном), тому що інгібуваннn= 3; їх метаболі = 79;му може призвести д = 86; серйозних, небезпечниm= 3; для життя наслідків «Протипока= зання»Елбас = 74;ір/гразопре&= #1074;ір

Одночасне застосуванl= 5;я ефавірензу = 79; елбасвіром/ = 75;разопревір&#= 1086;м протипоказk= 2;не, оскільки це може призвести д = 86; втрати віру = 89;ологічної відповіді н = 72; елбасвір/гр = 72;зопревір. Ця втрата пояснюєтьсn= 3; значним зни = 78;енням концентрацo= 0;ї елбасвіру і = 075;разопревір&= #1091; у плазмі крові, сприч= 080;неної індукцією CYP3A4 (див. розділ <= /span>«П&= #1088;отипоказан= ;ня»

Зв= ;іробій (St.John’s wort) – (Hypericum perforatum) <= /o:p>

Cуп= ;утнє застосуванl= 5;я ефавірензу та звіробою або препаратів, які містять = 079;віробій, протипоказk= 2;не. Можливе зменшення концентрацo= 0;ї ефавірензу = 91; плазмі при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і зі звіробоє = 84;, що повʼязанl= 6; з індукцією метаболізуn= 2;чих ензимів препарату та/або транспорту протеїнів з = 74;іробоєм. Якщо пацієн = 90; уже приймає звіробій, застосуванl= 5;я його слід припинити, перевірити рівень вірусу та, по можливості, рівень ефав= 10;рензу. Рівень ефав= 10;рензу може збільшитисn= 0; після припи = 85;ення застосуванl= 5;я звіробою та, можливо, зна= 076;обиться корекція дози ефавір = 77;нзу. Індукуючий ефект звіробою може продовжуваm= 0;ись найменше 2 тижні після припинення = 81;ого застосуванl= 5;я.

Ін= ;ші взаємодії<= /span>

Вз= аємодії ефавo= 0;рензу з інгібітораl= 4;и протеази, з іншими антиретровo= 0;русними агентами, відмінними від інгібіт = 86;рів протеази, та іншими неантиретрl= 6;вірусними медичними препаратамl= 0; наведено у таблиці (посилення зазначено я = 82; «», зменшення я = 82; «¯<= /span>», без змін як ««» та один раз кожні 8 або 12 годин як «через кожні 8 годин» або «ч&= #1077;рез кожні 12 годин»). У круглих дужках наво = 76;яться 90-відсоткові або 95-відсоткові довірчі інтервали, якщо вони були визначені. Я= 082;що не вказано інакше, дослідженнn= 3; проводилисn= 0; за участю здорових добровольцo= 0;в.

Взаємо&= #1076;ія між ефавірензоl= 4; та іншими лікарськимl= 0; засобами у дорослих

Лікарсь= ;кий препарат у межах кожної терапевтич= 085;ої групи (доза)=	Вплив нk= 2; концентрац= 110;ю препарату Середня відносна зміна AUC, C_maх, C_min= з довірчими інтервалам= 080; за їх наявності^k= 2; (механізм)	Рекомен= ;дація стосовно од&#= 1085;очасного застосуван= 085;я з ефавіренз&#= 1086;м
*ПРОТИІН= ;ФЕКЦІЙНІ ЗАСОБИ*
Ант= иретровіруl= 9;ні засоби
Інг= ібітори протеази
= 40;тазанавір/р&= #1080;тонавір/ Ефавіренз (400= мг 1 раз на добу/ 100 мг= 1 раз на добу/= 600 мг= 1 раз на добу, усі препар = 72;ти вводились під час їди)=	= 40;тазанавір (після їжі): AUC:= «* (від ¯9 до 10)<= /span> Cmaх: 17 %* (від 8 до 27)<= /span> Cmin: ¯42 %* (від ¯31 до ¯51) =	= 45;фавіренз не рекомендує= 090;ься застосовув= 072;ти разом з атазанавір= 086;м/ритонавір= ом. Якщо атазанавір потрібно застосовув= 072;ти разом із ненуклеози= 076;ним інгібіторо= 084; зворотної транскрипт= 072;зи, то в комбінації з Ефавіренз&#= 1086;м рекомендує= 090;ься збільшити дозу як атаз&= #1072;навіру, так і ритонавіру відповідно &#= 1076;о 400 мг і 200 мг, і при цьому потрібно забезпечит= 080; ретельний клінічний контроль.
= 40;тазанавір/р&= #1080;тонавір/ Ефавіренз (400= мг 1 раз на добу/ <= /span>200 мг 1 раз на добу/ <= /span>600 мг 1 раз на добу, усі пр&#= 1077;парати вводились під час їди)=	= 40;тазанавір (після їжі): AUC:= « /* (від ¯10 до 26)<= /span> Cmaх: « /* (від ¯5 до 26)<= /span> Cmin: 12 %/* (від ¯16 до 49) = (= 110;ндукція CYP3A4). * При порівнянні з атазанавір= 086;м 300 мг/ритонав= іром 100 мг один раз на добу ввечері без Ефавірензу. &= #1062;е зменшення C_min= атазанавір= 091; може негативно впливати на ефективніс= 090;ь атазанавір= 091;. = ** на підставі результаті= 074; попередньо= 075;о порівняння.
= 44;арунавір/ри&= #1090;онавір/ Ефавіренз (300= мг 2 рази на добу/ 100 мг 2 рази на добу/= 600 м = 75; 1 раз на добу)= = 084;енше, ніж рекомендов= 072;ні дози, схожі результати &#= 1086;чікуються при рекомендов= 072;них дозах.	= 44;арунавір: = AUC:= ¯13 % Cmaх: ¯31 % Cmin: ¯15 % (= 110;ндукція CYP3A4) = 45;фавіренз: = AUC:= = 21 % Cmaх: 17 % Cmin: 15 % (= 110;нгібування CYP3A4)	= 45;фавіренз у комбінації з дарунавіро= 084;/ритонавіро= м = 800/= 100 мг один раз на добу може призводити до субоптим&#= 1072;льної C_minдарунаві&= #1088;у. Якщо Ефавіренз потрібно застосовув= 072;ти в комбінації з дарунавіро= 084;/ритонавіро= м, то потрібно використов= 091;вати схему дарунавір/р&#= 1080;тонавір 600/100 мг двічі на добу щодня. Таку комбінацію потрібно використов= 091;вати з обережніст= 102;. =
Фосампрена= ;вір/ ритонавір/ Ефавіренз (700 = ;мг 2 рази на добу= ;/ 100 мг 2 рази на добу= ;/ 600 мг 1 раз на добу)	= 50;лінічно незначуща фармакокін= 077;тична взаємодія.	= 50;орекція дози не потрібна.
= 60;осампренав&#= 1110;р/ нелфінавір/ Ефавіренз	= 42;заємодію не вивчали	= 50;орекція дози не потрібна.
= 60;осампренав&#= 1110;р/ саквінавір/ <= /span> = 45;фавіренз	= 42;заємодію не вивчали	= 53;е рекомендує= 090;ься, оскільки системна дія обох інгібіторі= 074; протеази значно зменшуєтьс= 103;.
= 30;ндинавір/Еф&= #1072;віренз (8= 00 мг через кожні 8 годин/ 200= мг 1 раз на добу)	= 30;ндинавір: = AUC:= ¯31 % (від ¯8 до ¯47) = Cmin: ¯40 % = 57;хоже зменшення системної дії індинавіру спостеріга= 083;ось при введенні індинавіру у дозі 1000 мг через кожні 8 годин разом з Ефавіренз&#= 1086;м по 600&n= bsp;мг щодня. (= 110;ндукція CYP3A4) = 45;фавіренз: = = 42;ідсутність клінічно значущої фармакокін= 077;тичної взаємодії.	= 50;лінічно значуще зниження концентрац= 110;ї індинавіру не спостеріга= 083;ось, проте потрі&#= 1073;но враховуват= 080; ступінь спостережу= 074;аної фармакокін= 077;тичної взаємодії при вибиран&#= 1085;і схеми, до складу якої входить як Ефавіренз, так і індинавір. = 55;ри введенні Ефавірензу разом із індинавіро= 084; або індинавіро= 084; / ритонавіро= 084; корекція дози не потрібна.
= 30;ндинавір/ри&= #1090;онавір/ Ефавіренз (800= мг 2 рази на добу/ 100<= /span> мг 2 рази на добу/ 600<= /span> мг 1 раз на добу)	= 30;ндинавір: AUC:= ¯25 % (від ¯16 до ¯32)<= sup>b Cmaх: ¯17 % (від ¯6 до ¯26)<= sup>b Cmin: ¯50 % (від ¯40 до ¯59)<= sup>b = 45;фавіренз: = = 42;ідсутність клінічно значущої фармакокін= 077;тичної взаємодії = 57;ередньогео&#= 1084;етрична величина C_min для індинавіру (0= ,33 мг/л) при введенні разом з ритонавіро= 084; та Ефавірен&#= 1079;ом була вище ніж середня попередня величина C_min (0,15 мг/л) при введенні одного індинавіру у дозі 800 м = 75; через кожні 8 годин. У пацієнтів з інфекцією ВІЛ-1 (n =3D 6) фармакокін= 077;тика індинавіру та Ефавірен&#= 1079;у загалом не відрізняла= 089;ь від даних, отриманих для неінфікова= 085;их добровольц= 110;в.	= 44;ив. також нижче дані щодо ритонавіру. <= /span>
= 51;опінавір/ри&= #1090;онавір у вигляді капсул або перорально= 075;о розчину /Ефа&= #1074;іренз = 51;опінавір/ри&= #1090;онавір у вигляді таблеток/ Ефавіренз (400/100 мг 2 рази на добу/ 600 мг 1 раз на добу) (500/125 мг 2 рази на добу/ <= /span>600 мг 1 раз на добу)	= 47;начне зниження системної дії лопінавіру. = 50;онцентраці&#= 1103; лопінавіру: ¯30-40 % = 50;онцентраці&#= 1103; лопінавіру: подібна до концентрац= 110;ї лопінавіру/&#= 1088;итонавіру у дозі 400/100 м = 75; двічі на добу без Ефавірензу	= 55;ри сполученом= 091; застосуван= 085;і Ефавірензу потрібно збільшуват= 080; дози лопінавіру/&#= 1088;итонавіру у вигляді капсул або перорально= 075;о розчину на 33 % (4 капсули /~6,5 мл двічі на добу замість 3 капсул/5 м = 83; двічі на добу). Таке лікування потрібно пр&#= 1086;водити з обережніст= 102;, оскільки така корекц&#= 1110;я дози може бути недостатнь= 086;ю для деяких пацієнтів. <= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'> = 55;ри введенні разом з Ефавірензо= 084; у дозі 600 мг один раз на добу дозу лопінавіру/&#= 1088;итонавіру у вигляді таблеток потрібно збільшити до 500/125 мг двічі на добу. = 44;ив. також нижче дані щодо ритонавіру.
Нел&#= 1092;інавір/Ефав= ;іренз (7= 50 мг через кожні 8 годин/ 600 мг 1 раз на добу)	= 53;елфінавір: = AUC:= = 20 %(від 8 до 34) = Cmaх: 21 %(в&#= 1110;д 10 до = 33) = 58;ака комбінація загалом добре переносила= 089;ь.	= 50;орекція дози не потрібна.
= 56;итонавір/Еф&= #1072;віренз = (500= мг 2 рази на добу/ <= /span>600 = мг 1 раз на добу)	= 56;итонавір: = AUC вранці: = 18 % (від 6 до 33) = AUC ввечері: « Cmaх вранці: = 24 % (від 12 до 38) = Cmaх ввечері: « Cmin вранці: = 42 % (від 9 до 86)<= sup>b = Cmin ввечері: = 24 % (від 3 до 50)<= sup>b = = 45;фавіренз: AUC:= = 21 % (від 10 до 34)<= /span> Cmaх: 14 % (від 4 до 26)<= /span> Cmin: 25 % (від 7 до 46)<= sup>b (= 075;альмування CYP-опосередко= ;ваного окислюваль= 085;ого метаболізм= 091;) = = 50;оли введенні Ефавірензу разом з ритонавіро= 084; у дозі 500 м = 75; або 600 мг двічі на добу ця комбінація погано пере&#= 1085;осилась (наприклад, виникали запамороче= 085;ня, нудота, парестезія та збільшення рівня ферментів печінки). = 44;остатні дані про переносимі= 089;ть Ефавірензу у комбінації з ритонавіро= 084; у низькій до&= #1079;і (100 мг один або два рази на добу) відсутні.	= 55;ри застосуван= 085;і Ефавірензу разом з рито&= #1085;авіром у низькій дозі потрібно враховуват= 080; можливість збільшення частоти побічних явищ, повʼяз&#= 1072;них з Ефавірензо= 084;, через можливу фармакодин= 072;мічну взаємодію.
= 57;аквінавір/р&= #1080;тонавір /Ефавіренз	= 42;заємодію не вивчали.<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'>	= 41;уло отримано недостатнь= 086; даних, щоб можна було скласти рекомендац= 110;ї щодо дози. Використов= 091;вати Ефавіренз у комбінації з саквінаві&#= 1088;ом, як єдиним інгібіторо= 084; протеази, не<= /span> рекомендує= ;ться.
= Ант&#= 1072;гоніст хемокіново= 075;о рецептора CCR5
= 52;аравірок/Еф&= #1072;віренз (100 мг 2 рази на добу/ <= /span>600 мг 1 раз на добу)	= 52;аравірок: AUC<= sub>12: ¯45 % (в&= #1110;д ¯38 до ¯51) C_maх: ¯51 % (від ¯37 до ¯62) = = 50;онцентраці&#= 1102; Ефавірензу не визначали, жодні ефекти не очікується.	= 44;ив. інформацію стосовно лікарських засобів, в як= их міститься маравірок.
= Інг&#= 1110;бітор переносу ланцюга інтегразою
Рал&#= 1090;егравір/Ефа= ;віренз (400 мг 1 раз на добу/-)	= 56;алтегравір: = AUC:= ¯36 = % C12: ¯21 % Cmax: ¯36 % (індукція UGT1A1)<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt'>	= 50;орекція дози ралтеграві= 088;у не потрібн = 72;.
Нукл= ;еозидні інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи та ненуклеози= 076;ні інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи
= 53;уклеозидні інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи/ Ефавіренз	= 57;пеціальні дослідженн= 103; для Ефавірензу у комбінаці&#= 1111; з нуклеозидн= 080;ми інгібітора= 084;и зворотної транскрипт= 072;зи не проводилис= 100; за винятком ламівудину, зидовудину та тенофові&#= 1088;у, дизопрокси= 083;у фумарату. Клінічно значущі взаємодії не очікуються, оскільки нуклеозидн= 110; інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи метаболізу= 102;ться іншим шляхом, ніж Ефавіренз, і навряд чи будуть конкуруват= 080; за однакові метаболічн= 110; ферменти та шляхи виведення з організму.	= 50;орекція дози не потрібна.
= 53;енуклеозид&#= 1085;і інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи/ Ефавіренз	= 42;заємодію не вивчали.<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'>	= 54;скільки застосуван= 085;я двох ненуклеози= 076;них інгібіторі= 074; зворотної транскрипт= 072;зи виявилося некорисним стосовно ефективнос= 090;і та безпеки, то не рекомендує= 090;ься Ефавіренз вводити разом з іншим ненуклеози= 076;ним інгібіторо= 084; зворотної транскрипт= 072;зи.
Противі= ;русні препарати для лікування гепатиту С
= 41;оцепревір/Е&= #1092;авіренз = (800= мг 3 рази на добу/ <= /span>600 мг 1 раз на добу)	= 41;оцепревір: = AUC:= « 19 %* C_maх: « 8 % Cmin: ¯44 % = 45;фавіренз: = AUC:= « 20 % C_maх: « 11 % (= 110;ндукція CYP3A – ефект щодо боцепревір= 091;) = * 0-8 годин = 42;ідсутність ефекту («) дорівнює зменшенню середньої оцінки відн&#= 1086;шення приблизно на ≤20 % або збільшенню середньої оцінки відношення приблизно на ≤25 %.	= 50;онцентраці&#= 1103; боцепревір= 091; в плазмі зменшилася після застосуван= 085;я з Ефавірензо= 084;. = 57;постережен&#= 1085;я зниження концентрац= 110;ї боцепревір= 091; в плазмі, що є клінічним наслідком цього, не було оцінено безпосеред= 085;ьо.
= 58;елапревір/Е&= #1092;авіренз = (1,125 м = 75; через кожні 8 годин/ 600 мг 1 раз на добу)	= 58;елапревір (у відношенні до 750 мг через кожні 8 годин= ): AUC:= ¯18% (¯8 - ¯27) C_maх: ¯14 % (¯3 - ¯24) Cmin: ¯25 % (<= span style=3D'font-size:11.0pt;font-family:Symbol;mso-ascii-font-family:"Times= New Roman"; mso-hansi-font-family:"Times New Roman";color:black;mso-color-alt:windowt= ext; mso-fareast-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbo= l'>¯14 - ¯34) % = 45;фавіренз: = AUC:= ¯18 % (¯10 - ¯26) C_maх: ¯24 % (¯15 - ¯32) Cmin: ¯10% (= 1 - ¯19) (CYP= 3A індукція Ефавірензо= 084;)	= 71;кщо Ефавіренз та телапревір застосовую= 090;ь разом, телапревір застосовує= 090;ься по 1,125&n= bsp;мг через кожні 8 годин= .
= 57;имепревір/Е&= #1092;авіренз (150= мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	= 57;имепревір AUC: ↓= ;71 % (↓67 - ↓74) C_{max: ↓51} % (↓46 - ↓56) Cmin: ͛= 5;91 % (↓88 - ↓92) Е = 92;авіренз: AUC: ↔= ; C_{max: ↔} Cmin: ↔ Відсутніст= ;ь ефекту («) дорівнює зменшенню середньої оцінки відн&#= 1086;шення приблизно на ≤ 20 % або збільшенню середньої оцінки відношення приблизно на ≤ 25 % (= 110;ндукція ензиму CYP3A4)	= 54;дночасне введення симепревір= 091; з ефавіренз&#= 1086;м призводить до значного підвищення концентрац= 110;ї симепревір= 091; в плазмі крові, у зв’я= зку з чим відбуваєть= 089;я індукція CYP3A ефавірензо= 084;, яка може призвести до втрати терапевтич= 085;ого ефекту симепревір= 091;. Одночасне введення симепревір= 091; з ефавіренз&#= 1086;м не рекомендує= 090;ься.
= 57;офосбувір/в&= #1077;лпатасвір	U= 96; софосбувір = U= 95; велпатасві&= #1088; U= 96; ефавіренз<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'>	= 54;дночасне введення софосбувір= 091;/ велпатасві= 088;у з ефавірензо= 084; призвело до зниження (пр&= #1080;близно на 50&n= bsp;%) системног= 086; впливу велпатасві= 088;у. Механізм впливу на велпатасві= 088; ‒ це індукція CYP3A і CY= P2B6 ефавірензо= 084;. Не рекомендує= 090;ься одночасне з&#= 1072;стосування софосбувір= 091; / = 74;елпатасвір&#= 1091; з ефавірензо= 084;. Для отримання додаткової інформації див. Інформацію про застосуван= 085;я софосбувір= 091;/велпатасві= ру.
= 42;елпатасвір/&= #1089;офосбувір/ воксилапре= 074;ір	U= 95; велпатасві&= #1088; U= 95; воксилапре&= #1074;ір	= 53;е рекомендує= 090;ься одночасне застосуван= 085;я велпатасві= 088;/ софосбувір/&#= 1074;оксилапрев= ір з ефавірензо= 084;, оскільки воно може знижувати концентрац= 110;ї велпатасві= 088;у та воксилап&#= 1088;евіру. Для отримання додаткової інформації див. Інформацію про застосуван= 085;я для велпатасві= 088;/софосбувір/ воксилапре= 074;ір.
= 30;нгібітори протеази: = 45;лбасвір/гра&= #1079;опревір	U= 95; елбасвір U= 95; гразопреві&= #1088; U= 96; ефавіренз<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'>	Одночасне застосуван= 085;я ефавірензу з елбасвір/г&= #1088;азопревір протипоказ= 072;не, оскільки це може призвести до втрати вірусологі= 095;ної відповіді на елбасвір/гр&#= 1072;зопревір. Ця втрата пояснюєтьс= 103; значним зниженням концентрац= 110;ї елбасвіру і гразопреві= 088;у у плазмі крові, сприч&= #1080;неної індукцією CYP3A4. Для отримання додаткової інформації див. Інформацію про застосуван= 085;я елбасвіру/г&#= 1088;азопревіру= .
= 43;лекапревір/&= #1087;ібрентасві= ;р	U= 95; глекапреві&= #1088; U= 95; пібрентасв&= #1110;р	Супутнє введення глекапреві= 088;у/ пібрентасв= 110;ру з ефавірензо= 084; може значно &= #1079;меншити плазмові концентрац= 110;ї глекапреві= 088;у і пібрентас&#= 1074;іру, що призводить до зниження терапевтич= 085;ого ефекту. Не рекомендує= 090;ься одночасне застосу-ван&#= 1085;я глекапреві= 088;у/ пібрентасв= 110;ру з ефавіренз&#= 1086;м. Для отримання додаткової інформації зверніться до інформації про застосуван= 085;я комбінації глекапреві= 088;/пібрентасв= ір.
= Ант&#= 1080;біотики
= 40;зитроміцин/&= #1045;фавіренз (600 м= 075; 1 раз на добу/ 400 мг 1 раз на добу)	= 42;ідсутність клінічно значущої фармакокін= 077;тичної взаємодії.	= 50;орекція дози не потрібна.
= 50;ларитроміц&#= 1080;н/ Ефавіренз (5= 00 = мг через кожні 12 годин/ 400= мг 1 раз на добу)	= 50;ларитроміц&#= 1080;н: = AUC:= ¯39 % (від ¯30 до ¯46) = C_maх: ¯26 % (від ¯15 до ¯35) = 14-&= #1075;ідроксимет= ;аболіт кларитромі= 094;ину: = AUC:= = 34 % (від 18 до 53) = C_maх: = 49 % (від 32 до 69) = = 45;фавіренз: = AUC:= « C_maх: = 11 % (від 3 до 19) = (= 110;ндукція CYP3A4) = 42;исип виникав у 46 % неінфікова= 085;их добровольц= 110;в, які отримув&#= 1072;ли Ефавіренз і кларитромі= 094;ин.	= 50;лінічне значення цих змін концентрац= 110;ї кларитромі= 094;ину в плазмі є невідомим. Замість кларитромі= 094;ину можна застосовув= 072;ти інший препарат (наприклад, азитроміци= 085;). Коректуват= 080; дозу Ефавірензу не потрібно.<= /span>
= 30;нші макролідні антибіотик= 080; (наприклад, е= ритроміцин)/= 045;фавіренз	= 42;заємодію не вивчали.<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt'>	= 63;ерез відсутніст= 100; даних не можна скласти рек&#= 1086;мендації щодо дози.
Антимік= ;обактеріал= 00;ні засоби
= 56;ифабутин/Еф&= #1072;віренз = (300= мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	= 56;ифабутин: = AUC:= ¯38 % (від ¯28 до ¯47) = C_maх: ¯32 % (від ¯15 до ¯46) = C_min: ¯45 % (від ¯31 до ¯56)<= /span> = 45;фавіренз: = AUC:= « C_maх: « C_min: ¯12 % (від ¯24 до 1) (= 110;ндукція CYP3A4)	= 44;обову дозу рифабутину при введенні разом з Ефавірензо= 084; потрібно збільшити на 50&n= bsp;%. П = 88;и введенні рифабутину 2 або 3 рази на тиждень у комбінації з Ефавірензо= 084; можна подво&#= 1111;ти дозу рифабутину у схемі лікування. Клінічний ефект від цієї корекції дози не було належним чином оцінено. Під час коригув&#= 1072;ння дози слід враховуват= 080; індивідуал= 100;ну переносимі= 089;ть та вірусологі= 095;ну відповідь (див. розділ «Фармакокі= 085;етика»).
= 56;ифампіцин/Е&= #1092;авіренз (600 мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	= 45;фавіренз: = AUC:= ¯26 % (від ¯15 до ¯36) = Cmax: ¯20 % (в&= #1110;д ¯11 до ¯28) Cmin: ¯32 % (від ¯15 до ¯46) = (= 110;ндукція CYP3A4 і CYP2B6)	= 59; пацієнтів з масою тіла 50 кг і більше збільшення добової дози Ефавір&#= 1077;нзу до 800&n= bsp;мг при його застосуван= 085;і разом з рифампіцин= 086;м може забезпечув= 072;ти таку саму системну дію, як і добова доза 6= 00 мг без супутнього введення рифампіцин= 091;. Клінічний ефект такої корекції дози деталь&#= 1085;о не оцінювали. При корекції дози потріб&#= 1085;о враховуват= 080; індивідуал= 100;ну переносимі= 089;ть та вірусологі= 095;ну реакцію. Коректуват= 080; дозу рифампіцин= 091; не потрібно.<= /span>
Протигр= ;ибкові засоби
Ітр&#= 1072;коназол / Ефавіренз (200 через кожні 12 годин/ 600 м = 75; 1 раз на добу)=	= 30;траконазол:<= /span> AUC:= ¯39 % (від ¯21 до ¯53)<= /span> Cmax: ¯37 % (від ¯20 до ¯51)<= /span> Cmin: ¯44 % (від ¯27 до ¯58) = (= 079;меншення концентрац= 110;ї ітраконазо= 083;у: індукція CYP3A4) = Гідроксиіт= ;раконазол: AUC:= ¯37 % (від ¯14 до ¯55)<= /span> Cmax: ¯35 % (від ¯12 до ¯52)<= /span> Cmin: ¯43 % (від ¯18 до ¯60) = = 45;фавіренз: = 42;ідсутність клінічно значущої фармакокін= 077;тичної зміни.	= 54;скільки не можна скласти рекомендац= 110;й стосовно дози ітраконазо= 083;у, то потрібно розглянути можливість застосуван= 085;я іншого протигрибк= 086;вого засобу.
= 55;осаконазол/&= #1045;фавіренз = (--/= 400 мг 1 раз на добу)	= 55;осаконазол:<= /span> AUC:= ¯50 % Cmax: ¯45 % (= 110;ндукція UDP-g)	= 55;отрібно уникати супутнього застосуван= 085;я посаконазо= 083;у та Ефавірензу, якщо тільки переваги для пацієнта не переважуют= 100; ризик.
= 42;ориконазол/&= #1045;фавіренз (200 мг 2 рази на добу/ 400 мг 1 раз на добу) = 42;ориконазол/&= #1045;фавіренз (400= мг 2 рази на добу/ 300 мг 1 раз на добу)	= 42;ориконазол:<= /span> AUC:= ¯77 % Cmax: ¯61 % = 45;фавіренз: AUC:= = 44 % Cmax: 38 % = 42;ориконазол:<= /span> AUC:= ¯7 % (від ¯23 до 13)= Cmax: 23 % (від ¯1 до 53)= = 45;фавіренз: AUC:= = 17% (від = 6 до 29)= Cmax: « * порівняно із застосуван= 085;ям одного Ефавірензу у дозі 200 м = 75; двічі на добу ** порівняно із застосуван= 085;ям одного Ефавірензу у дозі 600 м = 75; двічі на добу (= 082;онкурентне гальмуванн= 103; окислюваль= 085;ого метаболізм= 091;)	= 50;оли Ефавіренз застосовую= 090;ь разом з вори&= #1082;оназолом, підтримуюч= 091; дозу вориконазо= 083;у потрібно збільшити до 400 мг двічі на добу, а доз= ;у Ефавірензу потрібно зменшити на 5= 0 %, тобто до 300 мг один раз на добу. Після припинення лікування вориконазо= 083;ом потрібно відновити п&#= 1086;чаткову дозу Ефавірензу.
= 60;луконазол/Е&= #1092;авіренз (200= мг 1 раз на добу/ 400 мг 1 раз на добу)	= 42;ідсутність клінічно значущої фармакокін= 077;тичної взаємодії.	= 50;орекція дози не потрібна.
= 50;етоконазол та інший імідазолов= 080;й протигрибк= 086;вий засіб	= 42;заємодію не вивчали.<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'>	= 63;ерез відсутніст= 100; даних не можна скласти рек&#= 1086;мендації щодо дози.
*Протималяр= ;ійні засоби*
= 40;ртеметер/лу&= #1084;ефантрин/ ефавіренз (= 090;аблетки по 20/120&n= bsp;мг, 6 разів п= 086; 4 таблетки кожні 3 дні/ 600<= /span> мг 1 раз на добу)	= 40;ртеметер: AUC:= ¯51 % Cmax: ¯21 % Дигідр = 86;артемізині&#= 1085;: AUC:= ¯46 % Cmax: ¯38 % = 51;умефантрин:<= /span> AUC:= ¯21 % Cmax: « = 45;фавіренз: AUC:= ¯17 = % Cmax: « (= 110;ндукція CYP3A4)	= 47;ниження концентрац= 110;ї артеметеру, <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>дигід&#= 1088;оартемізин= іну, лумефантр= 080;ну може призвести до зменшенн&#= 1103; антималярі= 081;ної ефективнос= 090;і. Рекомендує= 090;ься контролюва= 090;и одночасне застосуван= 085;я ефавірензу та артеметеру/&#= 1083;умефантрин= у у таблетках.<= /span>
= 40;товаквон і прогуанілу гідрохлори= 076;/Ефавіренз= (250= /100 мг одноразово / = 600 мг 1 раз на добу)	= 40;товаквон: AUC:= ¯75 % (від ¯62 до ¯84)<= /span> = 57;_max: ¯44 % (від ¯20 до ¯61)<= /span> = 55;рогуаніл: AUC:= ¯43 % (від ¯7 до ¯65)<= /span> = 57;_max: «	= 59; разі можливості потрібно уникати супутнього застосуван= 085;я атоваквону та прогуані&#= 1083;у разом з Ефавірензо= 084;.
Антигеl= 3;ьмінтні засоби
= 55;разикванте&#= 1083;/ Ефавіренз або ритонавір (= 086;дноразово)=	= 55;разикванте&#= 1083;: AUC: ↓ 77%	= 54;дночасне застосуван= 085;я з Ефавіренз&#= 1086;м не рекомендує= 090;ься через значн&#= 1077; зниження концентрац= 110;ї празиквант= 077;лу в плазмі крові, що може призвести до неефекти&#= 1074;ності лікування через посилення метаболізм= 091; ефавіренцу в печінці. У разі необхі&#= 1076;ності комбінації можна розглянути можливість збільшення дози празиквант= 077;лу.
*Антацидні засоби*
= 40;нтацид гідроокис алюмінію – гідроокис м&#= 1072;гнію – симетикон/ Ефавіренз (30<= /span> мл одноразово/ 400 мг однора&#= 1079;ово) = 60;амотидин/Еф&= #1072;віренз (40 мг одноразово/ 4= 00 мг однораз= ово)	= 40;ні гідроокис алюмінію/гі&#= 1076;роокис магнію, ані фамотидин не змінює абсорбцію Ефавірензу.	= 57;упутнє введення Ефавірензу з лікарськи&#= 1084;и препаратам= 080;, які змінюють рН у шлунку, не повинно впливати на абсорбцію Ефавірензу.
= *Заспо= 082;ійливі засоби*
= 51;оразепам/Еф&= #1072;віренз (2 мг одноразово/ <= /span> 600<= /span> мг 1 раз на добу)	= 51;оразепам: AUC:= = 7 % (від 1 до 14)<= /span> Cmax: 16 % (від 2 до 32)<= /span> = 62;і зміни не вважаються клінічно значущими.	= 44;ля будь-якого лікарськог= 086; засобу корекція дози не потрібна.
*АНТИКОА= ;ГУЛЯНТИ*
= 42;арфарин/Ефа&= #1074;іренз = 40;ценокумаро&#= 1083;/Ефавіренз	= 42;заємодію не вивчали. Ефавіренз може збільш&#= 1091;вати або зменшувати концентрац= 110;ю у плазмі та ефекти варфарину або аценокоума= 088;олу.	= 52;оже знадобитис= 100; корекція дози варфарину або аценокоума= 088;олу.
*Про&#= 1090;исудомні засоби*
= 50;арбамазепі&#= 1085;/Ефавіренз (400= мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	= 50;арбамазепі&#= 1085;: AUC:= ¯27 % (від ¯20 до ¯33)<= /span> = 57;_max: ¯20 % (від ¯15 до ¯ 24)= Cmin: ¯35 % (від ¯24 до ¯ 44)= = 45;фавіренз: AUC:= ¯36 % (від ¯32 до ¯40)<= /span> = 57;_max: ¯21 % (від ¯15 до ¯ 26)= Cmin: ¯47 % (від ¯41 до ¯ 53)= (зменшення концентрац= 110;ї карбамазеп= 110;ну: індукція CYP3A4; зменшення концентрац= 110;ї Ефавірензу: індукція CYP3A4 і CYP2B6). Величини AUC, C_m= ax і C_min для активного епоксидног= 086; метаболіту карбамазеп= 110;ну при рівноважно= 084;у стані залиш&#= 1072;лись незмінними. Ефекти при супутньому &#= 1074;веденні вищих доз Ефавірензу або карбама&#= 1079;епіну не вивчали.<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'>	= 53;е можна скласти рекомендац= 110;ї щодо дози. По= трібно розглянути можливість застосуван= 085;я іншого протисудом= 085;ого засобу. = 55;отрібно періодично визначати концентрац= 110;ю карбамазеп= 110;ну в плазмі.
= 60;енітоїн, фенобарбіт= 072;л та інші протисудом= 085;і засоби, які є субстратам= 080; для ізофермент= 110;в системи CYP450	Вза&#= 1108;модію не вивчали. При супутньому застосуван= 085;і Ефавірензу може зменшувати= 089;ь або збільшуват= 080;сь концентрац= 110;я в плазмі фен&= #1110;тоїну, фенобарбіт= 072;лу та інших про&= #1090;и судом-них засобів, які є субстратам= 080; для ізоферм&#= 1077;нтів системи CYP450.	= 55;ри супутньому введенні Ефавірензу з протисудо&#= 1084;ним засобом, який є субстратом для ізоферм&#= 1077;нтів системи CYP450, потрібно періодично визначати концентрац= 110;ю протисудом= 085;ого засобу.
= 42;альпроєва кислота/Ефа&#= 1074;іренз (250= мг 2 рази на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	= 42;ідсутність клінічно значущого впливу на фармакокін= 077;тику Ефавірензу. Обмежені да&#= 1085;і свідчать про відсутніст= 100; клінічно зн&#= 1072;чущого впливу на фармакокін= 077;тику вальпроєво= 111; кислоти.	= 50;орекція дози Ефавірензу не потрібна. За пацієнта&#= 1084;и потрібно провести спостереже= 085;ня для контролю припадків.
= 42;ігабатрин/Е&= #1092;авіренз Габапентин/&#= 1045;фавіренз	Взаємодію не вивчали. Клінічно значуща вза&#= 1108;модія є малоймовір= 085;ою, оскільки вігабатрин і габапентин виводяться із сечею вик&= #1083;ючно у незміненій формі, і навряд чи вони будуть конкуруват= 080; з Ефавірензо= 084; за метаболі&#= 1095;ні ферменти і шляхи виведення.	= 50;орекція дози не потрібна.
*АНТИДЕП= ;РЕСАНТИ*
Сел= ективні інгібітори зворотного захвату серотоніну
= 57;ертралін/Еф&= #1072;віренз (50 мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 ра= 079; на добу)	= 57;ертралін: = AUC:= ¯39 % (від ¯27 до ¯50)<= /span> = 57;_max: ¯29 % (від ¯15 до ¯40)<= /span> Cmin: ¯46 % (від ¯31 до ¯58)<= /span> = 45;фавіренз: = AUC:= « = 57;_max: 11 % (від 6 до 16)<= /span> Cmin: « (= 110;ндукція CYP3A4)	= 47;більшувати дозу сертраліну потрібно у залежності від клінічної реакції. Для ефавірену корекція дози не потрібна.
= 55;ароксетин/Е&= #1092;авіренз (20 мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	= 42;ідсутність клінічно значущої фармакокін= 077;тичної взаємодії.	= 50;орекція дози не потрібна.
= 60;луоксетин/Е&= #1092;авіренз	= 42;заємодію не вивчали. Оскільки флуоксетин має такий самий метаболічн= 080;й профіль, як і пароксетин, тобто чинить сильний інгібіторн= 080;й вплив на CYP2D6, то для флуоксетин= 091; можна очіку&#= 1074;ати таку саму відсутніст= 100; взаємодії.	= 50;орекція дози не потрібна.
Норепін= ;ефрин та інгібітори зворо&= #1090;ного захвату дофаміну
= 41;упропіон/Еф&= #1072;віренз [150 мг одноразово (затримане вивільненн= 103;)/ 600 мг 1 раз на добу]	= 41;упропіон: = AUC:= ¯55 % (від ¯48 до ¯62)<= /span> = 57;_max: ¯34 % (від ¯21 до ¯47)<= /span> = 43;ідроксибуп&#= 1088;опіон: = AUC:= « = 57;_max: 50 % (від 20 до 80)<= /span> (= 110;ндукція CYP2B6)	= 47;більшувати дози бупропіону потрібно у з&= #1072;лежності від клінічної реакції, але не потрібно перевищува= 090;и максимальн= 091; рекомендов= 072;ну дозу бупропіону. Корекція дози Ефавір&#= 1077;нзу не потрібна.<= /span>
*АНТИГІС= ;ТАМІННІ ЗАСОБИ*
= 62;етиризин/Еф&= #1072;віренз (10 мг одноразово/ 6= 00 мг 1 раз на добу)=	= 62;етиризин: = AUC:= « Cmax: ¯24 % (від ¯18 до ¯30) = = 62;і зміни не вважається клінічно значущими. <= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'> = 45;фавіренз: = = 42;ідсутність клінічно значущої фармакокін= 077;тичної взаємодії.	= 50;орекція дози не потрібна.
*СЕРЦЕВО= ;-СУДИННІ ЗАСОБИ*
Бло= катори кальцієвих каналів
= 44;илтіазем/Еф&= #1072;віренз (240= мг 1 раз на добу/ 600 м = 75; 1 раз на добу)<= /span>	= 44;илтіазем: AUC:= ¯69 % (від ¯55 до ¯79)<= /span> = 57;_max: ¯60 % (від ¯50 до ¯68)<= /span> Cmin: ¯63 % (від ¯44 до ¯75)<= /span> = 44;езацетилди&#= 1083;тіазем: = AUC:= ¯75 % (від ¯59 до ¯84)<= /span> = 57;_max: ¯64 % (від ¯57 до ¯69)<= /span> Cmin: ¯62 % (від ¯44 до ¯75)<= /span> N-&#= 1084;онодезмети= лдилтіазем: AUC:= ¯37 % (від ¯17 до ¯52)<= /span> = 57;_max: ¯28 % (від ¯7 до ¯44)<= /span> Cmin: ¯37 % (від ¯17 до ¯52)<= /span> = 45;фавіренз: AUC:= = 11 % (від 5 до 18)<= /span> = 57;_max: 16 % (від 6 до 26)<= /span> Cmin: 13 % (від 1 до 26)<= /span> (= 110;ндукція CYP3A4) = 47;більшення фармакокін= 077;тичних параметрів Ефавірензу не вважається клінічно значущим.	= 50;орекцію дози дилтіа&#= 1079;ему потрібно проводити у залежності від клінічної реакції (див.= інструкцію для застосуван= 085;я дилтіазему).<= /span> = 50;орекція дози &#= 1045;фавірензу не&n= bsp;потрібна.
= 42;ерапаміл, фелодипін, ніфедипін і нікардипін	= 42;заємодію не вивчали. При супутньому введенні Ефавірензу з блокатором кальцієвих &#= 1082;аналів, який є субстратом для ферменту CYP3A4, м&= #1086;же зменшувати= 089;ь концентрац= 110;я блокатору кальцієвих канаl= 3;ів у плазмі крові.	= 50;орекцію дози блокатору кальцієвих каналів потрібно проводити на підставі клінічної реакції (див. інструкції для застосуван= 085;я блокаторів кальцієвих каналів).
= *Л = 30;КАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ЗНИЖУЮТЬ РІВЕНЬ ЛІПІ&#= 1044;ІВ*
= Інгібітори гідроксиме= 090;илглутарил-= кофермент А-редуктази
= 40;торвастати&#= 1085;/Ефавіренз (10<= /span> мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	= 40;торвастати&#= 1085;: AUC:= ¯43 % (від ¯34 до ¯50)<= /span> = 57;_max: ¯12 % (від ¯1 до ¯26)<= /span> 2-&#= 1075;ідроксиато= рвастатин: AUC:= ¯35 % (від ¯13 до ¯40)<= /span> = 57;_max: ¯13 % (від ¯0 до ¯23)<= /span> 4-&#= 1075;ідроксиато= рвастатин: AUC:= ¯4 % (від ¯0 до ¯31)<= /span> = 57;_max: ¯47 % (від ¯9 до ¯51)<= /span> Інгібі= 090;ори гідроксиме= 090;илглутарил-= кофермент А-редуктази з повною активністю: AUC:= ¯34 % (від ¯21 до ¯41)<= /span> = 57;_max: ¯20 % (від ¯2 до ¯26)<= /span>	= 55;отрібно періодично контролюва= 090;и рівень холестерин= 091;. Може знадобитис= 100; корекція до&#= 1079;и. = = 50;орекція дози для Ефавірензу не потрібна (д = 80;в. інструкцію для застосуван= 085;я аторвастат= 080;ну).<= /o:p>
= 55;равастатин/&= #1045;фавіренз (40<= /span> мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	= 55;равастатин:<= /span> AUC:= ¯40 % (від ¯26 до ¯57)<= /span> = 57;_max: ¯18 % (від ¯59 до 12)<= /span>	= 55;отрібно періодично контролюва= 090;и рівень холестерин= 091;. Може знадобитис= 100; корекція до&#= 1079;и прав астатину (див. інструкцію для застосуван= 085;я правастати= 085;у). Корекція дози для Ефавірензу не потрібна.<= /span>
= 57;имвастатин/&= #1045;фавіренз = (40<= /span> мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	= 57;имвастатин: = AUC:= ¯69 % (від ¯62 до ¯73)<= /span> = 57;_max: ¯76 % (від ¯63 до ¯79)<= /span> = 57;имвастатин&#= 1086;ва кислота: AUC:= ¯ 58% (від ¯39 до ¯68)<= /span> = 57;_max: ¯ 51% (ві= 076; ¯32 до ¯ 58) Інгібі= 090;ори гідроксиме= 090;илглутарил-= кофермент А-редуктази з повною активністю: AUC:= ¯60 % (від ¯52 до ¯68)<= /span> = 57;_max: ¯62 % (від ¯55 до ¯78)<= /span> (= 110;ндукція CYP3A4) = 57;получене введення Ефавірензу та аторваст&#= 1072;тину, правастати= 085;у або симвастати= 085;у не впливає на величини A= UC або С_max&nb= sp;для Ефавірензу.	= 55;отрібно періодично контролюва= 090;и рівень холестерин= 091;. Може знадобитис= 100; корекція до&#= 1079;и симвастати= 085;у (див. інструкцію для застосуван= 085;я симвастати= 085;у). = = 50;орекція дози для Ефавірензу не потрібна.
= 56;озувастати&#= 1085;/Ефавіренз	= 42;заємодію не вивчали. Розувастат= 080;н у значній мірі виділяєтьс= 103; з калом у незміненій формі, тому взаємодія з Ефавірензо= 084; є малоймовір= 085;ою.	= 50;орекція дози не потрібна.
*ГОРМОНА= ;ЛЬНІ КОНТРАЦЕПТ= 048;ВИ*
= 44;ля перорально= 075;о введення: Ети&#= 1085;ілестрадіо= л + норгестіма= 090;/ Ефавіренз (0,035 мг + 0,25 мг 1 раз на добу/600 м = 75; 1 раз на добу)=	= 45;тинілестра&#= 1076;іол: AUC:= « = 57;_max: « = 57;_min:¯8 % (від 14 до ¯25)<= /span> = 53;орелгестро&#= 1084;ін (активний метаболіт):<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'> AUC:= ¯64 % (від ¯62 до ¯67)<= /span> = 57;_max: ¯46 % (від ¯39 до ¯52)<= /span> = 57;_min: ¯82 % (від ¯79 до ¯85)<= /span> = 51;евоноргест&#= 1088;ел (активний метаболіт):<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-language:UK'> AUC:= ¯83 % (від ¯79 до ¯87)<= /span> = 57;_max: ¯80 % (від ¯77 до ¯83)<= /span> = 57;_min: ¯86 % (від ¯80 до ¯90)<= /span> (= 110;ндукція метаболізм= 091;) = 45;фавіренз: відсутніст= 100; клінічно значущої взаємодії. Клінічне значення цих ефектів є невідомим.<= /span>	= 53;а додаток до гормональн= 080;х контрацепт= 080;вів потрібно застосовув= 072;ти надійний бар’єрний протизаплі= 076;ний засіб (див= ;. розділ «Застосува= 085;ня у період вагітності або годування груддю»).
Інʼ= 108;кція: депо-медрок&#= 1089;ипрогестер= он-ацетат (DMPA)/ Ефавіренз (DMPA у дозі 150 мг одноразово внутрішньо= 084;’язово)	= 59; 3-місячному дослідженн= 110; для оцінки лікарської взаємодії не відмічалис= 100; значні розб&#= 1110;жності фармакокін= 077;тичних параметрів медроксипр= 086;гестерон-ац= етату між пацієнткам= 080;, яким проводили а&#= 1085;тиретровір= усну терапію, до складу якої входив Ефавіренз, та пацієнткам= 080;, яким не пров&= #1086;дили антиретров= 110;русну терапію. Схожі резул&#= 1100;тати були отримані іншими дослідника= 084;и, хоча у другому дослідженн= 110; відмічалис= 100; більш варіабельн= 110; величини концентрац= 110;ї медроксипр= 086;гестеронац&= #1077;тату у плазмі крові. В обох дослідженн= 103;х концентрац= 110;я прогестеро= 085;у у плазмі крові у пацієнток, які застосо&#= 1074;ували Ефавіренз та DMPA, залишалась низькою, що вказує на пригніченн= 103; овуляції.	= 63;ерез наявність обмеженої інформації потрібно на додаток до гормональн= 080;х контрацепт= 080;вів застосовув= 072;ти надійний бар’єрний протизаплі= 076;ний засіб (див. розділ «Застосува= 085;ня у період вагітності або годування груддю»).
= 30;мплантат: = = 77;тоногестре&#= 1083;/ Ефавіренз	= 42;заємодію не вивчали. Може зменшувати= 089;ь системна дія етоногестр= 077;лу (індукція CYP3A4).= = 41;ули отримані поодинокі постмаркет= 080;нгові повідомлен= 085;я про неефективн= 110;сть контрацепц= 110;ї при застосуван= 085;і етоногестр= 077;лу пацієнткам= 080;, яким проводили лікування Е&#= 1092;авірензом.	= 53;а додаток до гормональн= 080;х контрацепт= 080;вів потрібно застосовув= 072;ти надійний бар’єрний протизаплі= 076;ний засіб (див. розділ «Застосува= 085;ня у період вагітності або годування груддю»).
*ІМУНОДЕ= ;ПРЕСАНТИ*
= 30;мунодепрес&#= 1072;нти, метаболічн= 080;й розпад яких здійснюєть= 089;я за допомогою CYP3A4 (наприклад, ц= иклоспорин, такролімус, сиролімус)/ Е= фавіренз	= 42;заємодію не вивчали. Може зменшувати= 089;ь системна дія імунодепре= 089;анту (індукція CYP3A4). Т= ;акі імунодепре= 089;анти не повинні впливати на системну дію Ефавірензу.	= 52;оже знадобитис= 100; корекція дози імунодепре= 089;анту. На початку або після припинення лікування Ефавірензо= 084; рекомендує= 090;ься проводити ретельне контролюва= 085;ня концентрац= 110;ї імунодепре= 089;анту протягом мінімум 2 тиж= нів (до&n= bsp;досягнення стабілізац= 110;ї концентрац= 110;ї).
*НЕОПІОЇДНІ АНАЛГЕТИКИ*
= 52;етамізол / Ефавіренз =	= 54;дночасне застосуван= 085;я ефавірензу з метамізол&#= 1086;м, який є індуктором метаболізу= 102;чих ферментів, включаючи CYP2B6 і CYP3A4, може призвести до зниження концентрац= 110;ї ефавірензу в плазмі з потенційни= 084; зниженням клінічної е&#= 1092;ективності= .	= 58;ому рекомендує= 090;ься бути обережним при одночас&#= 1085;ому застосуван= 085;і метамізолу та ефавірен&#= 1079;у; необхідно контролюва= 090;и клінічну відповідь та/або концентрац= 110;ї препарату.
*ОПІОЇДНІ ЗАСОБИ*
= 52;етадон/Ефав&= #1110;ренз (ста&= #1073;ільна підтримуюч= 072; доза 35-100 мг 1 раз на добу / 600 м = 75; 1 раз на добу)=	= 52;етадон: AUC:= ¯52 % (від ¯33 до ¯66)<= /span> = 57;_max: ¯45 % (від ¯25 до ¯59)<= /span> (= 110;ндукція CYP3A4) = 59; дослідженн= 110; за участю пацієнтів з ВІЛ-інфекці&#= 1108;ю, яким проводили внутрішньо= 074;енне введення препаратів, сполучене введення Ефавірензу разом з метадоном призводило до зниження концентрац= 110;ї метадону у плазмі крові та появи ознак синдрому ві&#= 1076;міни опіатів. Для зменшення виразності ознак синдрому відміни дозу метадону збільшувал= 080; у середньому на 22 %.	= 57;лід уникати одночасног= 086; застосуван= 085;я з ефавіренз&#= 1086;м через ризик подовження інтервалу QTc (див. розділ «Протипока= 079;ання»).
= 41;упренорфін/&= #1085;алоксон/ Ефавіренз	= 41;упренорфін:<= /span> AUC:= ¯50 % = 53;орбупренор&#= 1092;ін: AUC:= ¯71 % = 45;фавіренз: = 42;ідсутність клінічно значущої фармакокін= 077;тичної взаємодії.	= 53;езважаючи на зменшення системної дії бупрено&#= 1088;фіну у пацієнтів не відмічалис= 100; ознаки синдромі відміни. При сполученом= 091; введенні корекція дози бупренорфі= 085;у або Ефавіре&#= 1085;зу не потрібна.<= /span>

^аЯк= 097;о не зазначен = 86; інакше, то наводяться 90-% довірчі інтервали.

^b95-% довірчі інтервали.=

Інші взаємодії: ефавіренз н = 77; зв’язуєтьсn= 3; з канабіноїдl= 5;ими рецепторамl= 0;. <= /span>Повідомл= 03;лося про хибнопозитl= 0;вні результати тесту на канабіноїдl= 0; в сечі під час деяких скринінговl= 0;х аналізів у неінфіковаl= 5;их та ВІЛ-інфіков = 72;них суб’єктів, які отримув = 72;ли ефавіренц. <= /span>У таких випадках рекомендуєm= 0;ься підтверджуk= 4;ати тестування більш специфічниl= 4; методом, таким як газова хроматограm= 2;ія/мас-спект&= #1088;ометрія.

Особлив&= #1086;сті застосуванl= 5;я.

Немає достатніх клінічних даних про застосуванl= 5;я ефавірензу хворим на вираженій стадії ВІЛ-інфекці= 11;, а саме: у пацієнтів і = 79; кількістю CD4-клітин <&nb= sp;50 в 1 мм³, а також при неефективнl= 6;сті терапії інгібітороl= 4; протеази. П= 077;рехресна резистентнo= 0;сть між ефавіре = 85;зом та інгібітораl= 4;и протеази не відзначалаl= 9;я, однак на дан= 080;й час немає достатніх даних про ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії на основі інгібітору протеази за умови відсутностo= 0; клінічного ефекту від застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії, до складу якої входить ефавіренз.=

Естіва&nb= sp;600 н = 77; слід використовm= 1;вати як єдиний засіб для лікування ВІЛ-інфекці= 11;, а також не слід додава = 90;и як єдиний засіб до неефективнl= 6;ї терапії. Як і у випадку інших ненуклеозиk= 6;них інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи, резистентнl= 0;й вірус проявляєтьl= 9;я дуже швидко, коли ефавір = 77;нз застосовувk= 2;ти в якості монотерапіo= 1;. При виборі нового антиретровo= 0;русного засобу, що будуть використовm= 1;вати в комбінаці= 11; з ефавірензоl= 4;, необхідно враховуватl= 0; можливість перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті вірусу.

Одночасне застосуванl= 5;я ефавірензу = 79; фіксованою комбінацієn= 2; ефавірензу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру = 76;изопроксил&#= 1091; фумарату не рекомендовk= 2;не, окрім випадків необхідносm= 0;і коригуваннn= 3; дози (наприклад, з рифампіцинl= 6;м).

Одночасне застосуванl= 5;я ефавірензу = 79; софосбувірl= 6;м/велпатасв&#= 1110;ром не рекомендовk= 2;не (див. розділ «= Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне застосуванl= 5;я ефавірензу = 79; велпатасвіl= 8;ом/софосбув&#= 1110;ром/воксила= ;превіром не рекомендовk= 2;не (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і глекапревіl= 8;у/пібрентас&#= 1074;іру з ефавірензоl= 4; можна значн = 86; зменшити плазмові концентрацo= 0;ї глекапревіl= 8;у і пібрентас = 74;іру, що призводить до зниження терапевтичl= 5;ого ефекту. Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я глекапревіl= 8;у/пібрентас&#= 1074;іру з ефавірензоl= 4; (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне застосуванl= 5;я екстрактів гінкго білоби не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

При призначеннo= 0; препаратів одночасно з = 045;стівою 600 лікарі повинні звернутися до інструкції для застосуванl= 5;я цих препаратів.

У випадку, коли прийом будь-якого антиретровo= 0;русного препарату у складі комбінованl= 6;ї терапії відміняєтьl= 9;я у звʼязку з підозрою на непереносиl= 4;ість, необхідно серйозно розглянути можливість одночасної відміни всі = 93; антиретровo= 0;русних препаратів. Прийом всіх відмінених антиретровo= 0;русних препаратів повинен бут = 80; відновлениl= 1; одразу післ= 03; зникнення симптомів непереносиl= 4;ості. Імунотерапo= 0;я із частими перервами т = 72; наступними повторними = 87;рийомами антиретровo= 0;русних препаратів не рекомендуєm= 0;ься через підвищену імовірністn= 0; виникнення мутантних вірусів, стійких до т= 077;рапії.

Висипання.

У ході клінічних досліджень ефавірензу = 87;овідомляло&#= 1089;я про випадки легкого чи помірного висипання, який зазвичай минає у міру продовженнn= 3; терапії. Відповідні антигістамo= 0;нні засоби та/аб= 086; кортикостеl= 8;оїди можуть покращити переносиміl= 9;ть і пришвидчи = 90;и лікування висипань. У менш ніж 1&nb= sp;% пацієнтів, які отримували ефавіренз, повідомлялl= 6;ся про випадки тяжкого висипання з утворенням пухирів, вологим лущенням шк= 10;ри або появою виразок. Випадки поліморфноo= 1; еритеми або синдрому Стівенса-Дж = 86;нсона спостерігаl= 3;ися приблизно у 0,1= % пацієнтів. Ефавіренз слід відмінити при виникне = 85;ні тяжкого висипання з утворенням пухирів, лущенням шкіри, ураженням слизової оболонки аб = 86; з появою гарячки. Якщ= 086; лікування ефавірензоl= 4; припинено, також слід п= 088;ийняти рішення щод = 86; припинення лікування іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; для запобіганнn= 3; виникненню вірусів, сті= 081;ких до терапії.

Досвід застосуванl= 5;я ефавірензу пацієнтам, які припинили лікування іншими ненуклеозиk= 6;ними інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи, обмежений. Прийом ефавірензу не рекоменд = 91;ється для пацієнтів, які раніше м= 072;ли шкірну реакцію, що становила загрозу для життя (наприклад синдром Стівенса-Дж = 86;нсона), під час лікування іншими ненуклеозиk= 6;ними інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи.

Психіатрич&= #1085;і симптоми.=

Психіатрич&= #1085;і побічні ефекти спостерігаl= 3;и у хворих, які отримували ефавіренз. Пацієнти із психіатричl= 5;ими розладами в анамнезі, скоріше за все, мають більший ризик розви = 90;ку цих серйозних психіатричl= 5;их побічних явищ.

Зокрема, тяжка депресія виникала частіше в пацієнтів з депресією в анамнезі.

Також наявні окремі повідомленl= 5;я на етапі постреєстрk= 2;ційного застосуванl= 5;я про т= 03;жку депресію, летальний суїцид, марення, психозоподo= 0;бну поведінку, . Пацієнтів необхідно попереджатl= 0; про те, що при виникненні тяжкої депресії, психозу або суїцидальнl= 0;х думок необхідно негайно звернутися до лікаря дл= 103; оцінки імовірного зв’язку цих симптомів і = 79; застосуванl= 5;ям ефавірензу = 10;, якщо цей зв’язок буд = 77; встановленl= 0;й, для визначення, чи переважаютn= 0; ризики продовженнn= 3; терапії її користь.

Симптоми з боку нервової системи.

У ході клінічних досліджень повідомлялl= 6;ся про побічні реакції, що включали, проте не обмежувалиl= 9;ь такими симптомами як запаморо = 95;ення, безсоння, сонливість, порушення концентрацo= 0;ї та атипові сновидіння, що виникали = 091; пацієнтів, які отримують ефавіренз 600<= span lang=3DRU style=3D'font-size:11.0pt;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-langua= ge:UK'> мг на добу. Симптоми з боку нервової системи зазвичай починають проявлятисn= 3; у перші 1-2 дні лікування і, як правило, минають після перши = 93; 2-4 тижнів. Пацієнтів слід поінформувk= 2;ти про те, що ці поширені симптоми з боку нервов = 86;ї системи, скоріше за все, зменшат= 100;ся у міру продовженнn= 3; терапії і не є передвісн = 80;ками розвитку будь-яких менш пошире = 85;их психіатричl= 5;их симптомів.=

Су&= #1076;оми.

Судоми спостерігаl= 3;ися у дорослих і &#= 1076;ітей, які отримув = 72;ли ефавіренз, я= 082; правило, за наявност= 10; судом в анамнезі. У пацієнтів, я= 082;і одержують супутні протисудомl= 5;і препарати з переважним метаболізмl= 6;м у печінці, та&#= 1082;і як фенітоїн, карбамазепo= 0;н і фенобарбі = 90;ал, необхідно здійснюватl= 0; періодичниl= 1; контроль концентрацo= 0;й у плазмі крові. У досл&#= 1110;дженні лікарської взаємодії концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у плазмі крові знижу = 74;алися при одночасномm= 1; призначеннo= 0; з ефавіренз = 86;м. Слід з обережністn= 2; призначати препарат пацієнтам, які мають судоми в анамнезі.=

Захв&= #1086;рювання печінки

Є невелика кількість повідомленn= 0; про випадки печінкової недостатноl= 9;ті у пацієнтів без захворюванl= 5;я печінки в анамнезі аб = 86; інших ідентифікоk= 4;аних факторів ризику. Конт= 088;оль ферментів печінки також може б= 091;ти доцільним у пацієнтів без порушення ф = 91;нкції печінки в анамнезі аб = 86; інших факто = 88;ів ризику.

Подовження інтервалу QT

При застосуванl= 5;і ефавірензу спостерігаl= 3;ося подовження інтервалу QTc (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Слід розглянути альтернатиk= 4;и ефавірензу для одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату з відомим ризиком Torsade de Pointes або коли йог= 086; слід вводит = 80; пацієнтам з підвищеним ризиком Torsade de Pointes.<= /o:p>

Прийом їжі.

Застосуван&= #1085;я препарату під час прийому їжі може призвести д = 86; збільшення часу виведення препарату, що, у свою чер&= #1075;у, може призвести д = 86; збільшення частоти виникнення небажаних ефектів. Рекомендуєm= 0;ься приймати Естіву&nb= sp;600 натщесерце, переважно перед сном.

Си&= #1085;дром відновленнn= 3; імунітету.

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з тяжкою імун = 85;ою недостатніl= 9;тю на момент призначеннn= 3; комбінован&#= 1086;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ) може виникати запальна реакція на х= 088;онічні чи залишков= 10; опортуністl= 0;чні патогени та серйозні клінічні стани чи загостреннn= 3; симптомів. Зазвичай такі реакці= 11; спостерігаn= 2;ться протягом перших декількох тижнів або місяців ініціації КАРТ. Відпов= 110;дними прикладами = 08; цитомегалоk= 4;ірусний ретиніт, генералізоk= 4;ані та/або вогнищеві мікобактерo= 0;альні інфекції та пневмонія, спричинена Pneumocystis jiroveci (зазвичай відома як Pneumocystis carinii). Будь-які запальні симптоми вимагають оцінки; у разі потреб = 80; необхідно призначати = 83;ікування. Такоk= 8; повідомлялl= 6;сь про аутоіму = 85;ні розлади (так= 110; як хвороба Грейвса та аутоімунниl= 1; гепатит), які виникали в умовах імунної реактиваціo= 1;; однак час появи цього захворюванl= 5;я нестабільнl= 0;й, і такі розлади можуть зв’язуватиl= 9;я через багат = 86; місяців після початку лік = 91;вання.

Маса тіла та порушення метаболізмm= 1;.

Під час антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; збільшуватl= 0;ся маса тіла та &#= 1087;ідвищувати= ся рівень ліпідів і глюкози в крові. Такі зміни частк = 86;во можуть бути повʼязані з контролем з = 72; хворобою та стилем житт= 03;. Для ліпідів = 108; в деяких випадках доказ вплив = 91; терапії, тоді як для збільшення маси тіла не існує сильн = 80;х доказів, які б повʼязуваl= 3;и це з будь-яко&#= 1102; конкретною = 90;ерапією. Клінічний огляд повинен включати оцінку фізи = 95;них ознак перерозподo= 0;лу жирової тка = 85;ини. Рішення потрібно приймати на основі вимі = 88;ювання ліпідів у сироватці крові та рівня глюкози в крові. Ліпід= 085;і порушення необхідно усунути відповідниl= 4; клінічним способом.=

Остеонекро&= #1079;.

Незважаючи на те, що етіологію слід вважат = 80; мультифактl= 6;рною (включаючи застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів, вживання алкоголю, тя= 078;ку імуносупреl= 9;ію, вищий індек = 89; маси тіла), про випадки остеонекроk= 9;у було повідомленl= 6; переважно у пацієнтів з вираженою стадією ВІЛ-інфекці= 11; та/або довготриваl= 3;им застосуванl= 5;ям КАРТ. Пацієн= 090;ів слід поінформувk= 2;ти про необхід = 85;ість звернення з = 72; медичною допомогою, я= 082;що в них скарги на суглобовий біль, скутіс= 090;ь у суглобах або складнощі при ходьбі.

Урол&= #1110;тіаз/нефроl= 3;ітіазCерйозні і несерйозні випадки утворення к = 72;менів у нирках бул= 080; зареєстровk= 2;ні у пацієнтів, які отримували ефавіренз; здебільшогl= 6; такі реакці= 11; спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, в анамнезі яких були сечокам’янk= 2; хвороба та/або супутнє застосуванl= 5;я препаратів, що мають літогенний потенціал. З= 072; даними наукової літератури, були виявле = 85;і ниркові камені, що у своєму складі міст= 03;ть метаболіти ефавірензу. = 055;овідомленн&= #1103; про летальн= 10; випадки відсутні. Ви= 087;адки сечокам’янl= 6;ї хвороби бул = 80; зареєстровk= 2;ні під час постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, я= 082;і отримували терапію ефавірензоl= 4;. Оскільки ці випадки бул = 80; зареєстровk= 2;ні в клінічній практиці, оцінити їх частоту нем = 86;жливо.

Злоякісні новоутвореl= 5;ня.

Потенційни&= #1081; ризик розвитку злоякісних = 85;овоутворен&#= 1100;, пов’язаний = 10;з застосуванl= 5;ям ефавірензу, не є вищим, ніж у разі застосуванl= 5;я інших антир = 77;тровірусни&#= 1093; препаратів. Підвищення ризику виникнення злоякісних новоутвореl= 5;ь у пацієнтів, що застосов = 91;ють ефавіренз, н= 077; виявлено. У = 87;ацієнтів, які застосовуюm= 0;ь антиретровo= 0;русні лікарські засоби, відсутній підвищений = 88;изик розвитку злоякісних новоутвореl= 5;ь.

Спеціальні групи.

За&= #1093;ворювання печінки: Оскіль&= #1082;и метаболізм ефавірензу відбуваєтьl= 9;я переважно з участю системи цитохрому Р450, а також у звʼ= 103;зку з тим, що є тільки обмежений клінічний д = 86;свід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; хронічним захворюванl= 5;ям печінки, слі= 076; з обережністn= 2; призначати ефавіренз пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки легкого ступеня тяжкості. Пацієнтів с = 83;ід ретельно спостерігаm= 0;и щодо предме = 90;у виявлення небажаних явищ, повʼяз = 72;них із препаратом, особливо симптомів з боку нервової системи. Необхідно періодично проводити лабораторнo= 0; дослідженнn= 3; для оцінки стан = 91; печінки.

Безпека та ефективнісm= 0;ь ефавірензу = 91; пацієнтів і = 79; серйозними порушеннямl= 0; функції печінки не встановленk= 2;. Пацієнти із хронічним гепатитом В або С, які отримують комбінованm= 1; антиретровo= 0;русну терапію, перебуваютn= 0; у групі підвищеногl= 6; ризику щодо розвитку серйозних і потенційно небезпечниm= 3; для життя небажаних явищ з боку печінки. У пацієнтів, які мають в анамнезі порушення функції печінки, у тому числі хронічний а = 82;тивний гепатит, частота виникнення порушень функції печінки під час отримання к = 86;мбінованої антиретровo= 0;русної терапії істотно підвищуєтьl= 9;я і повинна спостерігаm= 0;ися відповідно до існуючої практики. Якщо спостерігаn= 2;ться ознаки погіршення захворюванl= 5;я печінки або активність сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; постійно перевищує верхню межу норми більш ніж в 5 разів, у цьому випадку необхідно з = 74;ажити можливу користь від продовженнn= 3; терапії ефавірензоl= 4; та потенційниl= 1; ризик серйо = 79;ного токсичного ураження печінки. Для таких пацієнтів необхідно розглянути питания про перериваннn= 3; або припинення = 83;ікування.

У пацієнтів, які одержують інші препарати, щ= 086; мають токсичну ді= 02; на печінку, також реком = 77;ндується контролюваm= 0;и рівень активності печінкових ферментів. У випадку суп = 91;тньої антивіруснl= 6;ї терапії з приводу геп = 72;титу В або С необхідно звернутися до відповід = 85;ої інформації про ці препарати.=

Ни&= #1088;кова недостатніl= 9;ть: фармакокінk= 7;тика ефавірензу = 91; пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю не вивчалас= 03;, однак у зв’язку з тим, що у незмінному стані в сечу виділяєтьсn= 3; менше 1 % кількості ефавірензу, порушення функції нир = 86;к не повинно істотно впливати на процес елімінації ефавірензу. Досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; важкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю відсутній, тому для так= 080;х пацієнтів рекомендуєm= 0;ься проводити р = 77;тельну оцінку безпеки.

Па&= #1094;ієнти літнього віку: сказати про те, чи відрізняєтn= 0;ся реакція пац= 10;єнтам літнього віку на препарат ві = 76; реакції молодих пацієнтів, неможливо, оскільки досліджень із достатньою кількістю п = 72;цієнтів відповідноk= 5;о віку не проводилосn= 3;.

Пе&= #1076;іатрична популяція:= еф= авіренз не вивчали у дітей віком до 3 років, тому ефавіренз н = 77; треба призначати цій категор= 10;ї пацієнтів. Е= 092;авіренз у формі таблеток не&nbs= p;підходить для дітей з масою тіла менше 40 кг.

Препарат Ефавір 600 містить лактозу, том= 091; пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносиl= 4;ості галактози, недостатніl= 9;тю лактази або синдромом глюкозо-гал = 72;ктозної мальабсорбm= 4;ії не слід застосовувk= 2;ти цей препара = 90;.

За&= #1089;тосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жі&= #1085;ки репродуктиk= 4;ного віку

Ефавіренз не можна призначати = 91; період вагі = 90;ності, за винятком випадків, коли немає і= 085;ших методів лікування. П= 077;ред початком лікування ефавірензоl= 4; жінки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; пройти тест на вагітність. Під час терапії вон = 80; повинні завжди заст = 86;совувати методи барʼn= 8;рної контрацепцo= 0;ї разом з іншими методами контра&#= 1094;епції (наприклад з пероральниl= 4;и або іншими гормональнl= 0;ми контрацептl= 0;вами, див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). У зв’язку = 79; тривалим періодо&= #1084; напіввиведk= 7;ння ефавірензу рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти адекватні засоби контрацепцo= 0;ї протягом 12 тижнів післ= 03; припинення прийому ефа = 74;ірензу.

Жінкам, які приймають ефавіренз, потрібно за = 87;обігати вагітності (= 074; дослідах на приматах препарат проявляв тератогеннm= 1; дію).

Вагітність<= o:p>

Надійшло 7 ретроспектl= 0;вних звітів про дефекти нервової трубки у плода, в тому числі менін = 75;оміелоцеле, всі у жінок, для лікуван = 85;я яких застосовувk= 2;ли ефавіренз (з= 072; винятком будь-яких комбінованl= 0;х таблеток, що містять фіксовану дозу ефавірензу) = 091; І триместрі= ;. Також повідомлялl= 0; про 2 випадки (1 перспективl= 5;ий і 1 ретроспектl= 0;вний), пов’язані з дефектами нервової тр = 91;бки, при застосуванl= 5;і комбінованl= 0;х таблеток з фіксованою дозою, що містять ефавіренз, емтрицитабo= 0;н і тенофовір = 91; дизопроксіl= 3;у фумарат. Причинно-на = 89;лідковий звʼязок цих подій із застосуванl= 5;ям ефавірензу не встановленl= 6;, а знаменник невідомий. Оскільки дефекти нервової трубки виникають п = 88;отягом перших 4 тижнів розвитку плода (в цей період нервові трубки закриті), такий потен = 94;ійний ризик буде стосуватисn= 3; жінок, які застосовуюm= 0;ь ефавіренз протягом І m= 0;риместру вагітності.

Станом на липень 2013 року у Реєстр застосуванl= 5;я антиретровo= 0;русних препаратів під час вагітності (APR) були надані перспективl= 5;і звіти про 904 вагітності із застосуванl= 5;ям ефавірензу = 79; І триместр&#= 1091; вагітності, = 074; результаті яких 766 дітей народилися живими. Повідомлялl= 6;сь, що в однієї дитини був дефект нервової трубки, а частота і характер інших вроджених д = 77;фектів були подібн= 10; до тих, які спостерігаn= 2;ться у дітей, які зазнали впливу режимів лік = 91;вання, до яких не входить ефавіренз. Частота виникнення дефектів нервової трубки у загальній сукупності населення становить 0,5-1 випадок на 1000 k= 8;ивонародже= 085;их.

Годування груддю

Показано, що ефавірен = 79; потрапляє у молоко мате = 88;і. П&#= 1088;оте немає достатньої інформації про вплив ефавірензу на новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090;. Не можна виключати ризик вплив = 91; на немовлят. Під час лікування п = 88;епаратом слід припи = 85;ити годування груддю. = Для уникнення передачі ВІЛ-інфекці= 11; рекомендуєm= 0;ься, щоб жінки, які живуть з ВІЛ, не годували груддю немовлят.=

Фертильніс&= #1090;ь

Вплив ефавірензу на фертильнісm= 0;ь щурів чолов= 10;чої та жіночої статі оцінювали при системн= 10;й експозиції препарату, еквівалентl= 5;ій або нижчій від тієї, що досягаєтьсn= 3; в організмі людини при прийомі рекомендовk= 2;них доз ефавірензу. = 059; цих дослідженнn= 3;х ефавіренз н = 77; погіршував спаровуванl= 5;я або плодючі = 89;ть самців і самок щурів (дози до 100 мг/к= ;г 2 рази на добу) та не вплива= 074; на сперматозоo= 1;ди або потомст = 74;о щурів чоловічої статі (дози до 200 мг 2 рази на добу). Репродуктиk= 4;ний потенціал потомства самок щурів, які отримували ефавіренз, н= 077; був порушений.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Спеціальні дослідженнn= 3; з оцінки можливого впливу ефавірензу на здатніст= 00; до керуванн= 03; автомобілеl= 4; та складним = 80; механізмамl= 0; не проводилисn= 3;. Ефавіренз може спричи = 85;яти запаморочеl= 5;ня, зниження концентрацo= 0;ї та/або сонливість. Пацієнти повинні бут = 80; проінструкm= 0;овані про те, що якщо в них з’являютьсn= 3; подібні симптоми, вони повинн= 10; уникати потенційно небезпечниm= 3; видів діяльності, таких як водіння автомобіля = 81; керування складними механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та д = 86;зи.

Лікування повинен проводити тільки ліка = 88;, який має досвід терапії ВІЛ-інфекці= 11;.

Ефавіренз слід призначати = 74; комбінації = 79; іншими антиретровo= 0;русними засобами.=

Естіву 600 рекомендовk= 2;но приймати натщесерце. Встановленl= 6; зростання концентрацo= 0;ї ефавірензу = 91; плазмі кров= 10; у разі прийому ефавірензу = 79; їжею, що може призвести д = 86; зростання частоти виникнення побічних ефектів.

Для поліпшення переносимоl= 9;ті небажаних я = 74;ищ з боку нервової системи рекомендуєm= 0;ься приймати лікарський засіб перед сном.

Дорослі та підлітки з масою тіла більше 40 кг.

Рекомендов&= #1072;не дозування е = 92;авірензу у поєднанні = 079; нуклеозиднl= 0;м аналогом інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи (НІЗТ) та інгібітороl= 4; протеази або без ньог= 086; становить 600 &#= 1084;г перорально 1 раз на добу.

Препарат Естіва 600 не підходить для дітей з м&#= 1072;сою тіла менше 40 кг.

Ко&= #1088;екція дозування.

Якщо ЕСТІВУ 600 призначати разом з вориконазоl= 3;ом, підтримуючm= 1; дозу останнього потрібно збільшити д = 86; 400 мг кожні 12 годин; дозу ЕСТІВИ 600 потрібно зменшити на 50 %, наприклад до 300 мг 1 раз на добу. При припиненні терапії вор = 80;коназолом початкове дозування ЕСТІВИ 600 слі&#= 1076; відновити.

При супутньому введенні ЕСТІВИ 600 з рифампіцинl= 6;м пацієнтам з масою тіла 50 кг або більше рекомендуєm= 0;ься підвищення дози ЕСТІВИ&nbs= p;600 до 800 мг 1 раз нk= 2; добу.

&= #1053;иркова недостатніl= 9;ть: фармакокінk= 7;тику ефавірензу = 91; пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю не вивчали, однак у зв’язку з тим, що у незміненомm= 1; стані з сече= 102; виділяєтьсn= 3; менше 1 % кількості ефавірензу, порушення функції нирок не повинно іст = 86;тно впливати на процес елімінації ефавірензу.

За&= #1093;ворювання печінки: пацієнти із захворюванl= 5;ями печінки лег = 82;ого ступеня тяжкості можуть одержувати = 89;тандартну рекомендовk= 2;ну дозу ефавірензу. Пацієнтів слід ретельно обстежити н = 72; предмет виявлення небажаних явищ, повʼяз = 72;них із препаратом, особли&= #1074;о симптомів з боку нервової системи.=

Діти.

Застос&#= 1091;вання ефавірензу не вивчали у дітей віком до 3 років, тому ефавір = 77;нз не треба призначати цій категорії п = 72;цієнтів. Таблетки Естіва 600 не підходять для дітей з масою тіла менше 40 кг.

Пе&= #1088;едозування= ;.

У пацієнтів, що помилков = 86; прийняли 600 м&#= 1075; ефавірензу двічі на день, виникали симптоми порушення нервової системи (оди= 085; пацієнт мав мимовільні скорочення = 84;ʼязів).

Лікування: ск&= #1083;адається з моніторингm= 1; основних показників життєдіяльl= 5;ості та загальни = 93; методів підтримки пацієнта. Специфічноk= 5;о антидоту ефавірензу не існує. Для виведення неабсорбовk= 2;ного препарату можна застосовувk= 2;ти активоване вугілля. Оскільки ефавіренз легко звʼязm= 1;ється з білками, ма&#= 1083;оймовірно, що діаліз може видалити із = 082;рові істотну кількість препарату.

По&= #1073;ічні реакції.

Бу= 083;и проведені дослідженнn= 3; серед 9000 пацієнтів, які приймал = 80; ефавіренз. У підгрупі з 1008 = дорослих пацієнтів, які отримували 600<= /span> мг ефавіренpу на добу у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и протеази та/або нуклеозиднl= 0;ми інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи в контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х, найчастішиl= 4;и побічними реакціями, принаймні середнього ступеня тяжкості (щонайменше = 091; 5= % пацієнтів) були висипання (11,6 %), запаморочеl= 5;ня (8,5 %), нудота (8,0 %), головний біль (5,7 %) і втома (5,5 %). Найбільш помітними п = 86;бічними реакціями, пов’язанимl= 0; із застосув = 72;нням ефавіренpу, є висипи та симптоми з боку ЦНС. Симптоми з боку ЦНС зазвичай виникають незабаром п= 10;сля початку терапії і в цілому зникають пі = 89;ля перших 2–4 тижнів. Під час застосуванl= 5;я ефавірензу = 91; пацієнтів також повідомлялl= 6;сь про серйозн= 10; побічні реакції з боку шкіри, такі як синд= 088;ом Стівенса‒Дk= 8;онсона та мультиформl= 5;а еритема, побічні реакції з боку психік = 80;, включаючи тяжку депре = 89;ію, самогубствl= 6;, психоз та судоми. Прий= 086;м ефавірензу = 79; їжею може збільшити експозицію препарату і призвести д = 86; підвищення частоти виникнення побічних реакцій (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ефективніс&= #1090;ь при тривалому застосуванl= 5;і препаратів, що містять ефавіренз, оцінювали у контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0;, де пацієнти отримували ефавіренз + зидовудин + ламівудин (n =3D 412, середня тривалість 180 тижнів), ефав&#= 1110;ренз + індинавір (n =3D 415, середня тривалість 102 тижні) або індинавір + зидовудин + ламівудин (n =3D 401, середня тривалість 76 тижнів). Тривале застосуванl= 5;я ефавірензу = 74; цьому дослі = 76;женні не було пов’язано з будь-якими новими загрозами безпеки.

Помірні або тяжкі небажані явища, які могли бути повʼязані з режимом терапії і пр= 086; які повідом = 83;ялося в клінічних дослідженнn= 3;х ефавірензу = 74; рекомендовk= 2;ній дозі у склад= 110; комбі&#= 1085;ованої терапії, зазначені нижче. Також курсивом вказані побічні реакції, що спостерігаn= 2;ться у постмаркетl= 0;нгових умовах у звʼ= 03;зку з антиретровo= 0;русною схемою лікування, щ= 086; містить ефавіренз. Ч= 072;стота явищ визначаєтьl= 9;я як: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/1= 00); рідко (= ≥ 1/10000, < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10000).

З боку імунної системи

нечаст= ;о

гіпе= ;рчутливіст= 00;

Метаболічн= 10; порушення

часто<= /o:p>

гіперт= ;ригліцерид = 77;мія*

нечаст= ;о

гіперх= ;олестерине = 84;ія*

З боку психіки

часто<= /o:p>

патологі = 95;ні сновидіння, <= /span>занепокоєн= ;ня, депресія, безсоння*<= /span>

нечаст= ;о

схильн= ;ість до стану афекту, агре&= #1089;ія, збентежені= 089;ть, ейфоричний настрій, гал&= #1102;цинації, манія, параноя, псl= 0;хоз^†, спро= ;би самогубств= 072;, суїцидальн= 077; мислення, ка&= #1090;атонія*

рідко<= /o:p>

маренн= ;я^‡, н&= #1077;врози^‡, самогубств= о^‡*

З боку нервової системи

часто<= /o:p>

по= ;рушення мозочкової координаці= 111; та рівноваг&#= 1080;^†, р = 86;злад уваги (3,6 %), зап&#= 1072;морочення (8,5 %), головний біль (5,7 %), сонл&#= 1080;вість (2,0 %)*

нечаст= ;о

ві= ;дчуття занепокоєн= 085;я, амнезія, атаксія, порушення координаці= 111;, судом= и, патол= огічне мислення,* = 90;ремор^†

З боку органів зору

нечаст= ;о

розпли= ;вчасте бачення

З боку органів слуху і лабіринту

нечаст= ;о

шум у вухах^†, запамороче&= #1085;ня

З боку судин

нечаст= ;о

припли= ;ви^† <= /span>

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

часто<= /o:p>

біl= 3;ь у животі, діарея, нудота, блювання

нечаст= ;о

паl= 5;креатит

Гепато= ;біліарні порушення

часто<= /o:p>

пі= ;двищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи (АСТ)*, підвищk= 7;ння рівня алані&#= 1085;- амінотранс= 092;ерази (АЛТ)*, підвищk= 7;ння рівня гаммаглута= 084;інтрансфер&= #1072;зи (ГГТ)*

нечаст= ;о

гоl= 9;трий гепатит

рідко<= /o:p>

печінк= ;ова недостатні= 089;ть^‡*<= /span>

З боку шкіри і підшкірно-ж&#= 1080;рової клітковини

дуже часто

виl= 9;ипання (11,6%)*

часто<= /o:p>

свk= 7;рбіж =

нечаст= ;о

екl= 9;удативна мультиформ= 085;а еритема, синдром Стівенса‒Д= 078;онсона*<= /span>

рідко<= /o:p>

фотоал= ;ергічний дерматит^† <= /span>

З боку репродукти= 074;ної системи і молочних за&#= 1083;оз

нечаст= ;о

гіl= 5;екомастія

Загаль= ;ні порушення

часто<= /o:p>

підвищ= ;ена втомлювані= 089;ть

*,†,‡ Більш докладно ди = 74;. розділ «Опи = 89; окремих побічних реакцій»<= /span>

Опис окремих побічних реакцій

† По&#= 1073;ічні реакції бул = 80; визначені шляхом пост = 84;аркетингов&#= 1086;го спостережеl= 5;ня; однак щодо частоти бул = 80; використанo= 0; дані з 16 кліні= чних досліджень (n&n= bsp;=3D 3969).

‡ По&#= 1073;ічні реакції бул = 80; визначені шляхом пост = 84;аркетингов&#= 1086;го спостережеl= 5;ня, але вони не спостерігаl= 3;ися у 16 клінічних дослідженнn= 3;х. Категорія частоти «рідко» бул = 72; визначена, базуючись н = 72; визначеній верхній меж= 10; 95 % довірчого інтервалу при 0 випадків у кількості пацієнтів, щ= 086; проходили лікування е = 92;авірензом у цих клінічних дослідженнn= 3;х (n =3D 3969).

Висипання

<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-font-we= ight: bold'>У клінічниm= 3; дослідженнn= 3;х у 26 % пацієнтів, я= 082;і отримували 600<= /span> мг ефавіреl= 5;зу, спостерігаl= 3;ося висипання н = 72; шкірі порів = 85;яно з 17 % пацієнтів, які отримували лікування в = 082;онтрольних групах. Вважається, що у 18 % пацієн= тів, які отримували ефавіренз, висип пов’язаний = 79; лікуванням. Тяжкі випад = 82;и висипання спостерігаl= 3;ись менш ніж у 1 % п= ацієнтів, які отримували ефавіренз, і 1,7 % пацієнтів припинили лікування через висип = 72;ння. Випадки мультиформl= 5;ої еритеми або синдрому Стівенса–Дk= 8;онсона становили приблизно 0,1 %.=

<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>За&= #1079;вичай спостерігаn= 2;ться макулопапуl= 3;ьозні шкірні висипи легкого і середнього ступеня тяжкості, що виникають протягом пе = 88;ших двох тижнів після початку терапії ефа = 74;ірензом. У більшості пацієнтів висипання зникає при продовженнo= 0; прийому ефавірензу протягом одного місяця. Можливе повторне призначеннn= 3; ефавірензу пацієнтам, які припинили його прийом через висип = 80;. При повторному призначеннo= 0; ефавірензу рекомендуєm= 0;ься також призначати = 10; відповідні антигістамo= 0;нні та/або кортикостеl= 8;оїдні препарати.

<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-font-we= ight: bold'>Досвід застосуванl= 5;я ефавірензу пацієнтам, які припинили приймати інші антире = 90;ровірусні препарати класу ненук = 83;еозидних інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи (NNRTI), обмежений.

Зафікс= 086;вані випадки повторних висипів піс = 83;я переходу з невірапіну до ефавірен = 79;у становлять від 13 до 18 % порівняно з показникамl= 0;, що спостерігаl= 3;ись у пацієнтів, які приймал = 80; ефавіренз у клінічних дослідженнn= 3;х (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Симптом= ;и з боку психіки

Серйоз= 085;і психічні побічні реакції спостерігаl= 3;ись у пацієнтів, які отримували ефавіренз. У контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х частота кон = 82;ретних серйозних психічних розладів ст = 72;новила:

Кур&= #1089; лікування ефавірензо= 084;

(n =3D 1,008)

Кон&= #1090;рольний курс лікування

(n =3D 635)=

Тяжка депресія

1,6 %<= /span>

0,6 %<= /span>

Думки про самогубств= 086;

0,6 %<= /span>

0,3 %<= /span>

Спроби суїциду

0,4 %<= /span>

0 %

Агресивна поведінка

0,4 %<= /span>

0,3 %<= /span>

Параноїда = 83;ьні реакції

0,4 %<= /span>

0,3 %<= /span>

Маніакаль = 85;і реакції

0,1 %<= /span>

0 %

Пацієн&= #1090;и, які мають в анамнезі психіатричl= 5;і розлади, перебуваютn= 0; у групі підвищеногl= 6; ризику щодо розвитку даних серйозних н = 77;бажаних явищ з боку психіки із частотою ви = 85;икнення кожного з перераховаl= 5;их вище явищ ві= 076; 0,3 % для маніакальнl= 0;х реакцій до 2 % для тяжкої депресії і суїцидальнl= 6;го мислення.

З боку нервової системи<= span class=3Dtlid-translation>патологічн= ;ими сновидінняl= 4;и. Симптом= ;и з боку нервової системи від помірних до тяжких спостерігаl= 3;ись у 19 % пацієнті&= #1074; (тяжкі випадки 2 %) порівняно з 9 % пацієнтів (тяжкі випадки 1 %), які отримув = 72;ли контрольниl= 1; курс лікування. У клінічних дослідженнn= 3;х 2 % пацієнтів, які отримув = 72;ли ефавіренз, припинили терапію у зв’язку з появою таки = 93; симптомів.

<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>Си&= #1084;птоми з боку нервової системи зазвичай спостерігаn= 2;ться протягом першого або = 076;ругого дня терапії та у більшості випадків зникають після перши = 93; 2–4 тижнів. У дослідженнn= 3;х неінфіковаl= 5;их добровольцo= 0;в типові симптоми з боку нервової системи у середньому з’являютьсn= 3; через 1 годину післ= 03; введення дози і тривають близько 3 годин. Симп= 090;оми з боку нервової системи можуть вини = 82;ати частіше, кол= 080; ефавіренз приймати разом з їжею, можливо, внаслідок п= 10;двищених концентрацo= 0;й ефавірензу = 91; плазмі кров= 10;. Для того щоб поліпшити переносиміl= 9;ть цих симптомів, протягом перших тижнів терапії рекомендуєm= 0;ься приймати лікарський засіб перед сном. Цей реж&#= 1080;м прийому рекомендуєm= 0;ься і тим пацієн= 090;ам, у яких продовжуютn= 0; спостерігаm= 0;ися ці симптоми. Зниження дози або дробний прийом добової доз = 80; зазвичай не дають сприятливоk= 5;о ефекту.

Аналіз багаторічнl= 0;х даних показав, що за 24 тижні терапії випадки вперше виявлених с = 80;мптомів з боку нервової системи серед паціє = 85;тів, які приймал = 80; ефавіренз, загалом бул = 80; подібні до тих, які спостерігаl= 3;ися в контрольніl= 1; групі пацієнтів.Пе= 095;інкова недостатніl= 9;ть

Деякі з постмаркетl= 0;нгових повідомленn= 0; про печінкову недостатніl= 9;ть, у тому числі у пацієнтів, які раніше н= 077; мали печінкових = 79;ахворювань або інших визначених факторів ризику, містили дан= 10; про раптову хворобу та хворобу, що швидко прогресує, і в деяких вип= 072;дках призводить до необхідносm= 0;і трансплантk= 2;ції або смерті.

&= #1057;индром реактиваціo= 1; імунної системи

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з тяжким імун = 86;дефіцитом під час призначеннn= 3; комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ) запаль&#= 1085;і реакції на безсимптомl= 5;і і залишкові = 086;портуністи&= #1095;ні патогени можуть почастішатl= 0;. У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з тяжким імун = 86;дефіцитом під час початку комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії можуть вини = 82;нути запальні реакції на безсимптомl= 5;і або залишкові опортуністl= 0;чні інфекції. Та= 082;ож повідомлялl= 6;сь про аутоімунні розлади (так= 110; як хвороба Грейвса та аутоімунниl= 1; гепатит), однак час появи цього захворюванl= 5;я нестабільнl= 0;й, і такі розла= 076;и можуть з’яаитися через багат = 86; місяців після початку лікування (див. розділ «<= /span>Особливост= ;і застосуванl= 5;я»).

Ос&= #1090;еонекроз

У клінічних дослідженнn= 3;х є повідомленl= 5;я про випадки остеонекроk= 9;у, особливо у пацієнтів і = 79; загальновіk= 6;омими факторами ризику, вира= 078;еною стадією ВІЛ-інфекці= 11; або у тих, хто тривалий ча = 89; знаходитьсn= 3; на КАРТ. Частота виникнення цих випадкі = 74; невідома (див. розділ «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я»).

Відхилення лабораторнl= 0;х показників

Печінк&= #1086;ві ферменти: підвищенн= ;я рівня АСТ і АЛТ більш ніж у 5 разів вище верхньої межі норми (ВМН) спостерігаl= 3;ося у 3 % з 1008 пацієнтів, які отримув = 72;ли 600 мг ефавірензу (5-8 % після тривалого лікування у клінічному дослідженнo= 0;). Подібні підвищення спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які отримув = 72;ли конm= 0;рольний курс лікування (5 % після тривалого лікування). Підвищення = 43;ГТ більш ніж у 5 разів вище ВМН спостерігаl= 3;ося у 4 % всіх пацієнтів, які отримували 600 мг ефавірензу = 10; 1,5-2 % пацієнтів= ;, які отримували контр = 86;льний курс лікування (7 % пацієнтів, які отримували ефавіренз, і 3&= nbsp;% пацo= 0;єнтів, які отриму = 74;али контрольниl= 1; курс після тривалого лікування). Ізольоване підвищення ГГТ у пацієнтів, я= 082;і отримують ефавіренз, = 084;оже бути ознако= 02; індукції ферментів. Під чаl= 9; довготриваl= 3;ого дослідженнn= 3; 1 % пацієнтів = 91; кожній груп= 10; лікування припиняли терапію через розлади печінки або жовчовиділn= 0;ної системи.

Амілаз&= #1072;: у підгрупі = 079; 1008 пацієнтів клінічного дослідженнn= 3; безсимптомl= 5;е підвищеннn= 3; концентрацo= 0;ї амілази у сироватці крові б&= #1110;льше ніж в 1,5 раза вище ВМН спостерігаl= 3;ося у 10 % пацієнті&= #1074;, які отримували ефавіренз, і 6&= nbsp;% пацієнтів, які отримували контр = 86;льний курс лікування. Клініч= ;не значення асимптоматl= 0;чного підвищення концентрацo= 0;ї амілази у сироватці крові невідоме.

Ліподистро= ;фія та порушенн= 03; метаболізмm= 1;

Під час антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; збільшуватl= 0;ся маса тіла та підвищуватl= 0;ся рівень ліпідів і глюкози в крові (ди&#= 1074;. розділ «Ос&= #1086;бливості застосуванl= 5;я»)

Діти. Небажа&= #1085;і явища в діте= 081; у більшості випадків аналогічні таким у дорослих. У дітей висипання в = 80;никає частіше (59 пацієнтів з 182= (32 %), які проходили лікування ефавірензоl= 4;), ніж у дорослих, і частіше буває більш тяжким [тяжк= 110; випадки висипу спостерігаl= 3;ись у 6 дітей з 182 (3,3 %)]. Призначеннn= 3; дітям до початку терапії ефа = 74;ірензом відповідниm= 3; антигістамo= 0;нних препаратів = 79; метою профілактиl= 2;и висипів мож = 77; бути доцільним.=

Інші особливі групи

Фе&= #1088;менти печінки у пацієнтів, коінфіковаl= 5;их гепатитом В або С: у даних довготриваl= 3;ого дослідженнn= 3; 137 пацієнтів, для лікування яких застосовувk= 2;ли ефавіренз (середня тривалість терапії 68 тижнів), і 84 паm= 4;ієнти, які отримували контр = 86;льний курс лікування (= 089;ередня тривалість 56 тижнів), були серопозитиk= 4;ними на скринінг на гепатит В (поверхневи = 81; антиген позитивний) та/або гепатит C (ант&= #1080;тіла гепатиту С позитивні). Серед коінф= 10;кованих паціn= 8;нтів у цьому досл= 110;дженні виявили підвищення рівня АСТ більш ніж у 5 разів вище В= 052;Н у 13 % пацієнтів, які приймал = 80; ефавіренз, т= 072; у 7 % пацієнтів, які отримували контр = 86;льний курс лікування, = 072; підвищення рівня AЛТ більш ніж у 5 разів вище В= 052;Н ‒ у 20 % і 7 % відповідно. Серед коінфіковаl= 5;их паціn= 8;нтів 3 % з групи пацієнтів, які отримували ефавіренз, і 2&= nbsp;% з контрольноo= 1; групи припинили лікування ч = 77;рез порушення функції печінки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Те&= #1088;мін придатностo= 0;. 3 роки.

Ум&= #1086;ви зберігання. Зб&= #1077;рігати при температурo= 0; не вище 30 °С. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей мі= 089;ці.

Уп&= #1072;ковка. По= 30 таблеток у контейнері; по 1 контейнеру = 91; картонній коробці.

Ка&= #1090;егорія відпуску. За рецептом.=

Ви&= #1088;обник. ГЕТЕ= 056;О ЛАБЗ ЛІМІТЕ = 44; (HETERO LABS LIMITED).

Мі&= #1089;цезнаходже= ;ння виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Юніт III, Формулейшн Плот № 22 - 110 ІДА, Джидіметла, Хайдерабад, 500 055 Телангана= ;, Індія.

Unit ІІІ, Formulat= ion Plot Nо 22 - 110 IDA, Jeedimetla, Hyderabad, 500 055 Telangana, India.

З боку імунної системи
нечаст= ;о	гіпе= ;рчутливіст= 00;
Метаболічн= 10; порушення
часто<= /o:p>	гіперт= ;ригліцерид = 77;мія*
нечаст= ;о	гіперх= ;олестерине = 84;ія*
З боку психіки
часто<= /o:p>	патологі = 95;ні сновидіння, <= /span>занепокоєн= ;ня, депресія, безсоння*<= /span>
нечаст= ;о	схильн= ;ість до стану афекту, агре&= #1089;ія, збентежені= 089;ть, ейфоричний настрій, гал&= #1102;цинації, манія, параноя, псl= 0;хоз^†, спро= ;би самогубств= 072;, суїцидальн= 077; мислення, ка&= #1090;атонія*
рідко<= /o:p>	маренн= ;я^‡, н&= #1077;врози^‡, самогубств= о^‡*
З боку нервової системи
часто<= /o:p>	по= ;рушення мозочкової координаці= 111; та рівноваг&#= 1080;^†, р = 86;злад уваги (3,6 %), зап&#= 1072;морочення (8,5 %), головний біль (5,7 %), сонл&#= 1080;вість (2,0 %)*
нечаст= ;о	ві= ;дчуття занепокоєн= 085;я, амнезія, атаксія, порушення координаці= 111;, судом= и, патол= огічне мислення,* = 90;ремор^†
З боку органів зору
нечаст= ;о	розпли= ;вчасте бачення
З боку органів слуху і лабіринту
нечаст= ;о	шум у вухах^†, запамороче&= #1085;ня
З боку судин
нечаст= ;о	припли= ;ви^† <= /span>
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту
часто<= /o:p>	біl= 3;ь у животі, діарея, нудота, блювання
нечаст= ;о	паl= 5;креатит
Гепато= ;біліарні порушення
часто<= /o:p>	пі= ;двищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи (АСТ), підвищk= 7;ння рівня алані&#= 1085;- амінотранс= 092;ерази (АЛТ), підвищk= 7;ння рівня гаммаглута= 084;інтрансфер&= #1072;зи (ГГТ)*
нечаст= ;о	гоl= 9;трий гепатит
рідко<= /o:p>	печінк= ;ова недостатні= 089;ть^‡*<= /span>
З боку шкіри і підшкірно-ж&#= 1080;рової клітковини
дуже часто	виl= 9;ипання (11,6%)*
часто<= /o:p>	свk= 7;рбіж =
нечаст= ;о	екl= 9;удативна мультиформ= 085;а еритема, синдром Стівенса‒Д= 078;онсона*<= /span>
рідко<= /o:p>	фотоал= ;ергічний дерматит^† <= /span>
З боку репродукти= 074;ної системи і молочних за&#= 1083;оз
нечаст= ;о	гіl= 5;екомастія
Загаль= ;ні порушення
часто<= /o:p>	підвищ= ;ена втомлювані= 089;ть

	Кур&= #1089; лікування ефавірензо= 084; (n =3D 1,008)	Кон&= #1090;рольний курс лікування (n =3D 635)=
Тяжка депресія	1,6 %<= /span>	0,6 %<= /span>
Думки про самогубств= 086;	0,6 %<= /span>	0,3 %<= /span>
Спроби суїциду	0,4 %<= /span>	0 %
Агресивна поведінка	0,4 %<= /span>	0,3 %<= /span>
Параноїда = 83;ьні реакції	0,4 %<= /span>	0,3 %<= /span>
Маніакаль = 85;і реакції	0,1 %<= /span>	0 %