ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичн= ого застосування лікарського засобу

ПІРИДОКСИНУ ГІДРОХЛОРИД-ЗДОРОВ’Я

(PYRIDOXINЕ HYDROCHLORIDЕ-ZDOROVYE)=

Склад:=

діюча речовина: рyridoxine;

1 мл| розчину містить<= span style=3D'display:none;mso-hide:all'>|утримує| п= іридоксину гідрохлориду 50 мг;

допоміжна речовин= а: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хі= мічні|фізико-хімічні| властивості:= прозорий безбарвн= ий або зі злегка жовтуватим відтінком розчин.

Фармакотерапевтич= на група. Прості препарати вітамінів. Піридоксин (вітамін В₆).

Код АТХ А11Н А02.=

<= i>Фармакол= огічні властивості.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Фармакод= инаміка. Піридок= сину гідрохлорид-Здоров’я – синтет= ичний препарат водорозчинного вітаміну В₆. Вітамін В₆місти= ться у рослинах і органах тварин, особливо у неочищених зернах злакових культур,= в овочах, м’ясі, рибі, молоці, печінці тріски і великої рогатої худоби, яєчно= му жовтку. Досить багато вітаміну В₆у дріжджах. Потреба у вітаміні= В₆задовольняється продуктами харчування; частково він синтезується також мікрофлорою кишечнику.

Вітамін = В₆ відіграє важливу|поважну| = роль в обміні речовин, він необхідн= ий для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи, бере участь у синтезі нейромедіаторів. У фосфорильованій формі забезпечує процеси декарбоксилювання, переамінування, дезамінування амінокислот, бере участь у синтезі білка, ферментів, гемоглобіну, простагландинів, обміні серотоніну, катехоламінів, глутамінової кислоти, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), гістаміну, поліпшує використання ненасичених жирних кислот, знижує рівень холестерину і ліпідів у крові, поліпшує скоротливість міокарда, сприяє перетворенню фолієвої кислоти в її активну форму, стимулює гемопоез. При атеросклерозі вітамін В₆поліпшує ліпідний обмін.

Піридоксин при атеросклерозі і цук= ровому діабеті знижує вміст глікозильованого гемоглобіну, крім того, піридоксин ді= є як діуретик: допомагає знижувати підвищений артеріальний тиск.

Встановлено, що піридоксин позитив= но впливає на вироблення норепінефрину і серотоніну, підвищуючи їхнє продукува= ння при депресіях, що пов’язано з його участю як кофактора дофа-декарбоксилази у процесі синтезу катехоламінів.

Піридоксин може подовжувати час зг= ортання та інгібувати агрегацію тромбоцитів, що пояснюється зв’язуванням піридоксальфосфату з фібриногеном і зі специфічними аміногрупами на поверхні тромбоцитів.

<= o:p>

Клінічні характеристики.

<= i>Показання. Гіпо- та авітаміноз вітаміну В₆. Комплексне лікування токсикозу вагітних, атеросклерозу, анемій (у тому числі сидеробластної), лейкопеній, хвороб нервової системи (радикуліти, неврити, невралгії, паркінсонізм, хвороба Літтла), депресії інволюційного віку, себореєподібного та несеборейного дерматиту, оперізувального лишаю, нейродерміту, псоріазу, ексудативного діатезу, при виведенні із запою і синдромі похмілля. Призначати також при повітряній та морській хворобах, хв= оробі Меньєра. Піридоксину гідрохлорид попереджує або зменшує токсичні ефекти (особливо поліневрити) при лікуванні протитуберкульозними препаратами. Лікування піридоксинзалежних судом.<= /span>

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Протипоказання. Підвищена чутлив= ість до піридоксину гідрохлориду. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки = (у зв’язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку). Захворювання печінки, що перебігають з тяжкою функціональною недостатністю. Ішемічна хво= роба серця.

<= i>Взаємодія з|із| іншими лікарськими засобами та інші види взаємоді= й. Піридоксин підсилює|посилює| ефект діуретиків; послаблює

Ефект піридоксину послаблюють пеніциламін, циклосерин|, етіонамід= |, імуносупресори, ізоніазид, гормональні контрацептиви, гідралазину сульфат; кортикостероїди зменшують кількість вітаміну В₆ в організмі.

Обмін піридоксину знижується при регулярному вживанні|вжитку,використанні| алкоголю.

Може спр= ичинити хибнопозитивний результат проби на уробіліноген із використанням реактиву Ерліха.

&nb= sp;

Застосування у пе= ріод вагітності або годування груддю. Препарат призначати у період вагітності при токсикозі вагітних і при блюванні у вагітних. При призначенні препарату у період годування груддю можливе пригнічення лактації, що іноді використовується для лікувального ефекту.

Здатність|спроможність| впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Препарат зазвичай не впливає на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами, однак|одна= к| слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій з боку ЦНС.

Спосіб застосуван= ня|вживання| та дози. Призначати внутрішньом’<= /span>язово, внутрішньовенно= або підшкірно у випадках, коли пероральний прийом неможливий.

Курс лік= ування індивідуальний і визначається типом|видом| і тяжкістю|тягарем| захворювання.

Розчин г= отувати безпосередньо перед застосуванням: разову дозу препарату розвести в 1–2 мл = води для ін’єкцій або 0,9 % розчині натрію хлориду.

Гіповітаміноз В= ₆. Призначати у добовій дозі 50–100 мг (1–2 мл) за 1–2 введення; курс лікування –         3–4 тижні.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Анемія сидеробластна. Призначати внутрішньом’язово у дозі = 100 мг (2 мл|) 2 рази на тиждень. Доцільно одночасно призначати фолієву| кислоту, вітамін = В₁₂, рибофлавін.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Паркінсо= нізм. Признач= ати внутрішньом’язово у добовій дозі 100 мг (2 мл|). Курс лікування –              20–25 ін’єкцій; через 2–3 м= ісяці провести повторну терапію. За іншою схемою лікування починати з добової доз= и 50–100 мг (1–2 мл|), потім щодня = дозу підвищувати на 50 мг (1 мл

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Депресії інволюційного віку. Призначати внутрішньом’язово у добовій дозі 200 мг (4 мл|); курс лікування – 20–25 ін’єкцій.

Застосування препаратів групи ізоніазиду. Профілактично призначати у добовій дозі 5–10 мг            (0,1–0,2 мл) протягом усього = курсу лікування ізоніазидом.

Передозування препаратів групи ізоніазиду.<= /span> На кожен 1 г передозованого препарату внутрішньовенно вводити 1 г (20 = мл) піридоксину зі швидкістю 0,5 г/хв. При передозуванні ізоніазиду більше 10 г піридоксин вводити внутрішньовенно у дозі 4 г (80 мл), потім внутрішньом’я= зово – по 1 г (20 мл) піридоксину кожні 30 хв. Загальна добова доза – 70–350 мг/кг.

Токсикоз вагітних. Призначати у добовій дозі = 50 мг (1 мл) внутрішньом’язов= о; курс лікування –         10–20 ін’єкцій.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Піридокс= инзалежна анемія (макроцитарна|, гіпохромна з|із| підвищенн= ям рівня заліза у плазмі). Призначають у добовій дозі 50–200 мг (1–4 мл|) протяг= ом 1–2 місяців. У разі відсутності ефекту переходити на інший вид терапії.<= /p>
<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Піридокс= инзалежний синдром, включаючи піридоксинзалежні судоми. Призначати внутрішньовенно (вводити зі швидкістю 50 мг/хв)= або внутрішньом’язово у добовій дозі 50–500 мг (1–10 мл|)= ; курс лікування – 3–4 тижні.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Інші пок= азання. Зазвичай призначається у добовій дозі 50–100 мг (1–2 мл|) за 1–2 введення<= span style=3D'display:none;mso-hide:all'>|вступи|.

<= u>Для діте= й при = гіповітамінозі В₆ дозу призначає лікар|лікарка| індивідуально з розрахунку 1–2 мг/кг маси тіла на доб= у; курс лікування – 2 тижні. При піридоксинзалежних судомах вводити у добовій дозі 50–100 мг    (1–2 мл|) внутрішньовенно струминно зі швидкістю 50 мг/хв або внутрішньом’язово;= максимальні дози для дітей не встановлені. При передозуванні препаратів групи ізоніазиду на кожен = 1 г передозованого препарату вводити внутрішньовенно 1 г (20 мл) піридоксину. Я= кщо доза ізоніазиду невідома, піридоксин вводити з розрахунку 70 мг/кг маси тіл= а; максимальна доза – 5 г (100 мл).

Діти.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> У педіатричній практиці препарат застосовувати згідно з рекомендаці= ями, наданими у розділі «Спосіб застосування і дози<= /span>». Препарат вводити внутріш= ньом’язово і внутрішньовенно.

Передозування. Симптоми: = посилення побічних ефектів; порушення обміну білків, вуглеводів і ліпідів; дегенеративні зміни у ЦНС (периферична нейропатія) і паренхіматозних органах (порушення процесів обміну, пов’язані зі значним зниженням активності нікотинамідних коферментів НАД і НАДФ і дефіцитом нікотинової кислоти). Симптоми периферичної нейропатії включають гіперпарест= езію, парестезію, м’язову слабкість. Можливі сенсорні нейропатії з прогресуючим порушенням ходи, відчуттям|почуттям| он= іміння і поколювання у ногах та руках, часткове облисіння, зниження опірності до інфекцій, зниження активності протизгортувальної системи крові. При тривалому введенні у великих дозах розвивається гіпервітаміноз В6, який характеризується різким зниженням вмісту білка у м’язовій тканині і внутрішніх органах. На ранніх стадіях гіпервітамінозу В₆ можуть з’явитися висипи на шкірі, запаморочення, судоми. При відміні препарату ці о= знаки оборотні|= .

Лікування<= /i>: відміна препарату, симптоматична терапія.

Побічні = реакції. З боку серцево-судинної системи: тахікар= дія, біль у ділянці серця.=

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, збудження, порушення координаці= ї, парестезії, оніміння у кінцівках, симптом «панчох і рукавичок» (відчуття стискання у кінцівках), втрата свідомості і розвиток судом при швидкому внутрішньовенному введенні.

З боку дихальної системи: утруднене дихання.

З боку травного тракту: нудота, гастралгія, печія, підвищення шлунко= вої секреції.

З боку обміну речовин, метаболізму: зниження рівня фолієвої кислоти.

З боку імунної системи, шкіри і підшкірної клітковини: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, кропив’янка, висипання, свербіж, гіперемія шкіри, гаряч= ка, дерматит, ангіоневротичний набряк, фотосенсибілізація.

Порушення у місці введення, включаючи гіперемію, свербіж, печіння.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.= Зберігати в оригі= нальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

=

Несумісн= ість. Не можна змішувати розчин піридоксину в одному шприці з розчином тіаміну (вітамін В<= sub>1), розчином ціанокобаламіну (вітамін В₁₂), лужними розчинами, солями заліза і розчинами окисників. Не рекомендується змішувати в одній інфузійній системі або в одному шприці з такими лікарськими засобами: адреноміметики, ампіциліну натрієва сіль, амфотерицин В, аскорбінова кислота, фітоменадіон, дипіридамол, оксиферискорбон натрію, похідні фенотіазину (хлорпромазин), фуросемід, етамзилат, еуфілін.

&nb= sp;

Упаковка.<= /b> По 1 мл| в ампулах № 10 у коробці, № 5×2, № 10 у блістерах у коробці.

Категорія відпуск= у|відпуску|. За рецептом.

=

Виробник.<= /b> Товариство з обм= еженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Україна, 61013, Харківська= обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.