Зh= 0;ТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерстk= 4;а охорони

здоров’&#= 1103; України

__25.02.2023__ № __388__

Рk= 7;єстраційне посвідченнn= 3;

№ UA/16530/01/01

= ЗМ= ;ІНИ ВНЕСЕНО

Наказ Міністерстk= 4;а охорони

здоров’я України<= /b>

__________ № _______

=

ІНСТРУКЦІ&#= 1071;

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ГЕНВОЯ^®=

(GENVOYA^®)

Склад:

діючі речовини: елвітегравo= 0;р, кобіцистат, емтрицитабo= 0;н, тенофовіру алафенамід.

1 таблетк&#= 1072;, вкрита плівковою оболонкою, містить: 150 мг елвітегравo= 0;ру, кількість кобіцистатm= 1; на кремнію діоксиді, еквівалентl= 5;у 150 мг кобіцистатm= 1;, 200 мг емтрицитабo= 0;ну та кількіст= 00; тенофовіру алафенамідm= 1; фумарату, еквівалентl= 5;у 10 мг тенофовіру алафенамідm= 1;;

до= ;поміжні речовини:=

яд= ;ро таблетки: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна (E 460); натрію кроскармелl= 6;за; гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072; (E 463); кремнію діоксид (E 551); натрію лаурилсульm= 2;ат; магнію стеарат; плівкова оболонка: спирт полів= 10;ніловий, титану діоксид (Е 171), поліетиленk= 5;ліколь, тальк, індигокармo= 0;ну алюмінієвиl= 1; лак (E 132), заліз = 72; оксид жовти = 81; (E 172).

Лікарська форма.

Табл= 077;тки, вкриті плів = 82;овою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зеленого кольору, у формі капсули, з гравіюваннn= 3;м «GSI» з одного боку та «510» — k= 9; іншого.

Фармакоте&#= 1088;апевтична група.

Прот= 080;вірусні препарати д = 83;я системного застосуванl= 5;я. Противірусl= 5;і препарати для лікування ВІЛ‑інфекцo= 0;й. Комбінації.

Код АТХ J05AR18.

Фармаколо&#= 1075;ічні властивостo= 0;.

= Фарма= 082;одинаміка.

Елвітег = 88;авір – інгібітор перенесеннn= 3; ланцюга інтегразою ВІЛ-1. Інтеграза є кодованим ферментом ВІЛ-1, необхідним для реплікації вірусу. Інгібуваннn= 3; інтегрази попереджає інтеграцію = 44;НК ВІЛ-1 з геномн&= #1086;ю ДНК хазяїна, блокуючи утворення провірусу ВІЛ-1 та поширення вірусної інфекції.

Кобіцис = 90;ат є вибіркови = 84; необоротни&= #1084; інгібітороl= 4; ферментів цитохрому P450 (CYP) підродини CYP3A. Пригніченнn= 3; опосередкоk= 4;аного CYP3A метаболізмm= 1; кобіцистатl= 6;м підвищує си = 89;темну дію субстратів CYP3= A, таких як елвітегравo= 0;р, при цьому біодоступнo= 0;сть обмежуєтьсn= 3;, а період напіввиведk= 7;ння скорочуєтьl= 9;я за рахунок метаболізмm= 1;, залежного в= 10;д CYP3A.

Емтрици = 90;абін є нуклеозиднl= 0;м інгібітороl= 4; зворотної транскриптk= 2;зи та нуклеозиднl= 0;м аналогом 2-де&#= 1079;оксицитиди= ну. Емтрицитабo= 0;н фосфорилюєm= 0;ься клітинними ферментами, = 091; результаті чого утворюєтьсn= 3; трифосфат е = 84;трицитабін&#= 1091;. Трифосфат емтрицитабo= 0;ну пригнічує реплікацію ВІЛ через проникненнn= 3; до вірусної ДНК шляхом зворотної транскриптk= 2;зи ВІЛ, що призводить до обриву      Д = 53;К-ланцюга. Емтрицитабo= 0;н діє на ВІЛ‑1, ВІЛ‑2 та вірус гепатиту В.

Теноm= 2;овіру алафенамід = 08; нуклеотиднl= 0;м інгібітороl= 4; зворотної транскриптk= 2;зи та фосфоноаміk= 6;атною неактивною формою тено = 92;овіру (аналог 2‑дез&#= 1086;ксіаденози= нмонофосфаm= 0;у). Тенофовіру алафенамід може проникати д = 86; клітин, а за р&= #1072;хунок підвищеної стабільносm= 0;і в плазмі та внутрішньоl= 2;літинної активації через гідро = 83;із за допомого= 02; катепсину А тенофовіру = 72;лафенамід є більш ефективним, = 085;іж тенофовіру = 76;изопроксил, що пов’язан = 86; з концентра = 94;ією тенофовіру = 74; мононуклеаl= 8;них клітинах пе = 88;иферійної крові (в тому числі лімфоцитах = 90;а інших клітинах-мі = 96;енях ВІЛ) і макрофагах. Внутрішньоl= 2;літинний тенофовір д = 72;лі фосфорилюєm= 0;ься, перетворююm= 5;ись на фармакол = 86;гічно активний метаболіт – = 076;ифосфат тенофовіру. Дифосфат тенофовіру пригнічує реплікацію ВІЛ через проникненнn= 3; до вірусної ДНК шляхом зворотної транскриптk= 2;зи ВІЛ, що призводить до обриву ДН= 050;‑ланцюга. Тенофовір д= 10;є на ВІЛ‑1, ВІЛ‑2 та вірус гепатиту В.

Проти= вірусна дія in vitro.

Елвітег = 88;авір, емтрицитабo= 0;н і тенофовір = 91; алафенамід продемонстl= 8;ували синергічну противірусl= 5;у активність = 91; клітинних к = 91;льтурах. Спільна противірусl= 5;а дія елвітег = 88;авіру, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у алафенамідm= 1; зберігаласn= 0; під час досл= 110;джень у присутностo= 0; кобіцистатm= 1;.

Протl= 0;вірусна активність елвітегравo= 0;ру щодо лабораторнl= 0;х і клінічних штамів ВІЛ‑1 оцінюваласn= 0; на лімфобластl= 6;їдних клітинах, моноцитах/м = 72;крофагах, а також на лімфоцитах периферійнl= 6;ї крові, а значення ефективної концентрацo= 0;ї для пригніченнn= 3; 50 = % вірусів (EC_{50)
варіювалисn=
0;
в діапазоні
від    0,02
до 1,7 нмоль.
Елвітегравo=
0;р
показав
противірусl=
5;у
активність
=
91;
клітинній
культурі
щодо ВІЛ‑1 з
монофілетиm=
5;них
груп A, B, C, D, E, F, G та O
(значення EC₅₀
варіювалисn=
0;
у діапазоні
від 0,1 до 1,3 нмо
=
83;ь),
а також щодо
ВІЛ‑2
(значення EC₅₀
становило 0,53 &=
#1085;моль).}

Кобіm= 4;истат не мав помітної противірусl= 5;ої активності щодо ВІЛ‑1 та не антагонізуk= 4;ав противірусl= 5;ий ефект елвіт = 77;гравіру, емтрицитабo= 0;ну або тенофов= 10;ру.

Протl= 0;вірусна активність емтрицитабo= 0;ну щодо лабораторнl= 0;х і клінічних штамів ВІЛ‑1 оцінюваласn= 0; на лініях лімфобластl= 6;їдних клітин, клітинній лінії MAGI CCR5, а також на мононуклеаl= 8;них клітинах периферійнl= 6;ї крові. Значе= 085;ня EC₅₀ емтрицитабo= 0;ну варіювалисn= 0; в діапазоні від 0,0013 до 0,64 мкм= оль. Емтрицитабo= 0;н показав противірусl= 5;у активність = 91; клітинній культурі щодо ВІЛ‑1 з монофілетиm= 5;них груп A, B, C, D, E, F та G (значення EC₅₀ варіювалисn= 0; у діапазоні від 0,007 до 0,075 мкм= оль), а також продемонстl= 8;ував штам-специф= 10;чну активність щодо ВІЛ-2 (значення EC₅₀ варіювалисn= 0; у діапазоні від 0,007 до 1,5 мкм&#= 1086;ль).

Протl= 0;вірусна активність тенофовіру алафенамідm= 1; щодо лабораторнl= 0;х і клінічних = 096;тамів ВІЛ‑1 підтип= 091; В оцінюваласn= 0; на лініях лімфобластl= 6;їдних клітин, мононуклеаl= 8;них клітинах периферійнl= 6;ї крові, перви= 085;них моноцитах/м = 72;крофагах, а також на лімфоцитах CD4+= ‑T. Значення EC₅₀ &#= 1090;енофовіру алафенамідm= 1; варіювалисn= 0; у діапазоні від 2,0 до 14,7 нмо= 083;ь. Тенофовіру алафенамід показав противірусl= 5;у активність = 91; клітинній культурі що = 76;о ВІЛ‑1 усіх монофілетиm= 5;них груп (M, N та O), включаючи п= 10;дтипи A, B, C, D, E, F та G (значення EC₅₀ варіювалисn= 0; у діапазоні від 0,10 до 12,0 нмо&#= 1083;ь), а також продемонстl= 8;ував штам-специф= 10;чну активність щодо ВІЛ‑2 (значення EC₅₀ варіювалисn= 0; у діапазоні від 0,91 до 2,63 нмо&#= 1083;ь).
Резистент&#= 1085;ість.

In vitro.

Знижена чутливість до елвітегравo= 0;ру найчастіше пов’язана з первинними мутаціями інтегрази T66I, E92Q і Q148R. Крім того, у вибірці клітинних культур спостерігаl= 3;ись такі додатк = 86;ві мутації інтегрази, я= 082; H51Y, F121Y, S147G, S153Y, E157Q і R263K. Штами ВІЛ‑1 із резистентнl= 0;ми до ралтегравіl= 8;у заміщеннямl= 0; T66A/K, Q148H/K і N155H продемонстl= 8;ували перехресну = 88;езистентні&#= 1089;ть до елвітегравo= 0;ру.

Оскільк = 80; кобіцистат не має противірусl= 5;ої активності, продемонстl= 8;увати резистентнo= 0;сть до нього in vitro неможливо.

Знижk= 7;на чутливість до емтрицитабo= 0;ну пов’язана з мутаціями M184V/I = 091; зворотній транскриптk= 2;зі ВІЛ‑1.

Штамl= 0; ВІЛ‑1 зі зниженою чутливістю до тенофовіру алафенамідm= 1; виявляють мутацію K65R у зворотній т = 88;анскриптаз&#= 1110; ВІЛ‑1; крім то&= #1075;о, у зворотній транскриптk= 2;зі ВІЛ‑1 тимчасово спостерігаl= 3;ась мутація K70E. Штами ВІЛ‑1 з мутацією K65R мають суттєво знижену чутливість до абакавір = 91;, емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру та ламівудину.

Зас&= #1090;осування пацієнтам, щ= 086; не отримували попередньоk= 5;о лікування.=

У рамках об’єднаногl= 6; аналізу проводилосn= 0; генотипуваl= 5;ня на штамах ВІ= 051;‑1, виділених з плазми кров= 10; пацієнтів, щ= 086; не проходил = 80; антиретровo= 0;русну терапію, які &#= 1086;тримували препарат Генвоя^® в ході досліджень третьої фаз = 80; GS‑US‑292‑0104 та GS‑US‑292‑= ;0111 і в яких було зафіксованl= 6; показник РН = 50; ВІЛ‑1 ≥ 400 коп&#= 1110;й/мл на момент підтверджеl= 5;ня вірусологіm= 5;ної неефективнl= 6;сті лікування, н= 072; 144 тижні або в момент достроковоk= 5;о припинення прийому препарату. Д= 086; 144 тижня розвиток однієї або декількох первинних мутацій, пов’язаних із резистентнo= 0;стю до елвітегравo= 0;ру, емтрицитабo= 0;ну або тенофовіру алафенамідm= 1;, спостеріга&= #1074;ся в отриманих = 091; 12 з 22 пацієнті= в штамах ВІЛ-1, для яких бул= 080; наявні дані щодо генотипів н = 72; основі парного пор= 10;вняння на початку дослідженнn= 3;, та в штамах, які &= #1087;оказали відсутністn= 0; ефекту лікування препаратом Генвоя^® (от&= #1088;имані у 12 з 866 пацієнm= 0;ів [1,4 %]), що порівн= 102;валися з 12 з 20 штамів, виділених в момент констатаціo= 1; відсутностo= 0; ефекту ліку = 74;ання, у пацієнтів із даними генотипів, щ= 086; підлягають оцінюванню та проходи= ли терапію елвітегравo= 0;ром/кобіцис&#= 1090;атом/емтриц= ;итабіном/те= 085;офовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом (12 з= 867 пацієнтів [1,4 %]). У штамах ВІЛ‑1, отриманих в= 10;д 12 пацієнтів, що проходил = 80; лікування препаратом Генвоя^® і у яких розвинуласn= 0; резистентнo= 0;сть, виникли мутації зворотної транскриптk= 2;зи M184V/I (n =3D 11) та K65R/N (n =3D 2), = 072; також мутації інтегрази T66T/A/I/V = (n =3D 2), E92Q (n =3D 4), Q148Q/R (n =3D 1) та N155H = (n =3D 2). У штамах ВІЛ= 209;1 від 12 пацієн= 090;ів, що проходил = 80; терапію елвітегравo= 0;ром/кобіцис&#= 1090;атом/емтриц= ;итабіном/те= 085;офовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом і = 091; яких розвинуласn= 0; резистентнo= 0;сть, виникли мутації зворотної транскриптk= 2;зи M184V/I (n =3D 9), K65R/N (n =3D 4) та L210W (n =3D 1), а також мутації інтегрази E92Q/V (n&n= bsp;=3D 4), Q148R (n =3D 2) та N155H/S (n =3D 3). i= 9; більшості штамів ВІЛ‑1 від пацієнтів з обох лікувальниm= 3; груп, у яких розвинулисn= 0; мутації резистентнl= 6;сті до елвітегравo= 0;ру, також розвинулисn= 0; мутації резистентнl= 6;сті одночасно д = 86; емтрицитабo= 0;ну та елвітегравo= 0;ру.

У рамках фенотипічнl= 6;го аналізу пацієнтів і = 79; вибірки, що підлягала о = 89;таточному аналізу на резистентнo= 0;сть, було встановленl= 6;, що 7 з 22 пацієн= тів (32 %) групи, що проходила лікування препаратом = 43;енвоя^®, мали штами ВІЛ‑1 зі зниженою чутливістю до елвітегравo= 0;ру в порівнянн= 10; зі штамами ВІЛ‑1 від 7 з 20 l= 7;ацієнтів (35 %) групи, що проходила терапію елвітегравo= 0;ром/кобіцис&#= 1090;атом/емтриц= ;итабіном/те= 085;офовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом, а штами ВІЛ‑1 від 8 пацієн = 90;ів (36 %) групи, що проходила лікування препаратом = 43;енвоя^®, мали знижен = 91; чутливість до емтрицитабo= 0;ну в порівнянн= 10; зі штамами ВІЛ-1 від 7 пац&= #1110;єнтів (35 %) групи, що проходила терапію елв= 10;тегравіром/&= #1082;обіцистато= ;м/емтрицита= 073;іном/тенофо= віру дизопроксиl= 3;у фумаратом. В 1&= nbsp;пацієнта групи, що проходила лікування п = 88;епаратом Генвоя^® (1 з 22 [4,5 %]), та 2 пацієнт= 10;в групи, що проходила терапію елв= 10;тегравіром/&= #1082;обіцистато= ;м/ емтрицитабo= 0;ном/тенофов&#= 1110;ру дизопроксиl= 3;у фумаратом (2 з = 20 [10 %]), було виявлено знижену чутливість до тенофові = 88;у.

Зас= тосування пацієнтам з недостатньl= 6;ю вірусологіm= 5;ною відповіддю.

У ході клінічного дослідженнn= 3; за участю па= 094;ієнтів із недостатньl= 6;ю вірусологіm= 5;ною відповіддю, які були переведені = 79; курсу лікування е = 84;трицитабін&#= 1086;м/тенофовір= ;у дизопроксиl= 3;у фумаратом т = 72; третім агентом (GS‑US‑292= 209;0109, n =3D 959), було виявлено 3 п = 72;цієнти з резистентнo= 0;стю ВІЛ‑1 до препарату Генвоя^® (M184M/I;M184I+E92G; M184V+E92Q) до 96-го тижня.

Заст= осування пацієнтам і = 79; супутньою інфекцією ВІЛ-1 та ВГВ.

У клінічному дослідженнo= 0; за участю осіб = 110;з вірусологіm= 5;ною супресією В = 30;Л та супутнім хронічним гепатитом В, які отримували = 87;репарат Генвоя^®= протягом 48 т= 080;жнів         =             (GS-US-292-1249, n =3D 72), двоє уча = 89;ників було відібрано для аналізу резистентнl= 6;сті. У цих пацієн= 090;ів із ВІЛ-1 або ВГВ не було виявлено амінокислоm= 0;них замін, пов’язаних = 79; резистентнo= 0;стю до будь-яког= 086; компоненту препарату Генвоя^®.

Перехрес = 85;а резистентнo= 0;сть в інфікованиm= 3; ВІЛ‑1 пацієнтів, я= 082;і не отримували попередньоk= 5;о лікування а = 73;о мають недостатню вірусологіm= 5;ну відповідь.=

Сті= йкі до елвітегравo= 0;ру віруси демонструюm= 0;ь різний ступінь перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті до ралтегравіl= 8;у – інгібітор = 72; перенесеннn= 3; ланцюга інтегразою, залежно від = 090;ипу та кількост= 10; мутацій. Віруси, що виявляють мутації T66I/A, зберігають чутливість до ралтегра = 74;іру, тоді як більшість інших патте = 88;нів продемонстl= 8;ували знижену чутливість до ралтегравіl= 8;у. Віруси, що виявляють м = 91;тації резистентнl= 6;сті до елвітегравo= 0;ру або ралтегр = 72;віру, зберігають чутливість до долутегр = 72;віру.

Стійl= 2;і до емтрицитабo= 0;ну віруси із заміщенням M184= V/I мали перехресну резистентнo= 0;сть до ламівуди = 85;у, однак залишались чутливими д = 86; диданозину, ставудину, тенофовіру = 90;а зидовудину.

Мутац= 110;ї K65R та K70E призводили до зниженої чутливості до абакавір = 91;, диданозину, ламівудину, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру, однак збері = 75;али чутливість до зидовудину.

Фар= 084;акокінетик&= #1072;.

Абсорбц= ;ія.

Після пероральноk= 5;о прийому під час їжі у пацієнтів, інфікованиm= 3; ВІЛ‑1, пікові концентрацo= 0;ї елвітегравo= 0;ру в плазмі крові спостерігаl= 3;ись приблизно ч = 77;рез 4 години, коб= 110;цистату – через 3 год= 080;ни, емтрицитабo= 0;ну – через 3 години та т= 077;нофовіру алафенамідm= 1; – через 1 годи = 85;у. Значення середньої максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї в стані рівноваги C_{max,
площі під
фармакокінk=
7;тичною
кривою AUC_tau та
остаточної
концентрацo=
0;ї
C_trough[середнє
значення ± SD
(середньокв
=
72;дратичне
відхилення)] &#=
1077;лвітеграві=
ру
у пацієнтів,
інфікованиm=
3;
ВІЛ-1,
становили
відповідно 1,7&=
nbsp;± 0,39 мкг/мл,
23 ± 7,5 мкг•г/м&=
#1083;
та 0,45 ± 0,26 мкг/
=
84;л,
що
забезпечувk=
2;ло
коефіцієнт
інгібуваннn=
3;
на рівні ~ 10
(відношення Ctrough} до IC₉₅ (довірчий інтервал), скоригованl= 6;го з урахуванняl= 4; зв’язуваннn= 3; з білками, для «дикого типу» вірус = 91; ВІЛ‑1, що не піддається культивуваl= 5;ню). Відповідні значення середньої максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї в стані рівноваги C_{max,
площі під
фармакокінk=
7;тичною
кривою AUC_tau та
остаточної
концентрацo=
0;ї    C_trough[се&=
#1088;еднє
значення ± SD
(середньокв
=
72;дратичне
відхилення)]
кобіцистатm=
1;
становили 1,1 &p=
lusmn; 0,40 мкг/мл,
8,3 ± 3,8 мкг•г/м=
л
та 0,05 ± 0,13 мкг/
=
84;л;
емтрицитабo=
0;ну
– 1,9 ± 0,5 мкг/мл=
;,
13 ± 4,5 мкг•г/м&=
#1083;
та 0,14 ± 0,25 мкг/
=
84;л.
Значення
середньої
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
в стані
рівноваги C_{max
та площі під
фармакокінk=
7;тичною
кривою AUC_tauте=
нофовіру
алафенамідm=
1;
становили
відповідно 0,16=
± 0,08 мкг/мл
та 0,21 ± 0,15 мкг̶=
6;г/мл.}}

Значенн= 03; C_max та AUC елвітегравo= 0;ру підвищилисn= 0; на 22 % і 36 % у разі приl= 1;ому з низькокалоl= 8;ійною їжею та на 56 % і 91 = % – з їжею з високим вмістом жир = 91; порівняно з прийомом натще. Дія ко&#= 1073;іцистату не змінюваласn= 0; у разі прийо= 084;у низькокалоl= 8;ійної їжі, і хоча у р= азі прийому з їжею з високим вмістом жир = 91; відзначалоl= 9;ь помірне зниження значень C_max та AUC на 24 % та 18 % відповідно, це не впливало на здатність к = 86;біцистату посилювати фармакологo= 0;чні властивостo= 0; елвітегравo= 0;ру. Дія емтрицитабo= 0;ну не змінюваласn= 0; у разі прийому низькокалоl= 8;ійної їжі або їжі з високим вмістом жир = 91;. У порівнянн= 10; з прийомом натще прийо = 84; препарату Генвоя^® з низькокалоl= 8;ійною їжею (~ 400 ккал,= 20 % жиру) або їжею з високим вмістом жир = 91; (~ 800 ккал, 50 % жиру) загало= 084; не впливав н= 072; експозицію тенофовіру алафенамідm= 1; в клінічно значущій мірі (значення AUC було приблизно н = 72; 15 % та 18 % вищим у раk= 9;і прийому з низькокалоl= 8;ійною їжею або їже= 102; з високим вмістом жир = 91; відповідно = 91; порівнянні = 79; прийомом натще).

Розподі&= #1083;.

Елвo= 0;тегравір на 98–99 % зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10; людини, і таке зв’язуваннn= 3; не залежить від концент = 88;ації препарату в діапазоні від 1 нг/мл до 1= ,6 мкг/мл. Коефіцієнт відношення середньої к = 86;нцентрації препарату в плазмі кров= 10; до середньо= 11; концентрацo= 0;ї препарату в крові становив 1,37.

Кобo= 0;цистат на 97–98 % зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10; людини, а коефіцієнт відношення середньої концентрацo= 0;ї препарату в плазмі кров= 10; до середньо= 11; концентрацo= 0;ї препарату в крові стано = 74;ив 2.

Зв’n= 3;зування емтрицитабo= 0;ну з білками пл= 072;зми крові людин = 80; in vitro було зафіксованl= 6; на рівні < 4 % і не залежало від концентрацo= 0;ї препарату в діапазоні 0,02–= 200 мкг/мл. При максимальнo= 0;й концентрацo= 0;ї в плазмі крові коефіцієнт відношення середньої концентрацo= 0;ї препарату в плазмі кров= 10; до середньо= 11; концентрацo= 0;ї препарату в крові становив ~ 1,0, а коефіцієнт відношення середньої концентрацo= 0;ї препарату в спермі до середньої к = 86;нцентрації препарату в плазмі кров= 10; становив ~ 4,0.

Зв’язув = 72;ння тенофовіру = 79; білками пла = 79;ми крові людин = 80; in vitro було зафіксованl= 6; на рівні < 0,7 % = 110; не залежало від концентрацo= 0;ї препарату в діапазоні від 0,0125 мкг/мл. Зв’язуваннn= 3; тенофовіру алафенамідm= 1; з білками плазми кров= 10; людини ex vivo в зразках, відібраних = 91; ході клінічних досліджень, було зафіксованl= 6; приблизно н = 72; рівні 80 %.

Біотран&= #1089;формація.<= /span>

Елвo= 0;тегравір спочатку проходить процес окис = 83;ювального метаболізмm= 1; за участю CYP3A, а &#= 1087;отім піддається глюкуронізk= 2;ції за участю ферментів UGT1A1/3. Після пероральноk= 5;о прийому посиленого [14C]‑елвітегр= авіру домінуючим препаратом = 91; плазмі кров= 10; був елвітегравo= 0;р, що забезпечувk= 2;в ~ 94 = % циркулюючоo= 1; радіоактивl= 5;ості. Метаболіти ароматичноo= 1; та аліфатичноo= 1; гідроксиляm= 4;ії або глюкуронізk= 2;ції присутні у н= 077;значній кількості, щ= 086; дає значно нижчу проти = 74;ірусну активність стосовно ВІ = 51;‑1 і загалом не сприяє противірусl= 5;ій активності елвітегравo= 0;ру.

Кобo= 0;цистат метаболізуn= 8;ться шляхом опос = 77;редкованог&#= 1086; окислення з = 72; участю CYP3A (основне) та CYP2D6 (допоміжне) і не піддається глюкуронізk= 2;ції. Після пероральноk= 5;о прийому        [¹⁴C]-ко = 73;іцистату 99 = % циркулюючоo= 1; радіоактивl= 5;ості в плазмі крові забезпечувk= 2;лось, як і раніше, за рахунок кобіцистатm= 1;.

Резm= 1;льтати досліджень in vitro вказують на те, що емтрицитабo= 0;н не є інгібіт= 086;ром ферментів CYP людини. Післ= 103; пероральноk= 5;о прийому [¹⁴C]-е&= #1084;трицитабін= ;у повне виведення дози цього препарату відбувалосn= 0; із сечею (~ 86 %) т&#= 1072; калом (~ 14 = ;%). 13 % дози виводилось із сечею у вигляді трьох гіпотетичнl= 0;х метаболітіk= 4;. Біотрансфоl= 8;мація емтрицитабo= 0;ну передбачає окислення тіольної групи, що призводить до утворенн= 03; діастереоіk= 9;омерів 3-сульфоксид= 091;   (~ 9 % дози), а також кон’югацію = 79; глюкуроновl= 6;ю кислотою, що призводить до утворенн= 03; 2‑O-глюкуроні&#= 1076;у (~ 4 = % дози). Інши = 93; метаболітіk= 4;, що могли бут= 080; ідентифікоk= 4;ані, не виявлено.

Метабол= 10;зм є основним шляхом виве = 76;ення тенофовіру алафенамідm= 1; з організму людини – > 80 % пероральноo= 1; дози. Результати досліджень in vitro продемонстl= 8;ували, що тенофові = 88;у алафенамід метаболізуn= 8;ться до тенофові = 88;у (основний метаболіт) з= 072; участю катепсину A в мононуклеаl= 8;них клітинах периферійнl= 6;ї крові (в тому числі лімфоцитах та інших клітинах‑мo= 0;шенях ВІЛ) і макрофагах; = 072; також за участю карбоксилеl= 9;терази-1 в гепатоцитаm= 3;. В умовах in vivo тенофовіру алафенамід гідролізуєm= 0;ься всередині клітин, що призводить до утворенн= 03; тенофовіру (основного метаболіту), який фосфорилюєm= 0;ься, перетворююm= 5;ись на активний метаболіт – = 076;ифосфат тенофовіру. = 059; рамках клінічних д = 86;сліджень за участю людей пероральна доза тенофовіру алафенамідm= 1; 10 мг у складі препарату Генвоя^® обумовила більше ніж 4-кратну концентрацo= 0;ю дифосфату т = 77;нофовіру в мононуклеаl= 8;них клітинах пе = 88;иферійної крові та більше ніж н= 072; 90 = % нижчу концентрацo= 0;ю тенофовіру = 74; плазмі кров= 10; в порівнянн= 10; з пероральноn= 2; дозою 245 мг тенофовіру дизопроксиl= 3;у (у формі фумарату) у складі терапії елвітегравo= 0;ром/кобіцис&#= 1090;атом/емтриц= ;итабіном/те= 085;офовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом.

В умовах in vitro тенофовіру алафенамід не метаболізуn= 8;ться за участю CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 або CYP2D6. Тенофовіру алафенамід мінімально метаболізуn= 8;ться за участю CYP3A4. Після прийо = 84;у разом із помірним модельним препаратом ефавірензоl= 4; – індукторо = 84; CYP3A – дія тенофовіру алафенамідm= 1; суттєво не з= 084;інювалася. Після прийому тенофовіру алафенамідm= 1; радіоактивl= 5;ість у плазмі крові, обумо= 074;лена [¹⁴C], показала профіль залежності від часу, згі&#= 1076;но з яким тенофовіру алафенамід був найбіль = 96; представлеl= 5;им препаратом протягом перших кіль = 82;ох годин, а сечова кислота – ре= 096;ту часу.

Виведення.<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

Пісl= 3;я пероральноk= 5;о прийому [¹⁴C]-е&= #1083;вітегравір= ;у/ритонавір= 091; 94,8 % дози виводилось із калом, що узгоджуєтьl= 9;я з гепатобіліk= 2;рною екскрецією елвітегравo= 0;ру; 6,7 % введеної дози виводилось із сечею. Середня тривалість кінцевого періоду напіввиведk= 7;ння елвітегравo= 0;ру з плазми крові після введення дози в рамка= 093; терапії елвітегравo= 0;ром/кобіцис&#= 1090;атом/емтриц= ;итабіном/те= 085;офовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом с = 90;ановить приблизно 12,9 &= #1075;одини.

Пісl= 3;я пероральноk= 5;о прийому [¹⁴C]‑&#= 1082;обіцистату 86 = % та 8,2 % дози виводилось із калом та сечею відповідно. Середня тривалість = 82;інцевого періоду напіввиведk= 7;ння кобіцистатm= 1; з плазми крові після введення дози в рамка= 093; терапії елвітегравo= 0;ром/кобіцис&#= 1090;атом/емтриц= ;итабіном/ тенофовіру = 76;изопроксил&#= 1091; фумаратом с = 90;ановить приблизно 3,5 &#= 1075;одини, а пов’язана = 079; цим дія кобіцистатm= 1; забезпечує остаточну концентрацo= 0;ю елвітегравo= 0;ру C_trough приблизно в 10 разів більшу, ніж у I= C₉₅ (довірчий інтервал), скоригованl= 6;го з урахуванняl= 4; зв’язуваннn= 3; з білками, для «дикого типу» вірус = 91; ВІЛ‑1, що не піддається культивуваl= 5;ню.

Екскрец= 10;я емтрицитабo= 0;ну здійснюєтьl= 9;я переважно нирками з повним виведенням дози із сече= 102; (приблизно 86 %) та калом (при&#= 1073;лизно 14 %). 13 % дози емтрицитабo= 0;ну виводилось із сечею у вигляді трьох метаболітіk= 4;. Системний кліренс емтрицитабo= 0;ну в середньом = 91; становив 307 мл/хв. Після пероральноk= 5;о прийому період напіввиведk= 7;ння емтрицитабo= 0;ну триває приблизно 10 годин.

Ниркова екскреція тенофовіру алафенамідm= 1; в незміненомm= 1; вигляді — це допоміжний шлях, що забезпечує виведення менше ніж 1 % дози із сечею. Тенофовіру алафенамід виводиться головним чином після перетворенl= 5;я в процесі метаболізмm= 1; на тенофові = 88;. Тенофовіру алафенамід = 10; тенофовір м = 72;ють середній період напіввиведk= 7;ння з плазми крові тривалістю    0,51 та 32,= 37 години відповідно. Тенофовір виводиться = 79; організму нирками шляхом клубочковоo= 1; фільтрації та активної канальцевоo= 1; секреції.

Фармакокі&#= 1085;етика в особливих = 087;опуляціях<= /u>.

Вік, стать та етнічна приналежніl= 9;ть.

Не виявлено жодних клінічно значущих ро = 79;біжностей як у фармако= 082;інетичних параметрах = 87;ідсиленого кобіцистатl= 6;м елвітегравo= 0;ру, так і у фармакокінk= 7;тичних параметрах = 82;обіцистату, емтрицитабo= 0;ну або тенофов= 10;ру алафенамідm= 1; залежно від статі або етнічної приналежноl= 9;ті пацієнтів.

Дія елвітегравo= 0;ру, кобіцистатm= 1;, емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру та тенофовіру алафенамідm= 1;, що була зафіксованk= 2; у 24 дітей віком = від 12 до 18 років, які отримували препарат Генвоя^® в рамках дослідженнn= 3; GS‑US‑292‑0106, була пl= 6;дібною до дії, що фіксуваласn= 0; у дорослих п= 072;цієнтів, які не отримували попередньоk= 5;о лікування, після прийому препарату Генвоя^® (таблиця 1).

Таб= лиця 1. Фармакокінk= 7;тика елвітегравo= 0;ру, кобіцистатm= 1;, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру алафенамідm= 1; в дітей і дорослих, що не проходил = 80; антиретровo= 0;русної терапії

Пок= азник

Діти в&= #1110;ком від 12 до 18 років, ≥ 35 кг

Доросл= 110;

Генвоя®

Генвоя®

EVG^a

COBI^a

FTC^a

TAF^b

TFV^b

EVG^e

COBI^e

FTC^e

TAF^f

TFV^f

AUC_tau (нг•г/мл)

23 840,1 (25,5)

8 240,8 (36,1)

14 424,4 (23,9)

242,8 (57,8)

275,8 (18,4)

22 797,0 (34,7)

9 459,1 (33,9)

11 714,1 (16,6)

206,4 (71,8)

292,6 (27,4)

C_max

(нг/мл)

2 229,6 (19,2)

1 202,4 (35,0)

2 265,0 (22,5)

121,7 (46,2)

14,6 (20,0)

2 113,1 (33,7)

1 450,3 (28,4)

2 056,3 (20,2)

162,2 (51,1)

15,2 (26,1)

C_max

(нг/мл)=

300,8 (81,0)

25,0 (180,0)^d

102,4 (38,9)^b

Н/Д

10,0 (19,6)

287,3 (61,7)

20,6 (85,2)

95,2 (46,7)

Н/Д

10,6 (28,5)

= EVG – елвітегравo= 0;р; COBI – кобіциста= ;т; FTC – емтрицита= бін; TAF – тенофовір= у алафенамідm= 1; фумарат; TFV – тk= 7;нофовір.

Н/Д – = 076;ані відсутні.=

Дані представлеl= 5;о як середнє значення (коефіцієнт варіації у в= 110;дсотках).
= a     n =3D 24 д&= #1110;тей.

= b    n =3D 23 ді= тей.

= c     AUC_last.

= d    n =3D 15 ді= тей.

= e     n =3D 19 дорослих.=

= f     n =3D 539 (TAF) або 841 (TFV) дорослий.=

Середні = 81; вплив елвітегравo= 0;ру, кобіцистатm= 1;, емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру та тенофові = 88;у алафенамідm= 1; у дітей віко= 084; від 8 до < 12 ро = 82;ів (> 25 кг; n =3D 23), якo= 0; отримували препарат Генвоя^® у дослідженнo= 0; GS-US-292-0106, був вищим (від 20 до 80 %), ніж середній вплив, що спостерігаn= 8;ться у дорослих    (таб&= #1083;иця 2).<= /span>

Таблиця= ; 2. Фармакокінk= 7;тика елвітегравo= 0;ру, кобіцистатm= 1;, емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру та тенофові = 88;у алафенамідm= 1; в дітей та дорослих із вірусологіm= 5;ною супресією<= /span>

= Показн= 080;к

= Д&#= 1110;ти віком від 8 до= ; 12 років, ≥ 25 кг=

= Д&#= 1086;рослі

= Г&#= 1077;нвоя^®<= /p>

= Г&#= 1077;нвоя^®<= /p>

= EVG^a=

= COBI^=
a

= FTC^a=

= TAF^a=

= TFV^a=

= EVG^e=

= COBI^=
e

= FTC^e=

= TAF^f=

= TFV^f=

= AUC_t=
au

= (н&= #1075;•год/мл)

= 33 8= 13,9

= (57,8)b

= 15 8= 90,7

= (51,7)c

= 20 6= 29,2

= (18,9)b

= 332,9d

= (44,8)

= 440,2

= (20,9)

= 22 7= 97,0

= (34,7)

= 9 45= 9,1

= (33,9)

= 11= 714,1

= (16,6)

= 206,4

= (71,8)

= 292,6

= (27,4)

C_max

(нг/мл)

3 055,2

(38,7)

2 079,4

(46,7)

3 397,4

(27,0)

313,3

(61,2)

26,1

(20,8)

2 113,1

(33,7)

1 450,3

(28,4)

2 056,3

(20,2)

162,2

(51,1)

15,2

(26,1)

C_tau

(нг/мл)

370,0

(118,5)

96,0

(168,7)

114,9

(24,1)

Н/Д

15,1

(24,9)

287,3

(61,7)

20,6

(85,2)

95,2

(46,7)

Н/Д

10,6

(28,5)

EVG – елвітегравo= 0;р; COBI – кобіцистат; FTC – емтрицита = 73;ін; TAF – тенофовір= у алафенамідm= 1; фумарат; TFV – тенофовір,=

Н/Д – дані відсутні.=

Дk= 2;ні представлеl= 5;о як середнє значення (ко= 077;фіцієнт варіації у відсотках).

= a &= nbsp;   n =3D 23 = 076;ітей.

= b &= nbsp; n =3D 22 = 076;ітей.

= c &= nbsp;   n =3D 20 = 076;ітей.

= d &= nbsp; AUC_last=
.

= e &= nbsp;   n =3D 19 = 076;орослих.

= f &= nbsp;   n =3D 539 (T= AF) або 841 (TFV) дорослий.

Порушення функції нирок.

У ході відповідниm= 3; досліджень фази 1 підси = 83;еного кобіцистатl= 6;м елвітегравo= 0;ру або тенофов= 10;ру алафенамідm= 1; не було виявлено жо = 76;них клінічно значущих розбіжностk= 7;й між фармако = 82;інетичними параметрамl= 0; елвітегравo= 0;ру, кобіцистатm= 1;, тенофовіру алафенамідm= 1; або тенофовіру = 74; здорових учасників т = 72; пацієнтів і = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (очікуваний кліренс креатиніну ≥ 15 мл/хв і < 30 мл/хв). В окремому дослідженнo= 0; фази 1 із зас= 090;осуванням лише емтрицитабo= 0;ну середній по = 82;азник системної дії емтрицитабo= 0;ну був вищим у пацієнтів і = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (очікуваний = 082;ліренс креатиніну <= 30 мл/хв) (33,7 мкг&#= 8226;г/мл), ніж в учасників і = 79; нормальною функцією нирок (11,8 мкг•г/мл). Безпечністn= 0; застосуван&#= 1085;я препарату Генвоя^® пацієнтам і = 79; тяжким порушенням = 92;ункції нирок (очіку= 074;аний кліренс креатиніну X= 05; 15 мл/хв і < 30 мл/хв) не було встановленl= 6;.

Концент = 88;ація емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у у 12 пацієнті= 074; із термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (очікуваний кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) на хронічному гемодіалізo= 0;, які отримували препарат Генвоя^® в дослідженнo= 0; GS-US-292-1825, була значно вищо= 02;, ніж у пацієнтів і = 79; нормальною функцією ни = 88;ок. Клінічно значущих відмінностk= 7;й між фармакокіl= 5;етикою елвітегравo= 0;ру, кобіцистатm= 1; або тенофов= 10;ру алафенамідm= 1; в пацієнтів і = 79; термінальнl= 6;ю стадією ниркової не = 76;остатності на хронічному гемодіалізo= 0; та пацієнтів з нормальною функцією нирок не спостерігаl= 3;ося. Нових проблем з бе= 079;пеки в пацієнтів із термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті на хронічному гемодіалізo= 0;, які отримували = 87;репарат Генвоя^®, виявлено не було (див. розділ «Побічні реакції»).

Дані щод= 086; фармакокін= етичних властивостk= 7;й елвітегравo= 0;ру, кобіцистатm= 1;, емтрицитабo= 0;ну або тенофовіру = 72;лафенаміду при застосуванl= 5;і пацієнтам і = 79; термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (очікуваний кліренс креатиніну <= 15 мл/хв), що не перебували на хронічному гемодіалізo= 0;, відсутні. Бе= 079;пека застосуванl= 5;я елвітегравo= 0;ру, кобіцистатm= 1;, емтрицитабo= 0;ну або тенофовіру = 72;лафенаміду таким пацієнтам в = 89;тановлена не була.

Порушен&= #1085;я функції печінки.

Елвітег = 88;авір і кобіциста = 90; метаболізуn= 2;ться та виводять = 89;я переважно через печінку. Фармакокінk= 7;тичні параметри підсиленогl= 6; кобіцистатl= 6;м елвітегравo= 0;ру досліджуваl= 3;ись у не інфіков= 072;них ВІЛ‑1 пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю середнього ступеня (кла= 089; В за Чайлдом= 211;П’ю). Не було виявлено жодних клінічно значущих розбіжностk= 7;й між фармакокінk= 7;тичними параметрамl= 0; елвітегравo= 0;ру або кобіцис = 90;ату в пацієнтів = 110;з печінковою недостатніl= 9;тю середнього ступеня тk= 2; пацієнтів з нормальною функцією печінки. Впл= 080;в тяжкої печінкової недостатноl= 9;ті (клас С за Чай&= #1083;дом–П’ю) на фармакокінk= 7;тику елвітегравo= 0;ру або кобіцис = 90;ату не досліджуваk= 4;ся.

Фармако = 82;інетика емтрицитабo= 0;ну не досліджу = 74;алась у пацієнтів із порушеннямl= 0; функції печінки; втім, участь печінкових ферментів у метаболізмo= 0; емтрицитабo= 0;ну несуттєва, тому вплив печінкової недостатноl= 9;ті має бути обмеженим.

У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки лег = 82;ого та середнього ступеня клі = 85;ічно значущі зміни фармакокінk= 7;тичних параметрів тенофовіру алафенамідm= 1; або його метаболіту = 90;енофовіру не спостері = 75;ались. У хворих із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю загальна концентрацo= 0;я тенофовіру = 72;лафенаміду та тенофовіру = 74; плазмі є меншою, аніж у пацієнтів = 110;з нормальною функцією печінки. Після корек = 94;ії з урахуванняl= 4; зв’язуваннn= 3; з білками концентрацo= 0;я незв’язаноk= 5;о (вільного) те&#= 1085;офовіру алафенамідm= 1; в плазмі при &#= 1090;яжкій печінковій недостатноl= 9;ті та нормальн= 10;й функції печ= 10;нки є подібною.<= o:p>

О= ;дночасне інфікуваннn= 3; пацієнтів з ВІЛ вірусом гепатиту B та/або гепатиту C.

Фармако = 82;інетика емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у алафенамідm= 1; не була повною міро= 02; оцінена у пацієнтів, інфікованиm= 3; також вірусом геп = 72;титу B та/або гепатиту C. Обмежені дані популяційнl= 6;го аналізу фар = 84;акокінетик&#= 1080; (n =3D 4) показали= ;, що інфікуваннn= 3; вірусом гепатиту B та/або C не мало клінічно значущого впливу на ді= 102; посиленого елвітегравo= 0;ру.

Вагі&#= 1090;ність і післяпологl= 6;вий період.

Резуl= 3;ьтати, отримані у проспективl= 5;ому дослідженнo= 0; (IMPAACT P1026s), показали, що лікуванн= 03; за схемами, що містять кобіцистат = 10; елвітегравo= 0;р, під час вагітності призводить до нижчої ко= 085;центрації елвітегравo= 0;ру та кобіцистатm= 1; (таблиця 3).

= 058;аблиця 3. Дані дослідженнn= 3; IMPAACT P1026s щодо змін= 080; фармакокінk= 7;тичних параметрів елвітегравo= 0;ру та кобіцистатm= 1; в жінок, які отримували лікування з = 72; схемами, що містять кобіцистат = 10; елвітегравo= 0;р, під час другого та третього триместрів вагітності, = 085;а основі парного пор= 10;вняння з даними в пі&#= 1089;ляпологови= й період

Парне порівняння з даними в післяполог= 086;вий період, n

Сер = 77;дній % зміни фармакокін= 077;тичних параметрів елвітеграв= 110;ру^а

Сер = 77;дній % зміни фармакокін= 077;тичних параметрів кобіцистат= 091;^а

AUC₂₄

C_max

C₂₄

AUC₂₄

C_max

C₂₄

2Т/ПП, n =3D 14

↓24 %^б

↓8 %

↓81 %^б

↓44 %^б

↓28 %^б

↓60 %^б

3Т/ПП, n =3D 24

↓44 %^б

↓28 %^б

↓89 %^б

↓59 %^б

↓38 %^б

↓76 %^б

2T – др = 91;гий триместр; 3T – треm= 0;ій триместр; PP – післяп&#= 1086;логовий період.

а=      Парне порівняння.

б=     P < 0,10 порівняно з даними в післяпологl= 6;вий період.

Клі= нічні характерисm= 0;ики.

Показ= 072;ння.

Препа= 088;ат Генвоя^® призначениl= 1; для лікування і = 85;фікованих вірусом імунодефіцl= 0;ту людини 1 тип = 91; (ВІЛ-1) без будь-яких відомих мутацій, пов’язаних = 10;з резистентнo= 0;стю до інгібіторіk= 4; інтегрази, е= 084;трицитабін&= #1091; або тенофовіру:

·      =           доросли= ;х і дітей віко= 084; від 12 років і&#= 1079; масою тіла н= 077; менше 35 кг;

·            = ;    дітей віком від 6 р= 086;ків із масою тіл= 072; не менше 25 кг, у яких альтернатиk= 4;ні режими терапії не з= 072;стосовують&= #1089;я через токсичністn= 0;. Див. розділи «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 76;инаміка».

Проти= 087;оказання.

Підвище = 85;а чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжни = 93; речовин препарату.

Одноч= 072;сне застосуванl= 5;я з лікарськи = 84;и засобами, що значною мір = 86;ю залежать ві = 76; кліренсу CYP3A і для яких підвищена концентрацo= 0;я у плазмі пов’язана із серйозними або небезпечниl= 4;и для життя яв= 080;щами. Таким чином, препарат Генвоя^® не слід застос = 86;вувати одночасно з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; включають, зокрема, так= 110; (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»):

·            = ;    альфа-1-а= 076;реноблокат&= #1086;ри: альфузозин;

·            = ;    антиари= ;тмічні препарати: аміодарон, квінідин;=

·            = ;    похідні алкалоїдів ріжків: дигі= 076;роерготамі&= #1085;, ергометрин, ерготамін;=

·            = ;    препара= ;ти для посилення моторики шлунково-ки = 96;кового тракту: цизаприд;=

·            = ;    інгібіт= ;ори редуктази ГМГ-КоА: ловастатин, = 089;имвастатин;=

·            = ;    л= іпідомодифo= 0;куючий засіб: ломітапід;

·            = ;    нейроле= ;птичні/анти= 087;сихотичні засоби: пімозид, луразидон;=

·            = ;    інгібіт= ;ори фосфодіестk= 7;рази 5 типу: силден&= #1072;філ для лікування легеневої артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;;

·         &nb= sp;      седатив= ;ні/снодійні препарати: мідазолам д = 83;я пероральноk= 5;о прийому, три= 072;золам.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я з лікарськи = 84;и засобами, як= 110; є сильнодію = 95;ими індукторамl= 0; CYP3A, у зв’яз = 82;у з імовірніс = 90;ю втрати вірусологіm= 5;ної відповіді т = 72; розвитку резистентнl= 6;сті до препарат = 91; Генвоя^®. Тому препар = 72;т Генвоя^® не слід застос = 86;вувати разом із лікарськимl= 0; засобами, як= 110; включають, з= 086;крема, такі (див. роз&= #1076;іл «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»):

·            = ;    протису= ;домні засоби: карб= 072;мазепін, фенобарбітk= 2;л, фенітоїн;=

·            = ;    анm= 0;имікобакте= 088;іальні препарати: р= 080;фампіцин;

·            = ;    рослинн= ;і препарати: з= 074;іробій (Hypericum perforatum).

Одноч&#= 1072;сне застосуванl= 5;я з дабігатра = 85;у етексилатоl= 4; і субстрато = 84; P‑глікопрот= еїну (P‑gp) (див. розді= 083; «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Вза&= #1108;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Препарат Генвоя^® не слід приймати разом з іншими лікарськимl= 0; засобами антиретровo= 0;русної дії. Тому інф&#= 1086;рмація щодо взаємодії з іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; (в тому числі з інгібітораl= 4;и протеази та ненуклеозиk= 6;ними інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи) не надаєтьс= 03; (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Дослідженнn= 3; взаємодії проводилисn= 0; тільки за участю доро = 89;лих пацієнтів.

Препара = 90; Генвоя^® не слід приймати одночасно з лікарськимl= 0; засобами, що містять тен = 86;фовіру алафенамід, = 090;енофовіру дизопроксиl= 3;, ламівудин або адефові = 88;у дипівоксил, що застосов = 91;ються для лікування вірусної інфекції ге = 87;атиту В.

Елвітегра&#= 1074;ір.

Елвітег = 88;авір метаболізуn= 8;ться головним чи = 85;ом за участю CYP3A, тому лікарс= 00;кі засоби, що стимулюють або пригніч = 91;ють CYP3A, можуть впливати на дію елвітегравo= 0;ру. Прийом препарату Генвоя^® одночасно з лікарськимl= 0; засобами, що стимулюють CYP3= A, може призвести д = 86; зниження концентрацo= 0;ї елвітегравo= 0;ру в плазмі крові та зме= 085;шення терапевтичl= 5;ого ефекту препарату Генвоя^® (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», частина «Протипокаk= 9;ане сумісне зас = 90;осування»). Оскільки ел = 74;ітегравір може стимулюватl= 0; CYP2C9 та/або інду= 082;овані ферменти уридиндифоl= 9;фат-глюкуро&#= 1085;озилтрансф= ерази, він може знизити концентрацo= 0;ю субстратів цих ферментів у плазмі кров= 10;.

Кобіциста&#= 1090;.

Кобіцис = 90;ат є сильним не= 086;боротним інгібітороl= 4; CYP3A, а також субстратом = 92;ерментів CYP3A. Крім того, кобіцистат = 08; слабким інгібітороl= 4; CYP2D6 і метаболізуn= 8;ться незначною мірою за участю CYP2D6. Лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; CYP3A, можуть зменшити кліренс кобіцистатm= 1;, що призведе до підвищення концентрацo= 0;ї кобіцистатm= 1; в плазмі крові. Якщо активні метаболіти лікарськогl= 6; засобу утворюютьсn= 3; з участю CYP= 3A, можливе зниження концентрацo= 0;ї цих активни = 93; метаболітіk= 4; у плазмі крові.

Лікарсь = 82;і засоби, що мають сильн = 91; залежність від метаболізмm= 1; за участю CYP3A т = 72; характеризm= 1;ються високим пресистемнl= 0;м метаболізмl= 6;м, найбільш сх = 80;льні до значного = 087;осилення дії у разі їх прийому разом із кобіцистатl= 6;м (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», = 95;астина «Протипокаk= 9;ане сумісне застосуванl= 5;я»).

Кобіцис = 90;ат є інгібітороl= 4; таких транспортеl= 8;ів: P-gp, білок резиl= 9;тентності раку молочної залози (BCRP), тра= 085;спортний поліпептид органічних аніонів (OATP) 1B1 та OATP 1B3. Прийом разом із лікарськимl= 0; засобами, що є субстратамl= 0; P-gp, BCRP, OATP1B1 та OATP1B3, може призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї цих засобів = 091; плазмі кров= 10;.

Емтрицита&#= 1073;ін.

Результ = 72;ти лабораторнl= 0;х і клінічних досліджень фармакокінk= 7;тики взаємодії лікарських засобів продемонстl= 8;ували, що можливіс = 90;ь опосередкоk= 4;аної CYP взаємодії між емтрици = 90;абіном та іншими лікарськимl= 0; засобами є низькою. Прийом емтрицитабo= 0;ну разом із лікарськимl= 0; засобами, що виводяться шляхом активної канальцевоo= 1; секреції, може підвищити концентрацo= 0;ю емтрицитабo= 0;ну та/або лікарськогl= 6; засобу, що приймаєтьсn= 3; разом із ним. Лікарські засоби, що по&#= 1089;лабляють функцію нирок, можут= 100; підвищити концентрацo= 0;ю емтрицитабo= 0;ну.

Тенофов&= #1110;ру алафенамід.

Тенофов= 10;ру алафенамід транспортуn= 8;ться P-gp та BCRP. Лікарсь= кі засоби, що зн&#= 1072;чно впливають н = 72; активність P-gp та BCRP, можуть призвести д = 86; змін у процесі всмоктуванl= 5;я тенофовіру алафенамідm= 1;. Разом із тим, у разі одноч= 072;сного застосуванl= 5;я із кобіцистатl= 6;м у складі препарату Генвоя^® забезпечуєm= 0;ься практично максимальнk= 7; пригніченнn= 3; P-gp кобіцистат= ом, що призводить до підвищен = 85;я доступностo= 0; тенофовіру алафенамідm= 1; та обумовле = 85;ої цим дії, що по&= #1088;івняна з дією 25 мг тенофовіру алафенамідm= 1;, який приймаєтьсn= 3; окремо. Відт= 072;к, подальшого посилення дії тенофов= 10;ру алафенамідm= 1; після прийому препарату Г = 77;нвоя^® у разі його поєднання з іншим інгібітороl= 4; P-gpт = 72;/або BCRP (наприклад і= 079; кетоконазоl= 3;ом) не очікується. = 047; огляду на да= 085;і дослідженнn= 3; in vitro сис= ;темна дія тенофовіру in vivo не має посилюватиl= 9;я при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і тенофовіру = 72;лафенаміду з інгібітораl= 4;и ксантиноксl= 0;дази (наприклад і= 079; фебуксостаm= 0;ом). Результати лабораторнl= 0;х і клінічних досліджень фармакокінk= 7;тики взаємодії лікарських засобів продемонстl= 8;ували, що можливіс = 90;ь опосередкоk= 4;аної CYP взаємодії між тенофов= 10;ру алафенамідl= 6;м та іншими лікарськимl= 0; засобами є низькою. Тенофовіру алафенамід не є інгібітороl= 4; CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 або CYP2D6. i= 8;енофовіру алафенамід не є інгібітороl= 4; або індуктором CYP3A в умовах in vivo. Тенофовіру алафенамід = 08; субстратом OATP в умовах in vitro. До інгібіторіk= 4; OATP та BCRP належит&= #1100; циклоспориl= 5;.

Протипока&#= 1079;ане сумісне зас = 90;осування.

Прийом препарату Генвоя^® разом із деякими лікарськимl= 0; засобами, що метаболізуn= 2;ться головним чином за участю CYP3A, мож = 77; призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї цих засобів = 091; плазмі кров= 10;, що обумовлю= 08; можливе виникнення серйозних або небезпечниm= 3; для життя небажаних реакцій, таких як периферичнl= 0;й вазоспазм а = 73;о ішемія (наприклад, у разі застосуванl= 5;я дигідроергl= 6;таміну, ергометринm= 1;, ерготаміну), &#= 1084;іопатія, в тому числі рабдоміоліk= 9; (наприклад, у разі застосуванl= 5;я симвастатиl= 5;у, ловастатинm= 1;), тривалий чи посилений седативний стан чи приг= 085;ічення респіраторl= 5;ої функції (нап= 088;иклад, у разі застосуванl= 5;я мідазоламу для пероральноk= 5;о прийому або триазоламу). Прийом препарату Генвоя^® разом з іншими лікарськимl= 0; засобами, що метаболізуn= 2;ться головним чином за участю CYP3A, нап = 88;иклад: аміодарон, л= 086;мітапід, квінідин, цизаприд, пімозид, лур= 072;зидон, альфузозин = 10; силденафіл R= 11; для лікування легеневої артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; протипоказk= 2;ний (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Прийом препарату Генвоя^® разом із деякими лікарськимl= 0; засобами, що стимулюють CYP3= A, як-от звіробій зв = 80;чайний (Hypericum perforatum), р= ифампіцин, карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л і фенітоїн, може призвести д = 86; суттєвого зниження концентрацo= 0;ї кобіцистатm= 1; та елвітегр = 72;віру в плазмі крові, наслідком чого може ст= 072;ти втрата терапевтичl= 5;ого ефекту та фо= 088;мування резистентнl= 6;сті (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Інші види в= заємодій.=

Кобіцис = 90;ат і тенофовір = 91; алафенамід не є інгібітораl= 4;и ферментів UGT1A1 = 83;юдини в умовах in vitro. Чи є кобіцистат, емтрицитабo= 0;н або тенофов= 10;ру алафенамід інгібітораl= 4;и інших ферментів UGT, наразі невідомо.

Взаємод= 10;ї між компонентаl= 4;и препарату Генвоя^® та лікарськимl= 0; засобами, що можуть бути застосованo= 0; разом із ним, описані нижче в табл= 080;ці 4 (підвищення позначаєтьl= 9;я символом «↑&raq= uo;, зниження – «= 595;», відсутністn= 0; змін – «↔»). Описані взаємодії базуються н = 72; результатаm= 3; досліджень, проведених із застосуванl= 5;ям препарату Генвоя^® або його компонентіk= 4; (елвітеграв= 10;р, кобіцистат, емтрицитабo= 0;н і тенофовір = 91; алафенамід) як окремих засобів та/або в поєднанні, ч= 080; являють собою можливі форми взаємодії лікарських засобів із препаратом Генвоя^®.

Таб= лиця 4. Взаємодія між окремим = 80; компонентаl= 4;и препарату Генвоя^® та іншими лікарськимl= 0; засобами<= /b>

Лікарські засоби за терапевтич&#= 1085;ими напрямками

Вплив на рівень концентрац&#= 1110;ї лікарських &= #1079;асобів.

Середнє значення відсотково&#= 1111; зміни показ&= #1085;иків AUC, C_max та C_min¹

Рекомендац= 110;ї щодо одночасног&#= 1086; застосуван&#= 1085;я лікарських засобів із препаратом Генвоя^®

= ПРОТИІНФЕi= 0;ЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ

= Проти&= #1075;рибкові засоби

Кеток&= #1086;назол (200 мг двічі нk= 2; день)/елвіте&= #1075;равір (150 мг один раk= 9; на день)²

Елвіт&= #1077;гравір:

AUC: ↑ 48 %

C_min: ↑ 67 %

C_max: ↔

= ;

Конце&= #1085;трація кетоконазо= 083;у та/або кобіцистат= 091; може підвищуват= 080;сь у разі їх прийому разом із препаратом Генвоя^®.

Якщо кетоконазо= 083; приймаєтьс= 103; разом із пре&= #1087;аратом Генвоя^®, його максимальн= 072; денна доза не має перевищува= 090;и 200 мг на день. = 59; разі сумісного з&#= 1072;стосування препаратів необхідно проявляти обережніст= 100;, а також рекомендує= 090;ься здійснюват= 080; клінічний контроль.

Ітрак&= #1086;назол³

Ворик&= #1086;назол³

Позак&= #1086;назол³

Флуко&= #1085;азол

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

&nb= sp;

Конце&= #1085;трація ітраконазо= 083;у, флуконазол= 091; та позаконазо= 083;у може підвищ&#= 1091;ватись у разі їх прийому разом із коб&= #1110;цистатом.<= /span>

Конце&= #1085;трація вориконазо= 083;у може підвищуват= 080;сь або зменшувати= 089;ь у разі його прийому разом із препаратом Генвоя^®.

У разі одночасног= 086; застосуван= 085;я з препаратом Генвоя^® слід здійснюват= 080; клінічний контроль. Якщо ітраконазо= 083; приймаєтьс= 103; одночасно і&#= 1079; препаратом Генвоя^®, його максимальн= 072; денна доза не має перевищува= 090;и 200 мг на день.=

Для обґрунтува= 085;ня застосуван= 085;я вориконазо= 083;у одночасно і&#= 1079; препаратом Генвоя^® рекомендує= 090;ься оцінити співвіднош= 077;ння ризику і користі.

= Антим&= #1110;кобактеріа= ;льні препарати

Рифаб&= #1091;тин (150 мг через день)/елвіте&= #1075;равір (150 мг один раk= 9; на день)/кобі= цистат (150 мг один раk= 9; на день)

Прийо&= #1084; рифабутину, сильнодіюч= 086;го індуктора CYP3A, може призвести до суттєвог&#= 1086; зниження концентрац= 110;ї кобіцистат= 091; та елвітеграв= 110;ру в плазмі крові, наслідком чого може стати втрата терапевтич= 085;ого ефекту та формування резистентн= 086;сті.

Рифаб&= #1091;тин:

AUC: ↔

C_min: ↔

C_max: ↔

= ;

25-O-деза= 094;етил-рифабу= тин

AUC: ↑ 525 %

C_min: ↑ 394 %<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

C_max: ↑ 384 %<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

= ;

Елвіт&= #1077;гравір:

AUC: ↓ 21 %

C_min: ↓ 67 %

C_max: ↔<= /span>

Кобіц&= #1080;стат:

AUC: ↔

C_min: ↓ 66 %

C_max: ↔

Прийо&= #1084; рифабутину разом із препаратом Генвоя^® не рекомендує= 090;ься.

Якщо таке поєднання необхідне, рекомендов= 072;на доза рифабутину становить 150 = мг 3 рази на тиждень у визначені дні (наприкл&= #1072;д, понеділок–= 089;ереда–п’ят&= #1085;иця).

Посил&= #1077;ний моніторинг пов’язаних з рифабутин&#= 1086;м небажаних реакцій, в тому числі нейтропені= 111; та увеїту, є обґрунтова= 085;о необхідним через очікуване підвищення дії дезацет&#= 1080;л-рифабутин= ;у. Подальше зменшення дози рифабутину не досліджува= 083;ось. Слід врахов&#= 1091;вати, що дозований прийом по 150 м= ;г два рази на тиждень може не забезпечит= 080; оптимально= 111; дії рифабутину, спричинивш= 080; ризик формування резистентн= 086;сті до рифаміци&#= 1085;у та неефективн= 086;сті лікування.<= /o:p>

Лікарські засоби для лікування г&#= 1077;патиту = С

&#= 1051;едіпасвір (90 мг один раз на день)/софо= сбувір (400 мг один раk= 9; на день)/елві= тегравір (150 мг один раk= 9; на день)/кобі= цистат (150 мг один раk= 9; на день)/емтр= ицитабін (200 мг один раk= 9; на день)/тено= фовіру алафенамід (1= 0 мг один раз на день)⁵

&#= 1051;едіпасвір:

AU= C: ↑ 79 %

C<= sub>min: ↑ 93 %

C<= sub>max: ↑ 65 %

&#= 1057;офосбувір:

AU= C: ↑ 47 %

C<= sub>min: Н/Д

C<= sub>max: ↑ 28 %

&#= 1052;етаболіт софосбувір= 091; GS‑566500:

AU= C: ↔

C<= sub>min: ↔

C<= sub>max: ↔

&#= 1052;етаболіт софосбувір= 091; GS‑331007:

AU= C: ↑ 48 %

C<= sub>min: ↑ 66 %

C<= sub>max: ↔

&#= 1045;лвітеграві= р:

AU= C: ↔

C<= sub>min: ↑ 46 %

C<= sub>max: ↔

&#= 1050;обіцистат:

AU= C: ↑ 53 %

C<= sub>min: ↑ 225 %

C<= sub>max: ↔

&#= 1045;мтрицитабі= н:

AU= C: ↔

C<= sub>min: ↔

C<= sub>max: ↔

&#= 1058;енофовіру алафенамід:

AU= C: ↔

C<= sub>min: Н/Д

C<= sub>max: ↔

&#= 1059; разі сумісн&#= 1086;го застосуван= 085;я коригуванн= 103; доз ледіпас&#= 1074;іру/софосбу= ;віру та препарату Генвоя^® не є необхідним.

Соф&#= 1086;сбувір (400 мгодин раз на день)/велп= атасвір (100 мгодин раз на день)/елві= тегравір (150 мг один раk= 9; на день)/кобі= цистат (150 мг один раk= 9; на день)/емтр= ицитабін (200 мг один раk= 9; на день)/тено= фовіру алафенамід (1= 0 мгодин раз на день)^5<=
/sup>

Софосбуві= 088;:

AUC: ↑ 37&= nbsp;%

Cmin: Н/Д

Cmax: ↔

Мет&#= 1072;боліт софосбувір= 091; GS-331007:

AUC: ↑ 48<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt'> %

C_min: ↑= ; 58 %

C_max: ↔= ;

Вел&#= 1087;атасвір:
AUC: ↑ 50<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt'> %

C_min: ↑= ; 60 %

C_max: ↑= ; 30 %

Елв&#= 1110;тегравір:

AUC: ↔=

C_min: ↔= ;

C_max: ↔= ;

Коб&#= 1110;цистат:

AUC: ↔=

C_min: ↑ 103 %

C_max: ↔= ;

Емт&#= 1088;ицитабін:

AUC: ↔=

C_min: ↔= ;

C_max: ↔= ;

Тен&#= 1086;фовіру алафенамід:

AUC: ↔

C_min: Н= ;/Д

C_max: ↓= ; 20 %

&#= 1059; разі сумісного застосуван= 085;я коригуванн= 103; доз софосбу&#= 1074;іру/велпата= ;свіру та препарат&#= 1091; Генвоя^® не є необхідним.

Соф&#= 1086;сбувір/велп= ;атасвір/

вок&#= 1089;илапревір (400/100/100 мг + 100 мг один раз на день)⁷/елві= 090;егравір (150 мг один раk= 9; на день)/кобі= цистат (150 мг один раk= 9; на день)/емтр= ицитабін (200 мг один раk= 9; на день)/тено= фовіру алафенамід (1= 0 мг один раз на день)⁵

Соф&#= 1086;сбувір:

AUC: ↔=

C_min: Н= ;/Д

C_max: ↑= ; 27 %

Мет&#= 1072;боліт софосбувір= 091; GS-

331007:

AUC: ↑ 43<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt'> %

C_min: Н= ;/Д

C_max:↔=

Вел&#= 1087;атасвір:
AUC: ↔=

C_min: ↑= ; 46 %

C_max: ↔= ;

Вок&#= 1089;илапревір:<= /o:p>

AUC: ↑ 171= %

C_min: ↑ 350 %

C_max:↑= 92 %

Елв&#= 1110;тегравір:

AUC: ↔=

C_min: ↑= ; 32 %

C_max: ↔= ;

Коб&#= 1110;цистат:

AUC: ↑ 50<= span lang=3DUK style=3D'font-size:10.0pt'> %

C_min: ↑ 250 %

C_max: ↔= ;

Емт&#= 1088;ицитабін:

AUC: ↔=

C_min: ↔= ;

C_max: ↔= ;

Тен&#= 1086;фовіру алафенамід:

AUC: ↔=

C_min: Н= ;/Д

C_max: ↓= ; 21 %

&#= 1059; разі сумісного застосуван= 085;я коригуванн= 103; доз софосбу&#= 1074;іру/велпата= ;свіру/

&#= 1074;оксилапрев= іру та препарату Генвоя^® не є необхідним.

= Макро&= #1083;ідні антибіотик= 080;

= Клари&= #1090;роміцин

= Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

=

= Конце&= #1085;трація кларитромі= 094;ину та/або кобіц&= #1080;стату може змінюватис= 100; у разі їх прийому разом із препаратом &#= 1043;енвоя^®.=

= Дозув&= #1072;ння кларитромі= 094;ину має визначатис= 100; залежно від кліренсу креатиніну &#= 1074; пацієнта з урахування= 084; впливу кобіцистат= 091; на кліренс креатиніну та показник креатиніну сироватки крові (див. розділ «Поб&#= 1110;чні реакції»).

=

= Паціє&= #1085;там із кліренсом креатиніну ≥ 60 мл/хв

= кориг&= #1091;вання дози кларитромі= 094;ину не потрібне.<= o:p>

=

= Паціє&= #1085;там із кліренсом креатиніну в діапазоні від 30 мл/хв до= ; 60 мл/хв доза кларитромі= 094;ину має бути зменшена на 50 %.

= Теліт&= #1088;оміцин

= Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

=

= Конце&= #1085;трація телітроміц= 080;ну та/або кобіц&= #1080;стату може змінюватис= 100; у разі їх прийому раз&#= 1086;м із препаратом Генвоя^®.

= Реком&= #1077;ндується здійснюват= 080; клінічний контроль.

= ПРОТИСУДОi= 2;НІ ЗАСОБИ

Карба&= #1084;азепін (200 мг два разl= 0; на день)/елві= тегравір (150 мг один раk= 9; на день)/кобі= цистат (150 мг один раk= 9; на день)

Прийо&= #1084; разом із карбамазеп= 110;ном, сильнодіюч= 080;м індуктором CY= P3A, може призвести до суттєвог&#= 1086; зниження концентрац= 110;ї кобіцистат= 091; в плазмі крові.

Елвіт&= #1077;гравір:

AUC: ↓ 69 %

C_min: ↓ 97 %

C_max: ↓ 45 %

Кобіц&= #1080;стат:

AUC: ↓ 84 %

C_min: ↓ 90 %

C_max: ↓ 72 %

Карба&= #1084;азепін:

AUC: ↑ 43 %

C_min: ↑ 51 %

C_max: ↑ 40 %

Карба&= #1084;азепін-10,11-епо= ;ксид:

AUC: ↓ 35 %

C_min: ↓ 41 %

C_max: ↓ 27 %

Карба&= #1084;азепін зменшує концентрац= 110;ю елвітеграв= 110;ру та кобіцистат= 091; в плазмі крові, що може призвести до втрати терапевтич= 085;ого ефекту та формування резистентн= 086;сті. Прийом препарату Генвоя^® разом із карбамазеп= 110;ном протипоказ= 072;ний (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

= ГЛЮКОКОРТh= 8;КОЇДИ <= /span>

= К&#= 1086;ртикостеро= їди

Кортикост= 077;роїди, що м&= #1077;таболізуют= ;ься головним чином за участю CYP3A (з = 86;крема бетаметазо= 085;, будезонін, флутиказон, &= #1084;ометазон, преднізон, т&= #1088;іамцинолон= ;)

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

Плазмові концентрац= 110;ї цих лікарських засобів можуть підвищуват= 080;ся при одночасном= 091; застосуван= 085;і з препарато&#= 1084; Генвоя^®, призводячи до зниження концентрац= 110;ї кортизолу в сироватці крові.

Одночасне застосуван= 085;я препарату Генвоя^® та кор&= #1090;икостероїд= ;ів, які метаболізу= 102;ться за участю CYP3A (наприклад флютиказон= 091; пропіонату або інших інгаляційн= 080;х та назальни&#= 1093; кортикосте= 088;оїдів), може підвищ&#= 1091;вати ризик розвитку системної дії кортико&#= 1089;тероїдів, наслідком чого, зокрем&= #1072;, є синдром Кушинга та п&= #1088;игнічення функції над&#= 1085;иркових залоз.

Не рекомендує= 090;ься одночасне застосуван= 085;я з кортикост&#= 1077;роїдами, які метаболізу= 102;ться за участю CYP3A, я&= #1082;що тільки потенційна користь для пацієнта не переважає ризик; у такому разі слід ретельно контролюва= 090;и стан хворог&#= 1086; на наявніст&#= 1100; системного ефекту кортикосте= 088;оїдів.

Слід розглянути можливість &#= 1079;астосуванн= я інших корти&#= 1082;остероїдів, які меншою мірою залежать від метабол&#= 1110;зму за участю CYP3A, наприклад б&#= 1077;лометазону для інтраназал= 100;ного або інгаляційн= 086;го застосуван= 085;я, особливо тривалого.

Інформаці= 102; щодо одночасног= 086; черезшкірн= 086;го введення кортикосте= 088;оїдів, чутливих до інгібуванн= 103; CYP3A, див. в інструкції із застосув&#= 1072;ння кортикосте= 088;оїду стосовно ст&#= 1072;нів або способів використан= 085;я, які підвищу&#= 1102;ть його системне всмоктуван= 085;я.

= ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ або ПЕРОРАЛЬНІ ДОБАВКИ, ЯКІ МІСТЯТЬ ПОЛІВАЛЕНТ= 053;І КАТІОНИ (наприклад Mg, Al, = Ca, Fe, Zn)

Антац&= #1080;дна суспензія і&#= 1079; вмістом магнію/алюм&#= 1110;нію (20 мл, разова доза)/елвіте&= #1075;равір (50 мг, разова доза)/ритона&= #1074;ір (100 мг, разова доза)

Елвіт&= #1077;гравір (прийом антацидної суспензії через ± 2 г = 86;дини):

AUC: ↔

C_min: ↔<= /span>

C_max: ↔<= /span>

Елвіт&= #1077;гравір (одночасний прийом):

AUC: U= 95; 45 %

C_min=: ↓ 41 %

C_max=: ↓ 47 %

&nbs= p;

З&#= 1085;иження концентрац= 110;ї елвітеграв= 110;ру в плазмі на фоні застос&#= 1091;вання антацидів зумовлене не змінами pH m= 1; шлунку, а локальним комплексоу= 090;воренням у шлунково-ки&#= 1096;ковому тракті.

Р&#= 1077;комендуєть= ся робити перерву між прийомом препарату Генвоя^® та антацидів, лікарських засобів або пероральни= 093; добавок, що містять полівалент= 085;і катіони, тривалістю щонайменше 4 години.

&nbs= p;

Інфор&= #1084;ація щодо інших засобів, які зменшують кислотніст= 100; (наприклад антагоніст= 110;в рецептора H_{2
та
інгібіторі=
074;
протонної
помпи),
наведена в
розділі
«Взаємодія
з іншими
лікарським=
080;
засобами та
інші види
взаємодій», &=
#1095;астина
«Досліджен=
085;я,
проведені
із
застосуван=
085;ям
інших
лікарських
засобів».}

= Препа&= #1088;ати кальцію або заліза (включаючи п&= #1086;лівітаміни= ;)

= Інші антациди, що містять катіони

= Проно&= #1089;ні засоби, які містять катіони

= Сукра&= #1083;ьфат

= Буфер&= #1085;і лікарські засоби

= Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

=

= Очіку&= #1108;ться, що концентр&#= 1072;ція елвітеграв= 110;ру в плазмі крові буде н&= #1080;жчою при застосуван= 085;і антацидів, лікарських засобів або пероральни= 093; добавок, що м= істять полівалент= 085;і катіони, через локал&#= 1100;не комплексоу= 090;ворення у шлунково-ки&#= 1096;ковому тракті, а не через зміну рН у шлунку.

&nbs= p;

= ПЕРОРАЛЬНg= 0; ПРОТИДІАБЕ= 058;ИЧНІ ЗАСОБИ

Метфо&= #1088;мін

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

К&#= 1086;біцистат викликає об&#= 1086;ротне пригніченн= 103; MATE1, тому в разі прийому мет&#= 1092;орміну разом із препаратом Генвоя^® його концентрац= 110;я може підвищитис= 100;.

Реком&= #1077;ндується здійснюват= 080; ретельний контроль ст&#= 1072;ну пацієнтів, що приймають препарат Генвоя^®, та коригувати для них дозу = метформіну.

= НАРКОТИЧНg= 0; АНАЛЬГЕТИК= 048;

Мет= 072;дон (80 – 120 мг)/елвo= 0;тегравір (150 мг один раk= 9; на день)/кобі= цистат (150 мг один раk= 9; на день)

М&#= 1077;тадон:

= AUC: ↔

= C_min: ↔<= /span>

= C_max: ↔<= /span>

&nbs= p;

= Кобіц&= #1080;стат:

= AUC: ↔

= C_min: ↔<= /span>

= C_max: ↔<= /span>

=

= Елвіт&= #1077;гравір:

= AUC: ↔

= C_min: ↔<= /span>

C_max: ↔=

= Кориг&= #1091;вання дози метадону не потрібне. <= /b>

Бупре&= #1085;орфін/налоl= 2;сон (від 16/4 до 24/6 мг)/ = 77;лвітеграві&#= 1088; (150 мг один раk= 9; на день)/кобі= цистат (150 мг один раk= 9; на день)

Б&#= 1091;пренорфін:<= /o:p>

AUC: ↑ 35 %

C_min: ↑ 66 %

C_max: ↔<= /span>

Н&#= 1072;локсон:

AUC: ↓ 28 %

C_max: ↓ 28 %

&nbs= p;

Кобіц&= #1080;стат:

AUC: ↔

C_min: ↔<= /span>

C_max: ↔<= /span>

Елвіт&= #1077;гравір:

AUC: ↔

C_min: ↔<= /span>

C_max=: ↔

Кориг&= #1091;вання дози бупренорфі= 085;у/налоксону не потрібне.<= b>

= ПЕРОРАЛЬНg= 0; ПРОТИЗАПЛІ= 044;НІ ЗАСОБИ

= Дроспір&= #1077;нон/етинілk= 7;страдіол

= (3 мг/0,02 мг &#= 1088;азова доза)/кобіци&= #1089;тат (150 мг один раk= 9; на день)

= Взаємод&= #1110;ю із препаратом Генвоя^® не досліджува= 083;и.

=

= Очікува&= #1085;е значення для дроспірено= 085;у:

= AUC: ↑

При одночасном= 091; застосуван= 085;і препаратів, що містять кобіцистат, плазмові ко&#= 1085;центрації дроспірено= 085;у можуть збільшуват= 080;ся. Рекомендує= 090;ься клінічний моніторинг через можливу гіперкаліє= 084;ію.

Слі&= #1076; з обережніст= 102; застосовув= 072;ти препарат Генвоя^® одночасно з гормональн= 080;ми контрацепт= 080;вами. Останні маю&#= 1090;ь містити не менш ніж 30 мк= г етинілестр= 072;діолу, а також дрос&= #1087;іренон чи норгести&#= 1084;ат у вигляді прогестаге= 085;у, або ж пацієн&= #1090;ам слід застос&#= 1086;вувати інші надійні методи контрацепц= 110;ї (див. розділи «Особливос= 090;і застосуван= 085;я» і «За&= #1089;тосування у період ваг&= #1110;тності або годування груддю»).

Тривалі ефекти суттєвого збільшення впливу прог&#= 1077;стагену невідомі. <= /span>

= Норгестим = 72;т

= (0,180/0,215/0,250 мг один раз на день)/етиніл&= #1077;страдіол (0,025 мг один ра= 079; на день)/ емтр= ;ицитабін/те= 085;офовіру алафенамід (200/25 мг один раз на день)^6<=
/sup>

= Норелге&= #1089;тромін:

= AUC: ↔

= C_min: ↔

= C_max: ↔

=

= Норгест&= #1088;ел:

= AUC: ↔

= C_min: ↔

= C_max: ↔

=

= Етиніле&= #1089;традіол:<= /u>

= AUC: ↔

= C_min: ↔

= C_max: ↔

Норге&= #1089;тимат (0,180/0,215 мг один раз на день)/етиніл&= #1077;страдіол (0,025 мг один ра= 079; на день)/елвіте&= #1075;равір (150 мг один раk= 9; на день)/кобіци&= #1089;тат (150 мг один раk= 9; на день)

Норге&= #1089;тимат:

AUC: ↑ 126 %

C_min: ↑ 167 %<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

C_max: ↑ 108 %<= o:p>

= ;

Етині&= #1083;естрадіол:

AUC: ↓ 25 %

C_min: ↓ 44 %

C_max: ↔<= /span>

= ;

Елвіт&= #1077;гравір:

AUC: ↔

C_min: ↔

C_max: ↔<= /span>

= АНТИАРИТМg= 0;ЧНІ ПРЕПАРАТИ

Дигок&= #1089;ин (0,5 мг, разова доза)/кобіци&= #1089;тат (150 мг, багаторазо= 074;а доза)

Дигок&= #1089;ин:

AUC: ↔

C_max: ↑ 41 % <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

Реком&= #1077;ндується здійснюват= 080; контроль рі&#= 1074;ня дигоксину у &= #1088;азі його прийому разом із препаратом Генвоя^®.

Дизоп&= #1110;рамід

Флека&= #1111;нід

Систе&= #1084;ний лідокаїн

Мекси&= #1083;етин

Пропа&= #1092;енон

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

Конце&= #1085;трація цих антиари&#= 1090;мічних препаратів може підвищуват= 080;сь у разі їх прийому разом із кобіцистат= 086;м.

У разі= одночасног = 86; застосуван= 085;я із препаратом Генвоя^® необхідно проявляти обережніст= 100;, а також реко&= #1084;ендується здійснюват= 080; клінічний к&#= 1086;нтроль.

= АНТИГІПЕРi= 8;ЕНЗИВНІ ПРЕПАРАТИ

Метоп&= #1088;олол

Тимол&= #1086;л

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

Конце&= #1085;трація бета-адрено&#= 1073;локаторів може підвищуват= 080;сь у разі їх прийому разом із коб&= #1110;цистатом.

Реком&= #1077;ндується здійснюват= 080; клінічний к&#= 1086;нтроль, адже в разі прийому цих препаратів &#= 1086;дночасно із препаратом Генвоя^® може виникнути необхідніс= 090;ь зниження до&#= 1079;и.

Амлод&= #1080;пін

Дилті&= #1072;зем

Фелод&= #1080;пін

Нікар&= #1076;ипін

Ніфед&= #1080;пін

= Верап&= #1072;міл

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

Конце&= #1085;трація блокаторів кальцієвих каналів може підвищуват= 080;сь у разі їх при= йому разом із кобіцистат= 086;м.

Реком&= #1077;ндується здійснюват= 080; клінічний к&#= 1086;нтроль терапевтич= 085;ого ефекту та небажаних реакцій у разі прийому цих лікарських &#= 1079;асобів одночасно і&#= 1079; препаратом Генвоя^®.

= АНТАГОНІСi= 8;И РЕЦЕПТОРІВ ЕНДОТЕЛІНУ

Бозен&= #1090;ан

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

Прийо&= #1084; разом із препаратом Генвоя^® може призвести до послабленн= 103; дії елвітег&#= 1088;авіру та/або кобіцистат= 091;, а також до втрати терапевтич= 085;ого ефекту та формування резистентн= 086;сті.

Може бути доціль&#= 1085;им застосуван= 085;я альтернати= 074;них антагоніст= 110;в рецепторів ендотеліну.

= АНТИКОАГУi= 1;ЯНТИ

Дабіг&= #1072;тран

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

Суміс&= #1085;е застосуван= 085;я з препаратом Генвоя^® може підвищуват= 080; плазмові концентрац= 110;ї дабігатран= 091; аналогічно ефектам, що спостеріга= 102;ться при застосуван= 085;і інших потужних ін&#= 1075;ібіторівP‑gp.

Одночасне застосуван= 085;я препарату Генвоя^® та д= ;абігатрану протипоказ= 072;не.

= Апіксабан=

= Ривароксаk= 3;ан

= Едоксабан

= Взаємодія з будь-яким компоненто= 084; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ася.

=

= Суміс&= #1085;е застосуван= 085;я з препаратом Генвоя^® моk= 8;е підвищуват= 080; плазмові концентрац= 110;ї DOAC, внаслідок чого ймовір&#= 1085;е підвищення ризику кровотечі. <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

= Не рекомендує= 090;ься одночасно застосовув= 072;ти апіксабан, ривароксаб= 072;н або едоксаб&#= 1072;н та препарат Генвоя^®.

Варфа&= #1088;ин

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

Суміс&= #1085;е застосуван= 085;я з препаратом Генвоя^® може впливати на концентрац= 110;ю варфарину.

У разі одночасног= 086; застосуван= 085;я з препарато&#= 1084; Генвоя^® рекомендує= 090;ься контролюва= 090;и міжнародни= 081; нормалізац= 110;йний індекс (МНІ). Контроль МНІ слід продовжува= 090;и протягом перших тижнів після припинення лікування препаратом Генвоя^®.

АНТИТРОМБi= 4;ЦИТАРНІ ПРЕПАРАТИ

Клопі&= #1076;огрель

Взаєм&= #1086;дія не вивчена з жодним із компоненті= 074; препарату Г&#= 1077;нвоя^®.

Очіку&= #1108;ться, що одночасне застосуван= 085;я клопідогре= 083;ю та кобіцистат= 091; знизить концентрац= 110;ю активного метаболіту клопідогре= 083;ю в плазмі, що може зменшити антитромбо= 094;итарну активність клопідогре= 083;ю.

Одноч&= #1072;сне застосуван= 085;я препарату Генвоя^® з клопідогре= 083;ем не рекомендує= 090;ься.

Прасу&= #1075;рель

Взаєм&= #1086;дія не вивчена з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^®.

Очіку&= #1108;ться, що Генвоя^® не матиме клінічно значущого впливу на ко&= #1085;центрацію активного метаболіту прасугрелю в плазмі крові.

Корек&= #1094;ія дози прасугрелю не потрібна.<= o:p>

= ІНГАЛЯЦІЙi= 3;ИЙ БЕТА-АГОНІС&#= 1058;

= Сальм&= #1077;терол

= Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= = ;

= Прийо&= #1084; разом із препаратом Генвоя^® може призвести до підвищення концентрац= 110;ї сальметеро= 083;у в плазмі крові, що обумовлює можливе виникнення серйозних або небезпечни= 093; для життя небажаних реакцій.

= Одноч&= #1072;сний прийом сальметеро= 083;у та препарат&#= 1091; Генвоя^® не рекомендує= 090;ься.

= ІНГІБІТОРh= 8; РЕДУКТАЗИ ГМГ-КОА

Розув&= #1072;статин (10 мг, разова доза)/елвіте&= #1075;равір (150 мг один раk= 9; на день)/кобіци&= #1089;тат (150 мг один раk= 9; на день)

Елвіт&= #1077;гравір:

AUC: ↔

C_min: ↔<= /span>

C_max: ↔<= /span>

Розув&= #1072;статин:

AUC: ↑ 38 %

C_min: Н/Д

C_max: ↑ 89 %

У разі одночасног= 086; застосуван= 085;я з елвітегра&#= 1074;іром і кобіцистат= 086;м концентрац= 110;я розувастат= 080;ну тимчасово підвищуєть= 089;я. У разі прийому розувастат= 080;ну разом із препаратом Генвоя^® змінювати дозування не потрібно.<= o:p>

= А&#= 1090;орвастатин (10 мг разова доза)/елвіте&= #1075;равір (150 мг один раk= 9; на день)/кобі= цистат

= (150 = ;мг один раз на день)/емтриц&= #1080;табін (200 мг один раk= 9; на день)/тено= фовіру алафенамід (10 мг один раз на день)

Аторваста= 090;ин:

AUC: ↑160&= nbsp;%

C_min: Н/Д

C_max: ↑132 %

Елвітегра= 074;ір:

AUC: «C_min: «

= C_max=: «

=

При одночасном= 091; застосуван= 085;і з елвітегра&#= 1074;іром та кобіцистат= 086;м концентрац= 110;ї аторвастат= 080;ну підвищують= 089;я.

При одночасном= 091; прийомі з препаратом Генвоя^® слід р&= #1086;зпочати застосуван= 085;я аторk= 4;астатину в найменшій можливій дозі, контролююч= 080; стан пацієнта.

Пітав&= #1072;статин

= Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

У разі сумісного застосуван= 085;я з елвітегра&#= 1074;іром та кобіцистат= 086;м концентрац= 110;я пітавастат= 080;ну може підвищуват= 080;сь.

У разі прийому препарату Генвоя^® разом із пітавастат= 080;ном слід проявляти о&#= 1073;ережність.<= /o:p>

Права&= #1089;татин

Флува&= #1089;татин

= Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

=

= Очіку&= #1108;ться, що у разі поєднаного застосуван= 085;я з елвітеграв= 110;ром і кобіциста&#= 1090;ом концентрац= 110;я цих інгібіторі= 074; редуктази ГМГ‑КоА тимчасово підвищитьс= 103;.

= = ;

У разі прийому одночасно із препаратом Генвоя^® змінювати дозування не потрібно.<= o:p>

Ловас&= #1090;атин

Симва&= #1089;татин

= Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

Прийо&= #1084; препарату Генвоя^® одночасно із ловастатин= 086;м та симвастати= 085;ом протипоказ= 072;ний (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

ЛІПІД&= #1052;ОДИФІКУЮЧІ ЗАСОБИ

Ломіт&= #1072;під

= Взаєм&= #1086;дія не вивчена з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^®.

=

= Метаб&= #1086;лізм ломітапіду &#= 1076;уже залежить від CYP3A, тому одночасне застосуван= 085;я ломітапіду &#= 1110;з препаратом Генвоя^® може призвести до підвищення концентрац= 110;ї ломітапіду та вираженого підвищення активності трансаміна= 079;.

Одноч&= #1072;сне застосуван= 085;я із ломітапідо= 084; протипоказ= 072;не (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

= ІНГІБІТОРh= 8; ФЕРМЕНТУ ФОСФОДІЕСТ= 045;РАЗИ 5 ТИПУ

С&#= 1080;лденафіл

Т&#= 1072;далафіл

В&#= 1072;рденафіл

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

Інгіб&= #1110;тори ферменту фосфодіест= 077;рази 5 типу метаболізу= 102;ться головним чином за уча&= #1089;тю CYP3A. Прийом разом із препаратом Генвоя^® може призвести до підвищення концентрац= 110;ї силденафіл= 091; та тадалафі&#= 1083;у в плазмі крові, внаслідок чого можуть виникнути побічні реакції, обумовлені інгібітора= 084;и ферменту фосфодіест= 077;рази 5 типу.

Одноч&= #1072;сний прийом препарату Генвоя^® із силденафіл= 086;м для лікування легеневої артеріальн= 086;ї гіпертензі= 111; протипоказ= 072;ний.

= ;

У разі прийому препарату Генвоя^® одночасно із тадалафіло= 084; для лікування л&#= 1077;геневої артеріальн= 086;ї гіпертензі= 111; слід проявл&#= 1103;ти обережніст= 100;, в тому числі розглянути можливість зменшення дози.

= ;

Для лікування еректильно= 111; дисфункції рекомендує= 090;ься одночасне застосуван= 085;я із препарат&#= 1086;м Генвоя^® разової дози силденафіл= 091; не більше 25 мг через 48 г= ;один, варденафіл= 091; — не більше 2,5 мг через 72 k= 5;одини або тадалафілу — не більше 10 мг = 95;ерез 72 години.

= АНТИДЕПРЕi= 7;ИВНІ ЗАСОБИ

Сертр&= #1072;лін (50 мг, разова доза)/елвіте&= #1075;равір (150 мг один раk= 9; на день)/кобіци&= #1089;тат (150 мг один раk= 9; на день)/емтриц&= #1080;табін (200 мг один раk= 9; на день)/тено= фовіру алафенамід (10 мг один раз на день)⁵

Елвіт&= #1077;гравір:

AUC: ↔

C_min: ↔

C_max: ↔

= ;

Теноф&= #1086;вір алафенамід:

AUC: ↔

C_min: ↔

C_max: ↔

= ;

Сертр&= #1072;лін:

AUC: ↔

C_min: ↔

C_max: ↔<= /span>

= ;

Одноч&= #1072;сне застосуван= 085;я з препаратом Генвоя^® не впливає на концентрац= 110;ю сертраліну. Коригуванн= 103; доз не потрібне.

Трици&= #1082;лічні антидепрес= 072;нти

Тразо&= #1076;он

Селек&= #1090;ивний інгібітор зворотного захоплення серотоніну

Есцит&= #1072;лопрам

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= ;

Конце&= #1085;трація антидепрес= 080;вних препаратів може підвищуват= 080;сь у разі їх прийому раз&#= 1086;м із кобіцистат= 086;м.

Реком&= #1077;ндується з обережніст= 102; поступово п&#= 1110;дбирати дозу антидепрес= 072;нтів і контролюва= 090;и відповідну реакцію на прийом цих препаратів.

= ІМУНОДЕПРh= 5;САНТИ

Цикло&= #1089;порин

Сирол&= #1110;мус

Такро&= #1083;імус

Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

Конце&= #1085;трація цих імунодепре= 089;ивних засобів може підвищ&#= 1091;ватись у разі їх прийому разом із кобіцистат= 086;м.

У разі одночасног= 086; застосуван= 085;я з препарато&#= 1084; Генвоя^® рекомендує= 090;ься здійснюват= 080; терапевтич= 085;ий контроль.

= СЕДАТИВНІ/ = 57;НОДІЙНІ ЗАСОБИ

= Буспі&= #1088;он

= Клора&= #1079;епат

= Діазе&= #1087;ам

= Естаз&= #1086;лам

= Флура&= #1079;епам

= Лораз&= #1077;пам

= Триаз&= #1086;лам

= Золпі&= #1076;ем

= Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= = ;

= Триаз&= #1086;лам метаболізу= 108;ться головним чином за участю CYP3A. Прийом разом із препаратом Генвоя^® може призвести до підвищення концентрац= 110;ї цього лікарськог= 086; засобу в плазмі кров&#= 1110;, що обумовлю&#= 1108; можливе виникнення серйозних а&#= 1073;о небезпечни= 093; для життя небажаних реакцій.

= = ;

= Конце&= #1085;трація інших бензодіазе= 087;інів, у тому числі діазепаму, може підвищуват= 080;сь у разі їх прийому разом із препаратом Генвоя^®.

= = ;

= З огляду на наявність шляхів виведення лоразепаму, не опосередко= 074;аних CYP, вплив поєднаного застосуван= 085;я з препаратом Генвоя^® на концентрац= 110;ю цього препарату в плазмі кров&#= 1110; не очікується. <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

= Одноч&= #1072;сне застосуван= 085;я препарату Генвоя^® разом із триазоламо= 084; протипоказ= 072;не (див. розділ «Протипока= 079;ання»). У разі одночасног= 086; застосуван= 085;я з іншими сед&= #1072;тивними/снl= 6;дійними засобами може виникн&#= 1091;ти необхідніс= 090;ь зменшення доз, тому рекомендує= 090;ься здійснюват= 080; контроль рі&#= 1074;ня концентрац= 110;ї.

Мідаз&= #1086;лам для перорально= 075;о прийому (2,5 мг= ;, разова доза)/= тенофовіру алафенамід (2= 5 мг один раз на день)

= ;

Мідаз&= #1086;лам для внутрішньо= 074;енного введення (1 м&= #1075;, разова доза)/= тенофовіру алафенамід (25 мг один раз на день)

Мідаз&= #1086;лам:

AUC: ↔

C_max: ↔

= ;

Мідаз&= #1086;лам метаболізу= 108;ться головним чином за участю CYP3A. Через присутніст= 100; кобіцистат= 091; прийом разо&#= 1084; із препаратом Генвоя^® може призвести до підвищення концентрац= 110;ї цього лікарськог= 086; засобу в плазмі кров&#= 1110;, що обумовлює можливе виникнення серйозних або небезпечни= 093; для життя небажаних р&#= 1077;акцій.

Одноч&= #1072;сне застосуван= 085;я препарату Генвоя^® із пероральни= 084; мідазоламо= 084; протипоказ= 072;не (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

= ПРОТИПОДАh= 3;РИЧНІ ЗАСОБИ

= Колхі&= #1094;ин

= Взаєм&= #1086;дія з жодним із компоненті= 074; препарату Генвоя^® не досліджува= 083;ась.

= = ;

= Прийо&= #1084; разом із препаратом Генвоя^® може призвести до підвищення концентрац= 110;ї цього лікарськог= 086; засобу в плазмі крові.

= Може виникнути необхідніс= 090;ь зменшення д&#= 1086;з колхіцину. Пацієнтам із порушенням= 080; функції нирок або печінки не слід приймати пр&#= 1077;парат Генвоя^® разом із колхіцином. <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

Н/Д – да&= #1085;і відсутні.=

DOAC – пероральниl= 1; антикоагулn= 3;нт прямої дії.

1    У ра&= #1079;і наявності даних, отриманих у ході дослід = 78;ень взаємодії лікарських засобів.

2    Ці дослідженнn= 3; проводилисn= 0; із застосув = 72;нням елвітегравo= 0;ру, підсиленогl= 6; ритонавіроl= 4;.

3    Ці лікарські засоби нале = 78;ать до одного класу, тому можна припу = 89;тити подібні форми взаємодії.=

= 4    Це дослідженнn= 3; проводилосn= 0; із застосув = 72;нням елвітегравo= 0;ру/кобіцист&#= 1072;ту/емтрицит= ;абіну/теноф= 086;віру дизопроксиl= 3;у фумарату.=

= 5    Це дослідженнn= 3; проводилосn= 0; із застосув = 72;нням препарату Генвоя^®.

6    Це дослідженнn= 3; проводилосn= 0; із застосуванl= 5;ям емтрицитабo= 0;ну/тенофові&#= 1088;у алафенамідm= 1;.

7    Це д= ослідження проводилосn= 0; із застосуванl= 5;ям додаткової дози воксил = 72;превіру, яка станови = 90;ь 100 мг, для досягнення впливу воксилапреk= 4;іру, що очікуєть = 89;я у пацієнтів = 079; інфекцією ВГС.

Досліджен&#= 1085;я, проведені і = 79; застосуванl= 5;ям інших лікарських = 79;асобів.

Згідно з результатаl= 4;и досліджень взаємодії лікарських засобів, проведених із застосув = 72;нням препарату Генвоя^® або компонентіk= 4; препарату Генвоя^®, не спостерігаl= 3;ось і не очікується жодних клін= 10;чно значущих форм взаємодії між компоне = 85;тами препарату Г = 77;нвоя^® та такими лікарськимl= 0; засобами, як ентекавір, фамцикловіl= 8;, рибавірин, фамотидин т = 72; омепразол.

Особл= 080;вості застосуванl= 5;я.

Пацієнт&= #1080;, що інфіковані одночасно ВІЛ-1 і вірусо&= #1084; гепатиту В або С.

Пацієнт = 80; з хронічним гепатитом B або C, що прохо= дять антиретровo= 0;русну терапію, піддаються підвищеномm= 1; ризику виникнення тяжких або потенційно летальних небажаних реакцій, пов’язаних із функцією печінки.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Г = 77;нвоя^® для пацієнтів, інфікованиm= 3; одночасно ВІЛ-1 та вірусом геп = 72;титу C (HCV), не визначалисn= 0;. Тенофовіру алафенамід = 08; активним щодо вірусу гепатиту B (HBV).
Припине = 85;ня терапії препаратом Генвоя^® в пацієнтів, інфікованиm= 3; одночасно ВІЛ і вірусо= 084; гепатиту В, може бути пов’язане з тяжкими загостреннn= 3;ми гепатиту. У пацієнтів, інфікованиm= 3; одночасно ВІЛ і вірусо= 084; гепатиту В, які припиняють прийом препарату Г = 77;нвоя^®, слід проводити ретельний клінічний і лабораторнl= 0;й контроль показників як мінімум протягом декількох місяців після припи = 85;ення лікування.

Захворю&= #1074;ання печінки.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Генвоя^® для пацієнтів і = 79; суттєвими основними порушеннямl= 0; печінки не визначалисn= 0;.

Для пацієнтів з печінковою дисфункцієn= 2;, в тому числі з хронічним активним гепатитом, характерна підвищена частота виникнення порушень функції печінки в ході комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ), тому їхній стан потрібно контролюваm= 0;и відповідно = 76;о стандартноo= 1; практики. Якщо в таких пацієнтів з’являютьсn= 3; ознаки погіршення картини захворюванl= 5;я печінки, слі= 076; розглянути питання пер = 77;ривання або припинення лікування.

Маса тіла та параметри метаболізмm= 1;.<= /span>

У ході антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; спостерігаm= 0;ись збільшення = 84;аси тіла та підвищення рівня ліпідів і глюкози в кр= 086;ві. Такі зміни можуть бути частково пов’язані з контролем захворюванl= 5;я та способом життя. Що стосується ліпідів, у деяких випадках це може свідчити пр = 86; лікувальниl= 1; ефект, тоді як для збільшення = 84;аси тіла немає переконливl= 0;х доказів тог = 86;, що воно може бути пов’язане з будь-яким конкретним = 83;ікуванням. У питанні контролю рівня ліпідів і глюкози в крові необхідно звертатись до встановленl= 0;х рекомендацo= 0;й стосовно лікування ВІЛ. Розлади ліпідного о = 73;міну слід лікувати та = 82;, як це прийнято в клінічній практиці.<= /span>

Мітохондр&#= 1110;альна дисфункція.

Було встановленl= 6;, що нуклеоз(т)&#= 1080;дні аналоги мож = 91;ть різною міро= 02; впливати на функцію міт = 86;хондрій, що найвираз = 85;іше проявлялосn= 3; при застосуванl= 5;і ставудину, диданозину = 90;а зидовудину. = 028; дані про мітохондріk= 2;льні дисфункції = 91; ВІЛ-негатив = 85;их немовлят, як= 110; піддавалисn= 0; дії нуклеозиднl= 0;х аналогів in utero та/або після народження; = 094;е переважно стосується схем лікування, щ= 086; містять зидовудин. Основними небажаними реакціями, про які пові= 076;омлялось, були гематологіm= 5;ні розлади (анемія, нейтропениn= 3;), порушення обміну речо = 74;ин (гіперлакта = 90;емія, гіперліпазk= 7;мія). Такі стани, як правило, мають тимчасовий характер. Та= 082;ож у поодиноких випадках повідомлял= ;ось про розвито = 82; неврологічl= 5;их розладів із пізнім початком (гіпертонус, судоми, неадекватнk= 2; поведінка). Чи мають так= 110; неврологічl= 5;і розлади тимчасовий, чи постійни = 81; характер, на= 088;азі невідомо. Ці результати слід розглядати стосовно бу = 76;ь-якої дитини, яка піддаваласn= 3; дії нуклеоз(= 090;)идних аналогів in utero та має тn= 3;жкі клінічні прояви невідомої етіології, з= 086;крема неврологічl= 5;і. Зазначені дані не впливають н = 72; діючі в краї= 085;і рекомендацo= 0;ї щодо застосуванl= 5;я антиретровo= 0;русної терапії вагітним жінкам із метою попередженl= 5;я спадкової передачі ВІ = 51;.

Синдром імунної реактиваціo= 1;.

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів і = 79; тяжкою форм = 86;ю імунодефіцl= 0;ту на момент призначеннn= 3; КАРТ може виникнути запальна реакція на б= 077;зсимптомні або залишко = 74;і умовно-пато = 75;енні мікроорганo= 0;зми та викликат = 80; серйозні клінічні захворюванl= 5;я або посилення симптомів. Зазвичай такі реакці= 11; спостерігаl= 3;ись протягом перших декі = 83;ькох тижнів або місяців після призначеннn= 3; КАРТ. Відповідні приклади вк = 83;ючають цитомегалоk= 4;ірусний ретиніт, ген= 077;ралізовані та/або осередкові мікобактерo= 0;альні інфекції та пневмоцистl= 5;у пневмонію. Будь-які симптоми запальних процесів по = 90;рібно дослідити і = 074; разі необхідносm= 0;і призначити лікування.

Також повідомлялl= 6;сь про розвито = 82; аутоімунниm= 3; розладів (таких як хвороба Гре = 81;вса та аутоімун = 85;ий гепатит) на фоні імунно= 11; реактиваціo= 1;; однак зазна = 95;ена тривалість періоду до прояву таки = 93; розладів є більш мінливою і такі стани можуть виникати через багат = 86; місяців після почат = 82;у лікування.

Опортуніс&#= 1090;ичні інфекції.=

У пацієнтів, щ= 086; приймають препарат Генвоя^® або будь-які інші антиретровo= 0;русні препарати, можуть так само розвиватисn= 0; опортуністl= 0;чні інфекції та інші ускладненнn= 3; ВІЛ‑інфекцo= 0;ї. Тому такі пацієнти мають пості = 81;но перебувати під ретельним к = 83;інічним наглядом лікарів, що мають досві = 76; лікування пацієнтів і = 79; ВІЛ‑асоційl= 6;ваними хворобами.

Остеонекр&#= 1086;з.

Хоча вважається, що етіологі= 03; остеонекроk= 9;у є багатофактl= 6;рною (включаючи лікування кортикостеl= 8;оїдами, вживання алкоголю, тя= 078;ку імуносупреl= 9;ію, високий інд = 77;кс маси тіла), випадки розвитку цього захво = 88;ювання фіксувалисn= 0; перш за все в &= #1087;ацієнтів, які мали розгорнуту картину ВІЛR= 09;захворюван&#= 1085;я та/або проходили довготриваl= 3;е лікування антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;. Пацієнтам слід порекомендm= 1;вати звернутись за медичною допомогою, якщо вони скаржаться на ломоту та біль у суглобах, скутість аб = 86; ускладненнn= 3; рухливості суглобів.

Нефротокс&#= 1080;чність.

Після реєстрації препарату п = 86;відомлялос&#= 1103; про випадки = 087;орушення функції нирок, зокрема гостру ниркову недостатніl= 9;ть та проксима = 83;ьну ниркову тубулопатіn= 2;, під час заст= 086;сування препаратів, що містять тенофовіру алафенамід. = 055;отенційний ризик нефротоксиm= 5;ності внаслідок тривалої ді= 11; тенофовіру = 74; малих дозах = 091; зв’язку з до= 079;ованим прийомом тенофовіру = 72;лафенаміду виключати н = 77; можна.

Рекомен = 76;ується оцінювати функцію нирок у всіх пацієнтів д = 86; або на початку терапії препаратом Генвоя^®, а також контролюваm= 0;и її під час терапії у вс= 110;х пацієнтів з = 72; клінічними показаннямl= 0;. Для пацієнтів, у яких розвиваєтьl= 9;я клінічно зн = 72;чуще зниження функції нир = 86;к або ознаки проксимальl= 5;ої ниркової тубулопатіo= 1;, слід розглянути питання про припинення застосуванl= 5;я препарату Генвоя^®.

Пацієнт&= #1080; з термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті на хронічному гемодіалізo= 0;.

За&#= 1089;тосування препарату Генвоя^®= зазвичай слід уникат = 80;, але іноді воно можлив = 77; для дорослих із термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (очікува&#= 1085;ий кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) на хронічному гемодіалізo= 0;, якщо потенційна користь переважує потенційні ризики (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). У дослідженнo= 0; застосуванl= 5;я препарату Генвоя^®= у ВІЛ-1-інфіков&#= 1072;них дорослих із термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (очікува&#= 1085;ий кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) на хронічному гемодіалізo= 0; ефективнісm= 0;ь зберігаласn= 3; протягом 48 тижнів, але &= #1082;онцентраці= ;я емтрицитабo= 0;ну була значно вищою, ніж у пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок. Незважаючи на те, що не бу= ло виявлено нових проблем з бе= 079;пеки, наслідки збільшення = 82;онцентраці&#= 1111; емтрицитабo= 0;ну залишаютьсn= 3; невизначенl= 0;ми (див. розділи «Побічні реакції» і «Фармакокіl= 5;етика»).

Прийом разом з іншими лікарськимl= 0; засобами.

Деякі лікарські засоби не слід приймати ра = 79;ом із препаратом Генвоя^® (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Препарат Генвоя^® не слід прийма = 90;и разом з іншими лікарськимl= 0; засобами антиретровo= 0;русної дії (див. розділ «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

Препарат Генвоя^® не слід застосовувk= 2;ти одночасно з лікарськимl= 0; засобами, що містять тенофовіру = 72;лафенамід, тенофовіру = 76;изопроксил, ламівудин або адефовіру д = 80;півоксил, які використовm= 1;ються для лікуван = 85;я інфекції ВГ = 42; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Вим&= #1086;ги стосовно контрацепцo= 0;ї.

Пацієнткам репродуктиk= 4;ного віку слід аб= 086; приймати гормональнo= 0; протизапліk= 6;ні засоби, що містять не менше 30 мкг е&#= 1090;инілестрад= іолу та дроспіренl= 6;н або = 085;оргестимат як прогесто = 75;ен, або застосовувk= 2;ти альтернатиk= 4;ний надійний метод контрацепцo= 0;ї (див. розділи «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій&raqu= o; та «З= 072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю»). Не слід застосовувk= 2;ти препарат Генвоя^® одночасно з = 087;ероральним&= #1080; протизапліk= 6;ними засобами, що містять інш= 10; прогестагеl= 5;ові речовини (ди= 074;. розділ «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Очікується, що концентрацo= 0;я дроспіреноl= 5;у в плазмі збільшитьсn= 3; після засто = 89;ування разом із пре= 087;аратом Генвоя^®. Ре&= #1082;омендуєтьс= ;я здійснюватl= 0; клінічний моніторинг через можли = 74;ість розвитку гіперкалієl= 4;ії (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

h= 2;агітність.

Було продемонстl= 8;овано, що лікуванн= 03; кобіцистатl= 6;м і елвітегравo= 0;ром під час другого та третього триместрів вагітності призводить до зниження концентрацo= 0;ї елвітегравo= 0;ру (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Рівень кобіцистатm= 1; зменшуєтьсn= 3; та може не забезпечувk= 2;ти достатньогl= 6; підсилення. Істотне зниження концентрацo= 0;ї елвітегравo= 0;ру може призвести д = 86; вірусологіm= 5;ної невдачі лікування т = 72; підвищення ризику передачі ВІЛ-інфекці= 11; від матері д= 086; дитини. Таки= 084; чином, терапію препаратом Генвоя^® не слід розпочинатl= 0; під час вагітності, = 072; жінок, які завагітнілl= 0; під час терапії пре = 87;аратом Генвоя^®, слід перевести н = 72; альтернатиk= 4;ну схему лікув = 72;ння (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Діти.

Повід= 086;млялося про зниженн= 03; щільності к= 10;сткової маси (ЩКМ) (≥ 4 %) хребта й усього тіла, окрім голов = 80;, у пацієнтів віком від 7 до = < 12 років і масою тіла щонайменше 25 кг, які отри&= #1084;ували препарат Генвоя^® протягом 48 тижнів у дослідженнo= 0; GS-US-292-0106 (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодиl= 5;амічні властивостo= 0;»). Довгострокl= 6;вий вплив змінення ЩК = 52; на зростаюч= 10; кістки, вклю= 095;но з ризиком переломів, невідомий. Рекомендуєm= 0;ься багатопрофo= 0;льний підхід, щоби прийняти рішення стосовно належного м = 86;ніторингу під час лікування.=

Допом= 110;жні речовини.

Препа= 088;ат Генвоя^® міститn= 0; лактози моногідрат. Пацієнтам і = 79; рідкісними спадковими проблемами непереносиl= 4;ості галактози, тотальною лактазною недостатніl= 9;тю або глюкозо-гал = 72;ктозною мальабсорбm= 4;ією не слід приймати це = 81; лікарський засіб.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммол= 00; натрію (23 мг) на одну таблетку, тобто по сут= 110; є «безнатрієk= 4;им».

Зас&= #1090;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку / контрацепцo= 0;я для чоловіків і жінок.

Засто= 089;ування препарату Генвоя^® має супроводжуk= 4;атись застосуванl= 5;ям ефективних засобів контрацепцo= 0;ї (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «В&#= 1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Вагітні&= #1089;ть.

Належні та суворо контрольовk= 2;ні дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я препарату Генвоя^® або його компонентіk= 4; за участю вагітних жінок не проводилисn= 0;. Дані щодо за= 089;тосування препарату Генвоя^® вагітним жінкам майж = 77; відсутні (менше ніж 300 р= езультатів вагітності). Разом із тим великий обсяг даних стосовно вагітних жінок (більш= 077; 1000 пацієнток) свідчить пр = 86; відсутністn= 0; мальформатl= 0;вної або фетальної/н = 77;онатальної токсичностo= 0;, пов’язаної = 79; прийомом емтрицитабo= 0;ну.

Результ = 72;ти досліджень, що проводилисn= 0; на тваринах, не вказують на прямий аб= 086; опосередкоk= 4;аний несприятлиk= 4;ий вплив елвіт = 77;гравіру, кобіцистатm= 1; або емтрицитабo= 0;ну, які застосовувk= 2;лися окремо, на фе&#= 1088;тильність, вагітність, розвиток плода, полог= 080; або післяпологl= 6;вий розвиток. Дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я тенофовіру алафенамідm= 1;, проведені н = 72; тваринах, продемонстl= 8;ували відсутністn= 0; несприятлиk= 4;ого впливу тенофовіру алафенамідm= 1; на фертильнісm= 0;ь, вагітність або розвито = 82; плода.

Бу&#= 1083;о продемонстl= 8;овано, що лікуванн= 03; кобіцистатl= 6;м і елвітегравo= 0;ром під час другого та третього триместрів вагітності призводить до зниження = 082;онцентраці&= #1111; елвітегравo= 0;ру (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Рівень кобіцистатm= 1; зменшуєтьсn= 3; та може не забезпечувk= 2;ти достатньогl= 6; підсилення. Істотне зниження ко = 85;центрації елвітегравo= 0;ру може призвести д = 86; вірусологіm= 5;ної невдачі лік = 91;вання та підвищен = 85;я ризику передачі ВІ = 51;-інфекції від матері д= 086; дитини. Таки= 084; чином, терап= 110;ю препаратом Генвоя^®= не слід розпочинатl= 0; під час вагітності, = 072; жінок, які завагітнілl= 0; під час терапії пре = 87;аратом Генвоя^®=, сліk= 6; перевести н = 72; альтернатиk= 4;ну схему лікування (д= 080;в. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Грудне вигодовуваl= 5;ня.

Наразі невідомо, чи &#= 1087;отрапляють препарати елвітегравo= 0;р, кобіцистат або тенофов= 10;ру алафенамід = 91; грудне молоко. Емтрицитабo= 0;н потрапляє у = 075;рудне молоко. Результати досліджень на тваринах показали, що елвітегравo= 0;р, кобіцистат = 10; тенофовіру алафенамід = 87;отрапляють у молоко.

Немає достатньої інформації щодо впливу = 077;лвітеграві&= #1088;у, кобіцистатm= 1;, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру алафенамідm= 1; на новонаро = 76;жених/немов&= #1083;ят. Отже, препарат Генвоя^® не слід застосовувk= 2;ти під час грудного ви = 75;одовування.<= span style=3D'layout-grid-mode:line'>

Щоб запо= 073;ігти передачі ВІ = 51; дитині, жінкам із ВІ= 051; рекомендуєm= 0;ься не вигодовуваm= 0;и своїх дітей грудним молоком.

Репродукт&#= 1080;вна функція.

Дані щод= 086; впливу препарату Генвоя^® на репродуктиk= 4;ну функцію людини відсутні. У ході досліджень на тваринах не виявлено жодного впл = 80;ву елвітегравo= 0;ру, кобіцистатm= 1;, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру алафенамідm= 1; на спарюван = 85;я або на ферти= 083;ьність.

Зда&= #1090;ність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Генвоя^® може незнач = 85;о впливати на здатність керувати тр = 72;нспортними засобами та працювати з = 110;ншими механізмамl= 0;. Пацієнти мають знати про те, що під час лікуван = 85;я препаратом Генвоя^® фіксувалисn= 0; випадки запаморочеl= 5;ня.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Лікуван = 85;я повинен при = 79;начати лікар, який має досвід у лікуванні ВІЛ‑інфекцo= 0;ї.

Дозуван&= #1085;я.

До= ;рослі та діти віко= 084; від 6 років з масою тіла н= 077; менше 25 кг.

Слід приймати одну таблетку один раз на день під час &#= 1087;рийому їжі.

Якщо пацієнт пропустив п = 88;ийом дози препарату Генвоя^® і пройшло не більше ніж 18 &#= 1075;один від часу запланованl= 6;го прийому, слі= 076; якнайскоріm= 6;е прийняти препарат Ге = 85;воя^® під час прийому їжі та відновит = 80; стандартну схему прийо = 84;у. Якщо з моменту, кол= 080; було потрібно приймати до = 79;у, минуло біль = 96;е ніж 18 годин, не слід приймати пропущену дозу, а треба просто відновити с = 90;андартну схему прийому.

Якщо у пацієнта ви = 85;икло блювання пр = 86;тягом 1 години після прийому препарату Генвоя^®, слід прийняти ще одну таблетку.

Особлив&= #1110; групи пацієнтів<= /span>

Пац&= #1110;єнти похилого віку.

Для пацієнтів похилого віку коригуваннn= 3; дози препарату Генвоя^® не потрібне (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Пор&= #1091;шення функції нирок.

Для дорослих і д= 110;тей віком від 12 р&#= 1086;ків із масою тіл= 072; не менше 35 кг &= #1110;з кліренсом креатиніну (CrC= l) ≥ 30 мл/хв коригуваннn= 3; дози препарату Генвоя^® не потрібне.

Лікуван = 85;я препаратом Генвоя^® слід припинити пацієнтам, CrCl яких знизив = 89;я до менше ніж 30= мл/хв протягом курсу лікування (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).
Доросли = 84; із термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (очікува= 085;ий кліренс креатиніну менше 15 мл/х= в) на хронічно = 84;у гемодіалізo= 0; коригуваннn= 3; дози препар = 72;ту Генвоя^® не потрібне. За= 089;тосування препарату Генвоя^® зазвичай слід уникат = 80;, проте воно можливе для цих пацієнтів, якщо вважається, що потенцій = 85;а користь переважує потенційні ризики (див. р&= #1086;зділи «Особли = 74;ості застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»). У дні гемодіалізm= 1; препарат Генвоя^® слід приймати після завершення процедури гемодіалізm= 1;.

Застосу = 74;ання препарату Генвоя^® слід уникат = 80; пацієнтам і = 79; очікуваним кліренсом креатиніну, що ≥ 15 мл/хв і &= lt; 30 мл/хв, або є < 15 мл/хk= 4;, які не перебуваютn= 0; на хронічному гемодіалізo= 0;, оскільки дл= 03; таких пацієнтів н = 77; було встановленl= 6; безпечністn= 0; застосуванl= 5;я препарату Генвоя^®.

Для надання рекомендацo= 0;й щодо дозування д = 83;я дітей віком = 076;о 12 років із порушенням функції нирок або дл= 103; дітей віком = 076;о 18 років із термінальнl= 6;ю стадією ниркової не = 76;остатності дані відсутні.

Пор&= #1091;шення функції печінки.

Для пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю легкого (кла= 089; А за Чайлдом= 211;П’ю) або середнього ступеня (кла= 089; В за Чайлдом= 211;П’ю) коригуваннn= 3; дози препарату Генвоя^® не потрібне. За= 089;тосування препарату Генвоя^® па&#= 1094;ієнтам із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (клас С за Чайлдом–П’n= 2;) не досліджуваl= 3;ось; отже, застосуванl= 5;я препарату Генвоя^® пацієнтам і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю не рекоменд = 91;ється (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Діm= 0;и.

Безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Генвоя^® дітям віком до 6 років або з масою тіла менше 25 кг не встановленl= 6;. Дані відсутні.

Спосіб застосуванl= 5;я.

Препара = 90; Генвоя^® по&#= 1090;рібно приймати перорально = 86;дин раз на день під час прийому їжі (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Через гірки = 81; смак таблет = 82;у, вкриту плівковою оболонкою, н= 077; рекомендуєm= 0;ься розжовуватl= 0; чи подрібню = 74;ати. Пацієнти, як= 110; неспроможнo= 0; проковтнутl= 0; цілу таблетку, можуть розділити ї= 11; навпіл та пр= 080;йняти обидві половини од = 85;у за одною, забезпечуюm= 5;и негайний пр = 80;йом всієї дози.

Діти.

Безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Генвоя^® дітям віком до 6 років або з масою тіла менше 25 кг не встановленl= 6;. Дані відсутні.

Передоз&#= 1091;вання.

У разі пе&#= 1088;едозування слід контро = 83;ювати стан пацієн = 90;а з метою виявлення ознак токсичної дії (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»). Лікування передозуваl= 5;ня препаратом Генвоя^® полягає в загальних підтримуваl= 3;ьних заходах, у тому числі в контролі показників життєво важливих функцій, а також у спостережеl= 5;ні за клінічни = 84; станом пацієнта.

Оскільк = 80; елвітегравo= 0;р і кобіциста = 90; значною мірою зв’яз = 91;ються з білками плазми кров= 10;, малоймовірl= 5;о, що їх можна суттєво вивести за допомогою гемодіалізm= 1; або перитон = 77;ального діалізу. Емтрицитабo= 0;н виводиться за допомого= 02; гемодіалізm= 1;, який забезп = 77;чує виведення приблизно 30 % дози емтрицитабo= 0;ну за 3‑годинни= 081; сеанс діалізу, розпочатий протягом 1,5 г&#= 1086;дини після дозованого прийому емтрицитабo= 0;ну. Тенофовір ефективно виводиться = 79;а допомогою гемодіалізm= 1; з коефіцієн = 90;ом виведення н = 72; рівні приблизно 54 %. Наразі невідомо, чи можна вивести емтрицитабo= 0;н або тенофовір з = 72; допомогою перитонеалn= 0;ного діалізу.

Побічні ре&= #1072;кції.

Короткий опис профіл= 02; безпеки.

Аналіз небажаних реакцій базується н = 72; даних щодо безпеки препарату, отриманих у ході всіх досліджень другої та третьої фаз = 087;репарату Генвоя^® та &= #1087;остмаркети= ;нгового застосуванl= 5;я. Найчастіше = 74; ході клінічних досліджень = 87;ротягом 144 тижнів повідомлялl= 6;сь про такі поб= 110;чні реакції, як нудота (11 %), діарея (7 %) і головний біль (6 %).

Побічні реакції, зазначені в = 090;аблиці 5, згруповані за класами системи органів, а та&#= 1082;ож за частотою виникнення. Частота виз = 85;ачається таким чином: дуже часто (≥&n= bsp;1/10), часто (від ≥ 1/1= 00 до < 1/10) і нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100).

Таб= лиця 5. Перелік небажаних реакцій

Частот= 072;

Небажа= 085;а реакція

= З боку кровоносно= 111; та лімфатично= 111; систем

= Н= 077;часто:

= а= 085;емія¹

З боку психіки

Ч= 072;сто:

п= 086;рушення сну

Н= 077;часто:

с= 091;їцидальні ідеї та спроби самогубств= 072; (у пацієнтів із наявністю депресії або психічн&#= 1086;го захворюван= 085;я в анамнезі), депресія²

З боку нервової системи

Ч= 072;сто:

г= 086;ловний біль, запамороче= 085;ня

З боку травного тракту

Д= 091;же часто:

н= 091;дота

Ч= 072;сто:

д= 110;арея, блювання, біль у животі, метеоризм

Н= 077;часто:

д= 080;спепсія

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Ч= 072;сто:

в= 080;сип

Н= 077;часто:

а= 085;гіоневроти&= #1095;ний набряк^3,4, свербіж, кропив’янк= 072;⁴

Загаль = 85;і розлади та порушення в місці введе&#= 1085;ня

Ч= 072;сто:

в= 090;омлюваніст&= #1100;

1    Ця небажана реакція не спостерігаl= 3;ась у ході проведення клінічних досліджень препарату Генвоя^® третьої фаз = 80;, однак була виявлена пі = 76; час клінічних або постмаркетl= 0;нгових (постреєстр = 72;ційних) досліджень емтрицитабo= 0;ну, що застосовувk= 2;вся в поєднанні = 079; іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;.

2    Ця небажана реакція не спостерігаl= 3;ась у ході проведення клінічних досліджень препарату Генвоя^® третьої фаз = 80;, однак була виявлена пі = 76; час клінічн = 80;х досліджень елвітегравo= 0;ру, що застосов = 91;вався в поєднанні = 079; іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;.

= 3    Ця небажана реакція бул = 72; виявлена пі = 76; час постмар = 82;етингового спостережеl= 5;ня щодо застосуванl= 5;я лікарських препаратів, що містять емтрицитабo= 0;н.

4 ^&n=
bsp;Ця небажана реакція бул = 72; виявлена пі = 76; час постмар = 82;етингового спостережеl= 5;ня щодо застос = 91;вання лікарських = 87;репаратів, що містять тенофовіру алафенамід.

Інформаці&#= 1103; про деякі по= 073;ічні реакції.

Пар&= #1072;метри метаболізмm= 1;.

У ході лікування антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; може спостерігаm= 0;ись підвищення = 84;аси тіла у пацієнта, а також рівня ліпідів і глюкози в крові (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Син&= #1076;ром імунної реактиваціo= 1;.

У ВІЛ‑ін= 092;ікованих пацієнтів і = 79; тяжкою формою імун = 86;дефіциту на момент початку КАР = 58; може виникн = 91;ти запальна реакція на безсимптомl= 5;і або залишко = 74;і опортуністl= 0;чні інфекції. Також повідомлялl= 6;сь про розвито = 82; аутоімунниm= 3; розладів (та= 082;их як хвороба Грейвса та а= 091;тоімунний гепатит); однак трива = 83;ість періоду до п= 088;ояву таких розладів варіюється, = 090;акі стани можут= 00; виникати через багат = 86; місяців після початку лікування (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Ост&= #1077;онекроз.<= /i>

Повідом = 83;ялось про випадки остеонекроk= 9;у, особливо в пацієнтів, які мали загальновіk= 6;омі фактори риз = 80;ку, розгорнуту картину ВІЛR= 09;захворюван&#= 1085;я або проходили довготриваl= 3;е лікування антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;. Частота таких випадків невідома (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Зміна рівня креатиніну сироватки крові.

Кобіцис = 90;ат викликає підвищення рівня креатиніну сироватки крові через = 087;ригнічення канальцевоo= 1; секреції креатиніну, не впливаюч = 80; при цьому на гломерулярl= 5;у функцію нирок. У ході клінічних досліджень препарату Генвоя^® рівень креатиніну сироватки крові підви = 97;увався до початку другого тижня лікування т = 72; залишався незмінним протягом 144 т&#= 1080;жнів. У пацієнтів, що не отримували попередньоk= 5;о лікування, зміна цього показника п = 86;рівняно з початкови = 84; значенням у середньому на 0,04 ± 0,12 мг/д = 83; (3,5 ± 10,6 мкмоль= ;/л) спостерігаl= 3;ась після 144 тижн&#= 1110;в лікування. Н= 072; 144 тижні середнє збільшення порівняно з початковим значенням у групі пацієнтів, щ= 086; приймали препарат Генвоя^®, було меншим, ніж у групі пацієнтів, щ= 086; приймали елвітегравo= 0;р 150 мг/кобіцис&#= 1090;ат 150 мг/емтрици&#= 1090;абін 200 мг/дизопро&#= 1082;силу тенофовір (у формі фумарату) 245 м&= #1075; (E/C/F/TDF) (різниця– 0,04;= p < 0,001).

Змі&= #1085;а результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів рівня ліпідів.

У ході досліджень за участю пацієнтів, які не отримували попередньоk= 5;о лікування, з= 073;ільшення від початковогl= 6; значення спостерігаl= 3;ось на 144 тижні в обох лікувальниm= 3; групах у так= 080;х параметрах ліпідного спектра натще, як загальний холестерин, прямий холестерин ліпопротеїl= 5;ів низької щільності (ЛНЩ)‑ і ліпопротеїl= 5;ів високої щільності (ЛВЩ), а також тригліцериk= 6;и. На 144 тижні середнє збільшення цих парамет = 88;ів порівняно з початковимl= 0; значеннями було більши = 84; у групі пацієнтів, щ= 086; приймали препарат Генвоя^®, порівняно з групою пацієнтів, щ= 086; проходили терапію E/C/F/TDF (p <&nb= sp;0,001 для різниці між лікувальниl= 4;и групами стосовно визначених натще параметрів ліпідного спектра: загального холестеринm= 1;, ЛНЩ‑ та ЛВЩ-холесте = 88;ину прямого, а також тригл= 10;церидів). На 144 тижні зміна співвідношk= 7;ння загального = 93;олестерину до ЛВЩ-холесте = 88;ину порівняно з початковимl= 0; значеннями = 74; середньому (Q1,= Q3) дорівнювалk= 2; 0,2 (–0,3; 0,7) у групі пацієнтів, щ= 086; приймали препарат Ге = 85;воя^®, та 0,1 (–0,4; 0,6) – у групі пацієнтів, щ= 086; проходили терапію E/C/F/TDF (p =3D&nbs= p;0,006 для різниці між лікувальниl= 4;и групами).

Пацієнти дитячого віку.

Безпека препарату Генвоя^® оцінюваласn= 3; протягом 48 тижнів у ВІЛ-1-= інфікованиm= 3; дітей віком від 12 до < 18 років із масою тіла ≥ 35 кг (n =3D 100) і дітей віком від 7 до < 12 рок&= #1110;в із масою тіл= 072; > 25 кг (n =3D 52). Профіль безпеки в пацієнтів дитячого віку, які отримували лікування препаратом Генвоя^®, був подібни = 84; до профілю безпеки в дорослих. Після 48 тижнів лік= 091;вання препаратом Генвоя^® зниження ЩК = 52; хребта й усього тіла, окрім голов = 80;, було зареєстровk= 2;но на рівні ≥ 4 % у 2,1 % (1/47) і 0,0 % дітей віком від 12 до < 18 років, у 12,2 % (6/49) і 3,9 % (2/51) дітей віком від 7 до < 12 років із масою тіла щонайменше 25 кг.

Інші особливі групи пацієнтів.= <= /u>

Па= ;цієнти з порушеннямl= 0; функції нирок.

У ході відкритого клінічного дослідженнn= 3; (GS‑US‑292‑0112) протягом 144 т&#= 1080;жнів оцінювали безпеку зас = 90;осування препарату Генвоя^® 248 В= ІЛ‑інфіковk= 2;ним пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю легкого та середнього ступеня (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації, розрахованk= 2; за формулою Кокрофта – Голта [eGFR_CG]: 30–69 мл/хв), які або не отримували попереднє лікування (n =3D= 6), або мали недостатню вірусологіm= 5;ну відповідь (n =3D= 242). Показники безпеки застосуванl= 5;я препарату Генвоя^® в пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю легкого та середнього ступеня бул = 80; подібними д = 86; показників = 91; пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Безпеку застосуванl= 5;я препарату Генвоя^® у 55 ВІЛ-1-інфіков&#= 1072;них пацієнтів і = 79; термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (eGFR_CG< 15 мл/хв) на хронічному гемодіалізo= 0; з вірусолог= 10;чною супресією оцінювали п = 88;отягом 48 тижнів у непорівнялn= 0;ному відкритому клінічному дослідженнo= 0; (GS‑US‑292‑= 1825). Нових проблем з безпеки у пацієнтів і = 79; термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті на хронічному гемодіалізo= 0;, які отримували препарат Генвоя^®, виявлено не було (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Па= ;цієнти, інфіковані одночасно ВІЛ і вірусо= 084; гепатиту В.

Безпеку застосуванl= 5;я препарату Генвоя^® оц&#= 1110;нювали у 72 пацієнті= 074;, інфікованиm= 3; одночасно ВІЛ і вірусо= 084; гепатиту В, які на той час отримув = 72;ли лікування ВІЛ-інфекці= 11; у ході відкритого клінічного дослідженнn= 3; (GS‑US‑292‑1249) тривалістn= 2; 48 тижнів, де пацієнти змінили інш = 91; антиретровo= 0;русну терапію (що включала тенофовіру дизопроксиl= 3; у 69 з 72 хворих) = 85;а препарат Генвоя^®=. Цей обмежений досвід дає змогу зробити висновок пр = 86; те, що показники безпеки зас = 90;осування препарату Генвоя^® в пацієнтів, інфікованиm= 3; одночасно ВІЛ і вірусо= 084; гепатиту В, б&#= 1091;ли подібними д = 86; показників = 91; пацієнтів, інфікованиm= 3; тільки ВІЛ‑1.

Пов&#= 1110;домлення про ймовірн= 10; побічні реакції.

Повo= 0;домлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу пр= 086;водити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікар = 89;ького засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх закон= 085;им представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; (https://aisf.dec.gov.ua).

Якщl= 6; у вас є будь-які пит= 072;ння щодо безпеч = 85;ості лікарськогl= 6; засобу, будь ласка, зв’яжіться = 79; представниl= 2;ом заявника:

Предста = 74;ництво компанії Delta Medical Promotions AG

08132, Україн = 72;, Київська область,

Києво-Св= 103;тошинський район, місто &#= 1042;ишневе, вулиця Чорн = 86;вола, 43.

Тел.: 044 593 33 55,

Факс: 044 593 33 54.
Email: pvg@deltaswiss.eu

Термін придатностo= 0;.

2 роки.

Умо= ви зберігання.

Зберігати &= #1074; оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від = 074;ологи.

Тримати флакон щільно закритим.

Зберігати при температурo= 0; нижче 30 °С.

Зберігати &= #1074; недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упа= ковка.

Білий флакон із поліетиленm= 1; високої щіл= 00;ності (ПВЩ) із поліпропілk= 7;новим ковпачком і = 79; повною різьбою та захистом ві = 76; відкриття дітьми, що має мембран = 91; з алюмінієвоo= 1; фольги для індукційноk= 5;о запаювання. Кожний флак = 86;н містить 30 та= 073;леток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою, а також окрем = 80;й контейнер і = 79; силікагелеk= 4;им вологопоглl= 0;начем і поліефірниl= 1; спіральний фіксатор. 1 ф= 083;акон з 30 таблетка= 084;и, вкритими пл= 10;вковою оболонкою, в &#= 1082;артонній коробці.

Кат= егорія відпуску.

За рецептом.

Вир= обник.

Гілеад С= 072;йєнсиз Айеленд ЮС / Gilead S= ciences Ireland UC.<= /p>

Міс= цезнаходжеl= 5;ня виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

ІДА Бізнес і Технолоджі Парк, Каррігтохіl= 3;л, Ко. Корк, Ірландія / IDA Business and Technol= ogy Park, Carrigtohill, Co. Cork, Ireland.

<= /o:p>

Зk= 2;явник.

Гілеад Сай&= #1108;нсиз Айеленд Анл= 10;мітед Кампані/ Gilead Sciences Ireland = Unlimited Company.

Мo= 0;сцезнаходж= 077;ння заявника.=

ІДА Бізнес і Технолоджі Парк, Каррігтохіl= 3;л, Ко. Корк, Ірландія / IDA Business and Technol= ogy Park, Carrigtohill, Co. Cork, Ireland.

Пок= азник	Діти в&= #1110;ком від 12 до 18 років, ≥ 35 кг	Доросл= 110;
Генвоя®	Генвоя®
EVG^a	COBI^a	FTC^a	TAF^b	TFV^b	EVG^e	COBI^e	FTC^e	TAF^f	TFV^f
AUC_tau (нг•г/мл)	23 840,1 (25,5)	8 240,8 (36,1)	14 424,4 (23,9)	242,8 (57,8)	275,8 (18,4)	22 797,0 (34,7)	9 459,1 (33,9)	11 714,1 (16,6)	206,4 (71,8)	292,6 (27,4)
C_max (нг/мл)	2 229,6 (19,2)	1 202,4 (35,0)	2 265,0 (22,5)	121,7 (46,2)	14,6 (20,0)	2 113,1 (33,7)	1 450,3 (28,4)	2 056,3 (20,2)	162,2 (51,1)	15,2 (26,1)
C_max (нг/мл)=	300,8 (81,0)	25,0 (180,0)^d	102,4 (38,9)^b	Н/Д	10,0 (19,6)	287,3 (61,7)	20,6 (85,2)	95,2 (46,7)	Н/Д	10,6 (28,5)

Парне порівняння з даними в післяполог= 086;вий період, n	Сер = 77;дній % зміни фармакокін= 077;тичних параметрів елвітеграв= 110;ру^а	Сер = 77;дній % зміни фармакокін= 077;тичних параметрів кобіцистат= 091;^а
AUC₂₄	C_max	C₂₄	AUC₂₄	C_max	C₂₄
2Т/ПП, n =3D 14	↓24 %^б	↓8 %	↓81 %^б	↓44 %^б	↓28 %^б	↓60 %^б
3Т/ПП, n =3D 24	↓44 %^б	↓28 %^б	↓89 %^б	↓59 %^б	↓38 %^б	↓76 %^б

Частот= 072;	Небажа= 085;а реакція
= З боку кровоносно= 111; та лімфатично= 111; систем
= Н= 077;часто:	= а= 085;емія¹
З боку психіки
Ч= 072;сто:	п= 086;рушення сну
Н= 077;часто:	с= 091;їцидальні ідеї та спроби самогубств= 072; (у пацієнтів із наявністю депресії або психічн&#= 1086;го захворюван= 085;я в анамнезі), депресія²
З боку нервової системи
Ч= 072;сто:	г= 086;ловний біль, запамороче= 085;ня
З боку травного тракту
Д= 091;же часто:	н= 091;дота
Ч= 072;сто:	д= 110;арея, блювання, біль у животі, метеоризм
Н= 077;часто:	д= 080;спепсія
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Ч= 072;сто:	в= 080;сип
Н= 077;часто:	а= 085;гіоневроти&= #1095;ний набряк^3,4, свербіж, кропив’янк= 072;⁴
Загаль = 85;і розлади та порушення в місці введе&#= 1085;ня
Ч= 072;сто:	в= 090;омлюваніст&= #1100;