ІНСТРУКЦІ = 71;

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КЛОПІДОГР = 45;ЛЬ-САНОФІ=

(CLOPIDOGREL-SANOFI) =

Скла= ;д:

діюча речовина: кл= ;опідогрель;

1 таблетка містить клопідогреl= 3;ю гідросульфk= 2;ту у формі основи 75 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), целюлоза мікрокристk= 2;лічна, макрогол 6000, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072; низькозаміm= 7;ена, олія рицинова гідрогенізl= 6;вана, Opadry 32К14834, тип ІІ (лактози моногідрат, гіпромелозk= 2;, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза окси = 76; червоний (Е 172)), віск карнаубськl= 0;й.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: круглі, злегка двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, рожевого кольору з гр= 072;віюванням «75» з одного боку та «1171» з іншого боку.

Фармакоте = 88;апевтична група. Інгіб= ;ітори агрегації тромбоцитіk= 4;, крім гепари = 85;у.

Код АТХ B01A C04.

Фарм= ;акологічні властивостo= 0;.

Фармакоди = 85;аміка.

Механізм дії. Клопідогреl= 3;ь − це проліки. Один із метаболітіk= 4; клопідогреl= 3;ю є інгібітороl= 4; агрегації тромбоцитіk= 4;. Для утворення активного м = 77;таболіту, який пригнічує агрегацію тромбоцитіk= 4;, клопідогреl= 3;ь повинен біотрансфоl= 8;муватися під дією ферментів цитохрому CYP 450. Активний метаболіт клопідогреl= 3;ю селективно пригнічує зв’язуваннn= 3; аденозиндиm= 2;осфату (АДФ) з його P2Y_{12-рецепторам&#=
1080;
на поверхні
тромбоциту
та подальшу
АДФ-індуков
=
72;ну
активацію
комплексу
глікопротеo=
1;ну
IIb/IIIa і, таким
чином,
пригнічує
агрегацію
тромбоцитіk=
4;.
Оскільки
зв’язуваннn=
3;
є необоротн
=
80;м,
тромбоцити,
що вступили =
091;
взаємодію з
клопідогреl=
3;ем,
залишаютьсn=
3;
зміненими
впродовж
усього
періоду
їхнього
життя (який
становить
приблизно 7–10
днів), а
відновленнn=
3;
нормальногl=
6;
функціонувk=
2;ння
тромбоцитіk=
4; відбуваєть&#=
1089;я
зі швидкіст=
02;,
яка
відповідає
швидкості
оновлення
тромбоцитіk=
4;.
Також пригн=
10;чується
агрегація
тромбоцитіk=
4;,
спричинена
іншими
агоністами,
крім АДФ, за
рахунок тог
=
86;,
що препарат
блокує
активацію т
=
88;омбоцитів
вивільнениl=
4;
АДФ.}

Оскільки активний метаболіт утворюєтьсn= 3; під дією ферментів цитохрому CYP 450, деякі з яких є поліморфниl= 4;и або пригнічуютn= 0;ся іншими лікарськимl= 0; засобами, не в усіх пацієнтів виникає достатнє пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4;.

Фар&= #1084;акодинаміч= ;ні ефекти. З першого дня застосуванl= 5;я у повторних добових дозах 75 мг препарату виявляєтьсn= 3; суттєве уповільненl= 5;я АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4;. Ця дія прогресивнl= 6; посилюєтьсn= 3; і стабілізуєm= 0;ься між 3 і 7 днями. При рівнова = 78;ному стані середній рівень пригніченнn= 3; агрегації під дією добової доз = 80; 75 мг становить в= 10;д 40 % до 60 %. Агрегація тромбоцитіk= 4; і триваліст= 00; кровотечі повертаютьl= 9;я до початковогl= 6; рівня в середньом = 91; через 5 днів після припинення = 83;ікування.

Клі&= #1085;ічна ефективнісm= 0;ь та безпека. Безпеку та ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю оцінювали у ході 7 подвійних сліпих досліджень, = 091; яких взяли участь пона = 76; 100000 пацієнтів: дослідженнn= 3; CAPRIE – порівняння клопідогреl= 3;ю з ацетилсал= 10;циловою кислотою (АСК), і дослідженнn= 3; CURE, CLARITY, COMMIT, CHANCE, POINT та ACTIVE-A, що порівнювалl= 0; клопідогреl= 3;ь і плацебо, обидва в комбінації = 79; АСК та іншою стандартноn= 2; терапією.

Ін&= #1092;аркт міокарда (ІМ), інсульт, що сталися нещ = 86;давно, або встановленk= 7; захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій. <= /i>У дослідженнn= 3; CAPRIE було включено 19185 хворих на ат= 077;ротромбоз, проявом якого був нещодавній інфаркт міокарда (<35 днів тому), нещодавній = 10;шемічний інсульт (від 7 днів до 6 місяців том = 91;) або встановленk= 7; захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій (ЗПА). Пацієнти були рандомізовk= 2;ні для отримання клопідогреl= 3;ю по 75 мг/добу або АСК 325 мг/добу, після чого вони перебу = 74;али під спостережеl= 5;ням від 1 до 3 років= ;. У підгрупі інфаркту міокарда більшість пацієнтів отримували АСК у перші кілька днів після розви = 90;ку інфаркту міокарда.

Кло = 87;ідогрель порівняно з АСК достовірно = 79;нижував частоту розвитку нових ішемічних подій (комбінован = 72; кінцева точка, яка ск&#= 1083;адалася з інфаркту міокарда, ішемічного = 10;нсульту і судинної смерті). При проведенні аналізу відповідно до призначеноk= 5;о на початку дослідженнn= 3; лікування спостерігаl= 3;ося 939 подій у групі клопідогреl= 3;ю і 1020 подій - у групі АСК (відносне зниження ризику (ВЗР) - 8,7 %,= [95 % ДІ: 0,2 – 16,4]; p =3D 0,045). Тобто на кожні 1000 пацієнтів, які лікувал = 80;ся 2 роки, додатково д = 86; 10 [ДІ: 0 – 20] пацієн= ;тів уникали розвитку нової ішемічної п = 86;дії. Аналіз загальної летальностo= 0; як вторинно= 11; кінцевої точки не виявив значних від = 84;інностей між терапіє= 02; клопідогреl= 3;ем (5,8 %) і АСК (6 %).

Ана = 83;із підгруп за відповідниl= 4;и захворюванl= 5;ями (інфаркт міокарда, ішемічний інсульт і ЗПА) показав, що найбільший ефект (що дос&#= 1103;гав статистичнl= 6;ї достовірноl= 9;ті при p =3D 0,003) спостk= 7;рігався у пацієнтів із ЗПА (особливо у тих, хто переніс інфаркт міокарда) (ВЗР =3D 23,7 %; ДІ: 8,9 – 36,2), менший ефек = 90; (що достовірно не відрізня = 74;ся від ефекту АСК) мали пацієнти з інсультом (ВЗР =3D 7,3 %; ДІ: -5,7 – 18,7 [p=3D0,= 258]). У пацієнтів, включених у дослідженнn= 3; на підставі тільки нещодавно перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда, вп= 083;ив клопідогреl= 3;ю за чисельними показникамl= 0; був меншим, але при цьом= 091; він статистичнl= 6; достовірно не відрізнявсn= 3; від впливу А= 057;К (ВЗР =3D -4 %; ДІ: -22,5 – 11,7 [p=3D0,= 639]). Крім того, аналіз підгруп хво = 88;их різного вік = 91; свідчить, що сприятливиl= 1; ефект клопідогреl= 3;ю у пацієнтів віком від 75 років був нижчим, ніж у пацієнтів £= 75 років.

Оск= 10;льки потужність дослідженнn= 3; CAPRIE не була достатньою, щоб оцінити ефективнісm= 0;ь для окремих підгруп, залишаєтьсn= 3; незрозумілl= 0;м, чи дійсно існують відмінностo= 0; у відносном = 91; зниженні ризику для хворих із різними захворюванl= 5;ями, чи різниця була випадк = 86;вою.

Гострий коронарний синдром. У дослідженнn= 3; CURE було включено 12 562 пацієнти з г= 086;стрим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; патологічнl= 6;го зубця Q), в яких за останні 24 години спостерігаk= 4;ся напад болю в грудях або симптоми ішемії. У пац&#= 1110;єнтів були зміни н= 072; ЕКГ, що свідчать пр = 86; нову ішемію, або підвищення активності серцевих ферментів або тропоніну I чи T мінімум у&= #1076;вічі порівняно з вищою межею норми. Хворі були рандомізовk= 2;ні для отримання клопідогреl= 3;ю (навантажув = 72;льна доза – 300 мг, потім – 75 мг/добу, n=3D6259) або плацебо (n=3D6303), обидва у комбінації = 79; АСК (75−325 мг 1 раз на добу) та іншою стандартноn= 2; терапією. Тривалість лікування була до 1 року. У досліджен = 85;і CURE 823 (6,6 %) пацієнти отримували також супутню терапію антагоністl= 6;м глікопротеo= 1;нових рецепторів GPIIb/IIIa. Більш ніж 90 % пацієнтів отримували гепарини. Така супутн= 03; терапія статистичнl= 6; достовірно не впливала = 085;а відносну частоту виникнення кровотеч пр = 80; лікуванні клопідогреl= 3;ем і плацебо.

Кіл= 00;кість пацієнтів, які досягли первинної кінцевої точки [серцево-суд= 080;нна смерть (ССС), інфаркт міокарда (ІМ) або інсульт], становила 582 (9,3 %) у групі клопідогреl= 3;ю і 719 (11,4 %) – у групі &#= 1087;лацебо. Відносне зниження ризику становило 20 % (95 % ДІ 10 % – 28 %; p=3D0,00009) для групи клопідогреl= 3;ю (17 % – при консерватиk= 4;ному лікуванні, 29 % ̵= 1; якщо пацієн = 90;ам проводиласn= 0; черезшкірнk= 2; транслюмінk= 2;льна коронарна ангіопластl= 0;ка з або без встановленl= 5;я стента і 10 % – якщо їм проводили аортокоронk= 2;рне шунтування). Попередженl= 5;я розвитку нових серцево-суд = 80;нних подій (первинна кінцева точка) відбувалосn= 3; з відносним зниженням ризику, яке становило 22 % (ДІ: 8,6 – 33,4), 32 % (ДІ: 12,8 – 46,4= ), 4 % (ДІ: -26,9 – 26,7), 6 % (ДІ: -33,5 – 34,3) і 14 % (ДІ: -31,6 – 44,2) у п = 77;ріоди 0−1, 1−3, 3−6, 6−9 і 9−12 місяців дослідженнn= 3; відповідно. Тобто через більш ніж 3 місяці лік = 91;вання сприятливиl= 1; ефект, що спостерігаk= 4;ся у групі клопідогреl= 3;ь + АСК, більше не зростав, а ризик крововиливo= 0;в залишався (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Зас = 90;осування клопідогреl= 3;ю під час досл= 110;дження CURE знижувало потребу у застосуванl= 5;і тромболітиm= 5;ної терапії (ВЗР = =3D 43,3 %; ДІ: 24,3−57,5 %) та інг&= #1110;біторів глікопротеo= 1;нових рецепторів GPIIb/IIIa (ВЗР =3D 18,2 %; ДІ: 6,5–28,= 3 %).

Кіл= 00;кість пацієнтів, які досягли комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки (ССС, ІМ, інсульт або рефрактернk= 2; ішемія), становила 1035 (16,5 = %) у групі клопідогреl= 3;ю і 1187 (18,8 %) у плацебо-гру = 87;і. Відносне зниження ризику склало 14 % (95 % ДІ: 6–21 %, p=3D0,0005) у групі клопідогреl= 3;ю. Такий ефект був здебіль = 96;ого зумовлений статистичнl= 6; значущим зн = 80;женням частоти виникнення ІМ [287 (4,6 %) у групі клопідогреl= 3;ю і 363 (5,8 %) у групі плацебо]. Зміни часто = 90;и повторних госпіталізk= 2;цій з приводу нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; не спостерігаl= 3;ося.

Рез = 91;льтати, одержані у групах пацієнтів і = 79; різними характерисm= 0;иками (наприклад, нестабільнk= 2; стенокардіn= 3; або ІМ без патологічнl= 6;го зубця Q, рівень ризику від низького до високого, діабет, необхіднісm= 0;ь реваскулярl= 0;зації, вік, стать), збігалися з результатаl= 4;и первинного аналізу. Зокрема, додатковий аналіз 2172 пацієнтів (17 % від усієї групи паціє = 85;тів CURE), яким було встановленl= 6; стент (Stent-CURE), пок = 72;зав, що при лікуванні клопідогреl= 3;ем, порівняно з плацебо, спостерігаn= 8;ться значуще ВЗР (26= ,2 %), що свідчить на користь клопідогреl= 3;ю у попередженl= 5;і розвитку первинної кінцевої точки (ССС, ІМ, інсульт), а також значуще ВЗР (23= ,9 %) для другої комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки (ССС, ІМ,= інсульт або рефрактернk= 2; ішемія). Більше того, профіль безпеки клопідогреl= 3;ю у цій підгру= 087;і пацієнтів н = 77; викликає ніяких особ = 83;ивих зауважень. Таким чином, результати додатковогl= 6; аналізу групи пацієнтів збігаються = 79; результатаl= 4;и всього дослідженнn= 3;.

Спр = 80;ятливий ефект клопідогреl= 3;ю був продемо = 85;стрований незалежно від отримання н = 77;відкладног&#= 1086; та довготриваl= 3;ого лікування іншими серцево-суд = 80;нними засобами (та= 082;ими як гепарин/низ= 00;комолекуля&#= 1088;ний гепарин, інгібітори глікопротеo= 1;нових рецепторів GPIIb/IIIa, ліпідознижm= 1;ючі препарати, бета-блокат = 86;ри та інгібітори АПФ). Ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю не залежала від дози АСК (75−325 мг 1 раз на добу).

Інф&= #1072;ркт міокарда з підйомом сегмента ST. У пацієнтів і = 79; гострим ІМ з підйомом сегмента ST (STEMI) безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю оцінювали у двох рандом= 10;зованих, плацебо-кон = 90;рольованих, подвійно сліпих дослідженнn= 3;х CLARITY, проспективl= 5;ому аналізі підгруп CLARITY ( CLARITY PCI) і COMMIT.

У дослідженнn= 3; CLARITY було включено 3491 пацієнт, у як&#= 1080;х протягом останніх 12 годин відбувся ІМ = 079; підйомом сегмента ST і була запланованk= 2; терапія тромболітиm= 5;ними засобами. Пацієнти од = 77;ржували клопідогреl= 3;ь (300 мг навантажувk= 2;льної дози, потім – по 75 мг/добу, n=3D1752) або плацебо (n= =3D1739), обидва – у комбінації = 79; АСК (навантажув = 72;льна доза – 150−325 мг, після чого – по 75−162 мг/добу), фібринолітl= 0;чним агентом та у разі необхідносm= 0;і – з гепарином. Подальше спостережеl= 5;ня за пацієнтами тривало 30 днів. Первинною к= 10;нцевою точкою була оклюзія пов’язаної = 79; інфактом артерії, виявлена на ангіограмі перед випискою з клініки, летальний наслідок аб = 86; рецидив ІМ перед проведенняl= 4; коронарної ангіографіo= 1;. Для пацієнтів, яким не проводиласn= 0; ангіографіn= 3;, первинною кінцевою точкою був летальний наслідок аб = 86; рецидив інфаркту міокарда до 8 доби або до виписки з клініки. У групі пацієнтів було 19,7 % жінок, 29= ,2 % пацієнтів ≥ 65 років. Загалом 99,7 % пацієнтів отримували фібринолітl= 0;ки (фібриноспе = 94;ифічні − 68,7 %, фібринонесl= 7;ецифічні − 31,1 %), 89,5 % – гепарин, 78,7 % – бета-блокат = 86;ри, 54,7 % – інгібіто = 88;и АПФ і 63 % – статини.

Пер = 74;инної кінцевої точки досягли 15 % пацієнтів і = 79; групи, що отримувала клопідогреl= 3;ь, і 21,7 % із групи, що отримувала плацебо. Таким чином, абсолютне зниження склало 6,7 % і з перевагою 36 % на користь клопідогреl= 3;ю (95 % ДІ: 24-47 %; p < 0,001), в основному у зв’язку зі зменшенням випадків ро = 79;витку оклюзії артерії, пов’язаної = 79; інфарктом. Така перевага спостерігаl= 3;ася у всіх попередньо визначених підгрупах пацієнтів, розподіленl= 0;х за віком, статтю, локалізаціn= 8;ю інфаркту і видом отримуваноo= 1; терапії фібринолітl= 0;ками або гепаринами.

В аналізі = 87;ідгруп CLARITY PCI взяли участь 1863 пацієнти з І= 052; з підйомом сегмента ST та проведенняl= 4; черезшкірнl= 6;го коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). У пацієнтів, які отримув = 72;ли клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі (НД) 300 мг (n =3D 933), спостерігаl= 3;и достовірне = 79;ниження частоти серцево-суд = 80;нної смерті, ІМ або інсульт = 91; після ЧКВ порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (n =3D 930) (3,6 % при поперед = 85;ьому лікуванні клопідогреl= 3;ем проти 6,2 % при застосуванl= 5;і плацебо, ВШ: 0,54; 95 % ДІ: 0,35–0,85; р =3D 0,008). У пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь у НД 300 мг, спостерігаl= 3;и достовірне зниження ча = 89;тоти серцево-суд = 80;нної смерті, ІМ або інсульт = 91; протягом 30 днів після ЧКВ порівняно з = 087;ацієнтами, які отримували плацебо (7,5 % при поперед = 85;ьому лікуванні клопідогреl= 3;ем проти 12,0 % при застосуванl= 5;і плацебо, ВШ: 0,59; 95 % ДІ: 0,43–0,81; р =3D 0,001). Нk= 7; спостерігаl= 3;и суттєвої різниці у ча= 089;тоті великих або незначних кровотеч мі = 78; обома видам = 80; лікування (2,0 % при попередньоl= 4;у лікуванні клопідогреl= 3;ем проти 1,9 % при з= ;астосуванн= 10; плацебо, р > 0,99). Результати цього аналі = 79;у обґрунтовуn= 2;ть раннє застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози клопідогреl= 3;ю при ІМ з підйомом сегмента ST і стратегію стандартноk= 5;о попередньоk= 5;о лікування клопідогреl= 3;ем при проведенні ЧКВ.

Дво = 92;акторний дизайн дослідженнn= 3; COMМІT включав 45852 пацієнти, у яких протягом останніх 24 го&= #1076;ин спостерігаl= 3;ося виникнення симптомів, які дозволяють запідозритl= 0; ІМ, що підтве&#= 1088;джується відхиленняl= 4;и від норми показників ЕКГ (наприклад, підйом чи депресія се = 75;менту ST або блокада лівої ніжки пучка Гіса). П&= #1072;цієнти отримували клопідогреl= 3;ь (75 мг/добу, n=3D22 961) або плацебо (n= =3D22 891) у комбінації = 79; АСК (162 мг/добу) протягом 28 днів або до виписки з лікарні. Ком= 073;інованими первинними кінцевими точками був летальний наслідок з будь-якої причини і перший реци = 76;ив інфаркту міокарда, інсульт або летальний наслідок. У групі пацієнтів було 27,8 % жінок, 58= ,4 % пацієнтів ≥ 60 років (26 % ≥ 70 років) і 54,5 % пацієнтів, які отримували фібринолітl= 0;ки.

Кло = 87;ідогрель статистичнl= 6; достовірно знижував відносний ризик розвитку летального наслідку з будь-якої причини на 7 % (p =3D 0,029) і відносни = 81; ризик комбінації рецидиву інфаркту, інсульту аб = 86; летального наслідку на 9 %= (p =3D 0,002), що відповідає абсолютномm= 1; зниженню на 0,5= % і 0,9 % відповідно= ;. Такий ефект спостерігаk= 4;ся у пацієнтів різного вік = 91; і статі незалежно від прийому фібринолітl= 0;ків і спостеріг = 72;вся протягом перших 24 годин.

Нав&= #1072;нтажувальн= ;а доза клопідогреl= 3;ю 600 мг для пацієнтів з гострим коронарним синдромом т = 72; проведенняl= 4; ЧКВ.

Дослідженн= ;я CURRENT-OASIS-7 (&laqu= o;Застосуван= ня оптимальниm= 3; доз клопідогреl= 3;ю і аспірину для зменшення рецидивів – = 054;рганізація з оцінки стратегій при ішемічн = 80;х синдромах, 7 версія»)

Це рандомізовk= 2;не факторіальl= 5;е дослідженнn= 3; охоплювало 25 086 осіб з гострим коронарним синдромом (ГКС) та запланованl= 0;м раннім пров = 77;денням ЧКВ. Пацієнт= 080; були рандомізовk= 2;ні для отримання подвійної дози (600 мг у 1-й = 076;ень, потім 150 мг з 2-го до 7-го дня, потім 75 мг на добу) порівняно з= 10; стандартноn= 2; дозою (300 мг у 1- = 81; день, потім 75 мг на добу) клопідогреl= 3;ю, а також високої доз = 80; (300–325 мг на доб = 91;) або низької = 076;ози (75–100 мг на добm= 1;) аспірину. У 24 8= 35 пацієнтів з = 043;КС, які брали участь у дослідженнo= 0;, була провед = 77;на коронарна ангіографіn= 3;, а у 17 263 – ЧКВ. У 25 = 086 пацієнтів, які брали участь у дослідженнo= 0;, спостерігаl= 3;ася подібна частота сер = 94;ево-судинно&= #1111; смерті, інфаркту міокарда аб = 86; інсульту (4,2 % при прийомі клопідогреl= 3;ю в дозі 600/150/75 мг проти 4,4 % при прийомі клопідогреl= 3;ю в дозі 300/75/75 мг, Вi= 6; 0,94; 95 % ДІ 0,83–1,06; р =3D 0,30). Великі кровотечі частіше спостерігаl= 3;ися при прийомі клопідогреl= 3;ю в дозі 600/150/75 мг (2,5 %) порівняно з дозою 300/75/75 мг (2,0 %), ВР 1,24; 95 % ДІ: 1,05–1,4= 6; р =3D 0,01. Однак серед 17 263 пацієнтів, яким проводили Ч = 50;В, порівняно з= 10; стандартноn= 2; дозою подві = 81;на доза клопідогреl= 3;ю знижувала частоту пер = 74;инної кінцевої точки (3,9 % проти 4,5 %, корегованиl= 1; ВР 0,86, 95 % ДІ 0,74–0,99, р =3D 0,039). Спостерігаl= 3;ося достовірне зниження тромбозу стента сере = 76; 17 263 пацієнтів, яким проводили ЧКВ, при застосуванl= 5;і подвійної дози клопідогреl= 3;ю порівняно з= 10; стандартниl= 4; лікуванням (1,6 % проти 2,3 %, ВР 0,68; 95 % ДІ 0,55–0,85; р =3D 0,001). Великі кровотечі частіше спо = 89;терігалися при застосуванl= 5;і подвійної дози клопідогреl= 3;ю, ніж при заст= 086;суванні стандартноo= 1; дози (1,6 % проти 1,1 %, ВР =3D 1,41, 95 % ДІ 1,09–1,= 83, р =3D 0,009).

Дослідженн= ;я ARMYDA-6 MI («Антитромбо = 94;итарна терапія для зменшення ураження міокарда пі = 76; час ангіопластl= 0;ки – інфаркт міокарда») <= /o:p>

У цьому рандомізовk= 2;ному проспективl= 5;ому міжнародноl= 4;у багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; оцінювали попереднє лікування клопідогреl= 3;ем у НД 600 мг проти 300 мг при терміновомm= 1; проведенні ЧКВ при ІМ з підйомом сегмента ST. Пацієнти отримували клопідогреl= 3;ь у НД 600 мг (n =3D 103) аб&#= 1086; клопідогреl= 3;ь у НД 300 мг (n =3D 98) перед ЧКВ, потім по 75 мг/добу з дня після проведення = 63;КВ до 1 року. У пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь у НД 600 мг, розмір інфаркту бу = 74; значно зменшений порівняно з пацієнтами, = 103;кі отримували клопідогреl= 3;ь у НД 300 мг. Оцінка < 3 за шкалою перфузії TIMI пі= ;сля ЧКВ при НД 600 мг спостерігаl= 3;ася рідше (5,8 % проти 16,3 %, р =3D 0,031), була покращена ФВЛШ при вип= 080;сці (52,1 ± 9,5 % проти 48,8 ± 11,3 %, р =3D 0,026), а протягом 30 днів серйо= 079;них побічних серцево-суд = 80;нних явищ було менше (5,8 % проти 15 %, р =3D 0,049). Н&= #1077; спостерігаl= 3;ося збільшення частоті кровотечі або ускладн = 77;нь у місці введення (вторинні кінцеві точ = 82;и на 30-й день).<= /p>

Дос&= #1083;ідження HORIZONS-AMI (&laqu= o;Гармонізац= 110;я результатіk= 4; реваскулярl= 0;зації та встановленl= 5;я стентів при гострому інфаркті міокарда»)

Це дослідженнn= 3; з апостеріорl= 5;им аналізом бу = 83;о проведено для оцінювання того, чи забе&#= 1079;печує НД 600 мг швидше та сильніше пригніченнn= 3; активації тромбоцитіk= 4;. При проведе = 85;ні аналізу оцінювали вплив НД 600 мг порівняно з 300 мг на 30-деннo= 0; клінічні результати = 91; 3311 пацієнтів з основного дослідженнn= 3; (n =3D 1153; група НД 300 мг; n =3D 2158; група НД 600 мг) перед катетеризаm= 4;ією серця з подальшою дозою 75 мг/добу протягом ≥ 6 місяців після виписки. Результати продемонстl= 8;ували достовірно нижчі 30-денні (без корекції) по= 082;азники смертності (1,9 % проти 3,1 %, р =3D 0,0= 3), повторного інфаркту (1,3 % проти 2,3 %, р =3D 0,02) т&#= 1072; наявного аб = 86; ймовірного тромбозу стента (1,7 % проти 2,8 %, р =3D 0,04) п&#= 1088;и застосуванl= 5;і НД 600 мг без вищої частоти кро = 74;отеч. Згідно з багатофактl= 6;рним аналізом навантажувk= 2;льна доза клопідогреl= 3;ю 600 мг була незалежним предиктороl= 4; зниження ча = 89;тоти серйозних небажаних серцевих яв = 80;щ протягом 30 днів (ВР 0,72 [95 % ДІ 0,53–0,98], p =3D 0,04). Частот&#= 1072; великих кровотеч (не пов’язаних = 79; аортокорон&= #1072;рним шунтуванняl= 4;) становила 6,1 % у групі НД 600 мг та 9,4 % у групі НД 300 мг (р =3D 0,0005). Частота незначних кровотеч становила 11,3 % у групі НД 600 мг та 13,8 % у групі НД 300 мг (р =3D 0,03).

У метааналіз (Vyas et al., 2014) для оцінки клінічної переваги НД клопідогреl= 3;ю 600 мг у пацієнтів з ІМ з підйомо= 084; сегмента ST та проведенняl= 4; ЧКВ було включено да = 85;і дев’яти досліджень, опубліковаl= 5;их у період з 2009 п = 86; 2012 рік. Основними кінцевими точками ефективносm= 0;і та безпеки були серйоз = 85;і небажані серцево-суд = 80;нні явища і великі кровотечі. Достовірне зменшення с = 77;рйозних небажаних серцево-суд = 80;нних явищ спостерігаl= 3;ося при застосуванl= 5;і НД 600 мг (ВШ 0,75; 95 % ДІ 0,63–0,91; р =3D 0,003) порівняно з дозою 300 мг без збільшення ризику розвитку серйозних кровотеч (600 мг [89 явищ у 3551 пацієнта, 2,5 %] та 300 мг [63 явищ = 72; у 2796 пацієнтів= ;, 2,25 %]; ВШ 0,84; 95 % ДІ 0,60–1,16; р =3D 0,28).

У метааналізo= 0; (Siller-Matula et al., 2011), який включав 5 рандомізовk= 2;них та 2 нерандомізl= 6;вані дослідженнn= 3;, порівнювалl= 0; НД клопідогреl= 3;ю 300 мг (n =3D 11 148) та 600 мг (n =3D 14 235) у пацієнтів, яким проводили ЧКВ. Загалом НД 600 мг була пов’язана з= 10; зниженням відносного ризику серйозних небажаних серцево-суд = 80;нних явищ на 34 % (ВР 0,66; 95 % ДІ 0,52–0,84; p < 0,001). НД 600 мг клопідо&#= 1075;релю не була пов’язана з підвищеним ризиком розвитку великих кровотеч (ВР 0,= 91; 95 % ДІ 0,73–1,15; р =3D 0,44).

Тривале (12 місяців) застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю пацієнтам з ІМ з підйомо= 084; сегмента ST пі&= #1089;ля ЧКВ.

Дос&= #1083;ідження CREDO («i= 0;лопідогрел= 100; для зменшення небажаних я = 74;ищ під час спостережеl= 5;ня»).

Це рандомізовk= 2;не подвійно сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; було провед = 77;но з метою оцінки користі тривалого (12 місяців) лікування клопідогреl= 3;ем після ЧКВ. 2116 п = 72;цієнтів були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я НД 300 мг клопідогреl= 3;ю (n =3D 1053) або плацебо (n =3D 1063) зk= 2; 3–24 години до ЧКВ. Після цього всі пацієнти в о= 073;ох групах отримували клопідогреl= 3;ь в дозі 75 мг/добу до 28-го дня. З 29-го дня до 12 місяців па= 094;ієнти в групі клопідогреl= 3;ю отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; в дозі 75 мг/добу, а в контрольніl= 1; групі – плац= 077;бо. Обидві груп = 80; отримували аспірин про = 90;ягом усього дослідженнn= 3;. Через 1 рік при застосу = 74;анні клопідогреl= 3;ю спостерігаl= 3;ося значне зниження комбінованl= 6;го ризику смер = 90;і, ІМ або інсульту (відносне зниження на 26,= 9 %, 95 % ДІ 3,9–44,4; р =3D 0,02; абсолютне зниження на 3 %) порівняно з плацебо. Значного збільшення частоти великих кровотеч (8,8 % при застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю проти 6,7 % при застосуванl= 5;і плацебо, р =3D 0,07) або незначних кровотеч (5,3 % при застосу = 74;анні клопідогреl= 3;ю проти 5,6 % при застосуванl= 5;і плацебо, р =3D 0,84) через 1 рік не спостерігаl= 3;ося. Основним висновком з = 72; результатаl= 4;и цього дослі = 76;ження є те, що продовженнn= 3; прийому кло = 87;ідогрелю та аспірину протягом щонайменше 1 року призводить до статистичнl= 6; та клінічно значущого зменшення основних тромботичнl= 0;х явищ.

Дослідженн= ;я EXCELLENT («&= #1045;фективніст= ;ь стентів Xience/Promus т = 72; Cypher щодо зменш = 77;ння пізніх втра = 90; після стентуваннn= 3;»).

Це проспективl= 5;е відкрите рандомізовk= 2;не дослідженнn= 3; було проведено для оцінюва = 85;ня того, чи буде 6-місячна подвійна антитромбоm= 4;итарна терапія (DAPT) не менш ефективною, ніж 12-місячна = DAPT після імплантаціo= 1; стентів з лі= 082;арським покриттям. У дослідженнo= 0; брали участ= 00;1443 пацієнти, яким провел = 80; імплантаціn= 2; та які були рандомізовk= 2;ні для отримання 6-м&#= 1110;сячної DAPT (аспірин 100–200 мг/добу плюс клопідогреl= 3;ь 75 мг/добу протягом 6 місяців, а потім лише аспірин до 12 місяців) або 12-місячної DAPT (аспірин 100–200 мг/добу плюс клопідогреl= 3;ь 75 мг/добу протягом 12 м= 110;сяців). Достовірноo= 1; різниці у частоті нед = 86;статності цільової судини (комбінован = 86;го показника серцевої смерті, ІМ або реваску = 83;яризації цільової судини), яка була первин = 85;ою кінцевою точкою, між групами 6-місячної та 12-місячної DAPT н= 077; спостерігаl= 3;ося (ВР 1,14; 95 % ДІ 0,70–1,86; р =3D 0,60). Крім того, дослідженнn= 3; не продемон = 89;трувало суттєвої різниці щод = 86; кінцевої точки безпеки (комбінован = 86;го показника с = 84;ерті, ІМ, інсульту, тромбозу стента або в= 077;ликої кровотечі з = 72; шкалою TIMI) між групами 6-місячної та 12-місячної DAPT (В&#= 1056; 1,15; 95 % ДІ 0,64–2,06; p =3D 0,64). Основним висновком з = 72; результатаl= 4;и цього дослідженнn= 3; було те, що 6-місячна DAPT не поступаласn= 3; 12-місячній DAPT щодо ризику = 088;озвитку недостатноl= 9;ті цільової судини.

Дее&= #1089;калація при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в при гостром = 91; коронарномm= 1; синдромі (ГКС). Переведеннn= 3; з більш потужного інгібітора P2Y<= sub>12-рецепторі= ;в на клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з аспірином після гострої фаз = 80; у пацієнтів = 079; ГКС оцінювалосn= 3; у двох рандомізовk= 2;них дослідженнn= 3;х, спонсороваl= 5;их дослідникаl= 4;и (ISS), – дослідженнn= 3;х TOPIC і TROPICAL-ACS – з даними щодо клінічних результатіk= 4;.

Клі = 85;ічна користь, що забезпечуєm= 0;ься при застосу = 74;анні більш потужних інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в, тикагрелорm= 1; і прасугрел= 02;, в опорних дослідженнn= 3;х, обумовлена статистичнl= 6; значущим зниженням частоти повторних ішемічних подій (включаючи гострий і пі= 076;гострий тромбоз стента, інфаркт міокарда та екстрену реваскулярl= 0;зацію). Хоча дані пр= 086; користь стосовно ішемічних подій послі = 76;овно підтверджуk= 4;алися протягом першого рок = 91;, зниження частоти повторних ішемічних подій після ГКС було більшим протягом перших днів після почат = 82;у лікування. Н= 072; відміну від цього, post hoc анал&= #1110;зи продемонстl= 8;ували статистичнl= 6; значуще збільшення ризику кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і більш потужних інгібіторіk= 4; P2Y₁₂- рецепторів, що виникают= 00; переважно під час підтримуючl= 6;ї фази, після першого місяця післ= 03; ГКС. Дослідженнn= 3; TOPIC і TROPICAL-ACS були сплановані для вивченн= 03; можливості зменшення частоти геморагічнl= 0;х подій при збереженні = 77;фективност&#= 1110; клопідогреl= 3;ю.

Досліджен = 85;я TOPIC («Термін інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4; після гострого коронарногl= 6; синдрому»). j= 2;е рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; включало пацієнтів з ГКС, які потребувалl= 0; проведення черезшкірнl= 6;го коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). Пацієнти, як= 110; застосовувk= 2;ли аспірин та більш потужний блокатор P2Y₁₂-&= #1088;ецепторів і у яких не відмічалосn= 3; небажаних явищ через один місяць, були або переведені на застосуванl= 5;я комбінації аспірину і клопідогреl= 3;ю у фіксовани = 93; дозах (дееск= 072;лаційна подвійна антитромбоm= 4;итарна терапія (DAPT)), аб&#= 1086; продовжуваl= 3;и лікування з = 72; попередньоn= 2; схемою (незмінна DAPT).

Заг = 72;лом було проаналізоk= 4;ано дані 645 з 646 паці&#= 1108;нтів зі STEMI (інфаркт міокарда з елевацією с = 77;гмента ST) або NSTEMI (інфаркт міокарда бе = 79; елевації сегмента ST), або нестабільнl= 6;ю стенокардіn= 8;ю (деескалаці = 81;на DAPT (n =3D 322), незмінна = DAPT (n =3D 323)). Візит под = 72;льшого спостережеl= 5;ня через 1 рік провели у 316 пацієнтів (98,1 = %) з групи деескалаціl= 1;ної DAPT і у 318 пацієнтів (98,5 = %) з групи незмінної DAPT. Медіана под = 72;льшого спостережеl= 5;ня для обох гру= 087; становила 359 днів. Характерисm= 0;ики досліджуваl= 5;ої когорти бул = 80; подібними в 2 групах.

Пер = 74;инна кінцева точка, яка була комбінацієn= 2; таких подій, як смерть із серцево-суд = 80;нних причин, інсульт, екстрена реваскулярl= 0;зація і геморагічнo= 0; події ≥ 2 ступеня за критеріями BARC (Академічно = 75;о дослідницьl= 2;ого консорціумm= 1; з вивчення кровотеч [Bleeding Academic Research Consortium]) через 1 рік після ГКС, була досягнута у 43 пацієнтів (13,4 = %) у групі деескалаціl= 1;ної DAPT і у 85 пацієнтів (26,3 = %) у групі незмінної DAPT (p < 0,01). Ця статистичнl= 6; значуща різниця бул = 72; в основному обумовлена меншою кількістю г = 77;морагічних подій; при цьому не повідомлялl= 6;ся про різницю за кінцевим = 80; точками іше = 84;ічних подій (р =3D 0,36), тоді як геморагічнo= 0; події ≥ 2 ступеня за критеріями BARC відбувалисn= 3; рідше в груп= 110; деескалаціl= 1;ної DAPT (4,0 %) у порівнянні = 79; 14,9 % в групі незмінної DAPT (l= 8; < 0,01). Геморагічнo= 0; події, визначені я = 82; всі події за критеріями BARC, спостерігаl= 3;ися у 30 пацієнтів (9,3 %) у групі деескалаціl= 1;ної DAPT і у 76 пацієнтів (23,5 = %) у групі незм= 110;нної DAPT (р < 0,01).

Досліджен = 85;я TROPICAL-ACS («Тестуванн= 03; відповіді н = 72; інгібуванн&= #1103; тромбоцитіk= 4; при тривалому а = 85;титромбоци&#= 1090;арному лікуванні гострих кор = 86;нарних синдромів»). Це рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; включило 2610 пацієнтів з ГКС з позитивним результатоl= 4; аналізу на біомаркери, = 091; яких було успішно проведено ЧКВ. Пацієнт= 080; були рандом= 10;зовані в групи для отримання або прасугр = 77;лю в дозі 5 або 10 мг/добу (дні 0–= 14) (n =3D 1306), або прасу = 75;релю в дозі 5 або 10 мг/добу (дні 0–= 7), після чого в= 110;дбувалася деескалаціn= 3; до клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг/добу (дні 8–= 14) (n =3D 1304) у комбінації = 79; АСК (< 100 мг/добу). На день 14 було проведено оцінку функ = 94;ії тромбоцитіk= 4; (PFT). Пацієнти, які застосо = 74;ували лише прасугрель, продовжуваl= 3;и прийом прасугрелю протягом 11,5 місяця.

У пацієнтів, у яких була виконана деескалаціn= 3;, було проведено оцінку високої реактивносm= 0;і тромбоцитіk= 4; (ВРТ). Якщо ВРТ становила ≥ 46 одиниць, пацієнтів знов переводили на застосув = 72;ння прасугрелу = 91; дозуванні 5 або 10 мг/добу протягом 11,5 місяця; якщо ВРТ станови = 83;а < 46 одиниць, пацієнти продовжуваl= 3;и прийом клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг/добу протягом 11,5 мі= ;сяця. Таким чином, в групі керованої ескалації були пацієнти, яким застосовувk= 2;ли або прасугрель (40 %), або клопідогреl= 3;ь (60 %). Усім паціn= 8;нтам продовжуваl= 3;и застосуванl= 5;я аспірину і проводилосn= 3; подальше спостережеl= 5;ня протягом одного року.

Пер = 74;инна кінцева точка (комбінован = 72; кінцева точка частоти смерті від серцево-суд = 80;нних причин, ІМ, інсульту і кровотечі ≥&nbs= p;2 ступеня за критеріями BARC через 12 місяців) бул= 072; досягнута, щ= 086; демонструє принаймні н = 77; меншу ефект = 80;вність клопідогреl= 3;ю. У 95 пацієнтів (7 %) в групі керованої деескалаціo= 1; та у 118 пацієнт= ;ів (9 %) у контрольніl= 1; групі (р для підтверджеl= 5;ня принаймні н = 77; меншої ефективносm= 0;і становить 0,0004) відмічаласn= 3; одна з подій кінцевої точки. Керована деескалаціn= 3; не призвела до збільшення комбінованl= 6;го ризику ішемічних подій (2,5 % у групі дееск = 72;лації у порівнянн= 10; з 3,2 % в контрольніl= 1; групі; р для підтверджеl= 5;ня принаймні н = 77; меншої ефек = 90;ивності становить 0,0115), а також за ключовою вторинною кінцевою точкою — частотою ге = 84;орагічних подій ≥ 2 ступеня за критеріями BARC (5 % у групі деескалаціo= 1; у порівнянн= 10; з 6 % у контрольніl= 1; групі (p =3D 0,23)). Сукупна частота всі = 93; геморагічнl= 0;х подій (1–5 ступеня за критеріями BARC) становила 9 % (1= 14 подій) в групі керованої деескалаціo= 1; у порівнянн= 10; з 11 % (137 подій) в контрольніl= 1; групі (р =3D 0,14).

Подвійна антиагрегаl= 5;тна терапія при гострому малому ІІ аб= 086; ТІА із середнім та високим ступенем ризику.

Подвій= 085;а антиагрегаl= 5;тна терапія комбінацієn= 2; клопідогреl= 3;ю та АСК для попередженl= 5;я інсульту після гострого малого ІІ аб= 086; ТІА із середнім та високим ступенем ризику оцін= 02;валась у двох рандомізовk= 2;них дослідженнn= 3;х за спонсорськl= 6;ї підтримки дослідника (ISS) — CHANCE та POINT — за даними результатіk= 4; щодо клініч = 85;ої безпеки та ефективносm= 0;і.

CHANCE (Застосува = 85;ня клопідогреl= 3;ю пацієнтам г = 88;упи високого ризику з гострими неінвалідиk= 9;уючими церебровасl= 2;улярними подіями).

У цьому рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; брали участ= 00; 5170 пацієнтів з Китаю з гострою TIA (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або гострим малим інсультом (п= 086;казник за шкалою NIHSS ≤ 3). Пацієнти в обох група= 093; отримували АСК у відкритому режимі в 1-й де= нь (у дозі від 75 дl= 6; 300 мг на розсуд лікуючого с = 87;еціаліста). Пацієнти, довільним чином відне = 89;ені до групи клопідогреl= 3;ю-АСК, отримували клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг у 1-й день лікування, потім з 2-го по 90-й день лікування — клопідогреl= 3;ь у дозі 75 мг на добу, а також АСК у дозі 75 мг на добу з 2-го по 21-й день дослідженнn= 3;. Пацієнти, до= 074;ільним чином віднесені д = 86; групи АСК, от&#= 1088;имували плацебо-вер = 89;ію клопідогреl= 3;ю з 1-го по 90-й ден= 100; лікування т = 72; АСК у дозі 75 мг на добу з 2-го 90-= 081; день лікування.=

Основн= 080;м показником ефективносm= 0;і була будь-як= 072; нова подія інсульту (ішемічного та геморагі = 95;ного) протягом перших 90 днів після гострого малого ІІ аб= 086; ТІА з високи= 084; ступенем ризику. Ці події відбулися у 212 пацієнтів (8,2 %) в групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 303 пацієнтами (11,7 %) в групі АС= 050; (відношення ризиків [ВР] 0,68; 95 % довірчий інтервал [ДІ] від 0,57 до 0,81; p < 0,001). ІІ відбувся = 091; 204 пацієнтів (7,9 %) в групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 295 пацієнтами (11,4 %) в групі АС= 050; (ВР 0,67; 95 % ДІ від 0,56 до 0,81; p < 0,001). Геморагічнl= 0;й інсульт спостерігаk= 4;ся у 8 пацієнтів у кожній з двох дослід = 78;уваних груп (0,3 % у кожній групі). Помірна або = 090;яжка кровотеча спостерігаl= 3;ася у 7 пацієнтів (0,3 %) з групи клопідогреl= 3;ю-АСК та у 8 (0,3 %) з груп&= #1080; АСК (Р =3D 0,73). Частота будь-яких подій крово = 90;ечі становила 2,3 % у групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 1,6 % у групі АСК (ВР 1,41; 95 % ДІ від 0,95 до 2,10; p =3D 0,09).

POINT (Інгібуван = 85;я агрегації тромбоцитіk= 4; при новій події ТІА та малого ішемічного інсульту).

В цьому рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти з усього світ = 91; (4881 особа) з гострою TIA (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або гострим малим інсул= 00;том (показник за шкалою NIHSS ≤ 3). Усі пацієнт = 80; в обох група= 093; отримували АСК у відкри= 090;ому режимі з 1-го по 90-й день лікування (у дозі 50—325 мг, залежно від призначеннn= 3; лікуючого с = 87;еціаліста). Пацієнти, довільним чином відне = 89;ені до групи клопідогреl= 3;ю, отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; у навантажу = 74;альній дозі 600 мг у 1-й день лікування, потім у дозі 75 мг на добу з 2-го по 90-й день лікування. П= 072;цієнти, довільним чином віднесені д = 86; групи плацебо, отримували плацебо-вер = 89;ію клопідогреl= 3;ю з 1-го по 90-й ден= 100; лікування.

Первин= 085;им показником ефективносm= 0;і була комбін = 72;ція великих ішемічних подій (ІІ, ІМ а= бо смерть внаслідок ішемічної судинної по = 76;ії) на 90-й день. Ці події відбулися у 121 пацієнта (5,0 %) k= 9; групи застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю у комбінаці= 11; з АСК порівняно з= 10; 160 пацієнтами (6,5 %), що отримували АСК як монотерапіn= 2; (ВР 0,75; 95 % ДІ від 0,59 до 0,95; p =3D 0,02). Вторинним показником ефективносm= 0;і був ішемічний інсульт. Він відбувся у 112 пацієнтів (4,6 %= ), які отримували клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; АСК, порівняно з= 10; 155 пацієнтами (6,3 %), які отримували АСК як монот= 077;рапію (ВР 0,72; 95 % ДІ від 0,56 до 0,92; p =3D 0,01). Первинний показник безпеки — велика кровотеча. Вона спосте = 88;ігалася у 23 з 2 432 пацієнтів (0,9 %= ), які отримув = 72;ли клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з АСК, та у 10 з 2 449 пацієнтів (0,4 %= ), які отримували АСК як монот= 077;рапію (ВР 2,32; 95 % ДІ від 1,10 до 4,87; p =3D 0,02). Малі крововиливl= 0; були у 40 пацієнтів (1,6 %= ), які отримували клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з АСК, та у 13 пацієнтів (0,5 %= ), які отримували АСК як монот= 077;рапію (ВР 3,12; 95 % ДІ від 1,67 до 5,83; p < 0,001).

Аналіз динаміки досліджень CHAN= CE та POINT.

Перева= 075; щодо ефективносm= 0;і при продовженнo= 0; подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії пон = 72;д 21 день виявлено не було. Розглянуто динаміку серйозних ішемічних подій та масивних крововиливo= 0;в у групах лікування з метою аналізу впливу короткострl= 6;кового курсу DAPT.

Динам= іка серйозних ішемічних подій та масивних крововиливo= 0;в у групах лік= 091;вання в дослідженнn= 3;х CHANCE та POINT

Число випадків
Резуль&= #1090;ати в дослідженн= 103;х CHANCE та POINT	Розпод&= #1110;л по групах лікування	Усього<= o:p>	1-й тиждень	2-й тиждень	3-й тиждень
Великі ішемічні події	АСК (n =3D 5 035)	458	330	36	21
	Клопід&= #1086;грель + АСК (n =3D 5 016)	328	217	30	14
	Різниц&= #1103;	130	113	6	7
Велика кровотеча	АСК (n =3D 5 035)	18	4	2	1
	Клопід&= #1086;грель + АСК (n =3D 5 016)	30	10	4	2
	Різниц&= #1103;	-12	-6	-2	-1

Фіб&= #1088;иляція передсердь.= У дослідженнn= 3; ACTIVE-W та ACTIVE-А, які були окремими до = 89;лідженнями у межах програми ACTIVE, було включе = 85;о пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь (= 060;П), які мали щонайменше один фактор ризику вини = 82;нення судинних порушень. Ґрунтуючисn= 0; на критерія = 93; включення у дослідженнn= 3;, лікарі залучали пацієнтів д = 86; дослідженнn= 3; ACTIVE-W, якщо вони були кандидатамl= 0; на отриманн= 03; терапії антагоністk= 2;ми вітаміну К (АВК) (наприкл&= #1072;д варфарином). У дослідженнn= 3; ACTIVE-А було вклю= 095;ено пацієнтів, які не могли отримувати АВК-терапію через протипоказk= 2;ння або небажан = 85;я отримувати це лікуванн= 03;.

Дос = 83;ідження ACTIVE-W продемонстl= 8;увало, що антикоаг = 91;лянтна терапія антагоністk= 2;ми вітаміну К була більш ефективною, ніж лікування к = 83;опідогреле&#= 1084; та АСК.

Дос = 83;ідження ACTIVE-А (n =3D 7554) було багатоцентl= 8;овим, рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, плацебо-кон = 90;рольованим дослідженнn= 3;м, у якому порі= 074;нювали клопідогреl= 3;ь 75 мг на добу + АСК (n =3D 3772) із пла = 94;ебо + АСК (n =3D 3782). Рекомендовk= 2;на доза АСК ста= 085;овила від 75 до 100 мг на добу. Пацієнти отримували лікування упродовж періоду до 5 років.

Пац= 10;єнти, рандомізовk= 2;ні у програму ACTIVE, мали докуме = 85;тально підтверджеl= 5;у ФП, тобто пос&#= 1090;ійну форму ФП або щонайменше 2 епізоди пар = 86;ксизмально&#= 1111; ФП упродовж останніх 6 місяців, та принаймні один із таки= 093; факторів ри = 79;ику: вік ≥ 75 років чи вік від 55 до= ; 74 років або цу= 082;ровий діабет, що потребує медикаментl= 6;зного лікування, або документалn= 0;но підтверджеl= 5;ий перенесениl= 1; ІМ, або документалn= 0;но підтверджеl= 5;у ішемічну хворобу серця; попер= 077;днє лікування з приводу системної артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;; раніше перенесениl= 1; інсульт, транзиторнk= 2; ішемічна атака (ТІА), системна емболія без ураження структур ЦН = 57;; дисфункція лівого шлуночка із показником = 92;ракції викиду лівого шлуночка <45 % або докумен = 90;ально підтверджеl= 5;е захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х судин. Середній ба = 83; за шкалою CHADS2 с= 090;ановив 2 (у межах 0−6).

До основних критеріїв виключення пацієнтів і = 79; дослідженнn= 3; належали документалn= 0;но підтверджеl= 5;а виразкова хвороба впродовж останніх 6 місяців; внутрішньоl= 4;озкова кровотеча в анамнезі, серйозна тромбоцитоl= 7;енія (кількість тромбоцитіk= 4; <50×10⁹/л); потреба у застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю або пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів (ПАК) або непе&= #1088;еносимість будь-якої з цих двох речовин.

73 % пацієнтів, включених у дослідженнn= 3; ACTIVE-А, не могли отримувати АВК у зв’язк= 091; з висновкам = 80; лікаря, чере= 079; неможливісm= 0;ь проведення = 84;оніторингу міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ), внаслідок схильності = 76;о падіння чи травми голови або наявності с = 87;ецифічного фактора ризику виникнення = 82;ровотечі; щодо 26 % пацієнтів рішення лікаря ґрун = 90;увалося на небажанн= 10; пацієнта отримувати АВК.

41,8 % пацієнтів становили жінки. Середній ві = 82; дорівнював 71 рік, 41,6 % пацієнтів були віком від 75 років. Загалом 23 % хворих отримували антиаритміm= 5;ні засоби, 52,1 % − бета-блокат = 86;ри, 54,6 % − інгібіто = 88;и ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту та 25,= 4 % − статини.

Кіл= 00;кість пацієнтів, які досягли первинної кінцевої точки (час до першого виникнення інсульту, ІМ, системної емболії без ураження структур ЦН = 57; або летального наслідку), становила 832 (22,1%) у групі пацієнтів, які отримув = 72;ли клопідогреl= 3;ь + АСК, та 924 (24,4%) у групі плаце = 73;о + АСК (відносне зниження ризику на 11,1%, 95% ДІ: 2,4−19,1%; р =3D 0,013), насамперед через значн = 77; зниження ча = 89;тоти розвитку інсультів. Інсульти виникли у 296 (7,8 %) пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь + АСК, та 408 (10,8 %) пацієнтів, які отримували плацебо + АСК (відносне зн= 080;ження ризику на 28,4 %; 95 % ДІ: 16,8−38,3 %, р =3D 0,00001).

Діти. У дослідженнo= 0; із підвищенняl= 4; доз, що прово&#= 1076;илося за участю 86 новонароджk= 7;них або немовля = 90; віком до 24 місяців з ризиком виникнення тромбозу (PICOLO), клопідогреl= 3;ь застосовувk= 2;ли у послідовниm= 3; дозах 0,01, 0,1 і 0,2 мг/кг новонароджk= 7;ним і немовлята = 84; і у дозі 0,15 мг/к= 075; тільки ново = 85;ародженим. При дозі 0,2 мг/кг середній показник інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; становив 49,3 % (5 мкМ АДФ-індуков = 72;ної агрегації т = 88;омбоцитів), що було порівнянниl= 4; із таким у до&#= 1088;ослих, які отримували = 50;лопідогрел&#= 1100; у дозі 75 мг/на добу.

У рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому дос = 83;ідженні за участю паралельниm= 3; груп (CLARINET) 906 діте= 081; (новонародж = 77;них і немовлят) із вроджено= 02; вадою серця ціанотичноk= 5;о типу, яким пр&#= 1086;водилася паліативна операція зі створення системно-ле = 75;еневого артеріальнl= 6;го шунта, були рандомізовk= 2;ні для отримання к = 83;опідогрелю 0,2 мг/кг (n =3D 467) або плацебо (n =3D 439) із одночасним проведенняl= 4; супутньої базової тер = 72;пії до моменту проведення другого етапу опера = 94;ії. Середній ча = 89; між проведенняl= 4; паліативноo= 1; операції зі створення шунта і першим введенням досліджуваl= 5;ого препарату становив 20 днів. Приблизно 88 % пацієнтів одночасно отримували АСК (від 1 до 23 мг/кг/на добу). Достовірниm= 3; відмінностk= 7;й між групами щодо досягнення первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки, яка складалася = 79; летальних випадків, тромбозу шунта або проведення хірургічноk= 5;о втручання н = 72; серці до 120 дня життя після виникнення події, спричиненоo= 1; тромбозом, н= 077; спостерігаl= 3;ося і становило 89 [19,1 %] у групі клопідогреl= 3;ю і 90 [20,5 %] у групі плацебо (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Найчастішоn= 2; побічною реакцією як = 091; групі клопідогреl= 3;ю, так і у групі плацебо був розвиток кровотечі, п= 088;оте достовірниm= 3; відмінностk= 7;й між групами щодо частот = 80; її виникнення виявлено не = 073;уло. Під час подальшого довгострокl= 6;вого періоду спостережеl= 5;ня за побічним = 80; явищами 26 пацієнтів, у яких шунт залишався н = 72; момент досягнення 1-річного віку, отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; до досягнення 18-місячного віку. Під час цього періоду спостережеl= 5;ня профіль безпеки препарату н = 77; змінювався.

У дослідженнn= 3;х CLARINET і PICOLO використовm= 1;вався відновлениl= 1; розчин клопідогреl= 3;ю. У досліджен = 85;і відносної біодоступнl= 6;сті у дорослих в= 110;дновлений розчин клопідогреl= 3;ю продемонстl= 8;ував аналогічниl= 1; ступінь і трохи вищу швидкість абсорбції основного циркулюючоk= 5;о (неактивног = 86;) метаболіту порівняно і = 79; зареєстровk= 2;ною таблетованl= 6;ю формою преп = 72;рату.

Фарма= 082;окінетика.

Всмокту&#= 1074;ання

Після прий = 86;му перорально одноразовоo= 1; та багаторазоk= 4;их доз 75 мг на добу клопідогреl= 3;ь швидко всмо = 82;тується. Середні максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї у плазмі крові незміненогl= 6; клопідогре&#= 1083;ю (близько 2,2-2,5 нг/мл після одноразовоo= 1; дози 75 мг перорально) досягалися приблизно через 45 хвили&= #1085; після засто = 89;ування дози. Абсорбція становить н = 77; менше 50 %, як по = 82;азує екскреція метаболітіk= 4; клопідогреl= 3;ю із сечею.

Розпо= 076;іл

= 50;лопідогрел&#= 1100; і основний (неактивний) метаболіт, щ= 086; циркулює в крові, in vitro оборотно зв’язуютьсn= 3; з білками плазми люди = 85;и (98 % і 94 % відповідно). Цей зв’язок залишаєтьсn= 3; ненасичуваl= 5;им in vitro у межах широкого діапазону концентрацo= 0;й.

Метаб= 086;лізм

= 50;лопідогрел&#= 1100; екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться у печінці. In vitro та in vivo існує два основни = 93; шляхи його метаболізмm= 1;: один відбуваєтьl= 9;я з участю естераз та призводить до гідроліз = 91; з утворення = 84; неактивногl= 6; похідного карбонової кислоти (яке становить 85 % від усіх метаболітіk= 4;, що циркулюю = 90;ь у плазмі крові), а до іншого залу = 95;ені ферменти системи цитохрому P450. Спочатку клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься на проміжни = 81; метаболіт 2-оксо-клопід&#= 1086;грель. У результат= 10; подальшого метаболізмm= 1; 2-оксо-клопід&#= 1086;грелю утворюєтьсn= 3; тіолове похідне – активний метаболіт. Ц= 077;й активний метаболіт утворюєтьсn= 3; переважно з = 72; допомогою ферменту CYP2C19, з участю кіль = 82;ох інших ферментів системи CYP, таких як CYP1A2, CYP2B6 і CYP3A4. Активний метаболіт клопідогреl= 3;ю (тіолове похідне), який був виділений in vitro, швидко та не= 086;боротно зв’язуєтьсn= 3; з рецепторамl= 0; на тромбоци = 90;ах, тим самим перешкоджаn= 2;чи агрегації тромбоцитіk= 4;.

= 55;оказник С_max для активного метаболіту = 08; вдвічі вищи = 84; після прийому одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг клопідогреl= 3;ю порівняно і = 79; тим, що спостерігаn= 8;ться після 4-денного застосуванl= 5;я підтримуваl= 3;ьної дози 75 мг. С_max досягаєтьсn= 3; приблизно через 30–60 хвилин післ= 03; прийому препарату.

Виведення=

= 63;ерез 120 годин після отримання внутрішньо = 84;іченого ¹⁴C-клопідог = 88;елю у людини приблизно 50 % мітки виводилося із сечею і пр&#= 1080;близно 46 % – з калом. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози 75 мг період напіввиведk= 7;ння клопідогреl= 3;ю становить п = 88;иблизно 6 годин. Період напіввиведk= 7;ння основного (н= 077;активного) метаболіту, що циркулює = 074; крові, становить 8 годин післ= 03; одноразовоk= 5;о і багатораз = 86;вого прийому препарату.

Фарма= 082;огенетика

CYP2= C19 бере участь = 074; утворенні я = 82; активного метаболіту, так і проміжного метаболіту 2-оксо-клопід&#= 1086;грелю. Фармакокінk= 7;тика активного метаболіту клопідогреl= 3;ю та антитромбоm= 4;итарні ефекти, за даними вимірюваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; ex vivo, відрізняютn= 0;ся залежно від генотипу CYP2C19. А&#= 1083;ель CYP2C19*1 відповідає повністю функціонуюm= 5;ому метаболізмm= 1;, тоді як алел= 110; CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відпоk= 4;ідають нефункціонm= 1;ючому метаболізмm= 1;. Алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 складають більшість алелів у пац= 110;єнтів європеоїднl= 6;ї (85 %) та монголоїднl= 6;ї (99 %) рас зі зниженим метаболізмl= 6;м. Інші алелі, асоційованo= 0; з відсутнім або ослабленим метаболізмl= 6;м, зустрічаютn= 0;ся значно рідш = 77;. До них належ= 072;ть CYP2C19*4, *5, *6, *7, та *8. Пацієнт зі зниженим метаболізмl= 6;м має два нефункціонk= 2;льних алелі, як заз&#= 1085;ачено вище. Згідно із опубліковаl= 5;ими даними, генотипи CYP2C19, які відповідаюm= 0;ь зниженому м = 77;таболізму, зустрічаютn= 0;ся у 2 % представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси, 4 % пацієнтів негроїдної раси та 14 % пацієнтів к = 80;тайської національнl= 6;сті. Зараз існую = 90;ь тести, які дають змогу визначити генотип CYP2C19.

= 59; перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; з участю 40 здорових добровольцo= 0;в, по 10 у кожній з чотирьох гр = 91;п, що відповідаюm= 0;ь певному тип = 91; метаболізмm= 1; CYP2C19 (надшвидкий, інтенсивниl= 1;, проміжний т = 72; знижений), оцінювали фармакокінk= 7;тику та антитромбоm= 4;итарні ефекти при застосуванl= 5;і дози 300&nb= sp;мг із подальши = 84; прийомом дози 75 мг на добу, а також дози 600 мг із подальшим прийомом дози 150 мг на добу. Кожен із цих видів лікування застосовувk= 2;ли в цілому впродовж 5 днів (до дося&#= 1075;нення стабільногl= 6; стану). Не було виявле = 85;о суттєвих ві = 76;мінностей у показника = 93; концентрацo= 0;ї активного метаболіту = 91; крові та середніх по = 82;азниках пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; (ПАТ) між особами із надшвидким, інтенсивниl= 4; та проміжни = 84; метаболізмl= 6;м. В осіб зі зни&#= 1078;еним метаболізмl= 6;м концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові зменшилася на 63−71 % порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м. Після застосуванl= 5;я режиму дозування 300 мг/75 мг антитромбоm= 4;итарні ефекти в осі= 073; зі зниженим метаболізмl= 6;м були менш вираженими, при цьому середній показник ПА = 58; (5 мкМ АДФ) стан= ;овив 24 % (24 години) і 37 % (день 5) порівняно з ПАТ 39 % (24 години) і 58 % (день 5) у осіб з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м та 37 % (24 години) і= 60 % (день 5) у осіб із проміжни = 84; метаболізмl= 6;м. Коли особам зі зниженим метаболізмl= 6;м застосовувk= 2;ли режим дозув = 72;ння 600 мг/150 мг, концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові була вищою, ніж при застосу = 74;анні режиму дозування 300 мг/75 мг. Крім того, показн= 080;ки ПАТ становили 32 % (24 годи= ни) і 61 % (день 5), які були вищими, ніж у осіб зі зниженим метаболізмl= 6;м, що отримува = 83;и дози 300 мг/75 мг, та подібним = 80; до показник= 10;в, отриманих у інших група = 93;, виділених з = 72;лежно від типу метаболізмm= 1; CYP2C19, при застосуванl= 5;і режиму дозування 300 мг/75 мг. За результатаl= 4;и досліджень клінічних ефектів належний режим дозування для цієї групи пацієнтів н = 77; був визначений.

= 40;налогічно до результатіk= 4;, наведених вище, у метааналізo= 0; 6 досліджень із урахуванняl= 4; показників рівноважноk= 5;о стану 335 пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, було продем = 86;нстровано, що концентрацo= 0;я активного м = 77;таболіту у крові зменшилася на 28 % у осіб з п= 088;оміжним метаболізмl= 6;м і на 72 % у осіб з= 110; зниженим метаболізмl= 6;м; інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; (5 мкМ АДФ) також зменшилося, = 087;ри цьому різниця у показниках ПАТ станови = 83;а 5,9 % та 21,4 % відповідно порівняно з особами з ін= 090;енсивним метаболізмl= 6;м.

= 42;плив генотипу CYP2C19 н= 072; клінічні результати = 91; пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, у ході проспективl= 5;их рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них випробуванn= 0; не вивчався. Проте було проведено цілу низку ретроспектl= 0;вних аналізів з метою оцінк = 80; цього ефект = 91; у пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, для яких існують результати генотипуваl= 5;ня: CURE (n =3D 2721), CHARISMA (N =3D 2428), CLARITY-ТІМI 28= (n =3D 227), TRITON-TI= MI 38 (n =3D 1477), і ACTIVE-A-(n =3D 601). Крім того, існуют= 100; результати кількох опубліковаl= 5;их когортних д = 86;сліджень.

= 59; ході аналіз = 91; TRITON‑TIMI 38 та 3 когортних досліджень (Col= let, Sibbing, Giusti) комбінованk= 2; група, яка складалася = 79; осіб із проміжним т = 72; зниженим метаболізмl= 6;м, мала значно вищу частот = 91; виникнення серцево-суд = 80;нних подій (летальний наслідок, інфаркт міокарда та інсульт) або тромбозу стентів, ніж особи із інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

= 59; ході аналіз = 91; CHARISMA та одного когортного дослідженнn= 3; (Simon) в осіб зі зниженим метаболізмl= 6;м спостерігаl= 3;ася підвищена частота виникнення подій порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

= 59; аналізах CURE, CLARITY, ACTIVE-A та в одному з когортних досліджень (Tre= nk) частота виникнення серцево-суд = 80;нних подій достовірно не залежала від особлив = 86;стей метаболізмm= 1;.

= 46;оден із цих аналізів не включав достатньої кількості пацієнтів для того, щоб можна було виявити різницю у клінічних результатаm= 3; у пацієнтів зі зниженим метаболізмl= 6;м.

&= #1054;собливі категорії пацієнтів<= /u>

= 60;армакокіне&#= 1090;ику активного метаболіта клопідогреl= 3;ю не досліджу = 74;али у наступних особливих категорій пацієнтів.

Нирко= 074;а недостатніl= 9;ть

= 55;ісля регулярногl= 6; прийому 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу пацієнтам з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс кре= 072;тиніну 5-15 мл на хвилину) інгібуваннn= 3; АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4; було менш вираженим (25 %) порівняно з таким ефект = 86;м у здорових добровольцo= 0;в, а час кровотечі був подовжений майже так само, як і у здорових добровольцo= 0;в, які отримували 75 мг клопідог = 88;елю на добу. Клінічна переносиміl= 9;ть була хорошо= 02; в усіх пацієнтів.

Печін= 082;ова недостатніl= 9;ть

= 55;ісля регулярногl= 6; прийому 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу впродовж 10 днів пацієн = 90;ами з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю інгібуваннn= 3; АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4; було таким самим, як і у здорових добровольцo= 0;в. Середнє подовження часу кровотечі також було однаковим в обох групах.

Расов= 072; приналежніl= 9;ть

= 55;оширеність алелей CYP2C19, які спричиняютn= 0; проміжну та слабку метаболічнm= 1; активність CYP2= C19, відрізняєтn= 0;ся залежно від расової/етн= 10;чної приналежноl= 9;ті (див. розділ «Фармакогеl= 5;етика»). Існують обмежені дані стосовно пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси, які дають змогу оцінити клінічне значення генотипуваl= 5;ня цього CYP.

Док&= #1083;інічні дані з безпеки<= /i>

Побічними ефектами, що найчастіше спостерігаl= 3;ися під час доклінічниm= 3; досліджень = 85;а тваринах, були зміни з боку печінк = 80;. Вони з’являлися при введенн= 10; доз, що майже у 25 разів перевищуваl= 3;и терапевтичl= 5;у дозу 75 мг клоп= ідогрелю на добу у людини, і були наслід = 82;ом дії препарату н = 72; ферменти, що беруть учас = 90;ь у печінковомm= 1; метаболізмo= 0;. При застосу = 74;анні терапевтичl= 5;их доз клопідогреl= 3;ю у людини жодного впливу на ферменти, що беруть участь у печінковомm= 1; метаболізмo= 0;, не спостері = 75;алося.

При введенні високих доз клопідогреl= 3;ю тваринам спостерігаl= 3;ася погана шлункова пе = 88;еносимість препарату (виникав гастрит, еро= 079;ивне ураження шлунка та/аб= 086; блювання).

= 55;ри введенні клопідогреl= 3;ю мишам упрод = 86;вж 78 тижнів та щурам упрод = 86;вж 104 тижнів у дозах до 77 мг/кг на добу (що майже у 25 разів перевищуваl= 3;и терапевтичl= 5;у дозу 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу у людини) не от&#= 1088;имано жодних доказів канцерогенl= 5;ої дії препарату.

= 41;уло проведено цілий ряд досліджень генотоксичl= 5;ості клопідогреl= 3;ю в умовах in vitro та in vivo, однак вони не виявили жодної генотоксичl= 5;ої дії препарату.

= 50;лопідогрел&#= 1100; не впливав н= 072; репродуктиk= 4;ну функцію самців та самиць щурі = 74;, а також не чинив тератогеннl= 6;ї дії ні у щурів, ні у кролів. При введенні самицям щурів у період лакт = 72;ції клопідогреl= 3;ь призводив д = 86; незначної затримки розвитку потомства. Спеціальні фармакокінk= 7;тичні дослідженнn= 3; з радіоакти = 74;но міченим клопідогреl= 3;ем довели, що початкова речовина та її метаболіти проникають = 91; грудне молоко. Отже, не можна вик= 083;ючати як безпосередl= 5;ього впливу препарату н = 72; потомство (незначна токсична дія), так і опосередкоk= 4;аного впливу (внаслідок погіршення смакових якостей молока).

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Втори= 085;на профілактиl= 2;а проявів атеротромбl= 6;зу у дорослих:

·      у паціє&= #1085;тів, які перенесли інфаркт міокарда (початок лік= 091;вання − через кілька днів, але не пізні= 096;е ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування − через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виник = 85;ення), або у яких діагностовk= 2;но захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій;

·      у хворих із гострим коронарним синдромом:

– із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q), у тому числі у пацієнтів, яким було встановленl= 6; стент у ході проведення = 95;ерезшкірно&#= 1075;о коронарногl= 6; втручання, у комбінаці= 11; з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (АСК);

R= 11; із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST, у комбінації = 79; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (АСК) (пацієнт&= #1080;, яким провод= 03;ть черезшкірнk= 7; коронарне втручання, у т. ч. пацієнти, яким встановлююm= 0;ь стент, та пац&#= 1110;єнти, які отримують медикаментl= 6;зне лікування і мають право на тромболітиm= 5;ну/фібринол&#= 1110;тичну терапію).

Транk= 9;иторна ішемічна атака (ТІА) середнього та високого ступеня ризику або малий ішемі = 95;ний інсульт (ІІ)

= 50;лопідогрел&#= 1100; у комбінаці= 11; з АСК показаний дорослим пацієнтам з ТІА середнього та високого ступеня ризику (показник за шкалою ABCD2¹ ≥ 4) або малим ішемічним інсультом (показник за шкалою NIHSS² ≤ 3) протягом 24 годин після події TIA або ІІ= ;.

[1] Вік, артеріальнl= 0;й тиск, клінічні ознаки, трив= 072;лість симптомів т = 72; діагноз цукрового д= 10;абету.

2 Шкала інсульту Національнl= 6;го інституту з = 76;оров’я.

= 055;рофілактик&= #1072; атеротромбl= 6;тичних та тромбоем = 73;олічних подій при фібриляції передсердь. Клопідогре = 83;ь у комбінаці= 11; з АСК показаний дорослим пацієнтам з фібриляцієn= 2; передсердь, що мають щонайменше один фактор ризику виникнення судинних подій, яким протипоказk= 2;не лікування антагоністk= 2;ми вітаміну К (АВК) і які мають низький ризик виникнення кровотеч, дл= 103; профілактиl= 2;и атеротромбl= 6;тичних та тромбоембоl= 3;ічних подій, у тому числі інсул= 00;ту (див. також розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Прот= ;ипоказання.

Під = 74;ищена чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-яког= 086; компонента препарату. Т= 103;жка печінкова недостатніl= 9;ть. Гостра кров = 86;теча (наприклад, пептична виразка або внутрішньоm= 5;ерепний крововилив).

Взає= ;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Лік&= #1072;рські засоби, пов’язані з підвищеним = 88;изиком виникнення кровотеч. Че= ;рез потенційниl= 1; адитивний ефект існує підвищений ризик геморагічнl= 0;х ускладнень, тому одночасне застосуванl= 5;я таких лікарських засобів з клопідогреl= 3;ем вимагає обережностo= 0; (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Пероральн= 10; антикоагулn= 3;нти. Одночасне застосуванl= 5;я препарату з пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами не рекоменд = 91;ється, оскільки така комбінація може посили = 90;и інтенсивніl= 9;ть кровотечі (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Хоча застос = 91;вання клопідогреl= 3;ю у дозі 75 мг на добу не змін= 102;є фармакокінk= 7;тичний профіль S-варфарину або міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння (МНС) у пацієнтів, які впродов = 78; тривалого часу отримують лікування варфарином, одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та варфарин = 91; збільшує ризик кровотечі через існування незалежногl= 6; впливу на ге= 084;остаз.

Інгібітор = 80; глікопроте&= #1111;нових рецепторів ІІb/IIIа. = 050;лопідогрел&= #1100; слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам, які отримують інгібітори = 75;лікопротеї&#= 1085;ових рецепторів ІІb/IIIа (див. роз= 076;іл «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ацетилсал= 10;цилова кислота (АСК).<= /i> Ацетилсаліm= 4;илова кислота не змінює інгі = 73;іторну дію клопідогреl= 3;ю на АДФ-індуков = 72;ну агрегацію тромбоцитіk= 4;, але клопідогреl= 3;ь посилює дію АСК на агрегацію тромбоцитіk= 4;, індуковану колагеном. Проте одночасне з = 72;стосування 500 мг АСК два рази на добу протягом одного дня н= 077; спричиняло значущого збільшення часу кровотечі, п= 086;довженого внаслідок прийому клопідогреl= 3;ю. Оскільки можлива фармакодинk= 2;мічна взаємодія між клопідогреl= 3;ем і АСК з підвищенняl= 4; ризику кровотечі, одночасне застосуванl= 5;я цих препаратів потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Незважаючи на це, клопідогреl= 3;ь і АСК прийма= 083;и разом протягом до одного року (див. розділ «Фармакодиl= 5;амічні властивостo= 0;»).

Гепарин. Зk= 2; даними клінічного дослідженнn= 3;, проведеногl= 6; на здорових добровольцn= 3;х, клопідогреl= 3;ь не потребував коригуваннn= 3; дози гепари = 85;у та не змінював ді= 02; гепарину на коагуляцію. Одночасне застосуванl= 5;я гепарину не = 079;мінювало інгібуючу дію клопідогреl= 3;ю на агрегаці= 02; тромбоцитіk= 4;. Оскільки можлива фар = 84;акодинаміч&#= 1085;а взаємодія між клопідо = 75;релем і гепарином із підвищенняl= 4; ризику кров = 86;течі, одночасне застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Тромболіт = 80;чні засоби. Безпека одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю, фібриноспеm= 4;ифічних або фібрино = 85;еспецифічн&#= 1080;х тромболітиm= 5;них агентів та гепарину була досліджена = 91; хворих із го= 089;трим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущої кровотечі була аналогічноn= 2; тій, що спостерігаl= 3;ася при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і тромболітиm= 5;них препаратів та гепарину = 079; АСК (див. розділ «Побічні реакції»).

Нестероїд = 85;і протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП). У клінічном = 91; дослідженнo= 0;, проведеномm= 1; на здорових добровольцn= 3;х, одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та напроксену збільшувалl= 6; кількість прихованих шлунково-ки = 96;кових кровотеч. Однак через відсутністn= 0; досліджень щодо взаємодії препарату з іншими НПЗП дотепер не з’ясовано, ч= 080; зростає риз = 80;к шлунково-ки = 96;кових кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і з усіма НПЗП. Тому необхідна обережністn= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і НПЗП, зокрем= 072; інгібіторіk= 4; ЦОГ-2, з клопідогреl= 3;ем (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Сел&= #1077;ктивні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Оскільки СІЗЗС впливають н = 72; активацію тромбоцитіk= 4; та підвищують ризик виникнення кровотеч, одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та СІЗЗС потрібно проводити з обережністn= 2;.

Од = 85;очасне застосуванl= 5;я інших препаратів.=

Індуктор= ;и CYP2C19

Оскільки клопідогреl= 3;ь метаболізуn= 8;ться до свого активного метаболіту частково за допомогою CYP2C19, очікується, що застосуванl= 5;я лікарських засобів, що індукують активність цього ферменту, призведе до підвищення рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю.

Рифампіц&#= 1080;н сильно індукує CYP2C19, що призводить як до підвищеногl= 6; рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю, так і до інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4;, що, зокрема, може посилити ризик кровотечі. Я= 082; запобіжний захід слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних інд = 91;кторів CYP2C19 (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інгібіто= ;ри CYP2C19

= 54;скільки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зниження концентрацo= 0;ї активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі крові. Клінічне значення цієї взаємодії н = 77; з’ясоване. Тому як запобіжний захід слід уникати одн = 86;часного застосуванl= 5;я сильних та помірних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

До препаратів, = 103;кі є сильними або помірними інгібітораl= 4;и CYP2C19, належать омепразол, езомепразоl= 3;, флувоксамі&= #1085;, флуоксетин, моклобемід, вориконазоl= 3;, флуконазол, тиклопідин, карбамазепo= 0;н та ефавірен = 94;.

Ін = 75;ібітори протонної помпи (ІПП). О= 084;епразол у дозі 80 мг 1 ра = 79; на добу, при супутньому застосуванl= 5;і з клопідогреl= 3;ем або у межах 12 годин між прийомами цих двох препаратів, знижував концентрацo= 0;ю активного м = 77;таболіту у крові на 45 % (навантажув = 72;льна доза) і 40 % (підтримува = 83;ьна доза). Це зниження супроводжуk= 4;алося зменшенням пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; на 39 % (навантажув = 72;льна доза) і 21 % (підтримува = 83;ьна доза). Очікується, = 097;о взаємодія езомепразоl= 3;у з клопідогреl= 3;ем є аналогічноn= 2;.

У результаті обсерваційl= 5;ого та клінічно = 75;о випробуванn= 0; отримано суперечливo= 0; дані стосов = 85;о клінічних наслідків цих фармако = 82;інетичних (ФК) та фармакодинk= 2;мічних (ФД) взаємоді&#= 1081; з точки зору розвитку основних ка = 88;діоваскуля&#= 1088;них подій. Як запобіжний захід, не слід одночасно з клопідогреl= 3;ем застосовувk= 2;ти омепразол або езомепразоl= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Менш виражене зниження концентрацo= 0;й метаболіту = 91; крові спостерігаl= 3;ося при застосу = 74;анні пантопразоl= 3;у або лансопразоl= 3;у.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і пантопразоl= 3;у у дозі 80 мг 1 ра = 79; на добу плазмові концентрацo= 0;ї активного метаболіту зменшилися = 85;а 20 % (навантажув = 72;льна доза) та на 14 % (підтримува = 83;ьна доза). Це зниження супроводжуk= 4;алося зменшенням середнього показника пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; на 15 % та 11 % відпо= відно. Отримані результати вказують на можливість одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та пантопразоl= 3;у.

Немає доказів тог = 86;, що інші лікарські засоби, які зменшують продукуванl= 5;я кислоти у шл= 091;нку, такі як, наприклад, Н2 блокатори або антацид = 80;, впливають н = 72; антитромбоm= 4;итарну активність клопідогреl= 3;ю.

Бустерна антиретровo= 0;русна терапія. У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримую = 90;ь бустерну антиретровo= 0;русну терапію (АРТ), = високий ризик виникнення судинних подій.

Суттєво знижене інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4; спостерігаl= 3;ося у пацієнтів = 079; ВІЛ, які отри&#= 1084;ували АРТ, підсилену ритонавіроl= 4; або кобіцис = 90;атом. Хоча клінічна значущість цих даних не визначена, отримано спонтанні п = 86;відомлення про ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримували АРТ, підсилену ритонавіроl= 4;, і які перенесли повторні оклюзійні явища після деобструкцo= 0;ї або тромботичнo= 0; події на фон= 110; схеми лікування ударними дозами клопідогреl= 3;ю. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю та ритонавіру можливе зниження середнього інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4;. Таким чином, слід відмов = 83;ятися від одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю з бустерною АРТ.

Ко = 84;бінація з іншими лікарськимl= 0; засобами. Бу= ;ло проведено ряд клінічних досліджень = 79; клопідогреl= 3;ем та іншими препаратамl= 0; для вивченн= 03; потенційниm= 3; фармакодинk= 2;мічних і фармакокінk= 7;тичних взаємодій. К= 083;інічно значущої фармакодинk= 2;мічної взаємодії при застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю одночасно з атено= 083;олом, ніфед= ипіном або з обома препаратамl= 0; виявлено не було. Крім того, фармакодинk= 2;мічна активність клопідогреl= 3;ю залишилася практично незміненою при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з фено= ;барбіталом та ес&#= 1090;рогеном.

Фармако= кінетичні властивостo= 0; дигок= 089;ину або те= ;офіліну не змінювалисn= 3; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з клопідогреl= 3;ем.

= 040;нтацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогреl= 3;ю.

Рез = 91;льтати дослідженнn= 3; CAPRIE свідчать, щ= 086; фенітоїн і толбутамід, які метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; ферменту CYP2C9, можна безпечно застосовувk= 2;ти одночасно з клопідогреl= 3;ем.

Лікарські засоби, які є субстратамl= 0; ферменту CYP2C8. Було показано, що клопідогреl= 3;ь збільшує ек = 89;позицію репаглінідm= 1; у здорових добровольцo= 0;в. Дослідженнn= 3; in vitro продемонстl= 8;ували, що це збільшення експозиції репаглінідm= 1; обумовлене інгібуваннn= 3;м ферменту CYP2C8 глюкуронідl= 5;им метаболітоl= 4; клопідогреl= 3;ю. З огляду на ризик збільшення концентрацo= 0;й в плазмі крові, одночасне з = 72;стосування клопідогреl= 3;ю та лікарськ = 80;х засобів, які виводяться = 79; організму переважно з = 72; допомогою метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного ферментом CYP2C8 (таких як репаглінід, паклітаксеl= 3;), потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

За винятком інформації щодо взаємодії з= 10; специфічни&= #1084;и лікарськимl= 0; засобами, наведеної вище, дослідженнn= 3; щодо взаємодії к = 83;опідогрелю з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; зазвичай призначаютn= 0; хворим на атеротромбl= 6;з, не проводилисn= 3;. Однак пацієнти, як= 110; брали участ= 00; у клінічних дослідженнn= 3;х клопідогреl= 3;ю, застосовувk= 2;ли одночасно інші препар = 72;ти, включаючи діуретики, бета-блокат = 86;ри, інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту, антагоністl= 0; кальцію, зас= 086;би, що знижують рівень холестеринm= 1;, коронарні вазодилатаm= 0;ори, антидіабетl= 0;чні засоби (включаючи інсулін), протиепілеl= 7;тичні засоби та антагоністl= 0; GPIIb/IIIa, без ознак клінічно значущої побічної ді= 11;.

Як і у разі застосуванl= 5;я інших пероральниm= 3; інгібіторіk= 4; P2Y12, одночасне застосуванl= 5;я опіоїдних агоністів може потенційно затримати т = 72; зменшити абсорбцію клопідогреl= 3;ю, ймовірно, через уповільненk= 7; випорожненl= 5;я шлунка. Клінічна значущість цього невід = 86;ма. Слід розглянути застосуванl= 5;я парентералn= 0;ного антитромбоm= 4;итарного засобу паці= 08;нтам з гострим коронарним синдромом, які потребують одночасногl= 6; введення мо = 88;фіну або інших агоністів опіоїдів.

Розув = 72;статин. Було виявлено, що після прийому клопідогреl= 3;ю в дозі 300 мг у пацієнтів експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я у 2 рази (AUC) та у 1,3 раза (C_max), а піl= 9;ля повторного прийому клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я в 1,4 раза (AUC) без впливу на C_max.<= o:p>

О&#= 1089;обливості застосуванl= 5;я.

Кровоте&= #1095;а та гематологіm= 5;ні розлади

Чер = 77;з ризик розвитку кровотечі т = 72; гематологіm= 5;них побічних ре = 72;кцій слід негайн = 86; провести розгорнутиl= 1; аналіз кров= 10; та/або інші відповідні тести, якщо п&#= 1110;д час застосуванl= 5;я препарату спостерігаn= 2;ться симптоми, що свідчать пр = 86; можливість кровотечі (див. розділ «Побічні реакції»). Як і інші антитромбоm= 4;итарні засоби, клоп= 110;догрель слід обережно застосовувk= 2;ти пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі в = 85;аслідок травми, хірургічноk= 5;о втручання а = 73;о інших патологічнl= 0;х станів, а також у разі застосуванl= 5;я пацієнтами АСК, гепарин= 091;, інгібіторіk= 4; глікопротеo= 1;ну IIb/IIIа або несте= 088;оїдних протизапалn= 0;них препаратів (= 053;ПЗП), у тому числі інгібітори ЦОГ-2 або селективні = 10;нгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), або потужні індуктори CYP2C19, &#= 1072;бо інші лікарські засоби, такі як пентокси = 92;ілін, застосуванl= 5;я яких супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; ризику геморагічнl= 0;х явищ (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). &#= 1063;ерез підвищений ризик кровотечі н = 77; рекомендуєm= 0;ься потрійна антитромбоm= 4;итарна терапія (кло= 087;ідогрель + АСК + дипіридамоl= 3;) для вторинн = 86;ї профілактиl= 2;и інсульту у пацієнтів з гострим некардіоемk= 3;олічним ішемічним інсультом або ТІА (див. розділи «Вk= 9;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Не&#= 1086;бхідно уважно стежити за проявами у п= 072;цієнтів симптомів кровотечі, у тому числі прихованої кровотечі, особливо у перші тижні лікування та/або після інвазійних процедур на = 089;ерці та хірургічниm= 3; втручань. Одночасне з = 72;стосування клопідогреl= 3;ю з пероральн = 80;ми антикоагулn= 3;нтами не рекомендуєm= 0;ься, оскільки ві = 85; може посилити інтенсивніl= 9;ть кровотеч (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

У випадку планового хірургічноk= 5;о втручання, к= 086;ли антитромбоm= 4;итарний ефект є тимчасово небажаним, л= 110;кування клопідогреl= 3;ем слід припинити з = 72; 7 днів до операції. Пацієнти повинні пов= 10;домляти лікарям (у тому числі стоматологk= 2;м) про те, що вони приймають клопідогреl= 3;ь, перед призначеннn= 3;м їм будь-якої операції аб = 86; перед застосуванl= 5;ям нового лікарськогl= 6; засобу. Клопідогреl= 3;ь подовжує тривалість кровотечі, тому його слід обережно застосовувk= 2;ти пацієнтам з підвищеним ризиком кро = 74;отечі (особливо шлунково-ки = 96;кової та внутрішн= 00;оочної).

Хво = 88;их слід попередити, що під час лікування клопідогреl= 3;ем (окремо або у комбінації = 79; АСК) кровотеча може зупинятися пізніше, ніж завичай, і що вони повинн= 10; повідомлятl= 0; лікаря про к= 086;жен випадок незвичної (з= 072; місцем або тривалістю) кровотечі.

Застос= ування навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам і = 79; гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST та віком ≥ 75 років у зв’язку з пі= 076;вищеним ризиком кровотеч у цій групі.

Через обмежені клінічні дані щодо пацієнтів віком ≥ 75 років з коронарним синдромом і = 79; гострим підйомом сегмента ST (STEMI) які отримували ЧКВ, та з підвищеним ризиком кровотечі застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози 600 мг клопідогреl= 3;ю таким пацієнтам слід розглядати лише після індивідуалn= 0;ної оцінки кровотечі у пацієнта лікарем.

Тромботич = 85;а тромбоцитоl= 7;енічна пурпура (ТТП)

Дуж = 77; рідко спостерігаl= 3;ися випадки тро = 84;ботичної тромбоцитоl= 7;енічної пурпури (ТТП) після застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю, іноді навіт= 00; після його короткочасl= 5;ого застосуванl= 5;я. ТТП проявляєтьl= 9;я тромбоцитоl= 7;енією та мікроангіоl= 7;атичною гемолітичнl= 6;ю анемією з неврологічl= 5;ими проявами, нирковою дисфункцієn= 2; або гарячко= 02;. ТТП потенційно = 08; станом, що загрожує життю та потребує не = 75;айного лікування, зокрема плазмафореk= 9;ом.

Набут= 072; гемофілія<= /i>

&#= 1055;овідомляло= ся про випадки розвитку набутої гемофілії після застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю. У випадках підтверджеl= 5;ого ізольованоk= 5;о збільшення АЧТЧ (активовано = 75;о часткового тромбопласm= 0;инового часу), що супр&= #1086;воджується або не супроводжуn= 8;ться кровотечею, питання про діагностувk= 2;ння набутої гемофілії повинно бут = 80; розглянуто. Пацієнти, з підтверджеl= 5;им діагнозом набутої гем = 86;філії повинні знаходитисn= 3; під наглядо = 84; спеціаліст&= #1072; і отримуват = 80; належне лікування, застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю повинно бут = 80; припинено.

Нещодав&= #1085;о перенесениl= 1; ішемічний інсульт

= Почат= 086;к лікування<= /span>

= ·=       =    &= #1055;ацієнтам із гострим малим ішемічним інсультом або з ТІА середнього та високого ступеня ризику подвійну антиагрегаl= 5;тну терапію (клопідогре = 83;ь та АСК) слід розпочинатl= 0; не пізніше ніж через 24 години післ= 03; початку зах = 74;орювання.

= ·=       =    &= #1053;емає даних щодо співвідношk= 7;ння користь-риз = 80;к короткострl= 6;кової подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії для пацієнтів і = 79; гострим малим ІІ або ТІА середнього та високого ступеня ризику з (нетравмати = 95;ним) внутрішньоm= 5;ерепним крововиливl= 6;м в анамнезі.

= ·=       =    &= #1055;ацієнтам з немалим ІІ монотерапіn= 2; клопідогреl= 3;ем слід розпочинатl= 0; лише через 7 днів після п= 086;чатку захворюванl= 5;я.

Пацієнти з немалим ІІ (показник за шкалою NIHSS > 4)

Зважа= 102;чи на відсутністn= 0; даних, використанl= 5;я подвійної антитромбоm= 4;итарної терапії не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Показання&raqu= o;).

Пацієнти з нещодавні = 84; малим ІІ або з ТІА середн= 100;ого та високого ступеня ризику, яким &#= 1087;ризначене або планується інтервенціl= 1;не втручання<= /i>

Немає даних, які підтверджуn= 2;ть доцільністn= 0; застосуванl= 5;я подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії пацієнтам, яким показане проведення каротидної ендартерекm= 0;омії або внутріш = 85;ьосудинної тромбектомo= 0;ї, або пацієнт = 72;м, яким планується проведення тромболізиl= 9;у або антикоагулn= 3;нтної терапії. Под= 074;ійна антиагрегаl= 5;тна терапія в ци= 093; ситуаціях н = 77; рекомендовk= 2;на.

Цитохром Р450 2С19 (CYP2C19)

Фар = 84;акогенетик&#= 1072;: за даними медичної літератури, = 091; пацієнтів і = 79; генетично зниженою фу = 85;кцією CYP2C19 спостерігаn= 8;ться менша конце = 85;трація активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі та менш виражений антитромбоm= 4;итарний ефект при застосуванl= 5;і рекомендовk= 2;них доз клопідо = 75;релю. Зараз існують тести, які дають змогу виявити генотип CYP2C19 у пацієнта.

Оск= 10;льки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зменшення концентрацo= 0;ї активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі крові. Кліні= 095;не значення цієї взаємодії н = 77; з’ясоване. Т= 086;му як запобіжний захід слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних та помірних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», перелік інгібіторіk= 4; CYP2C19 наведений = 091; розділі «Фармакокіl= 5;етика»).

Очі = 82;ується, що застосуванl= 5;я лікарських = 79;асобів, що індукуют= 00; активність CYP2= C19, призведе до підвищення рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю та може посилити ризик крово = 90;ечі. Як запобіжний захід слід уникати одн = 86;часного застосуванl= 5;я сильних індукторів CYP2= C19 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Субстрати = 092;ерменту CYP2C8

Пот = 88;ібна обережністn= 0; для пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь клопідогреl= 3;ь та лікарськ= 10; засоби, які є субстратамl= 0; CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Пер&= #1077;хресна реактивнісm= 0;ь поміж тієнопіридl= 0;нів

Пац= 10;єнтів слід перевірити щодо наявності в анамнезі гіперчутлиk= 4;ості до інших тіє= 085;опіридинів (таких як кло&#= 1087;ідогрель, тиклопідин, прасугрель), тому що надходили п = 86;відомлення про перехрестнm= 1; реактивнісm= 0;ь поміж тієнопіридl= 0;нів (див. розділ «Побічні реакції»). Застосуванl= 5;я тієнопіридl= 0;нів може призвести д = 86; виникнення від легких д= 086; важких алергічних реакцій, таких як висип, набря= 082; Квінке, або гематологіm= 5;них перехресниm= 3; реакцій, таких як тромбоцитоl= 7;енія і нейтропен= 10;я. Пацo= 0;єнти, які в минулому мали в анамнезі ал = 77;ргічні реакції та/а= 073;о гематологіm= 5;ні реакції на один тієноп= 10;ридин, можуть мати підвищений ризик розвитку ті= 08;ї ж або іншої реакції на інший тієнопіридl= 0;н. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг щодо наявно = 89;ті ознак гіперчутлиk= 4;ості у пацієнтів = 079; відомою алергією на тієнопіридl= 0;ни.

Порушення функції нирок

Тер = 72;певтичний досвід застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю обмежений, тому таким пацієнтам препарат слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Порушення функції печінки

Дос = 74;ід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки середньої тяжкості та можливістю = 74;иникнення геморагічнl= 6;го діатезу обмежений. Тому таким хворим клопідогреl= 3;ь слід призна = 95;ати з обережністn= 2; = ;(див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Допl= 6;міжні речовини

КЛОПІДОГР= 045;ЛЬ-САНОФІ містить лактозу. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями як непереносиl= 4;ість галактози, з= 072;гальний дефіцит лактази або порушення мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози не слід приймати це = 81; препарат.

КЛОПІДОГР= 045;ЛЬ-САНОФІ містить олі= 02; рицинову гідрогенізl= 6;вану, яка може спричиняти розлад шлунка та діарею.

Особливі застереженl= 5;я щодо застосуванl= 5;я

Пацієнтам слід обов’язковl= 6; повідомлятl= 0; лікарям про те, що вони приймають а = 85;тиретровір&#= 1091;сні препарати (лікарські з= 072;соби для лікування ВІЛ-інфекці = 81;).

Осо = 73;ливі застереженl= 5;я щодо залишків та = 074;ідходів. Будь-який н= ;евикориста = 85;ий препарат аб = 86; відходи пот = 88;ібно знищити відповідно до місцевих вимог.

За= стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Ва= гітність. Через відсутністn= 0; клінічних даних щодо з= 072;стосування клопідогреl= 3;ю у період вагітності небажано призначати препарат вагітним жінкам (заст= 077;режний захід).

Дос = 83;іди на тваринах не виявили прямого або опосередкоk= 4;аного негативногl= 6; впливу на вагітність, розвиток ембріона/пл = 86;да, пологи та постнатальl= 5;ий розвиток (ди= 074;. підрозділ «Доклінічнo= 0; дані з безпеки»).

Годув= 072;ння груддю. Неві= ;домо, чи екскретуєтn= 0;ся клопідогреl= 3;ь у грудне молоко люди = 85;и. У дослідженнn= 3;х на тваринах було показано, що він екскретуєтn= 0;ся в грудне молоко, тому &#= 1087;ід час лікування препаратом КЛОПІДОГРЕi= 1;Ь-САНОФІ годування груддю слід припинити.

Фертильні = 89;ть. Під час досліджень на лабораторнl= 0;х тваринах не було виявлено негативногl= 6; впливу клоп= 10;догрелю на фертильнісm= 0;ь.

Зда = 90;ність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Кло = 87;ідогрель не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автl= 6;транспорто= 084; або роботі з іншими меха = 85;ізмами.

Спос= ;іб застосуванl= 5;я та дози.

Дорослі та хворі літнього віку. КЛОПІД= ;ОГРЕЛЬ-САНО= 060;І призначати по 75 мг 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі.

У хворих &#= 1110;з гострим коронарним синдромом = без підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q на ЕКГ) лікування клопідогреl= 3;ем розпочинатl= 0; з одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг або 600 мг. Навантаж= 091;вальна доза 600 мг може бути застос = 86;вна пацієнтам віком до 75 років у разі, коли необхі = 76;не черезшкірнk= 7; коронарне втручання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Лікування клопідогреl= 3;ем слід продов = 78;увати дозою 75 мг 1 раk= 9; на добу (з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (АСК) у дозі 75-325 мг на добу). Оскільки застосуванl= 5;я більш висок = 80;х доз АСК підвищує ризик кровотечі, н= 077; рекомендуєm= 0;ься не перевищуваm= 0;и дозу АСК 100 мг.=

Оптимальн = 72; тривалість лікування формально н = 77; встановленk= 2;. Результати клінічних д = 86;сліджень свідчать на користь застосуванl= 5;я препарату д = 86; 12 місяців, а максимальнl= 0;й ефект спостерігаk= 4;ся через 3 місяці лікування.

Хворим із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST клопідогреl= 3;ь приймати по 75 мг 1 раз на добу, розпоч= 080;нати з одноразовоo= 1; навантажуk= 4;альної дози 300 мг у комбінації = 79; АСК, із засто&#= 1089;уванням тромболітиm= 5;них препаратів або без них. Лікування хворих віко = 84; від 75 років розпочинатl= 0; без навантажувk= 2;льної дози клопідогреl= 3;ю. Комбінованm= 1; терапію слі = 76; розпочинатl= 0; якомога раніше післ= 03; появи симптомів і продовжуваm= 0;и принаймні 4 тижні. Користь від = 079;астосуванн&= #1103; комбінації клопідогреl= 3;ю з АСК довше 4-х тижнів при цьому захворюванl= 5;і не вивчалас= 03; (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Якщо передбачаєm= 0;ься проведення черезшкірнl= 6;го коронарногl= 6; втручання (ЧКВ):

-           = 87;ацієнтам, яким проводитьсn= 3; первинне ЧК = 42;, та пацієнта = 84;, яким проводитьсn= 3; ЧКВ більш ні= 078; через 24 години післ= 03; отримання фібринолітl= 0;чної терапії, застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю слід починати з навантажувk= 2;льної дози 600 мг. Навантажувk= 2;льну дозу 600 мг пацієнтам в= 10;ком від 75 років слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

- =           па= ;цієнтам, яким проводитьсn= 3; ЧКВ у межах 24 г= ;один після отримання фібринолітl= 0;чної терапії, слі= 076; застосуватl= 0; навантажувk= 2;льну дозу клопідогреl= 3;ю 300 мг.

Лікув = 72;ння клопідогреl= 3;ем слід продов = 78;увати у дозі 75 мг один раз на добу у комбі= 085;ації з АСК. У клінічній практиці діапазон призначеноo= 1; підтримуваl= 3;ьної дози АСК становить від 75 мг до 325 м = 75; на добу. Оскільки застосуванl= 5;я більш високих доз АСК підвищу= 08; ризик кровотечі, рекомендуєm= 0;ься не перевищу = 74;ати дозу АСК 100 мг. Комбінованm= 1; терапію слі = 76; розпочинатl= 0; якомога раніше післ= 03; появи симптомів і продовжуваm= 0;и до 12 місяців (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Дорос&= #1083;і пацієнти з ТІА середнього та високого ступеня ризику або з &#= 1084;алим ішемічним інсультом<= /i>

Дорос = 83;і пацієнти з ТІА середнього та високого ступеня ризику (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або малим ІІ (показник за шкалою NIHSS ≤ 3) повинні отримувати навантажувk= 2;льну дозу клопід = 86;грелю 300 мг, а потім продовжуваm= 0;и лікування дозою 75 мг клопідогреl= 3;ю один раз на добу та АСК у дозі 75−100 мг один раз на добу. Лікування клопідогреl= 3;ем та АСК слід починати протягом 24 годин після = 087;очатку захворюванl= 5;я та продовжуваm= 0;и протягом 21 дня з подальшою антиагрегаl= 5;тною монотерапіn= 8;ю.

Пацієнта&#= 1084; з фібриляцієn= 2; передсердь клопідогреl= 3;ь застосовувk= 2;ти в однократніl= 1; добовій доз= 10; 75 мг. Разом із клопідогреl= 3;ем слід розпочати т = 72; продовжуваm= 0;и застосуванl= 5;я АСК (у дозі 75-100 м&= #1075; на добу) (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

У випадку пропуску прийому доз = 80;:

·      якщо з моменту, кол= 080; потрібно було прийма = 90;и чергову доз = 91;, минуло менш = 77; 12 годин, пацієнт має негайно прийняти пропущену дозу, а насту&#= 1087;ну дозу вже приймати у звичний час;
·      якщо минуло більше 12 годин, пацієнту слід прийня = 90;и наступну чергову доз = 91; у звичний ча= 089; і не подвоювати дозу для компенсуваl= 5;ня пропущеної дози.

Нирко= 074;а недостатніl= 9;ть. Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю обмежений (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Печінко&= #1074;а недостатніl= 9;ть. Терапе= ;втичний досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічнl= 6;го діатезу обмежений (д= 080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Діти.

Клопідогр = 77;ль не слід застосовувk= 2;ти дітям (віком до 18 років), оскільки немає даних щодо ефективносm= 0;і препарату для цієї вікової категорії пацієнтів (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Перед= 086;зування.

При передозуваl= 5;ні клопідогреl= 3;ю може спосте = 88;ігатися подовження часу кровотечі з = 085;аступними ускладненнn= 3;ми. У разі виникнення кровотечі рекомендуєm= 0;ься симптоматиm= 5;не лікування.=

= 40;нтидот фармакологo= 0;чної активності клопідогреl= 3;ю невідомий. При необхідносm= 0;і негайного коригуваннn= 3; подовженогl= 6; часу кровот = 77;чі дія клопідогреl= 3;ю може бути припинена ш = 83;яхом переливаннn= 3;м тромбоцитаl= 8;ної маси.

Побічні реакції.

Корот= 082;ий опис профіл= 02; безпеки.

&#= 1041;езпека застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю досліджена = 91; більш ніж 44000 пацієнтів, які взяли уч= 072;сть у клінічних дослідженнn= 3;х (з них у більш&= #1077; ніж 12000 осіб курс лікування тривав 1 рік і довше). У дослідженнo= 0; CAPRIE дія клопідогреl= 3;ю у дозі 75 мг на добу загало = 84; була порівнянноn= 2; з дією АСК у дозі 325 мг на добу незалежно від віку, статі або раси хворих.
Крі = 84; даних клінічних досліджень, = 074;раховували&= #1089;ь спонтанні повідомленl= 5;я про побічні реакції під час застосуванl= 5;я препарату у клінічній практиці.

Кро = 74;отеча була найпоширенo= 0;шою побічною ре = 72;кцією, що спостерігаl= 3;ася як у клінічн= 080;х дослідженнn= 3;х, так і у постмаркетl= 0;нговому періоді, під час яких вон= 072; найчастіше виникала у перший місяць лікування.

У дослідже= нні CAPRIE у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли клопідогреl= 3;ь або АСК, загальна частота кровотечі с = 90;ановила 9,3 %. Частота виникнення тяжких випа = 76;ків кровотеч була однаковою для клопідо = 75;релю та АСК.

У дослідженнo= 0; CURE не спостерігаl= 3;ося збільшення частоти вин = 80;кнення великих кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і комбінації клопідогреl= 3;ь + АСК упродов&#= 1078; 7 днів після проведення операції аортокоронk= 2;рного шунтування = 91; пацієнтів, які припини = 83;и лікування більш ніж за 5 днів до хіру= 088;гічного втручання. У пацієнтів, які продовж = 91;вали лікування продовж 5 днів до операції аортокоронk= 2;рного шунтування, частота вин = 80;кнення цього явища становила 9,6 % m= 1; групі клопідогреl= 3;ь + АСК та 6,3 % у групі плацебо + АСК.<= /p>
У дослідженнo= 0; CLARITY спостерігаl= 3;ося загальне підвищення частоти виникнення кровотеч у групі, яка приймала клопідогреl= 3;ь + АСК, порівняно = 79; групою, яка отримувала плацебо + АСК. Частота виникнення великої кровотечі б = 91;ла подібною в обох групах. Ця величина була стійко= 02; у підгрупах пацієнтів, щ= 086; відрізнялиl= 9;я за початковимl= 0; параметрамl= 0; і типом фібр= 080;нолітика або гепаринотеl= 8;апії.

У дослідженнo= 0; COMMIT загальна частота виникнення великих нец = 77;ребральних або церебральнl= 0;х кровотеч бу = 83;а низькою і подібною в обох групах.

У дослідженнo= 0; ACTIVE-А частота виникнення великих кровотеч бу = 83;а вищою у групі, яка отримувала клопідогреl= 3;ь + АСК, порівняно з групою, яка отримувала = 87;лацебо + АСК (6,7 % проти 4,3 %). В обох група= 093; великі кров = 86;течі були переважно екстракранo= 0;ального походження (5,3= % у групі клопідогреl= 3;ь + АСК, 3,5 % у групі плацебо + АСК), в основному шлунково-ки = 96;кові кровотечі (3,5 % проти 1,8 %). Спостерігаl= 3;ося збільшення кількості внутрішньоm= 5;ерепних кровотеч у групі клопідогреl= 3;ь + АСК порівняно з групою плацебо + АСК (= 1,4 % проти 0,8 % відповідно). Між цими групами не б= 091;ло виявлено статистичнl= 6; достовірноo= 1; різниці у частоті виникнення летальних кровотеч (1,1 % у групі клопідогреl= 3;ь + АСК та 0,7 % у групі плаце = 73;о + АСК), а також геморагічнl= 6;го інсульту (0,8 % т = 72; 0,6 % відповідно= ;).

У дослідженнo= 0; TARDIS пацієнти з нещодавно перенесениl= 4; ішемічним інсультом, які отримують інтенсивну = 72;нтитромбоц&#= 1080;тарну терапію з трьох лікар = 89;ьких засобів (АСК + клопідогреl= 3;ь + дипіридамо= 083;), мали надмірні кровотечі т = 72; кровотечі тяжкого ступеня пор= 10;вняно з монотерапіn= 8;ю клопідогреl= 3;ем або комбіна = 94;ією АСК і дипіридамоl= 3;у (скоригован = 86; загальне ВШ 2,5= 4, 95 % ДІ 2,05-3,16, p < 0,0001).

С= 087;исок побічних реакцій у вигляді таблиці.
Побічні ефекти, які спостерігаl= 3;ися під час клінічних досліджень або при застосуванl= 5;і засобу в клінічній практиці за даними спонтанних повідомленn= 0;, наведені у таблиці 1. Побічні реакції роз = 87;оділені за системою &la= quo;Орган-Клас», частота їх виникнення визначена таким чином: &#= 1095;асто (від > 1/100 до <1/10), нечасто (від > 1/1000 до <1/100), рідко (від > 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними). Для кожного класу системи органів побічні ефекти представлеl= 5;і в порядку зниження їх = 089;ерйозності.

Таблиm= 4;я 1

Сист= 077;ма «Орган-Клас&= raquo;

Часто

Нечасто

Рідко

Дуже рідко, частота невідома*

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Тромбоц= ;итопенія, лейкоцитоп= 077;нія, еозинофілі= 103;

Нейтроп= ;енія, включаючи тяжку нейтропені= 102;

Тромбот= 080;чна тромбоцито= 087;енічна пурпура (ТТП) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), апластична анемія, панцитопен= 110;я, агранулоци= 090;оз, тяжка тромбоцито= 087;енія, набута гемофілія А, = гранулоцитl= 6;пенія, анемія

З боку серця

Коуніс-с&#= 1080;ндром (вазоспасти&#= 1095;на алергічна с&#= 1090;енокардія/ алергічний інфаркт міокарда) як наслідок реакції підвищеної чутливості до клопідогре= 083;ю*

З боку імунної системи

Сироват= 082;ова хвороба, анафілакто= 111;дні реакції, перехрестн= 072; гіперчутли= 074;ість тієнопірид= 080;нів (таких як тиклопідин, прасугрель) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)*, аутоімунни= 081; інсулінови= 081; синдром,

що може призвести до

тяжкої гіпоглікем= 110;ї,

особлив= 086; у пацієнтів
з HLA DRA4

підтипо= 084;

Психічн= ;і розлади

Гал&#= 1102;цинації, сплутаніст= 100; свідомості

З боку нервової системи

Внутрішнь= ;очерепні кровотечі (у деяких випа&#= 1076;ках – з летальним наслідком), головний бі&#= 1083;ь, парестезія, запамороче= 085;ня

Зміна смакового сприйняття, &= #1072;гевзія

З боку органів зору

Крововили= ;в в ділянку ока (кон’юнктив&#= 1072;льна, окулярна, ре&= #1090;инальна)

З боку органів слуху та лабіринту

Вертиго= ;

З боку судин

Гематом= ;а

Тяжкий крововилив, кровотеча з операційно= 111; рани, васкуліт, артеріальн= 072; гіпотензія

З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я

Носова кровотеча

Кровоте= 095;і респіратор= 085;их шляхів (кровохарка&#= 1085;ня, легенева кровотеча), бронхоспаз= 084;, інтерстиці= 072;льний пневмоніт, еозинофіль= 085;а пневмонія

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Шлунково-l= 2;ишкова кровотеча, діарея, абдоміналь-&#= 1085;ий біль, диспепсія

Виразка шлунка та дванадцяти= 087;алої кишки, гастр&= #1080;т, блювання, нудота, запор, метеоризм

Ретропе= ;рито-неальн= 080;й крововилив

Шлунков= 086;-кишкові та ретроперит= 086;неальні кровотечі з летальним наслідком, панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоци&#= 1090;арний), стоматит

З боку гепатобілі= 072;р-

ної системи

Гостра печінкова недостатні= 089;ть, гепатит, ано&= #1084;альні результати показників функції печінки

З боку шкіри та підшкірних тканин

Підшкір= ;ний крововилив

Висипання= ;, свербіж, внутрішньо= 096;кірні крововилив= 080; (пурпура)

Бул&#= 1100;озний дерматит (токсичний
епі&#= 1076;ермальний

некролі= 079;, синдром Стівенса–Д= 078;онсона, мультиформ= 085;а еритема, гострий генералізо= 074;аний екзантемат= 086;зний пустульоз (ГГЕП), ангіоневро= 090;ичний набряк, кропив’янк= 072;, медикамент= 086;зний синдром гіперчутли= 074;ості, медикамент= 086;зні висипання з еозинофілі= 108;ю та системними проявами (DRESS синдром), ери= тематозні або ексфоліати= 074;ні висипання, е&= #1082;зема, червоний плоский лишай

З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини

Кістков= 086;-м’язові крововилив= 080; (гемартроз), а= ;ртрит, артралгія, міалгія

З боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів

Гематур= ;ія

Гломеру= 083;онефрит, підвищення рівня креат&#= 1080;ніну в крові

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Г= 10;некомастія

Загальні розлади і реакції у місці введення

Кровоте= ;чі у місці ін’єкції

Гар&#= 1103;чка

Зміни у результата= 093; лабораторн= 080;х досліджень

Подовженн= ;я часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілі= 074; і тромбоциті= 074;

* Інформація стосовно клопідогреl= 3;ю з частотою «частота невідома».

Повідомлен= ;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Пов= 10;домлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизо&= #1074;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням: htt= ps://aisf.dec.gov.ua.

Терм= ;ін придатностo= 0;. 3 роки.

= 059;мови зберігання. Не потребує особливих умов зберігання.

Зберіга= ти в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка. ͏= 0; 14 (14х1): по 14 таблеток у блістері, по 1 блістеру в к= 072;ртонній коробці.

№ 30 (30х1), = № 90 (30х3): по 30 таблеток у блістері, по 1 або по 3 бліст&= #1077;ри в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Ви= ;робник. САНОФІ ВІНТРОП ІНДАСТРІА.

Місцезн&#= 1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.=

1 ру де ля Вірж Амбаре ет Лаграв 33565 КАРh= 1;ОН БЛАН СЕДЕКС, Франція.

Заявник.

ТОВ «Санофі-Аве = 85;тіс Україна».

Місц= езнаходженl= 5;я заявника.=

Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50h= 0;.

*Сист= 077;ма «Орган-Клас&= raquo;*	*Часто*	*Нечасто*	*Рідко*	Дуже рідко, частота невідома*
З боку крові та лімфатично= 111; системи		Тромбоц= ;итопенія, лейкоцитоп= 077;нія, еозинофілі= 103;	Нейтроп= ;енія, включаючи тяжку нейтропені= 102;	Тромбот= 080;чна тромбоцито= 087;енічна пурпура (ТТП) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»), апластична анемія, панцитопен= 110;я, агранулоци= 090;оз, тяжка тромбоцито= 087;енія, набута гемофілія А, = гранулоцитl= 6;пенія, анемія
З боку серця				Коуніс-с&#= 1080;ндром (вазоспасти&#= 1095;на алергічна с&#= 1090;енокардія/ алергічний інфаркт міокарда) як наслідок реакції підвищеної чутливості до клопідогре= 083;ю*
З боку імунної системи				Сироват= 082;ова хвороба, анафілакто= 111;дні реакції, перехрестн= 072; гіперчутли= 074;ість тієнопірид= 080;нів (таких як тиклопідин, прасугрель) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)*, аутоімунни= 081; інсулінови= 081; синдром, що може призвести до тяжкої гіпоглікем= 110;ї, особлив= 086; у пацієнтів з HLA DRA4 підтипо= 084;
Психічн= ;і розлади				Гал&#= 1102;цинації, сплутаніст= 100; свідомості
З боку нервової системи		Внутрішнь= ;очерепні кровотечі (у деяких випа&#= 1076;ках – з летальним наслідком), головний бі&#= 1083;ь, парестезія, запамороче= 085;ня		Зміна смакового сприйняття, &= #1072;гевзія
З боку органів зору		Крововили= ;в в ділянку ока (кон’юнктив&#= 1072;льна, окулярна, ре&= #1090;инальна)
З боку органів слуху та лабіринту			Вертиго= ;
З боку судин	Гематом= ;а			Тяжкий крововилив, кровотеча з операційно= 111; рани, васкуліт, артеріальн= 072; гіпотензія
З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я	Носова кровотеча			Кровоте= 095;і респіратор= 085;их шляхів (кровохарка&#= 1085;ня, легенева кровотеча), бронхоспаз= 084;, інтерстиці= 072;льний пневмоніт, еозинофіль= 085;а пневмонія
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Шлунково-l= 2;ишкова кровотеча, діарея, абдоміналь-&#= 1085;ий біль, диспепсія	Виразка шлунка та дванадцяти= 087;алої кишки, гастр&= #1080;т, блювання, нудота, запор, метеоризм	Ретропе= ;рито-неальн= 080;й крововилив	Шлунков= 086;-кишкові та ретроперит= 086;неальні кровотечі з летальним наслідком, панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоци&#= 1090;арний), стоматит
З боку гепатобілі= 072;р- ної системи				Гостра печінкова недостатні= 089;ть, гепатит, ано&= #1084;альні результати показників функції печінки
З боку шкіри та підшкірних тканин	Підшкір= ;ний крововилив	Висипання= ;, свербіж, внутрішньо= 096;кірні крововилив= 080; (пурпура)		Бул&#= 1100;озний дерматит (токсичний епі&#= 1076;ермальний некролі= 079;, синдром Стівенса–Д= 078;онсона, мультиформ= 085;а еритема, гострий генералізо= 074;аний екзантемат= 086;зний пустульоз (ГГЕП), ангіоневро= 090;ичний набряк, кропив’янк= 072;, медикамент= 086;зний синдром гіперчутли= 074;ості, медикамент= 086;зні висипання з еозинофілі= 108;ю та системними проявами (DRESS синдром), ери= тематозні або ексфоліати= 074;ні висипання, е&= #1082;зема, червоний плоский лишай
З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини				Кістков= 086;-м’язові крововилив= 080; (гемартроз), а= ;ртрит, артралгія, міалгія
З боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів		Гематур= ;ія		Гломеру= 083;онефрит, підвищення рівня креат&#= 1080;ніну в крові
З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз			Г= 10;некомастія
Загальні розлади і реакції у місці введення	Кровоте= ;чі у місці ін’єкції			Гар&#= 1103;чка
Зміни у результата= 093; лабораторн= 080;х досліджень		Подовженн= ;я часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілі= 074; і тромбоциті= 074;